Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК КОВІД-АСОЦІЙОВАНОГО СИНДРОМУ ГІЄНА-БАРРЕ
Get PDFThe aim of our article is to shed light on the problem of the development of Guillain-Barre syndrome after COVID-19 infection
Materials and methods
The main research methods we used were scientific research and the actual description of our own clinical case. Laboratory research methods, magnetic resonance imaging, and electromyography were used to confirm the diagnosis and perform differential diagnostics.
Results.
In 2021, the Center for Acute Neurology and Pain Treatment treated 12 patients with Guillain-Barre syndrome. Guillain-Barre syndrome (GBS) is an acute autoimmune inflammatory polyradiculoneuropathy. The clinical picture of GBS includes progressive motor and sensory disorders in the extremities and pain.
We bring to your attention a clinical case of GBS in patient B., who was treated at the clinical hospital "Feofania". Patient B., 32 years old, was hospitalized in the Feofania Clinical Hospital with complaints of weakness in her arms and legs, inability to walk, foreign body sensation in the throat, difficulty swallowing, chest discomfort, and difficulty breathing. A few weeks before the disease, the patient was treated for a mild SARS-CoV-2 infection. The patient's condition gradually deteriorated by day 25 of the disease, despite plasmapheresis, intravenous immunoglobulin and glucocorticoid therapy. However, from day 29, the condition gradually improved and on re-examination after 2 months, the patient remained mild distal paresis of the leg muscles (up to 4 points), decreased tendon reflexes from the lower extremities. Disorders of sensitivity and function of the pelvic organs were not observed.
Conclusion.
In our article, we present a case of COVID-19-associated GBS with a classic clinical picture, increased peripheral paresis, stabilization, and gradual recovery of all functions (respiration, pelvic function, motor, sensory, and reflex) through pathogenetic treatment and follow-up rehabilitation measures.З поширенням у світі кількості випадків коронавірусної інфекції, зростає і кількість згадувань про випадки виникнення синдрому Гієна-Барре (СГБ), асоційованого з Covid-19. Ми хочемо надати вашій увазі випадок ковід-асоційованого СГБ.
Синдром Гієна-Барре – це гостра автоімунна запальна полірадикулонейропатія. Клінічна картина СГБ включає в себе прогресуючі рухові та чутливі порушення в кінцівках та больовий синдром. Приблизно в третині випадків зустрічаються розлади ходьби. Через залучення в процес дихальних м’язів, кожний четвертий хворий потребує штучної вентиляції легень. [1, 6]
Метою нашої статті є висвітлення проблеми розвитку СГБ, після перенесеного COVID-19- інфекції. Завданнями нашого матеріалу є вивчення сучасних наукових даних щодо перебігу ковід- асоційованого СГБ та опис нашого спостереження випадку данного захворювання. Матеріали та методи
Основними методами дослідження, якими ми користувались – був науковий пошук та власне опис власного клінічного випадку. Для підтвердження діагнозу та проведення диференційної діагностики використовувались – лабораторні методи дослідження, магнітно-резонансна томографія, електронейроміографія.
Результати дослідження та їх обговорення.
СГБ переважно спорадична хвороба. ЇЇ частота в популяції Північної Америки та Європи коливається від 0.81 до 1.89 випадків на 100 тисяч населення в рік. Частота зростає з віком пацієнтів (від 0.62 випадки на 100 тис. населення у віці 0-9 років, до 2.66 випадків в категорії 80-89 років). Синдром дещо частіше зустрічається в чоловіків, ніж у жінок. Точної сезонності СГБ немає, проте є прив’язка до весняно-літнього періоду, коли частіше зустрічаються гастроінтерстинальні розлади, пов’язані з C. Jejuni. Починаючи з епідемії на SARS-CoV-2, відповідно до літературних даних, все більше уваги неврологів та лікарів інтерністів приділяється ковід-асоційованому СГБ. [1, 4, 5
ПСИХОКОРЕКЦІЯ СТАНІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ СЕРЕД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
No full textIntroduction. Strict performance requirements applied to civil servants, a high level of mental stress and of responsibility at the workplace can be considered as risk factors leading to the formation of a wide range of maladaptive reactions and states among civil servants - starting with specific mosaic domains and ending with nosologically defined mental disorders of neurotic genesis or psychosomatic illnesses, resulting in a state of psychological maladaptation.
The purpose. Develop a program of psychological correction based on the detection of states of psychological maladaptation in civil servants.
Materials and methods of the research. The main group consisted of 78 civil servants with the domain of psychological maladaptation, the experimental group consisted of 81 civil servants, among whose members no domain of psychological maladaptation was detected.
Results. States of psychological maladaptation among civil servants were conceptualized as a holistic clinical and psychological, and socio-psychological phenomenon that has a multicomponent origin of biopsychosocial nature. We have identified the peculiarities of professional deformation and the psychoemotional state among the civil servants, and have determined the specifics of their mutual influence and the role of each parameter in the origin of the development of psychological maladaptation among the persons concerned.
Conclusions. The study found that the essential factor in the formation of states of psychological maladaptation is the disparity between the level of stress caused by the working environment of a civil servant and his personal and adaptive resource base.Вступ. Суворі вимоги до діяльності державних службовців, високий рівень психічної напруги та відповідальності на робочому місці можна розглядати як чинники ризику, що призводять до формування широкого спектру дезадаптивних реакцій і станів у державних службовців – починаючи від конкретних мозаїчних доменів і закінчуючи з нозологічно визначеними психічними розладами невротичного генезу або психосоматичними захворюваннями, що призводять до стану психологічної дезадаптації.
Мета. Розробити програму психологічної корекції на основі виявлення станів психологічної дезадаптації у державних службовців.
Матеріали та методи дослідження. Основну групу склали 78 державних службовців із проявами психологічної дезадаптації, експериментальну групу – 81 державний службовець, серед членів яких не було виявлено жодного прояву психологічної дезадаптації.
Результати. Стани психологічної дезадаптації державних службовців концептуалізувалися як цілісне клініко-психологічне та соціально-психологічне явище, що має багатокомпонентне походження біопсихосоціальної природи. Виявлено особливості професійної деформації та психоемоційного стану державних службовців, визначено специфіку їх взаємовпливу та роль кожного з параметрів у виникненні розвитку психологічної дезадаптації у відповідних осіб.
Висновки. Дослідженням встановлено, що суттєвим чинником формування станів психологічної дезадаптації є диспропорція між рівнем стресу, спричиненого робочим середовищем державного службовця, та його особистісно-адаптивною ресурсною базою
ЕПІДУРАЛЬНІ ІНЄКЦІЇ В ЛІКУВАННІ КОРІНЦЕВОГО СИНДРОМУ ТА ХРОНІЧНОГО БОЛЮ В НИЖНІЙ ЧАСТИНІ СПИНИ ПРИ ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНОМУ УРАЖЕННІ ХРЕБТА
Get PDFAim. To investigate the methodology and effectiveness of epidural steroid injection for radicular syndrome and lower back pain caused by degenerative-dystrophic process.
Research methods: bibliosemantic, comparative, systemic.
Results. A literature review and our study proved a high efficacy of both monotherapy and combined epidural steroid injections in treatment of chronic lumbar pain and radicular syndrome caused by degenerative-dystrophic spine damage. Epidural steroid injections are indicated for intervertebral disc herniation, spondyloarthritis, spinal canal stenosis, spondylolisthesis, which cause chronic lumbar pain, radicular syndrome. Epidural steroid blockades with stable remission were proved to have positive result in 20 to 100% of cases, averaging more than 80%. Anesthetics, corticosteroids, enzymes, and vitamins are administered to the epidural cavity to relieve pain and inflammation, but most authors still prefer steroids. Corticosteroids reduce the inflammatory response and oedema by inhibiting the synthesis and release of numerous anti-inflammatory mediators and cause the reverse local anaesthetic effect. Different approaches are used to introduce drugs into the epidural cavity: interlaminar, caudal and transforaminal; the method of long-term local pharmacotherapy is used. Interlaminar epidural steroid injection is as effective as transforaminal epidural injection. The middle interlaminar access is less traumatic. The choice of the administration technique depends on specialist experience and preferences. Epidural injections are performed both by a “blind method” (without imaging) and under control (fluoroscopy, ultrasound and CT) in order to improve the safety and carefulness of pharmacological drug administration. The equivalence of fluoroscopic, ultrasound and CT control of epidural injection in terms of treatment efficacy has been proved.
Conclusions. Taking into account the high effectiveness of epidural steroid injections, the possibility of outpatient treatment in the absence of complications, makes it the method of choice in the treatment of radicular and lumbar pain caused by degenerative damage of the lumbar spine, after ineffective treatment.Мета дослідження. Дослідити методологію проведення та ефективність епідуральної стероїдної ін’єкції при корінцевому синдромі та болю в нижній частині спини, зумовленого дегенеративно-дистрофічним ураженням хребта.
Методи дослідження: бібліосемантичний, порівняльний, системний аналіз.
Результати. Огляд літературних даних та проведене власне дослідження показало високу ефективність, як монотерапії, так і, при комплексному використанні, епідуральних стероїдних ін’єкцій в лікуванні хронічного нижньопоперекового болю та корінцевого синдрому, зумовленого дегенеративно-дистрофічним ураженням хребта. Епідуральні стероїдні ін’єкції показані при грижах міжхребцевих дисків, спондилоартрозах, стенозах спинномозкового каналу, спондилолістезах, що зумовлюють хронічний нижньопоперековий біль, корінцевий синдром. Позитивний результат від застосування епідуральних стероїдних блокад зі стійкою ремісією отримано від 20 до 100% випадків, складаючи в середньому більше 80%. В епідуральний простір вводяться анестетики, кортикостероїди, ферментативні препарати та вітаміни для ліквідації больового синдрому та запалення, але більшість авторів все-таки віддає перевагу стероїдним препаратам. Кортикостероїди зменшують запальну реакцію і набряк, інгібуючи синтез та вивільнення багаточисельних протизапальних медіаторів та спричиняють зворотний місцевоанестезуючий ефект. Для введення препаратів в епідуральний простір використовують різні доступи: інтерламінарний, каудальний та трансфорамінальний, застосовується методика довготривалої локальної фармакотерапії. Міжламінарна епідуральна стероїдна ін’єкція така ж ефективна, як і трансфорамінальна епідуральна ін’єкція. Серединний інтерламінарний доступ менш травматичний. Вибір шляху введення залежить від досвіду та від того, чому віддає перевагу спеціаліст. Епідуральні ін’єкції проводять як «сліпим методом» (без візуалізації), так і під контролем (флюороскопії, ультразвукового- та КТ-контролю) з метою підвищення безпечності та точності введення фармакологічного препарату.
Доведена рівноцінність методів флуороскопічного, ультразвукового та КТ-контролю епідуральної ін’єкції з точки зору ефективності лікування.
Висновки. Враховуючи високу ефективність епідуральних стероїдних ін’єкцій, можливість амбулаторного лікування при відсутності ускладнень робить цей метод методом вибору в лікуванні корінцевого та хронічного нижньопоперекового больового синдрому, зумовлених дегенеративним ураженням поперекового відділу хребта, після проведеного неефективного консервативного лікування
ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ В СИСТЕМАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: В ФОКУСІ НАЦІОНАЛЬНИХ РЕСУРСІВ РЕЗУЛЬТАТИ, ПРОЦЕСИ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ
Get PDFIntroduction. Measuring the quality of health care in a country is one of the essential features of health quality improvement systems.The Aim of the Study. Studying the experience of countries with strong economies in monitoring and evaluating the quality of health care, comparing with domestic experience in this area.
Materials and methods. The results of a review of English-language sites with data on measuring clinical indicators in the UK, Canada and the USA and websites of the national healthcare system (Ministry of Health of Ukraine, Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine, National Health Service of Ukraine) are given.
Results and discussion. It was found that in all countries with the data analyzed in our work, the tasks of continuous improvement of the quality of health care are solved due to the connection with clinical recommendations, state support for the processes of measuring the health care quality, the provision of software for calculations and the transparency of the definition of indicators.
Since 2018, parallel processes have been going on in the domestic healthcare system: а) clinical quality indicators are approved as part of industry standards in healthcare; b) indicators demonstrating the volumes of medical care are collected and processed by the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, c) The National Health Service of Ukraine generates special indicators based on the data of providers and users of medical services, processes, analyzes and publishes anonymized open data in the Unified State Open Data Web Portal in the form of special dashboards; these indicators are partly relevant to clinical indicators of quality.
Сonclusions: Based on a comparison of the indicators used by different countries, the connection of quality indicators with evidence-based data, further steps of a systematic approach in the field of improving the quality of medical care are determined, since the main tool for monitoring and evaluating medical care are special indicators - quality indicators. These indicators are calculated retrospectively according to standardized methods defined at the national level, which contributes to the transparency and accountability of health care. At the same time, the connection with evidence and clinical guidelines, software, templates and calculation formulas, scope and limitations, etc. are clearly defined and easily accessible, the number and types of indicators vary from country to country. In healthcare institutions, indicators are calculated using information technology based on patient data, focusing on aspects of the quality of care such as effectiveness and productivity. A systematic improvement in the quality of health care in practice can be achieved due to the relevance of the indicators calculated in the electronic health system with the evidence-based provisions of national clinical recommendations and the requirements of industry standards in the field of healthcare.Вступ. Вимірювання якості медичного обслуговування в країні відноситься до суттєвих систем підвищення якості в охороні здоров’я.
Мета дослідження. Вивчення досвіду країн з сильними економіками стосовно моніторингу та оцінки якості медичного обслуговування, порівняння з вітчизняним досвідом в даній сфері
Матеріали і методи. Наведено результати огляду англомовних сайтів з вимірювання клінічних індикаторів в Великій Британії, Канаді та США та сайтів вітчизняної системи охорони здоров’я (МОЗ України, Центру медичної статистики МОЗ України, Державного експертного центру МОЗ України, Національної служби охорони здоров’я України).
Результати. Встановлено, що в країнах, дані яких було піддано аналізу, вирішення завдань безперервного поліпшення якості медичної допомоги відбувається за допомогою зв’язку з клінічними настановами, державної підтримки процесів вимірювання якості медичної допомоги, надання програмного забезпечення для обрахунків та прозорості визначення індикаторів.
В вітчизняній системі охорони здоров’я з 2018 р. відбуваються паралельні процеси: а) клінічні індикатори якості затверджуються в складі галузевих стандартів в сфері охорони здоров’я, б) показники, що демонструють обсяги медичної допомоги, збирає та обробляє Центр медичної статистики МОЗ України, в) Національна служба здоров’я України формує спеціальні показники на основі даних надавачів та користувачів медичних послуг обробляє, аналiзує та оприлюднює знеособлені відкриті дані у Єдиному державному веб-порталі відкритих даних у вигляді спеціальних дашбордів; зазначені показники частково релевантні до клінічних індикаторів якості.
Висновки. На основі порівняння застосованих в різних країнах показників, зв’язку показників якості з доказовими даними визначено подальші кроки для системного підходу в сфері поліпшення якості медичної допомоги, оскільки основним інструментом моніторингу та оцінки медичного обслуговування є спеціальні показники – індикатори якості. Дані показники обчислюються ретроспективно за стандартизованими методиками, визначеними на національному рівні, що сприяє прозорості та підзвітності охорони здоров‘я. При цьому зв‘язок з доказами та клінічними настановами, програмне забезпечення, шаблони та формули розрахунку, рамки застосування та обмеження тощо чітко визначені та легко доступні, кількість та види індикаторів варіюють від країни до країни. В закладах охорони здоров’я індикатори обчислюють з використанням інформаційних технологій на основі даних пацієнтів, зосереджуючись на таких аспектах якості медичної допомоги як результативність та продуктивність. Системне поліпшення якості медичної допомоги на практиці може досягатись через релевантність обчислюваних в електронній системі охорони здоров’я показників з доказовими положеннями національних клінічних настанов та вимогами галузевих стандартів в сфері охорони здоров’я
СУЧАСНИЙ СТАН НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ
Get PDFResume. In the article, based on the study of the legal documents in force in Ukraine and the analysis of modern features of the organization and provision of medical care for oncological diseases of the breast, the structure, tasks and functions of the health care system regarding the provision of medical care to women with oncological diseases of the breast are determined.
Introduction. In recent years, as a result of radical changes in the politics, economy and development strategy of Ukraine, changes have also taken place in the medical field. The priority of the development of family medicine became not only a declaration and a slogan, but received a powerful legal and economic basis. One of the most important rights of a citizen of Ukraine is the Constitutional right to health care and medical assistance. The state program "Healthy Nation" has practical recommendations for improving the health of citizens, preventing diseases and overcoming the consequences of diseases [1, 13].
The priority in the activities of executive authorities at all levels has become the provision of high-quality and affordable medical care with the orientation of the health care system on the prevention of diseases, a safe and healthy environment for human activities (working conditions, living conditions, education, recreation, nutrition), healthy lifestyle of the population and improvement of the demographic situation. The legal regulation of the mentioned activity is ensured by the Law of Ukraine (LA) "Basics of the Legislation of Ukraine on Health Care" dated 11/19/1992 No. 2802-ХІІ (as amended from 11/06/2017), where a number of articles directly or indirectly indicate measures with disease prevention. In the specified ZU, the organizational aspects of prevention of all classes of diseases are covered, in particular, in Article 4 "Basic principles of health care" it is emphasized that one of the principles of the approach to health care is of a preventive and preventive nature.
Among the causes of mortality and disability of the population, malignant neoplasms are one of the most dangerous for human health, they rank second after cardiovascular diseases and are one of the most important and most dangerous medico-biological and socio-economic problems of health care in Ukraine. The relevance of the fight against malignant neoplasms today is determined by the constant increase in morbidity, disability and mortality of cancer patients [1, 5].
The purpose of the work is to carry out a scientific analysis of domestic and foreign sources of information regarding regulatory support in Ukraine and modern views on the organization of medical care for breast cancer in women.
Research materials and methods. On the basis of the study of domestic and foreign sources of information regarding the features of modern medical care for oncological diseases of the breast in women, an analytical review of the literature and an analysis of the legal framework were conducted. At the same time, the following methods were used: content analysis, systematic approach and analysis, bibliographic, historical.Резюме. У статті, на підставі вивчення діючих в Україні нормативно-правових документів і аналізу сучасних особливостей організації та надання медичної допомоги при онкологічних захворюваннях грудної залози, визначена структура, завдання та функції системи охорони здоров’я щодо забезпечення медичною допомогою жінок з онкологічними захворюваннями грудної залози.
Вступ. Протягом останніх років, внаслідок кардинальних змін в політиці, економіці і стратегії розвитку України відбулися зміни і у медичній галузі. Пріоритет розвитку сімейної медицини став не тільки декларацією і лозунгом, а отримав потужне правове і економічне підгрун тя. Одним з найважливіших прав громадянина України є Конституційне право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Державна програма “Здорова нація”, має практичні рекомендації з приводу зміцнення здоров’я громадян, профілактики захворювань та подолання наслідків захворювань [1, 13].
Пріоритетом у діяльності органів виконавчої влади на всіх рівнях стало забезпечення високоякісної і доступної медичної допомоги з орієнтацією системи охорони здоров’я на попередження захворювань, безпечного і сприятливого для здоров’я середовища життєдіяльності людини (умов праці, проживання, навчання, відпочинку, харчування), здоровий спосіб життя населення і покращення демографічної ситуації. Правове регулювання зазначеної діяльності забезпечено Законом України (ЗУ) «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р. №2802-ХІІ (із змінами від 06.11.2017 р.) де низка статей прямо або опосередковано вказує на заходи з профілактики захворювань. У зазначеному ЗУ висвітлено організаційні аспекти профілактики усіх класів захворювань, зокрема, у ст.4 «Основні принципи охорони здоров’я» наголошується, що один із принципів підходу до охорони здоров’я має попереджувально-профілактичний характер.
Серед причин смертності та інвалідизації населення злоякісні новоутворення є одними з найбільш небезпечних для здоров’я людини, вони займають друге місце після серцево-судинних захворювань та є однією з найголовніших і найнебезпечніших медико-біологічних та соціально-економічних проблем охорони здоров’я України. Актуальність боротьби із злоякісними новоутвореннями сьогодні визначається постійним зростанням захворюваності, інвалідності та смертності онкологічних хворих [1, 5].
Метою роботи є проведення наукового аналізу вітчизняних та зарубіжних джерел інформації щодо нормативного забезпечення в Україні та сучасних поглядів на організацію медичної допомоги при онкологічних захворюваннях грудної залози у жінок.
Матеріали та методи дослідження. На основі дослідження вітчизняних та зарубіжних джерел інформації щодо особливостей сучасної медичної допомоги при онкологічних захворюваннях грудної залози у жінок був проведений аналітичний огляд літератури та аналіз нормативно-правової бази. При цьому використані такі методи: контент-аналіз, системний підхід і аналіз, бібліографічний, історичний
Напрям реалізації соціальної адаптації демобілізованих учасників бойових дій з розладами психіки та поведінки
Get PDF(experience of implementation of the Strategy for the development of an effective system (rehabilitation of war veterans and members of their families, families of dead (deceased) war veterans of Kyiv region on the basis of the municipal non-profit enterprise of the Kyiv Regional Council "Kyiv Regional Mental Health Center")
Introduction. The article examines the experience of implementing the Strategy of development of effective system rehabilitation of war veterans and members of their families deceased (killed) war veterans on the basis of a communal non-profit enterprise of the Kyiv Regional Council "Kyiv Regional Center of mental health".
Objective. Dissemination of experience in implementing the Strategy for the development of an effective rehabilitation system for war veterans and their families, families members of fallen combatants in order to preserve their ability to work and increase a duration and quality of life.
Materials and methods. A content analysis of the existing regulatory and legal framework on the organization of psychological and psychiatric assistance to combatants and members of their families. At the time when was using he bibliosemantic method, were studied sources of scientific and scientific-practical literature on the problematic issues. Also were used methods of system analysis, organizational experiment, statistical and structural-logical.
Results and their discussion. The need to solve the problems of rehabilitation and psychological and psychiatric support for participants in military conflicts is one of the the most important issues of our time. Unfortunately for today, considering the events in the country, the issue of treatment, diagnosis and prevention of mental disorders associated with stressful events of wartime, has become very relevant for us.
Conclusions. Thus, the actuality of the issues of treatment, diagnosis and the prevention of mental disorders associated with stressful events of wartime is growing, and not only for professionals about mental health, but also for doctors of all specialties without exception. Our research shows that the traumatic effect of stress on soldiers, who have not formed readiness to participate in combat operations, personal immaturity, infantilism, unformed volitional sphere, which in the future provoked the emergence of destructive personality changes, behavioral disorders.(досвід впровадження Стратегії розвитку ефективної системи реабілітації ветеранів війни та членів їх сімей, сімей загиблих (померлих) ветеранів війни Київщини на базі комунального неприбуткового підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр ментального здоров’я»)
Вступ. У статті розглядається досвід впровадження Стратегії розвитку ефективної системи реабілітації ветеранів війни та членів їх сімей, сімей загиблих (померлих) ветеранів війни на базі комунального неприбуткового підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр ментального здоров’я».
Мета. Поширення досвіду реалізації Стратегії розвитку ефективної системи реабілітації ветеранів війни та членів їх сімей, сімей загиблих учасників бойових дій з метою збереження їх працездатності і збільшення тривалості та якості життя.
Матеріали і методи. Проведено контент-аналіз існуючої нормативно-правової бази з питань організації надання психологічної та психіатричної допомоги учасникам бойових дій та членам їх родин. При використанні бібліосемантичного методу вивчено джерела наукової та науково-практичної літератури з проблемного питання. Також використано методи системного аналізу, організаційного експерименту, статистичний та структурно-логічний.
Результати та їх обговорення.
Необхідність вирішення проблем реабілітації та психологічної та психіатричної підтримки учасників військових конфліктів є одним з найбільш важливих питань сьогодення.
На жаль на сьогоднішній день, враховуючи події в країні, питання лікування, діагностики та профілактики психічних розладів, пов’язаних зі стресовими подіями воєнного часу, набуло дуже гострого значення для нас.
Висновки. Таким чином, актуальність питань лікування, діагностики та профілактики психічних розладів, пов’язаних зі стресовими подіями воєнного часу, зростає, і не тільки для фахівців в галузі психічного здоров’я, а й для лікарів усіх без винятку спеціальностей.
Наші дослідження, засвідчують факт травматичної дії стресу на бійців, у яких не була сформована готовність до участі в бойових діях, особистісна незрілість, інфантилізм, несформованість вольової сфери, що в подальшому провокувало появу деструктивних змін особистості, розлади поведінки
Клініко-морфологічні аспекти стану репродуктивної системи жінок репродуктивного віку з порушеннями менструального циклу після перенесенного COVID – 19
No full textObjective: to study the structural and metabolic features of endometrial structure in reproductive age women with menstrual disorders after COVID - 19 and to determine the correlation between histological status and parameters of endometrial morphometry in this group of patients.
Materials and methods. Bibliographic, information-analytical, clinical-instrumental, laboratory, histomorphological methods were used in the work. Sources of information were data from the scientific literature on the topic of the study, modern gadleins, a review of randomized controlled trials.
Results and discussion. Menstrual disorders such as menometrorrhagia is one of the main reasons for seeking medical help and hospitalization. A significant role of the menometrorrhagia development belongs to the disruption of hormonal homeostasis with changes in the growth and differentiation of cellular elements of the endometrium. Stressors can activate the hypothalamic-pituitary-gonadal axis (HPG axis) and alter the neuromodulatory cascade that controls the regulation of gonadotropin-releasing hormone (GnRH). In addition gonadotropin-releasing hormone (GnRH) may play a role in the autocrine regulator of carcinoma cell line proliferation [13]. According to the WHO more than 106 million patients suffered from COVID – 19 worldwide in 2021. Fear of contracting the virus, forced social exclusion, as well as insecurities about financial stability and the future, have had a significant impact on the mental health of many people in European countries. [1,3,4]. As stress has its own characteristics for the female body we study the structural and metabolic characteristics of hyperplastic processes in reproductive age women with menstrual disorders as menometrorrhagia after COVID - 19 to improve the algorithm of examination and prediction of pathological processes of the endometrium [2,5,6,7].
Conclusions. The described histological picture indicates the presence of asynchrony of the processes of secretory transformation of the endometrium into the luteal phase of the MC. The period of endometrial monitoring in patients of reproductive age with menstrual irregularities by type of menometrorrhagia after COVID-19 should be at least 3-6 months after surgery, as a probable increase in the risk of recurrence of GE over time.Мета дослідження:вивчити структурно-метаболічні особливості будови ендометрія у жінок репродуктивного віку з порушеннями менструального циклу (ПМЦ) після перенесеного COVID-19, визначити кореляцію між гістологічним статусом та параметрами морфометрії ендометрія у даного контингенту пацієнток.
Матеріали та методи. В роботі були застосовані бібліографічний, інформаційно-аналітичний, клініко-інструментальні, лабораторні, гістоморфологічні методи. Джерелами інформації були дані наукової літератури за темою дослідження, сучасні гадлайни, огляд рандомізованих контрольованих досліджень.
Результати. Порушення менструального циклу по типу менометрорагії – один з основних мотивів звернення жінки до лікаря та госпіталізації. Серед причин розвитку ПМЦ по типу менометрорагії істотна роль належить порушенням гормонального гомеостазу зі зміною росту та диференціювання клітинних елементів ендометрія. Стресори можуть активувати гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну вісь (ГПГ) і змінювати нейромодуляторний каскад, який керує регуляцією гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ). Є припущення, що гонадотропін-рилізинг-гормон (ГнРГ) може відігравати роль автокринного регулятора проліферації клітинних ліній карциноми. За даними ВООЗ, протягом 2021 року понад 106 млн пацієнтів по всьому світі захворіли на COVID-19(1,2). Страх заразитися вірусом, вимушена соціальна ізоляція, а також відчуття невпевненості у фінансової стабільності та, в цілому, у майбутньому, суттєво вплинули на психічне здоров’я багатьох людей серед населення європейських країн. Оскільки для жіночого організму стрес має свої характерні особливості, ми провели вивчення структурно-метаболічних характеристик гіперпластичних процесів у жінок репродуктивного віку з порушеннями менструального циклу за типом менометрорагій після перенесенного COVID-19 з метою вдосконалення алгоритму обстеження та прогнозування розвитку патологічних процесів ендометрія.
Висновки. Термін спостереження стану ендометрія у жінок репродуктивного віку з порушеннями менструального циклу після перенесенного COVID-19 на тлі гіперпластичних процесів має складати від 3 до 6 міс після перенесенного COVID-19. У жінок репродуктивного віку з менометрорагіями після перенесенного COVID-19 складна гіперплазія ендометрію не спостерігається
ПІДХОДИ ТА МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДІТЕЙ ПРИ ЦЕРЕБРАЛЬНОМУ ПАРАЛІЧІ ЗІ СПАСТИЧНОЮ ДИПЛЕГІЄЮ
Get PDFAbstract. Cerebral palsy is one of the most widespread nervous diseases for children [1]. From data of VOOZ annually there is growth of quantity of children with disabilities, including cerebral palsy. According to the Center for Medical Statistics of Ukraine, children with disabilities make up about 2% of the child population, thus relative majority - are children who have lost mobility due to congenital and acquired diseases and injuries of the central and peripheral nervous systems [2]. The most common form of cerebral palsy is spastic diplegia (bilateral paralysis of the same parts of the body). Children with spastic diplegia and lesions of all extremities, muscle tone of the extremities is increased, which may eventually lead to contracture. In turn, these contractures lead to persistent restrictions of active and passive movements in the joints and can be prevented or eliminated in the process of physical therapy. The analysis of the scientific literature on these issues allowed us to conclude that it is necessary to further improve existing methods of physical therapy of the cerebral palsy with spastic diplegia, which determines the relevance of this research.Резюме. Дитячий церебральний параліч одне з найбільш розповсюджених захворювань нервової системи у дітей [1]. За даними ВООЗ щорічно спостерігається зростання чисельності дітей з інвалідністю, у тому числі з ДЦП. За інформацією Центру медичної статистики України діти з обмеженими фізичними можливостями становлять приблизно 2% дитячого населення, причому відносна більшість - це діти, які втратили функцію пересування внаслідок вроджених і набутих захворювань і травм центральної та периферичної нервової систем [2]. Найпоширенішою формою ДЦП є спастична диплегія (двосторонній параліч однойменних частин тіла). У дітей зі спастичною диплегією та ураженням всіх кінцівок тонус м’язів кінцівок підвищений, що з часом може привести до виникнення контрактури. В свою чергу ці контрактури приводять до стійких обмежень активних і пасивних рухів у суглобах та можуть бути попереджені чи усунуті в процесі фізичної терапії. Аналіз наукової літератури з цих питань дозволив зробити висновок про необхідність подальшого удосконалення існуючих методик фізичної терапії ДЦП зі спастичною диплегією, що і визначає актуальність даного дослідження.
Мета. Проаналізувати проблематику фізичної терапії та підходи в роботі з дітьми при церебральному паралічі зі спастичною диплегією для вдосконалення методів лікування захворювання.
Матеріал і методи. Загальні та спеціалізовані методи пізнання: порівняльний та логічний методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел, метод системного аналізу.
Результати. Проаналізовані наступні методики: Бобат-терапія; сенсорна інтеграція; методика Козявкіна; Войт-терапія; метод Петьо; метод К.О. Семенової; кінезіологічне тейпування. Представлені методики в комплексному підході до їх поєднання та застосування у фізичній терапії можуть мати глибокий та ефективний вплив при роботі з дітьми з ДЦП з спастичною диплегією. Тому, дані методики варто об’єднати та розвивати з урахуванням зосередження на проблематиці контрактур.
Висновки. Поєднання авторських підходів із стандартними методами фізичної терапії при дитячому церебральному паралічу зі спастичною диплегією ефективно вплинуть на процес терапії, власне на лікування, сформують сприятливі умови для реалізації потенціалу дитини зі спастичною диплегією та реалізують завдання, які стоять перед фізичним терапевтом
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ ЛІВОШЛУНОЧКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ АОРТО-КОРОНАРНОГО ШУНТУВАННЯ В УМОВАХ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ
Get PDFIntroduction. Coronary heart disease is the leading cause of death and disability worldwide. For patients with three or more coronary arteries lesion, revascularization with coronary artery bypass grafting (CABG) is the best treatment. 10% of all patients require re-hospitalization within 30 days of discharge, the most common cause being heart failure. The most formidable complication after CABG surgery with cardiopulmonary bypass (CPB) is the development of acute left ventricular failure (ALVF).
The aim. To analyze the problems of correction of ALVF after CABG with CPB from the sources of modern literature to optimize the management of the perioperative period in this group of patients.
Materials and methods. Bibliosemantic, comparative and method of system analysis. The proposed recommendations are based on the analysis of modern literature, the results of randomized trials and meta-analyzes to study the problem of correction of ALVF after CABG with CPB.
Results. Inotropic support for ALVF after CABG with CPB is prescribed based on the presence of a number of factors. Adrenomimetics, phosphodiesterase inhibitors and calcium sensitizers are prescribed for the correction of ALVF. In addition to inotropics, the myocardium has a positive effect on metabolic drugs: levocarnitine and arginine. When medical treatments are exhausted, resort to the use of hardware treatments: intra-aortic balloon pump, left ventricle assist device, Impella, extracorporeal membrane oxygenation.
Conclusions. Given the variety of classes of drugs and their active components, dobutamine remains the most affordable, safe and effective drug for the treatment of ALVF after CABG with CPB. The combination of L-carnitine and arginine has a number of effects that have a stabilizing effect on the operated myocardium. For the treatment of ALVF after CABG with CPB, in order to achieve a stabilizing effect on the myocardium, it is advisable to investigate the combined use of dobutamine with L-carnitine and arginine to combine the positive effects of drugs.Вступ. Ішемічна хвороба серця є провідною причиною смерті та інвалідності у всьому світі. Для пацієнтів із ураженням трьох і більше коронарних артерій кращим методом лікування є реваскуляризація за допомогою операції аорто-коронарного шунтування (АКШ). 10% всіх пацієнтів потребують повторної госпіталізації протягом 30 днів після виписки, найчастішою причиною цього є серцева недостатність. Найбільш грізним ускладненням після операції АКШ зі штучним кровообігом (ШК) залишається розвиток гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН).
Мета дослідження. Проаналізувати проблематику корекції ГЛШН після АКШ з ШК із джерел сучасної літератури для оптимізації ведення периопераційного періоду у цієї групи пацієнтів.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний та метод системного аналізу. Пропоновані рекомендації розроблені на даних аналізу сучасної літератури, результатах рандомізованих досліджень та мета-аналізів, присвячених вивченню проблеми корекції ГЛШН після АКШ з ШК.
Результати. Інотропна підтримка при ГЛШН після АКШ з ШК призначається на основі наявності низки факторів. Для корекції ГЛШН призначаються адреноміметики, інгібітори фосфодіестерази та сенсібілізатори кальцію. Крім інотропів, на міокард мають позитивний вплив і метаболічні препарати: левокарнітин та аргінін. Коли медикаментозні методи лікування вичерпано, вдаються до застосування апаратних методів лікування: внутрішньоаортальна балонна контрпульсація, Left Ventricle Assist Device, Impella, екстракорпоральна мембранна оксигенація.
Висновки. Враховуючи різноманіття класів препаратів та їх активних компонентів, добутамін залишається найдоступнішим, безпечним та ефективним препаратом для лікування ГЛШН після АКШ з ШК. Поєднання L-карнітину та аргініну має ряд ефектів, що надають стабілізуючий вплив на оперований міокард. Для лікування ГЛШН після АКШ з ШК, з метою досягнення стабілізуючого впливу на міокард, доцільно дослідити поєднане застосування добутаміну з L-карнітином та аргініном для поєднання позитивних ефектів препаратів
ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ ЛІВОШЛУНОЧКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ АОРТО-КОРОНАРНОГО ШУНТУВАННЯ В УМОВАХ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ
Get PDFIntroduction. Coronary heart disease (CHD) is the accumulation of atherosclerotic plaques in the blood vessels that supply the heart with oxygen and nutrients. Coronary artery bypass grafting (CABG) is a strategy for myocardial revascularization that is indicated for patients with three or more coronary artery demage, high SYNTAX, diabetes, and left ventricular systolic dysfunction. Despite the tremendous development of equipment, surgical and anesthesia techniques, in the perioperative period, there are still complications. The most formidable complication after such an operation of CABG with cardiopulmonary bypass (CPB) is the development of acute left ventricular failure (ALVF).
The aim. To study the effectiveness of the principles of a differentiated approach to the prevention and correction of ALVF in patients who underwent surgery - CABG with CPB.
Materials and methods. 500 cardiac surgery patients with coronary heart disease were operated on at SIS “Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine” SAD. In all the cases, coronary artery bypass grafting was performed using cardiopulmonary bypass. In order to verify the principles of a differentiated approach to the correction and prevention of ALVF, the study was divided into three stages. At the first stage, the problem of the metabolic component of ALVF correction was studied (60 patients). On the second - the problem of diagnosis and correction of hypophosphatemia (60 patients with preoperative hypophosphatemia). On the third - diagnostic properties of the innovative method "Phasagraphy" (80 patients).
Results. The introduction of a combination of levocarnitine and arginine, fructose-1,6-diphosphate - in case of hypophosphatemia, in the treatment of ALVF can reduce the recovery time of hemodynamics and reduce the total dose of inotropic drug (dobutamine) needed to achieve stabilization. The LF/HF indicator reliably reflects the ratio of sympathetic and parasympathetic parts of the autonomic nervous system, responds to disturbances and restoration of hemodynamics. The βT index of the phasagraphy method is related to clinical data on myocardial status.
Conclusions. To prevent the development of ALVF in patients with coronary heart disease requires a differentiated approach: perioperative diagnosis of hypophosphatemia and its correction. In the case of ALVF after CABG surgery in patients with coronary heart disease to stabilize hemodynamics, the use of inotropic support with dobutamine and metabolic support with a combination of levocarnitine and arginine. As monitoring of myocardial condition it is advisable to use LF/HF indicator of variation pulsometry and βT method of phasagraphy.Резюме. Вступ. Ішемічна хвороба серця (ІХС) - це накопичення атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах, які забезпечують серце киснем та поживними речовинами. Аортокоронарне шунтування (АКШ) – це стратегія реваскуляризації міокарда, яка показана пацієнтам з ураженням трьох і більше коронарної артерії, високими показниками SYNTAX, цукровим діабетом та систолічною дисфункцією лівого шлуночка. Незважаючи на колосальний розвиток апаратури, хірургічної техніки, анестезіологічних методик, у периопераційному періоді, як і раніше, виникають ускладнення. Найгрізнішим ускладненням після такої операції АКШ зі штучним кровообігом (ШК) залишається розвиток гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН).
Мета дослідження. Дослідити ефективність принципів диференційованого підходу до профілактики та корекції ГЛШН у пацієнтів, які перенесли оперативне втручання – АКШ з ШК.
Матеріали та методи. У ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС прооперовано 500 хворих на ішемічну хворобу серця. Усім виконувалася операція АКШ з ШК. З метою верифікації принципів диференційованого підходу до корекції та профілактики ГЛШН, дослідження було розділено на три етапи. На першому етапі було вивчено проблему метаболічної складової корекції ГЛШН (60 пацієнтів). На другому — проблему діагностики й корекції гіпофосфатемії (60 пацієнтів з доопераційною гіпофосфатемію). На третьому - діагностичні властивості інноваційного методу “Фазаграфія” (80 пацієнтів).
Результати. Введення поєднання левокарнітину та аргініну, Фруктозо-1,6-дифосфату — у разі гіпофосфатемії, у схему лікування ГЛШН дозволяє скоротити час відновлення гемодинаміки та знизити загальну дозу інотропного препарату (добутаміну), необхідного для досягнення стабілізації. Показник LF/HF достовірно відображає співвідношення симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи, реагує на порушення та відновлення гемодинаміки. Показник βТ методу фазографії має зв'язок з клінічними даними стану міокарда.
Висновки. Для профілактики розвитку ГЛШН у пацієнтів з ІХС потрібен диференційованний підхід: періопераційна діагностика гіпофосфатемії та ії корекція. У разі розвитку ГЛШН після операції АКШ з ШК у пацієнтів з ІХС для стабілізації гемодинаміки ефективно застосовування інотропної підтримки добутаміном та метаболічна підтримка поєднанням левокарнітину та аргініну. Як моніторинг стану міокарда доцільно використовувати показники LF/HF варіаційної пульсометрії та βТ методу фазаграфії