ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Стандартизація професійної освіти на основі компетентнісного підходу
Get PDFThe article summarizes some aspects of the competence approach in vocational education, substantiates the definition of "standardization of vocational education"; The content, stages and results of standardization of vocational education are defined. There are four interrelated, successive stages of achieving the appropriate levels of quality of training specialists.The theoretical search found that if the standardization of vocational education should be considered not only as "the procedure for the development and approval of the standard", but also as an officially established procedure for the implementation of its provisions and adhere to the requirements for the competent training of graduates at the stages of goal-setting, selection and structuring of the content of education, mastering students, students competencies, assessing competency achievements of students, students and graduates (in particular, independent), then there is a possibility to substantially increase the quality of the functioning of vocational education, in particular, professional advance.An experimental study was conducted to find out the actual state of training of junior college and technical colleges in the agrarian, construction and engineering sectors. The study found that 61.3% of teachers regularly use educational qualifications, a training program for a junior specialist in the development of educational documents; 23,3% only when preparing a working curriculum; 9.1% - use these documents extremely rarely; 6.3% of teachers of colleges and colleges do not use at all.The study of the level of readiness for the standardization of vocational education demonstrated the following tendency: the high level of readiness for standardization of education on a competent basis was only 10.8% in agrarian educational institutions, 17.5% in machine-building and 48% in colleges and technical schools in the construction industry.It is concluded that the current state of training of junior specialists in the agrarian, construction and engineering sectors is characterized by a system of organizational destructive factors that determine the urgent need to develop a set of measures to rationalize the standardization of educationВ статье обобщены отдельные аспекты компетентностного подхода в профессиональном образовании, обосновывается определение понятия «стандартизация профессионального образования»; определено содержание, этапы и результаты стандартизации профессионального образования. Выделены четыре взаимосвязанных, последовательных этапа достижения надлежащих уровней качества подготовки специалистов.Средствами теоретического поиска установлено, что если стандартизацию профессионального образования следует рассматривать не только как «процедуру разработки и утверждения стандарта», но и как официально установленный порядок выполнения его положений и соблюдать требования к компетентносной подготовке выпускников на этапах целеполагания, отбора и структурирования содержания образования, организации овладения учащимися, студентами компетенциями, оценка компетентностей учащихся, студентов и выпускников, то есть возможность существенно повысить качество функционирования профессионального образования.Было проведено экспериментальное исследование с целью выяснения реального состояния подготовки младших специалистов колледжей и техникумов в аграрной, строительной и машиностроительной отраслях. В исследовании было обнаружено, что 61,3 % учителей регулярно используют образовательно-квалификационные характеристики, учебно-профессиональную программу младшего специалиста по разработке образовательных документов; 23,3 % всего при подготовке рабочей учебной программы; 9,1 % - используют эти документы чрезвычайно редко; вообще не используют 6,3 % преподавателей техникумов и колледжей.Изучение уровня готовности к стандартизации профессионально-технического образования продемонстрировало такую тенденцию: высокий уровень готовности к стандартизации образования на компетентной основе составлял лишь 10,8 % в аграрных образовательных учреждениях, 17,5 % в машиностроительных и 48 % в колледжах и техникумах строительной отрасли.Сделан вывод о том, что современное состояние подготовки младших специалистов аграрной, строительной и машиностроительной отраслей характеризуется системой организационных деструктивных факторов, обусловливающих острую необходимость в разработке комплекса мер по рационализации стандартизации образованияУ статті узагальнено окремі аспекти компетентнісного підходу у професійній освіті, обґрунтовується визначення поняття «стандартизація професійної освіти»; визначено зміст, етапи та результати стандартизації професійної освіти. Виокремлено чотири взаємопов’язаних, послідовних етапи досягнення належних рівнів якості підготовки фахівців.Засобами теоретичного пошуку встановлено, що якщо стандартизацію професійної освіти слід розглядати не лише як «процедуру розроблення та затвердження стандарту», а і як офіційно встановлений порядок виконання його положень та дотримуватися вимог до компетентнісної підготовки випускників на етапах цілепокладання, відбору та структурування змісту освіти, організації оволодіння учнями, студентами компетентностями, оцінювання компетентнісних досягнень учнів, студентів і випускників то є можливість суттєво підвищити якість функціонування професійної освіти, зокрема фахової передвищої.Було проведено експериментальне дослідження з метою з'ясування реального стану підготовки молодших спеціалістів коледжів та технікумів в аграрній, будівельній та машинобудівній галузях. У дослідженні було виявлено, що 61,3 % вчителів регулярно використовують освітньо-кваліфікаційні характеристики, навчально-професійну програму молодшого спеціаліста з розробки освітніх документів; 23,3 % лише при підготовці робочої навчальної програми; 9,1 % – використовують ці документи надзвичайно рідко; взагалі не використовують 6,3 % викладачів технікумів та коледжів. Вивчення рівня готовності до стандартизації професійно-технічної освіти продемонструвало таку тенденцію: високий рівень готовності до стандартизації освіти на компетентній основі становив лише 10,8 % в аграрних освітніх закладах, 17,5 % в машинобудівельних та 48 % в коледжах і технікумах будівельної галузі.Зроблено висновок про те, що сучасний стан підготовки молодших спеціалістів аграрної, будівельної та машинобудівної галузей характеризується системою організаційних деструктивних факторів, що обумовлюють гостру необхідність у розробці комплексу заходів щодо раціоналізації стандартизації освіт
Структурно-системний аналіз визначення сучасних ключових компетентностей у світі
Get PDFThere were analyzed Normative documents of the interstate structures (UNESCO, UNICEF, UNDP, the International Department of Standards) and non-profit international organizations and foundations (the Roman Club, the 21st Century Partnership, the Center for the Redesign of Educational Programs, the Institute for Business Ethics, the World Education Forum, the Students' Training School Oxford University and the British Nesta Foundation for the Development of Innovations), developed over the last decades, the world experience in identifying competencies was outlined. The content of the terms "competence", "key competencies" in order to determine the categorical apparatus and the terminology of the research was specified. The results of long-term research of competencies in 100 countries of the world were presented in order to identify and select the key ones, and their comparative analysis of 2015 and 2020 was presented by analysts and experts of Worldwide Economic Forum. The data of the conducted research testify that the competence in the complex solution of problems remains as a priority in the modern world space. Critical thinking and creativity should ensure the selection of information, its correct rethinking; contribute to the fullest disclosure of talents and capacity building. The system-structural scheme of analysis of the definition of key competencies in the world by interstate structures and non-profit international organizations and foundations was created. Global problems of the educational crisis rise were characterized and requirements of society for specialists were defined. Foreign practice of solving modern problems and formulating the requirements for the 21st century education was characterized, essential characteristics of updated key competencies for further implementation of international norms into the educational process of domestic educational institutions were revealed. It was proved that for successful implementation of competences in educational programs and plans it is necessary to determine their general set within educational institutions depending on the branches of knowledge and specialization and provide educators and academic staff with necessary scientific, methodological and methodical tools, develop their ability to self-education and making a career and a new way of teaching othersПроанализированы нормативне документы межгосударственных структур (ЮНЕСКО, ЮНИСЕФ, ПРООН, Международного департамента стандартов) и некоммерческих международных организаций и фондов (Римский клуб, Партнерство для обучения 21-го века, Центр перепроектирования учебных программ, Институт деловой этики, Всемирный образовательный форум, Школа підготовки студентов Оксфордского университета и Британский фонд развития инноваций Nesta) разработанные в течение последних десятилетий, изложен мировой опит определения компетенций. Уточнено содержание терминов «компетентность», «ключевые компетентности» с целью определения категориального аппарата и терминологической базы исследования. Представлены результаты долгосрочного исследования компетенций в 100 странах мира с целью определения и выбора из них ключевых и предоставлен их сравнительный анализ 2015 и 2020 аналитиками и експертами Всемирного экономического форума. Данные проведенного исследования свидетельствуют, что приоритетом в современном мировом пространстве остается компетентность по комплексному решению проблем. А критическое мышление и креативность должны обеспечить отбор информации, правильного ее переосмысления, способствовать наиболее полному раскрытию талантов и зреализованости потенциала. Создана системно-структурная схема анализа определения ключевых компетентностей в мире межгосударственными структурами и некоммерческими организациями и фондами. Охарактеризованы глобальне проблемы возникновения кризиса в образовании и определены требования общества к специалистам. Охарактеризована зарубежная практика решения современных проблем и сформулированы требований к образованию 21 века, обнаружены сущностные характеристики обновленнях ключевых компетентностей для дальнейшей имплементации международных норм в образовательный процесс отечественныхучебных заведений. Доказано, что для успешной реализации компетенций в учебных программах и планах не обходимо определить общий их набор в пределах учебных заведений в зависимости от отраслей знаний и специализаций и обеспечить педагогических и научно-педагогических работников необходимым научным, методологическим и методическим инструментарием, развивать в них способность к самообразованию и построени якарьеры и умение по-новому учить другихПроаналізовано нормативні документи міждержавних структур (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Міжнародний департамент стандартів) та некомерційних міжнародних організацій і фондів (Римський клуб, Партнерство для навчання 21-го століття, Центр перепроектування навчальних програм, Інститут ділової етики, Світовий освітній форум, Школа підготовки студентів Оксфордського університету та Британський фонд розвитку інновацій Nesta), розроблені впродовж останніх десятиліть, викладено світовий досвід визначення компетентностей. Уточнено зміст термінів «компетентність», «ключові компетентності» з метою визначення категоріального апарату та термінологічної бази дослідження. Представлено результати довгострокового дослідження компетентностей у 100 країнах світу з метою визначення й вибору із них ключових та подано їхній порівняльний аналіз 2015 та 2020 років аналітиками та експертами Всесвітнього економічного форуму. Дані здійсненого дослідження свідчать, що пріоритетом у сучасному світовому просторі залишається компетентність щодо комплексного розв’язання проблем. А критичне мислення та креативність мають забезпечити відбір інформації, правильне її переосмислення, сприяти якнайповнішому розкриттю талантів та зреалізованості потенціалу. Створено системно-структурну схему аналізу визначення ключових компетентностей у світі міждержавними структурами та некомерційними міжнародними організаціями і фондами. Охарактеризовано глобальні проблеми виникнення кризи в освіті та визначено вимоги суспільства до підготовки фахівців. Проаналізовано закордонну практику розв’язання сучасних проблем і формулювання вимог до освіти 21 століття, виявлено сутнісні характеристики оновлених ключових компетентностей для подальшої імплементації міжнародних норм в освітній процес вітчизняних закладів освіти. Доведено, що для успішної реалізації компетентностей у навчальних програмах і планах необхідно визначити загальний їх набір у межах закладів освіти залежно від галузей знань і спеціалізацій та забезпечити педагогічних і науково-педагогічних працівників необхідним науковим, методологічним і методичним інструментарієм, розвивати в них здатність до самоосвіти й побудови кар'єри та вміння по-новому навчати інши
Подкастинг як засіб формування компетентності в англомовному аудіюванні студентів молодших курсів
Get PDFThis paper addresses the issue of the use of podcasts in teaching listening skills to university students. Podcasts as new technology tools aim to help English learners to increase listening comprehension, providing them with authentic and motivating materials. The authors describe didactic characteristics and taxonomy of podcasts; prove using podcasts as one of interactive means to support learning process in developing listening skills. The aims of listening competence formation to first-year students are defined. By the end of the first year students are to acquire Level B2 according to Common European Framework of Reference for Languages. This means that they can comprehend large statements; follow the reasoning on contemporary topics; understand news, programs and films in literary language. Podcasts have three levels of difficulty and provide a transition from Level B1 to B2 and therefore can be applied to develop listening skills to first-year students. The main stages of developing students’ listening skills are specified. In the pre-listening stage students are prepared to listen to the podcast using their background knowledge. The while-listening stage is aimed at listening for gist, listening for details, making inferences and summarizing. In the post-listening stage the listeners are taken beyond the podcast content and set tasks which contribute to integrating other language skills. Examples of exercises which correspond to these three stages are provided. The process of listening applies "top-down" and "bottom-up" strategies. The "top-down" strategy focuses on listeners’ background knowledge, which activates the listener's expectation of the podcast and helps predict its content. The text is the key point in the “bottom-up” strategy, the purpose of which is to decode the information coming from the bottom. This model explains how information that comes in the form of audio signals is transformed. A balanced approach to choosing "top-down” or “bottom-up” strategy within the stages improves the process of forming competencies in listening to first-year studentsВ статье рассматриваются особенности применения подкастов в формировании компетентности в аудировании студентов-первокурсников. Авторами дается определение понятия "подкастинг" и раскрывается дидактический потенциал технологии подкастинга (доступность, аутентичность, информативность, актуальность, компетентность, автономность). Определены цели формирования речевой аудитивной компетентности студентов первого курса. Доказано, что подкасты, которые размещены на сайте Podcastsinenglish.com, имеют три уровня сложности и обеспечивают переход от уровня В1 к В2. Предоставляются характеристики с позиции таксономии подкаста: по типу, способа представления, продолжительности, автора, стиля, назначения. Авторами статьи предлагаются упражнения, разработанные на примере подкаста "CreatureComforts". Подробно охарактеризованы три этапа работы над подкастом: до прослушивания, прослушивание, после прослушивания. Целью этапа "До прослушивания" является введение студентов в контекст, устранение языковых трудностей, прогнозирования содержания. На этом этапе представлены рецептивно производительные, рецептивно репродуктивные коммуникативные и условно-коммуникативные упражнения без игрового компонента. Этап "Прослушивание" предусматривает собственно слушания подкаста дважды с целью получения общей и детальной информации. Авторами предлагаются рецептивно репродуктивные задания. На этапе "После прослушивания" все задания нацелены на реализацию принципа взаимосвязанного обучения видам речевой деятельности, а упражнения являются коммуникативными. Проанализированы стратегии аудирования "сверху вниз" (top-down) и "снизу вверх" (bottom-up) при разработке упражнений. Доказано использования стратегии "сверху вниз" в большинстве случаев, когда фоновые знания слушателя активируют его ожидания относительно содержания подкаста и помогают его спрогнозировать. Обоснована целесообразность применения разработанного комплекса упражнений, которые могут быть использованы в процессе формирования англоязычной аудитивной компетентности студентов-первокурсниковУ статті розглядаються особливості застосування подкастів у формуванні компетентності в аудіюванні у студентів-першокурсників. Авторами дається визначення поняття “подкастинг” та розкривається дидактичний потенціал технології подкастингу(доступність, автентичність, інформативність, актуальність, компетентність, автономність).Визначено цілі формування мовленнєвої аудитивної компетентності студентів першого курсу. Доведено, що подкасти, які розміщеніна сайті Podcastsinenglish.com, мають три рівні складності та забезпечують перехід від рівня В1 до В2. Надаються характеристики з позиції таксономії подкасту: за типом, способом представлення, тривалістю, автором, стилем, призначенням. Авторами статті пропонуються вправи, розроблені на прикладі подкасту “CreatureComforts”. Детально охарактеризовано три етапи роботи над подкастом: до прослуховування, прослуховування, після прослуховування. Метою етапу “До прослуховування” є введення студентів у контекст подкасту, усунення мовних труднощів, прогнозування змісту. На цьому етапі представлено рецептивно-продуктивні, рецептивно-репродуктивні комунікативні та умовно-комунікативні вправи без ігрового компоненту. Етап “Прослуховування” передбачає власне слухання подкасту двічі з метою отримання загальної та детальної інформації. Авторами пропонуються рецептивно-репродуктивні завдання відповідно до мети аудіювання. На етапі“Після прослуховування” усі завдання націлені на реалізацію принципу взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, а запропоновані авторами вправи є комунікативними. Проаналізовано стратегії аудіювання “зверху донизу” (top-down) та“знизу вгору” (bottom-up)при розробці вправ. Доведено здебільшого використання стратегії “зверху донизу”, коли фонові знання слухача активують його очікування щодо змісту подкасту та допомагають його спрогнозувати. Обґрунтовано доцільність застосування розробленого комплексу вправ, що можуть бути використані в процесі формування англомовної аудитивної компетентності студентів-першокурсникі
Компетентнісна модель курсанта вищого військового навчального закладу
Get PDFThe article presents the competence model of graduate of the Higher Military Educational Establishment, analyzes the concept of "competence", some social and humanitarian disciplines, which are taught by the students in the specialty "Military Translation" and their provision of graduate competencies.The necessity of creating a new graduate model of competency model is analyzed. The necessity of forming a political competence of students as part of an integrated competency that form in students the ability to analyze current global trends and geopolitical change, to predict the consequences of these changes for the army and the country in general. It also substantiates the reform of the military standards of personnel motivation, since the process of military service is being optimized, the moral principles and principles upon which the Ukrainian military education was based was unclaimed. An example of a schematic review of a specific competence of a military specialist is presented - "Ability to analyze political events and predict the consequences". The competent model of the military translator according to the educational disciplines taught at the Department of Social and Humanitarian Sciences of the National Academy of the National Guard of Ukraine in the process of professional training is given. It is concluded, that the creation of modern competence models which should become a condition for high-quality vocational training of cadets in higher military establishments of Ukraine, the development of a competent model of a specialist in the field of military translation stimulate further changes in the system of higher military education, especially with regard to the modernization of the content and teaching technologies, proposed in the process of work of a competent model, can be taken as a basis for the training of military translators. The implementation of the competence model proposed in the work has a practical value for the command and teaching staff of higher military educational institutions of Ukraine aimed at obtaining a positive result in the process of providing quality educational services in the system of higher professional educationВ статье представлена компетентностная модель выпускника высшего военного учебного заведения, проанализированы понятия «компетентность», некоторые социально-гуманитарные дисциплины, которые преподаются курсантам из специальности «Военный перевод», и обеспечение компетенциями выпускников.Проанализирована необходимость создания новой компетентностной модели выпускника. Обоснована необходимость формирования политической компетентности курсантов, как составляющей интегральной компетентности, которая сформирует у курсантов способность анализировать современные мировые тенденции и геополитические изменения, чтобы спрогнозировать последствия таких изменений для армии и страны в целом. Также обоснованно реформирование военных стандартов мотивации личного состава, для оптимизации процесса прохождения военной службы, моральные принципы и основы на которых ранее базировалась украинская военная образование, становятся невостребованными. Приведен пример схематического рассмотрения отдельного компетентности военного специалиста - «Способность анализировать политические события и прогнозировать последствия». Разработаны навыки, которые курсант получит в результате приобретенной компетентности «Способность анализировать политические события и прогнозировать последствия». Разроботано компетентностную модель военного переводчика согласно учебных дисциплин на кафедре социально-гуманитарних дисциплин Национальной академии Национальной гвардии Украины в процессе профессиональной подготовки. Сделаны выводы, что существует потребность в создании современных компетентностных моделей, которые должны стать условием качественной профессиональной подготовки курсантов в высших военных заведениях Украины, разработка компетентностной модели специалиста в сфере военного перевода стимулирует дальнейшие изменения в системе высшего военного образования, прежде всего по модернизации содержания и технологий обучения, предложенная в процессе работы компетентностная модель может быть взята за основу при подготовке специалистов военного перевода. Реализация предложенной в работе компетентностной модели имеет практическое значение для командного и преподавательского состава высших военных учебных заведений Украины направленных на получение положительного результата в процессе предоставления качественных образовательных услуг в системе высшего профессионального образованияВ статті представлена компетентнісна модель випускника вищого військового навчального закладу, проаналізовано поняття «компетентність», деякі соціально-гуманітарні дисципліни, які викладаються курсантам з спеціальності «Військовий переклад». та їхнє забезпечення компетентностями випускників.Проаналізовано необхідність створення нової компетентнісної моделі випускника. Обґрунтовано необхідність формування політичної компетентності курсантів, як складової інтегральної компетентності, яка сформує у курсантів здатність аналізувати сучасні світові тенденції та геополітичні зміни, щоб спрогнозувати наслідки таких змін для армії та країни загалом. Також обґрунтовано реформування військових стандартів мотивування особового складу, адже оптимізується процес проходження військової служби, моральні принципи та засади на яких раніше базувалася українська військова освіта, стають незатребуваними. Наведено приклад схематичного розгляду окремої компетентності військового спеціаліста – «Здатність аналізувати політичні події та прогнозувати наслідки». Розроблено навички, які курсант отримає в результаті набутої компетентності «Здатність аналізувати політичні події та прогнозувати наслідки». Наведено компетентнісну модель військового перекладача згідно до навчальних дисциплін, що викладаються на кафедрі соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії Національної гвардії України в процесі професійної підготовки. Зроблено висновки що створення сучасних компетентнісних моделей які повинні стати умовою якісної професійної підготовки курсантів у вищих військових закладах України, розробка компетентнісної моделі фахівця в сфері військового перекладу стимулює подальші зміни в системі вищої військової освіти, перш за все щодо модернізації змісту і технологій навчання, запропонована у процесі роботи компетентнісна модель може бути взята за основу при підготовці спеціалістів військового перекладу. Реалізація запропонованої в роботі компетентнісної моделі має практичне значення для командного і викладацького складу вищих військових навчальних закладів України направлених на отримання позитивного результату в процесі надання якісних освітніх послуг в системі вищої професійної освіт
Онлайнові інструменти візуалізації у діяльності сучасного педагога
Get PDFCloud technologies opened up an access to a variety of powerful multifunctional visualization software for various purposes, the use of which allows solving the problems of intensification and humanization of the educational process, its adaptation to the needs and cognitive features of the younger generation, improving the quality and effectiveness of training and many others. However, the introduction of this tool into a broad educational practice needs the support of teachers in mastering the space of new opportunities. The aim of the article is to develop such a classification of online visualization tools for educational information, which would serve as a reliable guide in choosing an effective tool for solving a particular pedagogical task. The presented classification covers more than 200 modern online tools for creating visual materials. The tools are selected according to their effectiveness, functional ability and efficiency of use in pedagogical activity. Six categories of these instruments are identified according to the nature of the pedagogical tasks for which they are applied: tools for creating visual support for the presentation of educational material; tools for the compression, systematization and structuring of educational material; tools for creating didactic games; tools for modeling; tools for creating a joint activity area for students and teachers; tools for the implementation of operational feedback. Within the specified categories, the tools are grouped according to the types of the final product, a didactic tool developed using visualization technologies. In general, we are talking about 34 types of such funds. A brief general description of the functionality of each of the tool groups and a list of services for creating the corresponding didactic means are givenОблачные технологии открыли доступ к разнообразию мощных многофункциональных программных инструментов визуализации различного назначения, использование которых позволяет решать проблемы интенсификации и гуманизации образовательного процесса, его адаптации к потребностям, запросам и когнитивным особенностям молодого поколения, повышения качества и результативности обучения и многих других. Однако внедрение указанного инструментария в широкую образовательную практику нуждается в поддержке педагогов в освоении пространства новых возможностей. Целью статьи является разработка такой классификации онлайновых инструментов визуализации учебной информации, которая служила бы надежным ориентиром в выборе эффективного инструмента для решения конкретной педагогической задачи. Представленная классификация охватывает более 200 современных онлайновых инструментов для создания визуальных материалов. Инструменты отобраны по их действенности, функциональной способности и эффективности использования в педагогической деятельности. Выделено шесть категорий указанных инструментов по характеру педагогических задач, для решения которых они применяются: инструменты для создания визуального сопровождения изложения учебного материала; инструменты для сжатия, систематизации и структурирования учебного материала; инструменты для создания дидактических игр; инструменты для моделирования; инструменты для создания совместного деятельностного пространства для учащихся и учителя; инструменты для реализации оперативной обратной связи. В рамках указанных категорий инструменты сгруппированы по видам конечного продукта - дидактического средства, разработанного на основе использования технологий визуализации. В целом речь идет о 34 видах таких средств. Приведена краткая общая характеристика функциональных возможностей каждой из групп инструментов и перечень сервисов для создания соответствующего дидактического средстваХмарні технології відкрили доступ до розмаїття потужних багатофункціональних програмних інструментів візуалізації різного призначення, використання яких дає змогу вирішувати проблеми інтенсифікації і гуманізація освітнього процесу, його адаптації до потреб, запитів і когнітивних особливостей молодого покоління, підвищення якості й результативності навчання і багатьох інших. Проте впровадження зазначеного інструментарію в широку освітню практику потребує підтримки педагогів в освоєнні простору нових можливостей. Статтю присвячено розробці класифікації онлайнових інструментів візуалізації навчальної інформації, яка б слугувала надійним орієнтиром у виборі ефективного інструмента для вирішення конкретного педагогічного завдання. Виділено шість категорій зазначених інструментів за характером педагогічних завдань, для вирішення яких вони застосовуються: інструменти для створення візуального супроводу викладу навчального матеріалу; інструменти для стиснення, систематизації та структурування навчального матеріалу; інструменти для створення дидактичних ігор; інструменти для моделювання; інструменти для створення спільного діяльнісного простору для учнів і вчителя; інструменти для реалізації оперативного зворотного зв’язку. У рамках зазначених категорій інструменти згруповано за видами кінцевого продукту – дидактичного засобу, розробленого на засадах використання технологій візуалізації. Загалом йдеться про 34 види таких засобів. Наведено коротку загальну характеристику функціональних можливостей кожної з груп інструментів і їх перелік для створення відповідного дидактичного засобу. Представлена класифікація охоплює понад 200 сучасних онлайнових інструментів для створення візуальних матеріалів. Інструменти відібрано за їх дієвістю, функціональною спроможністю й ефективністю використання в педагогічній діяльност
Європейська освітня політика щодо управління якiстю підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації
Get PDFThe doctorate is considered as one of the driving forces to generate economic growth and support positive developments in society, and in the knowledge economy. Therefore, information about the EU doctoral training tendencies can be useful for providing modernization of the national higher education system, the third, PhD level in particular. This paper deals with the political context of European innovative management practices in doctoral training quality assurance.The article shows that there have been significant changes in doctoral education in Europe in recent years. Political attention increased for doctoral education with its inclusion in the Bologna Process in 2003 as the third level of higher education. In 2005 European University Association adopted the Salzburg Principles and revised these in 2010. The Principles (the core component of doctoral training is the advancement of knowledge through original research; embedding in institutional strategies and policies; the importance of diversity; doctoral candidates as early stage researchers; the crucial role of supervision and assessment; achieving critical mass; duration; the promotion of innovative structures; increasing mobility; ensuring appropriate funding) establish a framework for doctoral education in the Bologna Process based on research embedded in institutional strategies and the creation of structures to support doctoral training quality assuranceСтаттю присвячено вивченню європейської освітньої політики щодо управління якістю підготовки докторів філософії. Обґрунтовано управлінські підходи до забезпечення якості докторської освіти у країнах Європейського Союзу, що втілюються у рамках низки директивів та нормативно-законодавчих документів, прийняття яких зактуалізувалось включенням третього циклу вищої освіти до Болонського процесу (Зальцбурзькі Принципи, Рекомендації та ін.
Самоосвіта як складова системи післядипломної освіти фахівців екологічного спрямування
Get PDFDuring the study there was analyzed the notion “self-education” as a component of the development model of professional competences of ecological specialists in the system of post-graduate education. Self-education is considered as a separate structure beyond the system of education and as a part of professional life. There were characterized structural-functional stages of self-education organization in the formation of specialists’ professional competences: diagnostic, educational-organizational, practical-research, resulting-generalizing, summarizing-controlling. Main principles and forms of self-educational activity were separated. The structure and content of a course work on elaborating the environment monitoring system for the “Little motherland” as a form of self-education in the inter-course period at the qualification improvement that includes cameral, methodological, experimental, resulting-recommending stages of its preparation was elaborated. The course work realization as a form of self-education in the system of post-graduate education forms specialists’ ability to independence, self-determination, self-realization, self-management, self-development. At the same time the acquired professional experience becomes a source of education of his/her colleaguesЗдійснено аналіз поняття «самоосвіта», його роль у системі післядипломної освіти та у професійній діяльності фахівців у галузі екології. Охарактеризовано структурно-функціональні етапи організації самоосвіти у формуванні професійних компетентностей фахівців, виокремлено основні принципи та форми самоосвітньої діяльності. Розроблено структуру та зміст курсової роботи з моніторингу довкілля як форми самоосвіти у міжкурсовий період під час підвищення кваліфікаці
Концептуальні засади інтерактивного навчання у вищій військовій школі
Get PDFThe article is devoted to the urgent problem of conceptualization of interactive learning at higher military school. There were analyzed diachronic aspects of constructing the intersubjective educational interaction from the positions of ancient dialectics and philosophical ethics, German idealistic philosophy, in the context of newest and modern philosophical theories of communicative interaction. The methodological ground of constructing the interactive educational process at higher military school is defined as ideas of representatives of classic philosophy about the determining role of interaction in the dialectic process of cognition of the objective world; existential philosophy about developing an active, conscious, responsible person with reflection, freedom and right for choice of own position in interactive communication; philosophy of pragmatism, symbolic interactionism, communicative philosophy about achieving accordance between communicants in the modern multicultural world, conditions of the constructive communicative discourse; representatives of philosophical hermeneutics and synergetics about non-linearity, openness, dialogism, interpretation character of the modern educational process.Based on the conducted study, it was established, that interactive learning is considered as a leading sign of the modern educational process, determines the necessity of setting the active interpersonal interaction, joint mutually connected activity of its main participants. Organization of the educational process at higher military school must be realized based on synergetic ideas of non-linearity, acmeology and axiology that provide the open, dialogue, co-creative, value character of interaction between subjects of interactive learning, its technologismСтатья посвящена актуальной проблеме концептуализации интерактивного обучения в высшей военной школе. Проанализированы диахронические аспекты построения интерсубьективного образовательного взаимодействия с позиций античной диалектики и философской этики, немецкой идеалистической философии, в контексте новейших и современных философских теорий коммуникативной интеракции. Методологическим основанием построения интерактивного образовательного процесса в высшей военной школе определено идеи представителей классической философии об определяющей роли взаимодействия в диалектическом процессе познания объективного мира; экзистенциальной философии о развитии активной, сознательной, ответственной личности, наделенной рефлексией, свободой и правом выбора собственной позиции в интерактивной коммуникации; философии прагматизма, символического интеракционизма, коммуникативной философии о достижении согласия между коммуникантами в современном мультикультурном мире, условия конструктивного коммуникативного дискурса; представителей философской герменевтики и синергетики по нелинейности, открытости, диалогизму, интерпретацийности современного образовательного процесса.На основании проведенного исследования установлено, что интерактивное обучение рассматривается как ведущий признак современного образовательного процесса, определяет необходимость налаживания активного межличностного взаимодействия, совместной взаимосвязанной деятельности основных ее участников. Организация образовательного процесса в высшей военной школе должно осуществляться на основе синергетических идей нелинейности, акмеологии и аксиологии, что обеспечивает открытый, диалогический, сотворческий, ценностный характер взаимодействия субъектов интерактивного обучения, его технологичностьСтаттю присвячено актуальній проблемі концептуалізації інтерактивного навчання у вищій військовій школі. Проаналізовано діахронічні аспекти побудови інтерсуб’єктивної освітньої взаємодії з позицій античної діалектики та філософської етики, німецької ідеалістичної філософії, у контексті новітніх і сучасних філософських теорій комунікативної інтеракції. Методологічним підґрунтям побудови інтерактивного освітнього процесу у вищій військовій школі визначено ідеї представників класичної філософії про визначальну роль взаємодії у діалектичному процесі пізнання об’єктивного світу; екзистенціальної філософії про розвиток активної, свідомої, відповідальної особистості, наділеної рефлексією, свободою та правом вибору власної позиції в інтерактивній комунікації; філософії прагматизму, символічного інтеракціонізму, комунікативної філософії про досягнення порозуміння між комунікантами в сучасному мультикультурному світі, умови конструктивного комунікативного дискурсу; представників філософської герменевтики та синергетики щодо нелінійності, відкритості, діалогізму, інтерпретаційності сучасного освітнього процесу.На підставі проведеного дослідження встановлено, що інтерактивне навчання розглядається як провідна ознака сучасного освітнього процесу, яка визначає необхідність налагодження активної міжособистісної взаємодії, спільної взаємопов’язаної діяльності основних її учасників. Організація освітнього процесу у вищій військовій школі має здійснюватися на засадах синергетичних ідей нелінійності, акмеології та аксіології, що забезпечує відкритий, діалогічний, співтворчий, ціннісний характер взаємодії суб’єктів інтерактивного навчання, його технологічніст
Модель розвитку професійних компетентностей з моніторингу довкілля у системі післядипломної освіти
No full textDuring the study there was elaborated the structural-functional model of professional competences formation in the system of postgraduate education, and its main components (purpose, conceptual, content, operational and activity, control and regulative, resulting and diagnostic) were defined. This model is a generalized system with a system-innovative approach to improving theoretical knowledge and practical skills in the field of environmental monitoring, it reflects the content filling of the professional development of specialists, main scientific-methodological statements (principles, phenomena, processes) that may be corrected, corresponding to concrete requirements of the professional activity of specialists in the nature protection field. There are separated the components of training specialists in environmental monitoring: special and professional (informational, graphic, professional-motivational, gnostic, communicative, adaptive), scientific and research (methodological, analytic, prognostic), laboratory and practical (methodical, organizational, activity) that mutually add each other and are closely connected. There is characterized each component of the structural-functional model, and interconnections between them are demonstrated. There is demonstrated the methodology of formation of professional competences in environmental monitoring in the system of postgraduate education. It is established, that this model structures and improves formation stages of professional competences in ecological specialists, determines organizational-pedagogic conditions of this process. In particular the improvement of the content component, complex combination of different forms of study organization, creation of the innovative educational space in environmental monitoring in the system of postgraduate education. According to this model, professional competences in environment monitoring will be developed by workers of state, expert-control, inspection, departmental, scientific and educational, social institutions, production, nature protection enterprises, establishments, institutions, social organizationsВ ходе исследования разработана структурно-функциональная модель формирования профессиональных компетенций в системе последипломного образования и определены ее основные компоненты (целевой, концептуальный, содержательный, операционный и деятельностный, контрольный и регулятивный, результативный и диагностический). Данная модель является обобщенной системой с системно-инновационным подходом к усовершенствованию теоретических знаний и практических умений в области мониторинга окружающей среды, отражает содержательную наполняемость профессионального развития специалистов, основные научно-методологические положения (принципы, явления, процессы), которые могут быть скорректированы в соответствии с конкретными требованиями профессиональной деятельности специалистов природоохранной отрасли. Выделены составляющие подготовки специалиста по мониторингу окружающей среды: специальная и профессиональная (информационная, графическая, профессионально-мотивационная, гностическая, коммуникативная, адаптивная), научная и исследовательская (методологическая, аналитическая, прогностическая), лабораторная и практическая (методическая, организационная, деятельностная), которые взаимодополняют друг друга и тесно взаимосвязаны. Охарактеризовано каждый компонент структурно-функциональной модели и показано взаимосвязи между ними. Показано, методику формирования профессиональных компетенций по мониторингу окружающей среды в системе последипломного образования. Установлено, что данная модель структурирует и усовершенствует этапы формирования профессиональных компетенций у специалистов по экологии, определяет организационно-педагогические условия данного процесса. В частности, совершенствование содержательного компонента, комплексное сочетание различных форм организации обучения, создания инновационно-образовательной среды по мониторингу окружающей среды в системе последипломного образования. По этой модели профессиональные компетентности по мониторингу окружающей среды будут развивать работники государственных, экспертно-контрольных, инспекционных, ведомственных, научных и образовательных, общественных институтов, производственных, природоохранных, предприятий, учреждений, институтов, общественных организацийПід час дослідження розроблено структурно-функціональну модель формування професійних компетентностей у системі післядипломної освіти та визначено її основні компоненти (цільовий, концептуальний, змістовний, операційний і діяльнісний, контрольний і регулятивний, результативний і діагностичний). Дана модель є узагальненою системою зі системно-інноваційним підходом до вдосконалення теоретичних знань і практичних умінь у галузі моніторингу довкілля, що відображає змістовну наповнюваність професійного розвитку фахівців, основні науково-методологічні положення (принципи, явища, процеси), які можуть бути скориговані відповідно до конкретних вимог професійної діяльності фахівців природоохоронної галузі. Виокремлено складові підготовки фахівця з моніторингу довкілля: спеціальна і професійна (інформаційна, графічна, професійно-мотиваційна, гностична, комунікативна, адаптивна), наукова і дослідницька (методологічна, аналітична, прогностична) та лабораторна і практична (методична, організаційна, діяльнісна), які взаємодоповнюють одна одну та тісно взаємопов’язані. Охарактеризовано кожний компонент структурно-функціональної моделі та показано взаємозв’язки між ними. Показано, методику формування професійних компетентностей з моніторингу довкілля у системі післядипломної освіти. Встановлено, що дана модель структурує та удосконалює етапи формування професійних компетентностей у фахівців з екології, визначає організаційно-педагогічні умови даного процесу. Зокрема, удосконалення змістовного компонента, комплексне поєднання різних форм організації навчання, створення інноваційно-освітнього середовища з моніторингу довкілля у системі післядипломної освіти. За даною моделлю професійні компетентності з моніторингу довкілля будуть розвивати працівники державних, експертно-контрольних, інспекційних,відомчих, наукових і освітніх, суспільних інституцій, виробничих, природоохоронних, підприємств, установ, інституцій, громадських організаці
Технологія формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів у процесі професійної підготовки
Get PDFThe article actualizes the problem of the improvement of professional training of future artists-constructors, accenting attention on formation of artistic culture of future designers. At the analysis of the scientific literature there was determined the essence and structure of artistic culture of future artists-constructors. Artistic culture of future artists-constructors it is a complicated personal construction that includes the totality of artistic abilities in the art sphere, conscious feelings, motives of artistic activity, readiness to realization of the creative potential through the harmonic transformation of reality and internal world for productive realization of studying and professional functions. There was characterized the methodology of formation of artistic culture of future artists-constructors, grounded on the competence approach, directed on realization of potential possibilities of future specialists, having combined the work for the development of structural components of artistic culture of future designers. This methodology is based on interactive studying technologies, pedagogical conditions, principles of formation artistic culture of future artists-constructors. The methodology of formation is realized through the program of training activities on formation of artistic culture of future artists-constructors. The article contains the structure of activities on formation of the studied phenomenonУ статті представлено програму формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів у процесі професійної підготовки засобами інтерактивних технологій. Представлено сутність та структуру художньої культури майбутніх художників-конструкторів. Обґрунтовано методику, педагогічні умови, принципи формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів. Розкрито структуру тренінгових занять програми формування художньої культури майбутніх художників-конструкторі