ScienceRise: Pedagogical Education
Not a member yet
568 research outputs found
Sort by
Технології дистанційного навчання у вищому навчальному закладі: досвід використання та реалізації навчальних курсів у навчальному процесі
No full textDistance learning technologies occupy a strong position in the higher education system: they can serve as an instrumental basis for organizing distance learning, they can be actively used in combination with traditional forms and methods of teaching, and they can be used to build networking between universities and employer organizations. There is much experience in using distance learning technologies by university teachers when working with students, which needs to be rethought.
The purpose of this study was to show how an educational platform, such as the S. Kuznets KNEU Personal Learning Systems, can be used to provide educational services in the face of unpredictable barriers in the current circumstances in Ukraine to substantiate the importance and feasibility of developing and implementing distance learning courses on this platform to increase the efficiency of distance learning.
The study reveals the importance of using distance learning technologies in the educational process. Distance learning offers many advantages, such as geographical diversity, efficiency, continuity, individual approach and personalized program. The article analyzes the experience of using distance learning technologies on the example of Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics. The existing difficulties of using distance learning technologies are specified. The algorithm for using the Moodle distance learning system as a tool environment for developing online courses by teachers, distinguished by its functionality, flexibility, reliability and ease of use, is prescribed.
However, Ukraine's education system must catch up with the fundamentals underlying distance learning courses. It is necessary to train highly qualified teaching staff capable of working with students remotely to ensure the effectiveness of distance learning, provide students with updated learning materials, and make courses comprehensive, engaging, and easy to understand. However, the prospects in this area of education in Ukraine are prominentТехнології дистанційного навчання посідають міцну позицію в системі вищої освіти: вони можуть слугувати інструментальною основою під час організації дистанційного навчання, їх можна активно використовувати в поєднанні з традиційними формами та методами навчання, а також для побудови мережевої взаємодії вишу з організаціями роботодавців. Накопичено великий досвід використання технологій дистанційного навчання викладачами ВНЗ під час роботи зі студентами, який потребує переосмислення.
Метою цього дослідження було показати, як освітня платформа типу "Персональні навчальні системи КНЕУ ім. С. Кузнеця" може бути використана для надання освітніх послуг в умовах непередбачуваних бар'єрів у сучасних обставинах в Україні, обґрунтувати значущість і доцільність розробки й упровадження курсів дистанційного навчання на даній платформі для підвищення ефективності використання дистанційного навчання.
У роботі розкрито значущість використання технологій дистанційного навчання в навчальному процесі. Дистанційне навчання пропонує безліч переваг, таких як географічне розмаїття, оперативність, наступність, індивідуальний підхід і персональна програма. Проаналізовано досвід застосування технологій дистанційного навчання на прикладі Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. Конкретизовано наявні труднощі використання технологій дистанційного навчання. Прописано алгоритм використання системи дистанційного навчання Moodle як інструментального середовища для розробки онлайн-курсів викладачами, що вирізняється функціоналом, гнучкістю, надійністю та простотою застосування.
Проте система освіти України має надолужити згаяне щодо фундаментальності, яка лежить в основі курсів дистанційного навчання. Для забезпечення ефективності дистанційного навчання необхідно готувати висококваліфікований викладацький склад, здатний працювати зі студентами в дистанційному режимі; забезпечувати студентів оновленими навчальними матеріалами, а курси мають бути всебічними, захопливими і легкими для розуміння. Проте перспективи в цій сфері освіти в Україні очевидн
Активізація навчального потенціалу студента за допомогою освітнього коучингу
No full textThe article delves into the concept of educational coaching in the context of technical higher education institutions. Educational coaching is examined in terms of its methodology and techniques, which distinguish it from other forms of education. The focus is on the multi-faceted approach of coaching that aims at personal development and can significantly enhance the learning potential of students. The chosen coaching methodology determines the specific areas of development that are prioritized.
The main principles of educational coaching include prioritizing personal development in education, facilitating individuals to reach their full potential, developing competencies, and overcoming obstacles that hinder achieving personal and professional goals. Educational coaching also involves creating a plan of action in collaboration with the student and nurturing a productive and active partnership between the teacher and the student. The article emphasizes that educational coaching is based on interaction between the participants of the educational process. This interaction is rooted in dialogue, and the information-psychological approach takes into account cognitive style, including mental processes, such as comparison, analysis, synthesis, generalization, classification, conceptual connections, and deduction.
The cognitive development strategy begins with an orientation towards action. Communication is viewed as a form of connection, which involves information exchange and interaction, with the main objective of stimulating action and regulating the flow of information. The article stresses that educational coaching plays a pivotal role in facilitating significant and long-lasting personal and professional changes.
Overall, the article highlights the significance of educational coaching as a powerful tool that can activate the students' learning potential. It also underscores the importance of the interactive and dialogical approach in the coaching methodology, which is crucial in achieving successful and sustainable outcomes. Educational coaching prioritizes personal development in education and helps students reach their full potential, thereby enhancing their competencies and overcoming obstacles to achieve their personal and professional goalsУ статті розглядається концепція освітнього коучингу в контексті технічних закладів вищої освіти. Дослідження фокусується на методології та техніках, які застосовуються в освітньому коучингу та відрізняють його від інших форм навчання. Основна увага приділяється багатогранному підходу коучингу, який спрямований на особистий розвиток, покликаний активувати навчальний потенціал студента. Конкретні, пріоритетні напрямки розвитку особистості визначають вибір технік, які будуть застосовуватися в кожному окремому випадку.
Основні принципи освітнього коучингу включають пріоритетність особистого розвитку в освіті, сприяння повному розкриттю індивідами свого потенціалу, розвиток компетенцій і подолання перешкод, які заважають досягненню особистих і професійних цілей. У статті наголошується, що освітній коучинг базується на взаємодії між учасниками навчального процесу. Він передбачає створення плану дій у співпраці зі студентом і підтримання продуктивного й активного партнерства між викладачем і студентом. Ця взаємодія ґрунтується на діалозі, а інформаційно-психологічний підхід враховує когнітивний стиль, включаючи розумові процеси, такі як порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, концептуальні зв’язки та дедукція.
Стратегія пізнавального розвитку починається з орієнтації на дію. Комунікація розглядається як форма зв’язку, яка передбачає обмін інформацією та взаємодію, головною метою якої є стимулювання дії та регулювання потоку інформації. У статті підкреслюється, що освітній коучинг відіграє ключову роль у сприянні значним і тривалим особистим і професійним змінам.
Отже, підсумовуючи усе сказане, можна з впевненістю констатувати значення освітнього коучингу як потужного інструменту, який може активізувати навчальний потенціал студентів. В результаті дослідження встановлено важливість інтерактивного та діалогічного підходу в методології коучингу, який має вирішальне значення для досягнення успішних і стійких результатів. Освітній коучинг надає пріоритет особистому розвитку та допомагає студентам повністю розкрити свій потенціал, таким чином підвищуючи їхні компетенції та долаючи перешкоди для досягнення особистих і професійних ціле
Використання комунікативних вправ для розвитку навичок усного мовлення студентів на заняттях англійської мови
No full textThis article is devoted to the issue of the use of communicative activities for the development of speaking skills of students in the university. It was established, that the intensification of the educational process requires the search and use of new forms, methods and technologies of teaching and learning, means of supporting students' interest in the material and activation of their cognitive activity. Thus, one of the urgent problems of modern methods of teaching foreign languages is the organization of the teaching process for students of different age groups with the help of a communicative approach. The article mentions various types and subtypes of conditionally communicative and fully communicative activities, which are most commonly used to teach students speaking foreign language. The article also defines the features and the means of using certain types of speech activities, in particular, reproductive exercises, which include: 1) retelling, 2) abbreviated and selective retelling, 3) retelling-translation, 4) dramatization, 5) creative retelling. As for responsive activities, they include: 1) question-and-answer exercises, 2) replica exercises, 3) free conversation. Among the productive activities, we highlight the following: situational activities that combine 1) solving problem situations, 2) imaginary situations, 3) role-playing. Descriptive activities include various types of descriptions. The article also talks about the advantages of discussion activities, mainly 1) educational discussion, 2) commenting, 3) situational discussions, as well as compositional activities and press conferences. The article states that during the performance of communicative activities, the work should be aimed at involving students into communicatively oriented activities regarding the observation of the phenomena being studied, at revealing the connections and relationships between the means of expressing information, at finding language units for expressing one's own opinion, etc. It was established, that it is also necessary to develop communicative exercises and activities based on real-life material or a model text, which are relevant for students of a certain age, which are interesting, close and understandable for students, which have educational and socio-cultural potentialСтаття присвячена питанню використання комунікативних вправ для розвитку навичок усного мовлення студентів ВНЗ. Встановлено, що інтенсифікація навчального процесу вимагає пошуку та використання нових форм, методів та технологій викладання й навчання, засобів підтримки в учнів інтересу до матеріалу і активізації їх пізнавальної діяльності. Так, однією з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов є організація навчання учнів різних вікових груп за допомогою комунікативного підходу. Зазначаються різні види та підвиди умовно-комунікативних та комунікативних вправ, які є найбільш вживаними учнями задля навчання усного іноземного мовлення. Також визначено особливості та засоби використання тих чи інших видів мовленнєвих вправ, зокрема репродуктивних вправ, які включають: 1) переказ, 2) скорочено-вибірковий переказ, 3) переказ-переклад, 4) драматизацію, 5) творчий переказ. Щодо респонсивних вправ, то до них належать: 1) питально-відповідні вправи, 2) реплікові вправи, 3) вільна бесіда. Серед продуктивних вправ (productive activities) виділяємо наступні: ситуативні вправи, які поєднують у собі: 1) вирішення проблемних ситуацій, 2) уявні ситуації, 3) рольові ігри. До описових вправ відносимо різні види описів. У статті також йде мова про переваги дискутивних вправ, до яких відносимо: 1) навчальну дискусію, 2) коментування, 3) ситуативні дискусії, а також композиційні вправи та прес-конференції.
Зазначається, що під час виконання комунікативних вправ робота має бути спрямована на залучення учнів до комунікативно орієнтованої діяльності щодо спостереження за явищами, що вивчаються, на розкриття зв’язків і відношень між засобами висловлення інформації, на пошук мовних одиниць для вираження власної думки тощо. Було встановлено, що розробляти комунікативні вправи необхідно на реальному життєвому матеріалі або взірцевому тексті, які є актуальними для учнів, є для них цікавими, близькими і зрозумілими, мають виховний і соціокультурний потенціа
Народний театр в аспекті педагогічної діяльності М. Д. Леонтовича у Тульчині
Get PDFModern complex socio-economic and cultural processes of development of the country are directed at radical renewal of Ukrainian society. The promising gradual development of the latest currents in the field of primary education in Ukraine has always been an important step for the native music and pedagogical science, because in order to use new technologies in practical activities, scientists need to consider in detail, analyze, systematize and adapt the past pedagogical experience of outstanding Ukrainian teachers-musicians. The problem of using the means of theatrical art in the practice of the modern school, which, according to Leontovych, contributes to the formation of important life values and active aesthetic activity, especially in younger schoolchildren, is topical in today's education.
Turning to the national traditions of the past experience of the theatrical aspect in the pedagogical activity of the teacher M. Leontovych is directed at the spiritual revival of the creative activity of the individual. The essence of the concepts of theatrical art, theatrical activity, theatrical play at school has been clarified; the main types of theatrical performances are given; the most used methods of stage adaptation are considered and the necessity of their use in classes is argued. Thanks to the universalism of the choral theater dramatization method, the teacher revealed the creative inclinations of students in the formation of individuality. Aspects of many creative studies on theatrical pedagogical activities of M. Leontovych require detailed study and innovative approaches in connection with current problems of music pedagogy, musicology, and music folklore.
The use of the aspect of theatrical art in regular music classes had a significant potential for the harmonious aesthetic development, especially of younger schoolchildren. The teacher in practice proved the evolutionary significance of theater and choral pedagogy (which has an analytical and synthetic character) and revealed the possibilities of influencing the emotional and sensory sphere of the student, equating theatrical art to children's play. The highlighted methods of M. Leontovych show that during the play the independent expression of personality is mostly manifested, and with the help of the group nature of theatrical activity, the emotional impact is enhanced, which inextricably goes along with inspiration, joy, and a sense of unity for the sake of a common cause.
Based on the analysis of M. Leontovych's pedagogical activity, it can be determined that the artist stood at the origins of children's theatrical choral art in Podilla at the beginning of the 20th century in the context of socio-cultural integration of Ukraine, but it has been proven a priori that the modern process of education is not yet sufficiently studied and needs further in-depth understandingСучасні складні соціально-економічні та культурні процеси розбудови країни спрямовані на радикальне оновлення українського суспільства. Перспективний поступовий розвиток новітніх течій у сфері початкової освіти в Україні завжди був важливим ступенем для вітчизняної музично-педагогічної науки, оскільки для використання у практичній діяльності нових технологій науковцям потрібно детально розглядати, аналізувати, систематизувати й адаптувати минулий педагогічний досвід видатних українських педагогів-музикантів. Злободенною в сьогочасній освіті є проблема використання засобів театрального мистецтва в практиці сучасної школи, яка, за Леонтовичем, сприяє формуванню важливих життєвих цінностей і активної естетичної діяльності, особливо у школярів молодшого віку.
Звернення до національних традицій минулого досвіду театрального аспекту у педагогічній діяльності педагога М. Леонтовича спрямоване на духовне відродження творчої активності особистості. З’ясовано сутність понять театрального мистецтва, театралізованої діяльності, театралізованої гри в школі; наведено основні види театральної вистави; розглянуто найбільш уживані прийоми театралізації та аргументовано необхідність їх використання на заняттях. Завдяки універсалізму методу драматизації хорового театру вчитель розкривав творчі нахили учнів у формуванні індивідуальності особливості. Аспекти багатьох творчих досліджень з театральної педагогічної діяльності М. Леонтовича потребують детального вивчення і інноваційних підходів у зв’язку з актуальними проблемами музичної педагогіки, музикознавства, музичної фольклористики.
Використання аспекту театрального мистецтва на регулярних заняттях з музики мало суттєвий потенціал для гармонійного естетичного розвитку, особливо молодших школярів. Педагог на практиці доказав еволюційне значення театрально-хорової педагогіки (що має аналітико-синтетичний характер) і розкрив можливості впливу на емоційно-чуттєву сферу учня, дорівнюючи театральне мистецтво до дитячої гри. Висвітлені методи М.Леонтовича свідчать, що під час гри здебільшого проявляється самостійне вираження особистості, а за допомогою групового характеру театральної діяльності посилюється емоційний вплив, який невідривно йде разом із натхненням, радістю, почуттям згуртованості заради спільної справи.
На основі аналізу педагогічної діяльності М. Леонтовича можна визначити, що митець стояв біля витоків дитячого театрального хорового мистецтва на Поділлі на початку ХХ ст. в контексті соціокультурної інтеграції України, але апріорі доведено, що сучасний процес виховання ще недостатньо вивчений і потребує подальшого поглибленого осмисленн
Конструктивний діалог в інтернеті та розвиток навичок критичного мислення і відповідального висловлювання думок
Get PDFThis article is dedicated to the importance of adhering to netiquette rules on the Internet, which are critical for ensuring safety, respect, and effectiveness in online communication. It explores the key aspects of network etiquette that should be considered by both adults and children in their daily interactions online. The author emphasizes the necessity to remember that behind every message is a real person, therefore empathy and politeness should be the foundation of virtual communication. The article also highlights the importance of avoiding conflicts, understanding and forgiving others' mistakes, emphasizing the significance of a tolerant attitude towards the shortcomings of interlocutors. Furthermore, it focuses on the necessity of respecting the time and opportunities of other network participants, as well as the importance of correct information formatting and adherence to copyright laws. The author reminds of the importance of ensuring safety online, especially when it comes to sharing personal information. This article aims to describe and analyze effective methods and rules of online communication, particularly in the realm of distance learning during wartime and the pandemic in Ukraine. It concentrates on examining the challenges, faced by students, teachers, and educators who encounter displacement and instability, and how these circumstances affect communication methods on the Internet. Considering the unique requirements and characteristics of each child and their family environment, these specialized cases offer thoroughly developed methodologies for effective planning and implementation of online education. Special attention is given to the development of skills necessary for safe and productive communication on the Internet, ensuring that children not only learn academic subjects, but also develop critical thinking and responsibility in the digital space. At the same time, the individual peculiarities and needs of families are taken into account to provide the most comfortable and effective learning environment for each child. The article serves as a vital resource for understanding and practicing netiquette rules that promote positive and safe online communicationСтаття присвячена важливості дотримання правил нетикету в Інтернеті, які є критичними для забезпечення безпеки, поваги та ефективності онлайн-комунікації. Вона розкриває ключові аспекти мережевого етикету, які мають бути взяті до уваги як дорослими, так і дітьми в їхній повсякденній взаємодії в Інтернеті. Автор наголошує на необхідності пам'ятати, що за кожним повідомленням стоїть реальна людина, тому емпатія та ввічливість повинні бути основою віртуального спілкування. Стаття також акцентує на важливості уникнення конфліктів, розуміння та пробачення помилок інших, підкреслюючи важливість толерантного ставлення до недоліків співрозмовників. Крім того, вона звертає увагу на необхідність поваги до часу та можливостей інших учасників мережі, а також на важливість коректного оформлення інформації та дотримання авторських прав. Автор нагадує про важливість забезпечення безпеки в мережі, особливо коли йдеться про ділення особистої інформації. Ця стаття має на меті описати та проаналізувати ефективні методи і правила онлайн-комунікації, особливо у сфері дистанційного навчання під час воєнних дій та пандемії в Україні. Вона зосереджується на дослідженні проблем, з якими стикаються учні, вчителі та освітяни, що зіткнулись з переміщенням та нестабільністю, а також на тому, як ці обставини впливають на способи спілкування в інтернеті. Враховуючи унікальні вимоги та особливості кожної дитини і її сімейного оточення, ці спеціалізовані кейси пропонують детально розроблені методики для ефективного планування та реалізації онлайн-навчання. Особлива увага приділяється розвитку навичок, які необхідні для безпечного та продуктивного спілкування в Інтернеті, забезпечуючи тим самим, що діти не тільки навчаються академічних предметів, а й розвивають критичне мислення та відповідальність у цифровому просторі. Водночас, враховуються індивідуальні особливості та потреби сімей, щоб забезпечити максимально комфортне та ефективне навчальне середовище для кожної дитини. Стаття слугує важливим ресурсом для розуміння та практикування правил нетикету, що сприяють позитивному і безпечному онлайн-спілкуванн
Готовність учителів до імплементації підходу «навчання через гру» у Новій українській школі: пілотне дослідження
No full textThe article examines the problem of teachers' professional readiness to implement play-based, activity-based learning methods and the “learning through play” approach in Ukrainian primary schools in the context of holistic reform of school education - the introduction of the New Ukrainian School Concept.
The modern school reform, which was introduced in 2018, brought changes to all aspects of education in Ukraine, however, it was mainly focused on the approach of teaching and learning. A new educational strategy based on the integrative approach of “learning through play”, which combines the principles and methods of active learning, experimental learning and guided discovery learning, inquiry learning, problem-based and project-based learning, and Montessori pedagogy, was introduced in the professional activity of primary school teachers.
The results of the conducted research indicate that the vast majority of interviewed Ukrainian primary school teachers showed an insufficient level of professional readiness for the introduction of play-based and activity-based learning methods due to: a negative attitude to play in education; their insufficient awareness of the developmental, didactic and other functions of the play in the comprehensive development of a person at all stages of his/her life; the dominance of an authoritarian style of communication with students, etc. It was found, that there is an apparent contradiction between the predominantly high level of self-esteem of primary school teachers of their own readiness to implement play-based learning methods and a negative attitude towards the need to change their professional activity.
The difficulties, revealed by the results of the research, provide the basis to make corrections in the system of higher and postgraduate pedagogical education in order to develop Ukrainian school education based on the principles of priority of the individual needs of the child, the competence approach, partnership and a safe educational environmentДосліджується проблема професійної готовності вчителів до впровадження ігрових, діяльнісних методів навчання, підходу «навчання через гру» в українській початковій школі в контексті цілісного реформування шкільної освіти - запровадження Концепції Нової української школи. Сучасна шкільна реформа, яка розпочалась з 2018 року, внесла зміни у всі аспекти шкільного навчання в Україні. Однак основні відмінності пов'язані з підходом до викладання та навчання. У професійну діяльність вчителів початкової школи увійшла нова освітня стратегія, що ґрунтується на інтегративному підході «навчання через гру», який поєднує принципи та методи активного навчання, експериментального навчання та навчання керованих відкриттів, навчання за запитами, проблемного та проектного навчання, Монтессорі педагогіки. Результати проведеного дослідження свідчать, що більшість опитаних українських вчителів початкових класів виявляють недостатній рівень професійної готовності до впровадження ігрових, діяльнісних методів навчання через: негативне ставлення до гри у навчанні; недостатнє усвідомлення ними розвивальних, дидактичних та інших функцій гри у всебічному розвитку людини на всіх етапах її життя; домінування авторитарного стилю спілкування з учнями тощо. З’ясовано, що існує виражене протиріччя між переважно високим рівнем самооцінки учителями початкових класів власної готовності до реалізації ігрових методів навчання та негативним ставленням до необхідності змінити власну професійну діяльність. Виявлені за результатами проведеного дослідження труднощі дають змогу внести корективи у систему вищої та післядипломної педагогічної освіти задля розбудови української шкільної освіти на принципах пріоритету індивідуальних потреб дитини, компетентнісного підходу, партнерства, безпечного освітнього середовищ
Проблема визначення особливостей розуміння поняття «духовна культура» як складової самореалізаціїї особистості
No full textThe article examines the impact of national and cultural values on socialization of a personality and its spirtual development. Main attention is related to the problem of education of value orientation, such as spiritual, human, national with have a significant influence on human socialization.
Purpose. Spiritual development of the person includes a system of ethical values and national cultural landmarks, which are implemented in the subjective selection of ideals, objective rating system and specific human behavior. One of the most important is a problem of education and preservation of spiritual values of the younger generation, cultural and spiritual values, which are the basis of human existence.
Methods The article analyzes the views of scientists to determine the spiritual values of national culture. They are formed during the historical development of the nation, development of its material and spiritual culture.
Results. The current period of society development requires new approaches to education and future generations. A measure of social development has always been a measure of cultural and spiritual nature of human.
Originality. Significant attention is given to nurturing influence of family in the formation of spiritual potential of a personality.
Conclusion. The biggest impact of all processes contradictions that occur suffers from, primarily, the family as the most important center of society. Changes, occurring in our country, promote the growth of the family role in the morality formation of the younger generation. It is saying about the impact of national and cultural values, which change in the formation of spiritual cultureПроаналізовано особливості етапу суспільного розвитку індивідів та їх складові, які стають дедалі актуальнішими на духовно-культурній ниві. Метою статті є спроба визначити термін «духовна культура» в процесі самореалізації особистості як передумови її становлення, коли людина, здійснюючи вільну, активну перетворюючу діяльність, освоює духовні надбання людства як суб’єкт культури. Оскільки українське суспільство переживає критичний період змішаної війни, анексії та територіальної окупації, змінюється не тільки економічна та політична сфера соціального розвитку, але й духовна сфера. Не дивно, що сучасний процес самореалізації особистості, чітко відображає широкий спектр гострих проблем у духовно-культурній галузі. Це проблема універсальної девальвації цінностей, загального стану обізнаності громадськості, особливо особистих проблем пошуку духовного фундаменту. Це стосується і заміни пріоритетів у творчій діяльності - справжня творчість (завдяки натхненню) замінює "послідовну творчість", цінність якої вимірюється передусім розміром вкладених коштів. Не менш важливою є і уявна свобода вибору, коли особистості пропонується вибирати з розмаїття «дешевих» за глибиною змісту і не вельми дешевих за ціною товарів «масового духовного виробництва. Відбувається домінування популярної культури скрізь: на телевізійних екранах, в кінотеатрах, на сторінках друкованих видань, на концертах; втрата впевненості в ідеалах суспільства та можливості його реалізації. З одного боку, "іноземна" культура, намагається впровадити свої модні тенденції, не замислюючись над їх доцільністю на національному ґрунті (наприклад запровадження таких свят як Хелловін або День всіх закоханих), з іншого боку, це застаріле і примітивне використання національної культурної спадщини, коли скарби культури України підмінюються псевдонародними селянськими та (або) козацькими елементами.
Актуальні питання духовного та культурного розвитку включають питання особистого духовного та культурного розвитку, а також конструктивну роль держави та соціальних інститутів у подоланні негативних явищ у цій галузі та запобіганні його подальшому поширенню.
Суспільство потребує творчої та духовно багатої людини, яка окреслює соціальний, політичний, правовий та економічний розвиток країни, а також відповідає за підтримку духовної культури люде
Засоби формування професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів: педагогічні та психологічні умови
No full textThe article considers the psychological and pedagogical conditions of the future engineers-teachers’ professional competence formation, pedagogical creativity as a component of pedagogical skills, as well as features of working with talented and gifted students as an important factor in effective professional development.
The psychological and pedagogical principles of linguistic activity of able and gifted students were studied. Scientific approaches to understanding of “ability” and “dedication” and their influence on language activity of non-philological specialties students are defined. The psychological and pedagogical principles of organization of interaction of the teacher and students were formulated.
Pedagogical psychology investigates the processes of development of students’ thinking, attention and memory, ability to perceive language facts and phenomena in their dialectical unity. For gifted students there are high enough development of thinking, long-term memorization of educational material, high efficiency, developed self-control skills in educational activity, ability to give doubt and scientific thinking certain stereotypes. They are distinguished by an increased propensity to mental activity, originality, the formation of different kinds of memory, respect, assembly, speed of reaction, richness of imagination.
For effective work with gifted students teachers have to know their psychological and pedagogical peculiarities and specifics of their learning, to be recognized with the concept of diligence, to understand the content of understanding “ability”, “dedication”, “talent”, types of diligence. It is important in the teaching of the future profession, that students are aware of their own activities, both theoretical and practical. The development of professional competence is the development of creative individuality, the formation of readiness to accept the new, the development of receptivity to pedagogical innovationsУ статті розглянуто психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів, педагогічну творчість як складову педагогічної майстерності, а також особливості роботи з талановитими та обдарованими студентами як важливий чинник ефективного професійного розвитку.
Досліджено психолого-педагогічні принципи мовної діяльності здібних та обдарованих учнів. Визначено наукові підходи до розуміння понять «здатність» та «обдарованість» та їх вплив на мовну діяльність студентів нефілологічних спеціальностей. Сформульовано психолого-педагогічні принципи організації взаємодії вчителя та учнів.
Педагогічна психологія досліджує процеси розвитку мислення студентів, уваги й пам’яті, умінь сприймати мовні факти та явища в їх діалектичній єдності. Для обдарованих учнів характерні досить високий розвиток мислення, тривале запам'ятовування навчального матеріалу, висока працездатність, розвинені навички самоконтролю в навчальній діяльності, здатність надавати сумніву і науковому мисленню певні стереотипи. Вони відрізняються підвищеною схильністю до розумової діяльності, неординарністю, сформованістю видів пам’яті, уважністю, зібраністю, швидкістю реакції, багатством уяви.
Для ефективної роботи з обдарованими студентами викладачі мають знати їх психолого-педагогічні особливості та специфіку їх навчання, бути обізнані з концепцією обдарованості, розуміти зміст понять «здібність», «обдарованість», «талант», види обдарованості. У навчанні майбутній професії важливо, щоб студенти усвідомлювали власну діяльність, як теоретичну, так і практичну. Розвиток професійної компетентності – це розвиток творчої індивідуальності, формування готовності сприймати нове, розвиток сприйнятливості до педагогічних інноваці
Карпатська школа: погляд у майбутнє неформальної освіти в Україні
No full textNon-formal education is a social phenomenon that actively complements the traditional educational and scientific activities of classical educational universities. The "Third mission" of universities - education outside the classroom - is an actively developing movement in advanced countries, providing individuals with opportunities for self-development, self-realization, gaining new knowledge and practical experience. Understanding the "third" mission is an important component of success, as the social activities significantly increase the competitiveness of educational institutions in the educational services market. At this difficult time, when Ukrainian educational institutions are recovering from the Cowid-19 pandemic and Russian troops are deliberately destroying key civilian infrastructure, educators are gaining a unique opportunity to test new ways of transmitting knowledge, skills and attitudes. Non-formal education has an opportunity to implement multidisciplinary knowledge and skills directly in communities, shaping this way the values of a democratic society. This publication aims at assessing the achievements of the Carpathian School educational project and discussing ways to further develop multidisciplinary programs in response to the social demands of local communities.
The issues of non-formal education are extremely important for Ukraine, especially in martial law, when uncertainty in the formation of the social consciousness of citizens is exacerbated by global political, economic and environmental challenges.
The case study of the International Carpathian School gives the practice of organizing non-formal education. The Taras Shevchenko National University of Kyiv together with partner universities, NGOs and National Nature Parks, organized the School on the border of Ivano-Frankivsk and Chernivtsi regions, in the centre of the Hutsul land. The existing network of universities, strengthened by public organizations, government and business institutions, has good prospects for establishing educational programs to support sustainable development (SD) in the Carpathian region. Authors state that non-formal education has effective tools for the formation of worldview principles of the XXI century, professional orientation and socially responsible social behaviour of the young generationНеформальна освіта – соціальний феномен, який активно доповнює традиційні освітні і наукові напрями діяльності класичних університетів «третьою місією» - освітою поза межами аудиторних дисциплін. Вона активно розвивається в передових країнах світу, надаючи особі можливості для саморозвитку, самореалізації та здобуття нових знань і практичного досвіду. Розуміння «третьої» місії університетів є важливим елементом успіху, оскільки соціальна складова суттєво підвищує конкурентоспроможність закладів освіти на ринку послуг. В цей складний час, коли українські освітні установи оговтуються від пандемії Covid-19, а російські війська цілеспрямовано знищують ключові об’єкти цивільної інфраструктури, освітяни набувають унікальну можливість для апробації нових способів передачі знань. Неформальна освіта має можливість впровадження мультидисциплінарних знань та навичок безпосередньо в громадах, формуючи цінності демократичного суспільства. Дана публікація має метою оцінити досягнення освітнього проекту Карпатська школа та обговорити шляхи подальшого розвитку мультидисциплінарних програм у відповідь на соціальний запит громад. Питання становлення неформальної освіти є надзвичайно актуальними для України, особливо в умовах військового стану, коли невизначеність у формуванні соціальної свідомості громадян підсилюється глобальними політичними, економічними та екологічними викликами.
Одним із прикладів впровадження неформальної освіти є практика організації Міжнародної Карпатської школи. Організатори Школи – Київський національний університет імені Тараса Шевченка спільно з партнерськими університетами, громадськими організаціями та Національними природними парками щороку збирають слухачів в місцевих громадах на межі Івано-Франківської та Чернівецької областей, в центрі гуцульського краю. Існуюча мережа університетів, підсилена громадськими організаціями, державними та бізнесовими установами в рамках Карпатської Школи, має гарні перспективи для впровадження освітніх програм, спрямованих на розбудову сталого розвитку Карпатського регіону. На думку авторів, саме неформальна освіта в силу своєї мобільності та багатовекторності має ефективні інструменти для формування у молодого покоління світоглядних принципів ХХІ століття, професійної орієнтації та соціально відповідальної суспільної поведінк
Зміст, форми і методи формування екологічної компетентності здобувачів освіти на засадах аксіології
No full textThe article contains the results of scientific research on the process of building ecological competence of schoolchildren on the basis of axiology. The analysis of the integrated educational process in general secondary and out-of-school education institutions through their transversal ecologization has been carried out. A number of social reasons that determine the urgency of these issues has been characterized. The definition of the term "environmental competence of students" has been defined as awareness of the ecological foundations of nature management, the need to protect nature, compliance with the rules of behavior in nature, economical use of natural resources, understanding of the context and relationship of economic activity and the importance of nature conservation to ensure the sustainable development of the society. The analysis of the legislative field on determining the axiological basis for building environmental competence of schoolchildren, particularly through the provisions of the Law of Ukraine "On Education" and the State Standard of Basic Secondary Education has been carried out. The formation of the concept of "value" in certain periods of development of educational process subjects has been studied. The axiological principles of building ecological competence of schoolchildren have been determined, the significance of upbringing as an integral part of the educational process has been revealed. The methodology of determining the content (environmental knowledge, skills, personal willpower), establishing forms (forms of general secondary education, forms of extracurricular education) and methods (organization and implementation of educational and cognitive activities, active learning, control and self-control, stimulating learning activities), building ecological competence of schoolchildren has been created. It has been proved, that the social effect of qualitative building of environmental competence of schoolchildren will be manifested in improving their nearest environment; upbringing conscious, ecologically competent citizens able to think critically and make competent decisions about the environment; actualizing socially significant functions of education; increasing social cohesion around environmental issues; promoting social formation of schoolchildrenСтаття містить результати наукових досліджень щодо процесу формування екологічної компетентності школярів на засадах аксіології. Здійснено аналіз інтегрованого освітнього процесу в закладах загальної середньої та позашкільної освіти через їхню наскрізну екологізацію. Схарактеризовано низку суспільних причин, що обумовлюють актуальність цих питань. Визначено дефініцію терміна «екологічна компетентність школярів» як усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства. Здійснено аналіз законодавчого поля щодо визначення аксіологічних засад формування екологічної компетентності школярів, зокрема через положення Закону України «Про освіту» та Державного стандарту базової середньої освіти. Досліджено формування поняття «цінності» в певні періоди розвитку суб’єктів освітнього процесу. Визначено аксіологічні засади формування екологічної компетентності школярів, розкрито значущість виховної діяльності як невід’ємної складової освітнього процесу. Створено методику визначення змісту (екологічні знання, вміння, особисті вольові якості), установлення форм (форми здобуття загальної середньої освіти, форми організації позашкільної освіти) і методів (організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, активного навчання, контролю і самоконтролю, стимулювання навчальної діяльності) формування екологічної компетентності школярів. Доведено, що соціальний ефект від якісного формування екологічної компетентності у школярів виявлятиметься в покращенні стану найближчого довкілля; вихованні свідомих, екологічно грамотних громадян, здатних критично мислити і приймати компетентні рішення в довкіллі; актуалізації соціально значущих функцій освіти, зростанні соціальної згуртованості навколо вирішення екологічних проблем, сприянні соціальному становленню школярі