Osvitologichnij Diskurs (E-Journal - Borys Grinchenko Kiev University) / Освітологічний дискурс (Київський університет імені Бориса Грінченка)
Not a member yet
716 research outputs found
Sort by
Огляд наукових підходів до використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі
Get PDFCurrently, the development of technologies affects all spheres of society. Artificial intelligence technologies are intensively developing and are beginning to be actively used to solve various problems both at the everyday and at the scientific level. Accordingly, there are discussions in the pedagogical circle about the possibilities of using artificial intelligence to solve educational tasks: from finding educational material, translating educational material into another language, creating a curriculum, computer presentation for an educational session, creating a computer program or project to communication in another language with an IA-assistant (Artificial Intelligence). That is, a scientific and pedagogical worker can delegate the performance of certain tasks to artificial intelligence technologies (but with further verification of the completed tasks by artificial intelligence technologies) and reduce his time for preparing for educational classes. Increasingly, scientists emphasize the possibility of using artificial intelligence technologies in the educational process and the need to train scientific and pedagogical workers to use artificial intelligence.
Accordingly, the purpose of the article was to analyze the concept of "artificial intelligence" and describe existing scientific approaches to the use of artificial intelligence in the educational process. The methodology of the research was the analysis of the concept of "artificial intelligence" by both Ukrainian and foreign scientists, analysis of scientific approaches, explanation, comparison and systematization of directions, advantages, disadvantages of using artificial intelligence in education.
The definition of the concept of "artificial intelligence" by both Ukrainian and foreign scientists is presented. We defined the concept of "artificial intelligence" as an information technology that ensures the performance of certain complex intellectual tasks. Examples of artificial intelligence technologies that can be used in the educational process include: Anima, Grammarly, CENTURY, IntelliMetric, API DeepL, OpenArt, GodeRabbit, etc.
The areas of use of artificial intelligence in education are described and highlighted: individualized training, intelligent training systems, automated assessment, group training. The advantages and disadvantages of using artificial intelligence in the educational process are characterized.
The results of the study emphasize the importance of studying and using artificial intelligence in the educational process, because this technology is developing rapidly, has prospects for further active development and is used in various spheres of human activity: scientific, medical, military, pedagogical, industrial, household, etc.Наразі розвиток технологій впливає на всі сфери діяльності суспільства. Технології штучного інтелекту інтенсивно розвиваються і починають активно використовуватися для вирішення різноманітних проблем як на побутовому рівні, так і на науковому. Відповідно ведуться обговорення в педагогічному колі про можливості використання штучного інтелекту для розв’язання освітніх завдань: від пошуку навчального матеріалу, перекладу навчального матеріалу на іншу мову, створення навчальної програми, комп’ютерної презентації до навчального заняття, створення комп’ютерної програми або проєкту до спілкування на іншій мові з IA-асистентом (Artificial Intelligence). Тобто науково-педагогічний працівник може делегувати виконання певних завдань технологіям штучного інтелекту (але з подальшої перевіркою виконаних завдань технологіями штучного інтелекту) та скоротити свій час на підготовку до навчальних занять. Усе частіше вчені наголошують про можливість використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі та необхідність підготовки науково-педагогічних працівників до використання штучного інтелекту.
Відповідно метою статті стало аналіз поняття «штучний інтелект» та опис існуючих наукових підходів до використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Методологією дослідження виступили аналіз поняття «штучний інтелект» як українськими, так і закордонними вченими, аналіз наукових підходів, пояснення, порівняння і систематизація напрямів, переваг, недоліків використання штучного інтелекту в освіті.
Наведено визначення поняття «штучний інтелект» як українськими, так і закордонними вченими. Нами визначено поняття «штучний інтелект» як інформаційна технологія, яка забезпечує виконання певних складних інтелектуальних завдань. Наведено приклади технологій штучного інтелекту, які можна використовувати в освітньому процесі, зокрема: Anima, Grammarly, CENTURY, IntelliMetric, API DeepL, OpenArt, GodeRabbit тощо.
Описано і виділено напрями використання штучного інтелекту в освіті: індивідуалізоване навчання, інтелектуальні системи навчання, автоматизоване оцінювання, групове навчання. Схарактеризовано переваги і недоліки використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
Результати дослідження підкреслюють важливість вивчення та використання штучного інтелекту в освітньому процесі, адже ця технологія швидко розвивається, має перспективи на подальший активний розвиток і використовується у різних сферах людської діяльності: науковій, медичній, військовій, педагогічній, виробничій, побутовій тощо.
 
Актуальність сучасних наукових розвідок у педагогіці: україно-польський дискурс
Get PDFThe article provides a comparative analysis of the scientific investigations of Polish and Ukrainian scientists regarding the subject matter and content of modern pedagogical research. New challenges, the world crisis, a full-scale war in Ukraine - in one way or another influence the choice of research topics, determine their timeliness and expediency. It is noted that a wide interdisciplinary pedagogical approach to solving educational problems is clearly observed in Polish research. According to the thematic direction, scientific investigations have an applied nature, meet the demands of science and society. At the same time, the subject matter of scientific issues of domestic pedagogical research is mainly local in nature and does not fully correlate with modern social demands. It was concluded that it is needed to develop methodological foundations of pedagogy in conditions of instability and transgressivity. A list of pedagogical topics that are relevant for study in these conditions is presented.У статті проведено порівняльний аналіз наукових розвідок польських і українських учених щодо тематики та змісту сучасних педагогічних досліджень. Нові виклики, світова криза, повномасштабна війна в Україні – так чи інакше впливають на вибір тем досліджень, визначають їхню своєчасність і доцільність. Зазначено, що у польських дослідженнях чітко прослідковується широкий міждисциплінарний педагогічний підхід до вирішення освітніх проблем. За своїм тематичним спрямуванням наукові розвідки мають прикладний характер, відповідають запитам науки та суспільства. При цьому тематика наукової проблематики вітчизняних педагогічних досліджень має переважно локальний характер та не в повній мірі корелюється з сучасними суспільними запитами. Зроблено висновок щодо необхідності розробки методологічних основ педагогіки в умовах нестабільності і трансгресивності. Представлено перелік педагогічних тем, які є актуальними для вивчення в цих умовах. 
Соціальний потенціал вчителів у професійному середовищі
Get PDFThe article presents the results of a study on the social potential of teachers in a professional environment. Social potential was understood as intangible resources of commitment, trust, norms of reciprocity and networks of personal connections among teachers that enable cooperation and exchange of knowledge. The research concept was based on the theory of social capital, which has been popular for some time in economics and politics, but also in the social sciences.
It is clarified that in the education system in the current conditions of formation of a new information society, the role and importance of the teacher’s social potential is increasing. Therefore, the work of a modern teacher takes place in the context of the expectations that society places on him or her. The study distinguished four main variables: participation and cooperation, interpersonal relationships and communication, trust and credibility, reciprocity and loyalty. The results reveal the division of the respondents into two groups. The first of them are teachers who, in their assessments, create a positive image of their own social potential, especially in the case of participation, involvement and cooperation. The second group are teachers who are more skeptical and ambivalent. This is especially visible in the dimensions of reciprocity and loyalty as well as relationships and communication. Teachers do not strive to evaluate their own environment negatively. Perhaps they do not notice or do not want to notice uncomfortable, difficult or conflicting issues. It can therefore be assumed that this is a confirmation of the façade and superficiality of behavior and relationships among teachers, and the desire to maintain a safe status quo.У статті представлено результати дослідження проблеми соціального потенціалу вчителів у професійному середовищі. Під соціальним потенціалом ми розуміємо нематеріальні ресурси вподобання, довіра, норми спілкування та особисті зв’язків між вчителями, які уможливлюють співпрацю та обмін знаннями між ними.
Зясовано, що у системі освіти в сучасних умовах формування нового інформаційного суспільства зростає роль і значення соціального потенціалу вчителя. Тому праця сучасного педагога відбувається в контексті очікувань, які покладає на нього суспільство. Під час нашого дослідження було використано теорію соціального капіталу, яка вже певний час функціонує в економіці та політиці, а також у соціальних науках. У нашому дослідженні виокремлено чотири основні змінні, які визначають соціальний потенціал учителів: участь та взаємодія, міжособистісні стосунки та комунікація, довіра та надійність, взаємність та лояльність. Результати дослідження показують, що респонденти поділяються на дві групи. Перша - це вчителі, які в своїх оцінках створюють позитивний образ власного соціального потенціалу, особливо у випадках їхньої участі, залучення та взаємодії у професійному середовищі. Друга група - вчителі з більш скептичним та амбівалентним ставленням. Це особливо помітно у процесах взаємодії та лояльності, стосунків і спілкування. Вчителі не ставлять собі за мету негативно оцінювати власне оточення. Можливо, вони не помічають або не хочуть помічати незручних, складних та конфліктних ситуацій.. Тому можна припустити, що це є підтвердженням феномену фасадності та поверховості поведінки і стосунків серед вчителів, прагненням зберегти безпечний status quo
Інноваційні підходи до формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах України
Get PDFThe article analyses and summarises the experience of applying innovative approaches to the formation of managerial competence of future officers of communications units in the process of professional training in higher military education institutions in Ukraine. It is determined that the training methods and the technology for the formation of managerial competence of future officers of communications units are determined taking into account the functions of managerial activity of the officers of the specified units and the set of managerial qualities that need to be improved in order to form a complex of components of the managerial competence of a qualified head of a military unit. The authors characterised the peculiarities of the formation of management competence of future officers through the use in the educational process of higher military education institutions in Ukraine: professional (command and staff) games, training based on simulation modeling; information and communication technologies; training technologies and facilitation methods; problem-based learning and situational approach, which ensures the integrity, continuity and professional orientation of the educational process in higher military education institutions in Ukraine regarding the formation of managerial competence of future officers of communications units. It was found that the use of simulation modeling systems in the training of military specialists allows: to significantly reduce the cost of tactical, tactical-special and other exercises, which are carried out in a real dimension on training grounds; to diversify the possible scenarios of combat operations, which will allow to achieve a wide range of training goals and practice tactics and techniques of actions that are difficult to reproduce in a real environment and require certain auxiliary equipment, carry risks to environmental safety and the life and health of military personnel; to increase the level of tactical training of commanders of various ranks, which in the future can save the lives and health of servicemen during real combat operations. Keywords: managerial competence, approaches, future officers of communications units, professional training, higher military education institution.У статті узагальнено та проаналізовано досвід застосування інноваційних підходів до формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку в процесі професійної підготовки у вищих військових навчальних закладах України. Визначено, що методи навчання та технологія формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку визначаються з урахуванням функцій управлінської діяльності офіцерів зазначених підрозділів і сукупності управлінських якостей, які потрібно вдосконалити, щоб сформувати комплекс компонентів управлінської компетентності кваліфікованого керівника військового підрозділу. Авторами схарактеризовано особливості формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів через застосування в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів України: ділових (командно-штабних) ігор, навчання на основі імітаційного моделювання; інформаційно-комунікативних технологій; тренінгових технологій і методів фасилітації; проблемного навчання та ситуаційного підходу, що забезпечує цілісність, безперервність й професійну орієнтованість освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах України щодо формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку. Виявлено, що застосування систем імітаційного моделювання у підготовці військових фахівців дозволяє: значно скоротити вартість тактичних, тактико-спеціальних та інших навчань, які проводяться в реальному вимірі на полігонах; урізноманітнити можливі сценарії бойових операцій, що дозволить досягти широкого спектру навчальних цілей та відпрацювати тактику й прийоми дій, які важко відтворити в реальному середовищі та вимагають певного допоміжного обладнання, несуть ризики екологічній безпеці та життю і здоров’ю військовослужбовців; підвищити рівень тактичної підготовки командирів різної ланки, що в подальшому може зберегти життя та здоров’я військовослужбовців під час реальних бойових дій. Розглянуто специфіку застосування інноваційних засобів для підготовки офіцерів підрозділів зв’язку. Проводиться низка професійно орієнтованих тренінгів, а також розгорнуто та впроваджено навчально-тренувальний комплекс із програмною платформою, що забезпечує контроль фізичного, програмного та віртуального середовища. Цей комплекс дозволяє впроваджувати та керувати сценаріями проведення тренувань і практичних вправ за напрямом захисту інформації та кіберзахисту, зокрема з можливістю віддаленого підключеннякористувачів з інших військових частин та організацій. Застосування зазначених інноваційних засобів відбувається в межах формальної, неформальної та інформальної освіти, водночас вони мають різний рівень впливу на формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку
Застосування чат-ботів зі штучним інтелектом у навчанні іноземних мов як інноваційної інтерактивної технології
No full textThe article explores the didactic potential of the use of artificial intelligence technologies, specifically chatbots, in teaching foreign languages. It delves into the advantages of integrating chatbots into the foreign language learning process, based on the experience of teaching the “Foreign Language (English)” discipline to the first-year students of the 024 Choreography speciality of the Faculty of Musical Art and Choreography, and the 022 Design speciality of the Faculty of Fine Arts and Design at Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University. While highlighting the educational benefits and interactive nature of chatbots, it also addresses their drawbacks and suggests methods to mitigate potential negative consequences such as academic integrity violations and copyright issues like plagiarism. The article offers advice on appropriate usage and adheres to relevant policies. Moreover, it provides practical examples of using chatbots in teaching foreign languages based on the use of Mizou software. The study is a theoretical research article employing general scientific analytic methods such as synthesis, generalization, and systematization. It includes a review of the related literature on the stated problem as well as an overview of the empirical experience of the introduction of chatbots in the “Foreign Language (English)” discipline. The paper defines the didactic potential of the Mizou by providing a general overview of the functions and modes of the aforementioned software and drives a reader through the personalized chatbot process of creation and customization. The provided research highlights the necessity of further investigation of the implementation of artificial intelligence chatbots as an innovative interactive technology with significant didactic potential that should be empirically tested and analysed.Стаття присвячена аналізу дидактичного потенціалу застосування технологій штучного інтелекту, зокрема чат-ботів, у навчанні іноземних мов. На основі досвіду викладання дисципліни «Іноземна мова (англійська)» студентам І курсу спеціальності 024 «Хореографія» Факультету музичного мистецтва та хореографії та 022 «Дизайн» Факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського столичного університету імені Бориса Грінченка описано переваги впровадження чат-ботів у процес оволодіння іноземними мовами. Розкриваючи освітній потенціал чат-ботів, їх інтерактивний характер, розглядаються недоліки застосування інноваційних технологій, а також шляхи мінімізації їх можливих негативних наслідків у частині порушення аспектів дотримання академічної доброчесності, таких як плагіат та авторське право. Надаються поради щодо дотримання політик та правил їх належного застосування. Наведено практичні приклади застосування чат-ботів у навчанні іноземних мов на основі застосування програмного забезпечення Mizou. Представлена робота є теоретичною дослідницькою статтею із застосуванням загальнонаукових аналітичних методів (синтез, узагальнення, систематизація), яка містить огляд відповідної літератури із зазначеної проблематики та огляд емпіричного досвіду впровадження чат-ботів у викладання дисципліни «Іноземна мова (англійська)». Стаття визначає дидактичний потенціал Mizou шляхом надання загального огляду функцій і режимів вищезгаданого програмного забезпечення та проводить читача через персоналізований процес створення та налаштування чат-бота. Представлена стаття підкреслює необхідність подальшого дослідження впровадження чат-ботів зі штучним інтелектом як інноваційної інтерактивної технології зі значним дидактичним потенціалом, що потребує емпіричної перевірки та аналізу.
Взаємозв’язок психологічного добробуту і професійної самоефективності старшокласників та студентів в умовах війни
Get PDFThe article, based on the analysis of scientific publications, states that psychological well-being and professional self-efficacy are personal and value formations, as they integrate accumulated experience, actual ways of self-realization, goals, and directions of self-development in the future. It was also established that psychological well-being and self-efficacy have pronounced connections, which allows them to be considered as mutually determined and mutually reinforcing phenomena.
The data of the empirical study show that in the conditions of military operations, high school students and students demonstrate rather low indicators of psychological well-being and professional self-efficacy, the connections between which are rather weak. Correlational and factor analyzes have identified a number of constructs on the basis of which it is possible to begin the formation of that can be used to initiate a relationship and mutual reinforcement of psychological between well-being and professional self-efficacy. These are indicators of psychological well-being such as «personal growth» and «purpose in life» as well as professional self-efficacy – including «resistance to failure, overcoming adversity and will».
Since in the conditions of war it is hardly possible to directly influence the improvement of psychological well-being, professional self-efficacy training can be considered as a method of indirectly promoting the psychological well-being of students. It should include exercises aimed at personal and professional development, in particular at reflecting on life goals and specifying plans for their implementation in the near (current plans), medium and long term. As a result, the educational space of the university should become an environment in which each educational and professional achievement of students will contribute to the growth of their psychological well-being, and the latter will encourage them to new achievements in personal and professional development.У статті на основі аналізу наукових публікацій констатується, що психологічний добробут і професійна самоефективність є особистісно-ціннісними утвореннями, оскільки інтегрують накопичений досвід, актуальні способи самоздійснення, цілі та напрями саморозвитку в майбутньому. Встановлено також, що психологічний добробут і самоефективність мають виражені зв’язки, що дозволяє розглядати їх як взаємообумовлені і взаємопідкріплювані феномени.
Дані емпіричного дослідження показують, що в умовах воєнних дій старшокласники і студенти демонструють доволі низькі показники психологічного добробуту і професійної самоефективності, зв’язки між якими є досить слабкими. Кореляційний і факторний аналізи виявили конструкти, на основі яких можна розпочинати формування взаємозв’язку і взаємопідкріплення психологічного добробуту і професійної самоефективності. Це показники психологічного добробуту «особистісне зростання» і «цілі в житті» та професійної самоефективності – «стійкість до невдач, долання і воля».
Оскільки в умовах війни навряд чи можливо прямо впливати на підвищення психологічного добробуту, то тренінг професійної самоефективності можна розглядати як метод непрямого сприяння психологічному добробуту студентів. Він має включати вправи, спрямовані на особистісно-професійний розвиток, зокрема на рефлексію життєвих цілей і конкретизацію планів із їх реалізації на близьку (поточні плани), середню і далеку перспективу. У результаті освітній простір університету має стати середовищем, в якому кожне навчально-професійне досягнення студентів сприятиме зростанню їхнього психологічного добробуту, а останнє спонукатиме їх до нових досягнень в особистісно-професійному розвитку
Штучний інтелект в освіті: використання без порушення принципів академічної чесності
Get PDFThe article substantiates the relevance of issues related to the development of artificial intelligence, which allowed to form a clear understanding of modern AI tools. The prerequisites for the emergence and features of artificial intelligence as an international product are summarized. The author analyzes current trends in the field of artificial intelligence technologies. A list of popular AI technologies is presented and the current state of application of AI technologies by higher education students is determined. The article presents the results of a survey of higher education students of the Faculty of Pedagogical Education of Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University. The peculiarities of the use of artificial intelligence technologies by higher education students are determined. The advantages and negative consequences of the use of artificial intelligence in the education system are considered. The key issues related to the ethics of using AI in accordance with the principles and norms of academic integrity are describedУ статті обґрунтовано актуальність питань, пов’язаних з розвитком штучного інтелекту, що дозволило сформувати чітке розуміння сучасних інструментів ШІ. Узагальнено передумови виникнення та особливості штучного інтелекту як міжнародного продукту. Здійснено аналіз сучасних тенденцій у сфері технологій штучного інтелекту. Подано перелік популярних технологій штучного інтелекту та з’ясовано сучасний стан застосування технологій штучного інтелекту здобувачами вищої освіти. У статті представлено результати опитування здобувачів вищої освіти Факультету педагогічної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Визначено особливості застосування технологій штучного інтелекту здобувачами вищої освіти. Розглянуто переваги та негативні наслідки використання штучного інтелекту в системі освіти. Описані ключові питання, пов’язані з етикою використання ШІ дотримуючись принципів та норм академічної доброчесності
Роль цифрових технологій у збереженні ментального здоров'я викладачів іноземної мови
Get PDFThe article examines the complex and multifaceted role of digital technologies in maintaining and preserving the mental health of foreign language teachers. In the context of the constantly growing use of digital tools in the educational process, the study opens a discussion about how digitalization affects the efficiency, organization and quality of work of foreign language teachers. On the one hand, digital tools open up new horizons for pedagogical practice, giving teachers access to a variety of educational resources, innovative teaching methods, and tools for effective time and materials management. This, in turn, can contribute to an increase in overall efficiency and job satisfaction, as well as provide new opportunities for professional development. However, along with the benefits of digital technologies, the article also draws attention to their potential risks and negative consequences. In particular, it focuses on issues such as digital burnout caused by excessive use of technology, feelings of isolation due to the reduction of direct interpersonal contacts and the risk of information overload. The article examines how these factors can negatively affect the psychological well-being of foreign language teachers, causing stress and a decrease in professional motivation. The authors emphasize the importance of providing effective psychological support, which can be a key element in preventing and solving these problems.
The paper also highlights the need for further research in this area, emphasizing the importance of developing new strategies and approaches that can contribute to a better understanding and resolution of digital challenges. In particular, the authors call for research into the effectiveness of various methods of psychological support, the study of the impact of digital technologies on various aspects of mental health, and the development of holistic programs that include digital literacy training, stress management strategies, and techniques for supporting social interaction.
In general, the aim of these studies is not only to improve the quality of the professional life of foreign language teachers, but also to ensure their general well-being in a rapidly changing digital world. The authors emphasize that such research is important not only for maintaining the individual health of teachers, but also for ensuring the sustainable development of educational institutions as a whole.Стаття детально розглядає складну та багатогранну роль цифрових технологій у підтримці та збереженні ментального здоров'я викладачів іноземних мов. У контексті невпинно зростаючого використання цифрових інструментів у освітньому процесі, дослідження відкриває дискусію про те, як цифровізація впливає на ефективність, організацію та якість роботи викладачів іноземних мов. З одного боку, цифрові технології відкривають нові горизонти для педагогічної практики, надаючи викладачам доступ до різноманітних освітніх ресурсів, інноваційних методик навчання та інструментів для ефективного управління часом та матеріалами. Це, в свою чергу, може сприяти підвищенню загальної ефективності та задоволення від роботи, а також надати нові можливості для професійного розвитку. Однак, разом з перевагами цифрових технологій, стаття також звертає увагу на їх потенційні ризики та негативні наслідки. Зокрема, акцентується на таких проблемах, як цифрове вигорання, викликане надмірним використанням технологій, відчуття ізоляції через зменшення безпосередніх міжособистісних контактів, а також ризик перенавантаження інформацією. Стаття розглядає, як ці фактори можуть негативно впливати на психологічне благополуччя викладачів іноземних мов, викликаючи стрес та зниження професійної мотивації. Автори підкреслюють важливість надання ефективної психологічної підтримки, яка може стати ключовим елементом у попередженні та вирішенні цих проблем.
Стаття також висвітлює потребу в подальших дослідженнях у цій області, акцентуючи на важливості розробки нових стратегій та підходів, що можуть сприяти кращому розумінню та вирішенню цифрових викликів. Зокрема, автори закликають до дослідження ефективності різних методів психологічної підтримки, вивчення впливу цифрових технологій на різні аспекти ментального здоров'я та розробки цілісних програм, що включають навчання цифровій грамотності, стратегії управління стресом та методики підтримки соціального взаємозв'язку.
Загалом, метою цих досліджень є не лише підвищення якості професійного життя викладачів іноземних мов, але й забезпечення їхнього загального благополуччя у швидко змінюваному цифровому світі. Автори підкреслюють, що такі дослідження важливі не тільки для підтримки індивідуального здоров'я викладачів, але й для забезпечення сталого розвитку освітніх установ у цілому
Методи викладання та педагогічні особливості організації навчального процесу студентських газетних редакцій
Get PDFIn the article the peculiarities of the organization of educational process of preparing and publishing newspapers by students of the first (bachelor) level of higher education in the specialty «Journalism» are explored, from the point of view of general approaches in the pedagogics of modern higher education.
The professional discussion on the content of journalism education in Ukraine was considered through the prism of needs and challenges of the higher education of our country. The author proposed a personal view on solving the problem through deepening the pedagogical mastery of a modern journalism teacher. Using the example of laboratory classes in the discipline «A Journalistic Craftsmanship» taught on the Faculty of Journalism, Advertising and Publishing of Odesa I. I. Mechnikov National University, the author specified shapes and lines of the pedagogical strategy used to train future journalists through practical and creative activities, which are aimed at preparing and publishing issues of newspapers. The logical content of the algorithm of mutually determined actions of the teacher and learners is shown in detail, not as a traditional dichotomy of «subject-object» education, but as equal actors in a state of cooperation. The text of the article provides a general description of the study of the discipline «A Journalistic Craftsmanship» and describes the order of producing newspapers by students’ editorial boards.
The interactive nature of the form of student education within the laboratory of periodical press has been proven. The pedagogical methods used by principals of the students’ newspaper editorial boards, the peculiarities and conditions of conducting laboratory classes are indicated, the didactic capacity of the content of the educational discipline «A Journalistic Craftsmanship» is systematized. In the conclusions, the author proposed to consider the pedagogical activity of a principal managing a students’ editorial board as it consists of three major components: a professionalization of students’ practical rate, a pedagogical management, a pedagogical mastery. The results of the study will be interesting to managers of the educational process, as well as to the teaching staff of higher education institutions, administrative staff, and specialists in the field of media.В статті з точки зору загальних підходів сучасної педагогіки вищої школи виокремлені особливості організації навчального процесу підготовки та видання газет студентами-здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «журналістика».
Розглянуто професіональну дискусію щодо змісту журналістської освіти в Україні під кутом зору педагогіки вищої школи, запропоновано власний погляд на вирішення проблеми через поглиблення педагогічної майстерності сучасного викладача журналістики. На прикладі лабораторних занять з дисципліни «Журналістська майстерність» факультету журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова розкрито специфіку педагогічної стратегії навчання майбутніх журналістів через практичну творчу діяльність, спрямовану на підготовку, випуск та оприлюднення номерів газет. Детально показаний логічний зміст алгоритму взаємозумовлених дій викладача та здобувачів не як традиційної дихотомії виховання «суб’єкт-об’єкт», а як рівнозначних сторін у стані співробітництва. В тексті статті надано загальну характеристику вивчення дисципліни «Журналістська майстерність» та описана послідовність виробничого процесу в студентських газетних редакціях.
Доведено інтерактивний характер форми навчання студентів у межах лабораторії періодичної преси. Зазначено методи та прийоми роботи керівника студентської газетної редакції, особливості та умови проведення лабораторних занять, систематизовано дидактичний обсяг змісту навчальної дисципліни «Журналістська майстерність». У висновках автор пропонує розглядати педагогічну діяльність викладача-керівника студентської газетної редакції в складі трьох великих компонентів: професіоналізації рівня здобувачів, педагогічного менеджменту, педагогічної майстерності. Результати дослідження представлятимуть інтерес як для менеджерів освітнього процесу, так і викладацького складу закладів вищої освіти, адміністративних співробітників, спеціалістів у сфері медіа
Сучасний стан вивчення проблеми формування професійної ідентичності майбутніх ІТ-фахівців
Get PDFThe article examines professional identity - a psychological formation that is important for ensuring the quality of life, mental well-being, professional self-realization and social success of an individual. The purpose of this material is to study scientific views on the professional identity of an individual and to determine the main features of this phenomenon, which are significant for the formation of the professional identity of future IT specialists in the process of professional training in institutions of higher education. For its implementation, the selection of scientific sources, theoretical analysis of scientific approaches to the problem of professional identity, generalization, systematization of theoretical material, formulation of conclusions were used. The article presents the results of the analysis of scientific works of Ukrainian researchers. It is shown that the main attention is paid to the formation of the professional identity of the individual in the professions of the "human-human" type, the peculiarities of its formation within the boundaries of the "human-technical" professions have not been sufficiently studied. A number of definitions of professional identity, views on its structure, influencing factors and indicators of formation are given. Scientists emphasize that professional identity has personal and social components, is formed under the influence of many factors in the process of communicative, educational, professional-practical and reflective activities. The conducted analysis made it possible to make some theoretical assumptions. In particular, the professional identity of a future IT specialist can be considered as a psychological formation that combines cognitive, motivational, behavioral and value characteristics of an individual, ensures his professional self-determination and professional self-realization in the process of training and further professional activities in the field of information technologies. It includes self-awareness as an IT specialist capable of effectively performing production tasks and as a member of a professional IT community. In the structure of the professional identity of the future IT specialist, the following components can be distinguished: cognitive, motivational-value, emotional-volitional, action-oriented, reflective. The formation of the professional identity of an IT specialist takes place in the course of professional training in educational programs of relevant specialties, and further development in the process of professional activity.У статті розглядається професійна ідентичність – психологічне утворення, яке має важливе значення для забезпечення якості життя, психічного благополуччя, професійної самореалізації та соціальної успішності особистості. Мета даного матеріалу полягає у вивченні наукових поглядів на професійну ідентичність особистості та визначенні основних особливостей цього феномену, значущих для формування професійної ідентичності майбутніх ІТ-фахівців у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти. Для її реалізації застосовано добір наукових джерел, теоретичний аналіз наукових підходів до проблеми професійної ідентичності, узагальнення, систематизація теоретичного матеріалу, формулювання висновків. У статті представлено результати аналізу наукових праць українських дослідників. Показано, що переважна увага приділяється становленню професійної ідентичності особистості у професіях типу «людина-людина», особливості її формування в межах професій «людина-техніка» досліджено недостатньо. Наведено низку визначень професійної ідентичності, погляди на її структуру, фактори впливу та показники сформованості. Науковці наголошують, що професійна ідентичність має особистісний і соціальний компоненти, формується під впливом багатьох факторів у процесі комунікативної, навчальної, професійно-практичної та рефлексивної діяльності. Проведений аналіз дозволив зробити деякі теоретичні припущення. Зокрема, професійну ідентичність майбутнього ІТ-фахівця можна розглядати як психологічне утворення, що поєднує когнітивні, мотиваційні, поведінкові та ціннісні характеристики особистості, забезпечує її професійне самовизначення та професійну самореалізацію у процесі навчання та подальшої професійної діяльності в галузі інформаційних технологій. Вона включає усвідомлення себе ІТ-фахівцем, здатним ефективно виконувати виробничі завдання, та членом професійної ІТ-спільноти. У структурі професійної ідентичності майбутнього ІТ-фахівця можна виділити такі компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий, діяльнісний, рефлексивний. Становлення професійної ідентичності ІТ-фахівця відбувається впродовж професійної підготовки за освітніми програмами відповідних спеціальностей, а подальший розвиток у процесі професійної діяльності