ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Формування еколого-природничої компетентності дітей дошкільного віку за допомогою екологічної стежини
No full textIn the method of formation of ecological and natural competence of a child the main aspect is the formation of an attitude to nature as a value, awareness of unity with the natural world, the formation of ecological knowledge, key among which are ideas about connections and dependencies in nature. The process of formation of ecological and natural competence affects all areas of development of the child's personality: intellectual, motivational, emotional and volitional, providing assistance to the full development of a preschooler in harmony with society and nature.
In the practice of environmental education, various approaches and methods of teaching directly in nature are increasingly used, one of which is an ecological path. Its purpose is to provide students with the opportunity to observe natural objects and phenomena, get acquainted with the most typical and unique natural landscapes, natural monuments, as well as characteristic manifestations of anthropogenic impact on the natural environment. An educational ecological path must be well equipped and informative. Each of its areas is a unique model that contains certain aspects of the environmental problem, natural knowledge.
Ecological paths are quite versatile and extremely effective. This is a unique form of not only environmental activities, but also recreation, associated with it. Therefore, children are willing to go on a prepared route - an ecological path to rest. They can be very diverse in scientific direction: zoological, botanical, geographical, geological, historical, and complex.
Ecological path is the most effective means of forming ecological competence, due to the fact that it synthesizes various forms and methods of acquainting preschool children with objects and phenomena of nature, children need to be taught to protect nature not only because it gives us something, but and because it is valuable.
In the course of the work an ascertaining and control experiment was carried out, as a result of which the effectiveness of the proposed system of measures for the formation of ecological and natural competence in older preschool children was introduced and tested. Based on the theoretical basis of the peculiarities of the formation of ecological and natural competence, three criteria of ecological and natural competence of older preschoolers are identified: cognition, emotionality, the presence of a behavioral component. According to the criteria, three levels of formation of ecological and natural competence of older preschool children are determined: low, medium and high.
Diagnosis was carried out in the process of observing the behavior of children on walks during play, work, in the process of classes, experimental research, conversations with children on natural and environmental issues.
During the study, methods were selected to diagnose the formation of ecological and natural competence of children. An ecological path was created on the territory of the preschool institution to expand the work on the formation of ecological and natural competence of preschool children. The results of the control phase of the study allow us to conclude that the work with the experimental group using routes along ecological paths has a positive impact on the level of knowledge and perception of environmental concepts, caring for children and the formation of ecological and natural competenceУ методиці формування еколого-природничої компетентності дитини головним аспектом є формування ставлення до природи як до цінності, усвідомлення єдності з природним світом, формування екологічно-природознавчих знань, ключовими серед яких є уявлення про зв’язки й залежності в природі. Процес формування еколого-природничої компетентності зачіпає всі сфери розвитку особистості дитини: інтелектуальну, мотиваційну, емоційно-вольову, надаючи сприяння повноцінному розвитку дошкільника в гармонії з суспільством і природою.
В практиці екологічної освіти все ширше використовуються різноманітні підходи і методи навчання безпосередньо в природі, одним з яких є екологічна стежина. Її призначення полягає в тому, щоб забезпечити вихованцям можливість спостерігати природні об’єкти і явища, знайомитись з найтиповішими та унікальними для конкретної місцевості природними ландшафтами, пам’ятками природи, а також характерними проявами антропогенного впливу на природне оточення. Навчальна екологічна стежка має бути добре обладнаною та інформаційно насиченою. Кожна її ділянка – це своєрідна модель, яка містить певні аспекти екологічної проблеми, природних знань.
За своїми можливостями екологічні стежки досить універсальні та надзвичайно ефективні. Це унікальна форма не лише природоохоронної діяльності, але й поєднаного з нею відпочинку. Тому діти охоче ідуть на підготовлений маршрут – екологічну стежку відпочивати. Вони можуть бути найрізноманітнішими за науковою спрямованістю: зоологічними, ботанічними, географічними, геологічними, історичними, а також комплексними.
Екологічна стежина є найефективнішим засобом формування екологічної компетентності, за рахунок того, що вона синтезує різні форми і методи роботи з ознайомлення дітей дошкільного віку з об’єктами і явищами природи, дітей потрібно вчити охороняти природу не лише тому, що вона нам щось дає, але й тому, що вона самоцінна.
У ході роботи здійснено констатувальний та контрольний експеримент, в результаті чого було запроваджено і перевірено дієвість запропонованої системи заходів щодо формування еколого-природничої компетентності у дітей старшого дошкільного віку. Спираючись на теоретичне підґрунтя особливостей формування еколого-природничої компетентності, визначено три критерії еколого-природничої компетентності старших дошкільників: когнітивність, емоційність, наявність поведінкової складової. Відповідно до критеріїв визначили три рівні сформованості еколого-природничої компетентності дітей старшого дошкільного віку: низький, середній та високий.
Діагностика здійснювалась в процесі спостережень за поведінкою дітей на прогулянках під час ігрової, трудової діяльності, в процесі занять, експериментально-дослідницької роботи, бесід з дітьми на природничо-екологічну тематику.
Під час дослідження були підібрані методики для діагностики сформованості еколого-природничої компетентності дітей. Для розширення роботи з формування еколого-природничої компетентності дітей дошкільного віку на території закладу дошкільної освіти була створена екологічна стежина. Отримані результати контрольного етапу дослідження дозволяють зробити висновок, що проведена робота з експериментальною групою, використовуючи маршрути екологічними стежинами, мають позитивний вплив на рівень сформованості знань та сприймання екологічних понять, дбайливого ставлення до оточуючого середовища дітьми та формування у них еколого-природничої компетентност
Особливості реалізації політики навчання впродовж життя у Туреччині
No full textThe relevance of the study is due to the fact that in the 21st century, lifelong learning is recognized as one of the key pillars of education, closely intertwined with human development and financial growth. It is determined, that in recent years, major universities, governments and non-governmental organizations around the world continue to discuss the practice of lifelong learning. Being in the process of full membership in the EU, Turkey continues to comply with international norms and standards and comply with the established requirements.
The institutional efforts to support and disseminate adult education in Turkey, strengthen the vocational education and training system in the context of the implementation of the concept of lifelong learning were analized. It has been found, that in Turkey, the concept of lifelong has recently been seen as a model of approach to education and training. Turkey has been shown to need a long-term vision and strategy for adult learning as part of a broader lifelong learning strategy in order to increase adult learning opportunities.
The generalization of Turkey's progressive experience revealed the peculiarities of the implementation of lifelong learning policies, namely: ensuring the unity of national culture; implementing a strong policy of justice and equality in education; promotion of civic education; active participation in lifelong learning systems in order to build a competitive knowledge economy for the EU; promoting the literacy skills of Turkish citizens; training of qualified people in need of society; adaptation of non-formal and adult education to lifelong learning.
The generalization of vectors for expanding opportunities for adult learning in Turkey has identified promising areas for adult education in Ukraine, namely: investing in the expansion and diversification of learning spaces or opportunities in the field of lifelong learning; updating programs to support parents of young, children and adolescents; organization of trainings on raising awareness and skills of multi-literacy; recognition of certificates in the process of lifelong learning and non-formal education; conducting research on social consciousness for lifelong learning processes; supporting the development of a long-term adult learning strategy; expanding opportunities for adult learning, etcАктуальність дослідження зумовлена тим, що у ХХІ столітті навчання впродовж життя визнано одним із ключових стовпів освіти, які тісно переплітаються з людським розвитком та фінансовим зростанням. Визначено, що великі університети, уряди та неурядові організації в усьому світі продовжують дискусії щодо практики навчання впродовж життя. Перебуваючи в процесі повноправного членства в ЄС, Туреччина продовжує дотримуватись міжнародних норм та стандартів і виконувати встановлені вимоги.
Проаналізовано інституційні спроби, зреалізовані для підтримки та поширення освіти дорослих у Туреччині, зміцнення системи професійної освіти та навчання у контексті реалізації концепції навчання впродовж життя. З’ясовано, що у Туреччині концепція упродовж життя розглядається як модель підходу до освіти та навчання. Доведено, що з метою розширення можливостей для навчання дорослих Туреччина потребує довгострокового бачення та стратегії навчання дорослих в рамках ширшої стратегії навчання упродовж усього життя.
Узагальнення прогресивного досвіду Туреччини дало змогу виявити особливості реалізації політики навчання впродовж життя, а саме: забезпечення єдності національної культури; здійснення потужної політики справедливості та рівності в освіті; сприяння громадянській освіті; активна участь у системах навчання впродовж усього життя, з метою побудови конкурентоспроможної економіки знань для ЄС; сприяння розвитку навичок мультиграмотності турецьких громадян; навчання кваліфікованих людей, яких потребує суспільство; адаптація сфери неформальної освіти та освіти дорослих до процесу навчання впродовж життя.
Узагальнення векторів розширення можливостей для навчання дорослих у Туреччині дало змогу окреслити перспективні напрями розвитку освіти дорослих в Україні, а саме: інвестування коштів для розширення та диверсифікації навчальних просторів або можливостей у сфері навчання впродовж життя; оновлення програм підтримки батьків дітей молодшого, дитячого та підліткового віку; організація тренінгів із підвищення обізнаності та навичок мульграмотності; визнання сертифікатів у процесі навчання впродовж життя та неформальної освіти; проведення досліджень соціальної свідомості для процесів навчання впродовж усього життя; підтримання розробки довгострокової стратегії навчання дорослих; розширення можливостей для навчання дорослих та ін.
Перспективами подальших наукових розвідок може бути створення в Україні Національної системи моніторингу навчання впродовж життя, яка містить дані установ та організацій, що діють у сфері неперервної освіти і освіти доросли
Формування професійної культури майбутніх вчителів-логопедів шляхом використання інноваційних технологій
No full textЕducation is aimed at individualization, improvement of the professional route and the process of professional training of future speech therapists. Of particular importance are issues of professional, personal and moral culture, which embody the positive socio-personal achievements of pedagogical skills, personal values and communicative interaction in the system of special and inclusive education to be followed by both children and their parents.
The purpose of the work is to determine the criteria, indicators and diagnostic tasks of formation of the professional culture of future speech therapists, to diagnose the state of formation of the professional culture of future speech therapists.
Diagnostic sections allowed us to determine the criterion-indicator base of formation of the professional culture of future teachers-speech therapists.
The culture of professional communication reflects the level of proficiency in reference speech in compliance with all established requirements of the Ukrainian language (orthoepic norms, lexical and grammatical design, etc.), intonation and content saturation of expression, degree of erudition and general tolerance, conscious and respectful attitude to the subject process.
Personal and professional competence reflects the degree of formation of value professional orientations of the individual, dynamic activity, non-standard and flexible thinking, constant enrichment of special knowledge, interests, skills, broadening horizons, creative understanding of non-standard pedagogical problem situations.
We have developed a set of diagnostic tasks for each of the selected criteria and formed a scale for evaluating their implementation.
Since professional culture is a complex concept that includes integrated personality traits, we have identified the levels of its formationНавчання спрямоване на індивідуалізацію, удосконалення професійного маршруту та процесу професійної підготовки майбутніх логопедів. Особливе значення мають питання професійної, особистісної та моральної культури, які втілюють позитивні соціально-особистісні досягнення педагогічної майстерності, особистісні цінності та комунікативну взаємодію в системі спеціальної та інклюзивної освіти.Метою роботи є визначення критеріїв, показників та діагностичних завдань формування професійної культури майбутніх логопедів, діагностика стану сформованості їх професійної культури.Діагностичні зрізи дозволили визначити критеріально-показникову базу сформованості професійної культури майбутніх учителів-логопедів.Культура професійного спілкування відображає рівень володіння мовленням з дотриманням усіх встановлених вимог української мови (орфоепічні норми, лексико-граматичне оформлення тощо), інтонаційну та змістову насиченість висловлювання, ступінь ерудиції та загальної толерантності, свідоме і шанобливе ставлення до предметного процесу.Особистісно-професійна компетентність відображає ступінь сформованості ціннісних професійних орієнтацій особистості, динамічність діяльності, нестандартність і гнучкість мислення, постійне збагачення спеціальних знань, інтересів, умінь, розширення кругозору, творче осмислення нестандартних педагогічних проблемних ситуацій.Для кожного з обраних критеріїв розроблено комплекс діагностичних завдань та сформована шкала оцінки їх виконання.Оскільки професійна культура є комплексним поняттям, що включає інтегровані властивості особистості, були визначені рівні її сформованост
Використання qr-кодів: еволюція та інтеграція в освітню галузь в контексті вивчення мови
No full textThe aim of this research is the exploration of the appearance, development, evolution of the Quick Response (QR-codes) and the feasibility of their using in the context of modern education. The authors of this article have shown that QR-codes can be interpreted as specific codes that are quickly readable by smartphones. QR-codes allow connection of real objects with any additional web content. Scanning QR-codes conveys a wide multitude of information, in particular educational materials. The paper emphasizes that оver the past years QR-codes have a wide range of uses across all types of industries and other spheres, specifically retail, marketing, advertising and logistics, etc. The authors have shown that the use of QR-codes in the field of education can be interesting and accessible in the context of the relevance of learning with the using of modern devices, and mobile learning. The research shows that the implementation of the modern technologies can contribute to the learning visible outcomes. The research presents the prerequisites and algorithm for the successful and methodically motivated use of QR-codes in education, especially language learning. It is noted, that QR-codes make it possible to combine educational material with additional web content, traditional learning environment with virtual. The attention is paid to technical means that provide access to encoded educational information. It is noted, that students must have special smartphones, cameras and a corresponding mobile application, downloaded to the phone for the successful using of QR-codes. The technical component contributes to the successful completing of assignments with QR-codes. In this context, applications that allow the combination of digital and physical information in real time through the use of mobile devices have special relevance. The technical characteristics of this tool in education can get extra motivation in students, since it involves a game in a natural format for them. In addition, the article presents the results of an experiment, conducted to clarify the purposes and areas of the use of QR-codes, applying them to access educational contentМета дослідження – детальне вивчення й опис появи, розвитку й еволюції багатомірних кодів (QR-кодів), а також аналіз доцільності їх використання в контексті сучасної освітньої парадигми. Досліджено й інтерпретовано QR-коди як специфічні коди, сканування яких дає можливість безперешкодно й оперативно отримати/передати значну кількість інформації. Детально описано історію появи багатовимірних кодів, проаналізовано їхню еволюцію, модифікації, а також акцентовано на тому, що QR-коди мають широкий спектр застосування у всіх галузях промисловості та інших сферах, зокрема в роздрібній торгівлі, маркетингу, рекламі, логістиці тощо. Здійснено спробу описати й проаналізувати історію появи й перетворення QR-кодів на потужний навчальний інструмент. Автори доводять, що використання QR-кодів в освітній галузі може бути цікавим і доступним в контексті актуальності навчання із залученням девайсів – мобільного навчання. При цьому мета викладача – раціональне й умотивоване послуговування QR-кодами. У розвідці представлено передумови й алгоритм успішного й методично вмотивованого застосування QR-кодів в освіті, передовсім мовній. Зауважено про те, що QR-коди дають можливість поєднати навчальний матеріал з додатковим веб-контентом, традиційне навчальне середовище з віртуальним. Приділено увагу технічним засобам, які здатні вповні забезпечити здобувачів освіти доступом до закодованої навчальної інформації. У праці зауважено, що для успішного використання QR-кодів здобувачі освіти повинні мати спеціальні смартфони, камери й відповідний мобільний додаток, завантажений в телефон. Це посприяє безперешкодному й успішному виконанню завдань із QR-кодами. У цьому контексті використання мобільних додатків, які забезпечують повсякчасний доступ до потрібної навчальної інформації, актуальне й нагальне. Технічні характеристики таких девайсів і програм, а також використання мультимедійних засобів можуть мотивувати здобувачів освіти навчатися. Крім цього, подано результати експерименту, проведеного з метою з’ясування цілей і сфер використання QR-кодів, послуговування ними для доступу до навчального контент
Педагогічне моделювання формування організаційної компетентості у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту Збройних Сил України
No full textA pedagogical model of the formation of organizational competence among future specialists in physical culture and sports of the Armed Forces of Ukraine with the disclosure of the content of all its components: goals and tasks, organizational and pedagogical conditions, content, methods, forms of formation, criteria and indicators for diagnosing the results of formation is proposed. Approaches to understanding the concept of "pedagogical modeling" are defined. All components of the model are interdependent and only in symbiosis ensure the formation of organizational competence in future specialists in physical culture and sports of the AF of Ukraine.
The model consists of the following blocks: target-methodological, theoretical, subject-subject, methodical, control-corrective and result: the target-methodological block reflects the target and task of forming organizational competence among future specialists in physical culture and sports of the AF of Ukraine, taking into account their professional knowledge, skills and abilities, professional and ethical standards, values and experience in the chosen profession; the theoretical block – the structure of their organizational competence and contains important requirements for its formation; the subject-subject block ensures the interaction of at least two subjects - a teacher and a cadet, the methodological basis of which is the subject-activity approach to the formation of the organizational competence of the latter; the methodological block – its gradual formation among respondents, which is implemented in a certain sequence; the control and correction unit provides for the implementation of such functions as diagnostic, regulatory and predictive, which in turn provide an opportunity to evaluate and control the acquired theoretical and practical knowledge by the respondents; the result block includes the result of the formation of organizational competence in future officers - specialists in physical culture and sports and the clarification of the levels of its formation using the criteria and indicators we have determinedЗапропонована педагогічна модель формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту Збройних сил України з розкриттям змісту всіх її компонентів: мети та завдань, організаційно-педагогічних умов, змісту, методів, форм формування, критеріїв і показників діагностування результатів сформованості. Визначені підходи до розуміння поняття “педагогічне моделювання”. Всі компоненти моделі є взаємозумовленими і лише в симбіозі забезпечують формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту ЗС України.
Модель складається з таких блоків: цільово-методологічного, теоретичного, суб’єкт-суб’єктного, методичного, контрольно-корегувального і результативного: цільово-методологічний блок відображає мету та завдання формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту Збройних сил України з урахуванням їх професійних знань, умінь і навичок, здібностей і здатностей, професійно-етичних норм, цінностей і досвіду діяльності за обраним фахом; теоретичний блок – структуру їх організаційної компетентності і містить важливі вимоги до її формування; суб’єкт-суб’єктний блок забезпечує взаємодію як мінімум двох суб’єктів – викладача і курсанта, методологічну підвалину якої складає суб’єктно-діяльнісний підхід до формування організаційної компетентності останніх; методичний блок – поступове її формування у респондентів, що реалізується визначеною послідовністю; контрольно-корегувальний блок передбачає реалізацію таких функцій, як діагностувальна, регулювальна і прогнозувальна, які в свою чергу дають можливість здійснювати оцінювання і контролювання засвоєних теоретичних і практичних знань респондентами; результативний блок включає результат сформованості організаційної компетентності у майбутніх офіцерів – фахівців з фізичної культури і спорту та з’ясування рівнів її сформованості з використанням визначених нами критеріїв і показникі
Досвід викладання пропедевтики педіатрії англомовним студентам в умовах карантинних обмежень
No full textThe research is devoted to the issues of improving the educational content in the clinical discipline propaedeutics of pediatrics for English-speaking foreign students in COVID-19 epidemic conditions. Based on the peculiarities of the organization of the educational process in the conditions of quarantine restrictions, adjustments were made to the methodology of teaching the discipline. All methodological materials were adapted to the conditions of distance education, supplemented by educational videos, illustrative photo and diagrams and were posted on the website of the department and on the educational portal Moodle, so students had the opportunity to apply to them again at any time. Student feedback has been carefully established. By conducting an anonymous questionnaire, we studied the point of view of students as to the study in a mixed distance-classroom system. According to the survey, among 147 surveyed students, 87.1 % rated the quality of education on a five-point scale at "5" or "4", 12.9 % – at "3". The most frequently interviewed students suggested increasing the number of references to illustrative materials in the guidelines, making extensive use of video, photo, models during practical classes and expressed a desire to work with sick children in the clinic to better master the method of examination. Problems of organization of educational process can be connected with technical maintenance of Internet communication both on clinical bases of department, and in places of residence of students, computer literacy of teachers and students, sufficient availability of necessary models and phantoms at the department, medical and security regime in hospital wards. Also, ways to improve teaching are careful methodological and technical support of lectures and practical classes, active use of innovative technologiesИсследование посвящено вопросам усовершенствования образовательного контента по клинической дисциплине пропедевтика педиатрии для иностранных студентов с английским языком обучения в условиях эпидемии COVID-19. Исходя из особенностей организации учебного процесса в условиях карантинных ограничений, были внесены коррективы в методику преподавания дисциплины. Все методические материалы были адаптированы к условиям дистанционного образования, дополнены учебными видеофильмами, иллюстративными фотографиями и схемами и были размещены на сайте кафедры и на образовательном портале Moodle, поэтому студенты имели возможность самостоятельно обратиться к ним повторно в любое удобное для них время. Был тщательно отлажен механизм обратной связи со студентами. Путем проведения анонимного анкетирования изучили точку зрения соискателей образования на обучение по смешанной дистанционно-аудиторной системе. По данным анкетирования, среди 147 опрошенных студентов 87,1 % оценили качество обучения по пятибалльной шкале на «5» или «4», 12,9 % – на «3». Чаще опрошенные студенты высказывали предложения увеличить количество ссылок на иллюстративные материалы в методических рекомендациях, широко использовать видеофильмы, фотографии, манекены во время проведения практических занятий и изъявляли желание работать с больными детьми в клинике для лучшего овладения методикой обследования. Проблемы организации учебного процесса могут быть связаны с техническим обеспечением интернет-связи как на клинических базах кафедры, так и в местах проживания студентов, компьютерной грамотностью преподавателей и студентов, достаточным наличии на кафедре необходимых муляжей и фантомов, лечебно-охранным режимом в отделениях больниц Также пути совершенствования преподавания состоят в тщательном методическом и техническом обеспечении лекционных и практических занятий, активном использовании инновационных технологийДослідження присвячено питанням удосконалення освітнього контенту з клінічної дисципліни пропедевтика педіатрії для іноземних студентів з англійською мовою навчання в умовах епідемії COVID-19. Виходячи з особливостей організації навчального процесу в умовах карантинних обмежень, були внесені корективи у методику викладання дисципліни. Всі методичні матеріали були адаптовані до умов дистанційної освіти, доповнені навчальними відеофільмами, ілюстративними фотографіями і схемами і були розміщені на сайті кафедри і на освітньому порталі Moodle, тому студенти мали можливість самостійно звернутись до них повторного в будь-який зручний для них час. Було ретельно налагоджено механізм зворотного зв’язку зі студентами. Шляхом проведення анонімного анкетування вивчили точку зору здобувачів освіти на навчання за змішаною дистанційно-аудиторною системою. За даними анкетування, серед 147 опитаних студентів 87,1 % оцінили якість навчання по п’ятибальній шкалі на «5» або «4», 12,9 % – на «3». Найчастіше опитані студенти висловлювали пропозиції збільшити кількість посилань на ілюстративні матеріали у методичних рекомендаціях, широко використовувати відеофільми, фотографії, манекени під час проведення практичних занять та виявляли бажання працювати з хворими дітьми в клініці для кращого опанування методики обстеження. Проблеми організації навчального процесу можуть бути пов’язані з технічним забезпеченням інтернет-зв’язку як на клінічних базах кафедри, так і в місцях мешкання студентів, комп’ютерною грамотністю викладачів і студентів, достатньою наявністю на кафедрі необхідних муляжів і фантомів, лікувально-охоронним режимом у відділеннях лікарень. Також шляхи удосконалення викладання полягають ретельному методичному і технічному забезпеченні лекційних і практичних занять, активному використанні інноваційних технологі
Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх педагогів в освітньому середовищі ЗВО
No full textProfessional training in higher educational institutions is determined not only by the amount of obtained knowledge, but also by solving the problem of preserving and strengthening health, students’ need for healthy lifestyle, the need to find and implement ways to form their health preserving competence. The article deals with the problem of forming health preserving competence of intending teachers in the educational environment of HEI. The current state of research of the specified problem was analyzed in the paper, the maintenance of the concept “health preserving competence of intending teacher”, the structure of the investigated phenomenon, including value-motivational, cognitive, operational-activity and reflexive components was specified. Criteria, indicators and levels of formation of the studied competence were determined. The pedagogical conditions of its forming were revealed and theoretically substantiated: creating and realizing integral educational and methodical support by supplementing the content of disciplines of the professional and practical training cycle and practice with the health preserving component; forming the need for self-education, developing the ability to self-control and professional self-assessment of health preserving competence; creating the healthy educational environment. The model of forming health preserving competence of intending teachers in the process of professional training, suggested in the educational environment of HEI, includes three blocks: target (coverage of the purpose, tasks, principles and approaches), organizational and semantic (pedagogical conditions, pedagogical technologies, concretized by organizational forms, methods and the maintenance of training) and reflective and effective (criteria, indicators and levels of health competence). The results of the experimental verification of the pedagogical conditions of forming health preserving competence of intending teachers were givenПрофесійна підготовка у ЗВО визначається не тільки обсягом освітніх знань, а й вирішенням проблеми збереження і зміцнення здоров’я, потребою в здоровому способі життя студентів, необхідністю пошуку та реалізації шляхів формування їхньої здоров’язбережувальної компетентності. Запропонована стаття присвячена проблемі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх педагогів в освітньому середовищі вишу. У роботі проаналізовано сучасний стан дослідження означеної проблеми, уточнено зміст поняття «здоров’язбережувальна компетентність майбутнього педагога», структуру досліджуваного феномену, в складі якого виділено ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивний компоненти. Визначено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної компетентності. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови її формування: створення і реалізація цілісного навчально-методичного супроводу шляхом доповнення змісту дисциплін циклу професійної та практичної підготовки й практики здоров’язбережувальним компонентом; формування потреби в самоосвіті, самовихованні, розвитку здатності до самоконтролю та професійного самооцінювання здоров’язбережувальної компетентності; створення здоров’язбережувального освітнього середовища. Подано модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки в освітньому середовищі ЗВО, що включає три блоки: цільовий (висвітлення мети, завдань, принципів та підходів), організаційно-змістовий (педагогічні умови, педагогічні технології, які конкретизуються організаційними формами, методами та змістом навчання) і рефлексивно-результативний (критерії, показники та рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності). Наведено результати експериментальної перевірки педагогічних умов формування здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогі
Особливості формування екологічної компетентності здобувачів освіти в контексті запобігання забрудненню довкілля під час війни
No full textThe article contains the results of scientific research on the features of the formation of environmental competence of education seekers in the context of preventing environmental pollution during the war in Ukraine. The growing role of environmental competence of people is emphasized. Attention is paid to the protection of the environment in the context of armed conflicts and hostilities. The state of formation of ecological competence of students in the context of hostilities has been analyzed. A sufficient theoretical level of ecological competence formation has been testified along with a low degree of ability to apply knowledge of the safe behavior paradigm and implementation of health-preserving competence in difficult environmental circumstances. Theoretical and practical studies of Ukrainian scientists, starting with the armed conflict on the territory of Ukraine of 2014 have been considered. The length and specific focus on clearly defined environmental issues have been determined. The need to develop the ability of students to use the acquired knowledge in practice, particularly during the development of environmental programs or action plans for the restoration of areas, affected by hostilities, has been updated. The features of the formation of ecological competence of education seekers in the context of preventing environmental pollution during the war in Ukraine have been determined and analyzed. The world experience of conducting the educational process in war conditions has been analyzed. Suggestions are given on the need to minimize the time for preparation for training and reduce available resources in difficult times of war. The advice of psychologists on the peculiarities of the organization and implementation of educational and cognitive activities during the war has been given. The need to develop the ability to use the acquired knowledge in practice, particularly during the development of environmental programs or action plans for the restoration of areas, affected by hostilities, has been updatedСтаття містить результати наукових досліджень щодо особливостей формування екологічної компетентності здобувачів освіти в контексті запобігання забрудненню довкілля під час війни в Україні. Заакцентовано зростання ролі екологічної компетентності людей. Увагу приділено захисту навколишнього середовища в умовах збройних конфліктів та воєнних дій. Проаналізовано стан сформованості екологічної компетентності здобувачів освіти в контексті воєнних дій та засвідчено достатній теоретичний рівень сформованості екологічної компетентності, але низький ступінь здатності практично застосувати знання щодо парадигми безпекової поведінки та реалізації здоров’язберігаючої компетентності в складних екологічних обставинах. Розглянуто теоретичні та практичні дослідження українських науковців, починаючи зі збройного конфлікту на території України з 2014 року, визначено їхню розлогість та конкретну спрямованість на чітко визначені екологічні проблеми. Актуалізовано потребу розвивати у здобувачів освіти уміння використовувати здобуті знання у практичній діяльності, зокрема під час розроблення екологічних програм, плану дій з відновлення територій, постраждалих внаслідок бойових дій. Визначено та проаналізовано особливості формування екологічної компетентності здобувачів освіти в контексті запобігання забрудненню довкілля під час війни в Україні. Проаналізовано світовий досвід провадження освітнього процесу в умовах війни. Надано пропозиції щодо необхідності мінімізації часу на підготовку до навчальних занять і зменшення доступних ресурсів у важкі часи воєн. Проаналізовано поради психологів щодо особливостей організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності в часи війни. Заакцентовано необхідність розвивати уміння використовувати здобуті знання у практичній діяльності, зокрема під час розроблення екологічних програм, плану дій з відновлення територій, постраждалих внаслідок бойових ді
Можливості ефективного формування природничих понять у дітей старшого дошкільного віку
No full textThe possibility of forming natural concepts in older preschool children is proved. Analyzed and selected in accordance with the purpose of the study, the definition of the term "concept" indicates that natural concepts are part of ecological competence of the child. Unlike representations, which reflect the object in a set of many different features, both significant and insignificant, the concepts carry a general, social experience, denote the essence of the object and distinguish it from all other objects. An important task of the teacher is to stimulate students' desire to acquire knowledge independently, to transform children in active participants in the educational process, to understand the essential features and connections of phenomena and objects of nature, which means to form concepts about them.
In the process of forming a natural concept, it is impossible to do without thinking operations, which include comparison, analysis, synthesis, abstraction and generalization. At about 5 years of age, there are significant changes in the child's thinking, but purposeful pedagogical influence will significantly increase the effectiveness of this.
In the course of the research methods, forms and techniques for the formation of natural concepts in students were selected. Verification of data formation initially took place at the ascertaining stage of the experiment and after the forming stage. Compared to the initial study, after organized work, the number of children with a high level of formation of natural concepts increased by 10 %, also the number of children with a medium level of formation increased by 7 %, and the number of low level decreased by 18 %. Thus, specially organized forms of work, selected methods and techniques help to form natural concepts in older preschool childrenДоводиться можливість формування природничих понять у дітей старшого дошкільного віку. Проаналізовані й обрані відповідно до мети дослідження дефініції терміну «поняття» свідчать про те, що природничі поняття входять до екологічної компетентності дитини. На відміну від уявлень, які відображають предмет у сукупності багатьох різних ознак, як суттєвих, так і неістотних, поняття несуть в собі загальний, суспільний досвід, позначають сутність предмета і відрізняють його від усіх інших предметів. Важливим завданням педагогів є стимулювання у вихованців прагнення самостійно отримувати знання, перетворити дітей на активних учасників освітнього процесу, розуміти сутнісні ознаки і зв’язки явищ і об’єктів природи, що означає сформувати поняття про них.
У процесі формування природничого поняття неможливо обійтися без мисленнєвих операцій, які включають порівняння, аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення. Приблизно у 5 років помітні істотні зміни в роботі мислення дитини, однак цілеспрямований педагогічний вплив значно підвищить ефективність цього процесу.
У ході дослідження були обрані методи, форми й прийоми для формування природничих понять у вихованців. Перевірка сформованості даних понять відбувалася на констатувальному етапі експерименту та після формувального етапу. Порівняно з початком дослідження, після організованої роботи кількість дітей з високим рівнем сформованості природничих понять зросла на 10 %, також зросла кількість дітей із середнім рівнем сформованості на 7 %, а кількість з низьким рівнем зменшилася на 18 %. Отже, спеціально організовані форми роботи, підібрані методи і прийоми допомагають сформувати природничі поняття у дітей старшого дошкільного вік
Змістово-процесуальне забезпечення методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти
No full textThe article reveals the urgency of the problem of methodological training of future educators of preschool institutions in pedagogical colleges; the national scientific achievements on the issue of preparation and formation of professional competence in future educators of preschool institutions are analyzed; the content of methodological support of professional training in the specialty 012 Preschool education is determined; procedural support for the training of preschool education specialists is described; criteria for diagnosing methodical training of students in the pedagogical college are determined: cognitive-informational and operational-activity. The indicators of the criteria are determined: knowledge of modern learning technologies; familiarity with teaching methods and tools; awareness of the experience of creative teachers; ability to constructively develop professional skills; ability to create a developmental environment in a preschool institution; ability to self-development and self-realization. Attention is paid to the description of materials for the study, in particular, a diagnostic and methodological map of the study. The article presents the results of pedagogical research, conducted on the basis of the Pedagogical College and data analysis. Based on the diagnostic tools, criteria have been identified that will help achieve the goal of the study. Qualitative (narrative interview) and quantitative (survey methods) research methods were used: online survey and narrative interview by self-completing Google Forms. The results of the study indicated the need to strengthen methodological information for third-year students. Conclusions of theoretical analysis and results of empirical research of content-procedural support of students of specialty 012 Preschool education are made. Prospects for further research are identifiedРозкрито актуальність проблеми методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у педагогічних коледжах. Проаналізовано наукові здобутки з питання підготовки та формування професійної компетентності у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Визначено змістове наповнення методичного забезпечення фахової підготовки за спеціальністю 012 Дошкільна освіта. Описано процесуальне забезпечення підготовки фахівців дошкільної освіти. Визначено критерії діагностування методичної підготовки студентів у педагогічному коледжі: когнітивно-інформаційний та операційно-діяльнісний. Визначено показники критеріїв: знання сучасних технологій навчання; обізнаність із методами та засобами навчання; обізнаність із досвідом творчих педагогів; здатність конструктивно розвивати професійні навички; уміння створювати розвивальне середовище у закладі дошкільної освіти; здатність до саморозвитку та самореалізації. Увага приділена опису матеріалів для проведення дослідження, зокрема, складено діагностувальну та методичну карту організації дослідження. У статті представлено результати педагогічного дослідження, яке проводилося на базі педагогічного коледжу та аналіз даних. На основі діагностичного інструментарію визначено критерії, які допоможуть реалізувати поставлену мету дослідження. Використано якісні (наративне інтерв’ю) та кількісні (опитувальні методи) методи дослідження: опитування та наративне інтерв’ю в онлайн режимі шляхом самозаповнення Google Forms. Результати дослідження вказали на необхідність посилення методичного інформування студентів третьокурсників. Зроблено висновки теоретичного аналізу та результатів емпіричного дослідження змістово-процесуального забезпечення студентів спеціальності 012 Дошкільна освіта. Визначено перспективи наступних наукових досліджен