ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Теоретичний аналіз творчих аспектів інноваційної професійної діяльності та особистісних якостей інноваційного фахівця
Get PDFIn this article, on the basis of the theoretical analysis and integration of scientific approaches of various domestic and foreign authors to the definition of the essence of creative and innovative activity, as well as creation and creativity as personal qualities of the subjects of these types of activities, the features of innovative professional activity and personal characteristics of an innovative specialist are revealed. In the course of the study, a distinction was made between the concepts of “creation as an activity” and “creation as a personal quality”; determined the relationship between the categories “creation” and “creativity”, which characterize the personal qualities of stakeholders, and also developed a comparative description of creative and innovative professional activities, which made it possible to build a logical relationship between the concepts of “creative activity”, “innovative professional activity”, and “creation” and "creativity." It is shown that creation is the personal quality of a person, which allows him in the process of theoretical or practical activity to create original material or spiritual products containing signs of novelty (objective or subjective), and are valuable, at least for the subject of this activity, which, in turn, defined as creative; innovative professional activity belongs to the category of creative activity, manifested in the creative solution of specific professional tasks, aimed at creating a new (improved) product and (or) achieving a certain effect in professional activities. The subjects of innovative professional activity are innovative specialists who possess certain personal qualities, among which creativity occupies an important place. It is proved that creativity is a kind of creation that is focused and systematic, implemented in professional activities in the form of new ideas, non-standard solutions that allow solving a particular problem in an original way, applying for this intelligent tools and mechanisms of self-realization, and get the desired result in certain term. The prospect of further research is the disclosure of the essence of the personal and creative component in the structure of the future specialist's readiness for research and innovative activityВ данной статье на основании проведенного теоретического анализа и интеграции научных подходов различных отечественных и зарубежных авторов к определению сущности творческой и инновационной деятельности, а также творчества и креативности как личностных качеств субъектов этих видов деятельности раскрыты особенности инновационной профессиональной деятельности и личностных свойств инновационного специалиста. В ходе проведенного исследования установлено различие между понятиями «творчество как деятельность» и «творчество как личностное качество»; определено соотношение между категориями «творчество» и «креативность», характеризующие личностные качества субъектов деятельности, а также разработано сравнительную характеристику творческой и инновационной профессиональной деятельности, что позволило построить логическую взаимосвязь между понятиями «творческая деятельность», «инновационная профессиональная деятельность», «творчество» и «креативность». Показано, что творчество является личностным качеством человека, что позволяет ему в процессе теоретической или практической деятельности создавать оригинальные материальные или духовные продукты, содержащие признаки новизны (объективной или субъективной), и являются ценными, по крайней мере, для субъекта этой деятельности, которую, в свою очередь, определено как творческую; инновационная профессиональная деятельность относится к категории творческой деятельности, проявляется в творческом решении конкретных профессиональных задач, имеющих целью создание нового (усовершенствованного) продукта и (или) достижения определенного эффекта в профессиональной деятельности. Субъектами инновационной профессиональной деятельности являются инновационные специалисты, которые обладают определенными личностными качествами, среди которых важное место занимает креативность. Доказано, что креативность является разновидностью творчества, которая носит целенаправленный и планомерный характер, реализуется в профессиональной деятельности в виде новых идей, нестандартных решений, позволяющих решить ту или иную проблему оригинальным способом, применяя для этого интеллектуальные инструменты и механизмы самореализации, и получить нужный результат в определенный срок. Перспективой дальнейших исследований является раскрытие сущности личностно-креативного компонента в структуре готовности будущего специалиста к исследовательско-инновационной деятельностиУ даній статті, на підставі проведеного теоретичного аналізу та інтеграції наукових підходів різних вітчизняних і зарубіжних авторів до визначення сутності творчої та інноваційної діяльності, а також творчості і креативності як особистісних якостей суб’єктів цих видів діяльності, розкрито особливості інноваційної професійної діяльності та особистісних властивостей інноваційного фахівця. У ході проведеного дослідження встановлено різницю між поняттями «творчість як діяльність» і «творчість як особистісна якість»; визначено співвідношення між категоріями «творчість» та «креативність», що характеризують особистісні якості суб’єктів діяльності, а також розроблено порівняльну характеристику творчої та інноваційної професійної діяльності, що дозволило побудувати логічний взаємозв’язок між поняттями «творча діяльність», «інноваційна професійна діяльність», «творчість» та «креативність». Показано, що творчість є особистісною якістю людини, що дозволяє їй в процесі теоретичної або практичної діяльності створювати оригінальні матеріальні чи духовні продукти, що містять ознаки новизни (об’єктивної чи суб’єктивної) і є цінними, принаймні, для суб’єкта цієї діяльності, яку, у свою чергу, визначено як творчу; інноваційна професійна діяльність належить до категорії творчої діяльності, що проявляється у творчому розв’язанні конкретних професійних задач, що мають на меті створення нового (удосконаленого) продукту та (або) досягнення певного ефекту у професійній діяльності. Суб’єктами інноваційної професійної діяльності є інноваційні фахівці, які володіють певними особистісними якостями, серед яких важливе місце займає креативність. Доведено, що креативність є різновидом творчості, яка носить цілеспрямований і планомірний характер, реалізується у професійній діяльності у вигляді нових ідей, нестандартних рішень, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в оригінальний спосіб, застосовуючи для цього інтелектуальні інструменти та механізми самореалізації, та отримати потрібний результат у визначений термін. Перспективою подальших досліджень є розкриття сутності особистісно-креативного компоненту у структурі готовності майбутнього фахівця до дослідницько-інноваційної діяльност
Сформованість методичної підготовленості майбутніх учителів музики на засадах праксеологічного підходу
Get PDFThe article analyzes the state of the formation of the methodical preparedness of the future teachers of music based on the praxeological approach. We suggest pedagogical praxeology as methodological basis for mastering the skills of professional functioning in the educational space, the prerequisite for the formation of methodological readiness.The analysis of scientific sources on the peculiarities of the music and pedagogical activity of the future music teacher, the approaches to the content and structure of the methodical preparedness of the specialists made it possible to clarify the essence of the structure of the methodical preparedness of the future music teacher as the dynamic integrity of the interconnected individual, personal and vocational qualities that integrally reflects the personality-professional characteristic of the individual.The developed system of methodical preparation of the future music teacher is represented by: structural components (motivational-value, cognitive-reflexive, creative-conative, emotionally-volitional and communicative-asertive); criteria of assessment (the degree of formation of incentives and value orientations to mastering the methodical activity, the degree of understanding the essence, characteristics and requirements of methodological activity, the degree of ability to creatively implement effective methodological activity, the degree of formation of emotional-volitional involvement in the methodological activity, the degree of mastery of communicative activity based on assertiveness); functional components of the system (analytical-design, competent-prognostic, demonstration-transformational and artistic-performing); levels of preparedness (formally imitative, reproduced-productive, adaptive-constructive and creative-interpretative) and quality of preparedness (productivity, efficiency, effectiveness, success).The singled out criteria allowed us to establish that none of the students has a methodical preparedness at the creative and interpretative level, 37.5% adaptive-constructive level, 37.5% reproduced-reproductive and 25% formally imitative. This fact indicates the need to develop pedagogical conditions for the formation of methodical readiness of the future teachers of music based on their acquisition of individual methodological experience in the educational process by the method of teaching musicУ статті проаналізовано стан сформованості методичної підготовленості майбутніх учителів музики на праксеологічних засадах. Передумовою до формування методичною підготовленості вважаємо педагогічну праксеологію. Уточнено сутність структури методичної підготовленості майбутнього вчителя музики як динамічної цілісності взаємопов’язаних індивідуально-особистісних і професійно-діяльнісних якостей, що інтегровано відображає особистісно-професійну характеристику індивіда. Аналіз сформованості встанови необхідність розробки педагогічних умов формування методичної підготовленості майбутніх учителів музики на основі набуття ними індивідуального методичного досвід
Аналіз досвіду країн Європейського Союзу у вирішенні сучасних проблем в освіті й науці
Get PDFNormative documents of the European Union in the field of education and science are analyzed, including the EU Framework Program for updated key competencies and establishment of European Qualifications Framework for lifelong education. The need to combine education within the lifelong learning process at all levels, the definition of processes, strategies and plans concerning youth, employment, social integration and research policies in this area is determined. The importance of ensuring the autonomy of universities in the development of curricula and the choice of forms of education, promotion of the development of general competencies is stated. Basic requirements of the Strategy for a reasonable, sustainable and comprehensive growth of Europe 2020 are named, results of research on knowledge, skills and competences of future specialists demanded by Europe in 2030 and further are presented. The key trends of the EU policy in the field of education and culture, the EU “Erasmus +” program and Ukraine's participation in the EU “Eastern Partnership” initiative, improvement of intercultural understanding, civic participation and ethical awareness, as well as ensuring equitable access to higher education in a united and inclusive society are determined. Worldwide, including the European Higher Education Area, experience of solving educational problems has confirmed the thesis about the importance of integrating competencies of all types, as each of them contributes to a successful life in a knowledge-based society.It is summed up that general knowledge of languages, education, ability to quantitative thinking and awareness in the field of information and communication technologies is the necessary basis for learning, and education for the sake of knowledge includes the whole educational activity. Measures are identified and the goals for ensuring comprehensive and sustainable development, social cohesion and further enhancement of the democratic culture of the European Union countries are set out. In order to progressively develop the European Higher Education Area, it is necessary to intensify interdisciplinary and cross-border cooperation, as well as to develop inclusive and innovative approaches to learning and teachingПроанализированы нормативные документы Европейского Союза в области образования и науки относительно первоочередных целей для создания европейского пространства высшего образования и продвижения европейской системы высшего образования в мире, в том числе и Рамочную программу ЕС обновленных ключевых компетентностей и установление Европейской квалификационной структуры для возможности получить образование в течение жизни. Обозначена необходимость объединения в рамках обучения в течение жизни образования на всех уровнях, определения процессов, стратегий и планов, касающихся молодежи, трудоустройство, социальной интеграции и политики исследований в этой области. Указано на важность обеспечения автономности университетов в разработке учебных программ и выборе форм обучения, содействия развитию общих компетенций. Названы основные требования Стратегии разумного, устойчивого и всеобъемлющего роста «Европа 2020», представлены результаты исследований знаний, навыков и компетенций будущих специалистов, востребованных Европой 2030 и в дальнейшем. Рассмотрены ключевые тенденции политики ЕС в сфере образования и культуры, программа ЕС «Эразмус +» и участие Украины в реализации инициативы ЕС «Восточное партнерство», улучшение межкультурного понимания, гражданского участия и нравственного сознания, а также обеспечение справедливого доступа к высшему образованию в сплоченном и инклюзивном обществе. Мировым, в том числе и Европейским пространством высшего образования, опытом решения образовательных проблем подтвержден тезис о важности интеграции компетенций всех типов, поскольку каждая из них способствует успешной жизни в обществе, строится на знаниях. Подытожено, что общие знания языков, образованность, способность к количественному мышлению и осведомленность в сфере информационных и коммуникационных технологий - это необходимая основа для обучения, а обучение ради получения знаний включает всю образовательную деятельностьОпределены меры и выделены цели по обеспечению всестороннего и устойчивого развития, социального единства и дальнейшего подъема демократической культуры стран Евросоюза. Для последовательного развития Европейского пространства высшего образования необходимо интенсифицировать междисциплинарное и трансграничное сотрудничество, а также развивать инклюзивный и инновационный подходы к обучению и преподаваниюПроаналізовано нормативні документи Європейського Союзу в галузі освіти й науки щодо першочергових цілей для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі, у тому числі й Рамкову програму ЄС щодо оновлених ключових компетентностей та встановлення Європейської кваліфікаційної структури для можливості отримати освіту упродовж життя. Означена необхідність об'єднання в рамках навчання протягом життя освіти на всіх рівнях, визначення процесів, стратегій та планів, що стосуються молоді, працевлаштування, соціальної інтеграції і політики досліджень у цій галузі. Указано на важливість забезпечення автономності університетів у розробленні навчальних програм та виборі форм навчання, сприяння розвиткові загальних компетентностей. Названо основні вимоги Стратегії розумного, стійкого і всеосяжного зростання «Європа 2020», подано результати досліджень щодо знань, навичок і компетентностей майбутніх фахівців, затребуваних Європою 2030 року й надалі. Розглянуто ключові тенденції політики ЄС у сфері освіти та культури, програма ЄС «Еразмус +» та участь України в реалізації ініціативи ЄС «Східне партнерство», покращення міжкультурного розуміння, громадянської участі та етичної свідомості, а також забезпечення справедливого доступу до вищої освіти у згуртованому та інклюзивному суспільстві. Світовим, у тому числі і Європейським простором вищої освіти, досвідом розв’язання освітніх проблем підтверджено тезу про важливість інтеграції компетентностей усіх типів, оскільки кожна з них сприяє успішному життю в суспільстві, що будується на знаннях. Підсумовано, що загальні знання мов, освіченість, здібність до кількісного мислення та обізнаність у сфері інформаційних і комунікаційних технологій – це необхідна основа для навчання, а навчання заради здобуття знань включає всю освітню діяльність. Визначено заходи та виокремлено цілі щодо забезпечення всебічного та сталого розвитку, соціальної єдності й подальшого піднесення демократичної культури країн Євросоюзу. Для послідовного розвитку Європейського простору вищої освіти необхідно інтенсифікувати міждисциплінарне та транскордонне співробітництво, а також розвивати інклюзивний та інноваційний підходи до навчання та викладанн
Методичні засади формування проектувальних умінь в процесі підготовки та виконання дипломного дослідження
Get PDFThe article analyzes the structure of the diploma project and shows the possibilities of increasing the efficiency of its development by optimizing the content of educational information, phased control with provision of feedback, timely teacher counseling, etc.The methodology of formation of designing skills for future mechanics of motor transport industry in the process of preparation for graduation design is proposed, which involves two aspects: content related to the selection of knowledge, and managerial, which reflects the organization of training. The methodology of forming design skills in the process of preparation for diploma design provides an integrative relationship between the theoretical component of training with industrial practice with the help of a diploma project, which involves functional tasks that a technician-mechanic should carry out in a professional activity.The research substantiates the following methodological principles: the emphasis on the interrelation of the stages of diploma design and the study of professionally oriented disciplines for the formation of design skills engineering-mechanics; revealing of innovative directions of professional activity of technics-mechanics in modern conditions; identification of criteria for the development of design skills, based on new requirements and industry demands; the need for an individual approach to students; improvement of designing skills in the process of studying professionally oriented disciplines; taking into account the peculiarities of the practical training of future mechanics of the motor transport industry, based on the modern requirements of the motor transport industry. The main stages of the implementation of the methodology of forming the design skills in the process of preparation for graduation design and stages of its implementation, in particular analysis of residual knowledge on basic disciplines (mathematics, physics, computer science, drawing), studying of the discipline "Introduction to a specialty", practical work, examination of mental maps , completion of a course project, pre-diploma practice, defense of a diploma project, etc.У статті проаналізовано структуру дипломного проекту та показано можливості підвищення ефективності його розроблення завдяки оптимізації змісту навчальної інформації, поетапного контролю тощо.Запропоновано методику формування проектувальних умінь у майбутніх техніків-механіків автотранспортної галузі у процесі підготовки до дипломного проектування. Для обгрунтування відповідної методики відбору знань і відображення організації підготовк
Експериментальне дослідження формування професійної компетенції пожежників-рятувальників в процесі курсової підготовки
Get PDFIn Ukraine, the State Emergency Service of Ukraine (hereinafter - SES of Ukraine) ensures and protects population and territories from emergencies of anthropogenic and natural character. The article presents the methodology and results of an experimental study of the formation and development of professional competence of future firefighters-rescuers at the initial and final stages of the course (primary) training. Primary vocational training of fire-rescuers is organized in the network of educational-methodical centers of civil protection (subordination of SES of Ukraine) and safety of life (subordination of local or regional levels of executive bodies), as well as in higher educational institutions (subordinate to Ministry of Education and Science and / or SES of Ukraine). Conducting an analytical and experimental study of the system of vocational training of the fireman and rescuer as the basic profession of specialists in the field of civil protection, which realize the function and tasks of the state in carrying out fire and rescue works and liquidation of emergency situations. The problems of theoretical and practical components of their professional training are considered in order to approximate the national standards of vocational training of specialists in the field of civil protection to the European, increase their professional competence, the effectiveness of fire and rescue and fire fighting. Applied a developed methodology, which gave an opportunity to determine the dynamics of the acquisition of cadets of the training center of basic, basic and high indicators of professional competenceПроведено аналітичне та експериментальне дослідження професійно-технічної підготовки пожежного-рятувальника, а також розглянуто проблеми теоретичної та практичної складових їхньої професійної підготовки з метою підвищення їхньої професійної компетенції, ефективності проведення пожежно-рятувальних робіт та пожежогасіння. Застосовано розроблену методику, яка дала можливість визначити динаміку набуття курсантами навчально-методичного центру базових, основних та високих показників професійної компетентност
Формування ціннісних орієнтацій студентів у культуротворчому середовищі закладу вищої освіти
Get PDFThe article analyzes the system of value orientations of students in the cultural-educational environment of the university, which provides the standards of cultural assessments of the individual, defines the hierarchy of its life goals and the choice of methods for their achievement.The system of value orientations of the cultural environment of the higher educational establishment includes the values associated with the understanding of the personality of his role in the educational environment (social significance of educational activity, its prestige, recognition of the profession by the immediate environment, etc.); – values that meet the need for communication and broaden its range (communication with fellow students, colleagues, exchange of spiritual values, etc.); – values oriented towards the self-development of creative individuality and self-realization (improvement of professional and creative abilities, involvement in world culture, occupation of a favorite subject, creative, varied character of learning, admission to the future profession, constant self-improvement, etc.); – values that satisfy pragmatic needs (obtaining guaranteed work, career growth, etc.).The essence of the axiological approach to the formation of value orientations as the basis of humane relations between teachers and students is determined; awareness of personal value orientation is determined; correlation of value orientation with the whole system of values; the transfer of meaningful value orientation to different life situations, independent search for new personally attractive values.Implementation of the axiological approach to the formation of value orientations of students in the cultural environment of the higher educational establishment allows: orient students to the formation of social values and social success; to evaluate the activity and behavior of subjects of the educational space, as well as the behavior of others in the cultural-educational environment of the institution of higher education; develop personal skills and ability, depending on the circumstances, the situation, to make adjustments to their own activities and behavior (social flexibility); to form the existence of solid social ideals, social beliefs, values and value orientations of students; direct the student's personality to the choice of norms and values in situations of moral choiceВ статье проанализирована система ценностных ориентаций в культуротворческой среде высшего учебного заведения, которая обеспечивает стандарты культурных оценок личности, определяет иерархию ее жизненных целей и выбор методов их достижения.Система ценностных ориентаций культуротворческой среды высшего учебного заведения включает ценности, связанные с пониманием личностью своей роли в образовательной среде (общественная значимость учебно-воспитательной деятельности, ее престижность, признание профессии ближайшим окружением и др.) - ценности, удовлетворяющие потребность в общении и расширяющие его круг (общение с сокурсниками, коллегами, обмен духовными ценностями и др.) – ценности, ориентирующие на саморазвитие творческой индивидуальности и самореализации (совершенствование профессионально-творческих способностей, привлечение к мировой культуре, занятие любимым предметом, творческий, вариативный характер обучения, увлечение будущей профессией, постоянное самосовершенствование и др.); – ценности, удовлетворяющие прагматичные потребности (получение гарантированной работы, карьерный рост и др.).Определена сущность аксиологического подхода к формированию ценностных ориентаций как основы гуманных взаимоотношений преподавателей и студентов, осознание личной ценностной ориентации; соотнесения ценностной ориентации со всей системой ценностей; перенос значимых ценностных ориентаций на различные жизненные ситуации, самостоятельный поиск новых личностно привлекательных ценностей.Реализация аксиологического подхода к формированию ценностных ориентаций в культуротворческим среде высшего учебного заведения позволяет сориентировать студентов на формирование социальных ценностей и социальный успех; оценивать деятельность и поведение субъектов образовательного пространства, а также поведение окружающих в культуротворческой среде учреждения высшего образования; развивать личные умения и способность в зависимости от обстоятельств, ситуации, вносить коррективы в свою деятельность и поведение (социальная гибкость) формировать наличие твердых социальных идеалов, социальных убеждений, ценностей и ценностных ориентаций; направлять личность студента на выбор норм и ценностей в ситуациях морального выбораУ статті проаналізовано систему ціннісних орієнтацій студентів у культуротворчому середовищі закладу вищої освіти, яка забезпечує стандарти культурних оцінок особистості, визначає ієрархію її життєвих цілей і вибір методів їх досягнення.Система ціннісних орієнтацій культуротворчого середовища закладу вищої освіти включає цінності, що пов’язані з розумінням особистості своєї ролі в освітньому середовищі (суспільна значущість навчально-виховної діяльності, її престижність, визнання професії найближчим оточенням та ін.); - цінності, що задовольняють потребу в спілкуванні і розширюють його коло (спілкування з однокурсниками, колегами, обмін духовними цінностями та ін.); - цінності, що орієнтують на саморозвиток творчої індивідуальності та самореалізацію (вдосконалення професійно-творчих здібностей, залучення до світової культури, заняття улюбленим предметом, творчий, варіативний характер навчання, захоплення майбутньою професією, постійне самовдосконалення та ін.); – цінності, що задовольняють прагматичні потреби (одержання гарантованої роботи, кар’єрний зріст та ін.).Визначено сутність аксіологічного підходу до формування ціннісних орієнтацій як основи гуманних взаємин викладачів і студентів, усвідомлення особистої ціннісної орієнтації; співвіднесення ціннісної орієнтації з усією системою цінностей; перенос значущих ціннісних орієнтацій на різні життєві ситуації, самостійний пошук нових особистісно привабливих цінностей.Реалізація аксіологічного підходу до формування ціннісних орієнтацій студентів у культуротворчому середовищі закладу вищої освіти дозволяє: зорієнтувати студентів на формування соціальних цінностей і соціальний успіх; оцінювати діяльність і поведінку суб’єктів освітнього простору, а також поведінку оточуючих в культуротворчому середовищі закладу вищої освіти; розвивати особисті уміння і здатність в залежності від обставин, ситуації, вносити корективи у власну діяльність і поведінку (соціальна гнучкість); формувати наявність твердих соціальних ідеалів, соціальних переконань, цінностей і ціннісних орієнтацій студентів; спрямовувати особистість студента на вибір норм і цінностей в ситуаціях морального вибор
Інклюзивне навчання іноземної мови старшокласників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату: особливі освітні потреби та адаптаційні заходи
Get PDFAccording to the legislation existing in Ukraine pupils with special educational needs can study in both – special and mainstream schools or classes. There is a discussion in the society about advantages and disadvantages of inclusion for pupils with severe disabilities. The main point is that transferring those to mainstream schools should be based on proper adjustments and that the decision itself depends on the nature and severity of disability.The research aims to highlight the adjustments that are to be done to meet special educational needs of senior learners with musculoskeletal disorders caused by cerebral palsy and namely in teaching them a foreign language.As a result of analysing cerebral palsy types, 3 main barriers for learning a foreign language were identified: a difficulty to stand or walk independently, a difficulty to sit independently and a difficulty to hold objects and to write. The special needs of pupils with musculoskeletal disorder (defined according to the barriers mentioned above) were viewed from the perspective of adjustment types. The latter included the adjustment of: school environment, the Individual Development Program and the Individual Plan, teaching approaches and means of teaching.The significance of individualization and differentiation as core principles of organizing the process of teaching pupils with musculoskeletal disorder a foreign language is highlighted.The conclusion drawn from the research is that pupils with cerebral palsy in Ukraine can benefit both from inclusive and special educational settings. The first one empowers the development of their social and learning competences. The second one serves as a complex resource (both methodological and human) to facilitate the educational process. Thus both types should be available for reasonable use in every individual caseВ соответствии с действующим украинским законодательством ученики с особыми образовательными потребностями могут обучаться в общеобразовательных и специальных учебных заведениях или классах. Однако целесообразность, а также достоинства и недостатки инклюзии детей с тяжелыми формами инвалидности вызывают в обществе неоднозначную реакцию. Основную обеспокоенность педагогов и родителей вызывает тот факт, что переведение этих учащихся в массовые школы не должно носить стихийный характер, а основываться на соответствующих адаптационных мероприятиях.Целью этого исследования является раскрытие адаптационных возможностей обучения иностранному языку старшеклассников с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата, вызванных детским церебральным параличом (ДЦП).Проведенный анализ форм ДЦП, характерных для детей старшего школьного возраста, позволил сформулировать перечень барьеров, которые мешают изучению иностранного языка: трудности, связанные с невозможностью самостоятельно ходить и стоять; трудности, касающиеся самостоятельного сидения; и наконец трудности в отношении удержания в руках предметов и письма.В соответствии з указанными выше барьерами были определены три группы особых образовательных потребностей учеников с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата, предполагающие внедрение таких адаптационных мероприятий, как: создание безбарьерной школьной среды, разработка и использование Индивидуальной программы развития и Индивидуального плана ученика, использование соответствующих подходов, принципов, методов и средств обучения.Автор приходит к выводу, что, учитывая тот факт, что отечественное инклюзивное образование находится на этапе становления, ученики с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата, возникших вследствие ДЦП, должны иметь доступ как к массовым, так и к специальным учебным заведениям и классам. В первом случае они смогут развивать свою социальную и учебную компетентность (при готовности общеобразовательной школы предоставить им должный уровень образования), а во втором – максимально использовать методико-организационные и педагогические ресурсы спецшкол. Будущее инклюзии в Украине зависит от того, насколько рационально сможет образовательная система комбинировать мощности и использовать ресурсы каждого из вариантов в каждом индивидуальном случаеЗгідно з чинним українським законодавством учні з особливими освітніми потребами можуть навчатись у загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладах або класах. Однак доцільність, а також переваги та недоліки інклюзії учнів з важкими формами інвалідності викликають у суспільстві неоднозначну реакцію. Її сутність полягає в тому, що переведення цих дітей у загальноосвітні навчальні заклади не повинно мати стихійний характер, а має ґрунтуватись на відповідних адаптаційних заходах.Метою цього дослідження є висвітлення адаптаційних можливостей навчання іноземної мови (ІМ) старшокласників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, викликаних дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Проведений аналіз форм ДЦП, характерних для учнів старшого шкільного віку, дозволив сформулювати перелік бар'єрів, що можуть перешкоджати вивченню ними іноземної мови: труднощі, пов'язані з утриманням вертикальної пози тіла та з самостійним пересуванням, труднощі самостійного сидіння, труднощі утримання в руках предметів і самостійного письма.Відповідно до вказаних бар'єрів у дослідженні було визначено три групи особливих освітніх потреб учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, що передбачають запровадження таких адаптаційних заходів, як: створення безбар'єрного шкільного середовища, розробку та використання Індивідуальної програми розвитку та Індивідуального плану учня, запровадження відповідних підходів, принципів, методів і засобів навчання.Автор приходить до висновку, що, зважаючи на те, що вітчизняна інклюзивна освіта знаходиться на етапі становлення, учні з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, що виникли внаслідок ДЦП, повинні мати доступ і до загальноосвітніх, і до спеціальних освітніх закладів і класів. Перший варіант дозволить їм сформувати соціальну та навчальну компетентність, а другий – максимально скористатися наявними методико-організаційними та корекційними ресурсами, а також учитися під керівництвом спеціально підготовлених педагогів. В будь-якому випадку майбутнє інклюзії в Україні полягає в певному індивідуально раціональному поєднанні вказаних опцій шляхом адаптації навчального процесу до особливих освітніх потреб учнів з інвалідністю, використання спецшкіл як ресурсно-консультаційних центрів та інших можливосте
Сучасний стан підготовки майбутніх лікарів у Великій Британії: порівняльно-педагогічний аспект
Get PDFThe article analyzes the current state of preparation of future British doctors in pedagogical and medical scientific literature. A number of peculiarities of educational processes in higher educational establishments of the Great Britain are outlined, a comparative analysis of professional training of specialists at medical universities has been carried out. There are a number of factors influencing the training of future doctors in higher educational institutions. It is noted that the General Medical Council approved the competencies and responsibilities of the doctor, these criteria are set out in the document "Good medical practice", the main idea of these standards is patient’s safety and high quality of medical services. Standards are presented in four areas: knowledge, skills and execution; safety and quality; communication, partnership and teamwork; trust support. Each of these sections contains paragraphs with recommendations and explanations for doctors behaving in a particular situation that may arise in the process of communicating and treating the patient, and suggests possible ways to resolve misunderstandings and conflicts.The emphasis is placed on the GMC General Health Board managing a quality assurance program that assesses how well the standards implemented by health schools are being effectively implemented. The General Medical Council also approves and evaluates postgraduate education, specialization, including the training of general practitioners and sub-specialist training; approves postgraduate programs.The article notes that the characteristic feature of education in Great Britain is the understanding of foreign-language professional communication as an integral component of foreign language education, which has certain regularities that are in the sight of specialists and implement reforms in its content and technology of functioning. The concept of professional foreign language communication is considered as a special interpersonal professional interaction in the field of informational and cognitive contact, which involves the exchange of information taking into account the possibilities of cognitive and emotional influences on the interlocutorВ статье проанализировано современное состояние подготовки будущих врачей Великобритании в педагогической и медицинской научной литературе. Определен ряд особенностей образовательных процессов в высших медицинских учебных заведениях Великобритании, осуществлен сравнительный анализ профессиональной подготовки специалистов в медицинских университетах. Выделен ряд факторов, влияющих на подготовку будущих врачей в высших учебных заведениях. Отмечается, что Генеральным медицинским советом утверждены компетенции и обязанности врача, эти критерии изложены в документе «Good medical practice», главной идеей этих стандартов является безопасность пациента и высокое качество оказания медицинских услуг. Стандарты изложены в четырех направлениях: знания, навыки и выполнения; безопасность и качество; коммуникация, партнерство и работа в команде; поддержка доверия. Каждый из этих разделов содержит параграфы с рекомендациями и разъяснениями для врачей как вести себя в той или иной ситуации, которая может возникнуть в процессе общения и лечении пациента, и предлагает возможные пути решения недоразумений и конфликтов.Сделан акцент на том, что Генеральный медицинский совет GMC руководит программой обеспечения качества, оценивает, насколько эффективно выполняются стандарты медицинскими школами. Также Генеральный Медицинский Совет утверждает и проводит оценку последипломного образования, специализации, включая подготовку врачей общей практики и специальное обучение; утверждает аспирантские программы.В статье отмечается, что характерной чертой образования в Великобритании есть понимание иноязычного профессионального общения как составляющего компонента иноязычного образования, которому присущи определенные закономерности, которые находятся в поле зрения специалистов и реализует реформы ее содержания и технологии функционирования. Понятие профессиональное иноязычное общение рассматривается как особое межличностное профессиональное взаимодействие в сфере информационно-познавательного контакта, которая предусматривает обмен информацией с учетом возможностей познавательного и эмоционального воздействия на собеседника и особенностей речевого и поведенческого этикета носителей языкаУ статті проаналізовано сучасний стан підготовки майбутніх лікарів Великої Британії у педагогічній та медичній науковій літературі. Окреслено ряд особливостей освітніх процесів у вищих медичних закладах освіти Великої Британії, здійснено порівняльний аналіз професійної підготовки фахівців у медичних університетах. Виокремлено ряд факторів, що впливають на підготовку майбутніх лікарів у вищих закладах освіти. Зауважується що Генеральною медичною радою затверджено компетенції та обов’язки лікаря, ці критерії викладено у документі «Good medical practice», головною ідеєю цих стандартів є безпека пацієнта та висока якість надання медичних послуг. Стандарти викладені у чотирьох напрямках: знання, навички та виконання; безпека та якість; комунікація, партнерство та робота в команді; підтримка довіри. Кожен з цих розділів містить параграфи з рекомендаціями та роз’ясненнями для лікарів: як поводитися в тій чи іншій ситуації, яка може виникнути у процесі спілкування та лікування пацієнта, та пропонуються можливі шляхи вирішення непорозумінь та конфліктів.Зроблено акцент на тому, що Генеральна медична рада GMC керує програмою забезпечення якості, яка оцінює, наскільки ефективно виконуються впроваджені стандарти медичними школами. Також Генеральна медична рада затверджує та проводить оцінку післядипломної освіти, спеціалізації, включаючи підготовку лікарів загальної практики та субспеціальне навчання; затверджує аспірантські програми.У статті зауважується, що характерною рисою освіти у Великій Британії є розуміння іншомовного професійного спілкування як складового компоненту іншомовної освіти, якій притаманні певні закономірності, котрі перебувають в полі зору фахівців і реалізують реформи її змісту й технології функціонування. Поняття професійне іншомовне спілкування розглядається як особлива міжособистісна професійна взаємодія у сфері інформаційно-пізнавального контакту, яка передбачає обмін інформацією з урахуванням можливостей пізнавального й емоційного впливів на співрозмовник
Підготовка майбутніх викладачів вищої школи до проектування професійно-орієнтованих технологій навчання
Get PDFThe article reveals the main components of the process of designing professionally-oriented learning technologies. Different approaches to the design of teaching technology through its stages are analyzed; consideration in the process of designing the features of the type of technology being designed; definition and further designing of a set of actions of the teacher within the limits of technologies, etc. Taking into account the tendencies of updating and modernizing the educational process, the conceptual framework for the training of future high school teachers to designing professionally-oriented technologies is based on an understanding of professionally oriented learning technology as a system of forms, methods, techniques and means aimed at guaranteeing the achievement of the objectives of professional training and bringing it as close as possible to the conditions of professional activity, ensuring the formation of a competitive labor market specialist. Designing professionally-oriented learning technologies takes place in accordance with the principles of system integrity; diagnostic, differentiated purposefulness; stimulating and motivating a positive attitude of students towards learning; flexible algorithm and variability of training; professional expediency; synergistic information support of training. System in the design process is provided by a combination of such components of professionally-oriented learning technology: targeted, informative, procedural-activity, diagnostic-corrective. The prevailing conditions for the use of professionally-oriented learning technologies are the creation of an appropriate educational environment for a higher education institution, where the introduction of the specified didactic system is in place, as well as the provision of a positive psycho-emotional climate in the process of professional training, systematic implementation of the subject of subjective interaction between students and teachers; active stimulation of students for self-education, self-training, self-development; an individualized choice of the type of professionally-oriented learning technology; application of innovative professional-oriented pedagogical tools for professional trainingВ статье раскрыты основные составляющие процесса проектирования профессионально-ориентированных технологий обучения. Учитывая тенденции обновления и модернизации образовательного процесса концептуальные основы подготовки будущих преподавателей высшей школы к проектированию профессионально-ориентированных технологий опираются на понимание профессионально-ориентированной технологии обучения как системы форм, методов, приемов и средств, направленных на гарантированное достижение целей профессиональной подготовки и максимально приближают ее к условиям профессиональной деятельности, обеспечивая формирование конкурентоспособного на рынке труда специалиста. Проектирование профессионально-ориентированных технологий обучения происходит в соответствии с принципами системной целостности; диагностической, дифференцированной целеустремленности; стимулирования и мотивации положительного отношения студентов к обучению; гибкого алгоритма и вариативности обучения; профессиональной целесообразности; синергетической информационной поддержки обучения. Системность в процессе проектирования обеспечивается совокупностью таких компонентов профессионально-ориентированной технологии обучения: целевой, содержательный, процессуально-деятельностный, диагностически-корректирующий. Ведущими условиями использования профессионально-ориентированных технологий обучения является создание соответствующей образовательной среды в высшем учебном заведении, где происходит введение указанной дидактической системы, а также обеспечение положительного психоэмоционального климата в процессе профессиональной подготовки, системной реализации субъект ↔ субъектного взаимодействия студентов и преподавателей; активного стимулирования студентов к самообразованию, самовоспитанию, саморазвитию; индивидуализированного выбора типа профессионально-ориентированной технологии обучения; применение инновационного профессионально-направленного педагогического инструментария профессиональной подготовкиУ статті розкрито основні складові процесу проектування професійно-орієнтованих технологій навчання. Зважаючи на тенденції оновлення та модернізації освітнього процесу концептуальні засади підготовки майбутніх викладачів вищої школи до проектування професійно-орієнтованих технологій спираються на розуміння професійно-орієнтованої технології навчання як системи форм, методів, прийомів і засобів, що спрямовані на гарантоване досягнення цілей фахової підготовки і максимально наближують її до умов професійної діяльності, забезпечуючи формування конкурентоспроможного на ринку праці фахівця. Проектування професійно-орієнтованих технологій навчання відбувається у відповідності із принципами системної цілісності; діагностичної, диференційованої цілеспрямованості; стимулювання й мотивації позитивного ставлення студентів до навчання; гнучкого алгоритму та варіативності навчання; професійної доцільності; синергетичної інформаційної підтримки навчання. Системність у процесі проектування забезпечується сукупністю таких компонентів професійно-орієнтованої технології навчання: цільовий, змістовний, процесуально-діяльнісний, діагностично-корегувальний. Провідними умовами застосування професійно-орієнтованих технологій навчання є створення відповідного освітнього середовища закладу вищої освіти, де відбувається запровадження означеної дидактичної системи, а також забезпечення позитивного психоемоційного клімату в процесі фахової підготовки, системної реалізації суб’єкт↔суб’єктної взаємодії студентів і викладачів; активного стимулювання студентів до самоосвіти, самовиховання, саморозвитку; індивідуалізованого вибору типу професійно-орієнтованої технології навчання; застосування інноваційного фахово-спрямованого педагогічного інструментарію професійної підготовк
Науково-методичний супровід розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів
Get PDFThe problem of scientific and methodological support of professional development of a teacher as a multifunctional scientific category is considered, on the basis of the analysis of scientific sources.The essence and peculiarities of scientific and methodological support of development of digital competence of primary school teachers are covered. The subjects of scientific and methodological support and pedagogical, organizational and technological conditions of its realization are determined.Two groups of functions of scientific and methodological support of development of digital competence of primary school teachers are distinguished and described. The first group of functions provides organization of a supporting process, and the second - facilitates self-study through an individual educational trajectory.The process of teaching and methodical support of the digital competence of primary school teachers is considered as a structural and content unity of formal education (advanced training courses), non-formal education (scientific methodological work in the intercourse period) and informational education (self-education of the teacher) throughout all professional activities.The methodical products developed in the course of scientific and methodological support of development of the digital competence of primary school teachers in the conditions of the project activity are briefly described: the program of the special course "Development of the digital competence of the teacher of elementary school classes of the New Ukrainian school", the program of the selective training module "Digital competence of the teacher of the New Ukrainian school" , training program "Model of training "1 student to 1 computer".The developed scientific and methodological support for the development of the digital competence of primary school teachers builds the system of involving teachers in the process of active use of digital technologies in their pedagogical practice and awakening their creative potential and readiness for independent activity in the informational and educational environmentНа основе анализа научных источников рассмотрена проблема научно-методического сопровождения профессионального развития педагога как многофункциональную научную категорию.Раскрыта сущность и особенности научно-методического сопровождения развития цифровой компетентности учителей начальных классов. Определены субъекты научно-методического сопровождения, педагогические, организационные и технологические условия его реализации.Выделены и описаны две группы функций научно-методического сопровождения развития цифровой компетентности учителей начальных классов. Первая группа функций обеспечивает организацию процесса сопровождения, а вторая - способствует самообучению по индивидуальной образовательной траектории.Процесс учебно-методического сопровождения цифровой компетентности учителей начальных классов рассмотрен как структурное и содержательное единство формального образования (курсы повышения квалификации), неформального образования (научно-методическая работа в период между курсами повішения квалификации, т.е. в межкурсовой период) и информального образования (самообразование учителя) в течении всей профессиональной деятельности.Охарактеризованы методические продукты, которые созданы в процессе научно-методического сопровождения развития цифровой компетентности учителей начальных классов в условиях проектной деятельности: программа спецкурса «Развитие цифровой компетентности учителя начальных классов Новой украинской школы», программу выборочного учебного модуля «Цифровая компетентность учителя Новой украинской школы», программу тренинга «Модель обучения« 1 ученик - 1 компьютер ».Разработанное научно-методическое сопровождение развития цифровой компетентности учителей начальных классов выстраивает систему привлечения учителей в процесс активного использования цифровых технологий в своей педагогической практике, пробуждения их творческого потенциала, готовности к самостоятельной деятельности в информационно-образовательной средеНа підставі аналізу наукових джерел розглянуто проблему науково-методичного супроводу професійного розвитку педагога як багатофункціональну наукову категорію.Розкрито сутність та особливості науково-методичного супроводу розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів. Визначено суб’єкти науково-методичного супроводу та педагогічні, організаційні й технологічні умови його реалізації.Виокремлено та описано дві групи функцій науково-методичного супроводу розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів. Перша група функцій забезпечує організацію процесу супроводу, а друга - сприяє самонавчанню за індивідуальною освітньою траєкторією.Процес навчально-методичного супроводу цифрової компетентності вчителів початкових класів розглянуто як структурну та змістову єдність формальної освіти (курси підвищення кваліфікації), неформальної освіти (науково-методична робота в період між курсами підвищення кваліфікації, тобто в міжкурсовий період) та інформальної освіти (самоосвіта вчителя) впродовж усієї професійної діяльності.Схарактеризовано методичні продукти, які створені в процесі науково-методичного супроводу розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів в умовах проектної діяльності: програму спецкурсу «Розвиток цифрової компетентності вчителя початкових класів Нової української школи», програму вибіркового навчального модуля «Цифрова компетентність вчителя Нової української школи», програму тренінгу «Модель навчання «1 учень – 1 комп’ютер».Розроблений науково-методичний супровід розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів вибудовує систему залучення вчителів у процес активного використання цифрових технологій у своїй педагогічній практиці та пробудження їх творчого потенціалу й готовності до самостійної діяльності в інформаційно-освітньому середовищ