Osvitologichnij Diskurs (E-Journal - Borys Grinchenko Kiev University) / Освітологічний дискурс (Київський університет імені Бориса Грінченка)
Not a member yet
716 research outputs found
Sort by
Імплементація методів фортепіанного навчання у фахову підготовку студентів-вокалістів
Full text linkThe article scientifically substantiates the role of the piano in the professional training of vocal students at the university and proves the appropriateness of applying pianistic methods and techniques in vocal education practice. The scientific and educational-methodological literature on the professional training of university students in piano and vocal classes has been analyzed. Less-researched aspects of this scientific problem have been identified, and tasks for their theoretical justification and practical implementation in the educational process have been outlined. The methods of scientific research, the application of which ensures a comprehensive exploration of the chosen topic, have been determined. The specifics of teaching vocalists in the piano class have been revealed. The basic principles of teaching piano in the university education system have been analyzed. The theoretical and practical aspects of students' educational activities in the piano class have been characterized. A comparison of the tasks of piano training for instrumental students and vocal students has been made. The professional functions of a music instrument teacher at the university (educational, developmental, educational, artistic-creative, and scientific-methodological) have been outlined. The necessity of familiarizing piano instructors with the content of vocal training for students has been proven, with the aim of identifying those types of educational work that require the application of pianistic skills and specific playing techniques. Aspects that teachers should consider to motivate vocal students and professionally guide their piano training have been identified. The necessity of interdisciplinary interaction in shaping the professional competencies of vocal students in the piano class has been argued. Examples of the application of pianistic skills in performing vocal exercises on the piano, which require knowledge from music-theoretical disciplines, have been provided. The methods of piano training for students specializing in "Solo Singing" have been structured, and their pedagogical purpose has been defined. It has been stated that the piano classes for vocal students ensure the implementation of pianistic skills and techniques in the practice of vocal training.У статті науково обґрунтовано роль фортепіано у фаховій підготовці студентів-вокалістів в університеті та доведено доцільність застосування піаністичних методів і прийомів у вокально-освітній практиці. Проаналізовано наукову та навчально-методичну літературу з фахової підготовки студентів університету у фортепіанному та вокальному класах. Виявлено малодосліджені аспекти цієї наукової проблеми та окреслено завдання щодо їх теоретичного обґрунтування і практичного впровадження в освітній процес. Визначено методи наукового дослідження, застосування яких забезпечує різнобічне розкриття обраної теми. Розкрито специфіку навчання вокалістів у класі фортепіано. Проаналізовано базові положення викладання фортепіано в системі університетської освіти. Охарактеризовано теоретичний та практичний аспекти освітньої діяльності студентів у фортепіанному класі. Здійснено порівняння завдань фортепіанної підготовки студентів-інструменталістів та студентів-вокалістів. Окреслено фахові функції викладача музичного інструмента в університеті (навчальну, розвивальну, виховну, художньо-творчу, науково-методичну). Доведено необхідність ознайомлення викладачів фортепіано із змістом вокальної підготовки студентів з метою виявлення тих видів навчальної роботи, які потребують застосування піаністичних навичок і специфічних прийомів гри. Визначено аспекти, які мають урахувати викладачі для мотивації студентів-вокалістів та професійного спрямування їх фортепіанної підготовки. Аргументовано необхідність міждисциплінарної взаємодії у формуванні фахових компетентностей студентів-вокалістів у фортепіанному класі. Наведено приклади застосування піаністичних умінь у виконанні на фортепіано вокальних вправ, які потребують залучення знань з музично-теоретичних дисциплін. Структуровано методи фортепіанного навчання студентів спеціальності «Сольний спів» та визначено їх педагогічне призначення. Констатовано, що заняття студентів-вокалістів у фортепіанному класі забезпечують імплементацію піаністичних навичок і прийомів у практику вокального навчання
Якість вищої освіти в умовах дистанційного та змішаного навчання: досвід анкетування студентів спеціальності «Педіатрія» з навчання біологічної хімії
Full text linkWith the beginning of the COVID-19 pandemic, most institutions of higher education faced new challenges related to the need to fully or partially implement distance learning. In Ukraine, with the beginning of a large-scale war, the situation with the educational process became extremely complicated. Therefore, the issue of maintainingthe quality of education, under the conditions of complex and unpredictable changes, acquired special importance. In particular, the distance and mixed education of students of the specialty 228 “Pediatrics” in biological chemistry became the model thanks to which the main approaches and algorithms for improving the training process of future doctors using powerful process management mechanisms and the internal system of ensuring the quality of educationwere worked out. The educational environment created before the beginning of the academic year with the involvement of the university’s distance learning platform, scientific and pedagogical staff of the department with their personal skills, abilities and methodological techniques, and the student contingent of the 2nd year of the specialty «Pediatrics» became the elements of the educational process that during the academic year changed, improved, developed and studied. After the first semester of studying the discipline, an anonymous survey was conducted in order to find out the level of satisfaction of higher education applicants, followed by a debriefing of the results. The improvement of the educational environment, the development of teachers’ skills and their rotation, carried out based on the results of the debriefing, became key steps to increase the level of satisfaction of the 2nd-year higher educationstudents when they mastered biological chemistry as the main component of the «Pediatrics» educational program. The effectiveness of the introduced changes was studied using repeated anonymous questionnaires of students afterthey had completed the academic discipline. Comparing the results of the first and second surveys showed that satisfaction with the quality of lectures increased by 1.4 %, while the level of dissatisfaction decreased by 1.3 %. Also, the level of satisfaction with the quality of conducting practical classes in biological chemistry increased by 2.1 %, while the level of dissatisfaction decreased by 2.2 %.З початком пандемії ковід-19 більшість закладів вищої освіти зіткнулися з новими викликами, пов'язаними з необхідністю частково або ж повністю запроваджувати дистанційне навчання. В Україні з початком широкомасштабної війни ситуація з освітнім процесом ускладнилась максимально. Тому проблема підтримання якості навчання за умови складних та непрогнозованих змін набуло особливого значення. Зокрема, дистанційне та змішане навчання здобувачів вищої освіти спеціальності 228 «Педіатрія» біологічній хімії стало тією моделлю, завдяки якій були відпрацьовані основні підходи та алгоритми удосконалення процесу навчання майбутніх лікарів із застосуванням потужних механізмів процесного менеджменту та внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Створене перед початком навчального року освітнє середовище з залученням дистанційної платформи навчання університету LIKAR.NMU, науково-педагогічні працівники кафедри з їх особистими навичками, вміннями та методичними прийомами, та студентський контингент 2 курсу спеціальності «Педіатрія» стали тими складовими освітнього процесу, які впродовж навчального року змінювалися, удосконалювалися, розвивалися та вивчалися. Після першого семестру вивчення дисципліни було проведено анонімне анкетування з метою з'ясування рівня задоволеності здобувачів вищої освіти з подальшим дебрифінгом результатів. Удосконалення освітнього середовища, розвиток навичок викладачів та їх ротація, проведені за результатами дебрифінгу, стали ключовими кроками для підвищення рівня задоволеності здобувачів вищої освіти 2-го курсу при опануванні ними біологічної хімії як основного компоненту освітньої програми «Педіатрія». Ефективність запроваджених змін вивчалась за допомогою повторного анонімного анкетування студентів після завершення ними навчальної дисципліни. Порівняння результатів першого та другого анкетування показало, що задоволеність якістю проведення лекцій зросла на 1,4%, в той час як рівень незадоволеності знизився на 1,3%. Також на 2,1% збільшився рівень задоволеності якістю проведення практичних занять з біологічної хімії, тоді як рівень незадоволеності зменшився на 2,2%
Сутність трибридної моделі навчання на основі Metaverse: приклади успішного використання у вищій освіті
Full text linkIn the study, the authors, based on the progress of virtual reality and Metaverse technologies andthe growing interest of scientists in the topic of their implementation in higher education, presented a contemporary understanding of Metaverse, its structure (vendor equipment, software, gaming industry technologies, socialnetworking technologies, Metaverse platforms, financial platforms, asset market for tokens and blockchain platforms, and users) and a description of its four types (augmented reality, virtual reality, mirror world, and lifelogging).Having analysed scientific literature, the authors substantiate the emergence of a new post-hybrid learning model — the tribrid model, which, according to the authors, combines traditional face-to-face learning, online learning, and a virtual environment (modelled environment, immersive environment, or Metaverse). Without delving into the theoretical justification, the authors also introduce a new topic — the “quadruple-loop learning model” meaning that artificial intelligence technologies (intelligent agents, AI chats, AI tutors, etc) are added to all elementsof the tribrid model of learning.The analysis of systematic reviews of scientific publications on the use of Metaverse technology in higher education shows that Metaverse has significant potential for transforming higher education due to the ability to model immersiveand interactive environments, real-life scenarios (e.g., in medicine, architecture, construction), in particular with the help of digital twins, increasing student engagement in the learning process, improving their experience and learning efficiency. Having analysed scientific publications on the use of Metaverse in higher education, the authors analyse examples of its successful use that can serve as a basis for imitation in Ukrainian universities. In particular, virtual simulations andexcursions help students learn complex concepts and real-world situations in a more engaging and interactive way; well-designed learning scenarios allow students to be at the centre of learning, offering opportunities for personalized and adaptive learning; well-designed classroom configurations in the Metaverse, realistic avatars, and the use of virtual characters as co-learners for collaboration and knowledge sharing contribute to a greater immersion effect, which in turn improves the learning experience of the learners. Despite limited evidence of effectiveness, Metaverse is recognized as a promising tool for innovation in higher education. It can become a key element of the education of the future, but its implementation requires overcoming technical, legal, and pedagogical challenges.У дослідженні автори, ґрунтуючись на прогресі у сфері технологій віртуальної реальності й Metaverse та зростанні зацікавленості науковців тематикою впровадження їх у вищу освіту, представили сучасне розуміння Metaverse, його структуру (обладнання вендорів, програмне забезпечення, технології ігрової індустрії, технології соціальних мереж, платформи Metaverse, фінансові платформи, ринок активів для токенів та платформи блокчейну, кінцеві користувачі) та опис чотирьох його типів (доповнена реальність, віртуальна реальність, дзеркальний світ, лайфлогінг). На основі аналізу наукової літератури авторами обґрунтовується поява нової після гібридної моделі навчання — трибридної, яка, на думку авторів, поєднує традиційне особисте навчання, онлайн-навчання та віртуальне середовище (модельоване середовище, імерсивне середовище чи Metaverse). Не заглиблюючись у теоретичне обґрунтування, автори також вводять новий темін — «чотирибридна модель навчання», маючи на увазі, що до всіх елементів трибридної моделі навчання додаються технології штучного інтелекту (інтелектуальні агенти, ШІ-чати, ШІ-тьютори тощо). Аналіз системних оглядів наукових публікацій щодо використання технології Metaverse у вищій освіті свідчать, що Metaverse має значний потенціал для трансформації вищої освіти завдяки можливості моделювати імерсивні та інтерактивні середовища, реальні сценарії (наприклад, у медицині, архітектурі, будівництві), зокрема за допомогою цифрових двійників, підвищуючи залученість студентів у навчальний процес, покращуючи їх досвід і ефективність навчання.На основі аналізу наукових публікацій щодо використання Metaverse у вищій освіті авторами проаналізовано приклади успішного використання Metaverse у вищій освіті, що можуть слугувати підґрунтям для наслідування в українських університетах. Зокрема, віртуальні симуляції й екскурсії допомагаютьстудентам вивчити складні концепції та реальні ситуації більш захоплююче та інтерактивно; детально розроблені навчальні сценарії дозволяють ставити студента в центр навчання, пропонуючи можливості персоналізованого та адаптивного навчання; доцільно продумані конфігурації аудиторійу Metaverse, реалістичні аватари, використання віртуальних персонажів як співучнів для співпраці та обміну знаннями допомагають у створенні більшого ефекту занурення, що у свою чергу впливає на покращення навчального досвіду студентів. Незважаючи на обмежені докази ефективності, Metaverse визнається перспективним інструментом для інновацій у вищій освіті. Він може стати ключовим елементом освіти майбутнього, але його впровадження вимагає подолання технічних, правових та педагогічних викликів
Сучасний стан формування цифрової компетентності бакалаврів з менеджменту засобами інформаційних технологій
Full text linkDigital competence is one of the key factors of a manager's professional success in the conditions of modern digital transformation. It provides the ability to adapt to new challenges, quickly make informed decisions, use modern information and communication technologies (ICT) to optimize management processes and create additional value for the organization.
It has been determined that the digital competence of future managers covers several key aspects. First, it is information literacy, which involves the ability to work with information from various sources, using analytical tools such as BI systems or CRM systems. The second is digital communication and collaboration, which includes the use of video conferencing platforms (Microsoft Teams, Zoom), team management tools (Slack), and social media to interact and build connections. Thirdly, an important component is technological awareness, which covers the use of office software, cloud services and specialized platforms for project management (Trello, Asana).
In addition, digital competence covers analytical thinking, working with big data (Big Data) and visualizing information using programs (Tableau, Power BI). Equally important aspects are critical thinking and the safe use of digital technologies in compliance with the principles of cyber security. Innovation and flexibility are the basis for adapting to new digital trends and integrating innovation into business practices. Digital leadership, in turn, is aimed at forming a digital culture in the organization and motivating employees to use digital technologies to achieve strategic goals.
The current state of Bachelors’ training in management in Ukraine indicates significant achievements and also highlights a number of challenges. According to research, most students have basic digital skills, but in-depth knowledge in the field of digital management, such as working with CRM systems, analytical platforms and cyber security technologies, needs further improvement. International studies confirm the importance of integrating digital disciplines into educational programs and focusing on modern standards of digital literacy.
To improve the training of Bachelors in management, it is proposed to develop integrated educational programs on digital business transformation, conduct practical classes using modern software products, introduce internships in companies that actively use digital technologies, and create digital laboratories for students.Цифрова компетентність є одним із ключових факторів професійного успіху менеджера в умовах сучасної цифрової трансформації. Вона забезпечує здатність адаптуватися до нових викликів, оперативно приймати обґрунтовані рішення, використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для оптимізації управлінських процесів та створення додаткової цінності для організації.
Визначено, що цифрова компетентність майбутніх менеджерів охоплює кілька ключових аспектів. По-перше, це інформаційна грамотність, яка передбачає здатність працювати з інформацією з різних джерел, використовуючи аналітичні інструменти, такі як BI-системи чи CRM-системи. По-друге, це цифрове спілкування та колаборація, що включає використання платформ для відеоконференцій (Microsoft Teams, Zoom), інструментів управління командами (Slack) і соціальних медіа для взаємодії та побудови зв’язків. По-третє, важливим компонентом є технологічна обізнаність, яка охоплює використання офісного програмного забезпечення, хмарних сервісів і спеціалізованих платформ для управління проєктами (Trello, Asana).
Крім того, цифрова компетентність охоплює аналітичне мислення, роботу з великими даними (Big Data) та візуалізацію інформації за допомогою програм (Tableau, Power BI). Не менш важливими аспектами є критичне мислення та безпечне використання цифрових технологій із дотриманням принципів кібербезпеки. Інноваційність і гнучкість є основою для адаптації до нових цифрових тенденцій та інтеграції інновацій у бізнес-практики. Цифрове лідерство, в свою чергу, спрямоване на формування цифрової культури в організації та мотивацію співробітників використовувати цифрові технології для досягнення стратегічних цілей. Сучасний стан підготовки бакалаврів із менеджменту в Україні вказує на значні досягнення, але й підкреслює низку викликів. Згідно з дослідженнями, які передбачали аналіз наукових поглядів різних науковців більшість студентів мають базові цифрові навички, однак глибокі знання у сфері цифрового управління, такі як робота з CRM-системами, аналітичними платформами та технологіями кібербезпеки, потребують подальшого вдосконалення. Відповідно це підтверджує важливість інтеграції цифрових дисциплін у навчальні програми та орієнтацію на сучасні стандарти цифрової грамотності.
Для вдосконалення підготовки бакалаврів з менеджменту пропонується: розробка інтегрованих освітніх програм із цифрової трансформації бізнесу, проведення практичних занять із використанням сучасних програмних продуктів, впровадження стажувань у компаніях, які активно застосовують цифрові технології, та створення цифрових лабораторій для студентів
Роль теорій мотивації у залученні до фізичної активності: теоретичний синтез
No full textUnderstanding what motivates individuals to initiate and maintain engagement in physical activity is a central concern in both educational and health-related contexts. Despite a wealth of empirical data on exercise adherence and dropout, theoretical integration remains limited. This article offers a comprehensive theoretical synthesis of six well-established motivation theories: Self-Determination Theory, Achievement Goal Theory, Expectancy-Value Theory, Theory of Planned Behavior, Flow Theory, and Social Cognitive Theory with the aim of enhancing conceptual clarity and practical relevance in the domain of physical activity. Through detailed analysis and comparative evaluation, the study identifies recurring motivational constructs, including autonomy, competence, self-efficacy, task value, and experiential immersion, that contribute to individual behaviour in physical education and sport contexts. On the basis of these insights, the article proposes a Multilayered Motivation Framework that integrates psychological needs, cognitive appraisals, and experiential engagement into a dynamic and context-sensitive model. This framework underscores the interdependence of internal motives, belief systems, and environmental factors in shaping sustained physical activity behaviour. It also provides actionable recommendations for educators, coaches, and policy-makers seeking to cultivate meaningful and lasting engagement in physical activity. Finally, the article identifies theoretical and cultural limitations of the current synthesis and outlines directions for future empirical validation and adaptation in diverse populations and settings.Розуміння того, що спонукає людей розпочинати та підтримувати участь у фізичній активності, є ключовим питанням як в освітньому, так і в медико-соціальному контексті. Попри значний обсяг емпіричних досліджень щодо дотримання режиму фізичних вправ і причин їх переривання, теоретична інтеграція залишається обмеженою. У цій статті подано всебічний теоретичний синтез шести визнаних мотиваційних теорій теорії самовизначення, теорії досягнення цілей, теорії очікувань і цінності, теорії запланованої поведінки, теорії потоку та соціально-когнітивної теорії з метою поглиблення концептуального розуміння та підвищення прикладної значущості у сфері фізичної активності. Шляхом детального аналізу та порівняльної оцінки дослідження виявляє повторювані мотиваційні конструкти, зокрема автономію, компетентність, самоефективність, цінність завдання та досвід занурення, що впливають на поведінку індивідів у контексті фізичного виховання та спорту. На основі цих висновків запропоновано Багаторівневу модель мотивації, яка інтегрує психологічні потреби, когнітивні оцінки та досвідчення залученості в динамічну й чутливу до контексту модель. Ця модель підкреслює взаємозалежність внутрішніх мотивів, систем переконань і середовищних чинників у формуванні сталої поведінки у сфері фізичної активності. Також у статті представлено практичні рекомендації для педагогів, тренерів і політиків щодо формування змістовної та довготривалої мотивації до фізичної активності. Нарешті, окреслено теоретичні й культурні обмеження запропонованого синтезу та визначено напрями для подальшої емпіричної перевірки й адаптації в різних популяціях і умовах
Cуть та структура іншомовної професійної компетентності студентів технічних спеціальностей
Full text linkAbstract. The article examines the fact that in modern state standards of higher education, from a number of areas of training of students of technical specialties, mastering a foreign language is presented at once in two competences. At the same time, if previously the goal of foreign language learning in higher education institutions was the formation of foreign language communicative competence and all components in the social, everyday and sociocultural spheres of communication, then modern state standards of higher education also emphasize the formation of communicative competence in the professional sphere of communication.
It was found that such an expansion of the spheres of using a foreign language as a means of communication contributed to the designation of the formation of professional foreign language communicative competence as one of the main goals of teaching a professional foreign language to students of technical specialties. At the same time, scientists have not yet reached a consensus regarding the structure and component composition of professional foreign language communicative competence.
The history of the issue is considered, the structure and component composition of the professional foreign language communicative competence of students of technical specialties is proposed. Structurally, students' professional foreign language communicative competence includes two components: foreign language communicative and professional. Foreign language communicative consists of five sub-competencies: linguistic, language, socio-cultural, compensatory and educational-cognitive. The professional component includes knowledge in a specific field of professional activity and professional activities of specialists in a specific field of training. It has been investigated that this component will largely determine the content of training components of foreign language communicative competence, adding professionally-oriented subject content to the training process, which reflects the specialty of specialists in the technical field.
In addition, it was established that as a level category, professional foreign language communicative competence of students consists of five components: value-motivational, cognitive, operational, communicative, reflective. The content of these components is described in detail in the work.
Анотація. У статті розглянуто, той факт, що в сучасних державних стандартах вищої освіти з низки напрямів підготовки студентів технічних спеціальностей володіння іноземною мовою представлено відразу у двох компетенціях. При цьому, якщо раніше метою навчання іноземної мови у ЗВО виступало формування іншомовної комунікативної компетентності та всіх складових у соціально-побутовій та соціокультурній сферах спілкування, то сучасні державні стандарти вищої освіти також акцентують увагу на формуванні комунікативної компетентності у професійній сфері спілкування.
Виявлено, що таке розширення сфер використання іноземної мови, як засобу спілкування, сприяло позначенню формування професійної іншомовної комунікативної компетентності як однієї з основних цілей навчання професійної іноземної мови студентів технічних спеціальностей. Водночас вчені так і не дійшли єдиної думки щодо структури та компонентного складу професійної іншомовної комунікативної компетентності.
Розглянуто історію питання, запропоновано структуру та компонентний склад професійної іншомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей. У структурному плані професійна іншомовна комунікативна компетентність студентів включає два компоненти: іншомовний комунікативний та професійний. Іншомовний комунікативний складається з п'яти субкомпетенцій: лінгвістичної, мовної, соціокультурної, компенсаторної та навчально-пізнавальної. Професійний компонент включає знання у конкретній сфері професійної діяльності та професійні види діяльності фахівців конкретного напряму підготовки. Досліджено, що, даний компонент багато в чому визначатиме зміст навчання компонентам іншомовної комунікативної компетентності, додаючи у процес навчання професійно-орієнтований предметний зміст, що відображає особливість фахівців у технічній сфері.
Крім того, вастановлено, що як рівнева категорія, професійна іншомовна комунікативна компетентність студентів складається з п'яти компонентів: ціннісно-мотиваційного, когнітивного, операційного, комунікативного, рефлексивного. В роботі докладно описано зміст цих компонентів.
 
Дослідження ефективності застосування бенчмаркінгового підходу з освітніми технологіями у вивченні морської англійської мови
No full textThe article describes the use of a benchmarking approach as an effective means of assessing and comparing competitiveness and improving the organization`s activities. In the era of the information society, knowledge fast changes and distributes, making it impossible educational institutions to be successful if not have a real competitive advantage. The use of educational technology while Maritime Education and Training improves student outcomes, including grades and test scores. The paper describes the use of educational technology in a variety of ways, including blended learning, flipped classrooms, and personalized learning as a more engaging and effective learning environment. Benchmarking and educational technologies are two intertwined concepts that play a crucial role in improving the quality of maritime education. Research suggests that educational technologies can positively influence Maritime English education of future ship engineers. EdTech tools can be used to simulate different educational scenarios and predict potential outcomes. This can help educators benchmark their current practices against alternative approaches and make informed decisions. Such technologies provide students with access to authentic materials, real-life scenarios, and immediate feedback, enabling them to develop their speaking, listening, reading, and writing skills. Benchmarking can foster a culture of continuous improvement and encourage collaboration among educators to share best practices and develop innovative solutions. The paper concludes with positive impact of benchmarking approach with educational technologies into Maritime English education of future seafarers. The prospects of further research can be seen in the use of benchmarking approach while Collaborative Online International Learning, namely Maritime English online courses on LMS MOODLE.У статті описано використання бенчмаркінгового підходу як ефективного засобу оцінювання та порівняння конкурентоспроможності та вдосконалення діяльності організації. В епоху інформаційного суспільства знання швидко змінюються і поширюються, що унеможливлює успіх навчальних закладів, які не володіють реальними конкурентними перевагами. Застосування освітніх технологій у сфері морської освіти та підготовки покращує результати навчання студентів, у тому числі їх оцінки та результати тестів. Описано використання освітніх технологій у різних формах, серед яких змішане навчання, «перевернуті класи» та персоналізоване навчання як навчальне середовище з більшим залученням учасників освітнього процесу та ефективністю. Бенчмаркінг і освітні технології – два взаємопов'язані поняття, які відіграють вирішальну роль у підвищенні якості морської освіти. Дослідження свідчить, що освітні технології можуть позитивно впливати на вивчення морської англійської мови майбутніми судновими механіками. Інструменти EdTech (освітніх технологій) можуть застосовуватися для моделювання різних освітніх сценаріїв і прогнозування потенційних результатів. Це може допомогти викладачам порівняти власні актуальні практики з альтернативними підходами і ухвалювати обґрунтовані рішення. Такі технології надають студентам доступ до неадаптованих матеріалів, реальних сценаріїв і швидкого зворотного зв'язку, що дозволяє їм розвивати свої навички говоріння, аудіювання, читання та письма. Бенчмаркінг може сприяти формуванню культури безперервного вдосконалення та заохочувати до співпраці між викладачами для обміну найкращими практиками та розробки інноваційних рішень. У статті встановлено позитивний вплив застосування бенчмаркінгового підходу з освітніми технологіями на вивчення морської англійської мови майбутніми морськими фахівцями. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у використанні бенчмаркінгового підходу під час міжнародної співпраці у формі онлайн-навчання (COIL), а саме онлайн-курсів з морської англійської мови на LMS MOODLE
Інтерактивні методи навчання майбутніх магістрів медицини з маркетингових комунікацій
Full text linkThe formation of knowledge in marketing communication for future masters of medicine in order to develop personal professionalism and implement state policy in the field of health care is carried out through the establishment of balanced communication with consumers of medical services using the marketing environment of the healthcare market. Many market participants do not realize that effective communications aimed at the consumer, provider, or health care provider are as much a business resource as finance or time.
Interactive learning methods are designed to form future masters of medicine not only high-quality knowledge and practical skills in marketing communication, but also the ability to quickly respond to market needs, create an original product or perform non-standard tasks in non-standard conditions as well as to form the motivation of students of medical institutions of higher education of Ukraine to study. Creative tasks and exercises (in particular, creation of advertising for a product, brand of a trademark, programs of exhibitions or sales exhibitions, creation of corporate style of health care institutions) teach how to demonstrate a product or service; how to convince consumers to buy exactly such a product or exactly such a service; with the help of which levers healthcare institutions can create, use and promote the image of healthcare institutions, trademarks, brands, etc. It is crucial to study effective marketing communication strategies for healthcare institutions. We believe that interactive methods focused on creating and promoting professional products are the most effective way to train future masters of medicine in the current environment.Формування у майбутніх магістрів медицини знань з маркетингової комунікації з метою розвитку особистого професіоналізму та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я здійснюється через налагодження виваженого спілкування зі споживачами медичних послуг за допомогою маркетингового середовища ринку охорони здоров’я. Багато учасників ринку не усвідомлює, що ефективні комунікації, спрямовані на споживача, постачальника чи співробітника закладу охорони здоров’я, — це такий же ресурс бізнесу, як фінанси або час.
Інтерактивні методи навчання покликані сформувати у майбутніх магістрів медицини не тільки якісні знання та практичні навички з маркетингової комунікації, а й здатність швидко реагувати на потреби ринку, створювати оригінальний продукт або виконувати нестандартні завдання у нестандартних умовах, формувати мотивацію навчання здобувачів медичних закладів вищої освіти України. Творчі завдання і вправи (зокрема, створення реклами продукту, бренду торгової марки, програм виставок чи виставок-продажів, розроблення фірмового стилю закладів охорони здоров’я (ЗОЗ)) навчають, як демонструвати товар чи послугу; як переконати споживачів придбати саме такий товар чи саме таку послугу; за допомогою яких важелів заклади охорони здоров’я можуть створювати, використовувати та просувати імідж закладу охорони здоров’я, торгові марки, бренди тощо. Існує гостра потреба у вивченні підходів раціонального впровадження у ЗОЗ маркетингових комунікацій. З огляду на це вважаємо інтерактивні методи, зорієнтовані саме на створення та просування власних професійних продуктів, найбільш ефективними у сучасних умовах підготовки майбутніх магістрів медицини
Формування відкритого освітнього середовища з використанням технологій штучного інтелекту: аналіз та класифікація
Full text linkThe article explores the possibilities of using artificial intelligence technologies to create an open educational environment. Specific artificial intelligence tools and services for use in the educational process are analysed.
The authors classify artificial intelligence tools according to their functionality in key areas such as learning, teaching, assessment, and administration. The analysed tools include: Knewton, ALEKS, DreamBox, Edmodo, Grammarly, Speechify, Synthesia, ChatGPT, and others.
It is concluded that artificial intelligence technologies allow creating an open educational environment with personalised, adaptive learning, automated assessment, and effective management.
The article describes typical ways of using artificial intelligence in education for learning (assigning personalised tasks, providing interactive dialogue, analysing students’ learning activities), teaching (increasing the adaptability of teaching methods and developing the professional competence of teachers), assessment (automation of knowledge control processes, prediction of student performance, creation of assessment tools), and administration (analysis of educational data, making informed management decisions).
At the same time, it is necessary to take into account the potential risks and ethical issues with respect to the introduction of artificial intelligence into education. For further research, the authors suggest practical testing of approaches, analysis of economic aspects, and the study of the application of sectoral features of artificial intelligence.
The results of the study are valuable for determining the optimal strategies for integrating artificial intelligence into the educational environment to improve the quality of education and ensure the innovative development of the industry.У статті досліджено можливості використання технологій штучного інтелекту для формування відкритого освітнього середовища. Проаналізовано конкретні інструменти та сервіси штучного інтелекту для застосування в освітньому процесі.
Автори класифікували засоби штучного інтелекту за їх функціональністю у таких ключових сферах як навчання, викладання, оцінювання, адміністрування. Серед проаналізованих інструментів: Knewton, ALEKS, DreamBox, Edmodo, Grammarly, Speechify, Synthesia, ChatGPT та інші.
Зроблено висновок, що технології штучного інтелекту дозволяють створити відкрите освітнє середовище з персоналізованим, адаптивним навчанням, автоматизованим оцінюванням, ефективним управлінням.
Детально розглянуто типові способи використання штучного інтелекту в освіті для навчання (призначення персоналізованих завдань, забезпечення інтерактивного діалогу, аналіз навчальної діяльності студентів), для викладання (підвищення адаптивності методів навчання, розвиток професійної компетентності викладачів), для оцінювання (автоматизація процесів контролю знань, прогнозування успішності студентів, створення засобів оцінювання), для адміністрування (аналіз освітніх даних, прийняття обґрунтованих управлінських рішень).
Узагальнено способи використання проаналізованих інструментів штучного інтелекту в проєктуванні відкритого освітнього середовища з урахуванням зазначених чотирьох освітніх сфер. Окреслено перспективи і виклики застосування штучного інтелекту в освіті.
Водночас необхідно враховувати потенційні ризики та етичні питання щодо впровадження штучного інтелекту в освіту. Для подальших досліджень запропоновано практичну апробацію підходів, аналіз економічних аспектів, вивчення галузевих особливостей застосування штучного інтелекту.
Результати дослідження є цінними для визначення оптимальних стратегій інтеграції штучного інтелекту в освітнє середовище з метою підвищення якості освіти та забезпечення інноваційного розвитку галузі
Особливості організаційно-виховної практики в дистанційному форматі (на прикладі кафедри Освітології та інноваційної педагогіки ХНПУ імені Г. С. Сковороди)
Full text linkThe New Ukrainian School requires a new teacher who is motivated and effective as an agent of educational transformations, as a researcher and creator with a focus on continuous professional and personal growth throughout his career, ready to improvise and experiment. Pedagogical practice has the most significant influence on professional development of a teacher in the process of training. It is an integral and important link in the professional development of higher education students, and its completion is the leading stage in the practical application of the acquired theoretical knowledge. Taking into account the challenges of today, higher educationinstitutions have to review the forms, content and means of pedagogical management and educational practice. One of the important tendencies in Ukrainian education is the use of digital applications (Sanva, Reardeck, Genial,Emaze, Fiverr Logo Design, Wix Logo Maker, Looka, Quizalize, Kahoot, JeopardyLabs, FlipQuiz, Learningapps, Rebus) and creating own case of tools. The article analyses the experience of the Department of Educational Studies and Innovative Pedagogy at H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University as a case study of trainingapplicants for the first (bachelor) level of higher education in specialties 014.04 Secondary Education (Mathematics), 014.06 Secondary Education (Chemistry), 014.08 Secondary Education (Physics), 014.09 Secondary Education(Informatics) in a forced distance education. Its purpose is disclosed, a list of digital applications for active interaction with applicants, the effectiveness of tasks and examples of application use are given. Specific tools and services, in particular artificial intelligence for use in the educational process, are analysed.It is outlined that the problem of organising pedagogical practices is urgent and requires methodological research and practical approbation of applications, studying the peculiarities of their work in the distance learning format.Нова українська школа потребує нового вчителя — умотивованого дієвого агента освітніх перетворень, дослідника і творця, зорієнтованого на професійне й особистісне зростання протягом життя, готового до імпровізації та експериментування. Найвагоміший вплив на формування професійної майстерності такого вчителя в процесі педагогічної освіти має педагогічна практика. Вона є невід’ємною та важливою ланкою в професійному становленні здобувачів вищої освіти, а її проходження — провідний етап у практичному застосуванні отриманих теоретичних знань. Зважаючи на виклики сьогодення заклади вищої освіти потребують перегляду форм, змісту та засобів педагогічної організаційно-виховної практики. Важливими тенденціями української освіти є застосування цифрових застосунків (Сanva, Рeardeck, Genial, Emaze, Fiverr Logo Design, Wix Logo Maker, Looka, Quizalize, Kahoot, JeopardyLabs, FlipQuiz, Learningapps, Rebus) та створення власного кейсу засобів. У статті проаналізовано досвід кафедри освітології та інноваційної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди на прикладі підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 014.04 Середня освіта (Математика), 014.06 Середня освіта (Хімія), 014.08 Середня освіта (Фізика), 014.09 Середня освіта (Інформатика) у вимушеному дистанційному форматі. Розкрито її мету, наведено перелік цифрових застосунків для активної взаємодії із здобувачами, результативність виконання завдань та приклади використання застосунків. Проаналізовано конкретні інструменти та сервіси, зокрема і штучного інтелекту, для застосування в освітньому процесі. Окреслено, що проблема організації педагогічних практик є актуальною й потребує методологічного дослідження та практичної апробації застосунків, вивчення особливостей їх роботи в дистанційному форматі навчання