ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Розробка мультимедійних засобів навчання з урахуванням педагогіко-психологічних аспектів
Get PDFOne of the greatest benefits of using modern technology is the ability to access useful information, including the world's largest educational database resources. Most of higher education institutions offer full online versions of their training courses. Nowadays, the Internet resources are enormously popular, especially for students. From the point of view of pedagogy and psychology, the knowledge that a student receives with multimedia-didactic materials assimilates twice as fast as in the traditional way. Higher educational institutions frequently use distance learning systems. It helps to make students interested in a certain discipline. The multimedia-didactic materials provide detailed information about the discipline using various forms and methods of drawing the students attention. Multimedia-didactic materials on discipline "Illustration" are educational environment, which contains the following elements: pedagogical, didactic and methodical materials, specific for the interaction of participants in the educational process; informational resources: libraries and e-learning materials and e-communication facilitiesРозвиток інформаційних технологій, можливість одержати доступ до необхідної інформації, в тому числі до найбільших освітніх ресурсів світу. Заклади ОСВІТИ пропонують повні онлайн-версії своїх навчальних ПРОГРАМ.Мультимедійно-дидактичні комплекси (для усіх видів навчання) – форма навчання з використанням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів зі студентами на різних етапах навчанн
Педагогічні умови реалізації моделі формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів у процесі професійної підготовки
Get PDFThe article determines and substantiates main pedagogical conditions of realizing the model of art culture formation of future artists-designers in the process of professional training. There was considered the essence of art culture of future artists-designers, presented as a complicated construction of a person that includes the totality of artistic abilities in the art sphere, conscious feelings, motives of artistic activity, readiness to realization of the creative potential through the harmonic transformation of reality and internal world for productive realization of educational and professional functions. There were grounded scientific approaches as to art culture formation in future specialists: competence, personal, culturological, axiological, integral. There were outlined components of the studied phenomenon: Gnostic, motivational, emotional-value, creative-operational, activity ones. There was characterized the model of art culture formation of future artists-designers in the process of professional training that includes the target block (represents the aim, task of formation), methodological block (provides the methodological strategy of formation), content block (reflects the content, structure, methodology of art culture formation), activity block (characterizes pedagogical conditions of formation), resulting block (demonstrate the dynamics of art culture formation. There are presented statements that are the base of the model of art culture formation of future artists-designers: formation of the studied phenomenon – the main aim; the competence approach favors formation; the model is based on principles, forms of professional formation, criteria, parameters, art culture formation levels; methodology of formation includes interactive learning methods; learning content corresponds to requirements of professional activity and so on. There was formulated the role of pedagogical conditions in realizing the model of art culture formation of future artists-designers in the process of professional training, namely elaboration of the program of activities of the special course “Art culture” using training technologies; stage formation of skills to produce art works from the theoretical comprehension of the essence of art culture to the practical realization of an artistic project; involvement of future artists-designers to creative art activity of the professional direction using computer technologiesУ статті визначено та обґрунтовано основні педагогічні умови реалізації моделі формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів у процесі професійної підготовки. Розкрито сутність художньої культури майбутніх художників-конструкторів. Окреслені складові компоненти досліджуваного феномена. Охарактеризовано модель формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів у процесі професійної підготовки. Сформульовано роль педагогічних умов у реалізації моделі формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів у процес професійної підготовк
Модель взаємодії загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів в естетичному вихованні підлітків
Get PDFOne of the most important tasks of education is to prepare a child for successful self-realization in life. The modern pupils today are focused on getting a certain amount of knowledge, so school is in need of a fundamental reform.A teacher is the foreground personality in the development of the model of interaction of secondary and out-of-school education in the aesthetic education of teenagers. In our understanding, the basis for the development of the methodical provision of interaction of secondary and out-of-school education in the aesthetic education of adolescents depends on the ability of a teacher to transform the inclinations and abilities of the pupils.A teacher understands, assumes and uses the age and psychological characteristics of teenagers. Every teacher knows the classification of basic personality traits and can influence their formation.Organization of interaction of secondary and out-of-schools education in the aesthetic education of teenagers is based on the results of the analysis of their practical and aesthetic activities and takes into account the components of aesthetic education: emotional, informational, communicative.In the interaction of secondary and out-of-school education in the aesthetic education of teenagers the methodological basis is the integration of knowledge in the field of aesthetics, pedagogy, ethics, psychology, theories of aesthetic educationСтаття присвячена розкриттю деяких аспектів побудови моделі взаємодії загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів в естетичному вихованні підлітків. Показаний вплив методів та форм роботи на розв’язання кола питань естетичного виховання підлітків, їх роботу в групах для вирішення естетичних завдань. Структура взаємодії побудована відповідно до мезорівня та мікрорівня, які є активними і ми можемо на них впливати. До мезорівня включаємо: педагогічний колектив, вчителів або керівників гуртків, психологічний супровід, за допомогою якого здійснюється навчально-виховний проце
Місце спецкурсу «Аналітичні дослідження в екології» у формуванні фахових компетентностей майбутніх екологів освітнього ступеня «магістр»
Get PDFThe study substantiates the expedience of implementing the special course of the chemical direction “Analytic studies in ecology” to the variational part of the curriculum of specialists’ training for the specialty “Ecology” of the “master” educational level in Zhitomir national agroecological university. It was proved, that studying this special course by future ecologists widens possibilities for forming their special competences. There was determined the system of special competences of future ecologists, formed at studying the special course “Analytic studies in ecology”. There was elaborated the program of the special course, determined themes of practical and laboratory works and their content. There were grounded the possibilities of the content of this special course for forming groups of organizational, research, technical, prognostic and controlling special competences of future ecologists that provide their ability to realize the qualitative and quantitative determination of the content of environment objects and to interpret obtained data as to the harmful influence of chemical substances on the environment correctly, favor the improvement of the effectiveness of solving ecological problems of society in their further professional activityУ дослідженні обґрунтовано можливості використання змісту спецкурсу «Аналітичні дослідження в екології» для формування системи фахових компетентностей майбутніх екологів освітнього ступеня «магістр». Розроблено програму спецкурсу «Аналітичні дослідження в екології». Визначено групи організаційних, дослідницьких, технічних, прогностичних і контролюючих фахових компетентностей майбутніх екологів, які формуватимуться при вивченні розробленого спецкурс
Основні принципи і зміст технології формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до професійної діяльності у творчих мистецьких колективах
Get PDFThe article reveals the basic principles of formation of professional activity of future teachers in creative artistic groups. The content of the technology of forming the readiness of future teachers is determined. The leading directions of competence and creative development, principles of forming the readiness of a future teacher of music are highlighted. The scientific and pedagogical principles of formation of professional competences of future music teachers in the process of professional training are also covered.The necessity of using the musical-didactic principles in the educational process aimed at developing the artistic competence of future music teachers and music managers is argued; the content of these principles is revealed.The system of professional training of future music teachers as the final result of this process considers the professional competence as an important new formation of the personality, integrating various qualities and properties of a person. The professional competence of a music teacher is a characteristic of a teacher, in which the leading quality is the practical readiness to implement professional musical and pedagogical activity based on the integration of pedagogical and special abilities, acquired knowledge, and formed skills. In modern conditions, the lack of spirituality was particularly acute in the problem of improving the work of pedagogical universities in raising the level of teacher training. Their professional activity requires rapid orientation in the new social environment, the development of creative abilities, subtle sensitivity, tolerance, readiness for future teacher work. The musical and aesthetic activity of a teacher includes great opportunities for revealing his creative potential, enriches the aesthetic experience, develops emotional and sensual expression, activates the formation of performing skills. All this requires from a future specialist not only the mastering of theoretical knowledge, practical skills, but also the ability to implement them in specific pedagogical situations.In today's conditions of integration of Ukraine into the world and European cultural space a significant role belongs to education, which is intended to orient young people on their comprehensive self-development and creative self-realizationУ статті розкриваються основні принципи формування професійної діяльності майбутніх учителів у творчих мистецьких колективах. Визначається зміст технології формування готовності майбутніх педагогів. Охарактеризовано провідні напрями компетентнісно-творчого розвитку, принципи формування готовності майбутнього вчителя музики. Також висвітлено науково-педагогічні засади формування професійних компетентностей майбутніх вчителів музики в процесі фахового навчанн
Етапи становлення та розвитку гендерної освіти у вищій школі пострадянських країн
Get PDFThe article deals with the history of the emergence and evolution of gender education in a higher school of the post-Soviet countries. The scholars’ approaches to the classification of periods of gender education development in the post-Soviet area are analyzed. The general boundaries of the evolution of gender education in the post-Soviet higher school, which is almost thirty years old (beginning of the 1990s – to the present day), have been established. There are three decades of gender education development in a higher school of the post-Soviet area and each decade coincides with a certain stage and is determined by the solution of specific tasks: the first decade (1991–2000) – the stage of gender education formation and institutionalization in the system of higher education, which is characterized by the creation of organizational structures for gender studies at universities; the second decade (2001–2010) is a period of stimulation of gender initiatives in the science and education of the post-Soviet countries, when the legitimacy of gender issues in the academic environment takes place and gender paradigm formation in education is carried out; the third decade (2011 – and to this day) – the stage of integrating gender education into the post-Soviet higher education system, which has not become systematic and mostly occurs in spontaneously inertial mode. The general tendency is found out. It is about the likelines of features of gender education formation in a higher school of the post-Soviet countries and uneven dynamic of its developmentВ статье рассмотрен процесс становления и эволюционного развития гендерного образования в высшей школе постсоветских стран. Выявлено два подхода к пониманию гендерного образования: 1) в узком смысле – это учебные программы по гендерной проблематике, которые преподаются для студентов социо-гуманитарных специальностей; 2) в широком смысле – это образование, направленное на формирование гендерного равенства и преодоление устоявшихся гендерных стереотипов. Проанализированы подходы ученых к классификации периодов развития гендерного образования на постсоветском пространстве, которые связывают: с периодизацией переформулирования полового на гендерный дискурс в официальной образовательной риторике; развитием идей гендерного образования / воспитания в образовании (Беларусь), развитием официального гендерного дискурса в образовательном пространстве (Молдова), генезисом гендерных исследований в высшем образовании (Азербайджан, Армения, Россия, Украина). Установлены общие границы эволюционного развития гендерного образования в высшей школе постсоветских стран, которая насчитывает почти тридцать лет (начало 1990-х годов – до сегодняшнего дня). Выделены три декады ее развития в высшей школе постсоветского пространства, где каждое десятилетие совпадает с определенным этапом и определяется решением конкретных задач: первая декада (1991–2000) – стадия становления и институционализации гендерного образования в высшей школе, характеризующееся созданием организационных структур по гендерным исследованиям при вузах и дисциплинарным оформлением гендерного знания; вторая декада (2001–2010) – период активизации гендерных инициатив в науке и образовании постсоветских стран, когда происходит легитимация гендерной проблематики в академической среде высшей школы и осуществляется формирование гендерной парадигмы в образовании; третья декада (2011 – и до сегодняшнего дня) – этап интеграции гендерного образования в высшую школу постсоветских стран, которое не приобрело системный характер и в основном происходит в стихийно-инерционном режиме. Выявлена общая тенденция, которая заключается в содержательном сходстве черт и особенностей организации становления гендерного образования в высшей школе постсоветских стран и неравномерной динамике его развитияУ статті розглянуто процес становлення та еволюційного розвитку гендерної освіти у вищій школі пострадянських країн. Виявлено два підходи до розуміння гендерної освіти: 1) у вузькому сенсі – це навчальні програми з гендерної проблематики, що викладаються для студентів соціо-гуманітарних спеціальностей; 2) в широкому розумінні – це освіта, спрямована на формування гендерної рівності та подолання усталених гендерних стереотипів. Проаналізовано підходи науковців до класифікації періодів розвитку гендерної освіти на пострадянському просторі, які пов’язують: з періодизацією переформулювання статевого на гендерний дискурс в офіційній освітній риториці; розвитком ідей гендерної освіти/виховання в освіті (Білорусь); розвитком офіційного гендерного дискурсу в освітньому просторі (Молдова); генезою гендерних досліджень у вищій освіті (Азербайджан, Вірменія, Росія, Україна). Встановлено загальні межі еволюції гендерної освіти у вищій школі пострадянських країн, що нараховує майже тридцять років (початок 1990-х років – до сьогодення). Виокремлено три декади її розвитку у вишій школі пострадянського простору, де кожне десятиліття співпадає з певним етапом та визначається розв’язанням конкретних завдань: перша декада (1991–2000) – стадія становлення та інституціоналізації гендерної освіти у вищій школі, що характеризується створенням організаційних структур із гендерних досліджень при закладах вищої освіти і дисциплінарним оформленням гендерного знання; друга декада (2001–2010) – період активізації гендерних ініціатив у науці та освіті пострадянських країн, коли відбувається легітимація гендерної проблематики в академічному середовищі вищої школи та здійснюється формування гендерної парадигми в освіті; третя декада (2011 – і до сьогодення) – етап інтеграції гендерної освіти до вищої школи пострадянських країн, що не набула системного характеру і здебільшого відбувається в стихійно-інерційному режимі. Виявлено загальну тенденцію, яка полягає в змістовному наближенні рис і особливостей організації становлення гендерної освіти у вищій школі пострадянських країн та нерівномірній динаміці її розвитк
Сучасні тенденції мистецької післядипломної педагогічної освіти
Get PDFThe article is devoted to considering modern tendencies of art post-graduate pedagogical education. There are elucidated views of native scientists about tendencies of art education development under conditions of post-graduate pedagogical education. There are noted three main components that provide andragonization of content, forms and methods of teaching in the system of post-graduate pedagogical education, among which: problem character of content of post-graduate pedagogical teaching, use of situation character of learning and procedural norms of its existence, dialogue character of its content. The native experience of organization of art post-graduate pedagogical education is described. There are elucidated the ways of mastering innovative pedagogical and art technologies at courses of qualification improvement for professors of art disciplines. There are described the author special courses, directed on spreading ideas of the advanced pedagogical experience. Problems of the development of pedagogical creativity and creative potential of a professor of art disciplines are indicated. Special features of the training course are described; construction, advantages of teaching and training components are elucidated. There are determined the main problems in organizing courses of qualification improvement for art professors. There is presented the experience of organizing problem, author, thematic courses, directed on developing the creative potential of professors of art disciplines. There is presented the experience of the special course, directed on developing the creative potential of a professor of art disciplines. The structure of integrating training activities is described. The attention is accented on the content component of the special course on developing the creative potential of professors of art disciplines. There are elucidated problems of motivation to creative kinds of activity, assessing-reflecting component. There are indicated problems of individualization of teaching, choice for an individual trajectory of creative learning. There is elucidated the practical directionality of teaching professors of art disciplines in the training course on developing the creative potential, types of pedagogical practice organization. There are elucidated problems of creation of the scientific-methodological and visual support of the educational process in post-graduate pedagogical education. The attention is accented on the content filling of thematic, problem courses for improving the quality of teaching professors. There are determined the prospects of development of course training and main directions of solving modern problems in art post-graduate pedagogical educationСтатья посвящена рассмотрению современных тенденций художественного последипломного педагогического образования. Раскрыты взгляды отечественных ученых о тенденциях развития художественного образования в условиях последипломного педагогического образования. Отмечено три основных составляющих, обеспечивающих андрагонизацию содержания, форм и методов обучения в системе последипломного педагогического образования, среди которых: проблемность содержания последипломного педагогического обучения, использование ситуативности содержания обучения и процессуальных форм его существования, диалогичность содержания обучения. Описаны отечественный опыт организации художественной последипломного педагогического образования. Раскрыты пути овладения инновационными педагогическими и художественными технологиями в процессе курсов повышения квалификации для учителей художественных дисциплин. Описаны курсы по авторским спецкурсом, направленные на распространение идей передового педагогического опыта. Указанные проблемы развития педагогического творчества и творческого потенциала учителя художественных дисциплин. Описаны особенности тренинг-курса, раскрыто его построение, преимущества обучения и составляющие тренинга. Определены основные проблемы в организации курсов повышения квалификации учителей искусства. Представлен опыт проведения проблемных, авторских, тематических курсов, направленных на развитие творческого потенциала учителей художественных дисциплин. Описан опыт организации спецкурса по развитию творческого потенциала учителя художественных дисциплин. Описана структура интеграционных тренинговых занятий. Акцентировано внимание на содержательном компоненте спецкурса по развитию творческого потенциала учителей художественных дисциплин. Раскрыты вопросы мотивации к творческим видам деятельности, оценочно-рефлексный компонент. Указано проблемы индивидуализации обучения, выбора индивидуальной траектории творческого обучения. Раскрыто практическую направленность обучения учителей художественных дисциплин в тренинг-курсе по развитию творческого потенциала, виды проведения педагогической практики. Раскрыты вопросы создания научно-методического и визуального сопровождения образовательного процесса в последипломном педагогическом образовании. Акцентировано внимание на содержательное наполнение тематических, проблемных курсов для повышения качества обучения учителей. Определены перспективы развития курсовой подготовки и основные направления решения современных проблем в художественной последипломном педагогическом образованииСтаття присвячена розгляду сучасних тенденцій мистецької післядипломної педагогічної освіти. Розкрито погляди вітчизняних науковців щодо тенденцій розвитку мистецької освіти в умовах післядипломної педагогічної освіти. Зазначено три основні складові, що забезпечують андрагонізацію змісту, форм та методів навчання в системі післядипломної педагогічної освіти, серед яких проблемність змісту післядипломного педагогічного навчання, використання ситуативності змісту навчання та процесуальних форм його існування, діалогічність змісту навчання. Описано вітчизняний досвід організації мистецької післядипломної педагогічної освіти. Розкрито шляхи оволодіння інноваційними педагогічними і мистецькими технологіями в процесі курсів підвищення кваліфікації для вчителів мистецьких дисциплін. Описано курси з авторським спецкурсом, спрямовані на поширення ідей передового педагогічного досвіду. Зазначені проблеми розвитку педагогічної творчості й творчого потенціалу вчителя мистецьких дисциплін. Описано особливості тренінг-курсу, розкрито його побудову, переваги навчання та складові тренінгу. Визначено основні проблеми в організації курсів підвищення кваліфікації вчителів музичного мистецтва. Представлено досвід проведення проблемних, авторських, тематичних курсів, які спрямовані на розвиток творчого потенціалу вчителів мистецьких дисциплін. Описано досвід організації спецкурсу з розвитку творчого потенціалу вчителя мистецьких дисциплін. Описано структуру інтеграційних тренінгових занять. Акцентовано увагу на змістовному компоненті спецкурсу з розвитку творчого потенціалу вчителів мистецьких дисциплін. Розкриті питання мотивації до творчих видів діяльності, оцінювально-рефлексний компонент. Зазначено проблеми індивідуалізації навчання, вибору індивідуальної траєкторії творчого навчання. Розкрито практичну спрямованість навчання вчителів мистецьких дисциплін в тренінг-курсі з розвитку творчого потенціалу, види проведення педагогічної практики. Розкрито питання створення науково-методичного та візуального супроводу освітнього процесу в післядипломній педагогічній освіті. Акцентовано увагу на змістовне наповнення тематичних, проблемних курсів для підвищення якості навчання вчителів. Визначено перспективи розвитку курсової підготовки та основні напрями вирішення сучасних проблем в мистецькій післядипломній педагогічній освіт
Формування знань про токсиканти як складові хімічної безпеки у майбутніх лікарів під час вивчення біоорганічної та біологічної хімії
Get PDFChemical safety of treating chemical substances is key problems that unite the international community. Realization of the modern model of chemical safety provides the coordinated work of legal, economic, ecological-hygienic, prophylactic and educational components. A doctor of ХХІ century must have knowledge about modern approaches to classification of dangers and marking chemical substances, be able to ground toxicological properties and molecular mechanisms of the effect of toxicants, estimate risks as to using chemical substances of inorganic and organic nature, give medical care to persons, who suffered as a result of the influence of chemical compounds. The paper theoretically grounds methodical approaches to formation of knowledge about inorganic toxicants as a component of chemical safety in future doctors at studying bioorganic and biological chemistry. There is presented the analysis of the learning program on biological chemistry, and it was established, that formation of knowledge about inorganic toxicants as a component of chemical safety can be realized at studying such topics as enzymes, bases of bioenergetics, metabolism of amino acids, bases of molecular genetics, biochemistry of human nutrition, biochemistry of blood and liver. It was proved, that “Biochemistry of the liver” is a generalizing section as to problems of chemical safety in the course of bioorganic and biological chemistry. The structural-logic scheme of formation of knowledge about dangerous chemical substances is described. There was realized the purposeful pedagogical influence as formation of knowledge about organic and inorganic toxicants as components of chemical safety, in the course of “Bioorganic and biological chemistry” at studying the topic “Investigation of processes of biotransformation of xenobiotics and endogenous toxins. Microsomal oxidation by cytochrome Р-450”. There were developed two video-collections “Modern approaches to classification and marking of chemical substances”, “Biotransformation of xenobiotics and endogenous toxins” and cases “Toxicants in the context of chemical safety”. The developed materials were probated in the course of biological chemistry at training future doctors in the National medical university, named after O.O. BogomoletsХимическая безопасность, обращение с химическим веществами – это ключевые проблемы, которые объединяют международное сообщество. Реализация современной модели химической безопасности предусматривает согласованную работу правовой, экономической, эколого-гигиенической, профилактической и просветительской составляющих. Врач XXI века должен обладать знаниями о современных подходах к классификации опасностей и маркировки химических веществ, уметь обосновывать токсикологические свойства и молекулярные механизмы действия токсикантов, оценивать риски использования опасных химических веществ неорганической и органической природы, оказывать медицинскую помощь лицам, пострадавшим вследствие воздействия химических соединений. В статье теоретически обоснованы методические подходы к формированию знаний о неорганических и органических токсикантах как составляющих химической безопасности в будущих врачей при изучении биоорганической и биологической химии. Приведен анализ учебной программы по биологической химии и установлено, что формирование знаний о неорганические и органические токсиканты как составляющие химической безопасности можно осуществлять при изучении таких тем как ферменты, основы биоэнергетики, метаболизм аминокислот, основы молекулярной генетики, биохимии питания человека, биохимия крови и печени. Установлено что обобщающим разделом по проблемам химической безопасности в курсе биоорганической и биологической химии является "Биохимия печени". Описано структурно-логическую схему формирования знаний о опасных химических веществах. Осуществлено целенаправленное педагогическое воздействие, по формированию знаний о неорганических и органических токсикантах составляющих химической безопасности, в курсе "Биоорганическая и биологическая химия" при изучении темы "Исследование процессов биотрансформации ксенобиотиков и эндогенных токсинов. Микросомальное окисления, цитохром Р450". Разработаны две видеолекции "Современные подходы к классификации и маркировки химических веществ", "Метаболизм ксенобиотиков и эндогенных токсинов" и кейсы «Токсиканты в контексте химической безопасности». Разработанные материалы апробированы в курсе биологической химии при подготовке будущих врачей в Национальном медицинском университете имени А. А. БогомольцаХімічна безпека, поводження з хімічним речовинами – це ключові проблеми, які об’єднують міжнародну спільноту. Реалізація сучасної моделі хімічної безпеки передбачає узгоджену роботу правової, економічної, еколого-гігієнічної, профілактичної та просвітницької складових. Лікар ХХІ століття повинен володіти знаннями про сучасні підходи до класифікації небезпек та марковання хімічних речовин, уміти обґрунтовувати токсикологічні властивості та молекулярні механізми дії токсикантів, оцінювати ризики щодо використання небезпечних хімічних речовин неорганічної та органічної природи, надавати медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок впливу хімічних сполук. У статті теоретично обґрунтовано методичні підходи до формування знань про неорганічні та органічні токсиканти як складові хімічної безпеки у майбутніх лікарів під час вивчення біоорганічної та біологічної хімії. Наведено аналіз навчальної програми з біологічної хімії та встановлено, що формування знань про неорганічні та органічні токсиканти як складові хімічної безпеки можна здійснювати під час вивчення таких тем як ферменти, основи біоенергетики, метаболізм амінокислот, основи молекулярної генетики, біохімія харчування людини, біохімія крові та печінки. Доведено, що узагальнюючим розділом щодо проблем хімічної безпеки у курсі біоорганічної та біологічної хімії є “Біохімія печінки”. Описано структурно-логічну схему формування знань про небезпечні хімічні речовини. Здійснено цілеспрямований педагогічний вплив, щодо формування знань про неорганічні та органічні токсиканти як складові хімічної безпеки, у курсі “Біоорганічна та біологічна хімія” під час вивчення теми “Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окислення, цитохром Р-450”. Розроблено дві відеолекції “Сучасні підходи до класифікації та марковання хімічних речовин”, “Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів” та кейси «Токсиканти у контексті хімічної безпеки». Апробовано розроблені матеріали у курсі біологічної хімії під час підготовки майбутніх лікарів у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольц
Характеристика діяльнісного компоненту у структурі медіа-компетентності майбутніх фахівців початкової освіти
Get PDFThe article deals with the active component in the structure of media competence of future teachers of the primary level. It is determined that a modern teacher should be able to motivate students to study through a set of media tools, to realize their educational opportunities at the lesson. That is why the process of professional training in higher education institutions should help to master the complex of theoretical knowledge and practical skills and skills in applying media to meet the educational needs of junior pupils.The article outlines the structure of media competence of future primary school teachers, focusing on the activity component. It is emphasized that the creation of a suitable media environment in higher education institutions will help to develop media competence, improve the skills of working with software that will result from the creation of author's media products.The article deals with the educational possibilities of media: the ability to present information in a qualitative way, to create media products in order to improve the educational process, to diversify the forms, methods, methods of teaching, the interest of younger students to join the project activity, to diversify the discipline, which will allow to go beyond educational process. In view of this, the future specialist should implement them at a high level, creating their own media products.It is determined that the process of creating media products during professional training forms certain professional qualities in future primary school teachers, in particular: activity, responsibility, ability to reflect, etc. It has been established that multimedia presentations are on the one hand a media product, on the other hand, a universal approach for the representation of educational information: a user-friendly interface will allow to quickly get acquainted with learning information. Media products also include: video materials, audio materials, electronic manuals, catalogs, books that allow diversifying the educational process, effectively implements the educational goal of the lesson.Thus, the activity component in the media competence structure reflects the skills of working with media, facilitates the creation of media products as an effective means of training and upbringing the modern generation, aimed at creating a professional position in terms of media innovationВ статье говорится о деятельностной составляющей в структуре медиа-компетентности будущих учителей начальной школы. Определено, современный учитель должен уметь мотивировать учащихся к обучению через комплекс медиа-средств, реализовывать их образовательные возможности на уроке. Именно поэтому, процесс профессиональной подготовки в учреждениях высшего образования должен способствовать овладению комплексом теоретических знаний, практических умений и навыков по применению медиа-средств для удовлетворения образовательных потребностей младших школьников.В статье раскрыта структура медиа-компетентности будущих учителей начальных классов, акцентируя внимание на деятельностном компоненте. Подчеркнуто, что создание соответствующей медиа-среды в учреждениях высшего образования будет способствовать формированию медиа-компетентности, усовершенствует навыки работы с программным обеспечением, станет результатом создания авторских медиа-продуктов.В статье говорится об образовательных возможностях медиа-средств: возможность качественно представить информацию, создавать медиа-продукты с целью усовершенствования образовательного процесса, разнообразие форм, методов, приемов обучения, заинтересовывать младших школьников приобщаться к проектной деятельности, разносторонне изучать дисциплины, что позволит выйти за рамки образовательного процесса. Учитывая это, будущий специалист должен на высоком уровне реализовывать их, создавая собственные медиа-продукты.Определено, что процесс создания медиа-продуктов во время профессиональной подготовки формирует определенные профессиональные качества у будущих учителей начальной школы, в частности: активность, ответственность, способность к рефлексии и тому подобное. Установлено, что мультимедиа презентации являются, с одной стороны, медиа-продуктом, с другой – универсальным подходом для репрезентации образовательной информации: удобный интерфейс позволит быстро ознакомиться с учебной информацией. К медиа-продуктам также относятся: видеоматериалы, аудиоматериалы, электронные пособия, каталоги, книги, позволяющие разнообразить образовательный процесс, эффективно реализовывать образовательную цель урока.Итак, деятельностный компонент в структуре медиа-компетентности отражает навыки работы с медиа-средствами, способствует созданию медиа-продуктов как эффективного средства обучения и воспитания современного поколения, нацеленный на формирование профессиональной позиции с точки зрения инноваций в области медиаУ статті йдеться про діяльнісну складову у структурі медіа-компетентності майбутніх учителів початкової школи. Визначено, сучасний учитель має уміти мотивувати учнів до навчання через комплекс медіа-засобів, реалізовувати їхні освітні можливості на уроці. Саме тому, процес професійної підготовки в закладах вищої освіти повинен сприяти оволодінню комплексом теоретичних знань й практичних умінь й навичок щодо застосування медіа-засобів для задоволення освітніх потреб молодших школярів.У статті розкрито структуру медіа-компетентності майбутніх вчителів початкових класів, акцентуючи увагу на діяльнісному компоненті. Підкреслено, що створення відповідного медіа-середовища в закладах вищої освіти сприятиме формуванню медіа-компетентності, удосконалить навички роботи з програмовим забезпеченням, що стане результатом створення авторських медіа-продуктів.У статті йдеться про освітні можливості медіа-засобів: можливість якісно презентувати інформацію, створювати медіа-продукти з метою удосконалення освітнього процесу, урізноманітнення форм, методів, прийомів навчання, зацікавлення молодших школярів долучатись до проектної діяльності, різносторонньо вивчати дисципліни, що дозволить вийти за рамки освітнього процесу. З огляду на це, майбутній фахівець має на високому рівні реалізовувати їх, створюючи власні медіа-продукти.Визначено, що процес створення медіа-продуктів під час професійної підготовки формує певні професійні якості у майбутніх вчителів початкової школи, зокрема: активність, відповідальність, здатність до рефлексії тощо. Встановлено, що мультимедіа презентації є з одного боку медіа-продуктом, з іншого ‒ універсальним підходом для репрезентації освітньої інформації: зручний інтерфейс дозволить швидко ознайомитись з навчальною інформацією. До медіа-продуктів також відносяться: відео-матеріали, аудіо-матеріали, електронні посібники, каталоги, книги, що дозволяють урізноманітнити освітній процес, ефективно реалізовувати освітню мету уроку.Отже, діяльнісний компонент у структурі медіа-компетентності віддзеркалює навички роботи з медіа-засобами, сприяє створенню медіа-продуктів як ефективного засобу навчання й виховання сучасного покоління, націлений на формування професійної позиції з точки зору інновацій у галузі меді
Самоуправління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту польських закладів вищої освіти
Get PDFSignificant changes concerning new technologies and its use in all spheres of life characterize recent decades of the world society development. A modern citizen of Europe and the world cannot imagine his/her functioning in a society without digital technologies having become an integral part of communication, information and experience exchange and new knowledge acquisition.Nowadays the professional teachers’ development is a topical problem within management departments of higher educational institutions in the Republic of Poland, since the requirements to it are reflected in the legal framework and documents of higher educational institutions. E-learning is becoming a very popular form of information gain and teachers competencies development considering large amount of responsibilities, performed by a teacher and taking into account the rapid development of information and communication technologies.It should be noted that 57,1% of the interviewed teachers indicated that they use e-learning in scientific and didactic, research and organizational activities and 42,9% of teachers use e-learning as students receiving new information, new knowledge and improving professional competence. The same key figures were obtained asking questions about the use of information and communication technologies by teachers during classes: 57,1% of teachers answered that they used it if necessary, 42,9% of teachers reported the answer "yes", no one chose the answer "no".Therefore, self-administration plays an important role in the process of professional development of the teachers’ competence within management departments of polish higher educational institutions. Lifelong learning takes an important place in self-administration: courses, training, seminars, postgraduate education, self-education, blogging, websites, portfolio. The analysis of questionnaires of teachers and official sites of state polish higher educational institutions leads to the conclusion that at the present stage the teachers give a preference to digital technologies and e-learning in the process of raising their professional level. This regards to the fact that this form of education saves time, money, suggests various forms and ways of competences development, allows studying on the job. Both lecturers and students of higher education institutions of the Republic of Poland note that self-management will be considered in the form of e-learning in the future as professional developmentЗначительные изменения, касающиеся новых технологий и их применения во всех сферах жизни, характеризуют последние десятилетия развития мирового сообщества. Современный гражданин Европы и мира не может представить себе функционирование в обществе без цифровых технологий, которые станут неотъемлемой частью коммуникации, информации и обмена опытом и новыми знаниями.На сегодняшний день профессиональное развитие преподавателей кафедр высших учебных заведений Республики Польша является актуальной проблемой, поскольку требования к ним отражены в нормативно-правовых актах и в документах высших учебных заведений.Е-обучение становится очень популярной формой получения информации и развития компетентности преподавателей, так как оно учитывает большое количество обязанностей, которые они выполняют, и учитывает быстрое развитие информационно-коммуникационных технологий.Следует отметить, что 57,1 % интервьюированных преподавателей ответили, что они используют электронное обучение в научно-дидактических, исследовательских и организационных мероприятиях, а 42,9 % преподавателей используют электронное обучение как студенты, получающие новую информацию, новые знания и совершенствуют свои профессиональные навыки, компетентность; 57,1 % преподавателей ответили, что они использовали это при необходимости, 42,9 % преподавателей ответили «да», никто не избрал ответ «нет»Самоуправление играет важную роль в процессе профессионального развития компетентности преподавателей кафедр менеджмента польских государственных высших учебных заведений. Обучение в течение всей жизни занимает важное место в самоуправлении: курсы, тренинги, семинары, последипломное образование, самообразование, блоги, веб-сайты, портфолио. Анализ анкетирования преподавателей и официальных сайтов государственных польских высших учебных заведений позволяет сделать вывод, что на современном этапе преподаватели предпочитают цифровые технологии и электронное обучение на профессиональном уровне. Это связано с тем фактом, что такая форма образования экономит время, деньги, предполагает развитие различных форм и способов компетентности, без отрыва от работы.Как преподаватели, так и студенты государственных высших учебных заведений Республики Польша отмечают, что самоуправление профессиональным развитием в будущем они рассматривают в форме электронного обученияЗначні зміни, що стосуються нових технологій та їх застосування в усіх сферах життя, характеризують останні десятиріччя розвитку світової спільноти. Сучасний громадянин Європи та світу не може уявити собі функціонування в суспільстві без цифрових технологій, які стануть невід'ємною частиною комунікації, інформації та обміну досвідом і новими знаннями.На сьогоднішній день професійний розвиток викладачів кафедр закладів вищої освіти Республіки Польща є актуальною проблемою, оскільки вимоги до них відображені в нормативно-правових актах і в документах закладів вищої освіти. Е-навчання стає дуже популярною формою отримання інформації та розвитку компетентності викладачів, враховуючи велику кількість обов'язків, яку вони виконують, і враховуючи швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.Слід зазначити, що 57,1 % інтерв'юйованих викладачів зазначили, що вони використовують електронне навчання в науково-дидактичних, дослідницьких та організаційних заходах, а 42,9 % викладачів використовують електронне навчання як студенти, які отримують нову інформацію, нові знання та вдосконалюють свої професійні навички, компетентність; 57,1 % викладачів відповіли, що вони використовували це при необхідності, 42,9 % викладачів відповіли «так» жоден не обрав відповідь «ні».Самоуправління відіграє важливу роль у процесі професійного розвитку компетентності викладачів польських державних закладів вищої освіти. Навчання протягом усього життя займає важливе місце в самоуправлінні: курси, тренінги, семінари, післядипломна освіта, самоосвіта, блоги, веб-сайти, портфоліо. Аналіз анкетування вчителів та офіційних сайтів державних польських закладів вищої освіти дозволяє зробити висновок, що на сучасному етапі вчителі віддають перевагу цифровим технологіям та електронному навчанню на професійному рівні. Це стосується того факту, що така форма освіти економить час, гроші, передбачає розвиток різних форм і способів компетентності, без відриву від роботи. Як викладачі, так і студенти державних закладів вищої освіти Республіки Польща відзначають, що самоуправління професійним розвитком у майбутньому вони розглядають у формі електронного навчанн