Osvitologichnij Diskurs (E-Journal - Borys Grinchenko Kiev University) / Освітологічний дискурс (Київський університет імені Бориса Грінченка)
Not a member yet
716 research outputs found
Sort by
СУЧАСНИЙ СТАН ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
The article considers topical issues of the current state of readiness of future primary school teachers to implement interactive learning technologies in professional activities at the present stage of reforming the education system, which is interpreted as: readiness to develop plans and goals, development of professional qualities of teachers, expanding the mobilization of psychological point of view, increasing the level of independence and responsibility to society. The essence of the concept of "readiness" for future primary school teachers is revealed. The place of such scientists is shown: A. Aleksyuk, N. Boltenkov, V. Bondar, O. Voloshenko, S. Garkusha, M. Dyachenko, I. Zyazyuna, N. Kichuk, O. Kiyashko, L. Krasyuk, N. Kuzmina, Z. Kurland, I. Kushakova, A. Linenko, O. Moroz, S. Nikitchina, S. Sysoeva, V. Slastyonina, S. Smirnova, L. Khomich, V. Chaika, I. Shaposhnikova, O. Yaroshenko, who studied the problems readiness of teachers in professional activity. The essence of the concept of readiness as a set of properties and qualities of the teacher's personality, which determines the adaptation of a graduate of a higher education institution to the conditions of pedagogical work, is revealed. The development of research of scientists of readiness of primary school teachers for introduction of technologies of interactive training in professional activity is shown. The study analyzes the results of a survey of primary school teachers in Lviv, Lviv and Volyn regions on the use of interactive learning technologies. The level of use of interactive exercises at different stages of the lesson is shown, the sufficient level of use of technologies of interactive training of teachers of SZSh№ 68, Lviv. The best level of equipment of the technical base of schools in the conditions of development of the new Ukrainian school is determined. The place of a modern specialist who promotes the expansion of a positive level of learning with a willingness to implement technologies of interactive learning in professional activities is described.У статті розглядаються актуальні питання сучасного стану формування готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження технологій інтерактивного навчання у професійній діяльності на сучасному етапі реформування системи освіти, яке розтлумачується як: готовність розробляти плани і досягати цілей, розвиток професійних якостей вчителя, розширення стану мобілізації індивіда з психологічної точки зору, підвищення рівня самостійності та відповідальності перед суспільством. Розкрито сутність поняття «готовності» для майбутніх учителів початкової школи. Показано місце науковців: А. Алексюк, Н. Болтенков, В. Бондар, О. Волошенко, С. Гаркуша, М. Дяченко, І. Зязюна, Н. Кічук, О. Кіяшко, Л. Красюк, Н. Кузьміна, З. Курлянд, І. Кушакова, А. Линенко, О. Мороз, С. Нікітчіна, С. Сисоєва, В. Сластьоніна, С. Смірнова, Л. Хомич, В. Чайка, І. Шапошнікова, О. Ярошенко, які вивчали проблеми готовності викладачів до професійної діяльності. Розкрито сутність поняття готовності як сукупності властивостей та якостей особистості викладача, що визначає адаптацію випускника вищого навчального закладу до умов педагогічної роботи. Показано розвиток дослідження вчених щодо готовності вчителів початкових класів до впровадження технологій інтерактивного навчання у професійну діяльність. У дослідженні проаналізовано результати опитування вчителів початкових класів міста Львова, Львівської та Волинської областей щодо використання технологій інтерактивного навчання. Показано широкий рівень використання технології розвитку критичного мислення та колективної взаємодії, що ґрунтується на груповій роботі учнів. Виявлено рівень використання інтерактивних вправ на різних етапах уроку, достатній рівень використання технологій інтерактивного навчання вчителів СЗШ№ 68, м. Львова. Визначено кращий рівень оснащення технічної бази шкіл в умовах розвитку нової української школи. Охарактеризовано місце сучасного фахівця, який сприяє розширенню позитивного рівня учіння із готовністю впроваджувати технології інтерактивного навчання у професійній діяльності
СОМАТИЧНІ РУХИ ЯК КОНЦЕПТ У СУЧАСНІЙ ПАРАДИГМІ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
As a result of repeated repetition of movements, according to the theory of adaptation, «trace» motor effects «accumulate and contribute to the process of morphological and functional development of the organism and socio-psychological development of the personality of those involved». In the «law of exercise», JB Lamarck said that «frequent and prolonged use of the body gradually strengthens it, and vice versa». However, the development of physical and mental abilities is not limited to the effects of movement on the human body. There is another side of the «law of exercises», which was first formulated by D. Diderot, and scientifically substantiated by M.O. Bernstein (1947) in the «theory of coordination» - «the body itself, using exercises, builds its own movements». Preliminary analysis of scientific sources showed the fragmentary study of this «other side», which determined this study’s relevance.The concept of «somatic movements» requires perception, understanding, and comprehension. Taken as a basis for the study of the problem of consciousness, «Phenomenology of Spirit» «belongs to those works without which it is impossible to imagine either the history of philosophy or philosophy as such». Hegel’s goal is «to trace and demonstrate the path that consciousness takes, from direct sensory perception to scientific (philosophical) knowledge, which reveals the rationality of reality».An essential element of the presented study is the study of the Western classification of somatic movements. The International Somatic Movement Education and Therapy Association (ISMETA) defines somatic education as «The professional field of somatic movement education and therapy spans holistic education and complementary and alternative medicine. The field contains distinct disciplines, each with its own educational and/or therapeutic emphases, principles, methods, and techniques». (Eddie M., 2009, p. 8).It is extremely important to understand this concept, which depends on the awareness of the «operational concept» of the object of somatic education.The ability to aware is an integral part of somatic education and an essential component of its effectiveness. The study of the concept of «awareness» is based on the Feldenkrais method, based on «somatic movements».Сфера соматичного виховання, яка є невід’ємним складником сучасної системи гуманітарних знань на Заході, зовсім не відображена в українській педагогіці і має фрагментарне висвітлення в українській науці на сьогодні. Швидкоплинний світ вимагає від людини такої ж миттєвої адаптації, нових умінь і навичок у відповідь на модерні виклики. Постає гостра необхідність у сучасних підходах до відновлення здоров’я, покращення функціонування, розвитку усвідомлення. Стратегічна ціль представленого дослідження полягає у спрямуванні уваги наукової спільноти на нову для України галузь знань і доведенні значущості сфери соматичного виховання.Наукові пошуки, які, в умовах сьогодення, мають на меті покращувати якість життя, збільшувати строк активного довголіття завжди будуть актуальними.Щоб досягати поставлених цілей людина має розвивати широту і різноманітність моторної пам’яті, здатність регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів, зберігати статичну і динамічну рівновагу, розслабляти м’язи, що не беруть участі у роботі в даний момент часу та ін. В парадигмі соматичного виховання є свої засоби, які спроможні фахово вирішувати подібні завдання.Також потребує вивчення поняття «соматичні рухи», яке є базовим концептом соматичного виховання. Ефективність використання цього засобу повністю залежить від здатності людини усвідомлювати. Саме роль усвідомлення в процесі соматичного виховання є однією з цілей даного дослідження. Традиційно в галузі фізичної культури і спорту автори вивчають вплив засобів фізичного виховання на фізичні можливості і здібності людини, маючи на увазі зовнішні фактори. Зрідка йдеться про внутрішній світ людини, його категорії, які дійсно є вирішальними у процесі фізичного і ментального вдосконалення. Один із кращих учнів Моше Фельденкрайза - Йоханан Ріверант в книзі "Acquiring the Feldenkrais profession", за якою дотепер навчають практиків методу Фельденкрайза (FM) в Тель-Авіві, приділяв значну увагу саме психічній складовій процесу розвитку рухових можливостей. Описуючи цілі та засоби методу, він зазначав, що "сама ідея діяти по-іншому залежить від наших потреб і від нашої допитливості. Але це також визначально залежить від сенсорного зворотного зв'язку"
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ОСОБЛИВОСТІ, ПЕРЕВАГИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
The article highlights the problem of distance learning of the Ukrainian language in general secondary education. Emphasis is placed on its features and advantages, prospects are described. It is noted that distance learning is a form of learning based on the use of a wide range of traditional and new information and telecommunications technologies, which at different stages of the educational process provide interactive interaction between teachers and students, students and independent work of each other with information network materials. It is emphasized that the obligatory part of the educational process in the conditions of learning with the use of distance technologies is the communication of the teacher with each student. It is clarified that with students who for some reason can not communicate simultaneously, the teacher must agree on a different format of communication. It is emphasized that in addition to providing communication, the use of remote technologies solves the problem of individual approach to students, and also helps to avoid information overload. A system of multilevel exercises and tasks aimed at implementing the competency approach in terms of distance learning is presented. It is noted that the current direction of further research is the analysis of the state of distance education in Ukraine, theoretical substantiation of psychological and pedagogical principles of development and use of elements of distance technologies, in particular in the study of the Ukrainian language.У статті висвітлено проблему дистанційного навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Акцентовано увагу на його особливостях та перевагах, описано перспективи. Зазначено, що дистанцiйне навчання – це форма навчання, що базується на використанні широкого спектра традиційних і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, якi на рiзних етапах освітнього процесу забезпечують iнтерактивну взаємодію вчителя й учнів, учнів між собою та самостiйну роботу кожного з матерiалами iнформацiйної мережi. Наголошено, що обов’язковою частиною освітнього процесу в умовах навчання з використанням дистанційних технологій є комунікація педагога з кожним учнем. Уточнено, що з учнями, які з певної причини не можуть виходити на зв’язок синхронно, учитель має домовитися про інший формат комунікації. Підкреслено, що крім забезпечення комунікації, використання дистанційних технологій розв’язує проблему індивідуального підходу до учнів, а також допомагає уникнути інформаційного перевантаження. Подано систему різнорівневих вправ і завдань, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу в умовах дистанційного навчання. Зауважено, що актуальним напрямом подальших досліджень є аналіз стану дистанційної освіти в Україні, теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних принципів розробки та використання елементів дистанційних технологій, зокрема у вивченні української мови
ОСВІТНЯ ДИПЛОМАТІЯ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТВОРЧОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
The article is devoted to the problem of educational institutions' heads’ academic diplomacy development by creative cooperation means. The main task of educational diplomacy in forming the educational institution image and all participants' interpersonal relations in the educational process is substantiated. The attention is focused on the educational institutions' heads' communicative activity as a phenomenon and creativity pedagogy subject; the educational institutions' heads' creativity directions are substantiated; considered the concepts theoretical content of «diplomacy», «communicative culture», «educational diplomacy», «creativity»; diagnostics the readiness of educational institutions' leaders and teachers for the educational diplomacy development as a tool for the creativity pedagogy was carried out. The diplomatic qualities of the leader and teachers of an educational institution are characterized, which provide an opportunity for the manifestation of their own creative abilities and characteristics, which encourage the creative potentials to be processed in a high-quality, enrich them with mental new formations, creative activity experience, and creative abilities, and also develop communicative interaction.
The direction of interaction between the educational process participants on the dialogue basis and the head preparation for the creation of psychological and pedagogical conditions, concerning the creative educational activity of students, with educational diplomacy application, communication methods and receptions of their creative activity is defined. Pedagogical creativity occupies a special place among different types of creativity, because it determines the dynamic development vectors of mankind all creative processes, and the creative nature development is determined by communication and increase in communicative culture. The peculiarity of any communicative process – the process as a result of which a qualitatively new one is created – is that not only man, the creator influences his own creativity result, but also the subject of creative interaction contributes to further human development. That is why in the pedagogical interaction process the creative development of the educational institutions' heads is both their activity purpose and the creative development means of the leader's personality, increasing his professional competence and communicative skills level. Thus, creativity leads to professional and personal self-realization of the leader in the management process.Стаття присвячена проблемі розвитку освітньої дипломатії керівників закладів освіти засобами творчого співробітництва. Обґрунтовано основне завдання освітньої дипломатії щодо формування іміджу закладу освіти та міжособистісних стосунків всіх учасників освітнього процесу. Акцентовано увагу на комунікативній діяльності керівника закладу освіти як феномену та предмету педагогіки творчості; обґрунтовуються напрями творчості керівників закладів освіти; розглянуто теоретичний зміст понять «дипломатія», «комунікативна культура», «освітня дипломатія», «творчість»; проведено діагностування щодо готовності керівників та педагогів закладів освіти до розвитку освітньої дипломатії, як інструменту педагогіки творчості. Схарактеризовано дипломатичні якості керівника і педагогів закладу освіти, що надають можливість прояву власних творчих здібностей і характеристик, які спонукають до якісної переробки творчих потенцій, збагачують їх психічними новоутвореннями, досвідом творчої діяльності та творчими здібностями.
Визначено напрям взаємодії між учасниками освітнього процесу на основі діалогу та підготовку керівників до створення психологічних і педагогічних умов щодо творчої освітньої діяльності учнів, із застосуванням освітньої дипломатії, методів і прийомів спілкування їх творчої активності. Педагогічна творчість займає особливе місце серед різних видів творчості, оскільки саме вона визначає вектори динамічного розвитку всіх творчих процесів людства. Особливість будь-якого комунікативного процесу, в результаті якого утворюється якісне нове, полягає в тому, що не тільки людина, творець впливає на результат власної творчості, а й сам предмет творчої взаємодії сприяє подальшому розвитку людини. Саме тому у процесі педагогічної взаємодії творчий розвиток керівників закладів освіти виступає як метою його діяльності, так і засобом творчого розвитку особистості самого керівника, підвищення його професійної компетентності і рівня комунікативної майстерності. Отже, творчість веде до професійної і особистісної самореалізації керівника в процесі управлінської діяльності
ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
The article is devoted to the problems of psychological and pedagogical training. The urgency of the problem is due to lack of knowledge in society about effective mechanisms for maintaining, strengthening and restoring mental health in conditions of constant physical and intellectual overload, stress, social unrest, as evidenced by numerous facts of nervous breakdowns and psychosomatic diseases. The article highlights the quantitative and qualitative results of an empirical study of the psychological component of health competence in future teachers according to certain criteria - cognitive, motivational-value, activity and reflexive. The indicators of each of these criteria are described, as well as the used diagnostic tools for their study are described. It was found that the respondents do not have a high enough level of formation of the psychological component of health competence according to cognitive and reflexive criteria, which indicates the need for intensive work on the formation of deep knowledge of future teachers on the essence of "mental health" and ability to reflect in order to preserve and strengthen their own mental health and the health of children. Based on these results, the main ways and prospects for improving the level of formation of the psychological component of health competence of students on cognitive and reflexive criteria in the process of studying the course "Psychological Anthropology" were identified.Стаття присвячена проблемам психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, а саме опису результатів емпіричного дослідження психологічної складової їх здоров’язбережувальної компетентності. Актуальність проблеми зумовлена браком знань у суспільстві щодо дієвих механізмів збереження, зміцнення i відновлення психічного здоров᾿я в умовах постійних фізичних та інтелектуальних перевантажень, стресів, соціальних негараздів, що підтверджується численними фактами наявності у багатьох людей нервових зривів та психосоматичних хвороб. У статті висвітлено кількісні та якісні результати емпіричного дослідження психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів за визначеними критеріями - когнітивним, мотиваційно-ціннісним, діяльнісним та рефлексивним. Охарактеризовані показники кожного з цих критеріїв, а також описаний використаний діагностичний інструментарій для їх вивчення. Встановлено, що опитані респонденти мають недостатньо високий рівень сформованості психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності за когнітивним та рефлексивним критеріями, що вказує на необхідність посиленої роботи з формування глибоких знань майбутніх педагогів щодо сутності поняття «психічне здоров’я» та вмінь рефлексувати власну поведінку з метою збереження та зміцнення власного психічного здоров’я та здоров’я дітей. На основі таких результатів були визначені основні шляхи та перспективи підвищення рівня сформованості психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності студентів за когнітивним та рефлексивним критеріями у процесі вивчення курсу «Психологічна антропологія». Визначені також перспективи подальших досліджень, що полягають у пошуку конкретного змістового наповнення тем курсу відповідно до тих аспектів, які були визначені у процесі емпіричного дослідження як такі, що потребують коригування
ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ПРОСТОРУ В СУЧАСНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ: ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ТА УНІФІКАЦІЯ
The implementation of qualitative inclusion in higher education institutions is one of the conditions for the constant development of Ukraine. The analysis of statistical data, made by the authors, shows a permanent reduce of the number of people with disabilities, who obtain higher education now. Based on the analysis of modern researches and media materials, authors identify the reasons for this tendency. They believe that one of the main barriers is the inability of young people with disabilities to get a job in their specialty and build a successful professional trajectory.Having analyzed the few of Ukrainian universities’ websites, authors propose the development of a unified approach for the special educational services provision. Authors also determine its main elements as: definition of educational difficulties; systematic monitoring of the availability of higher education institutions and of the level of satisfaction of special educational services; expansion of the collected information about students with disabilities; programs of communication ethics among teachers, students and persons with disabilities; psychological services; monitoring the observance of the rights of students with disabilities; inclusion of students with disabilities in academic mobility programs; employment of students with disabilities; determination of quality indicators for the special educational services provision; providing full information on the possibility of provision services to students with disabilities; representation of students with disabilities in the advertising products of institutions – as equal members of the student community. The authors consider these elements as an appropriate base for determination of the quality of higher education institutions inclusion. At the same time, teachers use the individual approach, adjusting a system of «smart adaptation» for students with different physiological and psychological characteristics.Забезпечення якісної інклюзії у закладах вищої освіти є однією з умов сталого розвитку України. Аналіз статистичних даних, зроблений авторами, свідчить про тенденцію до зменшення кількості осіб з інвалідністю, які отримують вищу освіту. На основі аналізу сучасних досліджень і матеріалів засобів масової інформації автори визначили причини цієї тенденції. Вони вважають, що одним з бар'єрів є неможливість молоді з інвалідністю влаштуватися на роботу за отриманою спеціальністю і побудувати успішну професійну траєкторію.Проаналізувавши сайти окремих університетів України, автори пропонують розробити уніфікований підхід до надання особливих освітніх послуг. Автори вважають, що його основними елементами мають бути визначення освітніх труднощів; систематичний моніторинг доступності закладів вищої освіти; моніторинг рівня задоволення особливих освітніх послуг; розширення інформації, яка збирається щодо студентів з інвалідністю; програми етики спілкування викладачів і студентів з особами з інвалідністю; психологічних послуг; контроль за дотриманням прав студентів з інвалідністю; включення студентів з інвалідністю до програм академічної мобільності; працевлаштування студентів з інвалідністю; визначення показників якості надання особливих освітніх послуг; надання повної інформації про можливості надання послуг студентам з інвалідністю; представлення студентів з інвалідністю у рекламній продукції закладів. як рівних членів студентської громади. Автори вважають за доцільно покласти ці елементи в основу визначення якості інклюзії закладів вищої освіти. Водночас викладачі мають змогу проявити індивідуальний підхід, продумавши систему «розумного пристосування» для студентів з різними фізіологічними та психологічними особливостями. Можливості для цього розширило дистанційне навчання, поштовх до розвитку якого дали карантинні обмеження в умовах пандемії
ДО ПИТАННЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
The current paper attempts to examine the issues of lifelong education. According to UNESCO documents the notion of lifelong education is defined. The advantages of lifelong learning are highlighted. The lifelong educational system should meet the needs of society, as well as take into account the positive approaches and experience of the development of the world and domestic educational systems. The paper mentions the difficulties of adult lifelong learning as lack of time or lack of conditions for safe relevant learning environment, limitation of learning by specific goals and objectives, use of relevant knowledge or skills in various settings or contexts. The paper focuses on the principles of lifelong education and the issues to be tackled in the context of their implementation: what methods, techniques and strategies to choose to involve students’ previous system of knowledge, enhance their performance, reflection, control over the learning process. The importance of foreign language training in the process of foreign language communicative competence formation and the role of a foreign language as a tool of cognition and acquisition of knowledge are analyzed. It is established that a foreign language is an important component of professional training of specialists in any field of knowledge. A combination of methods for the development of critical and creative thinking, cooperative learning, problem-based, project-based methods as effective for the formation of foreign language communicative competence of adults is proposed. The importance of continuity between the stages of mastering a foreign language and the use of formative assessment of the previous system of knowledge is emphasized. The strategies «INSERT», «Know-Want to Know-Learned», the creation of mind maps for establishing a connection with previous and acquired system of knowledge and identifying prospects in adults foreign language training are proposed.Статтю присвячено розгляду проблем, що стосуються іншомовної підготовки в системі неперервної освіти. Дано визначення неперервної освіти згідно документів ЮНЕСКО. Виділено переваги безперервного навчання та труднощі, які належить враховувати в освітньому процесі дорослих. Акцентовано увагу на принципах неперервної освіти та завданнях, які потрібно вирішити у контексті їх реалізації. Аналізується важливість іншомовної підготовки з метою формування іншомовної комунікативної компетентності та роль іноземної мови як інструменту пізнання та здобуття знань. Установлено, що іноземна мова є важливим компонентом професійної підготовки фахівців будь-якої галузі знань. Запропоновано комбінування методів розвитку критичного та креативного мислення, кооперативного навчання, проблемного, проєктного методів як ефективних для формування іншомовної комунікативної компетентності дорослих. Підкреслюється важливість наступності між етапами оволодіння іноземною мовою та використання формувального оцінювання попередньої системи знань. Запропоновано стратегії «ІНСЕРТ», «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», створення ментальних карт для встановлення зв’язку з попередніми та здобутими знаннями, для визначення перспектив в іншомовній підготовці
СУЧАСНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ
The article considers the issue of studying modern European experience of practical teacher training. It was found out that efficiency of preparing future teachers to their practical activity directly depends on all the levels – from top to bottom – state educational policies and support, regulations in the field of teacher training, modern initial teacher training programmes, inner motivation to become a teacher. It is pointed out the need to apply an integrated approach in mastering the readiness to follow the profession. As we are talking about the European experience, a special attention is paid to study and analysis of regulatory European framework. It helps to define new strategies of developing practical teacher training system, offers recommendations on efficiency of implementing innovative methods and technologies in teacher training process. According to some reports of European Commission, the effectiveness of teacher training is determined by comprehending the teaching profession and the professional development of teachers as a coherent continuum with several, interconnected perspectives, which include teachers’ learning needs, support structures, job and career structures, competence levels and local school culture. Within practical teacher training there is a special role of partner schools where a special position belongs to a school-based teacher/ educator, who does his/ her duties on the basis of a partner school. That educator teaches pupils at school and has responsibilities to support partnership with a teacher training university or college in providing the practical training of students – future teachers. It means to be a mentor/ facilitator/ cooperating teacher. It is found out that basis of training is the practical formation of qualities which are essential for the future teacher`s practical training. Students are educated to develop such pedagogical characteristics as flexibility, reflexivity, awareness of the internal ambiguity of positions and points of view, ability to take alternative decisions and to form the following basic personality traits as sociability, creativity, mobility, independence, responsibility for the personal choice, decision and the results of the teachers` activities.Стаття присвячена питанню необхідності вивчення сучасного європейського досвіду практичної підготовки вчителів. Дослідження наукових робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників показує, що ефективність підготовки майбутніх учителів до їх практичної діяльності безпосередньо залежить від всіх рівнів, а саме: освітньої політики і підтримки держави, законодавчої основи у сфері педагогічної підготовки, сучасних програм базової підготовки вчителів, внутрішньої мотивації стати вчителем. Вказано на необхідність застосування комплексного підходу до формування готовності студентів до педагогічної професії. Оскільки ми говоримо про європейський досвід, особливу увагу приділено вивченню та аналізу нормативної законодавчої європейської бази, що допомагає визначити нові стратегії розвитку системи практичної підготовки вчителів, вибудовує рекомендації щодо ефективності впровадження інноваційних методів та технологій в процес підготовки вчителів. У процесі практичної підготовки особливу роль відіграє партнерська школа як практична база підготовки вчителів. Засвоєні студентами теоретичні знання мають бути практично і системно застосовані у партнерській школі, що забезпечить практичну професійну підготовку майбутнього педагога. Доведено, що на педагогічну практику покладають ключові завдання у підготовці педагогів. Аналізуючи досвід окремих країн у питанні практичної підготовки, варто взяти до уваги соціальний та педагогічний виміри, які регламентують діяльність педагога. Соціальний вимір регламентує відповідальність педагога перед суспільством за виховання кожної конкретно взятої дитини, виконання першочергово завдання вчителя – здійснення турботи про учнів. Педагогічний вимір регламентує дидактичну діяльність педагога, у межах якої відбувається реалізація цілей освіти. Організація практичної підготовки майбутніх педагогів з урахуванням зазначених вище вимірів обумовлює її значущість як вагомого чинника формування фахівця для всіх ланок освіти. Окрім того, важливим маркером є необхідність формування якостей, необхідних для практичної підготовки майбутнього вчителя. Студентів навчають розвивати такі педагогічні характеристики як гнучкість, рефлексивність, педагогічна професійна комунікація, здатність приймати альтернативні рішення, і, крім того, студентам допомагають сформувати такі риси особистості як товариськість, креативність, мобільність, незалежність, відповідальність за свою поведінку. особистий вибір, рішення і результати діяльності вчителів
ВИЩА ОСВІТА ТА РИНОК ПРАЦІ В УКРАЇНІ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВЗАЄМОДІЇ
The national model of interaction between higher education and the labour market was formed under the influence of world processes (globalization, marketization, internationalization, Europeanization). In 2020, the national economy, having reached the frontier of its development, was struck by the COVID-19 pandemic, whose negative consequences require rigorous analysis and careful study. Since 2014, the negative trends in the interaction of higher education with the labour market have begun to grow. They manifested in a shortage of highly qualified workers, or inconsistency of qualifications with the requirements of the national labour market. These trends continue to escalate in recent years. At the legislative level, there was an attempt from the government to outline steps towards the interaction of higher education with the labour market but without defining specific mechanisms. The economic and financial crisis has required the government to transit to another form of financing higher education institutions and to restructure and even reduce their number. The current state of interaction between higher education and the labour market is defined as unbalanced. That has led to a mismatch between supply and demand in the national labour market; the high level of unemployment among graduates of higher educational institutions and professionals with higher education; increasing student and labour migration; distance learning and work remotely. Ukraine is gradually losing modern factors of economic growth – human capital. Prospective trends are considered in the transition to a circular economy; the inclusion of the “environmental” dimension of the circular economy in professionals training and education.The article analyses the interaction of higher education with the labour market in Ukraine over the past decade (2010-2020). The study focuses on an analysis of past, current and future trends in higher education, the labour market and national legislation from the perspective of sustainable economic development. The research is interdisciplinary and mixed (theoretical and empirical). For visualization of the analysed phenomena and conclusions, the surveys data conducted in 2015, 2017 and 2020 are presented. У статті аналізується взаємодія вищої освіти з ринком праці в Україні за останнє десятиліття (2010-2020 р.). Дослідження зосереджено на аналізі минулих, поточних і майбутніх тенденцій у галузі вищої освіти, ринку праці та національного законодавства в перспективі сталого економічного розвитку. Дослідження носить міждисциплінарний та змішаний (теоретико-емпіричний) характер. Матеріалом дослідження слугують аналітичні звіти, наукові публікації, авторська монографія, статистичні дані та опитування студентів. Для візуалізації наведених явищ та висновків представлено дані опитувань, проведених у 2015, 2017 та 2020 рр. серед українських студентів педагогічного фаху та іноземних студентів медичного фаху.
Національна модель взаємодії вищої освіти з ринком праці сформувалася під впливом світових процесів (глобалізація, маркетизація, інтернаціоналізація, європеїзація). У 2020 році національна економіка, досягнувши межі свого розвитку, була вражена пандемією COVID-19, чиї негативні наслідки потребують глибокого осмислення та ретельного вивчення.
З 2014 р. почали зростати негативні наслідки у взаємодії вищої освіти з ринком праці. Вони проявлялися у нестачі кваліфікованої робочої сили, або невідповідності кваліфікації вимогам ринку праці, які продовжують загострюватись в останні роки. На законодавчому рівні була спроба окреслити кроки до взаємодії вищої освіти з ринком праці без визначення конкретних механізмів. Економічна та фінансова криза вимагає від уряду перейти на іншу форму фінансування закладів вищої освіти та здійснити їхню реструктизацію і скорочення. Сучасний стан взаємодії вищої освіти з ринком праці визначається як незбалансований в Україні. Це призвело до невідповідності попиту та пропозиції на національному ринку праці; зайнятості студентів, які навчаються в закладах вищої освіти; високого рівня безробіття випускників закладів вищої освіти та фахівців з вищою освітою; збільшення студентської та трудової міграції; дистанційного навчання та роботи. Україна поступово втрачає сучасні фактори економічного зростання – людський та інтелектуальний капітал. Перспективні тенденції розглядаються у переході до циркулярної економіки; у включенні «екологічного» виміру циркулярної економіки у процес підготовки фахівців у вищій освіті
ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
In the article self-education as a component of professional training acts as a way to implement it. In this context, the self-education of future educators, we mean the process that ensures the continuity of raising the educational level and expanding the information field of professionals, improving the quality and raising the level of their competence and professionalism, related to personal development and participation in general and pedagogical culture. Serves to form a worldview, because the student is the subject of management of their own educational activities during professional training.Based on the analysis of different approaches to the definition of "self-educational competence" in the context of this study, we consider this term as an integrative phenomenon characterized by stable internal motivation, the formation of professionally significant personal qualities, skills and abilities to organize cognitive personality. search activities aimed at a continuous process of professional development; and is an integral part of the professional competence of the specialist and an indicator of the success of his professional activity.Given the above, it is possible to state the close connection between the concept of "self-education" and the concept of "vocational training"; self-education should be understood as a way to implement this training, which, accordingly, aims to form a skilled worker capable of developing strategies for professional development as a result of self- education. This is one of the most important prerequisites for further professional realization of him as a specialist In this regard, higher education faces the task of developing more effective learning technologies and creating conditions that would be focused on stimulating students' self- education.The purpose of the article is to theoretically substantiate the key concepts "educator", "future educator", "self-education", "competence", "formation of self- educational competence".Methods: analysis, systematization and generalization of psychological and pedagogical literature in order to clarify the state of development of the research problem and clarify the conceptual apparatus.У статті самоосвіта як складник професійної підготовки виступає способом її реалізації. У цьому контексті під самоосвітою майбутніх вихователів ми розуміємо процес, який забезпечує безперервність підвищення освітнього рівня та розширення інформаційного поля фахівців, покращення якості та підняття рівня їхньої компетентності та професіоналізму, що пов’язаний з розвитком особистості та бере участь у формуванні загальної та педагогічної культури, слугує становленню світогляду, оскільки саме студент є суб’єктом управління власною навчальною діяльністю під час фахової підготовки.На основі аналізу різних підходів до визначення поняття «самоосвітня компетентність» у контексті нашого дослідження цей термін розглядаємо як інтегративне явище, що характеризується наявністю стійкої внутрішньої мотивації, сформованістю професійно-значущих особистісних якостей, володінням вміннями й навичками самостійної роботи, які дозволяють особистості організовувати пізнавально-пошукову діяльність, спрямовану на безперервний процес підвищення кваліфікації за професійним спрямуванням; та виступає складником професійної компетентності фахівця і показником успішності його фахової діяльності.
Враховуючи зазначене вище, можна констатувати тісний зв’язок поняття «самоосвіта» із поняттям «професійна підготовка»; самоосвіту при цьому слід розуміти як спосіб реалізації цієї підготовки, яка, відповідно, має на меті формування кваліфікованого працівника, здатного до вироблення стратегій професійного розвитку в результаті самоосвіти. Це є однією з найважливіших передумов подальшої професійної реалізації його як фахівця У зв’язку з цим перед вищою школою постає завдання розробки більш ефективних технологій навчання та створення умов, які були б орієнтовані на стимулювання самоосвіти студентів