ScienceRise: Medical Science
Not a member yet
556 research outputs found
Sort by
Вивчення патологічних змін плацент при гестаційному цукровому діабеті та його наслідками для плоду
No full textGDM is associated with an adverse fetal and neonatal outcome that often presents with macrosomia, birth trauma, neonatal hypoglycemia, and respiratory distress syndrome. The inclusion of GDM into 'the great obstetrical syndromes' emphasizes the role of the placenta in interactions between the maternal and fetal unit.
The aim: To study pathological changes in the placentas of gestational diabetes mellitus and its association with fetal outcome.
Materials and methods: The Prospective study was conducted among pregnant women above the age of 18 years diagnosed with gestational diabetes attending the hospital. All patients are subjected to complete physical examination along with obstetric examination. All the routine investigations, including the complete blood counts, blood picture, RBS, RFT, LFT, OGTT, CUE and, ultrasonography with doppler, histopathological examination of the placenta after delivery.
Results: The weight of the babies born to GDM mothers and normal mothers were compared, and the GDM mother's baby weighed higher, meaning diabetes has an effect on the baby's weight which was statistically significant. Comparison of the placenta was made for cases and controls; the result suggested all the morphological parameters placenta - weight (p<0.001), diameter (p<0.001), area (p<0.002) and thickness (p<0.001) were statistically significant. The complications reported were respiratory complications, hypoglycemia, hyperbilirubinemia, meconium staining, polycythemia, sepsis and hypocalcemia. Babies of gestational diabetic mothers have a higher risk of developing neonatal complications than non-diabetic mothers. Villous oedema, villous fibrosis, syncytial knots, and fibrinoid necrosis is seen on histopathological examination was <0.05, and hence there was a significant difference between these findings in both the groups.
Conclusions: GDM is associated with the adverse fetal and neonatal outcome that often presents with respiratory complications, hypoglycemia, hyperbilirubinemia, meconium staining, polycythemia, sepsis and hypocalcemia. Including GDM into 'the great obstetrical syndromes' emphasizes the role of the placenta in interactions between the maternal and fetal unitГЦД асоціюється з несприятливим наслідками для плода та новонародженого, які часто проявляються макросомією, родовою травмою, неонатальною гіпоглікемією та респіраторними дистрес-синдрома. Включення ГЦД до «великих акушерських синдромів» підкреслює роль плаценти у взаємодії матері та плода.
Мета: Вивчення патологічних змін у плацентах при гестаційному цукровому діабеті та їх зв’язку з плодом.
Матеріали і методи. Проспективне дослідження проведено серед вагітних віком від 18 років з діагнозом гестаційний діабет, які перебувають на стаціонарі. Всі пацієнтки піддаються повному фізикальному обстеженню разом з акушерським оглядом. Усі рутинні дослідження, включаючи загальний аналіз крові, картину крові, RBS, RFT, LFT, OGTT, CUE та ультразвукове дослідження з доплером, патогістологічне дослідження плаценти після пологів.
Результати: Була порівняна вага дітей, народжених матерями з ГЦД, і нормальними матерями, і дитини жінок з ГЦДД важили більше, що виявляє статистично значущий вплив діабету на вагу дитини. Порівняння плаценти було проведено для дослідної та контрольної груп. Результат виявив, що всі морфологічні параметри плаценти, а саме маса плаценти (p<0,001), діаметр (p<0,001), площа (p<0,002) і товщина (p<0,001) були статистично значущими. Ускладненнями, про які повідомлялося, були респіраторні ускладнення, гіпоглікемія, гіпербілірубінемія, фарбування меконію, поліцитемія, сепсис і гіпокальціємія. Діти матерів із гестаційним діабетом мають вищий ризик розвитку неонатальних ускладнень, ніж діти матерів без діабету. Набряк ворсинок, фіброз ворсинок, синцитіальні вузли та фібриноїдний некроз, виявлені при гістопатологічному дослідженні, становили <0,05, отже, була значна різниця між цими результатами в обох групах.
Висновки: ГЦД пов’язаний із несприятливим наслідком для плода та новонародженого, який часто супроводжується респіраторними ускладненнями, гіпоглікемією, гіпербілірубінемією, фарбуванням меконію, поліцитемією, сепсисом та гіпокальціємією. Включення ГЦД до «великих акушерських синдромів» підкреслює роль плаценти у взаємодії матері та плода
Ефективність цитопротекції в лікуванні стабільної стенокорафії у хворих на артеріальну гіпертензію та гіперурикемію з урахуванням особливостей перебігу ішемічної хвороби серця у військовий час
No full textThe aim of the study is to establish the effectiveness of treatment of severe angina pectoris in patients with hyperuricemia, taking into consideration the peculiarities of the course of coronary artery disease (CAD) in wartime, using ranolazine – a selective inhibitor of the late sodium flow in combined pharmacotherapy.
Materials and methods. We studied the anti-anginal effect of ranolazine in 14 patients with CAD, stable angina pectoris III-IV functional class (FC), hyperuricemia and arterial hypertension (AH) during 6 months of the 2022 year. The effectiveness of the study drug on the clinical course of angina pectoris was assessed by questionnaire and clinical examination after three months of treatment.
The results. At the end of the second week of ranolazine use, angina attacks at rest, which were registered before the start of the observation, stopped in all patients with angina pectoris III FC and 50 % with angina pectoris IV FC. In 78.6 %, the number of angina attacks and the use of nitrates decreased by more than 2 times; 21.4 % no longer had angina attacks.
At the end of the first month, anginal attacks were not observed in all patients with angina pectoris III FC and 50 % with angina pectoris FC IV. In 2 patients with angina pectoris IV FC (50 %), anginal attacks continued to be registered during physical exertion and emotional stress, but no more than once a week. At the same time, there were no angina attacks at rest. The same results were obtained during the survey of patients at the end of three months of observation.
Conclusions. Ranolazine is an effective component of anti-anginal therapy, significantly affecting the patient's quality of life. Therefore, we can recommend ranolazine for patients with hyperuricemia in angina attacks that persist with insufficient effectiveness of zasic therapy with first-line drugs, especially during military conflictsМета дослідження – встановити ефективність лікування тяжкої стенокардії напруги у хворих із гіперурикемією з урахуванням особливостей перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) у воєнний час із застосуванням в комбінованій фармакотерапії ранолазину – селективного інгібітора пізнього натрієвого потоку.
Матеріали та методи. Вивчено антиангінальну дію ранолазину у 14 хворих на ІХС, стабільну стенокардію III-IV функціонального класу (ФК), гіперурикемію та артеріальну гіпертензію (АГ) протягом 6 місяців 2022 року. Ефективність досліджуваного препарату на клінічний перебіг стенокардії оцінювали шляхом анкетування та клінічного обстеження через три місяці лікування.
Результати. Наприкінці 2-го тижня застосування ранолазину напади стенокардії спокою, які реєструвалися до початку спостереження, припинилися у всіх хворих на стенокардію напруги ІІІ ФК і у 50 % – на стенокардію напруги ІV ФК. У 78,6 % більше ніж у 2 рази зменшилась кількість нападів стенокардії та вживання нітратів; У 21,4 % більше не було нападів стенокардії.
Наприкінці першого місяця напади стенокардії не спостерігалися у всіх хворих на стенокардію ІІІ ФК і у 50 % – на стенокардію IV ФК. У 2 хворих на стенокардію IV ФК (50 %) продовжували реєструватися напади стенокардії при фізичному навантаженні та психоемоційному напруженні, але не частіше 1 разу на тиждень, а нападів стенокардії спокою не було. Такі ж результати були отримані при опитуванні хворих наприкінці трьох місяців спостереження.
Висновки. Ранолазин є ефективним компонентом антиангінальної терапії, що істотно впливає на якість життя пацієнта. Можна рекомендувати ранолазин пацієнтам з гіперурикемією при нападах стенокардії, що зберігаються при недостатній ефективності базисної терапії препаратами першого ряду, особливо під час військових конфлікті
Перехресне вивчення психопатології, якості життя та навантаження на осіб, що доглядаються за хворими на рак
No full textCaregivers of cancer patients were prone to deterioration of their QOL due to the caregiving burden. A high caregiving burden and low QOL were common among CG. In India, only a few studies were done on the caregivers of cancer patients. Hence this study was undertaken.
The aim: To study psychopathology, quality of life and burden in caregivers of cancer patients
Materials and methods: The study was done on 100 caregivers of cancer patients attending after fulfilling the inclusion criteria. A semi-structured Proforma was administrated to collect the socio-demographic details. Following by Mini International Neuropsychiatric Interview (MINI), WHO-QOL and Burden assessment scale was administered to the caregivers. Data were analysed using SPSS. Descriptive statistics, Pearson and Spearman Correlations and ANOVA were used.
Results: 31 % of caregivers suffer from generalised anxiety disorders (15 %) and depression (16 %). The environmental domain of QOL (mean-18.2, SD-15.4) was the most affected. 83 % of caregivers experienced a moderate burden, and 17 % had a severe burden. These variables are significantly associated with caregiver relation with patient and socio-economic status (<0.05). A significant correlation was found between Psychiatric morbidity, QOL and Burden in caregivers.
Conclusion: psychiatric morbidity, quality of life and burden in CGs influence one another. The least attention was paid to caregivers' mental health, many of them left unidentified and untreated. These results highlight the need to educate them about mental health and counsel and treat them for their psychiatric problemsЛюди, що доглядають за онкологічними хворими (ЛД) мали погіршення якості життя опікунів через складності в догляді даної групи пацієнтів. Було виявлено, що високе навантаження при догляді та низька ЯЖ є поширеним явищем серед ЛД. В Індії було проведено лише кілька досліджень щодо цієї проблеми.
Мета: Вивчити психопатологію, якість життя та навантаження у людей, що доглядають за онкологічними хворими.
Матеріали та методи: Дослідження було проведено на 100 опікунах онкологічних хворих, які відповідали критеріям включення. Для збору соціально-демографічних деталей була організована напівструктурована Proforma. Згідно рекомендацій Міні міжнародного нейропсихіатричного інтерв'ю (MINI), шкала оцінки ВООЗ-ЯЖ (WHO-QOL) та шкала оцінювання навантаження була застосована до опікунів. Дані аналізувалися за допомогою SPSS. Використовувалися описова статистика, кореляції Пірсона і Спірмена, та ANOVA.
Результати: Було виявлено, що 31 % опікунів, страждають генералізованими тривожними розладами (15 %) та депресією (16 %). Було виявлено, що найбільше постраждало навколишнє середовище ЯЖ (середнє значення-18.2, SD-15.4). 83 % серед людей, що доглядають за хворими, відчували помірне навантаження, а 17 % мали серйозне навантаження. Всі ці змінні мали значний зв'язок з відносинами опікуна з пацієнтом і соціально-економічним статусом (<0,05). Була виявлена значна кореляція між психіатричною захворюваністю, ЯЖ і навантаженням у осіб, які доглядають за хворими.
Висновок: психіатрична захворюваність, якість життя і навантаження в опікунів впливають один на одного. Найменше уваги приділялося психічному здоров'ю цієї групи осіб, багато з них не мали встановленого діагнозу, а отже не мали необхідної терапії. Таким чином, це свідчить про необхідність навчання про стан психічного здоров'я, консультування в профільних спеціалістів та вчасного лікування опікуні
Клініко-епідеміологічне дослідження дерматозів обличчя у жінок
No full textThe face is the most prominent part of the body. Facial blemishes and disorders directly reflect a person's physical appearance, cosmesis and self-image. They may contribute to dysmorphism and even lead to depression in susceptible individuals, especially women. Early identification and management of facial skin disorders are therefore important.
The aim: To study the clinical pattern and epidemiological determinants of facial dermatoses among females above 10 years.
Methods: This cross-sectional study was conducted among female patients with facial dermatoses, with informed consent, at a rural tertiary hospital for 18 months.
Results: A total of 500 patients were enrolled. The majority were in the 4th and 5th decades. Pigmentary dermatoses were highest, melasma predominating. Immunobullous dermatoses formed the smallest group. Occupation-wise, the majority were agricultural labourers. Many dermatoses, especially melasma, were related to occupation and lifestyle with photo-aggravation, cosmetics use and stress.
Conclusion: This study assessed the pattern of facial dermatoses among the female clientele of this institution. Hyperpigmentary dermatoses, especially melasma, emerged as the most common dermatosis for which treatment was soughtОбличчя — найбільш помітна частина тіла. Дефекти та недоліки на обличчі безпосередньо впливають на зовнішній вигляд і самооцінку людини. Вони можуть сприяти дисморфізму і навіть призводити до депресії у вразливих людей, особливо жінок. Тому важливу роль відіграє раннє виявлення та лікування розладів шкіри обличчя.
Мета: вивчити клінічну картину та епідеміологічні детермінанти дерматозів обличчя у жінок старше 10 років.
Методи: перехресне дослідження проводилося серед пацієнтів жіночої статі з дерматозами обличчя за інформованої згоди в сільській лікарні третього рівня протягом 18 місяців.
Результати: Всього було досліджено 500 пацієнтів. Більшість з них були віком від 40 до 50 років. Найрозповсюдженішими були пігментні дерматози, переважала мелазма. Найменшу групу захворювань склали імунобуллезні дерматози. За родом занять більшість учасниць дослідження були сільськогосподарськими робітницями. Багато дерматозів, особливо мелазма, були пов'язані з професією та способом життя, включаючи фотозагострення, використання косметики та стрес.
Висновок: це дослідження оцінило характер дерматозів обличчя серед жінок-пацієнтів лікарні. Гіперпігментні дерматози, особливо мелазма, виявилися найпоширенішим дерматозом, для якого призначали лікуванн
Оцінка статури за вимірюванням нижньої кінцівки шляхом регресійного аналізу населення північно-західної Індії
No full textThe aim of the study was to estimate the stature from lower limb parameters in the north-west population of India and to know whether a significant correlation exists between the stature and various lower limb dimensions and to further derive regression formulae for estimation of stature from various lower limb segments.
Materials and methods: the study was conducted on medical students age ranged between 18 to 28 years, which comes chiefly from north-west part of India. Only the subjects willing to participate in the study and given their written informed consent were included in the study group. The students having any obvious physical deformity were excluded from the study. Correlations between various lower limb parameters and stature were determined by using the Pearson’s correlation test. Sex-specific linear regression equations for stature estimation were developed using the lower limb measurements. The multiple regressions equations were produced based on various combinations of the parameters by stepwise regression analysis.
Results: the Pearson’s correlation in combined group showed good correlations between lower limb parameters and stature. There was no statistically significant difference between known stature and estimated stature by using paired T-test for both right and left side in a group consisting of both sexes and in males (p>0.05).
Conclusion: from the parameters, lower limb length and foot length had shown strong positive correlations with stature in the north-west Indian populationЦелью исследования было оценить телосложение по параметрам нижних конечностей в северо-западной популяции Индии и узнать, существует ли значительная корреляция между телосложением и разными размерами нижних конечностей, а также получить дальнейшие формулы регрессии для оценки телосложения с разными размерами нижних конечностей.
Материалы и способы. Исследование проводилось на студентах-медиках в возрасте от 18 до 28 лет, приезжающих преимущественно из северо-западной части Индии. В исследовательскую группу были включены только субъекты, желающие участвовать в исследовании и предоставившие письменное информированное согласие. Студенты, имеющие какие-либо явные физические деформации, были исключены из исследования. Корреляцию между разными параметрами нижних конечностей и телосложением определяли с помощью теста на корреляцию Пирсона. Специфические для пола уравнения линейной регрессии для оценки телосложения были разработаны с использованием измерений нижних конечностей. Уравнения множественных регрессий были созданы на основе разных комбинаций параметров путём поэтапного регрессионного анализа.
Результаты: корреляция Пирсона в группе, состоящей из обоих полов показала хорошие корреляции между параметрами нижних конечностей и телосложением. Не было статистически значимой разницы между известным и рассчитанным телосложением с помощью парного Т-теста как для правой, так и для левой стороны в группе, состоящей из обоих полов и у мужчин (p>0,05).
Вывод: исходя из параметров, длина нижних конечностей и длина стопы показали сильную положительную корреляцию со телосложением населения северо-западной ИндииМетою дослідження було оцінити статуру за параметрами нижніх кінцівок у північно-західній популяції Індії та дізнатися, чи існує значна кореляція між статурою і різними розмірами нижніх кінцівок, а також отримати подальші формули регресії для оцінки статури з різними розмірами нижніх кінцівок.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося на студентах-медиках віком від 18 до 28 років, які приїжджають переважно з північно-західної частини Індії. У дослідницьку групу були включені лише суб’єкти, які хотіли брати участь у дослідженні та надали письмову інформовану згоду. Студенти, які мають будь-які явні фізичні деформації, були виключені з дослідження. Кореляцію між різними параметрами нижніх кінцівок і статурою визначали за допомогою тесту на кореляцію Пірсона. Специфічні для статі рівняння лінійної регресії для оцінки статури були розроблені з використанням вимірювань нижніх кінцівок. Рівняння множинних регресій були створені на основі різних комбінацій параметрів шляхом поетапного регресійного аналізу.
Результати: кореляція Пірсона у групі, що складалась з обох статей показала хороші кореляції між параметрами нижніх кінцівок і статурою. Не було статистично значущої різниці між відомим і розрахованою статурою за допомогою парного Т-тесту як для правого, так і для лівого боку у групі, що складалась з обох статей та у чоловіків (p>0,05).
Висновок: виходячи з параметрів, довжина нижніх кінцівок і довжина стопи показали сильну позитивну кореляцію зі статурою населення північно-західної Інді
Динаміка розумової працездатності учнів упродовж навчання у базовій школі за умов впровадження різних освітніх програм
No full textThe aim: to describe the dynamic changes in mental capacity during education in secondary school in the implementation of traditional and meritocratic educational program.
Materials and methods. The study involved 56 secondary schoolchildren in the dynamics of learning, which were divided into 2 groups depending on the education system. The level of mental capacity was assessed using proofreading tests of V. Ya. Anfimov. Statistical data processing was performed using one-way analysis of variance and t-test in the software package IBM SPSS Statistics 20.
Results. During the period of basic education, the level of influence of the type of educational program, type of subject and day of the week on the accuracy of the test performance increased, the amount of work increased by 16.2-16.7 % (p<0.01) and its accuracy decreased (p<0,05). Higher initial and post-load intensity of mental capacity was revealed in schoolchildren with meritocratic education (353.23±8.52 and 341.41±8.65 respectively), and with a traditional system - higher and stable accuracy (5.68-5.86 errors) and productivity of mental work (35.29-35.72 conventional units; p<0.01). The weekly efficiency curve was the opposite in terms of accuracy for 6th and 9th grade schoolchildren, and the identical in terms of volume. In meritocratic education, a higher level of intensity was registered in the mathematics lesson, and in the traditional educational program − accuracy against the background of negative dynamics of quantitative and complex indicators.
Conclusions. Gender and age features of intensity, accuracy and productivity of mental work during basic education and the level of influence of factors of the educational process on them are established. The increase in the level of educational load was accompanied by an increase in the intensity and accuracy of mental work due to the adaptation of schoolchildren to the peculiarities of learning in secondary school and the stabilization of physiological processes. Comparison of weekly curves of mental capacity during training allowed to identify certain age trends in the formation of mental fatigueМета: надати характеристику динамічних змін розумової працездатності упродовж навчання у базовій школі в умовах впровадження традиційної та меритократичної освітньої програми.
Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 56 учнів у динаміці навчання у базовій школі, яких було розподілено на 2 групи у залежності від системи освіти. Рівень розумової працездатності оцінено за допомогою коректурних проб В. Я. Анфімова. Статистичну обробку даних виконано з використанням однофакторного дисперсійного аналізу та t-тесту у програмному пакеті IBM SPSS Statistics 20.
Результати. Упродовж здобуття базової освіти зростав рівень впливу типу освітньої програми, виду предмету та дню тижня на точність виконання проби, збільшувався обсяг роботи як до (на 16,2 %), так і після уроку (на 16,7 %; p<0,01) та знижувалась кількість помилок при однаковому вихідному рівні відповідна на 17,7 % та 19,2 % (p<0,05). Виявлено вищу вихідну та постнавантажувальну інтенсивність розумової праці в учнів при меритократичній освіті (відповідно 353,23±8,52 та 341,41±8,65 зн.), а при традиційній системі – більш високу та стабільну точність (5,68-5,86 помилок) і продуктивність розумової праці (35,29-35,72 ум.од.; p<0,01). Тижнева крива працездатності за точністю в учнів 6-го та 9-го класів була протилежною, а за обсягом – тотожною. При меритократичній освіті реєструвався вищий рівень інтенсивності на уроці математики, а при традиційній освітній програмі – точності на тлі негативної динаміки кількісного та комплексного показників.
Висновки. Встановлено статево-вікові особливості інтенсивності, точності та продуктивності розумової праці упродовж здобуття базової освіти та рівню впливу на них чинників освітнього процесу. Зростання рівня навчального навантаження супроводжувалось збільшенням інтенсивності та точності розумової праці за рахунок адаптації учнів до особливостей навчання у базовій школі та стабілізації фізіологічних процесів. Порівняння тижневих кривих розумової працездатності упродовж навчання дозволило виявити певні вікові тенденції щодо формування розумової втом
Клініко-патологоанатомічний аналіз рідкісного випадоку легеневого нокардіозу під маскою дисемінованого туберкульозу
No full textNocardiosis is a rare infectious disease caused by bacteria of the genus Nocardia and characterized by the development of foci of purulent-necrotic inflammation of the lungs, brain, and internal organs. Clinical diagnosis of nocardiosis has objective difficulties.
The aim of the study is to highlight a rare clinical case of pulmonary nocardiosis, to analyze mistakes in the clinical diagnostics of the main disease, to discuss the differential diagnosis of nocardiosis.
Materials and methods. A clinico-pathological analysis of an inpatient and outpatient medical record card, and the results of an autopsy of a 58-year-old patient who died in an anti-tuberculosis institution from pulmonary nocardiosis has been carried out.
Results. According to the anamnesis, the patient suffered from COPD and chronic polyposis rhinitis with hypertrophy of the nasal turbinates for many years. Polypectomy and submucosal resection of the nasal septum were performed in the otolaryngology department. Wegener's granulomatosis was suspected during the intravital pathomorphological examination of nasal polyps, and glucocorticoids were prescribed in the hospital. Histological preparations and biological material of the patient were examined in clinics in Berlin, the diagnosis of “Wegener's granulomatosis” was not confirmed, however, domestic doctors recommended Medrol, which the patient received continuously for 5 years at a dose of 12 mg/day.
After 5 years, the patient was admitted to the hospital of a specialized anti-tuberculosis institution in serious condition with a clinical diagnosis: newly diagnosed disseminated tuberculosis of both lungs with disintegration, right-sided spontaneous tension pneumothorax, respiratory insufficiency of the III degree. According to urgent indications, thoracentesis and drainage of both pleural cavities were performed. Despite intensive therapy, the condition worsened, and biological death occurred 11 days after hospitalization.
During the post-mortem pathological examination, signs of tuberculosis of both lungs were not detected, nocardiosis of both lungs was diagnosed, which pathomorphologically manifested as multiple foci of purulent-necrotic bronchopneumonia with disintegration. Pathological diagnosis was confirmed by bacteriological and PCR examination of the post-mortem material. The disease developed on the background of wrongly prescribed long-term glucocorticosteroid therapy, which was carried out for the misdiagnosis “Wegener's granulomatosis”. No signs of Wegener's granulomatosis were found at autopsy. The direct cause of death was acute respiratory failure.
Conclusion. Thus, pulmonary nocardiosis was not diagnosed in the hospital, the reason for the misdiagnosis was the rarity of the disease and the objective difficulties of diagnostics. A decisive role in the development of nocardiosis was played by erroneously prescribed long-term glucocorticosteroid therapy, which should be considered as a pathology of the therapyНокардіоз – рідкісне інфекційне захворювання, яке викликається бактеріями роду Nocardia і характеризується розвитком осередків гнійно-некротичного запалення легень, головного мозку, внутрішніх органів. Клінічна діагностика нокардіозу має об’єктивні труднощі.
Мета роботи – висвітлити клінічний рідкісний випадок легеневого нокардіозу, проаналізувати помилки у клінічній діагностиці основного захворювання, обговорити диференційну діагностику нокардіозу.
Матеріали і методи. Проведено клініко-патологоанатомічний аналіз випадку легеневого нокардіозу у пацієнта 58 років, який помер у стаціонарі протитуберкульозного закладу.
Результати. За даними анамнезу, пацієнт хворів на ХОЗЛ впродовж багатьох років, хронічний поліпозний риніт з гіпертрофією носових мушель. У отоларингологічному стаціонарі проведено поліпектомію та підслизову резекцію носової перетинки. При прижиттєвому патоморфологічному дослідженні поліпів носа запідозрено гранулематоз Вегенера, у стаціонарі призначено глюкокортикоїдні гормони. Гістологічні препарати і біологічний матеріал хворого були досліджені у клініках в Берліні, діагноз «гранулематозу Вегенера» не підтверджено, однак вітчизняні лікарі рекомендували прийом медролу, який пацієнт постійно отримував впродовж 5 років в дозі 12 мг/добу.
Через 5 років пацієнт поступив у стаціонар спеціалізованого протитуберкульозного закладу у важкому стані з клінічним діагнозом: вперше діагностований дисемінований туберкульоз обох легень з розпадом, правобічний спонтанний напружений пневмоторакс, дихальна недостатність ІІІ ст. За терміновими показами проведено торакоцентез, дренування обох плевральних порожнин. Незважаючи на проведену інтенсивну терапію стан погіршувався і на 11-добу після госпіталізації наступила біологічна смерть.
Під час посмертного патологоанатомічного дослідження ознак туберкульозу обох легень не виявлено, діагностовано нокардіоз обох легень, який патоморфологічно проявився множинними осередками гнійно-некротичної бронхопневмонії із розпадом. Патологоанатомічний діагноз підтверджено бактеріологічним і методом ПРЛ дослідженням посмертного матеріалу. Захворювання розвинулось на фоні помилково призначеної тривалої глюкокортикостероїдної терапії, яка проводилась з приводу помилково діагностованого «гранулематозу Вегенера». На розтині ознак гранулематозу Вегенера не виявлено. Безпосередньою причиною смерті стала гостра дихальна недостатність.
Висновок. Таким чином, у стаціонарі не діагностовано нокардіоз легень, причиною помилкової діагностики були рідкість захворювання і об’єктивні труднощі діагностики. Вирішальну роль у розвитку нокардіозу відіграла помилково призначена тривала глюкокортикостероїдна терапія, що слід розцінювати як патологію терапі
Гормональний фон у чоловіків молодого віку з епілепсією: вплив патології та лікування
No full textThe study examined the effect of some antiepileptic medications and the disease itself on the hormonal background of young men.
The aim of the study was to examine the effect of some antiepileptic drugs and the disease itself on the hormonal background of young men.
Methods: This study involved 80 male patients aged 18-44 years. All patients were divided into 4 groups depending on the monotherapy received: carbamazepine (CBZ), valproic acid (VA), levetiracetam (LEV) and oxcarbazepine (OXC). Twenty healthy males aged 18-44 years (31.30 ± 4.07), who met the inclusion criteria, were included in the study as a control group. Venous blood samples (5 mL) were collected in heparinized tubes between 07:00 and 08:00 am after a fasting period of 8 hours for measurement of serum hormones. The levels of estradiol, progesterone, testosterone, and prolactin were determined by chemiluminescence analysis.
Results: epilepsy and sexual hormones abnormalities are strictly linked. Moreover, the use of many ASMs (in particular, CBZ, VPA, LEV and OXC) can contribute to these abnormalities in men with epilepsy. Over time, these alterations may result in diminished potency and fertility.
Conclusions: the ASMs' therapy may lead to dysregulation of sex hormones and sexual dysfunction in male patients with epilepsy. The use of the liver enzyme inducing AEDs, such as carbamazepine, which increases serum sex hormone binding globulin (SHBG) concentrations. This increase leads to diminished bioactivity of testosterone, which may result in diminished potency and thus reduced fertility. Men taking valproic acid have significantly higher dehydroepiandrosterone levels and lower gonadotropin concentration. This must be considered for the selection of antiepileptic drugs in young male patients. However, the effect of both the disease itself and ASMs’ therapy on hormones in young men requires further researchВ ході дослідження вивчався вплив деяких протиепілептичних препаратів (ПЕП) і самого захворювання на гормональний фон молодих чоловіків.
Мета: Метою дослідження було вивчення впливу деяких протиепілептичних препаратів і самого захворювання на гормональний фон молодих чоловіків.
Методи: У даному дослідженні взяли участь 80 пацієнтів чоловічої статі у віці 18-44 років. Всі пацієнти були розділені на 4 групи в залежності від одержуваної монотерапії: карбамазепін (CBZ), вальпроєва кислота (VA), леветирацетам (LEV) і окскарбазепін (OXC). Зразки венозної крові (5 мл) збирали в гепаринізовані пробірки між 07:00 і 08:00 ранку після 8-годинного голодування для вимірювання рівня гормонів у сироватці крові. Рівні естрадіолу, прогестерону, тестостерону та пролактину визначали методом хемілюмінесцентного аналізу.
Результати: Епілепсія і порушення статевих гормонів строго пов'язані. Більш того, використання багатьох ПЕП (зокрема, CBZ, VPA, LEV та OXC) може сприяти цим відхиленням у чоловіків з епілепсією. З часом ці зміни можуть призвести до зниження потенції та фертильності.
Висновки: Терапія ПЕП може призвести до порушення регуляції статевих гормонів та сексуальної дисфункції у пацієнтів чоловічої статі з епілепсією. Застосування ПЕП, які індукують печінкові ферменти, таких як карбамазепін, які підвищують концентрацію глобуліну, що зв'язує статеві гормони (SHBG), у сироватці крові. Це збільшення призводить до зниження біологічної активності тестостерону, що може призвести до зниження потенції і, отже, зниження фертильності. Чоловіки, які приймають вальпроєву кислоту, мають значно вищий рівень дегідроепіандростерону та нижчу концентрацію гонадотропіну. Це необхідно враховувати при виборі протиепілептичних препаратів у молодих пацієнтів чоловічої статі. Однак вплив як самого захворювання, так і протиепілептичної терапії на гормони у молодих чоловіків вимагає подальших досліджень
Аналіз результатів цитологічного дослідження при вульварній інтраепітеліальній неоплазії в порівнянні з гістологічним заключенням
No full textTimely diagnosis and effective treatment of precancerous diseases of the female genital organs prevent the development of oncogynecological diseases. Vulvar intraepithelial neoplasia is a precancerous disease characterized by lesions of the stratified squamous epithelium with impaired maturation and normal keratinization of cells, but without inclusion of the basement membrane in the pathological process. The main methods of diagnosis of vulvar intraepithelial neoplasia are vulvoscopy, cytological and histological examination.
The aim of this study was to assess the clinical significance and effectiveness of different sampling methods for cytological examination in comparison with histological report.
Materials and methods. The study involved 235 women aged 35-79 years, with a mean age of 57±11,3 years with complaints of pain, burning, discomfort and itching in the vulva. All patients underwent a simple vulvoscopy, where atrophy of the mucosa, partial or complete loss of the clitoris and / or labia minora, fissures, ecchymoses (haemorrhages), eroded surfaces, exophytic growths from 1 to 5 cm were detected. Material sampling was performed by various cytological methods.
Results. According to the results of the study, no significant differences between the methods of cytological sampling were observed. The cytological report was compared to the result of histological examination of biopsies. According to the results of cytological examination, squamous cell carcinoma of the vulva was detected in 12 patients, atrophy was identified in 5 women and squamous epithelial scales cytologically detected in the remaining 218 women.
Conclusions. The sensitivity and specificity of cytological examination methods were high in the presence of eroded surfaces and exophytic lesions. It was found that cytological research methods were not informative enough to detect vulvar cancer, which is in the stratum of hyperkeratosis, and was diagnosed in 5.1 % of patients. Therefore, for the reliability of the results and confirmation of the diagnosis it is necessary to conduct histological examination, with the help of which 14.9 % of patients were diagnosed with squamous cell carcinomaСвоєчасна діагностика та ефективне лікування передракових захворювань жіночих статевих органів запобігають розвитку онкогінекологічних захворювань. Вульварна інтраепітеліальна неоплазія являє собою передракове захворювання, що характеризується ураженням багатошарового плоского епітелію з порушенням дозрівання і нормального зроговіння клітин, але без включення в патологічний процес базальної мембрани. Основними методами діагностики вульварної інтраепітеліальної неоплазії є вульвоскопія, цитологічне та гістологічне дослідження.
Метою даної роботи була оцінка клінічної значущості та ефективності застосування різних методів забору для цитологічного дослідження в порівнянні з гістологічним заключенням.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 235 жінок віком 35-79 років, середній вік яких становив 57±11,3 років, зі скаргами на біль, печіння, дискомфорт та свербіж в області вульви. Всім пацієнткам було проведено просту вульвоскопію, де було відмічено атрофію слизової, часткову або повну втрату клітора та/або малих статевих губ, тріщини, екхімози (крововиливи), ерозовані поверхні, екзофітні розростання від 1 до 5 см. Забір матеріалу здійснювали різними методами.
Результати. За результатами проведеного дослідження значної відмінності між методами цитологічного забору не спостерігали. Цитологічний висновок порівнювали з результатом гістологічного дослідження біоптатів. За результатами гістологічного заключення, у 35 пацієнток був виявлений плоскоклітинний рак вульви, та гіперкератоз у решти 200 пацієнток. За результатами цитологічного дослідження плоскоклітинний рак вульви було виявлено у 12 пацієнток, у 5 жінок відмічено атрофію та у решти 218 жінок цитологічно виявлені плоскоепітеліальні лусочки.
Висновки. Чутливість та специфічність цитологічних методів дослідження виявились високими при наявності ерозованих поверхонь та екзофітних уражень. Цитологічні методи досліджень є не досить інформативними для виявлення раку вульви, який знаходиться в товщі гіперкератозу і був діагностований у 5,1 % пацієнток. Тому для достовірності результатів і підтвердження діагнозу необхідне проведення гістологічних досліджень, за допомогою яких у 14,9 % пацієнток діагностували плоскоклітинний ра
Оцінка ефективності паравертебральної блокади як компонента сполученої анестезії при хірургічному лікуванні раку легень
No full textThe aim. The paper evaluates the effectiveness of implemented combined anaesthesia (inhalation with paravertebral blockade) in comparison with inhalation anaesthesia (IA) and total intravenous anaesthesia (TVA) at the stages of surgery and the early postoperative period in the surgical treatment of cancer lungs.
Methods. The study involved 60 patients with an average age of 55±5.6 years, physical status ASA II–III, who underwent open surgical interventions in the scope of frontal or pneumonectomy or resection of part of the lung. Patients were divided into 3 groups depending on the method of anaesthetic support at the stage of anaesthesia maintenance: I (n=20) – combined anaesthesia was used; II (n=20) – IA with sevoflurane; III (n=20) – TVA. In addition, the leading indicators of central hemodynamics were studied; oxygen saturation (SaO2), CO2 ET (concentration of CO2 in exhaled air), cortisol level, and indicators of acid-base status were determined. The effectiveness of analgesia in the early postoperative period was assessed using a visual analogue scale (VAS) at 10 control stages. Fasting intensity was recorded after waking up, after extubation, after 1 h. after surgery, on the first day after surgery every 3 h. and once a day from the 2nd day for 5-6 days.
Results. The studied clinical and laboratory indicators indicated an adequate course of the applied type of anaesthesia. In the dynamics of pain syndrome (PS) in the postoperative period, a gradual subjective increase of pain syndrome was noted until the 3rd day, including a decrease in pain on the 4th - 6th day. It was established that when using combined anaesthesia, a less significant level of PS, according to VAS, was noted compared to inhalation anaesthesia and the use of TVA.
Conclusions. Combined anaesthesia (inhalation with PVB) can more effectively prevent the development of post-thoracotomy pain syndrome (PTPS) compared to TVA and IA in the surgical treatment of lung cancerМета. Оцінити ефективність запровадженої сполученої анестезії (інгаляційна з проведенням паравертебральної блокади) в порівнянні з інгаляційною анестезією (ІА) та тотальною внутрішньовенною анестезією (ТВА) на етапах операції та в ранньому післяопераційному періоді при хірургічному лікуванні раку легень.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 60 хворих середнім віком 55±5,6 років, фізичний статус за ASA II–III, яким проводилися відкриті оперативні втручання за обсягом лоб- чи пневмонектомії або резекція частини легені. Пацієнти були розподілені на 3 групи в залежності від методу анестезіологічного забезпечення на етапі підтримання анестезії : I (n=20) – використовували сполучену анестезію; II (n=20) – ІА севофлураном; III (n=20) – ТВА. Вивчали основні показники центральної гемодинаміки, визначали сатурацію кисню (SaO2), СО2 ЕТ (концентрації СО2 у повітрі що видихається), рівень кортизолу, показники кислотно-лужного стану. Оцінку ефективності знеболювання в ранньому післяопераційного періоді проводили за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ) на 10 контрольних етапах. Проводилася реєстрація інтенсивності пост після пробудження, після екстубації, через 1 год. після операції, в першу добу після оперативного втручання кожні 3 год. і один раз на добу з 2-ї доби протягом 5–6 днів.
Результати. Досліджені клініко-лабораторні показники вказували на адекватний перебіг застосованого виду анестезії. В динаміці больового синдрому (БС) в післяопераційному періоді було констатовано поступове суб’єктивне його збільшення до 3-ї доби включно із зниженням болю на 4-у – 6-у добу. Встановлено, що при застосуванні сполученої анестезії відзначався менш значимий рівень БС за ВАШ порівняно з інгаляційною анестезією та застосуванням ТВА.
Висновки. Сполучена анестезія (інгаляційна з проведенням ПВБ) здатна з вірогідною перевагою більш ефективно попереджувати розвиток постторакотомічного больового синдрому (ПТБС) порівняно з ТВА та ІА при хірургічному лікуванні раку леген