Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ, ЯКИМ ВИКОНАНО КЛАПАНОЗБЕРІГАЮЧЕ ПРОТЕЗУВАННЯ КОРЕНЯ АОРТИ
No full textThe aim. To determine the effectiveness of David valve-preserving operation in comparison with Bentall operation based on the analysis of patients' quality of life after operations.
Materials and methods. The study included 107 patients who underwent planned and urgent surgical treatment at the Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine from 2015 to 2023. The patients were divided into two groups depending on the type of surgical intervention: group A consisted of 53 patients (49,11±1,54 years; 47 (88,68%) males), who underwent the David procedure (valve-sparing replacement of aortic root and ascending aorta), group B – 55 patients (52,36±1,56 years; 53 (96,36%) males), who underwent Bentall surgery (replacement of the valve, root and ascending part of the aorta). The quality of life was assessed before the operation for each group, and in the long-term period after operation. The quality of life of the patients of both groups was compared. It was assessed using the Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36) questionnaire.
Results. The obtained data indicated that the average preoperative values of quality of life indicators of patients of both groups with different types of aneurysm correction were significantly different from ideal health. The performed operations significantly improved the assessment of the quality of life. When comparing the quality of life in the remote period of the patients of both groups, the indicators were significantly better in group A. We noticed that the patients of group A had a significantly better psycho-social component, which probably influenced the assessment of other scales. Group A patients had statistically better all indicators of quality of life after surgery comparing with group B patients. Group B patients complained about the sound of the artificial aortic valve prosthesis, sometimes the occurrence of minor nosebleeds and the need for frequent visits of the doctor to monitor blood "thinning" indicators.
Conclusions. The obtained results indicate a positive change in the quality of life in patients of both groups. When David operation is performed for aortic root and ascending aortic aneurysms, the quality of life is significantly better than in patients after Bentall operation. We recommend performing David operations at the highly specialized cardiac centers.Мета. Визначити ефективність клапанозберігаючої операції Девіда в порівнянні з операцією Бенталла на основі аналізу якості життя пацієнтів після операції.
Матеріали та методи. Обстежено 107 пацієнтів, яким виконано планове та невідкладне оперативне лікування в ДУ «Інститут серця МОЗ України» з 2015 по 2023 рр. Залежно від виду оперативного втручання пацієнтів було розподілено на дві групи: групу А склали 53 пацієнти (49,11±1,54 років (47 (88,68%) чоловіків), яким виконано операцію Девіда (клапанозберігаюче протезування кореня аорти та висхідної аорти), група Б – 55 пацієнтів (52,36±1,56 років (53 (96,36%) чоловіки), яким виконано операцію Бенталла (заміна клапана, кореня та висхідної частини аорти). Якість життя оцінювали до операції для кожної групи, а також у віддалений період після операції. Порівнювали якість життя пацієнтів обох груп. Оцінювали якість життя за допомогою опитувальника Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36).
Результати. Отримані дані свідчать про те, що середні доопераційні значення показників якості життя пацієнтів обох груп з різними видами корекції аневризми відрізнялися від ідеального стану здоров’я. Проведені операції значно покращили оцінку якості життя. При порівнянні якості життя у віддаленому періоді пацієнтів обох груп показники були достовірно кращими в групі А. Ми помітили, що пацієнти групи А мали достовірно кращий психосоціальний компонент, що, ймовірно, вплинуло на оцінку інших шкал. Пацієнти групи А мали статистично кращі всі показники якості життя після операції порівняно з пацієнтами групи Б. Пацієнти групи Б скаржилися на звук протезування штучного клапана аорти, інколи на появу незначних носових кровотеч і необхідність частого відвідування лікаря для контролю показників «розрідження» крові.
Висновки. Отримані результати свідчать про позитивну зміну якості життя пацієнтів обох груп. При операції Девіда з приводу аневризми кореня аорти і висхідної аорти, якість життя значно краща, ніж у пацієнтів після операції Бенталла. Ми рекомендуємо проводити операції Девіда у вузькоспеціалізованих кардіологічних центрах
ВПЛИВ АСОЦІЙОВАНИХ ЗІ СТРЕСОМ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ НА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН ОПЕРАТОРІВ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ
Get PDFIntroduction. In the conditions of martial law, an important role belongs to modern military equipment, which includes unmanned aircraft systems (UAS). Оperators of UAS in the course of combat missions are significantly affected by the stress factor. It provokes the occurrence of stress-associated diseases in them, therefore, studying the specifics of the impact of stress-associated diseases on the psychophysiological state of operators determines the relevance of this study.
The purpose of the study. To establish the patterns of influence of stress-associated diseases of the digestive organs on the psychophysiological state of the operators of unmanned aircraft systems.
Materials and methods. In the course of the research, 94 operators of UAS under the age of 40 were examined, who were then divided into groups based on their health status. The examination was carried out using modern modified methods implemented on the basis of the software and hardware complex for psychophysiological research «PFI-2».
The results. It has been proven that stress-associated diseases of the digestive organs significantly worsen (p<0,05) the psychophysiological state of operators of UAS in a sufficiently large number of professionally important psychophysiological qualities. The reliable influence of the «state of health» factor on the indicators of simple and complex visual-motor reaction of operators of UAS is shown. The analysis of correlation constellations according to cognitive parameters showed that 6 of them are observed in healthy operators, 2 in mildly ill patients, and 1 in severely ill patients, that is, the system of connections between cognitive functions breaks down quite strongly with the development of stress-associated diseases of the digestive organs. There is a natural decrease in the number of connections in the series «healthy (13) – mildly ill (10) – severely ill (5)». It is shown that the stress that causes the disease fundamentally destroys the system of ensuring professional activity.
Conclusions. It was established that stress-associated diseases of the digestive organs negatively affect the psychophysiological state of operators. The degree of degradation of the structure of correlation relations (р=0,0491) as a result of the influence of the stress factor on the operators was revealed. A hypothesis regarding the destruction of the system of connections between cognitive psychophysiological parameters depending on the «severity of the disease» is proposed. The need to develop a set of measures to prevent the development of stress-related diseases among operators of UAS has been established.Вступ. В умовах воєнного стану вагома роль належить сучасній військовій техніці, до якої відносяться безпілотні літальні апарати (БпЛА). Оператори БпЛА в ході виконання бойових завдань зазнають суттєвого впливу стресового фактора. Він провокує виникнення у них асоційованих зі стресом захворювань, тому вивчення особливостей впливу таких захворювань на психофізіологічний стан операторів зумовлює актуальність даного дослідження.
Мета дослідження. Встановити закономірності впливу асоційованих зі стресом захворювань органів травлення на психофізіологічний стан операторів безпілотних літальних апаратів.
Матеріали та методи. В ході проведення досліджень було обстежено 94 оператори БпЛА віком до 40 років, яких у подальшому було розподілено на групи з урахуванням їх стану здоров’я. Обстеження виконувалось за допомогою сучасних модифікованих методик, реалізованих на основі програмно-апаратного комплексу для проведення психофізіологічних досліджень «ПФИ-2».
Результати. Доведено, що асоційовані зі стресом захворювання органів травлення достовірно погіршують (р<0,05) психофізіологічний стан операторів БпЛА за достатньо великою кількістю професійно важливих психофізіологічних якостей. Показано достовірний вплив фактора «стану здоров’я» на показники простої і складної зорово-моторної реакції операторів БпЛА. Аналіз кореляційних плеяд за когнітивними параметрами показав, що у здорових операторів їх спостерігається 6, у легко хворих – 2, а у важко хворих – 1, тобто система зв’язків між когнітивними функціями досить сильно ламається з розвитком асоційованих зі стресом захворювань органів травлення. Має місце закономірне зменшення кількості зв’язків в ряду «здорові (13) – легко хворі (10) – важкі хворі (5)». Показано, що стрес, який викликає хворобу, докорінним чином руйнує систему забезпечення професійної діяльності.
Висновки. Встановлено, що асоційовані зі стресом захворювання органів травлення негативно впливають на психофізіологічний стан операторів. Виявлено ступінь деградації структури кореляційних зв’язків (р=0,0491) внаслідок впливу стресового фактора на операторів. Запропонована гіпотеза щодо руйнування системи зв’язків між когнітивними психофізіологічними параметрами залежно від «важкості захворювання». Констатовано необхідність у розробленні комплексу заходів стосовно попередження розвитку асоційованих зі стресом захворювань у операторів БпЛА
ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ІМПЛАНТАТІВ ПРИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ В ГІНЕКОЛОГІЇ (НАУКОВО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД)
Get PDFIntroduction. The use of implants during surgical interventions in gynecology can contribute to the anatomical restoration of the genital organs. The most commonly used implants in gynecology are polypropylene meshes, which promote tissue ingrowth, thus restoring reproductive organs. One of the reasons for using implants in gynecology is pelvic organ prolapse, including uterine prolapse, anterior or posterior vaginal wall prolapse, and vaginal vault prolapse. Synthetic implants are often utilized to reinforce surgical interventions for gynecological disorders, with better indicators of anatomical success in the long term.
The aim of the research is to investigate the biomechanical properties of implants in gynecology as effective means for the surgical restoration of female reproductive organs.
Materials and methods. Bibliosemantic, comparative, and systematic analysis methods were employed. The proposed recommendations were developed based on the analysis of contemporary literature, results of randomized trials, and meta-analyses dedicated to studying the impact of implants in surgical interventions in gynecological practice.
Results. The analyzed results indicate that the optimal supportive framework of implants for gynecological surgery, particularly in the treatment of prolapse, should aim to facilitate the formation of a new matrix for fascial reinforcement, thereby minimizing the development of scar tissue.
Conclusions. The primary objective of using implants in gynecological surgical interventions is to search for optimal designs to complement vaginal surgery. This is essential for prolonging treatment outcomes, increasing patient satisfaction, and reducing complications.Вступ. Використання імплантатів під час хірургічних втручань у гінекології може сприяти анатомічному відновленню органів статевої системи. Найчастіше в гінекології використовують імплантати у вигляді поліпропіленових сіток, які забезпечують вростання в тканини, відновлюючи репродуктивні органи. Однією із причин застосування імплантатів у гінекології є пролапс тазових органів – опущення матки, передніх або задніх стінок піхви та опущення верхівки піхви. Синтетичні імплантати часто використовуються для посилення хірургічного втручання при гінекологічних захворюваннях із кращими показниками анатомічного успіху в довгостроковій перспективі.
Мета. Дослідження біомеханічних властивостей імплантатів в гінекології як ефективних засобів для хірургічного відновлення органів статевої системи у жінок.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний та метод системного аналізу. Пропоновані рекомендації розроблені на даних аналізу сучасної літератури, результатах рандомізованих досліджень та мета-аналізів, присвячених вивченню впливу імплантів при оперативних втручаннях в гінекологічній практиці.
Результати. Проаналізовані результати вказують на те, що оптимальний опорний каркас імплантатів для хірургії в гінекології, зокрема при лікуванні пролапсу повинен бути спрямований на полегшення формування нової матриці для зміцнення фасції, мінімізуючи розвиток рубцевої тканини.
Висновки. Основним завданням використання імплантатів при оперативних втручаннях в гінекології є пошук оптимальних конструкцій для доповнення вагінальної хірургії. Це необхідно для подовження результатів лікування, підвищення задоволеності пацієнтів і зменшення ускладнень.
Застосування імплантатів у гінекології та поточні методи лікування забезпечують підтримку, але не замінюють втрачені або пошкоджені тканини тазових опорних структур, включаючи мускулатуру тазового дна, внутрішньотазову фасцію та зв’язки. Використання поліпропіленових сіток у вагінальній хірургії часто супроводжується ускладненнями, які характеризуються розвитком запальних реакцій за участю клітин вродженої імунної системи, болем, оголенням імплантату, ерозією тощо. Тому, сьогодні все більше звертають увагу на нові матеріали для трансплантування. Перспективним є застосування імплантатів, що розсмоктуються. Інтенсивно вивчається застосування синтетичних поліглактинових імплантатів з позаклітинного матриксу ссавців, поліпропіленові сітки з колагеновим покриттям, імплантати з полі-4-гідроксибутирату. Оптимальний опорний каркас імплантатів для хірургії в гінекології повинен бути спрямований на полегшення формування нової матриці для зміцнення фасції, мінімізуючи розвиток рубцевої тканини та інфекційний процес. Основним завданням використання імплантатів при оперативних втручаннях в гінекології є пошук оптимальних конструкцій для доповнення вагінальної хірургії, з одночасним подовженням результатів лікування та зменшенням ускладнень
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ КАДРОВИХ РЕСУРСІВ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я В ГАЛУЗІ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ
Get PDFAim. An analysis of educational approaches to the training of specialists in the public health system in the field of epidemiology in Ukraine and the world was carried out with the definition of the main competencies, in accordance with the best educational international practices. Conducting an analysis of educational approaches to the training of specialists in the public health system in the field of epidemiology in Ukraine and the world with the definition of core competencies, in accordance with the best educational international practices.
Materials and methods. Critical narrative literature review, based on scientific works indexed in the scientometric databases Medline, Google Scholar, PubMed, with directory of open access journals (Directory of Open Access Journals (DOAJ)) and data from the global network educational (TEPHINET) was conducted.
Results. The world experience of training specialists in the field of epidemiology, with the aim of strengthening the health care system, shows that efforts are being directed to the training of practically oriented specialists. The main subject areas are necessary for the modern training of epidemiologists in the field of public health: epidemiological method and biostatistics, epidemiological surveillance and biosafety, epidemiology of infectious and non-infectious diseases, communication, management and leadership, computer skills. An epidemiologist must possess basic competencies: apply epidemiological research methods, synthesis of knowledge and interpretation of data to monitor diseases, respond to outbreaks, manage public health surveillance, manage staff and resources, develop written and oral communications. There is a valid opinion that competences in the field of epidemiology should be standardized, which would make the epidemiologist universal in different countries aimed at formation qualified and experienced epidemiologists who can detect, investigate and control disease outbreaks; conduct observations; analyze epidemiological data; measure the impact of interventions; and conduct applied epidemiological studies.
Conclusions. The practical orientation of educational programs should provide a strong component for creating a sustainable capacity to respond to emergency situations in the field of health care at the national, regional and global levels. The Ukrainian approach to the training of epidemiologists requires changes using programs that combine theoretical learning with the predominant experience of practical work, taking into account the basic competencies with elements of mentoring and peer training, should meet modern standards of andragogy and approaches to motivating future specialists to learn throughout their lives.Мета. Проведення аналізу освітніх підходів до підготовки фахівців в системі громадського здоров’я в галузі епідеміології в Україні та світі з визначенням основних компетеностей, відповідно до кращих освітніх міжнародних практик.
Матеріали та методи. Проведений критичний наративний огляд літератури, на основі наукових робіт, індексованих у наукометричних базах даних Medline, Google Scholar, PubMed, з каталогу журналів відкритого доступу (Directory of Open Access Journals (DOAJ)) та даних з глобальної мережі навчальних програм з епідеміології (TEPHINET).
Результати. Світовий досвід підготовки фахівців в галузі епідеміології, з метою підсилення системи охорони здоров’я, свідчить про спрямування зусиль на підготовку практично орієнтованих фахівців. Основні предметні області необхідні для сучасної підготовки епідеміологів в галузі громадського здоров’я: епідеміологічний метод та біостатистика, епідеміологічний нагляд та біобезпека, епідеміологія інфекційних та неінфекційних хвороб, комунікація, менеджмент і лідерство, комп’ютерні навички. Епідеміолог повинен володіти основними компетенціями: застосовувати епідеміологічні методи досліджень, синтез знань та інтерпретацію даних для спостереження за захворюваннями, реагувати на спалахи, керувати системою епіднагляду у сфері громадського здоров'я, керувати персоналом і ресурсами, розробляти письмові та усні повідомлення. Існує слушна думка, що компетенції в галузі епідеміології мають бути стандартизовані, що зробить епідеміолога універсальним в різних країнах. Програмні матеріали мають бути спрямовані на підготовку кваліфікованих і досвідчених епідеміологів, які можуть виявляти, досліджувати та контролювати спалахи захворювань; вести спостереження; аналізувати епідеміологічні дані; вимірювати вплив утручань; та проводити прикладні епідеміологічні дослідження.
Висновки. Практичне спрямування освітніх програм має забезпечити потужну складову для створення стійкого потенціалу для реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я на національному, регіональному та глобальному рівнях. В Україні має бути змінений підхід до підготовки фахівців-епідеміологів із використанням програм, які поєднують теоретичне навчання з переважним досвідом практичної роботи, враховуючи основні компетентності з елементами наставництва та навчання рівних, мають відповідати сучасним стандартам андрагогіки та підходів до мотивації майбутніх фахівців навчатись протягом усього життя
СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
Get PDFIntroduction. The task of social medicine is to deepen the medical and social aspects of developing mechanisms for improving the quality of medical care in obstetric and gynecological health care institutions and building an effective quality system to ensure the reproductive health of the population.
Aim. Update of factors of the effectiveness of the management of the quality system of obstetric and gynecological care in health care institutions and determination of the combinatorics of influencing factors that should be taken into account for the harmonization of its functioning, which characterize the specifics and features of its development.
Materials and methods. General scientific and theoretical approaches (system-complex, alarm-process, structural-functional) and methods were used: generalization; analysis and synthesis; grouping, comparison, identification and visual reproduction of results, structural and functional. The theoretical basis is the achievements of foreign and domestic scientists in the field of social medicine, Laws of Ukraine on the organization of the quality system, EU Directives and Recommendations of the Council of Europe on the introduction of standards and maintenance of ethical aspects of reproductive medicine.
Results. The conceptual and categorical apparatus of the theory of social medicine was developed by defining the essence of the concept of "resilient system of quality of medical care in health care institutions of the obstetric and gynecological profile" as a complex resource-functional structure, which: has ten subsystems and is built taking into consideration the provisions of the system-complex and the alarm-process approach to determining its goals and prioritizing the performance of three groups of tasks; takes into account the combinatorics of influencing factors; aimed at ensuring stability and adaptability to changing conditions, incorporating into its composition a system of monitoring, analysis and improvement of medical care, ensuring high quality of medical care, safety and meeting the needs of patients in the field of obstetrics and gynecology practice.
Conclusions. The urgency has been proven: the introduction into practice of a resilient quality system of medical care; justification of the multi-level system of relative indicators of its evaluation according to a single criterion; determination of priorities for the localization of efforts to eliminate shortcomings and implementation of strategies to achieve the defined goals. Scientific and applied research identified the need for building a resilient quality system of medical care in obstetric and gynecological health care institutions, developing an algorithm of management actions for its formation and putting it into practice with the development of a multidimensional system of relative indicators to assess the effectiveness of its implementation.Вступ. Завданням соціальної медицини є поглиблення медико-соціальних аспектів щодо розробки механізмів підвищення якості медичної допомоги в закладах охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю та розбудови дієвої системи якості задля забезпечення репродуктивного здоров’я населення.
Мета. Актуалізація чинників результативності управління системою якості акушерсько-гінекологічної допомоги в закладах охорони здоров’я та визначення комбінаторики факторів впливу, які мають враховуватися для гармонізації її функціонування, що характеризують специфіку та особливості її розбудови.
Матеріали та методи. Використовувалися загальнонаукові та теоретичні підходи (системно-комплексний, алармово-процесний, структурно-функціональний) і методи: узагальнення; аналізу та синтезу; групування, порівняння, ідентифікації та наочного відтворення результатів, структурно-функціональний. Теоретичною базою є досягнення зарубіжних і вітчизняних учених у галузі соціальної медицини, Закони України щодо організації системи якості, Директиви ЄС та Рекомендації Ради Європи з введення стандартів і підтримання етичних аспектів репродуктивної медицини.
Результати. Розвинуто понятійно-категоріальний апарат теорії соціальної медицини шляхом визначення сутності поняття «резилієнтна система якості медичної допомоги в закладах охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю» в якості комплексної ресурсно-функціональної структури, яка: має десять підсистем і побудована з урахуванням положень системно-комплексного й алармово-процесного підходу до визначення її цілей та пріоритетності виконання трьох груп завдань; враховує комбінаторику факторів впливу; спрямована на забезпечення стійкості й адаптивності до змінних умов, інкорпорацію до її складу системи моніторингу, аналізу та вдосконалення медичної допомоги, забезпечення високої якості медичної допомоги, безпеки і задоволення потреб пацієнтів у галузі акушерсько-гінекологічної практики.
Висновки. Доведено нагальність: введення у практику резилієнтної системи якості медичної допомоги; обґрунтування багаторівневої системи відносних показників її оцінювання за єдиним критерієм; визначення пріоритетів щодо локалізації зусиль по усуненню недоліків і реалізації стратегій по досягненню визначених цілей. Науково-прикладні напрацювання визначили потребу у розбудові резилієнтної системи якості медичної допомоги у акушерсько-гінекологічних закладах охорони здоров’я, розробленні алгоритму управлінських дій із її формування та введення у практику з розробкою багатовимірної системи відносних показників задля оцінки результативності реалізації її дії
УДОСКОНАЛЕНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ НАДАННЯ КОСМЕТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ
Get PDFIntroduction. The relevance of the necessity to review approaches to the organization of the existing system for providing cosmetology services to the population is driven by the rapid increase in cosmetology service providers and the high demand for these services. This occurs under conditions of an imperfect regulatory framework governing the provision of aesthetic, cosmetic, and cosmetology services and their list, the absence of standards for their delivery, the treatment of complications, and the training of qualified medical personnel.
Aim. To develop an enhanced model for organizing the provision of aesthetic, cosmetic, and cosmetology medical services to the population.
Materials and methods. The study was conducted through a systematic approach and analysis using the bibliosemantic method and content analysis.
Results. The development of the conceptual model for providing cosmetology services to the population is based on the findings of domestic scientists, which include a comparative legal analysis of the cosmetology service market in Ukraine and other countries worldwide. In developing the model, a differentiation of medical services in the cosmetology market into aesthetic, cosmetic, and cosmetology medical services was carried out by identifying their distinct characteristics. Due to the absence of a clear list of cosmetology services in the healthcare sector, we relied on the National Classifier of Types of Economic Activity and the State Classifier of Products and Services for classification. In determining providers of cosmetology services and their functions, we referred to the directory of qualification characteristics of healthcare professionals. The system's conceptual model for providing cosmetology services to the population is positioned as a cluster model, which encompasses organizational and methodological aspects and is based on the triad of medical science, practice, and education.
Conclusions. A conceptual model for the system of providing cosmetology services to the population has been developed based on the classification of types of medical activities of service providers using the principles of systemic and socio-engineering approaches. The expected outcomes of its implementation should include: improvement in the quality of cosmetology services provided to the population, provision of highly qualified medical personnel, development of interdisciplinary communications, economic efficiency, and ensuring infectious, surgical, and pharmaceutical safety for consumers of aesthetic, cosmetic, and cosmetology medical services.Вступ. Актуальність необхідності перегляду підходів до організації діяльності існуючої системи надання косметологічної допомоги населенню зумовлена стрімким збільшенням надавачів косметологічних послуг та високим попитом на цей вид послуг, що відбувається за умов недосконалості нормативно встановленого порядку здійснення діяльності з надання естетичних, косметичних та косметологічних послуг та їх переліку, відсутності стандартів їх забезпечення, лікування ускладнень та підготовки кваліфікованих медичних кадрів.
Мета. Розробити удосконалену модель організації надання естетичних, косметичних та косметологічних медичних послуг населенню.
Матеріали та методи. Дослідження проведено шляхом системного підходу та аналізу із використанням бібілосемантичного методу та контент-аналізу.
Результати. В основу розробки концептуальної моделі системи надання косметологічної допомоги населенню покладено положення наукових праць вітчизняних вчених, в яких висвітлено порівняльно-правовий аналіз ринку косметологічних послуг в Україні та країнах світу. При розробці моделі здійснено розмежування медичних послуг ринку косметології на естетичні, косметичні та косметологічні медичні послуги шляхом виокремлення їх відмінних ознак. У зв´язку з відсутністю в сфері охорони здоров´я чіткого переліку косметологічних послуг при класифікації медичних послуг на естетичні, косметичні та косметологічні ми керувалися Національним класифікатором видів економічної діяльності і Державним класифікатором продукції та послуг. При визначенні надавачів косметологічної допомоги та їх функцій ми керувалися довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників в охороні здоров'я. Концептуальна модель системи надання косметологічних послуг населенню позиціонується як кластерна модель, що має організаційно-методичні аспекти та базується на триєдності медичної науки, практики та освіти.
Висновки. Розроблено концептуальну модель системи надання косметологічної допомоги населенню на основі класифікації видів медичної діяльності надавачів цих послуг за принципами системного та соціоінженерного підходів, очікуваними результатами впровадження якої слід вважати: підвищення якості косметологічної допомоги населенню, забезпечення висококваліфікованими медичним кадрами, розвиток міждисциплінарних комунікацій, економічна ефективність, інфекційна, хірургічна та фармацевтична безпека споживача естетичних, косметичних та косметологічних медичних послуг
СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ КАРЦИНОЇДНИХ ПУХЛИН ЛЕГЕНЬ
Get PDFIntroduction. Neuroendocrine tumors (NET) of the lung represent a heterogeneous group of malignancies, that include typical, atipical carcinoid, large cell lung cancer and smal cell lung cancer. There has been an uptrend in the incidence of lung NETs during pasts decades. However, bronchopulmonary carcinoids are a rare group of tumors. Given the paucity of incidence, rational diagnosis and treatment is challenging. This paper provides an overview of the issue of diagnosis and treatment of lung carcinoid tumors.
Aim. To highlight the managament of bronchopulmonary carcinoid based on guidelines and clinical studies.
Materials and methods. The search and selection of publications, systematic reviews and guidelines were performed using the PubMed and Google Scholar databases.
Results. The search yielded a significant number of publications, but the studies are mostly retrospective and cohort. Randomized trials concern the problem of treatment of metastatic carcinoid tumors. Recommendations of diagnostic and treatment are presented by guidelines – NCCN, NANETS, ENETS, ESMO. Surgical resection is the standard of care for early-stage lung carcinoids, in advanced case decisions are made using a multidisciplinary approach. We also discuss the management of metastatic lung NETs.
Conclusions. Carcinoid lung tumors are rare types of neoplasms. Differential criteria for carcinoid lung tumors are morphological features, and immunohistochemical markers have additional role. The most effective method of non-invasive diagnosis is PET/CT with 68Ga-DOTA-octreotate, the use of 18F-deoxyglucose is less effective due to the low metabolic activity of most tumors. Surgical resection is the method of choice and provides a good prognosis, with 5-year survival for typical and atypical carcinoids being 90% and 70%, respectively. In the case of advance tumors and distant metastasis of the tumor, it is worth considering the use of somatostatin analogs and mTOR inhibitors.Вступ. Нейроендокринні пухлини бронхолегеневої локалізації, об'єднують велику підгрупу гетерогенних пухлин, до якої входять типовий, атиповий карциноїд, нейроендокринна крупноклітинна карцинома та дрібноклітинний рак легень. Протягом останніх десятиліть спостергіається значне збільшення захворюваності на даний тип новоутворень. Незважаючи на це, бронхолегеневі карциноїдні пухлини відносяться до рідкісних типів новоутворень. Останнє створює виклики у діагностиці та лікуванні даної патології. У даній статті проведено огляд, що стосується питання діагностики та лікування карциноїдних пухлин легень.
Мета. Висвітлити особливості клініки діагностики та лікування карциноїдних пухлин легень на основі рекомендацій, настанов та клінічних досліджень.
Матеріали та методи. Пошук та підбір публікацій, системних оглядів та діючих рекомендацій проведно за допомогою баз даних PubMed та Google Scholar.
Результати. За результатами пошуку знайдено значну кількість публікацій, проте дослідження переважно є ретроспективними та когортними. Нявні рандомізовані дослідження стосуються проблеми лікування метастачних форм карциноїдних пухлин. Рекомендацій щодо діагностики та лікування представлені настановами – NCCN, NANETS, ENETS, ESMO. Основним способом діагностики пухлин є морфологічне дослідження. Хірургічне лікування є методом вибору для локалізованих форм, у випадку місцево розповсюджених форм застосовується мультидисциплінарний підхід. Окремо розглядається лікування метастатичних форм карциноїдних пухлин легень.
Висновки. Карциноїдні пухлини легень відносяться до рідкісних типів новоутврень. Диференційними діагностичними критеріями для карциноїдних пухлин легень є морфологічні ознаки, а імуногістохімічні маркери носять допоміжний характер. Найефективнішим методом неінвазивної діагностики є ПЕТ/КТ з 68Ga-DOTA-октреотат, застосування 18F-дезоксиглюкози менш ефективне, у зв'язку з низькою метаболічною активністю більшості пухлин. Хірургічне лікування є методом вибору та забезпечує добрий прогноз, 5-річна виживаність для типового та атипового карциноїдів складають 90% та 70% відповідно. У випадку неоперабельних та метатстатичних форм пухлини варто розглянути застосування аналогів соматостатину та mTOR-інгібіторів
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК РІДКІСНОГО СИНДРОМУ СМІТ-МАГЕНІСА У НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ
Get PDFAim. The purpose of the work is a comprehensive analysis of chromosomal pathology based on own detection of a rare clinical case of Smith-Magenis syndrome in a newborn child, the results of which may be useful for the detection and prevention of hereditary diseases.
Materials and methods. Based on the analysis of literature data, it was found that clinical cases of rare (SMS) in newborns occur with a frequency of 1 in 25,000–1:15,000. This syndrome is caused by a chromosomal rearrangement that leads to the loss of significant segments of one chromosome from the 17th pair of chromosomes. There is a deletion of genetic material in the region of chromosome 17 (17p11.2), which is why SMS is sometimes called 17p syndrome. In this work, the analysis of clinical symptoms and laboratory-instrumental examinations, the main of which are cytogenetic (karyotyping) and molecular genetic methods, were used to confirm the diagnosis of the disease.
The results were obtained during the study of the biological material of the lymphocyte culture of the peripheral blood of the child, mother and father. As a result of the cytogenetic study of the child, the karyotype 46, ХУ, del(17) (p11.2p11.2) was established, that is, a male karyotype with an interstitial deletion in the short arm of chromosome 17 within the band 17p11.2. The mother's karyotype is 46, XX, no chromosomal abnormalities were detected. The father's karyotype is 46, XU, no chromosomal abnormalities were detected. A molecular genetic study of blood leukocytes was conducted to establish the presence of microdeletions/microduplications in the corresponding loci. The result of the study is rsa17p11.2(P245)x1. Chromosome imbalance was established in the form of RAI1, DRC3, LLGL1 gene deletion in the 17p11.2 region, which verifies Smith-Magenis syndrome.
Conclusions. In the work, a comprehensive analysis of chromosomal pathology was carried out based on the own detection of a clinical case of a rare Smith-Magenis syndrome in a newborn child. A detailed anamnesis, clinical manifestations, a set of laboratory-instrumental studies, the main ones of which are cytogenetic (karyotyping) and molecular genetic methods, are used for targeted examination, verification of the diagnosis and assessment of disease manifestations. The biological material of the peripheral blood culture (lymphocytes, leukocytes) of the child and parents was used. The results of a comprehensive analysis of chromosomal pathology based on one's own clinical case of the rare Smith-Magenis syndrome in a child of the neonatal period can draw the attention of primary care physicians to the study of syndromes of hereditary diseases and, in the differential diagnosis of patients, direct them to a medical-genetic consultation for cyto- and molecular-genetic studies.Мета. Усебічний аналіз хромосомної патології на основі власного виявлення клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт-Магеніса у новонародженої дитини, результати якого можуть бути корисними для виявлення і профілактики спадкових захворювань.
Матеріали та методи. На основі проведеного аналізу літературних даних виявлено, що клінічні випадки рідкісного (СМС) у новонародженої дитини зустрічаються з частотою 1 на 25000 – 1:15000. Цей синдром спричиняється хромосомною перебудовою, яка веде до втрати визначних сегментів однієї хромосоми із 17-ї пари хромосом. Відбувається делеція генетичного матеріалу в ділянці 17 хромосоми (17р11.2), тому СМС інколи називають 17р-синдромом. В даній роботі для підтвердження діагнозу захворювання використано аналіз клінічних симптомів та лабораторно-інструментальні обстеження, головними з яких є цитогенетичні (каріотипування) та молекулярно-генетичні методи.
Результати отримані при дослідженні біологічного матеріалу культури лімфоцитів периферійної крові дитини, матері і батька. В результаті цитогенетичного дослідження дитини встановлено каріотип 46, ХУ, del(17) (p11.2p11.2), тобто чоловічий каріотип з інтерстиціальною делецією в короткому плечі хромосоми 17 в межах смуги 17р11.2. У матері каріотип – 46, ХХ, хромосомних аномалій не виявлено. У батька каріотип – 46, ХУ, хромосомних аномалій не виявлено. Молекулярно-генетичне дослідження лейкоцитів крові проведено для встановлення наявності мікроделецій/мікродуплікацій у відповідних локусах. Результат дослідження – rsa17p11.2(Р245)x1. Встановлено порушення балансу хромосом у вигляді делеції генів RAI1, DRC3, LLGL1 в ділянці 17р11.2, що верифікує синдром Сміт-Магеніса.
Висновки. В роботі проведено усесторонній аналіз хромосомної патології на основі власного виявлення клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт-Магеніса у новонародженої дитини. Для цілеспрямованого обстеження, верифікації діагнозу та оцінки проявів захворювання використано детальний анамнез, клінічні прояви, комплекс лабораторно-інструментальних досліджень, головними з яких є цитогенетичні (каріотипування) та молекулярно-генетичні методи. Використано біологічний матеріал культури периферійної крові (лімфоцитів, лейкоцитів) дитини і батьків. Результати всестороннього аналізу хромосомної патології на основі власного клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт-Магеніса у дитини неонатального періоду можуть привернути увагу лікарів первинної ланки до вивчення синдромів спадкових захворювань і при диференціальній діагностиці пацієнтів скерувати їх на медико-генетичну консультацію для цитота молекулярно-генетичних досліджень
КЛІНІЧНО-НЕВРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ГІПОТИРЕОЗОМ ЗА ДАНИМИ ПРОСПЕКТИВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
No full textIntroduction. Chronic insufficiency of cerebral blood circulation, dyscirculatory encephalopathy, takes a prominent place among cerebrovascular pathology. Currently, along with the growth of dyscirculatory encephalopathy, there is an increase in endocrine pathology, such as hypothyroidism. Neurological disorders in hypothyroidism are a severe and widespread condition of the nervous system. Cerebral pathology, which develops as a result of metabolic and vascular disorders in patients with hypothyroidism, is a manifestation of endothelial dysfunction, such as disruption of endothelial function compensation.
Aim. The aim of our study was to reveal the clinical and neurological features of dyscirculatory encephalopathy in patients with hypothyroidism according to the prospective study data.
Materials and methods. The 60 patients with hypertensive dyscirculatory encephalopathy and accompanying hypothyroidism, who were under supervision for 10 years, were examined with clinical, neurological, neuropsychological, instrumental and laboratory examination.
Results. According to the study results, it was proved, that the patients of the second group, i.e. those who were examined at the present time, were more likely to complain of unsteadiness while walking and general weakness. When analyzing the objective neurological symptoms among the patients included in the study, a coordination disorders were established as dominating. At the same time, the II group of patients was characterized by more frequent detection of pathological plantar reflexes, unsteadiness in the Romberg posture and walking ataxia, compared to the I group. When analyzing the objective neurological symptoms, among the patients included in the study, coordination disorders were established as dominating.
Conclusions. According to the results of a prospective study, it was proved that hypothyroidism is associated with a more severe course of vestibulo-ataxic syndrome in patients with chronic brain ischemia.Вступ. Хронічна недостатність мозкового кровообігу, дисциркуляторна енцефалопатія, посідає чільне місце серед цереброваскулярної патології. У теперішній час, поряд із зростанням дисциркуляторної енцефалопатії, відмічається збільшення ендокринної патології, а саме гіпотиреозу. Неврологічні розлади при гіпотиреозі є тяжким та широко розповсюдженим станом нервової системи. Церебральна патологія, яка розвивається внаслідок метаболічних та судинних розладів у пацієнтів з гіпотиреозом, є проявом ендотеліальної дисфункції, а саме зривом компенсації функції ендотелію.
Мета. Метою нашого дослідження було виявити клініко-неврологічні особливості дисциркуляторною енцефалопатією пацієнтів з гіпотиреозом за даними проспективного дослідження.
Матеріали та методи. Було проведене клініко-неврологічне, нейропсихологічне, інструментальне, лабораторне обстеження обстежено 60 пацієнтів з гіпертензивною дисциркуляторною енцефалопатією та супутнім гіпотиреозом, які перебували під наглядом впродовж 10 років.
Результати. За результатами дослідження доведено, що у пацієнтів ІІ групи, тобто у тих, яким проводилось дослідження на теперішній час, переважали скарги на хиткість при ходінні та загальну слабкість. При аналізі об’єктивної неврологічної симптоматики, серед включених у дослідження пацієнтів встановлено переважання координаторних порушень. Водночас, ІІ група пацієнтів характеризувалась частішим виявленням патологічних стопних знаків, хиткості в позі Ромберга та атаксії при ходінні, порівняно з І групою. При аналізі об’єктивної неврологічної симптоматики, серед включених у дослідження пацієнтів встановлено переважання координаторних порушень.
Висновки. За результатами проспективного дослідження доведено, що гіпотиреоз асоціюється з тяжчим перебігом вестибуло-атактичного синдрому у хворих з хронічною ішемією мозку
ЛОКАЛЬНИЙ ІМУННИЙ СТАТУС ПАЦІЄНТОК ПІСЛЯ ГІСТЕРОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ ТА СПОСОБИ ЙОГО КОРЕКЦІЇ
Get PDFAim. To evaluate changes in the local immune status of women after hysteroscopic myomectomy and the effect of the proposed treatment complex on them.
Materials and methods. 221 patients with submucous uterine myoma who underwent hysteroscopic myomectomy were examined. 121 patients of the main group in the semi-operative period received complex rehabilitation therapy, 100 patients of the comparison group did not receive additional treatment after surgery. 80 women who applied for a routine preventive examination formed the control group. In all patients, the content of factors of local immunity – IL-6, IL-10, lactoferrin and secretory inhibitor of leukocyte proteinase in cervical mucus was studied by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) using Atiscare reagents in the laboratory conditions of the Center. The indicators were studied before surgery, 3 and 6 months after surgery.
Results. In patients with submucosal uterine myoma, an increased content of pro-inflammatory IL-6 in cervical mucus was found (357.9 pg/ml and 345.3 pg/ml), in the control group 134.7 pg/ml and a decrease in the concentration of anti-inflammatory IL-10 (37 .6 pg/ml and 34.3 pg/ml) while the value of the control group was 78.5 pg/ml. The increase in the cervical content of the secretory inhibitor of leukocyte proteinase in women with submucous uterine myoma (274.2 pg/ml and 284.9 pg/ml against 114.5 pg/ml in the control group) is evidence of an active reaction of the mucous membrane to the inflammatory process. The role of the factor in the implementation of antisperm immunity is a factor of impaired fertility in such women. Elevated lactoferrin (27.4 ng/ml and 28.4 ng/ml vs. 3.5 ng/ml in healthy women) is also associated with infertility. Performing hysteroscopic myomectomy leads to a gradual, but incomplete normalization of the content of the specified immune factors in the cervical mucus, and the improvement of the treatment complex leads to the full achievement of the indicator of the control group after 6 months, which is important for the implementation of reproductive function.
Conclusions. 1. Patients with submucous uterine myoma are characterized by an increased content of pro-inflammatory factors of local immunity – IL-6, lactoferrin and secretory inhibitor of leukocyte proteinase, as well as a reduced concentration of anti-inflammatory IL-10. 2. After hysteroscopic myomectomy for 6 months, there is a decrease in the content of pro-inflammatory factors and an increase in the concentration of IL-10 in the cervical mucus, but the indicators do not reach the values of healthy women. 3. The use of the proposed complex of treatment after hysteroscopic myomectomy allows to achieve faster changes in the indicators of local cervical immunity, and after 6 months to achieve the values obtained in healthy women.Мета. Оцінити зміни локального імунного статусу жінок після гістероскопічної міомектомії та вплив на них запропонованого лікувального комплексу.
Матеріали та методи. Обстежено 221 пацієнтку з субмукозною міомою матки, яким було виконано гістероскопічну міомектомію. 121 пацієнтка основної групи в пілсяопераційному періоді отримували комплексну реабілтаційну терапію, 100 пацієнток групи порівняння не отримували додаткового лікування після оперативного втручання. 80 жінок, які звернулись для планового профілактичного обстеження, утворили групу контролю. У всіх пацієнток було вивчено вміст чинників локального імунітету – ІЛ-6, ІЛ-10, лактоферину та секреторного інгібітора лейкоцитарної протеїнази в цервікальному слизі методом імуноферментного аналізу ELISA реактивами Atiscare в умовах лабораторії Центру. Вивчення показників було проведено до оперативного втручання, через 3 та 6 місяців після операції.
Результати. У пацієнток з субмукозною міомою матки виявлено підвищений вміст прозапального ІЛ-6 в цервікальному слизі (357,9 pg/ml та 345,3 pg/ml), в групі контрою 134,7 pg/ml та зниження концентрації протизапального ІЛ-10 (37,6 pg/ml та 34,3 pg/ml) при значенні групи контролю 78,5 pg/ml. Зростання цервікального вмісту секреторного інгібітора лейкоцитарної протеїнази у жінок з субмукозною міомою матки (274,2 pg/ml та 284,9 pg/ml при 114,5 pg/ml в групі контролю) є свідченням активної реакцїі слизової на запальний процес. Роль чинника в реалізації антиспермального імунітету є фактором порушення фертильної функції у таких жінок. Підвищений вміст лактоферину (27,4 ng/ml та 28,4 ng/ml проти 3,5 ng/ml у здорових жінок) також є притаманним непліддю. Виконання гістероскопічної міомектомії призводить до поступової, але неповної нормалізації вмісту вказаних імунних факторів в цервікальному слизі, а удосконалення лікувального комплексу призводить до повного досягнення показника групи контролю вже через 6 місяців, що має значення для реалізації репродуктивної функції.
Висновки. 1. Пацієнткам з субмукозною міомою матки є властивим підвищений вміст прозапальних факторів локального імунітету – ІЛ-6, лактоферину та секреторного інгібітора лейкоцитарної протеїнази, а також зменшена концентрацію протизапального ІЛ-8. 2. Після гістероскопічної міомектомії впродовж 6 місяців відбувається зниження вмісту прозапальних чинників та зростання концентрації ІЛ-8 в цервікальному слизі, але показники не досягають значення здорових жінок. 3. Застосування запропонованого комплексу лікування після гістероскопічної міомектомії дозволяє досягнути більш швидких змін показників локального цервікального імунітету, а через 6 місяців досягнення значень, отриманих у здорових жінок