ScienceRise: Medical Science
Not a member yet
556 research outputs found
Sort by
Прогностическая роль ингибирующего фактора миграции макрофагов у пациентов с инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST после чрескожного коронарного вмешательства
Get PDFThe aim of the study was to determine the prediction role of MIF in development of STEMI complications within 6 months after the event.Materials and methods. The study included 45 people with confirmed myocardial infarction with ST segment elevation (STEMI) and successful restoration of blood flow - TIMI-III. The control group - 12 healthy volunteers. All patients underwent baseline investigation. The level of myocardial damage biomarkers MIF and troponin were determined before percutaneous coronary intervention (PCI), then within 24 hours. The pro-inflammatory CRP biomarker was determined before PCI and 5-7 days after the development of the coronary event. The patient follow-up period was 6 months, during which 8 patients reached the endpoint.Results and discussion. Statistically significant increase of MIF levels in STEMI patients was defined relative to the control group. During the observation period 19% of patients reached the endpoint. The MIFІ level significantly correlated with complications in the acute period of myocardial infarction, the class of acute heart failure according to Killip, with troponin levels, with active smoking, MIFII was correlated with stable angina pectoris before the index event, the size of the left atrium and the mass of the left ventricular myocardium. Assessment of blood glucose in with the MIFII was significant in predicting the development of an adverse outcome, in comparison with a separate biomarker definition, the diagnostic efficiency of the model was 88%.Conclusions. An early increase of MIF level was associated with an adverse course of the disease. Our prognostic model significantly improved the prediction of the risk of complications after STEMIЦель исследования - определить возможность биомаркера МИФ прогнозировать риск развития осложнений острого инфаркта миокарда с элевацией сегмента ST в течение 6 месяцев после события.Материалы и методы. В исследование включено 45 человек с подтвержденным инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST (ОИМп ST) и успешным восстановлением кровотока - TIMI-III. Группу контроля составили 12 практически здоровых лиц. Всем пациентам проводилось клинико-инструментальное обследование согласно протоколу. Уровень биомаркеров повреждения миокарда МИФ и тропонин определялись перед чрескожным коронарным вмешательством (ЧКВ), затем в течение 24 часов. Провоспалительный биомаркер СРБ определялся перед ЧКВ и на 5-7 сутки от момента развития коронарного события. Период наблюдения за пациентами составил 6 месяцев, в течение которого 8 пациентов достигли конечной точки.Результаты исследования и их обсуждение. При сравнении средних значений уровня МИФ у пациентов с ОИМп ST наблюдали статистически значимое повышение концентрации МИФ относительно группы контроля. За период наблюдения конечной точки достигли 19% больных. Уровень биомаркера МИФI значимо коррелировал с наличием осложнений в остром периоде инфаркта миокарда, классом острой сердечной недостаточности по Killip, уровнями тропонина, с активным курением, в свою очередь МИФII был взаимосвязан со стабильной стенокардией напряжения до индексного события, размерами левого предсердия и массой миокарда левого желудочка. Оценка уровня глюкозы крови в совокупности с биомаркером МИФII оказалась значимой в прогнозировании развития неблагоприятного исхода в сравнении с отдельным определением биомаркера, диагностическая эффективность модели составила 88%.Выводы. Доказано, что раннее повышение уровня МИФ ассоциировалось с неблагоприятным течением заболевания. Построенная прогностическая модель значительно улучшила возможность прогнозирования риска осложнений после ОИМп STМета роботи - визначити можливість біомаркеру МІФ прогнозувати ризик розвитку ускладнень гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST протягом 6 місяців після події.Матеріали та методи. До дослідження залучено 45 осіб з підтвердженим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (ОІМп ST) та успішним відновленням кровотоку - TIMI-III. Групу контролю склали 12 практично здорових осіб. Всім пацієнтам проводилося клініко-інструментальне обстеження згідно з протоколом. Рівень біомаркерів пошкодження міокарда МІФ та тропонін визначалися перед черезшкірним коронарним втручанням (ЧКВ), потім протягом 24 годин. Прозапальний біомаркер СРБ визначався перед ЧКВ і на 5-7 добу від моменту розвитку коронарного події. Період спостереження за пацієнтами склав 6 місяців, протягом якого 8 пацієнтів досягли кінцевої точки.Результати та обговорення. При порівнянні середніх значень рівня МІФ у пацієнтів з ОІМП ST спостерігали статистично значуще підвищення концентрації МІФ щодо групи контролю. За період спостереження кінцевої точки досягли 19% хворих. Рівень біомаркеру МІФІ значимо корелював з наявністю ускладнень в гострому періоді інфаркту міокарда, класом гострої серцевої недостатності по Killip, з рівнями тропоніну, з активним курінням, в свою чергу МІФII був взаємопов'язаний зі стабільною стенокардією напруги до індексного події, розмірами лівого передсердя і масою міокарда лівого шлуночка. Оцінка рівня глюкози крові в сукупності з біомаркером МІФII виявилася значущою в прогнозуванні розвитку несприятливого результату, в порівнянні з окремим визначенням біомаркеру, діагностична ефективність моделі склала 88%.Висновки. Доведено, що раннє підвищення рівня МІФ асоціювалося з несприятливим перебігом захворювання. Побудована прогностична модель значно поліпшила можливість прогнозування ризику ускладнень після ГІМп S
Аналіз напружено-деформованого стану моделей вертлюгових переломів стегнової кістки типу 5 за Евансом після ендопротезування
Get PDFAim of research: to develop the mathematical model of trochanteric fractures of a femur by Evans’ classification and to use it for studying main directions of loading the proximal femur section at endoprosthesis with the additional fixation of fragments by needles.Materials and methods of research. For solving the set task, we developed the mathematical models of a femur with trochanteric fractures of different types by Evans’ classification. We modeled trochanteric fractures of a femoral bone of 5 type by Evans, using the standard endoprosthesis, fixing separate fragments and model endoprosthesis of the offered construction.Results. The loading results were obtained. At using the endoprosthesis, the zone of maximal loads covers its neck and is 97,6 МPа on its upper surface and 118,4 МPа – on the low one. The least loaded zone is the little trochanter area, where the load value is only 1,0 МPа, and adjacent zones, where tensions don’t exceed the value 10,0 МPа. The diaphyseal part of a femur is characterized with the tension values at the level from 21,1 to 23,8 МPа. At using the model system, the most tension level (88,2 МPа) is observed in the upper part of the neck. Tensions in other control points are distributed evenly and don’t exceed the value 25,4 МPа by absolute values in the femoral diaphase and 17,3 МPа in the fracture zone.Conclusions. At modeling variants of endoprosthesis of the proximal section of a femur with trochanteric fractures of 5 type by Evans’ classification, it was determined, that the model system at all fracture types allows to lower a tension in practically all control points of bone elements of the models essentially. Elements of metal constructions demonstrate zones of higher tensions, where they are rather higher than in the model with the endoprosthesis at the expanse of the essentially less hardness in the node of connecting the carrying pivot with the intramedullary oneУ статті проведено аналіз за допомогою розроблених кінцеве елементних моделей перелому вертелюгової ділянки 5 типу за класифікацією Еванса зон напруження при використанні запатентованого авторами модульного фіксатора-протеза та стандартного ендопротеза кульшового суглоба з головкою подвійної рухомості. Виявлено значне зниження навантаження в кісткових елементах при використанні модульного фіксатора-протеза у порівнянні зі стандартною конструкціє
Вивчення показників якості життя в залежності від нейропсихологічних змін у хворих на міастенію
Get PDFAim of the research: to study of the quality of life in adults with myasthenia, depending on the clinical form of the disease and the neuropsychological status of patients.Materials and methods. An in-depth clinical and neurological examination was carried out, incl. with the definition of myasthenia class by MGFA, neuropsychological (assessment on the scale of Beck depression and determination of anxiety level on the Spielberg-Khanin scale) examination of 96 adult patients (56 women and 40 men) with myasthenia (71 with generalized, 25 with ophthalmic form, respectively).Results. In assessing the MGQoL-15 scale, the average quality of life measures were 10.3 ± 9.4 points (ranging from 0 to 31).When assessing situational anxiety on the Spielberg-Khanin scale, a moderate level of anxiety was detected in 44 patients, a high one in 24 patients, while a low level of anxiety was observed in 28 patients.When comparing the quality of life in patients with myasthenia according to the MGQoL-15 scale and the level of situational anxiety by the Spielberg-Khanin scale, a reliable (albeit insignificant) negative effect of increased anxiety on the quality of life was established (r = -0.24, p = 0.01 ).Depressive manifestations in the form of mild (32 people) and moderate (34 people) depression were found in 66 patients, the average value on the Beck scale was 12.9 ± 3.5 points.When comparing the quality of life indicators in patients with myasthenia according to the MGQoL-15 scale and the indicators on the Beck depression scale, a reliable relationship was established between these indicators (r = 0.49, p<0.001).Conclusions. The indicators of the quality of life of myasthenia patients depend on the severity of the disease. The quality of life is affected by the level of depression and situational anxiety. The highest quality of life is observed in patients with ophthalmic form of myasthenia. The incidence of anxious and depressive disorders in patients with myasthenia increases with the experience of the disease. Disturbing and depressive manifestations are more pronounced in patients with generalized myasthenia compared with patients with an ophthalmic formЦель исследования: изучение качества жизни у взрослых, больных миастенией, в зависимости от клинической формы заболевания и нейропсихологического статуса больных.Материалы и методы. Было проведено углубленное клинико-неврологическое, в т.ч. с определением класса миастении по MGFA, нейропсихологическое (оценка по шкале депрессии Бека и определение уровня тревожности по шкале Спилберга-Ханина) обследование 96 взрослых больных (56 женщин и 40 мужчин) миастенией (71 - с генерализованной, 25 - с глазной формой) .Результаты. При оценке по шкале MGQoL-15 средние показатели качества жизни составили 10,3±9,4 баллов (при ранжировании от 0 до 31).При оценке ситуационной тревожности по шкале Спилберга-Ханина умеренный уровень тревожности выявлен у 44 пациентов, высокий - у 24 пациентов, в то время как низкий уровень тревожности имели 28 человек.При проведении сопоставления показателей качества жизни у больных миастенией по шкале MGQoL-15 и уровня ситуативной тревожности по шкале Спилберга-Ханина установлено достоверное (хотя и незначительное) негативное влияние повышенной тревожности на качество жизни (r=-0,24, p=0 ,01).Депрессивные проявления в виде легкой (32 человека) и умеренной (34 человека) депрессии обнаружены у 66 больных, средний показатель по шкале Бека - 12,9±3,5 балла).При проведении сопоставления показателей качества жизни у больных миастенией по шкале MGQoL-15 и показателей по шкале депрессии Бека установлена достоверная связь между данными показателями (r=0,49, p <0,001).Выводы. Показатели качества жизни больных миастенией зависят от степени тяжести заболевания. На качество жизни влияет уровень депрессии и ситуационной тревожности. Самые высокие показатели качества жизни отмечаются у больных с глазной формой миастении. Частота развития тревожных и депрессивных нарушений у больных миастенией увеличивается со стажем болезни. Тревожные и депрессивные проявления более выражены у больных генерализованной миастенией по сравнению с больными с глазной формойМета дослідження: вивчення якості життя у дорослих, хворих на міастенію, в залежності від клінічної форми захворювання та нейропсихологічного статусу хворих.Матеріали та методи. Було проведено поглиблене клініко-неврологічне, в т.ч. з визначенням класу міастенії за MGFA, нейропсихологічне тестування за шкалою депресії Бека та визначення рівня тривожності за шкалою Спілберга-Ханіна) обстеження 96 дорослих хворих (56 жінок та 40 чоловіків) на міастенію (71 – з генералізованою, 25 – з очною формою відповідно).Результати. При оцінці за шкалою MGQoL-15 середні показники якості життя склали 10,3±9,4 балів (при ранжуванні від 0 до 31).При оцінці ситуаційної тривожності за шкалою Спілберга-Ханіна помірний рівень тривожності виявлено у 44 пацієнтів, високий – у 24 пацієнтів, в той час як низький рівень тривожності мали 28 осіб.При проведенні співставлення показників якості життя у хворих на міастенію за шкалою MGQoL-15 та рівня ситуативної тривожності за шкалою Спілберга-Ханіна встановлено достовірний (хоч і не значний) негативний вплив підвищеної тривожності на якість життя (r=–0,24, p=0,01).Депресивні прояви у вигляді легкої (32 особи) та помірної (34 особи) депресії виявлено у 66 хворих, середній показник за шкалою Бека – 12,9±3,5 бали).При проведенні співставлення показників якості життя у хворих на міастенію за шкалою MGQoL-15 та показників за шкалою депресії Бека встановлено достовірний зв’язок між даними показниками (r=0,49, p<0,001).Висновки. Показники якості життя хворих на міастенію залежать від ступеню тяжкості захворювання. На якість життя впливає рівень депресії та ситуаційної тривожності. Найвищі показники якості життя відзначаються у хворих з очною формою міастенії. Частота розвитку тривожних та депресивних порушень у хворих на міастенію збільшується з перебігом хвороби. Тривожні та депресивні прояви більш виражені у хворих на генералізовану міастенію порівняно з хворими з очною формо
Цитокіновий профіль у пацієнтів із хворобою Паркінсона на фоні аутоімунної патології
Get PDFParkinson's disease (PВ) is a chronic, slowly progressing neurodegenerative disease characterized by pathological damage to dopaminergic (DA) neurons, the formation of intraplasmic inclusions, known as Lewy bodies. The etiology of PВ is not completely known, various factors, including genetic, immunological, ecological, initiate the neurodegenerative process of DA-neurons. The results of several clinical studies show the possible role of the immune system, in particular autoimmune mechanisms, in the etiopathogenesis of PD. About 30 years have passed since the first time when activated microglia of the brain was detected on autopsy in patients with PD. Since then, scientists are trying to investigate the effect of the inflammatory process on the development and progression of degeneration of DA-neurons.Aim of the study. To study the concentration of anti-inflammatory (IL-10) and pro-inflammatory cytokines (IL-1β, IL-6) in patients with PD and autoimmune thyroiditis (AIT), to evaluate their connection to motor and non-motor disorders.Materials and methods of research. 109 patients with PD at the age of 47 to 75 years (mean age 61.0±14.0) were examined. The main group consisted of patients of ІА and ІB subgroups, control group of ІІА and IIB subgroups. A general clinical and neurological examination, an evaluation of motor functions using the unified PD scores (UPDRS), neuropsychological testing (MoCA, FAB, BeDI depression scale (BDI), Hamilton anxiety scale (HARS)), a scale for evaluating vegetative disorders in patients with PD. The concentration of cytokines in the blood serum was determined by the method of solid-phase enzyme-linked immunosorbent assay with the help of sets of reagents from Vector Best Ltd. Statistical analysis was done with the use of the program "Statistica 6.0".Results. The study showed a statistically significant increase in the level of proinflammatory cytokines (IL-1β, IL-6) in the blood serum in patients with PD and AIT in comparison with PD patients. The level of anti-inflammatory cytokine IL-10 in the patients of the ІА subgroup was statistically significantly higher in comparison with the patients of the IIA subgroup. We did not find a statistically significant difference between the indices of IL-10 concentration in the serum of patients in the ІB and IIB subgroups.A connection was established at a statistically significant level between the cytokine profile and neuropsychological testing data, the general index of the vegetative assessment scale in patients with PD, the initial scale of the UPDRS scale.Conclusions. Patients with PD and AIT had higher indices of interleukins (IL-1β, IL-6, IL-10) in the blood serum compared with the control group (PD patients). There was a correlation at a statistically significant level between the cytokine profile and motor and non-motor PD manifestationsБолезнь Паркинсона (БП) - хроническое медленно прогрессирующее нейродегенеративное заболевание, характеризующееся патологическим повреждением дофаминергических (ДА) нейронов, формированием внутриплазматических включений, известных как тельца Леви. Этиология БП до конца неизвестна, различные факторы, включая генетические, иммунологические, экологические, инициируют нейродегенеративный процесс ДА-нейронов. Результаты ряда клинических исследований показывают возможную роль иммунной системы, в частности аутоиммунных механизмов, в этиопатогенезе БП. Около 30 лет прошло с того периода, когда впервые было обнаружено активированную микроглию головного мозга на аутопсии у пациентов с БП. С тех пор ученые пытаются исследовать влияние воспалительного процесса на развитие и прогрессирование дегенерации ДА-нейронов.Цель исследования. Изучить концентрацию противовоспалительного (ИЛ-10) и провоспалительных цитокинов (ИЛ-1β, ИЛ-6) у пациентов с БП и аутоиммунным тиреоидитом (АИТ), оценить их связь с моторными и немоторными нарушениями.Материалы и методы исследования. Обследовано 109 пациентов с БП в возрасте от 47 до 75 лет (средний возраст 61,0±14,0). Основную группу составили пациенты ІА и ІБ подгрупп, контрольную - ІІА и IIБ подгрупп. Проведенные общеклиническое и неврологическое обследование, оценка двигательных функций по унифицированной шкале оценки БП (UPDRS), нейропсихологическое тестирование (MoCA, FAB, шкала депрессии Бека (BDI), шкала тревоги Гамильтона (HARS)), использовано шкалу для оценки вегетативных нарушений у пациентов с БП. Концентрацию цитокинов в сыворотке крови определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа с помощью наборов реагентов фирмы "Вектор Бест». Статистический анализ с помощью программы «Statistica 6.0».Результаты. Проведенное исследование показало статистически значимое повышение уровня провоспалительных цитокинов (ИЛ-1β, ИЛ-6) в сыворотке крови у пациентов с БП и АИТ по сравнению с больными БП. Уровень противовоспалительного цитокина ИЛ-10 у пациентов ІА подгруппы был статистически значимо выше по сравнению с больными ІІА подгруппы. Нами не было выявлено статистически значимой разницы между показатели концентрации ИЛ-10 в сыворотке крови у лиц ІБ и IIБ подгрупп.Установлена связь на статистически значимом уровне между показателями цитокинового профиля и данными нейропсихологического тестирования, общим показателем шкалы оценки вегетативных нарушений у пациентов с ХП, исходным баллом шкалы UPDRS.Выводы. Пациенты с БП и АИТ имели более высокие показатели интерлейкинов (ИЛ-1β, ИЛ-6, ИЛ-10) в сыворотке крови по сравнению с контрольной группой (больные БП). Наблюдалась связь на статистически значимом уровне между показателями цитокинового профиля и моторными и немоторными проявлениями БПХвороба Паркінсона (ХП) – хронічне повільно прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке характеризується патологічним пошкодженням дофамінергічних (ДА) нейронів, формуванням внутрішньоплазматичних включень, відомих як тільця Леві. Етіологія ХП до кінця невідома, різні фактори, включаючи генетичні, імунологічні, екологічні, ініціюють нейродегенеративний процес ДА-нейронів. Результати ряду клінічних досліджень показують можливу роль імунної системи, зокрема аутоімунних механізмів, в етіопатогенезі ХП. Близько 30 років пройшло з того періоду, коли вперше було виявлено активовану мікроглію головного мозку на аутопсії у пацієнтів із ХП. З тих пір науковці намагаються дослідити вплив запального процесу на розвиток та прогресування дегенерації ДА-нейронів.Мета дослідження. Вивчити концентрацію протизапального (ІЛ-10) та прозапальних цитокінів (ІЛ-1β , ІЛ-6) у пацієнтів із ХП та аутоімунним тиреоїдитом (АІТ), оцінити їх зв’язок із моторними та немоторними порушеннями.Матеріали та методи дослідження. Обстежено 109 пацієнтів із ХП віком від 47 до 75 років (середній вік 61,0±14,0). Основну групу склали пацієнти ІА та ІБ підгрупи, контрольну – ІІА та ІІБ підгрупи. Проведені загальноклінічне та неврологічне обстеження, оцінка рухових функцій за Уніфікованою шкалою оцінки ХП (UPDRS), нейропсихологічне тестування (MoCA, FAB, шкала депресії Бека (BDI), шкала тривоги Гамільтона (HARS)), використано шкалу для оцінки вегетативних порушень у пацієнтів із ХП. Концентрацію цитокінів в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою наборів реагентів фірми “Вектор Бест”. Статистичний аналіз за допомогою програми «Statistica 6.0».Результати. Проведене дослідження показало статистично значуще підвищення рівня прозапальних цитокінів (ІЛ-1β, ІЛ-6) в сироватці крові у пацієнтів із ХП та АІТ у порівнянні із хворими на ХП. Рівень протизапального цитокіну ІЛ-10 у пацієнтів ІА підгрупи був статистично значущо вищий в порівнянні із хворими ІІА підгрупи. Нами не було виявлено статистично значущої різниці між показники концентрації ІЛ-10 в сироватці крові в осіб ІБ та ІІБ підгруп.Встановлено зв’язок на статистично значущому рівні між показниками цитокінового профілю та даними нейропсихологічного тестування, загальним показником шкали оцінки вегетативних порушень у пацієнтів із ХП, вихідним балом шкали UPDRS.Висновки. Пацієнти з ХП та АІТ мали вищі показники інтерлейкінів (ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-10) в сироватці крові в порівнянні з контрольною групою (хворі на ХП). Спостерігався зв’язок на статистично значущому рівні між показниками цитокінового профілю та моторними і немоторними проявами Х
Персоніфікований підхід до профілактики тютюнокуріння у підлітків
Get PDFThe aim of the work is to develop and introduce personalized antismoking programmes for adolescents in practice, on the basis of own studies on the prevalence and status of smoking.Methods of research: Anonymous survey of 2299 adolescents. The age of the beginning of smoking, the length of smoking, the number of smoked cigarettes per day was estimated. The status of tobacco smoking was studied, which included: the calculation of the smoker's index (IR) and the "pack / years" indicator, the assessment of the degree of nicotine dependence, the assessment of smoking motivation and motivation to quit smoking.Results. The prevalence of tobacco smoking in the city of Dnipro is 20,8 %. The negative tendencies in the status of tobacco smoking are revealed – 26,3 % of smokers have an IR above 140, almost 25,0 % of adolescent smokers have formed a high and very high nicotine dependence. At the same time, 48,0 % of adolescents have a low motivation to quit smoking and one-third (31,7 %) do not have motivation to quit smoking at all.Conclusions. Modern antismoking programs for adolescents should be aimed, first of all, at reducing the intensity of smoking and increasing the incentive to quit smoking, promoting healthy lifestyles, and conducting a careful dispensary review of smokers in order to identify risk groups for the development of COPD in the future. Using a personalized approach to the prevention of smoking in adolescents will increase its efficiency and preserve the health of the younger generationМетою роботи була розробка персоніфікованих антисмокінгових програм у підлітків, які курять, на підставі власного дослідження розповсюдженості та вивчення статусу тютюнокуріння. Встановлено, що сучасні антисмокінгові програми для підлітків повинні бути спрямовані на зниження інтенсивності тютюнокуріння та посилення мотивації кинути курити, а також проведення їх диспансерного огляду для виявлення груп ризику по розвитку ХОЗЛ у майбутньом
Визначення рівня колонізації шкіри грибами Malassezia spp. та Candida spp.у хворих на дерматози
Get PDFThe aim of the work was to research the skin colonization of Malassezia spp., and Candida spp. of the patients with skin diseases and healthy individuals by the method of “bacterial swab test”. The features of colonization of the skin of patients with skin diseases the fungi of the genus Malassezia, Candida and molds, which complicate of these diseases, are established.Methods of the research. It has included 107 patients with skin diseases and 20 healthy individuals. For the study, sterile plastic Petri dishes (d=3.5 cm.) with Leeming-Notman agar were used. After 5 days of incubation, the numbers of colonies grown on the dish were counted. The identification was performed to the morphological, microscopic and tinctorial properties.Results: The highest level of colonization (>20 CFU/10 cm2) on the intact skin of the fungi of the genus Malassezia were detected in patients with eczema and atopic dermatitis (18.6 % and 30 %), and in the “locus morbi” in 15 % and 25 % respectively. Candida spp. in quantity >20 CFU were detected in the patients with psoriasis (9.6 %) on “locus morbi”. Malassezia spp. was detected in 40 % healthy individuals, in quantity 10–15 CFU. Candida spp was not detected in healthy individuals.Conclusions: The method of “bacterial swab test” was used to research the skin colonization of Malassezia spp., and Candida spp. of the patients with skin diseases and healthy individualsМетою роботи було визначення рівня колонізації шкіри хворих на хронічні запальні дерматози умовно-патогенними грибами за допомогою експрес-методу У результаті дослідження отримані дані щодо рівня засіяності шкіри грибами роду Malassezia, Candida та плісеневими грибами на інтактній шкірі та в осередку ураження у хворих та клінічно здорових осіб. Встановлено, що у 30 % хворих на атопічний дерматит та у 18,6 % хворих на екзему високий рівень колонізації інтактної шкіри (˃20 КУО/10cм2) грибами роду Malassezia. Гриби роду Candida на інтактній шкірі було визначено в кількості 10–20 КУО/10cм2 при розповсюдженому псоріазі, екземі та ОС
Периопераційна аналгезія пацієнтів при лапароскопічних холецистектоміях: рандомізоване контрольоване дослідження
Get PDFAim. Aim of this article was to review current literature regarding perioperative pain management for laparoscopic cholecystectomy.Methods. The single-center, controlled study was carried out at the department of surgery, anesthesiology and intensive care, Postgraduate Institute of Bogomolets National Medical University. Eligible participants were assigned to intervention groups (Group D; n=30; Group K, n=30; Group L, n=30) or control (Group C; n=30). Group D received dexmedetomidine infusion 0,5 mcg/kg/h from induction in anesthesia to extubation, group L received lidocaine bolus 1mg/kg and infusion 2mcg/kg/h, group K received ketamine bolus 0,5mg/kg and infusion 0,25 mg/kg/h, group C (control) received normal saline infusion.Results. Dexmedetomidine, lidocaine and ketamine infusion was associated with lower incidence of severe postoperative pain, morphine consumption and significantly higher time to first rescue analgesia. Also patients in group D, L, K had lower intraoperative fentanyl and sevoflurane consumption.Conclusions. Postoperative pain management after LCE remains one of the most significant challenges. Intraoperative dexmedetomidine, ketamine and lidocaine infusion may be effective and safe to improve analgesia during LCE. Hovewer further controlled randomised studies are requeired for accurate conclusionsУ рандомізоване дослідження було включено 120 пацієнтів. У групі Л проводили інтраопераційну інфузію лідокаїну, у групі К – кетаміну, у групі Д – дексмедетомідину, у контрольній групі С – натрія хлориду 0,9 %. За результатами дослідження інтраопераційна інфузія лідокаїну, кетаміну та дексмедетомідину знижувала інтраопераційне споживання севофлюрану та фентанілу, споживання морфіну, збільшувала час до першої аналгезі
Рівні лептину крові у хворих на остеоартроз: зв’язок з клінічними проявами захворювання
Get PDFAim of the work: study of the content of leptin in the serum of patients with OA and the study of relationships with clinical manifestations and functional status of patients.Objects and methods: The determination of blood serum leptin levels and for the evaluation of the Lequesne index, HAQ, and KOOS was performed on 71 female with knee joints OA and 32 healthy women in control group.Results. There was a significant relationship between serum leptin levels and the HAQ scale (p=0.026) and significant differences in the level of leptin in the X-ray stage of OA (p=0.043). An association of excess body weight with an increase in the level of serum leptin in the level of the tendency is established.Conlusions: A detailed analysis of the level of leptin in relation to clinical and demographic indicators, clinical manifestations and functional status of patients with OA revealed a significant difference in the level of leptin in the context of the X-ray stage of OA. A reliable link between the level of leptin and the functional status of patients with HAQ was found. In addition, the association of excess body weight with the increase in the level of serum leptin in the bloodstream was observed at the level of the trend.Стаття присвячена дослідженню зв’язку рівня лептину з клінічними проявами захворювання у хворих на остеоартроз та вивченню їх клініко-патогенетичних взаємовідношень, що є пріоритетним напрямком дослідження в ревматології. Нами показано наявність достовірного зв’язку між рівнем лептину сироватки крові і шкалою HAQ (р=0,026) та достовірних відмінностей рівня лептину в розрізі рентгенологічної стадії ОА (р=0,043). Встановлена асоціація надлишкової маси тіла з підвищенням рівня лептину в сироватці крові на рівні тенденці
Імунна відповідь хворих на ешерихіоз дітей, інфікованих вірусом епштейна-барр
No full textThe aim of the study was to investigate the features of the immune response on Escherichiosis in children infected with EBV.Methods. The cellular and humoral links of the immune response, phagocytic activity of neutrophils in 84 early aged patients with Escherichiosis was performed, it included 28 children with persistent inactive (latent) EBV infection and 26 patients with active EBV infection. The control group consisted of 20 practically healthy children. Static processing of the obtained results was carried out by means of Excel and Statistica 6.0 applications.Results. Different pathogenetic mechanisms of development of Escherichiosis have been revealed depending on the activity of EBV infection. The presence of latent or active EBV infection in patient with Escherichiosis leads to inhibition of cellular immunity and intension of the humoral immune response, signs of over-strain of the functional activity of neutrophils in acute period; in the case of latent form of EBV infection – a decrease in the functional reserve of the oxygen-dependent mechanism of bactericidal neutrophils. At the period of early convalescence of the disease, the complete recovery of the above indicators in patients with EBV infection does not occur.Conclusions. The revealed changes in the immune response in patients with Escherichiosis infected with EBV should be taken into account for adequate treatment of these patients, as well as for medical observation at the stages of rehabilitationДосліджено показники імунної відповіді і фагоцитарної активності нейтрофілів при ешерихіозі у дітей раннього віку, інфікованих вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ). Доведено, що перебіг ешерихіозу у дітей на тлі латентної форми ВЕБ-інфекції супроводжується пригніченням клітинної ланки імунної відповіді, активацією гуморального імунітету і ознаками напруження функціональної активності нейтрофілі
Медико-психологічна підтримка студентів медиків при виникнені дезадаптивних реакцій та станів
Get PDFAim of the research - to develop a system of medical and psychological support of medical students in case of occurrence of their maladaptive reactions and states.Object and methods. A total clinical-anamnestic, clinical-psychopathological and psychodiagnostic examination of 412 students of the Kharkiv National Medical University at the age of 17-22 years old (average age of 18.0±2.0 years) was carried out for solving the stated task, observing the principles of bioethics and deontology. 52.2% of students (215 people) composed the group I of surveyed students - residents of eastern Ukraine; 21.1% (87 students) - the group II - residents of Luhansk and Donetsk regions, who entered the study at the KhNMU before the ATO; 26.7% (110 people) were the group III - seized immigrants.Methods of research: clinical-anamnestic, psychodiagnostic, statistical.Results. As the results of the study showed, 73.0% of the I examined group of the students, 63.6% of the II students and 7.8% of the III group did not show signs of maladaptation, in some cases they presented only a few complaints, mainly on the general feeling of intense learning .In 27.0% of the examined students of group І, 36.4% - ІІ and 92.2 - ІІІ groups, the mental state could be classified within the clinically designed states of psychological maladaptation, manifestations of which were emotional disorders: decreased mood, the appearance of related thoughts about their low significance, the inability to cope with the training load.The system of medical and psychological support of medical students was developed, which consisted of three consecutive stages: diagnostic psychotherapeutic intervention and psychoprophylaxis.The stage of psychotherapeutic intervention was aimed at correction of emotional state, relevance reduction of psycho-traumatic situations, normalization of mood background, restoration of psychosocial activity and mental efficiency, increase of stress resistance, formation of productive coping strategies, assimilation of adaptive forms of behavior and motivation for their realization.Conclusions. In the system of psychotherapeutic correction of the disorder of adaptation to medical students it is expedient to use complex of rational psychotherapy, autogenous training, cognitive-behavioral therapy of Beck, art therapy and psycho-educational trainings.The system of psychoprophylaxis for the development of maladaptation states should include measures of the primary (development and implementation of the program of medical and psychological support, assessment of personality characteristics of students and prediction of their behavioral reactions, reducing the level of emotional tension); secondary (early diagnosis of maladaptive reactions and conditions, timely and adequate correction) and tertiary (prophylaxis of relapse of maladaptive states, control of the risk group for the development of adaptation disorders) of psychoprophylaxis.В дослідженні проведена розробка системи медико-психологічної підтримки студентів медиків при виникненні в них дезадаптивних реакції та станівВстановлено, що доцільним є комплексне використання психотерапевтичних та психоосвітніх інтервенції, спрямованих на купірування тривожно-депресивних реакцій, дезактуалізацію психотравмуючих ситуацій, відновлення психосоціальної активності та розумової працездатності, підвищення стресостійкості, формування продуктивних копінг-стратегій, активацію захисних психологічних механізмів, превенцію аддиктивної та залежної поведінки студентів та заходів первинної вторинної иа третинної психопрофілактики