Osvitologichnij Diskurs (E-Journal - Borys Grinchenko Kiev University) / Освітологічний дискурс (Київський університет імені Бориса Грінченка)
Not a member yet
716 research outputs found
Sort by
Сучасні тенденції формування професійної компетентності студентів закладів вищої освіти КНР
Get PDFThe article examines the issue of modern trends in the formation of professional competence of students of higher education institutions. The definition of the concept of professional competence is analyzed based on various definitions and the own vision of this concept is formulated as: a set of knowledge, skills, abilities and qualities that are necessary for the successful performance of a certain professional activity. It was determined that the most significant trends in the formation of professional competence in the educational space of higher education institutions include: active use of information and digital technologies; practice-oriented educational programs; interdisciplinarity and flexibility; development of soft skills; participation in research activities. It is noted that modern trends in the formation of professional competence are also associated with active interaction between educational institutions and employers. This approach makes it possible to take into account the needs of the labor market and train specialists who meet modern requirements.
The leading experience of the higher education system of the People’s Republic of China in the formation of the professional competence of students was studied. The main trends of the above-mentioned issue in the education system of the People’s Republic of China include: Internet education programs; use of modern technologies in education; interactive learning methods; internship programs; in-depth study of foreign languages; international mobility; development of soft skills. It was established that the formation of students’ professional competence is a complex and multifaceted process that requires a comprehensive approach and constant improvement of existing methods and approaches.У статті розглянуто питання сучасних тенденцій формування професійної компетентності здобувачів закладів вищої освіти. Проаналізовано визначення поняття професійної компетентності на основі різних визначень і сформульовано власне бачення цього поняття як: сукупність знань, навичок, умінь та якостей, які необхідні для успішного виконання певної професійної діяльності. Визначено, що до найбільш значимих тенденцій у формуванні професійної компетентності в освітньому просторі закладів вищої освіти можна віднести: активне використання інформаційно-цифрових технологій; навчальні програми, орієнтовані на практику; міждисциплінарність та гнучкість; розвиток м’яких навичок; участь у науково-дослідній діяльності. Зазначено, що сучасні тенденції у формуванні професійної компетентності також пов’язані з активною взаємодією між навчальними закладами та роботодавцями. Такий підхід дозволяє врахувати потреби ринку праці та підготувати фахівців, які відповідають сучасним вимогам.
Досліджено провідний досвід системи вищої освіти КНР у формуванні професійної компетентності здобувачів. До основних тенденцій вищеозначеного питання у системі освіти КНР віднесено: програми інтернет-освіти; використання сучасних технологій у навчанні; інтерактивні методи навчання; програми стажування; поглиблене вивчення іноземних мов; міжнародна мобільність; розвиток soft skills. Констатовано, що формування професійної компетентності студентів є складним та багатогранним процесом, який потребує комплексного підходу та постійного вдосконалення існуючих методів та засобів підготовки
Застосування технологій доповненої та віртуальної реальності у викладанні іноземних мов
No full textThe article is devoted to analyzing the educational potential of augmented reality (AR) and virtual reality (VR) technologies in teaching foreign languages, specifically in the professional training of future teachers. The possibility and benefits of introducing AR technologies in the system of teachers’ professional training are based on the experience of the discipline «Modern Technologies of Teaching a Foreign Language to Preschool Children», which is taught during the first (bachelor's) level of education to students of the 012 Preschool Education Specialty at the Faculty of Pedagogical Education in Borys Grinchenko Kyiv University. The literature analysis and the description of the empirical experience of the interaction and implementation of AR and VR technologies in the course content are the major research methods used in this article. The article performs an analysis of the advantages and disadvantages of AR and VR technologies in foreign language teaching. The didactic potential of both aforementioned technologies is identified, including the improved learning environment, increased motivation, interaction, and content retention, the richness of multimedia modes, better visualization, and suitability for special learning needs. The article emphasizes the influence on multiple language skills and vocabulary development (vocabulary acquisition, phonics, pronunciation, comprehension, writing, reading, speaking, improved communication, and general learning skills). The data received proves the suitability and benefits of implementing current AR technologies in the professional training of future teachers and language teaching in general, as opposed to VR technologies that are limited due to their drawbacks that outweigh their current advantages, but still allow them to be considered a very powerful tool in the near future. Still, their partial accessibility by learners gives them the right to be used in terms of the realization of individual approaches. As a result of this article, a list of AR and VR technologies that could be used in foreign language teaching is revealed. The perspective of future research could focus on the analysis of specific technologies from AR or VR groupsСтаття присвячена дослідженню освітнього потенціалу технологій доповненої реальності (AR) та віртуальної реальності (VR) у викладанні іноземних мов, зокрема, у професійній підготовці майбутніх учителів. Дослідження базується на досвіді викладання курсу «Сучасні технології навчання дітей дошкільного віку іноземної мови» на першому рівні освіти для студентів спеціальності «Дошкільна освіта». Основні методи дослідження, які використовуються в статті, включають аналіз літератури та опис емпіричного досвіду взаємодії та впровадження технологій AR і VR у зміст означеного курсу. В статті розглянуто переваги та недоліки технологій AR та VR у навчанні іноземних мов. Дослідження виявило дидактичний потенціал обох технологій, зокрема покращене навчальне середовище, підвищення мотивації, взаємодії та утримання матеріалу, багатство мультимедійних режимів, краща візуалізація, придатність для особливих навчальних потреб. Стаття наголошує на впливі AR-технологій на мовні навички та розвиток словникового запасу, зокрема на засвоєння словникового запасу, звукоутворення, вимову, розуміння, письмо, читання, говоріння, покращення комунікативних і загальних навчальних навичок. Отримані дані доводять доцільність та переваги впровадження сучасних AR-технологій у професійну підготовку майбутніх учителів та викладання іноземних мов загалом, на відміну від VR-технологій, які мають свої обмеження, що переважають їх поточні переваги. Тим не менш, VR-технології можна вважати дуже потужним інструментом у найближчому майбутньому. Разом з тим, часткова доступність AR та VR-технологій для тих, хто навчається, дозволяє використовувати їх у процесі реалізації індивідуального підходу. У результаті цієї статті пропонується перелік технологій AR та VR, які можна використовувати у викладанні іноземних мов. Перспективою майбутніх досліджень є аналіз конкретних технологій з групи AR або VR технологій
Теорія конективізму в навчанні питань безпеки та здоров’я в класичних університетах
No full textPlanet Earth, humanity in general and the education system in particular, in the first quarter of the XXI century have faced a large number of problems and situations that require regulation. The use of modern technologies based on connectivism theory in the study of health and safety issues within classical (non-medical) higher education institutions in Ukraine is relevant. The aim of the article was to test the effectiveness of using online learning, e-learning, as well as open educational resources, distance learning technologies based on connectivism theory in teaching health and safety issues in classical universities.
The Internet has now become a huge collaborative learning space. In today’s dynamic theory of learning «connectivism», it is the Internet that has become the main link. Connectivism is a conceptual framework that sees learning as a networked phenomenon influenced by technology and socialisation and learning as a process of pattern recognition. Connectivism emphasises the need to consider, if possible, all the changes that took place yesterday in order to realise new knowledge today and in the future. In the context of safety and health, the need to learn from yesterday’s life experiences to ensure health and safety today and in the future becomes relevant. The article substantiates how connectivism theory can be used to explore issues of safety and health. Many forms of implementation of technologies combining e-learning and open educational services to build a blended learning system in higher education are provided. The first accessible and open educational resource (distance learning course) «My Health» was created to implement quality learning on safety and health issues. The course also uses technology to combine e-learning and open educational services of the educational platforms Coursera, Khanacademy, Canvas, Udemy and Eliademy. Studying health and safety issues based on connectivism theory was implemented using social media; the use of gamification techniques involved performing tasks and exercises and turning them into a competitive game to make learning more interactive. Sites with simulations of different processes engaged students in deep learning that promoted understanding, as opposed to superficial learning that required only memorization.
A post-study survey of both full-time and part-time students showed an increase in academic achievement with the use of e-learning based on connectivism theory. At the same time, the authors draw attention to the need for offline work to build sustainable practical skills in safety and health.
A promising direction remains the development of educational platforms and introduction of open educational services and E-learning in professional training of specialists in other fields of science, creation of high-quality open Ukrainian distance learning courses and services worthy of international level, as well as introduction of mass interactive courses on a modern open Internet platform.Планета Земля, людство загалом і система освіти, зокрема, у першій чверті XXI століття зіштовхнулися з великою кількістю проблем і ситуацій, що потребують регулювання. Актуальним є використання сучасних технологій, що ґрунтуються на теорії конективізму, у вивченні питань здоров’я та безпеки в межах класичних (немедичних) закладах вищої освіти України. Метою статті було перевірити ефективність використання онлайн-навчання, електронного навчання, а також відкритих освітніх ресурсів, дистанційних технологій, що ґрунтуються на теорії конективізму, у навчанні питань безпеки та здоров’я в класичних університетах.
Інтернет сьогодні перетворився на величезний простір спільного навчання. У сучасній динамічній теорії навчання «конективізм» саме Інтернет став головною сполучною ланкою. Конективізм – це концептуальна схема, що розглядає навчання як мережеве явище, на яке впливають технології та соціалізація, а навчання – як процес розпізнавання образів. Конективізм наголошує на необхідності враховувати, за можливості, всі зміни, що відбулися вчора, щоб реалізувати нові знання сьогодні та в майбутньому. У контексті безпеки та здоров’я актуальним стає необхідність вивчення вчорашнього досвіду життя для забезпечення здоров’я та безпеки сьогодні та в майбутньому. У статті обґрунтовано, як теорія конективізму може бути використана для вивчення питань безпеки та здоров’я. Надано безліч форм реалізації технологій поєднання електронного навчання та відкритих освітніх сервісів для побудови системи змішаного навчання в системі вищої освіти. Перший доступний і відкритий освітній ресурс (дистанційний курс) «Моє здоров’я» був створений для реалізації якісного навчання з питань безпеки та здоров’я. У курсі також реалізовано технологію поєднання електронного навчання та відкритих освітніх сервісів освітніх платформ Coursera, Khanacademy, Canvas, Udemy, Eliademy. Вивчення питань здоров’я та безпеки на засадах теорії конективізму реалізовувалося з використанням соціальних мереж; використання методів гейміфікації передбачало виконання завдань і вправ та перетворення їх на змагальну гру, щоб зробити навчання більш інтерактивним. Сайти із симуляцією різних процесів залучали учнів до глибокого навчання, що сприяє розумінню, на відміну від поверхневого навчання, яке вимагає тільки запам’ятовування.
Опитування після навчання студентів очного та заочного навчання засвідчило підвищення рівня успішності при застосуванні електронного навчання на основі теорії конективізму. При цьому авторами звертається увага на необхідність роботи оффлайн для формування стійких практичних навичок з питань безпеки та здоров’я.
Перспективним напрямом залишається розвиток освітніх платформ і впровадження відкритих освітніх сервісів та E-learning у професійну підготовку фахівців інших галузей науки, створення якісних відкритих українських дистанційних курсів і сервісів, гідних міжнародного рівня, а також впровадження на сучасній відкритій інтернет-платформі масових інтерактивних курсів
Cтудентоцентрований підхід у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи
Get PDFThe article concentrates on the theoretical and practical analysis of the student-centered approach. It describes the student-centered approach as a driver of integration of national professional education toward the global standards and as an important factor of mitigating the primary problem of professional training at higher education institutions, namely, overloading with theoretical knowledge and lack of practical skills to apply this knowledge in a professional career.
The author emphasizes that the student-centered approach is a methodological tool for the implementation of the Bologna Process objectives and is listed as one of the tasks in the Standards and guidelines for quality assurance in the European Higher Education Area, the Tuning Educational Structures in Europe project, and the Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2022-2032.
The article identifies the key elements of the concept of student-centeredness, drafts ways to implement a student-centered approach in training programs for future teachers through innovative technologies (personality-oriented teaching, critical thinking development technology, problem-based and differentiated learning technology, interactive learning technologies, developmental learning technologies, information and computer technologies, project-based learning technologies, creative personality formation technologies, learning through play technologies).
Special attention has been focused on methods of stimulating and increasing motivation to study (emotional, cognitive, volitional, and social), which may be employed during seminars and practical classes with future primary education specialists.
It has been demonstrated that the application of the student-centeredness principle in the process of professional training of future teachers contributes to the development and self-development of their personality, taking into account their individual traits as a subject of learning and practical activity in the process of applying pedagogical technologies.Стаття присвячена теоретико-практичному аналізу студентоцентрованого підходу. Зазначено, що студентоцентрований підхід спрямовує інтеграцію вітчизняної професійної освіти до світових стандартів та сприяє вирішенню головної проблеми професійної підготовки в закладах вищої освіти – перевантаження теоретичними знаннями та брак практичних умінь застосовувати їх в професійній діяльності.
Автором зазначено, що студентоцентрований підхід є методологічним інструментом реалізації цілей Болонського процесу, одним із завдань Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти, проекту Тюнінг – «Гармонізація освітянських структур в Європі», Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.
У статті виокремлено основні елементи концепції студентоцентризму, окреслено шляхи реалізації студентоцентрованого підходу у програмі підготовки майбутнього вчителя за допомогою інноваційних технологій (особистісно орієнтованого навчання, технологію розвитку критичного мислення, технологію проблемного та диференційованого навчання, інтерактивні технології навчання, технології розвивального навчання, інформаційно-комп’ютерні технології, проєктні технології навчання, технології формування творчої особистості, ігрові технології навчання).
Акцентовано увагу на методах стимулювання та підвищення мотивації до навчання (емоційного, пізнавального, вольового та соціального характеру) які варто використовувати під час семінарських та практичних занять з майбутніми фахівцями початкової освіти.
Доведено, що принцип студентоцентричності у процесі професійної підготовки майбутніх учителів сприяє розвитку та саморозвитку особистості майбутнього вчителя, враховуючи його індивідуальні особливості як суб’єкта пізнання та предметної діяльності у процесі застосування педагогічних технологій.
 
Стан сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі ВВНЗ
Get PDFThe article examines certain features of the training of future military intelligence officers, taking into account the specifics of their future professional activity, the organization of the educational process, and the conceptual principles of their training in higher military educational institutions. The state of formation of the professional competence of future military intelligence specialists in the informational and educational environment of HMEI was clarified. The purpose of the article is to study the state of formation of professional competence of future military intelligence specialists in the information and educational environment of HMEI The research, in accordance with the tasks and the verification of the initial assumptions, used the following research methods that complemented each other: conversations, analysis, synthesis, comparison, induction, deduction, generalization, systematization, interviewing, questionnaires, testing, diagnostics to study the state problems and ascertaining the state of formation of professional competence of future specialists. The results. It has been found that the professional training of future military intelligence specialists at a higher military educational institution needs further adjustment, identification of organizational and pedagogical conditions for the formation of professional competence of future military intelligence specialists in the information and educational environment of HMEI, improvement of the information and educational environment of HMEI, improvement of the implementation of digital technologies in the organization of the educational process of HMEI, the development of educational and methodological complexes for the training of future military intelligence specialists. Conclusions. Thus, the formation of professional competence of future military intelligence specialists should be oriented towards the creation of a favorable information and educational environment of higher education institutions with the introduction of information and digital tools, interactive teaching methods, updating of educational and methodological support in accordance with the requirements of educational services in the field of military education, improvement of pedagogical psychological approaches to the educational process to acquire thorough professional skills and practical skills for future professional activity.У статті розглянуто певні особливості підготовки майбутніх офіцерів військової розвідки з урахуванням специфіки їх майбутньої професійної діяльності, організації навчально-виховного процесу, концептуальних принципів їх підготовки у вищих військових навчальних закладах. З’ясовано стан сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі вищих військових навчальних закладах. Мета статті полягає в дослідженні стану сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі вищих військових навчальних закладах. У дослідженні, згідно з поставленими завданнями і перевіркою вихідних припущень, використовувались наступні методи дослідження, що взаємодоповнювали один одного: бесіди, аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації, інтерв’ювання, анкетування, тестування, діагностики для вивчення стану проблеми та констатації стану сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців. Результати. З’ясовано, що професійну підготовку майбутніх фахівців військової розвідки у вищому військовому навчальному закладі потребує подальшого коригування, виявлення організаційно-педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі вищих військових навчальних закладах, удосконалення інформаційно-освітнього середовища вищих військових навчальних закладах, удосконалення впровадження цифрових технологій в організацію освітнього процесу вищих військових навчальних закладах, розроблення навчально-методичних комплексів для підготовки майбутніх фахівців військової розвідки. Висновки. Таким чином, формування фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки має бути зорієнтованим на створення сприятливого інформаційно-освітнього середовища вищих військових навчальних закладах із упровадженням інформаційно-цифрового інструментарію, інтерактивних методів навчання, оновленням навчально-методичного забезпечення відповідно до вимог освітніх послуг у галузі військової освіти, удосконаленням педагогічно-психологічних підходів освітнього процесу на здобуття ґрунтовних фахових вмінь й практичних навичок до майбутньої професійної діяльності
Специфіка підготовки інтелектуальної еліти у Республіці Сингапур
Get PDFThis article analyzes the key directions of Singapore's educational policy from primary to university education. It presents the peculiarities of preparing and nurturing the country's intellectual elite. The article highlights the models of education in Singapore at various stages of the educational journey and their role in shaping a new competitive generation. The main features of the current system are described, including an educational system offering various types of schools and programs, a curriculum that promotes individual and interdisciplinary learning, and a shift in the role of teachers from mere knowledge and information transmitters to mentors who facilitate student learning through creative and student-centered activities. The main criteria for the success of the Singaporean education system are outlined, including high educational standards, support for students at all levels of education, the preparation of professional experts, and meritocracy. It is emphasized that pedagogical education in Singapore is considered an essential component of national policy and an investment in the future.
The research identifies the primary goals of Singapore's educational policy, including raising the nation's education level, creating a conducive environment for the development of talented students, and supporting scientific research and innovation.
The research methodology was based on the collection of information, analysis of official documents, statistical data and observations in the field of education in Singapore, for a detailed consideration of the features of the country's education system. Methods of generalization, induction and deduction, abstraction, search and comparison were used.
The results of the study confirm the success of the Singaporean education system in achieving high standards of education and training qualified professionals. The system actively contributes to the development of the intellectual elite and provides support for gifted students.
Based on these results, it can be concluded that the Singaporean education system serves as an example of an effective model of education and upbringing that contributes to the formation of a competitive generation and the development of the country.
In summary, the research underscores the importance of maintaining high educational standards, the need for comprehensive educational reforms, and innovation in education to achieve success in the modern world.У статті проаналізовано основні напрямки освітньої політики Сингапуру від початкової до вищої освіти. Представлено особливості підготовки й виховання інтелектуальної еліти країни. У статті висвітлено моделі навчання й виховання у Сингапурі на різних етапах освітнього шляху та їх роль у формуванні нового конкурентоспроможного покоління. Описано основні риси поточної системи: освітня система, яка пропонує різні типи шкіл і програм; навчальний план, який сприяє індивідуальному та міждисциплінарному навчанню; зміна ролі вчителів від просто трансляторів знань та інформації до менторів, які сприяють навчанню студентів через творчу та орієнтовану на студента діяльність. Описано основні критерії успішності сингапурської освітньої системи, а саме: високі освітні стандарти, розвиток і підтримка учнів та студентів на всіх етапах навчання, підготовка професіональних фахівців, меритократія. Підкреслено, що педагогічна освіта в Сингапурі розглядається як необхідна складова національної політика та інвестиція в майбутнє.
У дослідженні визначено основні цілі сингапурської освітньої політики, включаючи підвищення рівня освіти нації, підготовки спроможного прошарку інтелектуальної еліти, створення сприятливого середовища для розвитку обдарованих студентів, та підтримку науково-дослідницької та інноваційної діяльності.
Методологія дослідження базувалася зборі інформації, аналізі документів, статистичних даних і спостереженнях у сфері освіти в Сингапурі, для докладного розгляду особливостей освітньої системи країни. Застосовувались методи узагальнення, індукції та дедукції, абстрагування, пошуку та порівняння.
Результати дослідження підтвердили успішність сингапурської освітньої системи в досягненні високих стандартів навчання та підготовці кваліфікованих фахівців, успішної інтелектуальної еліти. Система активно сприяє розвитку інтелектуальної еліти та забезпечує підтримку обдарованих студентів.
На підставі цих результатів можна зробити висновок, що сингапурська освітня система служить прикладом ефективної моделі навчання та виховання, яка сприяє формуванню конкурентоспроможного покоління та розвитку країни. Дослідження вказує на важливість підтримки високих освітніх стандартів, важливості комплексності у освітніх реформах і інноваціях в освіті для досягнення успіху у сучасному світі
Електронні засоби комунікації як засіб дистанційної логопедичної допомоги дорослим, які перенесли інсульт
Get PDFThe article discusses the types of strokes, general statistics and prevalence of strokes in the world and in Ukraine. The survey and tendencies to occurrence in younger people were carried out; the factors of stroke occurrence in young people have been studied. Statistics on the uneven distribution of strokes by gender were analyzed. It has been determined that women are at higher risk of suffering a severe or fatal stroke than men. The main reasons for such statistics are indicated. The main types of speech and language impairments that can occur after cerebral circulatory disorders are analyzed. The leading signs of aphasia, apraxia and dysarthria in adults have been identified. The definition of progressive apraxia of speech is revealed. It is established that these disorders occur due to damage to the language areas of the brain. The advantages of using electronic means of communication in speech-language therapy during quarantine restrictions and martial law in Ukraine are revealed. Software and messengers were characterised, such as Google Meet, Zoom, Teams, and Skype, that are used during distance and/or face-to-face sessions with a speech language pathologist. The main advantages of using these programs and the requirements for a speech language pathologist in the use of electronic means of communication are described. The concept of "social networks" and their impact on the rehabilitation of adult patients is revealed. The positive aspects of using social networks with adults during speech-language therapy, in particular Instagram and Facebook, are highlighted. Mobile applications are described as an additional means of restoring various aspects of speech, language and higher mental functions. It is noted that the current situation in the country, taking into account quarantine restrictions and martial law, can not provide full, continuous and quality speech language therapy in these cases, which leads to the conclusion that the lack of effectiveness of using exclusively traditional methods and techniques to compensate speech and language disorders caused by stroke, and encourages further search for ways to improve it by electronic means of communication. The author sees the need for a research aimed at studying the use of electronic means of communication in speech language therapy for people who have suffered a stroke.У статті розглянуто види інсультів, загальну статистику та поширеність виникнення інсультів у світі та в Україні. Здійснено огляд та констатовано тенденції до його «омолодження»; досліджено фактори виникнення інсультів у молодих людей. Проаналізовано статистику, щодо нерівномірного поширення інсультів за статевою ознакою. Визначено, що жінки мають вищий ризик отримати тяжкий або смертельний результат від інсульту, ніж чоловіки. Зазначено причини такої статистики. Проаналізовано основні типи порушень мовлення, які можуть виникати після порушення мозкового кровообігу. Виділено провідні ознаки афазії, апраксії та дизартрії у дорослих. Представлено визначення прогресуючої апраксії мовлення. Встановлено, що зазначені порушення виникають внаслідок ураження мовленнєвих зон головного мозку. Розкриті переваги використання електронних засобів комунікації у логопедичній допомозі під час карантинних обмежень та воєнного стану в Україні. Схарактеризовано програмне забезпечення, зокрема Google Meet, Zoom, Teams та Skype, що використовуються під час дистанційних та/або очних занять з логопедом. Описані основні переваги використання цих програм та вимоги до логопеда у використанні електронних засобів комунікації. Розкрито поняття «соціальних мереж» та визначено їх вплив на реабілітацію дорослих пацієнтів. Виділено позитивні сторони використання соціальних мереж у роботі з дорослими під час логопедичної допомоги, зокрема Instagram та Facebook. Описано мобільні застосунки, як додатковий засіб відновлення різних сторін мовлення та вищих психічних функцій. Зазначено, що сучасний стан у країні, з урахуванням карантинних обмежень та воєнного стану, не може забезпечувати повноцінне, постійне та якісне надання логопедичної допомоги в означених випадках, що дає підстави дійти висновку про недостатній рівень ефективності застосування виключно традиційних, очних методів та прийомів з метою компенсації порушень мовлення, що виникають внаслідок інсульту, а спонукає на подальший пошук шляхів її удосконалення електронними засобами комунікації. Автор вбачає необхідність у проведенні дослідження, що спрямоване на вивчення застосування електронних засобів комунікації під час логопедичної допомоги особам, які перенесли інсульт
Професійний розвиток вчителів для забезпечення якісної природничо-математичної освіти в умовах війни в Україні
Get PDFThe article highlights the possibilities and features of the professional development of teachers of mathematics and natural sciences in the conditions of war in Ukraine. The study is based on the analysis of the results of a survey of more than 200 teachers of the city of Kyiv regarding the provision of high-quality science and mathematics education in the conditions of war. The results of the study outline the directions of professional development of teachers of natural sciences and mathematics: the introduction of integrated education (STEM), psychological support of participants in the educational process, the use of digital and distance learning technologies, topics on life safety, inclusion, teaching methods New Ukrainian school, including the use of formative assessment, implementation of the State Standard of Basic Secondary Education.
In the conditions of war, mathematics and natural sciences teachers need programs of professional development in distance, face-to-face and mixed forms of education and individual coaching. Digital technologies can help intensify postgraduate teacher education, and make it mobile, diverse, and adaptable in wartime. Educators believe that quality education can be provided under the conditions of the necessary availability of gadgets, access to the Internet, electronic educational resources, digital and distance technologies, blended learning, monitoring of educational achievements and professional development of teachers and unloading of educational programs. More than 60% of the teachers of Kyiv believe that the quality of science and mathematics education has deteriorated, and 7% point to its improvement.
The analysis of interviews and surveys of teachers showed the importance of introducing individual trajectories of teachers' professional development, providing them with psychological and pedagogical support, and consultations in the postgraduate education system. The generalization of the areas of professional development of teachers should be considered in postgraduate pedagogical education for the creation and updating of educational programs for professional development.Стаття висвітлює можливості і особливості професійного розвитку вчителів математики і природничих наук в умовах війни в Україні. Дослідження базується на аналізі результатів опитування більше ніж 200 вчителів міста Києва щодо забезпечення якісної природничо-математичної освіти в умовах війни. Результати дослідження окреслюють напрями професійного розвитку вчителів природничої, математичної галузей: запровадження STEM, психологічна підтримка учасників освітнього процесу, використання цифрових та дистанційних технологій навчання, теми з безпеки життєдіяльності, інклюзії, методики викладання в НУШ, в тому числі використання формувального оцінювання, виконання Державного стандарту базової середньої освіти.
В умовах війни вчителі математики і природничих наук потребують програм професійного розвитку за дистанційною, очною і змішаною формою навчання та індивідуального коучингу. Цифрові технології можуть допомогти інтенсифікувати післядипломну педагогічну освіту, зробити її мобільною, різноманітною та адаптованою в умовах війни. Педагоги вважають, що якісну освіту можна забезпечити за умов необхідної наявності гаджетів, доступу до інтернет, електронних освітніх ресурсів, використання цифрових та дистанційних технологій, змішаного навчання, моніторингу навчальних досягнень та професійного розвитку вчителів і розвантаження навчальних програм. Більшість вчителів наголошують на погіршенні результатів навчання.
Аналіз інтерв'ю та опитування педагогів показав важливість запровадження індивідуальних траєкторій професійного розвитку вчителів, надання їм психолого-педагогічної підтримки, консультацій в системі післядипломної освіти. Узагальнення напрямів професійного розвитку вчителів маже бути враховано в післядипломній педагогічній освіті для створення і оновлення освітніх програм підвищення кваліфікації
Підвищення кваліфікації викладачів університетів з медіа та інформаційної грамотності: український контекст
No full textCurrently, media and information literacy (MIL) has gained considerable significance worldwide and, particularly, in Ukraine. The efficient way to develop the MIL skills of the citizens is through well-trained educators as they help navigate in information and cyberspace. Unfortunately, the issue of MIL upskilling of university educators is paid little attention to. Hence, the researchers addressed the question to clarify the situation.
A qualitative research methodology was applied to find out the current state of the MIL level of university educators and their need for special MIL upskilling training. The methodology included several steps: literature review, preparation of interview questions, observation and communication, interaction in the professional groups of university educators, conducting semi-structured interviews, data analysis, and working out a set of recommendations.
There are several terms that Ukrainian university educators use with the meaning of “media and information literacy” varying from “media education”, and “media competency” to “media training”. Besides, there are different interpretations of the term and different characteristics of a media-literate person. The interviews demonstrated that the level of MIL among most university educators is not sufficient, in their opinion. They realize the benefits of being a media literate person both for personal and professional development. And as a result, most of them are using MIL resources within non-formal and informal education systems. There are appropriate resources in the Ukrainian language to develop or master MIL skills. However, they are mostly for school teachers. Scarce resources are designed for university educators to upskill their MIL. Thus, the conclusion was made on the urgent necessity of Ukrainian university educators in providing special MIL training and in designing corresponding methodical resources. A set of recommendations on three levels (national, institutional, and personal) was offered to satisfy the demand.Нині медіа-інформаційна грамотність (МІГ) набула важливого значення в усьому світі й, зокрема, в Україні. Ефективним способом розвитку навичок МІГ громадян є добре підготовлені вчителі, оскільки вони допомагають орієнтуватися в інформаційному та кібер-просторі. На жаль, питанню підвищення кваліфікації з МІГ викладачів закладів вищої освіти приділяється недостатньо уваги. З огляду на це, автори поставили за мету дослідити особливості підвищення кваліфікації з розвитку МІГ навичок викладачів університетів в Україні.
Для з’ясування сучасного рівня МІГ викладачів ЗВО та їх потреби у спеціальному навчанні, зокрема підвищенні кваліфікації з МІГ було застосовано методологію якісного дослідження. Методологія включала кілька етапів: огляд літератури, підготовка запитань для інтерв’ю, спостереження та спілкування, взаємодія в професійних групах викладачів університету, проведення напів-структурованих інтерв’ю, аналіз отриманих даних і напрацювання низки рекомендацій.
Проаналізовано кілька термінів, які використовуються викладачами українських університетів для позначення концепту «медіа та інформаційна грамотність»: від «медіа освіта», «медіа компетентність», «медіа підготовка». Крім того, існують різні тлумачення терміну та різні характеристики медіаграмотної людини. В результаті проведення інтерв’ю з викладачами кількох українських університетів було з’ясовано, що рівень медіа та інформаційної грамотності більшості викладачів ЗВО, на їхню думку, є недостатнім, попри те, що вони усвідомлюють переваги МІГ як для особистого, так і для професійного розвитку. Як наслідок, більшість із них використовують ресурси МІГ в системах неформальної та інформальної освіти. Серйозним викликом для викладачів ЗВО стає відсутність відповідних медіа та інформаційних освітніх ресурсів українською мовою саме для викладачів закладів вищої освіти. Наявні методичні ресурси здебільшого розраховано на шкільних учителів. Результати дослідження дали підстави для висновку про нагальну потребу у проведенні спеціального МІГ навчання в межах курсів підвищеня кваліфікації для викладачів українських ЗВО та про необхідність розробки відповідних методичних ресурсів, орієнтованих на потреби вищої освіти. Авторами було розроблено набір рекомендацій на трьох рівнях (національному, інституційному та індивідуальному) для подолання викликів та задоволення МІГ потреб викладачів
Інтеграція технологій доповненої та віртуальної реальності з адаптивними системами навчання: аналіз концептуальних моделей
Get PDFAugmented reality (AR) and virtual reality (VR) are increasingly utilized in education to provide interactive and engaging learning experiences. However, most applications do not fully exploit the potential of AR/VR technologies for adaptive and personalized learning. This paper analyzes five recent conceptual models that integrate adaptive techniques into AR/VR educational systems to identify their core components and capabilities.
All reviewed models incorporate a user profile, content repository, interaction data, environment representation, and device components. Detailed user information is collected, including demographics, knowledge levels, cognitive characteristics, sensory-motor abilities, and emotional-motivational factors. This enables adapting AR/VR content to individual learners' needs, styles, and states.
Two key adaptation-influencing components were identified across the models - the environment and the user adaptation mechanism based on the user model. Additional components depend on the service level and specifics of the device. For mobile applications, cloud computing enables optimal processing of objects, location, and human data.
The analysis determined these models provide a strong conceptual basis for adaptive AR/VR learning systems. However, further research is needed to develop a universal framework considering domain specifics. An ontological approach should be employed to allow customization for particular educational contexts. This could significantly enhance the state of adaptive AR/VR learning systems.
Existing conceptual models incorporate promising techniques but lack holistic frameworks tailored to educational domains. Developing such frameworks is essential to advance research and practice in adaptive AR/VR learning. The analysis and findings presented provide a foundation to guide future efforts in designing and evaluating adaptive AR/VR educational systems.Технології доповненої (AR) та віртуальної (VR) реальності все частіше використовуються в освіті для створення інтерактивного та захоплюючого досвіду навчання. Проте, більшість додатків не використовують повною мірою потенціал технологій AR/VR для адаптивного та персоналізованого навчання. Ця стаття аналізує п'ять нещодавно запропонованих концептуальних моделей, які інтегрують адаптивні методики в освітні системи AR/VR, щоб визначити їх основні компоненти та можливості.
Всі проаналізовані моделі включають профіль користувача, сховище контенту, дані про взаємодію, представлення середовища та компоненти пристроїв. Збирається детальна інформація про користувача, включаючи демографічні дані, рівень знань, когнітивні характеристики, сенсорно-моторні здібності та емоційно-мотиваційні чинники. Це дозволяє адаптувати контент AR/VR до індивідуальних потреб, стилів та станів здобувачів вищої освіти.
У всіх моделях було визначено два ключові компоненти впливу на адаптацію - середовище та механізм адаптації користувача на основі моделі користувача. Додаткові компоненти залежать від рівня обслуговування та особливостей пристрою. Для мобільних додатків хмарні обчислення дозволяють оптимізувати обробку даних про об'єкти, місце розташування та людину.
У дослідженні визначено, що ці моделі забезпечують ґрунтовну концептуальну основу для адаптивних систем навчання AR/VR. Проте, необхідні подальші дослідження для розробки універсальної структури з урахуванням специфіки предметної області. Слід застосовувати онтологічний підхід, щоб дозволити адаптацію для конкретних освітніх контекстів. Це могло б значно покращити стан адаптивних систем навчання AR/VR.
Існуючі концептуальні моделі включають багатообіцяючі методики, але не мають цілісних структур, адаптованих до освітніх галузей. Розробка таких структур є важливою для просування досліджень та практики адаптивного навчання AR/VR. Представлений аналіз та результати закладають фундамент для майбутніх досліджень у проектуванні та оцінці адаптивних освітніх систем AR/VR