ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Практичні аспекти використання моделі системи управління розвитком конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти
The practical aspect of using the model of management system of development of competitiveness of a general secondary education institution is considered in the article. The prospects of using pedagogical qualimetry as a structural element of managing the competitiveness of an institution of general secondary education are analyzed, the main directions of the use of pedagogical qualimetry and ensuring its competitiveness in the internal and external markets of education, research of the state and tendencies of development of the educational process through the factor submodel are analyzed. The stages of the pedagogical experiment are analyzed. The explanation for the researcher at the ascertaining, forming and control stages of the experiment is given.Management objects are identified: educational process; marketing; financial and economic activities; innovativeness of management system and educational technologies; organizational and corporate culture; strategic and managerial component; logistical and technological support of the educational process; staff competitiveness, which need to be directed by management actions in order to ensure a high level of competitiveness of a general secondary education institution. It is noted, that certain management units in their totality are a certain integrated quality of competitiveness of a general secondary education institution.Criteria for the controls of objects are developed. In determining the weight of these criteria, the method of expert determination of the weights is applied. In order to calculate the coefficient of competitiveness of a General Secondary Education Institution, a survey was conducted among experts and a weighted average of each expert group was rounded to one.The characteristics of four levels (high, sufficient, middle and low) of competitiveness of an institution of general secondary education are formed on the basis of the factor-criterion model, as well as by means of combination of quantitative and descriptive approachesВ статье рассматривается практический аспект использования модели системы управления развитием конкурентоспособности учреждения общего среднего образования. Проанализированы перспективы использования педагогической квалиметрии, как структурного элемента управления конкурентоспособностью заведения общего среднего образования, указано на основные направления использования педагогической квалиметрии и обеспечения ею конкурентоспособности на внутреннем и внешнем рынках образования, исследования состояния и тенденций развития образовательного процесса через факторно-критериальную субмодель. Проанализированы этапы педагогического эксперимента. Даны разъяснения для работы исследователя на констатирующем, формирующем и контрольном этапах проведения эксперимента.Определены объекты управления; образовательный процесс; маркетинг; финансово-экономическая деятельность; инновационность системы управления и образовательных технологий; организационная и корпоративная культуры; стратегически управленческая составляющая; материально-техническая и технологическая обеспеченность образовательного процесса; конкурентоспособность персонала, на которые необходимо обратить управленческие действия по обеспечению высокого уровня конкурентоспособности заведения общего среднего образования. Отмечено, что определенные объекты управления в своей совокупности является определенной интегрированной качеством конкурентоспособности заведения общего среднего образования.Разработаны критерии элементов управления объектами управления, при определении значимости данных критериев применен метод экспертного определения коэффициентов весомости. Для расчета коэффициента весомости конкурентоспособности заведения общего среднего образования был проведен опрос среди экспертов и рассчитан средневзвешенный показатель каждой из экспертных групп с округлением до единицы.Сформированы характеристики четырех уровней (высокий, достаточный, средний и низкий) конкурентоспособности заведения общего среднего образования на основании факторно-критериальной субмодели, а также за счет сочетания количественного и описательного подходовУ статті розглядається практичний аспект використання моделі системи управління розвитком конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти. Проаналізовано перспективи використання педагогічної кваліметрії, як структурного елементу управління конкурентоспроможністю закладу загальної середньої освіти, вказано на головні напрямки використання педагогічної кваліметрії та забезпечення нею конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках освіти, дослідження стану і тенденцій розвитку освітнього процесу через факторно-критеріальну субмодель. Проаналізовано етапи педагогічного експерименту. Дано роз’яснення для дослідника на констатувальному, формувальному та контрольному етапах проведення експерименту.Визначено такі об’єкти управління: освітній процес; маркетинг; фінансово-економічна діяльність; інноваційність системи управління та освітніх технологій; організаційна та корпоративна культури; стратегічно-управлінська складова; матеріально-технічна і технологічна забезпеченість освітнього процесу; конкурентоспроможність персоналу, на які потрібно спрямувати управлінські дії з забезпечення високого рівня конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти. Зазначено, що визначені об’єкти управління у своїй сукупності є певною інтегрованою якістю конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти.Розроблено критерії елементів управління об’єктами управління, При визначенні вагомості даних критеріїв застосовано метод експертного визначення коефіцієнтів вагомості. Для розрахунку коефіцієнта вагомості конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти було проведено опитування серед експертів та обраховано середньозважений показник кожної з експертних груп з округленням до одиниці.Сформовано характеристики чотирьох рівнів (високий, достатній, середній та низький) конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти на підставі факторно-критеріальної субмоделі, а також з допомогою поєднання кількісного і описового підході
Інноваційна методична модель інструментальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в аспекті розвитку їх виконавської самостійності
The development of performing independence of future teachers of musical art as non-innate but acquired integral property of a personality is considered, which contributes to a high level of reproducing the necessary information, based on the creative embodiment of the original interpretational model of musical works into the process of instrumental activity. The developed methodological bases of its four-phase development are offered.The first phase is characterized by the direction of students' efforts to establish the internal organization of the motives and impulses of the will to realize incentive actions for obtaining objective information about the real assessment of the stage-interpretative complexity of musical works in the course of familiarization with the general features of their textual and performing components.The second phase involves activating the aspirations of students to give priority to procedural motivation, which contributes to the maximum depth in the process of awareness of musical information, the integration and automation of play movements in order to concretize the features of the interpretation model of musical works.In the third phase, priority is given to encouraging students to maintain the attractiveness of the installations during their rehearsal realization, and in the fourth – their orientation to consolidate the achieved executive autonomy by emotionality of the conditions of stage activity.The introduction of an appropriate innovative methodological model in the system of instrumental training of future teachers of music arts, will help to resolve the issues of optimization of vocational training directions, stimulating self-employment, which undoubtedly influences the formation of demotivating indicators for reducing labor migration from UkraineРассмотрено развитие исполнительской самостоятельности будущих учителей музыкального искусства как не врожденного, а приобретенного интегрального свойства личности, способствующего высокой результативности воспроизведения необходимой информации на основе творческого воплощения в процесс инструментальной деятельности сложившейся без помощи извне оригинальной интерпретационной модели музыкальных произведений. Предлагается разработанная инновационная методическая модель инструментальной подготовки будущих учителей музыкального искусства в четырехфазовом развитии их исполнительской самостоятельности, которая характеризуется логической последовательностью формирования и реализации интерпретационной модели музыкальных произведений.Первая фаза характеризуется направлением усилий студентов на установление внутренней организации мотивов и влечений воли к осознанию побудительных действий на получение объективной информации о реальной оценке сценично-интерпретационной сложности музыкальных произведений в ходе ознакомления с общими объективными и субъективно-творческими показателями их текстовых и исполнительских компонентов музыкальных произведений.Вторая фаза предусматривает активизацию стремлений студентов к оказанию приоритетного значения процессуальной мотивации, которая способствует максимальной погруженности в процесс осознания музыкальной информации, интеграции и автоматизации игровых движений с целью конкретизации характерных показателей интерпретационной модели музыкальных произведений.В третьей фазе приоритетного значения приобретает побуждение студентов к содержанию привлекательности установок во время ее репетиционной реализации мнимой интерпретационной модели музыкальных произведений и максимальной устойчивости внимания на ранее запланированных объективных и субъективно-творческих показателях текстовых и исполнительских компонентах музыкальных произведений, а в четвертой – ориентирование на закрепление достигнутой исполнительской самостоятельности эмоциогенностью условий публичной реализации созданной интерпретационной модели музыкальных произведений. Она направлена на доминирование таких форм активности, которые обеспечивают приостановление переориентации мотивов при их столкновении с препятствиями; на избежание репрезентации старых нежелательных мотивационных образований; на нивелирование действия экстринсивных мотивов благодаря направлению внимания только на интринсивные.Внедрение соответствующей инновационной методической модели в систему инструментальной подготовки будущих учителей музыкального искусства, способствует решению вопросов оптимизации профессиональной подготовки, стимулирования самозанятости, бесспорно влияет на формирование демотивационных индикаторов по уменьшению трудовой миграции из УкраиныРозглянуто розвиток виконавської самостійності майбутніх учителів музичного мистецтва як не вродженої, а набутої інтегральної властивості особистості, що сприяє високій результативності відтворення необхідної інформації на основі творчого втілення у процес інструментальної діяльності сформованої без допомоги ззовні оригінальної інтерпретаційної моделі музичних творів. Пропонується розроблена інноваційна методична модель інструментальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в чотирьохфазовому розвитку їх виконавської самостійності, що відзначається логічною послідовністю у формуванні й реалізації інтерпретаційної моделі музичних творів.Перша фаза характеризується спрямуванням зусиль студентів на встановлення внутрішньої організації мотивів та потягів волі до усвідомлення спонукальних дій на отримання об’єктивної інформації щодо реальної оцінки сценічно-інтерпретаційної складності музичних творів у ході ознайомлення із загальними об’єктивними та суб’єктивно-творчими ознаками їх текстових та виконавських компонентів музичних творів.Друга фаза передбачає активізацію прагнень студентів до надання пріоритетного значення процесуальній мотивації, яка сприяє максимальній заглибленості у процес усвідомлення музичної інформації, інтеграції та автоматизації ігрових рухів з метою конкретизації ознак інтерпретаційної моделі музичних творів.У третій фазі пріоритетного значення набуває спонукання студентів до утримання привабливості установок під час репетиційної реалізації уявної інтерпретаційної моделі музичних творів, утримання привабливості установок і максимальної стійкості уваги на раніше запланованих об’єктивних та суб’єктивно-творчих ознаках текстових і виконавських компонентах музичних творів, а в четвертій – орієнтування на закріплення досягнутої виконавської самостійності емоціогенністю умов прилюдної реалізації створеної інтерпретаційної моделі музичних творів. Вона спрямовується на домінування таких форм активності, що забезпечують призупинення переорієнтації мотивів при їх зіткненні з перешкодами; на уникнення репрезентації старих небажаних мотиваційних утворень; на нівелювання дії екстринсивних мотивів завдяки спрямуванню уваги лише на інтринсивні.Впровадження відповідної інноваційної методичної моделі в систему інструментальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, сприятиме вирішенню питань оптимізації напрямків професійної підготовки, стимулювання самозайнятості, що безперечно впливає на формування демотиваційних індикаторів щодо зменшення трудової міграції з Україн
Зміст підготовки майбутніх учителів початкової школи у контексті реалізації можливостей інформаційно-комунікаційних технологійв інклюзивному освітньому середовищі
The features of preparing future primary school teachers to work with a computer as a means of managing information as well as one on global computer networks, and mastering digital competencies to design and apply informational technologies that underpin electronic educational resources are analyzed in the article.The basic directions of improvement of preparation of future primary school teachers for the usage of informational and communicational technologies in professional activity in the conditions of inclusive educational environment are considered and substantiated.The purpose of the article is analysis of the status and substantiation of the directions of preparation of future teachers, regarding the peculiarities and possibilities of using informational and communicational technologies in the inclusive primary school educational environment.At the same time, the peculiarities of the functioning of the informational-educational inclusive environment, which provides informational interaction between users (educators, specialists, parents, students, etc.) are characterized.The program of the educational discipline "Informational technologies in inclusive education of children with complications of processes of development and socialization" is offered.It is proved, that the offered methodical principles and directions of improvement of the content of preparation of future teachers for the usage of informational technologies in professional activity in the conditions of inclusive educational environment provide for certain practically oriented organization of work. Implementation of a training program, within a specially organized course is focused on improving the knowledge and skills in the usage of these technologies in professional activities in an inclusive environment. Therefore, a teacher in the information society as a skilled specialist of intellectual work, with a high level of education, becomes the main resource for improving its quality, which will contribute to the formation of demotivation indicators among participants in the educational process of labor migrationВ статье проанализированы особенности подготовка будущих учителей начальной школы к работе с компьютером как средством управления информацией, а также с информацией в глобальных компьютерных сетях, и владения цифровыми компетенциями для проектировать и применять информационных технологий, основу которых составляют электронные образовательные ресурсы.Рассмотрены и обоснованы основные направления совершенствования подготовки будущих учителей начальной школы к применению информационно-коммуникативных технологий в профессиональной деятельности в условиях инклюзивного образовательного среды.Цель статьи. Анализ и обоснование направлений подготовки будущих учителей к использованию информационно-коммуникационных технологий в инклюзивной образовательной среде начальной школы.В то же время охарактеризованы особенности функционирования информационно-образовательного инклюзивного среды, которое предусматривает информационное взаимодействие между пользователями (педагогами, специалистами, родителями, учениками и др.).Предложена программа учебной дисциплины «Информационные технологии в инклюзивном образовании детей с осложнениями процессов развития и социализации».Доказано, что предлагаемые методические принципы и направления совершенствования содержания подготовки будущих учителей к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности в условиях инклюзивной образовательной среды предусматривают определенную практико ориентированную организацию работы. Реализацию программы подготовки, в рамках специально организованного курса, сосредоточенного на совершенствовании знаний и умений по применению указанных технологий в профессиональной деятельности в условиях инклюзивного среды. Поэтому учитель в информационном обществе как квалифицированный работник интеллектуального труда, с высоким уровнем образования, становится главным ресурсом повышения ее качества, что будет способствовать формированию демотивационные индикаторов среди участников образовательного процесса по трудовой миграцииВ статті проаналізовано особливості підготовка майбутніх учителів початкової школи до роботи з комп’ютером як засобом управління інформацією, а також з інформацією в глобальних комп’ютерних мережах, й володіння цифровими компетентностями задля проектувати і застосовувати інформаційних технологій, основу яких складають електронні освітні ресурси.Розглянуто та обґрунтовано основні напрямки вдосконалення підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інформаційно-комунікативних технологій у професійній діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища.Мета статті. Аналіз стану та обґрунтування напрямків підготовки майбутніх учителів щодо особливостей та можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивному освітньому середовищі початкової школи.Водночас охарактеризовано особливості функціонування інформаційно-освітнього інклюзивного середовища, яке передбачає інформаційну взаємодію між користувачами (педагогами, фахівцями, батьками, учнями та ін.).Запропоновано програму навчальної дисципліни «Інформаційні технології в інклюзивній освіті дітей з ускладненнями процесів розвитку та соціалізації».Доведено, що пропоновані методичні принципи та напрями вдосконалення змісту підготовки майбутніх учителів до використання інформаційних технологій у професійній діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища передбачають певну практико зорієнтовану організацію роботи. Реалізацію програми підготовки, в межах спеціально організованого курсу, зосередженого на вдосконаленні знань і умінь щодо застосування означених технологій у професійній діяльності в умовах інклюзивного середовища. Відтак учитель в інформаційному суспільстві як кваліфікований працівник інтелектуальної праці, з високим рівнем освіти, стає головним ресурсом підвищення її якості, що сприятиме формуванню демотиваційних індикаторів серед учасників освітнього процесу щодо трудової міграці
Критерії, показники та рівні готовності вчителів природничих спеціальностей до розвитку підприємницької компетентності старшокласників
The article determines the relevance of forming the readiness of teachers of natural specialties to develop entrepreneurial competence in the system of postgraduate pedagogical education, which ensures the improvement of education and vocational training of teachers by deepening, expanding and updating their professional knowledge, abilities and skills in accordance with current needs and education. Theoretical views of scientists to the definition of key concepts: "entrepreneurial competence", "readiness", "criteria", "indicators", "levels of readiness" are analyzed.By combining problem-oriented, system-generalizing methods and method of system-structural analysis of scientific literature, the author has achieved the goal and the criteria for determining the readiness of teachers of natural specialties for the development of the entrepreneurial competence of high school students, formed in the system of postgraduate pedagogical, technological, educational, personality-emotional, behavioral ones. Within the selected criteria, appropriate indicators are defined, which characterize them and the methods and means of diagnosis are defined for each criterion: conversation, observation, questioning, analysis, report, self-report, expert evaluation and introspection. The developed system of criteria and indicators makes it possible to determine the levels of readiness of teachers of natural specialties for the development of the entrepreneurial competence of high school students: low (reproductive), medium (reproductive-reconstructive), sufficient (reconstructive) and high (creative).The analyzed criteria, indicators and levels will allow to determine the realities and to predict the dynamics of forming the readiness of teachers of natural specialties to develop the entrepreneurial competence of high school students in the system of postgraduate pedagogical education.В статье определена актуальность формирования готовности учителей естественных специальностей к развитию предпринимательской компетентности в системе последипломного педагогического образования, обеспечивающего совершенствование образования и профессиональной подготовки педагогов путем углубления, расширения и обновления их профессиональных знаний, умений и навыков в соответствии с современными потребностями и процессами реформирования образования. Проведен анализ теоретических взглядов ученых на определения ключевых понятий: «предпринимательская компетентность», «готовность», «критерии», «показатели», «уровни готовности».Сочетая проблемно-целевой, системно-обобщающий методы и метод системно-структурного анализа научной литературы, автором достигнуты цели и выделены критерии определения готовности учителей естественных специальностей к развитию предпринимательской компетентности старшеклассников, сформированные в системе последипломного педагогического образования: мотивационно-ценностный, когнитивный, технологический, личностно-эмоциональный, поведенческий. В рамках выделенных критериев установлены соответствующие показатели, которые характеризуют их и определены методы и средства диагностирования для каждого критерия на основе сочетания: беседа, наблюдение, анкетирование, анализ, отчет, самоотчет, экспертная оценка и самоанализ. Разработаная система критериев и показателей дает возможность определить уровни готовности учителей естественных специальностей к развитию предпринимательской компетентности старшеклассников: низкий (репродуктивный), средний (репродуктивно-реконструктивный), достаточный (реконструктивный) и высокий (творческий).Проанализированные критерии, показатели и уровни позволят определить реалии и предсказать динамику формирования готовности учителей естественных специальностей к развитию предпринимательской компетентности старшеклассников в системе последипломного педагогического образованияУ статті визначено актуальність формування готовності вчителів природничих спеціальностей до розвитку підприємницької компетентності у системі післядипломної педагогічної освіти, що забезпечує вдосконалення освіти та професійної підготовки педагогів шляхом поглиблення, розширення та оновлення їх професійних знань, умінь та навичок відповідно до сучасних потреб та процесів реформування освітньої галузі. Проведено аналіз теоретичних поглядів науковців до визначення ключових понять: «підприємницька компетентність», «готовність», «критерії», «показники», «рівні готовності».Поєднуючи проблемно-цільовий, системно-узагальнюючий методи і метод системно-структурного аналізу наукової літератури автором досягнуто мети та виокремлено критерії визначення готовності вчителів природничих спеціальностей до розвитку підприємницької компетентності старшокласників, що сформовано у системі післядипломної педагогічної освіти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, технологічний, особистісно-емоційний, поведінковий. У рамках виокремлених критеріїв встановлено відповідні показники, що їх характеризують та визначено на основі поєднання для кожного критерію методи та засоби діагностування: бесіда, спостереження, анкетування, аналіз, звіт, самозвіт, експертна оцінка та самоаналіз. Розроблена система критеріїв та показників дає можливість визначити рівні готовності вчителів природничих спеціальностей до розвитку підприємницької компетентності старшокласників: низький (репродуктивний), середній (репродуктивно-реконструктивний), достатній (реконструктивний) та високий (творчий).Проаналізовані критерії, показники та рівні дадуть змогу визначити реалії та передбачити динаміку формування готовності вчителів природничих спеціальностей до розвитку підприємницької компетентності старшокласників у системі післядипломної педагогічної освіт
Створення класної культури англійської мови професійного спрямування заснованої на ідеях студентів
The article deals with the problem of transforming the traditional educational environment and creating classroom culture, which is based on the ideas of students, who study English for Specific Purposes. This study was conducted at the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute». ESP students, majoring in Information Technology, Mathemathics or Physics, ranged between 18 and 20 years of age, were enrolled in the first and the second year of study. A mixed methods research design was used to collect data in order to define ESP students’ attitude towards suggested ways of engaging them into generating activities: surveys, which contained open questions, interviews and discussions, conducted on a voluntary basis. The feedback from 42 students was collected during practical classes in February at the beginning of the second semester of 2019-2020 academic year. The article states that introducing changes in ESP classroom gradually, HOTs and LOTs questions, definition games, Quizlet and Classtime, various kinds of feedback allowed teachers to build the environment, based on student-generated ideas, which provided opportunities for developing student autonomy, indicated a shift from teacher-centered class, satisfied the need of social contact and collaboration. Thus, creating their own materials turns students into active participants, who, being interested in purposeful communication, design ESP activities. Teachers become facilitators, who monitor classroom activities and assist students in creating ESP classroom culture, based on student-generated ideas. The results of the study will be valuable for ESP practitioners, who would like to introduce changes into a traditional class and make it student-centered. Further investigations should be devoted to adding other ways of engaging students into generating ideas for the ESP classes and analyzing the results of their practical implementationВ статье рассматривается проблема трансформации традиционной образовательной среды и создания классной культуры, основанной на идеях студентов, изучающих английский язык профессионального направления. Это исследование проводилось в Национальном техническом университете Украины «Киевский политехнический институт им. Игоря Сикорского» со студентами, специализирующимися в области информационных технологий, математики или физики, в возрасте от 18 до 20 лет, первого и второго года обучения. Для сбора данных использовались комбинированные методы, которые включали опросы и дискуссии, проводимые на добровольной основе во время практических занятий в феврале 2019-2020 учебного года. В статье утверждается, что поэтапное введение новых форм обучения, разные типы вопросов, игры с определениями, Quizlet и Classtime, различные виды обратной связи позволили преподавателям создать среду, основанную на идеях, генерируемых студентами, которые предоставляли возможности для развития самостоятельности студентов. Таким образом, создание собственных материалов превращает студентов в активных участников, заинтересованных в целенаправленном общении. Учителя становятся фасилитаторами, которые помогают создавать классную культуру, основанную на идеях студентов. Результаты исследования будут полезны для практиков, которые хотели бы внести изменения в традиционный класс и сделать его ориентированным на студентаУ статті розглядається проблема трансформації традиційного освітнього середовища і створення класної культури, заснованої на ідеях студентів, які вивчають англійську мову за професійним спрямуванням. Це дослідження проводилося в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» зі студентами, що спеціалізуються в області інформаційних технологій, математики або фізики, у віці від 18 до 20 років, першого і другого року навчання. Для збору даних використовувалися комбіновані методи, які включали опитування та дискусії, що проводилися на добровільних засадах в лютому 2019-2020 навчального року. У статті стверджується, що поетапне введення нових форм навчання, різні типи питань, ігри з визначеннями, Quizlet і Classtime, різні види зворотного зв’язку дозволили викладачам створити середовище, засноване на ідеях, які генеруються студентами, що уможливило розвиток самостійності студентів. Таким чином, створення власних матеріалів перетворює студентів на активних учасників, зацікавлених в цілеспрямованому спілкуванні. Викладачі стають фасилітаторами, які допомагають створювати класну культуру, засновану на ідеях студентів. Результати дослідження будуть корисні для практиків, які хотіли б внести зміни в традиційний клас і зробити його орієнтованим на студент
Організація дистаційного навчання вчителів музичного мистецтва в умовах реформування післядипломної освіти
The article is devoted to highlighting actual problems of organizing distance learning of teachers of music arts during reforming and introduction of the newest forms of professional development of pedagogical workers in the system of postgraduate education. The modern experience in the organization of distance learning of music teachers in postgraduate education is considered. Attention is paid to modern problems of distance learning, experience of organization of a distance learning stage in different types of advanced training courses, introduction of thematic, author's courses for teachers of music art is described. The description of distance training of author's advanced training courses is given, the advantages of in-depth training and thematic training are demonstrated. The description of innovative forms of organization of distance learning of teachers in the system of postgraduate education is given. Features of modern distance learning platforms are considered and their educational opportunities are described. The description of advantages of using modern educational environments, forms of organization of educational activity of teachers during distance learning is given. The list of types of educational tasks, tests, digital materials in the educational environment is presented. The most common forms of teacher training in distance learning are described.The experience of organisation of distance learning for music teachers in postgraduate education is described. The list of problems of postgraduate pedagogical education of art teachers, which were appeared due to reforming and realization of the new content of art education is presented. The problems and needs of professional improvement of music teachers, which can be solved during the distance learning in the postgraduate education system, are discussed.The acticle describes the results of research in postgraduate pedagogical education, which demonstrate the priority types and forms of distance learning among music art teachers. The content of distance, network, e-learning of teachers, effective technologies of learning music teachers in postgraduate pedagogical education are highlightedСтатья посвящена освещению актуальных проблем организации дистанционного обучения учителей музыкального искусства в период реформирования и внедрения новых форм повышения квалификации педагогических работников в системе последипломного образования. Рассмотрен современный опыт по организации дистанционного обучения учителей музыкального искусства в последипломном образовании. Уделено внимание современным проблемам дистанционного обучения, описан опыт организации дистанционного этапа обучения в различных видах курсов повышения квалификации, внедрение тематических, авторских курсов для учителей музыкального искусства. Описываются особенности организации дистанционных тренинговых авторских курсов повышения квалификации, демонстрируются преимущества углубленного тренингового, тематического обучения. Рассмотрены инновационные формы организации дистанционного обучения учителей в системе последипломного образования. Внимание сосредоточено на особенностях современных платформ дистанционного обучения и описано их образовательные возможности. Описаны преимущества использования в дистанционном обучения современных образовательных сред, форм организации образовательной деятельности учителей. Перечислены виды образовательных задач, тестов, цифровых материалов в образовательной среде. Описаны наиболее употребительные формы подготовки педагогов в дистанционной форме обучения.Описан опыт организации дистанционного обучения для учителей музыкального искусства в условиях последипломного образования. Рассмотрены проблемы последипломного педагогического образования учителей художественного образования в русле реформирования и реализации нового содержания образования художественного образования. Выделены проблемы и потребности профессионального совершенствования учителей музыкального искусства, которые можно решить в период дистанционного обучения в системе последипломного образования.Описаны результаты исследований в системе последипломного педагогического образования, которые демонстрируют обнаруженные приоритеты среди видов и форм дистанционного обучения среди учителей музыкального искусства. Внимание сосредоточено на содержательном наполнении дистанционного, сетевого, электронного обучения педагогов, подборе эффективных технологий обучения учителей музыкального искусства в последипломном педагогическом образованииСтаття присвячена висвітленню актуальних проблем організації дистанційного навчання вчителів музичного мистецтва в період реформування та упровадження новітніх форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників в системі післядипломної освіти. Розглянуто сучасний досвід з організації дистанційного навчання вчителів музичного мистецтва в післядипломній освіті. Приділено увагу сучасним проблемам дистанційного навчання, описано досвід організації дистанційного етапу навчання в різних видах курсів підвищення кваліфікації, впровадження тематичних, авторських курсів для вчителів музичного мистецтва. Описуються особливості організації дистанційних тренінгових авторських курсів підвищення кваліфікації, демонструються переваги поглибленого тренінгового, тематичного навчання. Розглянуто інноваційні форми організації дистанційного навчання вчителів в системі післядипломної освіти. Зосереджено увагу на особливостях сучасних платформ дистанційного навчання та описано їх освітні можливості. Описано переваги використання в дистанційному навчання сучасних освітніх середовищ, форм організації освітньої діяльності вчителів. Перелічені види освітніх завдань, тестів, цифрових матеріалів в освітньому середовищі. Описано найбільш уживані форми підготовки педагогів в дистанційній формі навчання.Описано досвід організації дистанційного навчання для вчителів музичного мистецтва в умовах післядипломної освіти. Розглянуто проблеми післядипломної педагогічної освіти вчителів мистецької освітньої галузі в руслі реформування та реалізації нового змісту освіти мистецької освіти. Виокремлено проблеми та потреби професійного вдосконалення вчителів музичного мистецтва, які можна вирішити в період дистанційного навчання в системі післядипломної освіти.Описано результати досліджень в системі післядипломної педагогічної освіти, які демонструють виявлені пріоритети серед видів і форм дистанційного навчання серед вчителів музичного мистецтва. Зосереджено увагу на змістовному наповненні дистанційного, мережевого, електронного навчання педагогів, добір ефективних технологій навчання вчителів музичного мистецтва в післядипломній педагогічній освіт
Підприємницька компетентність у галузі фізичної культури і спорту: зміст та сутнісні характеристики
The article analyzes scientific approaches of researchers to determination of key notions “entrepreneurship”, “entrepreneurial activity”, “entrepreneurial skill”, “entrepreneurial competence” and tries to specify them, taking into account specific features of the field of physical culture and sport. It is stated, that the level of vocational fitness of future specialists in physical culture is provided by joint presence of comprehensive and special knowledge, abilities, skills, sports and life experience, ability to risk, to overcome difficulties, to find decisions at solving problems, appearing at work of certain complexity in the correspondent specialty. The analysis of educational standards, educational-professional programs and learning-methodical disciplines of the professional training of future specialists in the field of physical culture and sport testifies to insufficient effectiveness of the learning-methodical support of the formation of needed key features of ХХІ century, particularly the entrepreneurial competence development. Entrepreneurship in the field of physical culture and sport, according to the results of the analysis of scientific sources, is presented by the author, from one side, in the social aspect, as a concrete life sphere of society, that covers physical-sanitary, learning-training, competitive and other activity types, from another side – the activity that support them (financing, law, management, development of the material-technical base, communication, research work, training and re-training of staff). From the economic point of view – as a field of non-production sphere, kind of socially helpful work, directed on fiving a special type of services. Thus, a question about training specialists in the field of sport for this type of activity is actualized. Their success directly depends on the entrepreneurial competence development level. So, a conclusion is made that the entrepreneurial competence and entrepreneurial skill of specialists in the field of physical culture and sport provides their success; act as an ability to realize acquired knowledge, abilities and skills, accumulation of the experience in the professional and entrepreneurial activity; an ability to choose means and methods of the entrepreneurial activity, adequate to circumstances of place and timeВ статье анализируются научные подходы исследователей к определению ключевых понятий «предпринимательство», «предпринимательская деятельность», «предприимчивость», «предпринимательская компетентность» и делается попытка их уточнения с учетом специфических особенностей отрасли физической культуры и спорта. Утверждается, что уровень профессиональной пригодности будущих специалистов физической культуры и спорта обеспечивается совокупной наличием общеобразовательных и специальных знаний, умений, способностей, спортивного и жизненного опыта, способностей идти на риск, преодолевать трудности, находить решения проблем возникающих при выполнении работ определенной сложности по соответствующей специальности. Анализ образовательных стандартов, образовательно-профессиональных программ и учебно-методических комплексов дисциплин профессиональной подготовки будущих специалистов в области физической культуры и спорта свидетельствует о недостаточной действенности учебно-методического обеспечения формирования нужных ключевых качеств ХХІ века и, в частности, развития предпринимательской компетентности. Предпринимательство в области физической культуры и спорта, по результатам анализа научных источников, представленные автором, с одной стороны, в социальном плане, как конкретная сфера жизни общества, охватывает физкультурно-оздоровительную, учебно-тренировочную, соревновательную и другие виды деятельности, а с другой, – деятельность, которая их обеспечивает (финансирование, право, управление, развитие материально-технической базы коммуникация, научно-исследовательская работа, подготовка и переподготовка кадров). С экономической точки зрения – как отрасль непроизводственной сферы, вид общественно-полезной работы направленной на оказание определенного вида услуг. Таким образом, актуализируется вопрос о подготовке специалистов в области спорта к даному виду деятельности. Их успех напрямую зависит от уровня развития предпринимательской компетентности. Поэтому делается вывод, что профессиональная компетентность и предпринимательская компетентность специалистов в области физической культуры и спорта обеспечивает достижение ими успехов; выступает как способность к реализации приобретенных знаний, умений и навыков, накопление опыта в профессиональной и предпринимательской деятельности; умение выбирать средства и способы предпринимательской деятельности, адекватные конкретным обстоятельствам места и времениУ статті аналізуються наукові підходи дослідників до визначення ключових понять «підприємництво», «підприємницька діяльність», «підприємливість», «підприємницька компетентність» і робиться спроба їх уточнення із урахуванням специфічних особливостей галузі фізичної культури і спорту. Стверджується, що рівень професійної придатності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту забезпечується наявністю цілісності загальноосвітніх і спеціальних знань, умінь, здібностей, спортивного і життєвого досвіду, здатності ризикувати задля подолання труднощів, спроможності знаходити оптимальні способи розв’язання проблем, котрі виникають під час виконання різних видів фахової праці. Ознайомлення з освітніми стандартами, освітньо-професійними програмами і навчально-методичними комплексами дисциплін професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі фізичної культури і спорту свідчить про недостатню дієвість навчально-методичного супроводу формування ключових навичок ХХІ століття і розвитку підприємницької компетентності. Підприємництво в галузі фізичної культури і спорту, за результатами аналізу наукових джерел, представлені автором, з одного боку, у соціальному плані, як конкретна сфера життя суспільства, що охоплює фізкультурно-оздоровчу, навчально-тренувальну, змагальну та інші види діяльності, а з іншого, – як діяльність, що їх забезпечує (фінансування, право, управління, розвиток матеріально-технічної бази комунікація, науково-дослідна робота, підготовка і перепідготовка кадрів). З економічної точки зору – як галузь невиробничої сфери, вид суспільно-корисної роботи, спрямованої на надання певного виду послуг. Зважаючи на це, актуалізується питання про підготовку фахівців в галузі спорту до підприємницької діяльності, зокрема, розвитку у студентів підприємницької компетентності. Відтак робиться висновок, що професійна компетентність і підприємницька компетентність фахівців у галузі фізичної культури і спорту забезпечує досягнення ними успіхів; постає як здатність до реалізації набутих знань, вмінь і навичок, накопичення досвіду у професійній і підприємницькій діяльності; уміння обирати засоби й способи підприємницької діяльності, адекватні конкретним обставинам місця й час
Фінансові механізми економічної складової прогнозування та розвитку закладів загальної середньої освіти в Україні
The inefficiency of the current system of financing education in Ukraine in the conditions of budget deficit necessitates the search for / implementation of mechanisms that promote the development of economic independence of general education institutions to increase the efficiency of financial resources. The article presents an analysis and definition of regulatory costs of educational services in Ukraine, in particular: presents the calculation of regulatory costs of educational services in Ukraine and substantiates the need to develop stages of implementation of the program of transition of general secondary education to regulatory funding. Introduction of regulatory funding, development and coordination of the main stages of financing of educational institutions, taking into account regulatory funding, will lead to increase of quality of education, level of motivation and efficiency of work of school. In this regard, the application of foreign experience in reforming financial relations between the state and educational institutions, defining and developing the sequence of measures / stages of implementation of the program of transition to regulatory funding will help improve the mechanism of using budget funds.Determination of regulatory costs is based on the calculation of: the cost of providing educational services in the current and planning period / year. Accordingly, it should be an incentive for high performance of the school, based on the calculation of the integrated performance of educational institutions. The introduction of the normative principle of financing educational institutions requires the development of stages of transition to new principles of financing. In this regard, the sequence of measures / stages for the implementation of the program of transition of educational institutions to regulatory funding is defined and presented. The introduction of the main stages and measures of financing of general educational institutions will lead to the improvement of the quality of work of educational institutionsНеэффективность действующей системы финансирования образования в Украине в условиях дефицита бюджетных средств обуславливает необходимость поиска/внедрения механизмов, способствующих развитию экономической самостоятельности общеобразовательных учреждений для повышения результативности использования финансовых ресурсов. В статье дается анализ и определение нормативных затрат предоставления образовательных услуг в Украине, в частности: представлен расчет нормативных затрат предоставления образовательных услуг в Украине и обосновывается необходимость разработки этапов реализации программы перехода учреждений общего среднего образования Нормативы финансирования. Внедрение нормативного финансирования, разработка и согласование основных этапов финансирования учебных заведений с учетом нормативного финансирования приведет к повышению качества образования, уровня мотивированности и результативности работы школы. В связи с этим применение зарубежного опыта реформирования финансовых отношений между государством и учебными заведениями, определение и разработка предоставленной в статье последовательности мероприятий/этапов реализации программы перехода на нормативное финансирование будет способствовать совершенствованию механизма использования полученных бюджетных средств.Определение нормативных затрат производится на основе расчета: стоимости предоставления образовательных услуг в текущем и плановом периоде /году. Соответственно, оно должно быть поощрительным рычагом за высокие показатели работы школы на основе расчета интегрального коэффициента деятельности учебных заведений. Внедрение нормативного принципа финансирования учебных заведений требует разработки этапов перехода на новые принципы финансирования. В связи с этим определена и представлена последовательность мероприятий/этапов по реализации программы перехода учебных заведений на нормативное финансирование. Внедрение основных этапов и мероприятий финансирование общеобразовательных учреждений приведет к повышению качества работы общеобразовательных учрежденийНеефективність діючої системи фінансування освіти в Україні в умовах дефіциту бюджетних коштів обумовлює необхідність пошуку/впровадження механізмів, що сприяють розвитку економічної самостійності загальноосвітніх установ для підвищення результативності використання фінансових ресурсів. В статті подається аналіз та визначення нормативних витрат надання освітніх послуг в Україні, зокрема: представлений розрахунок нормативних витрат надання освітніх послуг в Україні та обґрунтовується необхідність розробки етапів реалізації програми переходу закладів загальної середньої освіти на нормативне фінансування. Впровадження нормативного фінансування, розробка та узгодження основних етапів фінансування закладів освіти з урахуванням нормативного фінансування призведе до підвищення якості освіти, рівня вмотивованості та результативності роботи школи. У зв'язку з цим застосування зарубіжного досвіду реформування фінансових відносин між державою та закладами освіти, визначення та розробка представленої у статті послідовності заходів/етапів реалізації програми переходу на нормативне фінансування сприятиме вдосконаленню механізму використання отриманих бюджетних коштів.Визначення нормативних витрат проводиться на основі розрахунку вартості надання освітніх послуг в поточному та плановому періоді/році. Відповідно, воно повинно бути заохочувальним важелем за високі показники роботи школи на основі розрахунку інтегрального коефіцієнту діяльності закладів освіти. Впровадження нормативного принципу фінансування закладів освіти вимагає розробки етапів переходу на нові принципи фінансування. У зв'язку з цим визначена і представлена послідовність заходів/етапів щодо реалізації програми переходу закладів освіти на нормативне фінансування. Впровадження основних етапів і заходів фінансування загальноосвітніх установ призведе до підвищення якості роботи закладів освіт
Підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанного господарства в закладах вищої освіти в умовах дистанційного навчання
In the present article a structural-system analysis of studying the experience of preparation of future specialists in the hotel and restaurant industry in the conditions of distance learning is carried out. Features of training of future specialists in the hotel and restaurant industry in domestic institutions of higher education are characterized. It is, established that the purpose of their training is to provide the hotel industry with highly qualified staffl, competitive, requested in domestic and foreign labor markets, on the basis of real public demand for services, at developing the ability to conduct quality service and customer service industry. It is determined, that professional training of future specialists in the hotel and restaurant industry is a process carried, out in higher education institutions of various forms of ownership and aimed at obtaining qualifications by students in accordance with educational and professional programs of "bachelor" and "master" levels, which will ensure competitiveness and professional mobility in the hospitality industry. We analysed normative documents of the Ministry of Education and Science of Ukraine on the requirements for the organization of the educational process in terms of distance learning, which we identify with the individualized process, associated with gaining knowledge, skills, abilities and methods of educational and cognitive human activity through indirect interaction of participants of the educational process in a special environment, created by modern psychological and pedagogical, information and communication technologies. Principles, forms, types of educational classes, methods and technologies of teaching and learning during the organization of the educational process in the conditions of distance learning are determined. Recommendations for creation of requirements for training of future specialists in the hotel and restaurant industry in terms of distance learning were created. It is necessary to provide an educational institution with appropriate technical equipment, staff to create, maintain site and network security, enable free access to workplaces, digital competence of teachers, systematic updating of educational and methodological materials, formation and development of information culture of all participantsВ данной статье проведен структурно-системный анализ изучения опыта подготовки будущих специалистов гостинично-ресторанного хозяйства в условиях дистанционного обучения. Охарактеризованы особенности подготовки будущих специалистов гостинично-ресторанного хозяйства в отечественных учреждениях высшего образования. Установлено, что цель подготовки заключается в обеспечении индустрии гостеприимства высококвалифицированными кадрами, конкурентоспособными, востребованными на отечественных и зарубежных рынках труда, на основании реального общественного спроса на услуги, в формировании способностей проводить качественную сервисную деятельность и обслуживание потребителей индустрии гостеприимства. Определено, что профессиональная подготовка будущих специалистов гостинично-ресторанного хозяйства – процесс, который осуществляется в учреждениях высшего образования различных форм собственности и направляется на получение соискателями образования квалификаций в соответствии с образовательно-профессиональных программ образовательных уровней «бакалавр» и «магистр», которые обеспечат конкурентоспособность и профессиональную мобильность в индустрии гостеприимства.Проанализированы нормативные документы Министерства образования и науки Украины относительно требований к организации образовательного процесса в условиях дистанционного обучения, которое нами отождествляется с индивидуализированным процессом, связанным с приобретением знаний, умений, навыков и способов учебно-познавательной деятельности человека с опосредованной взаимодействия удаленных друг от друга участников образовательного процесса в специальной среде, созданном современными психолого-педагогическими и информационно-коммуникационными технологиями. Определены принципы, формы, виды учебных занятий, методы и технологии преподавания и обучения при организации образовательного процесса в условиях дистанционного обучения.Выработаны рекомендации по созданию требований для подготовки будущих специалистов гостинично-ресторанного хозяйства в условиях дистанционного обучения. Необходимым признано обеспечение учебного заведения соответствующим техническим оборудованием, кадровым составом для создания, поддержки работы сайта и безопасности работы в сети, организацию свободного доступа к рабочим местам, цифровую компетентность преподавателей, систематическое обновление учебных и методических материалов, формирование и развитие информационной культуры всех участников образовательного процессаУ даній статті проведено структурно-системний аналіз вивчення досвіду підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанного господарства в умовах дистанційного навчання. Охарактеризовано особливості підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанного господарства у вітчизняних закладах вищої освіти. Установлено, що мета їхньої підготовки полягає в забезпеченні індустрії гостинності висококваліфікованими кадрами, конкурентоспроможними, затребуваними на вітчизняних і закордонних ринках праці, на підставі реального суспільного попиту на послуги, у формуванні здібностей провадити якісну сервісну діяльність та обслуговування споживачів індустрії гостинності. Визначено, що професійна підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанного господарства – процес, який здійснюється в закладах вищої освіти різних форм власності та спрямовується на здобуття здобувачами освіти кваліфікацій відповідно до освітньо-професійних програм освітніх рівнів «бакалавр» і «магістр», що забезпечать конкурентоспроможність і професійну мобільність в індустрії гостинності.Проаналізовано нормативні документи Міністерства освіти і науки України щодо вимог до організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання, яке ототожнюється з індивідуалізованим процесом, пов’язаним з набуттям знань, умінь, навичок і способів навчально-пізнавальної діяльності людини за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу в спеціальному середовищі, створеному сучасними психолого-педагогічними та інформаційно-комунікаційними технологіями. Визначено принципи, форми, види навчальних занять, методи й технології викладання та навчання під час організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.Вироблено рекомендації щодо створення вимог для підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанного господарства в умовах дистанційного навчання. Необхідним визнано забезпечення закладу освіти відповідним технічним обладнанням, кадровим забезпеченням для створення, підтримки роботи сайту та безпеки роботи в мережі, уможливлення організації вільного доступу до робочих місць, цифрова компетентність викладачів, систематичне оновлення навчальних і методичних матеріалів, формування й розвиток інформаційної культури всіх учасників освітнього процес
Інтерактивні методи соціально-педагогічної роботи та ефективність їх використання в діяльності ЦСССДМ
In the modern society, the children’s upbringing and development is considered to replace traditional “cumulative” education with “problem-defining” training, as under such conditions, pupils are engaged in real life problems, being able to independently analyse and solve life issues and not only get theoretical information from a teacher. From the point of social work as a science, such practice is a great prospect for the younger generation future life, as it forms the autonomy and adequate self-actualization of an individual in the society from the school years.Acting on their own, applying their knowledge and skills in practice, pupils obtain some social experience, the motivation to plan their lives and an understanding of responsibility for personal well-being appear. In the process of an interactive learning, pupils and teacher are in the mode of conversation, dialogue with each other, and they are equal. Such an interaction implies the one participant dominance in the educational process over another, one point over another.In the context of problem-based education, learning will be more successful if students formulate the tasks independently and, based on their own life experience, fulfil them. Interactive methods create comfortable conditions for learning, each participant is able to believe in his/her own strength, make own individual contribution to the common cause and develop own abilities. There is an opportunity to exchange knowledge, ideas, and activity ways. Due to the effectiveness of problem-solving education, the skills of cooperation and interaction, a sense of teamwork and self-confidence are formedВ современных условиях воспитания и развития детей считается, что целесообразно заменить традиционное «накопительное» образование на образование «проблемно-определяемое», ведь при таких условиях ученики занимаются реальными проблемами, заимствованными из жизни, могут самостоятельно проанализировать и решить жизненные проблемы, а не только получить теоретическую информацию от учителя. С позиции социальной работы как науки, такая практика стает отличной перспективой для будущей жизни подрастающего поколения, так как она формирует самостоятельность и адекватную самоактуализацию человека в обществе еще со школьных лет.Действуя самостоятельно, применяя свои знания и навыки на практике, учащиеся приобретают определенный социальный опыт, учатся создавать социальные связи, возникает мотивация к планированию своей жизни, понимание ответственности за личное благосостояние. В процессе интерактивного обучения учащиеся и учитель находятся в режиме беседы, диалога между собой, при этом они равноправны. Такое взаимодействие предполагает доминирование одного участника учебного процесса с другим и одной мысли над другой.В условиях проблемно-определяющего образования обучение будет происходить гораздо успешнее, если ученики будут самостоятельно формулировать задачи и, опираясь на собственный жизненный опыт, выполнять их. Интерактивные методы создают комфортные условия для обучения, каждый участник имеет возможность поверить в свои силы, сделать свой индивидуальный вклад в общее дело и развить свои способности. Существует возможность обменяться знаниями, идеями, способами деятельности. Благодаря эффективности проблемно-определяющей образования формируются навыки кооперации и сотрудничества, ощущение работы в команде, уверенность в собственных силахВ сучасних умовах виховання та розвитку дітей вважається, що доцільно замінити традиційну «накопичувальну» освіту на освіту «проблемно-визначальну», адже за таких умов учні займаються реальними проблемами, запозиченими з життя, мають змогу самостійно проаналізувати та вирішити життєві проблеми, а не лише отримати теоретичну інформацію від вчителя. З позиції соціальної роботи як науки, така практика є чудовою перспективою для майбутнього життя підростаючого покоління, так як вона формує самостійність та адекватну самоактуалізацію людини в суспільстві ще зі шкільних років.Діючи самостійно, застосовуючи свої знання та навички на практиці, учні набувають певного соціально досвіду, вчаться створювати соціальні зв’язки, з’являється мотивація щодо планування свого життя, розуміння відповідальності за особистий добробут. У процесі інтерактивного навчання учні і вчитель перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою, при цьому вони рівноправні. Така взаємодія передбачає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою.За умов проблемно-визначальної освіти навчання відбуватиметься набагато успішніше, якщо учні самостійно формулюватимуть завдання і, опираючись на власний життєвий досвід, виконуватимуть їх. Інтерактивні методи створюють комфортні умови для навчання, кожний учасник має змогу повірити у свої сили, зробити свій індивідуальний внесок у загальну справу та розвинути свої здібності. Існує можливість обмінятися знаннями, ідеями, способами діяльності. Завдяки ефективності проблемно-визначальної освіти формуються навички кооперації та співробітництва, відчуття роботи в команді, впевненість у власних сила