Osvitologichnij Diskurs (E-Journal - Borys Grinchenko Kiev University) / Освітологічний дискурс (Київський університет імені Бориса Грінченка)
Not a member yet
716 research outputs found
Sort by
Формування емоційно-вольової стійкості майбутніх офіцерів сектору безпеки і оборони україни в процесі професійної підготовки
No full textThe article highlights the specifics of emotional and volitional resilience development of future officers of the defense and security sector of Ukraine during professional training at the higher military educational institutions (HMEI). The emotional and volitional resilience of future officers of the defense and security sector of Ukraine is considered as a holistic characteristic of the mental component of their purposeful managerial activity in everyday and, especially, extreme and combat conditions, readiness to resist the stressogenic influence of stress factors of adverse situations of military-professional activity. The emotional and volitional resilience includes a systematic practical ability to withstand extreme excitement and emotional stress under the influence of military service stressors, in particular, stress factors of the combat situation. Stimulation of emotional and volitional resilience of future officers should include exercises and techniques modified in accordance with the purpose and objectives of the training program at the HMEI for the formation and development of cadets' resilience. The specified professional training should be filled with necessary, practically oriented psychological knowledge and enrich the entire educational process with not only methods to form emotional and volitional resilience, but also create conditions for the internal growth of the cadets' personality. Thus, training program for the formation and development of emotional and volitional stability of cadets should be an important addition to the system of psychological training that functions at the HMEI of the security and defense sector Ukraine.У статті висвітлено особливості формування емоційно-вольової стійкості майбутніх офіцерів сектору оборони та безпеки України в процесі професійної підготовки у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ). Визначено, що емоційно-вольова стійкість майбутніх офіцерів сектору оборони і безпеки України є складною динамічною інтегративною властивістю особистості, що забезпечує їх ефективну діяльність в складних умовах військово-професійної діяльності, особливо під час бойових дій. Авторами наголошено, що емоційно-вольова стійкість включає практичне вміння витримувати емоційне напруження під впливом стресових факторів бойової обстановки, та зменшує негативні емоційні впливи, попереджує стрес, сприяє появі готовності до дій в екстремальних ситуаціях. Виявлено, що високий рівень сформованості емоційно-вольової стійкості дозволить посилити ефективність службово-бойової діяльності, саморозвитку та самоактуалізації майбутніх офіцерів сектору безпеки та оборони. Формування емоційно-вольової стійкості майбутніх офіцерів сектору оборони та безпеки України в процесі професійної підготовки у ВВНЗ має включати організацію проведення психологічних тренінгів, аутогенних тренувань, оволодіння курсантами навичками та вміннями емоційної саморегуляції діяльності, виконання вправ та психотехнічних прийомів, при цьому формувати необхідно не лише емоційно-вольову стійкість, а й створювати умови для внутрішнього зростання особистості курсантів. Формування та розвиток емоційно-вольової стійкості курсантів вищих військових навчальних закладів має стати важливою складовою психологічної підготовки особового складу підрозділів сектору оборони і безпеки України. Виявлено, що формування емоційно-вольової стійкості курсантів вищих військових навчальних закладів необхідно здійснювати за допомогою активних соціально-психологічних тренінгових методів, проведення спеціальних вправ та використання відповідних прийомів формування та розвитку цієї якості, що в цілому сприятиме реалізації умов для зростання особистості курсантів. Таким чином, формування емоційно-вольової стійкості курсантів вищих військових навчальних закладів повинно бути важливою складовою системи професійної підготовки майбутніх офіцерів у ВВНЗ
Актуальний стан сформованості емоційної грамотності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією
Get PDFThe purpose of this study is to identify the current state of emotional literacy, which affects the speech readiness to study at school of older preschool children with logopathology. The main priority of older preschoolers is that they are already able to manage their emotions and feelings, which acquire stability and validity. During training, moral, aesthetic, motivational, cognitive feelings are built on their basis. Emotional readiness determines in children an adequate reaction to life situations, understanding of actions and consequences of emotional states (emotional prediction); awareness of one's experiences, the ability to explain one's condition (feelings become arbitrary, controlled), which is extremely important for a future student. This especially applies to children with speech pathology. The results of the experimental study give a clear idea that there are significant differences between the groups of children with logopathology and those with normotypical psychophysical development regarding the formation of the emotional component of the psychological component of speech readiness for school: insufficiently formed knowledge about schematic types of emotions, which reveals a low level of awareness and ideas about types of emotions and their properties; insufficiently developed ability to analyze the facial expressions of the close environment; not understanding what kind of emotion a person can feel in different life situations. Their knowledge is limited to a small number of emotions, so during mood swings it is difficult for them to explain their emotional state or identify it in others; during communication, negative emotions are inherent (stubbornness, behavioral negativism, anxiety, fear of something new, in particular, speech). The obtained research materials and statistical evidence allow us to conclude that the majority of older preschool children with logopathology have an insufficiently formed emotional regulation; more often than children with normotypical development, they experience negative emotions during communication both with peers and with adults. The research materials indicate the unformed readiness of this category of children to interact in the conditions of schooling.Метою цього дослідження є виявлення актуального стану сформованості емоційної грамотності, що впливає на мовленнєву готовність до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Основним пріоритетом у старших дошкільників є те, що вони вже здатні керувати своїми емоціями та почуттями, які набувають стійкості, обґрунтованості. Під час навчання на їх основі будуються моральні, естетичні, мотиваційні, пізнавальні почуття. Емоційна готовність визначає в дітей адекватну реакцію на життєві ситуації, розуміння дій та наслідків від емоційних станів (емоційне передбачення); усвідомлення своїх переживань, уміння пояснювати свій стан (почуття стають довільними, контролюються), що вкрай важливо для майбутнього школяра. Особливо це стосується дітей з логопатологією. Результати експериментального дослідження дають чітке уявлення про те, що між групами досліджуваних дітей із логопатологією та з нормотиповим психофізичним розвитком існують суттєві відмінності щодо сформованості емоційної складової психологічного компоненту мовленнєвої готовності до школи: недостатньо сформовані знання про схематичні типи емоцій, що розкриває низький рівень обізнаності й уявлень про види емоцій та їх властивості; недостатньо розвинене вміння аналізувати мімічні вирази облич близького оточення; нерозуміння, який вид емоції може відчувати людина в різних життєвих ситуаціях. Їхні знання обмежені незначною кількістю емоцій, тому під час зміни настрою їм важко пояснити свій емоційний стан або визначити його в інших; під час спілкування притаманні негативні емоції (впертість, поведінковий негативізм, тривога, страх до чогось нового, зокрема до мовлення). Отримані матеріали дослідження і статистичні свідчення дозволяють висновкувати, що більшість дітей старшого дошкільного віку з логопатологією має недостатньо сформовану емоційну врегульованість; частіше за дітей з нормотиповим розвитком переживають негативні емоції під час спілкування як з однолітками, так і з дорослими. Матеріали дослідження вказують на несформовану готовність цієї категорії дітей до взаємодії в умовах шкільного навчання
Тенденції цифровізації підготовки вчителів у Республіці Польща
Get PDFThe article defines the trends of digitalization in the training of teachers in the Republic of Poland. It concludes that modern education must keep up with the changing world by focusing on shaping teachers' digital competencies, personalizing teaching, using digital technologies and learning tools, actively implementing blended learning, lifelong learning, and project-based learning. By integrating and adopting these trends into the educational process in higher education institutions, future teachers will be better prepared for their future professional careers and will be able to respond to the challenges of the modern job market. Digital tools that influence the new role of the university include platforms and applications that facilitate distance learning and contribute to a paradigm shift in teaching and learning at higher education institutions. The article also explores the active use of Massive Open Online Courses (MOOCs) in the Republic of Poland. To achieve the research goals and objectives a combination of general scientific methods are used in the study, including theoretical methods such as analysis and synthesis to determine the main directions of research on the peculiarities of digitalization of teachers' training in Poland; empirical methods to study the regulatory and legal framework of the digitalization, the works of domestic and foreign researchers regarding the digitalization of teachers' training and education in general; and statistical processing of research results to obtain quantitative and qualitative data. Since the issue of digitalization trends in the training of teachers in the Republic of Poland is insufficiently studied, further research on the chosen problem is relevant and timely. It will contribute to adopting all the current positive trends in the educational space of Ukraine.У статті визначено тенденції цифровізації підготовки вчителів у Республіці Польща; зроблено висновок, що сучасна освіта слідує за мінливим світом, зосереджуючись на формуванні цифрових компетентностей вчителів, персоналізації викладання, використанні цифрових технологій та засобів навчання, активному запровадженні змішаного навчання, навчанні впродовж життя та проєктному навчанні. Завдяки впровадженню цих тенденцій у закладах вищої освіти майбутні вчителі краще будуть підготовлені до майбутньої професійної діяльності та відповідати викликам сучасного ринку праці. Цифровими інструментами, що впливають на нову роль університету, є платформи та додатки, які пропонують використовувати при дистанційному навчанні до зміни парадигми викладання та навчання в закладах вищої освіти. Для розв’язання поставлених завдань та досягнення мети дослідження використовується комплекс загальнонаукових методів – теоретичні: аналіз і синтез з метою визначення основних напрямів дослідження особливостей цифровізації підготовки вчителів у Республіці Польща; емпіричні: вивчення нормативно-правової бази, праць вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо цифровізації професійної підготовки вчителів та цифровізації освіти загалом; статистичної обробки результатів дослідження: для кількісного та якісного отримання даних. Оскільки питання тенденцій цифровізації підготовки вчителів у Республіці Польща вивчене недостатньо, подальше дослідження обраної проблеми є актуальним і своєчасним та сприятиме запозиченню всіх сучасних позитивних тенденцій в освітній простір України
Застосування педагогіки емпауерменту у підготовці майбутніх учителів початкової школи на засадах сталого розвитку
Get PDFThe problem of Empowerment Pedagogy has been studied in the psychological and pedagogical aspect and in the dimension of higher pedagogical education. Various approaches to the interpretation of the definition of the defined concept have been revealed. Emphasis is placed on the Pedagogy of Empowerment as a resource for self-discovery and self-education of future primary school teachers through activities in favour of sustainable development.
The theoretical aspects of the given problem are studied on the basis of the analysis of the scientific literature, comparative and dialectical analysis of the obtained data. The potential possibilities of Empowerment Pedagogy in training of future primary school teachers to the professional activity considering the principles of sustainable development have been clarified. The impact of empowerment on the development of the strategy of individual independent activity of higher education seekers in the area of personal and professional responsibility has been revealed.
The experimental study was conducted to verify the theoretical data involving students of the fourth year of study of the educational and professional program "Primary Education" of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University.
Experimental training took place when teaching the elective course "Education for sustainable development in modern primary school" to future teachers. In the course of the research work, the impact of Empowerment Pedagogy on the ability of future primary school teachers to self-analyse and develop transformational empowerment activities was established. The results of control measurements showed an increase in the number of respondents with an active and transformational level of empowerment activities. Observations of the educational process testify to the increased awareness of future teachers of individual responsibility for sustainable development in the personal and professional spheres.Досліджено проблему педагогіки емпауерменту в психолого-педагогічному аспекті та вимірі вищої педагогічної освіти. Виявлено різноманітні підходи до трактування дефініції означеного поняття. Закцентовано увагу на педагогіці емпаурменту як ресурсі для самопізнання та самовиховання майбутніх учителів початкової школи через діяльність в інтересах сталого розвитку.
Теоретичні аспекти означеної проблеми вивчені на основі аналізу наукової літератури, порівняльного та діалектичного аналізу отриманих даних. З’ясовано потенційні можливості педагогіки емпауерменту в підготовці майбутніх вчителів початкової школи до професійної діяльності на засадах сталого розвитку. Виявлено вплив емпауерменту на розвиток стратегії індивідуальної самостійної діяльності здобувачів вищої освіти в площині особистісної та професійної відповідальності.
З метою перевірки теоретичних даних здійснено експериментальне дослідження за участі студентів четвертого курсу освітньо-професійної програми «Початкова освіта» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Експериментальне навчання здійснювалося під час вивчення вибіркового курсу «Освіта для сталого розвитку в сучасній початковій школі». У ході дослідницької роботи встановлено вплив педагогіки емпауерменту на здатність майбутніх учителів початкової школи до самоаналізу та розвитку трансформаційної емпауермент-діяльності. Результати контрольних вимірювань показали зростання кількості респондентів з активним та трансформаційним рівнем емпауермент-діяльності. Спостереження за освітнім процесом засвідчують підвищення усвідомлення майбутніми вчителями індивідуальної відповідальності за сталий розвиток в особистісній та професійній площині
Аналіз доповнень та змін у програмі предмету «Основи здоров’я» 6-9 класів у зв’язку з війною
Get PDFThe main ideas of the publication of the analysis of additions and changes in the program of the "Basics of Health" subject for grades 6-9 were the identification of key changes to the programs and the determination of the prospects for their changes in the next 2023/2024 academic year. Changes and additions to the program of the subject "Basics of health" were made in 2022 in connection with Russian aggression. Most of the changes and additions are aimed at the formation of competences that allow to reduce the risks of military operations, to preserve life and health in the occupied, liberated and controlled territories of Ukraine. The peculiarity of the changes in the program is that they concern the same topics in each of the classes. This is justified and necessary from the point of view that these competencies must be mastered by students of all age groups as quickly as possible. This circumstance will require a significant revision of the added changes in 2023 in order to avoid unjustified repetitions and for the spiral deployment of knowledge and the complexity of the material in accordance with the age.
The presented research results, in addition to the theoretical ones, pursue several practical problems. First of all, the content that must be added to the integrated course "Health, safety and well-being" for the 5th grade, and in the 2023/2024 academic year to the topics of the 6th grade, is highlighted. Analysis and comparison of additions to the program in each grade will enable teachers of the "Basics of Health" subject to plan the topic and its features in grades 6-9. The information presented in the presented study for teachers of the subject "Defense of Ukraine" is important, due to the fact that the topic of protection from military dangers is considered in this subject.
The presented analysis may be of interest to the authors during the development of model programs of the integrated course "Health, safety and well-being" for grades 7, 8, 9.Головними ідеями оприлюднення аналізу доповнень та змін у програмі предмету «Основи здоров’я» для 6-9 класів були визначення ключових змін до програм та визначення перспектив їх змін у наступному 2023/2024 навчальному році. Зміни і доповнення до програми предмету «Основи здоров’я» були внесені у 2022 році в зв’язку з російською агресією. Більшість змін та доповнень направленні на формування компетентностей, які дозволяють знизити ризики від військових дій, зберегти життя та здоров’я на окупованих, звільнених та підконтрольних Україні територіях. Особливістю змін у програмі є та обставина, що вони стосуються тих самих тем у кожному з класів. Це виправдано та необхідно з точки зору того, що дані компетентності необхідно засвоїти учням всіх вікових груп якомога швидше. Ця обставина вимагатиме суттєвого доопрацювання доданих змін у 2023 році з метою уникнення необґрунтованих повторів та задля спірального розгортання знань та ускладнення матеріалу у відповідності до віку.
Представлені результати дослідження, крім теоретичних, переслідують кілька практичних задач. Перш за все виокремлення контенту, який необхідно додати до інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» для 5 класу, а у 2023/2024 навчальному році до тем 6-го класу. Аналіз та порівняння доповнень до програми у кожному з класів дасть змогу вчителям предмету «Основи здоров’я» спланувати тематику та її особливості у 6-9 класах. Важливою є інформація, яка подана у представленому дослідженні для вчителів предмету «Захист України» в зв’язку з тим, що тематика захисту від воєнних небезпек розглядається у даному предметі.
Представлений аналіз може становити інтерес для авторів під час розробки модельних програм інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» для 7, 8, 9 класів
Особливості адаптування навчальних завдань з української мови для учнів середнього шкільного віку з порушенням мовлення
No full textThe article is devoted to the problems of adapting educational materials in Ukrainian language for children of secondary school age with speech disorders. Adaptation of educational materials is quite an important task both for teacher's assistants and for the teacher himself, the child.
Children with special educational needs often encounter various learning barriers on their way, to overcome which it is important for teachers working in the system of inclusive education to use various technologies, including the technology of differentiated teaching, thanks to which the teacher gets the opportunity to take into account the differences between children and ensure an optimal and effective educational process for each of them. Therefore, mastering the Ukrainian language at an appropriate level will serve the child's successful education and life. Children with special educational needs are quite vulnerable, and the correct adaptation of tasks and correct teaching of the Ukrainian language for such children can give a good result for further successful learning.
The purpose of the article is to theoretically investigate the problem of adapting educational tasks and to propose methodological recommendations for adapting educational tasks in Ukrainian language for children of secondary school age with speech disorders. The following methods were used in our research: theoretical analysis of the problem of adaptation in order to reveal the peculiarities of adaptation of visual tasks from the Ukrainian language for children of secondary school age with speech disorders; empirical (expert evaluation of materials from the Ukrainian language, expert interviews) to find out the current state of teacher preparation for working with a child with a speech disorder; generalization and interpretation of research results.
Based on the results of the research, we came to the conclusion that it is important for the teacher to understand that the main purpose of using adapted tasks in the educational process of an inclusive educational institution is to create the most comfortable conditions for the effective training of a person with special educational needs, ensuring that he/she achieves such a level of mastery of the material that corresponds his/her cognitive capabilities, abilities (but not below the minimum), as well as the development of these capabilities and abilities. We see the development of methodological recommendations for adapting Ukrainian language tasks for children with special educational needs as prospects for further research.Стаття присвячена проблемам адаптування навчальних матеріалів з української мови для дітей середнього шкільного віку з порушенням мовлення. Адаптування навчальних матеріалів є досить важливим завданням як для асистентів вчителя, так і для самого вчителя, дитини. Діти, які перебувають на інклюзивному навчанні та мають порушення мовлення, зіштовхуються з такими ж потребами, як і інші учні. Відтак, опанування українською мовою на належному рівні буде слугувати успішному навчанню і життю дитини. Діти з особливими освітніми потребами є досить вразливими і правильне адаптування завдань та правильність викладання української мови для таких дітей може дати гарний результат для подальшого успішного навчання
Ціннісний простір університету і розвиток професійної самоефективності студентів
Get PDFThe article analyzes the value space of Grinchenko University and the mechanisms of its reflection in the personal values of students through the prism of the scientific heritage and management activities of Viktor Ogneviuk. Professional value experience of students is considered as the result of integration into the structure of individual value consciousness of assimilated professional values of educational space, experience of successful activities and development of professional abilities. Accumulated valuable experience becomes the basis for the development of professional self-efficacy - a valuable formation based on the conviction of a person in his own ability to cope with professional tasks of a high level of complexity and achieve the desired results.
To develop the professional self-efficacy of students in the educational process, the use of a psychological-technological complex consisting of a psychodiagnostic method and group training is proposed. Psychological method «Professional self-efficacy profile of students» (Muzyka O.O., 2020) allows you to identify individual indicators according to five subscales: leadership, goals and motives of professional activity; abilities and confidence; reflection and personal standards; resistance to failure, overcoming and will; self-education and self-development. Group training promotes reflection, enrichment of resources and mutual support for the development of professional self-efficacy. The general training algorithm is described: 1) familiarization with the content and tasks of the exercises; 2) preliminary group discussion of the task using real situations proposed by students; 3) filling in a self-efficacy notebook based on self-analysis of one's own professionally important qualities and self-efficacy resources; 4) discussion of the exercises and students filling in the self-efficacy notebook based on group analysis.
Taking into account the conditions of wartime, all procedures of the psychological-technological complex are adapted to be carried out on electronic platforms that allow organizing work in microgroups, as well as generate and provide each student with individual interpretations of the results of his research and recommendations for self-development.У статті крізь призму наукової спадщини й управлінської діяльності Віктора Огнев’юка аналізується ціннісний простір Університету Грінченка і механізми його відображення в особистісних цінностях студентів. Професійний ціннісний досвід студентів розглядається як результат інтеграції в структуру індивідуальної ціннісної свідомості асимільованих професійних цінностей освітнього простору, досвіду успішних діяльностей і розвитку професійних здібностей. Накопичений ціннісний досвід стає основою розвитку професійної самоефективності – особистісно-ціннісного утворення, що ґрунтується на переконанні особи у власній спроможності справлятися з навчально-професійними і професійними завданнями високого рівня складності та досягати бажаних результатів.
Для розвитку професійної самоефективності студентів в освітньому процесі пропонується застосування психолого-технологічного комплексу, що складається з психодіагностичного опитувальника та групового тренінгу. Опитувальник «Профіль професійної самоефективності студентів» (Музика О.О., 2020) дозволяє виявити індивідуальні показники за п’ятьма субшкалами: лідерство, цілі та мотиви професійної діяльності; здібності й упевненість; рефлексія й особисті стандарти; стійкість до невдач, долання і воля; самоосвіта і саморозвиток. Груповий тренінг сприяє рефлексії, збагаченню ресурсів і взаємопідтримці розвитку професійної самоефективності. Описується загальний алгоритм проведення тренінгу: 1) ознайомлення зі змістом і завданнями вправ; 2) попереднє групове обговорення завдання з використанням реальних ситуацій, запропонованих студентами; 3) заповнення нотатника самоефективності на основі самоаналізу власних професійно важливих якостей і ресурсів самоефективності; 4) обговорення вправ і заповнення студентами нотатника самоефективності на основі групового аналізу.
З урахуванням умов воєнного часу всі процедури психолого-технологічного комплексу адаптовано для проведення на електронних платформах, які дозволяють організовувати роботу в мікрогрупах, а також генерують і надають кожному студенту індивідуальні інтерпретації результатів його дослідження та рекомендації для саморозвитку
Формування вмінь ставити запитання (із досвіду мовної підготовки іноземних студентів-медиків)
Get PDFThe article introduces a system of exercises (conditionally communicative, situationally conditioned communicative) developed by the author for the formation of the ability to pose questions (to ask). The tasks were performed in oral / written form by foreign students of the medical faculty. It is stressed that this type of activity is quite an effective didactic tool used for language training of foreign medical students to develop their ability to ask different types of questions (open, closed, clarifying), which promotes dialogic communication between medical specialists and patients / colleagues. The exercises are supplemented with instructions, tables / examples / theoretical material. It is found out that foreign medical students’ ability to ask questions is grounded on available thorough knowledge at the level of professional communication, in particular medical terminology, theoretical knowledge about various types of questions, acquired communicative and speech experience during practical training in health care institutions, as well as the following skills: 1) combine language units in a correct way; 2) determine the purpose of the inquiry in accordance with the content of the communication / professional and communicative situation; 3) predict / guide the possible answers of the patient / his relatives / specialists in the medical field, which clarify / expand the available knowledge in accordance with the inquiry. It is worth mentioning that medical terms (types of diseases, symptoms, complaints, nature of pain, medicines, organs and parts of the human body) in interrogative sentences mark simulated professional and communicative situations, determine the semantic and conceptual unity of the statements of medical professionals and their patients / colleagues. The proposed educational and methodological support (conditional communicative, situationally conditioned communicative exercises) contributes to the expanding foreign medical students’ vocabulary with active and passive terminological vocabulary, as well as to the conscious usage of professional vocabulary in «question – answer» structures during simulated dialogic practice according to various models (a doctor ⟷ a patient, a doctor ⟷ a colleague). The methodological developments presented in the article involve raising awareness of the need to acquire the skills of asking questions for effective dialogic communication between medical professionals and their patients / patients’ relatives/ colleagues.У запропонованій статті репрезентовано систему авторських вправ (умовно-комунікативні, ситуативно зумовлені комунікативні) для формування вмінь ставити запитання (запитувати), що виконували іноземні студенти медичного факультету в усній / письмовій формі. Акцентовано на ефективності вправ як дидактичного засобу, що використовується під час мовної підготовки іноземних студентів-медиків для формування вмінь ставити різні типи запитань (відкриті, закриті, уточнювальні), що сприяє діалогічному спілкуванню фахівців галузі лікувальної справи з пацієнтами / колегами. До завдань вправи подається інструкція, таблиці / зразки / теоретичний матеріал. З’ясовано, що підґрунтям для оволодіння іноземними студентами медичного факультету вміннями ставити запитання, є наявні стійкі знання на рівні фахового спілкування, зокрема медичної термінології, теоретичні знання щодо різних типів запитань, набутий комунікативно-мовленнєвий досвід під час практичного навчання в закладах охорони здоров’я, а також такі уміння: 1) правильно поєднувати мовні одиниці; 2) визначати мету запиту відповідно до змісту спілкування / професійно-комунікативної ситуації; 3) прогнозувати / скерувати ймовірні відповіді пацієнта / його родичів / фахівців галузі лікувальної справи, що уточнює / доповнює наявне знання відповідно до запиту. Зазначено, що медичні терміни (види захворювань, симптоми, скарги, характер болю, ліки, органи та частини тіла людини) в питальних реченнях маркують модельовані професійно-комунікативні ситуації, визначають семантичну й концептуальну єдність висловлень фахівців лікувальної справи та пацієнтів / колег. Запропоноване навчально-методичне забезпечення (умовно-комунікативні, ситуативно зумовлені комунікативні вправи) сприяє збагаченню наявного вакабуляру іноземних студентів-медиків активною та пасивною термінологічною лексикою, свідомому регулюванню професійної лексики в структурі «питання – відповідь» під час імітаційної діалогічної практики за різними моделями (лікар ⟷ пацієнт, лікар ⟷ колега). Презентовані методичні напрацювання передбачають роботу над усвідомленням необхідності оволодіння вміннями ставити запитання для ефективного діалогічного спілкування фахівців галузі лікувальної справи з пацієнтами / їхніми родичами / колегами
Періодизація розвитку системи підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів України (1920–1991 рр.)
Get PDFThe article outlines the periodization of the development of professional development and retraining of educators of children's homes and kindergartens of Ukraine (1920-s – 1991).
The purpose of the article is to investigate the periodization of the development of professional development and retraining of educators of children's homes and kindergartens of Ukraine (1920-s – 1991).
In the course of our research, a retrospective analysis of the development of professional development and retraining of educators of children's homes and kindergartens of Ukraine (1920-s – 1991) has been carried out and a periodization of the development of this process has been developed. The analytical-descriptive method was used to study and generalize archival sources, which highlighted the experience of learning in postgraduate pedagogical education institutions, and the analysis of scientific-pedagogical sources was also used in accordance with the purpose of the research.
Based on the examination of modern scientific-pedagogical sources on the issues of the development of postgraduate pedagogical education of pedagogical workers of pre-school institutions of Ukraine (1920-s – 1991), processing of archival materials, the article presents the periodization of the development of the specified problem and outlines the following periods: the 1st period (1920–1941) – formation of a system of retraining and advanced training of educators of children's homes and kindergartens; the 2nd period (1945-1967) – development of the institutional system of training and advanced training of educators of children's homes and kindergartens; the 3rd period (1967-1991) is the constant modernization of the system of advanced training of educators of children's homes and kindergartens, the active conduct of scientific research and the introduction of their results into the practice of postgraduate pedagogical education institutes in the context of democratization of social life, introduction of elements of market relations.
So, after studying archival sources and works of domestic scientists, we can come to the conclusion that today there is an increased interest of scientists in the field of history of pedagogy in studying the problems of the development of postgraduate education of professional development and retraining of educators of children's homes and kindergartens as an organic component of their continuous education.У нашому історико-педагогічному дослідженні окреслено розвиток підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів України (20-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.).
Мета статті – дослідити періодизацію розвитку підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів (20-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.).
У ході нашого дослідження проведено ретроспективний аналіз розвитку підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів України (20-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.) та розроблена періодизація розвитку цього процесу. Аналітико-описовий метод використано для вивчення й узагальнення архівних джерел, у яких висвітлено досвід навчання у закладах післядипломної педагогічної освіти також було використано аналіз науково-педагогічних джерел відповідно до мети дослідження.
На основі розгляду науково-педагогічних джерел та архівних матеріалів з питань розвитку підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів (20-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.) розроблено періодизацію розвитку означеної проблеми та окреслені такі періоди: І-й період (1920–1941 рр.) – становлення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів; ІІ-й період (1945-1967 рр.) – розвиток інституційної системи підготовки та підвищення кваліфікації вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів; ІІІ-й період (1967-1991 р.) – постійна модернізація системи підвищення кваліфікації вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів, активне проведення наукових досліджень і запровадження їх результатів в практику роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти у контексті демократизації суспільного життя, запровадження елементів ринкових відносин
Кейс-метод як інструмент підсилення ефективності комунікації в полікультурному середовищі (на прикладі вивчення ділової іноземної мови)
Get PDFThe article covers the issue of using the case method as a type of interactive technology and the conditions for its successful application aimed at enhancing effectiveness of communication in multicultural settings of students of non-language majors with business degree specializations while studying business English.
The potential of the case method as a technology correlating with the components of the communication competence in multicultural settings in the context of studying business English is analyzed. The concepts related to the communicative and intercultural approaches as well as barriers to communication and information diversity have been researched taking into consideration the view on English as a business lingua franca (BELF). This approach is used to determine the favourable conditions for the application of the case method in this context with the emphasis on transforming from a traditional teacher to a learning facilitator.
The types of case, as well as the stages of case-based learning have been studied to determine the effective framework of case-based learning in Business English classes. It has been noted that some of the frameworks lack the so-called interactive warmup stage which can ensure a gradual immersion of students in the case topic. Thus, it is argued that this stage is a crucial component aimed at enhancing the students’ cognitive interest and developing their anticipatory and critical thinking. At this particular stage, students try to anticipate the key problematic aspects in general by answering questions related to the subject of the case, and the tier of multicultural settings can be naturally added here to match the international background of most cases.
It has also been found out that there are certain features typical of case studies in Business English courses of British publishing houses, thus their benefits and downsides have been analyzed. As a result, the ways of increasing the effectiveness of case studies in Business English classes in the context of enhancing effectiveness of communication in multicultural settings have been suggested.
A number of online resources with the case studies in the key business areas and international communication have been researched. It has also been stated that, given a different skillset and a competence portfolio, an English teacher will be more successful in adapting a case study to match the intended learning outcomes which the students are supposed to gain while studying Business English rather than in developing their own case study related to the business areas.
It has been concluded that in case-based learning in Business English classes, students develop not only their speaking skills and intercultural ones, but they also improve such soft skills as cooperation, creativity, problem solving, anticipatory and critical thinking, teamwork, interpersonal skills and leadership, which are important for enhancing effectiveness of communication in multicultural settings.У статті досліджено питання застосування кейс-методу як різновиду інтерактивних технологій та умов його успішного застосування для підсилення ефективності комунікації в полікультурному середовищі під час вивчення ділової іноземної мови.
Проаналізовано потенціал кейс-методу як педагогічного інструмента при його використанні з метою підсилення ефективності комунікації в полікультурному середовищі під час вивчення ділової іноземної мови. Зосереджено увагу на концепціях, пов’язаних з комунікативним та міжкультурним підходом під час вивчення англійської мови, яка розглядається деякими науковцями як бізнес лінгва франка, а також на бар’єрах до комунікації для визначення умов застосування кейс-методу в цьому контексті. Досліджено типологію кейсів, а також етапи роботи над кейсом для визначення ефективної структури опрацювання кейсу під час вивчення ділової іноземної мови з додаванням етапу інтерактивної розминки.
Також з’ясовано, що є певні особливості використання кейсів у навчально-методичних комплексах британських видавництв, і запропоновано шляхи підвищення ефективності їх застосування на заняттях з ділової іноземної мови в контексті підсилення ефективності комунікації в полікультурному середовищі.
Досліджено ряд сайтів, які пропонують кейси щодо ключових сфер бізнесу та міжнародної комунікації, та встановлено, що з огляду на наявність іншого набору необхідних професійних компетентностей викладач-філолог більш ефективно зможе адаптувати кейс під завдання дисципліни з очікуваними програмними результатами навчання, ніж розробити власний кейс у сфері бізнесу.
Зроблено висновок, що під час роботи над кейсом на заняттях з ділової іноземної мови студенти розвивають не лише мовленнєві навички та навички міжкультурної комунікації, але й такі ключові навички, тісно пов’язані з ефективною комунікацією в полікультурному середовищі, як співробітництво, креативність, розв’язання проблем, критичне мислення, командна робота, міжособистісні навички та лідерство