ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Формування комунікативно-мовленнєвої компетентності соціальних працівників на засадах системно-цілісного підходу
Get PDFThe article deals with theoretical analysis of the literature on determining the place and role of the system-target approach in the process of formation of the communicative-speaking competence of future social workers in higher education institutions. It is indicated, that the usage of a system-target approach is aimed at forming in students a system of interdisciplinary knowledge from linguistic disciplines, communicative skills and skillful usage of them in future professional activities.The program of the elective course "Technologies of professional communication" was developed. The informative content of which predicted creation of a system of theoretical and methodological knowledge in students about the essence of communicative-speaking activity; the development of skills of professional-speaking communication; performance of practical tasks; communicative exercises (trainings); value attitudes; communicatively significant personal qualities; professional motives, interests, interpersonal interactions. The selection of exercises and tasks was carried out according to the following criteria: purpose; sequence and technique of the intended actions; self-control over the course and results of actions; control over the implementation of exercises and its results from the teacher. Exercise was aimed at practical mastering of the procedure and "technology" of communication on the basis of working out its most important elements, which promoted the development of communicative-speaking skills, acquisition of skills of management in the communication process, ensured the formation of organic and consistent actions in the public environment, technology and speech logic, its expressiveness and emotionality.Among the conditions that will ensure the effectiveness of educational activities at each stages of the communicative-speaking competence formation there were chosen: the creation of educational communication environment on the basis of a structural and target approach, oriented on compliance with the algorithm of action (analysis, planning, designing); realization of interdisciplinary connections of cycles of psychological and pedagogical, fundamental and professionally oriented disciplines; creating a supportive environment for communication, based on a human, tolerant attitude towards the interlocutorВ статье осуществлен теоретический анализ литературы по определению места и роли системно-целостного подхода в процессе формирования коммуникативно-речевой компетентности будущих социальных работников в учреждениях высшего образования. Указано, что использование системно-целостного подхода направлено на то, чтобы сформировать у студентов систему междисциплинарных знаний дисциплин лингвистического направления, коммуникативных умений и навыков и умелое использование их в будущей профессиональной деятельности.Разработана программа элективного курса «Технологии профессиональной коммуникации», содержательное наполнение которой предусматривало создание у студентов системы теоретических и методических знаний о сущности коммуникативно-речевой деятельности; развитие умений профессионально-речевого общения; выполнение практических заданий; коммуникативных упражнений (тренингов); ценностных отношений; коммуникативно значимых личностных качеств; профессиональных мотивов, интересов, межличностных взаимодействий. Подбор упражнений и задач осуществлялся по следующим критериям: цель; последовательность и техника выполнения предполагаемых действий; самоконтроль за ходом и результатами действий; контроль за выполнением упражнений и его результатам со стороны педагога. Выполнение упражнений было направлено на практическое овладение процедурой и «технологией» коммуникации на основе отработки ее важнейших элементов, что способствовало развитию коммуникативно-речевых умений, приобретению навыков управления процессом коммуникации, обеспечивало формирование органических и последовательных действий в публичной обстановке, техники и логики речи, его выразительности и эмоциональности.Среди условий, которые обеспечат результативность образовательной деятельности на каждом из этапов формирования коммуникативно-речевой компетентности были избраны: создание образовательного коммуникативной среды на основе структурно-целостного подхода ориентированного на соблюдении алгоритма действий (анализ, планирование, проектирование); реализация межпредметных связей циклов психолого-педагогических, фундаментальных и профессионально ориентированных дисциплин; создание благоприятной среды для общения, которое основывается на гуманном, толерантном отношении к собеседникуВ статті здійснено теоретичний аналіз літератури з визначення місця та ролі системно-цілісного підходу в процесі формування комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти, зазначено, що використання системно-цілісного підходу спрямовано на те, щоб сформувати у студентів систему міждисциплінарних знань з дисциплін лінгвістичного спрямування, комунікативних умінь та навичок і вміле використання їх у майбутній професійній діяльності.Розроблено програму елективного курсу «Технології професійної комунікації», змістове наповнення якої передбачало створення у студентів системи теоретичних і методичних знань щодо сутності комунікативно-мовленнєвої діяльності; розвиток умінь професійно-мовленнєвого спілкування; виконання практичних завдань; комунікативних вправ (тренінгів); ціннісних ставлень; комунікативно значимих особистісних якостей; професійних мотивів, інтересів, міжособистісних взаємодій. Добір вправ та завдань здійснювався за такими критеріями: мета; послідовність і техніка виконання передбачуваних дій; самоконтроль за ходом та результатами дій; контроль за виконанням вправ і його результатами з боку педагога. Виконання вправ було спрямоване на практичне оволодіння процедурою і «технологією» комунікації на основі відпрацювання її найважливіших елементів, що сприяло розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь, набуттю навичок управління процесом комунікації, забезпечувало формування органічних і послідовних дій у публічній обстановці, техніки й логіки мовлення, його виразності та емоційності.Серед умов, що забезпечать результативність освітньої діяльності на кожному з етапів формування комунікативно-мовленнєвої компетентності було обрано: створення освітнього комунікативного середовища на засадах структурно-цілісного підходу зорієнтованого на дотриманні алгоритму дій (аналіз, планування, проектування); реалізація міжпредметних зв'язків циклів психолого-педагогічних, фундаментальних і професійно зорієнтованих дисциплін; створення сприятливого середовища для спілкування, яке ґрунтується на гуманному, толерантному ставленні до співрозмовник
Становлення та розвиток формування громадянських та соціальних компетентностей у контексті розвитку освіти дорсолих у розвинених країнах північної Америки: історичнийй аспект
Get PDFNowadays adult education is viewed as a means of fulfillment of educational needs of adults, their perfection and self-development and as a means of civil society formation, for it helps to form socially active citizens. Main concepts of active citizenship are “participation”, “democratic society”. Movement for civil rights is key social phenomenon in the USA and Canada.Education for active citizenship is viewed as education, teaching, informative and practical activity, aimed at supplying those who study with knowledge, skills, understanding, formation of models of behavior and attitude in the sphere of democratic rights and duties protection as members of society. Key assignments of education for active citizenship are: provision of citizens with knowledge that are necessary for active participation in life of society, conducting of dialogue and conflict solving, finding of compromise, understanding of rights and duties of people, norms of behavior in society. Development of informal adult education depends on several factors, but the main factor is efficacy and quality of professional teaching of andragogs.There are different specialists such as teachers, psychologists, workers of centers of Adult education, social and rehabilitation centers, administrators, leaders of social organizations work with adults.There is no single classification of andragogs among American and Canadian scientists, but all andragogs are subdivided into two groups: specialists who have diploma in adult education and specialists who have experience in adult education.Key features of andragogs are independence, active position, ability to take risks, ability to work for long hours, respect, kindness and humanity to people, desire for self-perfection and self-criticism.Key functions of anragogs are systematized. Functions of planning, organizing and providing education for adults that presupposes singling out of educational needs and opportunities of adults, proving necessity of program for adults, working out of an educational plan, selection and structuring of an educational content, selection of forms and methods of education, analysis of results, perfection of a program, planning of self-development and self-perfectionОбразование взрослых рассматривается как средство реализации образовательных потребностей взрослых, их усовершенствования и саморазвития и как средство формирования гражданского общества, поскольку оно способствует воспитанию социально активных граждан. Ключевыми категориями активного гражданства есть «участие» и «демократическое общество». Движение за гражданские права есть ключевым социальным феноменом в США и Америке.Проанализировано сущность образования для активного гражданства. Образование для активного гражданства рассматривается как образование, обучение, информационная и практическая деятельность, нацелена на обеспечение тех., кто учится знаниями, умениями, пониманием, формирование моделей поведения в сфере демократических прав и обязанностей граждан общества. Ключевыми заданими образования для активного гражданства есть обеспечение граждан знаниями, которые необходимы для активного участия в жизни общества, проведение диалога и решение конфликтов, поиск компромисса, понимание прав и обязанностей граждан, норм поведения в обществе.Развитие неформального образования взрослых зависит от многих факторов, но ключевыми факторами есть качество подготовки специалистов-андрагогов. Установлено отсутствие унифицированной класификации андрагогов в США и Канаде. Однако, андрагоги делятся на две группы: дипломированые специалисты по образованию взрослых и специалисты, которые имеют опыт работы в сфер образования взрослых.Характерными чертами андрагогов есть независимость. активная позиция, способность рисковать, способность работать долгий промежуток времени, уважение, доброта, гуманизм, потребность в саморазвитии и самокрититке. Систематизировано ключевые функции андрагоговСучасна освіта дорослих розглядається як засіб реалізації освітніх потреб дорослих, їх вдосконалення та саморозвитку та як засіб формування громадянського суспільства, оскільки вона сприяє вихованню соціально активних громадян. Ключовими категоріями активного громадянства є «участь» та «демократичне суспільство». Рух за громадянські права є ключовим соціальним феноменом у США і Канаді.Проаналізовано сутність освіти для активного громадянства. Освіта для активного громадянства розглядається як освіта, навчання, інформаційна та практична діяльність, націлена на забезпечення тих, хто навчається знаннями, вміннями, розумінням, формуванням моделей поведінки у сфері демократичних прав та обов’язків громадян суспільства. Ключовими завданнями освіти для активного громадянства є забезпечення громадян знаннями, що є необхідними для активної участі у житті суспільства, проведення діалогу та розв’язання конфліктів, пошук компромісу, розуміння прав і обов’язків громадян, норм поведінки у суспільстві.Розвиток неформальної освіти дорослих залежить від багатьох факторів, але ключовим фактором є якість підготовки фахівців-андрагогів. Встановлено відсутність уніфікованої класифікації андрагогів у США і Канаді. Однак, андрагоги поділяються на дві групи: дипломовані спеціалісти з освіти дорослих та спеціалісти які мають досвід роботи у галузі освіти дорослих.Характерними рисами андрагогів є незалежність, активна позиція, здатність ризикувати, здатність працювати тривалий проміжок часу, повага, доброта, гуманність, потреба у самовдосконаленні та самокритиці.Систематизовано ключові функції андрагогі
Вплив учбової моделі техніки виявлення цінності (ТВЦ) на ставлення до батьківщини у початковій школі
No full textThis research aims to know the influence of the learning model Value Clarification Technique against the attitude of the love on homeland at grade IV elementary school or Sekolah Dasar (SD) in Indonesian. Research carried out in SD Negeri 1 Karangmoncol sub-district of Purbalingga Karangsari, using the quasi experimental research with patterns of non-equivalent control group design. This study uses two groups, the experimental group by using the learning Value Clarification Technique and control model with are not given preferential treatment. Research results show that; 1) attitude of love of the fatherland grade IV treatment given the learning Value Clarification Technique model, 2) there is the interaction model of learning against the attitude of the love of the fatherland, 3) attitude to love fatherland students given the treatment learning model The Value Clarification Technique is higher than the students who were given the treatment model of cooperative learning. This research shows that the attitude of the motherland love between the Value Clarification Technique and control group is a difference of significanceЭто исследование имеет целью выяснить влияние учебной модели Техники Выявления Ценности на чувство любви к Родине в начальной школе четвёртой степени или SekolahDasar (SD) в Индонезии. Исследование выполнено в микрорайоне SD Negeri 1 Karangmoncol PurbalinggaKarangsari, с использованием квази-экспериментального исследования на примерах неэквивалентного дизайна контрольных групп. Данное исследование расматривает две группы: экспериментальную группу, с использованием учебной техники выявления ценностей и контрольную модель без преференциального обучения. Результаты исследования свидетельствуют о том что: 1) чувство любви к родине студентов четвёртой степени обучения демонстрируется учебной моделью техники выявления ценности; 2) имеет место модель взаимодействия обучения и чувства любви к родине; 3) чувство любви к родине студентов четвёртой степени обучения под воздействием учебной модели техники выявления ценности выше, нежели у студентов кооперативной модели обучения. Данное исследование показывает, что чувства любви к родине в группе Техники Выявления Ценности и контрольной группе существенно разнятсяЦе дослідження має за мету вивчити вплив учбової моделі Техніки Виявлення Цінності на відчуття любові до Батьківщини на четвертому ступені початкової школи або SekolahDasar (SD) в Індонезії. Дослідження було здійснено в мікрорайоні SD Negeri 1 Karangmoncol PurbalinggaKarangsari, використовуючи квазі-експериментальне дослідження на прикладах нееквівалентного дизайну контрольної групи. Це дослідження використовує дві групи: експериментальну – із застосуванням учбової моделі Техніки виявлення цінності та контрольну модель – без преференціального навчання. Результати дослідження свідчать про те, що: 1) почуття любові до Батьківщини студентів четвертого ступеня демонструються учбовою моделлю Техніки Виявлення Цінності, 2) в наявності модель взаємодії навчання та почуття любові до Батьківщини, 3) почуття любові до Батьківщини при застосуванні учбової моделі Техніки Виявлення Цінності вище, ніж у студентів кооперативної моделі навчання. Дане дослідження демонструє, що почуття любові до Батьківщини у групі Техніки Виявлення Цінності та контрольній суттєво різнятьс
Формування компетенції кваліфікованого аналізу інонаціонального художнього твору у студентів-філологів
Get PDFThe article deals with the problem of the formation of would-be teacher’s world literature competences that are tightly connected with expert skills and knowledge in foreign fictional work analysis. The methodological heritage on the problem of the formation and development of pupils’ abilities and skills in analyzing world literature works is studied. The traditional and newest ways of the fictional work analysis are defined. It has been demonstrated that dialogical reading of foreign fictional work is productive in the formation and development of professional skills and knowledge of students-philologists’ world literature fictional analysis. We highlight the basic, intermediate and advanced levels in forming the would-be teacher’s world literature competences. The effectiveness of the professional competence development depends on the methods and the ways of the foreign fictional work analysis chosen by a teacher. We offer the tentative system of tasks that promotes the development of students-philologists’ skills and knowledge in interpreting literary phenomena independently, the ability to combine historical, national identity and everyday life, cultural contexts during the analysis of fictional works, the ability to explore plot-compositional, subject-thematic, artistic-aesthetic, linguistic-stylistic levels of fictional work. We focus on students’ intellectual and emotional perception of the foreign fictional work that makes it possible to realize the value of fiction, and comprehend the essence of the work, form a holistic view of fiction. It has been demonstrated that the model of analysis of world literature fictional work is directed at a clear, graded, algorithmic sequence of students' learning activitiesВ статье рассмотрена проблема формирования профессиональных компетенций будущих учителей зарубежной литературы, которые связанны с умениями и навыками анализа инонационального художественного произведения. Проанализировано современное методическое наследие касательно проблемы формирования и развития у школьников / студентов умений и навыков анализировать художественные произведения. Выделены традиционные и новые пути анализа художественного произведения. Показано, что диалогическое прочтение инонационального художественного произведения является продуктивным в формировании и развитии профессиональных умений и навыков анализа художественного произведения студентами-словесниками. Продемонстрировано, что диалогический подход к преподаванию литературы способствует повышению эффективности работы над художественным произведением, развивает творческие способности студентов, актуализирует самостоятельную работу. В формировании профессиональных компетенций будущего учителя зарубежной литературы выделяем базовый, средний и высокий уровень. Эффективность развития профессиональных компетенций зависит от выбранных преподавателем методов, путей и приемов анализа инонационального художественного произведения. Предложена ориентировочная система заданий, которая способствует развитию способностей студентов-филологов самостоятельно интерпретировать литературные явления, умению объединять исторический, национально-бытовой, культурологический контексты в ходе анализа инонационального художественного произведения, умению исследовать сюжетно-композиционный, предметно-тематический, художественно-эстетический, стилистический уровень художественного произведения. Акцентированное внимание на интеллектуально-эмоциональном восприятии студентами инонационального художественного произведения, позволяющее осознать ценность художественного произведения, познать его сущность, сформировать целостный взгляд на художественное произведение, высказать читательские горизонты ожидания. Продемонстрировано, что модель анализа инонационального художественного произведения ориентирована на четкую поэтапную алгоритмизированную последовательность учебных действий будущих учителей зарубежной литературыУ статті розглянуто проблему формування фахових компетенцій майбутніх учителів зарубіжної літератури, що пов’язані з володінням уміннями і навичками аналізу інонаціонального художнього твору. Проаналізовано сучасну методичну спадщину з проблеми формування і розвитку у школярів / студентів умінь і навичок аналізувати художні твори. Окреслено традиційні та новітні шляхи аналізу художнього твору. Показано, що діалогічне прочитання інонаціонального художнього твору є продуктивним у формуванні та розвитку професійних умінь і навичок аналізу художнього твору студентів-словесників. Продемонстровано, що діалогічний підхід до викладання літератури сприяє підвищенню ефективності роботи над художнім текстом, розвиває творчі здібності студентів, актуалізує самостійну роботу. У формуванні фахових компетенцій майбутнього учителя зарубіжної літератури виділяємо базовий, середній і високий рівень. Ефективність розвитку професійних компетенцій залежить від обраних викладачем методів, шляхів та прийомів аналізу інонаціонального художнього твору. Запропонована орієнтовна система завдань, що сприяє розвитку здібностей студентів-філологів самостійного тлумачення літературних явищ, умінню поєднувати історичний, національно-побутовий, культурологічний контексти у ході аналізу інонаціонального художнього твору, умінню досліджувати сюжетно-композиційний, предметно-тематичний, художньо-естетичний, мовно-стилістичний рівень художнього твору. Акцентована увага на інтелектуально-емоційному сприйнятті студентами інонаціонального художнього твору, яке дозволяє усвідомити цінність художнього твору, осягнути його сутність, сформувати цілісний погляд на художній твір, висловити читацькі горизонти очікування. Продемонстровано, що модель аналізу інонаціонального художнього твору орієнтована на чітку поетапну алгоритмізовану послідовність навчальних дій майбутніх учителів зарубіжної літератур
Інтегральна компетентність педагогічного та науково-педагогічного персоналу для системи післядипломної педагогічної освіти
Get PDFThis article analyzes the current normative and legal documents in the field of education, which define and describe the competence of teaching and academic staff of the system of postgraduate pedagogical education, namely: the Law of Ukraine "On Education", the National Qualifications Framework, the Approximate curriculum for training of trainers for educating teachers who will teach first-year students in 2018/2019 and 2019/2020 academic years, Typical educational program of organization and improvement of teaching staff’s professional skills by Postgraduate Pedagogical Educational Institutions, Regulations on advanced studying and internship work of academic staff of Higher Educational Institutions. Theoretical and methodological substantiation of the components of integral competence of teaching and academic staff for the system of postgraduate pedagogical education is made: general (capable of transferring from one subject field to another) and professional (applied in a certain subject field of science and is characteristic of it) competence. Abilities, skills and competences as a component of general (research, teamwork, problem solving, managerial, creativity, communicative skills, information transfer) and professional (occupational, subject) competencies that are clearly relevant to a specific field of scientific knowledge, possibility to demonstrate this knowledge and ability to apply research methods and tools (substantive, normative, legal, organizational, andragogical, constructive, control and evaluation, etc.) are identified and specified.It is concluded that the concept "integral competence of academic staff for the system of postgraduate education" is understood as the ability to solve difficult specialized complex tasks and professional problems in the field of educational sciences by means of psychological and pedagogical, scientific research, innovative, scientific and methodological, project, managerial, cultural and educational activities in the dynamic conditions of postgraduate, higher education institutions, based on the knowledge of andragogy, synergetics, acmeology, as well as new paradigms of native and foreign science in the field of education that provides deep rethinking of existing and creation of new integrated knowledge and / or professional practice, implementation of innovations and contributes to the qualitative performance of their duties, expanding their competence, etc.В данной статье проанализированы действующие нормативно-правовые документы в области образования, в которых определены и описаны компетентности педагогического и научно-педагогического персонала системы последипломного педагогического образования, а именно: Закон Украины «Об образовании», Национальная рамка квалификаций, Ориентировочная учебная программа подготовки тренеров для обучение педагогов, которые будут обучать учеников первых классов в 2018/2019 и 2019/2020 учебных годах, Типовая образовательная программа организации и проведения повышения квалификации педагогических работников учреждениями последипломного педагогического образования, Положения о повышении квалификации и стажировку педагогических и научно-педагогических работников высших учебных заведений. Осуществлено теоретико-методическое обоснование определения составляющих интегральной компетентности педагогического и научно-педагогического персонала для системы последипломного педагогического образования: общие (способны переноситься с одной предметной области в другую) и профессиональные (применяются в определенной предметной области науки и характерны для нее) компетентности. Отмечено и конкретизированы способности, умения, компетенции как составляющие общих (исследовательская, работа в команде решения проблем, управленческая, креативность, коммуникационные навыки, передачи информации) и профессиональных (профессиональных, предметных) компетентностей, надлежащих конкретной отрасли научного знания, способностью продемонстрировать эти знания и возможностью применить исследовательские методы и инструменты (предметная, нормативно-правовая, организационная, андрагогический, конструктивная, контрольно-оценочная).Подытожено, что понятие «интегральная компетентность педагогического и научно-педагогического персонала для системы последипломного образования» понимается как способность решать сложные специализированные комплексные задачи и профессиональные проблемы в сфере наук об образовании средствами психолого-педагогической, научно-исследовательской, инновационной, научно-методической, проэктной, управленческой и культурно-просветительской деятельности в динамических условиях учреждения последипломного, высшего образования, основываясь на знаниях андрагогики, синергетики, акмеологии, а также новейших парадигмах отечественной и зарубежной науки в области образования, предполагает глубокое переосмысление существующих и создание новых целостных знаний и/или профессиональной практики, осуществление инноваций и способствование качественному выполнению ими своих должностных обязанностей, расширению их компетенции и тому подобноеУ даній статті проаналізовано чинні нормативно-правові документи в галузі освіти, у яких визначено й описано компетентності педагогічного та науково-педагогічного персоналу системи післядипломної педагогічної освіти, а саме: Закон України «Про освіту», Національну рамку кваліфікацій, Орієнтовну навчальну програму підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках, Типову освітню програму організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти, Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів. Здійснено теоретико-методичне обґрунтування визначення складових інтегральної компетентності педагогічного та науково-педагогічного персоналу для системи післядипломної педагогічної освіти: загальні (здатні переноситися із однієї предметної галузі в іншу) та професійні (застосовуються в певній предметній галузі науки і є характерними для неї) компетентності. Означено й конкретизовано здатності, здібності, уміння, компетенції як складові загальних (дослідницька, робота в команді; вирішення проблем, управлінська, креативність, комунікаційні навички, передавання інформації) та професійних (фахових, предметних) компетентностей, чітко належних до конкретної галузі наукового знання зі здатністю продемонструвати ці знання й можливістю застосувати дослідницькі методи та інструменти (предметна, нормативно-правова, організаційна, андрагогічна, конструктивна, контрольно-оцінювальна тощо).Підсумовано, що поняття «інтегральна компетентність педагогічного та науково-педагогічного персоналу для системи післядипломної освіти» розуміється як здатність розв’язувати складні спеціалізовані комплексні завдання і професійні проблеми у сфері наук про освіту засобами психолого-педагогічної, науково-дослідної, інноваційної, науково-методичної, проектної, управлінської і культурно-просвітницької діяльності в динамічних умовах закладу післядипломної, вищої освіти, ґрунтуючись на знаннях андрагогіки, синергетики, акмеології, а також новітніх парадигмах вітчизняної й зарубіжної науки в галузі освіти, що передбачає глибоке переосмислення наявних і створення нових цілісних знань та/або професійної практики, здійснення інновацій та сприяє якісному виконанню ними своїх посадових обов’язків, розширенню їх компетенції тощ
Експериментальна перевірка ефективності методики диференційованого формування англійськомовної лексичної компетентності в читанні у майбутніх філологів
Get PDFThe article presents the results of the experimental verification of the effectiveness of the methodology of differentiated formation of English lexical competence in reading of future linguists, the planning, preparation and conduct of the experiment are described as well as the criteria and norms for evaluating lexical knowledge and receptive skills in reading; experimental verification of the effectiveness of author's methodology and developed methodological recommendations are also proved. The author's methodology is implemented in the model of the organization of the learning process, which covers the differentiation of learning objectives and expected results, teaching objects and subjects of training; learning elements; content, methods, forms of organization and control of students' educational activities. The micro-module is set as the minimum unit of the education organization. It comprises 6 hours of in-class work and 6 hours of independent work. It is thematic and covers about 100 new words, according to which the sentences, the phrasal unity, the texts are chosen, and the subsystem of exercises and tasks is organized. The model is synchronized: students perform the same type of work at the same time, but the content of the exercises and the nature of the tasks varies. It is found out that the effectiveness of the formation of English lexical competence in reading of future linguists is high, provided that differentiated groups are created according to the criterion of learning (low / sufficient / high); the objectives and expected learning outcomes for each differentiated group is given; provided that the content and nature of the exercises and tasks, the control over their implementation are monitored, and the adherence to the phases of the learning process is controlled. To assess students, the following criteria were taken: the correctness of understanding of the lexical unit, its denotative and connotative meaning in the speech; correctness of content communication establishing; degree of understanding of the implications and concepts in the text; extralinguistic information related to the lexical unit; degree of understanding of the content and meaning of the text; correctness and depth of search / analysis when solving lexicological tasks. We were able to trace the positive dynamics of the experimental group as a whole and each differentiated subgroup (depending on the initial level of learning) in particular. The reliability of the results of the experiment were proved by the Mann-Whitney methodВ статье приведены результаты экспериментальной проверки эффективности методики дифференцированного формирования англоязычной лексической компетентности в чтении будущих филологов, описано планирование, подготовку и проведение эксперимента, критерии и нормы оценки лексических знаний и рецептивных навыков в чтении; экспериментальную проверку эффективности авторской методики и разработанных методических рекомендаций. Авторская методика реализуется в модели организации процесса обучения, которая охватывает дифференциацию целей обучения и ожидаемых результатов, объектов и субъектов обучения; элементов обучения; содержания, методов, форм организации и контроля учебной деятельности студентов. Минимальной единицей организации обучения определены микромодуль, который длится 6 аудиторных часов и 6 - самостоятельной работы, имеет тематический характер и охватывает около 100 новых слов, по которым подбираются предложения, надфразовые единства, тексты, организуется подсистема упражнений и задач. Модель имеет синхронизированный характер: студенты выполняют одновременно однотипные формы работы, однако отличается наполненность упражнений и характер задач. В процессе экспериментального обучения было доказано гипотезу, что эффективность формирования англоязычной лексической компетентности в чтении будущих филологов высока при условии создания дифференцированных групп по критерию обучаемости (с низким / достаточным / высоким), определение для каждой дифгрупы целей и ожидаемого результата обучения, содержания обучения, отобранных материалов, по которым осуществляется обучение, содержания и характера упражнений и заданий, контроля за их выполнением, соблюдение этапности процесса обучения. Для оценки студентов были взяты следующие критерии: правильность понимания лексической единицы с ее денотативным и конотативным значением в речи; правильность установки содержательной связи; степень понимания импликатив и концептов в тексте; объем экстралингвистический информации, связанной с лексической единицей; степень понимания содержания и смысла текста; правильность и глубина поиска / анализа при решении лексикологических задач. Нам удалось проследить положительную динамику ЭГ в целом и каждой дифференцированной подгруппы (в зависимости от исходного уровня обученности) в частности. Достоверность результатов эксперимента было доказано с помощью метода Манна УитниВ статті наведено результати експериментальної перевірки ефективності методики диференційованого формування англійськомовної лексичної компетентності в читанні у майбутніх філологів, описано планування, підготовку та проведення експерименту, критерії та норми оцінювання лексичних знань та рецептивних навичок у читанні; експериментальну перевірка ефективності авторської методики та розроблених методичних рекомендацій. Авторська методика реалізується в моделі організації процесу навчання, яка охоплює диференціацію цілей навчання та очікуваних результатів, об’єктів навчання та суб’єктів навчання; елементів навчання; змісту, методів, форм організації та контролю навчальної діяльності студентів. Мінімальною одиницею організації навчання визначено мікромодуль, який триває 6 аудиторних годин і 6 годин самостійної роботи, має тематичний характер і охоплює близько 100 нових слів, відповідно до яких добираються речення, надфразові єдності, тексти, зорганізується підсистема вправ і завдань. Модель має синхронізований характер: студенти виконують одночасно однотипні форми роботи, проте різниться наповненість вправ і характер завдань. У процесі експериментального навчання було доведено гіпотезу, що ефективність формування англійськомовної лексичної компетентності в читанні у майбутніх філологів є високою за умови створення диференційованих груп за критерієм навченості (з низьким / достатнім / високим), визначення для кожної дифгрупи цілей та очікуваного результату навчання, змісту навчання, дібраних матеріалів, за якими здійснюється навчання, змісту та характеру вправ і завдань, контролю за їх виконанням, дотримання етапності процесу навчання. Для оцінювання студентів було взято такі критерії: правильність розуміння лексичної одиниці її денотативного та конотативного значення у мовленні; правильність встановлення змістового зв’язку; ступінь розуміння імплікатів та концептів у тексті; обсяг екстралінгвальної інформації, пов’язаної з лексичною одиницю; ступінь розуміння змісту та смислу тексту; правильність та глибина пошуку / аналізу під час вирішення лексикологічних завдань. Нам вдалося простежити позитивну динаміку ЕГ в цілому та кожної диференційованої підгрупи (залежно від вихідного рівня навченості) зокрема. Достовірність результатів експерименту було доведено за допомогою методу Манна Вітн
Інформаційно-комунікаційні технології як існтрумент вдосконалення якості освітнього процесу
No full textNow, different innovative technologies are used to improve the educational process through the presentation of a modern learning content, the quality monitoring and evaluation of learning results at the various stages, and also the creation of new organizational forms of learning, educational and scientific resources and electronic systems and their implementation in the process of students’ self-study and their classroom study. The transformation of the educational environment of the educational institutions by the use of special platforms is an important trend of the modern research. As the electronic educational resources supports different types of learning and research activities, such as theoretical material studies, the search for useful information, task solutions, testing, training, simulation, making experiments and others. Besides in the national strategy of education development takes place a defined course to improve the competitiveness and quality of education to ensure public high-level professionals in the current socio-economic conditions, and integration into the European and world educational space and precisely for this reason one of the main strategic directions of the national education system is the widespread integration of information technologies and innovative educational programs. The article is devoted to an analysis of the problems of modernization of the educational environment in the context of improving and quality control of information and communication technologies and innovative tools adoption into the educational process. Based on analysis of scientific researches in this field and according to the definition of quality of an educational process by UNESCO criteria, there was affected the question concerning monitoring systems of functioning of a higher educational institution as a unit that is its economic, administrative and educational guide. An analysis of impacts that must be factored now into our educational system is made. The most important indicators of information educational environment are considered. The main factors of the level of formation of educational-research environment have been given. The perspectives of using the electronic resources in the system of higher education are revealedВ настоящее время различные инновационные технологии используются для улучшения образовательного процесса посредством представления современного учебного контента, контроля качества и оценки результатов обучения на различных этапах, а также создания новых организационных форм обучения, образовательных и научных ресурсов и электронных систем, а также их внедрение в процессе самостоятельной работы студентов и аудиторных занятий. Важным направлением современных исследований является трансформация образовательной среды учебных заведений с помощью специальных платформ. Поскольку электронные образовательные ресурсы поддерживают различные виды учебной и исследовательской деятельности, такие как изучение теоретического материала, поиск полезной информации, решение задач, тестирование, обучение, симуляция, проведение экспериментов и другие. Кроме того, в национальной стратегии развития образования определен курс на повышение конкурентоспособности и качества образования для обеспечения государственных специалистов высокого уровня в современных социально-экономических условиях, а также интеграция в европейское и мировое образовательное пространство и именно по этой причине одним из основных стратегических направлений национальной системы образования является повсеместная интеграция информационных технологий и инновационных образовательных программ. Статья посвящена анализу проблем модернизации образовательной среды в контексте повышения и контроля качества информационно-коммуникационных технологий и внедрения инновационных средств в учебный процесс. На основе анализа научных исследований в этой области и в соответствии с определением качества образовательного процесса по критериям ЮНЕСКО был затронут вопрос о системах мониторинга функционирования высшего учебного заведения как единицы, которая является его экономическим, административным и образовательным руководством. Осуществлен анализ факторов, которые сейчас необходимо учитывать в нашей образовательной системе. Приведены важнейшие индикаторы информационно-образовательной среды. Выделены основные факторы уровня сформированности образовательно-научной среды. Очерчены перспективы использования электронных ресурсов в системе высшего образованияНині різні інноваційні технології використовуються для поліпшення освітнього процесу шляхом подання відповідного сучасного навчального контенту, контролю якості та оцінки результатів навчання на різних етапах, а також створення нових організаційних форм навчання, освітніх та наукових ресурсів та електронних систем, а також їх впровадження в процесі самостійної роботи студентів і аудиторних занять. Важливим напрямком сучасних досліджень є трансформація освітнього середовища навчальних закладів за допомогою спеціальних платформ. Оскільки електронні освітні ресурси підтримують різні види навчальної та дослідницької діяльності, такі як вивчення теоретичного матеріалу, пошук корисної інформації, розв’язання задач, тестування, навчання, симуляція, проведення експериментів і т.п. Крім того, національною стратегію розвитку освіти визначено курс на підвищення конкурентоспроможності та якості освіти для забезпечення державних фахівців високого рівня в сучасних соціально-економічних умовах, а також інтеграцію в європейський і світовий освітній простір і саме з цієї причини одним з основних стратегічних напрямків національної системи освіти сьогодні є інтеграція інформаційних технологій та інноваційних освітніх програм. Стаття присвячена аналізу проблем модернізації освітнього середовища в контексті підвищення та контроля якості інформаційно-комунікаційних технологій та впровадження інноваційних засобів у навчальний процес. На основі аналізу наукових досліджень в цій області і відповідно до визначення якості навчального процесу за критеріями ЮНЕСКО було порушено питання про системи моніторингу функціонування вищого навчального закладу як одиниці, що є його економічним, адміністративним і освітнім керівництвом. Здійснено аналіз факторів, які зараз необхідно враховувати в нашій освітній системі. Висвітлено найбільш важливі індикатори інформаційного освітнього середовища. Виокремлено основні чинники рівня сформованості освітньо-наукового середовища. Окреслено перспективи використання електронних ресурсів у системі вищої освіт
Інтерналізація характеру дисціпліни сдудентів інтегрованої Ісламської школи
No full textThe aim of this study is to review theoretically the internalization of the character of discipline in SDIT (Sekolah Dasar Islam Terpadu/ Integrated Islamic Primary School) students.This theoretical study originated from high public interest in SDIT. This becomes an interesting thing. Some print media said that this interest was based on several reasons. One of them is planting characters. This character planting is in accordance with Presidential Regulation No. 87 Th 2017 concerning strengthening character education. At SDIT they have carried out character education for a long time. Character education is carried out in the process of internalization in the SDIT environment, which both internalize the characters in the school environment. The character that is highlighted is discipline. Internalization of the character of this discipline can be done through five stages that are collaborated with character discipline indicators.Based on the discussion of theoretical studies that have been presented it is concluded that the process of internalizing the character of discipline in integrated Islamic elementary school students and it is occurs through five stages of the disciplinary characters developed in SDIT students.Based on the discussion of theoretical studies that have been presented review theoretically: 1) The internalization of the character in students, it is concluded that the process of internalizing the character of discipline in integrated Islamic elementary school students; 2) The process of estlabishing discipline in SDIT students, it is occurs through five stages of the disciplinary characters developed in SDIT studentsЦель этого исследования теоретически проследить интернализацию характера дисциплины студентов ИИНШ (SekolahDasar Islam Terpadu/ Интегрированной Исламской начальной школы).Это теоретическое исследование исходит из сильного публичного интереса к ИИНШ. Это весьма любопытно. Некоторые печатные издания свидетельствуют, что этот интерес основывается на определенных причинах. Одна из них – воспитание характеров. Это воспитание согласовано с Президентским указом No. 87 T 2017, касающемся укрепления воспитания характеров. В ИИНШ воспитание характеров осуществляется на протяжении долгого времени. Воспитание характеров осуществляется в процессе интернализации в среде ИИНШ, интернализирующей характеры в школьной среде. Выявленный характер это дисциплина. Интернализация характера этой дисциплины может быть осуществлена посредством пяти стадий, согласованных с индикаторами дисциплины характера.Основываясь на обсуждении представленных теоретических исследований, сделан вывод о том, что процесс интерналицазии характера дисциплины у студентов интегрированной Исламской начальной школы осуществляется посредством пяти стадий дисциплинарных характеров, развитых у студентов ИИНШМета дослідження – теоретично відстежити інтерналізацію характеру дисципліни студентів ІІПШ (SekolahDasar Islam Terpadu/Інтегрованої Ісламської початкової школи) Integrated Islamic Primary School).Це теоретичне дослідження витікає з широкого публічного зацікавлення ІІПШ. Це стало цікавим питанням. Деякі друковані видання пишуть, що ця зацікавленість базується на кількох причинах. Одна з них – виховання характерів. Це виховання є узгодженим з Президентським указом No. 87 Th 2017, що стосується посилення виховання характеру. В ІІПШ виховання характеру здійснюється протягом довгого часу. Виховання характеру здійснюється в процесі інтерналіцації в ІІПШ середовищі, що інтерналізує характери в шкільному середовищі. Висвітлений характер це дисципліна. Інтерналізація характеру цієї дисципліни може бути реалізований у п’ятьох стадіях, поєднаних з індикаторами дисципліни характеру.Базуючись на обговоренні презентованих теоретичних досліджень, було зроблено висновок про те, що процес інтерналізації характеру дисципліни студентів в інтегрованій Ісламській початковій школі здійснюється на п’ятьох стадіях дисциплінарних характерів, розвинених у студентів ІІПШ
Імплементація досвіду професійної підготовки і виховання дівчат української діаспори у зміст роботи «Школи шляхетних українок»
Get PDFThe article describes the essence of the implementation of the experience of professional training and education of girls of the Ukrainian diaspora in the content of the activities of "School of noble Ukrainian women" in Bolekhov (Dolynsky district of Ivano-Frankivsk region, (1996 - 2001) and Lviv (since 2009), traces their role in the national-civic formation of the Ukrainian youth, the influence of the work of this extra-curricular educational institution on the deployment of activities of similar institutions in modern Ukraine has been found out.It has been researched, that the school of noble Ukrainian women in Bolekhiv of Dolyna district of Ivano-Frankivsk region under the leadership of Larisa Darmokhval (the chairman of the Union of Ukrainian women of Bolekhiv) can be considered a prototype of creation of a network of schools for girls. It continued the best traditions of women's schools in Galicia in the late 19th - early 20th centuries, which in turn fully fulfilled their mission in emigration, became a strong support for the formation of education for women in the Ukrainian diaspora, opened a new page in the history of girls' education in the western region of Ukraine and inspired to create a network of similar educational establishments in other settlements of our state.Emphasis is placed on the activities of the Bolshevik members of the Union of Ukrainian Women in the field of Ukrainian girls' upbringing and the uplifting of spirituality of women of the region, which has been continued since 2009 by Lviv women, led by Rostyslav Fedak (Deputy Head of the Ukrainian Union of Ukraine and initiator of the establishment of the School in Lviv). Noble Ukrainian Schools in 2009/2010 testified that the purpose of the school was to educate a new generation of public figures, educated citizens, who would not only be able to build their family and protect it, but also were the basis for building a civil society, an independent state of law, a model of spirituality and culture.Emphasis is placed on the role in the professional formation of the girls-students of the school of prominent cultural and educational figures of Ukrainian emigration, the implementation of the European experience in their professional orientation. Continuing the best traditions of women's educational institutions of the Ukrainian Diaspora "School of noble Ukrainian women" even today opens new pages in the history of education of girls of the region, inspires work and service for the benefit of the Ukrainian stateВ статье раскрыта сущность имплементации опыта профессиональной подготовки и воспитания девушек украинской диаспоры в содержание деятельности «Школы благородных украинок» г. Болехов (Долинский р-н Ивано-Франковской обл., (1996 - 2001) и Львова (с 2009), прослежена их роль в национально-гражданском становлении украинской молодежи, выяснено влияние работы этого внешкольного учебно-воспитательного заведения на развертывание деятельности аналогичных институтов в современной Украине.Доказано, что прототипом создания сети школ для девочек можно считать «Школу благородных украинок» в г. Болехов Долинского района Ивано-Франковской области под руководством Ларисы Дармохвал (председателя Союза украинок г. Болехова). Она продолжила лучшие традиции женских школ Галиции конца XIX - начала ХХ в., которые, в свою очередь, в полной мере реализовали свою задачу в эмиграции, стали мощной опорой для формирования образования для женщин в украинской диаспоре, открыла новую страницу в истории образования девушек западного региона Украины и вдохновила на создание сети подобных учебно-воспитательных заведений в других населенных пунктах нашей страны.Акцентировано на деятельности членов Болеховского Союза украинок в сфере воспитания украинских девушек и подъеме духовности женщин края, которую продолжили с 2009 женщины Львовщины во главе с Ростиславом Федак (заместитель председателя Союза украинок Украина и инициатор создания Школы во Львове) Анализ региональной Программы «Школы благородных украинок» на 2009/2010 учебный год показал, что целью школы стало воспитание нового поколения общественных деятельниц, образованных гражданок, которые сумели бы не только строить свою семью и защищать ее, но и были основой развития гражданского общества, правового независимого государства, образцом духовности, культуры.Акцентировано на роли в профессиональном становлении девочек-учениц школы выдающихся культурно-образовательных деятелей украинской эмиграции, имплементации европейского опыта в их профессиональную ориентацию. Продолжая лучшие традиции женских образовательных учреждений украинской диаспоры «Школа благородных украинок» и сегодня открывает новые страницы в истории образования девушек региона, располагает к труду и служению на пользу Украинского государстваУ статті розкрито сутність імплементації досвіду професійної підготовки і виховання дівчат української діаспори у зміст діяльності «Школи шляхетних українок» м. Болехова (Долинський р-н Івано-Франківської обл. (1996–2001) та Львова (з 2009), простежено їх роль у національно-громадянському становленні української молоді, з’ясовано вплив роботи цього позашкільного навчально-виховного закладу на розгортання діяльності аналогічних інституцій у сучасній Україні.Досліджено, що прототипом створення мережі шкіл для дівчаток можна вважати «Школу шляхетних українок» у м. Болехові Долинського району Івано-Франківської області під керівництвом Лариси Дармохвал (голови Союзу українок Болехова). Вона продовжила кращі традиції жіночих шкіл Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст., які, своєю чергою, повною мірою зреалізували своє завдання в еміграції, стали потужною опорою для формування освіти для жінок в українській діаспорі, відкрила нову сторінку в історії освіти дівчат західного регіону України і надихнула на творення мережі подібних навчально-виховних закладів у інших населених пунктах нашої держави.Акцентовано на діяльності болехівських членкинь Союзу українок у сфері виховання українських дівчат та піднесенні духовності жінок краю, яку продовжили з 2009 р. жінки Львівщини на чолі з Ростиславою Федак (заступник голови Союзу українок України й ініціатор створення Школи у Львові). Аналіз регіональної Програми «Школи шляхетних українок» 2009/2010 н. р. засвідчив, що метою школи стало виховання нової генерації громадських діячок, освічених громадянок, які зуміли б не тільки будувати свою родину і захищати її, але й були основою розбудови громадянського суспільства, правової незалежної держави, зразком духовності, культури.Акцентовано на ролі у професійному становленні дівчаток-учениць школи визначних культурно-освітніх діячів української еміграції, імплементації європейського досвіду у їх фахову орієнтацію. Продовжуючи кращі традиції жіночих освітніх інституцій української діаспори «Школа шляхетних українок» і сьогодні відкриває нові сторінки в історії освіти дівчат регіону, надихає до праці і служіння на користь Української держав
Особливості розвитку м’яких навичок студентів ІТ-спеціальностей засобами навчальних Scrum проектів
Get PDFThe article raises a problem of finding relevant and effective methods for the development of soft skills of future specialists in the area of informational technologies. As the starting point of the research the author defines a project work during which an independence and skills of solving problems in the subsequent professional activities are formed. The first section of the work examines the essence of soft skills and provides their classification. The author also highlights the most significant soft skills of an IT employee, including creativity, conflict management, critical thinking, presentation, leadership, communicative skills, flexibility, and gives a brief description of each of them. In the next section the author examines both monolith and agile types of software development methodologies, used in modern IT companies, making an accent on how the soft skills of professionals are implemented in the process of work. Particular attention is paid to the Scrum methodology, which is considered as the best polygon of development of non-technical skills of a specialist. The article also contains a description of the processes and project roles in Scrum. The last section of the work contains a detailed analysis of the use of soft skills at each stage of the Scrum methodology, confirming the effectiveness of it as a form of developing the soft skills of future IT specialistsВ статье исследуется проблема поиска эффективных и актуальных механизмов развития нетехнических навыков будущих специалистов сферы информационных технологий в процессе их профессиональной подготовки. В первой части работы раскрывается содержание понятия «soft skills», приводится их классификация и перечень наиболее актуальных представителей в профессиональной деятельности ИТ-специалиста, среди которых современные практики и работодатели выделяют командную работу, креативность, управление конфликтами, критическое мышление, презентацию, лидерство , коммуникативные навыки, гибкость и прочие. В качестве основы для поиска необходимых механизмов развития описанных выше умений рассматривается проектная работа, популярная педагогическая практика, во время которой у молодых специалистов формируется профессиональная самостоятельность и способность к решению реальных профессиональных задач. В процессе поиска конкретного вида проектной работы, акцент в котором был бы сделан на развитие мягких умений, был исследован опыт практиков и рассмотрены популярные промышленные методологии разработки программного обеспечения, используемые современными ИТ компаниями, среди которых выделяются две группы - монолитные и гибкие. Также была оценена специфика использования и развития мягких умений специалистов в процессе работы по каждой из методологий, среди которых особенно выделяется группа «гибких» и ее классический представитель - Scrum. Исследование основных проектных ролей в данной форме организации командной работы, таких как «владелец продукта», «скрам-команда», «скрам-мастер» и процессов, таких как «формирование резерва», «планирование спринта», «ретроспектива» и «ежедневный скрам», показало, что модель разработки Scrum наиболее полно реализует мягкие навыки специалиста и побуждает к их активному развитиюУ статті досліджується проблема пошуку ефективних та актуальних механізмів розвитку м’яких навичок майбутніх спеціалістів сфери інформаційних технологій у процесі їх професійної підготовки. В першій частині роботи розкривається зміст поняття «м’які навички», наводиться їх класифікація та перелік найбільш актуальних представників у професійній діяльності ІТ-спеціаліста, серед яких сучасні практики та роботодавці виділяють командну роботу, креативність, управління конфліктами, критичне мислення, презентацію, лідерство, тайм-менеджмент, прийняття рішень, комунікативні навички, гнучкість та ін. У якості підґрунтя для пошуку необхідних механізмів розвитку описаних вище навичок розглядається проектна робота, одна з найбільш поширених та популярних практик вітчизняної педагогіки, під час якої у молодих спеціалістів формується професійна самостійність та здатність до розв’язання реальних професійних задач. У процесі пошуку конкретного виду проектної роботи, акцент в якій був би зроблений на розвиток м’яких навичок, був досліджений досвід практиків і розглянуті популярні промислові методології розробки програмного забезпечення, що використовуються сучасними ІТ компаніями, серед яких виділяються дві групи – монолітні та гнучкі. Також була оцінена специфіка використання та розвитку м’яких умінь спеціалістів в процесі роботи за кожною з методологій, серед яких особливо виділялася група «гнучких» та її класичний представник – Scrum. Дослідження основних проектних ролей у даній формі організації командної роботи, таких як «власник продукту», «скрам-команда», «скрам-майстер», та процесів, таких як «формування резерву», «планування спринту», «ретроспектива» та «щоденний скрам», показало, що модель розробки Scrum найбільш повно реалізує м’які навички спеціаліста та спонукає до їх активного розвитк