ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Педагогічна майстерність викладача вищої школи ХХІ століття: синергія віртуального і реального в освітньому просторі
Get PDFThe article studies the essence and peculiarities of the development of pedagogical mastership of a higher school teacher in the synergetic combination of virtual and real in the educational space. It is substantiated, that transformation processes of the information-digital educational space of Ukraine need new scientific studies of the pedagogical mastership development. That is why the pedagogical mastership development of a high school teacher in the synergetic combination of virtual and real in the educational space is a very urgent task, because it is associated with social self-organization in changing conditions of modernity. Today the post-non-classic psycho-synergetic studying methodology of the human psychics gains its new development in the socio-humanitarian sphere. It is proved, that the specificity of psycho-measuring environments from the aspect of the post-non-classic methodology of psycho-synergy is in the internal psychic character and is conditioned by states of psychics. It is explained by the fact that external irrigators don’t directly determine human reactions – they are mediated by “internal conditions”. It is revealed, that pedagogical mastership provides self-organization of the high level of professional activity on the reflexive base in the synergetic combination of virtual and real in the modern educational space. Under modern conditions of virtual and modern worlds pedagogical mastership remains the “extremely felt activity of planning the future word of mankind”. There are concretized peculiarities of the influence of transformation processes of the information-digital educational space on the modern generation. Most important requirements to pedagogical mastership under conditions of transformation processes of the information-digital educational space that will influence the modern generation are concretized: the modern teacher is an active user of the Internet, who must understand his/her own responsibility at interactions in social networks; an aim of the “school of future” is to adapt education to unique characteristics of each pupil, developing moral-ethic qualities; introduction of on-line education reduces financial costs at intensifying the emotional-positive influence of feedback in education; integral study of the educational space in the triad “past – present – future”. Directions of the development of pedagogical mastership of a higher school teacher of XXI century are explained on the example of the work of the Educational-consulting Center of ONPU “Pedagogical mastership of a higher school teacher”В статье исследована сущность и особенности развития педагогического мастерства преподавателя высшей школы в синергетическом соединении виртуального и реального в образовательном пространстве. Обосновано, что трансформационные процессы информационно-цифрового образовательного пространства Украины требуют новых научных исследований развития педагогического мастерства. Поэтому и развитие педагогического мастерства преподавателя высшей школы в синергетическом сочетании виртуального и реального в образовательном пространстве, является крайне актуальным заданием, поскольку ассоциируется с социальной самоорганизацией в изменяющихся условиях современности. Сегодня постнеклассическая психосинергетическая методология исследования психики человека получила новое развитие в социогуманитарной сфере. Доказано, что специфичность психомерних сред с позиций постнеклассической методологии психосинергетики заключается во внутреннепсихическом характере и обусловлена состояниями психики. Это объясняется тем, что внешние раздражители не детерминируют непосредственно реакций человека – они опосредуются «внутренними условиями». Выявлено, что педагогическое мастерство обеспечивает самоорганизацию высокого уровня профессиональной деятельности на рефлексивной основе в синергетическом соединении виртуального и реального в современном образовательном пространстве. В нынешних условиях существования виртуального и реального мира педагогическое мастерство остается «исключительно прочувственной деятельностью планирования будущего мира человечества. Конкретизированы особенности влияния трансформационных процессов информационно-цифрового образовательного пространства на современное поколение. Наиболее весомыми новыми требованиями к педагогическому мастерству в условиях трансформационных процессов информационно-цифрового образовательного пространства, которые будут влиять на современное поколение, конкретизированы: современный педагог – активный пользователь Интернета, который должен осознавать собственную моральную ответственность при взаимодействии в социальных сетях; цель «школы будущего» – приспособление обучения к уникальным характеристикам каждого ученика, развивая морально-этические качества; введение онлайн образования, сокращает финансовые затраты, при усилении эмоционально-положительного влияния обратной связи в обучении; целостное изучение образовательного пространства в триаде «прошлое – настоящее – будущее». На примере организации работы Учебно-Консультационного Центра ОНПУ «Педагогическое мастерство преподавателя высшей школы» объяснены направления развития педагогического мастерства преподавателя высшей школы XXI векаУ статті досліджено сутність та особливості розвитку педагогічної майстерності викладача вищої школи у синергетичному поєднанні віртуального і реального в освітньому просторі. Обґрунтовано, що трансформаційні процеси інформаційно-цифрового освітнього простору України вимагають нових наукових досліджень щодо розвитку педагогічної майстерності. Відтак й, розвиток педагогічної майстерності викладача вищої школи у синергетичному поєднанні віртуального і реального в освітньому просторі є вельми актуальним завданням, оскільки асоціюється з соціальною самоорганізацією у мінливих умовах сьогодення. Сьогодні, постнекласична психосинергетична методологія дослідження психіки людини дістала нового розвитку в соціо-гуманітарній сфері. Доведено, що специфічність психомірних середовищ з позицій постнекласичної методології психосинергетики полягає у внутрішньо-психічному характері та обумовлена станами психіки. Це пояснюється тим, що зовнішні подразники не детермінують безпосередньо реакцій людини – вони опосередковуються через внутрішні умови. Продемонстровано, що педагогічна майстерність забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі. В сучасних умовах існування віртуального і реального світу педагогічна майстерність залишається виключно опочуттєвленою діяльністю планування майбутнього світу людства. Конкретизовано особливості впливів трансформаційних процесів інформаційно-цифрового освітнього простору на сучасне покоління. Найбільш вагомими новими вимогами до педагогічної майстерності в умовах трансформаційних процесів інформаційно-цифрового освітнього простору, що впливатимуть на сучасне покоління конкретизовано: сучасний педагог – активний користувач Інтернету, який має усвідомлювати власну моральну відповідальність при взаємодії у соціальних мережах; мета школи майбутнього – пристосування навчання до унікальних характеристик кожного учня, розвиваючи морально-етичні якості; запровадження он-лайн освіти, що скорочує фінансові витрати, при посиленні емоційно-позитивного впливу зворотного зв’язку в навчанні; цілісне вивчення освітнього простору у тріаді «минуле - сьогодення - майбутнє». На прикладі організації роботи Навчально-Консультаційного Центру ОНПУ «Педагогічна майстерність викладача вищої школи» пояснено напрями розвитку педагогічної майстерності викладача вищої школи ХХІ столітт
Оцінка готовності майбутнього доктора філософії до дослідницько-інноваційної діяльності: критерії, показники, рівні
Get PDFThe relevance of the research is the need to enhance the research and innovation training effectiveness of future PhD students, who are able to compete in the international scientific environment. A mechanism for assessing the disposition of future doctors of philosophy to research and innovation is presented in this article, using a criterion-level approach. The disposition is represented by a set of motivational and goal-oriented, personally-creative, content-active and reflective-perspective components. The motivational, creative, cognitive, activity and reflexive disposition criteria are defined. These criteria are measured through the system of proposed indicators. Low (adaptation), medium (search) and high (creative) levels of disposition for research and innovation activity are defined. The component characteristic of the levels of disposition is presented, which is a prerequisite for the construction of a conceptual model of research and innovation training of graduate students. It is proved, that the general level of disposition of future doctors of philosophy to research and innovation activity is determined mainly by its productivity. Low-level graduate students will have only those results of research and innovation activity that are stipulated by the formal requirements, i.e. abstracts at national and international conferences and articles in the state language in professional editions of Ukraine.The medium level is characterized by the fact that a graduate student: has publications in foreign editions; finds ways of their practical application, which is confirmed by existing patents; competes for additional funding, so prepares applications and participates in grants, scholarship awards. Finally, a high level of disposition describes a graduate student, who has publications in Scopus and Web of Science international science databases and / or real experience in attracting external funding to implement his/her own projects (grant, award, scholarship, contract, license sold). The criteria, indicators and levels, identified in the article, provide an opportunity to diagnose the disposition of future doctors of philosophy to research and innovation activity in the process of their preparation, as well as to identify those components of that disposition that are not formed enoughАктуальность исследования обусловлена необходимостью повышения исследовательско-инновационной подготовки будущих докторов философии, способных конкурировать в международном научном среде. В данной статье с помощью критериально-уровневого подхода разработан механизм оценки готовности будущих докторов философии к исследовательско-инновационной деятельности, которая представлена совокупностью мотивационно-целевого, личностно-креативного, содержательно-деятельностного и рефлексивно-перспективного компонентов. Определены мотивационный, творческий, когнитивный, деятельностный и рефлексивный критерии готовности, которые измеряются через систему предложенных показателей. Выделено низкий (адаптационный), средний (поисковый) и высокий (творческий) уровни готовности к исследовательско-инновационной деятельности. Представлено покомпонентную характеристику уровней готовности, что является необходимым условием для построения концептуальной модели исследовательско-инновационной подготовки аспирантов. Доказано, что общий уровень готовности будущих докторов философии в исследовательско-инновационной деятельности определяется, прежде всего, ее продуктивностью. Среди результатов исследовательско-инновационной деятельности аспиранта с низким уровнем готовности будут только те, которые предусмотрены формальными требованиями, то есть тезисы докладов на всеукраинских и международных конференциях и статьи на государственном языком в специализированных научных изданиях Украины. Средний уровень характеризуется тем, что аспирант пытается распространять свои знания за рубежом (имеет публикации в зарубежных изданиях, находит способы их практического применения, что подтверждается имеющимися патентами; видит в себе силы конкурировать за дополнительное финансирование, поэтому готовит соответствующие заявки и принимает участие в конкурсах на получение грантов, премий, стипендий. И, наконец, высокий уровень готовности характеризует аспиранта, который имеет публикации в международных науковометрических базах Scopus и Web of Science и / или реальный опыт привлечения внешнего финансирования на реализацию собственных проектов (полученный грант, премия, стипендия, заключенный хоздоговор, продана лицензия). Определенные в работе критерии, показатели и уровни предоставляют возможность проводить диагностику готовности будущих докторов философии к исследовательско-инновационной деятельности в процессе их подготовки, а также выявлять те компоненты этой готовности, которые сформированы недостаточноАктуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення дослідницько-інноваційної підготовки майбутніх докторів філософії, спроможних конкурувати у міжнародному науковому середовищі. У даній статті за допомогою критеріально-рівневого підходу розроблено механізм оцінки готовності майбутніх докторів філософії до дослідницько-інноваційної діяльності, яка представлена сукупністю мотиваційно-цільового, особистісно-креативного, змістовно-діяльнісного та рефлексивно-перспективного компонентів. Визначено мотиваційний, творчий, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний критерії готовності, які вимірюються через систему запропонованих показників. Виділено низький (адаптаційний), середній (пошуковий) та високий (творчий) рівні готовності до дослідницько-інноваційної діяльності. Представлено покомпонентну характеристику рівнів готовності, що є необхідною умовою для побудови концептуальної моделі дослідницько-інноваційної підготовки аспірантів. Доведено, що загальний рівень готовності майбутніх докторів філософії до дослідницько-інноваційної діяльності визначається, насамперед, її продуктивністю. Серед результатів дослідницько-інноваційної діяльності аспіранта з низьким рівнем готовності будуть лише ті, що передбачені формальними вимогами, тобто тези доповідей на всеукраїнських та міжнародних конференціях та статті державною мовою у фахових виданнях України. Середній рівень характеризується тим, що аспірант намагається поширювати свої знання за кордоном (має публікації у зарубіжних виданнях); знаходить способи їх практичного застосування, що підтверджується наявними патентами; бачить в собі сили конкурувати за додаткове фінансування, тому готує відповідні заявки та бере участь у конкурсах на отримання грантів, премій стипендій. І, нарешті, високий рівень готовності описує аспіранта, який має публікації у міжнародних науковометричних базах Scopus і Web of Science та/або реальний досвід залучення зовнішнього фінансування на реалізацію власних проектів (отриманий грант, премія, стипендія, укладений госпдоговір, продана ліцензія). Визначені у роботі критерії, показники та рівні надають можливість проводити діагностику готовності майбутніх докторів філософії до дослідницько-інноваційної діяльності у процесі їхньої підготовки, а також виявляти ті компоненти цієї готовності, які сформовані недостатнь
Солідарна відповідальність лікаря, професійної спільноти та медичної освіти при підготовці кадрів системи охорони здоров'я
Get PDFDue to the release of 302 decision of the Cabinet of Ministers, the paradigm of professional medical personnel training in Ukraine has changed. The continuous professional development of doctors, which is based on self-training processes, has been introduced. The reform of the health care system and the training of medical personnel carries a major risk: the lack of a responsible person for the outcome - public health. The problem is finding ways to harmonize the existing system of health care and new approaches to medical personnel training. The purpose of this study is to identify subjects, who are responsible for ensuring the quality of education. The analysis of the constituent models of doctors’ training in the USA and Europe (the model of Donald Kirkpatrick for corporate training and the taxonomy of Donald Moore for continuous professional development) is carried out. The integration of the employer and provider processes is shown. At the same time, the employer identifies the need for the formation of staff competencies to ensure the quality of medical services and places an order with the provider. The provider builds competencies and together with the employer evaluates the effectiveness of the training process. It is concluded, that it is advisable to ensure joint responsibility: the provider of educational services, the employer and the professional community. The introduction of informal education (self-education) also imposes on the physician him/herself the responsibility for: determining the need for new competencies, choosing a provider, learning outcomes. Thus, taking into account current trends in the development of the profession and the requirements that society puts forward for the profession, it is concluded, that it is necessary to create a system of professional personnel training in which the doctor, the professional community and the organizer (provider) of training would be jointly responsible for the qualityВ связи с выходом 302 постанови кабинета министров, в Украине изменилась парадигма подготовки профессиональных медицинских кадров. Введено непрерывное профессиональное развитие врачей, которое основано на процессах самоподготовки. Реформирование систем здравоохранения и подготовки медицинских кадров несет основной риск: отсутствие ответственного за конечный результат - здоровье общества. Возникает проблема поиска путей гармонизации существующей системы здравоохранения и новых подходов в подготовке врачей. Целью данного исследования является обоснование и определение субъектов, которые несут ответственность за обеспечение качества образования. Проведен анализ составляющих моделей подготовки врачей в США и Европе (модель Дональда Киркпатрика для корпоративного обучения и таксономия Дональда Мура для непрерывного профессионального развития). Показана интеграция процессов работодателя и провайдера. При этом работодатель выявляет необходимость по формированию компетентностей у персонала для обеспечения качества медицинской услуги и размещает заказ у провайдера. Провайдер формирует компетентности и совместно с работодателем оценивает результативность процесса обучения. Сделан вывод о целесообразности обеспечения солидарной ответственности: провайдера образовательных услуг, работодателя и профессионального сообщества. Введение информального образования (самообразования) возлагает на самого врача также ответственность за: определение потребности в новых компетентностях, выбор провайдера, результаты обучения. Таким образом, учитывая современные тенденции в развитии профессии и требований, которые общество выдвигает перед профессией, сделан вывод о необходимости формирования такой системы подготовки профессиональных кадров, в которой солидарная ответственность за качество возлагалась бы на самого врача, профессиональное сообщество и организатора (провайдера) обученияУ зв'язку з виходом 302 постанови Кабінету міністрів, в Україні змінилася парадигма підготовки професійних медичних кадрів. Введено безперервний професійний розвиток (БПР) лікарів, який ґрунтується на процесах самопідготовки. Реформування системи охорони здоров’я (ОЗ) та підготовки медичних кадрів несе основний ризик: відсутність відповідального за кінцевий результат – здоров’я суспільства. Виникає проблема пошуку шляхів гармонізації існуючої системи ОЗ та нових підходів до підготовки лікарів. Метою даного дослідження є обґрунтування та визначення суб'єктів, які несуть відповідальність за забезпечення якості медичної освіти. Проведено аналіз складових моделей підготовки лікарів в США і Європі (модель Дональда Кіркпатріка для корпоративного навчання і таксономія Дональда Мура для безперервного професійного розвитку). Показана інтеграція процесів роботодавця і провайдера. При цьому роботодавець виявляє необхідність з формування компетентностей у персоналу для забезпечення якості медичної послуги і розміщує замовлення у провайдера. Провайдер формує компетентності і спільно з роботодавцем оцінює результативність процесу навчання. Зроблено висновок про доцільність забезпечення солідарної відповідальності: провайдера освітніх послуг, роботодавця і професійної спільноти. Введення інформальної освіти (самоосвіти) покладає на самого лікаря також особисту відповідальність за: визначення потреби в нових компетентностях, вибір провайдера, результати навчання. Таким чином, з огляду на сучасні тенденції в розвитку професії та вимог, які суспільство висуває перед професією, зроблено висновок про необхідність формування такої системи підготовки професійних кадрів, в якій солідарна відповідальність за якість покладалася б на самого лікаря, професійне співтовариство і організатора (провайдера) навчанн
Практичні аспекти використання візуальних ресурсів у професійній діяльності вчителя
Get PDFToday, the use of visualization in the process of studying disciplines of the school course is an undeniable educational trend, however, such an activity requires appropriate training from the teacher. The article highlights the practical issues of preparing a future teacher for the use of didactic visual aids in professional activities. The author proposed four groups of practical tasks that can be used in the process of preparing future teachers for the use and creation of didactic visual aids. The first group of tasks relates to the processing of information for a visual tool that is created, with highlighting visual anchors and metaphors; the second group involves tasks for a critical analysis of didactic visual resources; the third group provides for the design of a visual resource, using modern tools; the fourth group contains tasks of a design nature to create a set of visual aids. To support the implementation of certain tasks, the author developed a diagnostic material, namely a questionnaire that contains a number of questions with answer options for analyzing the quality and comprehensibility of visualization, which is presented to students, the necessary tasks for content analysis of didactic visual means for its possible improvement, options and directions of its diverse use, etc., a checklist has been developed for introspection and reflection on the use of a visual resource that will help the teacher determine share important points for the effective application of visualization in future activities. The developed diagnostic materials can be useful for teachers in higher education, teacher-scientists, for students in the process of advanced training, as well as students in the process of independent workСегодня использование визуализации в процессе изучения дисциплин школьного курса является бесспорным образовательным трендом, однако такая деятельность требует от учителя соответствующей подготовки. В статье освещаются практические вопросы подготовки будущего учителя к использованию дидактических визуальных средств в профессиональной деятельности. Автором предложено четыре группы практических задач, которые могут быть использованы в процессе подготовки будущих учителей к применению и созданию дидактических визуальных средств. Первая группа задач касается обработки информации для визуального средства, которое создается, с выделением визуальных якорей и метафор; вторая группа предполагает задания на критический анализ дидактических визуальных ресурсов; третья группа предусматривает проектирование визуального ресурса с помощью современного инструментария; четвертая группа содержит задания проектного характера по созданию комплекта визуальных средств. Для поддержки реализации определенных задач автором был разработан диагностический материал, а именно анкету, которая содержит ряд вопросов с вариантами ответа по анализу качества и понятности визуализации, которая подается ученикам, разработаны необходимые задачи для контент-анализа дидактического визуального средства по возможности его усовершенствования, вариантов и направлений его разнообразного использования и т.д., разработан чек-лист для самоанализа и рефлексии использования визуального ресурса, который поможет учителю определить важные моменты для эффективного применения визуализации в будущей деятельности. Разработанные диагностические материалы могут быть полезными для педагогов в системе высшего образования, учителям-ученым, для слушателей в процессе повышения квалификации, а также студентам в процессе самостоятельной работыСьогодні використання візуалізації в процесі вивчення дисциплін шкільного курсу є безперечним освітнім трендом, проте така діяльність вимагає від вчителя відповідної підготовки. В статті висвітлюються практичні питання підготовки майбутнього вчителя до використання дидактичних візуальних засобів в професійній діяльності. Автором запропоновано чотири групи практичних завдань, які можуть бути використанні у процесі підготовки майбутніх вчителів до застосування та створення дидактичних візуальних засобів. Перша група завдань стосується обробки інформації для візуального засобу, що створюється, із виділенням візуальних якорів та метафор; друга група передбачає завдання на критичний аналіз дидактичних візуальних ресурсів; третя група передбачає проектування візуального ресурсу за допомогою сучасного інструментарію; четверта група містить завдання проектного характеру щодо створення комплекту візуальних засобів. Для підтримки реалізації окреслених завдань автором було розроблено діагностичний матеріал, а саме анкету, яка містить низку питань з варіантами відповіді щодо аналізу якості та зрозумілості візуалізації, що подається учням, розроблено необхідні завдання для контент-аналізу дидактичного візуального засобу щодо можливості його удосконалення, варіантів та напрямків його різноманітного використання тощо, розроблено чек-лист для самоаналізу та рефлексії використання візуального ресурсу, який допоможе вчителеві визначити важливі моменти для ефективного застосування візуалізації в майбутній діяльності. Розроблені діагностичні матеріали можуть бути корисними для педагогів у системі вищої освіти, вчителям-науковцям, для слухачів у процесі підвищення кваліфікації, а також студентам у процесі самостійної робот
Феномен самоефективності сучасного вчителя у світлі теорії синергії
Get PDFThe article focuses on the importance of reorienting own professional activities of the teacher in the direction of the priority of mechanisms of self-realization, self-development, self-regulation, necessary for his/her professional and personal self-improvement. The importance of the development of the phenomenon of self-efficacy of the teacher as the basis for the disclosure of his/her own potential, aimed at a spiritual activity and obtaining an effective result in professional activity, as well as an important tool for the modernization of the domestic educational space, is emphasized. The essence of the concepts of "self-efficacy", "pedagogical self-efficacy" is singled out and analyzed. Thus, it is noted that self-efficacy should be characterized by such features as reflexivity and awareness; effectiveness and focus on success; manageability and sequence; ability to self-assess; mobility, flexibility and predictability, etc. The mechanism of development of self-efficacy of a teacher is considered from positions of the synergetic approach, taking into account the main principles of the synergetic paradigm in education. The attention is focused on the possibilities of synergy for the teaching science in the aspect of consideration of open systems (teacher, teaching staff, the pedagogical system in general), capable of self-organization. It is stated that any teacher in synergy can find the semantic keys for building own trajectory of self-efficacy development management. The teacher should be considered as a productive entity of his/her own professional activities. The essential features of a self-efficient teacher as a synergetic system are described. It is concluded that the most effective teacher in the theory of synergy appears as an active subject of professional activity and agent of changes in the course of the reformation of an educational institution, and expediency of development of the following signs and properties is proved, such as: positive perception of reality; acceptance of oneself, others and the surrounding world in general as they are and what they can be in the future; the ability to set goals, to overcome professional and life difficulties with the installation of self-change; manifestation of existential spontaneity, directness in solving pedagogical problems; confidence in their own professional and spiritual potential as an internal resource of self-development and self-motivation; the ability to really and adequately assess oneself, the vision of both their own positive qualities and disadvantages, etc.В статье актуализируется вопрос о важности переориентации собственной профессиональной деятельности педагога в направлении приоритета механизмов самореализации, саморазвития, саморегуляции, необходимых для его профессионально-личностного самоусовершенствования. Акцентировано на значимости развития феномена самоэффективности учителя как основы раскрытия его собственного потенциала, который нацеливает на духовную активность и получение эффективного результата в профессиональной деятельности, а также как важный инструмент модернизации отечественного образовательного пространства. Выделено и проанализировано сущность понятий «самоэффективность», «педагогическая самоэффективность». Так, установлено, что самоэффективность необходимо характеризовать такими признаками, как: рефлексивность и осознанность; результативность и нацеленность на успех; управляемость и последовательность; способность к самооцениванию; мобильность, гибкость и прогнозируемость. Механизм развития самоэффективности педагога рассмотрено с позиций синергетического подхода, с учетом основных принципов синергетической парадигмы в образовании. Акцентировано внимание на возможностях синергетики для педагогической науки в аспекте рассмотрения открытых систем (педагог, педагогический коллектив, педагогическая система в целом), способных к самоорганизации. Установлено, что педагог в синергетике может отыскать для себя смысловые ключи касаемо построения собственной траектории управления развитием самоэффективности. Необходимо рассматривать учителя как продуктивного субъекта собственной профессиональной деятельности. Охарактеризовано существенные признаки самоэффективного учителя как синергетической системы. Пришли к логическому заключению, что именно самоэффективный педагог в теории синергии, представляет собой активного субъекта профессиональной деятельности и агента изменений в русле реформации школьного образования, а также доказано целесообразность развития у него таких признаков и свойств, как: положительное восприятие действительности; приятие себя, других и окружающий мир в целом какими они есть и какими они могут быть в будущем; умение ставить цель, преодолевать профессиональные и жизненные трудности с установкой на самоизменение; проявление экзистенциональной спонтанности, непосредственности касаемо решения педагогических задач; уверенность в собственном профессиональном и духовном потенциале как внутреннем ресурсе самодвижения и саморазвития; способность реально и адекватно оценивать себя, видение как собственных позитивных качеств так и негативныхУ статті актуалізується питання щодо важливості переорієнтації власної професійної діяльності педагога у напрямі пріоритету механізмів самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, необхідних для його професійно-особистісного самовдосконалення. Наголошено на важливості розвитку феномену самоефективності вчителя як основи розкриття його власного потенціалу, що націлює на духовну активність та отримання ефективного результату у професійній діяльності, а також як важливий інструмент модернізації вітчизняного освітнього простору. Виокремлено та проаналізовано сутність понять «самоефективність», «педагогічна самоефективність». Так, зазначено, що самоефективність слід характеризувати такими ознаками, як: рефлексивність та усвідомленість; результативність та націленість на успіх; керованість та послідовність; здатність до самооцінювання; мобільність, гнучкість та прогнозованість тощо. Механізм розвитку самоефективності педагога розглянуто з позицій синергетичного підходу, з урахуванням основних принципів синергетичної парадигми в освіті. Акцентовано увагу на можливостях синергетики для педагогічної науки в аспекті розгляду відкритих систем (педагог, педагогічний колектив, педагогічна система в цілому), здатних до самоорганізації. Встановлено, що будь-який педагог у синергетиці може віднайти для себе смислові ключі щодо побудови власної траєкторії управління розвитком самоефективності. Слід розглядати вчителя як продуктивного суб’єкта власної професійної діяльності. Схарактеризовано сутнісні ознаки самоефективного вчителя як синергетичної системи. Зроблено висновок, що саме самоефективний педагог у теорії синергії постає як активний суб’єкт професійної діяльності та агент змін у руслі реформації загальноосвітнього навчального закладу, та доведено доцільність розвитку у нього таких ознак та властивостей, як: позитивне сприйняття дійсності; прийняття себе, інших та оточуючий світ в цілому якими вони є і якими вони можуть бути у майбутньому; уміння ставити мету, долати професійні та життєві труднощі з установкою на самозміну; прояв екзистенційної спонтанності, безпосередньості щодо розв’язання педагогічних задач; впевненість у власному професійному та духовному потенціалі як внутрішньому ресурсі саморуху та саморозвитку; здатність реально і адекватно оцінювати себе, бачення як власних позитивних якостей, так і недоліків тощ
Рівні сформованості гностично-технологічної компетентності майбутніх спеціальних педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчального закладу
Get PDFWe described the levels of formation of the gnostic-technological competence of future special teachers to work in inclusive education, using the method of questioning and analysis. A special educator must have the necessary level of professional competence for successful introduction into practice of various innovations, realization in the conditions of inclusion of the tasks. Specialist should have knowledge about the features of organization and work in inclusive education; he/she can creatively apply knowledge in organizing the interaction of all participants in educational and correctional work; to create a development environment in an inclusive educational institution, etc.The authors highlighted the criterion of the gnostic-technological competence of future speech therapists to work in an inclusive educational institution and indicators for it: the meaningfulness of theoretical and technological knowledge about the features of the organization and work in inclusive education; creativity of technological knowledge and creative approach in organizing the interaction of all participants in educational and remedial work; creating a developing environment in an inclusive educational institution. We have distinguished the gnostic-deontological criterion, because the speech therapist should take into account the management, regulation of various mental conditions of the child with peculiarities of psychophysical development, correction of its defects in the interaction of "special pedagogue - child". Interaction with the child should not complicate his/her cognitive and educational activities with inclusive education. The child's health status depends on the educational and emotional load.To carry out the experimental work, we have developed experimental tasks for selected criteria indicators in order to ascertain the level of formation of the gnostic-technological competence of future special teachers to work in inclusive educational institutions. For each task, a rating scale is formedВ статье описаны уровни сформированности гностическо-технологической компетентности будущих специальных педагогов к работе в условиях инклюзивного обучения, используя метод анкетирования и анализа. Для успешного введения в практику обучения и воспитания детей с особенностями развития различных инноваций, реализации в условиях инклюзии поставленных задач, специальный педагог должен обладать необходимым уровнем профессиональной компетентности: иметь знания об особенностях организации и работы в условиях инклюзивного образования; уметь креативно и творчески применять знания в организации взаимодействия всех участников учебно-коррекционной работы; создавать развивающую среду в условиях инклюзивного учебного заведения и тому подобное.В процессе исследования выделено критерий гностически-технологической компетентности будущих логопедов к работе в условиях инклюзивного учебного заведения и показатели к нему: осмысленность теоретико-технологических знаний об особенностях организации и работы в условиях инклюзивного образования; креативность технологических знаний и творческий подход в организации взаимодействия всех участников учебно-коррекционной работы; создание развивающей среды в условиях инклюзивного учебного заведения. Выделение гностическо-технологического критерия готовности будущих специальных педагогов к работе в инклюзивном образовательном учреждении, активного внедрения инклюзивного обучения детерминируется многими факторами, в частности учетом, управлением, регуляцией различных психических состояний ребенка с особенностями психофизического развития, коррекцией ее недостатков во взаимодействии «специальный педагог - ребенок». Соответственно, при инклюзивном обучении взаимодействие с ребенком не должноусложнять его познавательную и учебную деятельность, тем более, что состояние здоровья зависит от учебной и эмоциональной нагрузки.Для проведения экспериментальной работы разработаны экспериментальные задания к выделенным критериальным показателям с целью выяснения уровня сформированности гностически-технологической компетентности будущих специальных педагогов к работе в инклюзивных учебных заведениях. К каждому заданию сформировано шкалу оцениванияУ статті описані рівні сформованості гностично-технологічної компетентності майбутніх спеціальних педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчання, використавши метод анкетування та аналізу. Для успішного введення в практику навчання та виховання дітей з особливостями розвитку різних інновацій, реалізації в умовах інклюзії поставлених завдань, спеціальний педагог повинен володіти необхідним рівнем професійної компетентності: мати знання про особливості організації та роботи в умовах інклюзивної освіти; вміти креативно та творчо застосовувати знання в організації взаємодії всіх учасників навчально-корекційної роботи; створювати розвивальне середовище в умовах інклюзивного навчального закладу тощо.У процесі дослідження виділено критерій гностично-технологічної компетентності майбутніх логопедів до роботи в умовах інклюзивного навчального закладу та показники до нього: осмисленість теоретико-технологічних знань про особливості організації та роботи в умовах інклюзивної освіти; креативність технологічних знань та творчий підхід в організації взаємодії всіх учасників навчально-корекційної роботи; створення розвивального середовища в умовах інклюзивного навчального закладу. Виокремлення гностично-технологічного критерію готовності майбутніх спеціальних педагогів до роботи в інклюзивному навчальному закладі, активного впровадження інклюзивного навчання детермінується багатьма факторами, зокрема урахуванням, управлінням, регуляцією різних психічних станів дитини з особливостями психофізичного розвитку, корекцією її вад у взаємодії «спеціальний педагог – дитина». Відповідно, при інклюзивному навчанні взаємодія з дитиною не повинна ускладнювали її пізнавальну та навчальну діяльність, тим більше, що стан здоров’я дитини залежить від навчального та емоційного навантаження.Для проведення експериментальної роботи розроблено експериментальні завдання до виокремленого критеріального показника з метою з’ясування рівнів сформованості гностично-технологічної компетентності майбутніх спеціальних педагогів до роботи в інклюзивному середовищі. До кожного завдання сформовано шкалу оцінюванн
Критерії та рівні сформованості професійних компетентностей у фахівців природоохоронної галузі з екологічного моніторингу
No full textDuring the study there were elaborated criteria and estimation levels of the multi-step system of training specialists of the nature protection branch for ecological monitoring: for future specialists and professionals by the formation level of professional competences in ecological monitoring; for specialists of the nature protection branch by the level of readiness to the professional activity. There was constructed a criteria-level scale for estimating future competences formation of future specialists that includes motivational, theoretical-methodological and analytical-practical criteria. The estimation is realized by reproductive, sufficient and high levels. For future professionals in ecological monitoring, the criteria-level scale for estimating professional competence formation includes motivation-value, activity-practical, scientific-research criteria and interpreting, constructive, research levels. For the professional development of specialists of the nature protection branch in the system of postgraduate education, a criteria-level scale was developed for estimating the level of readiness to the professional activity, including the following criteria: motivational-axiological for estimating formation motives of the professional nature protective activity; competence for estimating professionalism; professional attitude for estimating a personal attitude to the professional activity, especially independence in making decisions, in using different approaches to solving complicated ecological situations, in elaborating and planning projects for improving the environment quality. Corresponding to peculiarities of the professional development, there were determined readiness levels, namely basic, integrative-projective, creative. There were elaborated and substantiated criteria, parameters and levels that provide the estimation of the multi-level training system of specialists of the nature protection branch for ecological monitoring through the formation of professional competences and readiness to the professional activityВ ходе исследования разработаны критерии и уровни оценки многоступенчатой системы подготовки специалистов природоохранной отрасли к экологическому мониторингу: для будущих специалистов и профессионалов по уровню сформированности профессиональных компетентности по экологическому мониторингу; для специалистов природоохранной отрасли по уровню готовности к профессиональной деятельности. Построено критериально-уровневою шкалу для оценки сформированности профессиональных компетентностей будущих специалистов, которая включает в себя мотивационный, теоретико-методологический и аналитико-практический критерии. Оценка осуществляется по репродуктивным, достаточным и высоким уровнями. Для будущих профессионалов по экологическому мониторингу критериально-уровневая шкала для оценки сформированности профессиональных компетентностей включает в себя мотивационно-ценностный, деятельностно-практический, научно-исследовательский критерии и интерпретирующий, конструктивный, исследовательский уровни. Для профессионального развития специалистов природоохранной отрасли в системе последипломного образования критериально-уровневая шкала разработана для оценки уровня готовности к профессиональной деятельности, которая включает в себя следующие критерии: мотивационно-аксиологический для оценки сформированности мотивов профессиональной природоохранной деятельности; компетентностный для оценки профессионализма; профессиональное отношение для оценки личного отношения к профессиональной деятельности, в частности самостоятельность в принятии решений, в использовании различных подходов к решению сложных экологических ситуаций, в разработке и планировании проектов по улучшению качества окружающей среды.. В соответствии с особенностями профессионального развития осуществлено определение уровней готовности, а именно базисный, интегративно-проектной, творчески-креативный. Разработаны и обоснованы критерии, показатели и уровни обеспечивают осуществление оценки многоступенчатой системы подготовки специалистов природоохранной отрасли к экологическому мониторингу через сформированность профессиональных компетентностей и готовности к профессиональной деятельностиПід час дослідження розроблено критерії та рівні оцінки ступеневої системи підготовки фахівців природоохоронної галузі до екологічного моніторингу: для майбутніх фахівців та професіоналів за рівнем сформованості професійних компетентностей з екологічного моніторингу; для фахівців природоохоронної галузі за рівнем готовності до професійної діяльності. Побудована критеріально-рівнева шкала для оцінки сформованості професійних компетентностей майбутніх фахівців включає в себе мотиваційний, теоретико-методологічний та аналітико-практичний критерії. Оцінювання здійснюється за репродуктивним, достатнім та високим рівнями. Для майбутніх професіоналів з екологічного моніторингу критеріально-рівнева шкала для оцінки сформованості професійних компетентностей включає в себе мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-практичний, науково-дослідницький критерії та інтерпретуючий, конструктивний, дослідницький рівні. Для професійного розвитку фахівців природоохоронної галузі у системі післядипломної освіти критеріально-рівнева шкала розроблена для оцінки рівня готовності до професійної діяльності, яка включає в себе наступні критерії: мотиваційно-аксіологічний для оцінки сформованості мотивів професійної природоохоронної діяльності; компетентністний для оцінки професійності; професійне ставлення для оцінки особистого відношення до професійної діяльності, зокрема самостійність у прийнятті рішень, у використанні різних підходів до вирішення складних екологічних ситуацій, у розробці і плануванні проектів щодо покращення якості довкілля. Відповідно до особливостей професійного розвитку здійснено визначення рівнів готовності, а саме базисний, інтегративно-проектний, творчо-креативний. Розроблені та обґрунтовані критерії, показники та рівні забезпечують здійснення оцінки ступеневої системи підготовки фахівців природоохоронної галузі до екологічного моніторингу через сформованість професійних компетентностей і готовність до професійної діяльност
Методичні основи формування сценічно-образної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки
Get PDFThe article describes the methodological bases of formation of stage-figurative culture of future teachers of musical art in the process of vocal preparation. The state of the problem under study in pedagogical theory and practice is analyzed, the purpose, tasks, the essence of the basic forms and methods in the educational process are revealed, and their influence on the professional growth of future teachers of music art is determined.The purpose of the article is to define and substantiate the methodological bases (content, forms and methods) of forming the stage-culture of future music teachers in the process of vocal training.The research showed that the introduction of certain forms and methods in the educational process contributes to the deepening of methodological knowledge, optimization of the educational process, the development of interdisciplinary relationships and the qualitative preparation of future teachers. Сertain forms and methods allow to systematically, consistently improve knowledge, skills (interpretive, acting, vocal), to carry out a reflective evaluation of their own stage-and-culture.Possession of stage-figurative culture, which is a component of the professional culture of a teacher of music art, allows to carry out the worldview, aesthetic, ethical, creative development of the child on the basis of interpretation of artistic images, their vocal design and stage expression. That is why the content, forms and methods of preparation of the teacher of music art must be transformed, taking into account the methodological bases of professional, in particular, vocal preparation of the future teacher-musician, who is intended to relay the cultural and cultural values in the educational and cultural environmentВ статье освещены методические основы формирования сценично-образной культуры будущих учителей музыкального искусства в процессе вокальной подготовки. Проанализировано состояние исследуемой проблемы в педагогической теории и практике, определены цели и задачи, раскрыта сущность основных форм и методов в учебном процессе и их влияние на профессиональное становление будущих учителей музыкального искусства.Целью статьи является определение и обоснование методических основ (содержания, форм и методов) формирование сценически-образной культуры будущих учителей музыкального искусства в процессе вокальной подготовки.Исследование показало, что внедрение определенных форм и методов в учебный процесс способствует углублению методических знаний, оптимизации учебного процесса, развития межпредметных связей и качественной подготовке будущих учителей. Указанные формы и методы позволяют систематически, последовательно совершенствовать знания, умения (интерпретацию - актерское, вокальное), осуществлять рефлексивное оценки собственной сценической культуры.Знание сценически-образной культуры, которая является составляющей профессиональной культуры учителя музыкального искусства, позволяет осуществлять мировоззренческий, эстетический, этический, творческое развитие ребенка на основе интерпретации художественных образов, их вокального оформления и сценического выражения. Именно поэтому должна происходить трансформация содержания, форм и методов подготовки учителя музыкального искусства с учетом методических основ профессиональной, в частности, вокальной подготовки будущего педагога-музыканта, который призван ретранслировать художественно-культурные ценности в образовательно-культурной средеВ статті висвітлено методичні основи формування сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, визначено мету, завдання, розкрито сутність основних форм та методів в навчальному процесі та визначено їх вплив на фахове зростання майбутніх вчителів музичного мистецтва.Метою статті є визначення і обґрунтування методичних основ (змісту, форм і методів) формування сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки.Дослідження показало, що впровадження певних форм та методів у навчальний процес сприяє поглибленню методичних знань, оптимізації навчального процесу, розвитку міжпредметних зв’язків та якісній підготовці майбутніх учителів. Зазначені форми та методи дозволяють систематично, послідовно вдосконалювати знання, вміння (інтерпретацію - акторську, вокальну), здійснювати рефлексивне оцінювання власної сценічної культури.Володіння сценічно-образною культурою, яка є складовою професійної культури вчителя музичного мистецтва, дає змогу здійснювати світоглядний, естетичний, етичний, творчий розвиток дитини на основі інтерпретації художніх образів, їх вокального оформлення та сценічного вираження. Саме тому має відбуватися трансформація змісту, форм та методів підготовки вчителя музичного мистецтва з урахуванням методичних основ професійної, зокрема, вокальної підготовки майбутнього педагога-музиканта, який покликаний ретранслювати мистецько-культурні цінності в освітньо-культурному середовищ
Експериментальна перевірка ефективності методики формування компетентності в китайському писемному мовленні у майбутніх філологів (рубіжний рівень)
Get PDFLast years relations between Ukraine and the People’s Republic of China in many areas of life began to develop very quickly, which requires a large number of qualified Chinese language specialists, who could be realized in various areas of communication.The study describes the nature of the characteristics of testing the effectiveness of the formation of the competence in Chinese writing for future philologists at the frontier level of study, as well as justifies and confirms the choice of research hypothesis. Criteria and standards for assessing the competence in Chinese writing for future philologists are indicated. For a successful experiment, a significant number of scientific papers was processed, criteria for evaluating the information, necessary to determine the level of ability to write different types and subtypes of abstracts and written communications were suggested. Methods and materials, plan and structures, as well as the duration of the experiment are described. The important point is that the publication discusses the conditions, under which the effectiveness of the methodology for the formation of the competence (as a whole) in Chinese writing for future students (level B1) will be high. Along with this, examples of tasks and the ultimate goal of their implementation were brought.The article demonstrates the organizational and substantive aspects of the experimental teaching of students. Pre-experimental and post-experimental sections were carried out, the corresponding results of the effectiveness of the established methods of teaching Chinese writing were set forth. For a clearer perception, the results of the cuts were tabulated. An important point of the study is that, together with the demonstration of sections, the ratio of the level of student learning was illustratedВ последнее время отношения Украины и Китайской Народной Республики во многих сферах жизни стали развиваться очень быстро, что требует большого количества квалифицированных специалистов китайского языка, которые могли бы реализоваться в разных сферах коммуникативной деятельности.В исследовании описано сущность характеристики проверки эффективности методики формирования компетентности в китайской письменной речи у будущих филологов на рубежном уровне обучения, а также обоснован и подтвержден выбор гипотезы исследования. Указано критерии и нормы оценивания компетентности в китайской письменной речи у будущих филологов. Для успешного проведения эксперимента было обработано значительное количество научных трудов, наведены критерии оценивания информации, необходимой для определения уровня умения написания разных видов и подвидов рефератов и письменных сообщений. Описаны методы и материалы, план и структур, а также длительность эксперимента. Важным моментом есть то, что в публикации рассмотрены условия, при которых эффективность методики формирования компетентности (в целом) в китайской письменности у будущих студентов (уровень В1) будет высокой. Вместе с этим были наведены примеры заданий и конечная цель их выполнения.В статье продемонстрированы организационные и содержательные аспекты экспериментального обучения студентов. Проведены доэкспериментальный и послеэкспериментальный срезы, изложены соответствующие результаты эффективности созданной методики обучения китайской письменной речи. Для более четкого восприятия результаты срезов были вынесены в таблицы. Важным моментом исследования есть то, что вместе с демонстрацией срезов, было проиллюстрировано соотношение уровня обучаемости студентовВ останні роки швидкого розвитку набули відносини між Україною та Китайською народною республікою в багатьох сферах життя. Це потребує значної кількості кваліфікованих знавців китайської мови, які б змогли реалізуватися в різних видах комунікативної діяльності.У дослідженні описано сутнісні характеристики експериментальної перевірки ефективності методики формування компетентності в китайському писемному мовленні у майбутніх філологів на рубіжному рівні (середній рівень навченості (5 семестр)) навчання, а також обґрунтовано та підтверджено вибір гіпотези дослідження. Зазначено критерії та норми оцінювання компетентності в китайському письмі майбутніх філологів. Для успішного проведення експерименту було опрацьовано значну кількість наукових праць, наведено критерії оцінювання інформації, необхідної для визначення рівня уміння написання різних жанрів та піджанрів рефератів та письмових повідомлень. Визначено методи та матеріали, план та структура, а також тривалість експерименту. Важливим моментом є те, що в публікації розглянуто умови, за яких ефективність методики формування компетентності (у цілому) в китайському письмі у майбутніх студентів (рівень В1) буде високою. Поруч з цим було наведено приклади завдань та кінцева мета їх виконання.Висвітлено організаційні і змістові аспекти експериментального навчання студентів. Проведено передекспериментальний та післяеспериментальний зрізи, викладені відповідні результати ефективності створеної методики навчання китайського писемного мовлення. Для більш чіткого сприйняття результати зрізів були винесені в таблиці. Важливим моментом дослідження є те, що поруч з демонстрацією результатів зрізів, було проілюстровано співвідношення студентів за рівнями навченості (високий, достатній, середній, низький, абсолютний
Методологічні аспекти підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва
Get PDFThe article reveals methodological principles for the preparation of future teachers of fine arts for individual pedagogical activity. It was demonstrated, that the preparation should be carried out on the basis of a system, competence, integration, creativity and activity approach. A substantiation of concepts from the above-mentioned approaches in the preparation of future teachers of fine arts was made, which consideration should contribute to innovative alterations in the general education system of specialists in the field of fine arts in higher education institutions.The system approach is considered by the authors as a purposeful and clearly organized method to achieve the determined goal. It envisages a combined consecutive work of students and teachers, managing the educative process, it ensures the integrity, efficiency and resulting quality of the educational process, creating conditions for future teachers to achieve a combination of new qualities, necessary in an individual professional occupation.The competence oriented approach is defined by the authors as a shaped individual quality of a future teacher of fine arts, specifying the extent of his or her knowledge and qualification. The introduction of the competence approach envisages the deposition of cognitive accents of students’ readiness for independent work to competent accents, which are based on value priorities of a person, particularities of his or her experience and beliefs, and ensures the readiness for creative and productive individual work.The integration approach envisages the alteration of accents in the construction of the pedagogical process from a subject-centric structure to a poly-centric one, by overcoming disunity, fragmentation of professional knowledge, differentiated according to different academic disciplines, and contributes to the creation of an integral thinking style.The creativity approach envisages depriving the educational process in higher education institutions from patterns and standards, as well as giving preference to an active search for non-standard solutions, methods, forms, approaches for improving the education of students in order to achieve a higher professional level.The introduction of the activity approach, where the teacher is considered not as a “translator”, but as a coordinator for students in methods of obtaining and digesting new information, by assisting the students to get involved in different forms of creative artistic and pedagogical occupation, which demonstrates their activity as an universal “instrument” of self-fulfillment of the artistic and creative potential, which ensures the readiness formation for an active life position and a continuous education during the whole lifeВ статье раскрыты методологические основы подготовки будущих учителей изобразительного искусства к самостоятельной педагогической деятельности. Доказано, что подготовка должна проходить на основе системного, компетентностного, интегративного, креативного и деятельностного подходов. Осуществлено обоснование положений вышеупомянутых подходов в подготовке будущих учителей изобразительного искусства, учет которых будет способствовать инновационным изменениям в общей системе обучения специалистов в области изобразительного искусства в учреждениях высшего образования.Системный подход авторы рассматривают как целенаправленный и четко организованный способ достижения поставленной цели. Он предусматривает совместную последовательную работу студентов и преподавателей, которые управляют процессом обучения, обеспечивает целостность, эффективность и результативность учебного процесса, создает условия для приобретения у будущих учителей комплекса новых, необходимых в самостоятельной профессиональной деятельности качеств.Компетентностно ориентированный подход авторами определяется как реально сформированное личностное качество будущего учителя изобразительного искусства, характеризующее степень его осведомленности и квалифицированности. Внедрение компетентностного подхода предусматривает смещение когнитивных акцентов готовности студентов к самостоятельной деятельности на компетентностные, основанные на ценностных приоритетах личности, особенностях ее опыта и убеждений и обеспечивает готовность к творческой, продуктивной самостоятельной работе.Интегративный подход предусматривает изменение акцентов в построении педагогического процесса с предметноцентризма к его полицентричности, преодолевает раздробленность, фрагментарность профессиональных знаний, дифференцированных по разным учебным дисциплинам и способствует формированию интегрального стиля мышления.Креативный подход предусматривает избавление учебного процесса в высшем учебном заведении от шаблонов и стандартов, отдавая предпочтение активному поиску нестандартных решений, методов, форм, путей совершенствования обучения студентов с целью достижения ими высшего профессионального уровня.Внедрение деятельностного подхода, в котором преподаватель рассматривается не как «транслятор», а как координатор по овладению студентами способами получения и усвоения новой информации, способствует привлечению студентов к различным формам творческой художественно-педагогической деятельности, благодаря чему проявляется их активность, как универсальный «инструмент» самореализации художественно-творческого потенциала, тем самым обеспечивает формирование готовности к активной жизненной позиции и непрерывному образованию в течение всей жизниУ статті розкрито методологічні засади підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до самостійної педагогічної діяльності. Доведено, що підготовка має відбуватися на засадах системного, компетентнісного, інтегративного, креативного та діяльнісного підходів. Здійснено обґрунтування положень вищезазначених підходів у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва, урахування яких сприятиме інноваційним змінам у загальній системі навчання фахівців в галузі образотворчого мистецтва у закладах вищої освіти.Системний підхід автори розглядають як цілеспрямований та чітко організований спосіб досягнення встановленої мети. Він передбачає спільну послідовну працю студентів і викладачів, що керують процесом навчання, забезпечує цілісність, ефективність та результативність навчального процесу, створює умови для набуття в майбутніх учителів комплексу нових, необхідних у самостійній професійній діяльності якостей.Компетентнісно зорієнтований підхід авторами визначається як реально сформована особистісна якість майбутнього учителя образотворчого мистецтва, що характеризує міру його обізнаності та кваліфікованості. Впровадження компетентнісного підходу передбачає зміщення когнітивних акцентів готовності студентів до самостійної діяльності на компетентнісні, які базуються на ціннісних пріоритетах особистості, особливостях її досвіду та переконань і забезпечує готовність до творчої та продуктивної самостійної праці.Інтегративний підхід передбачає зміну акцентів у побудові педагогічного процесу з предметноцентризму до її поліцентричності, долає роздрібненість, фрагментарність професійних знань, диференційованих за різними навчальними дисциплінами та сприяє формуванню інтегрального стилю мислення.Креативний підхід передбачає позбавлення навчального процесу у вищому закладі освіти від шаблонів та стандартів і надання переваги активному пошуку нестандартних рішень, методів, форм, шляхів удосконалення навчання студентів з метою досягнення ними вищого професійного рівня.Впровадження діяльнісного підходу, у якому викладач розглядається не як «транслятор», а як координатор з оволодіння студентами способами отримання й засвоєння нової інформації, сприяє залученню студентів до різноманітних форм творчої художньо-педагогічної діяльності, завдяки чому проявляється їхня активність, як універсальний «інструмент» самореалізації художньо-творчого потенціалу, що забезпечує формування готовності до активної життєвої позиції та безперервної освіти впродовж усього житт