Osvitologichnij Diskurs (E-Journal - Borys Grinchenko Kiev University) / Освітологічний дискурс (Київський університет імені Бориса Грінченка)
Not a member yet
716 research outputs found
Sort by
ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЦІННОСТЕЙ УНІВЕРСИТЕТУ: ЕКОНОМІКА КУЛЬТУРИ
Get PDFThe article substantiates the influence of the external environment on the development of a higher educational institution’s value system. There are four main groups of values in higher education: internal values of higher education; external values of higher education; instrumental values of higher education; values that are the product of higher education. The article focuses on the second group of values (economic values of higher education), whose source of formation is the social order of the state and society. It has been established that such values can be organically implemented or openly imposed on universities from the outside, but they are no less important, because it is through them that universities ensure the ability of functioning of the society’s socio-professional structure. The mechanisms of change management caused by the promotion of a system of values by a higher educational institution have been studied. The article has revealed that changes in the university’s external value environment (for example, changes in the values of the city where the university operates) and its manifestations in the form of a phenomenon of culture economy, indirectly affect the development of university values.У статті обґрунтовано вплив зовнішнього середовища на розвиток системи цінностей закладу вищої освіти. Виділено основні чотири групи цінностей у вищій освіті: внутрішні цінності функціонування вищої освіти; зовнішні цінності вищої освіти; інструментальні цінності вищої освіти; цінності, які є продуктом здобуття вищої освіти. У статті закцентовано увагу саме на другій групі цінностей (економічні цінності вищої освіти), джерелом формування яких є соціальне замовлення держави та суспільства. Визначено, що такі цінності можуть бути органічно імплементовані або ж відверто нав’язані університетам ззовні, але від того вони є не менш важливі, оскільки саме через них університети забезпечують здатність функціонування соціально-професійної структури суспільства. Досліджено механізми управління змінами, що заподіюються в результаті просування нової системи цінностей закладом вищої освіти. Виявлено, що зміни зовнішнього середовища цінностей університету (наприклад, зміни цінностей міста, де функціонує університет) та його прояви у вигляді феномену економіки культури, опосередковано впливають на розвиток цінностей університету
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ УНІВЕРСИТЕТУ
Get PDFThe article is devoted to the role of information culture in ensuring the effectiveness of knowledge management at the university. Based on the ideas of P. Drucker and I. Nonaka on the need for continuous self-education of the individual using professional collective experience in the process of practical training, means of improving the efficiency of knowledge management are considered, in particular, introduction of innovative leadership models, research activity expansion, creation of conditions for improving the system of advanced training, the formation of an electronic knowledge base as a reflection of the collective intellectual potential and labor market analytics with the subsequent involvement of advanced ideas to improve the professional competencies of graduates. In the knowledge management at the university, information culture performs a number of important functions: educational, ideological, communicative, technological, the function of preserving social memory. Proposed approaches to the analysis of information culture are: information (as a body of knowledge, skills and abilities to effectively meet information needs), communicative (the required level of communication competence), culturological (providing a holistic vision of the world based on the values of its spiritual development), technological (skills and abilities to work in the IT-sphere), methodological (methods of operating information arrays), management (effective management of information resources). The conclusions emphasize that the information culture at the university is formed by cognitive and epistemic expectations anticipated in the implementation of tasks and decision-making. The information culture of the university is based on organizational values, leadership, norms and conduct regarding the exchange and use of information, and the possibility of digital rethinking of knowledge management is largely determined by a clear organizational strategy aimed at innovation. Measures aimed at improving the level of students’ information culture mobilize analytical approaches in the evaluation of information, improve the quality of work with information resources and network systems, contribute to the generation of knowledge and their practical use in future professional experience.Стаття присвячена ролі інформаційної культури в забезпеченні ефективності управління знаннями в університеті. Спираючись на ідеї П. Друкера та І. Нонака про необхідність безперервної самоосвіти особистості з використанням професійного колективного досвіду в процесі практичного навчання, розглядаються засоби підвищення ефективності управління знаннями, зокрема, впровадження інноваційних моделей лідерства, розширення науково-дослідницької діяльності, створення умов задля вдосконалення системи підвищення кваліфікації, формування електронної бази знань як відображення колективного інтелектуального потенціалу і аналітика ринку праці з подальшим залученням передових ідей для вдосконалення професійних компетенцій випускників. Інформаційна культура в управлінні знаннями університету виконує ряд важливих функцій - освітню, світоглядну, комунікативну, технологічну, функцію збереження соціальної пам'яті. Запропоновані підходи до аналізу інформаційної культури - інформаційний (як сукупність знань, умінь і навичок, для ефективного задоволення інформаційних потреб), комунікаційний (володіння необхідним рівнем комунікаційної компетентності), культурологічний (забезпечення цілісного бачення світу, заснованого на ціннісних засадах його духовного освоєння), технологічний (вміння і навички роботи в галузі ІТ), методологічний (методика оперування інформаційними масивами), управлінський (ефективне управління інформаційними ресурсами). У висновках підкреслюється, що інформаційна культура в університеті формується когнітивними та епістемічними очікуваннями, закладеними у виконання завдань та прийняття рішень. Інформаційна культура університету основана на організаційних цінностях, лідерстві, нормах і поведінці щодо обміну та використанню інформації, а можливість цифрового переосмислення управління знаннями в значній мірі визначається чіткою організаційною стратегією, спрямованою на інновації. Заходи, спрямовані на підвищення рівня інформаційної культури студентів, мобілізують аналітичні підходи в оцінці інформації, сприяють поліпшенню якості роботи з інформаційними ресурсами і мережевими системами, сприяють генерації знань і їх практичного використання в майбутньому професійному досвіді. Ключові слова: інформаційна культура; управління знаннями; університет; інформація; знання; інформаційні потреби; база знань.
ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАЗАСОБІВ У ЗМІСТІ ДИСЦИПЛІНИ «ІНШОМОВНА ОСВІТА: ІНОЗЕМНА МОВА З МЕТОДИКОЮ НАВЧАННЯ»
Get PDFThe article describes an experimental study aimed at determining the effectiveness of the use of media in the formation of foreign language communicative competence of future primary school teachers on the example of the discipline "Foreign language education: a foreign language with teaching methods." The concept of "media" is considered as objects, equipment and materials that ensure the functioning of the media information space in the form of audio, visual, audio and visual messages and are allocated by the teacher to organize an active process of learning a foreign language. It is noted that the choice of media was in accordance with the practical objectives of the training sessions. The procedural and effective components of the ascertaining and forming stages of the experiment are analyzed. It is noted that the developed diagnostic tools allowed to conduct diagnostic testing, to determine insufficiently formed foreign language communicative competence of future primary school teachers and to update the formative experiment to test the effectiveness of media in foreign language teaching. It is noted that the content of the discipline was updated with topics, issues related to the analysis, evaluation and use of various types of media, which contributed to the use of modern teaching methods and technologies. A comprehensive survey of students on their awareness of the impact of media on the effectiveness of learning a foreign language and the formation of their media skills is also analyzed. The dynamics of the levels of formation of foreign language communicative competence of future primary school teachers, that also affected the quality of student achievement is demonstrated in the paper.У статті описано експериментальне дослідження, метою якого було визначення ефективності застосування медіазасобів у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи на прикладі навчальної дисципліни «Іншомовна освіта: іноземна мова з методикою навчання». Поняття «медіазасоби» розглянуто як предмети, обладнання та матеріали, які забезпечують функціонування медіа-інформаційного простору у формі аудіальних, візуальних, аудіо-візуальних повідомлень та виокремлюються викладачем для організації активного процесу навчання іноземної мови. Зазначено, що вибір медіазасобів відбувався відповідно до практичних цілей навчальних занять. Проаналізовано процесуальну та результативну складові констатувального та формувального етапів експерименту. Звернуто увагу, що розроблений діагностичний інструментарій дозволив провести діагностичне тестування, визначити недостатньо сформовану іншомовну комунікативну компетентність майбутніх учителів початкової школи та актуалізувати проведення формувального експерименту з метою перевірки ефективності застосування медіазасобів у навчанні іноземної мови. Зазначено, що було оновлено зміст навчальної дисципліни темами, питаннями, які пов’язані з аналізом, оцінюванням та використанням медіазасобів різного типу, що сприяло використанню сучасних методів та технологій навчання. Проаналізовано також комплексне опитування студентів щодо їхнього усвідомлення впливу медіазасобів на ефективність вивчення іноземної мови та формування їхніх медійних навичок. Продемонстровано динаміку рівнів сформованості іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, що також вплинуло на підвищення якості навчальних досягнень студентів. Встановлено продуктивність та ефективність використання медіазасобів у процесі іншомовної підготовки майбутніх педагогів
ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ У ДІАДІ «ВИКЛАДАЧ-СТУДЕНТ» В УМОВАХ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ
Get PDFThe article presents the results of a questionnaire survey of modern students regarding their educational needs and expectations in the context of forced online learning caused by the COVID-19 pandemic. The generalization of the educational needs and expectations of modern students, as well as the tendencies characteristic of them in teaching, made it possible to identify a range of problematic accents, which relate to: coordination and management on the part of teachers of the process of mastering the educational material by students; factors that enhance learning motivation, as well as factors that demotivate; the needs of modern students for the presentation of educational content; attitude to forms and methods of teaching in the context of modern changes; features of transformation of communication between students and teachers; feedback, etc. The study revealed some features of the interaction of modern students with the educational environment, their learning needs and expectations: openness to new forms and methods of teaching, the desire to express and manifest their position, the desire for interaction and exchange of views, the desire to be heard about the expected format or presentation of educational information, the desire to do what is interesting and have space for the implementation of their own educational path. Modern students expect from the teacher an interactive presentation of lecture material that has a problematic and exploratory nature. Based on the results of the survey, as well as on current trends characteristic of higher education in the context of transformational changes and forced distance learning caused by the COVID-19 pandemic, the ways of optimal pedagogical interaction in the teacher-student dyad are outlined.У статті представлено результати анкетного опитування сучасних студентів, що стосуються їх освітніх потреб і очікувань в умовах вимушеного онлайн навчання, спричиненого пандемією СOVID-19. Узагальнення освітніх потреб та очікувань сучасних студентів, а також тенденцій, що характерні для них у навчанні, дозволили виявити спектр проблемних акцентів, які стосуються: координації та керування з боку викладачів процесом оволодіння студентами навчальним матеріалом; чинників, що підсилюють навчальну мотивацію студентів, а також чинників, що демотивують; потреб сучасних студентів щодо представлення навчального контенту; ставлення студентів до форм та методів навчання в контексті сучасних змін; зворотного зв’язку тощо. Дослідження виявило особливості взаємодії сучасних студентів з освітнім середовищем, їхні навчальні потреби та очікування: відкритість до нових форм та методів навчання, бажання висловлювати та проявляти свою позицію, прагнення до взаємодії та обміну думками, прагнення бути почутими з приводу очікуваного формату або подачі навчальної інформації, бажання робити те, що цікаво та мати простір для реалізації власного освітнього шляху. Сучасні студенти очікують від викладача інтерактивної подачі лекційного матеріалу, що має проблемний та пошуковий характер. Ґрунтуючись на результатах опитування, а також на сучасних тенденціях, що характерні для вищої освіти в умовах трансформаційних змін і вимушеного дистанційного навчання, спричиненого пандемією СOVID-19, окреслено шляхи оптимальної педагогічної взаємодії в діаді «викладач-студент»
ПЕДАГОГІЧНА ІННОВАТИКА ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ УЧЕНИХ
Get PDFWorld globalization processes require changes in all spheres of human life, especially in the education system. Total innovativeness becomes one of the main features of modern specialist's worldview. Therefore, the central project of the modern education is to educate an "innovative person", an individual with a high adaptive and innovative potential, with developed critical and divergent thinking, capable of non-standard solutions and active creative search. At the same time, modernization of education contributes to the emergence of new terminology and requires comprehension of innovative processes in pedagogical theory. Thus, the purpose of the article is to define the essence of the definition " educational innovation" in the studies of Ukrainian and foreign scientists, to find common and specific in the reasoning of researchers on this phenomenon. In addition, the article determines the prerequisites of the innovation process in Ukraine and the need to implement educational innovations in world practice. Summarizing the scientific views on the essence of the educational innovation defined that the research area of educational innovation are: the laws and regularities of all aspects of the educational innovation process, mechanisms of change management states of education and the relationship between past acquired teaching experience and the design of future educational innovation processes; reorganization of the educational process in particular and the impact on the development of the educational system as a whole; the process of updating the relationship of subjects of education in innovative cooperation; preparing young people for future professional innovative activities, etc. In addition, the relevance of the definition of " educational innovation" and the dynamism of the formation of this definition were established; the procedural nature of the essence, the presence of the personal factor of educational innovation and its value as a necessary component of pedagogical and social development were determined And also the article determines the main tasks of educational innovation as a science. It is proved that educational innovation, exercising direct influence on all participants of the innovation process, is a theoretical foundation for effective changes in the educational system in generalПроцеси світової глобалізації вносять суттєві корективи в сучасну систему освіти. Разом з тим, модернізація освітньої галузі сприяє появі нової термінології і вимагає осмислення інноваційних процесів у педагогічній теорії. Тому, згідно з метою даного дослідження, у статті визначено сутність дефініції «педагогічна інноватика» у доробках вітчизняних і зарубіжних вчених, виявлено загальне та специфічне у міркуваннях дослідників щодо цього феномену. Зокрема, встановлено актуальність визначення поняття «педагогічна інноватика» й динамічність утворення даної дефініції; визначено процесуальність і особистісний чинник педагогічної інноватики та її цінність як неодмінної складової педагогічного та суспільного розвитку; зазначені сфера дослідження педагогічної інноватики та її першочергові завдання як науки. Крім того, названі передумови інноваційного процесу в Україні та необхідність впровадження освітніх інновацій в світовій практиці. Доведено, що педагогічна інноватика, як важливий засіб досягнення нового рівня освіти, здійснюючи безпосередній вплив на всіх учасників інноваційного процесу, слугує теоретичним фундаментом для ефективних змін освітньої системи в цілому
ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 ОЧИМА СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ
Get PDFThis article examines the response of national higher education to the COVID-19 pandemic in 2020. In the hard year of 2020, students and teachers faced a new challenge – the transition to digitally-based distance education. They were forced to master previously unknown educational platforms, change the format and methods of teaching, learning and exams. Therefore, students and teachers’ attitudes and experiences of teaching-learning in such an emergency is a source for decision-making to improve the digital transformation of national higher education. The research focuses on the study of experience and perception by teachers and students of distance learning. The study is based on a survey of students of the capital university and teachers of three national universities, which give a clear idea of the rapid transition of higher education to a new format – to digitally-based distance learning in an emergency – pandemic COVID-19. The questionnaires were developed in Google Forms format and distributed selectively to students and academics online in 2020-2021. It is emphasised that the COVID-19 pandemic tested the autonomy of national universities, their ability to reorganise educational services into an online format in a short time based on various technical capabilities and financial resources. The findings suggest that the COVID-19 pandemic has accelerated the digitisation of higher education, both international and national. In addition, the survey results allow not only to identify positive and negative trends in the digital transformation of higher education but also to outline promising formats of education in perceptions of students and teachers in the future.У статті досліджується реакція національної вищої освіти на пандемію COVID-19 у 2020 році. У складний 2020 рік студенти та викладачі зіткнулися з новим викликом ¬– переходом до дистанційної освіти на основі цифрових технологій. Вони були вимушені опанувати невідомими раніше освітніми платформами, змінити формат та методи викладання, навчання та іспитів. Урахування ставлення та досвіду студентів і викладачів у такій надзвичайній ситуації є джерелом для прийняття рішень щодо покращення цифрової трансформації національної вищої освіти. Дослідження зосереджено на вивченні досвіду та сприйнятті викладачами та студентами навчання онлайн. Дослідження базується на результатах опитування студентів столичного університету та викладачів трьох національних університетів, які дають чітке уявлення про швидкий перехід вищої освіти до нового формату ¬– навчання онлайн в умовах надзвичайної ситуації ¬– пандемії COVID-19. Анкетування розроблені у форматі Google Forms та розіслані вибірково студентам і викладачам онлайн у 2020-2021 рр. Підкреслено, що пандемія COVID-19 перевірила автономію національних університетів, їх здатність протягом короткого часу реорганізовувати освітні послуги на онлайн-формат через різноманітні технічні можливості та фінансові ресурси. Отримані дані свідчать про те, що пандемія COVID-19 прискорила цифровізацію вищої освіти як міжнародної так і національної. Крім того, результати опитування дають змогу не лише визначити позитивні та негативні тенденції цифрової трансформації вищої освіти, а також окреслити перспективні формати навчання очами студентів та викладачів у майбутньому
КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ОСНОВА СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ПІДХОДІВ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ
Get PDFThe article postulates that the formation of critical thinking in the individual is a significant challenge of the modern education system, which should offer the latest methodology for personal development of relevant skills to acquire new knowledge and critically evaluate various information flows under the influence of modern man. It is argued that the formation of a strong, conscious personality of the student is identical to the formation of a conscious citizen, which is actually aimed at the New Ukrainian School. First of all, it is expressed in the direction of the development of logic and critical as well as creative thinking. All these three important areas of the learning process contribute to the student's self-reflection and the formation of his personal life position. It is noted that today the public inquiry requires the skills to independently analyze information, to constantly conduct search activities. Learning ceases to be memorization, it appears as a conversation with the teacher, which leads to qualitatively new judgments. That is, modern learning is a triad: search, direct conversation and judgment. Assertive behavior is suggested as the optimal, most constructive way of interpersonal interaction in the learning process. In addition, the personality is formed on the principles of assertiveness, which has critical thinking, expresses its own "I", much less likely to be manipulative. It is concluded that the development of critical thinking is not just an integral part of the modern educational process. The student's ability to think critically, to express his own opinion, unbiased position, is a necessary learning outcome that allows modern man to form a reality-appropriate type of worldview.У статті постулюється, що формування критичного мислення у особистості є суттєвим викликом сучасної системи освіти, яка має запропонувати новітню методологію засвоєння особистістю відповідних навичок здобуття нових знань та критичного оцінювання різноманітних інформаційних потоків, під впливом яких перебуває сучасна людина. Стверджується, що формування сильної, свідомої особистості учня тотожне формуванню свідомого громадянина, на що власне і спрямована Нова українська школа. Перш за все, це виражено у напрямку на розвиток логіки та критичного, а також творчого мислення. Всі ці три важливі напрямки процесу навчання сприяють саморефлексії учня та становлення його особистої життєвої позиції. Зазначається, що на сьогодні суспільний запит вимагає навичок самостійно аналізувати інформацію, постійно вести пошукову діяльність. Навчання перестає бути заучуванням, воно постає як бесіда з вчителем, яка призводить до якісно нових суджень. Тобто, сучасне навчання – це тріада: пошук, безпосередня бесіда і судження. Як оптимальний, найбільш конструктивний спосіб міжособистісної взаємодії в процесі навчання пропонується асертивна поведінка. До того, ж особистість сформована за принципами асертивності, яка має критичне мислення, висловлює власне «Я», значно з меншою вірогідністю піддається маніпулятивним діям. Зроблено висновок, що розвиток критичного мислення є не просто невід’ємною частиною сучасного освітнього процесу. Здатність учня критично мислити, висловлювати свою власну думку, незаангажовану позицію, є необхідним результатом навчання, який дозволяє сучасній людині сформувати відповідний реаліям тип світогляду
ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЯК ШЛЯХ ДО ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ
Get PDFIn the article, the impact of digitalization of education on the transformation of the professional competence of a social educators is analyzed; the need of the formation of digital competence of social educators in the context of the widespread implementation of information and communication technologies in the educational process is substantiated; the state of using educational Internet resources in the professional activities of social educators is analyzed; the importance of improving the level of digital competence as a component of the professional competence of social educators is substantiated; the use of digital tools as a practical toolkit for social educators is proposed; a brief overview of digital tools that will be useful in the work of a social educator is provided; a training course "Using Internet resources in the work of a social educator" developed by authors is presented; the course consists of four modules in accordance with the main directions of the social educator's activities, in particular, diagnostic, developmental, educational and preventive work; the course has a practical focus, for the implementation of practical tasks, adapted to the professional activity of a social educator, instructional and methodological materials are developed that make it possible to conduct the course both offline and online; the course is developed on the principles of accessibility, comprehensibility, professional orientation and motivation; to implement the developed course, it is recommended to use the Google Classroom platform, which makes it possible to combine traditional and innovative forms and methods of teaching, which is especially important in the context of the introduction of distance and blended learning; the results of approbation of the developed course, which was conducted for social educators of the Nadvirnyansky district of Ivano-Frankivsk region are presented; taking into account the results of approbation, the conclusion is given about the advisability of using the course for the professional growth of social educators, including for the formation of the readiness of a social educator for the implementation of digital tools into professional activities.У статті проаналізовано вплив цифровізації освіти на трансформацію професійної компетентності соціального педагога; проаналізовано стан використання освітніх інтернет-ресурсів у професійній діяльності соціальних педагогів; обґрунтовано потребу у підвищенні рівня цифрової компетентності як складової професійної компетентності соціальних педагогів; запропоновано використання цифрових інструментів в якості практичного інструментарію соціальних педагогів; наведено короткий огляд цифрових інструментів, які будуть корисними в роботі соціального педагога; презентовано структуру тренінгового курсу “Використання інтернет-ресурсів у роботі соціального педагога”, який має практичну спрямованість; для реалізації розробленого курсу рекомендовано використання платформи Google Classroom, що дає можливість поєднувати традиційні та інноваційні форми і методи навчання, що особливо важливо в умовах запровадження дистанційної та змішаної форм навчання; наведено результати апробації розробленого курсу, які дають підстави стверджувати доцільність використання курсу з метою професійного зростання соціальних педагогів, зокрема для формування готовності соціального педагога до ширшого впровадження цифрових інструментів у професійній діяльності
ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ЯК ПЕРШОЧЕРГОВА СКЛАДОВА НАВЧАННЯ ГРІ НА ФОРТЕПІАНО
Get PDFThe article deals with the need for the formation of internal motivation as one of the most important components of pedagogical activity in teaching piano, which is based on the development of creative individuality of the student and provides a constant need to share emotional experience. Establishing such communication, mediated by a work of art, the "sensory fabric" of which is unfolded in time, concerns the immediate environment and circulation of the experience of previous generations with the constantly updated impressions of a student-musician who is faced with the world of classical piano music. On the basis of a deep inner interest, which can develop into a passion for the process of mastering the instrument, a special language of auto-communication is built, a sensitive attitude to one's own feelings, which is later reflected with the help of the musical language. This contributes to an increase in the general level of reflexivity and awareness, and therefore there is a natural shift in focus on the development of the student's personality in the context of solving urgent problems of mastering playing the instrument. The focus on getting pleasure from playing music arises as a guarantee of high-quality mastery of the skills necessary for creative self-expression. The work analyzes the research of domestic and foreign scientists. The authors give recommendations for increasing the level of intrinsic motivation in the process of learning to play the piano. The paper concludes that the main factors that affect the increase in the level of intrinsic motivation are the building of harmonious relationships in the learning process. To do this, the authors propose to expand the range of psychological and pedagogical training of teachers of musical art on the basis of studying the current state of psychology and behavior of student, introducing digital teaching tools in the process of mastering the piano as a condition for rapprochement between different generationsВ статті розглядається необхідність формування внутрішньої мотивації як однієї з найважливіших складових педагогічної діяльності в умовах викладання гри на фортепіано, що спирається на розвиток творчої індивідуальності учня і забезпечує сталість потреби в обміні емоційним досвідом. Налагодження подібної комунікації, опосередкованої художнім твором, «чуттєва тканина» якого є розгорнутою у часі, стосується безпосереднього оточення та циркуляції досвіду попередніх поколінь з невпинно оновлюваними враженнями учня-музиканта, що стикається зі світом класичної фортепіанної музики. На засадах глибокої внутрішньої зацікавленості, здатної переростати в захопленість процесом опанування інструменту, вибудовується особлива мова автокомунікації, чуйне ставлення до власних почуттів, що в подальшому знаходить своє віддзеркалення за допомогою музичної мови. Це сприяє підвищенню загального рівня рефлексивності й усвідомленості, а тому відбувається закономірний зсув фокусу на розвиток особистості учня в контексті вирішення нагальних проблем оволодіння грою на інструменті. Спрямованість на отримання задоволення від музикування постає запорукою якісного оволодіння навичками, необхідними для творчого самовираження. У роботі аналізуються дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених. Авторами надані рекомендації для підвищення рівня внутрішньої мотивації у процесі навчання грі на фортепіано. У роботі зроблено висновок, що основними факторами, які впливають на підвищення рівня внутрішньої мотивації, є побудова гармонійних відносин у процесі навчання. Для цього автори пропонують розширити спектр психолого-педагогічної підготовки вчителів музичного мистецтва на засадах вивчення сучасного стану психології та поведінки учнівської молоді, долучення цифрових засобів навчання у процес опанування фортепіано як умови зближення між різними поколіннями. 
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ (НА ПРИКЛАДІ LMS MOODLE ТА MICROSOFT TEAMS)
Get PDFThe article considers ways to expand the availability of higher education for students with special educational needs. The introduction of European principles and standards in the field of education is an important step towards the implementation of the model of inclusive education in our country. The importance of distance learning as one of the available forms of education for students with disabilities in higher education institutions of Ukraine is emphasized. Information and communication technologies can be a powerful tool to support education for people with disabilities. Monitoring of students with disabilities was carried out to determine their needs in the process of obtaining higher education. The main difficulties that students with different nosologies overcome in the process of studying in higher education institutions are identified. One of the ways to improve the training of students with disabilities in modern higher education is the introduction of distance learning using electronic educational services, including platforms Moodle and Microsoft Teams. The main features and benefits of the distance course "Psychology of Health and Healthy Lifestyle", created in the Moodle system, are described. However, the disadvantage of using the Moodle platform to teach students with disabilities is the lack of personal communication with group members, which is very important when teaching students with disabilities. The differences and advantages of the Microsoft Teams service over the Moodle platform in the process of distance learning of students with special educational needs are considered. Microsoft Teams offers technologies for clear audio and video transmission, data exchange, and the organization of separate sessions for collaborative and individualized learning that simplify the learning process. The process is presented of organizing a distance course "Psychology of Health and Healthy Lifestyle" to conduct classes with students with special educational needs on the platform Microsoft Teams and emphasizes the feasibility of its implementation in higher educationУ статті розглянуто шляхи розширення доступності вищої освіти для студентів з особливими освітніми потребами. Впровадження європейських принципів та стандартів в освітянській сфері є важливим кроком до реалізації моделі інклюзивного навчання в нашій державі. Наголошено на важливості дистанційного навчання як однієї з доступних форм навчання студентів з інвалідністю у закладах вищої освіти України. Проведено моніторинг студентів з інвалідністю щодо визначення їх потреб в процесі здобуття вищої освіти. Визначено основні труднощі, які долають студенти з різними нозологіями в процесі навчання у закладах вищої освіти. Одним із напрямків удосконалення підготовки студентів з інвалідністю в сучасному закладі вищої освіти є упровадження дистанційної форми навчання з використанням освітніх електронних сервісів, зокрема платформ Moodle та Microsoft Teams. Описано основні особливості і переваги дистанційного курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя», створеного в системі Moodle, недоліком якого є відсутність особистого спілкування з членами групи, що є дуже важливим під час навчання студентів з вадами здоров’я. Розглянуто відмінності і переваги сервісу Microsoft Teams над платформою Moodle. Microsoft Teams пропонує технології для чіткого передавання звуку і відео, засоби обміну даними й організації окремих сеансів для спільного й індивідуалізованого навчання, які спрощують процес засвоєння навчального матеріалу. Представлено процес організації дистанційного курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя» для проведення занять зі студентами з інвалідністю на платформі Microsoft Teams та наголошено на доцільності впровадження його у закладі вищої освіти