ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Організація професійної комунікації в соціальній роботі
Get PDFThe article analyzes the key concepts of "communication" and "professional communication" from the point of view of an activity approach, because communication not only activates the consciousness of the subject, but also provides rational knowledge regarding the choice of social goals and means of their achievement. The specificity of the social work specialist's communicative activity is determined, which is aimed at changing individuals, groups and other social systems, at the development of one's own personality, colleagues and clients. The analysis of communication technologies taking place in social work is shown. The peculiarities of the communicative potential of social work, the improvement of the efficiency of professional communication, the identification of signs of communication in social work in the conditions of the information society, the identification of the most demanded mechanisms of interaction, the clarification of new functions and professional roles of social workers are analyzed. The need to update the principles and methods of communicative activity in social work, the approval of new communication technologies in accordance with the dynamics of social relations, the level of development of technical capabilities and the needs of modern society are substantiated.
Special attention is paid to Internet communication, its advantages and limitations, problems and prospects of using the latest communication technologies are determined. Emphasis is placed on the system of social assistance, which does not always respond to the challenges of the times in a timely manner. One of the reasons for this situation is that the communicative potential of social work, which includes the development, adaptation, and implementation of various technologies for organizing professional interaction in social work, is insufficiently researched and used. New studies of the possibilities of organization and directions of development of professional communication in the activity of a specialist in the social sphere in modern conditions are consideredВ статті аналізуються ключові поняття «комунікація» та «професійна комунікація» з точки зору діяльнісного підходу, адже комунікація не тільки активізує свідомість суб’єкта, а й надає раціональні знання щодо вибору соціальних цілей та засобів їх досягнення. Визначається специфіка комунікативної діяльності спеціаліста з соціальної роботи, яка націлена на зміну індивідів, груп та інших соціальних систем, на розвиток власної особистості, колег та клієнтів. Показано аналіз комунікативних технологій, що мають місце в соціальній роботі. Проаналізовано особливості комунікативного потенціалу соціальної роботи, підвищення ефективності професійної комунікації, виявлення ознак комунікації в соціальній роботі в умовах інформаційного суспільства, визначення найбільш затребуваних механізмів взаємодії, з’ясування нових функцій та професійних ролей соціальних працівників. Обґрунтовано необхідність оновлення принципів, методів комунікативної діяльності в соціальній роботі, затвердження нових технологій комунікації у відповідності з динамікою соціальних відносин, рівнем розвитку технічних можливостей та потребами сучасного суспільства.
Особлива увага приділяється інтернет - комунікації, визначаються її переваги та обмеження, проблеми та перспективи застосування новітніх комунікаційних технологій. Наголошено на системі соціальної допомоги, яка не завжди своєчасно реагує на виклики часу. Однією з причин даного становища є те, що недостатньою мірою досліджується та використовується комунікативний потенціал соціальної роботи, який включає в себе розробку, адаптацію, втілення різних технологій організації професійної взаємодії в соціальній роботі. Розглянуто нові дослідження можливостей організації та напрямків розвитку професійної комунікації в діяльності фахівця соціальної сфери в сучасних умова
Обґрунтування необхідності формування професійної компетентності у майбутніх офіцерів
Get PDFThe article examines the concept of professional competence and establishes that this concept does not have an unambiguous definition. In this regard, we decided to consider it as a basic characteristic of a personality. Professional competence consists of a set of knowledge, skills and abilities that allow one to perform professional duties effectively and efficiently. It has been established that the professional competence of future officers implies the availability of a wide range of knowledge, skills and abilities necessary for the effective performance of military tasks and responsible decision-making in any conditions. It includes not only an understanding of military strategy and tactics, but also the ability to lead, manage personnel, make strategic decisions and resolve critical situations. The results of the analysis of the educational process of future officers of higher military educational institutions have shown that there are discrepancies between their training and the real experience they gain in full-scale military conflicts, in particular, in the field of engineering support of the National Guard of Ukraine. These discrepancies can have a significant impact on the life and health of military personnel. An empirical study was conducted to confirm the hypothesis that there are such discrepancies between the training of future officers and their actual experience in the field of engineering support of the National Guard of Ukraine. For this purpose, the methods of observation and survey were used. Based on the results of the empirical study, we can note that the training of officers needs to be adapted to modern realities and challenges. In order to achieve a high level of professional competence of future officers, it is necessary to introduce innovative technologies and teaching methods into the educational process. The issue of professional competence development is extremely relevant, especially in the context of future officers, since the security of our borders and the sovereignty of the state depend on their professional skillsВ статті розглянуто поняття професійна компетентність, встановлено, що це поняття не має однозначного визначення. В статті професійну компетентність розглянуто як базову характеристику особистості. Професійна компетентність складається з набору знань, умінь та навичок, які дозволяють ефективно та кваліфіковано виконувати професійні обов'язки. Встановлено, що професійна компетентність майбутніх офіцерів передбачає наявність широкого спектру знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного виконання військових завдань та прийняття відповідальних рішень у будь-яких умовах. Вона включає не лише розуміння військової стратегії та тактики, але і вміння керувати, вести персонал, приймати стратегічні рішення та вирішувати критичні ситуації. Результати аналізу навчального процесу майбутніх офіцерів вищих військових навчальних закладів показали наявність розбіжностей між їхньою навчальною підготовкою та реальним досвідом, який вони здобувають у умовах повномасштабних військових конфліктів, зокрема щодо інженерного забезпечення підрозділів Національної гвардії України. Ці розбіжності можуть мати суттєвий вплив на збереження життя та здоров'я військовослужбовців. Для підтвердження гіпотези про наявність таких розбіжностей між навчальною підготовкою майбутніх офіцерів та їхнім реальним досвідом у сфері інженерного забезпечення підрозділів Національної гвардії України, було проведено емпіричне дослідження. Для цього були використані методи спостереження та опитування. На основі результатів емпіричного дослідження можемо відзначити, що підготовка офіцерів потребує адаптації до сучасних реалій та викликів. Для досягнення високого рівня професійної компетентності майбутніх офіцерів необхідно впроваджувати в навчальний процес інноваційні технології та методи навчання.
Питання формування професійної компетентності є надзвичайно актуальним, особливо у контексті майбутніх офіцерів, оскільки від їхньої професійної майстерності залежить безпека наших кордонів та суверенність держав
Педагогічні умови формування готовності здобувачів магістратури до міжкультурної взаємодії у процесі фахової (фортепіанної) підготовки
Get PDFThe article defines and characterizes the pedagogical conditions for forming the readiness of master's degree applicants for intercultural interaction in the process of professional (piano) training. It is emphasized that the tasks of the modern professional training of the applicants of the piano master's degree are not only to ensure a high level of professional knowledge of students, but also their practical preparation for social life and self-realization as an individual. It is emphasized that the humanization of the process of formation of the readiness for intercultural interaction in applicants of the professional master's degree implies the use of the latest technologies, active teaching methods, which would form the motives of educational and artistic activity, contribute to the discovery and development of the creative potential of the education applicant, self-realization of his/her personality; included in the process of learning the sphere of emotions, contributed to the development of cooperation. It has been proven that in the process of forming value orientations in the conditions of a multicultural artistic and educational environment, individual support of piano master's students is successfully implemented through individual counseling, creation of a positive moral and psychological climate in classes, mentoring support of the artistic and educational process, building an individual educational trajectory. Considering the formation and transformation of music-pedagogical and artistic-aesthetic paradigms in the system of modern music education, it is emphasized that the change in the paradigm of music education involves a shift of emphasis from the development in applicants of a complex of special knowledge, abilities and skills, focused on the formation of professional multicultural competence in the conditions of intercultural interaction, which allows us to interpret the artistic and educational space as a unity of creative personalities, united by channels of musical communication, who feel a sense of empathy for each other, mutual interest, are capable of active creative joint activity, overcoming interaction problems, creating a cross-cultural spaceУ статті визначено та охарактеризовано педагогічні умови формування готовності здобувачів магістратури до міжкультурної взаємодії у процесі фахової (фортепіанної) підготовки. акцентовано, що завдання сучасної фахової підготовки здобувачів фортепіанної магістратури полягають не лише у забезпеченні високого рівня фахових знань студентів, але й їх практичної підготовки до соціального життя та реалізації себе як особистості. Акцентовано, що гуманізація процесу формування готовності до міжкультурної взаємодії здобувачів фахової магістратури має на увазі використання новітніх технологій, активних методів навчання, які б формували мотиви освітньо-мистецької діяльності, сприяли виявленню й розвитку творчого потенціалу здобувача освіти, самореалізації його особистості; включали в процес пізнання сфери емоцій, сприяли розвитку співробітництва. Доведено, що у процесі формування ціннісних орієнтацій в умовах полікультурного мистецько-освітнього середовища, індивідуальну підтримка здобувачів фортепіанної магістратури успішно реалізується через індивідуальне консультування, створення позитивного морально-психологічного клімату на заняттях, менторську підтримку мистецько-освітнього процесу, побудову індивідуальної освітньої траєкторії. Розглядаючи становлення і трансформацію музично-педагогічних і художньо-естетичних парадигм у системі сучасної музичної освіти, наголошено на тому, що зміна парадигми музичної освіти передбачає зміщення акцентів з розвитку у здобувачів комплексу спеціальних знань, умінь і навичок, орієнтованих на формування фахової полікультурної компетентності в умовах міжкультурної взаємодії, що дозволяє інтерпретувати художньо-освітній простір як єдність творчих особистостей, об’єднаних каналами музичної комунікації, які відчувають почуття емпатії один до одного, взаємного інтересу, здатні до активної творчої сумісної діяльності, подоланню проблем взаємодії, творенню кроскультурного простор
Особливості науково-дослідної роботи майбутніх авіаційних фахівців
Get PDFThe article presents the peculiarities of research work of future aviation specialists. It is noted that higher education institutions in the aviation field pay considerable attention to ensuring the scientific and research component of the use of modern educational technologies for the professional training of future specialists. The purpose of the study was the analysis and peculiarities of the research work of aviation institutions of higher education, aimed at the formation of research skills and professional skills.
The methods of research were the analysis and generalization of scientific literature on the organization of research work in higher education, ICAO documents regulating the flight safety management system for air transport.
Features of research work for students of higher education at aviation institutions are singled out, in particular: application of the problem-based learning method through the analysis of aviation regulatory documents and investigation materials of aviation events; simulation of real professional situations through a business game (imitation simulation), where the student is given the opportunity to be a pilot, air traffic controller, dispatcher-instructor, aviation shift leader, etc.; student conferences as an opportunity to present professional research work; simulator (practical) training; the practically oriented character of the educational program – the involvement and use of the work experience of aviation specialists-practitioners.
The criteria for ensuring the effective organization and implementation of research work of future aviation specialists are summarized, which is the complexity, consistency and comprehensiveness of learning and use of methods and technologies of conducting scientific research, implementation of their results, the continuity of research work according to training courses, the logic of the complication of methods, types and forms of scientific creativityУ статті представлено особливості науково-дослідної роботи майбутніх авіаційних фахівців. Зазначено, що заклади вищої освіти авіаційного спрямування приділяють значну увагу забезпеченню науково-дослідної складової використання сучасних освітніх технологій для професійної підготовки майбутніх фахівців. Метою дослідження став аналіз та особливості науково-дослідної роботи авіаційних закладів вищої освіти, що спрямовані на формування дослідницьких вмінь та навичок професійного спрямування.
Методами дослідження виступили аналіз та узагальнення наукової літератури з організації науково-дослідної роботи у вищій школі, документів ICAO, що регламентують систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті.
Виокремлено особливості науково-дослідної роботи для здобувачів вищої освіти авіаційних закладів вищої освіти, зокрема: застосування проблемного методу навчання через анaлiз авіаційних нормативних документів і матеріалів розслідування авiaцiйниx пoдiй; моделювання peaльних пpoфeciйних cитуaцiй через ділову гру (імітаційне моделювання), де учacнику надається мoжливicть пoбувaти в poлi пілота, диспетчера із забезпечення польотів, диcпeтчepa-iнcтpуктopa, кepiвникa авіаційної змiни тощо; студентські конференції як можливість презентації наукової роботи професійного спрямування; тренажерна (практична) підготовка; практико орієнтований характер освітньої програми – залучення та використання досвіду роботи авіаційних фахівців-практиків.
Узагальнено критерії забезпечення ефективної організації та реалізації науково-дослідної роботи майбутніх авіаційних фахівців, що представляє собою комплексність, послідовність й всебічність засвоєння та використання методів і технологій виконання наукових досліджень, реалізації їх результатів, наступність науково-дослідної роботи за курсами навчання, логічність ускладнення методів, видів та форм наукової творчост
Розвиток hard та soft skills курсантів вищих морських навчальних закладів при вивченні дисципліни «Морська англійська мова»
Get PDFThe article examines the problem of Hard and soft skills development of higher maritime educational institutions cadets while studying the discipline "Maritime English"; emphasis is placed on the interdisciplinary connections of the disciplines of different training cycles; it is underlined that the process of teaching maritime English future sailors should be based on a communicative approach, which will enable future specialists to realize their needs in acquiring knowledge, skills and abilities directly on board the ship, as they will work in mixed crews.
The study also pointed out the group of knowledge and skills, which are necessary for obtaining confirmation of the professional readiness for a higher education applicant, and the group of knowledge and skills, which are necessary for career promotion; it is stated that the discipline "Maritime English" in educational preparation of cadets of higher maritime educational institutions acts as a kind of synthesizer of knowledge and skills, acquired by them in the process of studying the disciplines of the professional cycle (hard skills), and at the same time provides for the formation and development of such knowledge and skills as: critical thinking, creativity, ability to work in a team, cultural awareness, communicative skills, flexibility, etc. (soft skills).
Attention is drawn to the fact that the heterogeneity of cadets' knowledge upon admission to a maritime university and their further distribution into subgroups vary the complexity and types of tasks in classes.
It has been proven that the discipline "Maritime English" is universal for preparing future specialists for their professional activities (in the aspect of developing hard and soft skills), as it integrates knowledge and skills, acquired from professionally oriented disciplines, and allows their application for the development of soft skillsУ статті розглядається проблема розвитку hard та soft skills курсантів вищих морських навчальних закладів при вивченні дисципліни «Морська англійська мова»; акцентується увага на інтердисциплінарних зв’язках дисциплін різних циклів підготовки; наголошується, що процес навчання морської англійської мови майбутніх моряків повинен базуватись на комунікативному підході, який дасть змогу майбутнім спеціалістам реалізувати свої потреби у набутті знань, умінь та навичок вже безпосередньо на борту судна оскільки вони будуть працювати у змішаних екіпажах.
У дослідженні також виділено групу ЗУН (знання, уміння, навички) необхідних для отримання підтвердження своєї професійної готовності здобувачу ВНЗ (вищий навчальний заклад) і групу ЗУН необхідних для кар’єрного зростання; зазначено, що дисципліна «Морська англійська мова», при підготовці курсантів вищих морських навчальних закладів виступає своєрідним синтезатором ЗУН набутих ними у процесі вивчення дисциплін професійного циклу (hard skills) і одночасно передбачає формування та розвиток таких умінь та навичок як: критичне мислення, креативність, вміння працювати в команді, культурна обізнаність, комунікативні навички, гнучкість, тощо (soft skills).
Звертається увага на те, що неоднорідність знань курсантів при вступі у морський ВНЗ та їх подальший розподіл по підгрупах варіюють складність та типи завдань на заняттях.
Доведено, що дисципліна «Морська англійська мова» є універсальною для підготовки майбутніх фахівців до їх професійної діяльності (в аспекті розвитку hard та soft skills), оскільки інтегрує ЗУН набуті з професійно-орієнтованих дисциплін і дозволяє їх застосування для розвитку soft skill
Технологія організації методичного онлайн-супроводу під час фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики в педагогічному університеті
Get PDFThe article substantiates the didactic expediency of the technology of organizing methodical online support during the fundamental training of future physics teachers at a pedagogical university. The technology of organizing methodical online support during the fundamental training of future physics teachers at a pedagogical university is interpreted as a step-by-step process of creating an integrated environment of information and educational resources, software and technical and telecommunication tools, rules for their administration and use, which provide opportunities for interactive cooperation during training and independent work. The stages of the technology of organizing methodical online support during the fundamental training of future physics teachers at a pedagogical university are defined and characterized: preparatory-target, projective-motivational, activity-implementation and analytical-reflective stages. The preparatory-target stage guides the teacher to set a clear goal - to develop electronic resources (distance courses/online platforms/teacher's personal website) for learning educational components or their in-depth study, organization of project, research activities, finds out what he/she hopes to achieve with the help of such learning tools, the goal and the result are compared. The projective-motivational stage determines the design of the methods of presentation of the content of electronic resources, the number of pages, what should be displayed on the pages and in what way, what will motivate future physics teachers to study, which methods of presentation of educational material should be better used for motivational purposes, which materials will help students methodologically to learn the educational material better. The activity-implementation stage reflects the direct process of creating electronic resources: selection and testing of the functionality of software and technical tools, integration into the online platform (Google Sites, Google Classroom, etc.), video conferencing capabilities (Google Meet, Zoom, Skype, Instagram resources, etc.), use of possibilities of communication in chats and messengers. The analytical-reflective stage involves the implementation of a thorough analysis of the content and functionality of the developed electronic resources of methodical online support during the fundamental training of future physics teachers at a pedagogical university, as well as the evaluation of the learning results, achieved by the students, joint reflection of the teacher and students. It has been proven that the creation of a technology for the organization of methodical online support in the process of fundamental training of future physics teachers at a pedagogical university is an integration of personal-oriented and resource-oriented technology, which makes it possible for students to master the knowledge system, acquire practical skills, and form an information cultures during distance learning of educational componentsУ статті обґрунтовано дидактичну доцільність технології організації методичного онлайн-супроводу під час фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики в педагогічному університеті. Технологію організації методичного онлайн-супроводу під час фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики в педагогічному університеті потрактовано як поетапний процес створення інтегрованого середовища інформаційно-освітніх ресурсів, програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил їхнього адміністрування і використання, що забезпечують можливості інтерактивної взаємодії під час навчання та самостійної роботи. Визначено та схарактеризовано етапи технології організації методичного онлайн-супроводу під час фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики в педагогічному університеті: підготовчо-цільовий, проєктувально-мотиваційний, діяльнісно-реалізаційний та аналітико-рефлексивний етапи. Підготовчо-цільовий етап зорієнтовує викладача на постановку чіткої мети – розробити електронні ресурси (дистанційні курси/онлайн-платформи/персональний сайт викладача) для вивчення освітніх компонентів чи поглибленого їх вивчення, організації проєктної, дослідної діяльності, з’ясовує, чого він сподівається досягти за допомогою таких засобів навчання, співставляється мета і результат. Проєктувально-мотиваційний етап зумовлює проєктування способів подачі змісту електронних ресурсів, кількість сторінок, що має відображатися на сторінках та яким чином, що мотивуватиме майбутніх учителів фізики до навчання, які методи подачі навчального матеріалу краще використати з мотиваційною метою, які матеріали допоможуть студентам у методичному плані краще засвоювати навчальний матеріал. Діяльнісно-реалізаційний етап відбиває безпосередній процес створення електронних ресурсів: обрання й тестування функціоналу програмно-технічних засобів, інтеграція до онлайн-платформи (Google Sites, Google Classroom тощо) можливостей проведення відеоконференцій (Google Meet, Zoom, Skype, ресурсів Instagram тощо), використання можливостей спілкування у чатах та месенджерах. Аналітико-рефлексивний етап передбачає здійснення ґрунтовного аналізу змісту й функціоналу розроблених електронних ресурсів методичного онлайн-супроводу під час фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики в педагогічному університеті, а також оцінювання досягнутих студентами результатів навчання, спільна рефлексія викладача і студентів. Доведено, що створення технології організації методичного онлайн-супроводу у процесі фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики в педагогічному університеті є інтеграцією особистісно-орієнтованої та ресурсно-орієнтованої технології, що уможливлює під час дистанційного вивчення освітніх компонентів оволодіння студентами системою знань, набуття практичних навичок та формування інформаційної культур
Соціальний ларпінг як авторський метод формування соціальної компетентності дітей зі складними порушеннями розвитку
Get PDFThe article presents the author's own practical experience and description of experimental work with children with complex disorders (autism, ADHD, intellectual disability, Down syndrome, childhood schizophrenia, cerebral palsy). The author has created his own method of forming the social competence of children with complex developmental disorders, implemented as part of an experiment within a rehabilitation institution. The essence and advantages of social larping are defined. The scientific studies related to the research topic are briefly reviewed. The method of forming social competence for autistic children - Creative drama - is analysed. A comparative analysis of the method of "live" game LARP and Creative drama is carried out. The concept of "social larping" is defined for the first time. The criteria and indicators of the level of formation of the social competence of children with complex developmental disorders are outlined (cognitive: knowledge of ways of behaviour, rights and responsibilities; basic ideas and knowledge to meet their own needs; knowledge of ways of social interaction; emotional and motivational: understanding of emotions, self-control skills (self-esteem), social values; behavioural: social interaction, orientation in social roles, social skills). The descriptive characteristics of the levels of formation of the social competence of children with complex developmental disorders in accordance with the above criteria are provided.
The importance of introducing social larping as an author's method of forming the social competence of children with complex developmental disorders within the correctional and developmental work of rehabilitation institutions is proved. The impact of social larping on improving the interaction between children with complex developmental disorders within a mini-group, catching up with the child's own social experience in a rehabilitation centre is analysed.
The conclusions and suggestions demonstrate the essence and advantages of social larping as a method of forming the social competence of children with SCD, as well as the effectiveness of its implementationУ статті презентовано власний практичний досвід та опис експериментальної роботи з дітьми зі складними порушеннями (аутизм, РДУГ, інтелектуальна недостатність, синдром Дауну, дитяча шизофренія, ДЦП). Створено метод формування соціальної компетентності дітей зі складними порушеннями розвитку, реалізований в рамках експерименту в межах реабілітаційного закладу. Визначено суть та переваги соціального ларпінгу. Коротко розглянуто наукові дослідження дотичні до теми дослідження. Проаналізовано метод формування соціальної компетентності для аутичних дітей Creative drama. Проведено порівняльний аналіз методу «живої» гри LARP та Creative drama. Вперше визначено поняття «соціальний ларпінг». Окреслено критерії та показники рівня сформованості соціальної компетентності дітей зі складними порушеннями розвитку (когнітивний: знання про способи поведінки, права і обов’язки; базові уявлення та знання для задоволення власних потреб; знання про способи соціальної взаємодії; емоційно-мотиваційний: розуміння емоцій, навички самоконтролю (самооцінка), соціальні цінності; поведінковий: соціальна взаємодія, орієнтування у соціальних ролях, соціальні навички). Надано описові характеристики рівнів сформованості соціальної компетентності дітей зі складними порушеннями розвитку згідно вищезазначених критеріїв. Доведено важливість впровадження соціального ларпінгу як авторського методу формування соціальної компетентності дітей зі складними порушеннями розвитку в межах корекційно-розвиткової роботи реабілітаційних установ. Проаналізовано вплив соціального ларпінгу для покращення взаємодії між дітьми зі складними порушеннями розвитку в межах міні групи, надолуженні власного соціального досвіду дитини зі СПР в умовах реабілітаційного центру.
Висновки та пропозиції засвідчують суть та переваги соціального лапрінгу як методу формування соціальної компетентності дітей зі СПР, результативність впровадженн
Становлення та розвиток системи підготовки логопедичних кадрів (кінець XIX ст. – поч. XXI ст)
No full textThe preparation of future speech therapists in the modern educational space is defined by processes in the socio-cultural environment, societal transformations, changes in modern mentality, and heightened requirements for the quality of professional training. The necessity to improve speech therapy training arises from disparities between second-generation state educational standards for computerization and use of information resources, and the real state of the education system. Additionally, there is a growing number of children with speech disorders, often complicated by secondary disorders. A deep historical study of the development of speech therapy training is key to understanding and improving modern educational processes, considering socio-economic, cultural, and technological factors that shape the needs and directions of speech therapy development in the future. The article highlights the history of the development of the national speech therapy education system, revealing its connection with the socio-economic structure of the country, global historical-pedagogical processes, and the level of development of defectology science. The analysis of scientific literature allows identifying general conditions for the modernization of speech therapy education, confirming that based on an in-depth study of the content and essence of the problem of forming professionalism and professional competence of future speech therapists, it is possible to develop organizational and methodical support for their development and implementation in educational and production practice according to socio-economic conditions. This article emphasizes the importance of a deep analysis of historical and modern aspects in the training of speech therapists, taking into account socio-cultural changes and technological development. Understanding the history and current state of speech therapy education is key to effectively modernizing training that meets the contemporary challenges and needs of societyПідготовка майбутніх логопедів у сучасному освітньому просторі визначається процесами в соціокультурному середовищі, соціокультурними трансформаціями в суспільстві, змінами в ментальності сучасної людини та підвищенням вимог до якості професійної підготовки висококваліфікованих фахівців. Необхідність удосконалення підготовки логопедів у сучасних умовах випливає з певних протиріч. Це включає розбіжності між вимогами другого покоління державних освітніх стандартів щодо комп'ютеризації праці вчителів та використання інформаційних ресурсів, а також реальним станом освітньої системи. Додатково, існує проблема зростаючої кількості дітей із мовленнєвими порушеннями, часто ускладненими вторинними розладами. Глибоке історичне вивчення розвитку підготовки логопедичних кадрів є ключовим для розуміння та вдосконалення сучасних освітніх процесів. Це дозволяє не лише оцінити зміни, що відбулися в цій сфері, але й врахувати соціально-економічні, культурні та технологічні фактори, які формують потреби та напрямки розвитку логопедії в майбутньому.
У статті висвітлено історію становлення і розвитку вітчизняної системи логопедичної освіти. Розкрито розвиток логопедичної освіти, що пов’язано з соціально-економічним устроєм країни, світовим історико-педагогічним процесом, рівнем розвитку дефектологічної науки як інтегрованої галузі знання на стику медицини, психології, педагогіки в усі історичні періоди.
Аналіз наукової літератури дозволив визначити деякі загальні умови модернізації логопедичної освіти, підтвердивши, що на основі поглибленого вивчення змісту і сутності проблеми формування професіоналізму та професійної компетентності майбутніх логопедів можлива розробка організаційно-методичного забезпечення їх розвитку та впровадження в освітню і виробничу практику відповідно до соціально-економічних умов.
Ця стаття підкреслює важливість глибокого аналізу історичних та сучасних аспектів у підготовці логопедів, враховуючи соціокультурні зміни та технологічний розвиток. Розуміння історії та поточного стану логопедичної освіти є ключовим для ефективної модернізації підготовки фахівців, що відповідає сучасним викликам та потребам суспільств
Досвід двомовних країн у питанні оволодіння мовою меншин: ефективнезапозичення у дошкільну педагогіку україни з метою формування у дітей середнього дошкільного віку іншомовної комунікативної компетентності
No full textThe article addresses the relevant topic for Ukraine of developing foreign language communicative competence in preschool and, specifically, middle preschool age. The research aims to analyze and summarize the experience of bilingual countries in the formation of communicative competence in minority languages, as well as to determine practical boundaries for its adoption in Ukrainian preschool pedagogy with the ultimate goal to develop effective methodologies for children of middle preschool age to acquire foreign language communicative competence. In the research process, theoretical methods, such as literature and documentation analysis, were used, along with a set of general theoretical methods: abstraction and concretization, analysis and synthesis, comparison, contrast, structuring, induction, and deduction. As a result of the research, the experience of forming language communicative competence in minority languages in countries, such as Finland, Canada, Malta, and Israel, was analyzed and summarized. The main effective methods for developing communicative competence in the language of minorities in children of middle preschool age were identified, including the method of total immersion, the method of partial immersion based on the principle of one educator - one language, and the method of partial immersion based on the principle of one educator - two languages.The widespread use of the translanguaging approach and language mixing in the process of forming communicative competence in minority languages in the context of bilingual countries has been identified. The main conditions, under which the formation of communicative competence in minority languages occurs in bilingual countries, have been summarized, a comparison with similar conditions for developing foreign language communicative competence in children of middle preschool age in Ukraine has been made.It has been identified that the main contextual difference in Ukraine is the extensive geographical distribution of a foreign language that influences children's understanding of its practical significance and the possibility of live communication with it. A conclusion has been drawn regarding the necessity of carefully transferring the experience of bilingual countries in using the translanguaging approach during the formation of foreign language communicative competence in Ukraine, since this caution is warranted because its application may result in a decrease in the motivation of children of middle preschool age to acquire a foreign language, given the possibility of achieving communication goals through their native language. The main assets of the studied bilingual countries that can be effectively borrowed by the preschool pedagogy of Ukraine in the process of developing methods for the formation of foreign language communicative competence in children of middle preschool age are highlighted, as a normative consolidation of the method of such formation, taking into account the greater effectiveness of early and total immersion in comparison with other forms of mastery of children of middle preschool age in a foreign language, managing groups of children with different levels of foreign language speaking competence and the practice of introducing children with an insignificant level of competence in a foreign language into groups with a higher level of foreign language communicative competenceСтаття торкається актуальної для України теми формування іншомовної комунікативної компетентності у дошкільному, і, зокрема, середньому дошкільному віці. Метою дослідження є аналіз та узагальнення досвіду країн із двомовним середовищем у питанні формування комунікативної компетентності у мові меншин та визначення доцільних меж його запозичення у дошкільну педагогіку України з метою розробки ефективних методик оволодіння дітьми середнього дошкільного віку іншомовною комунікативною компетентністю. У процесі дослідження були використані такі теоретичні методи, як аналіз літератури та документації, низка загальнотеоретичних методів: абстрагування та конкретизація, аналіз та синтез, порівняння, протиставлення, структурування, індукція та дедукція. У результаті дослідження був проаналізований та узагальнений досвід формування комунікативної компетентності у мові меншин таких країн як Фінляндія, Канада, Мальта, Ізраїль. Були виокремлені основні ефективні методи формуванні комунікативної компетентності у мові меншин у дітей середнього дошкільного віку як то метод повної імерсії, метод часткової імерсії за принципом один педагог – одна мова, метод часткової імерсії за принципом один педагог – дві мови. З’ясовано широке використання транслінгвального підходу та змішування мов у процесі формування комунікативної компетентності у мові меншин в контексті двомовних країн. Узагальнено основні умови, за яких відбувається формування комунікативної компетентності у мові меншин у двомовних країнах, здійснено їх порівняння із аналогічними умовами формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку в Україні. Виявлено, що основною контекстуальною відмінністю України є далеке територіальне розповсюдження іноземної мови, що впливає на розуміння дітьми її практичного значення та можливість живого спілкування нею. Зроблено висновок щодо необхідності обережного перенесення досвіду двомовних країн у використанні транслінгвального підходу під час формування іншомовної комунікативної компетентності в Україні, оскільки його застосування може мати наслідком зниження мотивації дітей середнього дошкільного віку в оволодінні іноземною мовою за умови існування можливості досягнення цілей комунікації за допомогою рідної мови. Виділені основні надбання досліджуваних двомовних країн, що можуть бути ефективно запозичені дошкільною педагогікою України у процесі розробки методик формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку як-то нормативне закріплення методу такого формування, врахування більшої ефективності ранньої та повної імерсії у порівнянні з іншими формами оволодіння дітьми середнього дошкільного віку іноземною мовою, управління групами дітей із різним рівнем іншомовної мовленнєвої компетентності та практика введення дітей із незначним рівнем компетентності в іноземній мові у групи із більш високим рівнем сформованості іншомовної комунікативної компетентност
Використання музейної педагогіки в підготовці вчителів суспільствознавчих дисциплін
Get PDFThe article defines museum pedagogy as an interdisciplinary educational technology that develops in the field of academic and non-formal education, covering various forms of communication, current educational programs and cultural practices and is a basic element of the program-targeted management of the activities of applicants and scientific-pedagogical workers in the museum-pedagogical environment , a means of its practical implementation, a kind of activity plan, in which the connections of the defined goal and the mechanisms of its achievement are clearly established; the general principles that must be relied upon in the application of museum pedagogy in the process of training a social science teacher are outlined; the concept of "museum resource" is presented as the ability to increase the power of professional and pedagogical potential, to reproduce and deepen the content of educational programs in the exposition, to be accessible and suitable for implementation in the conditions of the educational process, understandable for the majority of consumers of museum information, important components of which contribute to professional training future history teacher, there are: museum-pedagogical information, which contains news about specific museum-pedagogical and educational programs and their specifics; educational and methodological support of programs; forms and methods of pedagogical activity in the museum environment; results of the pedagogical process and results of research and experimental work; expert assessments of specialists, etc.; "museum environment" as a certain active space for learning and educating students of pedagogical specialties and a perfect means of implementing productive changes in teacher training, which ensures direct "communication" with original museum objects and active participation in various types of activities, organized on the basis of museums, the ability to awaken in future teachers' desire for professional and personal self-realization, to form stable humanistic orientations, a conscious positive attitude towards society, children, pedagogical activity and oneself, which causes deeper personal professionalization and creates conditions for correction of professional growth; directions of work with student audiences, organizational forms, methods, techniques of use in the educational activity of museums are substantiated; it is proposed to include in the educational and professional training program of historians the educational component "Fundamentals of museum and archive work" and to create a complex of methodical support for the proposed disciplineВ статті визначено музейну педагогіку як міждисциплінарну освітню технологію, яка розвивається у сфері академічної та неформальної освіти, охоплюючи різні форми комунікації, актуальні просвітницькі програми та культурні практики і є базовим елементом програмно-цільового управління діяльністю здобувачів і науково-педагогічних працівників у музейно-педагогічному середовищі, засобом її практичної реалізації, своєрідним планом діяльності, у якому чітко встановлено зв’язки визначеної мети та механізмів її досягнення; окреслено загальні принципи, на які необхідно спиратися в застосуванні музейної педагогіки в процесі підготовки вчителя суспільствознавчих дисциплін; представлено поняття «ресурс музею» як здатність нарощувати потужність професійно-педагогічного потенціалу, відтворювати, поглиблювати в експозиції зміст навчальних програм, бути доступним і придатним для реалізації в умовах навчального процесу, зрозумілим для більшості споживачів музейної інформації, важливими компонентами якого, що сприяють професійній підготовці майбутнього вчителя історії, є: музейно-педагогічна інформація, яка містить відомості про конкретні музейно-педагогічні й освітні програми та їх специфіку; навчально-методичне забезпечення програм; форми й методи педагогічної діяльності в музейному середовищі; результати педагогічного процесу й підсумки дослідно-експериментальної роботи; експертні оцінки фахівців тощо; «музейне середовище» як певний активний простір навчання й виховання здобувачів педагогічних спеціальностей і досконалий засіб здійснення продуктивних змін у підготовці вчителя, що забезпечує безпосереднє «спілкування» із оригінальними музейними предметами й активну участь у різних видах діяльності, організованих на базі музеїв, спроможність пробудити в майбутніх учителів прагнення до професійної й особистісної самореалізації, сформувати стійкі гуманістичні орієнтації, свідоме позитивне ставлення до суспільства, дітей, педагогічної діяльності й самого себе, що спричинює більш глибоку особистісну професіоналізацію і створює умови для корекції професійного зростання; обгрунтовано напрямки роботи зі студентською аудиторією, організаційні форми, методи, прийоми використання в освітній діяльності музеїв; запропоновано передбачити в освітньо-професійній програмі підготовки істориків освітню компоненту «Основи музейно-архівної справи» та створити комплекс методичного забезпечення запропонованої дисциплін