Scientifical journals and collections of Kryvyi Rih State Pedagogical University / Наукові журнали і збірники Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
6408 research outputs found
Sort by
Selection of pedagogical conditions for training STEM teachers to use augmented reality technologies in their work
No full textThe focus of the study is on choosing the pedagogical conditions that will best prepare STEM teachers to utilize augmented reality tools in their classrooms. 20 conditions were initially proposed during a brainstorming session and were then sorted into five groups: (1) conditions relating to the material support of the educational process, (2) methods and forms of training, (3) best practices for utilizing augmented reality in education, (4) unique circumstances made in order to achieve the goal of training STEM teachers; and (5) conditions relating to the psychological and pedagogical support of students. A survey was conducted with 94 participants to determine the importance of these conditions. The processing of the survey data allowed for the selection of the following conditions: (a) accessibility of immersive digital educational resources for STEM teachers and mobile hardware for augmented reality (laptops, tablets, smartphones, augmented reality glasses, etc.), (b) inclusion of augmented reality-related topics in STEM teachers\u27 curricula, (c) use of research methodologies and interactive technologies in the STEM classroom, (d) having hands-on experience with the use of augmented reality technologies in STEM instruction
Сучасна філософія науки: передумови формування та основні напрями
Get PDFThe article examines the problem of forming the image of modern philosophy of science defining the major stages and trends of its development. This issue is being researched in the light of the following points:
A complex relationship between science and philosophy as well as a changing shift of emphasis towards scientific paradigm have determined specific features of social and educational inquiry related to philosophical research. The above situation has caused the formation of such an image of the philosophy of science which could represent the spectrum of its most relevant and acute problems as well as outline the leading approached to their solution focusing on science and scientific rationality.
A historical-philosophical analysis, which failed to avoid certain orientation and conceptualization, has become a basis for constructing the image in question. In view of this background there formed a unified approach (reflected in the majority of modern educational literature) that presented generalized ideas about the evolution of philosophy of science. Yet, this approach which, besides all, claimed to answer the question to what philosophy of science is, eventually turned out to be rather limited as it focused, on the one hand, on the pro-scientific tradition in philosophy within a narrow historical framework from the 1920s to the 1980s, and on the other hand, characterized its final stage as a crisis in relation to the values of scientific rationality.
Under the circumstances there arises a problem of the validity of such an approach from historical, methodological and even educational points of view. One of the ways to overcome its limitations is the use of a broader, pluralistic approach which expands the discourse of the philosophy of science by embracing a significant number of philosophical trends, including those belonging to the continental tradition. Another way to solve this problem is to search for updated rational guidelines for the development of modern philosophy of science.
Thus, discussions about the status of modern philosophy of science, its research possibilities in the direction of the rationalist tradition, prospects for the development of this tradition, and its significance remain relevant in many ways.
The proposed article is an attempt to analyze the outlined problems and consider the most promising approaches to their solution. Its first part highlights the key prerequisites of the modern philosophical study of science as well as their features and advantages. Then, taking into account these prerequisites, historical types of philosophy of science are considered basing on one of modern approaches. Considerable attention is paid to the formation of the image of modern philosophy of science and its main trends.
В статті розглядається проблема формування образу сучасної філософії науки, визначення основних етапів і тенденцій її розвитку. Ця проблема розкривається виходячи з наступних тез:
І. Складне співвідношення науки та філософії, зміщення акцентів в бік науки, вплинули на специфіку соціального та освітнього запитів щодо філософських досліджень. Зазначена ситуація зумовила необхідність формування такого образу філософії науки, який мав би репрезентувати спектр її найбільш актуальних та гострих проблем, а також окреслити провідні підходи до їх вирішення, орієнтуючись на науку та наукову раціональність.
ІІ. Основою конструювання такого образу, став історико-філософський аналіз, який не міг уникнути певної спрямованості чи концептуалізації. На цьому фоні сформувався уніфікований підхід (відображений у більшості сучасних навчальних матеріалів) який передбачав деяке узагальнене уявлення щодо становлення філософії науки. Однак цей погляд, який претендував, у тому числі й на те, щоб бути відповіддю на питання чим є філософія науки, виявився досить обмеженим, оскільки орієнтував, з одного боку, на пронаукову традицію в філософії в досить вузьких історичних рамках: від 20-х років до 80-х років ХХ ст., а з іншого – характеризував її завершальний етап як кризовий щодо цінностей наукової раціональності.
ІІІ. Виникає проблема обґрунтованості такого підходу з історичної, методологічної чи навіть освітньої точок зору. Одним з шляхів подолання його обмеженості стає застосування більш широкого, плюралістичного підходу, який розширював дискурс філософії науки за рахунок включення до нього значної кількості філософських напрямів, у тому числі й тих, що належать до континентальної традиції. Інший спосіб вирішення зазначеної проблеми полягає в пошуку оновлених раціональних орієнтирів розвитку сучасної філософії науки.
IV. Відповідно, зберігають свою актуальність дискусії щодо статусу сучасної філософії науки, її дослідницьких можливостей в руслі раціоналістичної традиції, перспектив розвитку цієї традиції, її значущості.
Запропонована стаття є спробою проаналізувати окреслені проблеми та розглянути найбільш перспективні підходи до їх вирішення. У першій її частині окреслюються ключові передумови сучасного філософського дослідження науки, відзначаються їх особливості та переваги. Далі, з урахуванням цих передумов, на основі одного з сучасних підходів розглядається історичні типи філософії науки. Значна увага приділяється формуванню образу сучасної філософії науки та її основних тенденцій
РЕIНТРОДУКЦIЯ ОХОРОНЮВАНИХ ВИДIВ ADONIS VERNALIS L., TULIPA SCHRENKII REGEL У ПРОЦЕСI РОЗРОБКИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЖОВТОКАМ’ЯНСЬКОГО РОДОВИЩА
No full textThe development of minerals within the technogenically loaded regions leads to a decrease in areas and, accordingly, the habitats of wild plant species. Among wild plant species, special attention should be paid to speciesthat reduce populations and need to preserve their numbers — protected species. Solving the problem of protected species conservation is carried out by compensating the state for the impact on plants associated with the extraction of minerals in the territory of their growing. This method does not solve the problem of preservation of species and phytodiversity as a whole. A promising direction is the reintroduction (resettlement) of species from natural habitats to loci located in used-up parts of quarries, industrial sites, etc. The reintroduction of the species Adonis vernalis L., Tulipa schrenkii Regel from natural habitats in the Severnaya ravine, which is located in the zone of expansion of the mining enterprise into the exhausted part of the Zhovtokamyansky open pit (Apostolivskyi district of the Dnipropetrovsk region), was carried out according to generally known approaches. Thereintroduction took place in November 2020. In March 2021, populations of Adonis vernalis L. were in the generative phase and Tulipa schrenkii Regel in the virgin phase. Further research did not reveal the beginning of theflowering process in Schrenka’s tulip. The assessment of the effectiveness of the reintroduction of these protected species is preliminary. The possibility and necessity of taking measures to preserve phytodiversity in the conditions of mineral development without transferring plants to the territory of the nature reserve fund is shown. Plant reintroduction is becoming an increasingly usedstrategy for plant conservation, requiring improvement of modern methods, mapping of habitat suitability for endangered plant species. The importance of reintroduction as an element of the conservation paradigm of industrial botany is emphasizedРозробка корисних копалин у межах техногенно навантажених регiонiв призводить до зменшення площ i, вiдповiдно, мiсць оселення дикорослих видiв, серед яких особлива увага повинна бути придiлена видам, що зменшують популяцiї та потребують збереження чисельностi — охоронюваним видам. Вирiшення проблеми їх збереження здiйснюєтьсяшляхом компенсування пiдприємством державi впливу на рослини, пов’язаного з видобутком корисних копалин на територiї їхнього оселення. Такий спосiб не сприяє збереженню видiв i фiторiзноманiттю загалом. Перспективним напрямом є реiнтродукцiя (переселення) видiв iз природних мiсцезростань у локуси, розташованi у вiдпрацьованих частинах кар’єрiв, промислових майданчикiв тощо. Здiйснена, згiдно iз загальновiдомими пiдходами, реiнтродукцiя видiв Adonis vernalis L., Tulipa schrenkii Regel iз природних оселищ у балцi Пiвнiчна, яка розташована в зонi розширення гiрничо-видобувного пiдприємства увiдпрацьовану частину Жовтокам’янського кар’єра (Апостолiвський район Днiпропетровської областi). Реiнтродукцiя вiдбувалася в листопадi 2020 року, а в березнi 2021 популяцiї Adonis vernalis L. перебували вгенеративнiй фазi, а Tulipa schrenkii Regel — у вiргiнiльнiй. Подальшi дослiдження не виявили початок процесу цвiтiння в Тюльпана Шренка. Оцiнка ефективностi реiнтродукцiї даних охоронюваних видiв є попередньою. Показано можливiсть i необхiднiсть здiйснення заходiв зi збереження фiторiзноманiття в умовах розробки корисних копалин без перенесення рослин у межi територiй природно-заповiдного фонду.Реiнтродукцiя рослин стає все частiше використовуваною стратегiєю збереження рослин, потребує вдосконалення сучасних методiв, картуванняпридатностi середовища iснування для видiв рослин, що знаходяться пiд загрозою.Наголошено на важливостi реiнтродукцiї як елемента природоохоронної парадигми промислової ботанiки
A methodological framework for using cloud-based mobile mathematical environments in higher education
No full textThis research aims to develop a methodology for utilizing cloud-based technologies in the teaching of higher mathematics. The study tasks involve identifying the features of mobile mathematical environments as tools for cloud-based technologies, developing a mobile mathematical environment specifically designed to support mathematics learning for students in economic disciplines, and formulating a methodology for employing the mobile mathematical environment. The research focuses on the process of teaching higher mathematics to students in economic disciplines. The subject of investigation encompasses the use of cloud-based learning technologies in the teaching of higher mathematics. The research methods employed include studying, summarizing, and systematizing scientific, methodological, and psycho-pedagogical literature; analyzing current educational standards and curricula; conducting targeted pedagogical observations, testing, and surveys; and analyzing the experience of using cloud-based learning technologies in the teaching of higher mathematics. The findings analyze the main features of mobile mathematical environments as tools for cloud-based technologies. The ``Higher Mathematics\u27\u27 mobile mathematical environment, designed to support the learning of higher mathematics for students in economic disciplines, is examined. Elements of the methodology for utilizing the ``Higher Mathematics\u27\u27 mobile mathematical environment in the teaching of higher mathematics are identified. The study identifies instructional formats through which the implementation of the ``Higher Mathematics\u27\u27 mobile mathematical environment occurs in the teaching of higher mathematics. The main conclusions and recommendations emphasize that the use of the ``Higher Mathematics\u27\u27 mobile mathematical environment in the teaching of higher mathematics enables students to master the necessary educational material and contributes to the development of cognitive activity, the formation of independent work skills, and the consolidation and systematization of knowledge
Стратегії наративізації історичного знання в теорії історії Хейдена Вайта.
No full textAbstract. The paper is devoted to the theory of history of the American philosopher of history Hayden White, in particular, to the strategies of narrativization of historical knowledge in his conception of historical narrative. White believed that there can be no science in the modern sense without theory. His research approach was largely influenced by Maurice Mandelbaum\u27s critical philosophy of history, which laid the analytical foundations of White\u27s theory of historical knowledge, Robin Collingwood\u27s philosophy of history, which drew his attention to the conceptual and methodological similarities between historiography and literature, and Arthur Danto\u27s analytical narrative philosophy of history, according to with which a historical fact is considered as a discursive phenomenon and a historical narrative фі a form of organization of historical knowledge in the temporal wholes. It should be stressed that White recognized the powerful influence that the ideas of Michel Foucault and French structuralist philosophers, in particular Roland Barthes and Jacques Derrida, had on the formation of his position. It is noted that White considered his approach to be modernist, but, as Ewa Domanska rightly points out, his works show features characteristic of postmodernist discourse, which confirms that White is a multidimensional and interdisciplinary researcher who combined the theory of historiography and literary theory into a broader reflection on the topic of narrative understanding of reality.
According to White\u27s theory of historical knowledge, a historical narrative is a verbal structure in the form of narrative prose discourse that claims to be a model or sign of past structures and processes in order to explain what they were by representing them. He distinguishes the following levels of conceptualization of a historical work: chronicle; story; mode of emplotment; mode of argument; mode of ideological implication. Thus, three obvious dimensions of historical work are postulated: epistemological, aesthetic, and moral, as well as a deep metahistorical dimension on which uncritically accepted paradigms (or styles) of historical thinking function.
It is emphasized that within the framework of the White\u27s conception of historical narrative, a certain scheme of twelve categories of historical thinking is proposed, similar to the twelve Kantianʼs a priori categories of pure reason - a set of conceptual tools, a specific combination of which will determine what form and content a particular historical narrative will take as a result, creating the «effect of reality». In other words, a historical narrative is a kind of puzzle that consists of various forms of narrativization of historical knowledge: explanation by emplotment (Romance, Comedy, Tragedy, Satire), explanation by formal argument (Formism, Organicism, Mechanism, Contextualism), and explanation by ideological implication (Conservatism, Liberalism, Radicalism, Anarchism). Precisely because the historical narrative is a discursive model of the unfolding of historical processes, events and phenomena, it creates the «effect of reality» that is, a verbal representation of these historical processes, events and phenomena - historical reality as a whole, and does not reflect it as it really was.
Стаття присвячена розгляду теорії історії американського філософа історії Хейдена Вайта, зокрема стратегіям наративізації історичного знання в його концепції історичного наратива. Вайт вважав, що не може бути науки в сучасному розуміння без теорії. На формування його дослідницького підходу значною мірою вплинули критична філософія історії Моріса Мандельбаума, котра заклала аналітичні підвалини вайтівської теорії історичного знання, філософія історії Робіна Колінгвуда, яка звернула його увагу до питань концептуально-методологічної схожості між історіописанням та літературою, а також аналітична наративна філософія історії Артура Данто, відповідно до якої історичний факт розглядається як дискурсивний феномен, а історична оповідь - як форма організації історичного знання в часові цілісності. Слід підкреслити, що Вайт відзначав потужний вплив, який здійснили на формування його позиції ідеї Мішеля Фуко та французьких філософів структуралістів, зокрема Ролана Барта і Жака Дерідди. Зазначається, що Вайт вважав свій підхід модерністським, однак, як слушно зауважує Ева Доманська, у його працях проявляються риси, характерні для постмодерністського дискурсу, що лише підтверджує, що Вайт є багатовимірним й міждисциплінарним дослідником, котрий поєднав теоріїю історіографії та теорію літератури в ширшу рефлексію на тему наративного розуміння дійсності.
Відповідно до теорії історичного знання Вайта, історична оповідь являє собою вербальну структуру у формі оповідного прозового дискурсу, котра претендує на те, щоб бути моделлю або знаком минулих структур та процесів з метою пояснення чим вони були шляхом їхньої репрезентації. Він вирізняє наступні рівні концептуалізації історичної праці: хроніка; історія; тип побудови сюжету; тип аргументації; тип ідеологічного підтексту. Таким чином, постулюються три очевидні виміри історичної праці: епістемологічний, естетичний та моральний, а також глибинний метаісторичний вимір, на якому функціонують некритично прийняті парадигми (або стилі) історичного мислення.
Наголошується, що в межах вайтівської концепції історичного наратива пропонується певна схема з дванадцяти категорій історичного мислення на заразок дванадцяти кантіанських апріорних категорій розсудку - набір концептуальних інструментів, конкретна комбінація яких визначеє, якої форми і змісту в результаті набуде та чи інша історична оповідь, створюючи «ефект реальності». Тобто, історичний наратив являє собою свого роду пазл, що скадається з різних форм наративізації історичного знання: пояснення шляхом побудови сюжету (роман, комедія, трагедія, сатира), пояснення завдяки формальноій аргументації (формізм, органіцизм, механіцизм, контекстуалізм) та пояснення через ідеологічний підтекст (консерватизм, лібералазм, радикалізм, анархізм). Саме тому, що історичний наратив є дискурсивною моделлю розгортання історичних процесів, подій і явищ, він створює «ефект реальності», тобто вербальну репрезентацію цих історичних процесів, події та явища - історичної дійсністі в цілому, а не відображає її такою, якою вона насправді була
 
Логіка у навчальній літературі XVII і XIX сторіччя
No full textThe «Port Royal Logic» is one of the most famous works not only in the field of logic but also in philosophy. Written under the influence of Jansenism and Cartesianism in the 17th century, it became one of the first works that departed from the classical exposition of logic. It\u27s difficult to say the same about another work that came from the pen of the German philosopher and logician Sigwart — «Logic». What could these works have in common? In this article, I briefly analyze these two works based on certain criteria and address the question posed above. Thus, we will pay attention not only to the structures of the works and their main ideas but also to the authors\u27 personalities and the peculiarities of the environments in which these works could have emerged.«Логіка Порт-Рояля» є однією з найвідоміших праць не тільки у сфері логіки, а й філософії. Написана під впливом янсенізму та картезіанства у 17 сторіччі, вона стала однією з перших, які відійшли від класичного викладу логіки. Що складно сказати про іншу працю, яка вийшла з-під пера німецького філософа та логіка Зігварта — «Логіка». Що може бути спільного у цих працях? У цій статті я коротко аналізую дві праці за певними ознаками і відповідаю на поставлене вище запитання. Відтак, ми звернемо увагу не тільки на структури праць та головні ідеї, а й на постаті авторів та особливості середовищ, де змогли виникнути ці праці.
Digitalization: реалії та симулякри паралельної реальності
No full textThe article defines the essential features of the concept of "digitalization", which is ambiguously evaluated by researchers. It also focuses attention on the positive and negative consequences of digitalization, and defines the development trends of the digital society.Among the indisputable advantages of digitalization, the following stand out: the expansion of opportunities to meet needs of both a spiritual and material nature, a significant improvement in the quality of life, an increase in the opportunities for intellectual and creative development, an increase in the ability to career growth and opportunities for self-realization and self-development. Emphasis is made on the opportunities, open to people with disabilities, limited opportunities for employment, inclusion in the social life of those persons, who under normal conditions due to various reasons could not take an active social position is ensured.The danger of digitalization is the blurring of the boundaries between public and private life, which was especially evident during the pandemic, when a large part of the population was forced to switch to work and study online; interference in private life; the polarization of society as a result of digital inequality, which tends to deepen.It has been proved that the result of digitization is the creation of a new image of society - a digital society, where the boundary between reality and virtuality is leveled, its own system of signs reigns, and a new system of values and norms is formed.Considerable attention is paid to the phenomenon of the "digital man", who exists in virtual space, creates and transforms information relationships, perceives the world as a simulation game model, is convinced of his ability to control the digital world, but at the same time is a hostage of an alternative reality generated by the digitalization process.У статті визначено істотні ознаки поняття «цифровізація», яка неоднозначно оцінюється дослідниками, акцентована увага на позитивних та негативних наслідках цифровізації, означено тенденції розвитку цифрового суспільства.
Серед безперечних переваг цифровізації виділяються: розширення можливостей задоволення потреб як духовного так і матеріального характеру, суттєве покращення якості життя, збільшення можливостей інтелектуального та творчого розвитку, підвищення здатності до кар’єрного зростання та можливостей для самореалізації і саморозвитку. Наголошується на можливостях, які відкриваються перед людьми з інвалідністю, обмеженими можливостями до працевлаштування, забезпечується інклюзія у соціальне життя тих осіб, які в звичайних умовах в силу різних причин не могли проявляти активну соціальну позицію.
Небезпечність цифровізації - розмивання кордонів між публічним та приватним життям, особливо це проявилося під час пандемії, коли значна частина населення змушена була перейти до роботи та навчання он-лайн; втручання у приватне життя; поляризація суспільства як наслідок цифрової нерівності, яка має тенденцію поглиблюватися.
Доведено, що наслідком цифровізації стає створення нового образу суспільства – цифрового суспільства, де нівелюється межа між реальністю та віртуальністю, панує власна система знаків, утворюється нова система цінностей та норм.
Значна увага приділена феномену «цифрової людини», яка існує у вітруальному просторі, створює та перетворює інформаційні взаємозв’язки, сприймає світ як симуляційну ігрову модель, переконана в своїй здатності керувати цифровим світом, але в той же час є заручницею альтернативної реальності, породженої процесом цифровізації
Образні порівняння як прояви лінгвістичної творчості в сучасній німецькій жіночій художній літературі
No full textThis article examines figurative comparisons as manifestations of linguistic creativity in contemporary German women\u27s fiction. The study analyzes the semantic classification and lexical composition of figurative comparisons in novels by L. Beck, H. Lind, and S. Fröhlich. Using continuous sampling methodology, the corpus of figurative comparisons was analyzed. A classification of figurative comparisons is provided based on the affiliation of the comparison image (standard) to specific semantic spheres, and their lexical content was determined. The analysis revealed that comparison images are represented by 7 groups, in whose lexical content the noun dominates. The most representative are the semantic groups "Nature" and "Food", which allows us to draw conclusions about their importance for realizing the linguocreative potential of figurative comparisons in German. The study found that the most frequent are figurative comparisons with the similarity indicator "wie" (like) of the type `Adj. wie NP\u27, in which the basis of comparison (tertium comparationis) is explicitly represented by the adjective. As a result of the analysis, it was revealed that by structure most of the author\u27s comparisons are extended, containing a descriptive part that enhances their figurative character. The study found that authorial figurative comparisons are characterized by hyperbole, humor, irony, emotionality and expressiveness, which is due to the semantic incompatibility of comparison components when heterogeneous objects and phenomena from different semantic spheres are compared, to which the authors consciously resort. Most indicative in this respect are authorial comparisons where a person is associated with natural phenomena. The analysis shows that too great a distance between the object and the image of comparison determines the opacity of comparison semantics and can cause difficulties in interpretation. It was established that the most compact comparative constructions are represented by compound nouns and adjectives. The functions of figurative comparisons are determined, with the main ones being characterizing and evaluative. The results of the analysis have been generalized and prospects for further research have been outlined.У статті досліджуються образні порівняння як результат лінгвістичної та творчої діяльності авторок сучасної німецькомовної жіночої прози. Представлено огляд існуючих визначень поняття творчості та похідного від нього поняття лінгвокреативності. Основна увага зосереджена на ролі лінгвокреативності в контексті образних порівняльних конструкцій як прояву лінгвокреативної природи індивідуального авторського стилю. Розглянуто фактори, що визначають лінгвокреативну природу та потенціал образних порівняльних конструкцій у літературному тексті. З\u27ясовано сутність поняття порівняння як стилістичного тропу та прийому. Визначено процедуру відбору та аналізу таких порівнянь, яка полягає у виявленні об\u27єкта, образу, основи для порівняння та показника подібності порівняння. Проаналізовано корпус образних порівнянь, відібраних методом суцільної вибірки з літературних текстів. Наведено класифікацію образних порівнянь на основі приналежності образу порівняння (стандарту) до певної семантичної сфери, визначено їх лексичне наповнення. Виявлено, що образи порівнянь представлені 7 групами, в лексичному змісті яких домінує іменник. Найрепрезентативнішими є семантичні групи «Природа» та «Їжа», що дозволяє зробити висновок про їх важливість для реалізації лінгвокреативного потенціалу образних порівнянь у німецькій мові. Встановлено, що найчастотнішими є образні порівняння з показником подібності «wie» типу «Прикм. wie ІГ», в яких основа порівняння (tertium comparationis) експліцитно представлена прикметником. У результаті аналізу образних порівнянь виявлено, що за структурою більшість авторських порівнянь є поширеними, тобто містять описову частину, яка підсилює їх образний характер. Встановлено, що авторські образні порівняння характеризуються гіперболічністю, гумором, іронією, емоційністю та експресивністю, що зумовлено семантичною несумісністю компонентів порівняння, коли порівнюються різнорідні об\u27єкти та явища з різних семантичних сфер, до чого свідомо вдаються авторки. Найпоказовішими в цьому плані є авторські порівняння, де людина асоціюється з природними явищами. З аналізу авторських порівнянь випливає, що занадто велика відстань між об\u27єктом та образом порівняння визначає непрозорість семантики порівнянь і може спричинити труднощі в їх інтерпретації. Встановлено, що найкомпактніші порівняльні конструкції представлені складними іменниками та прикметниками. Визначено функції образних порівнянь, основними з яких є характеризуюча та оцінна. Результати аналізу авторських образних порівнянь узагальнено та окреслено перспективи подальших досліджень
А teenager\u27s psychological potential actualizing model in the children\u27s health and recreation facility developmental environment
No full textThe article is devoted to an empirical study of the intersubjective interaction nature influence in the children\u27s health and recreation facility developmental environment on the individual\u27s psychological potential manifestation specifics in adolescence. The teenager\u27s psychological potential actualizing model was developed and tested based on the research. The aim of the study is to research the development and implementation specifics of the teenager\u27s psychological potential actualization model in temporary developmental environment children\u27s groups. The adolescents\u27 psychological potential specific manifestations structural characteristics study was conducted in 2017-2022. 2022 teenagers participated in the experiment on a voluntary basis and anonymously. Methods. The study has a longitudinal cyclical nature. Quantitative assessment methods were used: sociometric survey (J. Moreno) and emotional intelligence assessment (N. Hall); and qualitative assessment: a stories-narratives "My Potential" hermeneutic study. Theoretical analysis methods, scientific material synthesis and systematization according to the research aim, obtained results quantitative and qualitative assessment comparative methods were also used. Results. The study showed actualizing the adolescent\u27s psychological potential introducing effectiveness technology into the children\u27s health and recreation facility developmental environment. The intersubjective interaction developmental environment is organized to increase the emotional intelligence level, improve the individual\u27s social status in the group, which activates the adolescent\u27s psychological potential components development (motivational, behavioural, emotional and value), according to the development social situation and through the leading activities implementation. Conclusions. The adolescent\u27s psychological potential actualization model application has been developed and substantiated. Forms and methods of developmental work with teenagers according to the competence approach are outlined. There are significant results in the adolescent\u27s psychological potential increasing indicators regarding the components direction
Methodology of studying the value-semantic readiness for learning
No full textThe article represents methodological substantiation and results of approbation of the diagnostic tool for studying of psychological readiness of preschool age children to training at school. The presented work is a continuation of scientific research in the direction of expanding the structure of psychological readiness for school through addition of its value-semantic component, as well as creation of a tool for its measurement. In the process of developing the methodology for diagnosing the value-semantic component of the psychological readiness for learning, the author relies on the age-related psychological characteristics of a preschool age child, which are oriented toward the choice of projective technology. In addition to this, the theoretical basis for the methodology creation was the author\u27s vision of the content of value-semantic component of psychological readiness for learning, which constitutes an activity dynamic conceptual system of ``study``, containing a set of such values: health, active and productive life, cognition, politeness, education, tenacity. The article provides a thorough description of all the stages of the methodology development, accompanied by the results of an empirical study of its accuracy, reliability, and validity. Author\u27s methodology of studying the value-semantic readiness for learning contains two sets of twenty-four pictures in each according to the gender of the testee with the instruction to them. Based on the results of the methodology standardization, the forms for fixing the results of the study, as well as the decil norms for each component of the value-semantic readiness for learning (affective and cognitive), and its general index are presented