Scientifical journals and collections of Kryvyi Rih State Pedagogical University / Наукові журнали і збірники Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
6408 research outputs found
Sort by
Харiєнтизм у системi стилiстичних ресурсiв: троп чи стилiстична фiгура?
No full textThe article is devoted to an extensive study of theoretical information about such stylistic phenomenon as charientismos. The place of this phenomenon is revealed in typology of language stylistic resources. The research is described the main ways for clarification of the concept “charientismos” and is offered author’s definition of it. The features of charientismos using in modern speech are also illustrated. We represent some moments of several-hundred-years-old history of tropes and figures of speech studies. Those moments that are become a strong foundation for developing of rhetorical and stylistic theory, but that are left plenty of unresolved and sometimes even controversial issues.The paper is focused on some stylistic phenomena that were deprived of attention, were really seldom examined at researches and only sometimes were appeared in linguistic circulation on so-called classical arrangement. One of them is charientismos. It has got the powerful stylistic potential that expresses hidden delicate-ridicule-critical speaker’s attitude to participants of communication. The attention is also drawn to the fact that charientismos is still “looking for” its place at the system of stylistic resources. It is belonged whether to tropes, or to stylistic figures of speech, or to quasi-tropes. At the same time offered modern classification schemes and defining this stylistic-rhetorical phenomenon are realized “according to tradition”. Delicate ridicule or mocking joke that is based on feigned prettiness, courtesy, in other word — charientismos, is considered from the position of realization both in verbal and in syntactic form. This way of investigation proves paradigmatic nature of creation that can obtain syntagmatic nature.У статтi репрезентовано окремi моменти кiлькастолiтньої iсторiї вивчення тропiв i фiгур, що заклало мiцне пiдґрунтя для розбудови риторико-стилiстичної теорiї, однак залишило ще чимало не розв’язаних, а подекуди й дискусiйних питань. Акцентовано на тому, що деякi стилiстичнi явища залишилися, так би мовити, обдiленими увагою, зрiдка актуалiзуються в наукових доробках, час вiд часу з’являються в науковому обiговi в так званому класичному оформленнi. З-помiж них — харiєнтизм, який, безумовно, має потужний стилiстичний потенцiал, замасковано виражаючи делiкатно-глузливо-критичне ставлення мовця до спiвучасника комунiкацiї. Делiкатне глузування, або глузливий жарт, ґрунтований на вдаванiй миловидностi, люб’язностi, iнакше кажучи, харiєнтизм, розглянуто з позицiй реалiзацiї й у словеснiй, i в синтаксичнiй формах, що засвiдчує парадигматичну природу творення, яка може набувати синтагматичного характеру
Ідентичність в аналітичній філософії, соціології та психології: спільне і відмінне
No full textAbstract. In the twenty-first century, scholars pay considerable attention to the question of the identity of a person. This category is studied in philosophy, humanities, and social studies. However, there is a question of similarity and differences in the understanding of the term “identity”. Is identity viewed the same in philosophy, sociology, and psychology? The paper attempts to compare the understanding of identity as a category in the mentioned fields of study.
First, the article outlines the historical development of identity, sociology, and psychology and the understanding of this category. In analytic philosophy, identity is the question of a person\u27s existence over time: whether the person at time t1 is identical to a person at time t2. In psychology, identity is regarded as the feeling of being an unchanged subject of thoughts in the stream of consciousness and as the identification with social roles. The first understanding is personal identity. It is viewed the same as in philosophy. The other is social identity. Sociology considers identity predominantly as social identity.
Then, the paper compares the understanding of identity in analytic philosophy, psychology, and sociology. In analytic philosophy, personal identity is viewed as logical construction, but the notion of personal identity in psychology is based on the Pure Ego theory. It means identity is a minimal unit and cannot be analyzed further. Social identity is regarded as logical construction. Personal identity in analytic philosophy and social identity in psychology and sociology are based on the same methodological approach, so the paper compares these two categories. As a result of the comparison, some differences have been found in the understanding of the ontological status of the category “identity” and its practical realization.
Анотація. У двадцять першому столітті науковці приділяють значну увагу питанню ідентичності особистості. Цю категорію вивчають у філософії, гуманітарних та соціальних науках. Однак постає питання схожості та відмінності у розумінні поняття «ідентичність». Чи однаково розглядається ідентичність у філософії, соціології та психології? У статті зроблено спробу порівняти розуміння ідентичності як категорії у згаданих галузях дослідження.
Спочатку у статті окреслено історичний розвиток ідентичності та розуміння цієї категорії е філософії, соціології і психології. В аналітичній філософії ідентичність – це питання про існування особистості в часі: чи ідентична певна особистість в момент часу t1 особистості в момент часу t2. У психології ідентичність розглядається як відчуття себе незмінним суб’єктом думок в потоці свідомості та як ототожнення з соціальними ролями. Перше розуміння – особистісна ідентичність. Вона розглядається так само, як і у філософії. Інше тлумачення – соціальна ідентичність. Соціологія розглядає ідентичність переважно як соціальну ідентичність.
Далі у статті порівнюється розуміння ідентичності в аналітичній філософії, психології та соціології. В аналітичній філософії ідентичність особистості розглядається здебільшого як логічна конструкція, але поняття особистісної ідентичності в психології базується на теорії Чистого Его. Це означає, що поняття ідентичності розглядається як мінімальна одиниця і не може бути проаналізовано далі. Соціальну ідентичність розглядають як логічну конструкцію. Оскільки ідентичність особистості в аналітичній філософії та соціальна ідентичність у психології та соціології базуються на одному методологічному підході, у статті порівнюються ці дві категорії. У результаті порівняння виявлено деякі відмінності в розумінні онтологічного статусу категорії «ідентичність» та у її практичній реалізації
До проблеми формування теоретико-методологічної платформи інвайронментальної освіти
Get PDFІn the XXI century, more attention is drawn to the development of ecological thinking. Instead of explicating treatment of nature, a human being should take care of it. Such a caring attitude should become an educational universal, so it is to be transmitted as value. Ecological culture is analyzed as ethics of conservation аnd hermeneutic practice. However, the ecological-discursive paradigm is still problematic in education. A serious drawback of education is the fragmentation of knowledge, the lack of a methodological platform that provides a picture of the unity of the world, the "family kinship" of its phenomena. Reproduction of the general picture is a possible way of introducing ethical "understanding" discourse into the cognitive horizon. Therefore, the objective of the paper is to analyze it as a complex approach in philosophy of education. The paper considers environmental anthropology as the methodological basis of the ecological-discursive paradigm, and also a theoretician-methodological platform of environmental education: а) the concept of the value of life and its continuation in all manifestations and forms (A. Schweitzer), b) holistic worldview, с) communicative ethics, integral methodological pluralism as different ways of interpreting the essence (К. Wilber) d) new models of cognition. The paper emphasizes that ecological thinking cannot be developed without changing an epistemological model. Thus, instead of facts and competences, the person’s cognition should be based on values. The paper highlights the idea of diagnostic cognition, which is based on values. Therefore, the metaphysical picture of the world has a significant theoretical and methodological potential, which unfolds in the cognitive and ethical horizon and is a practice of educational reflection that integrates different types of rationality, interprets the process of modernization in education as the rehabilitation of ontological values displaced by the instrumental values of technological progress.У XXI столітті все більше уваги приділяється розвитку екологічного мислення. Замість того, щоб теоретично опановувати природу, людина має піклуватися про неї. Рівноцінне ставлення до природи має стати виховною універсалією, тому розглядається як цінність. Екологічна культура аналізується як етика збереження і герменевтична практика. Однак еколого-дискурсивна парадигма все ще залишається проблематичною в освіті. Серйозним недоліком освіти є фрагментарність пізнання, відсутність методологічної платформи, яка забезпечує картину єдності світу, «сімейної спорідненості» його явищ. Відтворення загальної картини є можливим шляхом введення у пізнавальний горизонт етичного «розуміючого» дискурсу. Тому метою статті є її аналіз як комплексного підходу у філософії освіти. У статті розглядається екологічна антропологія як методологічна основа еколого-дискурсивної парадигми, а також теоретико-методологічна платформа інвайронментальної освіти: а) концепт цінності життя і його продовження у всіх проявах і формах (А. Швейцер), б) холістичне світорозуміння, принципи: простоти, когерентності, доцільності як вихідні у схемах пояснення (A. Вайтхед), в) комунікативна етика, інтегральний методологічний плюралізм як різні способи інтерпретації сутності (К. Уілбер), д) нові моделі пізнання. Наголошується, що екологічне мислення неможливо сформувати без зміни епістемологічної моделі. Таким чином, замість фактів і компетенцій, пізнання людини має базуватися на цінностях. У роботі висвітлено ідею діагностичного пізнання, яке базується на цінностях. Отже метафізична картина світу має значущий теоретико-методологічний потенціал, який розгортається у пізнавальному та етичному горизонті і є практикою освітньої рефлексії, яка інтегрує різні типи раціональності, трактує процес модернізації у освіті як реабілітацію онтологічних цінностей, витіснених інструментальними цінностями технічного прогресу
Із джерел народних і глибин душі : рецензія [Поповський А. М. Південноукраїнські джерела в історії формування української літературної мови. Дніпро : Ліра, 2018. 324 с.]
No full textТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЙ КОМПЕТЕНЦІЯ ТА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
No full textScientific approaches to competence approach and competence, competency determination are analyzed in the article. The importance of competence approach introduction into theory and practices are stressed.У статті проаналізовано підходи вчених до визначення компетентнісного підходу, категорій компетентність, компетенція. Підкреслюється важливість впровадження компетентнісного підходу в теорію та практику
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
No full textThe development problem of the essence of environmental education of future professionals is multi-faceted and should rise to a new level with the supply issue of direct communication of environmental education and identity formation.Розробка проблеми сутності процесу екологічного виховання майбутніх фахівців є багатогранною і повинна підніматися на новий рівень з постановкою питання про безпосередній зв \u27язок екологічного виховання та формування особистості
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ
No full textThe article is devoted to the problem of the school pupils intellective development with the modern learning technologies. In this article are geveng the short characteristics such technologies as "Student Team Learning", "Project Technology", "Play Language Portfolio".У статті розглядається проблема інтелектуального розвитку учнів на у році іноземної мови за допомогою сучасних технологій навчання. Акцентується увага на таких технологіях як «навчання у співробітництві», «метод проектів», «ігрова діяльність» та «портфоліо учня». Дається коротка характеристика вказаних технологій навчання
КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
No full textThe article deals with the criteria, characteristics, and levels of formation of the professional competence of future teachers of philological subjects.Проаналізовано поняття «критерій» в науковій літературі. Виокремлено покомпонентні критерії та якісні показники, які відображають зміст і динамічні характеристики сформованості професійної компетентності майбутнього учителя філологічних дисциплін. Охарактеризовано рівні професійної компетентності: репродуктивний рівень, продуктивний рівень, творчий рівень. Визначені параметри диференційованих рівнів
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
No full textIn article problems of modeling of pedagogical situations on occupations are considered at said pedowial disciplines. It is shown importance of use of modeling of professional situations in educational P cess of the higher school. It is proved efficiency of modeling of professional situations at studying pedagogics disciplines.Проаналізовано поняття «педагогічна ситуація», «моделювання» в науковій педагогічній літературі. На конкретних прикладах показано можливості використання моделювання педагогічних ситуацій в навчальному процесі вищої школи. Доведено ефективність моделювання різноманітних педагогічних ситуацій при вивченні педагогічних дисциплін. Встановлено, що, чим більше типів педагогічних ситуацій буде змодельовано та розглянуто в ході підготовки майбутніх учителів, тим більше ймовірність, що молоді фахівці зможуть самостійно справитись з будь-якою реально виникаючою педагогічною ситуацією
РОЛЬ НАВЧАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
No full textThe author of the article analyses foreign research concerning the problem of using learning strale gies The essence and main features of learning strategies are clarified, and their classification and a model of teaching to use them are presented. The conclusion is made about the importance of being able to use learning strategies from the point of view of formation future foreign language teacher\u27s professional competence.Проаналізовано зарубіжні публікації з проблеми використання навчальних стратегій. З’ясовано сутність та основні риси навчальних стратегій. Подано їх класифікацію та модель навчання користування ними. Зроблено висновок про важливість оволодіння навчальними стратегіями з точки зору формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. Аргументовано, що усвідомлене володіння навчальними стратегіями створює умови, з одного боку, для більш ефективного власного навчання, а з іншого – для їх подальшого застосування вчителем у процесі навчання іноземної мови своїх учнів, тобто переходить у галузь методичної компетенції