ScienceRise: Medical Science
Not a member yet
556 research outputs found
Sort by
Вплив промоції здорового образу життя на первинну медичну допомогу: аналіз протоколів первинної медичної допомоги
No full textHealth promotion is the best way to prevent mental illness and other illnesses in the community. However, the high rate of corruption and embezzlement of funds has impeded the effectiveness of health promotion in Primary health care system in Nigeria. More so, health promotion is the best way to alleviate diseases and prevent diseases. However, nearly all the health care workers are aware of the benefits of health promotion but to implement it is the problem.
The aim: to examine the effect of health promotion on primary health care service through the analysis of Primary Health Care policy.
Method: this study was guided by a pragmatic paradigm. The pragmatist paradigm is highly essential to this study because it emphasizes the link between action and truth. It is also ideal for this study as it advocates for mixed methods that are in line with ethnographic research approach to provide the best understanding of a research problem.
Furthermore, pragmatic paradigm was adopted for this study and this paradigm encourages the study to combine two research methods (qualitative and quantitative) to achieve quality research findings. In this study a non-experimental, exploratory-descriptive design was used to analyse the quantitative aspect of the national health policies on primary health care service delivery in Nigeria. While ethnographic method analysed the qualitative aspect of the study perfectly.
Result: out of three hundred respondents, majority of them revealed that bad leadership is the main reason why health promotion is not effective. While majority of the participants opined that we lack good leaders. The study hereby emphasized more on why the Government is not working on the effectiveness of health promotion in PHC and the findings showed that bad leadership is the main factor that is causing the ineffectiveness of health promotion in PHC and when the respondents were questioned on what to do to ensure a more effective health promotion in the community, majority (34.7 %) of the respondents opined that the community members should be involved actively at every stage while (33.3 %) of the respondents revealed that there is need for active involvement of other essential sectors in formulation and implementation of PHC policy to ensure a permanent change.
Conclusion: this study shows that poor health promotion in Primary health care is having negative effect on the health of children, adolescents, adults, and old ones. This study here by recommends that the policy makers and the government should eradicate corruption and embezzlement of funds in all sectors especially in primary health careЗміцнення здоров’я є найкращим способом запобігання психічним захворюванням та іншим захворюванням у суспільстві. Однак високий рівень корупції та розкрадання коштів перешкоджає ефективності зміцнення здоров’я в системі первинної медико-санітарної допомоги в Нігерії. Більше того, зміцнення здоров’я є найкращим способом полегшити захворювання та запобігти захворюванням. Проте майже всі медичні працівники знають про переваги зміцнення здоров’я, але проблемою залишається реалізація таких заходів.
Мета: дослідити вплив зміцнення здоров'я на послуги первинної медико-санітарної допомоги шляхом аналізу політик первинної медико-санітарної допомоги.
Метод: це дослідження керувалося прагматичною парадигмою. Парадигма прагматизму є надзвичайно важливою для цього дослідження, оскільки вона підкреслює зв’язок між дією та істиною. Він також ідеально підходить для цього дослідження, оскільки застосовуються змішані методи, які відповідають підходу етнографічного дослідження, щоб забезпечити найкраще розуміння проблеми дослідження.
Крім того, прагматична парадигма була спеціально адаптована для цього дослідження, і вона заохочує поєднувати два методи дослідження (якісний і кількісний) для отримання якісних результатів. У цьому дослідженні неекспериментальний, дослідно-описовий дизайн був використаний для аналізу кількісного аспекту національної політики охорони здоров’я щодо надання первинної медичної допомоги в Нігерії. Тоді як етнографічний метод досконало проаналізував якісний аспект дослідження.
Результат: із трьохсот респондентів більшість з них виявили, що погане лідерство є основною причиною неефективності зміцнення здоров’я, адже більшість учасників висловили думку, що нам бракує хороших лідерів. У дослідженні більше наголошувалося на тому, чому уряд не працює над ефективністю зміцнення здоров’я у ПМСД, і результати показали, що погане керівництво є основним фактором, який спричиняє неефективність зміцнення здоров’я у ПМСД. Коли респондентів запитували що робити, щоб забезпечити більш ефективне зміцнення здоров’я в громаді, більшість (34,7 %) респондентів вважали, що членів громади слід активно залучати на кожному етапі, тоді як (33,3 %) респондентів висловили думку про необхідність активного залучення інших основних секторів у формуванні та реалізації політики ПМСД для забезпечення постійних змін.
Висновок: це дослідження показує, що погане зміцнення здоров’я в первинній медико-санітарній допомозі негативно впливає на здоров’я дітей, підлітків, дорослих і старих. Це дослідження рекомендує політикам та уряду викорінити корупцію та розкрадання коштів у всіх секторах, особливо в первинній медико-санітарній допомоз
Самоменеджмент як ключ до успіху сучасного менеджера закладу охорони здоров’я
No full textHighlights the essence of the concept of “self-management” and provides its author's interpretation. The goals and objectives of self-management in general and separately in the field of health care are considered. It was found that in order to effectively manage the staff of a health care institution, the manager, first of all, needs to know the science and art of self-management. General and local principles of science and practice of self-management are indicated.
The aim of the article is to develop and analyze the main features of self-management as the basis of success of a modern health care manager.
Materials and research methods are general scientific research methods such as systems analysis, comparison, generalization, swat analysis, forecasting. Studying the already studied components of the selected topic, such research methods as generalization, comparison, systems analysis were used. The basis for the study were the works of domestic and foreign scientists.
Results: the article establishes that self-management helps the leader: rationally organize their work and the work of their subordinates; realize professional and life goals; avoid stressful situations; increase efficiency; enjoy the work done. An analysis of the scientific literature has led to the conclusion that strong leadership is important to ensure the success of any medical institution. A manager who pays due attention to self-development is the key to the success of a healthy atmosphere in the team. Research indicates a high level of professionalism and creativity achieved by managers only when they have a need for professional self-development, self-improvement, as well as when they show a motivational and value attitude to themselves as a subject of medical activity.
Conclusions. Summarizing the above, it should be emphasized that self-management certainly affects the development of the modern manager of health care, so the following suggestions for the implementation of this method: to overcome administrative barriers to maintaining old management methods; to avoid problems caused by the inertial nature of public consciousness; reduce the level of conflict in the team; to overcome differences in professional competence; instill immunity to the fear of sanctions of the team - ridicule, overt and covert condemnation, ignoranceВисвітлено сутність поняття «самоменеджмент» та надано його авторське трактування. Розглянуто мету та цілі самоменеджменту в цілому та окремо у сфері охорони здоров’я. З’ясовано, що для ефективного управління колективом закладу охорони здоров’я, менеджеру, у першу чергу, необхідно володіти наукою і мистецтвом управління самим собою. Вказано загальні та локальні принципи науки і практики самоменеджменту.
Метою статті є вироблення і аналіз основних особливостей самоменеджменту як основи успіху сучасного менеджера закладу охорони здоров’я.
Матеріалами та методами дослідження є загальнонаукові методи дослідження такі як системний аналіз, порівняння, узагальнення, свот-аналіз, прогнозування. Вивчаючи вже досліджені складові обраної теми застосовано такі методи дослідження як узагальнення, порівняння, системний аналіз. Базою для дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених.
Результати. В статті встановлено, що самоменеджмент допомагає керівнику: раціонально організовувати свою працю і працю своїх підлеглих; реалізовувати професійні та життєві цілі; уникати стресових ситуацій; підвищувати працездатність; отримувати задоволення від виконуваної роботи. Аналіз наукової літератури дав підстави зробити висновок, що сильне лідерство має важливе значення для забезпечення успіху будь-якого медичного закладу. Менеджер, який приділяє належну увагу саморозвитку – ключ до успіху панування здорової атмосфери у робочому колективі. Дослідження вказують про високий рівень професійної майстерності та творчого підходу що досягається управлінцями лише за умов, коли в них виникає й реалізується потреба професійного саморозвитку, самовдосконалення, а також коли вони проявляють мотиваційно-ціннісне ставлення до себе як суб'єкта медичної діяльності.
Висновки. Підсумовуючи викладене варто наголосити, що самоменеджмент безумовно впливає на розвиток сучасного менеджера закладу охорони здоров’я, тому надано наступні пропозиції щодо реалізації даного методу: подолати адміністративні перешкоди, що виражаються в збереженні старих методів управління; уникнути проблем, викликаних інерційним характером суспільної свідомості; знизити рівень конфліктності в колективі; подолати відмінності в професійній компетенції; прищепити імунітет до страху перед санкціями колективу – глузуванням, відкритого і прихованого осуду, ігноруванн
Ретроспективний аналіз основних показників ефективності діяльності Косівської ЦРЛ за період 2014-2018 років
No full textThis article presents a retrospective analysis relating to the main performance indicators of the Kosovo Central District Hospital (CDH).
The author's method of calculating the efficiency of the hospital on the components of medical, social and economic efficiency is proposed. The reason for the low level of efficiency of the Kosovo CDH is substantiated and ways to increase the efficiency are suggested.
The aim of this article is to conduct a retrospective analysis of the effectiveness of the Kosiv Central District Hospital to identify the main problems of local hospitals and to formulate scientifically sound proposals for improving the medical system in the newly formed united territorial communities.
Research methods. In the article were used general scientific research methods:
Analysis and synthesis, in the study of scientific literature and determining the effectiveness of the Kosiv CDH;
Economic and statistical analysis and comparison, when calculating indicators of medical, social and economic efficiency of the Kosiv CDH,
Generalization - when developing recommendations for improving the efficiency of the Kosiv CDH.
Results: The author's method of calculating indicators for assessing the medical, social, and economic efficiency of the Kosiv CDH was developed.
A retrospective analysis of the effectiveness of the Kosiv CDH was conducted, which allowed us to state the low level of efficiency, which was formed under the influence of factors independent of the hospital itself.
The necessity of introduction of paid medical services and their realization by the Kosiv CDH, development of public-private partnership and the mechanism of acquisition of the diagnostic car for realization of programs on complex diagnostics of health of the population of the Kosiv city united territorial community are substantiated.
Conclusions. A retrospective analysis of the effectiveness of the Kosiv CDH in 2014-2018 allowed us to conclude that the level of such efficiency is quite low. However, the low level of efficiency of the Kosiv CDH is due to the existing principles of medical development in Ukraine, which is, “de jure” based on the concept of free medical careВ статті проведено ретроспективний аналіз основних показників ефективності діяльності Косівської ЦРЛ. Запропоновано авторську методику розрахунку показників ефективності діяльності лікарні за складовими медичної, соціальної та економічної ефективності. Обґрунтовано причини низького рівня ефективності діяльності Косівської ЦРЛ та запропоновано шляхи її підвищення.
Метою статті є проведення ретроспективного аналізу ефективності діяльності Косівської центральної районної лікарні задля визначення основних проблем діяльності місцевих лікувальних закладів та формування науково-обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення медичної системи у новостворених об’єднаних територіальних громадах.
Методи дослідження. В статті використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема: аналізу та синтезу – при дослідженні наукової літератури та визначення ефективності діяльності Косівської ЦРЛ; економіко-статистичного аналізу і порівняння – при розрахунку показників медичної, соціальної та економічної ефективності діяльності Косівської ЦРЛ; узагальнення – при розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності Косівської ЦРЛ.
Результати: розроблено авторську методику розрахунку показників оцінки медичної, соціальної та економічної ефективності діяльності Косівської ЦРЛ. Проведено ретроспективний аналіз ефективності діяльності Косівської ЦРЛ, що дало змогу констатувати низький рівень ефективності, який сформувався під впливом факторів не залежних від діяльності самої лікарні. Обґрунтовано необхідність запровадження платних медичних послуг та їх реалізації Косівською ЦРЛ, розвиток державно-приватного партнерства та механізм придбання діагностичного автомобіля для реалізації програм з комплексної діагностики здоров’я населення Косівської міської об’єднаної територіальної громади.
Висновок. Ретроспективний аналіз ефективності діяльності Косівської ЦРЛ у 2014-2018 роках дав змогу зробити висновок про досить низький рівень такої ефективності. Однак, потрібно розуміти, що низький рівень ефективності діяльності Косівської ЦРЛ зумовлений існуючими принципами розвитку медицини в Україні, яка де-юре заснована на концепції безоплатного медичного обслуговуванн
Діагностичні підходи при хронічних захворюваннях кишечника у дітей
No full textDiagnosing inflammatory bowel diseases in children and differentiating them from functional disorders is complicated based on clinical assessment, laboratory data, and radiological, endoscopic, and histological signs. Therefore, in paediatrics, substantial attention has been given to standard invasive evaluation methods. Recently, research efforts have been directed towards using faecal calprotectin as a sensitive non-invasive stool test.
The aim of the research was to study the diagnostic value of faecal calprotectin in pediatric chronic inflammatory bowel diseases. The paper discusses faecal calprotectin's diagnostic and monitoring role in 35 children aged 3 to 17 years with ulcerative colitis, non-specific non-ulcerative colitis, and irritable bowel syndrome. The concentration of the faecal calprotectin level was examined by ELISA using monoclonal antibodies.
Results. The study shows that in patients with non-specific ulcerative and non-ulcerative colitis, the faecal calprotectin level exceeds the normal ranges 2-5 times, corresponding to clinical and morphological manifestations of the diseases and the level of inflammatory markers. However, this biological marker does not exceed the average values in children with irritable bowel syndrome.
Conclusions. The faecal calprotectin test allows us to differentiate organic and functional intestinal diseases, monitor chronic inflammatory bowel disease activity dynamics, and estimate treatment effectiveness. Applying the faecal calprotectin test within the framework of primary medical care can decrease the number of referrals for invasive endoscopic, laboratory, and radiologic examinations in pediatric patients with inflammatory bowel diseasesДіагностика запальних захворювань кишечника у дітей та їх диференціальна діагностика з функціональними розладами є складним завданням, що базується на ретельній оцінці клінічних, лабораторних, рентгенологічних, ендоскопічних та гістологічних ознак. Велика увага в педіатрії приділяється малоінвазивним методам дослідження. Багато дослідницьких зусиль було спрямовано на використання фекального кальпротектину як чутливого неінвазивного діагностичного тесту.
Метою дослідження було вивчення діагностичної цінності кальпротектину в калі при хронічних запальних захворюваннях кишечника у дітей.
Матеріали і методи. Обговорюється діагностична та моніторингова роль фекального кальпротектину у 35 дітей у віці від 3 до 17 років з виразковим колітом, неспецифічним невиразковим колітом та синдромом подразненого кишечника. Рівень фекального кальпротектину визначали з використанням монокональних антитіл за допомогою ELISA.
Результати. Дослідження показує, що у пацієнтів з колітом рівень кальпротектину в калі перевищує нормальні значення в 2-5 разів, у відповідності до клінічних і морфологічних проявів захворювання та рівня лабораторних маркерів запалення. У дітей з синдромом подразненого кишечника цей показник залишається в межах нормальних значень.
Висновки. Визначення фекального кальпротектину дозволяє диференціювати органічні інтестінальні захворювання від функціональних, допомагає відстежувати динаміку хронічних запальних захворювань кишечника та оцінювати ефективність терапії. Застосування фекального кальпротектину в рамках первинної медичної допомоги може зменшити потребу в проведенні інвазійних ендоскопічних, лабораторних та рентгенологічних обстежень при запальних захворюваннях кишечника у педіатричних хвори
Порівняння параметрів переднього сегменту ока в нормі та з кератоконусом з використанням комбінованої топографії на основі плацидо-шеймфлюг зображення
No full textThe aims: The purpose of this study was to evaluate and compare the anterior and posterior corneal surface parameters, keratoconus indices, thickness profile data, and data from enhanced elevation maps of keratoconus and normal corneas using Combined Placido-Schiempflug imaging-based topography, and to determine the sensitivity and specificity of these parameters in discriminating keratoconus from normal eyes.
Materials and methods: A retrospective comparative observational study of 100 normal eyes and 100 keratoconus eyes was done from April 2014 to May 2015 at MM Joshi Eye Institute, Hubli, Karnataka. We evaluated and compared the anterior and posterior corneal surface parameters, keratoconus indices, thickness profile data, and data from enhanced elevation maps of keratoconus and normal corneas using Combined Placido-Scheimpflug Imaging based Topography to determine the sensitivity and specificity of these parameters in discriminating keratoconus from normal eyes.
Results: Keratoconus indices (Sif, Sib, BCV-f, BCV-b, KVf, KVb, CCT, MinCT) showed Excellent AUROC values followed by K- steep in posterior curvature at 3 mm, 5 mm followed by K- steep in anterior curvature and other parameters in discriminating Normal from Keratoconus-Suspect eyes. Elevation indices- BCV-f, BCV-b, CCT, Min-CT, K-steep & K-flat in anterior and posterior curvature in 3 mm, 5 mm, 7 mm, and CV were significant in discriminating normal from mild keratoconus. All parameters except ACV and ICA were significant in discriminating normal from moderate keratoconus. All parameters were significant in discriminating normal from severe keratoconus eyes. Morphological indices were significant in differentiating mild, moderate and severe keratoconus.
Conclusion: Many parameters were statistically significant between keratoconus and normal eyes compared with early keratoconus eyes.
The topography and corneal aberration results in this study are promising for detecting ectatic corneas. In our study, thickness indices-CCT, MinCT, Abberometry indices- BCVf, BCVb and keratometry in steep meridian at posterior curvature had the highest AUC scores in differentiating normal from sub-clinical keratoconus.
Elevation indices- Rbf-f, Rbf-b, thickness indices- CCT, MinCT, aberrometry indices, and keratometry-steep in anterior & posterior curvature had the highest AUC scores in differentiating moderate and severe keratoconusМета: Метою цього дослідження було оцінити та порівняти параметри передньої та задньої поверхні рогівки, індекси кератоконуса, дані профілю товщини рогівки та дані з розширених карт висоти кератоконуса та нормальної рогівки за допомогою комбінованої топографії на основі Пласідо-Шеймфлюг зображень та для визначення чутливості та специфічності цих параметрів у діагностиці кератоконуса.
Матеріали та методи: ретроспективне порівняльне обсерваційне дослідження 100 нормальних очей і 100 очей з кератоконусом проводилося з квітня 2014 року по травень 2015 року в Інституті очей М. М. Джоші, Хублі, Карнатака. Ми оцінили та порівняли параметри передньої та задньої поверхні рогівки, індекси кератоконуса, дані профілю товщини рогівки та дані з карт висоти кератоконусної та нормальної рогівки за допомогою комбінованої топографії на основі Пласідо-Шеймфлюг зображень та для визначення чутливості і специфічності цих параметрів у визначенні кератоконусу.
Результати: кератоконусні індекси (Sif, Sib, BCV-f, BCV-b, KVf, KVb, CCT, MinCT) продемонстрували відмінні значення AUROC, за якими слідує круте значення К стосовно задньої кривизні на 3 мм, 5 мм, потім круте значення К стосовно передньої кривизні та інші параметри для визначення здорового ока від ока з підозрою на кератоконус. Індекси висоти - BCV-f, BCV-b, CCT, Min-CT, K-steep & K-flat у передній і задній кривизні в 3 мм, 5 мм, 7 мм, CV були значущими для розрізнення ступеня кератоконуса - середнього та легкого. Усі параметри, за винятком ACV та ICA, були значущими для розрізнення середнього та важкого ступеню кератоконуса. Усі параметри були значущими для розрізнення здорових та кератоконусних очей. Морфологічні показники були достовірними при диференціації легкого, середнього та важкого ступеню кератоконуса.
Висновок: багато параметрів були статистично значущими для визначення різниці між кератоконусними і здоровими очима порівняно з очима з раннім кератоконусом.
Результати топографії та аберації рогівки в цьому дослідженні є перспективними для виявлення ектатичної рогівки. У нашому дослідженні показники товщини рогівки - CCT, MinCT, індекси абберометрії - BCVf, BCVb і кератометрія в крутому меридіані на задній поверхні рогівки мали найвищі показники AUC для диференціювання стандартного кератоконуса від субклінічного.
Індекси висоти рогівки - Rbf-f, Rbf-b, індекси товщини рогівки - CCT, MinCT, індекси абберометрії та кератометрії - крута у передній і задній поверхні рогівки мали найвищі показники AUC у диференціації ступенів кератоконус
Вплив зловживання алкоголем та/або ВІЛ-інфекції на морфо-функціональний стан маткових труб у жінок репродуктивного віку
No full textThe fallopian tubes are a key link in the relationship between the uterus and the ovary. The aim of our study was to determine the effect of alcohol abuse and / or HIV infection on the morpho-functional state of the fallopian tubes in women of reproductive age.
Material and methods. The study included sectional material, which was selected from 100 women of reproductive age (20 to 40 years), who were divided into four groups. The first group included section material from 25 women who had been laboratory confirmed for HIV. The second group included sectional material selected from 25 women suffering from chronic alcoholism. The third group consisted of sectional material from HIV-positive women who also showed signs of alcohol abuse. The fourth group includes sectional material selected from HIV-negative women.
Results. Gross pathological changes in the structure of the fallopian tube, due to both the impact of HIV infection and alcohol abuse was identified in each of the groups. Changes in morphometric parameters (length of the ampullary part, outer diameter of the tube at the junction of the isthmus in the ampullary part, the area of the lumen of the ampullary part) can cause severe complications of inflammation or lead to ectopic pregnancy. The study of the epithelial and muscular layer revealed destructive-sclerotic changes, which consist in reducing the height of the epithelium and increasing the proportion of connective tissue in the muscular layer of the tube.
Conclusions. According to the study, HIV and alcohol abuse are diseases that affect all elements of the fallopian tube. Thus, HIV infection and chronic alcohol abuse can exacerbate each other's negative effects on the female reproductive system and cause morphometric changes that can form a substrate for the development of inflammatory processes and lead to ectopic pregnancyМаточные трубы представляют собой ключевое звено, которое выполняет основную роль во взаимосвязи между маткой и яичником. Целью нашей работы стало определение влияния злоупотребления алкоголем и/или ВИЧ-инфекции на морфофункциональное состояние маточных труб у женщин репродуктивного возраста.
Материал и способы. Под исследование попал секционный материал, отобранный у 100 женщин репродуктивного возраста (от 20 до 40 лет), которые были распределены на четыре группы. В первую группу был включен секционный материал 25 женщин, у которых было лабораторно подтверждено наличие ВИЧ-инфекции. Ко второй группе был отнесен секционный материал, отобранный у 25 женщин, страдающих хроническим алкоголизмом. Третью группу составлял секционный материал ВИЧ-положительных женщин, также имеющих признаки злоупотребления алкоголем. В четвертую группу включен секционный материал, отобранный у ВИЧ-негативных женщин.
Результаты. В каждой из исследуемых групп определены грубые патологические изменения в строении маточной трубы, обусловленные как влиянием ВИЧ-инфекции, так и злоупотреблением алкоголем. Изменения морфометрических показателей (длины ампулярного отдела, наружного диаметра трубы в месте перехода перешейки в ампулярный отдел, площадь просвета ампулярного отдела) могут обуславливать развитие тяжелых осложнений воспалительных процессов или приводить к возникновению эктопической беременности. При исследовании эпителиального и мышечного слоя обнаружены деструктивно-склеротические изменения, заключающиеся в уменьшении высоты эпителия и увеличении частицы соединительной ткани в мышечном слое трубы.
Выводы. Как видно из проведенного исследования, ВИЧ-инфекция и хронический алкоголизм представляют собой заболевания, которые влияют на все элементы строения маточной трубы. Следовательно, ВИЧ-инфекция и хронический алкоголизм могут усиливать негативное влияние друг друга на женский организм и вызвать морфометрические изменения, которые могут стать субстратом для развития воспалительных процессов и привести к возникновению внематочной беременностиМаткові труби являють собою ключову ланку, яка виконує ключову роль у взаємозв’язку між маткою та яєчником Метою нашої роботи стало визначення впливу зловживання алкоголем та/або віл-інфекції на морфо-функціональний стан маткових труб у жінок репродуктивного віку.
Матеріал та методи. Під дослідження потрапив секційний матеріал, що було відібрано у 100 жінок репродуктивного віку (від 20 до 40 років), яких було розподілено на чотири групи. До першої групи було включено секційний матеріал 25 жінок, у яких було лабораторно підтверджено наявність ВІЛ-інфекції. До другої групи було віднесено секційний матеріал, що відібрано у 25 жінок, які страждали на хронічний алкоголізм. Третю групу становив секційний матеріал ВІЛ-позитивних жінок, які також мали ознаки зловживання алкоголем. В четверту групу включено секційний матеріал, відібраний у ВІЛ-негативних жінок.
Результати. У кожній із досліджуваних груп визначено грубі патологічні зміни в будові маткової труби, що обумовлені як впливом ВІЛ-інфекції, так і зловживанням алкоголем. Зміни морфометричних показників (довжини ампулярного відділу, зовнішнього діаметру труби у місці переходу перешийку в ампулярний відділ, площа просвіту ампулярного відділу) можуть обумовлювати розвиток тяжких ускладнень запальних процесів або призводити до виникнення ектопічної вагітності. При досліджені епітеліального та м’язового шару виявлені деструктивно-склеротичні зміни, що полягають у зменшенні висоти епітелію та збільшенні частки сполучної тканини в м’язовому шарі труби.
Висновки. Як видно із проведеного дослідження, ВІЛ-інфекція та хронічний алкоголізм є захворюваннями, які впливають на всі елементи будови маткової труби. Отже, ВІЛ-інфекція і хронічний алкоголізм можуть підсилювати негативний вплив одне одного на жіночий організм та викликати морфометричні зміни, що можуть стати субстратом для розвитку запальних процесів та призвести до виникнення позаматкової вагітност
Експериментальне визначення та валідація значущості та точності окисленних ліпопротеїнів низької щільності та мієлопероксидази в скринінгу серцево-судинного захворювання
No full textThe aim. To access the superiority of myeloperoxidase & oxidized low-density lipoproteins over each other acts as a better predictive marker gaining information regarding the severity of cardiovascular disease.
Materials and methods. 215 subjects are taken into consideration of which 54 are healthy controls, 52 are from stable angina pectoris, 53 are taken from unstable angina pectoris and 56 subjects are from acute myocardial infarction. Lipid profile parameters, oxidative stress markers, plasma myeloperoxidase and plasma oxidized low density lipoproteins were estimated by kit methods, thiobarbituric acid reactive substances method, and colorimetric assay, sandwich and competitive enzyme linked immunosorbent assay techniques, respectively. Results were present as mean ± SD, p-values <0.05 as significant, and Student’s unpaired “t” test. Comparative analysis by box and whiskers plot to check skewness and deviations within the values. Data analysis was performed by software package SPSS version 17.0.
Results. The oxidized low density lipoproteins levels found significantly elevated in all three cases subgroup contrary to insignificant levels of myeloperoxidase in stable angina pectoris compared to control. Box and whisker plot of myeloperoxidase levels showed no skewness in stable angina pectoris (non-significant), whereas unstable angina pectoris and acute myocardial infarction showed right skewness (highly significant), whereas plots of oxidized low-density lipoproteins show extensive interquartile range in the stable angina pectoris subgroup, suggesting scattered deviation in the mean values compared to unstable angina pectoris and acute myocardial infarction subgroup.
Conclusions. The study concluded that significantly elevated level of oxidized low-density lipoproteins in stable angina pectoris, unstable angina pectoris, and acute myocardial infarction subgroups with a scattered deviation of oxidized low density lipoproteins levels in the stable angina pectoris subgroup reflects its low prognostic reliability compared to plasma myeloperoxidase with marginal deviation and in insignificant elevation in stable angina pectoris. Thus, plasma myeloperoxidase and oxidized low density lipoproteins levels serve as independent predictors of cardiovascular disease, but plasma myeloperoxidase levels predict an increased risk over oxidized low density lipoproteins for subsequent cardiovascular events in stable and unstable angina and extend the prognostic information gained from traditional biochemical markersМета. Оцінити переваги мієлопероксидази та окислених ліпопротеїнів низької щільності в порівняні один з одним для визначення кращого прогностичного маркера для оцінки тяжкості серцево-судинних захворювань.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстеження 215 пацієнтів, з яких 54 – здорові контрольні, 52 – зі стабільною стенокардією, 53 – з нестабільною стенокардією та 56 – з гострим інфарктом міокарда. Параметри ліпідного профілю, маркери окисного стресу, мієлопероксидаза плазми та окислені ліпопротеїни низької щільності плазми оцінювали за допомогою використання готових наборів, методів реактивних речовин з тіобарбітуровою кислотою та колориметричного аналізу, методів сендвіч та конкурентного імуноферментного аналізу відповідно. Результати були представлені як середнє значення ± SD, p-значення <0,05 враховувалися як значущі, а також був використаний непарний критерій Стьюдента «t». Був застосований порівняльний аналіз за допомогою діаграми розмаху, щоб перевірити асиметрію та відхилення в межах отриманих значень. Аналіз даних проводили програмним пакетом SPSS, версії 17.0.
Результати. Рівні окислених ліпопротеїнів низької щільності виявлено значно підвищеними у всіх трьох підгрупах, на відміну від незначних рівнів мієлопероксидази при стабільній стенокардії, порівняно з контрольною групою. Діаграма розмаху мієлопероксидази не виявила асиметрії при стабільній стенокардії (незначущий фактор), тоді як нестабільна стенокардія та гострий інфаркт міокарда показали правильну асиметрію (висока значущість), а графіки окислених ліпопротеїнів низької щільності показують широкий інтерквартильний діапазон у підгрупі стабільної стенокардії, що свідчить про розсіяне відхилення середніх значень порівняно з підгрупою нестабільної стенокардії та гострого інфаркту міокарда.
Висновки. У дослідженні було зроблено висновок, що значно підвищений рівень окислених ліпопротеїнів низької щільності в підгрупах стабільної стенокардії, нестабільної стенокардії та гострого інфаркту міокарда з розсіяним відхиленням рівнів окислених ліпопротеїнів низької щільності в підгрупах стабільної стенокардії відображає його низьку прогностичну достовірність порівняно з мієлопероксидазою плазми з граничним відхиленням і незначним підвищенням при стабільній стенокардії. Таким чином, рівні мієлопероксидази та окислених ліпопротеїнів низької щільності в плазмі служать незалежними предикторами серцево-судинних захворювань. Однак, рівні мієлопероксидази в плазмі передбачають підвищений ризик подальших серцево-судинних захворювань при стабільній та нестабільній стенокардії порівняно з окисленими ліпопротеїнами низької щільності та розширюють прогностичну інформацію, отриману з традиційних біохімічних дани
Вивчення клініко-гістопатологічних характеристик інтерфейсного дерматиту та їх кореляції
No full textInterface dermatitis is a broad term used for all the lesions having clinical features and histological features of epidermal basal cell damage and extensive mononuclear cell infiltration in the papillary dermis, all these lesions are also known as lichenoid dermatosis or “Lichenoid tissue reaction” (LTR).
The aim of the study was to study in detail histopathological findings associated with interface dermatitis.
Materials and methods: a total of 112 cases were studied. Material for this study included patients who were clinically diagnosed as having interface Dermatitis from the Department of Dermatology, Gandhi Medical College, Secunderabad, during the period from 2009-2011.
Results: clinical diagnosis of the 112 cases diagnosed as interface dermatitis in the present study were as follows: The maximum number of cases 44 (39.29 %) were those of Lichen Planus, followed by discoid lupus erythematosus 10 (8.93 %), vitiligo 10 (8.93 %), lichen planus pigmentosus 9 (8.04 %), erythema multiforme 9 (8.04 %), subacute lupus erythematosus 6 (5.36 %), fixed drug eruption 6 (5.36 %), lichen sclerosis et atrophicus 6 (5.36 %), hypertropic lichen planus 6 (5.36 %) and 1 case of linear lichen planus, lichen plano pilaris, lichen nitidus, bullous lichen planus, atrophic lichen planus, lichen amyloidosis, and drug induced lichenoid reaction.
Conclusion: the interface dermatitis encompasses disease in which there is epidermal basal cell damage, apoptosis of the cell with formation of colloid & civatte bodies, hydropic degeneration of the basal cell, basement membrane thickening, band like or patchy inflammatory infiltrate hugging the dermoepidermal junction and melanin incontinenceІнтерфейсний дерматит – це широкий термін, який використовується для всіх уражень, що мають клінічні ознаки та гістологічні особливості ураження базальних клітин епідермісу та обширну мононуклеарну інфільтрацію в папілярній дермі, усі ці ураження також відомі як ліхеноїдний дерматоз або «ліхеноїдна тканинна реакція» (LTR). .
Метою дослідження було детальне вивчення гістопатологічних даних, пов’язаних з інтерфейсним дерматитом.
Матеріали та методи: всього досліджено 112 випадків. Матеріал для цього дослідження включав пацієнтів, у яких був клінічно діагностований інтерфейсний дерматит на кафедрі дерматології Медичного коледжу імені Ганді, Секундерабад, у період з 2009 по 2011 рік.
Результати: клінічний діагноз у 112 випадках кваліфікованих як інтерфейсний дерматит у цьому дослідженні був таким: максимальну кількість випадків 44 (39,29 %) мав плоский лишай, за ним слідували дискоїдний червоний вовчак 10 (8,93 %), вітіліго 10 ( 8,93 %), червоний плоский лишай 9 (8,04 %), мультиформна еритема 9 (8,04 %), підгострий червоний вовчак 6 (5,36 %), фіксована медикаментозна висипка 6 (5,36 %), склероз та атрофічний лишай 6 (5,36 %), гіпертропний лишай 6 (5,36 %) червоний плоский лишай 6 (5,36 %) та 1 випадок лінійного плоского лишаю, плоского лишаю, бульозного плоского лишаю, атрофічного плоского лишаю, амілоїдозного лишаю та медикаментозної ліхеноїдної реакції.
Висновок: інтерфейсний дерматит охоплює захворювання, при якому відбувається пошкодження епідермальних базальних клітин, апоптоз клітини з утворенням колоїдних і циватних тілець, гідропічна дегенерація базальних клітин, потовщення базальної мембрани, смугоподібний або плямистий запальний інфільтрат, що облягає дермоепідермальний шар та меланінового нетриманн
Порівняльне дослідження параметрів відновлення Десфлурану та Севофлурану у функціональній ендоскопічній хірургії синусів
No full textNumerous inhalant anaesthetics are often utilised to provide the optimal operating field required for successful endoscopic sinus surgery (ESS). Modern inhaled anaesthetics such as Sevoflurane and Desflurane enable rapid induction and recovery because to their low blood-gas partition coefficients.
The aim: The goal of this study is to compare desflurane with sevoflurane's recovery qualities after functional endoscopic sinus surgery.
Materials and methods: The present study was a prospective, randomised, comparative clinical trial that included participants scheduled to have functional endoscopic sinus surgery. The study included 60 ASA I and II patients scheduled for FESS under general anaesthesia and divided them into two groups of 30 each: group D (Desflurane) and group S (Sevoflurane).
Results: There was no statistically significant difference in the age, gender, ASA grade, or mean weight distributions between the two groups (p>0.05). There was no statistically significant difference in the mean length of operation or anaesthesia between the two groups. Hemodynamic variables did not alter much. Time in minutes for eye opening (p<0.001) was significantly shorter in group D (Desflurane) than in group S (Sevoflurane). Time in minutes for extubation (p<0.001) was significantly shorter in group D (Desflurane) 6.53±1.14 than in group S (Sevoflurane) 9.37±1.30. Time in minutes for obeying commands (p<0.001) was significantly shorter in group D (Desflurane) 7.87±1.11 than in group S (Sevoflurane) 11.33±1.51.
Conclusion: In patients receiving FESS time taken for eye opening, extubation and time taken for obeying commands from termination of anesthetic is significantly shorter with desflurane (group D) when compared with sevoflurane (group S). So desflurane was linked to a quicker early recovery than sevoflurane.Численні інгаляційні анестетики часто використовуються для забезпечення оптимального операційного поля, необхідного для успішної ендоскопічної хірургії синуса (FESS). Сучасні інгаляційні анестетики, такі як севофлуран і десфлуран, забезпечують швидкий початок дії та короткий період відновлення пацієнта завдяки їх низьким коефіцієнтам розподілу газу в крові.
Мета: метою цього дослідження є порівняння швидкості відновлення після функціональної ендоскопічної операції на пазухах при використанні десфлурану та при використанні севофлурану.
Матеріали та методи: це дослідження було проспективним рандомізованим порівняльним клінічним дослідженням, яке включало учасників, яким заплановано проведення функціональної ендоскопічної операції на синусах. Дослідження включало 60 пацієнтів з ASA I та II, яким планували проведення FESS під загальним наркозом. Їх розділили на дві групи по 30 чоловік у кожній: група D (десфлуран) і група S (севофлуран).
Результати: не було статистично значущої різниці у віці, статі, класі ASA або середньому розподілі ваги між двома групами (p>0,05). Не було статистично значущої різниці в середній тривалості операції або анестезії між двома групами. Гемодинамічні показники не змінилися сильно. Час відкриття очей у хвилинах (p<0,001) був значно коротшим у групі D (десфлуран), ніж у групі S (севофлуран). Час у хвилинах на екстубацію (p<0,001) був достовірно коротшим у групі D (десфлуран) 6,53±1,14, ніж у групі S (севофлуран) 9,37±1,30. Час у хвилинах на виконання команд (p<0,001) був достовірно коротшим у групі D (десфлуран) 7,87±1,11, ніж у групі S (севофлуран) 11,33±1,51.
Висновок: у пацієнтів, яким було проведено FESS, час, необхідний для відкриття чей, екстубації та час, необхідний для виконання команд після припинення застосування анестезії, був значно коротшим у десфлурану (група D) порівняно із севофлураном (група S). Таким чином, після десфлурану відбувалося більш швидке відновлення, ніж після застосування севофлуран
УЗД грижі шийних дисків у молодих людей в режимі в
No full textThe aim: to evaluate the possibilities of ultrasonography in the diagnosis of herniated cervical intervertebral discs in young people.
Material and methods: an analysis of the results of USG in 29 patients with cervical IVD hernia revealed by MRI from 123 patients aged 18–44 years, with complaints of neck pain of varying intensity, duration, and irradiation. 23 (79.3 %) patients had clinical signs of cervical radiculopathy. The results of the ultrasonography (USG) were compared with MRI. USG was conducted on a Philips HD 11XE scanner using a 4–9 MHz frequency transducer; MRI – General Electric, Signa HDI, 1.5T.
Results: in 13 (44.8±9.2 %) cases the hernia was registered in the C5-C6 disk, in 12 (41.4±9.0 %) – in the C4-C5 disk, in 2 (6.9±4.7 %) – in the disk C3-C4 and in 2 (6.9±4.7 %) – in the disk C6-C7. In discs C5-C6 and C4-C5 hernia was formed significantly (p<0.01 and p<0.001) more often than in discs C2-C3 and C6-C7. Paramedian hernia was diagnosed in 13 (44.8±9.2 %) cases, posterior – in 12 (41.4±9.1 %), median – in 4 (13.8±6.4 %). Paramedian and posterolateral hernias were registered significantly more often than median (p<0.01 and p<0.05).
Conclusions: A direct sign of a herniated cervical intervertebral disc is its uneven protrusion with a discontinuous image of the fibrous ring into the lumen of the spinal canal and spinal nerve canal more than 4 mm. An indirect sign of a herniated cervical intervertebral disc is a local deformation of the anterior epidural space with the absence of its visualization. Ultrasonography is a reliable method for diagnosing herniated cervical intervertebral discs, both in segments and inside the spinal canal. The method can be used to find out the causes of neck pain in young peopleМета: Оцінити можливості ультразвукового дослідження в діагностиці гриж міжхребцевих дисків шийного відділу у молодих людей.
Матеріали та методи. Аналіз результатів УЗД у 29 пацієнтів з грижею шийного відділу виявленою методом МРТ у 123 пацієнтів віком 18–44 роки, зі скаргами на біль у шиї різної інтенсивності, тривалості та іррадіації. 23 (79,3 %) пацієнти мали клінічні ознаки шийної радикулопатії. Результати УЗД (УЗД) порівнювали з МРТ. УЗД проводили на сканері Philips HD 11XE з використанням перетворювача частоти 4–9 МГц; МРТ – General Electric, Signa HDI, 1,5T.
Результати: у 13 (44,8±9,2 %) випадках грижа зареєстрована в диску С5-С6, у 12 (41,4±9,0 %) – в диску С4-С5, у 2 (6,9±4,7 %) – в диску С3-С4 і у 2 (6,9±4,7 %) – в диску С6-С7. У дисках C5-C6 і C4-C5 грижа утворювалася значно (p<0,01 і p<0,001) частіше, ніж у дисках C2-C3 і C6-C7. Парамедіанна грижа діагностована у 13 (44,8±9,2 %) випадках, задня – у 12 (41,4±9,1 %), медіана – у 4 (13,8±6,4 %). Парамедіанна та задньобокова грижі реєструвалися достовірно частіше за медіану (p<0,01 та p<0,05).
Висновки: Прямою ознакою грижі міжхребцевого диска шийного відділу є його нерівномірне випинання з переривчастим зображенням фіброзного кільця в просвіт хребетного каналу та спинномозкового нервового каналу більше 4 мм. Непрямою ознакою грижі шийного міжхребцевого диска є локальна деформація переднього дурального простору з відсутністю його візуалізації. УЗД є надійним методом діагностики гриж міжхребцевих дисків шийного відділу, як у сегментах, так і всередині хребетного каналу. За допомогою методу можна з’ясувати причини болю в шиї у молодих люде