ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Виявлення педагогічних умов формування світогляду дитини в сім’ї
No full textBased on the analysis of the peculiarities of formation and methodological aspects of the spiritual sphere of Ukrainians in Mykola Shlemkevych's legacy, the article reveals pedagogical conditions of building a child’s worldview in the family – embodiment of spiritual and moral ideals in everyday life, unity with these high ideals, practicing such powerful upbringing methods as prayer, confession, communion with God (through high moral ideas in works of art, literature), communion, participation in worship, revealing the spiritual content of folk traditions, freedom of choice, religious faith, work on oneself, etc.
Here the emphasis is on children’s independent participation in their upbringing. In this regard, the importance of ways of self-education – self-knowledge, self-analysis, self-observation, self-esteem, etc. – is revealed. This means finding and identifying democratic ways to build the spiritual world of a child in the family, relating to the expansion of the spirituality of Ukrainians in the works by M. Shlemkevych.
It is substantiated, that it is highly important to assimilate morality through the transition to an idealistic Christian system of values, which has always been supported by M. Shlemkevych. Therefore, it has been concluded, that a high level of improvement of the child’s morality in the family can be achieved through the discovery of the Christian worldview and the recognition of the priority of spiritual and moral values. This is first used in communication with children, creating a highly spiritual atmosphere that would stimulate such well-known ways of practicing moral virtues as humility, forgiveness, repentance, fasting, prayer, confession, and others. Therefore, this will be facilitated not only by the external organization of the child’s life in the family (for example, a good environment, participation in charities), but also by internal self-improvement (by self-restraint, restraint from negative thoughts, unworthy actions or bad intentions). The choice of the Christian strategy of education outlines both the general orientation of a child towards spiritual and moral values, and the stable position of adults in devotion to moral ideals, humanistic traditionsНа основании анализа особенноостей становления и методических аспектов развития духовной сферы украинцев в наследии Николая Шлемкевича выявлены педагогические условия формирования мировоззрения ребёнка в семье – реализация духовно-моральных идеалов в повседневной жизни, единение с этими высокими идеалами путём применения таких сильных воспитательных средств, как молитва, исповедь, общение с Богом (через высокоморальные идеи в творениях искусства, литературы), причастие, участие в Богослужении, выявление духовного содержания народных традиций, свободы выбора, религиозной веры, труда над собой и т. д.
Сделан акцент на самостоятельном участии ребёнка в своём воспитании. В этой связи раскрыто значение способов его самовоспитания – самопознания, самоанализа, самонаблюдения, самооценки и т. д. Это означает поиск и выявление демократических путей формировання духовного мира ребёнка в семье, что касаются расширения духовности украинцев в творчестве Н. Шлемкевича.
Обосновано необходимость усвоения моральности через переход к идеалистической христианской системе ценностей, которую всегда поддерживал Н. Шлемкевич. Отсюда сделан вывод, что достичь высокого уровня усовершенствования моральности ребёнка в семье можно через выявление христианского мировоззрения и признание приоритета духовно-моральных ценностей. Это в первую очередь применяется в общении с детьми, создании высокодуховной атмосферы, которая бы стимулировала такие известные способы практицирования в моральных чеснотах, как смирение, прощение, покаяние, пост, молитва, исповедь и др. Отсюда следует, что этому будет способствовать не только внешняя организация жизни ребёнка в семье (например, доброе окружение, благотворительные дела), но и внутреннее самоусовершенствование (путём самоограничения, сдерживания от негативных мыслей, плохих поступков, намерений). Выбором христианской стратегии воспитания очерчивается как общая ориентация ребёнка на духовно-моральные ценности, так и стойкая позиция взрослых в преданности моральным идеалам, гуманистическим традициямНа основі аналізу особливостей становлення та методичних аспектів розвитку духовної сфери українців у спадщині Миколи Шлемкевича виявлено педагогічні умови формування світогляду дитини в сім’ї – реалізація духовно-моральних ідеалів у щоденному житті, єднання з цими високими ідеалами шляхом застосування таких сильних виховних засобів, як молитва, сповідь, спілкування з Богом (через високоморальні ідеї у творах мистецтва, літератури), причастя, участь у Богослуженні, виявлення духовного змісту народних традицій, свободи вибору, релігійної віри, праці над собою тощо.
Зроблено акцент на самостійній участі дитини у своєму вихованні. У цьому зв’язку розкрито значення способів її самовиховання – самопізнання, самоаналізу, самоспостереження, самооцінки тощо. Це означає пошук і виявлення демократичних шляхів формування духовного світу дитини в сім’ї, що стосуються розширення духовності українців у творчості М. Шлемкевича.
Обґрунтовано необхідність засвоєння моральності через перехід до ідеалістичної християнської системи цінностей, яку завжди підтримував М. Шлемкевич. Відтак зроблено висновок, що досягти високого рівня вдосконалення моральності дитини в сім’ї можна через виявлення християнського світогляду та визнання пріоритету духовно-моральних цінностей. Це найперше застосовується у спілкуванні з дітьми, створенні високодуховної атмосфери, яка б стимулювала такі відомі способи практикування у моральних чеснотах, як смирення, прощення, покаяння, піст, молитва, сповідь і ін. Відтак цьому сприятиме не лише зовнішня організація життя дитини в сім’ї (наприклад, добре оточення, участь у доброчинних справах), а й внутрішнє самовдосконалення (шляхом самообмеження, стримування від негативних думок, негідних вчинків, поганих намірів). Вибором християнської стратегії виховання окреслюються як загальна орієнтація дитини на духовно-моральні цінності, так і стійка позиція дорослих у відданості моральним ідеалам, гуманістичним традиція
Модель формування праксеологічної компетентності майбутнього магістра із стоматології
No full textThe article elucidates the significance of future dentists’ practical training. It has been established, that the great attention of available foreign scientific sources is paid to the issue of improving the dental educational content based on the competence approach; nevertheless, modeling of educational process’ components has not been considered so far.
The importance of modeling, as a method of educational process’ studying components, has been determined. The authors’ model of praxeological competence formation of future master of dentistry is presented. It consists of the basic components, which are determined as interconnected blocks: the target one declares the goal and defines the tasks necessary for its achievement; theoretical-methodological block reveals the praxeological competence structure (motivation, gnostic, activity, deontic, scientific-research, reflexive components), basic approaches (competence, system, personal, activity, synergetic, context), principles (subsequence, transparency, evidence-based, scientificity, rationality, creativity, effectiveness) and ways for achieving the aim based on the updated normative base of dental education (branch educational standard of the specialty “Dentistry”, EQC, EPP, elaborated on its base and with the use of necessary pedagogical conditions); the content-procedural block determines the ways of pedagogical conditions realization based on the updated content of dental education of interdisciplinary integration of basic and professional subjects, improvement of methodological instruments (classroom work, projects, self-study work, individual, distant forms; traditional, innovative, interactive methods; means of simulation, under clinic conditions, portfolio), resulting-reflexive block reflects and fixes the levels of future masters’ of dentistry praxeological competence formation according to its components and is based on correspondent criteria and indicators, gives a possibility to ascertain an obtained educational result according to defined levels (minimal and sufficient).
The model shows the researched process as an integral system that gives a possibility to correct the future masters’ of dentistry professional training according to the influence of internal and external factors on the educational process; to determine vectors of its evolution in the context of competence approach introduction into dental educationВ статье обсуждается актуальность практической подготовки будущего врача-стоматолога. Установлено, что в доступных зарубежных научных источниках проблема компетентсного наполнения стоматологического образования находится в центре внимания, однако моделирование отдельных компонентов образовательного процесса не рассматривается.
Определена значимость моделирования как метода исследования образовательного процесса. Представлена авторская модель формирования праксеологические компетентности будущего магистра стоматологии, в которой определены базовые компоненты исследуемого процесса в виде взаимосвязанных блоков: целевого (декларирует цель и определяет задачи, которые необходимо выполнить для ее достижения); теоретико-методологического – раскрывает структуру праксеологические компетентности (мотивационная, гностическая, деятельностная, деонтичная, научно-исследовательская, рефлексивная составляющие), базовые подходы (компетентностный, системный, личностный, деятельностный, синергетический, контекстный), принципы (последовательности, прозрачности, доказательности, научности, рациональности, креативности, эффективности) и пути достижения цели, опираясь на обновленную нормативную базу стоматологического образования – отраслевой образовательный стандарт по специальности «Стоматология», разработанных на его основе ОКХ, ОПП и необходимые педагогические условия; содержательно-процессуального – определяет пути реализации педагогических условий на основе обновления контента стоматологического образования путем межпредметных интеграции базовых и специальных дисциплин, совершенствования методологического инструментария (форм – аудиторной, вне-аудиторной, самостоятельной, индивидуальной, дистанционного; методов – традиционных, инновационных, интерактивных; средств – симуляционных, в условиях клиники, портфолио), результативно-рефлексивного – отражает и фиксирует уровни сформированности праксеологической компетентности будущих магистров стоматологии в соответствии с ее составляющими на основе соответствующих критериев и показателей, позволяет констатировать полученный образовательный результат, согласно уровням (минимальный и достаточный).
Модель представляет исследуемый процесс как целостную систему, что позволяет корректировать профессиональную подготовку будущих магистров стоматологии в соответствии с влиянием внутренних и внешних факторов на образовательный процесс, определять векторы его эволюции в контексте внедрения компетентностного подхода в стоматологическом образованииУ статті розкрито актуальність практичної підготовки майбутнього лікаря-стоматолога. Встановлено, що у доступних зарубіжних наукових джерелах проблема компетентнісного наповнення стоматологічної освіти перебуває у центрі уваги, проте моделювання компонентів освітнього процесу не розглядається.
Визначено значущість моделювання як методу дослідження компонентів освітнього процесу. Представлено авторську модель формування праксеологічної компетентності майбутнього магістра стоматології, у якій визначено базові компоненти досліджуваного процесу у вигляді взаємопов’язаних блоків: цільового (декларує мету та визначає завдання, які необхідно виконати для її досягнення); теоретико-методологічний - розкриває структуру праксеологічної компетентності (мотиваційна, гностична, діяльнісна, деонтична, науково-дослідницька, рефлексивна складові), базові підходи (компетентнісний, системний, особистісний, діяльнісний, синергетичний, контекстний), принципи (послідовності, прозорості, доказовості, науковості, раціональності, креативності, ефективності) і шляхи досягнення мети, спираючись на оновлену нормативну базу стоматологічної освіти – галузевий освітній Стандарт за спеціальністю «Стоматологія», розроблених на його основі ОКХ, ОПП і необхідні педагогічні умови; змістово-процесуальний – визначає шляхи реалізації педагогічних умов на основі оновлення контенту стоматологічної освіти шляхом міжпредметної інтеграції базових і фахових дисциплін, удосконалення методологічного інструментарію (форм – аудиторної, поза–аудиторної, самостійної, індивідуальної, дистанційної; методів – традиційних, інноваційних, інтерактивних; засобів – симуляційних, в умовах клініки, портфоліо), результативно-рефлексивний – відображає і фіксує рівні сформованості праксеологічної компетентності майбутніх магістрів стоматології відповідно до її складових на основі відповідних критеріїв і показників, дає змогу констатувати отриманий освітній результат, згідно з визначеними рівнями (мінімальний і достатній).
Модель презентує досліджуваний процес як цілісну систему, що дає змогу коригувати професійну підготовку майбутніх магістрів із стоматології відповідно до впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на освітній процес, визначати вектори його еволюції у контексті упровадження компетентнісного підходу у стоматологічній освіт
Характеристика поняття «стандартизація освіти», як складової поняттєво-термінологічного апарату дослідження засад розвитку медичної та фармацевтичної освіти
No full textThe research analyses the legislative framework and scientific sources on the interpretation of the concepts of "educational standards" and "standardization of education" as components of the research vocabulary for studying the foundations of medical and pharmaceutical education development. The study of Ukrainian and foreign regulatory documents and scientific and pedagogical developments of medical scientists and educators has been conducted on the basis of a systematic generalizing approach. The sequence of the terms "educational standards" and "standardization of education" introduction in the Ukrainian education system is considered. Differences in the interpretation of the concept of "educational standards" from the point of view of the meaning that a particular organization (or person) puts into the definition of this concept are presented. It is indicated, that higher medical and pharmaceutical educational institutions still have educational standards, developed on the basis of an activity-based approach, which cannot fully satisfy the pedagogical and medical educational community. The paper studies the imperfection of the legislative framework in the State regarding the development of educational standards, the lack of educational standards for medical and pharmaceutical specialists of the junior specialist (junior Bachelor) educational level. Since the European and in Ukrainian education systems focus on the educational process, aimed at the development of employees' ability to solve practical problems in various fields of activity on the basis of acquired theoretical knowledge, the priority direction of the state educational policy for the development of educational standards for medical and pharmaceutical educational institutions is the need for a competence-oriented approach. The research states that updating the educational legislation, improving and modernizing the educational system and introducing a new generation of state education standards, will help increase the competitiveness of medical and pharmaceutical specialists in the labor marketВ статье представлен анализ законодательной базы и научных источников, относительно толкования понятий «стандарты образования» и «стандартизация образования», как составляющих понятийно-терминологического аппарата исследования основ развития медицинского и фармацевтического образования. На основе системно-обобщающего подхода проведено изучение украинских и зарубежных нормативно-правовых документов и научно-педагогических разработок ученых-медиков и педагогов.
Рассмотрена последовательность введения термина «стандарт образования» и «стандартизация образования» в систему образования Украины. Изложены различия в трактовке понятия «стандарты образования» с точки зрения смысла, который вкладывает та или иная организация (или лицо) в определение данного понятия. Указано, что до сих пор в высших медицинских и фармацевтических учебных заведениях действуют стандарты образования, разработанные с использованием деятельностного подхода, что не может в полной мере удовлетворить педагогическое и медицинское образовательное сообщество.
Подчеркнуто несовершенство законодательной базы в государстве по разработке стандартов образования, отсутствие образовательных стандартов для медицинских и фармацевтических специалистов образовательного уровня младший специалист (младший бакалавр). Поскольку в европейском и национальном мировом пространстве наблюдается направленность образовательного процесса на развитие способностей у работников решать практические задачи в различных сферах деятельности на базе приобретенных теоретических знаний, приоритетным направлением государственной образовательной политики по разработке образовательных стандартов для медицинских и фармацевтических образовательных учреждений является необходимость компетентно ориентированного подхода.
В статье указано, что обновление образовательного законодательства, совершенствование и модернизация образовательной системы, внедрение нового поколения государственных стандартов образования будет способствовать повышению конкурентоспособности медицинских и фармацевтических специалистов на рынке трудаВ статті поданий аналіз законодавчої бази та наукових джерел, щодо тлумачення понять «стандарти освіти» та «стандартизація освіти», як складових поняттєво-термінологічного апарату дослідження засад розвитку медичної та фармацевтичної освіти. На основі системно-узагальнюючого підходу проведено вивчення українських та зарубіжних нормативно-правових документів та науково-педагогічних розробок учених-медиків та педагогів.
Розглянута послідовність запровадження терміну «стандарт освіти» та «стандартизація освіти» в систему освіти України. Викладено розбіжності у трактуванні поняття «стандарти освіти» з точки зору сенсу, який вкладає та чи інша організація (чи особа) у визначення даного поняття. Вказано, що до цієї пори у вищих медичних та фармацевтичних закладах освіти діють стандарти освіти, розроблені з використанням діяльнісного підходу, що не може у повній мірі задовольнити педагогічну та медичну освітянську спільноту.
Підкреслено недосконалість законодавчої бази в державі стосовно розробки стандартів освіти, відсутність освітніх стандартів для медичних і фармацевтичних фахівців освітнього рівня молодший спеціаліст (молодший бакалавр). Оскільки у європейському та національному світовому просторі спостерігається спрямованість освітнього процесу на розвиток здатностей у працівників вирішувати практичні задачі у різних сферах діяльності на базі набутих теоретичних знань, пріоритетним напрямом державної освітньої політики щодо розробки освітніх стандартів для медичних та фармацевтичних освітніх закладів постає необхідність компетентнісно орієнтованого підходу.
В статті зазначено, що оновлення освітнього законодавства, удосконалення та модернізація освітньої системи, впровадження нового покоління державних стандартів освіти сприятиме підвищенню конкурентоспроможності медичних та фармацевтичних фахівців на ринку прац
Хімічна безпека як складова загальних та фахових компетентностей підготовки майбутніх лікарів
No full textThe study analyzes the content of international (project "Harmonization of educational structures in Europe") and Ukrainian (industry standard of higher education field of knowledge 22 "Health Protection", specialty 222 "Medicine") legal documents of training future doctors in the context of modern ideas on chemical safety. The components of chemical safety are identified: understanding of the chemical factor as an integral danger to human health; knowledge of methods of labeling chemicals and products; compliance with the rules and safety measures for working with chemical products throughout the life cycle. The content of the main professional competencies of the second level of medical education of the project "Harmonization of educational structures in Europe", which are related to the application of chemical safety issues in the future professional activity of the future doctor: to consult with the patient; provide emergency medical care in emergencies; apply the principles, skills and knowledge of evidence-based medicine; promote health, to address public health issues and work effectively in the health care system, is revealed.
The general and professional competencies of the future doctor in the field of chemical safety, which are stated in the industry standard of higher education in the field of knowledge 22 "Health Protection ", specialty 222 "Medicine", are established: desire to preserve the environment; ability to carry out sanitary and hygienic and preventive measures; ability to conduct epidemiological and medical-statistical studies of public health; ability to assess the impact of the environment on the health of the population (individual, family, population); ability to implement resource efficiency activitiesВ работе проанализировано содержание международных (проект «Гармонизация образовательных структур в Европе») и украинских (стандарт высшего образования отрасль знаний 22 «Здравоохранение», специальность 222 «Медицина») нормативно-правовых документов подготовки будущих врачей в контексте современных представлений о химической безопасности. Выделены составляющие химической безопасности: понимание, химического фактора как интегральной опасности для здоровья человека; владение знаниями о способах маркировки химических веществ и продукции; соблюдение правил и мер безопасности по работе с химической продукцией на протяжении всего жизненного цикла. Раскрыто содержание основных профессиональных компетентностей второго уровня медицинского образования проекта «Гармонизация образовательных структур в Европе», которые связаны с применением в дальнейшей профессиональной деятельности будущим врачом вопросов химической безопасности: проводить консультацию с пациентом; оказывать неотложную медицинскую помощь в чрезвычайных ситуациях; применять принципы, навыки и знания доказательной медицины; способствовать здоровью, заниматься вопросами охраны здоровья населения и эффективно работать в системе здравоохранения.
Установлены общие и профессиональные компетентности будущего врача в сфере химической безопасности, которые прописаны в отраслевом стандарте высшего образования отрасль знаний 22 «Здравоохранение», специальность 222 «Медицина»: стремление к сохранению окружающей среды; способность к проведению санитарно-гигиенических и профилактических мероприятий; способность к проведению эпидемиологических и медико-статистических исследований здоровья населения; способность к оценке влияния окружающей среды на состояние здоровья населения (индивидуальное, семейное, популяционное); способность к проведению мероприятий по повышению эффективности использования ресурсовВ роботі проаналізовано зміст міжнародних (проєкт «Гармонізація освітніх структур в Європі») та українських (галузевий стандарт вищої освіти галузь знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина») нормативно-правових документів підготовки майбутніх лікарів у контексті сучасних уявлень з хімічної безпеки. Виокремлено складові хімічної безпеки: розуміння, хімічного фактору як інтегральної небезпеки для здоров’я людини; володіння знаннями щодо способів марковання хімічних речовин та продукції; дотримання правил та заходів безпеки щодо роботи з хімічною продукцією упродовж усього життєвого циклу. Розкрито зміст основних фахових компетентностей другого рівня медичної освіти проєкту «Гармонізація освітніх структур в Європі», що пов’язані із застосуванням у подальшій професійній діяльності майбутнім лікарем питань хімічної безпеки: проводити консультацію з пацієнтом; надавати невідкладну медичну допомогу у надзвичайних ситуаціях; застосовувати принципи, навички та знання доказової медицини; сприяти здоров’ю, займатися питаннями охорони здоров’я населення та ефективно працювати в системі охорони здоров’я.
Встановлено загальні та фахові компетентності майбутнього лікаря у сфері хімічної безпеки, які прописані в галузевому стандарті вищої освіти галузь знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина»: прагнення до збереження довкілля; здатність до проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів; здатність до проведення епідеміологічних та медико-статистичних досліджень здоров’я населення; здатність до оцінювання впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення (індивідуальне, сімейне, популяційне); здатність до проведення заходів щодо підвищення ефективності використання ресурсі
Дослідження функціонування сільських дошкільних закладів України в період з 1945 по 1963 рік
No full textIt is necessary to study the peculiarities of the functioning of preschool institutions in rural areas of Ukraine in the past. This gives an opportunity to see certain patterns and conventions, to identify positive experiences that were once rejected or forgotten, the opportunity to reveal how contemporaries, responded to such problems, what was the pedagogical argument and its implementation in practice. The historical facts of the organization of public preschool education in the Ukrainian village, which has its own rather complex, contradictory phenomena and processes, are generalized. The focus is on the periodization of the development of preschool institutions in the countryside of Ukraine in the chronological framework of 1945–1991. There are three periods of formation and development of rural preschools: I period (1945–1963) – the revival and formation of preschools in rural areas, II period (1963–1984) – the implementation of preschool education in rural preschools, III period (1984–1991) – renewal of the educational space of preschool institutions in rural areas. The subjective factor of the process of development of rural preschool institutions in Ukraine during the І period of the revival and formation of preschool institutions in rural areas is revealed (1945-1963). Prospects for further historical and pedagogical research in revealing the problem of implementing preschool education and updating the educational space in rural preschools of Ukraine are outlinedОсобенности функционирования дошкольных учреждений сельской местности Украины в прошлом требуют изучения. Это дает возможность увидеть определенные закономерности и обусловленности, определить положительный опыт, который был в свое время отвергнут или забыт; дает возможность раскрытия того, как отвечали на подобные проблемы современники, какой была педагогическая аргументация и ее воплощение в практику. Проведен обзор исторических фактов организации общественного дошкольного воспитания в украинском селе, что имеет свои довольно сложные, противоречивые явления и процессы. Внимание акцентировано на периодизации развития дошкольных учреждений сельской местности Украины в хронологических рамках 1945–1991 гг. Выделено три периода становления и развития сельских дошкольных учреждений: І период (1945–1963) – возрождение и становление дошкольных учреждений сельской местности, II период (1963–1984) – реализация дошкольного всеобуча в сельских дошкольных учреждениях, III период (1984–1991) – обновление образовательного пространства дошкольных учреждений сельской местности. Раскрыт субъективный фактор процесса развития сельских дошкольных учреждений в Украине в І период возрождения и становления дошкольных учреждений сельской местности (1945–1963). Определены перспективы дальнейших историко-педагогических исследований в раскрытии проблемы реализации дошкольного всеобуча и обновления образовательного пространства в сельских дошкольных учреждениях Украины.Потребує вивчення особливостей функціонування дошкільних закладів сільської місцевості України в минулому. Це дає можливість побачити певні закономірності й зумовленості, визначити позитивний досвід, який був свого часу відкинутий чи забутий, можливість розкриття того, як відповідали на подібні проблеми сучасники, яка була педагогічна аргументація та її втілення в практику. Узагальнено історичні факти організації суспільного дошкільного виховання в українському селі, що має свої досить складні, суперечливі явища та процеси. Закцентовано увагу на періодизації розвитку дошкільних закладів сільської місцевості України у хронологічних межах 1945–1991 рр. Виділено три періоди становлення й розвитку сільських дошкільних закладів: І період (1945–1963) – відродження та становлення дошкільних закладів сільської місцевості, ІІ період (1963–1984) – реалізація дошкільного всеобучу в сільських дошкільних закладах, ІІІ період (1984–1991) – оновлення освітнього простору дошкільних закладів сільської місцевості. Розкрито суб’єктивний чинник процесу розвитку сільських дошкільних закладів в Україні – людську діяльність в І період відродження та становлення дошкільних закладів сільської місцевості (1945-1963). Окреслено перспективи подальших історико-педагогічних розвідок в розкритті проблеми реалізації дошкільного всеобучу та оновлення освітнього простору в сільських дошкільних закладах Україн
Формування міжкультурної компетентності як педагогічна проблема
No full textAs knowledge of English becomes a priority for the development of the Armed Forces of Ukraine, a modern military specialist is faced with a number of requirements, one of which is the formation of professionally oriented intercultural competence. Thus, a cadet, who has a certain conceptual and terminological apparatus in his/her specialization, has the opportunity to test his/her own knowledge and skills, to provide self-analysis of the level of formation of both intercultural and subject competences, as well as to receive an impartial feedback from foreign experts on the readiness for professional activity.
The article considers the main notions that reveal the conceptual field of intercultural competence. The concepts of "competence", "competency", "culture", "intercultural competence" are defined and their historical-comparative analysis is carried out. It is found, that the professional training of cadets is carried out as a complex pedagogical influence, which has the purpose of developing a number of competences, among which the priority is currently considered to be intercultural competence. The essence of the concept of "competence" and variations of its interpretation by scientists, as well as differentiation with the concept of "competency", are clarified. The role of the humanities in general and the foreign language in particular in the development of professional competences of military specialists is noted.
The generic function of the competence approach, which combines many traditional approaches, is mentioned. Intercultural competence is presented as a system of interconnected elements that position the personality in interaction with society through communication, which, in turn, is a means of adapting to the cultural values of society and acquiring educational competences to form a qualified graduate of a higher military educational institution.
The hierarchy of competences is defined, which consists of three levels: general, special and professional, which are represented by integral, general and professional competences, respectivelyПоскольку знание английского языка становится приоритетным направлением развития Вооруженных Сил Украины, перед современным военным специалистом ставится ряд требований, одно из которых формирование профессионально направленной межкультурной компетентности. Таким образом, курсант, обладающий определенным понятийно-терминологическим аппаратом по своей специализации, имеет возможность проверить свои знания и умения, провести самоанализ уровня сформированности как межкультурной, так и предметных компетентностей, а также получить объективные отзывы иностранных специалистов по готовности к профессиональной деятельности.
В статье рассмотрены основные концепты, раскрывающие понятийное поле межкультурной компетентности. Определено понятие «компетентность», «компетенция», «культура», «межкультурная компетентность», проведен их историко-сравнительный анализ. Установлено, что профессиональная подготовка курсантов осуществляется как комплексное педагогическое воздействие, целью которого является формирование ряда компетенций, среди которых приоритетной в настоящее время считается межкультурная компетентность. Выяснено сущность понятия «компетентность» и вариации ее трактовки учеными, а также дифференциацию с понятием «компетенция». Подчеркнута роль гуманитарной составляющей в целом и иностранного языка в частности в развитии профессиональных компетентностей военных специалистов.
Сказано об универсальной функции компетентностного подхода, который сочетает множество традиционных подходов. Межкультурная компетентность представлена как система взаимосвязанных элементов, позиционирующих личность во взаимодействии с социумом посредством общения, что, в свою очередь, является средством адаптации к культурным ценностям общества и приобретения образовательных компетентностей для формирования квалифицированного выпускника высшего военного учебного заведения.
Определена иерархия компетентностей, состоящая из трех уровней: общего, специального и профессионального, которые представлены интегральными, общими и профессиональными компетентностями соответственноОскільки знання англійської мови стає пріоритетним напрямком розвитку Збройних Сил України, перед сучасним військовим фахівцем ставиться ряд вимог, одна з яких формування професійно спрямованої міжкультурної компетентності. Таким чином, курсант, що володіє певним понятійно-термінологічним апаратом за своєю спеціалізацією, має можливість перевірити власні знання та вміння, провести самоаналіз рівня сформованості як міжкультурної, так і предметних компетентностей, а також отримати об’єктивні відгуки від іноземних фахівців щодо готовності до професійної діяльності.
У статті розглянуто основні концепти, що розкривають понятійне поле міжкультурної компетентності. Визначено поняття «компетентність», «компетенція», «культура», «міжкультурна компетентність» та здійснено їх історико-порівняльний аналіз. Встановлено, що професійна підготовка курсантів здійснюється як комплексний педагогічний вплив, метою якого є формування ряду компетентностей, серед яких пріоритетною вважається міжкультурна компетентність. З’ясовано сутність поняття «компетентність» та варіації її трактування науковцями, а також диференціацію із поняттям «компетенція». Підкреслено роль гуманітарної складової загалом та іноземної мови зокрема у розвитку професійних компетентностей військових фахівців.
Зазначено про універсальну функцію компетентнісного підходу, який поєднує множину традиційних підходів. Міжкультурна компетентність представлена як система взаємопов’язаних елементів, що позиціонують особистість у взаємодії з соціумом за допомогою спілкування, що, у свою чергу, є засобом адаптації до культурних цінностей суспільства та набуття освітніх компетентностей для формування кваліфікованого випускника вищого військового навчального закладу.
Визначено ієрархію компетентностей, що складається із трьох рівнів: загального, спеціального і професійного, які представлені інтегральними, загальними і фаховими компетентностями відповідн
Дослідження рівнів готовності майбутніх фахівців з фізичної культури до здоров’язбереження учнів
No full textIt has been established, that the training of future physical culture specialists for health preservation of students in the context of the development of education in Ukraine is characterized by active innovative shifts, associated with the formation of the content of new higher education, in connection with which its purpose is expanding and changing. Health preservation and health-preserving technologies constitute one of the most promising educational systems.
It has been determined, that today the development of a comprehensive program of a higher educational institution is urgent, which would allow solving problems of creating conditions, conducive to preservation and strengthening of health; introduction of a methodology, principles and methods of health-preserving education, software and hardware tools for monitoring, shaping, developing and maintaining the health of participants in the educational process; control over the observance of legislative and regulatory legal acts, regulating the activities of an educational institution on the issues of health preservation.
It is believed, that health-preserving activity of physical culture specialists is a set of actions, operations and procedures that functionally and technologically ensure the achievement of a result in maintaining and strengthening health. We understand health-preserving activity as a professional property, which expresses the degree of assimilation of social experience in the field of ensuring education and health of students by means of physical culture by a future specialist, as well as the ability to use this experience in professional activity. The most significant structural components of the readiness of future physical culture specialists for health preservation of students have been revealed, namely: motivational and creative components. The levels of the readiness of the subjects for the motivational, cognitive, activity, creative and organizational and educational aspects have been determinedУстановлено, что подготовка будущих специалистов по физической культуре к здоровьесбережению учащихся в условиях развития образования в Украине характеризуется активными инновационными сдвигами, связанными с формированием содержания нового высшего образования, в связи с чем расширяется и изменяется его назначения. Здоровьесбережение и здоровьесберегающие технологии составляют одну из самых перспективных образовательных систем.
Определено, что сегодня актуальной является разработка комплексной программы высшего учебного заведения, которая позволила бы решать задачи по созданию условий, способствующих сохранению и укреплению здоровья; внедрение методологии, принципов и методов здоровьесберегающего образования, програмно-технических средств по мониторингу, формированию, развитию и сохранению здоровья участников образовательного процесса; осуществление контроля за соблюдением законодательных и нормативных правовых актов, регламентирующих деятельность образовательного учреждения по вопросам сохранения здоровья.
Считается, что здоровьесберегающая деятельность специалистов по физической культуре представляет собой совокупность действий, операций и процедур, которые функционально, технологически обеспечивают достижение результата в сохранении и укреплении здоровья. Под здоровьесберегающей деятельностью мы понимаем профессиональное свойство, в котором выражается степень усвоения будущим специалистом социального опыта в сфере обеспечения образованности и здоровья учащихся средствами физической культуры, а также способность пользоваться этим опытом в профессиональной деятельности.
Выявлены наиболее значимые структурные компоненты готовности будущих специалистов по физической культуре к здоровьесбережению учащихся, а именно: мотивационный и креативно-творческое компоненты. Установлены уровни готовности испытуемых по мотивационному, когнитивному, деятельностному, креативно-творческому и организационно-воспитательному аспектуВстановлено, що підготовка майбутніх фахівців з фізичної культури до здоров’язбереження учнів в умовах розвитку освіти в Україні характеризується активними інноваційними зрушеннями, пов’язаними з формуванням новітнього змісту вищої освіти, у зв’язку з чим розширюється і змінюється його призначення. Здоров’язбереження і здоров’язбережувальні технології складають одну із найперспективніших освітніх систем.
Визначено, що актуальною є розробка комплексної програми вищого навчального закладу, що дозволила б вирішувати завдання зі створення умов, що сприяють збереженню й зміцненню здоров’я; впровадження методології, принципів і методів здоров’язбережувальної освіти, програмно-технічних засобів із моніторингу, формування, розвитку й збереження здоров’я учасників освітнього процесу; здійснення контролю за дотриманням законодавчих і нормативних правових актів, що регламентують діяльність освітнього закладу з питань збереження здоров’я.
Вважається, що здоров’язбережувальна діяльність фахівців із фізичної культури становить сукупність дій, операцій і процедур, які функціонально, технологічно забезпечують досягнення результату в збереженні та зміцненні здоров’я. Під здоров’язбережувальною діяльністю розуміється професiйнa властивість, у якiй виражається ступінь засвоєння майбутнім фахівцем соціального досвіду у сфері забезпечення паритету освіченості та здоров'я учнів засобами фізичної культури і здатність користуватися цим досвідом у професійній діяльності.
Виявлені найбільш значущі структурні компоненти готовності майбутніх фахівців з фізичної культури до здоров’язбереження учнів, а саме: мотиваційний та креативно-творчий компоненти. Встановлені рівні готовності досліджуваних за мотиваційним, когнітивним, діяльнісним, креативно-творчим та організаційно-виховним критеріє
Використання онлайн технологій в процесі підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва
No full textModern graduates of higher educational institutions should be able to independently process information and be ready to acquire and use knowledge throughout their professional life. The actual task of education in the conditions that have formed in the world is the development of new educational technologies, which are added almost every year. The virtual world is becoming more and more diverse. The use of digital platforms is a pressing issue at a time when almost all information and activities are moving into the virtual world.
The article substantiates the use of digital platforms Zoom and Padlet, which are new in teaching technology. The issues of implementation of educational technologies in the process of training future teachers of musical art are considered. The capabilities of the web interface, which is the Padlet interactive whiteboard, which makes it quite popular in the education system, are analyzed. Using the capabilities of a virtual online whiteboard refers to new educational technologies. In-depth capabilities of work on the Zoom platform are shown. It has been shown, that the use of a multifunctional service affects the development of communicative and organizational skills of students. The process of connecting digital platforms Zoom and Padlet with music computer technologies is shown with specific examples. The organizational issues of conducting a practical lesson on arranging musical works using digital platforms are considered. The stages of preparation for arrangement are presented. An algorithm for creating a phonogram of a school song using Zoom and Padlet technologies, individual work and work in groups, which is one of the main issues of modern education, is shown. At the same time, the development of an integrated approach to the organization of effective educational activities in the conditions of an information and educational environment is relevant at the present timeСовременные выпускники высших учебных заведений должны уметь самостоятельно обрабатывать информацию и быть готовыми к приобретению и использованию знаний на протяжении всей профессиональной жизни. Актуальным заданием образования в условиях, которые сложились в мире, является разработка новых образовательных технологий, которые добавляются почти каждый год. Виртуальный мир становится все более разнообразным. Использование цифровых платформ является актуальным вопросом в то время, когда почти вся информация и деятельность переходит в виртуальный мир.
Обосновано использование цифровых платформ Zoom и Padlet, которые получили популярность в учебной деятельности. Рассматриваются вопросы реализации образовательных онлайн технологий в процессе подготовки будущих учителей музыкального искусства. Проанализированы возможности веб-интерфейса, которым является интерактивная доска Padlet, что делает ее достаточно популярной в системе образования. Использование возможностей виртуальной онлайн доски относится к новым образовательным технологиям. Показаны углубленные возможности работы на платформе Zoom. Доказано, что использование многофункционального сервиса влияет на развитие коммуникативно-организаторских умений студентов. На конкретных примерах показан процесс соединения цифровых платформ Zoom и Padlet с музыкальными компьютерными технологиями. Рассмотрены организационные вопросы проведения практического занятия по аранжировке музыкальных произведений с использованием цифровых платформ. Представлены этапы подготовки к аранжировке. Показан алгоритм создания фонограммы школьной песни с использованием технологий Zoom и Padlet, индивидуальная работа и работа в группах, что является одним из основных вопросов современного образования. Одновременно, актуальной задачей является разработка комплексного подхода к организации эффективной учебной деятельности в условиях информационно-образовательной средыТеперішні випускники вищих навчальних закладів повинні вміти самостійно обробляти інформацію та бути готовими до придбання і використання нових знань протягом всього професійного життя. Актуальним завданням освіти в умовах, які склалися у світі, є розробка нових освітніх технологій, які додаються майже кожен рік. Віртуальний світ стає більш різноманітним. Використання цифрових платформ є актуальним питанням в той час, коли майже вся інформація і діяльність переходить у світ віртуальний.
Обґрунтовано використання цифрових платформ Zoom та Padlet, які отримали популярність в навчальній діяльності. Розглядаються питання реалізації освітніх онлайн технологій в процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Проаналізовано можливості веб-інтерфейсу, яким є універсальна онлайн-дошка Padlet, що робить її досить популярною у системі освіти. Використання можливостей віртуальної онлайн-дошки відноситься до нових освітніх технологій. Показано поглиблені можливості роботи на платформі Zoom. Доведено, що застосування багатофункціонального сервісу впливає на розвиток комунікативно-організаторських вмінь студентів. На конкретних прикладах показано процес поєднання цифрових платформ Zoom та Padlet з музичними комп’ютерними технологіями. Розглянуто організаційні питання проведення практичного заняття з аранжування музичних творів з використанням нових цифрових платформ. Надано етапи підготовки до аранжування. Показано алгоритм створення фонограми шкільної пісні з використанням технологій Zoom та Padlet, індивідуальну роботу та роботу в групах, що є одним із головних питань сучасної освіти. Одночасно, актуальним завданням є розробка комплексного підходу до організації ефективної навчальної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовищ
Просвітницька діяльність міжнародної карпатської школи у контексті цілей сталого розвитку
No full textInternational Carpathian School is a fast-growing volunteer project in Kosiv, Ivano-Frankivsk region, Ukraine, designed as a local centre of non-formal education to address youth adaptation to the globalized world. It intended to overcome the existing gaps in the education of socially conscious youth, finding optimal ways of skill-sharing activities to local communities. Among others, the school is oriented for delivering knowledge, skills and attitudes of the EU best practices in the field of municipal solid waste management (MSWM). In a broader meaning, the Carpathian School Agenda serves for the environmental protection of the vulnerable mountain landscapes to meet the Sustainable Development Goals Ukraine-2030 (hereof and after SDG), entered in force by the Decree of the President of Ukraine in order to ensure the national interests of Ukraine in relation to sustainable economic development [1]. The School activity is aligned with both SDG-4 "Quality education" and SDG-11 "Sustainable cities and communities". It has an interdisciplinary approach to learning where academic concepts of geoscience are coupled with real-world lessons. Carpathian Winter School hosted researches from Ukraine, Georgia and Armenia together with five educational entities from Baltic Sea Region (BSR). Scholars were exposed to a cross-cultural experience that facilitates connections between the classroom and the world around them. Simultaneously, the School is providing a prospect to local scientists in maintaining professional links with their foreign colleagues and obtaining hands-on scientific information on MSWM. Having a central geographical position and well-developed informal tuition activities, the Carpathian School may have a good chance to become a placement for students’ mobility, people-to-people contacts and promoting youth employability that is coherent with The Eastern Partnership (EaP) policy [2]. The educational project of the Swedish Institute LASUWAMA [3], which was considered at the Carpathian Winter School, combined researchers from Ukraine, Georgia and Armenia with five educational institutions of the Baltic Sea region. Representatives of EU universities, involved in the development of educational programs, provided the relevant knowledge and skills, needed to students for gaining an in-depth understanding of the sustainable development concept [4], including, inter alia, access to further vocational training in EU countriesМеждународная Карпатская школа – это быстрорастущий волонтерский проект в Косовской районе Ивано-Франковской области, Украина, разработанный как локальный центр неформального образования для решения проблем адаптации молодежи к глобальной среде глобализированного мира. Он был направлен на преодоление существующих пробелов в образовании социально сознательной молодежи, поиск оптимальных способов обмена навыками с местными сообществами. Среди прочего, школа ориентирована на передачу знаний, навыков и отношения к лучшим практикам ЕС в области управления твердыми бытовыми отходами (ТБО). В более широком смысле, Карпатская школьная программа служит защите окружающей среды уязвимых горных ландшафтов для достижения Целей устойчивого развития (ЦУР) Украина-2030 (далее и далее ЦУР), вступивших в силу Указом Президента Украины в целях обеспечения национальных интересов Украины относительно устойчивого экономического развития [1]. Деятельность Школы согласована как с ЦУР-4 «Качественное образование», так и с ЦУР-11 «Устойчивые города и сообщества». В нем используется междисциплинарный подход к обучению, в котором академические концепции геонаук сочетаются с уроками реального мира. Карпатская зимняя школа собрала исследователей из Украины, Грузии и Армении вместе с пятью образовательными учреждениями из региона Балтийского моря (РБМ). Ученые познакомились с межкультурным опытом, который способствует установлению связей между классом и окружающим миром. Одновременно Школа предоставляет местным ученым возможность поддерживать профессиональные связи со своими зарубежными коллегами и получать практическую научную информацию о ТБО. Имея центральное географическое положение и хорошо развитую неформальную учебную деятельность, Карпатская школа может иметь хорошие шансы стать местом для мобильности студентов, контактов между людьми и содействия трудоустройству молодежи, что согласуется с политикой Восточного партнерства (ВП) [2]. Образовательный проект шведского института LASUWAMA [3], который рассматривался в Карпатской зимней школе, объединил исследователей из Украины, Грузии и Армении с пятью учебными заведениями региона Балтийского моря. Представители университетов ЕС, участвующие в разработке образовательных программ, предоставили студентам соответствующие знания и навыки, необходимые для получения глубокого понимания концепции устойчивого развития [4], включая, в частности, доступ к дальнейшему профессиональному обучению в странах ЕСМіжнародна карпатська школа - це швидкозростаючий волонтерський проект на Косівщині (Івано-Франківська область, Україна), задуманий як місцевий центр неформальної освіти для вирішення питань адаптації молоді до глобалізованого світу. Він мав намір подолати існуючі прогалини в освіті соціально свідомої молоді, знайти оптимальні способи обміну навичками для місцевих громад. Серед іншого, школа орієнтована на надання знань, компетентностей і навичок та поширення кращих практик ЄС у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). У більш широкому значенні, Карпатська школа служить для захисту вразливих гірських ландшафтів для досягнення Цілей сталого розвитку Україна 2030 (далі ЦСР). впроваджених Указом Президента України з метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки [1]. Діяльність школи узгоджується як із ЦСР-4 "Якісна освіта", так і із ЦСР-11 "Сталі міста та громади". Школа впроваджує міждисциплінарний підхід до навчання, де академічні концепції геоекології поєднуються з практичними прикладами. Одночасно вона надає перспективу місцевим науковцям у підтримці професійних зв’язків із закордонними колегами та отриманні наукової інформації щодо поводження з ТПВ. Маючи центральне географічне положення та досвід впровадження неформальної освіти, Карпатська школа може мати хороші шанси стати місцем для мобільності студентів, контактів між людьми та сприяти працевлаштуванню молоді, що відповідає політиці Східного партнерства, спільної політичної ініціативи, спрямованої на поглиблення та зміцнення відносин між Європейським Союзом (ЄС), його державами-членами та шістьма східними сусідами: Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною [2]. Освітній проект Шведського Інституту LASUWAMA [3], діяльність якого була розглянута у Карпатській зимовій школі, поєднав науковців з України, Грузії та Вірменії, з колегами із п’ятьох навчальних закладів регіону Балтійського моря. Представники університетів країн ЄС, які брали участь у розробці освітніх програм, забезпечили здобуття належних знань та навичок, необхідних студентам для поглибленого сприйняття концепції сталого розвитку, затвердженої документом Саміту ООН Ріо-92 “Порядок денний на ХХІ століття» [4], включаючи, серед іншого, доступ до подальшого професійного навчання в країнах Є
Розробка цільової програми в закладі загальної середньої освіти щодо управління процесом формування ділових якостей школярів
No full textThe most effective in the first problems of managing lighting systems in the first place is the program-centralized input. In the paper, the last steps of the school curriculum are discovered and the process of shaping the school curriculum is controlled. In general, the development of the whole program with clearly defined goals, objectives, predicted results, which is balanced with personnel and minds, obvious resources, is necessary. In the statistics, it is indicated, that the main program is intended for such goals: it is directed to the forecast of changes, updating the effectiveness of the foundation of the development and implementation of the strategy of development; it can make innovations straightforward, ensures the systematicity of the processes in the implementation of the innovation; works on the mission of the school, laying foundation for the image.
The approximate structure of the program is determined: substantiation of the problem; theoretical and methodological foundations; the purpose and objectives of the program; stages of program implementation; measures for the implementation of the program; Expected results; analysis and evaluation of the results of the innovation program.
It is established, that the development of the program has the following support: organizational support of the program – modernization of the working curriculum in accordance with the conceptual objectives of the institution; regulatory and legal support of the program – adjustment of the package of documents: development programs of the educational institution; target programs, regulations; scientific and methodological support of the program – theoretical substantiation of the subject of experimental research work; creation of a diagnostic complex for studying the personal sphere of pupils; organization of seminars, pedagogical consultations, scientific-practical conferences as effective means of directing self-educational activity of teachers on improvement of own experimental-research competence; development of special courses, focused on the formation of business qualities of pupils; material and technical support of the program – improvement of development of a methodical office; creation of a media cabinet; expansion of the school library fund, use of Internet opportunities, etc.Найбільш ефективним у вирішенні проблем управління освітніми системами виступає програмно-цільовий підхід. У статті розкриваються послідовні кроки керівника школи щодо управління процесом формування ділових якостей школярів. Цьому сприяє розробка цільової програми з чітко визначеними цілями, завданнями, прогнозованими результатами, яка збалансована з кадровими та іншими умовами, наявними ресурсами. У статті визначено, що цільова програма відповідає таким ознакам: спрямована на прогнозування змін, оновлення діяльності закладу освіти та вироблення стратегії розвитку; має виразну інноваційну спрямованість, забезпечує системність процесів впровадження нововведень; працює на місію школи, створює імідж закладу.
Визначено орієнтовну структуру програми: обґрунтування проблеми; теоретико-методологічні основи; мета і завдання програми; етапи реалізації програми; заходи щодо реалізації програми; очікувані результати; аналіз та оцінка результатів інноваційної програми.
Установлено, що розробка програми має таке забезпечення: організаційне забезпечення програми – модернізація робочого навчального плану у відповідності з концептуальними завданнями закладу; нормативно-правове забезпечення програми – коректування пакету документів: програми розвитку закладу освіти; цільових програм, положень; науково-методичне забезпечення програми – теоретичне обґрунтування тематики експериментально-дослідницької роботи; створення діагностичного комплексу щодо вивчення особистісної сфери учнів; організація семінарів, педагогічних консиліумів, науково-практичних конференцій як ефективних засобів спрямовування самоосвітньої діяльності педагогів на удосконалення власної експериментально-дослідницької компетентності; розробка спецкурсів, що орієнтовані на формування ділових якостей учнів; матеріально-технічне забезпечення програми – вдосконалення розвитку методичного кабінету; створення кабінету медіа-засобів; розширення фонду шкільної бібліотеки, користування можливостями Іnternet тощоНайбільш ефективним у вирішенні проблем управління освітніми системами виступає програмно-цільовий підхід. У статті розкриваються послідовні кроки керівника школи щодо управління процесом формування ділових якостей школярів. Цьому сприяє розробка цільової програми з чітко визначеними цілями, завданнями, прогнозованими результатами, яка збалансована з кадровими та іншими умовами, наявними ресурсами. У статті визначено, що цільова програма відповідає таким ознакам: спрямована на прогнозування змін, оновлення діяльності закладу освіти та вироблення стратегії розвитку; має виразну інноваційну спрямованість, забезпечує системність процесів впровадження нововведень; працює на місію школи, створює імідж закладу.
Визначено орієнтовну структуру програми: обґрунтування проблеми; теоретико-методологічні основи; мета і завдання програми; етапи реалізації програми; заходи щодо реалізації програми; очікувані результати; аналіз та оцінка результатів інноваційної програми.
Установлено, що розробка програми має таке забезпечення: організаційне забезпечення програми – модернізація робочого навчального плану у відповідності з концептуальними завданнями закладу; нормативно-правове забезпечення програми – коректування пакету документів: програми розвитку закладу освіти; цільових програм, положень; науково-методичне забезпечення програми – теоретичне обґрунтування тематики експериментально-дослідницької роботи; створення діагностичного комплексу щодо вивчення особистісної сфери учнів; організація семінарів, педагогічних консиліумів, науково-практичних конференцій як ефективних засобів спрямовування самоосвітньої діяльності педагогів на удосконалення власної експериментально-дослідницької компетентності; розробка спецкурсів, що орієнтовані на формування ділових якостей учнів; матеріально-технічне забезпечення програми – вдосконалення розвитку методичного кабінету; створення кабінету медіа-засобів; розширення фонду шкільної бібліотеки, користування можливостями Іnternet тощ