Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
ЖИТТЯ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ ТА КЛЮЧОВА РОЛЬ КООРДИНОВАНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ СІМЕЙ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ІНСУЛЬТ
No full textIntroduction. Stroke significantly affects the lives of survivors, requiring adaptation to lost capabilities while impacting physical, mental, and emotional well-being. Stroke is a leading cause of acquired disability in adults and a significant contributor to mortality, particularly among older individuals and in low-income countries. A stroke is described as a neurological deficit caused by acute damage to the central nervous system.
Aim. The study's main aim was to explore the use of coordinated stroke rehabilitation before, during, and after hospital discharge. It examined components of coordinated rehabilitation, focusing on the needs of the client's family. This study was conducted as part of the GAJU 066/2022/S project and approved by the ethics committee under 6/2022.
Materials and methods. This study used a qualitative research approach and semi-structured interviews with family members caring for stroke patients. The data collected was then analyzed using various coding strategies with the assistance of ATLAS.ti software. This rigorous methodology ensured the reliability and validity of the study's findings.
Results. The effects of strokes are profound, not only on patients but also on their families and caregivers. Adapting to life after a stroke necessitates significant changes in family dynamics, values, and norms. The importance of effective communication and support from healthcare staff during patient hospitalization cannot be overstated. Respondents highlighted the role of quality care and communication in ensuring a positive hospital stay. However, they also pointed out certain deficiencies, such as delayed stroke diagnosis and inadequate information about post-discharge care and rehabilitation. The study underscored the importance of at-home rehabilitation in familiar environments for functional improvement.
Conclusions. Life after a stroke presents a substantial challenge for patients and their families, requiring physical, psychosocial, and emotional adaptation. Coordinated rehabilitation facilitates post-stroke adjustments for patients and families and increases overall quality of life. Improved coordination and communication among healthcare providers, development of multidisciplinary rehabilitation teams, and effective post-discharge monitoring and support systems are essential for comprehensive care tailored to the needs of the patient and their families. Stroke patient family members advocate for enhanced support and services for better rehabilitation and for coping with post-stroke challenges.Вступ. Інсульт суттєво впливає на життя людей, які його пережили, вимагаючи адаптації до втрачених можливостей і впливаючи на фізичне, психічне та емоційне благополуччя. Інсульт є основною причиною набутої інвалідності у дорослих і значним фактором смертності, особливо серед людей похилого віку та в країнах з низьким рівнем доходу. Інсульт описується як неврологічний дефіцит, спричинений гострим пошкодженням центральної нервової системи.
Мета. Основна мета дослідження полягала у вивченні застосування координованої реабілітації після інсульту до, під час та після виписки з лікарні. Було вивчено компоненти координованої реабілітації з акцентом на потребах сім'ї клієнта. Це дослідження було проведено в рамках проєкту GAJU 066/2022/S і схвалено етичним комітетом 6/2022.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовувався якісний дослідницький підхід та напівструктуровані інтерв'ю з членами сімей, які доглядають за пацієнтами з інсультом. Зібрані дані були проаналізовані з використанням різних стратегій кодування за допомогою програмного забезпечення ATLAS.ti. Ця сувора методологія забезпечила надійність і достовірність результатів дослідження.
Результати. Наслідки інсульту є глибокими не лише для пацієнтів, але й для їхніх родин та осіб, які за ними доглядають. Адаптація до життя після інсульту вимагає значних змін у сімейній динаміці, цінностях і нормах. Важливість ефективної комунікації та підтримки з боку медичного персоналу під час госпіталізації пацієнта важко переоцінити. Інтерв'юйовані підкреслили роль якісного догляду та комунікації у забезпеченні позитивного перебування в лікарні. Однак вони також вказали на певні недоліки, такі як запізніла діагностика інсульту та недостатня інформація про догляд та реабілітацію після виписки. Дослідження підкреслило важливість реабілітації вдома у звичному середовищі для функціонального покращення.
Висновки. Життя після інсульту є значним викликом для пацієнтів та їхніх родин, що вимагає фізичної, психосоціальної та емоційної адаптації. Скоординована реабілітація полегшує постінсультну адаптацію пацієнтів та їхніх родин і підвищує загальну якість життя. Покращена координація та комунікація між медичними працівниками, створення мультидисциплінарних реабілітаційних команд, а також ефективні системи моніторингу та підтримки після виписки є важливими для надання комплексної допомоги, адаптованої до потреб пацієнтів та їхніх родин. Члени сімей пацієнтів, які перенесли інсульт, виступають за посилення підтримки та послуг для кращої реабілітації та подолання постінсультних викликів
АНАЛІЗ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ
Get PDFAim. To study the staffing conditions of the medical-genetic service in Ukraine during the period from 2008 to 2022 and to forecast the staffing dynamics until 2026.
Materials and Methods: Statistical data from healthcare institutions in Ukraine that provided medical-genetic services during the period from 2008 to 2022 were analyzed, based on reporting forms 21, 17, 49 from the City Health Center website http://medstat.gov.ua/ukr/statdan.html and http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html. Single-factor linear regression models were applied for mathematical modeling, with quality assessment conducted using the coefficient of determination R². Calculations were performed using MedCalc® Statistical Software (v.22.009).
Results: Compared to 2008, there was a significant reduction in the number of full-time positions of heads of offices (genetic doctors), genetic doctors, and genetic laboratory doctors in Ukraine in 2022 by -45.24%, -24.83%, and -23.39%, respectively. A significant decrease in the number of these positions was determined (p<0.05). In 2022, compared to 2008, there was also a decrease in the staffing rate of all full-time positions with occupied positions of the personnel of centers/offices. Specifically, for genetic doctors, the staffing rate in 2022 was 69.62% compared to 85.37% in 2008, and for genetic laboratory doctors, it was 57.54% compared to 94.62% in 2022 and 2008, respectively. The level of provision of geneticists (individuals) in Ukraine in 2022 was 1.99 per 1 million population, which is -16.03% less than in 2008. Furthermore, compared to 2008, the share of vacant positions for genetic doctors in 2022 increased 2-fold, and for genetic laboratory doctors almost 8-fold. According to the results of mathematical forecasting, in 2026, a further decrease in the availability of genetic doctors to the level of 1.77 per 1 million population is predicted (R²=0.88, p<0.001).
Results. Compared to 2008, there was a significant reduction in the number of full-time positions of heads of offices (genetic doctors), genetic doctors, and genetic laboratory doctors in Ukraine in 2022 by -45.24%, -24.83%, and -23.39%, respectively. A significant decrease in the number of these positions was determined (p<0.05). In 2022, compared to 2008, there was also a decrease in the staffing rate of all full-time positions with occupied positions of the personnel of centers/offices. Specifically, for genetic doctors, the staffing rate in 2022 was 69.62% compared to 85.37% in 2008, and for genetic laboratory doctors, it was 57.54% compared to 94.62% in 2022 and 2008, respectively.
Furthermore, in comparison with 2008, the share of vacant positions for genetic doctors in 2022 increased in 2-fold, and for genetic laboratory doctors almost in 8-fold. According to the results of mathematical forecasting, in 2026, a further decrease in the availability of genetic doctors to the level of 1.77 per 1 million population is predicted (R²=0.88, p<0.001).
Conclusions. Based on the analysis of staffing of the medical-genetic service in Ukraine during the period 2008-2022, conclusions can be drawn about the reduction in the number of full-time positions and the availability of genetic doctors in the medical-genetic service in Ukraine. To ensure proper medical-genetic counseling for the population, it is necessary to develop an effective strategy for improving the organization of the medical-genetic service, capable of providing comprehensive support for patients with genetic pathologies.Мета. Вивчення стану кадрового забезпечення медико-генетичної служби в Україні у період 2008-2022 років та прогноз динаміки кадрового забезпечення до 2026 року.
Матеріали та методи. Проаналізовано статистичні дані закладів охорони здоров’я України, що забезпечували медико-генетичну службу у період 2008-2022 років, за формами звітності 21, 17, 49 з сайту центру громадського здоров’я http://medstat.gov.ua/ukr/statdan.html, та http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html. Для математичного моделювання були застосовані однофакторні моделі лінійної регресії, оцінка якості яких проводилася за коефіцієнтом детермінації R2. Розрахунки проведено у пакеті MedCalc® Statistical Software (v.22.009).
Результати. У порівнянні з 2008 роком в 2022 році в Україні спостерігається суттєве скорочення чисельності штатних посад завідувачів кабінетів (лікарів-генетиків), лікарів-генетиків, лікарів лаборантів-генетиків на -45,24%, -24,83%, -23,39% відповідно. Визначено достовірне зменшення чисельності вказаних посад (р<0,05). У 2022 році в Україні порівняно з 2008 роком також спостерігається зменшення показника укомплектованості всіх штатних посад зайнятими посадами персоналу центрів/кабінетів. Зокрема, для лікарів-генетиків укомплектованість штату у 2022 році становила 69,62% порівняно з 85,37% у 2008 році, штатних посад лікарів лаборантів-генетиків – 57,54% порівняно з 94,62% у 2022 і 2008 роках відповідно. Крім того, у порівнянні з 2008 роком частка вакантних посад лікарів-генетиків у 2022 році зросла у 2 рази, лікарів лаборантів-генетиків – майже в 8 разів. Рівень забезпеченості лікарями-генетиками (фізичними особами) в Україна в 2022 році становив 1,99 на 1 млн населення, що на -16,03% менше, ніж у 2008 році. За результатами математичного прогнозування в 2026 році прогнозується подальше зменшення забезпеченості лікарями-генетиками до рівня 1,77 на 1 млн населення (R2=0,88, p<0,001). В умовах сьогодення існує необхідність кадрового забезпечення медичними генетиками, які володіють інноваційними та високотехнологічними компетенціями надання фахової медичної допомоги населенню.
Висновки. На підставі проведеного аналізу кадрового забезпечення медико-генетичної служби України у період 2008-2022 років можна зробити висновки про скорочення штатної чисельності та забезпеченості лікарями-генетиками медико-генетичної служби в Україні. Задля забезпечення належного медико-генетичного консультування населення необхідно розробити ефективну стратегію удосконалення організації медико-генетичної служби, спроможної забезпечити повноцінний супровід пацієнтів з генетичними патологіями
ВПЛИВ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ COVID-19
Get PDFIntroduction. The coronavirus disease (COVID-19) recognized as a pandemic caused by the rapid spread of the SARS-CoV-2 coronavirus has become a serious challenge for the health care system around the world. Consequences of psychological health during recovery from COVID-19 can contribute to social alienation, social isolation, and economic losses. In particular, it remains to be investigated how the reproductive system can be directly or indirectly affected by SARS-CoV-2, in the long-term, precisely against the background of psycho-emotional changes.
Aim. To study the psycho-emotional state of women and the impact on the reproductive system due to the impact of SARS-CoV-2.
Materials and methods. In order to determine the impact of changes in the psycho-emotional state after suffering from the COVID-19 disease on the reproductive function of women with infertility, we included 80 patients who applied to the Carpathian Center for Human Reproduction in Ivano-Frankivsk in the period 2020–2022 for infertility treatment in a comprehensive examination, aged 18–40.
Results. Vegetative dysfunction syndrome (VD), which was previously called vegetovascular dystonia (VDD), is attracting the attention of researchers again, in particular in association with "long-Covid-19", an increase in stressogenic loads. Currently, in world medicine, the term somatoform autonomic dysfunction is used, which most often refers to symptoms that are a consequence of another disease. Personal psycho-emotional characteristics of patients play a certain role in the occurrence and course of diseases, especially psychosomatic ones, which include the long-COVID-19 syndrome. A strong correlation of the severity of SVD with three main scales of the FPI personality test was established: with neuroticism (the strongest direct relationship, ρ = 0.72), depression (strong direct relationship, ρ = 0.64) and equanimity (strong inverse relationship, ρ = -0.61). Thus, the vast majority of women with long-Covid-19 were in an anxious state (91.2% vs. 30.0% of women in the control group, p<0.05), 22.5% had an anxiety level of 11 or higher and corresponded to clinically expressed, only 5.5% patients with clinically expressed anxiety were found in the group without COVID-19 (p<0.05). Clinically expressed depression in the main group was diagnosed 5 times more often than in the control group (13.8% vs. 2.5%, respectively, p<0.05).
Conclusions. Disturbance of the psycho-emotional state in women with impaired fertility of reproductive age after suffering from Covid-19 has an impact on the effectiveness of infertility treatment. Understanding the mechanisms of the impact of the SARS-CoV-2 virus on the psycho-emotional state of women with infertility will contribute to the search for ways to prevent reproductive losses and pregnancy complications in women who have experienced COVID-19.Вступ. Коронавірусна хвороба (COVID-19) визнана пандемією, спричиненою швидким поширенням коронавірусу SARS-CoV-2, стала серйозним викликом для системи охорони здоров'я у всьому світі. Наслідки психологічного здоров’я під час одужання від COVID-19 можуть сприяти соціальному відчуженню, соціальній ізоляції, економічним втратам. Зокрема, ще належить дослідити, як може репродуктивна система прямо чи опосередковано постраждати від SARS-CoV-2, у довгостроковому періоді саме на тлі психоемоційних змін.
Мета. Вивчити психоемоційний стан жінок та вплив на репродуктивну систему внаслідок впливу SARS-CoV-2.
Матеріали та методи. Для визначення впливу змін психоемоційного стану після перенесеного захворювання COVID-19 на репродуктивну функцію жінок з непліддям до комплексного обстеження ми включили 80 пацієнток, що звернулись у Прикарпатський центр репродукції людини м. Івано-Франківська в період 2020-2022 рр. з приводу лікування безпліддя, у віці 18-40 років.
Результати. Синдром вегетативної дисфункції (СВД), який раніше називали вегетосудинна дистонія (ВСД), знову привертає увагу дослідників, зокрема в асоціації з «лонг-COVID-19», зростанням стресогенних навантажень. На теперішній час у світовій медицині застосовується термін соматоформна вегетативна дисфункція, до якої найчастіше відносять симптоми, що є наслідком іншого захворювання. Особистісні психоемоційні характеристики пацієнтів відіграють певну роль у виникненні і перебігу захворювань, особливо психосоматичних, до яких можна віднести і синдром лонг-COVID-19. Встановлено сильний кореляційний зв'язок вираженості СВД з трьома основними шкалами особистісного тесту FPI: з невротичністю (найбільш сильний прямий зв'язок, ρ = 0,72), депресивністю (сильний прямий зв'язок, ρ = 0,64) та врівноваженістю (сильний обернений зв'язок, ρ = -0,61). Так, переважна більшість жінок з лонг-COVID-19 була в тривожному стані (91,2% проти 30,0% жінок контрольної групи, p<0,05), у 22,5% рівень тривоги оцінювався в 11 і вище балів і відповідав клінічно вираженому, у групі без COVID-19 виявили лише 5,5 пацієнток з клінічно вираженою тривогою (p<0,05). Клінічно виражена депресія в основній групі була діагностована у 5 разів частіше, ніж в контрольній групі (13,8% проти 2,5% відповідно, p<0,05).
Висновки. Порушення психоемоційного стану у жінок з порушенням фертильності репродуктивного віку після перенесеного захворювання Covid-19 має вплив на ефективність лікування непліддя. Розуміння механізмів впливу вірусу SARS-CoV-2 на психоемоційний стан жінок з непліддям сприятиме пошуку шляхів профілактики репродуктивних втрат та ускладнень вагітності у жінок, які перенесли COVID-19
ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ КРОВІ ЩУРІВ ПІСЛЯ ІМПЛАНТАЦІЇ ПОЛІПРОПІЛЕНОВИХ ХІРУРГІЧНИХ СІТОК ІЗ ПОКРИТТЯМ НА ОСНОВІ ТАНТАЛУ ТА ЙОГО ПОХІДНИХ
Get PDFAim. To investigate the viability and types of cell death of peripheral blood leukocytes in experimental animals after implantation of surgical meshes with a tantalum-based coating and its derivatives.
Materials and methods. The experimental group included 40 male rats of the WAG population. Polypropylene surgical mesh was surgically implanted between the abdominal wall and sections of the large intestine with different types of coatings. After 28 days, collected blood was analyzed by a BD FACSCanto™ II flow cytometer.
Results. It was determined that there were no significant changes in the viability of blood leukocytes between the animals of the intact group and the group of animals that underwent surgery without implantation. Analysis of leukocyte viability in groups of rats implanted with tantalum and tantalum oxide-coated meshes showed a slight decrease in viable cells compared with the results of the intact group. At the same time, the percentage of necrotic cells showed a slight increase. In the group of rats implanted with a mesh with tantalum nitride-coated, a decrease in viable leukocytes was determined in comparison with the results of the intact group by 12,9%, while the percentage of necrotic leukocytes was 3,8% higher. A 16,2% decrease in viable leukocytes was determined in the group of rats implanted with a non-coated mesh compared to the results of the intact group. At the same time, the percentage of necrotic cells was 6,9% higher.
Conclusions. Implantation of uncoated and tantalum nitride-coated surgical meshes was found to decrease the percentage of viable blood leukocytes in rats compared to intact animals, while implantation of tantalum- and tantalum-oxide-coated surgical meshes did not significantly decrease viable white blood cells. leukocytes.Мета. Дослідити життєздатність та види клітинної смерті лейкоцитів периферичної крові у експериментальних тварин при використанні хірургічних сіток із покриттям на основі танталу та його похідних.
Матеріали та методи. До експериментальної групи увійшли 40 щурів-самців популяції WAG. Хірургічним шляхом було імплантовано поліпропіленову хірургічну сітку між черевною стінкою та відділами товстої кишки з різними типами покриттів. Через 28 днів зібрану кров аналізували за допомогою проточного цитометра BD FACSCanto™ II.
Результати. Визначено, що між тваринами інтактної групи та групи тварин, яким було проведено хірургічне втручання без імплантації не було виявлено суттєвих змін в життєздатності лейкоцитів крові. Аналіз життєздатності лейкоцитів у групах щурів, яким було імплантовано сітки з покриттям танталу та оксиду танталу продемонстрував незначне зниження життєздатних клітин у порівнянні з результатами інтактної групи. При цьому відсоток некротичних клітин демонстрував незначне збільшення. У групі щурів, яким було імплантовано сітку з покриттям нітриду танталу визначено зниження життєздатних лейкоцитів у порівнянні з результатами інтактної групи на 12,9%, при цьому відсоток некротичних лейкоцитів був на 3,8% вище. У групі щурів, яким було імплантовано сітку без покриття визначено зниження життєздатних лейкоцитів у порівнянні з результатами інтактної групи на 16,2%. У той же час, відсоток некротичних клітин був на 6,9% вище.
Висновки. Встановлено, що імплантація хірургічних сіток без покриття та з покриттям на основі нітриду танталу призводить до зниження відсотку життєздатних лейкоцитів крові щурів у порівнянні з отриманими результатами у інтактних тварин, тоді як імплантація хірургічних сіток із покриттям на основі танталу та оксиду танталу не викликала суттєвого зниження життєздатних лейкоцитів
КАРДІОВАСКУЛЯРНІ УСКЛАДНЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА НИРКОВО-ЗАМІСНІЙ ТЕРАПІЇ
Get PDFIntroduction. A progressive decrease in the rate of glomerular filtration is an independent risk factor for cardiovascular complications, as well as a marker of an unfavorable prognosis of cardiovascular diseases. Cardiovascular complications arising against the background of end-stage renal failure are the main cause of mortality in patients undergoing renal replacement therapy.
The aim of the study was to determine the features and prevalence of cardiovascular complications in patients undergoing renal replacement therapy.
Materials and methods. A retrospective study was conducted of 114 medical records of nephrology patients who were treated in the center of nephrology and dialysis of Poltava Regional Clinical Hospital n.a. M.V. Sklifosovsky. Patients were divided into three groups: two experimental and one control group. The first experimental group consisted of 44 (38.6%) patients who were on RRT by the method of programmed hemodialysis. The second experimental group consisted of 21 (18.4%) patients who were also undergoing RRT, but by the method of peritoneal dialysis. The control group consisted of 49 (43.0%) patients with CKD stages I-II. Analysis of laboratory data of traditional risk factors for cardiovascular complications (lipidogram), as well as non-traditional ones (level of calcium and phosphorus) was carried out. The frequency of cardiovascular complications in patients on renal replacement therapy was studied.
Results. A statistically significant difference was found between the indicators of the atherogenicity index in the groups GD1 with CG1 (р=0.001) and GD2 with CG2 (р=0.031), PD1 and CG1 (р=0.005) and PD2 with CG2 (р=0.027). When analyzing the correlations between indicators of mineral metabolism in the experimental and control groups, it was found that weak and medium inverse correlations were observed in the experimental groups (GD1: -0.4703, GD2: -0.3219, PD1: -0,2146, PD2: -0.2784, respectively), while in the control groups a direct weak correlation was found (CG1 0.1975, CG2 0.2031, respectively). Chronic heart failure was detected in 75.0% of patients in the GD1 group, in 66.6% – in GD2, and in 100.0% of PD1 and PD2 patients. Valve calcification was observed in 35.0%, 29.1%, 33.3%, and 20.0%, respectively.
Conclusions. Studying the features of cardiovascular complications, control of risk factors, which in any case occur in patients on dialysis therapy, is one of the main directions of controlling the underlying disease, reducing the risk of dangerous cardiovascular complications, prolonging life expectancy and its quality.Вступ. Прогресуюче зниження швидкості клубочкової фільтрації є незалежним фактором ризику виникнення кардіоваскулярних ускладнень, а також маркером несприятливого прогнозу серцево-судинних захворювань. Кардіваскулярні ускладнення, що виникають на тлі термінальної стадії ниркової недостатності є основною причиною смертності пацієнтів, які перебувають на нирково-замісній терапії.
Мета. Визначити особливості та поширеність кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів, що перебувають на нирково-замісній терапії.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження 114 медичних карт нефрологічних пацієнтів, що лікувалися в центрі нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського ПОР». Пацієнти були розподілені на три групи: дві дослідні та одна контрольна група. Перша дослідна група налічувала 44 (38,6%) пацієнти, що перебували на НЗТ, методом програмного гемодіалізу. Друга дослідна група налічувала 21 (18,4%) хворих, що також перебували НЗТ, але методом перитонеального діалізу. Контрольна група склала 49 (43,0%) пацієнтів з ХХН І-ІІ стадій. Проводили аналіз лабораторних даних традиційних факторів ризику кардіоваскулярних ускладнень (ліпідограма), а також нетрадиційних (рівень кальцію та фосфору). Досліджувалася поширеність кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів на нирково-замісній терапії.
Результати. Виявлена статистично достовірна різниця між показниками ІА у групах ГД1 з КГ1 (р=0,001) та ГД2 з КГ2 (р=0,031), ПД1 та КГ1 (р=0,005) та ПД2 з КГ2 (р=0,027). При аналізі кореляційних зв’язків між показниками мінерального обміну у дослідних та контрольних групах виявлено, що в дослідних групах простежуються слабкі та середні зворотні кореляційні зв’язки (ГД1:-0,4703, ГД2:-0,3219, ПД1:-0,2146, ПД2:-0,2784 відповідно), тоді як в контрольних групах виявлений прямий слабкий кореляційний зв'язок (КГ1 0,1975, КГ2 0,2031 відповідно). СН виявлена у 75,0% пацієнтів у групі ГД1, у 66,6% – ГД2, та 100,0% пацієнтів ПД1 та ПД2. Кальціфікація клапанів спостерігалася у 35,0%, 29,1% 33,3, 20,0% відповідно.
Висновки. Вивчення особливостей кардіоваскулярних ускладнень, контроль факторів ризику, які в будь-якому випадку зустрічаються у пацієнтів на діалізній терапії – один із основних напрямків контролю основного захворювання, зменшення ризику виникнення небезпечних кардіологічних ускладнень, подовження тривалості життя та її якості
ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИЧНОГО БАКТЕРІЙНОГО КОМПЛЕКСУ В ФОРМІ СПРЕЯ ДЛЯ ГОРЛА В МІСЦЕВОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО ВІРУСНОГО ТОНЗИЛІТУ
No full textThe aim of the study was to determine the feasibility of using a probiotic bacterial complex in the form of a throat spray in the local treatment of acute viral tonsillitis based on the analysis of its clinical and microbiological efficacy.
Materials and methods. The randomized controlled trial involved 46 people with acute tonsillitis diagnosed on the basis of clinical and pharyngoscopic signs. According to the treatment received, patients were divided into 2 groups. Patients in the control group (23 people) were treated according to the unified clinical protocol "Tonsillitis". The main group included 23 patients who, in addition to the protocol treatment, received a probiotic agent in the form of a throat spray containing a complex of bacteria of the genus Bacillus. To exclude the bacterial etiology of acute tonsillitis, a modified Centor scale (McIsaac scale) was used. Evaluation of the effectiveness of treatment was based on the study of the dynamics of clinical and pharyngoscopic signs of the disease, as well as the establishment of quantitative and qualitative changes in the microbiota of the palatine tonsils during treatment.
Results. The analysis of the dynamics of the main clinical and pharyngoscopic parameters indicates a more significant and rapid normalization in patients of the main group. The results of microbiological studies show that the use of a probiotic bacterial complex in the treatment of acute tonsillitis in patients of the main group contributed to the elimination of dysbiotic changes, restoration of the population level of the main representatives of the palatine tonsils microbiome and colonization resistance of the oropharynx.
Conclusions. It has been established that acute viral inflammation of the palatine tonsils occurs under conditions of quantitative and qualitative changes in the species composition of the microbiota of this biotope and is accompanied by an increase in dysbiotic disorders during the course of the disease. It has been confirmed that the use of a probiotic bacterial complex in the form of a spray in the local treatment of acute viral tonsillitis is appropriate due to its proven clinical and microbiological efficacy, and also makes it possible to refrain from premature administration of antibacterial chemotherapy.Мета: визначити доцільність застосування пробіотичного бактерійного комплексу в формі спрею для горла в місцевому лікуванні гострого вірусного тонзиліту на основі аналізу даних його клінічної та мікробіологічної ефективності.
Матеріали та методи. В рандомізованому контрольованому дослідженні прийняли участь 46 осіб з діагностованим на підставі клінічних і фарингоскопічних ознак гострим тонзилітом. Відповідно до отримуваного лікування хворі були розподілені на 2 групи. Пацієнти контрольної групи (23 особи) приймали лікування згідно з уніфікованим клінічним протоколом «Тонзиліт». До складу основної групи увійшли 23 хворих, які, окрім протокольного лікування, отримували пробіотичний засіб у формі спрея для горла, що містить комплекс бактерій роду Bacillus. Для виключення бактеріальної етіології гострого тонзиліту, використовували модифіковану шкалу Centor (шкала McIsaac). Оцінювання ефективності лікування проводилося на підставі вивчення динаміки клінічних та фарингоскопічних ознак захворювання, а також встановлення кількісних та якісних змін мікробіоти піднебінних мигдаликів в процесі лікування.
Результати. Аналіз динаміки основних клінічних та фарингоскопічних показників свідчить про більш суттєву та швидку їхню нормалізацію у хворих основної групи. Результати мікробіологічних досліджень доводять, що застосування пробіотичного бактерійного комплексу в лікуванні гострого тонзиліту у пацієнтів основної групи сприяло усуненню дисбіотичних змін, відновленню популяційного рівня основних представників мікробіому піднебінних мигдаликів та колонізаційної резистентності ротоглотки.
Висновки. Встановлено, що гостре вірусне запалення піднебінних мигдаликів виникає в умовах кількісних та якісних змін видового складу мікробіоти даного біотопу та супроводжується посиленням дисбіотичних порушень в процесі перебігу захворювання. Підтверджено, що застосування пробіотичного бактерійного комплексу в формі спрея в місцевому лікуванні гострого вірусного тонзиліту є доцільним через доведену його клінічну та мікробіологічну ефективність, а також надає можливість утриматися від передчасного призначення антибактеріальних хіміопрепаратів
ВПРОВАДЖЕННЯ ПАЦІЄНТ-ОРІЄНТОВАНОЇ МОДЕЛІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: АНАЛІЗ СТАВЛЕННЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З КОМОРБІДНИМИ СТАНАМИ
Get PDFThe aim: to evaluate the attitude of patients with coronary artery disease and comorbidities to the implementation of patient-centered care in clinical practice.
Materials and methods. We carried out questionnaire survey of two groups of patients with coronary artery disease and comorbidities. The first one consisted of 30 patients with coronary artery disease aged 61-75 (mean age 67,2±5,1 years) who were followed by the cardiologist in the therapeutic department of the State Institution of Sciences “Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine” State Administrative Department. The second one – 33 military personnel with coronary artery disease aged 50-58 years (mean age 53,2±2,4 years) who came for a scheduled appointment with a general practitioner at the Outpatient Care Clinic of the National military medical clinical center “GVKG”. Methods: system analysis, questionnaire survey, statistical.
Results. According to patient`s opinion cardiologists give much more information about pharmacological treatment, including side effects of medications used (83,3±6,8% in the Ist group vs 33,3±8,2% in the 2nd group, p<0,05) and actions to increase patients` compliance (83,3±6,8% in the Ist group vs 42,4± 8,6% in the 2nd group, p<0,05). This is related to the peculiarities of management of patients with chronic diseases in the State Institution of Science “Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine” State Administrative Department, in particular, with the follow-up of high-risk cardiac patients, including scheduled appointments and monitoring of patient`s clinical conditions by a cardiologist. Emotional support was given to 93,3±4,6% of patients in the Ist group and to 18,2±6,7% of patients in the 2nd group (p<0,05). 36,7±8,8% of patients in the Ist group and 84,8±6,3% in the 2nd group ( p<0,05) indicated, that they need more information about their treatment plan and involvement in clinical decision-making. 93,3±4,6% of patients in the Ist group and 4,8±6,3 % in the 2nd group were ready to perform self-monitoring of their health conditions and participate in the decision-making process regarding their treatment.
Conclusions. Our survey demonstrated, that the majority of interviewed patients with coronary artery disease and comorbidities are ready to use basic principles of patient-centered care. The necessity to improve patient`s information and education about clinical decision-making and physician`s practical skills in the field of implementation of patient-centered care was substantiated.Мета: провести комплексний аналіз ставлення хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з коморбідними станами щодо впровадження пацієнт-орієнтованих підходів в клінічну практику.
Матеріали та методи. Методом випадкової вибірки проведено анкетне опитування двох груп хворих на ІХС з коморбідними станами. І група – 30 хворих на ІХС, віком 61-75 (середній вік 67,2±5,1) які перебували під диспансерним наглядом кардіологів у терапевтичному відділенні Консультативно-діагностичного центру в Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС). ІІ група – 33 військовослужбовці, хворих на ІХС віком 50-58 років (середній вік 53,2±2,4 роки), які прийшли на плановий прийом до лікаря загальної практики в Клініку амбулаторної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь». Методи дослідження: системного аналізу, анкетного опитування, статистичний.
Результати. Встановлено, що за оцінкою пацієнтів, на етапі спеціалізованої медичної допомоги лікарі надають більше інформації пацієнтам щодо медикаментозного лікування, зокрема, щодо побічних ефектів (83,3±6,8% в І групі, 33,3±8,2% ІІ в групі, p<0,05), використання заходів, направлених на підвищення прихильності до лікування ( 83,3±6,8% в І групі, 42,4± 8,6% ІІ в групі, p<0,05), що, вірогідно обумовлено особливостями організації диспансерного нагляду хворих групи дуже високого ризику в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, зокрема, пацієнтів активно запрошують на планові регулярні огляди, і лікарі-кардіологи в процесі моніторингу лікування надають необхідну додаткову інформацію. Емоційну підтримку від лікаря щодо вирішення проблем зі здоров’ям отримували 93,3±4,6% пацієнтів І групи та 18,2±6,7% пацієнтів ІІ групи (p<0,05), Потребують більш детального обговорення з лікарем плану лікування та залучення до ухвалення рішення 36,7±8,8% І групи та 84,8±6,3% ІІ групи (p<0,05). Виявили готовність до виконання заходів самоконтролю стану здоров’я та участі у процесі ухвалення рішень щодо лікування 93,3±4,6% пацієнтів І групи, 84,8±6,3 % ІІ групи.
Висновки. Результати дослідження засвідчили зацікавленість і готовність більшості опитаних хворих на ІХС з коморбідними станами щодо використання основних принципів пацієнт-орієнтованого підходу. Обґрунтовано доцільність удосконалення підходів щодо підвищення поінформованості, залучення хворих на ІХС до процесу ухвалення спільних рішень, та відповідної підготовки лікарів, як складової впровадження пацієнт-орієнтованої медичної допомог
ГЕРІАТРИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ, ПАЛІАТИВНОЇ І ГОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПОЄДНАННЯ МЕДИЧНИХ, ПСИХОЛОГІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
Get PDFThe aim of the study is to characterize, from the point of view of geriatric aspects, the current problems of the organization of medico-social, palliative and hospice care (PHC) and social services for palliative care in the war conditions based on multidisciplinary, interagency and inter-sectoral approaches, as well as a combination of medical, psychological and social problems.
Materials and methods. The research materials were scientific literary sources and regulatory documents. A pilot survey of 200 people was conducted to study the psychological state and psychological support needs of the elderly and internally displaced persons (IDPs). The survey results of 3,705 client’s questionnaires of the “Vseturbota” Project were also evaluated, of which 63.6 % are people aged 67-84 years, 26.4 % are 85–101 years old. The following research methods were used in the work: bibliosemantic, sociological, system approach and system analysis.
Results and discussion. After February 24, 2022, IDPs will experience significant difficulties, suffer from reduced income, increased dependence on humanitarian aid, do not feel safe and protected. All these are reflected in their psychological state. It was found that among respondents aged ≥75 years had the most people with medium (57.1 %) and low (25.0 %) levels of anxiety, 71.4 % had a low level of mood. 32.17 % of the “Vseturbota” Project clients needed additional consultation with a family doctor, 3.83 % needed consultation with a psychologist, and 3.35 % with other specialists. Most often, they needed help around the house (26.02 %), buying medicines/foodstuff (22.43 %), 34.97 % needed information, and 13.36 % needed psychological counseling. An important condition for providing geriatric patients, including IDPs, with affordable, high-quality and effective PHC is the creation of a system and service of ambulatory/mobile and inpatient PHC facilities and medico-social care.
Conclusions. The military aggression of the Russian Federation caused considerable suffering to the population of Ukraine. The state of anxiety and fear has a negative impact not only on the psycho-emotional, but also on the physical sphere of the elderly, which necessitates the implementation of psychological services and effective strategies for overcoming stress and distress, which requires the development and implementation of mechanisms for interagency coordination and cooperation, involving and training of multidisciplinary teams’ specialists and volunteers, effective advocacy activities, etc.Мета роботи – охарактеризувати з точки зору геріатричних аспектів актуальні проблеми організації медико-соціальної, паліативної і госпісної допомоги (далі – ПГД) та соціальних послуг з паліативного догляду в умовах війни на основі мультидисциплінарних, міжвідомчих і міжсекторальних підходів, а також поєднання медичних, психологічних і соціальних проблем.
Матеріали та методи. При виконанні роботи були використані наукові літературні джерела; нормативно-правові документи. Було проведено пілотне опитування 200 осіб для вивчення психологічного стану і потреб у психологічній підтримці людей похилого віку і внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). Також були оцінені результати анкетування 3705 клієнтів Проєкту «Всетурбота», з яких 63,6 % – це люди віком 67-84 роки, 26,4 % – 85-101 рік. У роботі були використані наступні методи дослідження: бібліосемантичний, соціологічний, системного підходу і системного аналізу.
Результати дослідження та обговорення. Після 24 лютого 2022 року ВПО зазнають значних труднощів, страждають від зниження доходів, збільшення залежності від гуманітарної допомоги, не відчувають себе у безпеці та захищеними. Усе це відображається на їх психологічному стані. Встановлено, що серед респондентів віком ≥75 років було найбільше осіб з середнім (57,1 %) і низьким (25,0 %) рівнем тривоги, 71,4% мали низький рівень настрою. У 32,17 % клієнтів Проєкту «Всетурбота» виникала потреба у додатковій консультації сімейного лікаря, 3,83 % потребували консультації психолога, 3,35 % – інших фахівців. Найчастіше їм потрібною була допомога по дому (26,02 %), купівля ліків/продуктів (22,43 %), 34,97 % потребували інформування та 13,36 % – психологічного консультування. Важливою умовою забезпечення геріатричних пацієнтів, у т. ч. ВПО, доступною, якісною та ефективною ПГД є створення системи і служби амбулаторних/мобільних та стаціонарних закладів ПГД і медико-соціальної допомоги.
Висновки. Військова агресія РФ спричинила значні страждання населення України. Стан тривоги та страху негативно впливає не тільки на психоемоційну, а й на фізичну сферу літніх людей, що зумовлює необхідність впровадження служби надання психологічних послуг та ефективних стратегій подолання стресу і дистресу, що потребує розробки та впровадження механізмів міжвідомчої координації і співпраці, залучення і навчання фахівців мультидисциплінарних команд/бригад і волонтерів, ефективної адвокаційної роботи тощо
ПРОБЛЕМА НОРМУВАННЯ ФУНГІЦИДІВ НА ПОВЕРХНІ ШКІРИ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ШКІРНОЇ ПАТОЛОГІЇ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ
No full textThe aim. To establish the norms of fungicides on the skin surface and predicting the risk of occupational skin pathology in agricultural workers to develop measures to prevent diseases caused by dermal exposure to pesticides.
Materials and methods. The natural experiment was performed in accordance with modern requirements (European Food Safety Authority (2022), and the risk assessment was carried out according to the Recommendations (Approved by the Ministry of Health of Ukraine No. 324 issued on 13.05.2009) with different methods of spraying techniques: rod, air blast fan spraying, pre-sowing, aviation, knapsack treatment. 17 series of natural experiments were performed, and the air of the working zone area (n =56) and dermal exposure (n =56) were analyzed for each worker with different pesticide application methods. Quantitative determination of pesticide content was carried out by gas-liquid and high-performance liquid chromatography methods. The results were statistically processed using a package of licensed statistical programs MedStat v.5.2 (Copyright © 2003-2019) and Microsoft® Excel® for Microsoft 365 MSO.
Results. It was established that there is pesticide contamination, mainly of the gloves of tank filling operators when preparing working solutions. No contamination of the skin surface was detected; only pesticide residues were present on the surface of the workers’ overalls. A comparison of the exposure dose in case of percutaneous exposure during the performance of technological operations with different methods of processing, dermal equivalents of Acceptable Operator Exposure Level of pesticide to workers’ skin (DE AOEL) and the allowable dermal dose for professional contingents (ADderm) and the hazard coefficients by dermal exposure (HCderm) showed that that dermal exposure during individual technological operations with different processing methods had a reliable difference between processing methods, but there is no difference within one application method.
Conclusions. During the comparison of the hazard coefficients for dermal exposure, calculated according to different models, no significant difference was found between the risks calculated according to DE AOEL and ADderm for individual technological operations in various treatment methods, except for the operator who performed knapsack treatment and the risk calculated according to ADderm is significantly lower compared to the DE AOEL risk.Мета. Встановити нормативи фунгіцидів на поверхні шкіри та прогнозування ризику виникнення професійної шкірної патології у сільськогосподарських працівників для розробки заходів профілактики захворювань, зумовлених дермальним впливом пестицидів.
Матеріали та методи. Натурний експеримент виконано відповідно до сучасних вимог (European Food Safety Authority (2022)) та оцінку ризику виконано згідно Рекомедацій (Затв. МОЗ України № 324 від 13.05.2009) при різних способах обприскування: штангова, вентиляторна, передпосадкова, авіаційна, ранцева обробка. Виконано 17 серій натурних експериментів та проаналізовано повітря робочої зони (n=56), дермальна експозиція (n=56) для кожного працівника при різних способах застосування пестицидів. Кількісне визначення вмісту пестицидів проводили методами газорідинної і високоефективної рідинної хроматографії. Статистичну обробку результатів проводили з використанням пакету ліцензійних статистичних програм MedStat v.5.2 (Copyright © 2003-2019) та Microsoft® Excel® для Microsoft 365 MSO
Результати. Встановлено наявне забруднення пестицидами переважно рукавичок у заправників при приготуванні робочих розчинів. Не виявлено забруднення поверхні шкіри, лише присутні залишки на поверхні спецодягу працівників. Порівняння експозиційної дози при перкутанному впливі під час виконання технологічних операцій за різних способів обробки, допустимого рівня впливу пестициду на шкіру працівників (ДЕ ДРВП) та допустимої перкутанної дози для професійних контингентів (ДДшк) й коефіцієнтів небезпечності при перкутанному надходженні (КНшк) показало, що дермальна експозиція під час виконання окремих технологічних операцій різними способами обробки мала достовірну відмінність між способами обробки, проте відсутньою у межах одного способу.
Висновки. Під час порівняння коефіцієнтів небезпечності при перкутанному надходженні, розрахованих за різними моделями, не було виявлено достовірної розбіжності між ризиками, що розраховані за ДЕ ДРВП та ДДшк для окремих технологічних операцій різних способів обробки, окрім як для оператора ранцевої обробки: ризик, що розрахований за ДДшк є достовірно нижчим порівняно із ризиком при ДЕ ДРВП
АЛГОРИТМ ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ КРИТИЧНО ХВОРИХ ПАЦІЄНТІВ В УМОВАХ ВІДДІЛЕННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ
Get PDFAim. Create and justify the algorithm of physical therapy application, which will be used at the early stage of treatment of critically ill patients treated in the transferred anesthesiology and intensive care unit.
Materials and methods. The study was conducted during five months of 2023 in two medical and diagnostic centers in Kyiv, Ukraine, in the conditions of the department of anesthesiology and intensive care unit. 80 critically ill patients took part in the study, who were divided into main and control groups of 40 people each. Participants in the main group had physical therapy included in the treatment process, while the control group did not receive such treatment. The sample of patients was based on selection on the basis of indicators of critical condition and the need for treatment in the conditions of the anesthesiology and intensive care unit. Participation in the study varied from 1 to 3 weeks, with the first assessment at the meeting with the physical therapist and the last before discharge or transfer of the patient. Assessment included manual muscle testing and the Richmond Agitation/Sedation Scale, as well as observation for comorbidities. During the research, a developed algorithm for the use of physical therapy for critically ill patients was applied.
Results. In the course of the study, a complex of physical therapy methods was used to influence the dynamics of the patients' state of consciousness, the functional strength of the muscles of the upper and lower limbs, as well as to study the frequency and severity of the development of accompanying complications (bedsores, contractures, swellings, deformations, wounds). Data collected from the main and control groups were subjected to comparative statistical analysis. The results of the analysis confirm that the use of the developed algorithm of physical therapy contributed to a significant improvement in the cognitive state of the participants, an increase in functional strength in the muscles of the limbs, and also effectively reduced the risk and severity of comorbidities. This indicates the importance of integrating physical therapy into a comprehensive approach to the treatment of critically ill patients.
Conclusions. The proposed approach to the use of physical therapy for patients who are in critical condition and treated in the conditions of the department of anesthesiology and intensive care confirms its high efficiency in the early stages of treatment. Studies show that the use of physical therapy improves the functional state of muscles, improves the cognitive functions of patients, and also helps to prevent the development of concomitant complications that may occur during a stay in the conditions of the anesthesiology and intensive care units.Мета. Створити та обґрунтувати алгоритм застосування фізичної терапії що буде використовуватись на ранньому етапі лікування критично хворих пацієнтів що перебувають на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося протягом п'яти місяців 2023 року у двох лікувально-діагностичних центрах міста Київ, в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії. У дослідженні взяли участь 80 пацієнтів що перебували у критичному стані, які були розподілені на основну та контрольну групи по 40 осіб. Учасники основної групи мали включену у процес лікування фізичну терапію, тоді як контрольна група не отримувала такого лікування. Вибірка пацієнтів будувалась на основі відбору за показниками критичного стану та потребі лікування в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Період участі в дослідженні варіювався від 1 до 3 тижнів, з першою оцінкою при зустрічі з фізичним терапевтом та останньою перед випискою чи переведенням пацієнта. Оцінка включала мануально-м'язовий тест та шкалу збудження/седації Річмонда, а також спостереження за супутніми ускладненнями. Під час проведення дослідження був застосований розроблений алгоритм застосування фізичної терапії для критично хворих.
Результати. В ході дослідження було використано комплекс методів фізичної терапії для впливу на динаміку стану свідомості пацієнтів, функціональної сили м'язів верхніх та нижніх кінцівок, а також для вивчення частоти та тяжкості розвитку супутніх ускладнень (пролежні, контрактури, набряки, деформації, рани). Дані, зібрані з основної та контрольної груп, були піддані порівняльному статистичному аналізу. Результати аналізу підтверджують, що застосування розробленого алгоритму фізичної терапії сприяло значному поліпшенню когнітивного стану учасників, зростанню функціональної сили в м'язах кінцівок, а також ефективно знижувало ризик і тяжкість супутніх ускладнень. Це свідчить про важливість інтеграції фізичної терапії в комплексний підхід до лікування пацієнтів в стані критичної хвороби.
Висновки. Запропонований підхід до застосування фізичної терапії для пацієнтів, які перебувають у критичному стані і лікуються в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії, підтверджує його високу ефективність на ранніх етапах лікування. Дослідження показують, що використання фізичної терапії сприяє покращенню функціонального стану м’язів, поліпшенню когнітивних функцій пацієнтів, а також допомагає запобігти розвитку супутніх ускладнень, що можуть виникнути під час перебування в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії