Scientifical journals and collections of Kryvyi Rih State Pedagogical University / Наукові журнали і збірники Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
6408 research outputs found
Sort by
Principles and tools of designing effective e-simulators for primary school students
No full textThis paper examines the use of e-simulators as an effective tool for developing study skills in young learners in primary school. The advantages of e-simulators are discussed, including providing variable and unique tasks, immediate assessment, adjustable difficulty, and elements of competition and gaming. The paper outlines fundamental principles for designing effective educational e-simulators, such as generating interest, providing visual appeal and positive emotional background, encouraging critical thinking, allowing learner control, utilising personal devices, providing assistance and verifying results. Examples of e-simulators created by teachers-in-training using standard software tools like Microsoft Office and specialised design environments are provided. The capabilities of well-designed e-simulators can help ensure successful knowledge and skill acquisition by primary school students. Teachers can use the design principles and tools discussed to create customised e-simulators tailored to the needs of their students and lessons
Bibliometric visualisation of student knowledge and skills in key literacy domains
No full textThis study utilised bibliometric visualisation of keywords used to represent documents on reading literacy, scientific literacy, and mathematical literacy indexed in the Scopus database to analyse the volume and growth of the literature. The study adopted a bibliometric research design, an approach that is also quantitative. Data was collected from Scopus, and analysis was based on Scopus\u27 built analytical facility while mapping was carried out using VOSViewer. Reading literacy is the youngest of the three literacies, with early references dating back to 1607. However, research on reading literacy began to gain momentum in 2002. Mathematical literacy is the oldest, but significant growth occurred around 2003, while scientific literacy dates back to 1963. The trend in publications shows the highest growth for reading literacy and the lowest for mathematical literacy. Analysing document types revealed that scientific literacy had the largest quantity of documents, while reading literacy had a higher proportion of articles compared to the other two literacies. The study provides valuable insights into the historical development and current trends within these literacy domains, shedding light on their changing dynamics and challenges
До розумiння квантової сплутаностi: сучасний холiстський пiдхiд
No full textIdea of quantum entanglement is discussed in the context of debate about the Einstein-Podolsky-Rosen thought experiment and some theoretical studies of quantum systems. It is noted that Schrödinger invented this idea in 1935 in order to fix some features of the quantum-mechanical description of two systems with temporary interaction. However, he did not grasp essence of these features really. In view of the concepts of mixture and statistical operator proposed by von Neumann and adopted by Schrödinger in 1936, it is argued that the idea of entanglement and related terminology are not necessary in quantum mechanics. One can use this idea and terms "entanglement" etc. as "visual" surrogates for the "mixture – statistical operator" pair.
Deeper comparative analysis of several theoretical works by Schrödinger, von Neumann, and Landau showed that the modeling of non-trivial complex quantum systems as quasi-classical aggregates has been gradually overcome. Instead, wholeness of such quantum systems was actually recognized step by step. Thus, wholeness is immanent not only to quantum phenomena, as Niels Bohr had argued, but also to the quantum systems themselves, objectively. The pair "mixture – statistical operator" and especially the pair "mixed state – density matrix" similar to it appear to be adequate tools to comprehend and describe wholeness of diverse quantum reality. It is insisted, it is advisable to understand the surrogate idea of entanglement and relevant terminology in the same sense. In mature quantum paradigm, they are possible but not necessary theoretical tools to grasp wholeness of reality. Respectively, acceptable understanding of quantum entanglement must be based on recognition of quantum wholeness. Philosophically speaking, the idea of entanglement is understandable and conditionally acceptable in the view of contemporary rational holism, or holistic rationality.
The clarified understanding of quantum entanglement, as well as Bohr\u27s substantiation of wholeness of quantum phenomena, demonstrates irreducibility of the Universe to any quasi-classical aggregate. Moreover, all this supports the view of the Universe as real wholeness, which rational holism intends to grasp. It is concluded, further development and regular implementation of rational holism have the undoubted potential for revolutionary replacement of the hitherto widespread worldview in the spirit of Democritus and pure analytical methodology of knowledge.Ідея квантової сплутаності обговорюється у контексті дискусії щодо мисленого експерименту Ейнштейна – Подольського – Розена і деяких теоретичних студій квантових систем. Вказано, що Шредінгер вимислив ідею квантової сплутаності у 1935 році з метою фіксації деяких особливостей квантово-механічного опису двох систем з певною взаємодією. Проте насправді він не осягнув сутність цих особливостей. А з огляду на поняття суміші та статистичного оператора, запропоновані фон Нейманом і у 1936 році запозичені Шредінгером, аргументовано, що ідея квантової сплутаності й пов’язана з нею термінологія не є необхідними у квантовій механіці. Цю ідею і термін "сплутаність" тощо припустимо використовувати як "наочні" сурогати пари "суміш – статистичний оператор".
Поглиблений компаративний аналіз низки теоретичних праць Шредінгера, фон Неймана і Ландау показує, що моделювання нетривіальних квантових систем як квазі-класичних агрегатів було поступово подолане. Натомість крок за кроком визнавалась цілісність квантових систем. Таким чином, цілісність іманентна не тільки квантовим явищам, що доводив Бор, а й квантовим системам самим по собі, об’єктивно. Пара "суміш – статистичний оператор" й особливо схожа з нею пара "змішаний стан – матриця щільності" виявляються адекватними засобами розуміння та опису цілісності багатоманітної квантової реальності. Стверджується, що доцільно розуміти сурогатну ідею сплутаності й відповідну термінологію у цьому ж сенсі. У зрілій квантовій парадигмі вони являють собою можливі, але не необхідні теоретичні інструменти осягнення цілісної реальності. Відповідно, прийнятне розуміння квантової сплутаності мусить базуватися на визнання квантової цілісності. Філософські кажучи, ідея сплутаності піддається розумінню і умовному прийняттю з огляду на сучасний раціональний холізм, або холістську раціональність.
З’ясоване розуміння квантової заплутаності, як і обґрунтування Бором цілісності квантових явищ, демонструє незвідність Всесвіту до будь-якого квазі-класичного агрегату. Більше того, усе це підтримує погляд на Всесвіт як на реальну цілісність, котру намагається осягнути сучасний раціональний холізм. Зроблено висновок, що подальший розвиток і регулярне впровадження раціонального холізму має безсумнівний потенціал революційної заміни дотепер поширеного світогляду в дусі Демокрита та чистої аналітичної методології пізнання
До проблеми iсторичного пiдґрунтя неформальної логiки (iсторико-логiчне дослiдження)
Get PDFInformal logic emerged in the late 1970s as an attempt to create a logic that analyses and evaluates the kinds of reasoning people encounter daily. This includes reasoning in political and social discussions, media, advertising, and everyday interpersonal communication. During the early stages of developing informal logic, scholars viewed it as an alternative to formal logic. In the 1990s, this view was clarified: these two logics are not alternatives but complement each other.The paper examines the history of the formation of the informal movement. It aims to identify the historical preconditions that led to the emergence of informal logic. In this regard, the author studies the historical period from the 1950s to the 1990s.The paper identifies two types of preconditions: conceptual and pedagogical. Drawing on the works of Steven Toulmin and Chaim Perelman from the late 1950s, the author highlights the criticism of formal (symbolic, mathematical) logic as a key conceptual precondition. The criticism is that formal logic does not have the tools for analysing reasoning used in real-life situations. From this premise follows the proposal to give logic an empirical character - to develop practical tools for analysing and evaluating real arguments. Another conceptual precondition is to involve informal fallacies in logical consideration, which was convincingly argued in Charles Hamblin’s famous work «Fallacies» (1970).In the paper, the author studies the history of university logic teaching from the 1950s to the 1970s. Summarising, the author states that the dissatisfaction expressed by teachers and students regarding the courses on symbolic logic, along with the appearance of new logic courses and textbooks, played a crucial role in the emergence of the informal initiative.Неформальна логiка виникає наприкiнцi 1970-х рокiв як спроба розвинути тип логiки, який спрямований на аналiз та оцiнку таких мiркувань, з якими людина щодня стикається в полiтичних i соцiальних дискусiях, у засобах масової iнформацiї, рекламi i повсякденному мiжособистiсному спiлкуваннi. На ранньому етапi становлення неформальної логiки науковцi розглядали ї ї як альтернативу формальнiй логiцi. У 1990-х ця позицiя була уточнена – цi двi логiки не є альтернативами, вони доповнюють одна одну.Стаття присвячена дослiдженню iсторiї становлення неформального руху. Її метою є виявлення iсторичних передумов, якi сприяли появi iнiцiативи неформальної логiки. До розгляду авторка взяла iсторичний перiод з 1950-х до 1990-х рокiв.У статтi вирiзняються два типи таких передумов – концептуальнi i педагогiчнi. По-перше, базуючись на працях Стiвена Тулмiна i Хаїма Перельмана кiнця 1950-х рокiв, авторка виокремлює як концептуальну передумову критику формальної (символiчної, математичної) логiки, сутнiсть якої полягала у ї ї неспроможностi аналiзувати мiркування, з якими люди стикаються у реальному життi (як професiйному, так i буденному), наприклад, у рiзноманiтних суперечках. З цiєї передумови випливає пропозицiя надати логiцi емпiричного характеру – розробити дiєвi iнструменти для аналiзу та оцiнцi аргументативних мiркувань. Ще одна концептуальна передумова – це iдея залучити до логiчного розгляду неформальнi помилки, яка була переконливо обґрунтована у знаменитiй працi Чарльза Гемблiна «Помилки» (1970).Розглянувши iсторiю унiверситетського викладання логiки у 1950 -1970-х роках, у статтi обґрунтовується, що незадоволенiсть як викладачiв, так i студентiв тогочасними курсами з символiчної логiки, розробка нових логiчних курсiв, видання нових пiдручникiв i посiбникiв з логiки, якi мали практичну спрямованiсть, стали значущим iсторичним пiдґрунтям для появи неформальної iнiцiативи
Георгій Челпанов: традиціоналіст чи психологіст у логіці?
No full textThe central inquiry of this article is of significant importance: What was the predominant trajectory in Georgy Chelpanov\u27s logical evolution? This investigation delves into the prevalent approaches to logic at the turn of the 19th and 20th centuries: mathematical logic, psychologism in logic, and the traditional approach to logic.
Mathematical logic, often called the "new logic," arose as a response to metaphysical influences on logic. Therefore, this "new logic" rejects metaphysical influences and moves towards algebra. On the other hand, psychologism in logic remains in this period. Although more logical directions can be found in this period (for example, "epistemological" is often indicated), I focus on three.
Furthermore, the third, the last, but not the last in terms of its influence and prevalence among scientists, is traditional. Here, we are talking about the general presentation of logic, which is inherent in the university and dates back to the Middle Ages. Adepts in this direction are most interested in questions about concepts, judgments, reasoning, etc.
So, to what direction can the logical development of Georgy Chelpanov be attributed? On the one hand, there is a desire to count the researcher among the supporters of psychologicalism in logic because during his "kyiv period," he founded the first psychological laboratory in 1897. Also, in his work "Textbook of Logic," Georgy Chelpanov often uses terminology inherent in psychology. On the other hand, Chelpanov repeatedly points out that psychology should not influence logic. Moreover, he suggests considering logic as a normative discipline.
In conclusion, Georgy Chelpanov is at the junction of psychologism and the traditional approach. He is not a supporter of strong psychologism, but his writings have manifestations of weak psychologism. As for the traditional direction, the textbook by Georgy Chelpanov is a vivid example of this approach, starting with the structure and topics the author considers and ending with the definitions offered there. The article also describes the scientific environment, which in the mentioned period was subject to several prohibitions due to the occupation of the russian empire, which also affected the development of logic or any other science.Стаття вибудовується навколо питання: який напрям у логічному доробку Георгія Челпанова превалює? Тут йдеться про популярні підходи у логіці наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть. А саме: математична логіка, психологізм у логіці і традиційний підхід до логіки. Математична логіка, яку часто називають «новою логікою» виникає як відповідь на метафізичний вплив на логіку. Відтак, ця «нова логіка» рухається у бік алгебри здебільшого переслідуючи мету «очистити» логіку від філософії. З іншого боку монети, у вказаний період досі залишається психологізм у логіці. Тут застосовується інструментарій, який притаманний саме психології, що різко контрастує з першим згаданим підходом. Хоч і напрямків у логіці у цей період можна віднайти більше (наприклад часто вказують ще на «гносеологічний»), але я фокусуюся саме на трьох. І третій, останній, але не останній за своїм впливом та поширеністю серед науковців – традиційний. Тут йдеться про загальний виклад логіки, який притаманний в університеті і починається ще з часів Середньовіччя. Адепти цього напрямку найбільше цікавляться питаннями про поняття, судження, міркування тощо. Тож, до якого напрямку можна віднести логічний доробок Георгія Челпанова? З одного боку, виникає бажання зарахувати дослідника до прихильників психологізму у логіці, адже під час свого «київського періоду» він заснував першу психологічну лабораторію у 1897 році. Також у його праці «Підручник з логіки» Георгій Челпанов часто використовую термінологію, яка притаманна психології. Але з іншого боку, науковець неодноразово вказує на те, що психологія не повинна впливати на логіку. І пропонує розглядати логіку як нормативну дисципліну. У висновках я приходжу до того, що Георгій Челпанов знаходиться на стику психологізму та традиційного підходу. Він не є прихильником сильного психологізму, але прояви слабкого у його працях наявні. Що стосується традиційного напрямку, то підручник, який Георгій Челпанов написав є яскравим прикладом цього підходу починаючи із структури і тем, які автор розглядає, закінчуючи визначеннями, які там пропонуються. Також у статті описується наукове середовище, яке у згаданий період зазнавало низку заборон через окупацію російської імперії, що також впливало на розвиток логіки чи будь-якої іншої науки
Штучний інтелект і академічна доброчесність в контексті епістемології чеснот
No full textThe aim of this article is to examine the specificity of academic integrity in the context of the increasing use of artificial intelligence (AI) in research. Traditional epistemology does not address the specific challenges posed by this issue, so it is necessary to incorporate virtue epistemology. Proponents of this approach believe that knowledge is the result of the proper use of epistemic virtues such as openness to truth, attentiveness, and intellectual honesty. Thus, virtuous knowledge arises when a person uses epistemic virtues to arrive at the truth.
Key epistemic virtues threatened by AI are epistemic autonomy and responsibility. Autonomy allows a subject to maintain its beliefs independently, while responsibility refers to the epistemic agent\u27s accountability for the reliability of its beliefs. In addition to virtues, we also consider epistemic vices. These characteristics of knowledge help us to formulate the concept of an epistemic agent within the framework of virtue epistemology.
Based on the concept of the epistemic agent, we examine epistemic authority, its functions, and the problems that arise in interacting with it. Do we lose epistemic autonomy when we rely on authority? Is belief based on authority rationally justified? Is a person responsible for beliefs formed through reliance on authority, especially when this leads to negative consequences?
Based on our research, we address the following questions Does AI have epistemic virtues and can it be considered an epistemic authority? The main problem is that AI is not an autonomous agent and cannot be held accountable for its information or analysis as a human authority can. AI is incapable of justifying its conclusions by epistemic virtues. Its knowledge is entirely dependent on the data provided and the methods of training, and it cannot independently assess the reliability or ethical implications of its answers. Under certain conditions, however, AI can exhibit some epistemic virtues, but this requires constant interaction with humans.
The final section of the article explores the possibility of maintaining academic integrity when interacting with AI, considering its functioning through the lens of virtue epistemology in real educational and research contexts.Мета статті – розглянути особливості академічної доброчесності в контексті зростаючого використання штучного інтелекту в дослідженнях. Традиційна епістемологія не враховує специфіку цього питання, тому необхідно звернутися до епістемології чеснот. Представники цього підходу вважають, що знання є результатом правильного використання епістемічних чеснот, таких як відкритість до істини, уважність та інтелектуальна чесність. Отже, доброчесне знання виникає, коли особа використовує інтелектуальні чесноти для досягнення істини. Особливими епістемічними чеснотами, що під загрозою через використання ШІ, є епістемічна автономія та відповідальність. Автономія дозволяє суб’єкту самостійно підтримувати власні переконання, а відповідальність несе епістемічний суб\u27єкт щодо достовірності своїх переконань. Разом з чеснотами ми розглядаємо й епістемічні вади. Ці характеристики знання допомагають нам сформулювати поняття епістемічного суб\u27єкта в контексті епістемології чеснот. Грунтуючись на понятті епістемічного суб\u27єкта ми розглядаємо епістемічний авторитет, його функції та проблеми, які виникають при взаємодії з ним. Чи втрачаємо ми епістемічну автономію, коли довіряємо авторитету? Чи є раціональною віра на основі авторитету? Чи несе людина відповідальність за переконання, набуті через авторитет, особливо якщо це має негативні наслідки? На основі дослідження ми відповідаємо на питання: чи володіє ШІ епістемічними чеснотами і чи може бути епістемічним авторитетом. Основною проблемою постає те, що ШІ не є самостійним епістемічним суб\u27єктом і не може відповідати за інформацію чи аналіз, як це робить людина. Він не здатний обґрунтовувати свої висновки через брак чеснот. Знання ШІ залежать від даних і методів навчання, тому він не може оцінити їх достовірність або етичні наслідки. Проте, за певних умов ШІ може демонструвати епістемічні чесноти, але це вимагає постійної взаємодії з людиною. Фінальний розділ статті розкриває можливість академічно доброчесної взаємодії зі штучним інтелектом з урахуванням особливостей його функціонування з точки зору епістемології чеснот в реальних навчальних та дослідницьких кейсах.
 
ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ФЛОРИ МІСТА КРИВИЙ РІГ
No full textThe study of the taxonomic composition of the native flora of Kryvyi Rih allowed to register 740 species of angiosperms, representing 335 genera of 79 families. The species of the class Magnoliopsida significantly prevail in terms of numbers, which include 594 species of 273 genera of 60 families. Monocots - Liliopsida include 146 species of 62 genera of 19 families.
The study of the taxonomic composition of the native flora of Kryvyi Rih allowed us to identify 234 species of medicinal plants of 146 genera of 55 families. During the analysis of the taxonomic composition of medicinal plants of the native flora, the largest number of species and genera was found, which include the following 30 families Lamiaceae – 26 / 16; Asteraceae – 26 / 14; Caryophyllaceae – 16 / 10; Scrophulariaceae – 15 / 5; Rosaceae – 14 / 11; Ranunculaceae – 14 / 8; Polygonaceae – 14 / 4; Fabaceae – 8 / 7; Chenopodiaceae – 7 / 6; Plantaginaceae – 7 / 1; Brassicaceae – 6 / 6; Apiaceae – 6 / 5; Rubiaceae – 5 / 1; Poaceae – 4 / 3; Dipsacaceae – 4 / 3; Boraginaceae – 3 / 3; Crassulaceae – 3 / 3; Valerianaceae – 3 / 2; Lemnaceae – 3 / 2; Campanulaceae – 3 / 1; Ulmaceae – 3 / 1; Gentianaceae – 3 / 1; Salicaceae – 2 / 1; Limoniaceae – 2 / 1; Primulaceae – 2 / 1; Urticaceae – 2 / 1; Convolvulaceae – 2 / 1; Cuscutaceae – 2 / 1; Clusiaceae – 2 / 1; Convallariaceae –2 / 1. 25 families contain only 1 species of 1 genus.Дослiдження таксономічного складу аборигенної флори м. Кривий Ріг дозволили зареєструвати 740 видів покритонасiнних рослин, що є представниками 335 родів 79 родин. Значно переважають у кількісному відношенні види класу Дводольних – Magnoliopsida, які налічують 594 види 273 родів 60 родин. Однодольні – Liliopsida представлені 146 видами 62 родів 19 родин.
Вивчення таксономічного складу аборигенної флори м. Кривий Ріг дозволили визначити 234 видiв лiкарських рослин 146 родів 55 родин. Пiд час аналiзу таксономiчного складу лiкарських рослин аборигенної флори встановили найбiльшу кiлькiсть видiв і родiв, які містять наступні 30 родин: Lamiaceae – 26 / 16; Asteraceae – 26 / 14; Caryophyllaceae – 16 / 10; Scrophulariaceae – 15 / 5; Rosaceae – 14 / 11; Ranunculaceae – 14 / 8; Polygonacea – 4 / 4; Fabaceae – 8 / 7; Chenopodiaceae – 7 / 6; Plantaginaceae – 7 / 1; Brassicaceae – 6 / 6; Apiaceae – 6 / 5; Rubiaceae – 5 / 1; Poaceae – 4 / 3; Dipsacaceae – 4 / 3; Boraginaceae – 3 / 3; Crassulaceae – 3 / 3; Valerianaceae – 3 / 2; Lemnaceae – 3 / 2; Campanulaceae – 3 / 1; Ulmaceae – 3 / 1; Gentianaceae – 3 / 1; Salicaceae – 2 / 1; Limoniaceae – 2 / 1; Primulaceae – 2 / 1; Urticaceae – 2 / 1; Convolvulaceae – 2 / 1; Cuscutaceae – 2 / 1; Clusiaceae – 2 / 1; Convallariaceae –2 / 1. Варто зауважити, що 25 родин мiстять у складi лише 1 вид 1 роду
ЗМІСТ, МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЕКСКУРСІЙ
No full textThe greening of thinking and the hedonization of life are processes that have greatly influenced the motives for spending leisure time in recent decades. Ecotourism has become a way of exploring unique and exotic natural landscapes and a tool for their preservation. Such an interpretation of ecotourism deprives residents of large industrial cities, far from such environmental sites, of the opportunity to join the process of ecological cognition. The available sources analyzed by the authors show that the concept of ecological excursions is not developed, which overlaps with ecological tourism, but is aimed at revealing only one aspect of ecology - the problem of protecting natural landscapes within specially protected natural areas/water bodies. The author\u27s interpretation of ecological excursions as a type of industrial and sustainable tourism is broader. Only through understanding the essence of an environmental problem can we find ways to solve it, and during ecological excursions, visitors can directly understand the nature and causes of the environmental crisis, its consequences, offer local solutions to environmental problems, and gain experience in environmental behavior through observation, study, understanding, and research under the guidance of a qualified guide. The authors of the study set out to reveal the essence of the content and methodological features of preparing and conducting excursions. Based on their own many years of experience in excursion activities, the authors substantiated and characterized their own vision of the excursion process related to environmental education and upbringing. The problematic aspects of the existing approach are highlighted and the authors\u27 own vision of the process of developing, organizing and conducting environmental excursions is substantiated. The specific features of each stage of the development of an ecological excursion are identified, and examples of methods from the author\u27s own experience are given.Екологізація мислення, гедонізація життя, - процеси які протягом останніх десятиріч сильно вплинули на мотиви щодо способу проведення вільного часу. Екологічний туризм став способом пізнання унікальних та екзотичних природних ландшафтів та інструментом їх збереження. Таке тлумачення екологічного туризму позбавляє жителів великих промислових міст, віддалених від подібних екологічних об’єктів, можливості долучитися до процесу екологічного пізнання. Проаналізовані авторами наявні джерела показують не розробленість поняття екологічних екскурсій, яке перекликається із екологічним туризмом, але спрямоване на розкриття лише одного із аспектів екології – проблеми охорони природних ландшафтів в межах особливо-охоронюваних природних територій/акваторій.
Авторське тлумачення екологічної екскурсії як виду індустріального та сталого туризму, є ширшим. Лише через розуміння сутності екологічної проблеми можна знайти шляхи її вирішення, так і під час екологічних екскурсій відвідувачі безпосередньо через спостереження, вивчення, розуміння, дослід під керівництвом кваліфікованого гіда зможуть зрозуміти сутність і причини екологічної кризи, її наслідки, запропонувати локальні шляхи вирішення екологічних проблем та напрацювати досвід екологічної поведінки. Автори, за мету дослідження поставили розкрити сутність змісту, методичних особливостей підготовки і проведення екскурсій. Виходячи із власного багаторічного досвіду екскурсійної діяльності, автори обґрунтували та схарактеризували власне бачення екскурсійного процесу, пов’язаного із екологічною освітою та вихованням. Виділено проблемні аспекти існуючого підходу та обґрунтовано власне бачення процесу розробки, організації і проведення екологічних екскурсій. Виявлено специфічні риси кожного із етапів розробки екологічної екскурсії, наведено приклади методики із власного досвіду
Educational technology for the formation of project competence for engineering students
No full textProject competence is essential to the professional education of engineering students. It synchronously affects all three components of future professional activity, forming the ability to be creative, carry out scientific research and apply modern technological solutions. However, there often is a lack of attention to master projecting in educational programs, especially for junior undergraduate students. The article describes the developed educational technology for organising project-based learning (PjBL) in the actual educational process conditions to mould engineering students\u27 project competence. It was based on incorporating a short module dedicated to mastering the basic principles of PjBL into the existing curriculum. During the module, students developed, executed and publicly defended their projects. The choice of topic was up to the students, provided the project was dedicated to waste management. The mastery of the seven PjBL essential elements was considered an indicator of the level of project competence formation. Conducting research in the current educational process put forward strict limitations regarding the project execution time, their permanent adjustment through feedback, and timely evaluation. Short daily surveys via Google Forms devoted to each lesson topic let one organise permanent feedback between the teacher and students. The effectiveness of the applied technology was evaluated by two more detailed surveys at the beginning and after the end of the training. The understanding of PjBL elements was noticeably improved. The improvement was statistically significant for four elements, while for the remaining three, it was borderline
