ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Міжкультурна компетентність вчителя нової української школи – важливий чинник ефективної педагогічної діяльності
No full textThe article substantiates the urgency of the problem of increasing the level of intercultural competence of teachers of the new Ukrainian school in the conditions of diversity of the ethno-cultural space. The multifunctionality and many dimensions of the teacher's intercultural competence have been proved; structural components and criteria for determining their formation are substantiated: value-ethical (value attitude to pedagogical activity, understanding of peculiarities of ethno-cultural communities, worldview position, adherence to ethical norms of pedagogical activity, person / child-centrism); theoretical-cognitive (special professional knowledge, ability to think (thinking), intellectual ability); personality-psychological (professionally important qualities of the personality - attentiveness, observability, sensitivity to the emotional state of the interlocutor, empathy, emotional stability, altruism, consistency, justice, demandingness); linguistic and communicative (linguistic, communicative, cultural, personality listening and hearing, tolerance, tact); procedural activity (mastery of teaching methods, skills and competences, organizational abilities, speed of reaction and decision making, responsiblity, capacity for reflection and self-improvement).The vision of the teacher's intercultural competence as a special integrative internal education is defined, which ensures the teacher's readiness for the professional activity in the conditions of modern ethno-cultural diversity of the educational environment and is based on humanistic, moral-ethical, spiritual values, epistemological and philosophical positions.The question of formation of the intercultural competence of teachers in higher education institutions and its improvement in institutions of postgraduate pedagogical education is considered in the context of ideas of self-education, self-development on the basis of fundamental approaches: systemic; cultural; the ways and methods of increasing the effectiveness of pedagogical activities are outlined.It is also noted, that the level of development of the intercultural competence of specialists’ personality not only increases the efficiency of their professional activity in Ukraine, but also increases the likelihood of labor migration of highly-qualified specialists.The ways of minimizing, if not preventing, the "brain drain", labor migration from our Ukraine in connection with the processes of civilization globalization of the world space are offeredВ статье обоснована актуальность проблемы повышения уровня межкультурной компетентности учителей новой украинской школы в условиях разнообразия этнокультурного пространства. Раскрыто понятие: межкультурной компетентности личности, межкультурной компетентности специалиста, межкультурной компетентности учителя новой украинской школы как составляющих профессиональной культуры; проанализированы их особенности, обусловленные спецификой профессиональной деятельности. Доказаны многофункциональность и многомерность межкультурной компетентности педагога; обоснованы структурные компоненты и критерии определения их сформированности: ценностно-этический (ценностное отношение к педагогической деятельности, понимание особенностей этнокультурных сообществ, мировоззренческая позиция, соблюдение этических норм педагогической деятельности); теоретико-когнитивный (специальные профессиональные знания, способность к умственной (мыслительной) деятельности, интеллектуальные способности); личностно-психологический (профессионально важные качества личности - внимательность, наблюдательность, чувствительность к эмоциональному состоянию собеседника, эмпатия, эмоциональная устойчивость, альтруизм, последовательность, справедливость, требовательность); культурно-коммуникативный (языковая, коммуникационная культуры, лингвистические способности, умение слушать и слышать, толерантность, тактичность); процессуально-деятельностный (владение методикой преподавания предмета, умения и навыки, организаторские способности, скорость реакции и принятия взвешенного решения, ответственность, способность к рефлексии и саморазвитию).Определено собственное виденье межкультурной компетентности учителя как особого интегративного внутреннего содержания, которое обеспечивает готовность педагога к профессиональной деятельности в условиях современного этнокультурного разнообразия образовательной среды и основывается на гуманистических, нравственных, духовных ценностях, гносеологических и мировоззренческих позициях.Рассмотрены вопросы формирования межкультурной компетентности учителей в учреждениях высшего образования и ее усовершенствование в учреждениях последипломного педагогического образования в контексте идей самообразования, саморазвития на основе основополагающих подходов: системном; компетентностном; культурологическом; поликультурном. Обозначены пути и способы повышения эффективности педагогической деятельности.Также отмечено, что уровень сформированности межкультурной компетентности личности специалистов способствует не только повышению эффективности их профессиональной деятельности в Украине, но и увеличивает вероятность трудовой миграции высококвалифицированных специалистов. Предложены способы, если не предотвращения, то минимизации "утечки мозгов", трудовой миграции с Украины в связи с процессами цивилизационной глобализации мирового пространстваВ статті обґрунтовано актуальність проблеми підвищення рівня міжкультурної компетентності вчителів нової української школи в умовах розмаїття етнокультурного простору. Розкрито поняття: міжкультурної компетентності особистості, міжкультурної компетентності фахівця, міжкультурної компетентності вчителя нової української школи як складових професійної культури; проаналізовано їх особливості, зумовлені специфікою професійної діяльності. Доведено багатофункціональність та багатовимірність міжкультурної компетентності педагога; обґрунтовано структурні компоненти та критерії визначення їх сформованості: ціннісно-етичний (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, розуміння особливостей етнокультурних спільнот, світоглядна позиція, дотримання етичних норм педагогічної діяльності, людино/дитиноцентризм); теоретико-когнітивний (спеціальні фахові знання, здатність до розумової (мисленнєвої) діяльності, інтелектуальні здібності); особистісно-психологічний (професійно важливі якості особистості- уважність, спостережливість, чутливість до емоційного стану співрозмовника, емпатія, емоційна стійкість, альтруїзм, послідовність, справедливість, вимогливість); мовно-комунікативний (мовна, комунікаційна культури, лінгвістичні здібності, уміння слухати та чути, толерантність, тактовність); процесуально-діяльнісний (володіння методикою викладання предмету, уміння та навички, організаторські здібності, швидкість реакції та прийняття виваженого рішення, відповідальність, здатність до рефлексії та самовдосконалення).Визначено власну візію щодо міжкультурної компетентності вчителя як особливого інтегративного внутрішнього утворення,що забезпечує готовність педагога до професійної діяльності в умовах сучасного етнокультурного розмаїття освітнього середовища та ґрунтується на гуманістичних, морально-етичних, духовних цінностях, гносеологічних та світоглядних позиціях.Розглянуто питання формування міжкультурної компетентності вчителів у закладах вищої освіти та її удосконалення у закладах післядипломної педагогічної освіти в контексті ідей самоосвіти, саморозвитку на підґрунті основоположних підходів: системному; компетентнісному; культурологічному; полікультурному. Окреслено шляхи та способи підвищення ефективності педагогічної діяльності.Також зазначено, що рівень сформованості міжкультурної компетентності особистості фахівців сприяє не тільки підвищенню ефективності їхньої фахової діяльності в Україні, але й збільшує вірогідність трудової міграції висококваліфікованих фахівців.Запропоновано способи, якщо не запобігання, то мінімізації “витікання мізків”, трудової міграції з України у зв’язку з процесами цивілізаційної глобалізації світового простор
Розвиток художньої освіти на Єлисаветградщині (друга половина XIX – початок XX століття). За матеріалами словника «Митці степової України»
No full textThe article considered the development of art education in the Yelisavetgrad region (second half of XIX - early XX century) through the prism of biographies of artists, presented in the publication "Artists of Steppe Ukraine", The main center of art education at that time in Yelisavetgrad were Evening drawing and design classes, which were founded by P. Krestonostsev. In the dictionary on a wide source base more than 200 articles about artists and their students were collected and unified, that were once in the steppe region (Yelisavetgrad region at that time was part of the Kherson province, now - the territory of the Kirovograd region with the regional center of Kropyvnytskyi). Accentuated, that artistic life at the time developed in a pan-European context. Many artists, presented in the dictionary, made a significant contribution to the art not only of Ukraine but also of other countries. The article also revealed features of the work on the dictionary: installation of little known names - artists-teachers and their students, clarification of biographies of already known personalities. Research biographies made it possible to outline starting points and ways of future searches for the purpose of historical and pedagogical reconstruction of a condition and dynamics of the cultural and educational process in the region, birth and existence of a local art school and the development of the art process as a whole. Exactly the research will contribute to the generalization of artistic pedagogical experience and popularization of creative use of ideas of outstanding teachers in modern conditions, will play an important role in ensuring the development of research in modern pedagogical science, education and practiceВ статье сквозь призму биографий художников, представленных в издании «Художники Степной Украины», рассматривается развитие художественного образования Елисаветградщины (второй половины XIX - начала XX века). Основным центром художественного образования в то время в Елисаветграде были Вечерние рисовальные и чертежные классы, которые были основаны П. Крестоносцевым. В словаре на основе источников было собрано и унифицированы более 200 статей о художниках и их учениках, находившихся когда-то в степном крае (Елисаветградщина в этот период входила в Херсонскую губернию, ныне – территория Кировоградской области с областным центром г. Кропивницкий). Акцентируется, что художественная жизнь в то время развивалось в общеевропейском контексте. Немало художников, представленных в словаре, внесли весомый вклад в искусство не только Украины, но и других стран мира. В статье также раскрываются особенности работы над словарем: установление малоизвестных имен – художников-педагогов, а также их учеников, уточнение биографий уже известных персоналий. Исследование биографий дало возможность определить отправные точки и пути будущих поисков с целью историко-педагогической реконструкции состояния и динамики культурно-образовательного процесса в крае, зарождения и существования локальной художественной школы и развития художественного процесса в целом. Само исследование будет способствовать обобщению художественного педагогического опыта и популяризации творческого использования идей выдающихся педагогов в современных условиях, будет играть важную роль в обеспечении развития научных исследований современной педагогической науки, образования и практикиУ статті скрізь призму біографій митців, що представлені у виданні «Митці Степової України», розглядається розвиток художньої освіти на Єлисаветградщині (другої половини XIX – початку XX століття). Основним осередком художньої освіти на той час в Єлисаветграді були Вечірні рисувальні і креслярські класи, які були засновані П. Крестоносцевим. У словнику на широкій джерельній базі було зібрано та уніфіковано понад 200 статей про митців та їхніх учнів, що перебували колись у степовому краї (Єлисаветградщина в цей період входила до Херсонської губернії, нині – територія Кіровоградської області з обласним центром м. Кропивницький). Акцентується, що мистецьке життя на той час розвивалося в загальноєвропейському контексті. Чимало митців, що представлені у словнику, зробили вагомий внесок у мистецтво не тільки України, але й інших країн світу. У статті також розкриваються особливості роботи над словником: встановлення маловідомих імен – художників-педагогів та їхніх учнів, уточнення біографій вже відомих персоналій. Дослідження біографій надало змогу окреслити відправні точки та шляхи майбутніх пошуків з метою історико-педагогічної реконструкції стану і динаміки культурно-освітнього процесу в краї, зародження та існування локальної художньої школи та розвитку мистецького процесу в цілому. Саме дослідження сприятиме узагальненню мистецького педагогічного досвіду та популяризації творчого використання ідей видатних педагогів у сучасних умовах, відіграватиме важливу роль у забезпеченні розвитку наукових досліджень сучасної педагогічної науки, освіти і практик
Способи формування лідерського стилю життя молоді як передумова безперервної освіти
No full textIn this article the author examines a possibility of motivation of the personality of a young human to continuous education through forming and development of leader qualities. Leader positions of young people are instrumental in bringing a human in the permanent update of knowledges and processing of a large array of information, in fact leadership, as well as professional skills needs permanent self-development for constancy in firmness of the position and dynamics in the practical application of the noted quality. We examine the leading mechanism of acquisition of leader qualities as a pre-condition of continuity of education of young people through the glass of psychological and pedagogical active, creative methods, each of which provides the proper stage of development of high-quality leadership.The author accents attention on continuous education as on the method of maintainance, development of national cultures and also values, common to all mankind. Many problems, appeared in Ukraine, are a result of impudence and indifference of habitants. And unfortunately, today there is a considerable part of young people, indifferent to the events which take place, including through ignorance, without a regard to large possibilities of modern technologies.Such leading methods as: training, creation of hubs, application of workshops, methods «Six hat», «World cafe», «Hamburger», and also: e-learning, m-learning, u-learning, change of workings areas, inverted class, autonomous group are examined; the necessity of creation of youth schools of the innovative character as «Youth schools of social activity» is groundedExcept for it, the author accents attention on the importance of creation of the modern public space (platforms) for increasing the general level of educational and social activity of habitants of the correspondent region, on which innovative technologies of social formation and development of an active position of young people are directed in accordance with the European standards through the use and addition of the human capital.In the article there are examined values of forming and development of talents of leadership in a rural locality in particular, taking into account the local features of development of a region, categories of children, their interests and absence or presence of resources for self-realization of our children. A complexity and systematic character of co-operation of such mechanisms allows to get a practical result and provide a high-quality pre-condition to the motivational process of continuous formation of a personality as a basis of safety direction of the country.In the context of continuity of the educational process, the labor potential realization increases, the likelihood of gaining new luck in the professional experience and advanced training increases, that in its turn reduce migration processes. And the author offers the continuity of education through the formation and development of leadershipВ данной статье автор рассматривает возможность мотивации личности молодого человека к непрерывному образованию через формирование и развитие лидерских качеств. Лидерские позиции молодежи способствуют привлечению человека к постоянному обновлению знаний и переработке большого массива информации, ведь лидерство, равно как и профессиональные навыки нуждаются в постоянном саморазвитии для стойкости своей позиции и динамики в практическом применении отмеченного качества. Мы рассматриваем ведущий механизм приобретения лидерских качеств как предпосылку непрерывности образования молодого человека через призму психолого-педагогических активных, креативных способов, каждый из которых качественно обеспечивает соответствующую ступень развития лидерства.Автор акцентирует внимание на непрерывном образовании как способе сохранения, развития и взаимообогащения национальных культур и общечеловеческих ценностей. В Украине появились много проблем, и часть, из них является следствием безответственности и безразличия жителей. И к сожалению, сегодня значительная часть молодых людей безразлична к событиям, которые происходят, в том числе из-за неосведомленности, невзирая на большие возможности современных технологий.Рассматриваются такие ведущие способы как: соціально-психологический тренинг, создание хаоив, применение воркшопов, метод «Шесть шляпа», «World cafe», обосновывается необходимость создания молодежных школ инновационного характера - «Молодежные школы социальной активности», метод «Гамбургер», а также: e-learning, m-learning, u-learning, изменение рабочих зон, перевернутый класс, автономная группа, индивидуальная траектория.Кроме этого, автор акцентирует внимание на важности создания современного общественного пространства (платформы) для повышения общего уровня образованности и социальной активности жителей соответствующего региона, на который направлены инновационные технологии формирования и развития социально активной позиции молодежи в соответствии с европейскими стандартами через использование и пополнение человеческого капитала.В статье рассматривается значение формирования и развития талантов лидерства, учитывая местные особенности развития региона, категории детей, их интересы и отсутствие или наличие ресурсов, для самореализации наших детей. Комплексность и систематичность взаимодействия такого механизма позволяет получить практический результат и обеспечить качественную предпосылку к саммотивационному процессу непрерывного образования личности как основа направления безопасности страны.В условиях непрерывности образовательного процесса увеличивается реализация трудового потенциала, возрастает вероятность получения новых знаний, профессионального опыта и улучшения квалификации, в свою очередь уменьшает миграционные процессы. А обеспечение непрерывности образования автор предлагает осуществлять через формирование и развитие лидерстваУ даній статті автор розглядає можливість мотивації особистості молодої людини до безперервної освіти через формування та розвиток лідерських якостей. Лідерські позиції молоді сприяють залученню людини до постійного оновлення знань та переробки великого масиву інформації, адже лідерство, так само як і професійні навички потребують постійного саморозвитку для сталості у стійкості своєї позиції та динамічності у практичному застосуванні означеної якості. Ми розглядаємо провідний механізм набуття лідерських якостей як передумову безперервності освіти молодої людини через призму психолого-педагогічних активних, креативних способів, кожен з яких якісно забезпечує відповідний щабель розвитку лідерства.Автор акцентує увагу на неперервній освіті як способу збереження, розвитку і взаємозбагачення національних культур та загальнолюдських цінностей, а також як способу збереження трудових ресурсів та розвиток людського капіталу. Сьогодення України має багато проблем, частина з яких через безвідповідальність та байдужість громадян. Серед такої категорії громадян є значний відсоток молоді.Розглядаються такі провідні способи формування та розвитку лідерства як: соціально-психологічний тренінг, створення хабів, застосування воркшопів, метод «Шість капелюх», «World cafe», обґрунтовується необхідність створення молодіжних шкіл інноваційного характеру - «Молодіжні школи соціальної активності», метод «Гамбургер», а також: e-learning, m-learning, u-learning, зміна робочих зон, перевернутий клас, автономна група, індивідуальна траєкторія.Окрім цього, автор акцентує увагу на важливості створення сучасного громадського простору (платформи) для підвищення загального рівня освіченості та соціальної активності молоді відповідного регіону, на який спрямовано інноваційні технології формування та розвитку соціально активної позиції молоді відповідно до європейських стандартів через використання та поповнення людського капіталу.У статті розглядається значення формування та розвитку талантів лідерства, враховуючи місцеві особливості розвитку регіону, категорії дітей, їх інтереси та наявність ресурсів для самореалізації наших дітей. Комплексність та систематичність взаємодії такого механізму дозволяє отримати практичний результат та забезпечити якісну передумову до самомотиваційного процесу безперервної освіти особистості.За умов безперервності освітнього процесу збільшується реалізація трудового потенціалу, зростає можливість отримання нових знань, професійного досвіду та покращення кваліфікації, що в свою чергу зменшує міграційні процеси. А забезпечення безперервності освіти автор пропонує здійснювати через формування та розвиток лідерств
Антидискримінаційна освітня програма проти трудової міграції: кейс сільської школи
No full textThe article outlines the reasons for the labor migration of the rural able-bodied population to the urban zone and its consequences, both personally for people and for the village and the community. The link between migration and schooling is analyzed. Creating a non-discriminatory school environment has been studied as one of the ways of preventing migration. The role of the modern educator, who is a continuous learner, in particular in the process of creating a non-discriminatory space of the educational establishment as an equal-opportunity space, is determined by the example of the Ohijivka Educational Complex. The activity of the Anti-discrimination Center of the Ohijivka Educational Complex has been studied to determine specific directions and ways of providing information and methodological and practical support for conducting an anti-discrimination examination of school textbooks, gender analysis of lessons, replacing the visual space by the gender-sensitive one, conducting lessons without transitions, teaching and transacting gender audit of an educational institution.The article describes how participating in the pilot-level work at the regional level "Scientific and methodological foundations of implementing gender approaches in the system of educational institutions work for in 2014-2018" contributed to the disclosure of the creative potential of participants, the development of their critical thinking, reflective abilities and readiness for new ideas. After all, both teachers and students have learned from their positive experience that lifelong learning enhances the competitiveness of both individuals and the educational institution as a whole, and shapes democratic values. It was shown, that the next step of the institution's effective activity was creating an environmental project "Collect Separate Garbage – Make a Happy Life," which spread to the entire community. Thus, due to the inspiration and trend-oriented work of the school staff, the local population’s consciousness that understands that it is much more comfortable to live in an anti-discriminatory and ecologically friendly environment has been changing. The indicators of the number of the able-bodied rural population in recent years are also analyzedВ статье обозначены причины трудовой миграции сельского трудоспособного населения в город и ее последствия как персонально для людей, так и для села как общины. Проанализировано взаимосвязь между миграцией и школьным образованием. Изучено один из способов предупреждения миграции – создание недискриминационной среды школы. На примере Огиевского учебно-воспитательного комплекса определена роль современного педагога, который обучается в течение жизни, в частности, в процессе создания недискриминационного пространства учреждения образования как пространства равных возможностей.На примере деятельности антидискриминационного центра примере Огиевского учебно-воспитательного комплекса определены конкретные направления и способы оказания информационно-методической и практической поддержки по проведению антидискриминационной экспертизы школьных учебников, гендерного анализа уроков, изменения визуального пространства на гендерночувствительный, проведения уроков и воспитательных мероприятий без транслирования гендерных стереотипов, а также проведение гендерного аудита учреждения.Показано, как участие в исследовательско-экспериментальной работе регионального уровня «Научно-методические основы внедрения гендерных подходов в систему работы учреждений образования на 2014 – 2018 г.г.» способствовало раскрытию творческого потенциала учасстников и участниц, развитию их критического мышления, рефлексионных способностей и готовности к восприятию новых идей. И педагоги, и ученики на своем позитивном опыте осознали, что обучение в течение жизни повышает конкурентноспособность как отдельных личностей, так и образовательного учреждения в целом, формирует демократические ценности. Показано, что следующим шагом эффективной деятельности учреждения образования стало создание экологического проекта «Собирай раздельно мусор – будет счастливой жизнь» ( в оригинале – «Збирай роздільно сміття – буде щасливим життя»), который распространился на все сообщество села. Следовательно, благодаря вдохновляющей и ориентированной на современные тенденции учебного учреждения, изменяется сознание местного населения, которое понимает, чт ожить в недискриминационной и экологически чистой среде намного комфортнее. В статье проанализированы показатели количества работоспособного населения села за последние годыУ статті окреслено причини трудової міграції сільського працездатного населення до міста та її наслідки як персонально для людей, так і для села як громади. Проаналізовано зв’язок між міграцією і шкільною освітою. Вивчено один із шляхів попередження міграції – створення недискримінаційного середовища школи. На прикладі Огіївського навчально-виховного комплексу визначено роль сучасного педагога, який навчається протягом життя, зокрема в процесі створення недискримінаційного простору закладу освіти як простору рівних можливостей. На прикладі діяльності антидискримінаційного центру Огіївського навчально-виховного комплексу визначено конкретні напрями і шляхи надання інформаційно-методичної та практичної підтримки з проведення антидискримінаційної експертизи шкільних підручників, гендерного аналізу уроків, зміни візуального простору на гендерночутливий, проведення уроків та виховних заходів без транслювання гендерних стереотипів, проведення гендерного аудиту закладу освіти.Показано як участь у дослідно-експериментальній роботі регіонального рівня «Науково-методичні засади впровадження гендерних підходів в систему роботи закладів освіти на 2014 – 2018 роки» сприяла розкриттю творчого потенціалу учасників і учасниць, розвитку їх критичного мислення, рефлексійних здібностей та готовності до сприйняття нових ідей. Адже і педагоги, і учні на своєму позитивному досвіді усвідомили, що навчання протягом життя підвищує конкурентоздатність як окремих осіб, так і закладу освіти в цілому, формує демократичні цінності. Показано, що наступним кроком ефективної діяльності закладу стало створення екологічного проєкту «Збирай роздільно сміття – буде щасливим життя», який поширився на всю громаду. Отже завдяки натхненній і орієнтованій на сучасні тенденції роботі навчального закладу змінюється свідомість місцевого населення, яке розуміє, що жити в недискримінаційному та екологічно чистому середовищі набагато комфортніше. Проаналізовано показники кількості працездатного населення села за останні рок
Експериментальна апробація методики змішаного навчання усного японського мовлення майбутніх філологів
No full textThe study describes the characteristics of the experimental introduction of the methods of blended Japanese oral language teaching for future philologists, as well as the adequacy of the experimental method, aimed at testing the hypothesis of the study. It dwells upon the peculiarities of methodical experiment organization, which was aimed at finding out how effective can be four basic models of blended learning which were selected for teaching oral Japanese: “Face-to-Face Driver”, which was used to teach students of the first year of study, “Activities Rotation Model” for second-year students, “Working Space Rotation Model” which targeted third-year future philologists, and “Flipped Classroom Model” used among the students of the fourth year of the Bachelor's educational level. The experiment also included the use of three auxiliary models: “Flex Model”, aimed at working with the students, who study according to an individual schedule or are forced to catch up with certain material, “Online Lab Model”, aimed at organizing distance learning because of certain prerequisites and needs of the course, and “Self-Blend Model”, aimed at organizing independent study time for students, who are already independent users and are working on some additional courses. The experiment lasted for two years and was conducted at all the years (from first to fourth) of the Bachelor’s educational level. The article highlights the organizational and semantic aspects of experimental teaching using experimental verification capabilities in the research practice of developing oral Japanese skills among future philologists. The article also mentions the two variants of the author's methods, which differ according to the presence or absence of elements of microlearning (microsearch) during in-person training, and the second one was chosen as more preferrable. The results of the experiment proved that both of these variants turned out to be successful, although the presence of microsearch did not affect the level of competence in listening skill, monologue and dialogic speechВ исследовании описываются сущностные характеристики экспериментального внедрения методики смешанного обучения устной японского речи будущих филологов, а также обосновывается адекватность метода эксперимента для проверки гипотезы исследования. Указываются особенности организации методического эксперимента, целью которого было выявить, насколько эффективными для обучения устной японского речи является выбраны четыре основные модели: «Face-to-Face Driver», применявшаяся на занятиях со студентами первого года обучения, «модель последовательного распределения форм работы» для студентов второго года обучения, «модель смены рабочих зон» для будущих филологов третьEGо года обучения и «модель перевернутой аудитории», использовавшейся на четвертом yearе образовательного уровня «бакалавр»; а также три вспомогательные модели: «Flex» для работы со студентами, находящимися на индивидуальном графике или вынужденными догонять определенный материал, «Online Lab» для дистанционного обучения при наличии особых предпосылок и нужд yearа, а также «Self-Blend» для организации самостоятельной работы студентов над дополнительными yearами на этапе независимого пользователя. Эксперимент длился два года и проводился на всех yearах образовательного уровня «бакалавр» от первого до четвертого. В статье освещены организационные и содержательные аспекты экспериментального обучения студентов с применением верификационных возможностей эксперимента в исследовательской практике формирования устной японской речи будущих филологов. Указываются также два варианта авторской методики, отличающиеся между собой наличием или отсутствием элементов микрообучения (микропоиска) во время очных занятий, среди которых предпочтительным был выбран второй. В результате эксперимента было доказано, что оба из этих вариантов методики зарекомендовали себя как успешные, хотя наличие микропоиска и не повлияло на уровень сформированности компетенций в аудировании, монологической и диалогической речиУ дослідженні описуються сутнісні характеристики експериментального впровадження методики змішаного навчання усного японського мовлення майбутніх філологів, а також обґрунтовано адекватність методу експерименту для перевірки гіпотези дослідження. Зазначено особливості організації методичного експерименту, який мав на меті виявити, наскільки ефективними для навчання усного японського мовлення є обрані чотири основні моделі: «Face-to-Face Driver», що застосовувалася на заняттях зі студентами першого року навчання, «модель почергового розподілу форм роботи» для студентів другого року навчання, «модель зміни робочих зон» для майбутніх філологів третього року навчання і «модель перевернутої аудиторії», що використовувалася на четвертому курсі освітнього рівня «бакалавр»; а також три допоміжні моделі: «Flex» для роботи із студентами, що знаходяться на індивідуальному графіку або вимушені наздогнати певний матеріал, «Online Lab» для дистанційного навчання за особливих передумов і потреб курсу, а також «Self-Blend» для організації самостійної роботи студентів над додатковими курсами на етапі незалежного користувача. Експеримент тривав два роки і проводився на всіх yearах освітнього рівня «бакалавр» від першого до четвертого. У статті висвітлено організаційні і змістові аспекти експериментального навчання студентів із використанням верифікаційних можливостей експерименту в дослідницькій практиці формування усного японського мовлення у майбутніх філологів. Зазначаються також два варіанти авторської методики, що відрізняються між собою наявністю або відсутністю елементів мікронавчання (мікропошуку) під час очних занять, з яких перевагу було надано другому. В результаті експерименту було доведено, що обидва з цих варіантів методики показали себе як успішні, хоча наявність мікропошуку і не вплинула на рівень сформованості компетентностей в аудіюванні, монологічному та діалогічному мовленн
Готовність учителів до створення інклюзивного комп’ютерно зорієнтованого освітнього середовища початкової школи
Get PDFThe article deals with peculiarities of training specialists to create the inclusive and computer-oriented educational environment. A number of structural components that take a crucial system-forming role are highlighted in the article, namely a system of basic and professional future teachers’ values in inclusive education, practical potential, resource support for correctional and development activities and professional skills in the field of information and communication technologies and willingness to participate in e-education.Research methods: psychological and pedagogical experiment, providing the qualitative and quantitative analysis of results, observations, questionnaires, interviews, modeling method and mathematical statistics.The aim of the research work is to substantiate the structure and content of the inclusive and computer-orientated educational environment that will identify priority areas and activities in educational establishments and trace the range of professional competencies as a basis for working out a special course on syllabus.The research work was carried out. It dealt with process of training future teachers to use electronic educational resources in the inclusive environment (to work in a team, implementing a comprehensive approach to educate a child with special educational needs, as well as to carry out diagnostic-advisory and pedagogical support). All mentioned above involved the students in studying the educational discipline.Research findings on training future teachers to work in the inclusive educational and computer-orientated environment indicate that the competencies that are formed are rather satisfying, but there are certain aspects that teachers need to focus on, these are information and communication technology opportunities, they can use at workВ статье проанализированы особенности формирования готовности специалистов к созданию инклюзивной компьютерно-ориентированной образовательной среды. Выделен ряд структурных компонентов, которые выполняют системообразующую роль: система базовых и профессиональных ценностей будущих педагогов по инклюзивному образованию, практический потенциал, ресурсное обеспечение коррекционно-развивающей деятельности и профессиональное мастерство в сфере информационно-коммуникационных технологий и готовность к использованию электронных образовательных ресурсов в образовательном процессе.Методы исследования: психолого-педагогический эксперимент, предусматривающий качественный и количественный анализ результатов, наблюдение, анкетирование, собеседование, метод моделирования, методы математической статистики.Цель исследования предполагает обоснование структуры и содержания инклюзивной образовательной компьютерно-ориентированной среды, что позволит определить приоритетные направления и виды деятельности в учреждениях общего образования, а также проследить комплекс профессиональных компетенций как результативно-целевую основу проектирования спецкурса в рамках образовательной программы.Исследование процесса формирования у будущих учителей умений использовать электронные образовательные ресурсов в условиях инклюзивного среды (работать в команде, осуществляя комплексный подход к образованию ребенка с особыми образовательными потребностями, а также проводить лечебно-консультативную, проектно-педагогическую работу) предусматривало изучение учебной дисциплины.Результаты исследования по подготовке будущих педагогов к деятельности в условиях инклюзивного образовательного компьютерно ориентированного среды показывают, что в основном сформированы компетентности удовлетворяют потребности педагогов, однако остаются определенные аспекты, на которых педагогам следует сосредоточивать внимание, в частности это возможности информацино-коммуникационных технологий и их применения в работеУ статті проаналізовано особливості формування готовності фахівців до створення інклюзивного комп’ютерно зорієнтованого освітнього середовища.Виділено низку структурних компонентів, які виконують системоутворюючу роль: система базових і професійних цінностей майбутніх педагогів щодо інклюзивної освіти, практичний потенціал, ресурсне забезпечення корекційно-розвиткової діяльності та професійна майстерність у сфері інформаційно-комунікативних технологій та готовність до використання електронних освітніх ресурсів в освітньому процесі.Методи дослідження: психолого-педагогічний експеримент, який передбачає якісний та кількісний аналіз результатів, спостереження, анкетування, співбесіда, метод моделювання, методи математичної статистики.Мета дослідження передбачає обґрунтування структури та змісту інклюзивної освітньої комп’ютерно зорієнтованого середовища, що дозволить визначити пріоритетні напрямки та види діяльності в закладах загальної освіти, а також прослідкувати комплекс професійних компетентностей як результативно-цільову основу проектування спецкурсу в межах освітньої програми.Дослідження процесу формування у майбутніх учителів умінь використовувати електронні освітні ресурсів в умовах інклюзивного середовища (працювати в команді, здійснюючи комплексний підхід до освіти дитини з особливими освітніми потребами, а також проводити діагностично-консультативну, проектно-педагогічну роботу) передбачало вивчення навчальної дисципліни.Результати дослідження щодо підготовки майбутніх педагогів до діяльності в умовах інклюзивної освітньої комп’ютерно зорієнтованого середовища засвідчують, що здебільшого сформовані компетентності задовольняють потреби педагогів, однак залишаються певні аспекти, на яких педагогам слід зосереджувати увагу, зокрема це можливості інформаційно-комунікаційних технологій та їх застосування у робот
Метод фазового формування вокального звуку на заняттях навчального хорового колективу
No full textThe article is devoted to coverage of the stages of forming the vocal sound in a classroom training choir, united in the phase sequence. The feature of the first phase of the vocal sound formation is the creation of the psychological setting, which leads to the very essence of singers’ activity. The second phase is characterized by a change in sound timbre similitude. Enormous pressure is required from the central nervous system to concentrate the inner mental work and make coordination. The sign of the third phase is the appearance of higher positional sound. In the fourth phase, the singing actions are more dynamically stable and coordinated. The fourth phase is characterized by broad compact timbre sound, but something too heavy by the power. A characteristic feature of the fifth phase is the automation of vocal skills, the sound gets flexibility and plasticity. The mechanism of stabilization in the formation of vocal skills that ensure the accuracy, efficiency and stability of the movements of the articulatory apparatus is analyzed. We have substantiated the method of imitation as a psychological process, transformed in the active thinking work and implemented in practice.The basic points of the head of a choir are analyzed, including: work on rounding lighting the sound, singing properly on the organized breathing support, forming a unified manner of sounding voices. It is noted, that the complex interaction of breath, soft palate and larynx ensures the correct formation of the vocal sound. It is determined, that the sound acquires a full quality characteristic only due to the smoothing of the registers. The main criteria of the set, academic voice are characterized, namely: the presence of two singing forms and the work of two resonators, which are equally involved in the formation of both low and high sounds. The mechanism of voice synchronization in choral parts is characterizedВ статье рассматриваются этапы формирования вокального звука на занятиях учебного хорового коллектива, которые объединены в фазы в определенной последовательности. Особенностью первой фазы формирования вокального звука является создание у субъекта психологической установки, которая предопределяет саму суть деятельности певца. Вторая фаза характеризуется изменением тембрового украшение звука, который обеспечивается работой центральной нервной системы, чтобы сконцентрировать внутреннюю умственную работу и осуществить координацию движений. Признаком третьей фазы является появление позиционно высокого звучания. В четвертой фазе действия певцов - более динамически стойкие и скоординированные. Для четвертой фазы характерен широко компактный, тембральный звук, но несколько увесистый по силе. Характерной особенностью пятой фазы является автоматизация вокальных навыков, звук приобретает гибкость и пластичность.Проанализирован механизм стабилизации в формировании вокальных навыков, которые обеспечивают точность, экономичность и стабильность движений артикуляционного аппарата. Обоснован метод наследования, как психологический процесс, который трансформируется в активную мыслительную работу и реализуется в практической деятельности. Очерчены основные моменты работы руководителя учебного хорового коллектива, а именно: работа над округлением и освещением звука, пения на правильно организованной опоре дыхания, формированием единственной манеры звучания голосов. Отмечено, что комплексное взаимодействие органов дыхания, мягкого неба и гортани обеспечивает правильное формирование вокального звука. Определенно, что звук приобретает полную качественную характеристику только благодаря сглаживанию регистров.Охарактеризованы основные критерии поставленного, академического голоса, а именно: наличие двух формант певцов и робота двух резонаторов, которые в одинаковой степени участвуют в образовании как низких, так и высоких звуков. Проанализирован механизм синхронизации голосов певцов в хоровой партииУ статті розглядаються етапи формування вокального звуку на заняттях навчального хорового колективу, об’єднані у фази в певній послідовності. Особливістю першої фази формування вокального звуку є створення у суб’єкта психологічної установки, що зумовлює саму суть співацької діяльності. Друга фаза характеризується зміною тембрового окрасу звуку, що забезпечується роботою центральної нервової системи, щоб сконцентрувати внутрішню розумову роботу і здійснити координацію рухів. Ознакою третьої фази є поява позиційно більш високого звучання. У четвертій фазі співацькі дії є динамічно стійкішими та скоординованішими. Для четвертої фази характерний широко компактний, тембральний звук, але нелегкий по силі. Характерною особливістю п’ятої фази є автоматизація вокальних навичок, звук набуває гнучкості та пластичності.Проаналізовано механізм стабілізації у формуванні вокальних навичок, що забезпечують точність, економічність та стабільність рухів артикуляційного апарату. Обґрунтовано метод наслідування, як психологічний процес, що трансформується в активну мисленнєву дію і реалізується у практичній діяльності. Окреслено основні моменти роботи керівника навчального хорового колективу, а саме: робота над округленням та освітленням звуку, співу на правильно організованій опорі дихання, формуванням єдиної манери звучання голосів. Зазначено, що комплексна взаємодія органів дихання, м’якого піднебіння і гортані забезпечує правильне формування вокального звуку. Визначено, що звук набуває повної якісної характеристики тільки завдяки згладжування регістрів.Охарактеризовано основні критерії поставленого, академічного голосу, а саме: наявність двох співацьких формант та робота двох резонаторів, які однаковою мірою беруть участь в утворенні як низьких, так і високих звуків. Проаналізовано механізм синхронізації голосів співаків у хоровій парті
Формування свідомого відношення студентів в умовах глобалізації до занять з технічного перекладу
No full textThis paper examines the process of managing technologies in the orientation of the university students` personality forming in technical translation classes from the position of a system-based approach in the globalization context. Observations show that technical fields students use the choice of language for translation not with the aim of broadening their general horizons and raising their educational level, but with the intention of acquiring specific knowledge and competencies necessary in the present and future. Due to globalization and integration students migrate abroad. The educational system faces the challenge of increasing its competitiveness. Technical translation teachers need to: set clear, well-prepared tasks for students; to reveal the scientific basis of pedagogical principles and recommended methodological provisions; apply optimal loads in tasks; give short explanations before doing new exercises; use live speech; take into account the commonality of goals; create subgroups, targeted samples depending on the characteristics of students. Autonomous and distance learning are associated with the formation of their willingness and habits to work independently and actively, the ability to consciously evaluate their linguacultural experience and the ability to correct it, make their own independent decisions and take responsibility for the results of technical translation. The implementation of this principle provides the students` mastery of various strategies for working with the language, which are based on interdisciplinary subjects of the curriculum. Fulfilment of individual, differentiated by the level of complexity and subject matter tasks develops the skills of autonomous work, the ability to work with reference literature, individually formulate and transmit the information received to others, develops thinking and creativityВ данной работе рассматриваются технологии управления процессом формирования направленности личности студентов вузов в условиях глобализации на занятиях по техническому переводу с позиции системного подхода. Наблюдения показывают, что студенты технических направлений используют выбор языка для перевода не с целью расширить свой общий кругозор и повысить образовательный уровень, сколько с намерением приобрести конкретные знания, компетенции, необходимые в настоящем и будущем. В условиях глобализациии и интеграции имеет место отток студентов за рубеж. Перед системой образования возникает задача повышения своей конкурентоспособности. Преподавателям по техническому переводу необходимо: ставить четкие, хорошо подготовленные студентам задачи; раскрывать научное обоснование педагогических принципов и рекомендуемых методических положений; применять оптимальные нагрузки в заданиях; перед выполнением новых упражнений давать краткие пояснения; применять живую речь; учитывать общность целей; создавать подгруппы, направленные выборки в зависимости от особенностей студентов. Автономия и дистанционное обучение связаны с формированием у них готовность и привычки самостоятельно и активно работать, умение осознанно оценивать свой лингвокультурный опыт и умение корректировать его, принимать свои собственные независимые решения и брать ответственность за результаты технического перевода. Реализация данного принципа предусматривает овладение студентами различным стратегиям работы с языком, в основе которых лежат междисциплинарные предметы учебного плана. Выполнение индивидуальных, дифференцированных по уровню сложности и тематике заданий развивает навыки самостоятельной работы, умением работать со справочной литературой, самостоятельно оформить и передать другим полученную информацию, развивает мышление и творческие способностиУ даній роботі розглядаються технології управління процесом формування спрямованості особистості студентів вузів в умовах глобалізації на заняттях з технічного перекладу з позиції системного підходу. Спостереження вказують, що студенти технічних напрямків використовують вибір мови для перекладу не з метою розширити свій загальний кругозір і підвищити освітній рівень, скільки з наміром отримати конкретні знання, компетенції, необхідні в сьогоденні і майбутньому. В умовах глобалізації та інтеграції має місце відтік студентів за кордон. Перед системою освіти постає завдання підвищення своєї конкурентоспроможності. Викладачам з технічного перекладу необхідно: ставити чіткі, добре підготовлені студентам завдання; розкривати наукове обґрунтування педагогічних принципів і рекомендованих методичних положень; застосовувати оптимальні навантаження в завданнях; перед виконанням нових вправ давати короткі пояснення; застосовувати живу мову; враховувати спільність цілей; створювати підгрупи, спрямовані вибірки в залежності від особливостей студентів. Сучасні автономія і дистанційне навчання пов'язані з формуванням у них готовністі та звички самостійно, активно працювати, вміння усвідомлено оцінювати свій лінгвокультурний досвід і вміння коригувати його, приймати свої власні незалежні рішення і брати відповідальність за результати технічного перекладу. Реалізація даного принципу передбачає оволодіння студентами різних стратегій роботи з мовою, в основі яких лежать міждисциплінарні предмети навчального плану.Виконання індивідуальних, диференційованих за рівнем складності і тематики завдань розвиває навички самостійної роботи, умінням працювати з довідковою літературою, самостійно оформити і передати іншим отриману інформацію, розвиває мислення і творчі здібност
Просвітницький етап системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства
Get PDFThe article describes the content of the educational stage of the system of formation of social activity of youth in civil society institutions. This stage involved the formation of basic ideas of young people about the structure, content, directions, projects of civil society institutions; mastering of knowledge and acquisition of planning skills, organization of activity of civil society institutions; systematization of knowledge about the role of youth in the development of civil society, models of youth participation in public life. Among the main projects and invents, implemented within this stage, the following are presented in the article: regional stages of the International Program “Student Republic” on “Positive scenarios for the modernization of the Donetsk region: the role of communities and youth” and “Education – a key focus of the new industrialization of the Donetsk region” (students discussed important issues in the region and worked out their own solutions); regional event “The best students of Donetsk region” (students with academic, social, social and sporting degrees in higher education institutions are recognized); project “Civic Education of Youth in Ukraine” (conducting a series of educational events for young people on the means of realization of civic youth activity, skills of project activity, interaction with the authorities during public activity, the participants of which had the opportunity to participate in the competition of projects for receiving mini-grants); project “Workshop for Active Youth: East and West Together” (thematic trainings, workshops on topical issues: e-governance, decentralization, youth participation in decision-making processes, opportunities for youth, project management etc.). The study also presents a series of trainings and debates, conducted with the youth of eastern Ukraine to formation their social activityВ статье раскрыто содержание просветительского этапа системы формирования социальной активности молодежи в институтах гражданского общества. Данный этап предусматривал формирование основных представлений молодежи о структуре, содержательности, направлений, проектов институтов гражданского общества; усвоения знаний и приобретения умений и навыков планирования, организации деятельности институтов гражданского общества; систематизацию знаний о роли молодежи в развитии гражданского общества, моделей участия молодежи в общественной жизни. Среди основных проектов, мероприятий, реализованных в рамках данного этапа в статье представлены следующие: региональные этапы Международной программы “Студенческая республика” на тему “Положительные сценарии модернизации Донетчины: роль общества и молодежи” и “Образование – ключевого направление новой индустриализации Донбасса” (студенты обсуждали важные проблемы региона и разрабатывали собственные пути их решения); региональное мероприятие “Лучший студент Донетчины” (отмечены студенты, имеющие достижения в научной, общественной, социальной, спортивной деятельности в вузах); проект “Гражданское просвещение молодежи на востоке Украины” (проведение серии обучающих мероприятий по средствам реализации гражданской молодежной активности, навыков проектной деятельности, взаимодействия с властью во время общественной деятельности, участники которых имели возможность принять участие в конкурсе проектов на получение мини-грантов); проект “Мастерская активной молодежи: Восток и Запад вместе” (проведение тематических тренингов, а также мастер-классов и воркшопов на актуальные темы: электронное управление, децентрализация, участие молодежи в процессах принятия решений, возможности для молодежи, проектный менеджмент). Также в исследовании представлены ряд тренингов, дебатов, диспутов, проведенных с молодежью восточной Украины с целью формирования их социальной активностиУ статті розкритий зміст просвітницького етапу системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства. Даний етап передбачав формування основних уявлень молоді про структуру, змістовність, напрямки, проєкти інститутів громадянського суспільства; засвоєння знань та набуття умінь та навичок планування, організації діяльності інститутів громадянського суспільства; систематизування знань про роль молоді в розбудові громадянського суспільства, моделі участі молоді в суспільному житті. Серед основних проєктів, заходів, що були реалізовані в межах даного етапу в статті представлені наступні: регіональні етапи Міжнародної програми “Студентська республіка” на тему “Позитивні сценарії модернізації Донеччини: роль громад і молоді” та “Освіта – ключовий напрямок нової індустріалізації Донеччини” (студенти обговорювали важливі проблеми регіону та розробити власні шляхи їх вирішення); регіональний захід “Кращий студентів Донеччини” (відзначені студенти, які мають здобутки в науковій, громадській, соціальній, спортивній діяльності у вишах); проект “Громадянська просвіта молоді на сході України” (проведення серії навчальних заходів для молоді щодо засобів реалізації громадянської молодіжної активності, навичок проєктної діяльності, взаємодії з владою під час громадської діяльності, учасники яких мали можливість взяти участь в конкурсі проєктів на отримання міні-грантів); проект “Майстерня активної молоді: Схід та Захід разом” (проведення тематичних тренінгів, а також майстер-класів і воркшопів з актуальних питань: електронного врядування, децентралізація, участь молоді в процесах прийняття рішень, можливості для молоді, проектний менеджмент тощо). Також в дослідженні представлені низка тренінгів, дебатів, диспутів, що були проведені з молоддю східної України з метою формування їхньої соціальної активност
Особливості підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності
Get PDFThe article theoretically substantiates the peculiarities of preparation of future engineers-educators of the food industry for the creative vocational activity and defines ways of this preparation. Modern requirements for engineers-educators of the food industry in the field of industry and education are the formation of the readiness for the creative vocational activity, which includes the ability of these specialists to meet the growing needs of the consumer and production; the appropriate level of knowledge in the disciplines of vocational and practical training, possessing vocational and practical skills, which in turn will become a good basis for the vocational solution of specific production situations that occur daily in enterprises of the food industry and educational process.The potential opportunities of educational programs of the specialty 015 Vocational Education (Food technology) for ensuring the formation of the readiness of future engineers-educators of the food industry of the educational degree of a bachelor to the creative vocational activity are identified.The ways of improving the preparation of future engineers-educators for the creative vocational activity are determined. In particular, the orientation of training on the optimal realization of the creative potential of future specialists and the creation of appropriate organizational and pedagogical conditions (activation of higher education candidates' motives for creative expression in future vocational activities, use of the didactic opportunities of the disciplines of the cycle of vocational and practical training in achieving the expected creative results; organization of psychological and pedagogical support with seekers of higher education on the formation of components of readiness the for the creative vocational activity).The offered research allows to decide the problems of the staff of labour migration at the level of providing the high-quality trade education and learning, in particular in the context of strengthening the skilled potential of the food industry on their readiness to be quickly oriented in the changing terms of labour in the field of industry and educationВ статье теоретически обоснованы особенности подготовки будущих инженеров-педагогов пищевой отрасли к творческой профессиональной деятельности и определены пути усовершенствования этой подготовки. Современными требованиями к инженерам-педагогам пищевой отрасли в области промышленности и образования является сформированность готовности к творческой профессиональной деятельности, включая способность указанных специалистов обеспечить растущие потребности потребителя и производства; наличие надлежащего уровня знаний по дисциплинам профессиональной и практической подготовки, владение профессионально-практическими навыками, в свою очередь станет весомым основанием для профессионального решения конкретных производственных ситуаций, которые повседневно возникают на предприятиях пищевой индустрии и образовательном процессе.Выявлено потенциальные возможности образовательных программ специальности 015 Профессиональное образование (Пищевые технологии) по обеспечению формирования готовности будущих инженеров-педагогов пищевой отрасли образовательной степени бакалавр к творческой профессиональной деятельности.Определены пути совершенствования подготовки будущих инженеров-педагогов к творческой профессиональной деятельности. В частности, ориентированность подготовки на оптимальную реализацию творческого потенциала будущих специалистов и созданием соответствующих организационно-педагогических условий (активизация у соискателей высшего образования побудительных мотивов к творческому самовыражению в будущей профессиональной деятельности, использование дидактических возможностей дисциплин цикла профессиональной и практической подготовки в достижении ожидаемых результатов творческого характера; организация психолого-педагогического сопровождения соискателей высшего образования по формированию составляющих готовности к творческой профессиональной деятельности).Предложенное исследование позволяет решать вопросы проблем кадров трудовой миграции на уровне обеспечения качественного профессионального образования и обучения, в частности в контексте усиления кадрового потенциала пищевой отрасли по их готовности быстро ориентироваться в изменяющихся условиях труда в области промышленности и образованияУ статті теоретично обґрунтовано особливості підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності та визначено шляхи вдосконалення цієї підготовки. Сучасними вимогами до інженерів-педагогів харчової галузі в області промисловості та освіти є сформованість готовності до творчої професійної діяльності, яка включає спроможність означених фахівців забезпечити зростаючі потреби споживача та виробництва; наявність належного рівня знань із дисциплін професійної та практичної підготовки, володіння професійно-практичними навичками, що в свою чергу стане вагомим підґрунтям для професійного вирішення конкретних виробничих ситуацій, які повсякденно виникають на підприємствах харчової індустрії та освітньому процесі.Виявлено потенційні можливості освітніх програм спеціальності 015 Професійна освіта (Харчові технології) щодо забезпечення формування готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі освітнього ступеня бакалавр до творчої професійної діяльності.Визначено шляхи вдосконалення підготовки майбутніх інженерів-педагогів до творчої професійної діяльності. Зокрема, зорієнтованістю підготовки на оптимальну реалізацію творчого потенціалу майбутніх фахівців та створенням відповідних організаційно-педагогічних умов (активізація у здобувачів вищої освіти спонукальних мотивів до творчого самовираження у майбутній професійній діяльності; використання дидактичних можливостей дисциплін циклу професійної та практичної підготовки у досягненні очікуваних результатів творчого характеру; організація психолого-педагогічного супроводу здобувачів вищої освіти щодо формування складників готовності до творчої професійної діяльності).Запропоноване дослідження дозволяє вирішувати питання проблем кадрів трудової міграції на рівні забезпечення якісної професійної освіти і навчання, зокрема у контексті посилення кадрового потенціалу харчової галузі щодо їхньої готовності швидко орієнтуватися у змінних умовах праці в області промисловості та освіт