Scientifical journals and collections of Kryvyi Rih State Pedagogical University / Наукові журнали і збірники Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
6408 research outputs found
Sort by
СУЧАСНИЙ СТАН ДЕНДРОФIТОЦЕНОЗIВ, ПРИРОДНО ПОШИРЕНИХ НА ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЗАЛIЗОРУДНОГО ВIДВАЛУ (КРИВИЙ РIГ)
No full textThe article presents the study results of the current condition of the dendrocenoses flora naturally distributed on the devastated lands of Petrivskyi iron ore dump. Taxonomic composition, life status of trees,dendrometric parameters of the studied species were investigated on the example of tree-shrub plant communities of disturbed lands. The researchwas conducted on devastated areas that were not rehabilitated. 22 species of woody plants (14 genera and 12 families) naturally grow within the temporary experimental plots of the Petrivskyi iron ore dump. Among them adventive species (63.6%) have a significant advantage compared to aboriginal species (36.4%) by quantitative indicators. The vitality of dendrophytocenosesnaturally distributed on the devastated lands of Petrivskyi iron ore dump was established according to three criteria: according to the indicators of the number of trunks (70.51±1.28 conditional points), trunk wood stocks (68.62±3.43 conditional points) and the sum of cross-sectional areas (67.39±2.98 conditional points). The current life status of woody plant species in the iron ore dump according to V. A. Alekseyev’s scale (1989) is estimated as “Weakened”: 65–71 conditional points. Such numerical values of the vitality of the trees are 21–28% lower than the control indicators (natural community of Gurivka forest). The trees dendrometric parameterson disturbed lands were established (planting density, average height and diameter, sum of cross-sectional areas, stock of trunk wood). In all researchedareas, which are characterized by a high level of pollution, the biometric parameters of trees are significantly lower compared to plants growing in a conditionally clean zone. Our results indicate that the ecological conditions of the devastated lands of Petrovsky dump are relatively favourable for the growth and development of woody and shrub plant species.У статтi представлено результати дослiдження сучасного стану флори дендроценозiв, природно поширених на девастованих землях Петровського залiзорудного вiдвалу. На прикладi деревних рослинних угруповань порушених земель було дослiджено: таксономiчний склад, життєвий стан дерев, дендрометричнi параметри видiв. Дослiдженняпроводили на порушених територiях, якi не були рекультивованi. У межах тимчасових дослiдних дiлянок Петровського вiдвалу природно зростають 22 види деревних рослин (14 родiв i 12 родин). Серед них за кiлькiсними показниками значну перевагу мають адвентивнi види (63,6%), порiвняно з аборигенними (36,4%). Встановлено життєвiсть дендрофiтоценозiв, природно поширених на девастованих землях Петровського залiзорудного вiдвалу за трьома критерiями: за показниками кiлькостi стовбурiв (70,51±1,28 умовних балiв) i запасiв стовбурної деревини (68,62±3,43 умовних балiв) i суми площ поперечних перерiзiв (67,39±2,98 умовних балiв). Сучасний життєвий стан деревних видiв рослин вiдвалу, за шкалою В. А. Алексєєва (1989), оцiнений як«Ослаблений»: 65–71 умовних балiв. Такi чисельнi значення життєвостi деревостану на 21–28% нижчi за контрольнi показники (природнi угруповання Гурiвського лiсу). Установлено дендрометричнi параметри деревостану порушених земель (густота насаджень, середня висота i дiаметр, сума площ поперечних перерiзiв, запас стовбурної деревини).Виявлено, що на всiх дослiдних дiлянках, якi характеризуються високим рiвнем забруднення, бiометричнi параметри дерев є достовiрно нижчимипорiвняно з рослинами, що зростають в умовно чистiй зонi. Отриманi нами результати свiдчать, що екологiчнi умови девастованих земель Петровського залiзорудного вiдвалу вiдносно сприятливi для росту тарозвитку деревних видiв рослин
Реалізація характеру персонажа в умовах історичного контексту: порівняльний аналіз постмодерністських романів Г. Ментел, М. Бредбері та П. Акройда
No full textThis article examines the realization of character traits within historical context conditions in postmodern novels, specifically analyzing how presentation methods of historical context influence character development across different genre frameworks. The study establishes that in historical novels following classical models, context serves as a personality-forming factor (H. Mantel), whereas in multi-genre postmodern novels, context either emerges as a simulacrum reality shaped by the character (M. Bradbury) or expands beyond textual boundaries to dominate the composition, thereby weakening its impact on character development (P. Ackroyd). The research explores character realization through literary devices including irony, internal commentary, semantic shifts in external utterances, and adaptive narrative strategies responding to situational contexts.У статті досліджується проблема реалізації характеру персонажа залежно від способу презентації історичного контексту та завдання в межах певного жанру тексту, що пов\u27язано з особливостями підходів до функціонування контексту загалом. Встановлено, що для історичного роману, орієнтованого на класичну модель, контекст відіграє роль чинника, що формує особистість (Г. Ментел), тоді як у постмодерністському романі мультижанрового типу контекст або формується персонажем як симулякр реальності (М. Бредбері), або розширюється в межах текстової частини композиції та домінує над нею, що призводить до послаблення його впливу на характер персонажа (П. Акройд). Також досліджується, як характер персонажа реалізується через використання таких прийомів, як іронія, внутрішній коментар, зміна значення зовнішнього висловлювання, зміна наративних стратегій відповідно до ситуаційного контексту тощо
An augmented reality-based virtual chemistry laboratory to support educational and research activities of 11th grade students
No full textThe organization of high school students\u27 research and learning activities in chemistry requires a significant amount of experimental work. The performance of experimental work in chemistry at school faces a number of problems, both purely material and organizational, to which the need for distance learning has recently been added. This article describes the state of use of augmented reality technologies in modern chemistry education and the possibilities of using augmented reality technologies to support students\u27 learning and research activities in chemistry. To solve the research tasks, cloud-based augmented reality development tools (A-Frame and AR.js) were used. The developed tool is a virtual chemistry laboratory using augmented reality technologies: individual markers correspond to reagents, and a pairwise combination of markers triggers a video recording of chemical interaction between the corresponding pair of reagents. The article describes the development of augmented reality software to support eleventh graders\u27 learning and research activities in chemistry in the form of an augmented reality-based virtual chemistry laboratory and its implementation in the teaching process
Теоретичнi засади особистiсного саморозвитку як психологiчного феномена
Get PDFСтаття присвячена теоретичному аналiзу проблемисаморозвитку особистостi як психологiчному феномену. Представленотеоретично-методологiчний огляд основних наукових пiдходiвдо розгляду категорiї «саморозвиток особистостi». Здiйсненопорiвняльний аналiз запропонованих дефiнiцiй понять «розвиток» i«саморозвиток». Визначено специфiку саморозвитку особистостi яксуб’єкта усвiдомленого, цiлеспрямованого та самокерованого процесужиттєдiяльностi людини на основi здатностi до життєтворчостi.Розглянуто структурно-динамiчнi змiстовi сутнiснi характеристикисаморозвитку особистостi (компоненти, складники, механiзми,умови). Констатовано, що саморозвиток особистостi обумовлюєтьсяпсихологiчними умовами, а фактором, що сприяє йому, виступаютьпсихологiчнi ресурси особистостi. Установлено, що саморозвиток яксамозмiна суб’єкта в напряму свого «Я-iдеального», яке виникаєпiд впливом внутрiшнiх i зовнiшнiх причин, породжує суперечнiстьмiж «Я-реальним» i «Я-iдеальним», вирiшення якої i є особистiснимпроцесом
Концептуальнi пiдходи дослiдження механiзмiв, чинникiв деструктивного впливу соцiальних мереж на емоцiйну сферу особистостiн7ггггг83у
No full textFactors of influence of social networks on the emotionalsphere of the personality are summarized: development of informationand communication technologies; low level of critical thinking; activeuse of manipulatives technologies (NLP tools, infection, persuasion, selfpromotion); uncontrolled presence in social networks, enhanced by extendeddistance learning. A list of factors that increase the destructive influenceis given: fabrication, distortion of facts, lies, fakes, clickbait, manipulativesemantics and rhetoric; sensationalism of events. The results of a surveyon the emotional direction of users by social networks are presented, thepurpose of the stay, the content of the materials that are used.Узагальнено чинники впливу соцiальних мереж на емоцiйнусферу особистостi: розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй;низький рiвень критичного мислення; активне використанняманiпулятивних технологiй (засоби НЛП, зараження, переконання,самопросування); неконтрольоване перебування в соцiальнихмережах, пiдсилене подовженим дистанцiйним навчанням. Поданоперелiк факторiв, якi мають деструктивний вплив: фабрикацiя,перекручування фактiв, брехня, фейки, клiкбейти, манiпулятивнасемантика та риторика, сенсацiйнiсть подiй. Представлено результатиопитування щодо емоцiйного спрямування користувачiв соцiальнимимережами, мети перебування, контенту матерiалiв соцiальних мере
Principles of a unified open personalized computer-integrated learning environment for the Junior Academy of Sciences of Ukraine
No full textThis study aims to determine the conceptual foundations of a unified personalized open computer-integrated learning environment for the Junior Academy of Sciences of Ukraine (JASU). The research tasks include identifying priority directions for developing students\u27 research competence, analyzing the innovative activities of JASU in implementing cloud-based ICT (Information and Communication Technology), and defining the objectives and structure of the "Learning Interaction Support Server" software complex as the basis for a unified personalized open computer-integrated learning environment for JASU. The research object focuses on the process of developing students\u27 research competence within JASU, while the subject encompasses the concept of a unified personalized open computer-integrated learning environment for JASU based on network ICT services.Research methods employed in this study involve analyzing regulatory documents, scientific publications, articles, monographs, conference proceedings, and seminars. Additionally, an analysis of the extracurricular education system and the structure and activities of JASU was conducted.The research findings entail identifying priority directions for fostering innovative thinking and culture, designing an acmeological educational space considering the innovative development of education, personal demands, societal and state needs. Furthermore, the innovative activities of JASU were examined, and models for developing students\u27 research competence within JASU were proposed. The implementation of cloud technologies, as the most promising innovative direction for the development of network ICT services, was discussed. Moreover, the tasks and structure of the "Learning Interaction Support Server" software complex—an adaptive distributed information and knowledge management system and personalized networked virtual electronic platforms for educational actors—were determined.The main conclusions and recommendations highlight that the creation of a unified personalized open computer-integrated learning environment for JASU will ensure the presence of all educational process participants, regardless of time and location. It will also promote the development and effective utilization of managed educational information resources, including personalized databases for students and educators. Ultimately, the motivation and productivity of scientific research will be significantly enhanced
Improving blended learning in higher technical education institutions with mobile and cloud-based ICTs
No full textThis research aims to refine the model of blended learning in higher technical education institutions using cloud-based information and communication technologies (ICTs). The study objectives include determining the role of cloud technologies among contemporary ICTs, analyzing the utilization of cloud technologies in traditional, online, and blended learning, and augmenting the blended learning model with mobile and cloud technologies. The research focuses on the implementation of ICTs in the higher education system of Ukraine. The subject of investigation encompasses the use of cloud technologies and other ICT learning tools in traditional, online, and blended learning. The research methods employed involve analyzing educational programs, monographs, dissertations, articles, conference materials, and online resources. Additionally, targeted pedagogical observations, interviews with educators and students, and analysis of teachers\u27 practical experiences are conducted. The findings emphasize that among various ICTs available for instructional purposes, cloud technologies stand out as facilitators of harmonious integration between the components of traditional education and technology-mediated learning. A promising approach to organizing the learning process, referred to as blended learning, involves the integration of traditional, distance, electronic, mobile, and cloud technologies. The study explores the model of blended learning in higher mathematics education for students in technical institutions, leveraging innovative ICTs. The primary conclusions and recommendations highlight the prevailing trend of transitioning towards blended learning in higher education and the need for further development of cloud technologies in instructional settings. Cloud technologies are particularly valuable for fostering student autonomy, enabling distance learning, and facilitating collaborative research, thereby supporting ongoing monitoring of learning outcomes and timely adjustments to optimize learning experiences
Теоретико-методологічна програма в контексті формування лінгвістичної феноменології
Get PDFThe study of language in the horizon of interdiscursiveness preserves the request for an adequate methodology, which includes classical methodological guidelines, considered from a different paradigmatic point of view. An example of such an approach is the phenomenological paradigm, its concepts, and methodological correlations. The use of phenomenological methodology demonstrates the possibility to shed light on the essential dimensions of language, in particular to investigate the problem of meaning. The purpose of the article is an attempt to demonstrate the methodological fruitfulness of the phenomenological approach in the field of language, to consider its structure, categories, and perspectives. To realize the set goal, the methodological foundation, which includes general theoretical, philosophical, linguistic, and psycholinguistic methods, has been researched. The phenomenological method was used as a basic method, which consists in "phenomenological reduction" – the separation of the essences of the semantic triad "sign-meaning-meaning"; text, context, discourse. The article uses methodological projects of classical phenomenology, represented by the teachings of E. Husserl, M. Heidegger, and, accordingly, social phenomenology of N. Luhmann, Y. Habermas, and M. Foucault. In this way, understandable language is presented not as a set of signs, but as a discursive practice that systematically forms objects.The assumption is justified, that meaning – the "phenomenon" of categorization of meaning, a phenomenon connecting subjective mental and communicative intersubjective horizons; an ontological principle related to the systems of thinking and language, which implements hermeneutic, medial, syntagmatic (understanding) functions; discourse is an incomplete semiosis, which is built on intersubjective bases and is characterized by the partial coherence values, as it is composed of a discursive set of discourses of different types. It can be assumed that the discourse, its relevant components, implement the function of meaning construction. At the same time, the meaning (text) functions in the context given by the discourse as a specific linguistic and social structure. It is possible to interpret meaning as a semantic field, a set of possible meanings determined by a related discourse.Дослідження мови у горизонті інтердискурсивності зберігає запит на відповідну методологію, яка включає класичні методологічні настанови, розглянуті під іншим парадигматичним кутом зору. Зразком такого підходу є феноменологічна парадигма, її концепти та методологічні кореляції. Використання феноменологічної методології демонструє можливість описати сутнісні виміри мови, зокрема дослідити проблему значення та смислу. Метою статті є спроба продемонструвати методологічну плідність феноменологічного підходу у царині мови, розглянути його структуру, категорії, перспективи. Для реалізації поставленої мети досліджено методологічний фундамент, який включає загально-теоретичні, філософські, лінгвістичні, психолінгвістичні методи. Феноменологічний метод використано як базовий метод, що полягає у «феноменологічній редукції» – виокремленні сутностей семантичної тріади «знаку-значення-смислу»; тексту, контексту, дискурсу. У статті використано методологічні проєкти класичної феноменології, представленої вченням Е. Гусерля, М. Хайдеггера та відповідно соціальної феноменології Н. Лумана, Ю. Хабермаса, М. Фуко. Так потлумачена мова подана не як сукупність знаків, а як дискурсивна практика, що систематично формує об’єкти. Висловлюється припущення, що смисл – «феномен» категоризації значення, що сполучує суб’єктивний ментальний і комунікативний інтерсуб’єктивний горизонти; онтологічний принцип, споріднений з системами мислення і мови, шо реалізує герменевтичну, медіальну, синтагматичну функції; дискурс – незавершений семіозис, що вибудовується на інтерсуб’єктивних засадах і характеризується частковою когерентністю значень, оскільки є складеним з дискурсивної множини дискурсів відмінних типів. Можна вважати, що дискурс, його актуальні компоненти, реалізують функцію конструювання значення. При цьому смисл функціонує у контексті, заданий дискурсом як специфічною мовно-соціальною структурою. Можна трактувати смисл як семантичне поле, сукупність можливих значень, детермінованих спорідненим дискурсом
Як і чому Рудольф Карнап долав метафізику?
No full textThe article gives a brief outline of the genesis of Rudolph Carnap’s fundamental article “The Overcoming of Metaphysics by the Logical Analysis of Language“. We consider the scientific path of Rudolph Carnap which, together with the orientation of the Vienna Circle, leads to an anti-metaphysical attitude embodied in the “Logical Construction of the World“ and the “Scientific Understanding of the World“. We highlight the cultural and historical conditions for the emergence of “Overcoming Metaphysics through the Logical Analysis of Language“, its scientific and philosophical foundations, and analyse the influence of contemporaries on the development of Carnap’s relevant ideas. We then carry out a detailed analysis of Carnap’s method of overcoming metaphysics. We have attempted to reconstruct the movement of Carnapian ideas in a broad philosophical context, drawing on his earlier works and the explorations of the philosophers on whom he relied. We trace not only the philosophical but also the cultural component of Carnap’s attempt to reject Heidegger’s metaphysics. We extend the context of opposition to traditional metaphysics and attempts to rethink it, beginning with Kant, who was the last significant common figure of analytic and continental philosophy, and at the same time a harbinger of the divergence of their paths. We argue that the philosophers whose work we now regard as the origins of the separation of the analytic and continental traditions, including Heidegger and Carnap, shared a common philosophical background shaped by the intellectual space of post-World War I Germany, which was particularly filled with the neoKantianism of the Baden School, Husserlian phenomenology, and the life philosophy of Dilthey and Nietzsche. All these trends criticised traditional metaphysics and contributed to the renewal of philosophical methods. Carnap’s approach to overcoming metaphysics expressed the orientation of a whole galaxy of philosophers whose aim was to create a new way of doing scientific philosophy. Despite further debate and even criticism of Carnap by his followers, the influence of his methodological guidelines on the rethinking of metaphysics cannot be denied. Modern analytical metaphysics is a full-fledged methodological adherent of Carnapian methods - definiteness, reductiveness, explication, the purpose of which is the construction of categorical systems that allow the best description of reality from the position appropriate to a given study.
В статті представлено короткий нарис створення фундаментальної статті Рудольфа Карнапа «Подолання метафізики через логічний аналіз мови». Ми розглядаємо науковий шлях Рудольфа Карнапа, який разом зі спрямованістю Віденського гуртка, приводить до антиметафізичної настанови, що втілилася у «Логічній побудові світу» та «Науковому світорозумінні». Ми висвітлюємо культурно-історичні умови створення «Подолання метафізики через логічний аналіз мови», її наукові та філософські підгрунтя, аналізуємо вплив сучасників на розвиток відповідних ідей Карнапа. Далі ми здійснюємо детальний аналіз методу подолання метафізики, який представляє Карнап. Ми спробували відтворити рух карнапівських ідей у широкому філософському контексті за допомогою залучення його попередніх робіт та розвідок філософів, на яких він спирався. Ми прослідковуємо не лише філософську, але й культурну складову карнапівської спроби відкинути гайдеггерівську метафізику. Ми розширюємо контекст протиставлення традиційної метафізики і спроб її переосмислення, починаючи від Канта, який був останньою значною фігурою, спільної для аналітичної і континентальної філософії, і, водночас, провісником розходження їхніх шляхів. Ми стверджуємо, що філософи, в роботах яких ми зараз знаходимо витоки розділення аналітичної та континентальної традицій, в тому числі Гайдеггер і Карнап, мали спільне філософське тло, сформоване інтелектуальним простором Німеччини після Першої світової війни, який був зокрема заповнений неокантіанством Баденської школи, гусерлівською феноменологією та філософією життя Дільтея та Ніцше. Всі ці напрямки критикували традиційну метафізику і зробили внесок у оновлення методів філософствування. Підхід Карнапа до подолання метафізики виразив настанову цілої плеяди філософів, метою яких було створити наукову філософію. Незважаючи на подальші дискусії і навіть критику Карнапа його учнями, вплив його методологічної настанови на переосмислення метафізики незаперечний. Сучасна аналітична метафізика -- це повноправна методологічна послідовниця карнапівських методів – визначеності, редуктивності, експлікації, мета якої -- побудова категоріальних систем, які дозволяють найкраще описувати реальність з позиції, доцільної в певному дослідженні
Предиктори розвитку комунiкативної поведiнки школярiв пiдлiтково-юнацького вiку
No full textThe article is devoted to the analysis of the comprehensiveproblem of the development of communicative behavior of schoolchildrenof adolescent and youth age. The characteristics of the sociolect ofmodern youth are considered. The scientific argumentation of the necessarypolymodality of the study of sociocultural predictors of the developmentof communicative strategies of the behavior of adolescents and youth inthe dialogic educational space is presented. The results of the empiricalmeasurement of the communication direction of teenagers and young menare presented. It was established that the orientation of schoolchildrenin the period of adulthood in the coordinates “I — Other” has a mainlymonologic vector. It has been statistically confirmed that the differencesin the detection of personality orientation in communication betweenschoolchildren studying in secondary education institutions of differenttypes are statistically insignificant, these characteristics in the comparedgroups differ only quantitatively. It is emphasized that the results ofthe empirical study indicate the insufficiency of purposeful influencein educational institutions regarding the development of a variablecommunicative dialogic culture of schoolchildren and a dialogic modelof professional interaction in the “Teacher — Student” system withoutdisturbing the professional-communicative balance. It is noted that theintroduction of a dialogue system in education is an essential factor in thedevelopment of the personal potential of each participant in the educationalprocess.Стаття присвячена аналiзу комплексної проблеми розвиткукомунiкативної поведiнки школярiв пiдлiткового та юнацького вiку.Розглянуто характеристики соцiолекту сучасної молодi. Представленонаукову аргументацiю необхiдної полiмодальностi вивченнясоцiокультурних предикторiв розвитку комунiкативних стратегiйповедiнки пiдлiткiв i юнацтва в дiалогiчному освiтньому просторi.Наведено результати емпiричного вимiрювання спрямованостiспiлкування пiдлiткiв i юнакiв. Констатовано, що орiєнтуванняшколярiв перiоду дорослiшання в координатах «Я — Iнший» маєпереважно монологiчний вектор. Статистично пiдтверджено, щовiдмiнностi у виявленнi спрямованостi особистостi у спiлкуваннi мiжшколярами, якi навчаються в закладах середньої освiти рiзного типу, єстатистично незначущими. Цi ознаки в порiвнюваних групах рiзнятьсялише кiлькiсно. Наголошено, що результати емпiричного дослiдженнясвiдчать про недостатнiсть у закладах освiти цiлеспрямованоговпливу щодо розвитку варiативної комунiкативної дiалогiчноїкультури школярiв i дiалогiчної моделi фахової взаємодiї в системi«Вчитель — Учень» без порушення професiйно-комунiкативноїрiвноваги. Зазначено, що впровадження дiалогової системи в освiтує суттєвим фактором розвитку особистiсного потенцiалу кожногоучасника освiтньо-виховного процесу