Kharkiv Polytechnic Institute
Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" Institutional Repository (eNTUKhPIIR)Not a member yet
93981 research outputs found
Sort by
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Управління якістю продуктів і послуг в туристичному та готельно-ресторанному бізнесі"
No full textВивчення дисципліни «Управління якістю продуктів і послуг в туристичному та готельно-ресторанному бізнесі» відбувається шляхом розкриття тем на лекціях, закріплення теоретичного матеріалу на практичних заняттях та під час самостійної роботи. Система контролю якості навчання студентів включає поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться на практичних заняттях для виявлення рівня знань студентів за окремо взятий період часу. Підсумковий контроль здійснюється наприкінці семестру для остаточного визначення рівня знань студентів із викладеної дисципліни. На лекційних, практичних заняттях розглядаються найважливіші та найскладніші питання. Решту питань студенти повинні опрацювати самостійно. Отже, вивчення навчальної дисципліни «Управління якістю продуктів і послуг в туристичному та готельно-ресторанному бізнесі» потребує певної самостійної роботи студентів із метою поглиблення знань щодо специфіки впровадження міжнародних стандартів якості обслуговування у закладах готельно-ресторанного бізнесу, їх нормативно-правового та методичного забезпечення тощо. Це передбачає опрацювання літературних джерел щодо окремих питань, винесених на самостійне опрацювання, а також написання індивідуального навчального завдання. Вивчення теоретичних положень навчальної дисципліни потребує закріплення на практиці. Теоретична частина дисципліни визначається змістом навчальної програми. На практичних заняттях теоретичні знання закріплюються під час розв’язання завдань. Більш повному засвоєнню матеріалу сприяє самостійна робота студентів із вивчення окремих розділів дисципліни та підготовка до практичних занять
The impact of IoT technologies on the transformation of startup business models in the field of digital healthcare
No full textУ статті досліджено вплив технологій Інтернету речей (IoT) на трансформацію бізнес‑ моделей стартапів у сфері цифрової охорони здоров’я. Метою роботи є виявлення ключових переваг і бар’єрів впровадження IoT, а також розробка моделі участі стартапів у формуванні високотехнологічної медичної екосистеми. Використано методи контент‑аналізу наукових публікацій і кейс‑ досліджень успішних проєктів. Визначено основні переваги застосування IoT‑ рішень: безперервний моніторинг стану пацієнта, персоналізація терапії, автоматизація клінічних процесів, підвищення ефективності управління ресурсами. Окремо охарактеризовано переваги для цифрової медицини: зниження витрат, підвищення точності діагностики, розширення доступу до медпослуг та покращення комунікації з пацієнтами. Проаналізовано технічні, етичні, та кадрові та регуляторні бар’єри, що стримують впровадження IoT‑ рішень. Запропоновано структуровану модель участі стартапів через розробку SaaS‑ платформ, безпечних каналів обміну даними, адаптивних інтерфейсів та навчальних програм для медперсоналу. Наголошено на потребі інтеграції IoT із великими даними (Big Data), штучним інтелектом та хмарними сервісами для побудови стійкої медичної екосистеми й здійснення подальших міждисциплінарних досліджень у сфері стандартизації та оцінки соціально‑ економічної ефективності цифрових бізнес‑ моделей.
This article examines the transformative impact of Internet of Things (IoT) technologies on the business models of startups operating within the digital healthcare sector. The study’s objective is to identify the primary advantages and challenges associated with IoT adoption and to propose a structured framework illustrating how startups can act as catalysts for innovation in the creation of integrated, high‑ tech medical ecosystems. Employing a mixed‑ methods approach that combines systematic content analysis of academic literature with case studies of leading IoT‑ enabled healthcare ventures, the research delineates four core benefits of IoT deployment: continuous patient monitoring, treatment personalization, process automation, and resource optimization. Detailed discussion highlights specific improvements in healthcare delivery, including cost reduction, enhanced diagnostic accuracy, expanded access to medical services in remote areas, and strengthened patient–provider communication. Simultaneously, the paper critically analyzes key impediments hindering widespread IoT integration—namely infrastructure deficits, data privacy and security concerns, interoperability gaps, workforce skill shortages, and ethical considerations. In response, the authors propose a comprehensive participation model for startups that leverages software‑ as‑ a‑ service (SaaS) frameworks, robust data exchange platforms, intuitive user interfaces, and tailored training programs for healthcare professionals. Emphasis is placed on the synergistic integration of IoT with cloud computing, Big Data analytics, and artificial intelligence to underpin the development of scalable, patient‑ centric ecosystems. Finally, the article underscores the necessity for further interdisciplinary research focused on standardization protocols, the establishment of public–private partnerships, and rigorous socio‑ economic evaluations of innovative digital business models in e‑ health, thereby charting a roadmap for future academic inquiry and practical implementation
Specially designed electromechanical converter for low-potential mechanical systems
No full textУ статті розглянуто конструкцію та принцип дії електромеханічного перетворювача спеціального призначення, призначеного для роботи в умовах низькопотенціальних механічних систем, де традиційні генератори є малоефективними. Розроблено тривимірну польову математичну модель, що використовується для оцінки розподілу електромагнітного поля та зусиль досліджуваного генератора. Представлено результати моделювання магнітного поля та аналізу розподілу електромагнітних зусиль у робочій зоні пристрою. Основну увагу приділено впливу геометричних параметрів і магнітних властивостей матеріалів на формування основного магнітного потоку, його замикання та ефективність перетворення енергії. Встановлено, що регулювання параметрів, таких як відстань між магнітом і феромагнітним елементом, товщина та магнітна проникність останнього, дозволяє керувати рівнем магнітного насичення і втратами в повітряному проміжку, що безпосередньо впливає на щільність потужності й ККД генератора. Проведений аналіз підтвердив можливість ефективного застосування розробленого перетворювача в автономних і мобільних системах електроживлення, зокрема в установках із низькою швидкістю обертання вітрових турбін, системах рекуперації енергії та сенсорних пристроях. Запропонована конструкція відрізняється простотою реалізації, компактністю та відсутністю складних рухомих частин, що в перспективі підвищує її надійність і довговічність. Отримані результати створюють підґрунтя для подальшого вдосконалення магнітної системи та оптимізації параметрів для підвищення ефективності енергоперетворення в низькопотенційних енергетичних режимах.
The article considers the design and principle of operation of a special-purpose electromechanical converter designed to operate in conditions of low-potential mechanical systems, where traditional generators are inefficient. A three-dimensional field mathematical model has been developed, which is used to estimate the distribution of the electromagnetic field and forces of the studied generator. The results of modeling the magnetic field and analyzing the distribution of electromagnetic forces in the working area of the device are presented. The main attention is paid to the influence of geometric parameters and magnetic properties of materials on the formation of the main magnetic flux, its closure and the efficiency of energy conversion. It has been established that the adjustment of parameters, such as the distance between the magnet and the ferromagnetic element, the thickness and magnetic permeability of the latter, allows you to control the level of magnetic saturation and losses in the air gap, which directly affects the power density and efficiency of the generator. The analysis confirmed the possibility of effective application of the developed converter in autonomous and mobile power supply systems, in particular in installations with low speed of rotation of wind turbines, energy recovery systems and sensor devices. The proposed design is distinguished by simplicity of implementation, compactness and absence of complex moving parts, which in the future increases its reliability and durability. The obtained results create a basis for further improvement of the magnetic system and optimization of parameters to increase the efficiency of energy conversion in low-potential energy modes
Моделювання поширення інфрачервоного випромінювання крізь теплоізоляційні поверхні
No full textModeling of the passing heat flow through a layered structure with different thermophysical properties of individual layers was carried out. An air gap of small thickness was assumed between the layers of materials. Changes in the temperature of the outer layer were determined depending on the time of heat passing through the layered structure. The obtained dependences of temperature changes of each layer in time and space. The obtained easyto-use graphical dependencies are suitable for the designing a protective material with the required properties. The temperature gradient between the heat source and the outside space was taken into account. The modeling results were verified using a calibrated infrared radiation detector. It was established that the application of modeling allows to choose the thermophysical characteristics of individual layers the material, which ensure the temperature of the outer layer and is equated to the temperature of the environment. A comparison of the manufactured material with known analogues showed that it has better protective properties with a smaller thickness.Проведено моделювання проходження теплового потоку крізь шарувату структуру з різними теплофізичними властивостями окремих шарів. Між шарами матеріалів передбачався повітряний проміжок малої товщини. Визначалися зміни температури зовнішнього шару у залежності від часу проходження тепла крізь шарувату структуру. Отримані залежності зміни температури кожного шару у часі і просторі. Отримані зручні у застосуванні графічні залежності, придатні для проєктування захисного матеріалу з потрібними властивостями. Враховувався градієнт температури між джерелом тепла і зовнішнім простором. Проведено верифікацію результатів моделювання з використанням каліброваного детектора інфрачервоного випромінювання. Встановлено, що застосування моделювання дозволяє обрати теплофізичні характеристики окремих шарів матеріалу, які забезпечують температуру зовнішнього шару, яка прирівнюється до температури навколишнього середовища. Порівняння виготовленого матеріалу з відомими аналогами показало, що за меншої товщини він має кращі захисні властивості