Scientifical journals and collections of Kryvyi Rih State Pedagogical University / Наукові журнали і збірники Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
6408 research outputs found
Sort by
Investigating Business English vocabulary learning strategies employed by 2nd-year students of Annaba Higher School of Management Sciences
No full textThis study aimed to unpack Business English vocabulary learning strategies, the effect of non-mastery of vocabulary learning strategies on the four language skills, and the difficulties encountered in learning Business English vocabulary among 2nd-year students of Annaba Higher School of Management Sciences. Forty (40) students responded to the Google Forms questionnaire. Adopting a Friedman test to compare the frequency of use of cognitive and meta-cognitive strategies such as extensive reading, memorisation, note taking, dictionary use, speaking aloud and listening to media. The analysis revealed a statistically significant difference in usage frequency (χ2 = 16.37, p = 0.022). Descriptive SPSS analysis revealed that the non-mastery of Business English vocabulary affected the participants\u27 four language skills: speaking, writing, listening and reading. SPSS Pearson correlation analysis revealed a very weak positive correlation (r = 0.131) between two variables: the effect of non-mastery of Business English vocabulary on speaking skill and the effect of mastery of Business English vocabulary on reading skill. Cochran\u27s Q test revealed significant statistical results (Q = 25.98, p < 0.001) regarding the difficulties participants encountered when learning Business English vocabulary, such as understanding Business English terms, spelling, and pronouncing new terms. The study suggests that teachers should identify students\u27 preferred Business English vocabulary learning strategies to guide them in using those strategies efficiently for enhancing their English language mastery and communication proficiency
Вербальна експлікація концепту смерть в індивідуально-авторській картині світу Галини Пагутяк (на матеріалі роману “Слуга з Добромиля”)
No full textThe article clarifies the features of the artistic interpretation of the concept of “death” in the novel “The Servant from Dobromil”, the specifics of its individual and authorial linguistic objectification are revealed. The concept is characterized through the prism of a special internal organization, which is formed on the basis of the corresponding concept. The basis of this concept is the set of lexical meanings of the word “death”. The studied concept is considered within the framework of binary opposition. Attention is focused on the value guidelines of the national culture formed over many centuries, which are supplemented by the writer\u27s aesthetic views, ideals, and moral and ethical preferences. This expands the spectrum of ideas about death, makes it possible to build new semantic paradigms. The modified semantic content of the corresponding concept, the original individual-author worldview, and unexpected associative connections are considered. The religious and idealistic views that recognize the existence of supernatural forces and the possibility of human communication with them are updated. The individual author\u27s picture of the world is presented in a mystical plane. A number of verbal means that either directly or indirectly explicate the concept of “death” are outlined. Emphasis is placed on various spreaders, which are epithet characteristics, stereotypical verbal markers, perform the function of agreed or disagreed meanings. The syntagmatic dimension of the semantic space of the concept is presented: the peculiarities of the functioning of the lexeme “death” in the composition of free phrases, phraseological and metaphorical constructions are established. The word-forming dimension of the semantic space of the concept “death” related to adjectival and adverbial derivatives is outlined.У статті з’ясовано особливості художньої інтерпретації концепту “смерть” у романі “Слуга з Добромиля”, виявлено специфіку його індивідуально-авторської мовної об’єктивації. Концепт схарактеризовано крізь призму особливої внутрішньої організації, що формується на основі відповідного поняття, підґрунтя якого складає сукупність лексичних значень слова “смерть”. Досліджуване поняття розглянуто у рамках бінарної опозиції. Акцентовано на сформованих упродовж багатьох віків ціннісних орієнтирах національної культури, які доповнені письменницькими естетичними поглядами, ідеалами, морально-етичними вподобаннями, що розширює спектр уявлень про смерть, дає змогу будувати нові семантичні парадигми. Представлено модифіковане семантичне наповнення відповідного концепту, оригінальне індивідуально-авторське світобачення, несподівані асоціативні зв’язки. Актуалізовано релігійно-ідеалістичні погляди, що визнають існування надприродних сил і можливість спілкування з ними людини. Індивідуально-авторську картину світу експоновано в містичній площині. Окреслено низку словесних засобів, які чи то прямо, чи то опосередковано експлікують концепт “смерть”. Наголошено на різних поширювачах, що слугують епітетними характеристиками, стереотипними вербальними маркерами, виконують функцію узгоджених чи неузгоджених означень. Репрезентовано синтагматичний вимір семантичного простору досліджуваного концепту: установлено особливості функціонування лексеми “смерть” у складі вільних словосполучень, фразеологічних та метафоричних конструкцій. Окреслено словотвірний вимір семантичного простору концепту “смерть”, пов’язаний із прикметниковими і прислівниковими дериватами
Гастронiми як маркери iдентичностi у сучасному франкомовному романi
No full textThe article updates the study of gastronyms as markers of identity in contemporary French-language literary discourse. The author analyses the novels of contemporary French-language authors, in particular Muriel Barbery, Amélie Notomb, Michel Houellebecq, with a retrospective to the French literature of realism, naturalism, regionalism, and mentions the novels of Émile Zola, Boris Vian, and Marcel Pagnol in this regard. In the contemporary French-language literary discourse, gastronyms are additional means of characterising characters (primarily for a more complete disclosure of their psychological portrait, a means of representing them as representatives of a particular social stratum or ethnic group). Often, culinary discourse becomes an ethnographic marker, a gastronomic guide to a particular area. Muriel Barbery\u27s novels “Delicacies”, Amélie Notomb\u27s “Neither Eve nor Adam”, and Michel Houellebecq\u27s “Submission” catechise regional, national, and international culinary traditions that are organically combined in the French culinary preferences. The love of eating French regional dishes becomes a local characteristic of the characters, describing them as typical representatives of a certain area, a certain region, and identifying their family affiliation, as regional cuisine is associated primarily with home cooking. The characters\u27 fascination with national, “haute” cuisine represents them as representatives of the French nation, as people who are proud of their country and its gastronomic culture, and identifies them as active, conscious citizens. The tendency to consume international gastronomic items characterises the characters as atypical representatives of their nation, identifies them as cosmopolitans, people who break away from their origins, are open to the world, to everything new. Sometimes the gastronomic preferences of the characters destroy social, national, and cultural stereotypes, which is vividly represented in the novels The “Elegance of the Hedgehog” by Muriel Barbery and “Neither Eve nor Adam” by Amelie Notomb, whose main characters deliberately break the generally accepted rules.У статтi актуалiзовано дослiдження гастронiмiв як маркерiв iдентичностi в сучасному франкомовному лiтературному дискурсi. Проаналiзовано романiстику сучасних франкомовних авторiв, зокрема Мюрiель Барберi, Амелi Нотомб, Мiшеля Уельбека з ретроспекцiєю у французьку лiтературу реалiзму, натуралiзму, регiоналiзму. У цьому аспектi згадано романи Емiля Золя, Бориса Вiана, Марселя Паньоля. У сучасному франкомовному лiтературному дискурсi гастронiми постають додатковими засобами характеристики персонажiв (передусiм для бiльш повного розкриття їх психологiчного портрету, засобом репрезентацiї їх як представникiв того чи того соцiального прошарку населення, етносу). Часто кулiнарний дискурс представлено як етнографiчний маркер, гастрономiчний путiвник певної мiсцевостi. Романи “Ласощi” Мюрiель Барберi, “Нi Єва, нi Адам” Амелi Нотомб, “Покора” Мiшеля Уельбека катологiзують регiональнi, нацiональнi й iнтернацiональнi кулiнарнi традицiї, якi органiчно поєднуються в кулiнарних уподобаннях французiв. Любов до споживання французьких регiональних страв стає локальною характеристикою героїв, описом їх як типових представникiв певної мiсцевостi, певного регiону; iдентифiкує їх родову приналежнiсть, бо регiональна кухня асоцiюється передусiм iз домашньою їжею. Захоплення героїв нацiональною, “високою”, кухнею репрезентує їх як представникiв французької нацiї, як людей, якi пишаються своєю країною, її гастрокультурою; iдентифiкує їх як активних i свiдомих громадян. Тяжiння до споживання iнтернацiональних гастронiмiв характеризує персонажiв як нетипових представникiв своєї нацiї, iдентифiкує їх як космополiтiв, людей, якi вiдриваються вiд своїх джерел, є вiдкритими свiтовi, усьому новому. Часом гастрономiчнi вподобання героїв руйнують соцiальнi, нацiональнi, культурнi стереотипи, що яскраво представлено в романах “Елегантнiсть їжачихи” Мюрiель Барберi й “Нi Єва, нi Адам” Амелi Нотомб, головнi героїнi яких свiдомо порушують загальноприйнятi правила
Praxeological tales as an innovative media product for fostering successful personalities in primary school pupils
No full textThis study aims to substantiate the technology of forming a successful personality in primary school pupils through implementing media education, focusing on using praxeological tales. The research methods include theoretical analysis of literary sources, modelling, and empirical techniques such as observation, questionnaires, surveys, and experiments. The results show that praxeological tales, which reflect the basic rules and factors of achieving success, can be an effective, innovative media product in shaping successful pupils. The proposed technology model incorporates praxeological tales and other media education tools and techniques. An experimental study involving control and experimental groups of primary school pupils demonstrated that the percentage of children with a high level of successful personality development increased from 9.6% to 23.1% in the experimental groups. In contrast, the percentage of low levels decreased from 42.3% to 20.2%. The findings suggest that forming successful personalities in primary school through media education using praxeological tales can help increase pupils\u27 media literacy, develop key life competencies, and prepare children for future self-realisation
Teachers\u27 digital competency in using digital lesson content for teaching and learning in secondary schools in Zanzibar
No full textTeachers\u27 digital competence has been emphasised for improving quality education at all levels worldwide. In Zanzibar, the educational policy adopted digital lesson content (DLC) for teaching and learning in ordinary secondary schools. The study investigated the teachers\u27 digital competence and factors that affect their use of DLCs for teaching and learning. One fifty-four (154) secondary school teachers from Wete district were given 5-point Likert Scale questionnaires. Inferential and descriptive statistics were used to analyse the collected data with the help of SPSS version 25. The study found that the teachers\u27 digital competence is high for using it in teaching and learning. Also, it was observed that the digital competence of the teachers was significantly associated with their attitude and in-service training. The paper concludes that using DLCs in third-world countries takes work. However, it is possible if the government and private sectors, such as NGOs, invest seriously in secondary school levels. Also, it recommends that responsible leaders distribute digital devices and plan regular in-service training for teachers on integrating DLCs at secondary schools to cope with the global vision of 2025. Last, the paper recommends further study considering a large sample size of secondary schools in Zanzibar through random sampling techniques
The growth of cyberbullying among youth in higher learning institutions: a bibliometric analysis
No full textCyberbullying has become one of the misconducts among the youth due to an increased use of the internet in the educational context. The bibliometric analysis was carried out to determine the global trends in the evolution of cyberbullying among the youth in higher learning institutions (HLIs). The analysis involved 1073 research articles published between 2008 and 2022 retrieved from the Dimensions scientific database. The VOSviewer 1.6.20 software was used to establish visualisation networks. The results indicate a rapid growth of research articles on cyberbullying from 2019 to 2022, where most HLIs migrated to virtual teaching due to the outbreak of COVID-19. The developed countries had high rates of research publications and strong collaboration patterns in cyberbullying. The results also indicate factors such as harsh parenting and moral disengagement to be the causes of cyberbullying. The analysis shows that publications on cyberbullying from developing countries are very low compared with their developed counterparts. Examining the trends in cyberbullying among youth in HLIs offers new insights into the prevalence, forms, and concerns of cyberbullying within this specific population of HLIs. This study enhances our understanding of cyberbullying consequences and broadens our knowledge about how increased autonomy among youth in using technology immorally can fasten the growth of cyberbullying in HLIs. This study informs the development of appropriate intervention strategies within HLIs that promote digital safety and citizenship. HLIs can also utilise the findings to develop rules and regulations that address cyberbullying within their institutions. Conducting a systematic review of the effective prevention and intervention strategies on cyberbullying employed by HLIs in different contexts may provide more insights into shaping youth in promoting digital safety
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
No full textDistance education is becoming increasingly important in the lives of students, which affects the change of methods, means and approaches to learning. Online education has been actively developing for quite a long time. In general education institutions, this is a new form of knowledge acquisition, and therefore there are almost no scientific works that would be devoted to the consideration of methodological aspects of teaching biology and chemistry in distance education.
The competency-based learning approach outlined in the State Standard has special cross-cutting skills, namely: reading comprehension, ability to express one\u27s own opinion orally and in writing, critical and systematic thinking, ability to logically justify a position, creativity, initiative, ability to constructively manage emotions, assess risks, make decisions, solve problems, and the ability to cooperate with others. That is why there are changes in the methodological approaches to teaching natural sciences in the context of distance education.
The article substantiates the methodological aspects, techniques and features of teaching natural sciences, in particular in biology, chemistry and an integrated course in secondary school. An effective means of improving the quality of the educational process is the widespread introduction of innovations in the study of these disciplines in the context of distance education. This will help to prepare students with high-quality.Дистанційна форма здобуття освіти набуває все більшого значення у житті учнів, що вливає на зміну методів, засобів та підходів під час навчання. Саме онлайн освіта активно розвивається вже досить значний період часу. В загальноосвітніх закладах це нова форма отримання знань, а тому майже відсутні наукові праці, які були б присвячені розгляду методичних аспектів навчання біології та хімії в умовах дистанційної освіти.
Компетентнісний підхід навчання, який окреслений в Державному стандарті, має особливі наскрізні вміння, а саме: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Саме тому відбуваються і зміни в методичних підходах навчання природничих дисциплін в умовах дистанційної освіти.
В статті обґрунтовано методичні аспекти, прийоми та особливості навчання природничих дисциплін зокрема на уроках біології, хімії та інтегрованого курсу в середній школі. Ефективними засобом підвищення якості освітнього процесу є широке впровадження інновацій у вивчення означених дисциплін в умовах дистанційної освіти. Це сприятиме підготовці учнів із якісним рівнем компетенцій
Проблема демаркації: Розв’язання Карла Поппера у сучасній ретроспективі
No full textThe article analyses post-Popperian debates about the problem of demarcation. The case is made that Karl Popper’s proposition to demarcate empirical science from the rest («metaphysics») on the basis of falsifiability as the criterion of empirical character of theories remains a tenable way of seeing the most valuable aspect of the character of the scientific enterprise. It is explained that for the falsifiability criterion to be adequate for the purpose, we should consider it, as Popper did, as two-aspect — involving the logical content of theories and the critical attitude of researchers. Although falsifiability, in this sense, is not sufficient to neatly demarcate science from non-science, it can be considered as the most important necessary condition, which can be supplemented by some further requirements, for an empirical hypothesis to count as part of the body of science. In particular, it is argued that Lee McIntyre’s proposition to see empirical science as a matter of what he calls «scientific attitude» perfectly fits with this falsifiability-based perspective. William Bartley’s and Harry Laudan’s deflationary approaches to the demarcation problem are criticised as failing to recognise the practical significance of distinguishing what is and what is not empirical science, and the necessity of some theoretical grounding (however imperfect) for practicing this distinction. The suggestions of Joseph Agassi, Imre Lakatos, and Thomas Kuhn purported at the improval of Popper’s demarcational proposition are discussed, and the author’s own proposition is advanced and explained. It is also pointed out that Popper’s remark that the distinctive feature of scientific theories is openness to criticism and modification in its light serves as the basis for a wider conception of science, without the qualification «empirical».У статті проаналізовано постпопперівські дебати щодо проблеми демаркації. Обґрунтовано думку, що пропозиція Карла Поппера відмежовувати емпіричну науку від решти («метафізики») на основі фальсифікабельності як критерію емпіричного характеру теорій залишається доречним способом бачення найбільш цінного аспекту характеру наукової діяльності. З’ясовано, що для того, щоб критерій фальсифікабельності був адекватним поставленій меті, його слід розглядати, як це робив Поппер, як двоаспектний, що включає логічний зміст теорій та критичне ставлення дослідників. Хоча фальсифікабельність у цьому сенсі не є достатньою для чіткого розмежування науки і ненауки, її можна розглядати як найважливішу необхідну умову, яка може бути доповнена деякими іншими вимогами для того, щоб емпірична гіпотеза могла вважатися частиною належною до науки. Зокрема, показано, що пропозиція Лі Макінтайра розглядати емпіричну науку як таку, що визначається описаною ним «науковою настановою», цілком вписується в цю фальсифікаційну перспективу. Піддано критиці дефляційні підходи до проблеми демаркації Вільяма Бартлі та Гаррі Лаудана, як такі, що не відповідають практичній значущості розрізнення того, що є і що не є емпіричною наукою, а також необхідності теоретичного обґрунтування цієї розрізнювальної практики, хоча б і недосконалого. Обговорено пропозиції Джозефа Аґассі, Імре Лакатоша та Томаса Куна, спрямовані на вдосконалення демаркаційної пропозиції Поппера, а також запропоновано і пояснено власну пропозиція автора. Також зазначено, що зауваження Поппера про те, що відмінною рисою наукових теорій є відкритість до критики та модифікації в її світлі, може слугувати основою для ширшої концепції науки, без кваліфікації «емпірична»
Психофізична проблема та деякі редуктивні підходи до її розвʼязання в аналітичній філософії ХХ ст.
No full textThis paper discusses some of the important issues that are in the focus of contemporary analytical philosophy of consciousness. In particular, it reviews the approaches to solving the classical psychophysical problem that have been proposed within the framework of reductive physicalism. First of all, a modern reconstruction of the psychophysical problem itself is presented.
It is emphasised that a characteristic feature of analytical philosophy is the desire for clear and precise formulations of the problems under consideration. When it comes to a particular philosophical problem, it is very important to determine exactly what it is and what question within this problem needs to be solved. In order to achieve such precision and clarity, analytical philosophy uses the method of logical reconstruction of philosophical problems for their further logical and conceptual analysis. Such a reconstruction usually involves a number of theses about the area under study, each of which is sought to be reliably substantiated.
The problem arises when these theses turn out to be logically incompatible with each other and we are faced with the choice of which one to abandon. In his book The Concept of Consciousness, Ryle developed a certain approach to solving the psychophysical problem, which he called ‘logical behaviourism’. Logical behaviourism is a physicalist theory of a reductive type, since within its framework any concept belonging to the sphere of consciousness is exhaustively explained solely with the help of concepts from the sphere of physics, i.e. a complete reduction of mental phenomena to physical phenomena is made. This approach faces significant difficulties, since the restriction of the admissible physical language to behavioural predicates significantly narrows the possibilities of physical analysis of the language of psychology. Therefore, starting in the second half of the twentieth century, the so-called ‘identity theory’ began to gain more and more popularity among the supporters of reductive physicalism.В цiй статтi розглядаються деякi важливi проблеми, що знаходяться в центрi уваги сучасної аналiтичної фiлософiї свiдомостi. Зокрема здiйснюється огляд пiдходiв до розв’язання класичної психофiзичної проблеми, якi були запропонованi в межах редуктивного фiзикалiзму. Насамперед викладається сучасна реконструкцiя самої психофiзичної проблеми. Наголошується, що характерною рисою аналiтичної фiлософiї є прагнення до чiтких i ясних формулювань проблем, що розглядаються. Коли йдеться про ту чи ту фiлософську проблему, дуже важливо точно визначити, у чому саме вона полягає i яке саме питання в межах цiєї проблеми потребує розв’язання. Для досягнення такої точностi i ясностi в аналiтичнiй фiлософiї використовують метод логiчної реконструкцiї фiлософських проблем задля їхнього подальшого логiчного i концептуального аналiзу. Пiд час такої реконструкцiї зазвичай розглядають низку тез щодо дослiджуваної царини, кожну з яких прагнуть надiйно обгрунтувати. Проблема ж виникає тодi, коли цi тези виявляються логiчно несумiсними мiж собою i ми опиняємося перед вибором, вiд якої з них слiд вiдмовитися. Райл розробив в книзi «Поняття свiдомостi» певний пiдхiд до розв’язання психофiзичної проблеми, який дiстав назву «логiчного бiхевiоризму». Логiчний бiхевiоризм є фiзикалiстською теорiєю редуктивного типу, оскiльки в його рамках будь-яке поняття, що належить до сфери свiдомостi, дiстає вичерпне пояснення суто за допомогою понять зi сфери фiзики, тобто здiйснюється повне зведення (редукцiя) ментальних феноменiв до фiзичних феноменiв.
Такий пiдхiд зiштовхується зi значними труднощами, оскiльки обмеження припустимої фiзичної мови поведiнковими предикатами iстотно звужує можливостi фiзикалiстичного аналiзу мови психологiї. Тому, починаючи з другої половини ХХ столiття серед прихильникiв редуктивного фiзикалiзму дедалі бiльшої популярностi почала набувати так звана «теорiя тотожностi»
Емерджентна теорiя ума Джона Дьюї: Передмова до перекладу сьомого розділу «Природа, життя і тіло-ум» із книги Джона Дьюї «Досвід і природа»
Get PDFThis paper provides a short historical-philosophical commentary on the first Ukrainian translation of the seventh chapter, «Nature, Life and Body-Mind», from John Dewey’s Experience and Nature, first published in 1925, and which has since been regarded as Dewey’s philosophical magnum opus. This commentary includes a short history of the book, a description of its structure, as well as a brief consideration of its significance from both historical and contemporary perspectives.
The paper briefly discusses the book’s main methodology, denotative method, which treats experience from a functional perspective the essence of which can be thought of as the practice-theory-practice pattern. For Dewey, implementing this method into philosophy should make the latter more practical and effective.
Experience and Nature is a clear expression of Dewey’s overall metaphysics and philosophy of mind and the book’s seventh chapter is central when it comes to Dewey’s solution to the mind-body problem. Thus, the paper briefly discusses Dewey’s emergent theory of mind, which is Dewey’s metaphysical solution to the mind-body problem, and which aims at restoring the continuity between nature and experience.
Since this translation is in a sense experimental, this or that terminological approach should not be understood as the ultimate truth. Thus, any constructive criticism, correctives and suggestions are welcomed. The pragmatic approach to philosophy and philosophizing is essentially fallibilist, and philosophical translation is in no way exception to that.
This translation is a part of Dewey’s Experience and Nature Centennial celebration organized by Center for Dewey Studies at Southern Illinois University Carbondale.У статтi надається короткий iсторико-фiлософський коментар до першого українського перекладу сьомого роздiлу, «Природа, життя i тiло-ум», iз книги Джона Дьюї Досвiд i природа, що була вперше опублiкована у 1925 роцi й з того часу вважається фiлософським magnum opus Дьюї. Цей коментар включає короткий огляд iсторiї появи книги, опис ї ї структури та значущостi як у час ї ї появи, так i з точки зору сучасностi.
У статтi коротко розглядається головна методологiя книги, а саме метод емпiрико-натуралiстичної фiлософiї Дьюї, який має назву денотативного методу, що розглядає поняття досвiду iз функцiональної точки зору, та сутнiсть якого можна узагальнити патерном практика-теорiя-практика. Впровадженя такого методу, на думку Дьюї, зробить фiлософiю бiльш практичною та ефективною.
Досвiд i природа є чiтким вираженням метафiзики та фiлософiї ума Дьюї загалом, а сьомий роздiл є центральним стосовно його пропозицiї щодо вирiшення проблеми спiввiдношення ума й тiла зокрема. У зв’язку з цим, у статтi коротко розглядається емерджентна теорiя ума Дьюї, що є метафiзичним вирiшенням проблеми спiввiдношення ума й тiла та яка має за мету вiдновити тяглiсть мiж природою та досвiдом.
Оскiльки запропонований переклад є у певному сенсi експериментальним, той чи iнший термiнологiчний пiдхiд не має розумiтися як iстина в останнiй iнстанцiї, а отже, будь-якi конструктивнi критичнi коментарi, корективи та побажання тiльки вiтаються. Прагматичний пiдхiд до фiлософiї та фiлософування є сутнiсно фалiбiлiстським, i фiлософський переклад аж нiяк не є тому виключенням.
Цей переклад є частиною святкування, присвяченого сторiччю публiкацiї книги Досвiд i природа, що проводиться Центром вивчення Дьюї (Center for Dewey Studies), що знаходиться у Пiвденноiллiнойському унiверситетi Карбондейл (Southern Illinois University Carbondale)