ScienceRise: Medical Science
Not a member yet
556 research outputs found
Sort by
Типи викривлення носової перегородки та їх вплив на стан мукоциліарного кліренсу носової порожнини у пацієнтів з синдромом постназального затікання
No full textThe flow of nasal secretions into the pharynx and larynx manifests itself differently throughout the day. At night, this mucus flows into the larynx, irritates reflexogenic zones and causes coughing, and during the day these complaints are less noticeable, due to involuntary swallowing of secretions. We hypothesized that different types of nasal septum deviations may affect mucociliary clearance and, as a result, lead to postnasal drip syndrome. However, we did not find any studies in the literature that examined the effect of types of nasal septum deviation (NSD) on mucociliary clearance (MCC). Therefore, in our study, we evaluated the effect of the types of nasal septum deviations on MCC.
The aim of the study. To investigate the activity of mucociliary clearance of the mucous membrane of the nasal cavity in patients with different types of NSD.
Materials and methods. 100 patients were investigated. All patients underwent an endoscopic examination of the nasal cavity, a ST scan of the nasal cavity, and a saccharin test.
The results. The analysis made it possible to reveal that in most patients with type 2 deviation of the nasal septum with the presence of a unilateral caudal ridge, which cuts into the middle turbinate, there is PNDS. At the same time, while the average ST time of the concave side of the nasal mucosa in patients with type 1 was almost unchanged, it was significantly longer in patients with type 2 (P=0,02). Therefore, in this study, the ST indicator in min. was longer on the concave side of the nasal cavity than on the convex side.
Conclusions. Our research has shown that nasal septum deviation reduces nasal mucociliary activity, and this effect can be easily assessed using the saccharin test. According to our observations and research results, it was the 2nd and 3rd types of deviation that significantly disturbed the architecture of the nasal cavity, due to the presence of contralateral vertical deviation of the nasal septum, contralateral hyperplasia of the nasal turbinates, and contralateral conchobulosis. And, as a result, led to a decrease in mucociliary clearanceСтікання назального секрету у глотку і гортань протягом доби проявляється по-різному. В нічний час цей слиз стікає в гортаноглотку, подразнює рефлексогенні зони і викликає кашель, а вдень ці скарги менш помітні, внаслідок мимовільного проковтування секрету. Ми припустили, що різні типи викривлення носової переділки можуть впливати на мукоциліарний кліренс і, як результат, приводити до синдрому постназального затікання. Однак, ми не знайшли в даних літератури досліджень, які вивчали вплив типів викривлення носової переділки (ВПН) на мукоциліарний кліренс (MЦК). Тому в нашому дослідженні ми оцінювали вплив типів викривлень носової переділки на MЦК.
Мета. Вивчити активність мукоциліарного кліренсу слизової оболонки порожнини носа у пацієнтів з різними типами ВПН.
Матеріали і методи. Було досліджено 100 осіб. Всім пацієнтам проводилось ендоскопічне дослідження носової порожнини, КТ ПНП (Компʼютерна томографія приносових пазух), а також, проводився сахариновий тест.
Результати. Проведений аналіз дозволив виявити, що у більшості пацієнтів з 2 типом викривлення носової перегородки з наявністю однобічного каудального гребеня, який врізається в середню носову раковину - виникає СПС. При цьому, той час як середній час СТ увігнутої сторони слизової оболонки носової порожнини у пацієнтів 1 типу майже не відрізнявся, у пацієнтів з 2 типом він був значно довший (P=0,02), Отже, у цьому дослідженні показник СТ у хв. був довшим з увігнутої сторони носової порожнини, ніж з опуклої сторони.
Висновки. дослідження показало, що викривлення носової переділки знижує назальну мукоциліарну активність, і цей ефект може бути легко оцінений за допомогою сахаринового тесту. За нашими спостереженнями, та результатами дослідження, саме 2 і 3 типи викривлення суттєво порушували архітектоніку носової порожнини, за рахунок наявності контрлатерального вертикального викривлення носової переділки, контрлатеральної гіперплазії носових раковин та контрлатеральної конхобульоза. І, як наслідок, призводили до зниження мукоциліарного кліренс
Соноеластографічна оцінка уражень слинних залоз із клініко-патологічною асоціацією
No full textSonoelastography is a comparatively new and developing technology in the field of salivary gland imaging. Nevertheless, it has the potential to distinguish between various types of lesions by calculating the degree of strain-related deformation under the externally applied force. With this background, the present study was undertaken to evaluate the role of sonoelastography in characterising salivary gland lesions as benign or malignant.
The aim: To evaluate and characterize salivary Gland lesions on the Gray scale and Colour doppler ultrasonography and sonoelastography and to correlate these findings with the clinico-pathological diagnosis.
Methodology: This prospective cross-sectional study was conducted in the Department of Radiodiagnosis, Teerthanker Mahaveer Medical College & Research Centre, Moradabad (U.P.), from Aug 2021 to Nov 2022. All patients referred to the radiology department for imaging with clinical suspicion of having salivary gland lesions were enrolled in the study and evaluated on the SIEMENS ACUSON S3000 machine. Gray scale USG was done first to assess various morphological features of lesions, and then a Doppler assessment was done to determine vascularity within the lesion. Subsequently, real-time strain elastography (eSie touch) was performed to assess the tissue stiffness. The elastogram image of the detected lesions was evaluated using colour coding ranging from blue (soft) through green (intermediate/average hardness) and red (hard). After strain elastography, shear wave elastography of the lesion was also performed using Virtual Touch Quantification (VTQ) and Virtual Touch Imaging Quantification (VTIQ) software. The sonographic findings were correlated with histopathological diagnosis. The acquired data were subjected to statistical analysis using the software SPSS version 20. Sensitivity, specificity, PPV and NPV were calculated for conventional ultrasound techniques alone & in combination with elastography.
Results: Out of the 50 salivary gland lesions included in the study, 44 (88 %) were benign, whereas 6 (12 %) were malignant on cytology. The age of the study population ranged from 16 to 75 years, with a mean age of 38.82 years. Pleomorphic adenoma (60 %) was the most frequent lesion, followed by Warthin's tumour (28 %). The Conventional USG showed 66.67 %, sensitivity, 52.27 %, specificity, 16.00 %, PPV, 92.00 % NPV and 54.00 % accuracy in differentiating benign from malignant lesions while USG- Elastography combined showed higher diagnostic performance with 83.33 %, sensitivity, 79.55 %, specificity, 35.71 % PPV, 97.22 % NPV and 80.00 %, accuracy. The specific cut-off scores for the sonoelastography score, eSie touch, VTQ, and VTIQ were also determined to diagnose a lesion as malignant or benign, and the difference was found to be statistically significant.
Conclusions: Sonoelastography alone cannot be solely relied upon to distinguish between malignant & benign salivary gland abnormalities. However, it can be combined with conventional USG for better differentiation and characterization of these lesionsСоноеластографія є відносно новою технологією, що розвивається, у сфері візуалізації слинних залоз. Тим не менш, вона має потенціал для розрізнення різних типів пошкоджень шляхом розрахунку ступеня деформації, пов’язаної з деформацією під дією зовнішньої сили. З огляду на це, наше дослідження було проведено для оцінки ролі соноеластографії в характеристиці уражень слинних залоз як доброякісних, так і злоякісних.
Мета: оцінити та охарактеризувати ураження слинних залоз за сірою шкалою, кольоровою доплерівською ультрасонографією та соноеластографією, і співвіднести ці дані з клініко-патологічним діагнозом.
Методологія: це проспективне перехресне дослідження було проведено у відділенні променевої діагностики Медичного коледжу та дослідницького центру Teerthanker Mahaveer, Морадабад (U.P.), із серпня 2021 року по листопад 2022 року. Усіх пацієнтів направили до відділення радіології для візуалізації з клінічною підозрою на наявність ураження слинних залоз, всі вони були включені до дослідження та оцінені на апараті SIEMENS ACUSON S3000. Спочатку було проведено УЗД за сірою шкалою для оцінки різних морфологічних особливостей уражень, а потім було проведено допплерографію для визначення васкуляризації всередині ураження. Згодом була проведена деформаційна еластографія в реальному часі (eSie touch) для оцінки жорсткості тканини. Зображення еластограми виявлених уражень оцінювали за допомогою колірного кодування в діапазоні від синього (м’який) до зеленого (середня/середня жорсткість) і червоного (жорсткий). Після деформаційної еластографії також проводили еластографію зсувної хвилі ураження за допомогою програм Virtual Touch Quantification (VTQ) і Virtual Touch Imaging Quantification (VTIQ). Результати УЗД корелювали з гістопатологічним діагнозом. Отримані дані були піддані статистичному аналізу за допомогою програмного забезпечення SPSS версії 20. Чутливість, специфічність, PPV і NPV були розраховані для традиційних ультразвукових методів окремо та в поєднанні з еластографією.
Результати: із 50 уражень слинних залоз, включених у дослідження, 44 (88 %) були доброякісними, тоді як 6 (12 %) були злоякісними за результатами цитологічного дослідження. Вік досліджуваної популяції коливався від 16 до 75 років із середнім віком 38,82 роки. Найчастішим ураженням була плеоморфна аденома (60 %), за нею йшла пухлина Вартіна (28 %). Традиційне УЗД показало 66,67 %, чутливість, 52,27 %, специфічність, 16,00 %, PPV, 92,00 % NPV і 54,00 % точність у диференціації доброякісних утворень від злоякісних, тоді як комбінована УЗД з еластографією продемонструвала вищу ефективність діагностики з 83,33 %, чутливості, 79,55 %, специфічності, 35,71 % PPV, 97,22 % NPV і 80,00 %, точністю. Специфічні граничні показники для оцінки соноеластографії, eSie touch, VTQ і VTIQ також були визначені для діагностики ураження як злоякісного або доброякісного, і різниця виявилася статистично значущою.
Висновки: не можна покладатися лише на соноеластографію, щоб розрізнити злоякісні та доброякісні аномалії слинних залоз. Однак його можна поєднувати зі звичайним УЗД для кращої диференціації та характеристики цих уражен
Вдосконалення способів зупинки носової кровотечі у хворих на фоні проведення антитромботичної терапії
No full textThe aim of the research. Comparative study of the effectiveness of various methods of stopping epistaxis in patients under antithrombotic therapy.
Materials and methods. The study of the effectiveness of various methods of stopping bleeding in 156 patients with epistaxis, which developed against the background of antithrombotic therapy, was conducted. All patients were divided into two groups: the main group (104 patients), in which the stoppage of nosebleeds was carried out by a combined method, which includes the use of a two-chamber hydrotampon of our own design in combination with "Nosochem" gel and thermal exposure, and a control group (52 patients), where classic gauze tamponade of the nasal cavity was used.
Results. The method proposed by us showed its effectiveness in stopping nosebleeds in 100 (96.1 %) patients of the main group. In the control group of patients with gauze tamponade of the nasal cavity, tamponade ensured stable hemostasis in 44 (84.6 %) patients.
Conclusions. The combined method of stopping epistaxis, which includes the use of a two-chamber hydrotampon of our own design in combination with "Nosochem" gel and thermal exposure, is more effective and safer compared to traditional gauze tamponade and can be recommended as the method of choice for stopping epistaxis against the background of antithrombotic therapy. The proposed method is easy to use, provides a reliable hemostatic effect, preserves the function of nasal breathing, reduces the trauma of tamponade and the risk of recurrent bleeding. One of the advantages of the hydrotampon is the absence of the tampon sticking to the mucous membrane and its impregnation with blood and wound exudate, which allows you to extend the period of tamponade if necessary, and the tampon removal procedure is less painful with a lower risk of bleeding recurrenceМета дослідження. Порівняльне вивчення ефективності різних способів зупинки носової кровотечі у хворих на фоні проведення антитромботичної терапії.
Матеріали та методи. Проведено вивчення ефективності різних способів зупинки кровотечі у 156 хворих з носовою кровотечею, що розвинулась на тлі проведення антитромботичної терапії. Всі хворі були розділені на дві групи: основна група (104 пацієнта), в якій зупинка носової кровотечі здійснювалася комбінованим методом, що включає використання двокамерного гідротампона власної конструкції в поєднанні з гелем «Нозохем» і термічним впливом, і контрольна група (52 пацієнта), де використовувалася класична марлева тампонада порожнини носа.
Результати. Запропонований нами спосіб показав свою ефективність при зупинці носової кровотечі у 100 (96,1 %) хворих основної групи. У контрольній групі хворих на марлеву тампонаду порожнини носа тампонада забезпечила стійкий гемостаз у 44 (84,6 %) хворих.
Висновки. Комбінований спосіб зупинки носової кровотечі, що включає використання двокамерного гідротампона власної конструкції в поєднанні з гелем «Нозохем» і термічним впливом, більш ефективний і безпечний у порівнянні з традиційною марлевою тампонадою і може бути рекомендований в якості способу вибору зупинки носової кровотечі на тлі проведення антитромботичної терапії. Запропонований спосіб простий у використанні, забезпечує надійний гемостатичний ефект, зберігає функцію носового дихання, знижує травматичність тампонади та ризик рецидиву кровотечі. Однією з переваг гідротампона є відсутність прилипання тампона до слизової оболонки та просочування його кров'ю та рановим відокремлюваним, що дозволяє при необхідності продовжити термін тампонади і процедура видалення тампона протікає менш болісною з меншим ризиком рецидиву кровотеч
Променева діагностика вогнепальних ушкоджень судин черевної порожнини заочеревинного простору
No full textThis article deals with the analysis of damage to the main vessels of the abdominal cavity. In particular, the article is devoted to the radiological diagnosis of damage to the vessels of the abdominal cavity caused by gunshot wounds. The article examines various methods and technologies of using X-ray and computer tomographic imaging for accurate localization and characterization of damage to the vascular bed. The author of the article emphasizes the importance of the clinical significance of such a diagnosis, its advantages, and possible limitations in its use for effective treatment of victims. A detailed review of foreign research was conducted to adapt and study the existing world experience in the direction of research for the opportunity to provide timely and high-quality assistance to victims.
The aim. The aim of the work is the theoretical substantiation of gunshot injuries to the main vessels of the abdominal cavity of the retroperitoneal space.
Scientific novelty. For the first time, a detailed analysis of damage to the main vessels of the abdominal cavity of the retroperitoneal space was carried out.
Materials and methods. Analysis of theoretical sources, comparison, induction of isolated analytical data. The research was conducted on the basis of the repository of scientific texts of the State Institution "Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine".
Results. It was determined that with the help of MSCT-angiography, signs of damage to the main vessels of the abdominal cavity can be accurately diagnosed, additional information about damage to bone structures, neighbouring organs and tissues is obtained.
Conclusions. It was determined that MSCT-angiography has become the main method of assessing gunshot injuries to the vessels of the abdominal cavity. Using this method allows you to accurately determine the location and nature of injuries, which helps doctors in choosing the optimal treatment plan for affected patients. However, it is important to consider the possible limitations of this method and to develop additional diagnostic strategies for a complete and comprehensive assessment of vascular injuriesУ цій статті розглянуто аналіз ушкодження магістральних судин черевної порожнини. Зокрема стаття присвячена променевій діагностиці ушкоджень судин черевної порожнини спричинених вогнепальними пораненнями. У статті досліджено різні методи та технології використання рентгенівського та комп'ютерного томографічного зображення для точної локалізації та характеристики ушкоджень судинного русла. Автор статті наголошує на важливості клінічного значення такої діагностики, її переваги та можливі обмеження у використанні для ефективного лікування постраждалих. Проведено детальний огляд закордонних досліджень для адаптації та вивчення наявного світового досвіду в напрямку дослідження для можливості надавати своєчасну та якісну допомогу постраждалим.
Мета. Метою роботи є теоретичне обґрунтування вогнепальних ушкоджень магістральних судин черевної порожнини заочеревинного простору.
Наукова новизна. Вперше проведено детальний аналіз ушкодження магістральних судин черевної порожнини заочеревинного простору.
Матеріали і методи: Аналіз теоретичних джерел, порівняння, індукції виокремлених аналітичних даних. Дослідження проведене на основі репозитарію наукових текстів Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України".
Результати: Визначено, що за допомогою МСКТ-ангіографії можуть бути точно діагностовані ознаки пошкодження магістральних судин черевної порожнини, отримана додаткова інформація про пошкодження кісткових структур, сусідніх органів та тканин.
Висновки. Визначено, що МСКТ-ангіографія стала основним способом оцінки вогнепальних ушкоджень судин черевної порожнини. Використання цього методу дозволяє точно визначити місце та характер пошкоджень, що допомагає лікарям у виборі оптимального плану лікування для постраждалих пацієнтів. Однак важливо враховувати можливі обмеження цього методу та розробляти додаткові стратегії діагностики для повного та комплексного оцінювання ушкоджень суди
Оцінка особливостей акустичного сигналу у дітей з позалікарняною пневмонією та пневмонією, спричиненою вірусом SARS-CoV-2, за допомогою нового приладу акустичного моніторингу «Trembita-Coronа»
No full textEarly diagnosing pneumonia caused by the SARS-CoV-2 virus is an urgent problem today. The diagnosis of pneumonia caused by the SARS-CoV-2 virus is difficult, which is why it is promising to use acoustic monitoring to speed up the diagnosis and start of therapy.
Aim: to determine the features of acoustic diagnostics of children with pneumonia caused by the SARS-CoV-2 virus using the "Trembita-Corona" acoustic monitoring device to correct and supplement traditional diagnostic methods. That is why respiratory acoustics is currently a promising scientific direction. We, pediatric specialists from Ukraine and leading specialists of the National Aviation University (Ukraine), have developed an experimental sample of the "Trembita-Corona" acoustic monitoring device. This device is used to diagnose breathing sounds. A patent protects the main constructive technical solutions of this device.
Methods. We studied 230 patients aged 1 month to 18 years. The children were divided into 3 groups: 1 group – 100 patients with САР (the PCR test for the determination of the SARS-CoV-2 virus is negative), 2 group -100 healthy children(the PCR test for the determination of the SARS-CoV-2 virus is negative), 3 group - 30 children with pneumonia caused by the SARS-CoV-2 virus the PCR test for the determination of the SARS-CoV-2 virus is positive).
The study complied with the international principles of GCP, GLP for clinical research. The protocol was approved at the meeting of the Commission on Bioethical Expertise at the National Medical University, named after O.O. Bogomolets. Mathematical processing was performed on specialized software developed in the Python language in the Google Codelabs environment. Further statistical processing of the obtained results was performed in specialized programs Medstart, EZR (R-Statistics) and "Matlab".
Results. We use the "Trembita-Corona" acoustic monitoring device to analyze sounds at different octaves. In each of the 11 octaves using the "Trembita-Corona" acoustic monitoring device, we investigated the following indicators: the average signal power, frequency of the acoustic signal and amplitude.
Using the аcoustic monitoring device "Trembita-Corona", were found differences between children with САP and healthy ones in average signal power in 0,1,2,3,4,5,6 octaves, in the frequency of the acoustic signal in 0 and 5 octaves, and in the amplitude of the acoustic signal in 0,2,3,4,5,6 octaves. Differences between children with САP and children with pneumonia caused by the SARS-CoV-2 virus in terms of average signal power in 0,1,2,3,4,5,6,7,9 octaves, frequency of the acoustic signal in 0 and 5 octaves, and amplitude of the acoustic signal in 0,1,4,5,6 octaves were also analyzed.
Differences in average signal power and amplitude of the acoustic signal between pneumonia caused by the SARS-CoV-2 virus and healthy children were determined in the 2nd octave (p<0.01). Also, differences between these groups were found in the amplitude of the acoustic signal in the 8th octave.
Conclusion. The "Trembita-Corona" acoustic monitoring device is a new and promising acoustic method for determining the location of a pathological process in the lungs. Characteristic differences were found in the average signal power and amplitude of the acoustic signal between pneumonia caused by the SARS-CoV-2 virus and healthy children (p<0.01) in the 2nd octave and in the amplitude of the acoustic signal in the 8th octaveРання діагностика пневмонії, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, є актуальною проблемою сьогодення. Діагностика пневмонії, спричиненої вірусом SARS-CoV-2 є складною, саме тому перспективним є застосування акустичного моніторингу для пришвидшення постановки діагнозу і початку терапії.
Мета: визначити особливості акустичних сигналів у дітей із пневмонією, спричиненою вірусом SARS-CoV-2, за допомогою приладу акустичного моніторингу "Trembita-Corona".
Матеріали і методи. Було досліджено 230 пацієнтів віком від 1 місяця до 18 років. Діти були розділені на 3 групи: 1 група – 100 пацієнтів з позалікарняною пневмонією (ПЛР тест на визначення вірусу SARS-CoV-2 негативний), 2 група – 100 здорових дітей (ПЛР тест на визначення вірусу SARS-CoV-2 негативний), 3 група – 30 дітей із пневмонією, спричиненою вірусом SARS-CоV-2(ПЛР тест на визначення вірусу SARS-CoV-2 позитивний).
Результати. За допомогою приладу акустичного моніторингу "Trembita-Corona" виявлено відмінності між дітьми з позалікарняною пневмонією та здоровими дітьми за середньою потужністю акустичного сигналу в 0,1,2,3,4,5,6 октавах, частотою акустичного сигналу в 0 і 5 октавах, а за амплітудою акустичного сигналу в 0,2,3,4,5,6 октавах. Були виявлені відмінності між дітьми з позалікарняною пневмонією та дітьми з пневмонією, спричиненою вірусом SARS-CoV-2, за середньою потужністю сигналу в 0,1,2,3,4,5,6,7,9 октавах, частотою звукового сигналу в 0 і 5 октавах, а за амплітудою акустичного сигналу в 0,1,4,5,6 октавах.
У 2 октаві були виявлені відмінності по середній потужності акустичного сигналу та амплітуди акустичного сигналу між пневмонією спричиненою вірусом SARS-CoV-2, та здоровими дітьми (р<0,01). Також відмінності між цими групами виявлені по амплітуді звукового сигналу у 8 октаві.
Висновки. Пристрій акустичного моніторингу "Trembita-Coronа" є новим і перспективним акустичним методом визначення локалізації патологічного процесу в легенях. Були виявлені характерні відмінності по середній потужності акустичного сигналу та амплітуди акустичного сигналу між пневмонією спричиненою вірусом SARS-CoV-2, та здоровими дітьми (р<0,01) в 2 октаві та по амплітуді звукового сигналу в 8 октав
Особливості лікування пацієнтів з коморбідною патологією: хронічним панкреатитом та гіпотиреозом з урахуванням поліморфізму гена SEPP1 (RS7579)
No full textOptimization of therapeutic regimens during the treatment of the polymorbid course of chronic pancreatitis combined with hypothyroidism is an important task of modern science.
Aim: to treat patients with comorbid pathology: chronic pancreatitis and hypothyroidism, taking into account the polymorphism of the SEPP1 gene (RS7579)
Materials and methods. During the research, we examined 128 people. Patients were divided into 3 groups. The first group included 48 patients with chronic pancreatitis, the second - 50 patients with chronic pancreatitis in combination with hypothyroidism, and the third - 30 practically healthy people.
Results. Symptoms of maldigestion decreased in 72 % of the examined patients. Signs of nutritional deficiency have significantly decreased, and general well-being has improved. Multicomponent therapy also affected mood, sleep, and reduced irritability and symptoms of depression and anxiety disorders. A multisystemic polysyndromic approach to treatment led to improvements in both pancreatic and thyroid function. The effectiveness of the treatment strategy for patients with chronic pancreatitis was dependent on individual characteristics, such as the severity of chronic pancreatitis, the presence of primary hypothyroidism, the degree of selenium deficiency and concomitant symptoms, taking into account polymorphic variants of the SEPP1 (rs7579) gene. Selenoid deficiency decreased, especially in the group with a combination of chronic pancreatitis and hypothyroidism. The improvement in thyroid hormone activity included a 40.46 % decrease in blood TSH and a 2.5-fold increase in free T4.
Conclusions. The program of complex therapy led to the normalization of the condition of patients with the G-allele genotype of the SEPP1 gene (rs7579), as evidenced by significant improvements in most of the analyzed indicators. The concentration of fecal elastase 1 and blood selenoprotein P significantly increased, and the level of serum pancreatic α-amylase significantly decreased in carriers of the AA genotype. Under the influence of therapy, there were also changes in the hormonal activity of the thyroid gland, a decrease in the concentration of total metabolites of NO, and an improvement in the health indicators of the cardiovascular system. However, for patients with the AA genotype of the SEPP1 (rs7579) gene, continuation of therapy remains important to achieve an optimal condition, in particular, to manage cholesterol levels and other cardiovascular risk factorsОптимізація терапевтичних схем під час лікування поліморбідного перебігу хронічного панкреатиту, поєднаного з гіпотиреозом, є важливим завданням сучаної науки.
Мета: провести лікування пацієнтів з коморбідною патологією: хронічний панкреатит та гіпотиреоз з урахуванням поліморфізму гена SEPP1 (RS7579).
Матеріали та методи. Під час дослідження нами обстежено 128 осіб. Пацієнти були поділені на 3 групи. До першої групи увійшло 48 хворих на хронічний панкреатит, до другої – 50 пацієнтів з хронічним панкреатитом у поєднанні з гіпотиреозом, до третьої – 30 практично здорових осіб.
Результати дослідження. Симптоми мальдигестії зменшилися у 72 % обстежених пацієнтів. Ознаки нутритивного дефіциту суттєво зменшилися, а загальне самопочуття покращилося. Багатокомпонентна терапія також вплинула на настрій, сон і зменшила дратівливість та ознаки депресивно-тривожних розладів. Мультисистемний полісиндромний підхід до лікування призвів до покращення функцій як підшлункової, так і щитовидної залоз. Ефективність лікувальної стратегії для хворих на хронічний панкреатит була залежною від індивідуальних особливостей, таких як важкість хронічного панкреатиту, наявність первинного гіпотиреозу, ступінь дефіциту селену та супутня симптоматика, з урахуванням поліморфних варіантів гена SEPP1 (rs7579). Селенодефіцит зменшився, особливо в групі з поєднанням хронічного панкреатиту і гіпотиреозу. Покращання гормональної активності щитовидної залози включало зниження рівня ТТГ крові на 40,46 % і зростання вільного Т4 у 2,5 рази.
Висновки. Програма комплексної терапії призвела до нормалізації стану пацієнтів з генотипом G-алеля гена SEPP1 (rs7579), про що свідчать значущі покращення у більшості аналізованих показників. Концентрація фекальної еластази 1 і селенопротеїну Р крові значуще зросла, а рівень сироваткової панкреатичної α-амілази суттєво зменшився у носіїв АА-генотипу. Під впливом терапії також відбулися зміни в гормональній активності щитовидної залози, зниження концентрації сумарних метаболітів NO та покращення показників здоров'я серцево-судинної системи. Однак для пацієнтів з АА-генотипом гена SEPP1 (rs7579) продовження терапії залишається важливим для досягнення оптимального стану, зокрема, для управління рівнями холестерину та іншими серцево-судинними ризиковими факторам
Фібриляція передсердь у пацієнтів з ішемічною хворобою серця: склад мікробіому кишківника та показники ехокардіографії
No full textThe aim: to find connections between gut microbiota composition and transthoracic echocardiography (TTE) indexes in patients with coronary artery disease (CAD) and atrial fibrillation (AF).
Materials and methods: 300 patients were divided into 3 groups: first (CAD) – 149 patients with CAD but without arrhythmias; second (CAD+AF) – 124 patients with CAD and AF paroxysm; and the control group – 27 patients without CAD and arrhythmias. 16-S rRNA sequencing checked gut microbiota composition. TTE was done by ALOKA SSD-5000.
Results: The II group patients were characterized by the increase of LAD (10.03 %), LAV (15.40 %) and LAVI (11.48 %) in comparison with the I group, P<0.05. The II group patients were characterized by a rise of Pseudomonadota in comparison with the I group, P<0.05. Also, II group patients were characterized by rise of Actinobacter Spp. and decrease of Blautia Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron in comparison with the I group, P<0.05. Firmicutes were correlated with AO (r=0.308), LADI (r=-0.363), RV (r=-0.470), IVS (r=-0.381), LVPW (r=-0.345), LVM (r=-0.476) and EF (r=0,312), P<0.05. Akkermansia Muciniphila was correlated with LAD (r=-0.343), LADI (r=-0.308), LAV (r=-0.494), LAVI (r=-0.488), RAV (r=-0.316), RAVI (r=-0.397), RV (r=-0.383), EF (r=0.332), P<0.05. Bifidobacterium Spp. were correlated with LAV (r=-0.487), LAVI (r=-0.327), RV (r=-0.341), IVS (r=-0.306), RWT (r=-0.389), LVM (r=-0.369), LVMI (r=-0.312), EF (r=0.317), P<0.05. Streptococcus Spp. were correlated with AO (r=0,329), LVOT (r=0,390), RV (r=0,393), IVS (r=0,648), LVPW (r=0,579), RWT (r=0,356), LVM (r=0,336), LVMI (r=0,376), P<0.05. Ruminococcus Spp. were correlated with AO (r=0,412), LVOT (r=0,351), LADI (r=-0.343), IVS (r=-0.316), LVPW (r=-0.367), LVM (r=-0.302), LVMI (r=-0.379), P<0.05.
Conclusion: Gut microbiota composition and TTE indexes play a significant role in CAD and AF pathogenesis. Firmicutes, Bifidobacterium spp., and Verrucomicrobiota (Akkermansia muciniphila) were significantly correlated with left atrium size and volume, as well as their ultrasound indexes. Bifidobacterium spp., Bacteroides Spp., Streptococcus Spp. and Ruminococcus Spp. were significantly correlated with left ventricular sizes and its hypertrophy indexesМета: виявити зв’язок між складом мікробіоти кишечника та показниками трансторакальної ехокардіографії (ТТЕ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та фібриляцією передсердь (ФП).
Матеріали і методи: 300 пацієнтів було розподілено на 3 групи: перша (ІХС) – 149 пацієнтів з ІХС без аритмій, друга (ІХС+ФП) – 124 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП і контрольна група – 27 пацієнтів без ІХС та аритмій. Cклад кишкової мікробіоти визначався шляхом 16-S рРНК секвенування. TTE виконувалась на апараті ALOKA SSD-5000.
Результати: Пацієнти ІІ групи характеризувалися збільшенням LAD (10.03 %), LAV (15.40 %) та LAVI (11.48 %) порівняно з І групою, Р<0,05. Хворі ІІ групи характеризувались підвищенням Pseudomonadota порівняно з І групою, Р<0,05. Також у хворих ІІ групи було характерно зростання Actinobacter Spp. і зниження Blautia Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron порівняно з групою I, P<0,05. Firmicutes корелювали з AO (r=0,308), LADI (r=-0,363), RV (r=-0,470), IVS (r=-0,381), LVPW (r=-0,345), LVM (r=-0,476) та EF (r=0,312), P<0,05. Akkermansia Muciniphila корелювала з LAD (r=-0,343), LADI (r=-0,308), LAV (r=-0,494), LAVI (r=-0,488), RAV (r=-0,316), RAVI (r=- 0,397), RV (r=-0,383), EF (r=0,332), P<0,05. Bifidobacterium spp. корелювали з LAV (r=-0.487), LAVI (r=-0.327), RV (r=-0.341), IVS (r=-0.306), RWT (r=-0.389), LVM (r=-0.369), LVMI (r=-0.312), EF (r=0.317), P<0.05. Streptococcus spp. корелювали з AO (r=0,329), LVOT (r=0,390), RV (r=0,393), IVS (r=0,648), LVPW (r=0,579), RWT (r=0,356), LVM (r=0,336), LVMI (r=0,376), P<0.05. Ruminococcus spp. корелювали з AO (r=0,412), LVOT (r=0,351), LADI (r=-0.343), IVS (r=-0.316), LVPW (r=-0.367), LVM (r=-0.302), LVMI (r=-0.379), P<0.05.
Висновки: Склад мікробіоти кишечника та показники TTE відіграють вирішальну роль у патогенезі ІХС та ФП. Firmicutes, Bifidobacterium spp. та Verrucomicrobiota (Akkermansia muciniphila) достовірно корелювали з розміром та об’ємом лівого передсердя, їх ультразвуковими характеристиками. Bifidobacterium spp., Bacteroides Spp., Streptococcus Spp. та Ruminococcus Spp. достовірно корелювали з розмірами лівого шлуночка та індексами його гіпертрофі
Дослідження впливу агоністів рецепторів ГПП-1 на метаболічну активність кишкової мікробіоти у пацієнтів з ЦД 2 типу
No full textThe aim: to investigate the peculiarities of the metabolic activity of the intestinal microbiota in patients with type 2 diabetes under the influence of glucagon-like peptide-1 receptor agonist therapy.
Materials and methods: 21 patients with type 2 diabetes mellitus were included in the study, the average age was 57.2±8.53 years (M±SD), the HbA1c level was 8.29±0.88 % (M±SD). Patients were prescribed raGLP-1 at the maximum tolerated dose for 6 months. Before and after the course of treatment, indicators of body composition were determined by the bioelectrical impedance method (TANITA BC-545N analyzer, Japan), characteristics of carbohydrate metabolism and the lipid spectrum of blood serum, as well as the concentration of GLP-1, trimethylamine-N-oxide (TMAO) by the immunoenzymatic method, of short-chain fatty acids (SCFA) by the method of chromatographic research.
Results. After 6 months of therapy with liraglutide against the background of a statistically significant decrease in fasting blood glucose and HbA1c levels (p<0.05), a decrease in body mass index and waist circumference (p<0.05), a decrease in the content of visceral (p<0.05 ) and total fat (p<0.05) in patients with type 2 diabetes, there was a decrease in the concentration of TMAO in blood serum (p<0.05) and an increase in the concentration of SCFA: acetic, propionic (p<0.05) in the coprofiltrate and a tendency to increase in the level of butyric acids. Data analysis also established an increase in the concentration of endogenous GLP-1 in the blood (p<0.05).
Conclusions. The detected changes in microbial metabolites may indicate a positive effect of raGLP-1 on the composition of the intestinal microbiota and its metabolic activity in patients with T2DM, which in turn contributes to the improvement of endogenous secretion of incretinsМета: дослідити особливості метаболічної активності кишкової мікробіоти у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу під впливом терапії агоністом рецепторів глюкагоноподібного пептиду -1.
Матеріали і методи: у дослідження включено 21 пацієнтів з ЦД 2 типу, середній вік становив 57,2±8,53 років (M±SD), рівень HbA1c 8,29±0,88 % (M±SD). Пацієнтам призначали арГПП-1 у максимально переносимій дозі впродовж 6 місяців. До початку та після курсу лікування визначали показники композиції тіла методом біоелектричного імпедансу (аналізатор TANITA BC-545N, Японія), характеристики вуглеводного обміну та ліпідного спектру сироватки крові, а також концентрацію ГПП-1, триметиламін-N-оксиду (ТМАО) імуноферментним методом, коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) методом хроматографічного дослідження.
Результати. Після 6 місяців терапії ліраглутидом на тлі статистично значущого зниження рівнів глюкози крові натще та HbA1c (p<0,05), зниження індексу маси тіла та об’єму талії (p<0,05), зменшення вмісту вісцерального (p<0,05) та загального жиру (p<0,05) у пацієнтів з ЦД 2 спостерігалось зниження концентрації в сироватці крові ТМАО (p<0,05) та підвищення в копрофільтраті концентрації КЛЖК: оцтової, пропіонової (p<0,05) та тенденція до зростання рівня масляної кислот. Аналіз даних також встановив підвищення концентрації ендогенного ГПП-1 в крові (p<0,05).
Висновки. Виявлені зміни мікробіальних метаболітів можуть свідчити про позитивний вплив арГПП-1 на склад кишкової мікробіоти та її метаболічну активність у пацієнтів з ЦД2, що своєю чергою сприяє покращенню ендогенної секреції інкретині
Прогностичне значення катестатину у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом 2 типу
No full textThe aim of this study was to determine predictors of cardiovascular complications of arterial hypertension (AH) and type 2 diabetes mellitus (T2DM) and investigate the prognostic potential of catestatin (CST) and relaxin-2 (RLN-2) in this patient population.
Materials and methods. The research was performed in accordance with all ethical principles of the Declaration of Helsinki. All study participants signed a written informed consent. This study involved 106 patients with primary hypertension and 30 healthy volunteers. 55 hypertensive patients had comorbid T2DM. Plasma CST and RLN-2 levels were measured by an enzyme-linked immunosorbent assay. Major adverse cardiovascular events (MACE) were collected during 12-month follow-up via telephone interviews at visits in months 3, 6, 9, and 12. The end points of this study were acute myocardial infarction, ischemic stroke, acute heart failure and cardiac death. Statistical data analysis was performed using the SPSS 25.0 statistical software.
Results. 13 end-points were registered in patients with AH during the 12-month follow-up period, but the difference in frequency of MACE occurrence between patients with AH and T2DM and hypertensive patients without T2DM was insignificant (p=0.181). The Cox proportional hazard model indicated CST (p=0.01), but not RLN-2 (p=0.20), as an independent predictor of MACE in hypertensive patients. Age (p=0.01), AH duration (p=0.03), presence of T2DM (p=0.03), HOMA-IR index (p=0.02), insulin (p=0.02) and uric acid levels (p=0.02) were also established as independent factors of end-points occurrence.
Conclusions. CST is an independent factor for predicting cardiovascular complications of AH, which allows us to consider it as a prognostic biomarker in patients with AH, especially hypertensive patients with comorbidity T2DMМетою даного дослідження було визначення предикторів серцево-судинних ускладнень гіпертонічної хвороби (ГХ) та цукрового діабету 2 типу (ЦД2т) та вивчення прогностичного потенціалу катестатину (КТС) і релаксину-2 (РЛН-2) у цій популяції пацієнтів.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося відповідно до всіх етичних принципів Гельсінської декларації. Усі учасники дослідження підписали письмову інформовану згоду. У дослідженні взяли участь 106 пацієнтів з первинною гіпертензією та 30 здорових добровольців. 55 пацієнтів з ГХ мали коморбідну патологію ЦД2т. Рівні КТС і РЛН-2 у плазмі крові вимірювали за допомогою імуноферментного аналізу. Дані про розвиток серйозних серцево-судинних подій (СССП) були зібрані протягом 12-місячного спостереження за допомогою телефонного опитування на 3, 6, 9, 12 місяцях дослідження. Кінцевими точками цього дослідження були гострий інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, гостра серцева недостатність та смерть з серцево-судинних причин. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою статистичного програмного забезпечення SPSS 25.0.
Результати. У пацієнтів з ГХ протягом 12-місячного періоду спостереження було зареєстровано 13 кінцевих точок, але різниця в частоті виникнення СССП між пацієнтами з ГХ і ЦД2т та пацієнтами з ГХ без ЦД2т була статистично незначущою (р=0,181). Модель пропорційних ризиків Кокса визначила КТС (p=0,01), але не РЛН-2 (p=0,20), як незалежний предиктор СССП у пацієнтів з ГХ. Вік (p=0,01), тривалість ГХ (p=0,03), наявність ЦД2т (p=0,03), індекс HOMA-IR (p=0,02), рівні інсуліну (p=0,02) та сечової кислоти (p=0,02) також були встановлені як незалежні фактори виникнення кінцевих точок.
Висновки. КТС є незалежним фактором прогнозування серцево-судинних ускладнень ГХ, що дозволяє розглядати його як прогностичний біомаркер у пацієнтів на ГХ, особливо у пацієнтів з ГХ та коморбідною патологією ЦД2
Прогнозування аномальних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією
No full textThe purpose of the study was to elaborate on a prognostic model for predicting the development of abnormal uterine bleeding in women of reproductive age with accompanying extragenital disorders based on mathematical methods.
Materials and methods. The study, which was in 2019-2022, involved 100 women of reproductive age with AUB and accompanying extragenital disorders under observation, who made up the main group. The control group comprised 50 women of reproductive age undergoing medical checkups. On the basis of 23 diagnostic indicators, the most informative ones were mathematically selected for the prognosis of AUB in women with extragenital abnormalities.
Results and their discussion. The prognosis of the risk of developing AUB in women of reproductive age with extragenital disorders was carried out on a double scale (0 – low probability, 1 – high probability). The search for diagnostically informative factors involved a set of 23 working indicators that were investigated in the examined patients using four levels of the risk scale. In order to solve this issue, the factors that have the greatest importance in the formation of the prognosis were selected using discriminant analysis methods, and a corresponding mathematical model was created. The classification functions made it possible to enter the practical plane and form rules for assessing the presence/absence of the risk of developing AUB in patients of reproductive age with extragenital disorders. The corresponding expressions are the following equations:
NP = BAS ART*75.57+FSH*2.96+prolac*0.02+estrad*0.02-40.78
PP = BAS ART*105.35+FSH*0.79+prolac*0.1+estrad*0.08-114.49,
where NP is a negative prognosis, PP is a positive prognosis.
If NP > PP, then the most likely prognosis is the absence of AUB in the patient; otherwise, if PP > NP – there is an increased risk of AUB.
Conclusion. Pulsation index in the basal arteries of the uterus, FSH, prolactin and estrogens are prognostically significant indicators for predicting the risk of abnormal uterine bleeding in patients of reproductive age with extragenital disorders. The above formula, obtained from the conducted discriminant analysis, makes it possible to predict bleeding in a specific patientМетою роботи є розроблення прогностичної моделі прогнозування розвитку аномальних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку із супутньою екстрагенітальною патологією на основі математичних методів.
Матеріали та методи. З 2019 по 2022 р.р. під спостереженням перебувало 100 жінок репродуктивного віку з АМК та супутньою екстрагенітальною патологією, які становили основну групу. Група контролю – 50 жінок репродуктивного віку, що звернулися для проходження профогляду. На основі 23 діагностичних показників було математично відібрано найбільш інформативні для прогнозу АМК в жінок з екстрагенітальною патологією.
Результати та їх обговорення. Прогнозування ризику розвитку АМК в жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією проводили за двобальною шкалою (0 – низька ймовірність, 1 – висока ймовірність). Пошук діагностично інформативних факторів здійснювався на множині з 23 робочих показників, які було досліджено в обстежених пацієнток з використанням чотирьох рівнів шкали ризиків. З огляду на це шляхом використання методів дискримінантного аналізу було відібрано фактори, що мають найбільше значення у формуванні прогнозу, та побудовано відповідну математичну модель. Класифікаційні функції дали змогу вийти в практичну площину та сформувати правила для оцінювання наявності / відсутності ризику виникнення АМК в пацієнток репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією. Відповідними виразами є такі рівняння:
НП = БАЗ АРТ*75,57+ФСГ*2,96+пролак*0,02+естрад*0,02-40,78
ПП = БАЗ АРТ*105,35+ФСГ*0,79+пролак*0,1+естрад*0,08-114,49,
де НП – негативний прогноз, ПП – позитивний прогноз.
Якщо НП > ПП, то найбільш імовірним прогнозом є відсутність у пацієнтки АМК, і навпаки, якщо ПП > НП, існує підвищений ризик виникнення АМК.
Висновок. Для прогнозування ризику виникнення аномальної маткової кровотечі в пацієнток репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією прогностично значущими показниками є пульсаційний індекс у базальних артеріях матки, ФСГ, пролактин та естрогени. Наведена формула, отримана внаслідок проведеного дискримінантного аналізу, дає змогу прогнозувати кровотечу в конкретної пацієнтк