ScienceRise: Medical Science
Not a member yet
556 research outputs found
Sort by
Особливості харчової поведінки дітей молодшого шкільного віку в контексті реалізації реформи шкільного харчування
No full textThe aim of this study is to study the peculiarities of the eating behaviour of children of primary school age, their food preferences, choice of products and attitudes towards school meals, food habits in the choice of products and attitudes towards the school canteen in the context of the implementation of the school meal reform.
Materials and methods. A large-scale medical and sociological study was conducted, which included children (5,401) of primary school age (from 6 to 10 years old) and their parents (4,347 people) from various schools in Kyiv, Vinnytsia, and Donetsk regions. The questionnaires included questions about food preferences, frequency of consumption of different foods, attitudes towards school meals and factors that influence food choices. The collected data were processed and analyzed using descriptive statistics methods in Excel.
Research results indicate a significant level of awareness of the importance of a healthy diet by most children, but an insufficient level of water consumption, an insufficient understanding of the importance of nutrition for maintaining health by children, high popularity of high-carbohydrate products and a low level of satisfaction of some parents with school meals.
Conclusions. The conducted analytical research revealed several educational and organizational problems related to the introduction of healthy food in schools, especially within the framework of reforming school food programs. According to the Strategy for reforming the school nutrition system, compliance with the principles of healthy nutrition, ensuring high-quality, safe and healthy nutrition, and improving the taste properties of school nutrition compliance with the principles of healthy nutrition, is extremely important for the preservation of children's health and the prevention of chronic non-infectious diseases. The results of our research indicate the need for additional educational programs for children and parents, the gradual introduction of new food standards, as well as ensuring the availability of healthy food in school canteens, and the implementation of social projects that will contribute to the formation of healthy eating habitsМетою даного дослідження є вивчення особливостей харчової поведінки дітей молодшого шкільного віку, їхніх харчових уподобань, вибору продуктів та ставлення до шкільного харчування, харчових звичок у виборі продуктів та відношення до шкільної їдальні в контексті реалізації реформи шкільного харчування.
Матеріали та методи Проведено масштабне медико-соціологічне дослідження, яке охопило дітей (5401) молодшого шкільного віку (від 6 до 10 років) та їхніх батьків (4347 осіб) з різних шкіл Київської, Вінницької та Донецької областей. Анкети містили питання про харчові уподобання, частоту споживання різних продуктів, ставлення до шкільного харчування та фактори, які впливають на вибір їжі. Зібрані дані було оброблено та проаналізовано за допомогою методів дескриптивної статистики в програмі Excel.
Результати дослідження свідчать про значний рівень усвідомлення більшістю дітей важливості здорового харчування, проте визначено недостатній рівень споживання ними води, недостатнє розуміння важливості харчування для збереження здоров’я частиною дітей, високу популярність високовуглеводних продуктів та низький рівень задоволеності частини батьків шкільним харчуванням.
Висновки. Проведене аналітичне дослідження виявило ряд освітніх і організаційних проблем, пов'язаних з впровадженням здорового харчування в школах, особливо в межах реформування шкільного харчування. Відповідно до Стратегії реформування системи шкільного харчування дотримання принципів здорового харчування, забезпечення якісного, безпечного та здорового харчування, удосконалення смакових властивостей шкільного харчування, дотримання принципів здорового харчування, є вкрай важливим для збереження здоров'я дітей та профілактики хронічних неінфекційних захворювань. Результати нашого дослідження вказують на необхідність додаткових освітніх програм для дітей і батьків, поступового впровадження нових харчових стандартів, а також забезпечення доступності здорової їжі в шкільних буфетах, впровадження соціальних проектів, що сприятиме формуванню здорових харчових звичо
Роль ультразвукової денситометрії для скринінгової діагностики остеопенічного синдрому у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом
No full textJuvenile idiopathic arthritis (JIA) in children remains one of the most severe medical and social problems in the world. One of the complications of the disease is the development of osteopenic syndrome (OS) with the possible formation of osteoporosis. Therefore, in the process of monitoring patients with JIA, it is necessary to monitor the structural and functional state of bone tissue.
The aim of the study was to determine the role of ultrasound densitometry (UD) for the screening diagnosis of OS in children with JIA.
Materials and methods: examined 63 children with JIA aged 5 to 18 years. All patients underwent a general clinical examination and determination of the serum content of 25 hydroxyvitamin D (25 (OH) D) and UD to assess the mineral density of bone tissue.
Results. In children with JIA, 41.76 % of cases were diagnosed with OS of various degrees of severity, which corresponds to the results of many studies conducted using such a "gold standard" of diagnosis as dual-energy X-ray absorptiometry (DXA). At the same time, osteopenia I degree was diagnosed in 20.0 % of cases, II degree – in 35.0 % of cases, III degree – in 30.0 % of cases, and in 3 patients (15.0 %) the Z-index was below -2 .5, which meets the criteria for osteoporosis. It was established that children with OS were older than children without this syndrome, significantly more often complained of pain in the joints, morning stiffness and restriction of movements, and during examination, joint deformity was more often detected in them. In addition, children with OS were characterized by a significantly lower level of 25 (OH)D in blood serum (17.3 [14.3, 25.8] vs 28.8 [20.6, 46.3] ng/ml; p< 0.05).
Conclusions. UD can be used for screening diagnosis of OS in children with JIA. The ease of use of ultrasound densitometry devices, the absence of radiation exposure of the child, the possibility of conducting an examination at the bedside, and the low cost are clear advantages of this method of examining bone mineral density compared to DXAЮвенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) у дітей залишається однією із серйозних медико-соціальних світових проблем. Одним із ускладнень хвороби є розвиток остеопенічного синдрому (ОС) з можливим формуванням остеопорозу. Тому в процесі спостереження хворих на ЮІА необхідно моніторувати структурно-функціональний стан кісткової тканини.
Метою дослідження було визначення ролі ультразвукової денситометрії (УД) для скринінгової діагностики ОС у дітей з ЮІА.
Матеріали та методи: обстежено 63 дитини з ЮІА віком від 5 до 18 років. Усім хворим проведено загальноклінічне дослідження, визначення вмісту у сироватці крові 25 гідроксивітаміну Д (25 (OH) Д) та УД для оцінки мінеральної щільності кісткової тканини.
Результати. У дітей з ЮІА в 41,76 % випадків був діагностований ОС різного ступеня вираженості, що відповідає результатам багатьох досліджень, проведених за допомогою такого «золотого стандарту» діагностики, як двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія (ДРА). При цьому I ступінь остеопенії був діагностований в 20,0 % випадків, II ступінь – в 35,0 % випадків, III ступінь – в 30,0 % випадків та у 3 хворих (15,0 %) Z-індекс був нижче -2,5, що відповідає критеріям остеопорозу. Встановлено, що діти з ОС були старші за віком, аніж діти без даного синдрому, достовірно частіше скаржилися на болі у суглобах, ранкову скутість та обмеження рухів, а при огляді в них частіше виявлялася дефігурація суглобів. Крім того, діти з ОС характеризувалися значно нижчим рівнем 25 (OH)Д в сироватці крові (17,3 [14,3; 25,8] проти 28,8 [20,6; 46,3] нг/мл; р<0,05).
Висновки. УД може використовуватися для скринінгової діагностики ОС у дітей з ЮІА. Простота у використанні апаратів ультразвукової денситометрії, відсутність радіаційного опромінення дитини, можливість проведення обстеження біля ліжка та низька вартість є явними перевагами даного метода дослідження мінеральної щільності кісткової тканини порівняно з ДР
Валідація української версії анкети оцінки якості життя з тинітусом "Tinnitus Handicap Inventory"
Full text linkTinnitus (the sensation of ringing or noise in the ears) is a common condition, particularly associated with hearing impairments, and significantly affects patients' quality of life, especially due to disturbances in sleep, concentration, and the deterioration of emotional well-being. One of the most widely used tools for assessing the severity of tinnitus symptoms is the Tinnitus Handicap Inventory (THI) questionnaire. It was developed to comprehensively evaluate the impact of tinnitus on various aspects of a patient's life, and as a result, this questionnaire has gained international recognition. Validating the Ukrainian version of the Tinnitus Handicap Inventory will ensure the accuracy and reliability of data related to the impact of tinnitus on patients. It will allow for the integration of the tool into clinical practice for more effective monitoring of patient status and selection of optimal treatment methods.
The aim of the study: To validate the Ukrainian version of the "Tinnitus Handicap Inventory" questionnaire for evaluating the quality of life of patients with tinnitus.
Materials and methods: A total of 65 individuals participated in the study. Based on the established diagnosis of sudden sensorineural hearing loss (35 individuals) or chronic sensorineural hearing loss (30 individuals), the patients were divided into Group A and Group B. The study design involved conducting questionnaires, otolaryngological examinations, and full audiological assessments. The questionnaires were administered to all patients twice — at the time of hospitalization and discharge from the otolaryngology department. Two questionnaires were used: the Tinnitus Handicap Inventory and a 10-point VAS (Visual Analog Scale) for quality of life.
Results: When evaluating dynamic changes in THI questionnaire data during treatment, patients with sensorineural hearing loss (SNHL) and tinnitus showed statistically significant changes between the initial and follow-up measurements (p<0.0001). The psychometric sensitivity of the Ukrainian version of the THI questionnaire is high. No significant difference was observed for patients with chronic sensorineural hearing loss (CSNHL) and tinnitus. Based on the statistical analysis of the survey data from Group B, it can be concluded that the reliability of the psychometric measure is high (r>0.8), and the validation of the questionnaire is complete.
Conclusions: According to current data, the Tinnitus Handicap Inventory consists of 25 simple questions and has several advantages over other scales or questionnaires, including its widespread use and integration into otolaryngological and neurological practice. This questionnaire is one of the most recognized and frequently used tools to assess tinnitus's impact on patients' quality of life worldwide. The Ukrainian version of the Tinnitus Handicap Inventory has successfully passed psychometric evaluation, making it sensitive, reliable, and valid. All stages of validation of the Ukrainian adapted translation of the Tinnitus Handicap Inventory have been successfully completed, and its use in clinical practice for assessing the quality of life of patients with tinnitus is therefore justifiedТинітус (відчуття шуму в вухах), є поширеним явищем, особливо при порушеннях слуху, яке суттєво впливає на якість життя пацієнтів, зокрема внаслідок порушення сну, концентрації уваги та погіршення психоемоційного стану. Одним з найбільш популярних інструментів для оцінки тяжкості симптому тинітусу є опитувальник Tinnitus Handicap Inventory (THI). Він був розроблений для комплексної оцінки впливу тинітусу на різні аспекти життя пацієнта, внаслідок чого дана анкета здобула визнання у світі.Валідація української версії Tinnitus Handicap Inventory дозволить забезпечити точність і достовірність даних, що стосуються впливу тинітусу на пацієнтів, а також дозволить інтегрувати інструмент в клінічну практику для ефективнішого моніторингу стану пацієнтів і вибору оптимальних методів лікування.
Мета роботи. Валідувати україномовну версію анкети для оцінки якості життя із тинітусом «Tinnitus Handicap Inventory».
Матеріали і методи. Всього в дослідженні прийняло участь 65 осіб. У відповідності до встановленого діагнозу гостра сенсоневральна приглухуватість ГСНП (35 осіб) або хронічна сенсоневральна приглухуватість ХСНП (30 осіб) пацієнти були розподілені на групу А та групу Б. Дизайн дослідження передбачав проведення анкетування, отоларингологічного огляду та повного аудіологічного обстеження. Анкетування було проведено всім пацієнтам двічі - на момент госпіталізації та виписки із стаціонару отоларингологічного відділення. Для анкетування було використано 2 анкети - «Tinnitus Handicap Inventory» та 10-и бальний ВАШ якості життя.
Результати: при оцінці динамічних змін даних анкети ТНІ впродовж лікування у пацієнтів з ГСНП та тинітусом було отримано достовірно значущі зміни між початковими та повторними значеннями при р<0,0001, психометричний показник чутливості до змін української версії опитувальника ТНІ є високим. При анкетуванні хворих з ХСНП та тинітусом достовірної різниці виявлено не було. Спираючись на аналіз статистичних даних анкетувань хворих групи Б можна стверджувати, що психометричний показник надійності є високим (r>0,8), а валідація опитувальника є завершеною.
Висновки: Згідно із сучасними даними, опитувальник «Tinnitus Handicap Inventory» складається із 25 простих питань та має низку переваг перед іншими шкалами або анкетами, в тому числі його розповсюдженість та інтеграція в отоларингологічну та неврологічну практику. Даний опитувальник є одним з найбільш визнаних і часто використовуваних інструментів для оцінки впливу тинітусу на якість життя пацієнтів в світі. Українська версія опитувальника «Tinnitus Handicap Inventory» успішно пройшла оцінку психометричних характеристик, тому може вважатись чутливою, надійною та валідною. Всі етапи валідації українського адаптованого перекладу опитувальника «Tinnitus Handicap Inventory» пройшли успішно, тому його використання в клінічній практиці для оцінки якості життя хворих із тинітусом є обгрунтовани
Значення комп’ютерної реконструкції в лікуванні внутрішньосуглобових переломів дистального відділу плечової кістки
No full textThe aim of the work was to study the role of computer reconstruction and additive technologies in the planning of surgical treatment of intra-articular fractures of the distal part of the humerus in the early post-traumatic period.
Materials and methods: the results of treatment of 44 patients with fractures of the distal part of the humerus aged from 22 to 65 years were studied.
All patients underwent MSCT in the preoperative period. In 45.5 % (20) cases, in order to increase the effectiveness of preoperative planning, simulation osteosynthesis was performed on an individual printed model of the damaged bone.
After completion of preoperative planning, all patients underwent osseous metallo-osteosynthesis in the first week after receiving the injury. In order to assess the effectiveness of the application of visualization techniques, a survey of the operating team was carried out regarding the informativeness of the conducted instrumental studies.
Results. The average duration of surgical intervention among patients in the clinical group with standard preoperative planning was 105.9 ± 9.15 minutes. The average results of the survey of the surgical team after the surgical interventions in the specified clinical group were 21.2 ± 2.8 points.
The average duration of surgery among patients of the second clinical group, whose preoperative planning included not only the assessment of MSCT results of the damaged segment, but also simulated osteosynthesis with the selection and application of optimal metal fixators, was 54.6 ± 7.14 minutes. The average results of the survey of the surgical team were 31.2 ± 1.7 points.
Conclusions. The use of a combination of visualization technologies and 3D printing allows to reduce the time the patient spends in the operating room and increase the effectiveness of preoperative planning.
Performing simulated osteosynthesis in the preoperative period allows you to develop an individual technique of repositioning bone fragments and use the optimal standard size of the cortical metal fixator with the distribution of the most favourable compression points of bone fragmentsМетою роботи стало дослідження ролі комп’ютерної реконструкції та адитивних технологій при плануванні оперативного лікування внутрішньосуглобових переломів дистального відділу плечової кістки у ранньому післятравматичному періоді.
Матеріали і методи: досліджені результати лікування 44 пацієнтів з переломами дистального відділу плечової кістки віком від 22 до 65 років.
Всім пацієнтам було проведено МСКТ у доопераційному періоді. У 45,5% (20) випадках з метою підвищення ефективності передопераційного планування виконувалось проведення симуляційного остеосинтезу на індивідуальній принтованій моделі ушкодженої кістки.
По завершенню передопераційного планування усім хворим виконано накістковий металоостеосинтез у перший тиждень з моменту отримання травми. З метою оцінки ефективності застосування візуалізаційних методик виконували анкетування операційної бригади відносно інформативності проведених інструментальних досліджень.
Результати. Середні показники тривалості оперативного втручання серед пацієнтів клінічної групи із стандартним передопераційним плануванням становили 105,9 ± 9,15 хвилин. Усереднені результати анкетування хірургічної бригади за анкетою «Surgical feedback» після виконаних оперативних втручань в означеній клінічній групі становили 21,2 ± 2,8 бали.
Середні показники тривалості оперативного втручання серед пацієнтів другої клінічної групи, передопераційне планування яких включало не тільки оцінку результатів МСКТ ушкодженого сегмента, а й симуляційний остеосинтез із підбором та застосуванням оптимальних металофіксаторів, становили 54,6 ± 7,14 хвилин. Усереднені результати анкетування хірургічної бригади за анкетою «Surgical feedback» становили 31,2 ± 1,7 бали.
Висновки. Застосування комбінації візуалізаційних технологій та 3D- принтування дозволяє досягти зменшення часу, який пацієнт проводить в умовах операційної та підвищити ефективність передопераційного планування.
Виконання симуляційного остеосинтезу в передопераційному періоді дозволяє розробити індивідуальну техніку репозиції кісткових відламків та використати оптимальний типорозмір кортикального металофіксатора із розподіленням найбільш сприятливих точок компресії кісткових відламкі
Модуляція мікробіому кишківника шляхом призначення постбіотиків у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та фібриляцією передсердь
No full textThe aim: is to improve gut microbiota composition by the long-term postbiotics (glycine and propionic acid) supplementation in patients with coronary artery disease (CAD) and atrial fibrillation (AF).
Materials and methods: 40 patients were divided into 3 groups: first (CAD) – 14 patients with CAD but without arrhythmias; second (CAD+AF) – 18 patients with CAD and AF paroxysm; and the control group – 8 patients without CAD and arrhythmias. 16 patients from the II group received basic therapy, according to the latest ESC guidelines, and postbiotic supplementation: rebamipide (2-(4-chlorobenzoylamino)-3-[2(1H))-quinolon-4-yl] propionic acid) by 100 mg 3 times a day and glycine by 100 mg 3 times a day during 6 months. 16-S rRNA sequencing checked gut microbiota composition.
Results: The II group patients had a significant rise in Pseudomonadota (by taxonomic analysis), Actinobacter Spp. and a decrease in Blautia Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron compared with the I group, P<0.05. Long-term postbiotics supplementation for patients with coronary artery disease and atrial fibrillation leads to a significant decrease in Firmicutes/ Bacteroides ratio, P<0.05; a significant rise in Verrucomicrobiota and a decrease in Firmicutes, P<0.05; a significant increase in Lactobacillus spp., Akkermansia muciniphila, Blautia spp., Prevotella spp. and a decrease in Streptococcus spp. and Methanosphaera stadmanae, P<0.05. A significantly lower F/B ratio was found in the patients with long-term postbiotics supplementation in comparison with placebo group patients, P<0.05. A significant increase in Actinomycetota was found in the patients with long-term postbiotics supplementation compared to placebo group patients, P<0.05. A significant increase in probiotic species (Akkermansia muciniphila, Blautia spp., Eubacterium Rectale, and Prevotella spp.) and a decrease in species, associated with cardiometabolic disorders (Streptococcus spp.) was found in the patients with long term postbiotics supplementation in comparison with placebo group patients, P<0.05.
Conclusion: Long-term postbiotics supplementation for patients with coronary artery disease and atrial fibrillation leads to positive gut microbiota modulationМета: покращити склад мікробіому кишківника тривалого прийому постбіотиків (гліцину та пропіонової кислоти) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та фібриляцією передсердь (ФП).
Матеріали і методи: 40 пацієнтів були розподілені на 3 групи: перша (ІХС) – 14 пацієнтів з ІХС, але без аритмій, друга (ІХС+ФП) – 18 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП, контрольна група – 8 пацієнтів без ІХС та аритмії. 16 пацієнтів І групи отримували базову терапію згідно з останніми рекомендаціями ESC та препарати постбіотиків: ребаміпід (2-(4-хлорбензоіламіно)-3-[2(1Н))хінолон-4-іл]пропіонова кислота) 100 мг 3 рази на добу та гліцин по 100 мг 3 рази на добу протягом 6 міс. Секвенування 16-S рРНК визначало склад мікробіому кишківника.
Результати. У хворих ІІ групи спостерігалося достовірне підвищення Pseudomonadota (за таксономічним аналізом), Actinobacter Spp. та зниження Blautia Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron порівняно з І групою, P<0,05. Тривале застосування постбіотиків у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та фібриляцією передсердь призводить до значного зниження співвідношення Firmicutes/Bacteroides, P<0,05; значного зростання Verrucomicrobiota та зменшення Firmicutes, P<0,05; значного збільшення Lactobacillus spp., Akkermansia muciniphila, Blautia spp., Prevotella spp. і зниження Streptococcus spp. і Methanosphaera stadmanae, P<0,05. Значно нижче співвідношення F/B було виявлено у пацієнтів, які довгостроково приймали постбіотики, порівняно з пацієнтами групи плацебо, P<0,05. Значне збільшення Actinomycetota було виявлено у пацієнтів, які довго приймали постбіотики, порівняно з пацієнтами групи плацебо, P<0,05. Значне збільшення видів пробіотиків (Akkermansia muciniphila, Blautia spp., Eubacterium Rectale та Prevotella spp.) та зменшення видів, пов’язаних із кардіометаболічними розладами (Streptococcus spp.), було виявлено у пацієнтів, які довготривало приймали постбіотики, порівняно з пацієнтів групи плацебо, P<0,05.
Висновок: Tривале застосування постбіотиків пацієнтами з ішемічною хворобою серця та фібриляцією передсердь призводить до позитивних змін мікробіому кишківник
Гендерні відмінності пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки у пацієнтів з артеріальною гіпертензією при віковий еволюції
No full textAge-related changes in the elastic properties of the arterial wall in patients with arterial hypertension increase the risk of CV events. Additional CV risk factors in women lead to gender differences in vascular stiffness.
The aim: to determine changes in the elastic properties of the arterial wall in patients with hypertension depending on gender, with considering of the age-related changes.
Materials and methods: 258 patients with arterial hypertension stage II were examined: 132 women (55.56±7.69 years) and 126 men (51.75±8.42 years). By age, patients were divided into 5 subgroups (37–45, 45–49, 49–54, 54–58 and 58–69 years). The following were assessed: pulse wave velocity in the aorta (PWVao), central systolic blood pressure in the aorta (SBPao), central pulse blood pressure (cPBP), augmentation index in the aorta (Aix ao) and on the brachial artery (Aix br), PWV index (PWVind), amplification blood pressure (BPamp), pulse blood pressure index (C/B indPBP).
Results: In the absence of differences in peripheral hemodynamics in all groups, women aged 49-54 years had a magnification of the PWV by 2 m/s, and, in comparison with men, this difference was 1.65 m/s (p <0.05). Aix br and Aix ao were also superior to men in all groups, and in 49-54 years old, this difference was greatest and amounted to 39 % and 20 %, respectively. At this age, SBPao was also significantly raised in women, with a difference of 15 mmHg relative to men (p=0.038). In all age groups, women had negative values of the BPamp in contrast to men. In women, PWV correlated with the duration of hypertension (r=0.21; p<0.05), SBP (r=0.40), DBP (r=0.35), cPBP (r=0.43), in contrast to men, where PWVao was associated only with the heart rate (r=0.30).
Conclusion: In women with hypertension, changes in vascular wall stiffness occur earlier than in men with significant growth at 49–54 years. In women, the elastic properties of arteries are associated with the level of blood pressure and duration of the disease, and in men - with the level of the heart rateВікові зміни пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки у пацієнтів з артеріальною гіпертензією збільшують ризик СС подій. Наявність додаткових факторів СС ризику у жінок зумовлює ґендерні відмінності жорсткості судин.
Мета: визначення змін пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки у хворих на АГ залежно від статі з урахуванням вікових змін.
Матеріали та методи: Обстежено 258 пацієнтів з АГ ІІ стадії, 132 жінки (55,56±7,69 років) та 126 чоловіків (51,75±8,42 роки). За віком пацієнти були поділені на 5 підгруп (37–45; 45–49; 49–54; 54–58 та 58–69 років). Оцінювалися: швидкість поширення пульсової хвилі в аорті (ШРПХао), центральний систолічний АТ в аорті (САТао), центральний пульсовий АТ (цПАТ), індекс аугментації в аорті (Aix ao) та на плечовій артерії (Aix br), індекс ШРПХ (ШРПХінд), ампліфікаційний АТ (АТамп), індекс пульсового АТ (C/B індПАТ).
Результати: За відсутності відмінностей периферичної гемодинаміки у всіх групах у жінок в віці 49-54 року спостерігався різкий підйом ШРПХ на 2 м/с і порівняно з чоловіками така різниця склала 1,65 м/с (р<0,05). Aix br та Aix ао також перевершував чоловіків у всіх групах, а в 49-54 роки ця різниця була найбільшою і склала 39 % та 20 % відповідно. У цьому ж віці теж різко збільшувався САТао у жінок, з різницею по відношенню до чоловіків в 15 мм рт.ст. (р = 0,038). У всіх вікових групах у жінок АТамп. мало негативні значення на відміну від чоловіків. У жінок ШРПХ корелювала зі стажем АГ (r=0,21; р<0,05), рівнем САТ (r=0,40), ДАТ (r=0,35), цПАТ (r=0,43), на відміну від чоловіків, де ШРПХ асоціювалася лише з ЧСС (r=0,30).
Висновок: У жінок з АГ зміна жорсткості судинної стінки настає раніше, ніж у чоловіків із значним зростанням у 49-54 роки. У жінок еластичні властивості артерій асоційовані з рівнем артеріального тиску та тривалістю захворювання, а у чоловіків – з рівнем ЧС
Дослідження стану слухової системи у осіб, що зазнали впливу підвищеного гідростатичного тиску
Full text linkAs diving depth increases, various environmental factors influence the human body, potentially triggering a range of physiological and psychological responses. One of the most significant factors is hydrostatic pressure. To ensure safe diving, tables and additional devices are used to pre-plan the route and create a dive profile that helps prevent unpleasant and hazardous complications. Among pathological conditions that may arise during or after diving, ear damage is one of the most common, occurring in 40–63 % of cases, according to various authors.
The aim of the study: This study aims to assess the condition of both the sound-conducting and sound-perceiving components of the auditory system in divers.
Materials and methods: Between 2019 and 2023, the Department of Otorhinolaryngology at Bogomolets National Medical University conducted examinations and collected data from 59 individuals engaged in scuba diving with specialized equipment. The inclusion criteria were ages 18 to 55 and professional certification. Initial screening involved medical history collection and ENT examination. The following audiological assessments were conducted: pure-tone audiometry and impedance audiometry. Additional parameters such as total number of dives, maximum dive depth, and time since the last dive were also recorded.
Results and discussion: Pure-tone audiometry results showed that median hearing thresholds in Group 1 were around 10 dB, whereas in Group 2, they were approximately 5 dB. Moreover, Group 1 exhibited significantly higher bone conduction thresholds across all tested frequencies.
Conclusions: A strong positive correlation was established between anamnestic data (number of dives, maximum dive depth, and diving experience) and elevated bone conduction thresholds. This indicates that prolonged exposure to hydrostatic pressure and other diving-related factors (e.g., pressure changes, acoustic effects, potential barotrauma) may contribute to progressive hearing impairment. The strongest correlation between diving experience and perceptual sensitivity thresholds was observed, suggesting a cumulative effect on the auditory system. These findings emphasize the importance of regular auditory health monitoring among both professional and recreational divers and highlight the need to develop preventive measures to mitigate the adverse effects of increased hydrostatic pressure on the auditory systemЗі збільшенням глибини занурення на організм людини діють змінні чинники навколишнього середовища, що може викликати низку фізіологічних та психологічних реакцій. Одним із найвагоміших факторів виступає гідростатичний тиск. Для безпечного дайвінгу існують таблиці та додаткові прилади, які допомагають запланувати завчасно маршрут та створити профіль занурення, який би попередив розвиток неприємних та небезпечних ускладнень. Серед патологічних станів, що можуть виникнути після або під час дайвінгу, одним із частих є ураження вуха за даними різних авторів – від 40 до 63 % .
Мета роботи полягає в дослідженні стану звукопровідного та звукосприймаючого апарату у дайверів.
Матеріали і методи дослідження: з 2019 по 2023 рр. на кафедрі оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця було обстежено та зібрано дані 59 осіб, що займаються підводним плаванням зі спеціальним спорядженням. Критерієм відбору був вік осіб від 18 до 55 років та професійна сертифікація. Попередній відбір обстежуваних включав збір анамнезу та огляд ЛОР-органів. Надалі всім пацієнтам були проведені такі дослідження: порогова тональна аудіометрія, імпедансометрія. Встановлювалась загальна кількість занурень, максимальна глибина занурення та час після останнього занурення.
Результати та їх обговорення: за даними порогової тональної аудіометрії у пацієнтів 1-ої групи медіанні значення коливаються в межах 10 дБ, а 2-ї близько 5 дБ. За даними порогової тональної аудіометрії у пацієнтів 1-ої групи відзначається достовірно вищі пороги кісткового проведення на всьому діапазоні досліджуваних частот.
Висновки: встановлено стійку позитивну кореляцію між анамнестичними даними (кількість занурень, максимальна глибина занурень та стаж) і підвищенням порогів кісткового проведення. Це свідчить про те, що тривалий вплив гідростатичного тиску та інших факторів при зануренні (наприклад, зміни тиску, акустичні ефекти, можливий баротравматичний вплив) можуть призводити до прогресивного погіршення слуху. Найсильніший кореляційний ефект спостерігається між стажем занурення та порогами перцептивної чутливості, що свідчить про накопичувальний характер змін у слуховій системі. Цей аналіз підкреслює важливість моніторингу стану слухової системи як серед професійних дайверів, так і серед дайверів-любителів та розробляти заходи щодо зменшення негативного впливу дії підвищеного гідростатичного тиску на слуховий аналізато
Оцінка дефіциту міжальвеолярної висоти при проведенні компьютерної томографії у пацієнтів із дисфункції СНЩС при атрикуляційно-оклюзійних порушеннях
No full textThis article reviews the assessment of interalveolar height deficit in morphometric comparison with its projection onto the superior space of the temporomandibular joint (TMJ) using cone-beam computed tomography (CT) of the TMJ. The technique for calculating the gaps between the fossa and the head, determining the coefficients for their comparison, and their correlation with clinical signs of TMJ dysfunction in occlusal and articulatory disorders is described.
The aim - to determine CT diagnostic criteria for decreased interalveolar height in patients with functional TMJ disorders with occlusal and articulatory disorders at the stage of orthopedic treatment planning.
Materials and research methods. An examination was conducted of 150 patients with functional disorders of the chewing apparatus and occlusal disorders, who were included in the experimental group and 30 practically healthy individuals - the control group. Both groups were comparable in age and sex. Cone-beam tomography was performed on the MyRay Hyperion X9 PRO model with iRYS 16.3.1 software. During the clinical dental examination, the occlusion of the dentition was assessed, the reduction of the interalveolar height was determined, the width of the mouth opening was assessed, the mobility of the lower jaw was assessed, the symmetry of the mouth opening was determined, clicking and crunching in the TMJ were determined.
Research result. When analyzing cone-beam tomography data, interalveolar height deficiency was classified as a decrease in the proposed coefficient for assessing the size of the upper TMJ space in at least one joint. A decrease in the specified ratio was found in 130 (86.67 %) patients with TMJ dysfunction and occlusal and articulation disorders according to CT data and confirmed by the anatomical and physiological method in 81 (54.00 %) patients, while its moderate decrease was confirmed by measurements by the topographic and physiological method (0.5-2.5 mm) in 62 (76.54 %) people and a significant decrease (more than 2.5 mm) in 19 (23.46 %) people, in 20 (13.33 %) patients, the coincidence of the absence of interalveolar height deficiency according to CT data and the anatomical and physiological method was noted.
Bilateral reduction of interalveolar height was found in 82 (54.67 %) patients of the study group; 36 (24.00 %) of them had clinically observed pain syndrome. When assessing the deficiency of interalveolar height by the topographic-physiological method, confirmation of its moderate reduction (0.5-2.5 mm) was found in 51 (62.20 %) individuals and a significant reduction (more than 2.5 mm) in 8 (9.75 %) individuals. Unilateral reduction of interalveolar height was found in 48 (32.00 %) patients of the study group; 20 (41.66 %) of them had clinically observed pain syndrome.
Conclusions. The assessment of the size of the superior articular space in comparison with the average value of the anterior and posterior articular gaps when determining their sizes using cone-beam CT of the TMJ may be a marker of decreased interalveolar height in patients with TMJ dysfunction and occlusal and articulatory disordersУ цій статті розглядається оцінка дефіциту міжальвеолярної висоти у морфометричному співставленні з її проекцією на верхню щілину скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) при виконанні комп’ютерної конусно-променевої томографії (КТ) СНЩС. Описується техніка обчислення щілин між ямкою і голівкою, визначення коефіцієнтів для їх порівняння і їх співставлення із клінічними ознаками дисфункції СНЩС при оклюзійно-артикуляційних порушеннях.
Мета – провести визначення КТ-діагностичних критеріїв зниження міжальвеолярної висоти у пацієнтів із функціональними розладами СНЩС при оклюзійно-артикуляційних порушеннях на етапі планування ортопедичного лікування.
Матеріали та методи дослідження. Проведено обстеження 150 пацієнтів із функціональними розладами жувального апарату й оклюзійними порушеннями, які увійшли до дослідної групи і 30 практично здорових осіб – контрольна група. Обидві групи співставними за віком і статтю. Проводилась конусно-променева томографія на апараті MyRay модель Hyperion X9 PRO із програмним забезпеченням iRYS 16.3.1. При клінічному стоматологічному огляді проводили оцінку оклюзії зубних рядів, визначення зниження міжальвеолярної висоти, оцінку ширини відкривання рота, оцінку рухомості нижньої щелепи, визначення симетричності відкривання рота, клацання і хрускіт в СНЩС.
Результати дослідження. При аналізі даних конусно-променевої томографії класифікували дефіцит міжальвеолярної висоти при зниженні запропонованого коефіцієнта оцінки величини верхньої щілини СНЩС хоча б в одному суглобі. Зниження вказаного співвідношення було встановлено у 130 (86,67 %) пацієнтів із дисфункцією СНЩС і оклюзійно-артикуляційними порушеннями за даними КТ і підтверджено анатомо-фізіологічним методом у 81 (54,00 %) пацієнтів, при цьому встановлено підтвердження її помірного зниження вимірами топографо-фізіологічним методом (0,5-2,5 мм) у 62 (76,54 %) осіб і значного зниження (більше 2,5 мм) у 19 (23,46 %) осіб, у 20 (13,33 %) пацієнтів відмічено співпадіння відсутності дефіциту міжальвеолярної висоти за даним КТ й анатомо-фізіологічного методу.
Двостороннє зниження міжальвеолярної висоти встановлено у 82 (54,67 %) пацієнтів дослідної групи, у 36 (24,00 %) із них клінічно спостерігали больовий синдром. При оцінці дефіциту міжальвеолярної висоти топографо-фізіологічним методом встановлено підтвердження її помірного зниження (0,5-2,5 мм) у 51 (62,20 %) особи і значного зниження (більше 2,5 мм) у 8 (9,75 %) осіб. Одностороннє зниження міжальвеолярної висоти встановлено у 48 (32,00 %) пацієнтів дослідної групи, у 20 (41,66 %) із них клінічно спостерігали больовий синдром.
Висновки. Оцінка величини верхньої суглобової щілини у співставленні із середнім значенням передньої задньої суглобових щілин при визначенні їх розмірів за допомогою конусно-променевої КТ СНЩС може бути маркером зниження міжальвеолярної висоти у пацієнтів із дисфункції СНЩС і оклюзійно-артикуляційними порушенням
Аналіз конденсату видихуваного повітря у пацієнтів із повторними епізодами бронхообструктивного синдрому та бронхіальною астмою
No full textWheezing is the most common clinical symptom of bronchial obstructive syndrome. The functions of pulmonary surfactant (PS) depend directly on the level of total phospholipids (TP). This can be used to assess the integrity of the cell membrane structure.
Objective. To determine the level of total phospholipids and calcium in exhaled breath condensate in young children with recurrent wheezing and asthma.
Materials and methods. The study included 77 patients divided into 3 groups. Group 1 included 30 patients (20 girls and 10 boys) with no more than 2 episodes of recurrent wheezing in their lifetime; Group 2 -10 patients (6 boys and 4 girls) with more than 3 episodes of recurrent wheezing, and 37 patients (15 girls, 22 boys) with asthma. The control group consisted of 20 conditionally healthy children (11 girls, 9 boys). All patients were aged from 3 months to 6 years. The determination of phospholipid levels and calcium (Ca) in the exhaled breath condensate was performed in dynamics - during the period of clinical manifestations and remission.
Results. The level of phospholipids in the exhaled breath condensate was the highest in patients of all groups at the stage of clinical manifestations compared with the period of remission, while its lowest level was noted in the control group. During the peak of the disease, the level of Ca in the exhaled breath condensate was significantly lower compared to the period of remission. The control group had the highest level.
Conclusions. The exhaled breath condensate's high level of phospholipids in the first days of the disease confirms cell damage in the presence of inflammation. Additionally, the exhaled breath condensate's Ca level is lowest during this period, possibly indicating its involvement in cell damageЧастіше БОС є клінічним симптомом гострого обструктивного бронхіту (ГОБ). Функції легеневого сурфактанту (ЛС) напряму залежать від рівня загальних фосфоліпідів (ЗФЛ), за якими можна судити про порушення цілісності структури клітинних мембран.
Мета. Визначити рівень загальних фосфоліпідів та кальцію у КВП у дітей молодшого віку із бронхообструктивними захворюваннями в динаміці.
Матеріали і методи. Досліджено 77 пацієнтів, які розподілені на групи 3 групи.До Групи 1 увійшло 30 пацієнтів (20 дівчаток та 10 хлопчиків), з епізодами ГОБ не більше 2-х за життя; до 2-ї групи-10 пацієнтів (6 хлопчиків та 4 дівчинки), які мали більше 3-х епізодів ГОБ за життя, та 37 пацієнтів (15 дівчаток, 22 хлопчики) із уже встановлемним діагнозом БА. Контрольну групу склали 20 умовно здорових дітей (11 дівчаток, 9 хлопчиків). Всі пацієнти мали вік від 3-х місяців до 6 років. Визначення ЗФЛ та Са у КВП проводилось в динаміці – в період розпалу клінічних проявів та в період ліквідації клінічних проявів захворювання.
Результати. Рівень ЗФЛ у КВП найвищий у пацієнтів всіх груп на стадії розпалу клінічних проявів у порівнянні із періодом ліквідації клінічних проявів захворювання, тоді як найнищий його рівень відмічався у групі контролю. Рівень Са у КВП достовірно найнищий у період розпалу захворювання у порівнянні із періодом ліквідації клінічних проявів захворювання. Найвищий рівень показника відмічався у групі контролю.
Висновки. Високий рівень ЗФЛ у КВП в перші дні зхворювання підтверджує факт пошкодження клітин на фоні їх запалення. Рівень Са у КВП найнижчий в перші дні захворювання, що можливо, підтверджує його участь у пошкодженні клітин
Інтенсивність післяопераційного болю у дітей за шкалами FLACC та VAS при різних техніках знеболення. Математичне прогнозування як елемент обгрунтування
No full textNowadays, in pediatric practice, the Visual Analogue Scale (VAS) and the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability (FLACC) scale are effective for assessing postsurgical pain. The modern concept of pain management includes a multimodal approach, including regional analgesia techniques.
The aim of the study was to present a mathematical model to assess the efficacy of regional analgesia techniques in managing postsurgical pain intensity on the VAS and FLACC scale up to the fifth day of the study and predict the behaviour of the experimental data function up to day 87 following surgery using the autoregressive probability model.
Materials and Methods. 89 patients operated on the anterior abdominal wall were divided into 3 groups depending on the type of anesthesia. The assessment of pain management quality and the presence of acute pain was conducted using the VAS and FLACC scale on days 1, 2, 3, and 5 post-operatively in all children. The ‘predict’ function in РТС MathCad Prime 7.0. software was used to automate calculating predictions based on the Burg method.
Results. Studying the efficiency of the proposed treatment using regional analgesia techniques versus conventional analgesia enabled the prediction of varying postsurgical pain intensities on the VAS and FLACC scale based on their mathematical models, with coefficient of determination R2=0.9876, R2= 0, 9827, R2=0.9952 for the FLACC scale and R2=0.9868, R2=0,915, R2=0.9774 for the VAS.
Conclusions. The use of regional analgesia techniques in children undergoing anterior abdominal wall surgery has been confirmed to be associated with a significant reduction in postsurgical pain intensity to the fifth day of observation and predicted to remain so up to day 87Сьогодні у педіатричній практиці для оцінки післяопераційного болю ефективними є шкали FLACC та VAS. Сучасна концепція лікування болю включає в себе мультимодальний підхід, в тому числі і методики регіонарної анальгезії.
Метою дослідження було представити математичну модель ефективності регіонарних методик знеболення на інтенсивність післяопераційного болю за шкалами FLACC та ВАШ до п’ятого дня дослідження та спрогнозувати поведінку функції експериментальних даних до 87 дня методом авторегресійної моделі ймовірності.
Методи та матеріали дослідження. 89 пацієнтів оперованих на передній черевній стінці були розподілені на 3 групи в залежності від виду знеболення. Оцінка якості знеболення та наявності гострого болю проводилась за допомогою шкал ВАШ і FLACC на 1, 2, 3 та 5 доби відповідно у всіх дітей. Автоматизації обчислень прогнозування за методом Берга проведена за допомогою функції «predict» програми РТС MathCad Prime 7.0.
Результати дослідження. Вивчення ефективності запропонованого лікування з використанням регіонарних методів знеболення проти традиційного знеболення дозволило спрогнозувати різну інтенсивність післяопераційного болю за шкалами FLACC та ВАШ згідно з їх математичними моделями відповідно з коефіцієнтом детермінації: R2 = 0,9876, R2 =0,9827, R2 = 0,9952 для FLACC та R2 = 0,9868, R2 = 0,915, R2 = 0,9774 для ВАШ.
Висновки. Підтверджено, що використання методів регіонарної анальгезії у дітей при операціях на передній черевній стінці супроводжується значним зменшенням інтенсивності післяопераційного болю до п’ятої доби спостереження та 87 доби прогнозування за шкалами FLACC та VA