ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Реалізація дошкільного «Всеобучу» в сільських дошкільних закладах України (1963-1984 рр.)
No full textEmphasis is placed on the periodization of the development of preschool institutions in rural areas of Ukraine in the chronological boundaries of 1945-1991. There are three periods of formation and development of rural preschool institutions: 1st period (1945-1963) refers to the revival and formation of preschool institutions in rural areas, 2nd period (1963-1984) refers to the implementation of preschool education in rural preschools, 3rd period (1984-1991) refers to the renewal of the educational space of preschools in rural areas. The historical facts of the organization of public preschool education in the Ukrainian village in 1963-1984 are generalized – period of dynamic development of rural preschools: intensive construction of preschools in the village according to standard projects, merging nurseries and kindergartens into one institution, mass transformation of seasonal preschools into permanent ones, period of critical analysis, use and implementation of pedagogical experience, scientific and methodological developments, organization of patronage (mentoring) work, creation of "kindergarten schools". The author's periodization is based on scientific achievements in the periodization of the history of pedagogy by socio-economic and political characteristics and periods of formation of Ukrainian statehood. It is emphasized, that periodization is only an author's version, which can be accepted by scientists or refuted by replacing it with another. The following methods were used in the process of scientific research: analysis, generalization, systematization of archival documents, legislative acts, substantiation of the initial positions of scientists and practitioners on the researched problem. Chronological-systemic and historical methods were used in the dynamics and sequence of time to consider the peculiarities of the functioning of preschool institutions in rural areas of Ukraine in the period 1963-1984.Акцентовано увагу на періодизації розвитку дошкільних закладів у сільській місцевості України в хронологічних межах 1945-1991 рр. Розрізняємо три періоди становлення та розвитку сільських дошкільних закладів: 1-й період (1945-1963 рр.) стосується відродження та становлення дошкільних закладів у сільській місцевості, 2-й період (1963-1984 рр.) стосується впровадження дошкільної освіти в сільських дошкільних закладах, 3-й період (1984-1991) стосується оновлення освітнього простору дошкільних закладів у сільській місцевості. Узагальнено історичні факти організації дошкільного виховання в українському селі в 1963-1984 роки – період динамічного розвитку сільських дошкільних закладів: інтенсивне будівництво дошкільних закладів у селі за типовими проєктами, об’єднання ясел та садків в одну установу, масове перетворення сезонних дошкільних закладів на постійно діючі, період критичного аналізу, використання та впровадження педагогічного досвіду, науково-методичних розробок, організації патронатної (наставницької) роботи, створення «шкіл-садків». Авторська періодизація спирається на наукові досягнення з періодизації історії педагогіки за соціально-економічними та політичними характеристиками та періодами становлення української державності. Наголошується, що періодизація – це лише авторський варіант, який може бути прийнятий вченими або спростований, замінивши його іншим. У процесі наукового дослідження використані такі методи: аналіз, узагальнення, систематизація архівних документів, законодавчих актів, обґрунтування вихідних позицій вчених і практиків щодо досліджуваної проблеми. Для розгляду особливостей функціонування дошкільних закладів сільської місцевості України у період 1963–1984 рр. у динаміці та послідовності часу використано хронологічно-системний та історичний метод
Особливості метакогнітивних переконань юнаків з високим рівнем особистісної тривожності
No full textThe article contains an analysis of the problems of personal anxiety among adolescents. Anxiety is considered as a property of the personality, which is manifested in the cognitive aspect, emotional reaction, physical reaction and behavior of the individual. The general purpose of the study was to identify the metacognitive beliefs of adolescents with a high level of personal anxiety and was realized thanks to the implementation of such tasks as: identifying adolescents with a high level of personal anxiety, studying personal attitudes towards symptoms, determining and comparing the metacognitive beliefs of adolescents with different levels of personal anxiety, determining predictive power of metacognitions of young people with a high level of personal anxiety.
The results of a study of the prevalence of reactive and personal anxiety among adolescents are presented, a comparative analysis of one's own opinion regarding the presence of symptoms and test results of adolescents with a high level of personal anxiety is carried out. A new approach to the study of personal anxiety from the perspective of metacognitive beliefs is proposed, which is built on the principles of cognitive-behavioral psychology. Metacognition is defined as the basis of automatic thoughts, emotional and physical reactions, and the role of metacognitive processes in the interpretation of information about the level of security, the formation of judgments, assessments. The article proves that the metacognitions of adolescents with a high level of personal anxiety deprive them of flexibility in behavior, limiting the variability of life experience. The metacognitive portrait of young people with a high level of personal anxiety is characterized, in particular: the belief that anxiety is a protection against difficult emotions in anticipation of negative events; a positive attitude towards one's own anxious experiences is reinforced by a desire to prevent negative outcomes. As a result of the conducted research, the prospects for developing a method of targeted psychological influence within the cognitive-behavioral approach have been openedСтаття містить аналіз проблематики особистісної тривожності юнаків. Тривожність розглянуто як властивість особистості, яка виявляється в когнітивному аспекті, емоційній реакції, фізичній реакції та поведінці особистості. Загальна мета дослідження полягала в виявлені метакогнітивних переконань юнаків з високим рівнем особистісної тривожності і була втілена завдяки реалізації таких завдань як: виокремлення юнаків з високим рівнем особистісної тривожності, вивчення особистого ставлення до симптомів, визначення і порівняння метакогнітивних переконань юнаків з різним рівнем особистісної тривожності, визначення прогностичної сили метакогніцій юнаків з високим рівнем особистісної тривожності.
Представлені результати дослідження розповсюджененості реактивної та особистісної тривожності юнаків, проведений порівняльний аналіз власної думки щодо наявності симптомів і результатів тестування юнаків з високим рівнем особистісної тривожності. Запропоновано новий підхід вивчення особистісної тривожності в ракурсі метакогнітивних переконань, який будується на засадах когнітивно-поведінкової психології. Метакогніції визначено підґрунтям автоматичних думок, емоційних і фізичних реакцій, а роль метакогнітивних процесів в інтерпритації інформації щодо рівню безпеки, формуванні суджень, оцінок. В статті доведено, що метакогніції юнаків з високим рівнем особистісної тривожності позбавляють їх гнучкості у поведінці, обмежуючи варіативність життєвого досвіду. Схарактеризований метакогнітивний портрет юнаків з високим рівнем особистісної тривожності, зокрема: впевненість, що тривожність є захистом від важких емоцій в очікуванні негативних подій; позитивне ставлення до власних тривожних переживань підкріплене бажанням попередити негативні результати. В результаті проведеного дослідження відкрито перспективи розробки методу цілеспрямованого психологічного впливу у межах когнітивно-поведінкового підходу
Педагогічна оцінка аугментації
No full textThe education challenges in the information technology progress are considered. In particular, the problem of artificial intelligence is equal to humans and thus poses a challenge to the teaching system. The augmentation concept as the human and machine’s interaction that enhances the capabilities of each party is analyzed. We assessed these opportunities as the ability to create more value and get more personal benefit on the economic plane. But a worthy place for a human - to be above technology. Purpose of the study is to provide a pedagogical assessment of augmentation. The analysis of futurological research on human-machine synergy gave the opportunity to determine the social consequences and educational prospects of such development. It is questioned the prospect of singularity, the point at which artificial intelligence will match or exceed human intelligence. We will become dependent on «the society of the program», but it will not depend on us. It causes the spontaneous progress of techno-science. On the study basis (questionnaire), there were identified the predominant models of pedagogical interaction in traditional and online learning; described changes in teachers’ behavior under the influence of computer technology. We emphasized the threats of computer-mediated learning: «cool» [cold] environment according to Jean Baudrillard, «robot» as a pedagogical communication model, hyper-formalization of the educational process. But the concept of increase can be useful in the short term. The results of the study confirm the conclusions about the need to humanize education, balance technology and live communication. This is possible through the appeal to live communication as a «hot» system, inclusion of the classical literature, folklore in the digital learning tools narratives, the soft use of design thinking and principles of game design in teaching, leaving free space for human creativity, choice, decisions that contradict the logic of machinesРозглянуто освітні проблеми в розвитку інформаційних технологій. Зокрема, проблема рівноцінності штучного інтелекту людині, що є викликом для системи навчання. Аналізується концепція аугментації, оскільки взаємодія людини і машини підвищує можливості кожної зі сторін. Ми оцінили ці можливості як здатність створювати більшу вартість та отримувати більше особистої вигоди в економічній площині. Але гідне місце для людини – бути вище техніки. Мета дослідження — дати педагогічну оцінку аугментації. Аналіз футурологічних досліджень синергії людини і машини дозволив визначити соціальні наслідки та освітні перспективи такого розвитку. Ставиться під сумнів перспектива сингулярності, точки, в якій штучний інтелект буде відповідати або перевищувати людський інтелект. Тоді ми станемо залежними від «суспільства програми», але воно не буде залежати від нас, адже живиться спонтанним прогресом технонауки. Для перевірки ідеї педагогічної аугментації на практиці було проведено дослідження (анкетування) для виявлення переважних моделей педагогічної взаємодії в традиційному та онлайн-навчанні. Описано зміни в поведінці вчителів під впливом комп’ютерних технологій. Ми акцентували увагу на загрозах комп’ютерно-опосередкованого навчання: «круте» [холодне] середовище за Жаном Бодрійяром, «робот» як модель педагогічної комунікації, гіперформалізація навчального процесу. Але концепція збільшення може бути корисною в короткостроковій перспективі. Результати дослідження підтверджують висновки про необхідність гуманізації освіти, балансування технологій та живої взаємодії. Це можливо завдяки зверненню до живого спілкування як «гарячої» системи. Включення класичної літератури, фольклору в наративи цифрових засобів навчання, м’якого використання дизайнерського мислення та принципів ігрового дизайну в навчанні, залишаючи вільний простір для людської творчості, вибору, рішень, що суперечать логіці маши
Навчальний приклад маскування текстової інформації в фотографічному сигналі
No full textThe paper presents a steganographic method of masking textual information in photo files. Concealment is implemented in Python. The introduction of individual letters of the text into the image is carried out by the method of "least significant bit". The program can be used for both educational and practical purposes. The Pillow graphics library was used to implement the program. This is not a specialized library for steganographic needs. The use of this library makes it possible to visualize the mechanism of hiding information in the lessons, while the conciseness of the program code gives the possibility to demonstrate it in the classroom setting. It is also important for educational purposes, that working within the Pillow library allows you to see the state of an empty and filled container at the level of individual bits. To assess the practical value of the program, it was tested with texts of different lengths and with containers (photographs) of various kinds. The experiment showed the correct reproduction of texts. Careful visual examination of the empty and correspondingly filled containers (photographs) revealed no differences or suspicions of text bookmarks. Of course, if the party who intercepted the masked message has guesses about how the text is hidden, then this text is easily revealed. Therefore, it is obvious, that the use of the program for practical purposes requires additional manipulations in the code, in particular related to the order of implementation of the text and the choice of location.
It is also desirable to additionally encrypt the text with at least a simple method. Such encryption is possible with the usage of a separate program. Analysis of photographs and manipulation with them at the level of individual bits also has educational value in terms of disclosing a method of capturing the corresponding physical signal. The latter gives an explanation of the methods of encoding static images, noise level, the magnitude of the useful physical signal, and the limits of sensitivity of human vision
У роботі представлений стеганографічний метод маскування текстової інформації в файлах фотографій. Приховування реалізовано на мові Python. Впровадження окремих букв тексту в зображення здійснено методом «найменшого значущого біта». Програма може бути використана, як для навчальних, так і практичних цілей. Для реалізації програми була використана графічна бібліотека Pillow. Це не спеціалізована для стеганографічних потреб бібліотека. Використання цієї бібліотеки дає можливість візуалізувати механізм приховування інформації на навчальних заняттях, а лаконічність коду програми - продемонструвати його на занятті. Важливо для навчальних цілей і те, що робота в межах бібліотеки Pillow дозволяє на рівні окремих бітів побачити стан порожнього та заповненого контейнеру. Для оцінки практичної цінності програми було проведено її випробовування з текстами різної довжини та з контейнерами (фотографіями) різного ґатунку. Експеримент показав коректне відтворення текстів. Уважне візуальне дослідження порожніх і відповідних заповнених контейнерів (фотографії) не виявило відмінностей та підозр про текстові закладки. Зрозуміло, якщо сторона, що перехопила замасковане повідомлення має здогадки про спосіб закладки тексту, то цей текст легко вилучається. Тому, очевидно, що використання програми в практичних цілях вимагає додаткових маніпуляцій в коді, зокрема пов’язаних з порядком впровадження тексту та з вибором місця впровадження. Бажаним є також додаткове шифрування тексту хоча б простим методом. Таке шифрування можливо і окремою програмою. Аналіз фотографій і маніпуляції з ними на рівні окремих бітів має також навчальну цінність в сенсі розкриття способу фіксації відповідного фізичного сигналу. Останнє дає уявлення про способи кодування статичних зображень, рівень шумів, величину корисного фізичного сигналу та межі чутливості людського зор
Педагогічна підтримка майбутніх вихователів у процесі дистанційного навчання
No full textThe authors reveal the features of a pedagogical support organization for students of higher educational institutions (on the experience of future kindergarten teacher training) in the process of distance learning. The organization of pedagogical support of the distance learning process is carried out in several scopes, namely: analytical and diagnostic (monitoring of distance learning courses; students’ characteristics studying; identifying their cognitive and professional interests; determining the individual style of cognitive activity; monitoring educational subjects’ interaction); educational (conducting activities that increase distance learning participants’ psychological competence); advisory (advising on the development of learning material, advising distance learning participants on development, learning, professional and personal self-determination, on specific issues that arise during learning) and methodological (creating recommendations for teachers to increase student’s motivation and pedagogical support organization). The authors show that pedagogical support is not only pedagogical activity, aimed at student’s personality self-realization, but also the lecturer’s value attitude to each student’s personality; respect for their individual identities; perception of the student as an equal one, as a subject of the educational process and their lives, who have a unique inner world and ‘Me-concept’; care for future kindergarten teachers’ psychological comfort. Providing students with pedagogical support, the lecturer’s task is to select the types and means of support that would allow the student to unleash their inner potential without imposing a particular way of solving problemsРозкриваються особливості організації педагогічної підтримки студентів закладів вищої освіти (на досвіді підготовки майбутніх вихователів) у процесі дистанційного навчання. Організація педагогічної підтримки процесу дистанційного навчання здійснюється за кількома напрямами, а саме: аналітико-діагностичний (здійснення моніторингу дистанційних курсів; вивчення індивідуальних особливостей студентів; виявлення їх пізнавальних і професійних інтересів; визначення індивідуального стилю пізнавальної діяльності; здійснення моніторингу взаємодії суб’єктів навчального процесу); просвітницький (проведення заходів, що сприяють підвищенню психологічної компетентності учасників дистанційного навчання); консультативний (консультування при розробці навчальних матеріалів, консультування учасників дистанційного навчання з питань розвитку, навчання, професійного та особистісного самовизначення, з конкретних проблем, що виникають у студентів в процесі навчання) і методичний (створення рекомендацій для педагогів по підвищенню мотивації навчання у студентів та організації педагогічної підтримки). Автори показують, що педагогічна підтримка це не тільки педагогічна діяльність, що спрямована на самореалізацію особистості студента, а це й ціннісне ставлення педагога до особистості кожного студента; повага до його індивідуальної самобутності; сприйняття студента як рівного, як суб’єкта освітнього процесу та власного життя, який має свій власний, не подібний до інших, внутрішній світ, своє власне «Я»; турбота про психологічний комфорт майбутнього учителя. Працюючи в умовах педагогічної підтримки, завдання педагога полягає у підборі видів та засобів підтримки, які б дали можливість студенту розкрити свій внутрішній потенціал, при цьому не нав’язуючи йому свій шлях розв’язання проблем, що виникают
Вікіноміка у вищій освіті: необхідність використання засобів та інструментів
No full textThe article is devoted to the possibility of using the latest management models in modern higher education. A new economic model based on the use of information technology is analyzed - this model is called "Wikinomics".
Herein the essence of this model is determined - namely, peering, i.e. cooperation of equals, as the basis for the existence of the whole wikinomistic paradigm. The following key principles of wikinomics: openness, exchange of ideas, equality and globality are studied, as well as their content is adapted for use in the provision of higher education services.
In the article the possibility of using the tools of modern management models in higher education, namely wikinomics, is analyzed. The mechanism of functioning of online platforms of the educational courses is considered, and their compliance with the existing requirements of higher education is determined. The possibility of standardizing the use of wikinomistic approaches in higher education through non-formal and informal education is studied. The essence of non-formal and informal education is considered and the thesis that wikinomics is a manifestation of informal education is proved. The importance of adhering to the wikinomistic principles in informal education is proved. The need for the existence of online educational platforms as a tool for building an individual educational trajectory is postulated.
It is argued, that educational courses that are located on the recognized online platforms can and should be considered as the full-fledged educational components of the educational programs.
Herein the necessity of using the principles and approaches of wikinomics in higher education as the guarantee of rapid response to the changing labor market requirements and as the effective tool for increasing the competitiveness of modern students is substantiatedСтаття присвячена розгляду можливості використання новітніх управлінських моделей у сучасній вищій освіті. Аналізується нова економічна модель, яка заснована на використанні інформаційних технологій – модель під назвою «Вікіноміка».
Визначається сутність даної моделі – а саме пірінг тобто співпраця рівних, як основа існування всієї вікіномістичної парадигми. Вивчаються ключові принципи функціонування вікіноміки: відкритості, обміну ідеями, рівності і глобальності, а також адаптується їх зміст для можливості використання у наданні освітніх послуг вищої освіти.
Аналізується можливість використання у вищій освіті інструментів сучасних управлінських моделей, а саме вікіноміки. Розглядається механізм функціонування онлайн-платформ освітніх курсів та визначається їх відповідність існуючим вимогам вищої освіти. Вивчається можливість унормування використання вікіномістичних підходів у вищій освіті через неформальну та інформальну освіту. Розглядається сутність неформальної та інформальної освіти та доводиться теза, що вікіноміка є проявом інформальної освіти. Доводиться важливість дотримання вікіномістичних принципів у інформальній освіті. Постулюється необхідність існування освітніх онлайн-платформ як інструменту побудови індивідуальної освітньої траєкторії.
Доводиться теза, що освітні курси, які розташовані на визнаних онлайн-платформах можуть і мають розглядатися як повноцінні освітні компоненти освітніх програм.
Обґрунтовується необхідність використання принципів та підходів вікіноміки у вищій освіті як запоруки швидкого реагування на зміну вимог ринку праці та як дієвого інструменту зростання конкурентоспроможності сучасного студент
Особливості формування пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку засобом нескладних дослідів
No full textThe article reveals the content of the concept of cognitive activity of children of middle preschool age, which was considered through the prism of the child's personal development and its influence on the child's intellectual sphere, therefore, cognitive activity develops through cognitive operation. The peculiarities of the use of simple experiments in the preschool education institution, which create prerequisites for the formation of cognitive activity, intuition towards nature and understanding of its meaning and acquisition of nature research skills, are analyzed. Identified components of cognitive activity: motivational, cognitive, activity, evaluative. The following practices (interviews with educators, questionnaires) and research methods were determined for pedagogical diagnosis of the levels of formation of the cognitive activity of children of middle preschool age: diagnostic method of cognitive development "What objects are hidden in the pictures?" (R. Nemov), the method of diagnosing the psychosocial maturity of children's behavior (O. Taran), the method of D. Godovikova, the method of examining the cognitive development of children by E. Strebeleva. The presented results of an experimental study of the peculiarities of formation of the cognitive activity of children of middle preschool age showed mainly an average and low level of development. The presented method of forming the cognitive activity of children of middle preschool age by means of simple experiments provided for a number of specially selected simple experiments that were included in classes from different sections of the program. The selected experiments were aimed at forming the cognitive activity of children of the middle group, and were diverse in terms of subject matter and duration. The results of observation of children after the implementation of the method showed increased interest in cognitive activities, motivation to independent search for the causes and consequences of various natural phenomena, etcУ статті розкритий зміст поняття пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку, що розглядався через призму особистісного розвитку дитини та її впливу на інтелектуальну сферу дитини, тому пізнавальна діяльність розвивається через пізнавальну активність. Проаналізовано особливості використання нескладних дослідів у закладі дошкільної освіти, що створюють передумови для формування пізнавальної активності, інтepecy до природи та розуміння її значення, набуття навичок дослідження природи. Визначені компоненти пізнавальної активності: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, оцінювальний. Для проведення педагогічної діагностики рівнів сформованості пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку були використані такі методи (бесіди з вихователями, анкетування) та методики дослідження: методика діагностики пізнавального розвитку «Які предмети заховані в малюнках?» (Р. Немова), методика діагностики психосоціальної зрілості поведінки дітей (О. Таран), методика Д. Годовікової, методика обстеження пізнавального розвитку дітей Е. Стребелевої. Представлені результати експериментального дослідження особливостей формування пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку показали переважно середній та низький рівень розвитку. Описана методика формування пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку засобом нескладних дослідів передбачала низку спеціально відібраних нескладних дослідів, що були включені до занять з різних розділів програми. Підібрані досліди, спрямовані на формування пізнавальної активності дітей середньої групи, були різноманітними за тематикою та тривалістю. Результати спостереження за дітьми після впровадження методики продемонстрували підвищення інтересу до пізнавальної діяльності, мотивацію до самостійного пошуку причин та наслідків різних природних явищ тощ
Використання опитувань щодо залученості студентів для розуміння та підтримки студентів, які вперше вступають в технологічний університет
No full textSurveys of student engagement are receiving increased attention across the whole world, because data generated assist educational institutions in increasing student retention and improving student success. These surveys raise issues worthy of consideration particularly by institutions that might be interested in using survey data to develop their curriculum and to help their students succeed. The purpose of this paper is to demonstrate the significant role of student engagement surveys in the development of mechanisms to understand and effectively respond to the needs of first-year students entering university. Drawing from Astin’s involvement theory (1984) and the Inputs-Environments-Outcomes (I-E-O) framework (1991), we argue that a thoughtful and innovative use of student engagement survey data to predict readiness for university has a tremendous potential to improve success through data-informed interventions. The study utilised data on first-time entering students who participated in the Beginning University Survey of Student Engagement (BUSSE). This study used a quantitative research approach. The major findings reveal differences in the frequencies of student-staff interactionand how students’ experiences and expected academic difficulties varied across their gender, social class, and first-generation status. The frequencies of the nine subscales or engagement indicators of the BUSSE provide information regarding high school experiences with quantitative reasoning and learning strategies as well as students’ expectations of a university. The results also provide an overview of the calibre of incoming first-year students and their perceived level of academic preparednessОпитуванням щодо залученості студентів приділяють підвищену увагу в усьому світі, оскільки отримані дані допомагають навчальним закладам підвищити показники утримання студентів та їхню успішність. Ці опитування порушують питання, які заслуговують на розгляд, особливо тими установами, які можуть бути зацікавлені у використанні даних опитувань для розробки власних навчальних програм і допомоги своїм студентам у досягненні успіху. Метою цієї статті є продемонструвати значну роль опитувань щодо студентської залученості в розробці механізмів розуміння та ефективного реагування на потреби першокурсників, які вступають до університету. Спираючись на теорію залученості Естіна (1984) і структуру вкладів-середовища-результатів (В-С-Р) (1991), ми стверджуємо, що продумане та інноваційне використання даних опитування студентів для прогнозування готовності до вступу в університет має величезний потенціал для підвищення успіху за допомогою даних - інформовані втручання. У дослідженні були використані дані про студентів, які вперше вступили на навчання, що брали участь в Початковому опитуванні щодо залученості студентів в університетах (ПОЗСУ). В цьому дослідженні використовувався кількісний підхід. Основні висновки виявляють відмінності в частоті взаємодії студентів і персоналу та те як досвід студентів і очікувані академічні труднощі відрізнялися залежно від статі, соціального класу та статусу першого покоління. Частоти дев’яти субшкал або індикаторів залученості ПОЗСУ надають інформацію про досвід навчання в середній школі з кількісним обгрунтуванням та про стратегії навчання, а також про очікування студентів від університету. Результати також дають загальне уявлення про кваліфікацію студентів першого курсу та їх сприйняття власного рівня академічної підготовки
Формування інформаційної культури викладачів в умовах військових закладів вищої освіти
No full textThis article presents the methodological principles of forming the information culture of teachers in the conditions of military institutions of higher education. The practical result of the scientific research of the article was the system of recommendations to the management of the military institution of higher education regarding the formation of the information culture of teachers in the conditions of military institutions of higher education. The article systematizes the key problems of improving the information behavior of teachers in military institutions of higher education. The article considers the internal and external factors of formation of the information culture of teachers of military institutions of higher education. The article emphasizes that the information culture of the teacher, as a systematized set of knowledge, skills and abilities that ensure the optimal implementation of individual information activities, aimed at meeting both professional and non-professional needs, is a multilevel system that develops over time. The essence of information needs of teachers in the conditions of military institutions of higher education is considered in the work. Particular attention in this study is focused on the fact that today in Ukraine there is no state concept of information culture. The components of the model of the information culture of a teacher in the conditions of military institutions of higher education are analyzed and considered in detail in the work. The article presents the essence of the concept of pedagogical conditions, which are necessary for designing the learning process in the conditions of military institutions of higher education and which contribute to the development of the information culture of teachers. The basic factors which are necessary for revealing of pedagogical conditions of development of the information culture in the conditions of military establishments of higher education are offered. The main didactic requirements for information technologies of teaching for the formation of the information culture of teachers are considered. The list of criteria for an estimation of a level of formation of the information culture of the teacher in the conditions of military establishments of higher education is offered. The list of organizational and pedagogical conditions in the military institution of higher education, which are necessary for the formation of the information culture of the teacher, is presented. The article presents the key stages of technologies for the formation of the information culture of the teacher. The specifics of the project-reflective approach to the formation of the information culture of teachers and cadets in military institutions of higher education are considered. The scientific result of the research was the proposed methodological principles of forming the information culture of teachers in the conditions of military institutions of higher educationПодано методичні засади формування інформаційної культури викладачів в умовах військових закладів вищої освіти. Практичним результатом наукового дослідження статті стала система рекомендації керівництву військового закладу вищої освіти стосовно формування інформаційної культури викладачів в умовах військових закладів вищої освіти. Систематизовано ключові проблеми вдосконалення інформаційної поведінки педагога у військових закладах вищої освіти. Розглянуто внутрішні та зовнішні чинники становлення інформаційної культури викладачів військових закладів вищої освіти. Акцент дослідження зроблено на тому, що інформаційна культура педагога, як систематизована сукупність знань, умінь та навичок, що забезпечують оптимальне здійснення індивідуальної інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення як професійних, так і непрофесійних потреб, є багаторівневою системою, що розвивається в часі. У роботі розглянуто сутність інформаційних потреб викладачів в умовах військових закладів вищої освіти. Окрема увага в даному дослідженні акцентується на тому, що на сьогодні в Україні немає державної концепції формування інформаційної культури. В роботі детально проаналізовані та розглянуті компоненти моделі інформаційної культури викладача в умовах військових закладів вищої освіти. Наведено сутність поняття педагогічних умов, які необхідні для проектування процесу навчання в умовах військових закладів вищої освіти і які сприяють розвитку інформаційної культури викладачів. Запропоновані основні чинники, які необхідні для виявлення педагогічних умов розвитку інформаційної культури в умовах військових закладів вищої освіти. Розглянуто основні дидактичні вимоги, що пред'являються інформаційним технологіям навчання для формування інформаційної культури викладачів. Запропоновано перелік критеріїв для оцінки рівня сформованості інформаційної культури викладача в умовах військових закладів вищої освіти. Наведено перелік організаційно-педагогічних умов у військовому закладі вищої освіти, які є необхідними для формування інформаційної культури викладача. Подано ключові етапи технологій формування інформаційної культури викладача. Розглянуто специфіку проектно-рефлексивного підходу до формування інформаційної культури викладачів і курсантів у військових закладах вищої освіти. Науковим результатом проведеного дослідження стали запропоновані методичні засади формування інформаційної культури викладачів в умовах військових закладів вищої освіт
Питання хорового ансамблю в процесі формування професійних компетентностей майбутнього педагога-музиканта
No full textThe question of the special importance of a music teacher in the development of choral culture, which significantly affects the preservation of spiritual values of the younger generation, is considered. The issue of choral ensemble in the process of formation of professional qualities of students of musical specialties of pedagogical educational institutions is covered. One of the professional competencies of a music teacher is the organization and management of vocal and choral activities. It is noted, that for a successful professional activity the teacher-choirmaster needs to understand the importance of the choral ensemble in working with choirs, be able to use different types of ensemble for quality choral sound. A special place in working with the choir is occupied by the feeling of the ensemble, the ability to adjust the choral sonority in accordance with the author's intention to reveal the artistic image.
The essence of the concept of «choral ensemble» is defined and the main types of it are characterized. It is specified, that the choral ensemble is the artistic unity of all components of choral sound and the merging in strength and timbre of individual voices in one choral part and the balance of sound between all parts of the choir. The importance of using such concepts as partial and general, natural and artificial ensemble in the training of future music teachers is revealed. Partial ensembles include ensembles of intonation, combat, timbre, dynamic, metrorhythmic, agogic, diction-orthoepic and tessitura. It is indicated what factors influence the choice of a particular type of ensemble. A number of regularities of the ensemble, which follow from the texture of the musical work, are highlighted. The use of different types of ensemble in practice is described on the examples of choral works. A detailed analysis of all types of choral ensemble is covered in the unaccompanied choral score by L. Shukailo «Oh, on Kupala» from the cantata «Seasons»Порушено питання про особливе значення педагога-музиканта у розвиткові хорової культури, що істотно впливає на збереження духовних цінностей молодого покоління. Висвітлюється питання хорового ансамблю у процесі становлення професійних якостей студентів музичних спеціальностей педагогічних закладів освіти. Однією з професійних компетентностей вчителя-музиканта визначено здатність до організації та керування вокально-хоровою діяльністю учнів. Зазначено, що для успішної професійної діяльності учителю-хормейстеру необхідно розуміти значення хорового ансамблю у роботі з хоровими колективами, вміти використовувати різні види ансамблю для якісного звучання хорового виконання. Особливе місце у роботі з хором займає відчуття ансамблю, вміння корегувати хорову звучність у відповідності з авторським задумом для розкриття художнього образу твору.
Визначено сутність поняття «хоровий ансамбль» та охарактеризовано основні види хорового ансамблю. Уточнено, що хоровий ансамбль – це художня єдність усіх компонентів хорового звучання та злитність за силою і тембральним забарвленням окремих голосів у складі однієї хорової партії та рівновага звучання між усіма партіями хору. Розкрито значення оперування такими поняттями як частковий та загальний, природний та штучний ансамбль у підготовці майбутніх вчителів-музикантів. До часткових ансамблів віднесено ансамблі інтонаційний, стройовий, тембровий, динамічний, метроритмічний, агогічний, дикційно-орфоепічний і теситурний. Зазначено які фактори впливають на вибір того чи іншого виду хорового ансамблю. Висвітлено ряд закономірностей ансамблю, які випливають з фактури музичного твору. На прикладах хорових творів детально описано використання різних видів хорового ансамблю на практиц