ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Лінгводидактичний аспект формування професійно орієнтованої лексичної компетентності студентів спеціальності «Правознавство»
No full textThe article notes that the generated lexical competence involves the mastery of the students with the values of a lexical unit, its spelling and pronunciation, knowledge of the grammatical forms of a word, synonyms and antonyms and by mastering the rules of compatibility with other lexical units. Exercises are an integral part of the formation and improvement of the professionally-oriented lexical competence. They are used at the stages of forming and developing lexical skills.The foreign language professionally oriented vocabulary teaching is based on general didactic principles (availability; scientific content; consciousness; activity; systematic character; consistency and durability of mastering of knowledge, abilities and skills; use of visual methods) and methodological principles (stimulating and motivating a positive attitude to learning a foreign language for specific purposes; considering the individual characteristics of students; professional orientation of teaching foreign language vocabulary; taking into account the degree of professional training of students and the conformity of the content of foreign lexical material to needs of their future professional activities); the principle of systemic learning of a professionally-oriented lexical material on the basis of complex non-communicative and conditionally communicative exercises with an interrelated improvement of skills and abilities of reading, speaking and writing professional orientation, as the formation of the professionally oriented lexical competence should be arranged through the set of exercises, in which the basic principles and training content are implemented.The formation of the professionally-oriented lexical competence has an impact on the improvement and development of the professionally oriented foreign language communicative competence as a whole. The ability to read and understand professionally-oriented literature and carry out professional communication depends on the level of lexical competence formation.In general, in the context of contemporary education the attention should be focused primarily on the new standards, the idea of which should be based on the competence approach, which includes the formation of general competences and needs of the labor market. To stop the outflow of future or practicing lawyers is possible only due to the quality of higher education, which is constantly growing, and is aimed at the expectations of the labour market, as well as it is pursuing a preemptive tactic. Today it is necessary to conduct the mandatory formation of general competences, readiness for the challenges that may appear in the near futureВ статье отмечается, что сформированная лексическая компетенция предполагает овладение студентами значениями лексической единицы, ее написанием и произношением, знанием грамматических форм слова, синонимов и антонимов и овладением правилами сочетаемости с другими лексическими единицами. Упражнения являются неотъемлемой частью формирования и совершенствования профессионально ориентированной лексической компетенции. Они используются на этапах формирования и совершенствования лексических умений и навыков.Обучение иноязычной профессионально ориентированной лексике студентов юридических факультетов построено на общедидактических принципах (доступности; научности; сознательности; активности; систематичности; последовательности и прочности усвоения знаний, умений и навыков; наглядности) и методических принципах (стимулирования и мотивации положительного отношения к процессу обучения иностранному языку для специальных целей; учет индивидуальных особенностей студентов; профессиональной направленности обучения иноязычной лексики; учета степени профессиональной подготовки студентов и соответствии содержания иноязычного лексического материала потребностям будущей профессиональной деятельности); принципе системного усвоения профессионально ориентированного лексического материала на основе комплекса некомунікативних и условно-коммуникативных упражнений при взаимосвязанном совершенствовании навыков и умений чтения, устной и письменной речи профессиональной направленности, поскольку формирование профессионально ориентированной лексической компетенции должно быть организовано при помощи комплекса упражнений, в котором реализуются основные принципы и содержание обучения.Формирование профессионально ориентированной лексической компетенции оказывает влияние на совершенствование и развитие иноязычной профессионально ориентированной коммуникативной компетенции в целом. От уровня сформированности лексической компетенции зависит умение читать и понимать профессионально ориентированную литературу и осуществлять профессиональное общение.В общем, в контексте современного содержания образования внимание должно уделяться, прежде всего, новым стандартам, основная идея которых должна базироваться на компетентностному подходе, что включает формирование общих компетентностей и потребности рынка труда. Остановить отток будущих или практикующих правоведов, – только качеством высшего образования, которое неустанно растет, и направлено на ожидания рынка труда, а также работает на опережение. Сегодня речь необходимо вести об обязательности формирования общих компетентностей, готовности к тем вызовам, которые могут появиться в течение ближайшего времениУ статті наголошується на тому, що сформована лексична компетентність передбачає оволодіння студентами значеннями лексичної одиниці, її написанням і вимовою, знанням граматичних форм слова, синонімів і антонімів і оволодінням правилами сполучуваності з іншими лексичними одиницями. Вправи є невід’ємною частиною формування та вдосконалення професійно орієнтованої лексичної компетентності. Вони використовуються на етапах формування та вдосконалення лексичних умінь і навичок.Навчання іншомовної професійно орієнтованої лексики студентів юридичних факультетів побудовано на загально-дидактичних принципах (доступності; науковості; свідомості; активності; систематичності; послідовності і міцності засвоєння знань, умінь і навичок; наочності) і методичних принципах (стимулювання і мотивації позитивного ставлення до процесу навчання іноземної мови для спеціальних цілей; врахування індивідуальних особливостей студентів; професійної спрямованості навчання іншомовної лексики; обліку ступеня професійної підготовки студентів та відповідності змісту іншомовного лексичного матеріалу потребам майбутньої професійної діяльності); принципі системного засвоєння професійно орієнтованого лексичного матеріалу на основі комплексу некомунікативних і умовно-комунікативних вправ при взаємопов’язаному вдосконаленні навичок та умінь читання, усного та писемного мовлення за професійним спрямуванням, оскільки формування професійно орієнтованої лексичної компетентності має бути організовано за допомогою комплексу вправ, в якому реалізуються основні принципи і зміст навчання. Формування професійно орієнтованої лексичної компетентності впливає на вдосконалення і розвиток іншомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності в цілому. Від рівня сформованості лексичної компетентності залежить уміння читати і розуміти професійно орієнтовану літературу та здійснювати професійне спілкування.Загалом, в контексті сучасного змісту освіти увага повинна приділятися, передусім, новим стандартам, основна ідея яких має базуватися на компетентнісному підході, що включатиме формування загальних компетентностей і потреби ринку праці. Зупинити відтік майбутніх чи практикуючих правознавців, – то це тільки якістю вищої освіти, яка невпинно зростає, яка спрямована на очікування ринку праці, та працює на випередження. Сьогодні мову необхідно вести про обов’язковість формування загальних компетентностей, готовність до тих викликів, які можуть з’явитися упродовж найближчого час
Perceived features of practicum effectiveness and acquired professional competences among graduate class students in Dilla University
Get PDFBackground: Even though practicum is required to integrate and apply acquired theories, skills, and knowledge recently, there is a huge disparity between types of skills and knowledge, taught in pre-service programs and the realities of work place practice.Objective: The objective of the study was to examine perceived features of practicum effectiveness and acquired professional competence of graduate class students.Methods: The quantitative research approach with descriptive design was employed. Total of 169 graduate class students of Dilla University were selected through multistage sampling. Questionnaires were used as tools of data collection. Mean, standard deviation, person correlation and one-way ANOVA were used to analyze the data.Result: The result revealed that the readiness for future work was (M=2.0809, SD=58024), creativity enhancement (M=1.7678, SD=.61876), and practice of the learned concept (M=2.1302, SD=.42897) respectively. With regard to graduate students, acquired the professional competence: student’s knowledge, skills and ethics that students, gained from the field trip, were (M=2.0000, SD=.48659), (M=2.1550, SD=.43300), and (M=1.9172, SD=.48428) respectively. Further, person correlation analysis showed that perceived features of practicum effectiveness and acquired professional competence were moderately positively correlated r (169) = 0.367, p < 0.05. Besides the result, demonstrated by one-way ANOVA, there was a statistically significant difference in students’ satisfaction with practicum education host organization services, in that Psychology students (F(11,11) = 3.477, p = .025), and Journalism students(F(8,5) = 5.747, p = .035) respectively.Conclusion: Practicum is/was less effective in enhancing student’s creativity and ethics. Thus, Universities, and host organizations have to work to promote students’ professional competenceНавіть незважаючи на те, що практикум має інтегрувати та використовувати щойно набуті теорії, навички та знання, існує величезна несумірність між типами навичок та знань, наданих освітніми програмами, та реаліями робочої практики. Мета дослідження – вивчити наочні особливості ефективності практикуму та набутої професіональної компетентності студентів-випускників. Методи: було використано кількісний дослідний підхід та описовий дизайн. Усі 169 студенти-випускники університету Dilla були обрані за допомогою багатоступінчастої вибірки. Анкети було використано як засіб збору даних. Середнє, стандартне відхилення, особистісна кореляція та однобічний аналіз дисперсії було використано для аналізу даних. Результат: Результат демонструє готовність до майбутньої роботи на рівні (M=2,0809, SD=0,58024), творчий ріст (M=1,7678, SD=0,61876), та рівень практики вивчених теорій (M=2,1302, SD=0,42897) відповідно. Для випускників що набули професіональної компетентності: знання, навички та етика, отримані підчас професійного навчання, були (M=2,0000, SD=0,48659), (M=2,1550, SD=0,43300), та (M=1,9172, SD=0,48428) відповідно. Далі аналіз особистісної кореляції продемонстрував що відчутні особливості ефективності практикуму та набутої професіональної компетентності корелюють помірно позитивно r (169)=0,367, p<0,05. Поряд з результатом, продемонстрованим однобічним дисперсійним аналізом, існує статистично значима різниця між рівнями студентського задоволення приймаючими організаціями практичної освіти, (F(11,11)=3,477, p=0,025) – для студентів-психологів та (F(8,5)=5,747, p=0,035) – для студентів-журналістів.Висновок: Практикум був та залишається менш ефективним для росту рівня студентської креативності та етики. То ж університети та приймаючі організації мають працювати заради покращенні студентської професіональної компетентності
Дискусійні питання щодо ролі лекції в процесі викладання дисципліни «Пропедевтика педіатрії» в умовах сучасної медичної освіти
No full textAn important task of the modern high school of Ukraine is the comprehensive improvement of the educational process, based on the best achievements of the world and national didactics. A lecture always took the leading place among the large list of forms and methods of study in higher education. However, in the context of higher education reform, the issue of the relevance of a lecture as an integral part of the educational process is being actively discussed. The purpose of the study was to determine the importance and role of a lecture in the teaching of the discipline "Propaedeutics of pediatrics" in modern medical education. 593 students of the third year of study at the Dnipropetrovsk Medical Academy were anonymously questioned, among them: 377 respondents - domestic students, 170 - foreign English-speaking students and 46 - foreign Russian-speaking students. The results show that for most domestic and foreign third-year students, lectures are a compulsory form of study, and lectures on "Propaedeutics of pediatrics" are quite informative and necessary. In addition, the students highly appreciated the work of the teaching staff on the development of lectures and the level of presentation of the lecture material at the Department of Propaedeutics of Pediatric Diseases. The most frequent suggestions of both domestic and foreign students to improve the effectiveness of lectures were: to increase the number of lectures and educational information in them; cite more clinical examples from the practitioner's own experience; increase the number of videos during the class. Therefore, a lecture in the modern conditions of national higher medical education should remain the leading and necessary form of organization of the educational process. Teachers need to take into account the individual characteristics and needs of students to improve the effectiveness of the lecture materialВажной задачей современной высшей школы Украины является всестороннее совершенствование учебного процесса на основе лучших достижений мировой и отечественной дидактики. Среди большого перечня форм и методов обучения в высшем учебном заведении лекция всегда занимала видное место. Однако на сегодняшний день в условиях реформирования высшего образования вопрос о целесообразности лекции, как неотъемлемой части учебного процесса, активно дискутируется. Целью исследования было определение значимости и роли лекции в процессе преподавания дисциплины «Пропедевтика педиатрии» в условиях современного медицинского образования. Проведено анонимное анкетирование 593 студентов третьего курса Днепропетровской медицинской академии, среди которых: 377 респондентов – отечественные студенты, 170 – иностранные англоязычные студенты и 46 – иностранные русскоязычные студенты. Как показали результаты, для большинства отечественных и иностранных студентов третьего курса лекция является обязательной формой обучения, а лекции по «Пропедевтики педиатрии» – достаточно информативными и необходимыми. Кроме того, студенты достаточно высоко оценили работу профессорско-преподавательского коллектива по разработке лекций и уровень подачи лекционного материала на кафедре пропедевтики детских болезней. Частыми предложениями как отечественных, так и иностранных студентов, по повышению эффективности лекций оказались: увеличить количество лекций и учебной информации в них; приводить большее количество клинических примеров из собственного опыта практического врача; увеличить количество видеоматериалов во время лекционного занятия. Таким образом, лекция в современных условиях отечественного высшего медицинского образования должна оставаться ведущей и необходимой формой организации учебного процесса. Для повышения эффективности лекционного материала преподавателям необходимо учитывать индивидуальные особенности и потребности студентовВажливою задачею сучасної вищої школи України є всебічне вдосконалення навчального процесу на основі кращих досягнень світової та вітчизняної дидактики. Серед великого переліку форм і методів навчання у закладі вищої освіти лекція завжди посідала чільне місце. Проте на сьогоднішній день в умовах реформування вищої освіти питання про доцільність лекції, як невід’ємної частини навчального процесу, активно дискутується. Метою дослідження було визначення значимості і роль лекції в процесі викладання дисципліни «Пропедевтика педіатрії» в умовах сучасної медичної освіти. Проведено анонімне анкетування 593 студентів третього курсу Дніпропетровської медичної академії, серед яких: 377 респондентів – вітчизняні студенти, 170 – іноземні англомовні студенти та 46 – іноземні російськомовні студенти. Як показали результати, для більшості вітчизняних та іноземних студентів третього курсу лекція є обов’язковою формою навчання, а лекції з «Пропедевтики педіатрії» є досить інформативними та необхідними. Крім того, студенти досить високо оцінили роботу професорсько-викладацького колективу з розробки лекцій та рівень подачі лекційного матеріалу на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб. Найчастішими пропозиціями як вітчизняних, так й іноземних студентів, щодо підвищення ефективності лекцій виявилися: збільшити кількості лекцій та навчальної інформації в них; наводити більшу кількість клінічних прикладів з власного досвіду практичного лікаря; збільшити кількість відеоматеріалів під час лекційного заняття. Отже, лекція в сучасних умовах вітчизняної вищої медичної освіти повинна залишатися провідною та необхідною формою організації навчального процесу. Для підвищення ефективності лекційного матеріалу викладачам необхідно враховувати індивідуальні особливості та потреби студенті
Особливості організації інклюзивної освіти у країнах Європи та України
Get PDFProviding the necessary corrective assistance to children with special educational needs is the most important task of educational institutions in the system of inclusive education in Ukraine and in the world. The article describes the features of organization of inclusive education in the countries of the world and Ukraine. The basic literature on the problem is analyzed and features of organization of inclusive education in researches of scientists are revealed. On the basis of literature analysis, the essence of the concept of inclusion is investigated. The functioning of inclusive education institutions in the world is analyzed and a brief description of the features of the organization of inclusive education in the world is given. The basic tendencies of development of inclusion and principles of its realization are characterized. Analyzing the results of the research and scientific positions of scientists, we identified the main trends in the development of inclusive education. Inclusion, as an educational concept, is constantly evolving and is important for policy and strategies to address the causes and consequences of discrimination, inequality and exclusion.Inclusive education is based on a concept that eliminates any discrimination against students with disabilities and creates good conditions for quality education, upbringing and development for such children. Educators and scholars, who introduce the foundations of inclusive education into modern schools, recognize that every child can fully learn, and certain characteristics of people with disabilities are worthy of respect and should be a source of educational work for all participants in the educational process.Inclusive education in the world has been developing very rapidly for many years, teaching children with psycho-physical development peculiarities is in accordance with the principles, established by scientists. For Ukraine, inclusive education is a pedagogical innovation and, at the same time, a requirement not only of time, but also since the ratification of the UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities - one of the international obligations of the stateПредоставление необходимой коррекционной помощи детям с особами образовательными потребностями - важнейшая задача учебных заведений в системе інклюзивного образования в Украине и мире. В статье охарактеризованы особенности организации інклюзивного образования в странах мира и Украины. Проанализировано основную литературу по проблеме и выявленыо собенности организации інклюзивного образования в исследованиях ученых. На основе анализа литературы, исследована сущность поняти яинклюзия. Проведен аналіз функционирующих учреждений інклюзивного образования в мире и дана краткая характеристика особенностей организации инклюзивного образования в мире. Охарактеризованы основне тенденции развития инклюзии и принципы ее реализации. Проанализировав результаты исследований и научные позиции ученых, мы выделили основные тенденции развития инклюзивного образования. Инклюзия как образовательная концепция постоянно активно развивается, и важна для формирования политики и стратегий, направленных на устранение причин и последствий дискриминации, неравенства и исключения.В основу инклюзивного образования положена концепция, которая исключает любую дискриминацию учащихся с особенностями развития и создает хорошие условия для получения качественного образования, воспитания и развития для таких детей. Педагоги и ученые, внедряющих основы инклюзивного образования в современной школе признают, что каждый ребенок может полноценно учиться, а определенные особенности людей с недостатками психофизического развития достойны уважения и должны бать источником учебной работы для всех участников учебно-воспитательного процесса.Инклюзивное образование в мире развивается очень стремительно уже много лет, обучение детей с особенностями психофизического развития осуществляется в соответствии с принципами, определенными учеными. Для Украины инклюзивное образование является педагогической инновацией и в то же время требованием не только времени, но и с момента ратификации Конвенции ООН о правах инвалидов - одним из международных обязательствго сударстваНадання необхідної корекційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами – найважливіше завдання навчальних закладів у системі інклюзивної освіти в Україні та світі. У статті охарактеризовані особливості організації інклюзивної освіти в Україні та в інших країнах світу. Проаналізовано основну літературу з проблеми та виявлено особливості організації інклюзивної освіти у дослідженнях науковців. На основі аналізу літератури, досліджено сутність поняття інклюзія. Проведено аналіз функціонуючих закладів інклюзивної освіти у світі та подано коротку характеристику особливостей організації інклюзивної освіти у світі. Охарактеризовано основні тенденції розвитку інклюзії та принципи її реалізації.Проаналізувавши результати досліджень і наукові позиції вчених, ми виділили основні тенденції розвитку інклюзивної освіти. Інклюзія як освітня концепція,яка постійно активно розвивається і є важливою для формування політики й стратегій, спрямованих на усунення причин і наслідків дискримінації, нерівності та виключення.В основу інклюзивної освіти покладена концепція, яка виключає будь-яку дискримінацію учнів з особливостями розвитку і створює хороші умови для отримання якісної освіти, виховання та розвитку для таких дітей. Педагоги та вчені, які впроваджують основи інклюзивної освіти у сучасну школу визнають, що кожна дитина може повноцінно навчатися, а певні особливості людей з вадами психофізичного розвитку гідні поваги та мають бути джерелом навчально-виховної роботи для усіх учасників навчально-виховного процесу.Інклюзивна освіта у світі розвивається дуже стрімко вже багато років, навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку відбувається відповідно до принципів, визначених науковцями. Для України інклюзивна освіта є педагогічної інновацією і в той же час вимогою не лише часу, а й з моменту ратифікації Конвенції ООН про права інвалідів – одним із міжнародних зобов`язань держав
Методика розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності педагога як адаптивної здатності самоорганізації освітньо-розвивального е-середовища
No full textThe phenomenon of globalization and the active use of the capabilities of information and communication technologies affect the social atmosphere and the economic situation in society. The aim of the study is to determine the adaptability of a teacher to modern challenges in the context of improving the human potential, the innovativeness of the educational environment and the process of work.The actualization of the self-development value of a person is caused by the emergence of new forms of learning, advanced training and ways of modern communication. There is a public need for educators with a high level of information and communication mobility, able to provide a quality learning process in an educational setting.The article describes the approaches to the organization of teacher development in the educational environment with the use of information and communication technologies. Methodical approaches to the development of teacher mobility as an adaptive capacity are indicated. Information and communication mobility is defined as the adaptive capacity of educational and development e-environment self-organization, its structure and levels. The methodology of teacher’s information and communication mobility development, tasks that are realized in the educational e-environment of postgraduate education are characterized.To carry out the experimental work the author's program of development of the teacher's adaptive ability was developed, which envisages preparatory, activity, creative stages of realization.The educational and methodological support for the implementation of the author's methodology for the development of the teacher's ICM provides the developed electronic educational and development environment.The educational e-environment envisages increased opportunities for the individual’s activity, development of new ways of interaction with the environment, represented by life events, focus on ensuring access of adults to the flow of knowledge, focus on instrumental equipment and expanding their own educational space as a component of continuous education.The integrated use of theoretical and empirical methods (testing, conversation, observation, interviewing, self-assessment, self-evaluation) allowed us to find out the initial level of information and communication mobility of a teacher, to determine the impact of the educational environment of postgraduate education and the development of teacher’s adaptive ability.The research allowed to determine the features of educational environment design: continuity, multilevel, developmental character of learning, openness, in which such educational values of lifelong adult education, such as self-organization, self-development, self-education, self-control, are actualized.Prospects for the study of the problem are associated with the development of conditions for the development of information and communication mobility in the electronic environment of inclusive educationЯвление глобализации и активное использование возможностей информационно-коммуникационных технологий влияет на социальную атмосферу и экономическую ситуацию в обществе. Поэтому, актуализирована ценность высокого уровня информационно-коммуникационной мобильности личности, новых форм обучения, повышения квалификации и способов современной коммуникации в глобальном обществе. Целью исследования является представление методики развития информационно-коммуникационной мобильности в контексте повышения личностного потенциала, инновационности образовательной среды, процесса трудовой деятельности. Глобализация рынка труда предусматривает активное использование потенциала образовательной е-среды и является составляющей различных моделей глобализации.В статье раскрыто подходы к организации развития специалиста в образовательной среде с использованием средств информационно-коммуникационных технологий. Обозначены методические подходы к развитию мобильности педагога, как адаптивной способности, что существенно влияет на скорость адаптации личности к изменению условий труда в случае трудовой миграции. Определено информационно-коммуникационную мобильность, как адаптивную способность самоорганизации образовательной е-среды, ее структуру, уровни.Для проведения экспериментальной работы разработана авторская программа развития адаптивной способности педагога, которая предусматривает подготовительный, деятельностный, продуктивный этапы реализации.Учебно-методическое сопровождение авторской методики развития информационно-коммуникационной мобильности педагога обеспечивает разработанная электронная образовательная среда.В образовательной электронной среде предусмотрено увеличение возможностей для активности личности, выработки новых путей взаимодействия с окружающей средой, представленного жизненными событиями, ориентированность на обеспечение доступа взрослого к потокам знаний, на инструментальное оснащение и расширение собственного образовательного пространства, как составляющей непрерывного образования.Комплексное использование теоретических и эмпирических методов (тестирование, беседа, интервьюирование, самооценка) позволило выяснить исходный уровень информационно-коммуникационной мобильности педагога, определить влияние образовательной среды последипломного образования на развитие адаптивной способности педагога и комплекс условий ее развития.В исследовании определены особенности проектирования образовательной среды: непрерывность, развивающий характер обучения, открытость.Практическую значимость представляют разработанный комплекс инструментальных средств диагностики развития информационно-коммуникационной мобильности в условиях андрагогического образования по основным показателям и карта развития информационно-коммуникационной мобильности педагога. Их применение в условиях трудовой миграции способствует быстрому критическому самоанализу и самопланированию личностно-профессиональных изменений с использованием возможностей информационно-коммуникационных технологий.Перспективы исследования проблемы связано с разработкой условий развития информационно-коммуникационной мобильности в электронной среде инклюзивного образованияЯвище глобалізації та активне використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій впливає на соціальну атмосферу та економічну ситуацію в суспільстві. Відтак, актуалізовано цінність високого рівня інформаційно-комунікаційної мобільності особистості, нових форм навчання, підвищення кваліфікації і способів сучасної комунікації у глобалізованому суспільстві. Метою дослідження є представлення методики розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності у контексті підвищення особистісного потенціалу, інноваційності освітнього середовища, процесу трудової діяльності. Глобалізація ринку праці передбачає активне використання потенціалу освітнього е-середовища та є складовою різних моделей глобалізації.У статті розкрито підходи до організації розвитку фахівця в освітньому середовищі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Позначено методичні підходи до розвитку мобільності педагога, як адаптивної здатності, що суттєво впливає на швидкість адаптування особистості до зміни умов праці у випадку трудової міграції. Визначено інформаційно-комунікаційну мобільність, як адаптивну здатність самоорганізації освітнього е-середовища, її структуру, рівні.Для проведення експериментальної роботи розроблено авторську програму розвитку адаптивної здатності педагога, яка передбачає підготовчий, діяльнісний, продуктивний етапи реалізації.Навчально-методичний супровід реалізації авторської методики розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності педагога забезпечує розроблене електронне освітнє середовище.В освітньому е-середовищі, передбачено збільшення можливостей для активності особистості, вироблення нових шляхів взаємодії в оточуючому середовищі, що представлене життєвими подіями, орієнтоване на забезпечення доступу дорослого до потоків знань, інструментальне оснащення і розширення власного освітнього простору, як складової неперервної освіти.Комплексне використання теоретичних та емпіричних методів (тестування, бесіда, інтерв’ювання, самооцінювання) дозволило з’ясувати вихідний рівень інформаційно-комунікаційної мобільності, визначити вплив освітнього середовища післядипломної освіти на розвиток адаптивної здатності педагога та комплекс умов її розвитку. У дослідженні визначено особливості проектування освітнього середовища: неперервність, розвивальний характер навчання, відкритість.Практичну значущість представляють розроблений комплекс інструментальних засобів діагностики розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності в умовах андрагогічної освіти за основними її показниками та карта розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності педагога. Їх застосування в умовах трудової міграції сприяє швидкому критичному самоаналізу і самоплануванню особистісно-професійних змін з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій.Перспективи дослідження проблеми пов’язано з розробкою умов розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності в е-середовищі інклюзивної освіт
До питання підготовки вчителів-дефектологів в умовах сучасної трудової міграції
No full textThe study theoretically substantiates and experimentally tests the key aspects of preparing defectologists (speech therapists) to work with children with special educational needs in modern inclusive education institutions.An analysis of the current state of the implementation of correctional and developmental work with primary school students with special educational needs - intellectual disabilities of varying severity, showed the existence of a certain range of problems.It was found, that the acute problem of interpreting speech disorders in a selected category of children remains within the framework of the modern speech therapy psychological and pedagogical classification, conducting a comprehensive clinical screening. Already at the stage of diagnosis, modern defectologists have insufficient pedagogical tools to install and identify the corresponding type of disorders of psychophysical development.The modern system of inclusive education requires the multidisciplinary knowledge of teachers, teacher assistants to carry out effective educational and pedagogical activities with the selected category of students not so much in modern special educational space as in inclusive education.Today's requirements are the training of “universal” defectologists for inclusive education institutions. Given the mass labor emigration due to the unstable socio-economic situation in the country, the constant shortage of qualified teachers to work with children with special educational needs remains relevant in the labor market.The analysis of educational documentation (curricula, working educational programs) in higher educational institutions for the training of students of specialty 016 Special education revealed the absence of relevant academic disciplines. The content of which reveals the applied aspects of the formation and correction of the speech activity of children with special educational needs, which contributed to the mastery of students' theoretical and practical knowledge about the specifics of the implementation of correctional development (logocorrectional) work with the selected category of children.Contributing to the solution of this problem is the need to introduce in the curricula of higher education institutions that train specialists in specialty 016 Special Education, for the cycle of selective disciplines of professional and practical training of future psychocorrectional teachers and speech therapists of the corresponding discipline or the inclusion of their individual modules (sections) in other related disciplinesВ исследовании теоретически обоснованы и экспериментально проверены ключевые аспекты подготовки учителей-дефектологов (логопедов) к работе с детьми с особыми образовательными потребностями в условиях современных заведений инклюзивного образования.Анализ современного состояния осуществления коррекционно-развивающей работы с младшими школьниками с особыми образовательными потребностями - нарушениями интеллектуального развития различной степени тяжести, показало существование определенного круга проблем.Было выяснено, что остается острой проблема трактовки нарушений речи у выбранной категории детей в рамках современной логопедической психолого-педагогической классификации, проведения комплексного клинического скрининга. Уже на этапе диагностирования современные учителя-дефектологи имеют недостаточный педагогический инструментарий для установки и выявления соответствующего вида нарушений психофизического развития.Современная система инклюзивного образования требует многопрофильности знаний учителей, ассистентов-учителей для осуществления эффективной учебно-педагогической деятельности с выбранной категорией учащихся не столько в современном специальном образовательном пространстве, сколько в инклюзивном образовании.Требованиями сегодняшнего дня является подготовка «универсальных» учителей-дефектологов для учреждений инклюзивного образования. Учитывая массовую трудовую эмиграцию, обусловленную неустойчивой социально-экономической ситуацией в стране, на рынке труда актуальной остается постоянная нехватка квалифицированных учителей, для работы с детьми с особыми образовательными потребностями.Проведенный анализ учебной документации (учебных планов, рабочих образовательных программ) в высших образовательных учреждениях по подготовке студентов специальности 016 Специальное образование выявило отсутствие соответствующих учебных дисциплин. Содержание которых раскрывает прикладные аспекты формирования и коррекции речевой деятельности детей с особыми образовательными потребностями, которые способствовали овладению студентами теоретико практическими знаниями о специфике осуществления коррекционно-развивающей (логокоррекционной) работы с выбранной категорией детям.Содействие решению этой проблемы является необходимость введения в учебные планы высших учебных заведений, которые готовят специалистов по специальности 016 Специальное образование, к циклу выборочных дисциплин профессионально-практической подготовки будущих психокоррекционных педагогов и логопедов соответствующей дисциплины или включения отдельных их модулей (разделов) в других родственных дисциплинУ дослідженні теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ключові аспекти підготовки вчителів-дефектологів (логопедів) до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах сучасних закладів інклюзивної освіти.Аналіз сучасного стану здійснення корекційно-розвивальної роботи з молодшими школярами з особливими освітніми потребами – порушеннями інтелектуального розвитку різного ступеня тяжкості, засвідчило існування певного кола проблем.Було з’ясовано, що залишається гострою проблема трактування порушень мовлення в обраної категорії дітей у межах сучасної логопедичної психолого-педагогічної класифікації, проведення комплексного клінічного скрінінгу. Вже на етапі діагностування сучасні вчителі-дефектологи мають недостатній педагогічний інструментарій для встановлення та виявлення відповідного виду порушень психофізичного розвитку.Сучасна система інклюзивної освіти вимагає багатопрофільності знань вчителів, асистентів-вчителів для здійснення ефективної навчально-педагогічної діяльності з обраною категорією учнів не стільки в сучасному спеціальному освітньому просторі, скільки в інклюзивній освіті.Вимогами сьогодення є підготовка «універсальних» вчителів-дефектологів для закладів інклюзивної освіти. З огляду на масову трудову міграцію, зумовлену нестійкою соціально-економічною ситуацією в країні, на ринку праці актуальною залишається постійна нехватка кваліфікованих вчителів, для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.Проведений аналіз навчальної документації (навчальних планів, робочих навальних програм) у ВЗО щодо підготовки студентів спеціальності 016 Спеціальна освіта виявив відсутність відповідних навчальних дисциплін, зміст яких розкриває прикладні аспекти формування й корекції мовленнєвої діяльності дітей з особливими освітніми потребами, які б сприяли опануванню студентами теоретико-практичними знаннями про специфіку здійснення корекційно-розвивальної (логокорекційної) роботи з обраною категорією дітей.Сприяння розв’язанню цієї проблеми є необхідність введення в навчальні плани закладів вищої освіти, які готують фахівців за спеціальністю 016 Спеціальна освіта, до циклу вибіркових дисциплін професійно-практичної підготовки майбутніх психокорекційних педагогів і логопедів відповідної дисципліни (наприклад – «Спеціальна методика розвитку мовлення»), чи включення окремих її модулів (розділів) до інших споріднених дисциплі
Визначення суттєвих особливостей педагогічного конфлікту: теоретичний аспект
No full textThe article deals with the generalization of the points of view of scientists on the essence of the notions “conflict”, ”pedagogical conflict” depending on their scientific approach for investigation. The integrative approach to the definition of these notions that unites into a single whole several other approaches (situational, personal, and motivational) was analyzed. Different approaches of scientists were examined as for the typology of conflicts. It has been estimated, that in the scope of pedagogy different classifications of conflicts are available where the content, importance, the sphere, duration of conflicts, direction, character of appearance, the structure of relationships, consequences, functions, socio-psychological effects, social results are taken into consideration. It is assumed, that the notion of pedagogical conflict includes different forms and methods of contradiction, tension in relations, explicit and hidden struggle. The functions of pedagogical conflicts in regulating interpersonal and intergroup relations were focused on (positive, negative); the reasons of pedagogical conflicts in high educational establishments (socio-economic, socio-psychological, psychological, organizational-pedagogical); the direction of the development of conflictological competence of a teacher (age and individual peculiarities of pupils, self-control of teacher’s behavior, the knowledge of pupils’ psychology and modern methods of teaching and upbringing of pupils).В статье обобщены взгляды ученых о сущности понятий «конфликт», «педагогический конфликт» в зависимости от выбранного учеными для исследования научного подхода. Проанализирован интегративный подход к определению содержания этих понятий, объединяющий в единое целое несколько подходов (ситуационный, деятельностный, личностный, мотивационный). Рассмотрены различные позиции современных ученых относительно типологии конфликта. Доказано, что в современной психолого-педагогической литературе существуют различные классификации конфликтов с учетом их сфер, источников, содержания, значимости, направленности, продолжительности, характера возникновения или затухания, сферы решения, форм выражения, структуры взаимоотношений, последствий и функций, социально-психологического эффекта, социального результата и тому подобное. Выяснено, что понятие педагогического конфликта вмещает в себя различные формы и способы противостояния, напряжение в отношениях, скрытой и явной борьбы. Проанализированы различные функции педагогических конфликтов в регуляции межличностных и межгрупповых отношений (положительные, отрицательные); причины педагогических конфликтов в высшей школе (социально-экономические, социально-психологические, психологические, организационно-педагогические); направления урегулирования педагогических конфликтов (прогнозирование и профилактика конфликтов, предупреждения конфликтов, посредничество); направления развития конфликтологической компетентности педагога (учет учителем возрастных и индивидуальных особенностей школьников, самоконтроль педагогом собственного поведения, знание детской психики и современных методов обучения и воспитания школьников).У статті узагальнені погляди вчених на сутність понять «конфлікт», «педагогічний конфлікт» залежно від обраними вченими наукового підходу для дослідження. Проаналізовано інтегративний підхід до визначення змісту цих понять, що об’єднує в єдине ціле декілька підходів (ситуаційний, діяльнісній, особистісний та мотиваційний). Розглянуто різні позиції сучасних дослідників про типологію конфлікту. Доведено, що у сучасній психолого-педагогічній літературі існують різні класифікації конфліктів з урахуванням їх сфери, джерел, змісту, значущості, спрямованості, тривалості, характери виникнення або затухання, сфери вирішення, форм вираження, структури взаємовідносин, наслідків та функцій, соціально-психологічного ефекту, соціального результату тощо. Встановлено, що поняття педагогічного конфлікту містить у собі різні форми та засоби протистояння, напруження у відносинах, явної та прихованої боротьби. Проаналізовано різні функції педагогічних конфліктів у регуляції міжособистісних та міжгрупових відносин (позитивні, негативні); причини педагогічних конфліктів у вищій школі (соціально-економічні, соціально-психологічні, психологічні, організаційно-педагогічні); напрями врегулювання педагогічних конфліктів (прогнозування та профілактика конфліктів, попередження конфліктів, посередництво); напрям розвитку конфліктологічної компетентності педагога (урахування педагогом вікових та індивідуальних особливостей школярів, самоконтроль власної поведінки, знання дитячої психіки та сучасних методів навчання та виховання школярів)
Сутність експериментального дослідження процесу формування соціокультурних цінностей студентів в освітньому середовищі ЗВО
No full textThe relevance of the problem of students’ sociocultural values formation in the educational environment of higher education institutions is obtained in the article. The theoretical substantiation of the problem is carried out and the necessity and expediency of revealing the essence and logic of experimental research of the process of students’ sociocultural values formation in the educational environment of higher educational institutions is proved. The methodological basis of the research, which is represented by the polyparadigmal integrity of educational paradigms and the synthesis of ideas of scientific approaches, and the research methods, used in the work, are disclosed. It has been found, that the essence of the experimental work is to verify the potential of the methodology of students’ sociocultural values formation within the axio-oriented educational environment of higher education institutions and clarify the logic of the axiogenesis of sociocultural values. The criteria apparatus of the research is revealed, it contains motivational-axiological, cognitive-reflexive, and subject-activity criteria with corresponding indicators. In accordance with the requirements for the diagnostic stage of the experimental study, the diagnostic tools, which used in the ascertaining and control stages of the experimental work, containing both standardized approaches (“Value Orientations Study” approach by P. Stepanov); “Schwartz’s Study of Personality Values” questionnaire, etc.), and author’s proprietary questionnaires (“Level of Formation of Sociocultural Values According to the Motivational-axiological Criterion” questionnaire etc.), are presented. The general sequence of experimental work, which was reduced to such a logical scheme, is highlighted: 1) diagnostics of level of sociocultural values formation; 2) the methodology of students’ sociocultural values formation in the educational environment of a higher education institution; 3) analysis of the dynamics of sociocultural values at different stages of its axiogenesis and environment. The summary interpretation of criteria, indicators, and related diagnostic approaches is presented in the table. The stages of experimental work are succinctly disclosedВ статье раскрыта актуальность проблемы формирования социокультурных ценностей студентов в образовательной среде УВО. Дано теоретическое обоснование поднимаемой проблемы, доказана целесообразность и необходимость раскрытия сущности и логики экспериментального исследования процесса формирования социокультурных цінностей студентов в образовательной среде УВО. Раскрыты методологические основы исследования, представленные полипарадигмальной целостностью образовательных парадигм и синтезом идей современных научных подходов. Осуществлен подбор методов исследования для достижения цели и задач. Определено, что сущность экспериментальной работы заключается в верификации потенциала методики формирования социокультурных ценностей студентов в пределах образовательной среды УВО и построении логики аксиогенеза социокультурных ценностей. Раскрыт критериальный апарат исследования: мотивационно-ценностный, когнитивно-рефлексивный и субъектно-деятельностный критерии и показатели.Презентован диагностический инструментарий, использованный на констатирующем и контрольном эатапах экспериментальной работы, который содержит стандартизированные методики (методика „Изучение ценностных ориентаций” (автор П. Степанов); опросник „Изучение цінностей личности Шварца” и др.) и авторские анкеты (анкета „Уровень сформированности социокультурных цінностей по мотивационно-аксиологическому критерию” и др.). Раскрыты этапы и логика экспериментальной работы: 1) диагностика уровня сформированности социокультурных ценностей; 2) внедрение методики формирования социокультурных ценностей студентов в образовательной среде УВО; 3) анализ динамики сформированности социокультурных ценностей на разных етапах аксиогенеза и средообразования.В формате таблицы представлена обобщенная интерпретация критериев, показателей и соответсвующих диагностических методик. Лаконично раскрыты и описаны этапы экспериментальной работыУ поданій статті доведено актуальність проблеми формування соціокультурних цінностей студентів у освітньому середовищі ЗВО. Здійснено теоретичне обґрунтування зазначеної проблеми й доведено необхідність й доцільність розкриття сутності та логіки експериментального дослідження процесу формування соціокультурних цінностей студентів в освітньому середовищі ЗВО. Розкрито методологічне підґрунтя дослідження, що представлено поліпарадигмальною цілісністю освітніх парадигм та синтезом ідей низки сучасних наукових підходів, зазначено методи дослідження, які використано у роботі. З’ясовано, що сутність експериментальної роботи полягає у верифікації потенціалу методики формування соціокультурних цінностей студентів у межах аксіозорієнтованого освітнього середовища ЗВО та визначенні логіки аксіогенезу соціокультурних цінностей. Розкрито критеріальний апарат дослідження, що містить мотиваційно-аксіологічний; когнітивно-рефлексивний; суб’єктно-діяльнісний критерії з відповідними показниками. Суголосно до вимог, що висуваються до діагностичного етапу експериментального дослідження презентовано діагностичний інструментарій роботи, використаний на констатувальному та контрольному етапах експериментальної роботи, що містить як стандартизовані методики (методика „Вивчення ціннісних орієнтацій” (автор П. Степанов); опитувальник „Вивчення цінностей особистості Шварца” та ін.), так й авторські анкети (анкета „Рівень сформованості соціокультурних цінностей за мотиваційно-аксіологічним критерієм” та ін.). Висвітлено загальну послідовність експериментальної роботи, що зводилась до такої логічної схеми: 1) діагностика рівня сформованості соціокультурних цінностей; 2) впровадження методики формування соціокультурних цінностей студентів у освітньому середовищі ЗВО; 3) аналіз динаміки сформованості соціокультурних цінностей на різних етапах їх аксіогенезу та середовищеутворення. У табличному форматі представлено узагальнена інтерпретація критеріїв, показників та відповідних діагностичних методик. Лаконічно розкрито етапи експериментальної робот
Діяльність центрів консультування з професійної кар’єри у закладах професійної (професійно-технічної) освіти: суперечності та шляхи їх вирішення
Get PDFThere is noted in the article, that at the modern stage of civilization development, complicated by processes of digitalization and technologization of society, human self-realization as a person, professional, competitive specialist is possible only at the expanse of constant improvement of professionally important qualities, widening of professional knowledge, development of correspondent abilities and skills (depending on specificity of a profession, requirements to the professional activity, peculiarities of actions that is concrete labor circumstances). In this connection a special importance is inherent to centers of vocational career, created at bases of vocational and higher educational institutions, which activity is oriented mainly on forming adequate understandings about conditions and prospects of own career at the modern labor market in future specialists. All the aforesaid conditioned a necessity to conduct a special study. That is why the special attention in the publication is paid to the elucidation of information-analytic information, obtained as a result of studying the real condition of the activity of consulting centers, created at bases of vocational (vocational-technical) educational institutions. There are revealed positive sides and controversial moments of the activity of such structural subdivisions at educational institutions. There are analyzed actual functions of vocational career consulting centers at educational institutions: evaluative-diagnostic, integrative-coordinating, informative-stimulating, learning-communicative and regulative, socialization-consulting. The integral realization of these functions provides resolution of controversies of career consulting of the studying youth, namely mismatch between: ideal understanding and real profile of a concrete profession or specialty, subjective comprehension and ignoring of career orientations by the youth and also allow students to correct their self-appreciation of individual-personal qualities. There are offered constructive ways of solving problems, appearing in the functioning process of vocational career consulting centers at vocational educational institutionsВ статье отмечается, что на современном этапе цивилизационного развития, усложненном процессами диджитализации и технологизации общества, самореализация человека как личности, профессионала, конкурентоспособного специалиста возможна лишь при условии постоянного совершенствования профессионально значимых качеств, расширения профессиональных знаний, развития соответствующих умений и навыков (в зависимости от специфики профессии, требований к профессиональной деятельности, особенностей выполнения действий, то есть конкретных обстоятельств труда). В связи с этим особое значение имеют центры профессиональной карьеры, созданные на базах учреждений профессионального и высшего образования, деятельность которых ориентирована преимущественно на формирование будущих специалистов адекватных представлений об условиях и перспективах собственной карьеры на современном рынке труда. Вышеуказанное обусловило необходимость выполнения специального исследования. Поэтому значительное внимание в публикации уделено освещению информационно-аналитических сведений, полученных в результате исследования реального состояния деятельности центров консультирования по профессиональному образованию, созданных на базах учреждений профессионального (профессионально-технического) образования. Выявлены позитивные стороны и спорные моменты деятельности таких структурных подразделений в учебных заведениях. Проанализированы актуальные функции центров консультирования по профессиональной карьере в учреждениях образования: оценочно-диагностирующая, интегративно-координационная, информационно-стимулирующая, учебно-коммуникативная и регулятивная, социализационно-консультативнаяи. Целостная реализация этих функций обеспечит разрешение противоречий карьерного консультирования учащейся молодежи, а именно несоответствий между: идеальным представлениям и реальным профилем конкретной профессии или специальности, субъективным восприятием и игнорированием молодежью карьерных ориентаций, а также позволит корректировать учащимися самооценку индивидуально-личностных качеств. Предлагаются конструктивные способы разрешения проблем, которые возникают в процессе функционирования центров консультирования по профессиональной карьере в учреждениях профессионального образованияУ статті наголошується, що в умовах діджиталізації й технологізації суспільного поступу самореалізація людини як особистості, професіонала, конкурентоздатного фахівця можливе лише за умови постійного вдосконалення професійно значущих якостей, поглиблення фахових знань, набуття і розвитку відповідних умінь і навичок (залежно від специфіки професії, вимог до професійної діяльності, особливостей виконання дій, тобто конкретних обставин праці). У зв’язку з цим особливе значення мають центри консультування з професійної кар’єри, створені на базах закладів П(ПТ)О, діяльність яких зорієнтована переважно на формування уявлень майбутніх фахівців про умови та перспективи власної кар’єри на сучасному ринку праці. Вищеозначене зумовлює потребу виконання спеціального дослідження. Тому значну увагу у публікації приділено висвітленню інформаційно-аналітичних відомостей, отриманих у результаті дослідження дійсного стану функціонування центрів консультування з професійної освіти, створених на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі: ЗП(ПТ)О). Виявлено досягнення та суперечливі моменти діяльності таких структурних підрозділів у закладах освіти. Проаналізовано актуальні функції центрів консультування з професійної кар’єри в ЗП(ПТ)О: оцінювально-діагностувальну, навчально-комунікативну, інтегративно-координаційну, соціалізаційно-консультативну та регулятивну, інформаційно-стимулювальну. Означено гіпотезу, що цілісна реалізація цих функцій сприятиме подоланню суперечностей кар’єрного консультування учнівської молоді, зокрема, невідповідностей між: ідеальним уявленням і реальним профілем конкретної професії чи спеціальності, суб’єктивним сприйняттям та ігноруванням молоддю кар’єрних орієнтацій, а також уможливить коригування самооцінки учнями індивідуально-особистісних якостей. Пропонуються конструктивні способи розв’язання проблемних питань щодо організації та функціонування центрів консультування з професійної кар’єри в закладах професійної освіт
Використання віртуальної реальності і цифрових технологій для вивчення фольклору в закладах освіти України
No full textThis article describes the phenomenon of using virtual reality for educational purposes using the synergy of folkloristics and digital technologies as an example. It is not difficult to agree with the opinion that virtual reality today is an ideal learning environment. The concept of using virtual reality technologies for education and science is fully implemented in the virtual reality software and hardware complex for education - VE 3D ieCenter. With the help of this hardware complex, it becomes possible to use virtual reality for studying folklore by pupils or students. The expediency of using the 3D Internet as a means of increasing the interactivity of the educational process is argued. The desire to break beyond the two-dimensional presentation of information has led to the creation of dynamic virtual technologies. Today, new perspectives in the form of 3D information on the Internet are available for teachers in educational and information technologies. Using virtual and augmented reality technologies, students of secondary and higher educational institutions will be able to interact with objects in virtual space or participate in important historical events. Virtual and augmented reality technologies should be applied in the field of education, primarily because the educational system must adapt to complicating processes, models, and theories and students need to operate with a lot of information and new ways of presenting it.As an example of the use of virtual reality during practical classes on the study of folklore, the article described the structure of an interactive quest and a seminarВ данной статье описано явление использования виртуальной реальности в учебных целях на примере синергии фольклористики и цифровых технологий. Не трудно согласиться с мнением, что виртуальная реальность сегодня - это идеальная учебная среда. Концепция использования технологий виртуальной реальности для обучения и науки в полной мере реализована в программно-аппаратном комплексе виртуальной реальности для образования -VE 3D ieCenter. Благодаря этому аппаратному комплексу становится возможно использование средств виртуальной реальности для изучения учащимися или студентами фольклора. Аргументирована целесообразность использования 3D Интернета, как средство повышения интерактивности учебного процесса.Стремление вырваться за рамки двухмерной подачи информации привело к созданию динамических виртуальных технологий. На сегодняшний день в образовательных и информационных технологиях для преподавателей доступны новые перспективы в виде 3D информации в сети Интернет. С применением технологий виртуальной и дополненной реальности ученики средних и высших учебных заведений смогут взаимодействовать с предметами в виртуальном пространстве или участвовать в важных исторических событиях. Технологии виртуальной и дополненной реальности следует применять в сфере образования в первую очередь из-за того, что образовательная система должна приспосабливаться к усложняющих процессов, моделей и теорий, а учащимся необходимо оперировать большим количеством информации и новыми способами ее представления.В качестве примера использования виртуальной реальности во время практических занятий по изучению фольклора в статье было описано структура интерактивного квеста и семинараУ даній статті описано явище використання віртуальної реальності з навчальною метою на прикладі синергії фольклористики та цифрових технологій. Не важко погодитися з думкою, що віртуальна реальність сьогодні постає, як ідеальне навчальне середовище. Концепція використання технологій віртуальної реальності для навчання і науки в повній мірі реалізована в програмно-апаратному комплексі Віртуальної реальності для освіти - VE 3D ieCenter. Завдяки цьому апаратному комплексу стає можливо використання засобів віртуальної реальності для вивчення учнями чи студентами фольклору. Аргументована доцільність використання 3D Інтернету, як засіб підвищення інтерактивності навчального процесу.Прагнення вирватися за рамки двовимірного подання інформації привело до створення динамічних віртуальних технологій. На сьогоднішній день в освітніх та інформаційних технологіях для викладачів доступні нові перспективи у вигляді 3D інформації в мережі Інтернет. Із застосуванням технологій віртуальної і доповненої реальності учні середніх і вищих навчальних закладів зможуть взаємодіяти з предметами в віртуальному просторі або брати участь у важливих історичних подіях. Технології віртуальної і доповненої реальності слід застосовувати в сфері освіти у першу чергу через те, що освітня система повинна пристосовуватися до ускладнюючих процесів, моделей і теорій, а учням необхідно оперувати великою кількістю інформації і новими способами її подання.Як приклад використання віртуальної реальності під час практичних занять з вивчення фольклору в статті було описано структуру інтерактивного квесту та семінару. Теоретичні результати дослідження, на нашу думку, можна використовувати як один із варіантів вирішення головної задачі програми «Освіта протягом усього життя», тобто зниження негативних наслідків трудової міграції, через задіяння спеціалістів у сфері програмування та культурної антропології, фольклористики, що мають попит у розвинутих країнах світу. За підтримки Міністерства освіти і науки України, меценатів – є цілком реальна можливість по створенню спеціалізованих наукових лабораторій при провідних вітчизняних університетах у галузі фольклору. Таким чином, створюються передумови щодо повернення на батьківщину висококваліфікованих працівників та забезпечення їх постійними робочими місцям