Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
DYNAMICS OF CHARACTERISTICS OF THE GLYCEMICAL PROFILE OF PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE AND OBESITY AFTER TREATMENT
Get PDFIntroduction. Cardiovascular diseases (CVD) have the status of an epidemic, as they have high levels of prevalence and are the main cause of disability and mortality both in Ukraine and in the world and cause a significant increase in health care costs. Among all CVDs, coronary heart disease (CHD) ranks first. Many studies confirm a high percentage of CHD among all CVDs, especially in comorbidity with hyperlipidemia and obesity. Therefore, when treating CHD disease with obesity, it is necessary to take into account the effectiveness of the applied pharmacological agents and determine the dynamics of pharmacological intervention.
The aim. To determine the dynamics of indicators of the glycemic profile in the comorbid course of CHD and obesity after the treatment.
Materials and methods. It was conducted a randomized controlled single-center prospective study case-control, which is based on the analysis of the results of 130 people aged 25–85 were examined, who were divided into 3 groups: 70 persons (main group) with CHD on the background of obesity and 35 people with isolated coronary artery disease (comparison group) and control group (25 practically healthy people). The studied groups were randomized by age and gender.
Results. Before treatment, a probable predominance of daily glucose levels was determined in patients main group to the patients comparison group and controls. According to the results of the glucose tolerance test (GTT), an improbable excess of fasting glucose levels and after a glucose load was determined in CHD with obesity (respectively 5.64±1.92 and 7.08±2.25 mmol/l) compared to the isolated of CHD (respectively 5, 15±2.22 (p=0.791) and 6.20±3.15 (p=0.403) mmol/l) and control group (respectively 5.32±0.49 (p=0.685) and 5.42±0, 51 (p<0.001) mmol/l). After treatment, recovery of blood glucose levels was determined.
Conclusions. It was established that the characteristics of the dynamics of glucose metabolism indicators can be used as an indicator of the effectiveness of the treatment in the comorbidity of obesity and CHD. The obtained results indicate that the characteristics of glucose metabolism in the comorbidity of CHD and obesity must be taken into account to ensure therapeutic and preventive measures.Вступ. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) мають статус епідемії, оскільки мають високі рівні поширеності та є основною причиною інвалідності та смертності як в Україні, так і у світі та спричиняють значне зростання витрат на охорону здоров’я. Серед усіх ССЗ ішемічна хвороба серця (ІХС) займає перше місце. Багато досліджень підтверджують високий відсоток ІХС серед усіх ССЗ, особливо при супутній патології з гіперліпідемією та ожирінням. Тому, при лікуванні ІХС з ожирінням необхідно враховувати ефективність застосовуваних фармакологічних засобів і визначати динаміку фармакологічного втручання.
Мета. Визначити динаміку показників глікемічного профілю при коморбідному перебігу ІХС та ожиріння після проведеного лікування.
Матеріали та методи. Проведено рандомізоване контрольоване одноцентрове проспективне дослідження випадок-контроль, яке базується на аналізі результатів обстеження 130 осіб 25–85 років, яких було розподілено на 3 групи: 70 осіб (основна група) з ІХС на фоні ожиріння, 35 осіб з ізольованою ІХС (група порівняння) та контрольна група (25 практично здорових осіб). Досліджувані групи були рандомізовані за віком і статтю.
Результати. Перед початком лікування було визначено ймовірне переважання добових рівнів глюкози у пацієнтів основної групи над пацієнтами групи порівняння та контролю. За результатами глюкозотолерантного тесту при ІХС з ожирінням встановлено перевищення рівня глюкози натще та після навантаження глюкозою (відповідно 5,64±1,92 та 7,08±2,25 ммоль/л) порівняно з ізольованою ІХС (відповідно 5,15±2,22 (р=0,791) та 6,20±3,15 (р=0,403) ммоль/л) та контрольної групи (відповідно 5,32±0,49 (р=0,685) та 5,42±0,51 (р<0,001) ммоль/л. /л). Після лікування було визначено відновлення рівня глюкози в крові.
Висновки. Встановлено, що характеристика динаміки показників метаболізму глюкози може бути використана як показник ефективності лікування при коморбідності ожиріння та ІХС. Отримані результати свідчать про необхідність урахування особливостей метаболізму глюкози при коморбідності ІХС та ожиріння для забезпечення лікувально-профілактичних заходів
ЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗВИТКУ ГІСТОЛОГІЧНИХ ЗМІН ТКАНИН МАТКОВИХ ТРУБ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ ТА ЮНИХ ЖІНОК ІЗ ЗАПАЛЬНОЮ ХВОРОБОЮ ГЕНІТАЛІЙ ВІД ТАКСОНОМІЧНОЇ НАЛЕЖНОСТІ ЗБУДНИКІВ
No full textThe aim. To conduct a comparative analysis of the fallopian tubes' clinical, microbiological and histological characteristics in adolescent girls and young women with inflammatory genital disease.
Materials and methods. The etiological diagnosis of inflammatory disease was established with the help of complex microbiological and cytological studies of biomaterial from the vagina of teenage girls and the cervical canal of young women before hospitalization and histological examination fragments of fallopian tube – after surgery. The microbiological examination included the cultural detection of bacteria of various taxonomic groups, fungi, mycoplasmas, and ureaplasmas from the biomaterial. A set of methods described in the article was used to detect chlamydia [13]. The degree of bacterial infection of the fallopian tube fragments was assessed by determining the microbial count. Histological examination of biopsy specimens of fallopian tube tissues removed during surgery was performed by the conventional method [9].
Results. In the examination of 29 adolescent girls and young women hospitalized for surgical treatment, a comparative analysis was conducted between the clinical manifestations of inflammatory genital disease, identifiable factors, and histological signs of damaged fallopian tubes.When studying the spectrum of factors in the inflammatory focus (fallopian tube biopsies) in adolescent girls (n=12), enterobacteria (33.3%), staphylococci (33.3%), streptococci (8.35%), and Pseudomonas aeruginosa (8.35%) were detected; in 16.7% of adolescent girls, the cultures were sterile. In young women (n=17), microbiological examination of fallopian tube tissues revealed chlamydia (29.4%), mycoplasma (11.6%), ureaplasma (5.8%), gonococci (5.8%), enterobacteria (5.8%), fungi (5.8%); in 6 (35.8%) of the examined women, no bacterial growth was detected. Among young women who had been operated on for tubo-ovarian inflammatory diseases and ectopic pregnancy, chlamydia were most often (29.4%) found in the tissues of the fallopian tubes.
Conclusions. The studies have shown that in the development of acute purulent salpingitis in young women, sclerotic changes and signs characteristic of the productive process prevailed in the tissues of the fallopian tubes against the background of genital inflammation, and in adolescent girls, an exudative process was observed against the background of genital inflammation. The peculiarities of the course of genital inflammation depend on the biological properties of pathogens of different taxonomic affiliations.Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-мікробіологічної та гістологічної характеристик маткових труб у дівчат-підлітків та юних жінок за умови розвитку запальної хвороби геніталій.
Матеріали та методи. Етіологічний діагноз запальної хвороби встановлювали за допомогою комплексного мікробіологічного та цитологічного досліджень біоматеріалу із вагіни у дівчат-підлітків та цервікального каналу у юних жінок перед госпіталізацією, а гістологічне дослідження фрагментів маткових труб – після операції. Мікробіологічне дослідження включало культуральне виявлення з біоматеріалу бактерій різних таксономічних груп, грибів, мікоплазм, уреаплазм. Для виявлення хламідій застосовували комплекс методів [13]. Оцінку ступеня інфікування бактеріями фрагментів маткових труб проводили за визначенням показників мікробного числа. Гістологічне дослідження біоптатів тканин маткових труб, видалених під час хірургічного втручання, проводили загальноприйнятим методом [9].
Результати. При обстеженні 29 дівчат-підлітків та юних жінок, госпіталізованих на хірургічне лікування, проведено порівняльний аналіз між клінічними проявами захворюваннями, діагностованими чинниками та гістологічними ознаками ушкоджених маткових труб. При вивченні спектру чинників у вогнищі запалення (біоптатах маткових труб) у дівчат-підлітків (n=12) виявлено представників Enterobacterium spp. (33,3%), Staphylococcus spp. (33,3%), Streptococcus spp. (8,35%), Pseudomonas aeruginosa (8,35%); у 16,7% дівчат-підлітків посіви були стерильними. У юних жінок (n=17) при мікробіологічному дослідженні тканин маткових труб було виявлено Chlamydia trachomatis (29,4%), Mycoplasma hominis (11,6%), Ureaplasma urealyticum (5,8%), Gonococcus (5,8%), Enterobacterium spp. (5,8%), гриби роду Candida(5,8%); у 6 (35,8%) обстежених росту бактерій не встановлено. Серед юних жінок, яких було прооперовано з приводу тубооваріальних запальних захворювань та позаматкової вагітності, найчастіше (29,4%) в тканинах маткових труб виявляли С.trachomatis.
Висновки. Проведені дослідження показали, що при розвитку гострого гнійного сальпінгіту у юних жінок в тканинах маткових труб на тлі гострого гнійного запалення переважали склеротичні зміни та ознаки, властиві продуктивному процесу, а у дівчат-підлітків - на тлі запалення спостерігався ексудативний процес. Особливості перебігу запального процеесу геніталій залежать від біологічних властивостей збудників різної таксономічної належності
СТАВЛЕННЯ ЛІКАРІВ ДО СВОЇХ ПСИХОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЯК СКЛАДОВА ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕФЛЕКСІЇ
Get PDFThe purpose of the research is to study doctors’ attitude towards the role of psychological competencies in their professional activities and its assessment as well as to investigate doctors’ self-assessment of their psychological knowledge, skills and abilities to demonstrate various forms of communication with certain groups of patients as an important component of professional reflection. Participating in the research doctors were different specialty experts of different age groups and experience, employed in multidisciplinary health care institutions.
Materials and methods. A pilot sociological survey of department heads employed in a multidisciplinary health care institution with a focus group were followed with a sociological survey of a sample (40,9%) of the institution population of the doctors of various specialties, age and experience. Statistical analysis of the survey results was carried out with the use of Microsoft Excel software.
The results. The assessment of the importance of doctors’ psychological competence in professional activity and doctors’ self-assessment of their psychological competence in various areas of professional work were obtained in the frame of the conducted research.
Conclusions. The doctors’ self-reflective assessment of their psychological competencies proved the professional competencies and the corresponding motivational potential among health care workers need advancing. Relatively low scores of doctors’ self-assessment in certain types of professional psychological competence allow us to make a conclusion about the need to launch relevant training in the field of psychological competence. Among the topic issues the training should cover are the ability to prevent professional stress, professional deformation and professional burnout of a doctor; conflict management skills and interpersonal crisis situations at work; psychological knowledge, skills and communication skills with difficult patients in behavioral aspects. Analysis of the Pearson correlation coefficient of answers to various questions with data on age and professional work experience make it possible to conclude that both samples with a significant professional experience as well as elder respondents need taking an advanced training program in the field of psychological competence. Since psychological resilience and resistance to stress skills develop more efficient with life experience obtaining than through workplace experience, it makes possible to summarize that the need to conduct psychological training on stress resistance and resilience for doctors directly in the health care institution conditions, e.g. as a professional school.Мета дослідження полягала у вивченні ставлення та оцінки лікарями багатопрофільного закладу охорони здоров’я (різних спеціальностей, віку та стажу) ролі психологічних компетентностей в їх професійній діяльності; дослідженні самооцінки лікарями своїх психологічних знань і умінь та здібностей проявляти різні форми комунікації з певними групами пацієнтів як важливого компоненту професійної рефлексії.
Матеріал і методи. Пілотне соціологічне анкетування керівників підрозділів багатопрофільного закладу охорони здоров’я з проведенням фокус-групи та подальше соціологічне опитування вибіркової сукупності (40,9%) лікарів цього закладу різних спеціальностей, віку та стажу. Статистичний аналіз результатів анкетування здійснювався із застосуванням програмного продукту Microsoft Excel.
Результати. В результаті проведеного дослідження здобута оцінка значення психологічних компетенцій лікаря в професійній діяльності та самооцінка лікарями своєї психологічної компетентності за різними напрямами професійної роботи.
Висновки. Саморефлексивна оцінка лікарями своїх психологічних компетентностей маніфестує наявність реальної потреби у вдосконаленні цих компетентностей та відповідний мотиваційний потенціал лікарів. Відносно низькі бали самооцінки лікарями окремих видів професійної психологічної компетентності дозволяють зробити висновок про актуальні теми відповідних курсів підвищення кваліфікації у сфері психологічних компетентностей: уміння запобігати професійному стресу, професійній деформації та професійному вигоранню лікаря; навички управління конфліктами та кризовими міжособистісними ситуаціями на роботі; психологічні знання, уміння та навички комунікації з психологічно тяжкими пацієнтами. Аналіз рівня коефіцієнта кореляції Пірсона відповідей за різними питаннями з даними про вікові категорії та даними про стаж професійної роботи дозволяє зробити висновки, що і респонденти з великим професійним стажем, і респонденти старшого віку потребують підвищення кваліфікації у сфері психологічної компетентності. А навички психологічної резил’єнтності та стійкість до стресів зростає швидше через набуття життєвого досвіду, ніж через стаж на робочому місці. Можна зробити висновок про необхідність проведення психологічних тренінгів зі стресостійкості та резил’єнтності для лікарів безпосередньо в умовах закладу охорони здоров’я, наприклад у якості фахової школи
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ І ВІЙНА, ЧОГО ОЧІКУВАТИ?
Get PDFThe aim. To conduct an analysis and generalize scientific publications on the influence of war factors on morbidity indicators and the clinical course of arterial hypertension.
Materials and methods. An analysis and generalization of scientific research and publications on the specifics of morbidity among military personnel and the population affected by war has been conducted. The following methods were utilized: a systematic approach, bibliosemantic analysis, and analytical methods.
Results: The article focuses on the influence of war factors on the incidence rates and clinical course of arterial hypertension in both military personnel and the civilian population. Through a review of historical data and modern scientific sources, the study examines the long-term effects of stress factors on the development of hypertension, the peculiarities of its clinical manifestations, and the potential for predicting complications in individuals affected by military operations. The impact of nervous tension is particularly evident among frontline soldiers, as hypertension is observed, on average, 3-4 times more frequently compared to soldiers in the rear. The article emphasizes the clear correlation between the frequency of arterial hypertension in servicemen and the duration of their frontline deployment.
Conclusion. Severe mental trauma and negative emotions, experienced by both military personnel and the civilian population during war, can not only contribute to an increased incidence of hypertension but also lead to a significant rise in the occurrence of the disease in young individuals, with severe clinical manifestations expected.Мета: провести аналіз і узагальнення наукових публікацій з питання впливу факторів війни на показники захворюваності та клінічний перебіг артеріальної гіпертензії.
Матеріали і методи. Проведено аналіз та узагальнення наукових досліджень і публікацій щодо особливостей захворюваності військовослужбовців та населення, що постраждали внаслідок війни. Використовувались методи: системний підхід, бібліосемантичний, аналітичний.
Стаття присвячена впливу факторів війни на показники захворюваності та клінічний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) у військовослужбовців та цивільного населення. На підставі огляду історичних даних та сучасних наукових джерел проведено дослідження пролонгованої дії стресових факторів на розвиток АГ, особливості клінічних проявів, можливості прогнозу її ускладнень у пацієнтів, що постраждали в результаті військових дій. Вплив нервового напруження у бійців переднього краю чітко виявлявся, гіпертонія, відмічалася в середньому в 3 - 4 рази частіше, ніж у бійців армійського тилу. Підкреслена чітка залежність частоти артеріальної гіпертензії у військовослужбовців від тривалості їх перебування на передовій. У людей молодого віку вона може починатися гостро, мати прямий зв'язок з нервово-психічними перевантаженнями і виникати надзвичайно швидко після психічної травми у осіб, що раніше мали нормальний тиск.
Висновок: Важке психічне травмування та негативні емоції, що супроводжують як військовослужбовців, так і цивільне населення у період війни, можуть бути причиною не тільки росту захворюваності на АГ, а і слід очікувати значного підвищення виникнення хвороби у людей молодого віку з важкими клінічними проявами
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ОСОБЛИВОСТЯМИ АНАТОМІЇ СТРУКТУР ГЛОТКИ ТА РОЗВИТКОМ СИНДРОМУ ОБСТРУКТИВНОГО АПНОЕ СНУ У ДОРОСЛИХ.
Get PDFThe aim. To assess the correlation between subjective measurements and objective volume of palatine tonsils in adults, and to test the effect of oropharyngeal anatomy, body mass index, age, and OSA severity on actual tonsil volume. In addition, we evaluated the effect of tonsil size on the development of OSA in adults.
Materials and methods. A prospective study of 130 patients with rhonchopathy and obstructive sleep apnea syndrome was conducted. Patients underwent a physical examination, nocturnal polysomnography, Epworth Sleepiness Scale, body mass index (BMI, kg/m²), and a subjective assessment of snoring on an analog scale from 1 (not important) to 10 (worst possible).
Results: pharyngeal tissues are also found to be proportional to body size in both patients with rhonchopathy and patients with OSA, which indicates a secondary role of anatomy in the pathogenesis of OSA development. Tonsil volume (p = 0.053) tended to correlate with the degree of severity OSA There were no significant differences in the mean apnea-hypopnea index (AHI) between patients with grade I (30.5), II (29.6), or III (38.2) tonsil hypertrophy. Patients with grade IV tonsil hypertrophy had a higher AHI (mean 103.2) than patients with grade I (p = 0.01), II (p = 0.01) or III (p = 0.03) hypertrophy.
Conclusions: In adult patients with rhonchopathy and OSA, there is a reliable correlation between the clinical degree of tonsil hypertrophy and the objective volume of the tonsils. Possible changes in pharyngeal geometry associated with OSA do not affect the clinical ability to determine tonsil volume. Although tonsil volume correlates with AHI, clinically only grade IV tonsils are predictive of severe OSA. Pharyngeal tissue volume likely reflects body mass index rather than OSA.Мета дослідження: оцінити кореляцію між суб’єктивними вимірюваннями та об’єктивним об’ємом піднебінних мигдаликів у дорослих, а також перевірити вплив анатомії ротоглотки, індексу маси тіла, віку та тяжкості СОАС на фактичний об’єм мигдаликів. Крім того, ми оцінили вплив розміру мигдаликів на розвиток СОАС у дорослих.
Матеріали і методи: проведено проспективне дослідження 130 пацієнтів з ронхопатією та синдромом обструктивного апное сну. Пацієнтам проведено фізикальний огляд, нічна полісомнографія, шкала сонливості Епворта, індекс маси тіла (ІМТ, км/м2) та суб’єктивна оцінка хропіння за аналоговою шкалою від 1 (не має значення) до 10 (найгірше з можливих).
Результати: тканини глотки також виявляються пропорційними до розміру тіла як у пацієнтів з ронхопатією, так і у пацієнтів із ОАС, що свідчить про другорядну роль анатомії в патогенезі розвитку СОАС.Об’єм мигдаликів (p = 0,053), мав тенденцію корелювати зі ступенем тяжкості СОАС. Не було істотних відмінностей у середньому індексі апное-гіпопное (AHI) між пацієнтами з мигдаликами I (30,5), II (29,6) або III (38,2) ступеня гіпертрофії. Пацієнти з мигдаликами IV ступеня гіпертрофії мали вищий AHI (середнє значення 103,2), ніж пацієнти з I (p = 0,01), II (p = 0,01) або III (p = 0,03) ступенем гіпертрофії.
Висновки: У дорослих пацієнтів з ронхопатією і СОАС існує достовірна кореляція між клінічним ступенем гіпертрофії мигдаликів та об’єктивним об’ємом мигдаликів. Можливі зміни геометрії глотки, пов’язані з СОАС, не впливають на клінічну здатність визначити об’єм мигдаликів. Хоча об’єм мигдаликів корелює з AHI, з клінічної точки зору лише IV ступінь мигдаликів є прогнозом до розвитку важкого ступеня СОАС. Об’єм тканини глотки, ймовірно, відображає індекс маси тіла, а не СОАС
Ефективність лікування болю пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями в залежності від кількості локалізацій у військових мобільних госпіталях
Get PDF Patients with gunshot wounds suffer from chronic pain in 70% of cases, and those with mine-blast wounds – in 83.3% of cases. Civilian patients, after serious injuries, in 11-40% of cases. Unfortunately, there is not enough data to study the causes of such a high frequency of pain chronicity. Therefore, the study of the results of pain treatment at the stage of treatment in military mobile hospitals may be able to reveal the reasons for such a high frequency of chronicity.
Methods. The treatment of 280 patients with mine-blast wounds was analyzed. The intensity of pain was diagnosed using a visual analog scale. The Shapiro-Wilk test was used to check the distribution of quantitative indicators for normality. The law of distribution differed from the normal one, the median value (Me) and interquartile range (QI-QIII) were given to present quantitative indicators, and the comparison of indicators in the two groups was performed by the Mann-Whitney test. To analyze the dynamics of indicators, the Friedman criterion for linked samples was used, and the posterior comparison was performed using the Bonferroni correction. For qualitative indicators, the absolute frequency of the trait and the relative frequency (%) are presented, and the chi-square test with the correction for continuity was used to compare the two groups. In all cases, the critical level of significance was set at 0.05.
Results. The analysis of pain intensity according to the VAS, before anesthesia, upon admission to military mobile hospitals, showed that patients experienced high-intensity pain reaching 7 points. This indicates a lack of effective pain control both at the initial stage of treatment and during evacuation. After anesthesia, VAS data indicate the presence of moderate pain – 4 points. The intervals between analgesic treatments averaged 6 hours. Although the effectiveness of analgesia according to VAS was low.
Conclusions. Patients with mine-blast injuries have a very high risk of chronic pain – 57.5% higher than in injured patients in civilian life. The study results point to ways to improve treatment outcomes for this category of patients. Achieving high-quality pain control at the stage of treatment in military mobile hospitals and maintaining the continuity of treatment during an evacuation can potentially reduce the incidence of pain chronicity.Резюме. Хронічний біль у пацієнтів, які брали участь в бойових діях виконуючи спеціальні бойові завдання та отримали мінно-вибухові поранення зустрічається у 70% випадках. Це біль постійно нагадує пацієнту про ті події, в яких отримане поранення та стає причиною неефективного лікування посттравматичних стресових розладів. Така висока частота хронізації болю, частково, залежить й від ефективності тактики лікування болю, яка у свою чергу залежить від кількості локалізацій поранених анатомічних ділянок тіла. Проте досліджень на цю тематику недостатньо. Вивчаючи це питання, автори прагнуть отримати дані, які можуть допомогти покращити результати лікування у даної категорії пацієнтів.
Методи дослідження. Використано результати лікування 280 пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями під час бойових дій. Використана візуальна аналогова шкала, критерій Шапіро-Вілка, Манна-Уітні, Фрідмана, хі-квадрат та поправку Бонферроні.
Результати. Дані візуальної аналогової шкали свідчать про те, що пацієнти відчували біль інтенсивністю в 7 балів при поступленні у військові мобільні госпіталі, тому тактика лікування болю була не ефективною. Призначення додаткових, вірних знеболюючих допомогло знизити інтенсивність болю до 4 балів, а інтервали між знеболеннями склали близько 6 годин.
Висновки. Враховуючи той факт, що при поступленні пацієнти відчували біль високої інтенсивності – це наводить на думку, що саме неефективна тактика лікування болю після мінно-вибухового поранення є однією із причин хроніфікації болю. Дане дослідження потребує поглибленого вивчення
МІКРОБІОМ КИШКІВНИКА ТА КАРДІОМЕТАБОЛІЧНІ ФАКТОРИ РИЗИКУ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ
No full textThe aim: To estimate gut microbiota composition peculiarities in patients with coronary artery disease (CAD) and atrial fibrillation (AF) and to evaluate their connections with known cardiometabolic risk factors (CRF).
Materials and methods: 300 patients formed 3 groups: I group – 149 CAD patients without rhythm disorders, II group – 124 patients with CAD and AF paroxysm and control group (CG) – 27 patients without CAD and arrhythmias. 16-S rRNA sequencing checked gut microbiota composition. CRF which was explored are total cholesterol (TC), triglycerides (TG), low density lipoproteins (LDL), high density lipoproteins (HDL), lipoprotein α (Lpα), apolipoprotein A1 (ApoA1), apolipoprotein B (ApoB), C-reactive protein (CRP), interleukin-6 (IL-6), trymetilamine (TMA) and trymetilamine-N-oxide (TMAO).
Results: The significant changes of gut microbiota composition were found in CAD patients with AF paroxysm in comparison with CAD patients without arrythmia as increasing Actinomycetota phulum (P<0.05); increasing Actinobacter Spp. and decreasing Blautia Spp., Roseburia Inulinivorans, Bacteroides Thetaiotaomicron (P<0.05). Moreover, Actinobacter Spp., Akkermansia Muciniphila, Streptococcus Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron, Bifidobacterium Spp. have the highest amount of significant correlations with CRF (body mass index, LDL levels; P<0.05). By the ROC-analysis we found the acceptable role of Lactobacillus Spp., Bifidobacterium Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron, Blautia Spp., Actinobacter Spp. and Eubacterium Rectale in AF paroxysm occurrence in CAD patients (area under ROC-curve (AUC)<0.7). We found gut microbiota combinations with highest AUC for AF paroxysm in CAD patient: all of them include Actinobacter Spp (Actinobacter Spp. + 0.32 * Streptococcus Spp., AUC = 0.9008; 1.56 * Actinobacter Spp. – Blautia Spp., AUC = 0.9008;1.84 * Actinobacter Spp. – Akkermansia Muciniphila, AUC = 0.9008). AF paroxysm duration in CAD patients depends of plasma IL-6, TMAO, fecal Actinobacter Spp. and Akkermansia Muciniphila by the linear multifactorial regression analysis (AF paroxysm duration = 0.68*(Actinobacter Spp., lg/CFU/ml) – 3.33*(Akkermansia Muciniphila, lg/CFU/ml) – 0.6*IL6 – 0.34*TMAO – 0.98).
Conclusions: Gut microbiota condition is closely connected with occurrence AF of paroxysm in CAD patients. To find out the new ways of gut microbiota and CRF correction will be interesting in future investigations.Мета: виявити особливості складу мікробіому кишківника у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та фібриляцією передсердь (ФП) та оцінити їх зв’язок з відомими кардіометаболічними факторами ризику (КФР).
Матеріали та методи: 300 пацієнтів сформували 3 групи: І група – 149 хворих на ІХС без порушень ритму, ІІ група – 124 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП та контрольна група (КГ) – 27 пацієнтів без ІХС та аритмій. Склад мікробіоти кишківника визначався шляхом 16-S рРНК секвенування. Досліджувались наступні КФР є загальний холестерин (ХС), тригліцериди (ТГ), ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїн α (Lpα), аполіпопротеїн А1 (ApoA1), аполіпопротеїн В (ApoB), С-реактивний протеїн (CRP), інтерлейкін-6 (IL-6), триметиламін (TMA) та триметиламін-N-оксид (TMAO).
Результати: Виявлено суттєві зміни складу мікробіому кишківника у пацієнтів з ІХС та пароксизмом ФП порівняно з пацієнтами з ІХС без аритмії у вигляді збільшення Actinomycetota phulum (P<0,05); також збільшення Actinobacter Spp. і зменшення Blautia Spp., Roseburia Inulinivorans, Bacteroides Thetaiotaomicron (P<0,05). Крім того, Actinobacter Spp., Akkermansia Muciniphila, Streptococcus Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron, Bifidobacterium Spp. мають найбільшу кількість значущих кореляцій з КФР (індекс маси тіла, рівні ЛПНЩ; P<0,05). ROC-аналізом ми виявили важливу роль Lactobacillus Spp., Bifidobacterium Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron, Blautia Spp., Actinobacter Spp. і Eubacterium Rectale у виникненні пароксизму ФП у пацієнтів з ІХС (площа під ROC-кривою (AUC)<0,7). Виявлено комбінації кишкової мікробіоти з найвищою AUC для пароксизму ФП у пацієнтів із ІХС: усі вони включають Actinobacter Spp. (Actinobacter Spp. + 0,32 * Streptococcus Spp., AUC = 0,9008; 1,56 * Actinobacter Spp. – Blautia Spp., AUC = 0,9008;1,84 * Actinobacter Spp. – Akkermansia Muciniphila, AUC = 0,9008). Тривалість пароксизму ФП у хворих на ІХС залежала від плазмених IL-6, ТМАО, фекальних Actinobacter Spp. та Akkermansia Muciniphila за результатами лінійного багатофакторного регресійного аналізу (тривалість пароксизму ФП = 0,68*(Actinobacter Spp., lg/КУО/мл) – 3,33*(Akkermansia Muciniphila, lg/КУО/мл) – 0,6*IL6 – 0,34*TMAO – 0,98 ).
Висновки: Стан мікробіому кишківника тісно пов’язаний з виникненням пароксизму ФП у хворих на ІХС. У майбутніх дослідженнях буде цікаво знайти нові способи корекції кишкового мікробіому та КФР
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НЕГАТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ В УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ПІСЛЯ МІННО-ВИБУХОВИХ ПОРАНЕНЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ
No full textIntroduction: In 83.3% of cases, pain in combatants who sustained mine-blast injuries during the war in Ukraine becomes chronic. Chronic pain leads to a number of negative aspects that affect the quality of life of combatants, and when they return to military service after treatment for professions that require people to act under pressure, it increases the risk not only for them but also for their teammates and the mission. Therefore, the issue of pain chronicity in this category of patients requires further study, and the identification of factors that influence the frequency of chronicity can potentially improve the results of treatment of this category of patients.
The aim: to identify factors that influence the negative results of pain treatment in combatants after mine-blast wounds during the war in Ukraine
Materials and methods: We analyzed the treatment of 660 combatants with mine-blast wounds. Treatment outcomes were assessed using a visual analog scale (VAS). Groups were compared using the Mann-Whitney test and the chi-square test with a continuity correction. To analyze the association of the risk of a negative treatment outcome with the factor characteristics, we used the method of building univariate and multivariate logistic regression models. The quality of the models was assessed by the area under the ROC curve (AUC). The odds ratio was calculated to quantify the degree of influence of the factor attribute.
Results: It was found that the factors of negative results of pain treatment in combatants with mine-blast wounds are: 1) method of pain treatment (p<0.001), OR=0.06 (95% CI 0.04-0.09); 2) high intensity of pain according to VAS on admission (p<0.001), OR=3.16 (95% CI 2.52-3.98); 3) anesthetic risk according to ASA (p=0.049) OR=0.67 (0.45-0. 99); 4) number of injured anatomical body parts (p=0.015), OR=1.17 (95% CI 1.03-1.32); 5) a combination of indicators: method of pain treatment, patient age and number of injured anatomical body parts AUC=0.82 (95% CI 0.79-0.85).
Conclusions: Our study demonstrates that if combatants with mine-blast wounds use a method of pain treatment that does not provide reliable control over the intensity of pain, then during evacuation to a medical facility, such pain becomes high-intensity pain. In addition, the conditions of the injury (combat conditions) and the injury itself cause a significant anesthetic risk according to the ASA. Such patients are associated with a higher risk of chronic pain. In the future, in-depth studies are needed to demonstrate the effectiveness or benefits of combining pain management with regional anesthesia methods. High-quality pain control during the medical evacuation of wounded from the battlefield to a medical facility could potentially improve the treatment outcomes of these combatants and reduce the incidence of pain chronicity.Вступ. Біль у комбатантів, які отримали мінно-вибухові поранення під час бойових дій в Україні у 83.3% випадках стає хронічним. Хронічний біль призводить до цілого ряду негативних аспектів, які впливають на якість життя комбатантів, а при поверненні, після лікування, на військову службу для професій, які вимагають від людей діяти під тиском, підвищує ризик не лише для нього, але для товаришів по команді та місії. Отже, питання хронізації болю у даної категорії пацієнтів потребує подальшого вивчення, а виявлення факторів, які мають вплив на частоту хронізації може, потенційно, покращити результати лікування даної категорії пацієнтів.
Мета. Виявити фактори, що впливають на негативні результати лікування болю в учасників бойових дій після мінно-вибухових поранень під час війни в Україні
Матеріали та методи. Проаналізовано лікування 660 комбатантів з мінно-вибуховими пораненнями. Результати лікування оцінювали за візуальною аналоговою шкалою (VAS). Порівняння груп проводилося за критерієм Манна-Уітні і критерієм хі-квадрат з урахуванням поправки на неперервність. Для аналізу зв’язку ризиків отримання негативного результату лікування з факторними ознаками було використано метод побудови однофакторних та багатофакторних моделей логістичної регресії. Якість моделей оцінювалася за площею під ROC-кривою (AUC – Area under the ROC curve). Для кількісної оцінки ступеню впливу факторної ознаки розраховувався показник відношення шансів.
Результати. Виявлено, що факторами негативних результатів лікування болю у комбатантів з мінно-вибуховими пораненнями є: 1) метод лікування болю (p<0.001), ВШ=0.06 (95% ВІ 0.04-0.09); 2) висока інтенсивність болю за ВАШ при поступленні (p<0.001), ВШ=3.16 (95% ВІ 2.52-3.98); 3) анестезіологічний ризик за ASA (p=0.049) ВШ=0.67 (0.45-0.99); 4) кількість поранених анатомічних ділянок тіла (p=0.015), ВШ=1.17 (95% ВІ 1.03-1.32); 5) сукупність показників: метод лікування болю, вік пацієнта та кількість поранених анатомічних ділянок тіла AUC= 0.82 (95% ВІ 0.79-0.85).
Висновки. Наше дослідження демонструє, що якщо у комбатантів після мінно-вибухових поранень використовувати метод лікування болю, який не забезпечує надійний контроль над інтенсивністю болю, то під час евакуації до лікувального закладу такий біль стає болем високої інтенсивності. Також умови поранення (умови бойових дій) та, безпосередньо, саме поранення обумовлює значний анестезіологічний ризик за ASA. Такі пацієнти асоціюються з більшим ризиком хронізації болю. Надалі необхідні поглиблені дослідження, які б змогли продемонструвати ефективність чи переваги застосування поєднання методів лікування болю з реґіонарними методами знеболення. Якісний контроль над болем під час медичної евакуації поранених з поля болю до лікувального закладу потенційно можуть покращити результати лікування таких комбатантів та знизити частоту хронізації болю
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ВЕГЕТАТИВНОГО ДИСБАЛАНСУ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ
No full textIntroduction. An imbalance in the autonomic nervous system regulation, known as dysautonomia, is one of the most common clinical syndromes that accompany several diseases. The balance between sympathetic and parasympathetic influences on the body can rapidly change during dynamic processes, especially in cases of infectious and acute diseases, where autonomic regulation plays an active role in shaping the immune response. In children with respiratory diseases, the influence of the vagus nerve (n.vagus) on the frequency and depth of breathing is also important but remains relatively understudied. Assessment of vegetative balance in pediatrics is carried out using various methods depending on the child's age and condition, with commonly used approaches including questionnaires, calculation of the Kerdo autonomic index, and orthostatic testing.
The aim. To compare the diagnostic capabilities of different methods for assessment of the autonomic nervous system state in school-age children on the model of acute bronchitis.
Materials and methods. The paper presents data from a study that assessed the state of the autonomic nervous system in 52 school-age children (12-16 years old) divided into two groups: 30 children with acute bronchitis in the convalescent period and 22 clinically healthy individuals. Three different methods were used: the A.M. Wayne scale, the Kerdo index, and the orthostatic test.
Results. The survey based on Wayne's questionnaire did not reveal a significant difference between the groups of healthy children and those affected by bronchitis. Dynamic tests proved to be more suitable for assessing acute pathology, such as Kerdo's autonomic index and the orthostatic test. The autonomic Kerdo index in children with bronchitis was significantly higher (14.2±2.38 points) than in healthy children (6.4±3.18 points, p<0.05). In children with acute bronchitis, dysautonomia with a predominance of sympathicotonia was recorded, which may be attributed to insufficient vagal innervation and a decrease in parasympathetic influence on the formation of an adequate immune response to the inflammatory process in the respiratory tract.
Conclusions. Determining the autonomic Kerdo index and conducting the orthostatic test is suitable for diagnosing dysautonomia in children with acute respiratory pathology. These tests are dynamic, functionally based, and easy to perform and evaluate.Вступ. Дисбаланс у системі автономної нервової регуляції – дизавтономія, є одним з найбільш частих клінічний синдромів, які супроводжують цілу низку захворювань. Співвідношення симпатико-парасимпатичних впливів на організм швидко міняються в динамічних процесах, особливо у випадках інфекційних захворювань та гострих хвороб, при яких автономна регуляція приймає активну участь у формуванні імунної відповіді. У дітей з респіраторними захворюваннями важливим і мало вивченим також є вплив n.vagus на частоту та глибину дихання. Оцінка вегетативного балансу у педіатрії проводиться різними методами в залежності від віку, стану дитини і найчастіше визначається за допомогою анкетування, розрахунку вегетативного індексу Кердо та ортостатичної проби.
Мета. Порівняти діагностичні можливості різних методик оцінки стану вегетативної нервової системи у дітей шкільного віку на моделі гострого бронхіту.
Матеріали та методи. Дослідження побудовано на оцінці стану вегетативної нервової системи у 52 дітей шкільного віку (12-16 років) у двох групах (30 дітей з гострим бронхітом у періоді реконвалесценції та 22 клінічно здорових особи). Застосовувалися три різних методики: шкала А.М.Вейна, індекс Кердо, ортостатична проба.
Результати. Опитування за анкетою Вейна не виявило суттєвої різниці між групами здорових та хворих на бронхіт дітей. Більш придатними при гострій патології виявилися динамічні проби: вегетативний індекс Кердо, ортостатична проба. Вегетативний індекс Кердо у дітей з бронхітом був вірогідно вищим (14,2±2,38 балів) ніж у здорових дітей (6,4±3,18 балів, p<0,05). У дітей з гострим бронхітом реєструвалася ДА з перевагою симпатикотонії, що можливо пов'язано із недостатньою вагальною іннервацією та зниження парасимпатичного впливу на формування достатньої імунної відповіді на запальний процес у дихальних шляхах.
Висновки. Визначення вегетативного індексу Кердо та проведення ортостатичної проби придатні для діагностики дизавтономії у дітей з гострою респіраторною патології. Ці проби є динамічними, базуються на функціональних показниках, прості у виконанні та оцінці результатів
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – ЗАСТОСУВАННЯ У СУДОВІЙ МЕДИЦИНІ
No full textIntroduction. Artificial neural networks are widely utilized in medical fields, such as dentistry, molecular genetics, immunology, cardiology, and others. Forensic medicine is no exception, as artificial neural networks are also beginning to find applications in this field.
The aim of this study was to demonstrate the potential for predicting human anthropometric parameters using dermatoglyphic parameters, which could enhance the method of dermatoglyphic identification.
Materials and methods. We analyzed dermatoglyphs of the hands and feet from 567 individuals aged 18 to 59 years, with no genetic or endocrine disorders and no musculoskeletal problems.
Results and discussion. The outcome of our work resulted in the development of the "Dermatoglyphics For Prediction (DFP)" program [Author's Certificate No. 74561. Computer program "Forensic Medical Identification Program using Artificial Neural Networks" Registration date: 07.11.2017]. This software device, after appropriate training, enables the prediction of an individual's ethnic-territorial affiliation and the presence of specific anthropometric parameters using such input data as dermatoglyphs of the hands and feet.
Conclusions. The increasing needs of the Ukrainian community for the identification of unknown individuals, given the geopolitical situation related to Russian invasion in Ukraine (the constant threat of ballistic missile attacks and unmanned aerial vehicles across the entire territory of Ukraine, which could lead to mass casualties), justify the relevance and the search for innovative approaches to dermatoglyphic identification expertise, utilizing state-of-the-art technologies, particularly neural network-based prediction of anthropometric parameters, sex, and ethnic-territorial affiliation of an unknown person, using input parameters such as dermatoglyphs of the hands and feet, with the aim of enhancing the evidentiary value of identification expertise. This software device, after appropriate training, allows for the prediction of ethnic-territorial affiliation and the presence of specific anthropometric parameters in the examined individual using such input data as dermatoglyphs of the hands and feet.Вступ. Штучні нейронні мережі широко використовуються в медичних галузях, таких як стоматологія, молекулярна генетика, імунологія, кардіологія та інші. Судова медицина також не є виключенням – штучні нейромережі також починають у ній застосовуватися.
Метою цього дослідження було показано можливість прогнозування антропометричних параметрів людини за допомогою дерматогліфічних параметрів, що дозволить покращити метод дерматогліфічної ідентифікації.
Матеріали та методи. Ми використали дерматогліфи рук і ніг від 567 осіб віком від 18 до 59 років, без генетичних або ендокринних захворювань та проблем з опорно-руховим апаратом.
Результати та обговорення. Результатом нашої роботи стала розробка програми "Dermatoglyphics For Prediction (DFP)" [Авторське свідоцтво № 74561. Комп’ютерна програма «Судово-медична ідентифікаційна програма з використанням штучних нейронних мереж». Дата реєстрації 07.11.2017]. Даний програмний девайс після відповідного навчання дозволяє прогнозувати етно-територіальну належність та наявність у досліджуваної особи певних антропометричних параметрів за використанням таких вихідних даних, як дерматогліфи рук та ніг.
Висновки. Зростаючі потреби української спільноти у ідентифікації невідомої особи з огляду на геополітичну ситуацію пов’язану з російським вторгненням в Україну (постійно існуюча загроза атак балістичними ракетами та безпілотними літаючими апаратами по усій території України, що може бути причиною катастроф із масовими жертвами) обґрунтовує актуальність, пошуку шляхів інновації дерматогліфічної ідентифікаційної експертизи, за допомогою використання новітніх технологій, а саме нейромережевого прогнозування антропометричних параметрів, статевої та етно-територіальної належності невідомої особи, за використанням таких вихідних параметрів, як дерматогліфи рук та ніг, з метою підвищення доказовості ідентифікаційних експертиз