Osvitologichnij Diskurs (E-Journal - Borys Grinchenko Kiev University) / Освітологічний дискурс (Київський університет імені Бориса Грінченка)
Not a member yet
716 research outputs found
Sort by
Шляхи формування здатності до самоорганізації й самовдосконалення як основи успішної навчальної та подальшої професійної діяльності сучасного здобувача вищої освіти
Get PDFThis study examines ways of forming the ability to self-organization and self-improvement as the basis for successful educational and further professional activity of a modern student of higher education. The purpose of the article is to analyze and generalize ways of forming the ability to self-organization and self-improvement as important and necessary competencies of a modern student of a higher education institution, accumulated in higher education institutions of Ukraine. To achieve this goal, scientific sources were analyzed and empirical research, including surveys and observations, was conducted. As a result of the study, it was established that the ability to self-organization is a key quality of a modern student of education, as it contributes to the effective management of one's own educational and cognitive activities, self-improvement and self-development. Self-improvement requires constant work on oneself, improvement of knowledge, important abilities and skills, and other competencies. The research highlighted the ways that contribute to the formation of the ability to self-organization and self-improvement in students of higher education institutions. Among them are: a structured educational program with opportunities for continuous self-improvement and self-development; mentoring and support from teachers, curators; opportunities for reflection and self-evaluation, as well as encouraging independence and persistence. The obtained results of the research are of practical importance for institutions of higher education, teaching staff, as they provide recommendations for creating a favorable educational environment for the development of self-organization and self-improvement among students. It should be noted that the research shows that the formation of the ability to self-organization and self-improvement are critical aspects of successful educational and professional activities of students. Recommendations arising from this study can contribute to the improvement of the educational process, to the improvement of the training of modern students of higher education.Дане дослідження розглядає шляхи формування здатності до самоорганізації й самовдосконалення як основи успішної навчальної та подальшої професійної діяльності сучасного здобувача вищої освіти. Метою статті є аналіз та узагальнення шляхів формування здатності до самоорганізації й самовдосконалення як важливих й необхідних компетентностей сучасного здобувача закладу вищої освіти, що накопичені в закладах вищої освіти України. Для досягнення цієї мети були проаналізовані наукові джерела та проведений емпіричний дослід, включаючи опитування та спостереження.
В результаті дослідження встановлено, що здатність до самоорганізації є ключовою якістю сучасного здобувача освіти, оскільки сприяє ефективному керуванню власною навчально-пізнавальною діяльністю, самовдосконаленням й саморозвитком. Самовдосконалення вимагає постійної роботи над собою, підвищення знань, важливих умінь і навичок та інших компетентностей.
У дослідженні висвітлені шляхи, які сприяють формуванню здатності до самоорганізації й самовдосконалення у здобувачів закладів вищої освіти. Серед них названо: структуровану навчальну програму з можливостями для постійного самовдосконалення й саморозвитку; наставництво та підтримку з боку викладачів, кураторів; можливості для рефлексії та самооцінки, а також стимулювання самостійності та наполегливості. Отримані результати дослідження мають практичне значення для закладів вищої освіти, професорсько-викладацького складу, оскільки надають рекомендації щодо створення сприятливого освітнього середовища для розвитку самоорганізації й самовдосконалення у студентів. Зазначимо, що дослідження показує, що формування здатності до самоорганізації й самовдосконалення є критичними аспектами успішної навчальної та професійної діяльності студентів. Рекомендації, що випливають з цього дослідження, можуть сприяти поліпшенню освітнього процесу, покращенню підготовки сучасних здобувачів вищої освіти
Розвиток комунікативної культури вчителя в умовах воєнного стану: виклики та можливості
Get PDFThe article focuses on the importance of communication etiquette and communication skills for teachers who work during martial law, because in such conditions teachers face a number of challenges that can affect the effectiveness of the educational process and the psychological well-being of students. Several key areas of development of the teacher's communicative culture in the conditions of martial law are considered. First of all, it emphasizes the importance of emotional intelligence, which helps teachers understand and control their emotions, and also helps build emotionally healthy relationships with students and colleagues. The second aspect to consider is active listening. Teachers must be attentive listeners, able to hear and understand their interlocutors. This helps to improve communication and establish an effective dialogue. The ability to adapt to new conditions and situations is important for teachers, especially during martial law. They must be flexible and able to quickly adapt to changes in order to ensure the continuity of the educational process and provide support to students in such difficult conditions. The teacher's communicative culture should be manifested not only in the classroom, but also in interaction in the social environment. It is noted that communication is the basis of professional and pedagogical interaction, which involves the exchange of information between communication subjects, as well as the assimilation of values, knowledge and methods of communicative activity. The key directions of the development of the communicative culture of the teacher in the conditions of martial law, which is an important component of the learning process, as it contributes to improving the quality of communication between the participants of the educational process, are considered. Martial law teachers should focus on developing emotional intelligence, active listening, effective conflict resolution, and adaptation to change. In conclusion, directions for the development of the teacher's communicative culture in the conditions of martial law are proposed. The development of these skills will help teachers communicate effectively with students, colleagues and other participants in the educational process, support a successful educational process and the psychological well-being of students.Стаття зосереджується на важливості етикету комунікації та вмінь спілкуватися для вчителів, які працюють під час воєнного стану, адже в таких умовах вчителі стикаються з рядом викликів, які можуть впливати на ефективність освітнього процесу та психологічне благополуччя учнів. Розглянуто кілька ключових напрямків розвитку комунікативної культури вчителя в умовах воєнного стану. Перш за все, наголошується на важливості емоційного інтелекту, який допомагає вчителям розуміти і контролювати свої емоції, а також сприяє побудові емоційно здорових взаємин з учнями та колегами. Другим аспектом, який розглядається, є активне слухання. Вчителі повинні бути уважними слухачами, здатними почути й зрозуміти своїх співрозмовників. Це сприяє покращенню комунікації та встановленню ефективного діалогу. Уміння адаптуватися до нових умов та ситуацій є важливим для вчителів, особливо під час воєнного стану. Вони повинні бути гнучкими та вміти швидко прилаштовуватися до змін, щоб забезпечити неперервність освітнього процесу та надати підтримку учням у таких непростих умовах. Комунікативна культура вчителя повинна проявлятися не лише в навчальній аудиторії, але й у взаємодії в соціальному середовищі. Зазначається, що комунікація є основою професійно-педагогічної взаємодії, яка передбачає обмін інформацією між суб’єктами комунікації, а також засвоєння цінностей, знань та способів комунікативної діяльності. Розглянуто ключові напрямки розвитку комунікативної культури вчителя в умовах воєнного стану, що є важливою складовою процесу навчання, оскільки вона сприяє покращенню якості спілкування між учасниками освітнього процесу. Вчителі в умовах воєнного стану повинні зосередитися на розвитку емоційного інтелекту, активного слухання, ефективного вирішення конфліктів та адаптації до змін. У підсумку, пропонується напрями розвитку комунікативної культури вчителя в умовах воєнного стану. Розвиток цих навичок допоможе вчителям ефективно спілкуватися з учнями, колегами та іншими учасниками освітнього процесу, підтримати успішний навчальний процес та психологічне благополуччя учні
Використання методу аналізу ієрархій при виборі онлайн-курсу з інформаційної гігієни
Get PDFThe article examines the use of Thomas Saati's Analytic Hierarchy Process for decision-making regarding the choice of an online non-formal education course. The significance of the problem of choosing among alternatives and making a final decision in the pedagogical field is shown. Reasoned simplicity, convenience, and universality of the method. The application of the method in the given task is considered: the selection of an online course on information hygiene (info media literacy) for students of higher education among three offered online platforms of non-formal education. The method’s stages and implementation in the spreadsheet processor Електронній таблиці are described in detail. The first stage is modeling the problem of choosing an online course as a hierarchy containing the goal of decision-making, alternatives for achieving it, and criteria for evaluating alternatives. At this stage, the goal "Formation of information hygiene (info media literacy) of students of higher education" was formed, five criteria for making a decision about the course were defined and described, and 3 alternative online courses were selected. Among the criteria: understanding how the media work (K1); critical thinking (K2); fact-checking (K3); social behavior (K4); emotional and psychological stability (K5). The second stage is prioritization through a series of pairwise comparisons. A table of pairwise comparisons was created, local priorities for the criteria of five criteria were determined, and their consistency indices were estimated. The third stage is the analysis of the priorities of alternative courses. Determining the priority of alternative courses took place according to a similar methodology. The maximum values of the priority vectors for the criteria were calculated, and the consistency ratio was estimated. As a result of the calculations, the course with the highest priority was chosen - alternative A1 (the course "Media literacy: practical skills", published on the online platform of the public project of mass open online courses "Prometheus"). The importance of the method for teachers who have difficulties with choosing a course is proven, and the prospects for further research are outlined, such as the popularization of the method and the development of a software application for automating calculations when making decisions.У статті розглянуто використання методу аналізу ієрархій (Аnalytic Hierarchy Process) Томаса Сааті для прийняття рішення щодо вибору онлайн курсу неформальної освіти. Показано значущість проблеми вибору серед альтернатив і остаточного прийняття рішення у педагогічній сфері. Обґрунтована простота, зручність і універсальність методу. Розглянуто застосування методу у поставленій задачі: вибір онлайн курсу з інформаційної гігієни (інфомедійної грамотності) для здобувачів вищої освіти серед трьох запропонованих на онлайн-платформах неформальної освіти.
Детально описано етапи методу і їх реалізація у електронній таблиці. Перший етап - моделювання проблеми вибору онлайн-курсу як ієрархії, що містить мету прийняття рішення, альтернативи для її досягнення та критерії оцінки альтернатив. На цьому етапі була сформована мета «Формування інформаційної гігієни (інфомедійної грамотності) здобувачів вищої освіти», визначені і описані п’ять критеріїв для прийняття рішення щодо курсу з і обрано 3 альтернативні онлайн-курси. Серед критеріїв: розуміння, як працюють медіа (К1); критичне мислення (К2); фактчекінг (К3); соціальна поведінка (К4); емоційно-психологічна стійкість (К5). Другий етап - встановлення пріоритетів через серію попарних порівнянь. Створена таблиця попарних порівнянь, визначені локальні пріоритети для критеріїв п’яти критеріїв, оцінені індекси їх узгодженості.
Третій етап - аналіз пріоритетів альтернативних курсів. Визначення пріоритетності альтернативних курсів відбувалось за аналогічною методикою. Розраховані максимальні значення векторів пріоритетів для критеріїв, оцінені відношення узгодженості. У результаті проведених розрахунків було обрано курс з найбільшим значенням пріоритету –альтернатива А1 (курс «Медіаграмотність: практичні навички», опублікований на онлайн-платформі громадського проєкту масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus»).
Доведено значущість методу для педагогів, що мають труднощі з вибором курсу, окреслені перспективи подальших розвідок, як-то популяризація методу і розробка програмного застосунку для автоматизації розрахунків при прийнятті рішень
Цифровий сторітелінг у позакласній роботі з біології
Get PDFThe article is devoted to topical issues of extracurricular activities using digital storytelling. The purpose of the article is to determine the feasibility of using digital storytelling in extracurricular activities in biology. Today, a modern biology teacher must provide students with the subject knowledge necessary to understand the scientific and natural picture of the world, to form a competent attitude to their health and the health of others, to behave in an environmentally responsible manner in nature and to solve life problems. At the same time, the subject of biology is diverse and dynamic, which leads to a rich curriculum and a constant increase in the amount of information to be learned and requires new approaches not only to classroom but also to extracurricular activities.
The article emphasises that a successful combination of traditional teaching methods and information and communication technologies, considering their didactic advantages, can significantly enrich and diversify the content of extracurricular activities in biology. One of such ways may be the use of digital storytelling technology, which is increasingly being used by domestic teachers. The basic requirements for the preparation and planning of extracurricular activities in biology using digital storytelling are outlined. Platforms and applications that can be used as a digital storytelling tool are identified. Examples for different classes of basic school are proposed, which can serve as a basis for further development of extracurricular activities for modern biology teachers.
The article presents a broad analysis of domestic and foreign researchers who note that digital storytelling as a pedagogical tool helps to expand the cognitive and communication capabilities of students, activates attention and memory, promotes individualisation of learning, cognitive independence, develops the ability to think creatively, provides friendly, collective relationships and can be used in working with students of different age groups. Стаття присвячена актуальним питанням позакласної роботи із використанням цифрового сторітелінгу. Метою статті є визначити доцільність використання цифрового сторітелінгу у позакласній роботі з біології. Сучасний учитель біології сьогодні має забезпечити здобувачів освіти предметними знаннями, необхідними для усвідомлення науково-природничої картини світу, формуванням компетентного ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих людей, екологічно відповідальної поведінки у природі та вирішення проблем життєдіяльності. При цьому предмет вивчення біології відрізняється різноманітністю і динамічністю, що обумовлює насичену навчальну програму та постійне зростання об’ємів інформації, призначених для засвоєння, і вимагає нових підходів не тільки до класної, а й позакласної роботи.
У статті підкреслено, що вдале поєднання традиційних методів навчання і інформаційно-комунікаційних технологій з урахуванням їх дидактичних переваг можуть суттєво збагатити та урізноманітнити зміст позакласних занять з біології. Одним із таких шляхів може стати застосування технології цифрового сторітелінгу, яка дедалі активніше використовується вітчизняними педагогами. Окреслено основні вимоги до підготовки і планування позакласної роботи з біології із застосуванням цифрового сторітелінгу. Визначені платформи та додатки, які можуть бути використаними як інструмент цифрового сторітелінгу. Запропоновані приклади для різних класів базової школи, що може слугувати базою для подальшого розвитку позакласної роботи у вчителя біології сучасності.
Наведено широкий аналіз вітчизняних та зарубіжних дослідників, які зазначають, що цифровий сторітелінг як педагогічний інструмент, сприяє розширенню пізнавальних і комунікаційних можливостей учнів, активізує увагу і пам’ять, сприяє індивідуалізації навчання, пізнавальній самостійності, розвиває вміння творчо і креативно мислити, забезпечує дружні, колективні відносини та може бути використаний у роботі з учнями різних вікових груп
Формування здатності до особистісно-професійного саморозвитку в майбутніх здобувачів освіти
Get PDFУ статті здійснено дослідження проблематики формування особистісно-професійного саморозвитку в майбутніх здобувачів вищої освіти. На основі теоретичного аналізу та систематизації наукових джерел визначено сутнісні характеристики понять «особистісно-професійний саморозвиток» та «самоосвіта», проаналізовано їх трактування вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Відмічено ключову роль особистісно-професійного саморозвитку здобувачів освіти в умовах постійних змін, трансформації цифрових технологій та швидкої адаптації майбутніх фахівців до професійної діяльності. Зазначені види освітньої діяльності, які сприяють забезпеченню цілеспрямованого формування особистісно-професійного саморозвитку здобувачів освіти: застосування тренінгових методів (групові дискусії, рольові ігри, метод конкретних ситуацій тощо); виконання різних за складністю професійно-орієнтованих завдань; виконання нестандартних професійно-орієнтованих кейсів і завдань; організація позааудиторної роботи здобувачів освіти, що передбачає реалізацію індивідуального підходу до студентів. Встановлено, що однією із ключових умов саморозвитку майбутнього фахівця є практична діяльність, спрямована на саморегуляцію поведінки, самовдосконалення професійних та особистісних якостей. Подано узагальнення трактування дефініції «самоосвіта» як гностичного інструменту особистісно-професійного саморозвитку, який забезпечує накопичення когнітивних ресурсів, підвищення рівня знань, умінь і навичок, формування професійної компетентності фахівців на всіх стадіях професійного розвитку. Окреслено перспективні методи самоосвіти, що дозволяють здійснювати гностичну діяльність, спрямовану на здобуття знань про професію, самостійний розвиток професійних умінь та навичок. Шляхом анкетування здобувачів освіти педагогічних спеціальностей проведено дослідження процесу саморозвитку особистості майбутнього фахівцяУ статті здійснено дослідження проблематики формування особистісно-професійного саморозвитку в майбутніх здобувачів вищої освіти. На основі теоретичного аналізу та систематизації наукових джерел визначено сутнісні характеристики понять «особистісно-професійний саморозвиток» та «самоосвіта», проаналізовано їх трактування вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Відмічено ключову роль особистісно-професійного саморозвитку здобувачів освіти в умовах постійних змін, трансформації цифрових технологій та швидкої адаптації майбутніх фахівців до професійної діяльності. Зазначені види освітньої діяльності, які сприяють забезпеченню цілеспрямованого формування особистісно-професійного саморозвитку здобувачів освіти: застосування тренінгових методів (групові дискусії, рольові ігри, метод конкретних ситуацій тощо); виконання різних за складністю професійно-орієнтованих завдань; виконання нестандартних професійно-орієнтованих кейсів і завдань; організація позааудиторної роботи здобувачів освіти, що передбачає реалізацію індивідуального підходу до студентів. Встановлено, що однією із ключових умов саморозвитку майбутнього фахівця є практична діяльність, спрямована на саморегуляцію поведінки, самовдосконалення професійних та особистісних якостей. Подано узагальнення трактування дефініції «самоосвіта» як гностичного інструменту особистісно-професійного саморозвитку, який забезпечує накопичення когнітивних ресурсів, підвищення рівня знань, умінь і навичок, формування професійної компетентності фахівців на всіх стадіях професійного розвитку. Окреслено перспективні методи самоосвіти, що дозволяють здійснювати гностичну діяльність, спрямовану на здобуття знань про професію, самостійний розвиток професійних умінь та навичок. Шляхом анкетування здобувачів освіти педагогічних спеціальностей проведено дослідження процесу саморозвитку особистості майбутнього фахівц
Проєктування дистанційного курсу з розвитку медіаінформаційної грамотності учителів мистецтва
No full textCurrently, media literacy is a necessary component of the general information culture of a person, which becomes absolutely crucial in the conditions of Russia’s military aggression and the harsh realities of the Ukrainian information space with numerous examples of spreading untrue, unverified, and “fake” information.
In recent years, the concept of “media information literacy” (MIL) has become normalized in scientific circulation. It implies recognition of the leading role of information and media in everyday life, enables citizens to understand the functions of mass media and other information providers, critically evaluate their content and make informed decisions. In the documents of UNESCO and the European Commission, the concept of MIL is used as a universal term that denotes a set of knowledge, attitudes, abilities, and skills that allow access to information and knowledge, analyse, evaluate, use, create and disseminate them with maximum productivity in accordance with legislative and ethical standards and with respect for human rights.
The article highlights the process of designing the distance course “Media Literacy in Art Classes” for teachers of general secondary education institutions that teach the courses of the art cycle, in particular, the integrated course “Art”. Scientific sources and legal documents were analysed to clarify the essence and modern interpretation of the concept of “media information literacy”; a number of mass open online courses on media literacy were considered; a survey of art teachers was conducted. According to the results of the survey, 6 topics, which were the most interesting to the respondents, were selected and the structure of the distance course, designed for 30 hours, 1 ECTS credit, was formed. The content of the course includes the study of the peculiarities of perception and critical evaluation of visual and audiovisual arts, as well as various aspects of the impact of media arts on the content of media messages. The course can be offered to teachers, especially teachers of primary school and courses in the educational field “Art”, as a certification programme in the system of advanced training.Медіаграмотність на сьогодні є необхідним складником загальної інформаційної культури особистості, що набуває особливої актуальності в умовах військової агресії росії та жорстких реалій українського інформаційного простору з численними прикладами поширення неправдивої, неперевіреної, «фейкової» інформації.
У науковому обігу останніх років унормованим стало поняття «медіаінформаційна грамотність» (MIГ). Воно передбачає визнання провідної ролі інформації і медіа в повсякденному житті, дає змогу громадянам зрозуміти функції засобів масової інформації та інших постачальників інформації, критично оцінювати їх зміст, ухвалювати обґрунтовані рішення. В документах ЮНЕСКО та Європейської комісії концепт МІГ використовується як універсальний термін, яким позначається сукупність знань, установок, умінь і навичок, які дозволяють отримувати доступ до інформації та знань, аналізувати, оцінювати, використовувати, створювати та поширювати їх з максимальною продуктивністю відповідно до законодавчих та етичних норм і з дотриманням прав людини.
Стаття висвітлює процес проєктування дистанційного курсу «Медіаінформаційна грамотність на уроках мистецтва» для вчителів закладів загальної середньої освіти, які викладають дисципліни мистецького циклу, зокрема інтегрований курс «Мистецтво». Було проаналізовано наукові джерела та нормативно-правові документи для з’ясування сутності та сучасного тлумачення поняття «медіаінформаційна грамотність»; розглянуто низку масових відкритих онлайн-курсів з медіаграмотності; проведено опитування вчителів мистецьких дисциплін. За результатами опитування було відібрано 6 тем, які найбільше зацікавили респондентів, та сформовано структуру дистанційного курсу, розрахованого на 30 годин, 1 кредит ЄКТС. До змісту курсу включено вивчення особливостей сприймання та критичної оцінки візуальних та аудіовізуальних мистецтв, а також різні аспекти впливу засобів медійних мистецтв на зміст медіаповідомлень. Курс можна пропонувати вчителям, передусім учителям початкової школи та дисциплін освітньої галузі «Мистецтво», як сертифікаційну програму в системі підвищення кваліфікації
Концептуалізація культурно-мистецької моделі екологічної компетентності вчителя математики
Get PDFThe article represents the concept of the cultural and artistic model of the ecological competence of the mathematics teacher. The work used a system of methods and approaches, among which innovative, ecological, competence, systemic, anthropological, cultural, axiological, aesthetic, artistic, epistemological were the defining ones. The developed "Cultural-artistic model of ecological competence of a mathematics teacher" contains 4 components - cognitive, activity, personal-psychological and cultural-artistic. The ecological competence of the mathematics teacher has a functional focus on integrative ecologization, aestheticization, axiologization, and ethicization of the cultural and educational space and on the development of a harmonious and healthy personality. In the components of ecological competence, the mathematical dimension is significant. In the cognitive component, this is mathematical knowledge, ideas, and cognitive skills and schemes through which the phenomenology of ecological problems is revealed. In the cultural and artistic component, mathematics is used to reveal the phenomenology of the aesthetic, artistic, harmonious, perfect. In the personal and psychological component, the ideas of harmony are actualized. The activity component is aimed at the integrative disclosure of mathematical, ecological, artistic, ethical and aesthetic phenomena. The directions of ecologization, mathematization, aestheticization, ethicization, axiologisation, and psychologization of the cultural and educational space are integrated into the system of ecological competence of the mathematics teacher. During the formation and implementation of ecological competence, methodical disciplines were developed and applied. The specified methodological disciplines are purposefully formed for the integration and target (ecological, mathematical and aesthetic) and competence orientation of knowledge, values, meanings, ethical attitudes, prescribed from various subject areas. Accordingly, propaedeutic and therapeutic poles formed by methodical disciplines are distinguished in ecological competence.В статті репрезентується концепція культурно-мистецької моделі екологічної компетентності вчителя математики. В роботі застосована система методів та підходів, серед яких визначальними були інноваційний, екологічний, компетентнісний, системний, антропологічний, культурологічний, аксіологічний, естетичний, мистецький, епістемологічний. Розроблена «Культурно-мистецька модель екологічної компетентності вчителя математики» містить 4-и компоненти – когнітивний, діяльнісний, особистісно-психологічний і культурно-мистецький. Екологічна компетентність вчителя математики має функціональну спрямованість на інтегративну екологізацію, естетизацію, аксіологізацію й етизацію культурно-освітнього простору та на розвиток гармонійної і здорової особистості. В компонентах екологічної компетентності значимим є математичний вимір. В когнітивному компоненті це ‒ математичні знання, ідеї, та когнітивні навички і схеми, через які розкривається феноменологія екологічних проблем. В культурно-мистецькому компоненті математика застосовується для розкриття феноменології естетичного, мистецького, гармонійного, довершеного. В особистісно-психологічному компоненті актуалізуються ідеї гармонії. Діяльнісний компонент спрямований на інтегративне розкриття математичних, екологічних, мистецьких, етичних і естетичних феноменів. В системі екологічної компетентності вчителя математики інтегруються напрями екологізації, математизації, естетизації, етизації, аксіологізації, психологізації культурно-освітнього простору. При формуванні і реалізації екологічної компетентності були розроблені, застосовані методичні дисципліни. Вказані методичні дисципліни цілеспрямовано формуються для інтеграції і цільового (екологічного, математичного і естетичного) та компетентнісного спрямування знань, цінностей, смислів, етичних установок, рецептованих з різних предметних сфер. Відповідно, в екологічній компетентності виділяються пропедевтичний і терапевтичний полюси, сформовані методичними дисциплінами
Можливості метавсесвіту для освіти: ретроспективний аналіз розвитку технологій
Get PDFThe rapid development of technologies today is changing the structure of business and production. Already today, the construction of an economy based on the analysis of big data, automation, robotics, the Internet of Things, artificial intelligence, immersive technologies, and blockchain sets new requirements for the qualifications of specialists, significantly changes the essence of certain specialties, and stimulates the emergence of new professions. The gradual integration of these technologies, their further development and the expectation of new technical breakthroughs in the coming years opens up new perspectives and allows developing a conceptual vision of the future reality, which will be a certain combination of the physical and virtual worlds. It is important to understand the current state of technology, which is the basis for building a new reality of the metauniverse. For this, an analysis of publications in the scientometric database Scopus and media devoted to the experience of implementing certain technologies was carried out. The conducted research made it possible to determine that today there is no full implementation of the metauniverse concept. However, the analysis of the current level of technology development, which is the basis for the development of the metauniverse, their interconnection, the degree of interest of business and the authorities of different countries, which is expressed in significant investments in the creation of the metauniverse, is important for its understanding and prediction of the trends of the development of society in the conditions of the metauniverse. All this gives reason to expect the appearance of a working prototype that will be used for communication, conducting business, providing/receiving services, including educational ones.Швидкий розвиток технологій сьогодні змінює структуру бізнесу і виробництва. Вже сьогодні побудова економіки, що ґрунтується на аналізі великих даних, автоматизації, роботизації, інтернеті речей, штучному інтелекті, іммерсивних технологіях та блокчейні, ставить нові вимоги до кваліфікації фахівців, суттєво змінює сутність певних спеціальностей та стимулює виникнення нових професій. Поступова інтеграція даних технологій, їх подальший розвиток та очікування нових технічних проривів у найближчі роки відкриває нові перспективи та дозволяє розробляти концептуальне бачення реальності майбутнього, яка буде певним поєднанням фізичного та віртуального світів. Важливим є розуміння сучасного стану технологій, які є підґрунтям для побудови нової реальності метавсесвіту. Для цього було проведено аналіз публікацій у наукометричній базі Scopus та медіа, присвячених досвіду впровадження певних технологій. Проведене дослідження дозволило визначити, що на сьогодні не існує повноцінної реалізації концепції метавсесвіту. Однак, важливим для її розуміння та передбачення тенденцій розвитку суспільства в умовах метавсесвіту є аналіз сучасного рівня розвитку технологій, що є базою для розвитку метавсесвіту, їх взаємозв’язку, ступеня зацікавленості бізнесу і влади різних країн, що виражається у значних інвестиціях у створення метавсесвіту. Все це дає підстави для очікування появи робочого прототипу, що буде використовуватись для спілкування, ведення бізнесу, надання/отримання послуг, у тому числі й освітніх
Критеріально-рівнева характеристика сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано
Get PDFThe article presents a criterion-level characteristic of the formation of the performance culture of future piano teachers, which is an indicator of the perfect instrumental and performance training of applicants to higher artistic education. The research was conducted using the methods of theoretical generalisation, comparative analysis and synthesis, on the basis of which the criteria, indicators and levels of formation of the performing culture of future piano teachers at higher educational institutions were identified and substantiated. The ways of pedagogical diagnostics of the formation of the performing culture of future piano teachers are revealed. Criteria and indicators of this phenomenon are described. The levels of formation of the performing culture of future piano teachers are outlined, namely: creative, competent, normative, adaptive. The methods of measuring the indicators of the formation of the performing culture of future piano teachers at each stage of the confirmatory experiment presented in the study are substantiated. The conditional definition of the criteria, indicators, levels and methods of the formation of the performing culture of future piano teachers allows to assess the state of the studied quality of master students in the process of the confirmatory experiment, as well as to create a reliable basis for the organisation of further research work on the modernisation of the ways of pedagogical support in the process of performing and instrumental training of applicants to higher art education in order to form the performing culture of master students.У статті здійснено критеріально-рівневу характеристику сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано, що виступає індикатором досконалої інструментально-виконавської підготовки здобувачів вищої мистецької освіти. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та синтезу, на основі яких було визначено й обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано у закладах вищої освіти. Розкриваються шляхи педагогічного діагностування сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано. Подається характеристика критеріїв та показників сформованості даного феномену. Окреслено рівні сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано, а саме: креативний, компетентний, нормативний, адаптивний. Обґрунтовано методики вимірювання представлених у дослідженні показників сформованості виконавської культури у майбутніх викладачів фортепіано на кожному етапі констатувального експерименту. Умовне визначення критеріїв, показників, рівнів і методів сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано дозволяє оцінити стан досліджуваної якості магістрантів у процесі констатувального експерименту, а також створити надійне підґрунтя для організації подальшої науково-дослідної роботи щодо модернізацію шляхів педагогічного супроводу процесом виконавсько-інструментальної підготовки здобувачів вищої мистецької освіти з метою формування у магістрантів виконавської культури
Використання медіаосвітніх технологій для підвищення інформаційної компетентності в процесі навчання майбутніх вчителів математики
Get PDFThe article describes the experience of implementing media educational technologies in the process of training future mathematics teachers. The current situation in education dictates new requirements for the training of students of higher educational institutions, which consist in the fact that acquiring only special knowledge is not enough in order to be a competitive graduate, it is necessary to develop such abilities of the individual that reveal his individuality and creative potential to the greatest extent. The educational process can be improved by the modernization of the education system and the emergence of innovative learning technologies. The use of media educational technologies in the process of training future mathematics teachers improves the individual learning of students, their motivation and creative ways of creating media tools and increases informational competence in general. The modern educational space cannot be imagined without the use of Internet technologies, where electronic educational resources help to form the necessary qualities in students in an informational and educational environment. Therefore, the use of media educational technologies to increase information competence in the process of training future teachers in the educational activities of a higher educational institution is more relevant than ever. This means that teachers have a completely different approach to imparting knowledge. Using electronic educational resources of the new generation and technological methods of media education, teachers will be able to build courses in an active, interactive mode, in distance learning, in synchronous, asynchronous, and as it happens today, as well as during military operations in Ukraine. In this regard, it is necessary not only to form a modern and well-organized system of theoretical knowledge and skills of teachers, but also to prepare for the effective application of this knowledge in pedagogical activity and to overcome the difficulties that arise when using it. knowledge in practice. According to the results of the obtained empirical data, the effectiveness of the use of media educational technologies in distance learning during the training of future mathematics teachers has been proven.У статті описано досвід впровадження медіаосвітніх технологій у процесі навчання майбутніх вчителів математики. Сучасна ситуація в освіті диктує нові вимоги до підготовки студентів закладів вищої освіти, які полягають у тому, що здобуття тільки спеціальних знань не достатньо для того, аби бути конкурентоспроможним випускником. Необхідно розвивати такі здібності особистості, які найбільшою мірою розкриватимуть її індивідуальність і творчий потенціал. Удосконалити навчальний процес може модернізація системи освіти та поява інноваційних технологій навчання. Застосування медіаосвітніх технологій у процесі навчання майбутніх вчителів математики покращує індивідуальне навчання учнів, їхню мотивацію, творчі способи створення медіазасобів, підвищує інформаційну компетентність взагалі. Сучасний освітній простір неможливо уявити без застосування інтернет-технологій, де електронні освітні ресурси допомагають формувати в учнів необхідні якості в інформаційно-освітньому середовищі. Тому як ніколи актуальним є використання медіаосвітніх технологій для підвищення інформаційної компетентності в процесі підготовки майбутніх учителів в освітній діяльності закладу вищої освіти. Це означає, що педагоги зовсім по-іншому підходять до передачі знань. Використовуючи електронні освітні ресурси нового покоління та технологічні прийоми медіаосвіти, вони зможуть будувати курси в активному, інтерактивному режимі, у дистанційному навчанні, синхронному, асинхронному і, як диктує сьогодення, під час воєнних дій в Україні теж. У зв’язку з цим необхідно не тільки сформувати сучасну й добре організовану систему теоретичних знань і вмінь у вчителів, а й підготувати останніх до їх ефективного використання у педагогічній діяльності та подолати труднощі, що виникають при їх використанні. За результатами отриманих емпіричних даних доведено ефективність застосування медіаосвітніх технологій у дистанційному навчанні під час підготовки майбутніх вчителів математики