ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Особливості нострифікації дипломів про вищу освіту
No full textThis article examines the problems of nostrification of foreign diplomas in Ukraine and the recognition of educational programmes, taken by graduates of foreign universities. Ukraine today is a wide market of professions, where our citizens with foreign diplomas and foreigners, who were educated at home, find jobs. The state is also guided by the educational process, which takes place in European countries and has its own characteristics and traditions. Work on universalization of education should have a positive impact on faster and better implementation of programmes of exchange of scientific and pedagogical experience between countries, academic mobility of students, postgraduates, teachers, etc. The article also mentions the traditional exchange of students and professors, the exchange of scientific achievements between universities in different countries, building mutually beneficial partnerships, which is why Ukrainian universities have to focus on the European labour market.
The article also discusses the peculiarities of the document flow for nostrification of diplomas, lists the main documents and reveals the problems, associated with their processing. The research problem has an interdisciplinary status, because it raises problems of documentation work, recognition of diplomas and problems, faced by graduates of foreign universitiesВ статье рассматриваются проблемы нострификации зарубежных дипломов в Украине, признание образовательных программ, по которым учились выпускники иностранных вузов. Украина сегодня является широким рынком профессий, где находят рабочие места наши граждане с иностранными дипломами и иностранцы, которые получали образование у себя дома. Также государство ориентируется на образовательный процесс, который происходит в странах Европы и имеет свои особенности и традиции. Работа над универсализацией образования должна положительно повлиять на более быструю и более качественную реализацию программ обмена научным и педагогическим опытом между странами, академической мобильности студентов, аспирантов, преподавателей и т.д. В статье также говорится о традиционном обмене студентами и преподавателями, обмене научными достижениями между университетами разных стран, налаживании взаимовыгодных партнерских отношений, из-за чего украинские вузы должны ориентироваться на европейский рынок труда.
В статье также говорится об особенностях документооборота при нострификации диплома, подаются списки основных документов и раскрываются проблемы, связанные с их обработкой. Научная проблема имеет междисциплинарный статус, ведь поднимает проблемы работы с документацией, признание дипломов и проблемы, с которыми сталкиваются выпускники зарубежных университетовУ статті розглядаються проблеми нострифікації закордонних дипломів в Україні, визнання освітніх програм, за якими вчилися випускники іноземних вишів. Україна сьогодні є широким ринком професій, де знаходять собі робочі місця наші громадяни з іноземними дипломами та іноземці, котрі здобували освіту в себе вдома. Також держава орієнтується на освітній процес, що відбувається в країнах Європи та має свої особливості та традиції. Робота над універсалізацією освіти має позитивно вплинути на швидшу та якіснішу реалізацію програм обміну науковим та педагогічним досвідом між країнами, академічної мобільності студентів, аспірантів, викладачів тощо. У статті також йдеться про традиційний обмін студентами та викладачами, обмін науковими здобутками між університетами різних країн, налагодження взаємовигідних партнерських відносин, через що українські виші мають орієнтуватися на європейський ринок праці.
У статті також йдеться про особливості документообігу під час нострифікації диплому, подаються списки основних документів і розкриваються проблеми пов'язані з їх обробкою. Наукова проблема має міждисциплінарний статус, адже порушує проблеми роботи з документацією, визнання дипломів і проблеми, з якими стикаються випускники закордонних університеті
Започаткування системи допомоги дітям з порушеннями зору: історико-бібліографічний аспект
No full textThe scientific article reveals some of the historical facts of the beginning of helping children with visual impairments. The main chronological events of caring for children with the noted category of disorders are noted, which later became the basis for the development of special education, in particular, typhlopedagogy.
The article describes the emergence of hospitals, shelters for orphans, sick and crippled people throughout Rus, which testifies to the attention of society to their lives. The facts of the search for ways of treatment and the development of methods, principles and means of teaching people with impaired psychophysical development are outlined. Based on the study of historical sources, the times of Kyivan Rus are characterized, when in some monasteries and churches premises were allocated for the residence of orphans and crippled children. There is information about the first institution in Ukraine, which was guarded by the problem of blind people, although it did not provide for special education and training for this category of persons.
An important point of the article is the definition of the role of the state in the care of visually impaired persons. It is noted that in the 17th and 18th century in Ukraine, social work began to take care of orphans and people with disabilities. From the end of the 17th century, orphans and children of "mutilations" began to be in the care of shelters and hospitals, which was stipulated by a number of state decrees. In the 30s of the 18th century, a new form of guardianship over the disabled was introduced, patronage, which still exists in a modernized form. For a deeper retrospective of the state's assistance to children with visual impairments, it is necessary to investigate the facts of historical sources from the 18th century to the presentНаучная статья раскрывает некоторые исторические факты начала оказания помощи детям с нарушениями зрения. Отмечаются основные хронологические события заботы о детях с отмеченной категорией нарушений, которые стали в дальнейшем основой для развития специального образования, в частности тифлопедагогики.
В статье описывается появление больниц, убежищ для сирот, больных и лиц с инвалидностью по всей Руси, которое свидетельствует об обращении внимания общества на их жизнь. Очерчиваются факты поисков путей лечения и разработки методов, принципов и средств обучения лиц с нарушениями психофизического развития. На основе изучения исторических источников характеризуются времена Киевской Руси, когда в некоторых монастырях и церквях выделялись помещения для проживания в них детей-сирот и детей с инвалидностью. Отмечается информация о первом в Украине заведении, которое опекалось проблемой слепых людей, хотя в нем не предусматривалось специального воспитания и обучения этой категории лиц.
Важным моментом статьи является определение роли государства в опеке лиц с нарушением зрения. Отмечено, что в XVIІ ‑ XVIІІ веке в Украине началась социальная работа по опеке детей-сирот и людей с инвалидностью. С конца XVIІ века сироты и дети с нарушениями психофизического развития начали находиться на попечении убежищ и госпиталей, что было предусмотрено рядом государственных указов. В 30-х годах XVIІІ века была введена новая форма опеки над инвалидами ‑ патронат, который в модернизированном виде существует и поныне. Для более глубокой ретроспективы оказания помощи детям с нарушениями зрения государством необходимо исследовать факты исторических источников периода с XVIІІ века до настоящего времениНаукова стаття розкриває деякі історичні факти початку надання допомоги дітям з порушеннями зору. Зазначаються основні хронологічні події піклування про дітей з зазначеною категорією порушень, які стали в подальшому основою для розвитку спеціальної освіти, зокрема тифлопедагогіки.
У статті описується поява лікарень, богаділень, притулків для сиріт, хворих та осіб з інвалідністю по всій Русі, що говорить про звернення уваги суспільства на їхнє життя. Окреслюються факти пошуків шляхів лікування та розробки методів, принципів та засобів навчання осіб з порушеннями психофізичного розвитку.
На основі вивчення історичних джерел характеризуються часи Київської Русі, коли в деяких монастирях та церквах виділялися приміщення для проживання в них дітей-сиріт і дітей з інвалідністю. Зазначається інформація про перший в Україні заклад, який переймався проблемами сліпих людей, хоча в ньому не передбачалося спеціального виховання та навчання цієї категорії осіб.
Важливим моментом у статті є визначення ролі держави в опікування зазначених осіб. Означено, що у XVIІ – XVIІІ століття в Україні почалась соціальна робота по опікуванню дітей-сиріт та осіб з інвалідністю. З кінця XVIІ століття сироти та діти з порушеннями зору почали знаходитися під опікою притулків та шпиталів, що було передбачено рядом державних указів.
У 30-х роках XVIІІ століття була введена нова форма опіки над інвалідами – патронування, яке, звичайно, в модернізованому вигляді існує й по сьогодні.
Для більш глибокої ретроспективи надання допомоги дітям з порушеннями зору державою треба дослідити факти історичних джерел періоду з XVIІІ століття до теперішнього час
Цифрова трансформації закладів професійної освіти України: Європейський вектор
No full textThe article presents an overview of normative documents, research results, conclusions on the topic of digital transformation of education systems, in particular in the EU countries. The generalization of materials, which help to define, at what stage of digital transformations there is an education of Ukraine, a place of system of vocational education in this global process, is presented. Examples are given as an active position in the direction of ensuring digital transformations of educational and managerial processes in a particular educational institution; it contributes to the implementation of national tasks in the direction of ensuring the digital development of society. Emphasis is placed on how the role of methodological services is changing, on the need for systemic changes in the perception of the educational institution's perception of the process of ensuring the digital development of both teachers and students, and vocational education institutions in general. The study examines four vectors of digital development for vocational (technical) education institutions of Ukraine from the possible options, proposed by European colleagues who have already shown positive results at the level of the education system (vocational in particular) and a separate institution of vocational (technical) education. In particular, the possibility of measuring the level of digital development of the educational institution through the use of the SELFIE service, developed by the European Commission together with a group of educational experts and practitioners from European countries, was considered. The platform is available in more than thirty languages, including Ukrainian. Examples of online tools common in both European educational communities and those, developed by domestic specialists (but taking into account European experience,) are given, thanks to which it is possible to carry out self-assessment, assessment, and soon certification of digital competencies of teachers. Ways to solve the problem of insufficient digital literacy of students, which, along with Ukrainian, and European researchers pay attention to, are given. There are wide opportunities for the development of digital infrastructure, which provides educational institutions with participation in competitions and programs of the European Union, such as Erasmus +В статье представлен обзор нормативных документов, результатов исследований, выводов по теме цифровой трансформации систем образования, в частности профессионального образования в странах ЕС. Представлены обобщения материалов, которые помогают определить, на каком этапе цифровых преобразований находится образование Украины, место системы профессионального образования в этом глобальном процессе. Приведены примеры как активная позиция в направлении обеспечения цифровых преобразований образовательных и управленческих процессов в конкретном учебном заведении, способствует реализации общегосударственных задач в направлении обеспечения цифрового развития общества. Сделан акцент на том, как меняется роль методических служб в процессе развития цифровых компетентностей педагогов, на необходимости системных преобразований в восприятии администрацией учебного заведения обеспечения цифрового развития как педагогов и учащихся, так и профессиональной образовательной организации в целом. В ходе исследования рассматриваются четыре вектора обеспечения цифрового развития для учреждений профессионального (профессионально-технического) образования Украины из возможных вариантов, предложенных европейскими коллегами, которые обеспечивают позитивную динамику как на уровне системы образования в целом, так и отдельного учреждения профессионального (профессионально-технического) образования. В частности, рассмотрена возможность измерения уровня цифрового развития учебного заведения благодаря использованию сервиса SELFIE, разработанного Европейской Комиссией совместно с группой образовательных экспертов и практиков из европейских стран. Платформа доступна на более чем тридцати языках, в том числе и украинском. Приведены примеры онлайн инструментов, распространенных как в европейских образовательных сообществах, так и таких, которые разработаны отечественными специалистами (но учитывают европейских опыт), благодаря которым можно осуществить самооценку, оценку, а вскоре и сертификацию уровня цифровых компетентностей педагогических работников. Предложены пути решения проблемы недостаточной цифровой грамотности учащихся, на которую, наряду с украинскими, обращают внимание и европейские исследователи. Отмечено широкие возможности для развития цифровой инфраструктуры, которые предоставляет учебным заведениям участие в конкурсах и программах Европейского Союза, например Эразмус+В статті представлено огляд нормативних документів, результатів досліджень, висновків за темою цифрової трансформації систем освіти, зокрема професійної освіти в країнах ЄС. Представлено узагальнення матеріалів, які допомагають визначити, на якому етапі цифрових перетворень знаходиться освіта України, місце системи професійної освіти в цьому глобальному процесі. Наведено приклади, як активна позиція в напрямку забезпечення цифрових перетворень освітніх та управлінських процесів в конкретному закладі освіти, сприяє реалізації загальнодержавних завдань в напрямку забезпечення цифрового розвитку суспільства. Зроблено акцент на тому, як змінюється роль методичних служб в процесі розвитку цифрових компетентностей педагогів, на необхідності системних перетворень в сприйнятті адміністрацією закладу освіти процесу забезпечення цифрового розвитку як педагогів і здобувачів освіти, так і закладу професійної освіти в цілому. В ході дослідження розглядаються чотири вектори забезпечення цифрового розвитку для закладів професійної (професійно-технічної) освіти України, з можливих варіантів, запропонованих європейськими колегами, які забезпечують позитивну динаміку як на рівні системи освіти в цілому, так і окремого закладу професійної (професійно-технічної) освіти. Зокрема, розглянуто можливість вимірювання рівня цифрового розвитку закладу освіти завдяки використанню сервісу SELFIE, розробленого Європейською Комісією разом з групою освітніх експертів та практиків з європейських країн. Платформа доступна на більш ніж тридцяти мовах, у тому числі і українській. Наведено приклади онлайн інструментів, поширених як у європейських освітніх спільнотах, так і таких, що розроблені вітчизняними спеціалістами (та враховують європейських досвід), завдяки яким можна здійснити самооцінювання, оцінювання, а незабаром і сертифікацію рівня цифрових компетентностей педагогічних працівників. Запропоновано шляхи розв’язання проблеми недостатньої цифрової грамотності учнів, на яку, наряду з українськими, звертають увагу європейські дослідники. Наголошено на широких можливостях для розбудови цифрової інфраструктури, які надає закладам освіти участь у конкурсах та програмах Європейського Союзу, наприклад Еразмус
Комунікативні компетентності менеджерів у ЗВО за складовими контентами методологічного змісту адміністративного управління
No full textThe paper specifies the definition of “competence” of executive managers and positional, professional and social types of the general system competence are separated. The communicative competence structure in managers at higher educational institutions for realizing communicative interaction of participants of the professional training educational process is concretized by methodological content components of administrative management, namely administrative-organizational managerial system relations (descending potential of indirect administrative-organizational communication of a policy of higher educational institutions, coordination-subordination architectonics of the “administrative apparatus”, ascending potential of administrative effect at organizing institutional projects), internal system relations (descending administrative-organizational communications of a political strategy of higher educational institutions, potential of ascending administrative-organizational communications for modernization of educational-scientific university systems) and external system relations (sphere of external interaction and system analysis of modern scientific data as to a qualitative external condition of higher educational institutions, world community access to administrative-organizational communication of higher educational institutions with self-government bodies). There are separated communication types of coordination-subordination architectonics of institutional organization of higher educational institutions: administrative-organizational, managerial and process-organizational communications; a structural-logic scheme of mutual influence in contents - administrative-organizational managerial system, internal and external system relations in the “aim tree” of administrative regulation for effective educational policy and quality policy by means of administrative-organizational communications and at realization of the communicative competence of managers at higher educational institutions is projected in the author modificationВ статье уточнена дефиниция «компетентность» менеджеров-исполнителей и выделены виды общесистемной компетентности, а именно - позиционная, профессиональная и социальная. Конкретизирована структура коммуникативной компетентности у менеджеров в высших учебных заведениях для реализации коммуникационного взаимодействия участников образовательного процесса профессиональной подготовки по составляющим контента методологического содержания административного управления, а именно - административно-организационных управленческих системных отношений (нисходящего потенциала косвенной административно-организационной коммуникации политики высших учебных заведений, координационно-субординационной архитектоники «административного аппарата», восходящего потенциала административного воздействия при организации институциональных проектов), внутренне системных отношений (нисходящие административно-организационные коммуникации политической стратегии высших учебных заведений, потенциал восходящих административно-организационных коммуникаций модернизации образовательно-научных систем университета) и внешне системных отношений (сферы внешних взаимодействия и системный анализ современных научных данных относительно качественного внешнего состояния учреждений высшего образования, доступ мировой общественности к административно-организационной коммуникации высших учебных заведений с органами самоуправления). Выделены виды коммуникации координационно-субординационной архитектоники институциональной организации высших учебных заведений: административно-организационные, управленческие и процессно-организационные коммуникации; спроектирована в модификации авторов структурно-логическая схему сфер взаимовлияния в контентах –административно-организационных управленческих системных, внутренне системных и внешне системных отношениях в «дереве целей» административного регулирования для эффективности образовательной политики и политики качества средствами административно-организационных коммуникаций и при реализации коммуникативной компетентности менеджеров в высших учебных заведенийУ статті уточнено дефініцію «компетентність» менеджерів-виконавців та виокремлено види загально-системної компетентності, а саме позиційну, професійну та соціальну. Конкретизовано структуру комунікативної компетентності у менеджерів у закладах вищої освіти для реалізації комунікаційної взаємодії учасників освітнього процесу професійної підготовки за складовими контентами методологічного змісту адміністративного управління, а саме адміністративно-організаційних управлінських системних взаємин (низхідного потенціалу непрямої адміністративно-організаційної комунікації політики закладів вищої освіти, координаційно-субординаційної архітектоніки «адміністративного апарату», висхідного потенціалу адміністративного впливу при організації інституційних проектів), внутрішньо-системних взаємин (низхідні адміністративно-організаційні комунікації політичної стратегії закладів вищої освіти, потенціал висхідних адміністративно-організаційних комунікацій модернізації освітньо-наукових систем університету) та зовнішньо-системних взаємин (сфери навколишньої взаємодії та системний аналіз сучасних наукових даних щодо якісного зовнішнього стану закладів вищої освіти, доступ світової громадськості щодо адміністративно-організаційної комунікації закладів вищої освіти з органами самоврядування). Виокремлено види комунікації координаційно-субординаційної архітектоніки інституційної організації закладів вищої освіти: адміністративно-організаційні, управлінські та процесно-організаційні комунікації; спроектовано у модифікації авторів структурно-логічну схему сфер взаємовпливу у контентах – адміністративно-організаційних управлінських системних, внутрішньо-системних та зовнішньо-системних взаєминах у «дереві цілей» адміністративного регулювання для ефективності освітньої політики та політики якості засобами адміністративно-організаційних комунікацій та при реалізації комунікативної компетентності менеджерів у закладах вищої освіт
Вимоги до ціннісної складової професійної підготовки майбутніх фахівців з іноземної філології в умовах зміни аксіологічних орієнтирів
No full textThe change in axiological guidelines in the current social and cultural situation makes the problem of preserving individuality, particularly values, extremely relevant. Value education is an effective means of solving this problem. The modern professional training of future foreign language linguists cannot ignore the need to turn to axiological discourse and to ensure acquiring axiological competencies. Recognition of the influence of such axiological guidelines changes on the educational environment leads to addressing the value theory, that is axiology, and determines the need to gain axiological dimension within the educational process.
The purpose of the study is to determine the substantive requirements for the value component in the professional training of future linguists regarding changing axiological guidelines. The validity of the formulated provisions and conclusions is ensured by the involvement of acts, regulating the training of future specialists in foreign philology both in Ukraine and in European countries and the use of developments in the field of philosophy of education, modern axiological and pedagogical knowledge.
Based on the analysis, it is substantiated, that the result of professional training of foreign languages linguists should lie in the involvement and assimilation of (1) knowledge values, (2) teacher’s identity values, (3) interrelation values in education. The outlined system of values correlates with the requirements of the Common European Framework (as it regulates the development of the future specialist of the corresponding linguistic base with all possible professional competencies)Современная социокультурная ситуация характеризуется изменением аксиологических ориентиров. Это предельно актуализирует вопросы сохранения человеком своей индивидуальности, в частности ценностной. Эффективным средством решения указанной задачи является ценностное образование. Поэтому современная профессиональная подготовка будущих иностранных филологов не может игнорировать необходимость обращения к аксиологическому дискурсу, а также обеспечение формирования аксиологических компетенций. Признание влияния изменения аксиологических ориентиров в современном мире на образовательную среду, обуславливает обращение к ценностной теории – аксиологии, и определяет необходимость предоставления образовательному процессу аксиологического измерения.
Целью исследования является определение содержательных требований к ценностной составляющей профессиональной подготовки будущих специалистов по иностранной филологии в условиях изменения аксиологических ориентиров. Обоснованность сформулированных положений и выводов обеспечивается использованием актов, регламентирующих подготовку будущих иностранных филологов как в Украине, так и в европейских странах, а также использованием наработок в философии образования, современном аксиологическом и педагогическом знании.
На основании проведенного анализа отстаивается позиция, в соответствии с которой результатом профессиональной подготовки будущих иностранных филологов должно стать осознание и усвоение (1) ценностей познавательного содержания (2) ценностей, определяющих личность педагога (3) ценностей, определяющих содержание отношений в системе образования. Обозначенная система ценностей как желаемый результат профессиональной подготовки будущих иностранных филологов коррелирует с требованиями Общеевропейской системы языковой компетенции (Common European Framework), регламентирующей развитие у будущего специалиста соответствующего профиля лингвистической базы со всеми возможными профессиональными компетенциямиПоточна соціокультурна ситуація характеризується зміною аксіологічних орієнтирів. Це гранично актуалізує питання збереження людиною власної індивідуальності, зокрема ціннісної. Ефективним засобом вирішення вказаного завдання є ціннісна освіта. Зважаючи на це, професійна підготовка майбутніх іноземних філологів не може ігнорувати необхідність звернення до аксіологічного дискурсу, а також забезпечення набуття ними аксіологічних компетентностей. Визнання впливу зміни аксіологічних орієнтирів в сучасному світі на освітнє середовище, зумовлює звернення до ціннісної теорії – аксіології, й визначає необхідність надання освітньому процесу аксіологічного виміру.
Метою дослідження є визначення змістовних вимог до ціннісної складової професійної підготовки майбутніх фахівців з іноземної філології в умовах зміни аксіологічних орієнтирів. Обґрунтованість сформулюваних положень і висновків забезпечується залученням актів, що регламентують підготовку майбутніх фахівців з іноземної філології як в Україні, так і в європейських країнах, а також використанням напрацювань у галузі філософії освіти, сучасного аксіологічного й педагогічного знання.
На підставі здійсненого аналізу обстоюється позиція, що результатом професійної підготовки фахівців з іноземної філології, має стати залучення й засвоєння (1) цінностей знаннєвого змісту, (2) цінностей, що визначають особу педагога, (3) цінностей, що визначають зміст відносин у системі освіти. Окреслена система цінностей як бажаний результат професійної підготовки майбутніх фахівців з іноземної філології корелює з вимогами Загальноєвропейської системи мовної компетенції (Common European Framework), що регламентує розвиток у майбутнього фахівця відповідного профілю лінгвістичної бази з усіма можливими професійними компетенціям
Факторы, препятствующие развитию учителя в округе Магеланг, Индонезия: Фактори, що заважають розвитку вчителя в окрузі Магеланг, Індонезія
No full textThis study aims to analyze the factors inhibiting the promotion of teachers in Candimulyo sub-district, Magelang regency. The research approach used is quantitative methods. Respondents who participated in this study were 116 people. The analysis used is multiple regression test. The results showed that the age factor has a probability of 0.000 and the convenience factor (comfort) has a probability of 0.036 and has a significant effect on the difficulty in advancing according to the respondents in this study. Meanwhile, the factors of regulation, motivation, and education do not significantly influence the difficulty of promotion for teachers.Это исследование направлено на анализ факторов, препятствующих продвижению учителей в регентстве Магелан. Факторы, указанные в этом исследовании, включают возраст, правила, комфорт, мотивацию и образование. Используемый исследовательский подход - количественные методы. Респондентами, принявшими участие в исследовании, были 116 человек. Используемый анализ представляет собой множественный регрессионный тест. Демографические данные показывают, что среди респондентов, участвовавших в этом исследовании, преобладали респонденты-женщины, а именно 89 человек (76%), и тога как респондентов-мужчин было всего 27 человек (23,28%), в том числе 84 респондента (72,41%) до 45 лет и 32 респондента в возрасте 45 лет и старше (27,59%). 83 респондента (71,55%) за последние 4 года никогда не продвигались по службе, а 33 респондента (28,45%) не получали повышения в течение 5 или даже более 5 лет. В связи с этим 96 респондентов (82,76%) заявили, что хотят продвигаться по службе, тогда как 20 респондентов (17,24%) не желают продвигаться по службе. При этом 79 респондентов (68,10%) считали, что им сложно продвигаться по службе, а остальные 37 респондентов (31,90%) не испытывали затруднений. Результаты показали, что возрастной фактор имеет вероятность 0,000, а фактор комфорта имеет вероятность 0,036 и, по мнению респондентов в этом исследовании, оказывает значительное влияние на сложность продвижения по службе. Между тем, факторы регулирования, мотивации и образования существенно не влияют на сложность продвижения учителейЦе дослідження має на меті проаналізувати фактори, що перешкоджають просуванню вчителів в реґенстві Магелан. Фактори, вказані в цьому дослідженні, включають вік, правила, комфорт, мотивацію та освіту. Підхід дослідження передбачає застосування кількісних методів. Респондентами, які брали участь у цьому дослідженні, були 116 осіб. Використаний аналіз являє собою тест множинної регресії. Демографічні дані показують, що серед респондентів, які брали участь у цьому дослідженні, переважали жінки-респонденти, а саме 89 осіб (76%) тоді як респондентів-чоловіків було 27 осіб (23,28%), включаючи 84 респонденти (72,41%) до 45 років та 32 респонденти віком від 45 років (27,59%). За останні 4 роки 83 респонденти (71,55%) ніколи не отримували підвищення, а 33 респонденти (28,45%) не отримували підвищення протягом 5 років і навіть більше 5 років. У зв'язку з цим 96 респондентів (82,76%) сказали, що хочуть отримати підвищення, тоді як 20 респондентів (17,24%) не бажали підвищуватися. Тим часом 79 респондентів (68,10%) вважали, що важко отримати підвищення, а решта 37 респондентів (31,90%) не відчували труднощів. Результати показали, що віковий фактор має ймовірність 0 000, а коефіцієнт комфорту 0,036 і має суттєвий вплив на труднощі просування за даними респондентів цього дослідження. Тим часом фактори регулювання, мотивації та освіти не суттєво впливають на складність підвищення вчителі
Антропометричні параметри студентів першокурсників педагогічних спеціальностей
No full textThe topic is relevant due to a detailed study of the factors determining the health level of nowadays students, and taking these factors into consideration for the development of programs to strengthen their health. Since the scientific literary data on the physical development of student youth is somewhat contradictory, namely the morphological and functional indicators of a person depends on the level of physical health and adaptive capacity, it has been decided to determine the freshmen’s anthropometric parameters.
The aim of the study was to take anthropometric measurements of total and comprehensive body size of 105 students studying at Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, assess their compliance with anthropometric standards, determine the somatotype and foot shape in order to create a database for further monitoring of physical development and identify patterns of anthropometric indicators under conditions of modern learning technologies.
Research methods. Anthropometric measurements were taken according to standard anthropometric methods suggested by V. V. Bunak [1]. Data estimation was performed by the method of centile intervals and indices. The foot shape was assessed by the plantogram based on the Chyzhyn index. The obtained data were statistically processed according to the STATISTICA 5.5 program.
Research results. The peculiarities of anthropometric parameters and somatotype of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University first-year students are established: height, body weight; girth sizes: chest, waist, hips; body mass index, Kettle mass-growth index, body harmony indices, foot shapeАктуальность темы заключается в необходимости детального изучения факторов, определяющих уровень здоровья современных студентов, и учета этих факторов для разработки программ укрепления их здоровья. Поскольку литературные данные о физическом развитии студенческой молодежи довольно противоречивы, а именно от морфологических и функциональных показателей человека зависит уровень его физического здоровья и адаптационные возможности, было решено определить антропометрические параметры первокурсников.
Целью исследования стало проведение антропометрических измерений тотальных и обхватных размеров тела 105 студентов Винницкого государственного педагогического университета имени Михайла Коцюбинского, оценка их соответствия антропометрическим стандартам, определение соматотипа и формы стопы с целью создания базы данных для дальнейшего мониторинга физического развития и выявления закономерностей изменений антропометрических показателей студентов в условиях современных технологий обучения.
Антропометрические измерения проводили по стандартным антропометрическим методикам ВВБунака [1]. Оценку данных проводили методом центильных интервалов и индексов. Форму стопы оценивали по плантограмме с расчетом индекса Чижина. Полученные данные статистически обрабатывались с использованием программы STATISTICA 5,5
Установлены особенности антропометрических параметров и соматотипа студентов первокурсников ВГПУ имени Михайла Коцюбинского: роста, массы тела, обхватных размеров: грудной клетки, талии, бёдер, индекса массы тела, массо-ростового индекса Кетле, индексов гармоничности тела, формы стопыАктуальність теми полягає у необхідності детального вивчення факторів, що визначають рівень здоров’я сучасних студентів, та врахуванні цих факторів для розробки програм зміцнення їхнього здоров’я. Оскільки літературні дані про фізичний розвиток студентської молоді є дещо суперечливими, а саме від морфологічних та функціональних показників людини залежить рівень її фізичного здоров’я та адаптаційні можливості, було вирішено визначити антропометричні параметри першокурсників
Метою дослідження стало проведення антропометричних вимірювань тотальних та обхватних розмірів тіла 105 студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, оцінка їхньої відповідності антропометричним стандартам, визначення соматотипу та форми стопи з метою створення бази даних для подальшого моніторингу фізичного розвитку та виявлення закономірностей змін антропометричних показників студентів в умовах сучасних технологій навчання
Антропометричні вимірювання проводили за стандартними антропометричними методиками за В. В. Бунаком. Оцінку даних проводили методом центильних інтервалів та індексів. Форму стопи оцінювали за плантограмою з розрахунком індексу Чижина. Отримані дані статистично оброблялися за програмою STATISTICA 5,5.
Установлено особливості антропометричних параметрів та соматотипу студентів першокурсників ВДПУ імені Михайла Коцюбинського: росту, маси тіла; обхватних розмірів: грудної клітки, талії, стегон; індекса маси тіла, масо-зростового індекса Кетле, індексів гармонійності тіла, форми стоп
Пошуки генетичних чинників пізнавальних здібностей
No full textThe article provides an overview of the results of modern genetic studies of human cognitive abilities. Finding genetic factors, associated with cognitive abilities, will have far-reaching ramifications at all levels of understanding from DNA to brain and to behavior. Despite its complexity, cognitive ability is a reasonable candidate for molecular genetic research because it is one of the most heritable features of behavior. The first attempts to find genetic factors, associated with cognitive abilities, focused on genes, involved in brain development and function, but this direction proved to be unproductive, as it turned out that there are about 18.000 genes, and it was too difficult to detect among them those genes that are involved in cognitive processes. In addition, a considerable number of genetic factors of human traits are single-nucleotide polymorphisms (SNPs) which are in non-coding DNA regions rather than in traditional genes. The effect of each separate SNP is unimportant, and a clear expression of the general cognitive ability is noticeable only if all the associated SNPs are involved. Currently, over 11,000 such SNPs have been identified, which are uneven in different functional regions of the genome: over 60 % in gene introns, almost 30 % in intergenic DNA regions, about 5 % in gene exons, and about 5 % in transcribed regions (downstream, upstream) and frame regions (UTR'5, UTR'3) of genes. Also there are found 74 SNPs, associated with school achievements. These SNPs are disproportionately located in genes that regulate transcription and alternative splicing of other genes, which are expressed in nerve tissues of the brain during its prenatal development. Finding genetic factors that explain the inheritance of cognitive abilities is important for both science and society. Information about these factors can be used in other fields of human science – human genetics and medicine. It will open up new scientific horizons for education too owing to understanding of the genetic aspects of learning and memoryВ статье представлен обзор результатов современных генетических исследований познавательных способностей человека. Поиск генетических факторов, связанных с познавательными способностями, будет иметь далеко идущие последствия на всех уровнях понимания этого явления – ДНК, мозга и поведения. Несмотря на сложность познавательных способностей, их молекулярно-генетические исследования являются оправданным направлением, поскольку эти способности относятся к наиболее наследственным особенностям поведения человека. Первые попытки найти генетические факторы, связанные с познавательными способностями, были сосредоточены на генах, участвующих в развитии и функционировании головного мозга, но это направление оказалось непродуктивным, потому что оказалось, что таких генов почти 18 тысяч, среди которых слишком сложно выявить те гены, которые причастны именно к познавательным способностям. Кроме того, значительное количество генетических факторов признаков человека в виде однонуклеотидных полиморфизмов (ОНП) находится в некодирующих фрагментах ДНК, а не в традиционных генах. Эффект каждого отдельного ОНПа ничтожен, и выразительное проявление общей познавательной способности заметно только при условии действия всей совокупности причастных ОНПов. В настоящее время идентифицировано более 11 тыс. таких ОНПов, которые локализованы в различных функциональных структурах генома неравномерно: более 60 % в интронах генов, около 30 % в межгенных участках ДНК, около 5 % в экзонах генов и около 5 % в транскрибирующих регионах (downstream, upstream) и рамочных участках (UTR'5, UTR'3) генов. Выявлены также 74 ОНПа, связанные с результатами школьной успеваемости. Эти ОНП непропорционально расположены в генах, регулирующих транскрипцию и альтернативный сплайсинг других генов, экспрессируемых в нервных тканях головного мозга во время его пренатального развития. Поиск генетических факторов, объясняющих наследование познавательных способностей, имеет немаловажное значение как для науки, так и для общества. Информацию об этих факторах можно будет использовать в других областях науки о человеке – генетике человека и медицине. Она откроет новые научные горизонты в образовании благодаря пониманию генетических аспектов обучения и памятиУ статті подається огляд результатів генетичних досліджень пізнавальних здібностей людини. Пошук генетичних чинників, пов'язаних із пізнавальними здібностями, матиме далекосяжні наслідки на всіх рівнях розуміння цього явища – ДНК, мозку та поведінки. Незважаючи на складність пізнавальних здібностей, їх молекулярно-генетичні дослідження є виправданим напрямком, оскільки ці здібності належать до найбільш спадкових особливостей поведінки людини. Перші спроби знайти генетичні чинники, пов’язані з пізнавальними здібностями, були зосереджені на генах, що беруть участь у розвитку та функціонуванні головного мозку, але цей напрямок виявився непродуктивним, бо виявилося, що таких генів майже 18 тисяч, серед яких надто складно виявити ті гени, які причетні саме до пізнавальних здібностей. Крім того, значна кількість генетичних чинників ознак людини у вигляді однонуклеотидних поліморфізмів (ОНПів) знаходиться в некодуючих фрагментах ДНК, а не в традиційних генах. Ефект кожного окремого ОНПу мізерний, і виразний вияв загальної пізнавальної здатності помітний лише за умови дії всієї сукупності причетних ОНПів. Ідентифіковано понад 11 тис. таких ОНПів, які локалізовані в різних функціональних структурах геному нерівномірно: понад 60 % в інтронах генів, майже 30 % у міжгенних ділянках ДНК, близько 5 % у екзонах генів і близько 5 % у транскрибуючих регіонах (downstream, upstream) і рамкових ділянках (UTR'5, UTR'3) генів. Виявлено також 74 ОНПи, пов’язані з результатами шкільної успішності. Ці ОНПи непропорційно розташовані в генах, які регулюють транскрипцію та альтернативний сплайсинг інших генів, які експресуються у нервових тканинах головного мозку під час його пренатального розвитку. Пошук генетичних чинників, які пояснюють успадкування пізнавальних здібностей, має важливе значення як для науки, так і для суспільства. Інформацію про ці чинники можна буде використовувати в інших галузях науки про людину – в генетиці людини та медицині. Вона також відкриє нові наукові горизонти в освіті завдяки розумінню генетичних аспектів навчання та пам'ят
Методологічні підходи до формування професійно орієнтованої англомовної лексичної компетентності в говорінні у майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи
No full textMethodological approaches to the formation of professionally oriented English lexical competence in speaking in future hotel and restaurant specialists are selected and revealed, and the principles of this process are substantiated. The essence and structure of professionally oriented English lexical competence in speaking of future specialists of hotel and restaurant business are formulated. The preconditions of vocabulary use, including terminological, are considered. It has been found, that the production of oral speech is impossible without the perception and understanding of oral speech by ear. The following approaches are described, which provide methodical and methodological substantiation of the process of formation of professionally oriented English lexical competence in speaking in future specialists of hotel and restaurant business, such as: communicative, interactive, student-centric, sociolinguistic. The peculiarities of formation of professionally oriented English lexical competence in speaking in future specialists of hotel and restaurant business on the basis of the communicative approach are outlined. The educational materials, used in the application of the communicative approach, are investigated. The interactive discourse, which is a type of communicative activity, is considered. The principles, on which this process is based, are analyzed: general methodological principles (situational; communicative activity; communicative value; immersion), specific principles speech clichés, parallel activation of visual and auditory channels of information perception). Recommendations for the optimal combination of classroom learning and extracurricular learning, including independent work with the help of network technologies using video, audio and text materials, are given. Learning outcomes are formulated on the basis of the student-centered approach, attention is focused on students' skills and competencies. On the basis of the sociolinguistic approach, the creation of educational situations for the purpose of reproduction of scenarios of professionally oriented communication of experts of hotel and restaurant business is provided. It is concluded, that the formation of professionally oriented English lexical competence in speaking in future hotel and restaurant professionals on the basis of communicative, interactive, student-centric, sociolinguistic approaches will ensure the effectiveness of this processОтобраны и раскрыты методологические подходы к формированию профессионально ориентированной англоязычной лексической компетентности в говорении у будущих специалистов гостинично-ресторанного дела и обоснованы принципы этого процесса. Сформулированы сущность и структура профессионально ориентированной англоязычной лексической компетентности в говорении будущих специалистов гостинично-ресторанного дела. Рассмотрены предпосылки употребления лексики, в том числе терминологической. Установлено, что продуцирование устной речи невозможно без восприятия и понимания устной речи на слух. Охарактеризованы такие подходы, обеспечивающие методологическую и методическую обоснованность процесса формирования профессионально ориентированной англоязычной лексической компетентности в говорении у будущих специалистов гостинично-ресторанного дела, как: коммуникативный, интерактивный, студентоцентристський, социолингвистический. Очерчены особенности формирования профессионально ориентированной англоязычной лексической компетентности в говорении у будущих специалистов гостинично-ресторанного дела на основе коммуникативного подхода. Исследованы учебные материалы, используемые в рамках применения коммуникативного подхода. Рассмотрен интерактивный дискурс, который является типом коммуникативной деятельности. Проанализированы принципы, на которых основывается этот процесс: общеметодичиские принципы (ситуативность; коммуникативная активность; коммуникативная ценность; погружение), специфические принципы (целевой уровень владения английским языком профессиональной направленности, опоры на коммуникативные стратегии и речевые клише, параллельная активизация зрительного и слухового каналов восприятия информации). Даны рекомендации по оптимальному сочетанию аудиторного обучения и внеаудиторной обучения, в частности самостоятельной работы с помощью сетевых технологий с использованием видео-, аудио- и текстовых материалов. Сформулированы результаты обучения на основе студентоцентрического подхода, сфокусировано внимание на умениях и компетентности студентов. На основе социолингвистического подхода предусмотрено создание учебных ситуаций с целью воспроизведения сценариев профессионально ориентированного общения специалистов гостинично-ресторанного дела. Сделан вывод, что формирование профессионально ориентированной англоязычной лексической компетентности в говорении у будущих специалистов гостинично-ресторанного дела на основе коммуникативного, интерактивного, студентоцентрического, социолингвистического подходов обеспечит эффективность этого процессаВідібрано і розкрито методологічні підходи до формування професійно орієнтованої англомовної лексичної компетентності в говорінні у майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи й обґрунтовано принципи цього процесу. Сформульовано сутність і структуру професійно орієнтованої англомовної лексичної компетентності у говорінні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи Розглянуто передумови вживання лексики, у тому числі термінологічної. З’ясовано, що продукування усного мовлення неможливе без сприйняття і розуміння усного мовлення на слух. Охарактеризовано такі підходи, що забезпечують методологічну і методичну обґрунтованість процесу формування професійно орієнтованої англомовної лексичної компетентності в говорінні у майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи, як: комунікативний, інтерактивний, студентоцентристський, соціолінгвістичний. Окреслено особливості формування професійно орієнтованої англомовної лексичної компетентності в говорінні у майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи на засадах комунікативного підходу. Досліджено навчальні матеріали, що використовуються в рамках застосування комунікативного підходу. Розглянуто інтерактивний дискурс, що є типом комунікативної діяльності, Проаналізовано принципи, на яких ґрунтується цей процес: загальнометодичні принципи (ситуативність; комунікативна активність; комунікативна цінність; занурення), специфічні принципи (цільовий рівень володіння англійською мовою за професійним спрямуванням, опори на комунікативні стратегії й мовленнєві кліше, паралельної активізації зорового та слухового каналів сприйняття інформації). Надано рекомендації щодо оптимального поєднання аудиторного навчання та позааудиторного навчання, зокрема самостійної роботи за допомогою мережевих технологій із використанням відео-, аудіо- та текстових матеріалів. Сформульовано результати навчання на основі студентоцентристського підходу, сфокусовано увагу на вміннях і компетентностях студентів. На основі соціолінгвістичного підходу передбачено створення навчальних ситуацій з метою відтворення сценаріїв професійно орієнтованого спілкування фахівців готельно-ресторанної справи. Зроблено висновок, що формування професійно орієнтованої англомовної лексичної компетентності в говорінні у майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи на засадах комунікативного, інтерактивного, студентоцентристського, соціолінгвістичного підходів забезпечить ефективність цього процес
Цілепокладання процесу розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи
No full textThe article highlights the features of aims setting process of pre-service primary school teachers’ foreign language communicative competence development, which is based on the definition of the purposes in accordance with the peculiarities of future professional activity. This process is one of the main educational categories and reflects the features of the educational process and the results of professional training of intending primary school teachers.
The paper focuses on the views of Ukrainian and foreign scientists on the types of aims and their functions in the future teachers’ training.
This work aimed to outline the features of the aims setting process and to determine the purposes of pre-service primary school teachers’ foreign language communicative competence development.
The process of determining the purposes of education is to form a system of general scientific and special professional knowledge that provides certain skills of intending primary school teachers. It is noted, that the main requirements for formulating the aims of the educational process are: clarity, hierarchy and diagnostics.
The competence orientation to general (broad sphere of life), special (narrow sphere of activity) and subject (certain courses) determines three stages of designing the aims of intending primary school teachers’ foreign language communicative competence formation: establishing strategic (general) aim, concretizing it in tactical purposes and forming operational objectives. Tactical purposes are represented by a set of cognitive, developmental and implementation ones, which are specified by operational objectives. To schematically depict the hierarchy of the aims for the pre-service professionals’ foreign language communicative competence development, the method “Aim Tree” was used, which allows to display the hierarchical structure of the aims by dividing the overall aim (level 1) into subaims (level 2), which in turn are divided into new sub-aims (level 2)Статья освещает особенности целеполагания процесса развития иноязычной коммуникативной компетентности будущих учителей начальной школы, основанной на определении целей в соответствии с особенностями будущей профессиональной деятельности. Этот процесс является одной из главных образовательных категорий и отражает особенности образовательного процесса и результаты профессиональной подготовки будущих педагогов начального образования.
В работе акцентировано внимание на взглядах отечественных и зарубежных ученых по разновидностям целей и их функций в процессе профессиональной подготовки будущих учителей.
Данная работа имела целью определить особенности процесса установления целей и определить цели развития иноязычной коммуникативной компетентности будущих учителей начальных классов.
Процесс определения целей обучения заключается в формировании системы общенаучных и специальных профессиональных знаний, обеспечивающих определенные умения будущего учителя начальной школы. Указано, что основные требования к формулировке целей образовательного процесса следующие: ясность, иерархичность и диагностичность.
Ориентированность компетентности на общую (широкая сфера жизнедеятельности), специальную (узкая сфера деятельности) и предметную (определенные дисциплины) обусловливают три этапа проектирования целей формирования иноязычной коммуникативной компетентности будущих учителей начальной школы: установление стратегической (общей) цели, ее конкретизацию в тактических целях и формулировки оперативных целей. Тактические цели представлены комплексом когнитивных, развивающих и реализационных целей, которые уточнены при помощи оперативных целей. Для схематического изображения иерархии целей развития иноязычной коммуникативной компетентности будущих специалистов был использован метод «Дерево целей», который позволяет отобразить иерархическую структуру целей с помощью разделения общей цели (уровень 1) на подцели (уровень 2), которые, в свою очередь, делятся на новые подцели (уровень 2)Стаття висвітлює особливості цілепокладання процесу розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, що ґрунтується на визначенні цілей відповідно до особливостей майбутньої професійної діяльності. Цей процес є однією з головних освітніх категорій і відображає особливості освітнього процесу та результати професійної підготовки майбутніх педагогів початкової освіти.
У роботі закцентовано увагу на поглядах українських і зарубіжних учених щодо різновидів цілей та їх функції у процесі професійної підготовки майбутніх учителів.
Дана робота мала на меті окреслити особливості процесу встановлення цілей та визначити цілі розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
Процес визначення цілей навчання полягає у формуванні системи загальнонаукових та спеціальних фахових знань, що забезпечують певні уміння майбутнього вчителя початкової школи. Зазначено, що основні вимоги до формулювання цілей освітнього процесу такі: ясність, ієрархічність та діагностичність.
Орієнтованість компетентності на загальну (широка сфера життєдіяльності), спеціальну (вузька сфера діяльності) та предметну (певні дисципліни) зумовлюють три етапи проектування цілей формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи: встановлення стратегічної (загальної) мети, конкретизація її в тактичних цілях та формулювання оперативних цілей. Тактичні цілі представлені комплексом когнітивних, розвивальних та реалізаційних цілей, що уточнено оперативними цілями. Для схематичного зображення ієрархії цілей розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців було використано метод «Дерево цілей», який дає змогу відобразити ієрархічну структуру цілей за допомогою поділу загальної цілі (рівень 1) на підцілі (рівень 2), які, в свою чергу, поділяються на нові підцілі (рівень 2