Scientifical journals and collections of Kryvyi Rih State Pedagogical University / Наукові журнали і збірники Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
6408 research outputs found
Sort by
Художня своєрiднiсть циклу “Мiж дiтьми природи” Агатангела Кримського
No full textIn the article the author finds out the interests of A. Krymsky, who was a writer, a scientist and a polyglot, in the history, culture and everyday life in Turkey. Science activity, general works about the history of Turkey were a basement of a literature and translation activities of A. Krymsky. The cycle “Between the children of nature” from the collection “Palm branches” by A. Krymsky reconstructs the artistic image of Turkey, is a part of ukrainian literature (together with folklore dumas, historical songs, literary works), expands tematic range of ukrainian literature process from the end of the 19th century to the beginning of the 20th century, affirms the general conception of ukrainian literature modernism. The exotic world of Turkey (nature, everyday life and so on), that was applied effectively by the author, the literary appointments of psychologize approximate ukrainian readers to the perception of the culture of the region. In the cycle “Between the children of nature” A. Krymsky submits the image of Turkey in the folklore aspect by translating Ottoman folk songs. The author makes his translation as accurately as possible in lexical, rhythmic and emotional parts. In his translations he reproduces the world of feelings of a lyrical hero (sadness, delays, dreams, addictions, expectations, pain, frustrations). A lyrical hero attempts to sincere mutual love. Using the power of emotions, sensitivity, a lyrical hero of the cycle written by A. Krymsky lines with the modernistic trends of ukrainian and world literature of the beginning of the 20th century. Thus the author complements the system of images that is presented also in works of Ivan Franko, Johann Wolfgang von Goethe, Jan Kasprowicz and others. Combinate total of feelings, emotions of the main hero, lexical, syntactic, narrative aspects of the cycle, rhythm, the semantic content of symbolic images, an emotional part of the texts approximate Ahatanhel Krymsky`s translations to the examples of ukrainian folklore. Then the young man, who is a warrior, takes part in the military campaigns. This fact shows and deepens sincere relationships between both heroes. It also complements the conception of a lyrical hero. It is a final part of the dramatic feelings of the lyrical hero of the cycle.У статтi з’ясовано зацiкавленiсть А. Кримського — письменника, вченого, полiглота — iсторiєю, культурою, побутом Туреччини. Наукова дiяльнiсть, студiювання праць з iсторiї Туреччини стали важливим пiдґрунтям для лiтературної та перекладацької дiяльностi А. Кримського. Цикл “Мiж дiтьми природи” зi збiрки “Пальмове гiлля” А. Кримського багатогранно вiдтворює художнiй образ Туреччини, є складовою українського письменства (разом iз народними думами, iсторичними пiснями, лiтературними творами), розширює тематичний дiапазон українського лiтературного процесу кiнця ХIХ — початку ХХ ст., утверджує загальну концепцiю українського лiтературного модернiзму. Екзотичний свiт схiдної країни (природа, побут тощо), ефективно застосованi автором художнi прийоми психологiзацiї наближали українського читача до сприйняття культури регiону. У циклi “Мiж дiтьми природи” А. Кримський подає образ Туреччини у фольклорному аспектi, максимально точно (в лексичному, ритмiчному, емоцiйному планах) перекладаючи османськi народнi пiснi. У перекладах майстерно вiдтворено складний свiт переживань лiричного героя (сум, роздуми, мрiї, пристрастi, сподiвання, бiль, розчарування), який прагне щирого взаємного кохання. За силою емоцiй, чутливiстю лiричний герой циклу А. Кримського вiдповiдав модернiстським тенденцiям української i свiтової лiтератури початку ХХ ст., доповнюючи систему образiв, презентованих творами I. Франка, Й. В. Гете, Я. Каспровича та iн. Корпус переживань, емоцiй головного героя, лексичний, синтаксичний, наратологiчний аспекти циклу, ритмiка, змiстове наповнення символiчних образiв, емоцiйна складова текстiв наближають переклади А. Кримського до зразкiв українського фольклору. Доповнює концепцiю лiричного героя, поглиблює розумiння його щирих взаємин iз коханою важлива в життi обох героїв подiя — юнак-воїн вирушає в похiд. Це заключний акорд драматичних переживань лiричного героя циклу
Специфіка дискурсу містичного в гуманітаристиці
No full textThe article “The specifics of the mystical discourse in humanitarianism” presents the results of research into the essence of mysticism throughout its historical development in the context of philosophy, religious studies, and literature. The author understood the essence of the mystical in such fields of humanities as: philosophy and literary studies. Differences in the perception of mysticism in “Western” and “Eastern” philosophies are clarified. Attention is focused on the concepts of Ukrainian scientists who interpreted mysticism and mysticism in different ways. The concepts of "female mysticism", "Christian mysticism", "German mysticism", mysticism of the occult era, as well as modern mysticism are also analyzed. Their leading specific features, which developed and transformed depending on socio-cultural changes, are singled out. Concepts of mysticism of such philosophers as Meister Eckhart, V. Stace, V. James are outlined. An attempt was made to analyze mystical elements in myths and folklore, the connection of mysticism with mythopoetics and neomythologism in literature was considered. It has been established that interest in the mystical, as well as in the philosophy of existentialism, especially spreads in response to significant social changes, when values are reassessed and spiritual orientations change, it is the mystical experience that arouses special interest and acquires a mass character. It has been noticed that mysticism in literature, in particular, in Ukrainian, is now gaining considerable popularity. Authors of whimsical prose, mystical novels and short stories actively engage mystical experience as an anthropological mode. The origins of mystical images in literature can be seen in myths and in German literature of the 18th and 19th centuries (J. von Goethe, E. Hoffmann). The author of the article also drew attention to different classifications of demonological images in Ukrainian literature (classifications by V. Davydyuk, N. Levkovych, A.-D. Kryvenko), their specificity depending on different regions of Ukraine, the connection with holidays and special days for Ukrainians, as well as the fact that many images of Ukrainian mythology are characterized by ambiguity.У статтi презентованi результати дослiдження сутностi мiстичного впродовж його iсторичного розвитку в таких галузях науки, як фiлософiя й лiтературознавство. Дискурс мiстичного в рiзних сферах гуманiтаристки був досить тривалим i неоднозначним. Усе це суттєво залежало вiд специфiки культури, ментальностi, рiвня соцiального й економiчного розвитку, процесiв становлення свiтогляду народiв свiту. Особливо у статтi акцентовано на осмисленнi мiстицизму, мiстичного українськими вченими; проаналiзовано ключовi етапи перебiгу дискурсу мiстичного у фiлософiї та лiтературознавствi; розглянуто особливостi функцiонування мiстичного компонента у творах письменникiв української лiтератури. З’ясовано, що iнтерес до мiстичного, як i до фiлософiї екзистенцiалiзму, особливо поширюється у вiдповiдь на значнi соцiальнi змiни, коли вiдбувалася переоцiнка цiнностей i змiнювалися духовнi орiєнтири, саме мiстичний досвiд викликав особливий iнтерес i набував у такi перiоди масового характеру. Помiчено, що елементи мiстичного в лiтературi, зокрема, в українськiй, зараз набувають неабиякої популярностi. Письменники нинi активно залучають мiстичний досвiд як антропологiчний модус. Обґрунтовано причини посилення мiстичного компонента в модернiй українськiй прозi, а також звернено увагц на те, що сучаснi письменники створюють авторськi мiстичнi образи, якi вмотивованi не лише українською мiфологiєю. Вони можуть бути частково запозиченi з європейської, азiйської, американської мiфологiчних традицiй. Помiчено, що, дослiджуючи природу мiстичних образiв у лiтературi, ученi апелюють до образiв мiфiчних i демонiчних iстот, обґрунтовують їхнiй генезис, шукають вiдповiдникiв свiтовiй мiфологiї. Узагальнено результати роздумiв лiтературознавцiв щодо втiлення мiстичного як надчуттєвого способу пiзнання буття в лiтературi, де цей процес переживається як химерна дiйснiсть
Online course as a means of developing master\u27s professional competencies: results of a pedagogical experiment
No full textThe article proposes a solution to a scientific problem, which is to substantiate the feasibility of using online courses in the professional training of masters in the pedagogical university, to develop an online course and experimentally test its effectiveness as a means of developing the professional competencies of masters in the speciality 014~Secondary Education (Mathematics). The author used the following methods of scientific research: pedagogical experiment, observation (for systematic perception and analysis of learning activities, motivation and personal growth of students in the context of blended learning), testing (to determine the level of logical thinking and development of students’ professional competences), questionnaire (to monitor the ergonomics and efficiency of the online course and the Mathematics teacher’s e-portfolio), expert evaluation of the developed online course, and methods of mathematical statistics (for proper processing of experimental data and verification of the online course’ effectiveness). The results of the control stage of the study indicate a positive trend in the development of mathematical, information and educational, methodological, psychological and pedagogical, and professional and technological competencies of students in the experimental group. The final test of the online course was chosen as a tool for determining the level of mathematical competencies of the masters in the experimental group. The reliability of the assessment of the masters’ professional competencies was confirmed by testing the hypothesis of the normal distribution of test results according to the Shapiro-Wilk test. In addition, a close correlation between students\u27 academic achievement level in an online course and the level of logical thinking development was substantiated using the Student’s t-test. Prospects for further research include the development of online courses on Mathematics teaching methods with an emphasis on methodical, professional, and technological competencies; a detailed study of the impact of the latest information technologies (artificial intelligence, virtual and augmented reality, web programming, etc.) on the development of students’ information and educational professional competences in distance and blended learning
Teaching WebAR development with integrated machine learning: a methodology for immersive and intelligent educational experiences
No full textAugmented reality (AR) and machine learning (ML) are rapidly growing technologies with immense potential for transforming education. Web-based augmented reality (WebAR) provides a promising approach to delivering immersive learning experiences on mobile devices. Integrating machine learning models into WebAR applications can enable advanced interactive effects by responding to user actions, thus enhancing the educational content. However, there is a lack of effective methodologies to teach students WebAR development with integrated machine learning. This paper proposes a methodology with three main steps: (1) Integrating standard TensorFlow.js models like handpose into WebAR scenes for gestures and interactions; (2) Developing custom image classification models with Teachable Machine and exporting to TensorFlow.js; (3) Modifying WebAR applications to load and use exported custom models, displaying model outputs as augmented reality content. The proposed methodology is designed to incrementally introduce machine learning integration, build an understanding of model training and usage, and spark ideas for using machine learning to augment educational content. The methodology provides a starting point for further research into pedagogical frameworks, assessments, and empirical studies on teaching WebAR development with embedded intelligence
Tasks with parameters: a digitized approach
No full textTechnological and methodological aspects of using freeware software, such as GeoGebra, Wolfram|Alpha, Maxima, SageMath and GRAN1, for solving tasks with parameters, are presented in the article. Criteria were defined for selection of computer mathematics system (CMS) to solve tasks with parameters, including plotting a graph of a function given in explicit and implicit forms, using a parameter in a function’s analytical definition, and automatically changing the graph of a function depending on the parameter value; ability to changing the parameter step change; plotting of a tangent and a normal to a curve at a point; ability to change the scale; determination of the coordinates of the intersection of graphs of functions; obtaining an analytical solution. In the article, some examples were presented for graphic and analytical tasks that used CMS parameters. GRAN1 and GeoGebra are recommended to use for plotting and analyzing of the graphs
Естетичний інтелект як людський капітал в системі освітніх цінностей та лідерства
Get PDFHuman capital can be considered a fundamental characteristic of a developed society, as it becomes a prerequisite for the public good in its form of intellectual abilities and practical skills while determining human capacity for self-realization and high-quality work. Human capital grows through investments, and education is considered one of them. However, focusing solely on the instrumental or economic aspect of human capital is not comprehensive; economic and value aspects can be seen as complementary. If profitability emerges as a form that realizes not only professional skills but also a value system or type of “intelligence”, the question arises: is modern education of sufficient quality to be not only economically justified but also socially efficient? What specific forms of intellectual activity might be used in the process of training modern leaders?
The authors of the article claim that the 21st century is witnessing an “aesthetic renaissance”, as a result of which aesthetic values are regarded as those that enable added value, influencing informational and economic contexts, among others. Aesthetic excellence is becoming an increasingly important factor. At the same time, in the modern theory of teacher training, the aesthetic foundation of leadership potential remains insufficiently appreciated. The deficit of philosophical thinking among leaders, and the narrowing of emotional, ethical, and aesthetic intelligence, remains a real practical issue that requires additional attention. The article explores the prospects of the modern leadership paradigm focused on value-philosophical and aesthetic models of forming and functioning emotional intelligence as the foundation of human capital, considering the systemic changes occurring in the educational sphere. The key theme of the study is aesthetic intelligence as a topical educational value, its role, essence, advantages, characteristics, morality, and aestheticism—a purposeful clarity of thought that, under favourable circumstances, ensures successful outcomes.
The analysis of modern approaches in leadership theory demonstrates the research focus on the creative foundations of leadership intellectual culture, which do not contradict contemporary views on the multidimensionality of intelligence and rationality. None of the types of intelligence can be considered dominant. Modern intellectual criteria extend beyond the rational standard: they interpret reason as a creative phenomenon, consider multiple ways of perceiving the world and interacting with it, and incorporate the aesthetic criterion into the epistemological framework. Therefore, it is reasonable to justify the view that aesthetics, art, and science can be understood as forms of knowledge and products of aesthetic intelligence.
Aesthetic intelligence manifests in aesthetic taste and individual style. Theories of aesthetic taste are valuable for psychological, cultural, anthropological, social and other research, but their practical significance is equally important. Attention to aesthetic taste can help to make better decisions, create fairer policies, and develop higher-quality products.
The article substantiates the idea that aesthetic intelligence entails an analytical advantage in constructing experience. In epistemology, aesthetic intelligence is researched as a horizon of new ideas through productive imagination and a form of organizing experience (I. Kant, P. Ebbs).
The article has also attempted to demonstrate the essential features of this phenomenon, such as the “ability to perceive and interpret beauty” (P. Ferrucci, P. Brown). Considering that aesthetic intelligence is a form of artistic (creative) world perception and a tool for constructing experience, which goes beyond perception and narrow instrumental rationality, these definitions can be revised and significantly expanded. Aesthetic intelligence can be interpreted not only as the “ability to perceive and interpret beauty” but also as constructive thinking aimed at appropriateness, novelty, and uniqueness, as well as creativity and its organized results.У якості фундаментальної характеристики розвиненого суспільства може розглядатись людський капітал, який у формі інтелектуальних здібностей та практичних вмінь стає передумовою суспільного блага, визначає людську спроможність до самореалізації та високоякісної праці. Людський капітал зростає через інвестиції, однією з яких вважається освіта. Утім акцент на суто інструментальному чи економічному аспекті людського капіталу не є вичерпним; економічний та ціннісний аспекти можна розглядати як взаємодоповнюючі. Якщо прибутковість постає формою, яка реалізує не лише професійні уміння, але й певну систему цінностей, тип «інтелекту», то виникає питання чи є достатньо якісною сучасна освіта, щоб бути не тільки економічно виправданою, але й соціально ефективною? Які специфічні форми інтелектуальної діяльності можуть бути корисними у процесі формування сучасних лідерів?
Автори статті констатують, що у XXI ст. спостерігається «естетичний ренесанс», внаслідок якого естетичні цінності розглядаються як такі, що уможливлюють додаткову вартість, впливають на інформаційний та економічний текст та ін. Естетична досконалість стає все більш важливим фактором. Водночас у сучасній педагогічній теорії естетична основа лідерського потенціалу залишається все ще недостатньо оціненою. Дефіцит філософського мислення лідерів, звуження емоційного, етико-естетичного інтелекту все ще є реальною практичною проблемою, яка потребує додаткової уваги. У статті розглядаються перспективи сучасної парадигми лідерства зорієнтованої на ціннісно-філософську та естетичну моделі формування та функціонування емоційного інтелекту як основи людського капіталу з урахуванням системних змін, що відбуваються в освітній сфері. Ключовою темою дослідження постає естетичний інтелект як актуальна освітня цінність, його роль, сутність, переваги, характеристики, моральність та естетизм – доцільна ясність мислення, що за сприятливих обставин забезпечує успішні результати.
Аналіз сучасних підходів у теорії лідерства демонструє дослідницький акцент на творчих засадах лідерської інтелектуальної культури, шо не суперечить сучасним уявленням про багатомірність інтелекту та раціональності. Жоден з інтелектуальних типів не можна розглядати як домінуючий. Сучасні інтелектуальні критерії виходять за межі раціонального стандарту: трактують розум як творчий феномен, розглядають множинні способи світорозуміння та взаємодії зі світом, включають у епістемологічний каркас естетичний критерій. Отже, є доцільним обґрунтування погляду, згідно з яким, естетику, мистецтво, науку можна розуміти як форму знання та продукти естетичного інтелекту.
У якості проявів естетичного інтелекту розглядаються естетичний смак, індивідуальний стиль. Теорії естетичного смаку є цінними для психологічних, культурологічних, антропологічних, соціальних та ін. досліджень, однак їх прикладний сенс є не менш важливим. Увага до естетичного смаку допоможе приймати кращі рішення, створювати більш справедливу політику, розробляти продукти вищої якості.
Обґрунтовано ідею, що естетичний інтелект передбачає аналітичну перевагу у конструюванні досвіду. У теорії пізнання естетичний інтелект досліджено як горизонт нових ідей за рахунок продуктивної уяви, форму впорядкування досвіду (І. Кант, П. Еббс).
Також здійснено спроби продемонструвати сутнісні риси зазначеного явища, як ««здатності сприймати, інтерпретувати прекрасне» (П. Ферруччі, П. Браун). Враховуючи, що естетичний інтелект є формою художнього (креативного) типу світосприйняття, інструментом конструювання досвіду, що виходить за межі сприйняття, а також вузько-інструментальної раціональності, дані означення можна переглянути і суттєво доповнити. Естетичний інтелект можна тлумачити не лише як «здатність сприймати, інтерпретувати прекрасне», але і як конструктивне мислення, спрямоване на доцільність, новизну, унікальність; творчість та її впорядковані результати
Метафізика культури Карла Поппера: світ 3 та його значення для людини
Get PDFThis article is devoted to Karl Popper\u27s conception of culture, which is original and relevant for modern rationalist philosophy, social sciences and humanities. The author posits the necessity of employing the term "metaphysics of culture" to designate his conceptualization of the world 3 as a man-made objective reality that persists through language and exerts a feedback effect on the human capacity to shape one\u27s self. Popper developed this conception on the foundation of emergent evolutionism, pluralistic interactionism, and critical rationalism.
The author states that Popper attempted to reconcile his metaphysical conception with the data of modern science. Additionally, like Kant in his time, he was morally motivated. Popper was convinced that rationality, creativity, civility, and morality are potentially inherent in human beings. He sought to explain "How are they possible?" in the Kantian spirit. This article argues that Popper\u27s metaphysics of culture is based on the principles of critical rationalist metaphysics and avoids the extremes of materialist reductionism, psychologist subjectivism, and normative idealism.
The article presents a complete reconstruction of Popper\u27s metaphysics of culture, centered around four principles: (1) the principle of emergent exosomatic evolution; (2) the principle of man-made culture; (3) the principle of the linguistic nature of culture; (4) the principle of pluralistic interaction. The article employs a primarily apologetic strategy. The author also addresses the arguments of those who have criticized the Popper\u27s conception of culture.
In conclusion, Popper\u27s metaphysics of culture can be considered comprehensive, fundamental and significant. It merits the attention of both philosophers and scientists alike. Popper\u27s most notable contribution is his elucidation of the process through which the human being becomes a self. This formation is influenced by two key factors: biological evolution, particularly the evolution of language, and interaction with the world of culture. Feedback from the world of objective knowledge, a critical stance on the products of one\u27s mental activity, grasping and understanding the objects of the world 3, and discussions with other people are the conditions for human self-transcendence, self-improvement and the development of a mature personality.Стаття присвячена оригінальній та актуальній для сучасної раціоналістичної філософії, соціальних і гуманітарних наук концепції культури Карла Поппера. Автор обґрунтовує доцільність використання терміну «метафізика культури» для позначення його концепції світу 3 як створеної людьми об’єктивної реальності, що зберігається через мову і здійснює зворотній вплив на здатність людей формувати свою самість. Поппер розробив цю концепцію на основі емерджентного еволюціонізму, плюралістичного інтеракціонізму і критичного раціоналізму.
Автор стверджує, що Поппер намагався узгодити свою метафізичну концепцію з даними сучасної науки. Крім того, як і свого часу Кант, він мав моральну мотивацію. Поппер був переконаний, що раціональність, творчість, цивілізованість і моральність потенційно приманні людині, і прагнув пояснити «Як вони можливі?» у кантівському дусі. З цієї перспективи у статті наголошується, що метафізика культури Поппера ґрунтується на принципах критичної раціоналістичної метафізики й уникає крайнощів матеріалістичного редукціонізму, психологістського суб’єктивізму та нормативного ідеалізму.
У статті представлено цілісну реконструкцію метафізики культури Поппера, зосереджену навколо чотирьох принципів: (1) принцип емерджентної екзосоматичної еволюції; (2) принцип антропогенності культури; (3) принцип лінгвістичної природи культури; (4) принцип плюралістичної взаємодії. Головна стратегія, яка реалізується у статті, переважно апологетична. Разом з тим автор звертається до аргументів тих дослідників, які критикували попперівську концепцію культури.
Головний висновок полягає у тому, що метафізику культури Поппера можна вважати фундаментальною, методологічно послідовною і значущою. Вона заслуговує на увагу як філософів, так і науковців. Однак найбільш значимим внеском Поппера є з’ясування процесу, через який людина стає самістю. На цей процес впливають два ключові фактори: біологічна еволюція, зокрема еволюція мови, та взаємодія зі світом культури. Зворотний зв’язок від світу об’єктивного змісту знання, критична позиція щодо продуктів своєї розумової діяльності, осягнення та розуміння об’єктів світу 3, дискусії з іншими людьми є умовами можливості самотрансценденції, самовдосконалення та розвитку людини як зрілої особистості
ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД ГОЛАРКТИЧНОЇ ГРУПИ АРЕАЛІВ УГРУПОВАНЬ РОСЛИН ТЕХНОГЕННИХ ЕКОТОПІВ ВІДВАЛІВ КРИВБАСУ
Get PDFThe article highlights aspects of the theory of composition of communities, which is the resulting expression of their development, a consequence of the manifestation of species’ adaptive capabilities as components of many variations in forms of living matter in the biosphere. It is noted that analyzing taxonomic composition and construction of taxon spectra of plant communities is a necessary initial stage in understanding their structure, connection systems, potential opportunities, development trends, optimization and conservation. It is determined that specifying the taxonomic composition of plant communities of technogenic ecotopes of dumps at the level of their chorological components is a logical integral direction for the development of the theory of ecological and taxonomic spectra.
Research has established that the taxonomic composition of the Holarctic range group consists of 165 species, 130 genera, and 39 families of angiosperms. The leading families of the general taxonomic spectrum of Holarctic angiosperms in terms of the number of species and genera are Asteraceae, Lamiaceae, Poaceae, Fabaceae, Boraginaceae, Brassicaceae, Rosaceae, Chenopodiaceae, Caryophyllaceae. They include 66,68% of the taxonomic spectrum of species of the Holarctic range group and 70,78% of the taxonomic spectrum of genera. The taxonomic spectrum of species of the Holarctic range group is characterized by the dominance in terms of the number of species and genera of a few families and a fairly high proportion of families represented by one species or one genus. The leading families retain their leading positions in terms of the number of genera, but there is no clear advantage of individual genera in terms of the number of species. The most species-rich genera of angiosperms of the Holarctic range group are Artemisia L., Centaurea L., Euphorbia L., Acer L., Ulmus L. The highest rates of participation of representatives of the Holarctic range group are in the spectra of taxa (species, genera, families) of communities of terrace sites and plateau-like peaks, and the lowest ones are in the taxon spectra of communities occurring the slopes of technogenic stows. The proportion of Eurasian, Holarctic, European, Palearctic plants having extended spectra of taxonomic volume in the taxonomic spectra is significant, etc.
The prospects for further studies of the features of the Holarctic component of serial plant communities of dumps with detailing the features of the taxonomic fund for individual stows and their zones, with specification at the level of chorological groups, ecomorphic capacity, florogenetic relations of taxa, the distribution specifics, economic assessment of species and the development of zonally expedient ways to optimize the vegetation of technogenic ecotopes in disturbed lands are determined.У статті висвітлено аспекти теорії складу угруповань організмів, що є результуючим виразом їх розвитку, наслідком прояву адаптивних можливостей видів як складових множини варіацій формовтілення живої речовини біосфери. Зазначено, що аналіз таксономічного складу та побудова спектрів таксонів рослинних угруповань – необхідний, відправний етап пізнання їхньої структури, систем зв’язків, потенційних можливостей, тенденцій розвитку, оптимізації та збереження. Визначено, що конкретизація специфіки таксономічного складу рослинних угруповань техногенних екотопів відвалів на рівні їхніх ареалогічних складових – логічний інтегральний напрямок розвитку теорії еколого-таксономічних спектрів.
Дослідженнями встановлено, що таксономічний склад голарктичної групи ареалів формують 165 видів 130 родів 39 родин. Провідними за кількістю видів і родів родинами загального таксономічного спектру покритонасінних рослин голарктичної групи ареалів є: Asteraceae, Lamiaceae, Poaceae, Fabaceae, Boraginaceae, Brassicaceaea, Rosaceae, Chenopodiaceae, Caryophyllaceae, які включають 66,68% таксономічного спектру видів голарктичної групи ареалів і 70,78% таксономічного спектру родів. Таксономічний спектр видів голарктичної групи ареалів характеризується домінуванням за кількістю видів і родів небагатьох родин і достатньо високою долею родин представлених одним видом чи одним родом. Провідні родини зберігають позиції лідерів за кількістю родів, але виразна перевага окремих родів за кількістю видів не спостерігається. Найбільш ємними за кількістю видів родами покритонасінних рослин голарктичної групи ареалів є Artemisia L., Centaurea L., Euphorbia L., Acer L., Ulmus L. Найвищі показники участі представників голарктичної групи ареалів у спектрах таксонів (видів, родів, родин) угруповань ділянок терас і платоподібних вершин, а найнижчі – схилів техногенних урочищ. Вагомою є доля в таксономічних спектрах євразіатських, голарктичних, європейських, палеарктичних рослин, які мають розширені спектри таксономічного об’єму тощо.
Визначено перспективність подальших досліджень особливостей голарктичної складової серійних рослинних угруповань відвалів з деталізацією специфіки таксономічного фонду за окремими урочищами та їхніми зонами, з конкретизацією на рівні ареалогічних груп, екоморфічної ємності, флорогенетичних зв’язків таксонів, специфіки поширення та розповсюдження, господарської оцінки видів і розробки зонально доцільних шляхів оптимізації рослинності техногенних екотопів порушених земель
Didactic foundations of forming mathematical competence of secondary school students in learning the syntax of the Ukrainian language
No full textDeveloping a competent personality involves conceptualising the content of language education. In implementing the New Ukrainian School reform, many problematic issues arise regarding the practical reorientation to new standards. Special attention needs to be paid to the organisation of the educational activities of male and female students, in which their integrated ability to apply acquired knowledge in life situations is formed. The research of linguists is focused on developing interconnected ways of combining the subject and key competencies of learners, which contribute to their successful socialisation in society. Considering educational requirements makes it necessary to highlight the methodological potential of forming mathematical competence as a component of linguistic personality. The following methods were used to solve the outlined tasks: analysis and synthesis of scientific research, induction and deduction to determine the categorical concept and substantiation of the theoretical and methodological foundations of the problem. The article analyses modern approaches and principles of language learning, particularly Ukrainian syntax. The concept of "mathematical competence of secondary school students in learning the syntax of the Ukrainian language" has been interpreted. The system of didactic tools for forming students\u27 mathematical competence has been organised. The results of the conducted research are the basis of the professional activities of the lexicographer in the lessons in the preparation of harmoniously developed students of general secondary education institutions