Archive of Clinical Medicine
Not a member yet
268 research outputs found
Sort by
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ОЦІНКА СТОМАТОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ: ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ, ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ РЕЗИСТЕНТНОСТІ РОТОВОЇ РІДИНИ
Get PDFAs a result of aging process, the state of human body homeostasis undergoes the changes. In the tooth-jaw system, such changes lead to a shift of the balance in the remodeling-demineralization processes. Their intensity and dynamics depend on the properties of oral fluid, which plays an important role for the ensuring of physiological processes of oral cavity. The purpose of the work was clinical assessment of the dental status, examination of calcium homeostasis, activity of phosphatases and protein metabolism of oral fluid in patients of different age groups and their features under conditions of dental prosthetics. 103 patients aged from 18 to 89 years were examined who were assessed for the intensity of dental caries damage (DMF index), the state of hygiene and soft tissues (OHI-S and PMA indexes). The level of total and ionized calcium, the activity of acid and alkaline phosphatases, the content of total protein, and the state of its acid-base balance (pH) were determined in the oral fluid. It was found that with the age in the oral fluid the concentration of total and ionized calcium increases, acid and alkaline phosphatases become active, the content of total protein rises against the background of a decrease the intensity of salivation, the acid-base balance shifts to the alkaline side, the mineralization of tooth enamel increases, and the risk of hard dental deposits formation increases. Age characteristics of oral fluid resistance correlate with the intensity of dental caries damage, the state of hygiene and periodontal tissues. The changes of studied parameters in persons of the older age groups correlate with the results, that were found in patients with significant tooth loss (most of them are advanced and senile). It was found that the use of prostheses for replacement of dentition defects has a positive effect on the parameters of oral fluid, which ensure the resistance of hard teeth tissues and the bone base of the alveolar processes.Внаслідок процесу старіння змінюється гомеостаз організму людини. У зубощелепній системі такі зміни зумовлюють зміщення рівноваги в процесах ремоделювання-демінералізації. Їх інтенсивність та динаміка залежать від властивостей ротової рідини, яка відіграє вагому роль для забезпечення фізіологічних процесів ротової порожнини. Метою роботи була клінічна оцінка стоматологічного статусу, дослідження кальцієвого гомеостазу, активності фосфатаз і білкового обміну ротової рідини у пацієнтів різних вікових груп та їх особливості за умов зубного протезування. Обстежено 103 пацієнти віком від 18 до 89 років, яким встановлювали інтенсивність ураження зубів карієсом (індекс КПВ), стан гігієни та м’яких тканин (індекси OHI-S та PMA). У ротовій рідині визначали рівень загального та іонізованого кальцію, активність кислої й лужної фосфатаз, вміст загального білка та стан кислотно-основної рівноваги (pH). Встановлено, що з віком у ротовій рідині зростає концентрація загального та іонізованого кальцію, активуються кисла й лужна фосфатази, зростає вміст загального білка на тлі зниження інтенсивності салівації, зміщується кислотно-основний баланс у лужну сторону, підвищується мінералізація зубної емалі й підвищується ризик утворення твердих зубних відкладень. Вікові зміни показників резистентності ротової рідини корелюють з особливостями інтенсивності ураження зубів карієсом, станом гігієни й тканин пародонта. Зміни досліджуваних показників у осіб старших вікових груп корелюють з результатами, зафіксованими у пацієнтів зі значною втратою зубів (більшість із них похилого і старечого віку). З’ясовано, що використання протезів для заміщення дефектів зубних рядів має позитивний вплив на показники ротової рідини, що забезпечують резистентність твердих тканин зубів та кісткової основи альвеолярних відростків
Clinical Course and Lipid Metabolism Indicators in Patients with Chronic Heart Failure of Ischemic Genesis and Coexisting Hypothyroidism
Get PDFCardiac diseases, especially chronic heart failure which, according to the World Health Organization, affects 1.5-2% of the global population, are the number one cause of mortality and morbidity worldwide, including Ukraine. Chronic heart failure is often accompanied by endocrine disorders, especially hypothyroidism, the diagnosis of which has increased over the past 10 years, and which facilitates the rapid progression of heart failure due to reduced metabolic processes and altered lipid metabolism.
The objective of the research was to study clinical manifestations, lipid metabolism indicators and their relationship in patients with chronic heart failure of ischemic genesis and coexisting primary hypothyroidism.
Materials and Methods. 73 patients with the average age of 55.92±2.66 years were examined. They were divided into 2 groups: Group I included 38 patients with chronic heart failure and coexisting hypothyroidism; Group II comprised 35 heart failure patients without hypothyroidism. The clinical course of chronic heart failure itself and chronic heart failure with coexisting hypothyroidism was studied, the patients’ quality of life was evaluated, the myocardial function was studied by means of the 6-minute walk test, the indicators of lipid profile were analyzed by determining the serum levels of total cholesterol, low-density lipoprotein cholesterol. To assess thyroid function, thyroid-stimulating hormone and thyroxine levels were determined by the electrochemiluminescence immunoassay.
Results and Discussion. The clinical course and quality of life of patients with chronic heart failure and coexisting hypothyroidism were worse as compared to patients without hypothyroidism. The serum levels of total cholesterol, low-density lipoprotein cholesterol differed between both groups of patients (p<0.05).
Conclusions. Blood lipid profile was more significantly impaired in the patients with chronic heart failure of ischemic genesis and coexisting primary hypothyroidism that could result in the rapid progression of chronic heart failure, a more severe clinical course, and more frequent complications. The quality of life was higher in patients with heart failure without hypothyroidism and their condition was significantly better.В Україні та світі серцеві захворювання займають перші місця в структурі загальної захворюваності та смертності серед населення, зокрема, хронічна серцева недостатність (ХСН), ознаки якої, за даними ВООЗ, проявляються у 1,5-2 % населення усієї планети. Дуже часто ХСН поєднується з ураженням ендокринної системи, особливо з гіпотиреозом (ГТ), діагностика якого за останні 10 років збільшилась і який завдяки зниженим обмінним процесам та порушеному обміну ліпідів сприяє швидкому прогресуванню серцевої недостатності.
Мета роботи: вивчити клінічні прояви, показники жирового обміну та їх взаємозв'язки у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ішемічного генезу, поєднаною з первинним гіпотиреозом.
Матеріали та методи. У дослідженні приймали участь 73 пацієнти (середній вік 55,92±2,66 року ), поділені на дві групи: перша - 38 хворих із ХСН, поєднаною із ГП, ІІ - 35 хворих із серцевою недостатністю без гіпотиреозу. В обстежуваних вивчали особливості клінічного перебігу ХСН з гіпотиреозом та без, оцінювали якість життя хворих, вивчали функціональний стан міокарда з допомогою 6-ти хвилинного тесту, аналізували показники ліпідного обміну методом визначення в сироватці крові вмісту загального холестерину (ЗХС), ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Для оцінки функції щитоподібної залози (ЩЗ) визначали рівень тиреотропного гормону (ТТГ) та тироксину (Т4) імунохемілюмінесцентним методом.
Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено, що клінічний перебіг та якість життя хворих з хронічною серцевою недостатністю, поєднаною з гіпотиреозом, були гіршими, ніж у пацієнтів без ГТ. Кількість ЗХС, ХС ЛПНЩ в сироватці крові відрізнялися в обох групах пацієнтів (р<0,05).
Висновки. У хворих з ХСН ішемічного генезу, що перебігає на фоні первинного ГТ, в порівнянні з хворими без ГТ, виразніше порушений ліпідний спектр сироватки крові, що може призвести до швидкого прогресування ХСН, важчого перебігу захворювання, частішого розвиток ускладнень . Якість життя хворих з ХСН без гіпотиреозу є вищою, ніж у пацієнтів з ГТ, а їх клінічний стан є значно кращим
Comprehensive Assessment of the Effectiveness of the Use of Alpha-lipoic Acid and Ipidacrine Hydrochloride for the Prevention of Paclitaxel-indused Peripheral Neuropathy in Breast Cancer Patients
Get PDFAbstract. Almost 97% of women undergoing chemotherapy with paclitaxel for breast cancer suffer from symptoms of peripheral neuropathy, the severity of which directly depends on the single, cumulative dose and duration of infusion of the agent. Neurological manifestations of paclitaxel-induced peripheral neuropathy, such as bilateral numbness, neuropathic pain and paresthesias in the distal parts of the limbs, often lead to the need to reduce doses, up to the refusal of taxanes, which negatively affects the immediate and long-term results of treatment. Despite numerous scientific studies, there are no known means for prevention of chemotherapy-induced peripheral neuropathy. Of the more than 20 drugs studied so far for the prevention of chemotherapy-induced peripheral neuropathy, none has shown sustained and systemic clinically significant results.
The aim of the study: to assess the effectiveness of the combination of alpha-lipoic acid and acetylcholinesterase inhibitor ipidacrine hydrochloride for the prevention of paclitaxel-induced peripheral neuropathy in breast cancer patients.
Materials and methods of the study: a comprehensive assessment of clinical (survey regarding subjective symptoms and quality of life, neurological examination), neurophysiological (electroneuromyography) and morphological indices of paclitaxel-induced peripheral neuropathy in breast cancer patients who received polychemotherapy in neoadjuvant, adjuvant or palliative settings carried out according to the schemes of AT (paclitaxel, doxorubicin) or ET (paclitaxel, epirubicin) regimens with or without preventive treatment of neuropathy, has been performed.
Results of the study. The use of the studied scheme for the prevention of paclitaxel-induced peripheral neuropathy led to a significant improvement in neurological manifestations, neurophysiological and morphometric parameters of peripheral nerves, as well as quality of life and the severity of subjective symptoms and their impact on daily life activities in comparison with patients who received chemotherapy without treatment for the prevention of neuropathy.
Conclusions. The combination of alpha-lipoic acid and the acetylcholinesterase inhibitor - ipidacrine hydrochloride, could be recommended for prophylaxis of paclitaxel-induced peripheral neuropathy.
Key words: breast cancer, chemotherapy, polyneuropathy, prevention, questionnaires, electroneuromyography, morphometric analysis.Резюме. Близько 97% жінок, яким проводиться хіміотерапія паклітакселом із приводу раку грудної залози, страждають від симптомів периферичної нейропатії, важкість якої напряму залежна від величини разової, кумулятивної дози та тривалості інфузії хіміопрепарату. Неврологічні прояви паклітаксел-індукованої периферичної нейропатії такі, як двостороннє оніміння, невропатичний біль та парестезії у дистальних відділах кінцівок, нерідко зумовлюють необхідність редукувати дози, аж до відмови від застосування таксанів, що негативно позначається на ефективності та віддалених результатах лікування. Незважаючи на численні наукові дослідження, достеменно відомих засобів профілактики хіміотерапевтично-індукованої периферичної нейропатії не винайдено. Із більш ніж 20-ти досліджуваних до цього часу препаратів для профілактики хіміотерапевтично-індукованої периферичної нейропатії, жоден не показав стійких та системних клінічно значимих результатів.
Мета дослідження: оцінити ефективність застосування комбінації препарату альфа-ліпоєвої кислоти та інгібітора ацетилхолінестерази – іпідакрину гідрохлориду з метою профілактики паклітаксел-індукованої периферичної нейропатії у хворих на рак грудної залози.
Матеріали та методи: проведена комплексна клінічна (опитування стосовно суб’єктивних симптомів та якості життя, неврологічне обстеження), нейрофізіологічна (електронейроміографія) та морфологічна оцінка паклітаксел-індукованої периферичної нейропатії у хворих на рак грудної залози, які отримували поліхіміотерапію у неоад’ювантному, ад’ювантному або паліативному режимах за схемами АТ (паклітаксел, доксорубіцин) або ЕТ (паклітаксел, епірубіцин) без та на фоні застосування препаратів для профілактики нейропатії.
Результати дослідження та обговорення. Застосування досліджуваної схеми профілактики паклітаксел-індукованої периферичної нейропатії, призвело до достовірно значимого покращення неврологічних проявів, нейрофізіологічних та морфометричних параметрів периферичних нервів, а також якості життя та важкості суб’єктивної симптоматики та її впливу на повсякденну життєдіяльність в порівнянні із пацієнтами, які отримували хіміотерапію без застосування препаратів для профілактики нейропатії.
Висновки. Комбінація препарату альфа-ліпоєвої кислоти та інгібітора ацетилхолінестерази – іпідакрину гідрохлориду, рекомендована для застосування в якості профілактики паклітаксел-індукованої периферичної нейропатії.
Ключові слова: рак грудної залози, хіміотерапія, полінейропатія, профілактика, анкетування, електронейроміографія, морфометричний аналіз
Cognitive Disorders in Patients with Parkinson's Disease
Get PDFThe aim of the study was to identify cognitive disorders in patients with Parkinson's disease
Material and methods. The study was conducted on the basis of the neurological department of the Regional Clinical Hospital (Odesa) during 2011-2021. 364 patients were diagnosed with Parkinson disease (PD) on the basis of diagnostic criteria of the British Brain Bank. Clinical and demographic data were studied: age, sex, severity according to the UPDRS scale, stage of the disease according to the Hoen-Yahr scale, the presence of cognitive impairment and their nature. MMSE (Mini-Mental State Examination;) and PD-CRS (Parkinson’s Disease-Cognitive Rating Scale) were used to study cognitive functions. Statistical processing was performed by analysis of variance, correlation and factor analysis using Statistica 13.0 software (TIBCO, USA).
Results.
At the onset of the disease, left lesions were noted in 126 of 364 patients, ie 34.6%, right - 127 (34.9%), the remaining 111 (30.5%) - bilateral lesions. The structure of the disease was dominated by mixed forms. Akinetic-rigid form was observed in 92 (25.3%) cases, trembling - in 27 (7.4%), mixed rigid-trembling in 157 (43.1%) cases, trembling-rigid in 92 (7.4%). Patients with stage 2 and 3 CP were most often registered in 28.6% and 28.0% of cases, respectively. 31 (8.5%) patients had more severe motor disorders (stages 3.5 and 4). Cognitive impairment was detected in a significant number of patients (238 or 45.2%), the mean score on the MMSE scale was 25.3 ± 0.3. Accordingly, on the PD-CRS scale, the average score was 91.2 ± 3.4 points. Subdemental changes were present in 82 (15.6%) patients. Accordingly, mild dementia was found in 15 (2.8%) patients, moderate dementia - in 18 (3.4%).
Conclusions:
The frequency of detection of cognitive impairment in patients with CP was 45.2% with a mean score on the MMSE scale of 25.3 ± 0.3, and on the PD-CRS scale - 91.2 ± 3.4 points
Dementia changes were in 82 (15.6%) patients, mild dementia was found in 15 (2.8%) patients, moderate dementia - in 18 (3.4%)
There is a direct correlation between the age and severity of intellectual disabilities (r = 0.50).
Self-care disorders are determined by the severity of both motor and cognitive disorders by 72% (R = 0.851; R2 = 0.723; Adjusted R2 = 0.721; F (2.2) = 309; p <10-4; SE = 4.6 ).
Key words: Parkinson's disease, cognitive impairment, quality of lifeМетою дослідження було визначення когнітивних розладів у хворих на хворобу Паркінсона
Матеріал та методи. Дослідження проведене на базі неврологічного відділення обласної клінічної лікарні (м. Одеса) впродовж 2011-2021 рр. Обстежено 364 пацієнта, яким виставлено діагноз ХП на підставі критеріїв діагностики Британського банку мозку. Вивчалися клінічні і демографічні дані: вік, стать, ступінь тяжкості за шкалою UPDRS, стадія захворювання за шкалою Хен-Яр, наявність когнітивних порушень та їх характер. Для дослідження когнітивних функцій використовували шкали MMSE (Mini-Mental State Examination;) та PD-CRS (Parkinson’s Disease-Cognitive Rating Scale). Статистична обробка проведена методом дисперсійного, кореляційного та факторного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США).
Результати.
При дебюті захворювання лівобічне ураження констатували у 126 з 364 хворих,тобто 34,6%, правобічне – 127 (34,9%) , в решти 111 (30,5%) – білатеральне ураження. В структурі захворювання переважали змішані форми. Акінетико-ригідна форма спостерігалася у 92 (25,3%) випадках, тремтлива – у 27 (7,4%), змішана ригідно-тремтлива у 157 (43,1%) випадках, тремтливо-ригідна у 92 (7,4%). Найбільш часто у пацієнтів реєструвалися 2 та 3 стадія ХП, відповідно у 28,6% та 28,0% випадків. 31 (8,5%) пацієнтів мали більш виражені моторні порушення (3,5 та 4 стадія). У значної кількості хворих (238 або 45,2%) були виявлені когнітивні порушення, середній бал за шкалою MMSE склав 25,3±0,3. Відповідно, за шкалою PD-CRS середня оцінка склала 91,2±3,4 балів. Преддементні зміни були у 82 (15,6%) пацієнтів. Відповідно, деменція легкого ступеня була констатована у 15 (2,8%) хворих, помірна деменція – у 18 (3,4%).
Висновки:
Частота виявлення когнітивних порушень у хворих на ХП склала 45,2% при середньому балі за шкалою MMSE 25,3±0,3, а за шкалою PD-CRS - 91,2±3,4 балів
Преддементні зміни були у 82 (15,6%) пацієнтів, деменція легкого ступеня була констатована у 15 (2,8%) хворих, помірна деменція – у 18 (3,4%)
Між показниками віку та вираженості порушень інтелекту існує прямий кореляційний зв’язок середньої сили (r=0,50).
Порушення самообслуговування детермінуються вираженістю як моторних, так й когнітивних порушень на 72% (R=0,851; R2=0,723; Adjusted R2=0,721; F(2,2)=309; p<10-4; SE= 4,6).
Ключові слова: хвороба Паркінсона, когнітивні порушення, якість житт
Influence of Insulin Resistance and Obesity on the Autonomic Regulation of Rat Heart Rate under Conditions of Adequate and Limited Iodine Supply
Get PDFCardiovascular diseases remain a major medical problems in most countries around the world, causing significant economic disbenefit. An important pathogenetic mechanism of the influence of insulin resistance and hypothyroidism on the cardiovascular system is the alteration in the autonomic regulation of heart rhythm.
Objective. The aim of the study was to evaluate the dynamics of heart rate variability (HRV) in rats with insulin resistance and obesity under the conditions of adequate and limited iodine supply.
Materials and Methods. Studies were performed on 90 nonlinear rats pandomized by random sampling. The response of the autonomic nervous system (ANS) was studied using a computer program to analyze HRV “Poly-Spectrum.NET” with the additional module “Poly-Spectrum.NET/Veterinary”.
Results. It was determined that the co-directed dynamics of geometric and statistical analysis of HRV and balance shift in the direction of the low-frequency component in spectrum analysis of the heart rate regarding control data were revealed in rats with isolated insulin resistance, obesity and combined endocrinopathy (insulin resistance and obesity under the conditions of limited iodine supply).
Conclusion. The prevalence of sympathetic ANS activity under the conditions of insulin resistance and obesity can contribute to cardiac arrhythmias, the development of diabetic autonomic neuropathy and with a high probability to cause some cases of life-threatening arrhythmias (supraventricular and ventricular). Iodine deficiency contributes to the depletion of regulatory effects of ANS and limits the range of adaptive capabilities and resources of the organism.Серцево-судинні захворювання залишаються основною медичною проблемою в більшості країн світу, зумовлюючи значні економічні збитки. Важливий патогенетичний механізм впливу на серцево-судинну систему має інсулінорезистентність, ожиріння та йододефіцит.
Мета. Метою даного дослідження було вивчити особливості варіабельності серцевого ритму у щурів із інсулінорезистентністю та ожирінням за умов належного та обмеженого забезпечення йодом.
Матеріали та методи. Дослідження проведені на 90 нелінійних щурах, paндoмiзовaних мeтoдoм випaдкoвoї вибipки. Вивчали реакцію автономної нервової системи із застосуванням комп'ютерної програми для аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР) «Полі-Спектр.NET» з додатковим модулем «Полі-Спектр.NET/Ветеринарія». Визначали показники геометричного, статистичного та спектрального аналізу ВСР.
Результати. Установлено, що у щурів із ізольованою інсулінорезистентністю, ожирінням та комбінованою ендокринопатією (інсулінорезистентністю та ожирінням за умов обмеженого забезпечення йодом) виявлено співнапрямлену динаміку показників геометричного та статистичного аналізу ВСР і зміщення балансу в бік низькочастотного компонента при спектральному аналізі серцевого ритму щодо даних контролю.
Висновок. Превалювання симпатичної активності автономної нервової системи за умов інсулінорезистентності та ожиріння може сприяти порушенню серцевого ритму, з високою ймовірністю зумовлювати випадки життєво небезпечних аритмій (суправентрикулярних та шлуночкових), розвиток діабетичної автономної нейропатії. Дефіцит йоду сприяє виснаженню регуляторних впливів автономної нервової системи та зумовлює обмеження діапазону адаптаційних можливостей організму.
Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, автономна нервова система, інсулінорезистентність, ожиріння, йододефіцит
THE ROLE OF ADRENORECEPTORS AND CALCIUM IONS IN THE PATHOGENESIS OF ENDOCARDIUM ENDOTHELIUM DAMAGE OF RATS UNDER STRESS ACTION ON THE BACKGROUND OF HYPERCHOLESTEROLEMIA
Get PDFAbstract. Topicality. Endothelial dysfunction is a key link in the pathogenesis, formation and progression of clinical manifestations of a significant number of cardiovascular system diseases. Some pathogenetic links and structures associated with morphofunctional disorders of cardiac endothelial cells under the stress conditions and its combination with hypercholesterolemia need further examination.
The aim of the study was to investigate the role of adrenoreceptors and calcium ions (by using of adrenoreceptors and Ca2+-channels blockers) in the pathogenesis of endocardium endothelium damage (by the content of free fatty acids in it and the number of exfoliated cells) as a result of emotional and pain stress action and its influence on the background of hypercholesterolemia.
Materials and methods of research. An electro-pulse model was used for stress reproduction. The alimentary hypercholesterolemia was simulated by keeping animals on an atherogenic diet during 2 months. To establish the role of the above-mentioned cellular structures in the mechanisms of endothelial cell damage, the following pharmacological drugs were administered to animals: β-adrenoblocker, α-adrenoblocker and Ca2+-channel blocker. The endocardium endothelium state was studied by using light microscopy, by analyzing the smears-imprints from macropreparations of ventricles by counting the number of endothelial cells in them. The content of free fatty acids was determined by radiochemical method.
Research results. It has been shown that β-adrenoblocker and Ca2+-channel blocker significantly limit the damage of endocardium endothelium of left ventricle under the action of emotional and pain stress, and to a much lesser extent, the same effect has α-adrenoblocker. The protective effect of mentioned preparations under the action of stressor factor against the background of alimentary hypercholesterolemia significantly decreases.
Conclusions. The obtained data, their analysis and comparison with the results of other experimental and clinical studies allow to make certain conclusions about the pathogenesis of endothelial dysfunction under emotional stress, as well as under conditions of its combination with hypercholesterolemia. In particular, an important link in the development of structural and some biochemical changes of endocardial endothelial cells is the toxic effect of catecholamines, which affect the organism’s functional systems mainly by β-adrenoreceptors (involving Ca2+ ions), to a lesser extent – by α-adrenoreceptors.
Key words: endocardium, stress, hypercholesterolemia, adrenoreceptors, calcium
Pathogenetic Role of Disorders of Insulin Signaling Pathways and Diabetes-Associated Hyperglycemia in the Mechanisms of Diabetic Encephalopathy Formation and Hypersensitivity of the Brain to Ischemia-Reperfusion
Get PDFThe aim of the study was to analyze the literature data regarding the pathogenetic role of insulin signaling disorders and diabetes-associated hyperglycemia in the mechanisms of diabetic encephalopathy and hypersensitivity of the brain to ischemia-reperfusion.
Conclusion. Analysis of the literature data shows a number of common links between the pathogenesis of diabetic encephalopathy and ischemic-reperfusion brain injury, which may, to some extent, explain the predisposition of diabetics to acute cerebral circulatory disorders and their adverse course. However, it is clear that the severity of such comorbid pathology cannot be explained only by the additive effect of individual links in the pathogenesis, which indicates the necessity for further in-depth study of its molecular-genetic aspects
Adenosine Associated Pre- and Postconditioning in Real Medical Practice
Get PDFIt has been established that adenosine is a universal trigger of the processes of preparation (conditioning) of the myocardium for ischemic injury, which is confirmed by randomized clinical trials AMISTAD II, TIMI-4, TIMI-9B. Adenosine is included in the guidelines of the ESC Task Force (European Society of Cardiology) as a means of basic therapy, as a representative of the class of potassium channel stimulants (2019) [1]. However, the use of adenosine as an injectable form for intracoronary or intravenous administration is associated with a number of side effects - rapid degradation of the drug in the bloodstream, the need for careful monitoring of systemic hemodynamics (hypotension, tachy- or bradyarrhythmia, ventricular tachycardia, atrioventricular block), frequent development of undesirable gastrointestinal manifestations. All this prompted the search for an alternative form of adenosine use, which would allow wider use of the potentially beneficial effect of adenosine on ischemic pre- and post-conditioning in real medical practice.
More recently, on the pharmaceutical market of Ukraine for the first time appeared a pharmacological agent - Advocard, as a drug with the ability to start the processes of pre- and post-conditioning, with sublingual (oral) form of application. Advocard is an original combined polypill drug with three components: adenosine-5-triphosphate-gluconate-magnesium (II) trisodium salt (magladen) – 18,6-29,25 mg, molsidomine – 0,3 mg and folic acid - 0,45 mg. Recommendations for the use of the Advocard in medical practice are based on the results of clinical studies, which proved that the oral (sublingual) form of adenosine is not only effective and appropriate, but also safe with long-term use.
The therapeutic efficacy of Advocard in chronic coronary syndromes [stable, vasospastic, microvascular angina (pain of small coronary vessels), painless myocardial ischemia] and acute coronary syndromes (STEMI / NSTEMI, instability to stenocardia) before or immediately after coronary stenting is in counteracting the mechanisms of reperfusion injury.
Clinical practice has shown that Advocard is appropriate for the prevention of NO-REFLOW after opening the epicardial coronary artery, even with the result of TIMI-3. Thus, the Advocard opens the prospect of improving the effectiveness of coronary interventions and is an adjunct to complete myocardial revascularization
ОСОБЛИВОСТІ ФЕНОТИПОВИХ ОЗНАК У СУЇЦИДЕНТІВ
No full textAbstract. The article is devoted to the study of phenotypic characteristics of persons prone to suicidal actions. Analysis of the number of suicides, factors and conditions of their occurrence is difficult and subjective, as it is associated with insufficient information about the causes of suicides.
In this regard, the search for markers that allow identifying persons prone to suicidal states, in order to carry out preventive measures with him in order to prevent cases of suicide, becomes particularly relevant.
The aim of to determine the complex of anthroposcopic and dermatoglyphic parameters of fingers and toes, which make up the dermatoglyphic constitution of persons who committed suicide.
Materials and methods of the study. 2 groups of people were studied: 1 group – corpses of people who committed suicide (100 people: 50 men and 50 women); Group 2 - individuals of the control group who died as a result of an accident (100 people: 50 men, 50 women). Research methods: anthroposcopic, dermatoglyphic, statistical analysis.
Results of the study. After studying and processing the questionnaire data, which contained information about descriptive characteristics, we obtained the following indicators, which slightly differed in gender groups, therefore, they are presented in aggregates without division by gender.
Skin color, taking into account the fact that all studied groups belong to Caucasians, ranged from light shades. The group of suicide victims was dominated by people with white (54.6%) and yellow skin tones (38.6%). However, a relatively higher percentage (38.6%) of people with a yellow skin tone occurred among the suicide victims in the control group. among suicide victims, persons with straight black (39.5%) and dark blond (27.9%) hair predominate, and relatively few persons with brown hair (4.7%). In comparison with the control group, the specified ratio is preserved. It was found that in the group of suicides, compared to the control group, there were more people with triangular (11.6%), rectangular (13.9%) and round (25.6%) face shapes. However, within the group of suicides, individuals with an oval-elongated face predominated (48.9%). The facial features of suicide victims were mostly average (79.1%), the forehead height was average (53.5%) or high (44.2%), the forehead slope was vertical (30.9%) or tilted back (66.7 %), the forehead was wide (51.2%), the frontal ridges were moderately expressed (46.5%); the lower jaw did not protrude forward (90.7%), the lips were mostly narrow (61.4%), and the nose was wide (88.6%). As for the color of the eyes, among the suicide victims there was a predominance of persons with blue (34.0%) and light (28.3%) and dark (18.9%) brown eyes. Compared to the control group, blue-eyed people were more common, and persons with checkered-green and mixed eye color were less common. In 93.2% of cases, the incision of the eyes of suicide victims is almond-shaped. The study of the obtained dermatoglyphic parameters of the fingers showed that in persons prone to suicidal actions, the frequency of occurrence of an arc-type pattern (A) on the distal phalanges of the II and IV fingers of both hands was 10.1% (control group - 5.1%), the pattern type radial loop (Lr) on the right hand was 15.2% (control group 30%). On the distal phalanges of the toes of suicide victims, type A patterns predominated (30.2% vs. 15.05 in the control group), a high frequency of curls (W) on the II toes of both feet (25% of cases on the right and 32.3% of cases on the left).
Conclusions. In the course of the study, the presence of phenotypic (anthroposcopic and dermatoglyphic) signs characteristic of suicides was established.
Keywords: forensic medicine, suicide, dermatoglyphics. Резюме. Стаття присвячена вивченню фенотипових характеристик осіб, схильних до суїцидальних дій. Аналіз кількості самогубств, факторів і умов його спричинення є складним і суб’єктивним, так як пов’язаний з недостатньою інформацією відносно причин суїцидів.
У зв'язку з цим особливо актуальним стає по пошук маркерів, що дозволяють виявляти осіб, схильних до суїцидальних станів, для проведення з ним профілактичних заходів з метою запобігання випадків суїциду.
Мета дослідження. Визначити комплекс антропоскопічних та дерматогліфічних параметрів пальців рук та ніг, що складають дерматогліфічну конституцію осіб, котрі вчиняли самогубство.
Матеріал та методи дослідження. Досліджено 2 групи осіб: 1 група – трупи осіб, які вчинили самогубство (100 осіб: 50 чоловіків та 50 жінок); 2 група - особи контрольної групи, які загинули внаслідок нещасного випадку (100 осіб: 50 чоловіків, 50 жінок). Методи дослідження: антропоскопічний, дерматогліфічний, статистичний аналіз.
Результати дослідження та їх обговорення. Після вивчення та обробки анкетних даних, які містили відомості про описові ознаки, ми отримали такі показники, які незначно різнилися у гендерних групах, тому представлені у сукупностях без поділу за статтю.
Колір шкіри, враховуючи належність усіх досліджуваних груп до європеоїдів, коливався у межах світлих відтінків. У групі суїцидентів переважали особи з білим (54,6%) та жовтим відтінком шкіри (38,6%). Однак серед суїцидентів траплявся порівняно вищий, у контрольній групі, відсоток (38,6%) осіб зі жовтим відтінком шкіри. серед суїцидентів переважають особи з чорним прямим (39,5%) та темно-русявим (27,9%) волоссям і порівняно мало осіб з коричневим волоссям (4,7%). У порівнянні з контрольною групою вказане співвідношення зберігається. Встановлено, що у групі суїцидентів, порівняно з контрольною, частіше зустрічалися особи з трикутною (11,6%), прямокутною (13,9%) та круглою (25,6%) формами обличчя. Однак всередині групи суїцидентів переважали особи з овально-видовженим обличчям (48,9%). Риси обличчя у суїцидентів були переважно середніми (79,1%), висота лоба – середня (53,5%) або висока (44,2%), нахил лоба був вертикальним (30,9%) або відхиленим назад (66,7%), лоб був широким (51,2%), лобні бугри були виражені помірно (46,5%); нижня щелепа не виступала до переду (90,7%), губи переважно були вузькими (61,4%), а ніс – широким (88,6%). Щодо кольору очей, то серед суїцидентів переважали особи з блакитними (34,0%) та світло-(28,3%) та темно- (18,9%) карими очима. У порівнянні з контрольною групою, частіше зустрічались блакитноокі, і рідше – особи з каро-зеленим та змішаним кольором очей. Розріз очей у суїцидентів у 93,2% випадків мигдалеподібний. Вивчення отриманих дерматогліфічних параметрів пальців рук показало, що у осіб, схильних до суїцидальних дій, частота зустрічання візерунку типу дуга (А) на дистальних фалангах ІІ та ІV пальців обох рук становила 10,1 % (контрольна група – 5, 1 %), візерунку типу петля радіальна (Lr) на правій руці становила 15,2% (контрольна група 30%). На дистальних фалангах пальців ніг у суїцидентів переважали візерунки типу А (30,2 % проти 15,0 5 у контрольній групі), висока частота зустрічання завитків (W) на ІІ пальцях обох ніг (25% випадків на правій і 32, 3% випадків на лівій).
Висновки. У ході дослідження встановлено наявність фенотипових (антропоскопічних та дерматогліфічних) ознак, притаманних суїцидентам.
Ключові слова. Судова медицина, суїцид, дерматогліфіка
Рівень розчинних рецепторів інтерлейкіну-2 сироватки крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та пневмонією, асоційованою з коронавірусною хворобою COVID-19
No full textIntroduction. Soluble interleukin-2 receptor (sIL-2R) is considered to be an important biomarker that reflects the condition of patients with COVID-19. The establishment of its predictive ability in hypertensive patients with COVID-19-associated pneumonia is perspective.
Aim. This study aimed to evaluate of serum sIL-2R level and to establish its predictive ability for severe/critical clinical condition and mortality in patients with COVID-19-associated pneumonia and arterial hypertension.
Materials and methods. 135 unvaccinated adult patients hospitalized for COVID-19-associated pneumonia were enrolled in the study. 106 (78.5%) patients were hypertensive.
Results. There was higher median serum sIL-2R level at hospital admission in hypertensive patients (5.87 [4.51–8.16] ng/mL) than in non-hypertensive patients (4.99 [3.56–6.14] ng/mL) (p=0.037). There was no statistically significant difference in sIL-2R levels at admission in patients with moderate, severe and critical clinical conditions among hypertensive patients (p=0.171 according to the Kruskal-Wallis test). But among non-hypertensive patients, serum sIL-2R was higher in patients with severe condition (5.73 [4.90–8.90] ng/mL) than in patients with moderate condition (3.87 [2.71–5.37] ng/mL) (p=0.041 according to the Kruskal-Wallis test, post-hoc Dunn’s test: p=0.012). There was no statistically significant difference in the median serum sIL-2R level between non-survivors (7.80 [5.96–9.94] ng/mL) and survivors (5.62 [4.29–7.71] ng/mL) (p=0.066). In hypertensive patients, serum sIL-2R level failed to predict in-hospital mortality (AUC=0.664, p=0.075), development of severe/critical clinical conditions (AUC=0.583, p=0.138), and need for supplemental oxygen (AUC=0.589, p=0.121).
Conclusions. Hypertensive patients have higher serum sIL-2R levels at hospital admission than non-hypertensive patients. There is no statistically significant association between sIL-2R level at hospital admission and disease severity or in-hospital mortality in hypertensive patients. sIL-2R level at hospital admission failed to predict in-hospital mortality, development of severe/critical conditions, and need for supplemental oxygen in hypertensive patients. sIL-2R level is suggested to have the poor predictive ability in hypertensive patients.
Keywords: COVID-19, hypertension, sIL-2R, prediction, pneumonia.Вступ. Рівень розчинних рецепторів інтерлйекіну-2 (sIL-2R) є важливим біомаркером, який відображає тяжкість клінічного стану пацієнтів з коронавірусною хворобою COVID-19. Перспективним є встановлення його прогностичної здатності у хворих з COVID-19-асоційованою пневмонією та артеріальною гіпертензію.
Мета. Оцінити рівень sIL-2R сироватки крові та встановити його прогностичну здатність щодо тяжкого/вкрай тяжкого клінічного стану та внутрішньолікарняної смертності у пацієнтів із пневмонією, асоційованою з коронавірусною хворобою COVID-19, та артеріальною гіпертензією,.
Матеріали та методи. У дослідження включено 135 невакцинованих пацієнтів, госпіталізованих з приводу пневмонії, асоційованої з коронавірусною хворобою COVID-19. 106 (78,5%) хворих мали артеріальну гіпертензію.
Результати. Середній рівень sIL-2R сироватки крові на момент госпіталізації був вищим у пацієнтів з артеріальною гіпертензію (5,87 [4,51–8,16] нг/мл), ніж у пацієнтів без артеріальної гіпертензії (4,99 [3,56–6,14] нг/мл) (p=0,037). Статистично достовірної різниці рівнів sIL-2R сироватки крові у хворих із середньотяжким, тяжким та вкрай тяжким перебігом серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією не виявлено (р=0,171 за тестом Краскала-Уолліса). Водночас серед пацієнтів без артеріальної гіпертензії sIL-2R у сироватці крові був вищим у пацієнтів із тяжким перебігом (5,73 [4,90–8,90] нг/мл), ніж у пацієнтів із середньотяжким перебігом (3,87 [2,71–5,37] нг/мл) (p=0,041 за тестом Краскела-Уолліса, post-hoc тест Данна: р=0,012). Не встановлено статистично значущої різниці в рівні sIL-2R сироватки крові між померлими (7,80 [5,96–9,94] нг/мл) і тими, хто одужав (5,62 [4,29–7,71] нг/мл) (p=0,066). У пацієнтів з артеріальною гіпертензію рівень sIL-2R сироватки крові не продемонстрував предиктивні властивості щодо внутрішньолікарняної летальності (AUC=0,664, p=0,075), тяжкого/вкрай тяжкого перебігу (AUC=0,583, p=0,138) та потребі в кисневій терапії (AUC=0,589, р=0,121).
Висновки. Пацієнти з АГ мають вищі рівні sIL-2R сироватки крові на момент госпіталізації з приводу коронавірусної хвороби COVID-19, ускладненої пневмонією, ніж пацієнти без АГ. Не встановлено статистично достовірного зв’язку між рівнем sIL-2R на момент госпіталізації та тяжкістю захворювання чи внутрішньолікарняною летальністю у пацієнтів з АГ. Рівень sIL-2R сироватки крові не виявився предиктором внутрішньолікарняної смертності, тяжкого/вкрай тяжкого перебігу та потребі в кисневій терапії у пацієнтів з АГ. Тож ймовірно, рівень sIL-2R має недостатню прогностичну здатність у пацієнтів з АГ.
Ключові слова: COVID-19, артеріальна гіпертензія, sIL-2R, предиктор, пневмонія