ScienceRise: Medical Science
Not a member yet
556 research outputs found
Sort by
Вплив ефективності лікування на соціальні та психологічні фактори життя дітей з епілепсією (когортне проспективне дослідження)
Get PDFAn important task of modern pediatric neurology is to increase the effectiveness of treatment of epilepsy in children. Traditional criteria for assessing the effectiveness of treatment, based on the indicators of laboratory and instrumental studies, reflect only the biological component of the picture of the disease and it is necessary to apply a criterion for assessing the state of other basic functions of the child.The purpose. To identify the most significant social and psychological problems and aspects of the lives of children and adolescents with epilepsy, depending on the effectiveness of treatment (children with controlled and uncontrolled attacks) from the point of view of patients, their parents and health care professionals, and raising awareness of the sub- the issues related to this state to improve the quality of care for this group of patients to lead a better life.Materials and methods. Surveys on social, psycho-emotional factors of life of children with epilepsy with controlled and uncontrolled attacks were conducted during 1 year with the help of questionnaires for 3 groups of respondents: children and adolescents from 12 to 18 years old, patients with epilepsy, their parents and the medical staff who are in contact with children with epilepsy in their work, the statistical processing of the received data is carried out.Results. The study showed the main factors influencing the lives of children with epilepsy from the point of view of patients themselves, their parents and health professionals. These are social (the opportunity to attend school, communicate with peers, get education and employment in the future) and psycho-emotional (fear of their illness, its concealment from others, difficulty in learning) factors.Conclusions. Most children with uncontrolled attacks receive home-schooling, miss 25.37±2.17 days of schooling, have problems communicating with new people, friends, less self-confident. More than a third of the respondents were informed about problems with memory, concentration and difficulties with math. A common problem for children with epilepsy and their parents is the fear of the future: the opportunity to get education and employment. Parents are concerned about further independent life. For children with uncontrolled attacks, their parents and health workers, the top priority is the effectiveness of treatment - overcoming attacks and the ability to lead an active social life. The complication between patients, their parents and doctors is higher in a group of children with controlled attacksВажная задача современной детской неврологии - повышение эффективности лечения эпилепсии у детей. Традиционные критерии оценки эффективности лечения, опирающихся на показатели лабораторных и инструментальных исследований, отражают лишь биологическую составляющую картину болезни и поэтому необходимо применение критерия для оценки состояния других основных функций ребенка.Цель: Определение наиболее значимых социальных и психологических проблем и аспектов жизни детей и подростков с эпилепсией в зависимости от эффективности лечения (дети с контролируемыми и неконтролируемыми приступами) с точки зрения пациентов, их родителей и специалистов здравоохранения и повышение уровня осведомленности о субъективных вопросов, касающихся этого состояния для улучшения качества помощи этой группе пациентов и предоставлении возможности вести более полноценную жизнь.Материалы и методы: Опрос о социальных, психо-эмоциональных факторах жизни детей, больных эпилепсией с контролируемыми и неконтролируемыми приступами проводилось в течение 1 года с помощью анкет для 3 групп респондентов: дети и подростки с 12 до 18 лет, больные эпилепсией, их родители и медицинские работники, которые в своей работе сталкиваются с детьми с эпилепсией, проведена статистическая обработка полученных данных.Результаты: проведенное исследование выявило основные факторы, влияющие на жизнь детей больных эпилепсией с точки зрения самих больных, их родителей и специалистов здравоохранения. Это социальные (возможность посещать школу, общаться со сверстниками, получить образование и трудоустройство в будущем) и психоэмоциональные (страх за свою болезнь, ее сокрытия от окружающих, трудности в обучении) факторы.Выводы: Большинство детей с неконтролируемыми приступами получают обучение на дому, пропускают 25,37±2,17 дней школьных занятий, имеют проблемы с коммуникацией с новыми людьми, друзьями, менее уверены в себе. Более трети опрошенных сообщали о проблемах с запоминанием, концентрацией внимания и трудностями с математикой. Общей проблемой для детей, больных эпилепсией и их родителей есть опасения за будущее: возможность получить образование и трудоустройство. Родителей беспокоит вопрос дальнейшей самостоятельной жизни. Для детей с неконтролируемыми приступами, их родителей и работников здравоохранения первоочередным вопросом является эффективность лечения - преодоление приступов и возможность вести активную социальную жизнь. Комплаенс между пациентами, их родителями и врачами выше в группе детей с контролируемыми приступамиВажливе завдання сучасної дитячої неврології - підвищення ефективності лікування епілепсії у дітей. Традиційні критерії оцінки ефективності лікування, що спираються на показники лабораторних та інструментальних досліджень, відображають лише біологічну складову картину хвороби і необхідним є застосування критерію для оцінки стану інших основних функцій дитини.Мета: Визначення найбільш значущих соціальних та психологічних проблем та аспектів життя дітей і підлітків з епілепсією в залежності від ефективності лікування (діти з контрольованими та неконтрольованими нападами) з точки зору пацієнтів, їх батьків і фахівців охорони здоров’я та підвищення рівня обізнаності щодо суб'єктивних питань, які стосуються цього стану для поліпшення якості допомоги цій групі пацієнтів та надання можливості вести більш повноцінне життя.Матеріали і методи: Опитування щодо соціальних, психоемоційних факторів життя дітей, хворих на епілепсію з контрольованими та неконтрольованими нападами проводилось протягом 1 року за допомогою анкет для 3 груп респондентів: діти та підлітки з 12 до 18 років, хворі на епілепсію, їх батьки та медичні працівники, які у своєї роботі стикаються з дітьми з епілепсією, проведена статистична обробка отриманих даних.Результати: проведене дослідження виявило основні фактори впливу на життя дітей хворих на епілепсії з точки зору самих хворих, їх батьків та фахівців охорони здоров’я. Це соціальні (можливість відвідувати школу, спілкуватися з однолітками, отримати освіту та працевлаштування в майбутньому) та психоемоційні (страх через свою хворобу, її приховування від оточуючих, труднощі у навчанні ) фактори.Висновки: Більшість дітей з неконтрольованими нападами отримують навчання на дому, пропускають 25,37±2,17 днів шкільних занять, мають проблеми з комунікацією з новими людьми, друзями, менш упевнені в собі. Більше третини опитуваних повідомляли про проблеми з запам'ятовуванням, (концентрацією уваги та труднощами з математикою. Спільною проблемою для дітей, хворих на епілепсію та їх батьків є побоювання за майбутнє: можливість отримати освіту та працевлаштування. Батьків турбує питання подальшого самостійного життя. Для дітей з неконтрольованими нападами, їх батьків та працівників охорони здоров’я першочерговим питанням є ефективність лікування – подолання нападів та можливість вести активне соціальне життя. Комплаєнс між пацієнтами, їх батьками та лікарями вище в групі дітей з контрольованими нападам
Предиктори прогресування та прогнозування розвитку СНІД-індикаторних опортуністичних інфекцій у ВІЛ-інфікованих пацієнтів на фоні антиретровірусної терапії (ретроспективне когортне дослідження)
Get PDFHIV remains one of the actual problems of modern medicine. The search for predictors of the development of AIDS-associated opportunistic infections (OI) in patients on antiretroviral therapy (ART) is an urgent scientific and practical task.The aim of the study was to investigate the predictors of progression and to create a prognostic model for the development of AIDS-related opportunistic infections in HIV-infected patients receiving ART based on the determination of clinical genetic markers.Materials and methods. A retrospective cohort study of 181 HIV-infected patients was conducted. Logistic regression and ROC analysis were used for statistical data processing.Results. As a result of the analysis of 27 potential predictors of the development of AIDS-associated OIs in patients on ART, 10 significant predictors were identified in HIV-infected patients, on which the progression of HIV depends, namely: male sex (OR = 3.30 [95% СΙ 1.21 –9.0], p = 0.020), injecting drugs (OR = 2.49 [95% SO 1.02–6.07], p = 0.044), incarceration experience (OR = 2.29 [95% CI 1.07–4.91], p = 0.033), smoking (OR = 2.46 [95% CI 1.14–5.27], p = 0.021), immunological failure of ART (OR = 4 , 48 [95% CI 1.98–10.13], p = 0.000), low adherence to ART (OR = 3.03 [95% CI 1.13–8.09], p = 0.027), BMI less 18.5 (OR = 6.13 [95% СΙ 2.77–13.56], p = 0.000), haemoglobin level lower than 100 g/L (OR = 2.99 [95% CI 1.41–6.32], p = 0.004), the 299Gly allele of the TLR4 gene carrying (OR = 3.38 [95% CI 1.41–8, 12], p = 0.006) and the normal genotype (Gln11Gln, 11Gln/-) of the TLR7 gene (OR = 2.90 [95% CI 1.06–7.95], p = 0.038).Conclusions. A prognostic model of 5 predictors (male sex, immunological failure of ART, haemoglobin level lower than 100 g/L, BMI below 18.5 kg/m2 and carrier of the allele 299Gly of the TLR4 gene) was created (statistically significant (χ² = 59.88, g <0.001) with operational characteristics: sensitivity - 73.0%, specificity - 79.0% and had a high predictive efficiency (area under the ROC curve - 0.8580)ВИЧ-инфекция остается одной из самых острых проблем современной медицины. Поиск предикторов развития СПИД-ассоциированных оппортунистических инфекций (ОИ) на фоне антиретровирусной терапии (АРТ) является актуальным научно-практической задачей.Цель исследования - исследовать предикторы прогрессирования и создать прогностическую модель развития СПИД-индикаторных оппортунистических инфекций у ВИЧ-инфицированных пациентов, получающих АРТ на основе определения клинико-генетических маркеров.Материалы и методы. Проведено ретроспективное когортное исследование 181 ВИЧ-инфицированного пациента. Для статистической обработки данных использовалась логистическая регрессия и ROC - анализ.Результаты исследования. В результате анализа 27 потенциальных предикторов развития СПИД-ассоциированных ОИ на фоне АРТ, у ВИЧ-инфицированных пациентов идентифицировано 10 значимых, от которых зависит прогрессирования ВИЧ-инфекции, а именно: мужской пол (ОR = 3,30 [95 % СΙ 1,21 -9,0], р = 0,020), употребление инъекционных наркотиков (ОR = 2,49 [95 % СΙ 1,02-6,07], р = 0,044), опыт заключения (ОR = 2,29 [95 % СΙ 1,07-4,91], р = 0,033), курение (ОR = 2,46 [95 % СΙ 1,14-5,27], р = 0,021), иммунологическая неудача АРТ (ОR = 4 48 [95 % СΙ 1,98-10,13], р = 0,000), низкая приверженность АРТ (ОR = 3,03 [95 % СΙ 1,13-8,09], р = 0,027), ИМТ меньше 18,5 (ОR = 6,13 [95 % СΙ 2,77-13,56], р = 0,000), уровень гемоглобина ниже100 г / л (ОR = 2,99 [95 % СΙ 1,41-6,32], р = 0,004), носительство аллеля 299Gly гена TLR4 (ОR = 3,38 [95 % СΙ 1,41-8, 12], р = 0,006) и нормальный генотип (Gln11Gln, 11Gln / -) гена TLR7 (ОR = 2,90 [95 % СΙ 1,06-7,95], р = 0,038).Выводы. Создана прогностическая модель из 5 предикторов (мужской пол, иммунологическая неудача АРТ, уровень гемоглобина ниже100 г / л, ИМТ ниже18,5 кг / м2 и носительство аллеля 299Gly гена TLR4), которая имела статистическую значимость (χ² = 59,88, р <0,001) с операционными характеристиками: чувствительность - 73,0 %, специфичность - 79,0 % и имела высокий показатель прогностической эффективности (площадь под ROC-кривой - 0,8580)ВІЛ-інфекція залишається однією з найгостріших проблем сучасної медицини. Пошук предикторів розвитку СНІД-асоційованих опортуністичних інфекцій (ОІ) на фоні антиретровірусної терапії (АРТ) є актуальним науково-практичним завданням.Мета дослідження – дослідити предиктори прогресування та створити прогностичну модель розвитку СНІД-індикаторних опортуністичних інфекцій у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують АРТ на основі визначення клініко-генетичних маркерів.Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження 181 ВІЛ-інфікованого пацієнта. Для статистичної обробки даних використовувалась логістична регресія та ROC-аналіз.Результати дослідження. В результаті аналізу 27 потенційних предикторів розвитку СНІД-асоційованих ОІ на фоні АРТ, у ВІЛ-інфікованих пацієнтів ідентифіковано 10 значимих, від яких залежить прогресування ВІЛ-інфекції, а саме: чоловіча стать (ОR=3,30 [95 % СΙ 1,21–9,0], р=0,020), вживання ін’єкційних наркотиків (ОR=2,49 [95 % СΙ 1,02–6,07], р=0,044), досвід ув’язнення (ОR=2,29 [95 % СΙ 1,07–4,91], р=0,033), тютюнопаління (ОR=2,46 [95 % СΙ 1,14–5,27], р=0,021), імунологічна невдача АРТ (ОR=4,48 [95 % СΙ 1,98–10,13], р=0,000), низька прихильність до АРТ (ОR=3,03 [95 % СΙ 1,13–8,09], р=0,027), ІМТ менше 18,5 (ОR=6,13 [95 % СΙ 2,77–13,56], р=0,000), рівень гемоглобіну нижче 100 г/л (ОR=2,99 [95 % СΙ 1,41–6,32], р=0,004), носійство алелі 299Gly гена TLR4 (ОR=3,38 [95 % СΙ 1,41–8,12], р=0,006) та нормальний генотип (Gln11Gln, 11Gln/-) гена TLR7 (ОR=2,90 [95 % СΙ 1,06–7,95], р=0,038).Висновки. Створена прогностична модель з 5 предикторів (чоловіча стать, імунологічна невдача АРТ, рівень гемоглобіну нижче 100 г/л, ІМТ нижче 18,5 кг/м2 і носійство алелі 299Gly гена TLR4), яка мала статистичну значимість (χ²=59,88, р<0,001) із операційними характеристиками: чутливість – 73,0 %, специфічність – 79,0 % та мала високий показник прогностичної ефективності (площа під ROC-кривою – 0,8580
Соціально-демографічні фактори ризику розвитку психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатит
Get PDFWhen studying the socio-demographic factors of the risk of developing psychogenic anxiety and depression disorders in patients with pancreatitis, we used the results of a comprehensive study. The complex evaluation of socio-psychological and clinical risk factors for pancreatitis was analyzed, and a comprehensive analysis of socio-demographic characteristics, anxiety-depressive and neurotic symptoms in patients with pancreatitis has been performed. The article presents the socio-demographic factors that influence the development of mental disorders in acute recurrent pancreatitis.The aim of the study was to identify socio-demographic features of psychogenic anxious and depressive disorders in patients with pancreatitis (acute and chronic) to improve the quality of life of this contingent of patients.Materials and methods. The study was attended by 131 patients with recurrent pancreatitis, exclusion criteria in the study; age over 65, the presence of other somatic diseases, mental and behavioral disorders as a result of alcohol abuse, narcotic substances and substances not included in the state list of narcotic drugs, refusal of the patient from a psychiatrist's examination. Established factors associated with the development and severity of neurasthenia in patients with chronic pancreatitis. Statistical processing of the results of the study was conducted using the software package Statistica v.6.1.Research results. The article presents the analysis of psychopathological symptoms in patients with pancreatitis, which revealed a number of features of the quantitative and qualitative structure of emotional disorders. The factors with which the development and severity of psychogenic anxiety-depressive disorders in patients with pancreatitis are noted is noted. The basic pathogenetic link of development of psychogenic anxiety-depressive disorders in patients with pancreatitis was revealed. Presented is a symptomatology that predominates in affective pathology in patients with pancreatitis.Conclusions. The data of the main socio-demographic factors influencing the development of mental disorders in chronic recurrent pancreatitis, such as male sex, low frequency of appeals for medical aid during the year, absence of a family history of pancreatic diseasesПри изучении социально-демографических факторов риска развития психогенных тревожно-депрессивных расстройств у больных панкреатитом, нами были использованы результаты комплексного исследования, проведена комплексная оценка социально-психологических и клинических факторов риска развития панкреатита, а также проведен комплексный анализ социально-демографических характеристик, тревожно-депрессивной и невротической симптоматики у больных панкреатитом. В статье приведены социально-демографические факторы, влияющие на развитие психических расстройств при остром рецидивирующем панкреатите.Целью исследования стало выявление социально-демографических особенностей психогенных тревожно-депрессивных расстройств у больных с панкреатитами (острыми и хроническими) для повышения качества жизни данного контингента больных.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 131 пациент с рецидивирующим панкреатитом, критериями исключения в исследовании были; возраст старше 65 лет, наличие других соматических заболеваний, психических и поведенческих расстройств вследствие злоупотребления алкоголем, наркотическими веществами и веществами, которые не внесены в государственный перечень наркотических, отказ пациента от осмотра психиатром. Установили факторы, с которыми ассоциируется развитие и выраженность неврастении у больных хроническим панкреатитом. Статистическую обработку результатов исследования проводили с помощью пакета программ Statistica v.6.1.Результаты исследования. В статье продемонстрированы данные анализа психопатологической симптоматики у больных панкреатитом, которые выявили ряд особенностей количественной и качественной структуры эмоциональных расстройств. Отмечено факторы, с которыми могут быть связаны развитие и выраженность психогенных тревожно-депрессивных расстройств у больных панкреатитом. Выявлено, основное патогенетическое звено развития психогенных тревожно-депрессивных расстройств у больных панкреатитом.Выводы. Представленная симптоматика, преобладает при аффективной патологии у больных панкреатитом. Приведенные данные основных социально-демографических факторов, влияющих на развитие психических расстройств при хроническом рецидивирующем панкреатите, такие как: мужской пол, низкая частота обращений за медицинской помощью в течение года, отсутствие семейного анамнеза заболеваний поджелудочной железыПід час вивчення соціально-демографічних факторів ризику розвитку психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатит, нами були використані результати комплексного дослідження. проведено комплексну оцінку соціально-психологічних та клінічних факторів ризику розвитку панкреатиту, а також проведено комплексний аналіз соціально-демографічних характеристик, тривожно-депресивної та невротичної симптоматики у хворих на панкреатит. У статті наведені соціально-демографічні фактори, які впливають на розвиток психічних розладів при гострому рецидивуючому панкреатиті.Метою дослідження стало виявлення соціально-демографічних особливостей психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатити (гострі та хронічні) для підвищення якості життя даного контингенту хворих.Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 131 пацієнт з рецидивуючим панкреатитом, критеріями виключення у досліджені були; вік старше 65 років, наявність інших соматичних захворювань, психічних та поведінкових розладів в наслідок зловживання алкоголем, наркотичними речовинами та речовинами, що не внесені до державного переліку наркотичних, відмова пацієнта від огляду психіатром. Встановили фактори з якими асоціюється розвиток і вираженість неврастенії у хворих на хронічний панкреатит. Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою пакета програм Statistica v.6.1.Результати дослідження. У статті продемонстровані дані аналізу психопатологічної симптоматики у хворих на панкреатити, які виявили ряд особливостей кількісної та якісної структури емоційних розладів. Відмічено фактори, з якими асоціюється розвиток і вираженість психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатит. Виявлено, основну патогенетичну ланку розвитку психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатит. Представлена симптоматика, яка переважає при афективній патології у хворих на панкреатит.Висновки. Наведені дані основних соціально-демографічних факторів, які впливають на розвиток психічних розладів при хронічному рецидивуючому панкреатиті, такі як: чоловіча стать, низька частота звернень за медичною допомогою протягом року, відсутність сімейного анамнезу захворювань підшлункової залоз
Особливості порушень функції зовнішнього дихання у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень ii ступеня бронхіальної обструкції в процесі комплексного лікування з використанням тіотропію броміду
Get PDFThe peculiarities of the disturbances of external respiratory function (ERF) in patients with the second stage of COPD, who received tiotropium bromide are presented.The aim of the study. To evaluate the effect of the baseline therapy of COPD II degree of bronchial obstruction with the use of tiotropium bromide preparation on the parameters of external respiration.Materials and methods. We examined 151 patients with the second stage of COPD. Verification of the diagnosis and its formulation were performed on the basis of the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 555 dated June 27, 2013 "On Approval and Implementation of Medical-Technological Documents on Standardization of Medical Assistance in Chronic Obstructive Pulmonary Disease". The examination was perfomed prior to and on the 30th, 90th and 180th days of standard treatment combined with tiotropium bromide.Research results. The analysis of aggregate results showed that the highest efficacy was observed in patients who took tiotropium bromide during 180 days, for in this very period external respiratory function parameters maximally increase. Consequently, such a pronounced effect of the used drug tiotropium bromide as a composite basic treatment for stabilizing the function of external respiration in chronic obstructive pulmonary disease II degree, in our opinion, is due to the mechanism of action characteristic of the drug chosen by us, namely, the clear prolonged bronchodilator effect.Conclusions. Our treatment regimens have a pronounced influence on a number of important pathogenetic links in the course and progression of chronic obstructive pulmonary disease, especially in the initial stages, which clearly confirms the need for early detection of this pathology and early onset of its therapy. They are characterized by simplicity and accessibility, high clinical efficacy, the absence of adverse reactions and complications.Представлены особенности нарушений функции внешнего дыхания (ФВД) у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) II стадии, которые в составе базовой терапии получали препарат тиотропия бромид.Цель исследования. Оценить влияние базисной терапии ХОБЛ II степени бронхиальной обструкции с использованием препарата тиотропия бромида на показатели функции внешнего дыхания.Материалы и методы. Обследован 151 больной ХОБЛ II стадии. Верификацию диагноза и его формулировку проводили по материалам приказа МОЗ Украины №555 от 27.06.2013 "Об утверждении и внедрении медико-технологических документов по стандартизации медицинской помощи при хроническом обструктивном заболевании легких". Обследование проведено до начала и на 30, 90 и 180 день лечения с использованием общепринятых схем терапии в сочетании с препаратом тиотропия бромид.Результаты исследования. Анализ результатов показал, что наибольшая эффективность отмечается у пациентов с включеним в комплексную терапию препарата тиотропия бромид продолжительностью 180 дней, так как именно в этот период максимально увеличиваются показатели ФВД. Следовательно, такой выраженное влияние примененного препарата тиотропия бромид, как составляющей базового лечения на стабилизацию функции внешнего дыхания при хроническом обструктивном заболевании легких II степени, по нашему мнению, объясняется характерным для выбранного нами препарата механизмом действия, а именно четким пролонгированным бронхолитическим эффектом. Выводы. Исследованные нами лечебные схемы имеют выраженное влияние на ряд важных патогенетических звеньев течения и прогрессирования хронического обструктивного заболевания легких, особенно при начальных стадиях, четко подтверждает необходимость раннего выявления данной патологии и раннего начала ее терапии. Им присущи простота и доступность, высокая клиническая эффективность, отсутствие побочных реакций и осложненийПредставлені особливості порушень функції зовнішнього дихання (ФЗД) у пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) ІІ ступеня бронхіальної обструкції, які в складі базової терапії отримували препарат тіотропію бромід. Мета дослідження. Оцінити вплив базової терапії ХОЗЛ ІІ ступеня бронхіальної обструкції із використанням препарату тіотропію броміду на показники функції зовнішнього дихання.Матеріали та методи. Обстежено 151 хворий на ХОЗЛ ІІ ступеня бронхіальної обструкції. Верифікацію діагнозу і його формулювання проводили за матеріалами наказу МОЗ України №555 від 27.06.2013 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень". Дослідження проведено до початку і на 30, 90 і 180 день лікування з використанням загальноприйнятих схем терапії в поєднанні з препаратом тіотропію бромід.Результати дослідження. Аналіз результатів показав, що найбільша ефективність відмічається у пацієнтів з включенням в комплексну терапію препарату тіотропію бромід тривалістю 180 днів, так як саме в цей період максимально збільшуються показники ФЗД. Отже, такий виражений вплив застосованого препарату тіотропію бромід, як складового базового лікування на стабілізацію функції зовнішнього дихання при хронічному обструктивному захворюванні легень ІІ ступеня, на нашу думку, пояснюється характерним для обраного нами препарату механізмом дії, а саме чітким пролонгованим бронхолітичним ефектом. Висновки. Досліджені нами лікувальні схеми мають виражений вплив на ряд важливих патогенетичних ланок перебігу та прогресування хронічного обструктивного захворювання легень, особливо при початкових стадіях, що чітко підтверджує потребу раннього виявлення даної патології та раннього початку її терапії. Їм притаманні простота та доступність, висока клінічна ефективність, відсутність побічних реакцій і ускладнен
Стан центральної гемодинаміки у дітей з аномально розташованими хордами в лівому шлуночку серця
No full textAim: To study the echomorphometric parameters of the heart in children with false tendons (FT) in the left cardiac ventricle to improve diagnostics of its possible complications.Materials and methods. 64 children with FT, aged from 13 to 17 (15,3±0,2) years old, were examined. Main group of patients consisted of 40 (62,5±6,1%) boys and 24 (37±6,1 %) girls. The control group included 23 almost healthy children of similar age. The study was carried out in Vinnitsa city hospital "Center of Mother and a Child". The morphological and functional condition of the heart with hemodynamic parameters was evaluated according to the standard method, recommended by American association of cardiologists in one-dimensional (M-) and two-dimensional (B-) modes, using echocardiography with Doppler effect.Results. Echomorphometric indicators did not significantly differ from the control data. Indicators of ejection (69,4±0,8% vs. 67,8±1,7% – boys and 70,8±1% vs. 69±1,4% – girls) and shortening fraction of the left ventricle (38,6±0,8% vs. 41±2% – boys and 40,8±0,9% vs. 32,5±2,8% - girls) were within normal limits. There was a tendency for decreasing of the end-diastolic index (EDI) in both subgroups (60,3±2,7 ml/m² vs. 62,5±3,9 ml/m² – boys and 56,6±3,3 ml/m² vs. 68,2±5,3 ml/m² – girls). Analysis of diastolic function of the left ventricle (LV) in children of the main group revealed increasing of the E/A parameter in boys (2±0,1 vs. 1,8±0,1, p<0,05) and in girls (2,2±0,1 vs. 2±0,1, p<0,05). The thickness of the left atrium (LA) was not changed. These results reveal the first stages of diastolic dysfunctions of the LV myocardium. The systolic function of the myocardium was normal.Conclusions. Children with FT have normovolemic and eukinetic types of central hemodynamics. Diastolic function in children with FT has initial signs of impairment. These results will help to prevent complication occurrence and progression of diastolic dysfunction of myocardium in adolescents with false tendons by timely providing medical-preventative methodsЦель работы: Изучить эхоморфометрические показатели сердца у детей с аномально расположенными хордами сердца для усовершенствования диагностики их возможных осложнений.Материалы и методы. 64 ребенка с аномально расположенными хордами, возрастом 13-17 лет (средний возраст составил 15,3±0,2 лет), принимали участие в исследовании. 40 (62,5±6,1 %) пациентов – мальчики и 24 (37,5±6,1 %) – девочки. В контрольную группу вошли 23 практически здоровых ребенка аналогичного возраста. Исследование проводилось в Винницкой городской больнице "Центр Матери и Ребенка". Морфофункциональное состояние сердца и показатели гемодинамики оценивались по методике, которая рекомендована Ассоциацией американских кардиологов, в одномерном (М-) и двухмерном (В-) режимах при помощи эхокардиографии с использованием Допплер-эффекта и использованием основных параметров.Результаты. Основные эхоморфометрические показатели статистически значимо не отличались от контрольных данных. Показатели фракций выброса как у мальчиков (69,4±0,8 % против 67,8±1,7 %) так и у девочек (70,8±1 % против 69±1,4 %) как и укорочения левого желудочка (38,6±0,8 % против 41±2 % – мальчики и 40,8±0,9 % против 32,5±2,8 % – девочки, соответственно) были в пределах нормы относительно группы контроля. Была отмечена тенденция к уменьшению конечно-диастолического индекса (КДИ) в обеих подгруппах (60,3±2,7 мл/м² против 62,5±3,9 мл/м² – мальчики и 56,6±3,3 мл/м² против 68,2±5,3 мл/м² – девочки, соответственно). Анализ диастолической функции левого желудочка (ЛЖ) у детей основной группы выявил увеличение параметра E/A у мальчиков (2±0,1 против 1,8±0,1, р<0,05) и у девочек (2,2±0,1 против 2±0,1, р<0,05). Толщина левого предсердия (ЛП) – не изменена. Это указывает на начало нарушения релаксационной функции миокарда ЛЖ. Систолическая функция миокарда – удовлетворительная.Выводы. У детей с АРХ имеет место нормоволемический и эукинетический тип центральной гемодинамики. Диастолическая функция у детей с АРХ имеет начальные признаки нарушения. Данные результаты помогут предупредить дальнейшее развитие осложнений и прогрессирования диастолической дисфункции миокарда у подростков с аномально расположенными хордами, своевременно обеспечив для них все необходимые лечебно-профилактические мероприятияМета роботи: Вивчити ехоморфометричні показники серця у дітей з аномально розташованими хордами (АРХ) в лівому шлуночку серця для вдосконалення діагностики їх можливих ускладнень.Матеріали та методи дослідження. Обстежено 64 дитини, віком від 13 до 17 років (середній вік склав 15,3±0,2 років), серед яких 40 (62,5±6,1 %) хлопчиків та 24 (37,5±6,1 %) дівчат. Контрольну группу склали 23 практично здорові дитини аналогічного віку. Дослідження проводилось на базі Вінницької міської клінічної лікарні “Центр Матері та Дитини”. Морфо-функціональний стан серця та показники центральної гемодинаміки оцінювались за методикою, що рекомендована Асоціацією американських кардіологів, в одномірному (М-) та двомірному (В-) режимах за допомогою ехокардіографії з використанням Допплер-ефекта и використанням основних параметрів.Результати. Ехоморфометричні показники суттєво не відрізнялись від контрольних даних. Так, показники фракцій викиду як у хлопчиків (69,4±0,8 % проти 67,8±1,7 %) так і у дівчат 70,8±1 % проти 69±1,4 %) і укорочення лівого шлуночка (38,6±0,8 % проти 41±2 % – хлопчики та 40,8±0,9 % проти 32,5±2,8 % – дівчата, відповідно) знаходились в межах норми. Була відмічена тенденція до зменшення кінцево-діастолічного індексу (КДІ) в обох підгрупах (60,3±2,7 мл/м² проти 62,5±3,9 мл/м² – хлопчики та 56,6±3,3 мл/м² проти 68,2±5,3 мл/м² – дівчата, відповідно). Аналіз діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) у дітей основної групи виявив збільшення параметра E/A у хлопчиків (2±0,1 проти 1,8±0,1, р<0,05) та у дівчат (2,2±0,1 мл/м² против 2±0,1 мл/м², р<0,05). Товщина лівого передсердя – не змінена. Все це свідчить про початок порушення релаксаційної функції міокарда ЛШ. Систолічна функція серця – задовільна.Висновки. У дітей з АРХ має місце нормоволемічний та еукінетичний тип центральної гемодинаміки. Діастолічна функція ЛШ у дітей з АРХ має початкові прояви. Дані результати допоможуть попередити подальший розвиток ускладнень та прогресування діастолічної дисфункції міокарда у підлітків з аномально розташованими хордами, своєчасно забезпечивши для них всі необхідні лікувально-профілактичні заход
Вплив диференційованої метаболічної терапії на динаміку якості життя у хворих на ревматоїдний артрит в поєднанні з артеріальною гіпертензією
Get PDFThe combination of arterial hypertension (AH) with rheumatoid arthritis (RA) significantly aggravates the course of each person. The constant use of drugs, chronic pain, disability and social connections leads to a decrease in the quality of life (QOL).Materials and methods. We examined 96 patients with stage II hypertension in combination with RA, 45 patients with stage II hypertension, and 31 healthy patients. To assess QOL, we used the MOS SF-36 questionnaire (Medical Outcomes Study-Short Form). An assessment of anxiety and depression was performed using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). RA activity was determined according to the DAS28 scale, pain assessment according to the visual analogue scale (VAS). Patients with hypertension in combination with RA received basic therapy: 83 patients ─ methotrexate, 10 patients leflunomide, 79 of them were glucocorticoids 6 (6, 8) mg methylprednisolone, all patients received ramipril 10 mg per day, amlodipine 5 (5, 10) mg per day, atorvastatin 20 mg, and differentiated metabolic therapy using meldonium 500 mg per day and L-arginine aspartate 6 g per day for twelve weeks.Aim of the research. In order to improve approaches to the treatment of patients with hypertension in combination with RA, to study the dynamics of the quality of life, the severity of anxiety and depressive disorders during complex treatment, with the inclusion of differentiated metabolic therapy, for twelve weeks.Conclusions. In the subgroups of patients receiving metabolic therapy, there was a significantly pronounced improvement in QOL for all indicators of the MOS SF-36 scale and a decrease in anxiety manifestations in terms of the HADS scale (p<0.05). The largest decrease in activity by 7 % on a DAS 28 scale of 2.65 (2.52; 2.75) points was noted in the subgroup of patients receiving meldonium, compared with the performance of the subgroup without metabolic therapy (p=0.01)Сочетание артериальной гипертензии (АГ) с ревматоидным артритом (РА) существенно взаимоотягощает течение каждого. Постоянный прием лекарств, хронический болевой синдром, потеря трудоспособности и социальных связей приводит к снижению качества жизни (КЖ).Материалы и методы. Обследовано 96 пациентов с АГ II стадии в сочетании с РА, 45 пациентов с АГ II стадии и 31 практически здоровых лиц. Для оценки КЖ использовали опросник MOS SF-36 (Medical Outcomes Study-Short Form). Оценку тревоги и депрессии проводили с помощью Госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS). Активность РА определяли по шкале DAS28, оценку боли по визуальной аналоговой шкале (ВАШ). Пациенты с АГ в сочетании с РА получали базисную терапию: 83 пациента ─ метотрексат, 10 пациентов ─ лефлюномид, 79 из них глюкокортикоиды 6 (6, 8) мг по метилпреднизолону, также все пациенты получали рамиприл 10 мг в сутки, амлодипин 5 (5, 10 ) мг в сутки, аторвастатин 20 мг, и дифференцированную метаболическую терапию с использованием мельдония 500 мг в сутки и L- аргинина аспартата 6 г в сутки в течение двенадцати недель.Цель исследования. С целью усовершенствования подходов к лечению пациентов с АГ в сочетании с РА исследовать динамику качества жизни, выраженность тревожных и депрессивных расстройств на фоне комплексного лечения, с включением дифференцированной метаболической терапии, в течение двенадцати недель.Выводы. В подгруппах пациентов получавших метаболическую терапию отмечалось достоверно выраженное улучшение КЖ по всем показателям шкалы MOS SF-36 и уменьшение проявлений тревоги по показателям шкалы HADS (р <0,05). Наибольшее снижение активности на 7% по шкале DAS 28 2,65 (2,52; 2,75) баллов отмечалось в подгруппе пациентов получавших мельдоний,в сравнении с показателями подгруппы без метаболической терапии (p = 0,01)Поєднання артеріальної гіпертензії (АГ) з ревматоїдним артритом (РА) суттєво взаємообтяжує перебіг кожного. Постійний прийом ліків, хронічний больовий синдром, втрата працездатності та соціальних зв'язків призводить до зниження якості життя (ЯЖ).Матеріали і методи. обстежено 96 пацієнтів з АГ II стадії в поєднанні з РА, 45 пацієнтів з АГ II стадії та 31 практично здорових осіб. Для оцінки ЯЖ використовували опитувальник MOS SF-36 (Medical Outcomes Study-Short Form). Оцінку тривоги і депресії проводили за допомогою Госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Активність РА визначали за шкалою DAS28, оцінку болі за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Пацієнти з АГ в поєднанні з РА отримували базисну терапію: 83 пацієнта ─ метотрексат, 10 пацієнтів ─ лефлюномід, 79 з них глюкокортикоїди 6 (6; 8) мг за метилпреднізолоном, також усі отримували раміприл 10 мг на добу, амлодипін 5 (5; 10) мг на добу, аторвастатин 20 мг на добу, та диференційовану метаболічну терапію з використанням мельдонію 500 мг на добу та L- аргініну аспартата 6 г на добу протягом дванадцяти тижнів.Мета дослідження: з метою удосконалення підходів до лікування пацієнтів з АГ в поєднанні з РА дослідити динаміку якості життя, вираженість тривожності і наявності депресивних розладів на фоні комплексного лікування, з включенням диференційованої метаболічної терапії, протягом дванадцяти тижнів.Результати дослідження. Оцінка ЯЖ продемонструвала достовірне зниження усіх показників шкал опитувальника MOS SF−36 у пацієнтів з АГ в поєднанні з РА, проти показників пацієнтів з АГ (р < 0,05).Висновки. В підгрупах пацієнтів які отримували метаболічну терапію відмічалось достовірно виражене покращення ЯЖ за усіма показниками шкали MOS SF−36 та зменшення проявів тривоги за показниками шкали HADS (р < 0,05). Найбільше зниження активності на 7 % за шкалою DAS 28 2,65 (2,52; 2,75) балів відмічалось в підгрупі, які приймали мельдоній, проти показників підгрупи без метаболічної терапії (p = 0,01
Особливості астенічної та обсесивної симптоматики у хворих з первинним епізодом біполярного афективного розладу
Get PDFThe aim of the work is to establish the features of asthenic, somatovegetative and obsessive symptoms in the primary episode of bipolar affective disorder, taking into account the gender factor and clinical variant.Materials and methods. Clinically examined 153 patients with primary episode of bipolar affective disorder: with prevalence of depressive symptomatology (44 men and 75 women), with prevalence of manic symptoms (15 men and 8 women) and with simultaneous presence of depressive and manic symptomatology or with rapid or severe manic symptoms and 5 women).Results and discussion. Feeling depleted and reduced energy potential were found in 40.3 % of all patients, 40.9 % of men and 40.0 % of women with depression, and 45.5 %, 66.7 % and 20.0 % with mixed variant; decrease in working capacity – in 68.9 %, 65.9 %, 70.7 %, and 81.8 %, 83.3 %, 80.0 %; rapid fatigue – in 68.1 %, 65.9 %, 69.3 %, and 54.5 %, 50.0 %, 60.0 %; attention disorders – in 45.4 %, 36.4 %, 50.7 %, and 72.7 %, 83.3 %, 60.0 %. In the manic variant, there is only a violation of concentration of attention: 56.5 %, 46.7 % and 75.0 %. In the depressive variant, 62.2 % of all patients, 59.1 % of men and 64.0 % of women were obsessive, while 18.2 %, 33.3 %, and 0.0 % had mixed opinions, ideas of self-humiliation – in 40.3 %, 29.5 % and 46.7 %, and in 27.3 %, 33.3 % and 20.0 %. Somatic vegetative disorders in the depressive variant were found in 98.3 % of all patients, in 97.7 % of men and in 98.7 % of women; at manic - in 30.4 %, 26.7 % and 37.5 % respectively; when mixed - 100 %. Gender differences in asthenic, somatovegetative, and obsessive symptoms are insignificant.Conclusions. The prevalence of asthenic, somatovegetative, and obsessive symptoms in the primary episode of bipolar affective disorder is determined by the clinical option, and gender differences are insignificantЦель работы – установить особенности астенической, соматовегетативной и обсессивной симптоматики при первичном эпизоде биполярного аффективного расстройства с учетом гендерного фактора и клинического варианта.Материалы и методы. Клинически обследовано 153 больных с первичным эпизодом биполярного аффективного расстройства: с преобладанием депрессивной симптоматики (44 мужчины и 75 женщин), с преобладанием маниакальной симптоматики (15 мужчин и 8 женщин) и с одновременным наличием депрессивной и маниакальной симптоматики или с быстрой сменой фаз (6 мужчин и 5 женщин).Результаты и обсуждение. Чувство истощенности и снижение энергетического потенциала выявлено у 40,3 % всех больных, у 40,9 % мужчин и у 40,0 % женщин при депрессивном варианте, и у 45,5 %, 66,7 % и 20,0 % при смешанном; снижение работоспособности – у 68,9 %, 65,9 %, 70,7 %, и 81,8 %, 83,3 % 80,0 %; быстрая утомляемость – у 68,1 %, 65,9 % 69,3 %, и 54,5 %, 50,0 %, 60,0 %; нарушение концентрации внимания – у 45,4 %, 36,4 %, 50,7 %, и 72,7 %, 83,3 %, 60,0 %. При маниакальном варианте выявлено только нарушение концентрации внимания: у 56,5 %, 46,7 % и 75,0 %. При депрессивном варианте навязчивые мысли были у 62,2 % всех больных, у 59,1 % мужчин и у 64,0 % женщин, при смешанном – у 18,2 %, 33,3 %, 0,0 %; идеи самоуничижения – у 40,3 %, 29,5 %, 46,7 %, и у 27,3 %, 33,3 %, 20,0 %. Соматовегетативные расстройства при депрессивном варианте обнаружены у 98,3 % всех больных, у 97,7 % мужчин и у 98,7 % женщин; при маниакальном – соответственно у 30,4 %, 26,7 % и 37,5 %; при смешанном варианте – у 100 %. Различия по астенической, соматовегетативной и обсессивной симптоматике незначимы.Выводы. Распространенность астенической, соматовегетативной и обсессивной симптоматики при первичном эпизоде биполярного аффективного расстройства определяется клиническим вариантом, а гендерные различия незначимыМета роботи – встановити особливості астенічної, соматовегетативної та обсесивної симптоматики при первинному епізоді біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактору і клінічного варіанту.Матеріали і методи. Клінічно обстежено 153 хворих з первинним епізодом біполярного афективного розладу: з переважанням депресивної симптоматики (44 чоловіка і 75 жінок), з переважанням маніакальної симптоматики (15 чоловіків і 8 жінок) та з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз (6 чоловіків і 5 жінок).Результати та обговорення. Почуття виснаженості і зниження енергетичного потенціалу виявлено у 40,3 % всіх хворих, у 40,9 % чоловіків і у 40,0 % жінок при депресивному варіанті, та у 45,5 %, 66,7 % і 20,0 % при змішаному; зниження працездатності – у 68,9 %, 65,9 % і 70,7 %, та 81,8 %, 83,3 % і 80,0 %; швидка втомлюваність – у 68,1 %, 65,9 % і 69,3 %, та 54,5 %, 50,0 % і 60,0 %; порушення концентрації уваги – у 45,4 %, 36,4 % і 50,7 %, та 72,7 %, 83,3 % і 60,0 %. При маніакальному варіанті наявне лише порушення концентрації уваги: у 56,5 %, 46,7 % і 75,0 %. При депресивному варіанті нав’язливі думки були у 62,2 % усіх хворих, у 59,1 % чоловіків і у 64,0 % жінок, при змішаному – у 18,2 %, 33,3 % і 0,0 %; ідеї самоприниження – у 40,3 %, 29,5 % і 46,7 %, та у 27,3 %, 33,3 % і 20,0 %. Соматовегетативні розлади при депресивному варіанті виявлені у 98,3 % усіх хворих, у 97,7 % чоловіків і у 98,7 % жінок; при маніакальному – відповідно у 30,4 %, 26,7 % і 37,5 %; при змішаному варіанті – у 100 %. Гендерні відмінності щодо астенічної, соматовегетативної та обсесивної симптоматики незначущі.Висновки. Поширеність астенічної, соматовегетативної та обсесивної симптоматики при первинному епізоді біполярного афективного розладу визначається клінічним варіантом, а гендерні відмінності є незначущим
Аналіз співіснування хронічного мієлопроліферативного та лімфопроліферативного захворювання в одного хворого
Get PDFA review of the literature on the combination of chronic lymphoproliferative and chronic myeloproliferative disease in one patient, which are diagnosed simultaneously or in the treatment of an existing hematological nosology, was conducted. In this paper, in addition to a brief overview of current sources, five patients are presented with two diagnoses simultaneously: a combination of chronic myeloproliferative and chronic lymphoproliferative diseases. In three of them, on the background of true polycythemia, chronic lymphocytic leukemia was diagnosed (2 patients) after 1 and 8 years, the third - non-Hodgkin B-large-cell diffuse anaplastic CD-30-positive lymphoma, which was detected on the background of 5-year therapy for myeloproliferative pathology. One patient was simultaneously diagnosed with multiple myeloma and idiopathic myelofibrosis, in the other case – during the treatment of diffuse B-cell non-Hodgkin lymphoma of the mantle zone, essential thrombocythemia was diagnosed, which after 2 years transformed into idiopathic myelofibrosis. The aim of the work was to describe the cases when a chronic myeloproliferative and lymphoproliferative disease is present in one patient at the same time. These 5 patients were observed in the advisory clinic of the State Institution "Institute of Blood Pathology and Transfusion Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" in the period 2011-2018. Despite the rarity of a combination of chronic myeloproliferative and lymphoproliferative diseases, this possibility must be taken into account in order to avoid diagnostic errors. These patients require an individual approach to diagnosis, and the treatment of these patients is quite problematic and should be directed to the treatment of each disease separatelyПроведен обзор литературных источников по поводу сочетания хронического лимфопролиферативного и хронического миелопролиферативного заболевания у одного пациента, которые диагностируются одновременно или при лечении уже существующей гематологической нозологии. В данной работе, кроме краткого обзора современных источников, представлены пять пациентов с наличием одновременно 2-х диагнозов: сочетанием хронического миелопролиферативного и хронического лимфопролиферативного заболеваний. У троих из них на фоне истинной полицитемии, диагностирована хроническая лимфоцитарная лейкемия (2 пациента) через 1 и 8 лет, у третьего - неходжкинская В-крупноклеточная диффузная анапластическая CD-30-положительная лимфома, которая выявлена на фоне 5-ти летней терапии миелопролиферативной патологии. У одного больного одновременно диагностировано множественную миелому и идиопатический миелофиброз, в другом случае - во время лечения диффузной В-клеточной негоджкинской лимфомы зоны мантии диагностировано эссенциальную тромбоцитемию, которая через 2 года трансформировалась в идиопатический миелофиброз. Целью работы было описать случаи когда у одного больного одновременно присутствует хроническое миелопролиферативное и лимфопролиферативное заболевание. Эти 5 пациента наблюдались в консультативной поликлинике ГУ «Институт патологии крови и трансфузионной медицины НАМН Украины» в период 2011–2018 гг. Несмотря на редкость сочетания хронического миелопролиферативного и лимфопролиферативного заболеваний, такую возможность необходимо учитывать для избежания диагностических ошибок. Данные больные требуют индивидуального подхода к диагностике, а лечение этих пациентов является достаточно проблематичным и должно быть направлено на терапию каждого заболевание в отдельностиПроведено огляд літературних джерел з приводу поєднання хронічного лімфопроліферативного та хронічного мієлопроліферативного захворювання в одного пацієнта, які діагностуються одночасно або розвиваються на фоні попередньої протипухлинної терапії вже існуючої гематологічної нозології. У даній роботі, окрім стислого огляду сучасних джерел, представлено п’ять клінічних випадків поєднання двох діагнозів: хронічного мієлопроліферативного та хронічного лімфопроліферативного захворювань. В трьох пацієнтів на фоні справжньої поліцитемії, діагностована хронічна лімфоцитарна лейкемія (два випадки) через 1 рік та 8 років, у іншого - негоджкінська В-великоклітинна дифузна анапластична CD-30-позитивна лімфома, яку виявлено на фоні 5-ти річної терапії первиннодіагностованої мієлопроліферативної патології. В одного хворого одночасно діагностовано множинну мієлому та ідіопатичний мієлофіброз, в іншому випадку під час цитостатичного лікування дифузної В-клітинної негоджкінської лімфоми зони мантії діагностовано ессенціальну тромбоцитемію, що через 2 роки трансформувалась в ідіопатичний мієлофіброз. Метою роботи було описати випадки, коли в одного хворого одночасно присутні як хронічне мієлопроліферативне так і лімфопроліферативне захворювання. Ці п’ять пацієнтів знаходились на обліку в консультативній поліклініці Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України» в період 2011-2018рр. Незважаючи на рідкісність співіснування хронічного мієлопроліферативного та лімфопроліферативного захворювання, таку імовірність слід враховувати для уникнення діагностичних помилок. Такі пацієнти вимагають індивідуального діагностичного підходу, а лікування таких хворих є достатньо проблематичним і повинно бути скероване на терапію кожного захворювання окрем
Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду у хворих з синдромом обструктивного апное сну
Get PDFAim of the research: to estimate the clinical features of chronic heart failure with a reduced ejection fraction in patients with obstructive sleep apnea compared with patients without sleep breathing disorders and to establish the relationships of clinical symptoms, anthropometric dates with the degree of hypoxic disorders during sleep.Materials and methods. 152 patients with chronic heart failure were enrolled in our open, prospective, non-randomized study. The control group consisted of 57 patients with obstructive sleep apnea without heart failure. A general clinical examination, anthropometric measurements, questionnaires, cardio-respiratory monitoring, echocardiography, the assessment of NT-proBNP were conducted to all participants in the study.Results. Patients from main group compared with control group were older (by 15.6 %, p<0.05), had a higher body mass index and degree of obesity (by 16,9 %, p<0.05 and 22.1 %, p<0,05), had a longer history of arterial hypertension (by 36.3 %, p<0.01), ischemic heart disease (by 23.6 %, p>0.05), AF (by 16.0 %, p>0.05), diabetes (by 25.3 %, p<0.003). According results of correlation analysis in patients with heart failure and obstructive apnea a significant negative relationship apnea-hypopnea index with age (r=–0.418; p<0.001), ejection fraction (r=–0.376; p<0.01) and a direct link with body mass index (r=+0.512; p<0.003) were found. Mean SaO2 significantly correlated with ejection fraction (r=–0.212; p<0.05), duration of arterial hypertension (r=–0.417; p<0.001), the level of office systolic arterial pressure (r=–0.351; p<0.01) and the level of office diastolic arterial pressure (r=–0.331; p<0.01).Conclusions. The prevalence of obstructive sleep apnea in patients with heart failure with reduced ejection fraction is 40.1 %, while 55.7 % of patients have severe obstructive sleep apnea. Patients with heart failure with reduced ejection fraction and obstructive sleep apnea are older, have a higher body mass index; they more often have comorbid pathologies in their medical history, namely, arterial hypertension, coronary heart disease, atrium fibrillation, and diabetes mellitus. According results of a correlation analysis, a significant relationships of apnea-hypopnea index with age (r=–0.418; p<0.001), ejection fraction (r=–0.376; p<0.01) and body mass index (r=+0.512 p<0.003) were foundЦель исследования: изучить особенности клинического течения хронической сердечной недостаточности со сниженной фракцией выброса у больных с синдромом обструктивного апноэ сна по сравнению с пациентами без нарушений дыхания во сне и установить взаимосвязь клинической симптоматики, антропометрических данных со степенью гипоксических нарушений.Материалы и методы. В открытом проспективном нерандомизированном исследовании обследовано 152 больных с хронической сердечной недсотаточностью со сниженной фракцией выброса и синдромом обструктивного апное сна. Контрольную группу составили 57 пациентов с синдромом обструктивного апное сна без сердечной недостаточности. Всем участникам исследования проведены общеклиническое обследование, антропометрические измерения, анкетирование, кардио-респираторный мониторинг, эхокардиографию, определение NT-proBNP.Результаты. Пациенты основной группы по сравнению с контрольной группой были старше по возрасту (на 15,6 %, р<0,05), имели больший индекс массы тела и степень ожирения (на 16,9 %, р<0,05 и 22,1 %, р<0,05), в анамнезе у них чаще встречалась артериальная гипертензия (на 36,3 %, р<0,01), ишемическая болезнь сердца (на 23,6 %, р>0,05), фибрилляция предсердий (на 16,0 %, р>0,05), сахарный диабет (на 25,3 %, р<0,003). При проведении корреляционного анализа у больных хронической сердечной недостаточностью и синдромом обструктивного апное сна установлено достоверное обратная связь между индексом апное-гипопное и возрастом (r=–0,418; р<0,001), фракцией выброса (r=–0,376; р<0,01) и прямая связь с индексом массы тела (r=+0,512; р<0,003). Показатель средней сатурации O2 достоверно коррелировал с фракцией выброса (r=–0,212; р<0,05), длительностью артериальной гипертензии (r=–0,417; р<0,001), уровнем офисного систолического артериального давления (r=–0,351; р<0,01) и с уровнем офисного диастолического артериального давления (r=–0,331; р<0,01).Выводы. Распространенность синдрома обструктивного апное сна у больных с хронической сердечной недостаточностью составляет 40,1 %, при этом 55,7 % пациентов имеют синдром обструктивного апное сна тяжелой степени. Пациенты с хронической сердечной недостаточностью со сниженной фракцией выброса и обструктивным апное сна старше, имеют больший индес маси тела, в анамнезе у них чаще встречается сопутствующая патология, а именно: артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца, фибрилляция предсердий, сахарный диабет. При проведении корреляционного анализа установлена достоверная обратная связь между индексом апное-гипопное и возрастом (r=–0,418; р<0,001), фракцией выброса (r=–0,376; р<0,01) и индексом массы тела (r=+0,512 р<0,003).Мета дослідження: дослідити особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду у хворих з синдромом обструктивного апное сну у порівнянні з хворими без порушень дихання уві сні та встановити взаємозв’язок клінічної симптоматики, антропометричних даних зі ступенем гіпоксичних порушень.Матеріали і методи. У відкритому проспективному нерандомізованому дослідженні обстежено 152 хворих з хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду. Контрольну групу склали 57 осіб з синдромом обструктивного апное сну та без хронічної серцевої недостатності. Усім учасникам дослідження проведено загальноклінічне обстеження, антропометричні вимірювання, анкетування, кардіо-респіраторний моніторинг, ехокардіографію, визначення NT-proBNP.Результати. Пацієнти основної групи у порівняні з особами контрольної групи були старші за віком (на 15,6 %, р<0,05), мають більший індекс маси тіла та ступінь ожиріння (на 16,9 %, р<0,05 та 22,1 %, р<0,05), в анамнезі у них частіше зустрічається артеріальна гіпертензія (на 36,3 %, р<0,01), ішемічна хвороба серця (на 23,6 %, р>0,05), фібриляція передсердь (на 16,0 %, р>0,05), цукровий діабет (на 25,3 %, р<0,003). При проведенні кореляційного аналізу у хворих на хронічну серцеву недостатність зі зниженою фракцією викиду та синдром обструктивного апное сну встановлено достовірний зворотній зв'язок між індексом апное-гіпопное та віком (r=–0,418; р<0,001), фракцією викиду (r=–0,376; р<0,01) та прямий зв'язок з індексом маси тіла (r=+0,512; р<0,003). Показник середньої сатурації O2 достовірно корелював з фракцією викиду (r=–0,212; р<0,05), тривалістю артеріальної гіпертензії (r=–0,417; р<0,001), рівнем офісного систолічного артеріального тиску (r=–0,351; р<0,01) та з рівнем офісного діастолічного артеріального тиску (r=–0,331; р<0,01).Висновки. Розповсюдженість синдрому обструктивного апное сну у хворих з хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду складає 40,1 %, при цьому 55,7 % пацієнтів мають синдром обструктивного апное сну тяжкого ступеня. Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду та обструктивним апное сну старші, мають більший індекс маси тіла, в анамнезі у них частіше зустрічається супутня патологія, а саме: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, фібриляція передсердь, цукровий діабет. При проведенні кореляційного аналізу встановлено достовірний зворотній зв'язок між індексом апное-гіпопное та віком (r=–0,418; р<0,001), фракцією викиду (r=–0,376; р<0,01) та індексом маси тіла (r=+0,512; р<0,003
Вивчення гемодинаміки тіла матки методом тривимірної енергетичної допплерографії хворих з лейоміомою в різні вікові періоди.
Get PDFTo date, there is not enough papers to establish the reproducibility of the calculation of three-dimensional indices of blood flow and their threshold values for the diagnosis of a particular pathology. In this regard, the technique of three-dimensional Doppler sonography requires further study.The aim of research is studying the hemodynamics of the uterine body of patients with leiomyoma by three-dimensional energy Doppler ultrasonography to determine the possible patterns of changes in the indicators of three-dimensional vascularization indices depending on the phases of the menstrual cycle of women of reproductive age, in perimenopause and at different periods of menopause.Materials and methods. 326 women between the ages of 18 and 75 were surveyed (Me = 46.5). The comparison group consisted of 157 (48.15 %) healthy women, the main group was 169 women (51.84 %) with uterine leiomyoma. All patients in both groups were divided into women of reproductive age, women in peri - and menopause.In 3D reconstruction of the uterus using the energy mapping function and the VOCAL (Virtual Organ Computer - aided Analysis) option, an objective assessment of the hemodynamics of the uterine body was performed by calculating the vascularization index (VI), which characterizes the percentage of colour voxels in uterus body volume, flow intensity index (FI), showing the median luminance of colour voxels, which depends on the blood flow velocity in a given three-dimensional volume and vascularization-flow index (VFI), which is a product of multiplying the vascularization index and the flow index, divided by 100.Result. As a result, the main group identified the patterns of dynamics of three-dimensional indices of blood flow, depending on the survey at different ages, similar to the comparison group. In the reproductive period in patients with uterine leiomyoma, regardless of the size and degree of vascularization, the minimum values of the indexes VI, FI and VFI of the body of the uterus were registered in the early proliferative phase, significantly increasing to the middle secretion phase, coinciding with the fertility period of corpus luteum, secretion (p <0.05, CCU). In peri - and menopause, patients with leiomyomas have a statistically significant dynamics, similar to the nomograms of the comparison group, in reducing the values of the three-dimensional index of perfusion of the VI of the uterus as the period of absence of menstruation increases (CCU, p = 0.0472), with the highest values being characteristic of the perimenopause period. In the analysis of the dynamics of the FI and VFI indices of the body of the uterus of women with perio- and menopausal leiomyomas, the distribution of the studied indices was not confirmed by statistical significance. However, their pattern quite accurately reproduces the dynamics of a gradual decrease in these three-dimensional indices of blood flow in women with uterine body leiomyoma as the duration of absence of menstruation increases: the highest values were characteristic of the perimenopause period and the lowest - for the menopause period of more than 10 years.Conclusions. Taking into account the revealed patterns of dynamics of indicators of three-dimensional indices of blood flow depending on the age periods of women with leiomyoma will in the future increase the sensitivity and specificity of the method of three-dimensional energy Doppler sonography in the differential diagnosis of proliferative activity of uterine leiomyomaДо настоящего времени отсутствует достаточное количество работ для установления воспроизводимости расчетов трехмерных индексов кровотока и их пороговые значения для диагностики той или иной патологии. В связи с этим метод трехмерной энергетической допплерографии требует дальнейшего изучения.Целью исследования было изучение гемодинамики тела матки больных лейомиомой методом трехмерной энергетической допплерографии для определения возможных закономерностей изменений показателей трехмерных индексов васкуляризации в зависимости от фаз менструального цикла женщин репродуктивного возраста, в перименопаузе и в разные периоды менопаузы. Материалы и методы. Было обследовано 326 женщин в возрасте от 18 до 75 лет (Me=46,5). Группу сравнения составили 157(48,15 %) практически здоровых женщин, основную группу составили 169 женщин (51,84 %) с лейомиомой матки. Все пациентки обеих групп были разделены на женщин репродуктивного возраста, женщин в пери – и в менопаузе.При трехмерной (3D) реконструкции матки с использованием функции энергетического картирования и опции VOCAL (Virtual Organ Computer - aided Analysis) проводилась объективная оценка гемодинамики тела матки путем вычисления индекса васкуляризации (VI), который характеризует процентное соотношение цветовых вокселей в объеме тела матки, индекса интенсивности потока (FI), показывающий медиану яркости цветовых векселей, зависящей от скорости кровотока в заданном трехмерном объеме и васкуляризационно - потокового индекса (VFI), являющегося показателем перфузии органа и представляющим собой произведение индекса васкуляризации и индекса потока, разделенным на 100.В результате в основной группе были определены закономерности динамики трехмерных индексов кровотока в зависимости от обследования в различные возрастные периоды, подобные группе сравнения. В репродуктивном периоде у больных лейомиомой матки независимо от размеров и степени васкуляризации минимальные значения индексов VI , FI и VFI тела матки были зарегистрированы в раннюю пролиферативную фазу, достоверно повышаясь до средней фазы секреции, что совпадает с периодом расцвета желтого тела, и снижаясь до поздней фазы секреции (p <0,05, ККУ). В пери - и менопаузе у больных лейомиомой есть, подобная номограммам группы сравнения, статистически значимая динамика уменьшения значений показателя трехмерного индекса перфузии VI тела матки по мере увеличения периода отсутствия менструации (ККУ, р = 0,0472), причем самые высокие значения были характерны для периода перименопаузы. При анализе динамики индексов FI и VFI тела матки женщин с лейомиомой в пери- и менопаузе, распределение показателей исследуемых индексов не был подтвержден статистической значимостью. Однако их паттерн довольно точно воспроизводил динамику постепенного снижения этих трехмерных показателей индексов кровотока у женщин с лейомиомой тела матки по мере нарастания длительности отсутствия менструации: самые высокие значения были характерны для периода перименопаузы, а самые низкие - для периода менопаузы более 10 лет.Выводы. Учет выявленных закономерностей динамики показателей трехмерных индексов кровотока в зависимости от возрастных периодов женщин с лейомиомой позволит в перспективе повысить чувствительность и специфичность метода трехмерной энергетической допплерографии в дифференциальной диагностике пролиферативной активности лейомиомы маткиДо теперішнього часу відсутня достатня кількість робіт щодо встановлення відтворюваності розрахунку тривимірних індексів кровотоку та їх порогових значень щодо діагностики тієї чи іншої патології . В зв'язку з цим методика тривимірної допплерографії потребує подальшого вивчення.Метою дослідження є вивчення гемодинаміки тіла матки (ТМ) хворих з ЛМ методом тривимірної енергетичної допплерографії для визначення можливих закономірностей змін показників тривимірних індексів васкуляризації в залежності від фаз менструального циклу жінок репродуктивного віку, в перименопаузі та в різні періоди менопаузи.Матеріали і методи. Було обстежено 326 жінок у віці від 18 до 75 років (Me=46,5). Групу порівняння склали 157 (48,15 %) практично здорових жінок, основну групу склали 169 жінок (51,84 %) з лейоміомою матки. Всі пацієнтки обох груп були розділені на жінок репродуктивного віку, жінок в пери- і в менопаузі.При тривимірній (3D) реконструкції матки з використанням функції енергетичного картування та опції VOCAL (Virtual Organ Computer – aided Analysis) проводилася об'єктивна оцінка гемодинаміки тіла матки шляхом обчислення індексу васкуляризації (VI), який характеризує відсоткове співвідношення колірних вокселей в об'ємі тіла матки, індексу інтенсивності потоку (FI), що показує медіану яскравості колірних векселів, що залежить від швидкості кровотоку в заданому тривимірному об'ємі і васкуляризаціонно-потокового індексу (VFI), що є показником перфузії органу і є добутком індексу васкуляризації та індексу потоку, розділеним на 100.Результати. В результаті в основній групі були визначені закономірності динаміки тривимірних індексів кровотоку в залежності від обстеження в різні вікові періоди, подібні групі порівняння. В репродуктивному періоді у хворих лейоміомою матки незалежно від розмірів і ступеня васкуляризації мінімальні значення індексів VI, FI і VFI тіла матки були зареєстровані в ранню проліферативну фазу, достовірно підвищуючись до середньої фази секреції , що збігається з періодом розквіту жовтого тіла, і знижуючись до пізньої фази секреції (p<0,05, ККУ). В пери- і менопаузі у хворих лейоміомою є, подібна номограмам групи порівняння, статистично значуща динаміка зменшення значень показника тривимірного індексу перфузії VI тіла матки по мірі збільшення періоду відсутності менструації (ККУ, р=0,0472), причому найвищі значення були характерні для періоду перименопаузи. При аналізі динаміки індексів FI і VFI тіла матки жінок з лейоміомою в пери- і менопаузі, розподіл показників досліджуваних індексів не був підтверджений статистичною значимістю. Однак їх патерн досить точно відтворює динаміку поступового зниження цих тривимірних показників індексів кровотоку у жінок з лейоміомою тіла матки по мірі наростання тривалості відсутності менструації: найвищі значення були характерними для періоду перименопаузи і найнижчі – для періоду менопаузи більше 10 років.Висновки. Врахування виявлених закономірностей динаміки показників тривимірних індексів кровотоку в залежності від вікових періодів жінок з лейоміомою дозволять в перспективі підвищити чутливість та специфічність методу тривимірної енергетичної допплерографії в диференційній діагностиці проліферативної активності лейоміоми матк