ScienceRise: Medical Science
Not a member yet
556 research outputs found
Sort by
Мікротвердість зміцненого скловолокном фотокомпозиційного матеріалу в різних умовах світлової полімеризації
The aim: to study in laboratory conditions the microhardness of a glass-fiber-reinforced photocomposite under different modes of light exposure at different times.Materials and methods. The microhardness of the everX Posterior, GC glass-fiber-reinforced photocomposite was investigated on 60 samples using a PMT-3 microhardness meter on three sample surfaces within 1 hour, 1 day and 7 days after polymerization. Samples of a cylindrical shape with a height of 3 mm of group 1 were irradiated with the light flux of a photopolymerizer in the "soft start" mode, samples of group 2 were polymerized with light of constant high intensity 1400 mW/cm2.Research results. After 1 hour, the microhardness on the surface closest to the LED was 87.34±1.21 kgf/mm2 in samples of group 1, 102.0±0.94 kgf/mm2 (p<0.05) in group 2, and 70.98±1.23 kgf/mm2 (the lowest indicator) and 90.65±1.12 kgf/mm2 (p<0.05). After 1 day, on the nearest surface, the microhardness increased in the samples of group 1 to 97.03±1.25 kgf/mm2, group 2 – to 114.61±1.13 kgf/mm2 (p<0.05), on the most distant - up to 75.95±1.11 kgf/mm2 and 99.83±1.24 kgf/mm2 (p<0.05), respectively. At 7 days, the indicators on the first surface in group 1 were 104.64±1.23 kgf/mm2, in 2 – 123.35±1.15 kgf/mm2 (p<0.05), on the other surface – 80.25±1.48 kgf/mm2 and 107.53±0.92 kgf/mm2 (p<0.05). The growth of microhardness on these surfaces for the entire period was 16.5 % and 11.6 % in the samples of group 1, and 17.3 % and 15.7 % in group 2.Conclusions. The light flux of constant high intensity provides statistically significantly (p <0.05) higher microhardness indices of the glass-fiber reinforced photocomposite on all surfaces of the samples than the light exposure in the “soft start” mode. In the direct restoration of teeth, it is necessary to reduce the thickness of the photocomposite layer for "soft start" polymerizationЦель: в лабораторных условиях изучить микротвердость упрочненного стекловолокном фотокомпозита при разных режимах светового воздействия в разные сроки.Материалы и методы. Микротвердость упрочненного стекловолокном фотокомпозита everX Posterior, GC, исследовали на 60 образцах с помощью микротвердометра ПМТ-3 на трех поверхностях образцов в сроки 1 час, 1 и 7 суток после полимеризации. Образцы цилиндрической формы высотой 3 мм 1 группы облучали световым потоком фотополимеризатора в режиме «мягкий старт», образцы 2 групы полимеризовали светом постоянной высокой интенсивности 1400 мВт/см2.Результаты исследования. Через 1 час микротвердость на ближайшей к световоду поверхности составляла в образцах 1 группы 87,34±1,21 кгс/мм2, 2 группы – 102,0±0,94 кгс/мм2 (p<0,05), на наиболее отдаленной – 70,98±1,23 кгс/мм2 (самый низкий показатель) и 90,65±1,12 кгс/мм2 (p<0,05). Через 1 сутки на ближайшей поверхности микротвердость возросла в образцах 1 группы до 97,03±1,25 кгс/мм2, 2 группы – до 114,61±1,13 кгс/мм2 (р<0,05), на наиболее удаленной – до 75,95±1,11 кгс/мм2 и 99,83±1,24 кгс/мм2 (р<0,05), соответственно. В 7 суток показатели на первой из поверхностей в 1 группе составили 104,64±1,23 кгс/мм2, во 2 – 123,35±1,15 кгс/мм2 (р<0,05), на другой поверхности – 80,25±1,48 кгс/мм2 и 107,53±0,92 кгс/мм2 (р<0,05). Рост микротвердости на этих поверхностях за весь период составил в образцах 1 группы 16,5 % и 11,6 %, 2 группы – 17,3 % и 15,7 %.Выводы. Светловой поток постоянной высокой интенсивности обеспечивает статистически значимо (p<0,05) более высокие показатели микротвердости упрочненного стекловолокном фотокомпозита на всех поверхностях образцов, чем световое воздействие в режиме «мягкий старт». При прямом восстановлении зубов необходимо уменьшать толщину слоя фотокомпозита в случае полимеризации «мягким стартом»Мета: у лабораторних умовах вивчити мікротвердість зміцненого скловолокном фотокомпозита за різних режимів світлової дії у різні терміни.Матеріали та методи. Мікротвердість зміцненого скловолокном фотокомпозита everX Posterior, GC, досліджували на 60 зразках за допомогою мікротвердометра ПМТ-3 у термін 1 година, 1 та 7 діб після полімеризації. Зразки циліндричної форми висотою 3 мм 1 групи опромінювали світловим потоком фотополімеризатора за «м’яким стартом», зразки 2 групи полімеризували світлом потоком з постійною високою інтенсивністю 1400 мВт/см2.Результати дослідження. Через 1 годину мікротвердість на найближчій до світловода поверхні дорівнювала у зразках 1 групи 87,34±1,21 кгс/мм2, 2 групи – 102,0±0,94 кгс/мм2 (p<0,05), на найвіддаленій – 70,98±1,23 кгс/мм2 (найнижчий показник) та 90,65±1,12 кгс/мм2 (p<0,05). Через 1 добу на найближчій поверхні мікротвердість зросла у зразках 1 групи до 97,03+1,25 кгс/мм2, 2 групи – до 114,61±1,13 кгс/мм2 (р<0,05), на найбільш віддаленій – до 75,95±1,11 кгс/мм2 та 99,83±1,24 кгс/мм2 (р<0,05), відповідно. У 7 діб показники на першій з поверхонь у 1 групі склали 104,64±1,23 кгс/мм2, у 2 групі – 123,35±1,15 кгс/мм2 (р<0,05), на іншій поверхні – 80,25±1,48 кгс/мм2 та 107,53±0,92 кгс/мм2 (р<0,05). Зростання мікротвердості на цих поверхнях за увесь термін склало у зразках 1 групи 16,5 % та 11,6 %, 2 групи – 17,3 % та 15,7 %.Висновки. Світловий потік постійної високої інтенсивності забезпечує статистично значуще (p<0,05) більш високі показники мікротвердості зміцненого скловолокном фотокомпозита на усіх поверхнях зразків, ніж світловий вплив за «м’яким стартом». Під час прямого відновлення зубів необхідно зменшувати товщину шару фотокомпозита у разі полімеризації за «м’яким стартом
Тактичні та технічні аспекти мініінвазивного мамарно-коронарного шунтування та гібридних коронарних реваскуляризацій на його основі
Reducing surgical trauma is one of the obvious ways of reducing perioperative risks and improving surgical techniques, which is also very positively perceived by patients. Hybrid coronary revascularization (HCR) is one of the ways of minimizing surgical trauma during coronary revascularization.Objectives: to note the tactical and technical aspects of the minimally invasive left internal mammary artery-left anterior descending artery bypass (mini-LIMA-LAD) and HCR, which allow benefiting from these techniques of myocardial revascularization over the traditional ones.Materials and methods: Between 2011 and 2019, 39 mini-LIMA-LAD operations were performed at the SI “V. T. Zaycev IGUS NAMSU”. The average age of patients was 60.6±8.2 years, 5 (13 %) of patients were female. In nine patients mini-LIMA-LAD was the first (in eight) or second (in one) stage of the planned HCR.Results and discussion: There were no perioperative deaths, myocardial infarctions or conversions. At a median follow-up time of 49.5 [Q1; Q3: 34.3; 70.6] months one patient died 13 months after surgery. Four patients had angina recurrences at different times. The article discusses the tactical and technical aspects of mini-LIMA-LAD and HCR, which allow benefiting from these techniques of myocardial revascularization over the traditional ones.Conclusions: Mini-LIMA-LAD and HCR on its basis are a low-traumatic alternative to traditional coronary bypass through sternotomy with acceptable early and long-term results. They have a much better cosmetic effect, especially for women, but are more demanding in surgical technique and tissue handling. The strategy of coronary revascularization described, unlike other less traumatic techniques, does not require expensive additional equipment and can be performed by regular meansГибридная коронарная реваскуляризация (ГКР) – одно из направлений минимизации хирургической травмы при коронарной реваскуляризации.Цель работы: отметить тактические и технические аспекты мини-инвазивного маммарно-коронарного шунтирования (мини-МКШ) и ГКР, которые позволяют получить преимущества этих методик реваскуляризации миокарда над традиционными.Материалы и методы. В период с октября 2011г по февраль 2019г в ДУ «ИЗНХ им. В. Т. Зайцева НАМНУ» выполнено 39 мини-МКШ. Средний возраст больных составил 60,6±8,2 лет, среди них 5 (13 %) женщин. У девяти пациентов мини-МКШ стало первым (у восьмерых) или вторым (у одного) этапом плановой ГКР.Результаты и обсуждение. Внутрибольничной летальности и периоперационных инфарктов миокарда не отмечено. Медиана срока наблюдения за больными составила 49,5 [Q1; Q3: 34,3; 70,6] месяцев. Один пациент умер через 13 месяцев после операции. Рецидивы стенокардии отмечены в разные сроки у четырех пациентов. В статье обсуждаются тактические и технические аспекты мини-МКШ и ГКР, которые позволяют получить преимущества этих методик реваскуляризации миокарда над традиционными.Выводы. Мини-МКШ и ГКР на ее основе являются малотравматичной альтернативой традиционному коронарному шунтированию стернотомным доступом с приемлемыми ближайшими и отдаленными результатами. Эти методики имеют значительно лучший косметический эффект, особенно у женщин, однако более прихотливы к хирургической технике и обращению с тканями. Описанная нами стратегия коронарной реваскуляризации, в отличие от других малотравматичных методик, не нуждается в больших финансовых расходах на дополнительное оснащение и может быть выполнена штатными средствамиГібридна коронарна реваскуляризація (ГКР) – один з напрямків мінімізації хірургічної травми при коронарній реваскуляризації.Мета роботи: зазначити тактичні та технічні аспекти міні-інвазивного мамарно-коронарного шунтування (міні-МКШ) та ГКР, які дозволяють отримати переваги цих методик реваскуляризації міокарду над традиційними.Матеріали та методи. В період з жовтня 2011 р. по лютий 2019 р. в ДУ «ІЗНХ ім. В. Т. Зайцева НАМНУ» виконано 39 міні-МКШ. Середній вік хворих склав 60,6±8,2 років, серед них 5 (13 %) жінок. В дев‘ятьох пацієнтів міні-МКШ стало першим (у вісьмох) або другим (в одного) етапом планової ГКР.Результати та обговорення. Шпитальної летальності та периопераційних інфарктів міокарду не відмічено. Медіана терміну спостереження за хворими склала 49,5 [Q1; Q3: 34,3; 70,6] місяців. Один пацієнт помер через 13 місяців після операції. Рецидиви стенокардії відмічені в різні терміни в чотирьох пацієнтів. В статті обговорюються тактичні та технічні аспекти міні-МКШ та ГКР, які дозволяють отримати переваги цих методик реваскуляризації міокарду над традиційними.Висновки. Міні-МКШ та ГКР на її основі є малотравматичною альтернативою традиційному коронарному шунтуванню стернотомним доступом з прийнятними найближчими та віддаленими результатами. Ці методики мають значно кращий косметичний ефект, особливо в жінок, проте більш вибагливі до хірургічної техніки й поводження з тканинами. Описана нами стратегія коронарної реваскуляризації, на відміну від інших малотравматичних методик, не потребує коштовних витрат на додаткове оснащення й може бути виконана штатними засобам
Аналіз факторів ризику перинатальної патології у новонароджених з природженими вадами
Newborns with congenital defects usually have a burdened perinatal history, and their mothers' pregnancy proceeds against the background of severe complications and exacerbation of chronic pathology. In modern obstetrics, many indicative scales are used to determine the degree of risk of perinatal and maternal pathology, including a point assessment on the Coopland scale.The aim. Conduct a clinical and epidemiological analysis of perinatal and maternal risk factors according to the A. Coopland scale and analyze the frequency of perinatal pathology in newborns with congenital defects in the early neonatal period.Materials and methods. We retrospectively and selectively analyzed 88 birth histories of mothers of newborns with congenital malformations who received surgical treatment in the neonatal center and scored risk factors for perinatal and maternal pathology according to the A. Coopland scale.Results. It was revealed that mothers of newborns with congenital defects were included in the groups of high (3 - 6 points) and very high (7 or more) predicted risk of perinatal and maternal pathology. The high-risk group included 28 (32%) mothers, and 60 women (68%) - the very high-risk group of perinatal and maternal pathology.Conclusions. In women with more than 15 points on the A. Coopland scale 4.7 times more often children were born with intrauterine infection, gastrointestinal disorders, NEC and severe respiratory disorders in the early neonatal period compared with mothers who gave birth to newborns with the same gestational age and a group of low and high risk of perinatal and maternal pathology Новорожденные с врожденными пороками развития как правило имеют отягощенный перинатальный анамнез, а беременность их матерей протекает на фоне тяжелых осложнений и обострения хронической патологии. В современном акушерстве для определения степени риска перинатальной и материнской патологии используется множество ориентировочных шкал, в том числе балльная оценка по шкале Coopland.Цель. Провести клинико-эпидемиологический анализ перинатальных и материнских факторов риска по шкале A. Coopland и проанализировать частоту реализации перинатальной патологии у новорожденных с врожденными пороками в раннем неонатальном периоде.Материалы и методы исследования. Ретроспективно селективно проанализированы 88 историй родов матерей новорожденных с врожденными пороками, которые получили хирургическое лечение в неонатальном центре и проведена балльная оценка факторов риска перинатальной и материнской патологии по шкале A. Coopland.Результаты исследования. Выявлено, что матери новорожденных с врожденными пороками входили в группы высокого (3 - 6 баллов) и очень высокого (7 и более) прогнозируемого риска перинатальной и материнской патологии. В группу высокого риска вошли 28 (32%) матерей, а 60 женщина (68%) - в группу очень высокого риска перинатальной и материнской патологии.Выводы. У женщин с отягощенным течением беременности, имеют более 15 баллов по шкале A. Coopland, в 4,7 раза чаще рождались дети с реализацией внутриутробной инфекции, гастроинтестинальными нарушениями, некротизирующим энтероколитом и тяжелыми респираторными нарушениями в раннем неонатальном периоде по сравнению с матерями, которые родили новорожденных с таким же сроком гестации и группой низкого и высокого риска перинатальной и материнской патологииНовонароджені з природженими вадами розвитку як правило мають обтяжений перинатальний анамнез, а вагітність їх матерів перебігає на тлі важких ускладнень та загострення хронічної патології. У сучасному акушерстві для визначення ступеня ризику перинатальної та материнської патології використовується безліч орієнтовних шкал, зокрема бальна оцінка за шкалою Coopland.Мета. Провести клініко-епідеміологічний аналіз перинатальних і материнських факторів ризику за шкалою A. Coopland і проаналізувати частоту реалізації перинатальної патології у новонароджених з природженими вадами в ранньому неонатальному періоді.Матеріали та методи дослідження. Ретроспективно селективно проаналізовано 88 історій пологів матерів новонароджених з природженими вадами, які отримали хірургічне лікування в неонатальному центрі та проведена бальна оцінка факторів ризику перинатальної та материнської патології за шкалою A. Coopland.Результати дослідження. Виявлено, що матері новонароджених з природженими вадами входили в групи високого (3 - 6 балів) і дуже високого (7 і більш) прогнозованого ризику перинатальної і материнської патології. У групу високого ризику ввійшли 28 (32%) матерів, а 60 жінка (68%) - у групу дуже високого ризику перинатальної і материнської патології.Висновки. У жінок з обтяженим перебігом вагітності, що мають більш 15 балів за шкалою A. Coopland, у 4,7 рази частіше народжувалися діти з реалізацією внутрішньоутробної інфекції, гастроінтестинальними порушеннями, некротизуючим ентероколітом і важкими респіраторними порушеннями у ранньому неонатальному періоді, порівняно з матерями, що народили новонароджених з таким же терміном гестації і групою низького і високого ризику щодо перинатальної і материнської патологі
Особливості когнітивних порушень у хворих з первинним епізодом біполярного афективного розладу
The aim of the work was to study the features of cognitive disorders in the primary episode of bipolar affective disorder, taking into account the gender factor and clinical variant.Materials and methods. 153 patients with primary episode of bipolar affective disorder: with prevalence of depressive symptomatology (44 men and 75 women), with prevalence of manic symptoms (15 men and 8 women) and with simultaneous presence of depressive and manic symptomatology or with rapid or severe manic symptoms and 5 women) were examined using the Stroop test.Results and discussion. In patients with the depressed primary episode variant, a general slowdown in the performance of all four subtests of the Stroop test was detected: reading time of the names of colors printed in black font (TNFb) in all patients 63.7±8.1 sec., in men 65.0±9.6 sec., in women 63.0±7.0 sec.; names of colors (NС) were respectively 96.6±9.2 sec, 96.5±9.1 sec and 96.6±9.3; reading time of color names where the font color is different from the word value (TNCd) – respectively 153.5±20.3 sec., 153.8±23.3 sec., 153.3±18.6 sec.; name of the word color where the font color is different from the word value (NCWd) – 62.6±7.9 sec., 63.8±9.3 sec. and 61.9±6.9 sec. In patients with a manic variant, the time to perform the Strup test is the smallest of all groups: TNFb – 44.3±4.0 sec., 44.5±4.1 sec. and 43.8±4.1 sec.; NC – 62.7±4.9 sec., 61.7±5.5 sec. and 64.6±3.2 sec.; TNCd – 116.2±9.5 sec., 118.0±10.5 sec. and 112.9±6.4 sec.; NCWd – 43.3±4.0 sec., 43.5±4.1 sec. and 42.8±4.1 sec, respectively. In patients with mixed variant indicators occupy an intermediate position: TNFb – 59,8±16,1 sec., 57,3±14,6 sec. and 62.8±19.0 sec.; NC – 79.1±10.1 sec., 76.5±10.3 sec. and 82.2±10.0 sec.; TNCd – 124.3±22.5 sec., 120.7±18.9 sec. and 128.6±27.7 sec.; NCWd – 58.5±15.7 sec., 56.2±14.3 sec. and 61.4±18.5 sec. in accordance. Gender differences in Stroop test performance are not significant.Conclusions. The primary episode of BAD is characterized by the presence of cognitive impairment, the structure and expressiveness of which is determined by the clinical variant. In the depressive variant revealed the greatest overall slowdown in the execution of the Stroop test with a significant number of errors, with manic - deterioration of attention, behavioral inhibition and maximal impulse control when mixed - a marked slowdown in the performance of the Stroop test with a significant number of errors. Gender differences in cognitive impairment are insignificantЦель работы – изучить особенности когнитивных нарушений при первичном эпизоде биполярного аффективного расстройства с учетом гендерного фактора и клинического варианта.Материалы и методы. С помощью теста Струпа обследовано 153 больных с первичным эпизодом биполярного аффективного расстройства: с преобладанием депрессивной симптоматики (44 мужчины и 75 женщин), с преобладанием маниакальной симптоматики (15 мужчин и 8 женщин) и с одновременным наличием депрессивной и маниакальной симптоматики или с быстрой сменой фаз (6 мужчин и 5 женщин).Результаты и обсуждение. У больных с депрессивным вариантом первичного эпизода было обнаружено общее замедление выполнения всех четырех субтестов теста Струпа: чтение названий цветов, напечатанных черным шрифтом (ЧНЦч) у всех больных 63,7±8,1 сек., у мужчин 65,0±9,6 сек., у женщин 63,0±7,0 сек .; называние цветов (НЦ) – соответственно 96,6±9,2 сек., 96,5±9,1 сек. 96,6±9,3; чтение названий цветов, где цвет шрифта отличается от значения слова (ЧНЦо) – соответственно 153,5±20,3 сек., 153,8±23,3 сек., 153,3±18,6 сек.; называние цвета слова, где цвет шрифта отличается от значения слова (НЦСо) – соответственно 62,6±7,9 сек., 63,8±9,3 сек. и 61,9±6,9 сек. У больных с маниакальным вариантом время выполнения теста Струпа является самым маленьким из всех групп: ЧНЦч – 44,3±4,0 сек., 44,5±4,1 сек. и 43,8±4,1 сек.; НЦ – 62,7±4,9 сек., 61,7±5,5 сек. и 64,6±3,2 сек.; ЧНЦо – 116,2±9,5 сек., 118,0±10,5 сек. и 112,9±6,4 сек.; НЦСо – 43,3±4,0 сек., 43,5±4,1 сек. и 42,8±4,1 сек соответственно. У больных со смешанным вариантом показатели занимают промежуточное положение: ЧНЦч – 59,8±16,1 сек., 57,3±14,6 сек. и 62,8±19,0 сек.; НЦ – 79,1±10,1 сек., 76,5±10,3 сек. и 82,2±10,0 сек.; ЧНЦо – 124,3±22,5 сек., 120,7±18,9 сек. и 128,6±27,7 сек.; НЦСо – 58,5±15,7 сек., 56,2±14,3 сек. и 61,4±18,5 сек. соответственно. Различия в характеристиках выполнения теста Струпа не значащие.Выводы. Первичный эпизод БАР характеризуется наличием когнитивных нарушений, структура и выраженность которых определяется клиническим вариантом. При депрессивном варианте выявлено наибольшее общее замедление времени выполнения теста Струпа при значительном количестве ошибок, при маниакальном – ухудшение концентрации внимания, поведенческого торможения и контроля импульсивности при максимальном количестве ошибок, а при смешанном – выраженное замедление выполнения теста Струпа с существенным количеством ошибок. Гендерные различия в когнитивных нарушениях незначимыМета роботи – вивчити особливості когнітивних порушень при первинному епізоді біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактору і клінічного варіанту.Матеріали і методи. За допомогою тесту Струпа обстежено 153 хворих з первинним епізодом біполярного афективного розладу: з переважанням депресивної симптоматики (44 чоловіка і 75 жінок), з переважанням маніакальної симптоматики (15 чоловіків і 8 жінок) та з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз (6 чоловіків і 5 жінок).Результати та обговорення. У хворих з депресивним варіантом первинного епізоду було виявлено загальне сповільнення виконання усіх чотирьох субтестів тесту Струпа: читання назв кольорів, надрукованих чорним кольором (ЧНКч) у всіх хворих 63,7±8,1 сек., у чоловіків 65,0±9,6 сек., у жінок 63,0±7,0 сек.; називання кольорів (НК) – відповідно 96,6±9,2 сек., 96,5±9,1 сек. і 96,6±9,3; читання назв кольорів, де колір шрифту відрізняється від значення слова (ЧНКв) – відповідно 153,5±20,3 сек., 153,8±23,3 сек., 153,3±18,6 сек.; називання кольору слова, де колір шрифту відрізняється від значення слова (НКСв) – відповідно 62,6±7,9 сек.,63,8±9,3 сек. і 61,9±6,9 сек. У хворих з маніакальним варіантом час виконання тесту Струпа є найменшим з усіх груп: ЧНКч – 44,3±4,0 сек., 44,5±4,1 сек. і 43,8±4,1 сек.; НК – 62,7±4,9 сек., 61,7±5,5 сек. і 64,6±3,2 сек.; ЧНКв – 116,2±9,5 сек., 118,0±10,5 сек. і 112,9±6,4 сек.; НКСв – 43,3±4,0 сек., 43,5±4,1 сек. і 42,8±4,1 сек. відповідно. У хворих зі змішаним варіантом показники займають проміжне положення: ЧНКч – 59,8±16,1 сек., 57,3±14,6 сек. і 62,8±19,0 сек.; НК – 79,1±10,1 сек., 76,5±10,3 сек. і 82,2±10,0 сек.; ЧНКв – 124,3±22,5 сек., 120,7±18,9 сек. і 128,6±27,7 сек.; НКСв – 58,5±15,7 сек., 56,2±14,3 сек. і 61,4±18,5 сек. відповідно. Гендерні відмінності у характеристиках виконання тесту Струпа не значущі.Висновки. Первинний епізод БАР характеризується наявністю когнітивних порушень, структура і виразність яких визначається клінічним варіантом, При депресивному варіанті виявлено найбільше загальне сповільнення часу виконання тесту Струпа при значній кількості помилок, при маніакальному – погіршання концентрації уваги, поведінкового гальмування та контролю імпульсивності при максимальній кількості помилок, а при змішаному – виражене сповільнення виконання тесту Струпа з суттєвою кількістю помилок. Гендерні відмінності у когнітивних порушеннях є незначущим
Особливості патогенезу та лікування раку молочної залози у роботах сучасних онкологів
To increase the effectiveness of treatment for breast cancer, representatives of various oncological schools use various approaches and scientific results obtained using high technologies, as evidenced by the analysis of scientific publications of specialists.The aim of this literature review was to analyze the influence of some scientific achievements using high technologies on modern ideas of oncologists about the pathogenesis of breast cancer and new approaches to increasing the efficiency of its treatment.Material and research methods. Scientific articles in journals specializing in Oncology, materials of scientific conferences, Internet resourcesResearch results and their discussion. Unsatisfactory results of the treatment of breast cancer, frequent relapses of this pathology, high mortality, on the one hand, and the results of scientific studies using high technologies, on the other hand, led oncologists to search for new approaches to solving the problem by improving surgical, medicinal and radiation treatments.Conclusions. The search for new approaches to solving the issue of increasing the effectiveness of breast cancer treatment is carried out in different directions: in the field of improving surgical treatment methods, drug methods, taking into account inhibitors of immune control points, new drugs for targeted therapy and the theory of cancer stem cells. The development of new approaches to the treatment of breast cancer has great prospects in addressing the issue of increasing the effectiveness of its treatmentДля повышения эффективности лечения рака молочной железы представители различных онкологических школ используют различные подходы и научные результаты, полученные с использованием высоких технологий, о чем свидетельствует анализ научных публикаций специалистов.Целью данного литературного обзора был анализ влияния некоторых достижений науки с использованием высоких технологий на современные представления онкологов о патогенезе РМЖ и новые подходы к повышению эффективности его лечении.Материал и методы исследования. Научные статьи в журналах по онкологии, материалы научных конференций, Интернет- ресурсыРезультаты исследований и их обсуждение. Неудовлетворительные результаты лечения рака молочной железы, частые рецидивы этой патологии, высокая смертность, с одной стороны, и результаты научных исследований с использованием высоких технологий, с другой стороны, заставили онкологов искать новые подходы к решению проблемы путем улучшения хирургического, лекарственного и лучевого лечения.Выводы. Поиск новых подходов к решению проблемы повышения эффективности лечения рака молочной железы осуществляется в разных направлениях: в области совершенствования методов хирургического лечения, медикаментозных методов с учетом ингибиторов точек иммунного контроля, новых препаратов для таргетной терапии. и теория раковых стволовых клеток. Разработка новых подходов к лечению рака молочной железы имеет большие перспективы в решении проблемы повышения эффективности ее леченияДля підвищення ефективності лікування раку молочної залози представники різних онкологічних шкіл використовують різні підходи та наукові результати, отримані за допомогою високих технологій, про що свідчить аналіз наукових публікацій фахівців.Метою цього огляду літератури було проаналізувати вплив деяких наукових досягнень із використанням високих технологій на сучасні уявлення онкологів про патогенез раку молочної залози та нові підходи до підвищення ефективності його лікування.Матеріал та методи дослідження. Наукові статті в журналах, що спеціалізуються на онкології, матеріали наукових конференцій, Інтернет-ресурсиРезультати досліджень та їх обговорення. Незадовільні результати лікування раку молочної залози, часті рецидиви цієї патології, висока смертність, з одного боку, та результати наукових досліджень з використанням високих технологій, з іншого, спонукали онкологів до пошуку нових підходи до вирішення проблеми вдосконалюючи хірургічне, медикаментозне та променеве лікування.Висновки. Пошук нових підходів до вирішення питання підвищення ефективності лікування раку молочної залози ведеться в різних напрямках: у галузі вдосконалення методів хірургічного лікування, медикаментозних методів з урахуванням інгібіторів імунних контрольних пунктів, нових препаратів для цільової терапії і теорії ракових стовбурових клітин. Розробка нових підходів до лікування раку молочної залози має великі перспективи у вирішенні питання підвищення ефективності її лікуванн
Дослідження впливу гормоноподібного ксенобіотика на репродуктивну функцію щурів
The aim is to study the effect of the xenobiotic of Nonylphenol on functional and morphological indices of the reproductive system of males of rats.Materials and methods. Experimental modelling of gonadotoxic effects of the xenobiotic was performed by inhalation of Nonylphenol at a concentration of 500 mg/m3 for 30 days, 5 days a week, 5 hours a day in conditions of the seed chamber. Male rats ejaculate were obtained by the method of electrostimulation seed tubercle in the mucous membrane of the rectum. The number of sperm in the ejaculate and their mobility were determined in the Hemocytometer 1, 7, 14 and 30 days after the start of the experiment. Macroscopic study of the testes included the assessment of external signs of damage, the determination of the mass and length of the testes.Results. It is established that the introduction of Nonylphenol to rats males leads to a gradual dynamical reduction of the total number and the number of mobile forms of sperm cells compared to intact animals. At the end of the experiment the number of mobile forms of sperm was 2.1 times below the original data. Long-term effect of Nonylphenol has also led to a significant decrease of body weight growth, which confirms its high toxicity. In the study found that intoxication in Mature rats Nonylphenol were significant changes in the reproductive system, which is primarily characterized by decreased weight of the testes and the appendages of the testis, and changes in linear dimensions of the bodies downward. These violations indicate a feminizing effect of this hormone-like xenobiotic and its role in the development of male infertility.Conclusions. Quantitative and qualitative parameters of the ejaculate of sexually mature male rats can serve as a valid criterion for adaptive and maladaptive processes occurring in the organism under the influence of the xenobiotic. In conditions of prolonged exposure to Nonylphenol (within 30 days) the changes in mass of the testes and reduce their linear dimensionsЦель - изучение влияния ксенобиотика нонилфенола на функциональные и морфологические показатели репродуктивной системы крыс самцов.Материалы и методы. Экспериментальное моделирование гонадотоксического влияния ксенобиотиков осуществляли путем ингаляций нонилфенола в концентрации 500 мг/м3 в течение 30 дней, 5 дней в неделю, 5 часов в сутки в условиях затравочной камеры. Эякулят крыс самцов получали методом электростимуляции семенного бугорка через слизистую оболочку прямой кишки. Количество сперматозоидов в эякуляте и их подвижность определяли в камере Горяева на 1, 7, 14 и 30 сутки после начала эксперимента. Макроскопическое исследование семенников включало оценку внешних признаков повреждения, определение массы и длины семенников.Результаты. Установлено, что нонилфенол при ингаляционном введении крысам самцам приводил к постепенному динамическому уменьшению общего количества и числа подвижных форм сперматозоидов по сравнению с интактными животными. В конце эксперимента количество подвижных форм сперматозоидов была в 2,1 раза ниже исходных данных. Длительное воздействие нонилфенола также приводило к достоверному снижению прироста массы тела, подтверждает его высокую токсичность. В результате проведенного исследования установлено, что при ингаляционной интоксикации половозрелых крыс нонилфенолом отмечаются существенные изменения в органах репродуктивной системы, которые, в первую очередь характеризуются снижением массы семенников и придатков яичка, а также изменениями линейных размеров органов в сторону уменьшения. Указанные нарушения свидетельствуют о феминизирующем влиянии данного гормоноподобного ксенобиотика и его роли в развитии мужского бесплодия.Выводы. Количественные и качественные параметры изменений эякулята половозрелых крыс самцов могут служить достоверным критерием адаптационных и дезадаптационных процессов, происходящих в организме под воздействием ксенобиотика нонилфенола. В условиях длительного воздействия нонилфенола (в течение 30 дней) установлено изменение массы семенников и уменьшение их линейных размеровМета – вивчення впливу ксенобіотика нонілфенолу на функціональні та морфологічні показники репродуктивної системи щурів самців.Матеріали і методи. Експериментальне моделювання гонадотоксичного впливу ксенобіотику здійснювали шляхом інгаляцій нонілфенолу в концентрації 500 мг/м3 протягом 30 днів, 5 днів в тиждень, 5 годин за добу в умовах затравочної камери. Еякулят щурів-самців отримували методом електростимуляції сім’яного бугорка через слизову оболонку прямої кишки. Кількість сперматозоїдів в еякуляті та їх рухливість визначали в камері Горяєва на 1, 7, 14 та 30 добу після початку експерименту. Макроскопічне дослідження сім’яників включало оцінку зовнішніх ознак пошкодження, визначення маси та довжини сім’яників.Результати. Встановлено, що нонілфенол при інгаляційному уведенні щурам самцям призводив до поступового динамічного зменшення загальної кількості та числа рухливих форм сперматозоїдів порівняно з інтактними тваринами. В кінці експерименту кількість рухливих форм сперматозоїдів була в 2,1 рази нижчою за вихідні дані. Тривала дія нонілфенолу також призводила до достовірного зниження приросту маси тіла, що підтверджує його високу токсичність. В результаті проведеного дослідження встановлено, що за умови інгаляційної інтоксикації статевозрілих щурів нонілфенолом відмічаються суттєві зміни в органах репродуктивної системи, які, передусім, характеризуються зниженням маси сім’яників та придатків яєчка, а також змінами лінійних розмірів органів в бік зменшення. Вказані порушення свідчать про фемінізуючий вплив даного гормоноподібного ксенобіотика та його роль у розвитку чоловічого безпліддя.Висновки. Кількісні та якісні параметри змін еякуляту статевозрілих щурів-самців можуть слугувати достовірним критерієм адаптаційних та дезадаптаційних процесів, що відбуваються в організмі під впливом ксенобіотика нонілфенола. За умови тривалого впливу нонілфенолу (протягом 30 днів) встановлено зміни маси сім’яників та зменшення їх лінійних розмірі
Енергетика кровообігу при первинному зниженні скоротливої здатності міокарда
The aim: to study the energy parameters of the circulatory system in heart failure in patients with acute coronary syndrome (ACS) against the background of coronary artery bypass grafting (CABG), depending on the degree of myocardial contractility decrease.Materials and methods. In 48 patients with ACS in the perioperative period energy parameters of blood circulation have been determined: flow power (FP), oxygen reserve (OR) and circulatory reserve (CR). FP reflects the useful power of the myocardium, OR – the correspondence of oxygen absorption by tissues to their needs, CR is an integral energy parameter. Patients have been divided into 2 groups: group CF1 (n = 18) – patients with an ejection fraction (EF) of less than 40 %, group CF2 (n = 30) – patients with EF of at least 40 %. The same treatment has been performed in both groups.Results. The initial energy parameters of circulation were significantly reduced, more so in the CF1 group. During treatment, FP, OR, and CR in the CF1 group increased more slowly than in the CF2 group, and remained significantly lower by the end of the study. The initial CR was highly correlated with the need for dobutamine, the duration of postoperative artificial blood circulation, and postoperative mechanical ventilation, so CR can also be used as a predictive criterion.Conclusions. Determination of energy indicators of blood circulation allows you to fully assess the state of the circulatory system, predict the course of its insufficiency and monitor the effectiveness of its treatment. The severe decrease in myocardial contractility, accompanied by a decrease in the EF to 40 % or lower, slows down the recovery of energy parameters of circulation and requires the search for more effective methods of intensive therapyЦель работы: изучение энергетических параметров системы кровообращения при сердечной недостаточности у больных с острым коронарным синдромом (ОКС) на фоне проведения аортокоронарного шунтирования (АКШ) в зависимости от степени снижения сократительной способности миокарда.Материалы и методы. У 48 пациентов с ОКС в периоперационном периоде были определены энергетические параметры кровообращения: мощность кровотока (МКТ), кислородный резерв (КР) и циркуляторный резерв (ЦР). МКТ отражает полезную мощность миокарда, КР – соответствие усвоения тканями кислорода их потребностям, ЦР является интегральным энергетическим показателем. Больных разделили на 2 группы: группа CF1 (n = 18) – пациенты с фракцией выброса (ФВ) менее 40 %, группа CF2 (n = 30) – пациенты с ФВ не менее 40 %. В обеих группах было проведено одинаковое лечение.Результаты. Исходные энергетические показатели кровообращения были значительно снижены, больше – в группе CF1. В процессе лечения МКТ, КР и ЦР в группе CF1 возрастали медленнее, чем в группе CF2, и остались достоверно ниже к концу исследования. Исходный ЦР высоко коррелировал с потребностью в добутамине, длительностью послеоперационного искусственного кровообращения и послеоперационной ИВЛ, то есть ЦР можно использовать и как прогностический критерий.Выводы. Определение энергетических показателей кровообращения позволяет полнее оценить состояние системы кровообращения, спрогнозировать течение её недостаточности и проконтролировать эффективность её лечения. Выраженное падение сократительной способности миокарда, сопровождающееся снижением ФВ до 40 % и ниже, замедляет восстановление энергетических параметров кровообращения и требует поиска более эффективных методов интенсивной терапииМета роботи: вивчення енергетичних параметрів системи кровообігу при серцевій недостатності у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) на фоні проведення аортокоронарного шунтування (АКШ) в залежності від ступеня зниження скорочувальної здатності міокарда.Матеріали і методи. У 48 пацієнтів з ГКС в періопераційному періоді були визначені енергетичні параметри кровообігу: потужність кровотоку (ПКТ), кисневий резерв (КР) і циркуляторний резерв (ЦР). ПКТ відображає корисну потужність міокарда, КР – відповідність засвоєння тканинами кисню їх потребам, ЦР є інтегральним енергетичним показником. Хворих розділили на 2 групи: група CF1 (n = 18) – пацієнти з фракцією викиду (ФВ) менше 40 %, група CF2 (n = 30) – пацієнти з ФВ не менше 40 %. В обох групах було проведено однакове лікування.Результати. Вихідні енергетичні показники кровообігу були значно знижені, більше – в групі CF1. У процесі лікування ПКТ, КР і ЦР в групі CF1 зростали повільніше, ніж в групі CF2, і залишилися достовірно нижче до кінця дослідження. Вихідний ЦР високо корелював з потребою в добутаміні, тривалістю післяопераційного штучного кровообігу і післяопераційної ШВЛ, тобто ЦР можна використовувати і як прогностичний критерій.Висновки. Визначення енергетичних показників кровообігу дозволяє повніше оцінити стан системи кровообігу, спрогнозувати перебіг її недостатності і проконтролювати ефективність її лікування. Виражене падіння скорочувальної здатності міокарда, що супроводжується зниженням ФВ до 40 % і нижче, уповільнює відновлення енергетичних параметрів кровообігу і потребує пошуку більш ефективних методів інтенсивної терапі
Роль сурфактантного білку SP-D в діагностиці легеневих ускладнень у пацієнтів з поєднаною торакальною травмою
The aim: to evaluate the informativeness of the content of SP-D in the blood of patients with combined thoracic trauma as a marker of the severity of traumatic illness and the impact of the proposed modifications of the intensive care algorithm on treatment outcomes.Material and methods. The basis of this study is a statistical analysis of the results of a comprehensive examination of 92 patients with thoracic trauma. Control points were 1st, 3rd, 7th and 12th day of treatment. The severity of the injury was determined according to the ISS scale, the condition of patients at the time of admission according to the ARASNE II scale, the level of SP-D in the blood, the degree of pulmonary hypertension, the number of bed-days in the intensive care unit (IC). 3 groups of patients were identified. Group I - standard IC protocol, group II - standard IC protocol with the addition of ceruloplasmin, group III - standard IC protocol with the addition of a solution of D-fructose-1,6-diphosphate sodium salt of hydrate. Parametric statistics methods were used to process the obtained data.Results. In patients of group I, the maximum numbers of SP-D in the blood were determined, which had a positive strong correlation during the entire observation period with the frequency of pulmonary complications and the duration of treatment in the IC department. In group II, the administration of ceruloplasmin neutralized the negative effect of oxidative stress on the surfactant, so the average SP-D in the blood only on the 3rd day exceeded the reference values by 20 %, which affected the lack of correlations between pulmonary parenchyma and duration of treatment. In group III, the addition of a solution of D-fructose-1,6-diphosphate sodium salt hydrate had a positive effect on the general condition of patients as a whole, but throughout the study period SP-D figures in the blood exceeded the starting and reference, which affected the presence of strong and medium positive correlation between them, the degree of pulmonary hypertension and the length of stay in the IC department.Conclusions. In patients with combined thoracic trauma, it is important when planning patient management tactics to diagnose the content of surfactant protein SP-D in the blood during the entire period of stay in the intensive care unit. The level of SP-D in the blood of patients with combined thoracic trauma is a highly informative diagnostic marker of the functional state of the lung parenchyma (surfactant). An increase in its numbers three times indicates the beginning of the development of acute lung injury syndrome (exudative phase). Reduction of its figures in the course of respiratory distress syndrome by half the values in the exudative phase indicates the beginning of the proliferative phase and improvement of patients. The leading mechanism for the development of acute lung injury syndrome in patients with combined thoracic trauma. There is oxidative stress, so the appointment of ceruloplasmin as an adjunct to the standard protocol of intensive care is pathogenetically justifiedЦель работы: оценить информативность содержания SP-D в крови у пациентов с сочетанной торакальной травмой в качестве маркера тяжести течения травматической болезни и влияние предложенных модификаций алгоритма интенсивной терапии на результаты лечения.Материал и методы. В основе данного исследования лежит статистический анализ результатов комплексного обследования 92 больных с сочетанной торакальной травмой. Точками контроля были 1-е, 3-е, 7-е и 12-е сутки лечения. Определяли тяжесть травмы по шкале ISS, состояние больных на момент поступления по шкале АРАСНЕ ІІ, уровень SP-D в крови, степень легочной гипертензии, количество койко-дней в отделении интенсивной терапии (ИТ). Было выделено 3 группы пациентов. Группа I – стандартный протокол ИТ, группа II – стандартный протокол ИТ с добавлением церулоплазмина, группа III – стандартный протокол ИТ с добавлением раствора D-фруктозо-1,6-дифосфат натриевой соли гидрата. Для обработки полученных данных использовали методы параметрической статистики.Результаты. У больных группы I было определено максимальные цифры SP-D в крови, которые имели положительную сильную корреляционную связь в течение всего периода наблюдения с частотой развития легочных осложнений и сроков лечения в отделении ИТ. В группе ІІ назначения церулоплазмина нивелировало негативное влияние окислительного стресса на состояние сурфактанта, следовательно средние цифры SP-D в крови только на третий день превышали референтные значения на 20 %, что повлияло на отсутствие корреляционных связей между состоянием легочной паренхимы и продолжительностью лечения. В группе ІІІ добавление раствора D-фруктозо-1,6-дифосфат натриевой соли гидрата положительно влияло на общее состояние больных в целом, но в течение всего периода исследования цифры SP-D в крови превышали стартовые и референтные, что и повлияло на наличие сильной и средней положительной корреляционной связи между ними, степенью легочной гипертензии и длительности пребывания в отделении ИТ.Выводы. У пациентов с сочетанной торакальной травмой важным при планировании тактики ведения пациента является диагностика содержания сурфактантного белка SP-D к крови в течение всего срока пребывания в отделении интенсивной терапии.. Уровень SP-D в крови у больных с сочетанной торакальной травмой является высокоинформативным диагностическим маркером функционального состояния легочной паренхимы (сурфактанта). Повышение его цифр в три раза свидетельствует о начале развития синдрома острого повреждения легких (экссудативная фаза). Уменьшение его цифр с при течении респираторного дистресс-синдрома вдвое от значений в экссудативной фазе свидетельствует о начале пролиферативной фазы и улучшении состояния больных. Ведущим механизмом развития синдрома острого повреждения легких у больных с сочетанной торакальной травмой является оксидативный стресс, следовательно назначения церулоплазмина как дополнение к стандартному протоколу интенсивной терапии является патегенетически обоснованнымМета роботи: оцінити інформативність вмісту SP-D в крові у пацієнтів з поєднаною торакальною травмою у якості маркера тяжкості перебігу травматичної хвороби та вплив запропонованих модифікацій алгоритму інтенсивної терапії на результати лікування. Матеріал та методи. В основі даного дослідження лежить статистичний аналіз результатів комплексного обстеження 92 хворих з торакальною травмою. Точками контролю були 1-а, 3-я, 7-ма і 12-а доба лікування. Визначали тяжкість травми за шкалою ISS, стан хворих на момент надходження за шкалою АРАСНЕ ІІ, рівень SP-D в крові, ступінь легеневої гіпертензії, кількість ліжко-днів у відділенні інтенсивної терапії (ІТ). Було визначено 3 групи пацієнтів. Група І – стандартний протокол ІТ, група ІІ – стандартний протокол ІТ з додаванням церулоплазміну, група ІІІ – стандартний протокол ІТ з додаванням розчину D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрату. Для обробки отриманих даних використовували методи параметричної статистики.Результати. У хворих групи І було визначено максимальні цифри SP-D в крові, які мали позитивний сильний кореляційний зв’язок протягом всього періоду спостереження з частотою розвитку легеневих ускладнень і термінів лікування у відділенні ІТ. В групі ІІ призначення церулоплазміну нівелювало негативний вплив окисного стресу на стан сурфактанту, отже середні цифри SP-D в крові лише на 3-ю добу перевищували референтні значення на 20 %, що вплинуло на відсутність кореляційних звʼязків між станом легеневої паренхіми і тривалістю лікування. В групі ІІІ додаванням розчину D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрату позитивно впливало на загальний стан хворих в цілому, але протягом всього періоду дослідження цифри SP-D в крові перевищували стартові і референтні, що й вплинуло на наявність сильного та середнього позитивного кореляційного звʼязку між ними, ступенем легеневої гіпертензії і тривалістю перебування у відділенні ІТ.Висновки. У пацієнтів з поєднаною торакальною травмою важливим при плануванні тактики ведення пацієнта є діагностика вмісту сурфактантного білку SP-D к крові протягом всього терміну перебування у відділенні інтенсивної терапії. Рівень SP-D в крові у хворих з поєднаною торакальною травмою є високоінформативним діагностичним маркером функціонального стану легеневої паренхіми (сурфактанту). Підвищення його цифр в три рази свідчить про початок розвитку синдрому гострого ушкодження легенів (ексудативна фаза). Зменшення його цифр з при перебігу респіраторного дістрес-синдрому вдвічі від значень в ексудативній фазі свідчить про початок проліферативної фази і покращення стану хворих. Провідним механізмом розвитку синдрому гострого ушкодження легенів у хворих з поєднаною торакальною травмою. Є оксидативний стрес, отже призначення церулоплазміну як додатку до стандартного протокола інтенсивної терапії є патегенетично обґрунтовани
Деякі аспекти безпеки енісаміуму йодиду назального спрею: результати доклінічних досліджень
The aim. To substantiate the safety using of the new nasal spray with Enisamium Iodide via study results of acute local drug-induced irritant action of the test object single-dose to eyes and nasal cavity mucosa.Material and methods. Enisamium Iodide 10 mg/mL (nasal spray) was the test object. The reference drug was 0.9 % saline. Flemish Giant rabbits were used to induce the experiment (2 groups, 9 rabbits in each group). All study objects were administered in single-dose into the eye conjunctival sacs (0.01 mL) and nasal passages (0.1 mL) by instillation. The eye examination we performed in different time observation point (through 1, 24, 48 and 72 h after drug instillation). Nasal endoscopy was used for control of nasal cavity in all stages of study (15 minutes before, 1-hour and 24 hours after drug instillation) under general anesthesia. The scales of the assessment were used to the result objectivity.Results. The total score was 0 points in all groups at all-time points according to the relevant scale and the scale of the assessment of rabbit nasal cavity mucosa by nasal endoscopy results. This corresponds to the condition of a healthy eye and healthy nasal mucosa.Conclusions. Enisamium Iodide 10 mg/mL (nasal spray) in the single-dose instillation into the rabbit eye conjunctival sacs and rabbit nasal passages did not show local drug-induced irritant action on the eye conjunctiva and nasal cavity mucosa in the experimental animals. Nasal endoscopy could be used as an informative visual method in preclinical studiesЦель. Обоснование безопасности использования нового назального спрея с Енисамиумом Йодидом по результатам исследования острого местно-раздражающего действия исследуемого препарата при однократном введении в конъюнктивальный мешок и носовой ход кролей.Материалы и методы. Енисамиум Йодид 10 мг/мл (назальный спрей) был объектом тестирования. Референтным препаратом был 0,9 % натрия хлорида. Для индукции эксперимента использовали кроликов породы Фландр (Фламандский Гигант) (2 группы, по 9 кроликов в каждой группе). Объекты исследования вводили однократно в глазные конъюнктивальные мешки (0,01 мл) и носовые ходы (0,1 мл) путем инстилляции. Осмотр глаза мы проводили в различные временные точки наблюдения (через 1, 24, 48 и 72 часа после введения препаратов). Назальная эндоскопия применялась для контроля состояния слизистой оболочки полости носа на всех стадиях исследования (за 15 минут до, 1 час и 24 часа после закапывания лекарственных средств) под общей анестезией. Шкала оценки использовалась для объективности результатов.Результаты. Общий балл составил 0 баллов во всех группах во все временные точки наблюдения по релевантной шкале и шкале оценки слизистой оболочки полости носа кролей по результатам эндоскопии носа. Это соответствует состоянию здорового глаза и здоровой слизистой оболочки носа.Выводы. Енисамиум Йодид 10 мг/мл (назальный спрей) при однократном введении в конъюнктивальный мешок и носовой ход кролей не проявлял местно-раздражающего действия на конъюнктиву глаза и слизистую оболочку полости носа у экспериментальных животных. Назальная эндоскопия может быть использована как информативный визуальный метод в доклинических исследованияхМета. Обґрунтування безпеки використання нового назального спрею з Енісаміумом Йодидом за результатами дослідження гострої місцевоподразнювальної дії досліджуваного препарату одноразовому введенні у кон'юнктивальний мішок та носовий хід кролів.Матеріали та методи. Енісаміум Йодид 10 мг/мл (назальний спрей) був об'єктом тестування. Референтним препаратом був 0,9 % розчин натрію хлориду. Для індукції експерименту використовували кролів породи Фландр (Фламандський Гігант) (2 групи, по 9 кролів у кожній групі). Об'єкти дослідження вводили одноразово в очні кон'юнктивальні мішки (0,01 мл) та носові ходи (0,1 мл) шляхом інстиляції. Очний огляд ми проводили в різні часові точки спостереження (через 1, 24, 48 та 72 години після введення препаратів). Назальна ендоскопія застосовувалася для контролю стану слизової оболонки порожнини носа на всіх стадіях дослідження (за 15 хвилин до, 1 годину та 24 години після інстиляції лікарських засобів) під загальною анестезією. Шкала оцінки використовувалася для об'єктивності результатів.Результати. Загальний бал становив 0 балів у всіх групах у всі періоди часу спостереження за відповідною шкалою та шкалою оцінки слизової оболонки порожнини носа кролів за результатами ендоскопії носа. Це відповідає стану здорового ока та здорової слизової оболонки носа.Висновки. Енісаміум Йодид 10 мг/мл (назальний спрей) при одноразовому введенні в кон'юнктивальний мішок та носовий хід кролів не виявляв ммісцевоподразнювальної дії на кон'юнктиву ока та слизову порожнину носа у експериментальних тварин. Назальна ендоскопія може бути використана як інформативний візуальний метод у доклінічних дослідження
Вплив неінвазивної вентиляції легень на центральну та мозкову гемодинаміку у доношених новонароджених з гіпоксично – ішемічною енцефалопатією
The aim of the research. To study the effect of invasive and non-invasive lung ventilation in full-term infants with moderate and severe HIE on cerebral perfusion and central hemodynamics.Materials and methods To study the effect of non – invasive lung ventilation on central hemodynamics and cerebral perfusion, 60 infants with moderate and severe YIE were examined, thirty of them had early tracheal extubation 72 hours after birth and were transferred to non–invasive nasal lung ventilation with intermittent positive pressure (NIPPV), another 30 new-borns formed a comparison group. They had a traditional MV.Results No differences were found between the mean blood pressure and heart rate in the newborn core and comparison group, both during the first day of stay and during the fourth day, when the core group infants were extubated and transferred to NIPPV, but the mean BP level increased significantly after the core group infants were transferred to NIPPV, compared to the values of this indicator during the first day (p<0.05).The study of central hemodynamics indices in the new-born infants of the main group within a day after extubation and transfer to NIPPV did not reveal any differences in comparison with the new-born comparison groups. Stroke volume, heart index and left ventricular ejection fraction did not differ in the main group and comparison group.When studying the effect of non-invasive lung ventilation on brain perfusion, no reliable differences between the study groups were also found.Conclusions. No statistical difference was found between НI and EF in the main group and the comparison group, respectively. Non-invasive ventilation in NIPPV mode does not affect cerebral perfusion indices compared to conventional ventilation NIPPV and can be used in intensive care of new-borns with HIEЦель работы. Изучить влияние инвазивной и неинвазивной искусственной вентиляции легких у доношенных новорожденных с умеренной и тяжелой ГИЭ на мозговую перфузию и центральную гемодинамику.Материалы и методы. Для исследования влияния неинвазивной искусственной вентиляции легких на центральную гемодинамику и церебральную перфузию, было обследовано 60 доношенных новорожденных с умеренной и тяжелой ГИЭ, тридцати из них проводилась ранняя экстубация трахеи через 72 часа после рождения и перевод на неинвазивную назальной вентиляцию легких с перемежающимся положительным давлением (NIPPV), еще 30 новорожденных составили группу сравнения. Им проводилась традиционная ИВЛ.Результаты. Не найдено различий между показателями среднего АД и ЧСС у новорожденных основной и группы сравнения как в первые сутки пребывания, так и на четвертые, когда младенцы основной группы были экстубованы и переведены на нИВЛ, но уровень среднего АД достоверно увеличивался после перевода детей основной группы на нИВЛ по сравнению со значениями этого показателя в первые сутки (p<0,05).Исследование показателей центральной гемодинамики у новорожденных основной группы через сутки после экстубации и перевода на нИВЛ, не выявило различий по сравнению с новорожденными группы сравнения. Показатели УО, СИ и ФВ ЛЖ в основной группе и группе сравнения не отличались.При анализе влияния неинвазивной вентиляции легких на мозговой кровоток, достоверных различий между исследуемыми группами также не найдены.Вывод. Не найдено статистической разницы между показателями СИ и ФВ в основной группе и группе сравнения соответственно. Неинвазивная ИВЛ в режиме NIPPV не влияет на показатели церебральной перфузии по сравнению с традиционной ИВЛ может быть использована в интенсивной терапии новорожденных с ГИЭМета роботи. Вивчити вплив інвазивної та неінвазивної штучної вентиляції легень у доношених новонароджених з помірною та важкою ГІЕ на мозкову перфузію та центральну гемодинаміку.Матеріали та методи. Для дослідження впливу неінвазивної штучної вентиляції легень на центральну гемодинаміку та мозкову перфузію було обстежено 60 доношених новонароджених з помірною та важкою ГІЕ, тридцятьом з них проводилась рання екстубація трахеї через 72 години після народження та переведення на неінвазивну назальну вентиляцію легень з переміжним позитивним тиском (NIPPV), ще 30 новонароджених склали групу порівняння. Їм проводилась традиційна ШВЛ.Результати. Не знайдено відмінностей між показниками середнього АТ та ЧСС у новонароджених основної та групи порівняння як на першу добу перебування, так і на четверту, коли немовлята основної групи були екстубовані та переведені на нШВЛ, але рівень середнього АТ достовірно збільшувався після переведення дітей основної групи на нШВЛ в порівнянні зі значеннями цього показника в першу добу перебування (p<0,05 ).Дослідження показників центральної гемодинаміки у немовлят основної групи через добу після екстубації та переведення на нШВЛ, не виявило відмінностей в порівнянні з новонародженими групи порівняння. Показники УО, СІ та ФВ лівого шлуночка в основній групі та групі порівняння не відрізнялись.При аналізі впливу неінвазивної вентиляції легень на мозковий кровоток, вірогідних відмінностей між досліджуваними групами також не знайдено.Висновок. Не знайдено статистичної різниці між показниками СІ та ФВ в основній групі та групі порівняння відповідно. Неінвазивна ШВЛ в режимі NIPPV не впливає на показники церебральної перфузії в порівнянні з традиційною ШВЛ та може бути використана в інтенсивній терапії новонароджених з ГІ