Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
ПОКРАЩЕНИЙ ШЛЯХ ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ГЕРНІОПЛАСТИКИ У ПАЦІЄНТІВ З ВЕНТРАЛЬНИМИ ГРИЖАМИ: ЧИ ПОТРІБНО ЗАСТОСОВУВАТИ?
No full textThe aim: To study the effectiveness of the enhanced recovery after surgery (ERAS) protocol for laparoscopic hernioplasty (LH) in patients with ventral hernias (VH).
Materials and methods: 190 patients with VH after laparoscopic prosthetic hernioplasty with intraperitoneal mesh placement (IPOM) were included in the study and divided into two groups. The study group (ERAS group) included 92 (48.4%) patients to whom the ERAS protocol was applied, the control group (preERAS group) – 98 (51.6%) patients. The width of the hernia was more than 10 cm in 25 (13.2%) patients of the ERAS group. For them botulinum toxin type A (BTA) was injected into the muscles of the anterior abdominal wall 4 weeks before the operation. In the postoperative period, the duration of the operation, hospital length of stay, the intensity of the pain syndrome and well-being, the level of C-reactive protein (CRP) and interleukin-6 (IL-6) on the first postoperative day were evaluated.
Results: After the introduction of BTA in 25 patients of ERAS group, the hernial defect decreased by an average of 4.6±0.62 mm and in all cases became less than 10 cm (р<0.001). The average duration of LH in the study and control groups did not differ statistically (ERAS; 91.2±37.41 min vs preERAS 88.9±30.05 min, p=0.76). In 2 hours after the operation, it was possible to activate all patients of the study group and 78 (79.6%) of the control group, within 4-6 hours – the other 20 (20.4%) patients of the control group. Using the ERAS protocol demonstrated significantly less intensity of pain syndrome according to visual analogue scale (VAS), complaints of nausea (р<0.001), bloating (р=0.017), feelings of hunger, thirst and general weakness (р<0.001). At the same time, there was no statistically significant difference in the presence of defecation (р=0.31). The average level of CRP after surgery was significantly higher in the control group compared to the study group (preERAS; 43.63 ± 13.90 vs ERAS; 16.55 ± 9.97, p<0.001). The level of IL-6 similarly increased more significantly in the control group (pre ERAS; 34.03 ± 18.18 vs ERAS; 11.44 ± 5.30, p<0.001). The length of hospital stay after surgery did not differ statistically between the groups (р=0.21).
Conclusions: The use of the ERAS protocol during laparoscopic hernioplasty IРOM for patients with VH can reduce the intensity of the pain syndrome in the postoperative period and increase the patient's subjective assessment of their condition. The use of BTA in the preoperative period allows the implementation of the ERAS protocol even when used with large ventral hernias.Мета. Вивчити ефективність впровадження розробленого протоколу швидкого відновлення (ERAS) після операції при виконанні лапароскопічної герніопластики (ЛГ) у пацієнтів з вентральними грижами (ВГ).
Матеріали та методи. В дослідження включено 190 пацієнтів з ВГ після лапароскопічної протезуючої герніопластики з інтраперитонеальним розміщенням сітки (ІРОМ), які були розділені на дві групи. В дослідну групу увійшли 92 (48.4%) пацієнта, яким було застосовано ERAS протокол, в контрольну групу – 98 (51.6%) пацієнтів. У 25 (13,2%) пацієнтів дослідної групи ширина грижі була більше 10 см, за 4 тиж до операції їм виконували введення ботулотоксину типу А (БТА) у мʼязи передньої черевної стінки. В післяопераційному періоді оцінювали тривалість операції, час перебування в стаціонарі, інтенсивність больового синдрому та самопочуття, рівень С-реактивного білка (СРБ) та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) в першу післяопераційну добу.
Результати. Після введення БТА у 25 пацієнтів ERAS групи грижовий дефект зменшився в середньому на 4,6±0,62 мм та в усіх випадках став менше 10 см (р<0,001). Середня тривалість ЛГ в дослідній та контрольній групі статистично не відрізнялась (ERAS; 91,2±37,41 хв. vs preERAS 88,9±30,05 хв, р=0,76). Через 2 год після операції було можливим активізувати всіх пацієнтів дослідної групи та 78 (79,6%) контрольної групи, впродовж 4-6 годин – інших 20 (20,4%) пацієнтів контрольної групи. При використанні ERAS протоколу спостерігалась достовірно менша інтенсивнісь больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), скарги на нудоту (р<0,001), здуття живота (р=0,017), відчуття голоду, спраги та загальної слабкості (р<0,001). При цьому статистично значимої різниці в наявності випорожнень не спостерігалось (р=0,31). Середній рівень СРБ після операції був достовірно вищій в контрольній групі в порівнянні з дослідною (preERAS; 43,63 ± 13,90 vs ERAS; 16,55 ± 9,97, р<0,001). Рівень ІЛ-6 аналогічно вище зростав в контрольній групі (preERAS; 34,03 ± 18,18 vs ERAS; 11,44 ± 5,30 р<0,001). Тривалість перебування в стаціонарі після операції в групах статистично не відрізнялась (р=0,21).
Висновки. Використання ERAS протоколу у пацієнтів з ВГ при виконанні лапароскопічної герніопластики ІРОМ дозволяє знизити інтенсивність больового синдрому в післяопераційному періоді та покращити субʼєктивну оцінку свого стану пацієнтом. Застосування БТА в передопераційному періоді дозволяє реалізувати ERAS протокол навіть у пацієнтів з вентральними грижами великих розмірів
ВПЛИВ АУТОМЕЗОКОНЦЕНТРАТУ ТРОМБОЦИТІВ НА ЕТАПИ РЕГЕНЕРАЦІЇ ПЕЧІНКОВОГО ЗАЛИШКУ ЩУРІВ ЗА УМОВ ВИКОНАННЯ ОБ’ЄМНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ РЕЗЕКЦІЙ ПЕЧІНКИ
Get PDFIntroduction. Liver regeneration occurs in three stages, each of which is regulated by different factors: the initiation phase is regulated by interleukin 6 (IL-6) and tumor necrosis factor (TNFα); expansion phase – by hepatocyte growth factor (HGF) and transforming growth factor alpha (TGFα); the terminal phase – transforming growth factor beta (TGFβ) and activins. The work determined the level of markers of the main stages of liver regeneration after resection of 65-70% of the parenchyma of this organ in rats under the conditions of using different doses and schemes of administration of automesoconcentrate of platelets (AMС). The purpose of the study is to establish the characteristics of changes in the level of cytokines and growth factors in the homogenate of the liver of rats after resection of 65-70% of the parenchyma of this organ under the conditions of the use of different doses and schemes of AMС administration.
Materials and methods. The study was conducted on white Wistar rats aged 1.5-2 months, weighing 150-180 g. AMС was injected: into the parenchyma of the liver remnant during resection at a dose of 0.5 ml/kg (group I); into the tail vein in the postoperative period at a dose of 0.5 ml/kg 3 hours and 48 hours after liver resection (group II); into the tail vein in the postoperative period at a dose of 1.0 ml/kg 3 hours and 48 hours after resection.
Research results and discussion. It was shown that on the 7th day after liver resection, the level of TNF-α and IL-6 increased in all experimental groups, followed by a decrease on the 10th day to control values in the group of animals that received AMA intravenously at a dose of 1 ml/kg masses of animals. It was established that the values of HGF and TGFα in the liver homogenate of animals that underwent liver resection were significantly higher than in the control group on the 7th day of the experiment. At the later stages of the experiment, a decrease in the levels of HGF and TGFα in the liver homogenate was observed in the animals of groups I and III, but the studied indicators did not reach control values. In animals of group II, indicators of HGF and TGFα content remained at the highest level. The increase in the content of TGFβ and activins in the homogenate of the liver of rats in all experimental groups indicates the intensification of the terminal phase of liver regeneration on the 10th day after liver resection.
Conclusions. Therefore, under the action of a dose of АМС equal to 1 ml/kg, the regeneration processes occur most intensively, the peak of which occurs 7-10 days after the resection. Administration of AMA into the liver parenchyma at a lower dose of 0.5 ml/kg or intravenous administration of the same dose does not contribute to the complete restoration of regenerative processes in the liver, as indicated by increased levels of TGFα and HGF on the 10th day after liver resection and administration of AMA.Вступ. Регенерація печінки відбувається у три етапи, кожен з яких регулюється різними факторами: фаза ініціації регулюється інтерлейкіном 6 (IL-6) та фактором некрозу пухлин (TNFα); фаза експансії – фактором росту гепатоцитів (HGF) і трансформуючим фактором росту альфа (TGFα); термінальна фаза – трансформуючим фактором росту бета (TGFβ) і активінами. У роботі визначено рівень маркерів основних етапів регенерації печінки після резекції 65-70% паренхіми цього органу у щурів за умов застосування різних доз та схем введення аутомезоконцентрату тромбоцитів (АМК).
Мета дослідження – встановити особливості змін рівня цитокінів і факторів росту в гомогенаті печінки щурів після резекції 65-70% паренхіми цього органу за умов застосування різних доз та схем введення АМК.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводили на білих щурах лінії Wistar віком 1,5-2 місяці, масою 150-180 г. АМК вводили: у паренхіму печінкового залишку під час резекції у дозі 0,5 мл/кг (група І); у хвостову вену в післяопераційному періоді у дозі 0,5 мл/кг через 3 години та через 48 годин після резекції печінки (група ІІ); у хвостову вену в післяопераційному періоді у дозі 1,0 мл/кг через 3 години та через 48 годин після резекції.
Результати дослідження та обговорення. Показано, що на 7-у добу після резекції печінки підвищувався рівень TNF-α і IL-6 у всіх дослідних групах з наступним зниженням на 10-у добу до значень контролю лише у групі тварин, яким АМК вводили внутрішньовенно у дозі 1 мл/кг маси тварин. Встановлено, що значення HGF і TGFα у гомогенаті печінки тварин, які піддалися резекції печінки, були значно вищими ніж у контрольній групі на 7-у добу експерименту. На подальших етапах експерименту в тварин І та ІІІ груп спостерігалося зниження рівнів HGF і TGFα у гомогенаті печінки, проте значень контролю досліджувані показники не набували. У тварин групи ІІ показники вмісту HGF і TGFα залишалися на найвищому рівні. Підвищення вмісту TGFβ й активінів у гомогенаті печінки щурів у всіх дослідних групах вказує на інтенсифікацію термінальної фази регенерації печінки на 10-у добу після резекції печінки.
Висновки. Отже, за дії дози АМК рівній 1 мл/кг найінтенсивніше відбуваються процеси регенерації, пік яких припадає на 7-10 добу після проведення резекції. Введення АМК у паренхіму печінки у нижчій дозі – 0,5 мл/кг або внутрішньовенне введення цієї ж дози не сприяє повному відновленню регенеративних процесів у печінці, на що вказують підвищенні рівні TGFα та HGF на 10-у добу після резекції печінки та введення АМК
ГЕПАТОТОКСИЧНІ ЕФЕКТИ, ОБУМОВЛЕНІ КОМБІНОВАНИМ СПОЖИВАННЯМ ОПІОЇДНИХ НАРКОТИКІВ І АЛКОГОЛЮ
No full textIntroduction. Over the past 20 years, opioid consumption in the world has reached epidemic proportions, which has led to an increase in premature mortality and significantly changed the epidemiology of liver diseases.
Aim. The study of features of liver injury with combined consumption of opioid drugs and alcohol.
Materials and methods. A retrospective analysis of the medical data of 1,540 patients with the diagnoses of "Acute narcotic poisoning" and "Acute methadone poisoning" (ICD-10:Т40.0-Т40.3); 42 acts of forensic medical and forensic histological examination of death cases associated with illegal methadone and alcohol were considered. Clinical, biochemical, and pathohistological studies were used. Histological samples were examined using an Olympus CX 41 microscope in transmitted light, at magnifications of 100, 200, and 400 times. The SPSS Statistics 29.0.0.0 program was used, Pearson's correlation analysis was used, p≤0.05.
Results. According to the results of forensic and histological studies, pronounced infiltration of the liver tissue by small lymphocytes (r=0.471, р=0.002) was found in persons with a long history of illegal methadone and alcohol consumption, which was combined with portal fibrosis (r=0.333, р=0.021) and, in some cases, moderate proliferation of bile ducts (r=0.203, p=0.047). Morphometric analysis of liver biopsies revealed sinusoidal dilatation, inflammatory and fibrotic changes of the terminal hepatic venules (r=0.501, p=0.017); sclerotic changes were noted from the expansion of the portal tracts due to fibrosis and to the initial signs of a partial structure violation, which indicates the transition to cirrhosis.
Conclusions. The progressive spread of the practice of combined consumption of opioid drugs on the example of methadone and alcohol increases the risk of hepatotoxic effects, in particular, accelerating the development of fibrosis and cirrhosis.Вступ. Протягом останніх 20-ти років споживання опіоїдів у світі набуло масштабів епідемії, що призвело до збільшення передчасної смертності та суттєво змінило епідеміологію захворювань печінки.
Мета. Дослідження особливостей ураження печінки при комбінованому споживанні опіоїдних наркотиків і алкоголю.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних даних 1540 пацієнтів з діагнозами «Гостре наркотичне отруєння», «Гостре отруєння метадоном» (МКХ-10:Т40.0-Т40.3), що лікувалися у період 2010-2020 рр. у токсикологічному центрі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Розглянуті 42 акти судово-медичного і судово-гістологічного дослідження випадків смерті, асоційованих з нелегальним метадоном і алкоголем. Використовували клінічні, біохімічні та патогістологічні дослідження. Гістологічні зразки досліджували на мікроскопі Olympus CX 41 у прохідному світлі при збільшеннях 100, 200, 400 разів. Статистичну обробку отриманих даних проводили за програмою IBM SPSS Statistics 29.0.0.0, використовували кореляційний аналіз Пірсона, p≤0,05.
Результати. За результатами судово-гістологічних досліджень у осіб з тривалим анамнезом споживання нелегального метадону і алкоголю була виявлена виражена інфільтрація тканини печінки лімфоцитами малих розмірів (r=0,471, р=0,002), що поєднувалася з портальним фіброзом (r=0,333, р=0,021) та, в окремих випадках, помірною проліферацією жовчних канальців (r=0,203, р=0,047). Морфометричний аналіз біоптатів печінки виявив синусоїдальну дилятацію, запальні та фібротичні зміни термінальної печінкової вени (r=0,501, р=0,017); відмічалися склеротичні зміни від розширення портальних трактів за рахунок фіброзу і до початкових ознак порушення часткової будови, що свідчить про перехід до цирозу.
Висновки. Прогресивне поширення практики комбінованого споживання опіоїдних наркотиків на прикладі метадону і алкоголю підвищує ризик виникнення гепатотоксичних ефектів, зокрема пришвидшуючи розвиток фіброзу і цирозу
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ХВОРИХ ІЗ КОРОНАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ COVID-19 ТА ЇЇ КОМОРБІДНІСТЬ
No full textIntroduction. The coronavirus disease has reached an alarming epidemic scale with extraordinary morbidity and mortality rates for the entire world population. The majority of patients with COVID–19 note damage to the respiratory tract and state a more severe course of the disease with the development of systemic damage. A more severe course of COVID-19 is associated with the presence of comorbid diseases.
Aim. To investigate and analyze clinical and laboratory manifestations and to determine the main comorbidities of patients with COVID-19 infection.
Materials and methods. The research was carried out in accordance with bioethical norms and rules. 179 patients with COVID-19 (the main group) and 42 people of the control group were examined. Diagnosis and treatment of the COVID-19 coronavirus infection was carried out taking into account the relevant national recommendations. The average value and standard deviation were statistically determined. The probability of differences was performed using the Mann-Whitney U-test and the Wilcoxon W-test of signed ranks. The threshold value of the level of statistical significance of all calculated features was taken as 0.05 (p=0.05).
Results. A high comorbidity with cardiovascular system pathology was found – 40.2%, type 2 diabetes – 22.3%, respiratory system diseases – 20.7%. Disorders of the functional state of the cardiovascular system were determined: pulse values – 91.01±13.44, systolic (127.9±15.19) and diastolic (79.3±11.6) blood pressure. Changes in clinical blood analysis were noted: erythrocytes – 4.38±0.65 x1012/l, hemoglobin – 127.6±21.2 g/l, hematocrit – 0.37±0.07, leukocytes – 10.7±7, 32 x109/l, segmented (65.4±14.8%) and rod-nuclear (9.03±9.99%) neutrophils, platelets – 226.1±90.6 x109/l, lymphocytes – 20.24±12.43%, monocytes – 6.60±4.37% and erythrocyte sedimentation rate (ESR) – 25.4±14.9 mm/h. Significant (almost fourfold) increases in IL-6 levels (24.56±22.9 pg/ml) and blood glucose concentrations (7.40±3.42 mmol/l) were determined.
Conclusions. A significant comorbidity of COVID-19 was determined and a significant prevalence of indicators of the functional state of the cardiovascular system and a decrease in the average levels of the quantitative composition of erythrocytes and indicators of hemoglobin and hematocrit were established. Significant leukocytosis, neutrophilia, lymphocytosis and monocytosis, significant excesses of ESR and IL-6 and blood serum glucose were determined, which confirmed the presence of a significant inflammatory reaction in response to infection with COVID-19.Вступ. Коронавірусна хвороба має загрозливі масштаби епідемії з надзвичайними рівнями захворюваності та смертності усього світового населення. Більшість хворих із COVID-19 відзначає ураження респіраторного тракту та констатує більш важкий перебіг захворювання із розвитком системного ураження. Більш важкий перебіг COVID-19 асоційований із наявністю коморбідних захворювань.
Мета. Дослідити та проаналізувати клініко-лабораторні прояви та визначити основні супутні захворювання у пацієнтів з інфекцією COVID-19.
Матеріали та методи. Дослідження виконано згідно з біоетичними нормами та правилами. Обстежено 179 пацієнтів із COVID-19 (основна група) та 42 особи контрольної групи. Діагностування та лікування коронавірусної інфекції COVID-19 проводилося з урахуванням відповідних вітчизняних рекомендацій. Статистично визначали середнє значення та стандартне квадратичне відхилення. Вірогідність відмінностей проводили з використанням U-тесту Мана-Уітні та W-критерію знакових рангів Вілкоксона. Порогова величина рівня статистичної значущості усіх розрахованих ознак була прийнята за 0,05 (р = 0,05).
Результати. Констатовано високу коморбідність із патологією серцево-судинної системи (ССС) – 40,2 %, цукровим діабетом 2-го типу – 22,3 %, захворюваннями дихальної системи – 20,7 %. Визначено розлади функціонального стану ССС: пульсові значення – 91,01 ± 13,44, систолічний (127,9 ± 15,19) та діастолічний (79,3 ± 11,6) артеріальний тиск. Констатовано зміни клінічного аналізу крові: еритроцити – 4,38 ± 0,65 х1012/л, гемоглобін – 127,6 ± 21,2 г/л, гематокрит – 0,37 ± 0,07, лейкоцити – 10,7 ± 7,32 х109/л, сегментоядерні (65,4 ± 14,8 %) й палочкоядерні (9,03 ± 9,99 %) нейтрофіли, тромбоцити – 226,1 ± 90,6 х109/л, лімфоцити – 20,24 ± 12,43 %, моноцити – 6,60 ± 4,37 % та швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – 25,4 ± 14,9 мм/год. Визначено значні (практично в чотири рази) збільшення рівнів ІL-6 (24,56 ± 22,9 пг/мл) та концентрації глюкози крові (7,40 ± 3,42 ммоль/л).
Висновки. Визначено значну коморбідність COVID-19 та встановлено значні переважання показників функціонального стану ССС та зниження середніх рівнів кількісного складу еритроцитів і показників гемоглобіну й гематокриту. Визначено значний лейкоцитоз, нейтрофільоз, лімфоцитоз і моноцитоз, значні перевищення показників ШОЕ та ІL-6 й глюкози сироватки крові, що підтверджувало наявність значної запальної реакції у відповідь на інфікування COVID-19
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛЯРИЗАЦІЙНОЇ ТОМОГРАФІЇ ПОЛІКРИСТАЛІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ПЛІВОК КРОВІ У ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ВАЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ АБДОМІНАЛЬНОГО СЕПСИСУ
Get PDFIntroduction. Assessment of the severity of enteric insufficiency in abdominal sepsis requires improvement, as a differentiated approach to the treatment of such patients depends on it. Therefore, the use of polarization tomography of the polycrystalline component of blood films is one of the promising directions for diagnosing the severity of the course of abdominal sepsis.
Aim. To investigate in an experiment the method of polarization tomography of the polycrystalline component of blood films as a diagnostic criterion for determining the severity of the course of abdominal sepsis.
Materials and methods. We modelled mild, moderate and severe peritonitis on 80 white non-linear rats of both sexes, weighing from 180 to 220 g, according to the methodology developed in the clinic. Samples of blood films from rats with different severity of peritonitis were used as objects of research using polarization tomography of the polycrystalline component of blood films and determination of distributions of phase parameters in pixels of a digital image.
Results. The conducted experimental studies showed that the system of polarization mapping of the polycrystalline component of the blood films of laboratory rats clearly determines the degree of intoxication depending on the severity of abdominal sepsis, which is visualized by obtaining an album of maps of distributions of phase values of digital microscopic image points. The most diagnostically sensitive statistical criteria for differentiation of phase maps of microscopic images of blood films of rats from control group 1 and experimental groups 2-4 were found, which contributed to the determination of relationships between the distributions of statistical parameters of the 1st-4th orders, which characterize the phase maps depending on the severity of peritonitis.
Conclusions. The transformation of the statistical structure of linear birefringence polarization tomograms of the blood of rats is associated with necrotic degradation (anemia) of optically anisotropic hemoglobin structures, as well as with a decrease in the number of optically active erythrocytes in the blood of rats changed as a result of abdominal sepsis, depending on the severity of its course. The balanced accuracy of differentiation of rats of the control and experimental groups, the intergroup differentiation of the course of abdominal sepsis depending on the degree of severity testify to the presence of the diagnostic ability of the polarization tomography method.Вступ. Оцінка ступеня важкості ентеральної недостатності при абдомінальному сепсисі потребує удосконалення, оскільки від цього залежить диференційований підхід до лікування таких пацієнтів. Тому використання поляризаційної томографії полікристалічної складової плівок крові є одним з перспективних напрямків вирішення діагностики важкості перебігу абдомінального сепсису.
Мета. Дослідити в експерименті метод поляризаційної томографії полікристалічної складової плівок крові як діагностичний критерій визначення важкості перебігу абдомінального сепсису.
Матеріали та методи. На 80 білих нелінійних щурах обох статей, масою від 180 до 220 г, моделювали перитоніт легкого, середнього та важкого ступеня за розробленою в клініці методикою. В якості об’єктів дослідження використовувалися зразки плівок крові щурів з різною важкістю перебігу перитоніту із застосуванням поляризаційної томографії полікристалічної складової плівок крові та визначення розподілів величини фазових параметрів у пікселях цифрового зображення.
Результати. Проведені експериментальні дослідження показали, що система поляризаційного картографування полікристалічної складової плівок крові лабораторних щурів чітко визначає ступінь інтоксикації залежно від важкості абдомінального сепсису, який візуалізується шляхом отримання альбому мап розподілів величини фаз точок цифрового мікроскопічного зображення. Винайдено найбільш діагностично-чутливі статистичні критерії диференціації фазових мап мікроскопічного зображення плівок крові щурів з контрольної групи 1 та дослідних груп 2-4, що сприяло визначенню взаємозв’язків між розподілами статистичних параметрів 1-го – 4-го порядків, які характеризують фазові мапи залежно від ступеня важкості перебігу перитоніту.
Висновки. Трансформація статистичної структури поляризаційних томограм лінійного двопроменезаломлення крові щурів пов’язана з некротичною деградацією (анемія) оптично анізотропних структур гемоглобіну, а також із зменшенням кількості оптично активних еритроцитів у зміненій внаслідок абдомінального сепсису крові щурів залежно від важкості його перебігу. Збалансована точність диференціації щурів контрольної та дослідних груп, міжгрупова диференціація перебігу абдомінального сепсису залежно від ступеня важкості свідчать про наявність діагностичної спроможності методу поляризаційної томографії
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, ЯКІ НАДАЮТЬ ПЕРИНАТАЛЬНУ ДОПОМОГУ, В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КІЛЬКОСТІ ПОЛОГІВ НА РІК
Get PDFIntroduction. In the context of a constant decline in the birth rate in Ukraine, the issue of organizing accessible and high-quality perinatal care for mothers and newborns is acute. Since 2020, the National Health Service of Ukraine, the central executive body, the activities of which are directed and coordinated by the Cabinet of Ministers of Ukraine, has concluded contracts with medical service providers for a group of priority services, which include assistance during childbirth. Thus, perinatal care services have been identified as priority medical services for the state.
Aim. The purpose of the study was to compare the data of the main performance indicators of health care facilities in Ivano-Frankivsk, Zhytomyr, and Chernihiv regions that provided perinatal care in 2023, depending on the number of births per year.
Materials and methods. A comparison of performance indicators (indicators characterizing the provision of perinatal care, indicators of bed capacity utilization, indicators of physician workload, indicators of personnel potential of health care providers) for three groups of health care providers depending on the number of births per year, namely: up to 300 births (group 1, n=22), 300-1500 births (group 2, n=23), more than 1500 births (group 3, n=10). Data from the reporting forms No. 21, No. 20 of the Center for Public Health of the Ministry of Health of Ukraine, as well as questionnaires on personnel support (age structure of medical workers, number of obstetrician-gynecologists who personally provide medical care in delivery) were used. The study was conducted in health centers that provided perinatal care during childbirth in Ivano-Frankivsk, Zhytomyr, and Chernihiv regions.
Results. It was determined that the 3rd group had the lowest average share of normal births, the largest share of multiple deliveries, the largest share of premature births among all newborns, the largest share of newborns with a body weight of up to 1000 g, the largest number of respiratory system disorders occurring in the perinatal period, and the number of preeclampsia, eclampsia per 1000 births. In all three groups of HCPs, the proportion of cesarean sections from the total number of births differed significantly (p=0.002). The largest share of caesarean sections was found in the 3rd group (28.96% [26.77–40.16]). The significantly lowest value of the occupancy rate of beds for pregnant women was determined in the 1st group (22.88% (18.19-38.85), only 83.5 days a year the bed was occupied. In the HSP of the 2nd group, the bed was occupied per year 124.9 days, and in the 3rd group of hospitals – 192.43 days, respectively. It was determined that during the year, obstetrician-gynecologists are on standby at the workplace, taking 1 birth, mostly physiological, for 9 days. The 2nd and 3rd group of health care providers — 1 birth in 4 days.
Conclusions. Improving the quality and availability of perinatal care in the network of the hospital district requires the transformation of the organization of the provision of this care on the basis of effective management of personnel, financial, material and technical resources and the creation of rational scientifically based clinical routes in accordance with medical indications.Вступ. В умовах постійного зниження народжуваності в Україні гостро постає питання організації доступної та якісної перинатальної допомоги матерям та новонародженим. З 2020 року Національна служба охорони здоров'я України — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України укладає договори з надавачами медичних послуг за групою пріоритетних послуг, до яких віднесено у тому числі допомогу при пологах. Таким чином, в числі пріоритетних для держави медичних послуг визначено послуги перинатальної допомоги.
Мета. Порівняльний аналіз основних показників діяльності закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) в Івано-Франківській, Житомирській, Чернігівській областях, які надавали перинатальну допомогу в 2023 році, в залежності від кількості пологів на рік.
Матеріали та методи. Проведено порівняння показників діяльності (показники, які характеризують надання перинатальної допомоги, показники використання ліжкового фонду, показники навантаження на лікаря, показники кадрового потенціалу ЗОЗ) для трьох груп ЗОЗ в залежності від кількості пологів на рік, а саме: до 300 пологів (1 група, n=22), 300-1500 пологів (2 група, n=23), більше 1500 пологів (3 група, n=10). Використані дані форм звітності № 21, № 20 Центру громадського здоров’я МОЗ України, а також анкети з кадрового забезпечення (вікова структура медичних працівників, кількість лікарів акушер-гінекологів, які безпосередньо приймають пологи). Дослідження проведено в ЗОЗ, які надавали перинатальну допомогу при пологах в Івано-Франківській, Житомирській, Чернігівській областях.
Результати. Визначено, що в 3-й групі достовірно найменша середня частка нормальних пологів, найбільша частка багатоплідних пологів, найбільша частка недоношених від усіх новонароджених, найбільша частка новонароджених з масою тіла до 1000 г, найбільша кількість розладів дихальної системи, що виникають в перинатальному періоді, та кількість прееклампсій, еклампсій на 1000 пологів. В усіх трьох групах ЗОЗ достовірно відрізнялася частка кесарських розтинів від загальної кількості пологів (p=0,002). Найбільша частка кесарських розтинів була виявлена в 3-й групі (28.96 % [26.77–40.16]). Достовірно найменше значення коефіцієнту зайнятості ліжок для вагітних визначено в 1-й групі (22,88 % [18.19-38,85]), лише 83,5 дні на рік ліжко було зайняте. В ЗОЗ 2-ї групи ліжко було зайнято на рік 124,9 днів, а в ЗОЗ 3-ої групи — 192,43 дні відповідно. Визначено, що впродовж року лікарі акушери-гінекологи, перебувають на робочому місці в режимі очікування, приймаючи 1 пологи, в переважній більшості фізіологічні, на 9 днів, в 2-й та 3-й групі ЗОЗ — 1 пологи на 4 дні.
Висновки. Поліпшення якості та доступності перинатальної допомоги в мережі госпітального округу потребує трансформації організації надання вказаної допомоги на основі ефективного управління кадровими, фінансовими, матеріально-технічними ресурсами та створення раціональних науково-обґрунтованих клінічних маршрутів відповідно до медичних показань
ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕРИФЕРИЧНИХ АРТЕРІЙ НА ТЛІ ІШЕМІЧНЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Get PDFIntroduction. According to the literature, atherosclerotic lesions of the peripheral arteries of the lower extremities affect from 28.7% (in countries with low economic development) to 13.1% (in highly developed countries) of the population. Atherosclerosis of the arteries of the lower extremities is considered an independent predictor of increased risk of cardiovascular complications, which determines the quality of life and longevity.
Aim. To conduct an analysis of modern scientific information content for the presence of convincing data on the problem of the growing prevalence of peripheral artery disease, as well as the characteristics of the course of this pathology in patients with coronary heart disease.
Materials and methods. The work used the published results of modern scientific studies devoted to the problem of the spread of peripheral artery diseases against the background of ischemic heart disease among different sex-age strata of the population. To conduct the scientific research, we used the method of the system approach and system analysis and the bibliosemantic method.
Results. Summarizing the results of the analytical study, it is worth noting the active participation of scientists from many countries of the world in studying the problem of the spread of peripheral artery diseases, its impact on the health of the population, as well as the involvement of the efforts of the medical and scientific communities in the implementation of WHO programs for the countries of the European region to conduct research on the prevalence of the main risk factors for non-infectious diseases, which are common to the entire cohort of cardiovascular pathology and epidural surveillance, however, among them, the trends in the prevalence of peripheral artery diseases especially among patients with coronary heart disease are not considered enough. The results of scientific research convincingly prove that the spread of peripheral artery diseases contributes to the reduction of life expectancy, deterioration of the quality of life and a high risk of disability in such patients.
Conclusions. The analysis of scientific literature data proves that, despite the successes and achievements of modern methods of conservative, surgical and endovascular treatment of peripheral artery diseases in patients with coronary heart disease, it remains a questionable condition that has not been fully studied. Improvement of existing methods and introduction of new ones is necessary considering the urgency of the problem of atherosclerosis and calcification of arteries of the lower extremity. This will allow to achieve better results of revascularization, preservation of the limb, restoration of function and healing of trophic changes.Вступ. За даними літератури, атеросклеротичним ураженням периферичних артерій нижніх кінцівок уражено від 28,7% (у країнах з низьким економічним розвитком) до 13,1% (у високорозвинених країнах) населення. Атеросклероз артерій нижніх кінцівок вважається незалежним предиктором підвищеного ризику виникнення серцево-судинних ускладнень, що визначає якість життя та довголіття.
Мета. Проведення аналізу сучасного наукового інформаційного контенту на предмет наявності переконливих даних щодо проблеми зростаючого поширення захворювань периферичних артерій, а також особливостей перебігу цієї патології у пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
Матеріали та методи. В роботі використовувалися опубліковані результати сучасних наукових досліджень, присвячених проблемі поширення захворювань периферичних артерій на тлі ішемічної хвороби серця серед різних статево-вікових верств населення. Для проведення наукового дослідження ми використовували метод системного підходу та системного аналізу та бібліосемантичний метод.
Результати. Підводячи підсумки проведеного аналітичного дослідження, варто відмітити активну участь науковців багатьох країн світу у вивченні проблеми поширення захворювань периферичних артерій, його впливу на стан здоров’я населення, а також долучення зусиль медичної, наукової спільнот до реалізації програм ВООЗ для країн Європейського регіону з проведення досліджень поширеності основних факторів ризику неінфекційних захворювань, котрі є спільними для усієї когорти серцево-судинної патології та епіднагляду, проте серед них недостатньо розглядаються тенденції поширення захворювань периферичних артерій саме серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Результати наукових досліджень аргументовано доводять, що поширення захворювань периферичних артерій сприяє скороченню тривалості життя, погіршенню якості життя та високому ризику інвалідизації у таких пацієнтів.
Висновки. Проведений аналіз даних наукової літератури доводить, що захворювання периферичних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, незважаючи на успіхи та досягнення сучасних методів консервативного, хірургічного та ендоваскулярного лікування, залишається сумнівним станом, який до кінця не вивчений. Удосконалення існуючих методів та впровадження нових є необхідним, зважаючи на актуальність проблеми атеросклерозу та кальцинозу артерій нижньої кінцівки. Це дозволить досягнути кращих результатів реваскуляризації, збереження кінцівки, відновлення функції та загоєння трофічних змін
СПАЛАХ ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ А У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ: КЛІНІЧІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ
No full textIntroduction. HAV is a ubiquitous viral disease with a faecal-oral transmission mechanism, characterized by liver lesions. According to global data reposts, the frequency of HAV outbreaks all over the world had increased. From the beginning of the outbreak of HAV (Vinnytsia, Ukraine) in 2023 incidence rate of HAV was detected as 27,25 per 100,000 (in 2022—0,35 per 100,000). Having analyzed these data, outbreak of HAV also were registered among the pediatric population (88 out of 454 cases during outbreak; 19,3%). Incidence and evidence rates of HAV had increased, especially in regions with increased rates of military activities, also, these facts had shown the increasing role of HAV on the burden of the public health system.
Aim. To estimate the peculiarities of clinical, laboratory features, genotype distribution of HAV among pediatric patients of Vinnitsya region during outbreak in 2023–2024 years.
Materials and methods. Among 88 pediatric patients with HAV during the outbreak, 31 children were examined in the course of the study and formed the study group (boys—51,6%; average age—12,84±0,16 years). Clinical examination of all patients, laboratory and instrumental assays, ELISA, PCR-testing were performed in accordance with the standard of management. All cases of HAV (n=31; 100%) were confirmed by ELISA and additionally PCR-testing was performed for 16,1% (n=5) of examined. Statistical data analysis was performed using «SPSS v.22.0». The data were considered significant at p<0.05.
Results. During the outbreak, out of all 454 cases of HAV, 46 serum samples were tested by PCR with genome sequencing and in 78,2% (n=36) was detected IB genotype of HAV, while in 21,8% (n=10) – IA genotype. Among pediatric patients (n=5), IB genotype was detected in serum of 80% (n=4) of tested, while IA—in 20% (n=1). Clinical course of HAV had a severe course in 100% (n=31) of study group according to laboratory indexes. Frequency of clinical symptoms was detected in the study group. The level of total bilirubin, ALT, AST among study group in the serum was estimated with clinical significance. Severe laboratory course of HAV among the study group could be explained by spreading of IB genotype of HAV during outbreak.
Conclusions. The outbreak of HAV with a severe clinical course in the Vinnitsya region in 2023–2024 in the population was associated with IB genotype of HAV. Among the examined paediatric patients IB genotype of HAV was detected in 80%. The clinical course of HAV in 100% (n=31) of the main group was severe according to laboratory parameters.Вступ. ВГА – убіквітарне вірусне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі, що характеризується ураженням печінки. Відповідно до даних глобальних звітів, частота спалахів ВГА у всьому світі зросла. З початку спалаху ВГА (м. Вінниця, Україна) у 2023 році захворюваність на ВГА становила 27,25 на 100 тис. (у 2022 році – 0,35 на 100 тис.). Проаналізувавши ці дані, спалах ВГА зареєстрований також й серед дитячого населення (88 із 454 випадків за час спалаху; 19,3%). Рівень захворюваності та поширеності ВГА зросли, особливо в регіонах із підвищеним рівнем військових дій, також ці факти показали зростаючу роль ВГА, як обтяжливого чинника на систему охорони здоров’я.
Мета. Визначити клінічні, лабораторні особливості, особливості розподілу генотипів ВГА серед пацієнтів дитячого віку Вінницької області під час спалаху ВГА у 2023-2024 рр.
Матеріали та методи. Серед 88 пацієнтів дитячого віку з ВГА під час спалаху в процесі наукового дослідження було обстежено 31 дитину, які сформували досліджувану групу (хлопчики – 51,6%; середній вік – 12,84±0,16 років). Всім хворим проведено клінічне обстеження, лабораторно-інструментальні дослідження, ІФА, ПЛР-тестування відповідно до стандарту лікування. Усі випадки ВГА (n=31; 100%) підтверджено методом ІФА та додатково проведено ПЛР-тестування у 16,1% (n=5) обстежених. Статистичну обробку даних проводили за допомогою «SPSS v.22.0». Дані вважали достовірними при р<0,05.
Результати. Під час спалаху серед усіх 454 пацієнтів із ВГА, 46 зразків сироватки крові досліджено методом ПЛР із секвенуванням геному та у 78,2% (n=36) обстежених виявлено IB генотип ВГА, а у 21,8 % (n=10) – генотип IA. Серед пацієнтів дитячого віку (n=5) генотип IB виявлений у сироватці крові у 80% (n=4) обстежених, а IA—у 20% (n=1). У 100% (n=31) обстежених пацієнтів за даними лабораторних показників клінічний перебіг ВГА був важким. Серед дітей досліджуваної групи виявлено частоту клінічних симптомів. Клінічно значущими визначені рівні загального білірубіну, АЛТ, АСТ у сироватці крові серед дітей досліджуваної групи. Важкий лабораторний перебіг ВГА серед обстежених дітей можна пояснити поширенням IB генотипу HAV під час спалаху.
Висновки. Спалах ВГА з тяжким клінічним перебігом у Вінницькій області у 2023-2024 роках серед населення був асоційованим з поширенням IB генотипу ВГА. Серед обстежених дітей IB генотип HAV виявлений у 80%. Клінічний перебіг ВГА у 100% (n=31) осіб основної групи за оцінкою лабораторних показників був тяжким
ПОРІВНЯННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ ІНДЕКСІВ HOMA ТА МАТСУДА, ЯК ПРОВІДНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ
Get PDFIntroduction. Today, the world faces a number of challenges. Prevention of the development of severe metabolic diseases and preservation of reproductive health are among the priorities in the field of healthcare. Insulin resistance (IR) is a condition characterised by an insufficient response of muscles, liver, and adipose tissue to insulin. IR is one of the links in the development of complex disorders in women of reproductive age.
Aim. This problem is relevant, so the aim of the study was to investigate the diagnostic value of the HOMA index and the Matsuda index as the leading diagnostic indicators of insulin resistance in women of early reproductive age.
Materials and methods. The study involved 82 women in the age range of 18 to 20 years, 52 women formed the main study group, and the remaining 30 women – the control group. A number of studies were conducted, namely: questionnaires, measurement of anthropometric parameters (height, weight, waist circumference (WC), body mass index (BMI), laboratory parameters sex-binding globulin (SBG), follicle stimulating hormone (FSH) luteinising hormone (LH), thyroid-stimulating hormone (TSH), prolactin, dehydroepiandrosterone sulfate (DHEA-s), total testosterone, free testosterone index, HOMA-IR index, glucose tolerance test (GTT) + insulin determination, Matsuda index.
Results. The correlation and increase in HOMA index was observed with the following parameters: WC r = 0.353576, BMI r = 0.36090423, duration of menstrual cycle establishment r = -0.275476711, duration of bleeding during menstruation r = -0.263068287, TSH level r = 0.212637559, DHEA-c level, r = -0.239567359, total testosterone level r = 0.241491459. The presence of correlations and an increase in the Matsuda index is with the following indicators: duration of bleeding during the menstrual cycle r = 0.263762, FSH level r = -0.222514608, total testosterone level r = -0.351298232.
Conclusions. Having conducted a correlation analysis of the relationships, it can be assumed that the HOMA index can be considered the most informative laboratory method for the diagnosis of latent IR. In case of clinically expressed IR, it is permissible to use the Matsuda index.Вступ. Сьогодні світ має перед собою низку викликів. Профілактика розвитку важких метаболічних захворювань, збереження репродуктивного здоров’я є одними з пріоритетних в галузі охорони здоров’я. Інсулінорезистентність (ІР) – це стан, що характеризується недостатньою відповіддю м’язів, печінки, жирової тканини на дію інсуліну. ІР є однією з ланок розвитку складних розладів у жінок репродуктивного віку.
Мета. Дана проблема є актуальною, тому метою роботи стало дослідження діагностичної цінності індексу НОМА та індексу Матсуда, як провідних діагностичних показників ІР в жінок раннього репродуктивного віку.
Матеріали та методи. В дослідженні було задіяно 82 жінки у віковому діапазоні від 18 до 20 років. Основну групу дослідження склали 52 жінки, решта 30 жінок – групу контроля. Було проведено ряд досліджень, а саме: анкетування, вимірювання антропометричних показників (зріст, вага, окружність талії (ОТ), підраховано індекс маси тіла (ІМТ), зафіксовані лабораторні показники секс-зв'язуючий глобулін (СЗГ), фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), тиреотропний гормон (ТТГ), пролактин, дегідроепіандростерон-сульфат (ДГEA-с), загальний тестостерон, індекс вільного тестостерону, індекс НОМА-IR, глюкозотолерантний тест (ГТТ) + визначення інсуліну, індекс Матсуда.
Результати. Спостерігалась кореляція між зростанням індексу HOMA та наступними показниками: ОТ r = 0,353576, ІМТ r = 0,36090423, тривалістю встановлення менструального циклу r = -0,275476711, тривалістю кровотечі під час менструації r = -0,263068287, рівнем ТТГ r = 0,212637559, рівнем ДГЕА-с, r = -0,239567359, рівнем загального тестостерону r = 0,241491459. Відмічається наявність зв’язків між зростанням індексу Матсуда з наступними показниками: тривалістю кровотечі під час менструального циклу r = 0,263762 , рівнем ФСГ r = -0,222514608, рівнем загального тестостерону r = -0,351298232.
Висновки. Провівши кореляційно-регресійний аналіз зв’язків, можна припустити, що для діагностики прихованої ІР як найінформативніший лабораторний метод може вважатися індекс HOMA. При клінічно вираженій ІР припустимо використовувати індекс Матсуда
РУХОВА АКТИВНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ У ПРАВООХОРОНЦІВ ПІД ЧАС ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
No full textAim. To study the impact of motor activity on overcoming stress in law enforcement officers during their professional activities under martial law.
Materials and methods. The research involved 176 male law enforcement officers, who were divided into 4 groups, depending on the type of physical exercises they did to overcome stress during martial law: Group 1 (n = 27) – aerobic exercises; Group 2 (n = 25) – strength exercises; Group 3 (n = 32) – sports games; Group 4 (n = 92) – did not exercise at all. Methods: analysis, synthesis, and generalization of literature sources, Internet data, questionnaires, psychodiagnostic testing, and statistical methods. The survey was conducted according to the author’s questionnaire, testing was carried out using three methods (PSM-25 Psychological Stress Scale; Assessment of Professional Stress; Assessment of Neuropsychological Stress).
Results. It was found that all law enforcement officers, without exception, experience stress during their professional activities under martial law. However, the frequency of manifestation of both psychological and somatic signs of stress in law enforcement officers who exercised was lower than in law enforcement officers who did not engage in any motor activity, which indicates the effectiveness of any exercise in reducing the negative impact of stress on the body of law enforcement officers. The level of psychological and professional stress, as well as neuropsychological stress in law enforcement officers of Group 4, was significantly (p < 0.05-0.001) worse than in Groups 1, 2, and 3. At the same time, no significant difference was found between the indicators of Groups 1, 2, and 3 (p > 0.05).
Conclusions. Motor activity is one of the most effective means of combating stress in law enforcement officers during their professional activities under martial law. At the same time, any type of physical exercise is effective in combating stress. Therefore, the ability of law enforcement officers to successfully counteract stress through the rational use of motor activity will help restore their emotional state, maintain physical and mental health, and improve their professional performance under the regime of martial law.Мета. Дослідження впливу рухової активності на подолання стресу у правоохоронців під час професійної діяльності в умовах воєнного стану.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 176 правоохоронців (чол.), з яких було сформовано 4 групи, залежно від виду фізичних вправ, якими вони займалися для подолання стресу під час воєнного стану: Група 1 (n=27) – аеробними вправами; Група 2 (n=25) – силовими вправами; Група 3 (n=32) – спортивними іграми; Група 4 (n=92) – не займалися взагалі. Методи: аналіз, синтез та узагальнення літературних джерел, даних мережі Інтернет, анкетування, психодіагностичне тестування, статистичні методи. Анкетування проводилося за авторською анкетою, тестування здійснювалося за трьома методиками (Шкала психологічного стресу PSM-25; Оцінка професійного стресу; Оцінювання нервово-психічного напруження).
Результати. Виявлено, що усі без виключення правоохоронці відчувають дію стресу в процесі професійної діяльності під час воєнного стану. Проте частота прояву як психологічних, так і соматичних ознак стресу в правоохоронців, що займалися фізичними вправами є нижчою, ніж у правоохоронців, які не дотримувалися режиму рухової активності. Це свідчить про ефективність будь-якого виду фізичних вправ у зменшенні негативного впливу стресу на організм та психіку правоохоронців. Рівень професійного стресу, а також нервово-психічного напруження у правоохоронців Групи 4 виявився достовірно (р<0,05-0,001) гіршим, ніж у Групах 1, 2 і 3. При цьому, між показниками Груп 1, 2 і 3 достовірної різниці не виявлено (р>0.05).
Висновки. Рухова активність є одним з найбільш ефективних засобів протидії стресу у правоохоронців під час професійної діяльності в умовах воєнного стану. При цьому, заняття будь-яким видом фізичних вправ є ефективними в боротьбі зі стресом. Тому здатність правоохоронців успішно протидіяти стресу шляхом раціонального застосування засобів рухової активності сприятиме відновленню їх емоційного стану, підтриманню фізичного й психічного здоров’я, а, отже – покращанню професійної діяльності в умовах дії правового режиму воєнного стану