Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
ВПЛИВ ДІАБЕТ-АСОЦІОВАНИХ ЧИННИКІВ ОНКОГЕНЕЗУ НА РИЗИК РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ І ТІЛА МАТКИ ТА НА ВИЖИВАНІСТЬ ЖІНОК ІЗ ВКАЗАНИМИ ЛОКАЛІЗАЦІЯМИ РАКУ
Introduction. Patients with type 2 diabetes mellitus (T2D) have an increased risk of cancer of different localizations. Identification and correction of diabetes-associated factors of oncogenesis can be important in cancer prevention.
The aim of the study. To investigate the influence of diabetes-associated factors of oncogenesis on the formation of the risk of breast cancer (BC) and endometrial cancer (EC), as well as on the survival of women with the indicated localization of cancer, and to develop a method of calculating the predicted risk of BC and EC in women with T2D.
Materials and methods. The study includes the results of a retrospective epidemiological analysis of cancer cases in patients, residents of Ivano-Frankivsk region with T2D during 2012-2016, with an analysis of 5-year survival of patients. Statistical processing of the results was conducted using STATISTIKA-12 (StatSoft Inc., USA). The impact of the pathogenetic factors of T2D on the development of BC and EC was evaluated through multifactorial analysis and ROC-analysis in the Medcalc v.19.1.6 program. The coefficient of predicted cancer risk was determined using mathematical modelling and a logistic regression equation. Kaplan-Meier cumulative survival analysis and Cox-Mantel Test were used to assess patient survival.
Results. BC and EC were most often diagnosed in women of postmenopausal age, with obesity, with a duration of T2D > 5 years, on combined antidiabetic therapy. Among women with BC, who take secretagogues 67% had obesity and 24% were overweight, with EC – 54% and 27% respectively. A new method to calculate the predicted risk of BC and EC (Y) in women with T2D has been introduced. The accuracy of the mathematical model for calculating the Y index is 76.24%. It was proved that coefficient Y increases in women with obesity (p<0.001), duration of T2D > 5 years (p<0.001), on combined therapy with non-secretagogues and secretagogues (p<0.05). It was found that T2D increases the risk of death within 1 year in women with both types of cancer (p<0.05). A worse 5-year survival rate was found in women with EC stage I treated with drugs that increase blood insulin levels (p<0.05), as well as in women with EC stage II with HbA1c > 8.0% (p<0.05).
Conclusions. Obesity, duration of diabetes > 5 years, and use of secretagogues in obesity increase the risk of breast and endometrial cancer in women with T2D. The use of antidiabetic drugs that contribute to iatrogenic hyperinsulinemia may negatively affect survival in obese women with breast and endometrial cancer, both by increasing the risk of cardiovascular events and by hyperactivating insulin signaling. Decompensation of diabetes reduces the 5-year survival of patients with breast cancer and endometrial cancer. Detection of a predicted high-grade cancer risk (p = 0.7-1.0) may be an indication for correction of factors of oncogenesis and cancer screening in women with T2D.Вступ. Хворі на цукровий діабет 2 типу (ЦД2) мають підвищений ризик раку різних локалізацій. Виявлення і корекція діабет-асоційованих чинників онкогенезу можуть бути важливими в профілактиці раку.
Мета. Дослідити вплив діабет-асоційованих чинників онкогенезу на формування ризику раку молочної залози (МЗ) і раку ендометрія (РЕ) та на виживаність жінок із вказаними типами раку, а також розробити спосіб розрахунку прогнозованого ризику раку МЗ і РЕ у жінок з ЦД2.
Матеріали та методи. В роботі використано результати ретроспективного епідеміологічного аналізу випадків раку у хворих з ЦД2, жителів Івано-Франківської області, впродовж 2012-2016 рр., з аналізом 5-річного виживання пацієнтів. Статистичну обробку результатів проведено в програмі STATISTIKA-12 (StatSoft Inc., США). Вплив патогенетичних чинників ЦД2 на розвиток раку МЗ і РЕ оцінювали за допомогою багатофакторного аналізу та ROC-аналізу, в програмі Medcalc v.19.1.6. Коефіцієнт прогнозованого ризику раку визначено за допомогою математичного моделювання і рівняння логістичної регресії. Для оцінки виживання пацієнтів використано аналіз кумулятивного виживання Каплана-Майєра і Cox-Mantel Test.
Результати. Рак МЗ і РЕ найчастіше діагностували у жінок постменопаузального віку, з ожирінням, тривалістю ЦД2 > 5 років, на комбінованій цукрознижувальній терапії. Серед жінок з раком МЗ, які приймали секретагоги, 67% мали ожиріння, 24% мали надлишкову вагу, серед жінок з РЕ – 54% і 27% відповідно. Розроблено новий спосіб розрахунку коефіцієнта прогнозованого ризику раку МЗ і РЕ (Y) у жінок із ЦД2. Точність математичної моделі розрахунку індекса Y складає 76,24%. Доведено, що показник коефіцієнта Y зростає в жінок з ожирінням (р<0,001), з тривалістю ЦД > 5 років (р<0,001), на комбінованій терапії несекретагогами з секретагогами (р<0,05). Виявлено, що ЦД2 підвищує ризик смерті до 1-го року жінок з обома типами раку (р<0,05). Гірше 5-річне виживання виявлено у жінок з РЕ І стадії на терапії ліками, які підвищують рівень інсуліну крові (р<0,05), а також у жінок з РЕ ІІ стадії з HbA1c > 8,0% (р<0,05).
Висновки. Ожиріння, тривалість діабету > 5 років і використання секретагогів при ожирінні підвищують ризик раку молочної залози та ендометрія у жінок із ЦД2. Застосування антидіабетичних препаратів, які сприяють ятрогенній гіперінсулінемії може негативно вплинути на виживання жінок з ожирінням з раком молочної залози і з раком ендометрія, як через збільшення ризику серцево-судинних подій, так і через гіперактивацію інсулінового сигналінгу. Декомпенсація ЦД знижує 5-річне виживанння хворих з раком молочної залози і з раком ендометрія. Виявлення прогнозованого ризику раку високого ступеню (р = 0,7-1,0) може бути показом для корекції чинників онкогенезу та скринінгу раку у жінок із ЦД2
КОРОТКОСТРОКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОМАШНЬОЇ ТА АМБУЛАТОРНОЇ ПРОГРАМ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЗАМОРОЖЕНОМУ ПЛЕЧІ ТА МІОФАСЦІАЛЬНОМУ БОЛЬОВОМУ СИНДРОМІ
The aim: is to compare short-term results of home-based and outpatient programs of physical therapy among patients with frozen shoulder and concomitant thoracic myofascial pain syndrome.
Materials and methods. The study involved 80 patients. The range of motion in the shoulder joint affected by capsulitis was assessed. A numerical pain scale was used to assess pain sensations when pressing on trigger points. Functional limitations in the shoulder were measured by means of the Oxford Shoulder Score (before and 1.5 months after the end of the physical therapy). Participants were divided into two groups: home-based group (HG) and outpatient group (ОG). All the patients were consulted by a physical therapist. ОG patients received end-range mobilization with the assistance of a physical therapist 5 times a week to improve shoulder joint mobility. Most of ОG participants received 15 procedures (3 weeks). Patients HG performed therapeutic exercises without any assistance at home. (twice a day, 3 weeks). In terms of trigger points therapy, the patients performed ischemic compression without any assistance.
Results. Patients of both groups demonstrated positive dynamics of the studied indicators. Comparison of the short-term results of the therapy according to range of motion and pain showed better indicators in the ОG. Comparison of the initial results of the groups in Oxford Shoulder Score items did not reveal any significant differences. Total score was 18.2±6.5 points in ОG and 17.6±7.5 points in HG (p=0.715). Me (25%; 75%) values were 17.5 (12.5; 23.8) and 18 (13; 23.5) points, respectively. Comparison of the final results of the groups in Oxford Shoulder Score items revealed significant differences. Total score was 47 (47; 48) points in ОG and 33 (31; 35.75) points in HG (p<0.001). x̅±SD values were 46.5±2.6 and 32.8±4.4 points, respectively.
Conclusions. Short-term results of the outpatient program in terms of pain indicators, mobility of the shoulder joint and functional limitations were better as compared to the home-based program of physical therapy in patients with frozen shoulder and concomitant thoracic myofascial pain syndrome.Мета: порівняти короткострокові результати домашньої та амбулаторної програм фізичної терапії у хворих на адгезивний капсуліт плечового суглобу із супутнім торакальним міофасціальним больовим синдромом.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 80 пацієнтів. Проводилася оцінка амплітуди руху у враженому суглобі. Числова шкала болю використовувалася для оцінки больових відчуттів при натисканні на тригерні точки. Функціональні обмеження у плечі вимірялися за допомогою Оксфордської оцінки плеча (перед та через 1,5 місяця після закінчення фізичної терапії). Учасники були розділені на дві групи: домашня група (ДГ) та амбулаторна група (АГ). Усі пацієнти отримували консультацію фізичного терапевта. Пацієнти АГ отримували кінцевоамплітудну мобілізаію, котра проводилася фізичним терапевтом 5 разів на тиждень. Більшість пацієнтів отримала 15 процедур впродовж 3 тижнів. Учасники ДГ самостійно виконували терапевтичні вправи вдома (двічі на день, 3 тижні). Для терапії тригерних точок пацієнти ДГ та АГ самостійно виконували ішемічну компресію.
Результати. Серед пацієнтів обох груп спостерігалася позитивна динаміка досліджених показників. Порівняння віддалених результатів терапії за амплітудою руху та болем встановило кращі показники у АГ. Порівняння початкових результатів груп у пунктах Оксфордської оцінки плеча не виявило значимих відмінностей. Загальний бал становив 18,2±6,5 балів у ДГ та 17,6±7,5 балів у АГ (р=0,715). Значення Ме (25%; 75%) відповідно становили 17,5 (12,5; 23,8) та 18 (13; 23,5) балів. Порівняння заключних результатів груп у пунктах ООП виявило значимі відмінності. Загальний бал становив 47 (47; 48) балів у ДГ та 33 (31; 35,75) балів у АГ (р<0,001). Значення x̅±SD відповідно становили 46,5±2,6 та 32,8±4,4 бала.
Висновки. Короткострокові результати амбулаторної програми були кращими за показниками болю, рухливості плечового суглоба та функціональними обмеженнями порівняно з домашньою програмою фізичної терапії у пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглобу та супутнім торакальним міофасціальним больовим синдромом
АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ АНТИДІАБЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ НА ОСНОВІ РАЦІОНАЛЬНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ
The aim of the article. To study of the incidence of diabetes mellitus in Ukraine and to determine the prospects for the use and pharmaceutical development of antidiabetic drugs.
Materials and methods. Data from the State Registers of Medicinal Products of Ukraine, of Wholesale and Retail Prices for Medicinal Products declared in Ukraine under an international non-proprietary or generic name (01.01.2024). Were used: systematic and comparative analysis, processing and synthesis, and generalization to determine the forecasted prospects.
Results. In Ukraine the number of diabetes patients increased by 11% in the group of children and adolescents; in the group of elderly patients – by 12.5%, among the adult working – 20%, diabetes of the II type predominates.
The trend of increase in the number of studies on the search for therapeutic alternatives for the treatment of type II diabetes and list of medicines on the pharmaceutical market has been revealed. In Ukraine drugs for oral use include APIs of the following pharmacological groups: sulfonylureas; meglitinides; biguanides; thiazolidinedione; α-glucosidase inhibitors; DPP-4 inhibitors; SGLT-2 inhibitors. Mechanism of action of the new class of oral hypoglycemic agents, approved by the FDA, consists in blocking SGLT-2 proteins from the proximal convoluted tubule in the kidney, leads to the prevention of reabsorption and excretion of the glucose molecule. This allows its use in combination with insulin and other antidiabetic drugs for the treatment of type I and II diabetes in patients of various age categories. According to the volume of clinical studies, SGLT-2 inhibitor SGLT-2 derivative gliflozin API drugs are the second largest group of antidiabetic drugs recommended for use by FDA and EMA regulatory bodies.
Conclusions. The pharmaceutical development of mono and combined drugs with APIs SGLT-2 inhibitors gliflozin derivatives in combination with APIs with metformin, DPP-4 inhibitors, APIs thiazolidinedione derivatives is promising for solving the problem of diabetes treatment and prevention of complications for patients of different age groups including working population in Ukraine.Мета: дослідження захворюваності на цукровий діабет в Україні та визначення перспектив застосування й фармацевтичної розробки препаратів протидіабетичної дії.
Матеріали та методи: дані Державних реєстрів лікарських засобів України; оптово-відпускних цін на лікарські засоби, що декларуються в Україні під міжнародною непатентованою або генеричною назвою (на 01.01.2024 р.). Використано методи системного та порівняльного аналізу, обробки, синтезу й узагальнення для визначення прогнозованих перспектив.
Результати: В Україні серед дітей та підлітків чисельність хворих на цукровий діабет зросла на 11%, серед осіб похилого віку – 12,5%, серед працездатного населення – 20%, при цьому переважає цукровий діабет ІІ типу.
Виявлено тенденцію до збільшення кількості досліджень з пошуку терапевтичних альтернатив для лікування цукрового діабету ІІ типу та переліку лікарських засобів на фармацевтичному ринку. В Україні для перорального застосування використовують похідні сульфонілсечовини; меглітиніди; бігуаніди; тіазолідиндіон; інгібітори α-глюкозидази; інгібітори ДПП-4; інгібітори SGLT-2. Механізм дії нового класу пероральних гіпоглікемічних засобів, схваленого FDA, полягає в блокуванні білків SGLT-2 із проксимальних звивистих канальців у нирках, призводить до запобігання реабсорбції та виведенню молекули глюкози. Це дозволяє використовувати його в комплексі з інсуліном та іншими протидіабетичними препаратами для лікування цукрового діабету пацієнтів різних вікових категорій. За обсягом клінічних досліджень препарати з AФI інгібіторами SGLT-2 – похідними гліфлозину є другою за чисельністю групою антидіабетичних препаратів, рекомендованих регуляторними органами FDA та EMA.
Висновки: Фармацевтична розробка моно та комбінованих препаратів з АФІ інгібіторами SGLT-2 похідними гліфлозину в поєднанні з метформіном, інгібіторами ДПП-4, похідними тіазолідиндіону є перспективною для вирішення проблеми лікування цукрового діабету та профілактики ускладнень у хворих різних вікових груп, зокрема, працездатного населення в Україні
АНАЛІЗ ФОРМИ ТА ПОВЕРХНІ ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ
The aim of the work – to study the peculiarities of the shape and surface relief of the main types of dental implants.
Materials and methods. 12 dental implants used in the medical practice of Ukrainian dental clinics were studied. The study of the shape and surface relief of the implants was carried out using a scanning electron microscope GSM-649 (Japan).
Results. All implants in the apical part have the shape of a cone with threads and cutting grooves. The thread with a large profile is located in the apical part of the implant, has an average pitch of turns of 1.1±0.05 mm and a profile height of 0.3±0.02 mm. The thread with a small profile is located in the part of the implant near the neck, has a pitch of 0.4±0.02 mm and a profile height of 0.1±0.02 mm. The thread pitch of implants with a single profile is 0.8±0.05 mm, and the height of the profile is 0.2±0.01 mm. Threads with a triangular profile have a profile angle of 50.0±2.9 degrees. The highest roughness is the surface of the top of the fine profile thread with the height of micro-uniformities from 7.0±2.2 to 36.0±8.3 μm, the smallest roughness with the height of micro-uniformities from 3.0±1.1 to 14.0±6.1 μm have surface areas in the area of the implant neck.
Conclusions. 50% of the examined implants were made with two thread profiles: a large one in the apical side and a small one closer to the neck, 50% – with the same thread profile from the apical end to the neck. In most implants, the thread with a small profile is made in the form of annular grooves. The large thread of the implants had a rectangular, rounded and triangular profile with one or two steps. In some implants, as they approach the neck, the shape changes and the height of the thread profile decreases. The shape of the profile of small threads in all implants was close to rounded. The implants had different surface roughness. The highest roughness was recorded on the surface of the top of the small profile thread, and the lowest – in the area without a thread in the area of the implant neck.Мета роботи. Вивчити особливості форми та рельєфу поверхні основних видів дентальних імплантатів.
Матеріали та методи. Досліджено 12 дентальних імплантатів, які використовуються в лікувальній практиці стоматологічних клінік України. Вивчення форми та рельєфу поверхні імплантатів було проведено з використанням скануючого електронного мікроскопу GSM-649 (Японія).
Результати. Усі імплантати в апікальній частині мають форму конуса з різьбою та ріжучими канавками. Різьба з великим профілем розташована в апікальній частині імплантату, має середній крок витків 1,1±0,05 мм і висоту профілю – 0,3±0,02 мм. Різьба з дрібним профілем розташована в частині імплантату біля шийки, має крок 0,4±0,02 мм і висоту профілю 0,1±0,02 мм. Крок різьби імплантатів з єдиним профілем становить 0,8±0,05 мм, а висота профілю – 0,2±0,01 мм. Різьби з трикутним профілем мають кут профілю 50,0±2.9 град. Найбільшу шорсткість має поверхня вершини різьби дрібного профіля з висотою мікронерівностей від 7,0±2,2 до 36,0±8,3 мкм, найменшу шорсткість з висотою мікронерівностей від 3,0±1,1 до 14,0±6,1 мкм мають ділянки поверхні в зоні шийки імплантату.
Висновки. 50% обстежених імплантатів виготовлена з двома профілями різьби: великим в апікальній стороні та дрібним ближче до шийки, 50% – з однаковим профілем різьби від апікального кінця до шийки. У більшості імплантатів різьба з дрібним профілем виконана у вигляді кільцевих канавок. Велика різьба імплантатів мала прямокутний, заокруглений та трикутний профіль з одним чи двома заходами. У деяких імплантатів з наближенням до шийки змінюється форма і зменшується висота профілю різьби. Форма профілю дрібних різьб у всіх імплантатів була близька до заокругленої. Імплантати мали різну шорсткість поверхні. Найбільша шорсткість була зафіксована на поверхні вершини різьби дрібного профілю, а найменша – в ділянці без різьби в зоні шийки імплантату
ОБҐРУНТУВАННЯ СЕРТИФІКАТНОЇ ПРОГРАМИ «ГЛОБАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я» ЯК СКЛАДОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
The aim: to develop a modern certification program "Global Health" for the continuous professional development of public health professionals.
Materials and methods. The study employed bibliosemantic, informational-analytical, medical-statistical, sociological methods, and content analysis method. The research program included an analysis of the main competencies of public health professionals, as defined by the Association of Schools of Public Health in the European Region (ASPHER) and the higher education standard for specialty 229 "Public Health" for the second (master's) level of higher education; analysis of existing certification programs on global health; conducting sociological surveys of public health professionals regarding priority topics and preferred learning methods. The research was based on normative documents, electronic resources, and the results of sociological research. Statistical processing and mathematical analysis of materials were conducted using statistical analysis methods.
Results. It was established that global health issues are significant in shaping the professional competencies of public health professionals, considering the requirements of the higher education standard for specialty 229 "Public Health" for the second (master's) level of higher education and those, defined by the European List of Core Competencies for Public Health Professionals ASPHER. The study of these issues was identified as important for continuous professional development based on sociological surveys of disease control and prevention center employees (38.4 out of 100 respondents). Among various forms of education, webinars (62.2±3.8 out of 100 respondents) and online learning (60.4±3.8) are most in demand. Analysis of the obtained data led to the justification of the "Global Health" certification program. In the developed "Global Health" certification program, 26.7% of the workload corresponds to lectures, 33.3% to practical classes, and 40% to preparatory work. Structurally, it covers 2 modules and 8 topics on current issues of the impact of globalization on health and analysis of global health indicators.
Conclusions. The "Global Health" certification program meets the requirements of normative documents, considers contemporary challenges and consequences of globalization on health, highlights global health trends, and its topics are in demand among disease control and prevention center professionals.Мета дослідження: створення сучасної сертифікатної програми «Глобальне здоров’я» для безперервного професійного розвитку фахівців громадського здоров’я.
Матеріали та методи. У роботі застосовано бібліосемантичний, інформаційно-аналітичний, медико-статистичний, соціологічний методи, метод контент-аналізу. Програмою дослідження було передбачено аналіз основних компетентностей фахівців громадського здоров'я, визначений Асоціацією шкіл громадського здоров'я Європейського регіону (ASPHER) та стандартом вищої освіти за спеціальністю 229 «Громадське здоров’я» для другого (магістерського) рівня вищої освіти; аналіз існуючих сертифікатних програм з тематики глобального здоров’я; проведення соціологічних опитувань фахівців громадського здоров’я щодо пріоритетних тем та бажаних способів навчання. Науковою базою дослідження були нормативні документи та електронні ресурси, результати соціологічного дослідження. Статистичну обробку та математичний аналіз матеріалів проведено з використанням методів статистичного аналізу.
Результати. Встановлено, що питання глобального здоров’я мають вагоме значення у формуванні фахових компетентностей фахівців громадського здоров’я з огляду на вимоги стандарту вищої освіти за спеціальністю 229 «Громадське здоров’я» для другого (магістерського) рівня вищої освіти, Європейського переліку основних компетенцій фахівця громадського здоров'я ASPHER та визначені важливими для безперервного професійного розвитку за даними соціологічних опитувань співробітників центрів контролю і профілактики хвороб (38,4 на 100 опитаних). Серед різних форм навчання найбільшим попитом користуються вебінари (62,2±3,8 на 100 опитаних) та навчання онлайн (60,4±3,8). Аналіз отриманих даних спонукав до обґрунтування сертифікатної програми «Глобальне здоров’я». У розробленій сертифікатній програмі «Глобальне здоров’я» обсягом 3 кредити ЄКТС 26,7% годин відведено на лекції, 33,3% – на практичні заняття і 40% – на самостійну роботу. Структурно вона охоплює 2 модулі і 8 тем з актуальних проблем впливу глобалізації на здоров’я та аналізу індикаторів глобального здоров’я.
Висновки. Сертифікатна програма «Глобальне здоров’я» відповідає вимогам нормативних документів, враховує сучасні виклики та наслідки глобалізаційних впливів на здоров’я, висвітлює тенденції глобального здоров’я, її тематика є затребуваною фахівцями центрів контролю і профілактики хвороб
ФОРМУВАННЯ ДЕРМАЛЬНОГО ВПЛИВУ ПЕСТИЦИДІВ НА ПРОФЕСІЙНІ КОНТИНГЕНТИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ 3RIVE 3D
The skin is the most vulnerable organ when spraying pesticides on fields. Farmers are also exposed to pesticides during mixing, loading of pesticides, and when cleaning equipment and disposing of empty containers.
The aim. To study and analyze the features of the risk of pesticides dermal exposure to professional contingents during treatments using the innovative 3RIVE 3D pesticide application technology.
Materials and methods. The 3RIVE 3D innovative technological system of introducing was used to applicate Brigade 3Rive 3D, SC formulation. Field experiments on the study of working conditions when using the pesticide were conducted in various soil and climatic regions of Eastern Europe. Statistical processing of the results was carried out using a package of licensed statistical programs IBM SPSS StatisticsBase v.22 and MS Excel.
Research results and discussion. During the conducted research, no bifenthrin contamination was found on the open skin of the operator and the tractor driver, who were processing corn crops with the Brigade 3Rive 3D, SC formulation. However, the operator's gloves were found to contain 0.025 mg of bifenthrin.
Calculation of the unitless CASd value on the possibility of skin acute effects when applying the formulation showed that bifenthrin and the Brigade 3Rive 3D, SC formulation based on it are characterized by sufficient selectivity of action on the target object (CASd – 645 and 162, respectively, i.e. > 100) and a low level of danger acute dermal toxic effects for workers, which is due to low values of effective consumption rates.
The real dermal risk of bifenthrin exposure when using the Brigade 3Rive3D, SC formulation was significantly lower compared to the risk of workers involved in “traditional” air treatment and treatment with unmanned aerial vehicles (UAVs) (p=0.009-0.048 according to Wilcoxon's W-criterion); in comparison with rod and fan processing – it is non-significantly lower (р=0.262-1.000). There was a similar picture in comparison with the dermal aggravated risk – significantly lower in comparison with the risk of workers involved in “traditional” air treatment and processing with the help of UAVs (p=0.009 according to Wilcoxon's W-criterion); in comparison with rod and fan treatment – non-significantly lower (р=0.262-1.000).
Conclusion. It was established that the studied active substance bifenthrin and the Brigade 3Rive 3D, SC formulation based on it are characterized by sufficient selectivity of dermal action on the target object and a low probability of acute dermal effects. A higher probability of acute inhalation poisoning than dermal exposure was revealed.Вступ. Шкіра є найбільш уразливим органом під час розпилення пестицидів на полях. Фермери також піддаються впливу пестицидів під час змішування, завантаження пестицидів, а також під час очищення обладнання та утилізації порожніх контейнерів.
Мета. Вивчити та проаналізувати особливості ризику дермального впливу на професійні контингенти пестицидів при проведенні обробок з використанням інноваційної технології внесення пестицидів 3RIVE 3D.
Матеріали та методи. Для внесення препарату Брігейд 3Rive 3D, КС була використана інноваційна технологічна система внесення 3RIVE 3D. Натурні дослідження з вивчення умов праці при застосуванні препарату Брігейд 3Rive 3D, КС проводили у різних грунтово-кліматичних областях східної Європи. Статистичну обробку результатів проводили з використанням пакету ліцензійних статистичних програми IBM SPSS StatisticsBase v.22 та MS Exсel.
Результати. В ході проведених досліджень не виявлено забруднення біфентрином відкритих шкірних покривів заправника і тракториста, які здійснювали обробку посівів кукурудзи препаратом Брігейд 3Rive 3D, КС. Проте, на рукавичках заправника виявлено вміст біфентрину в кількості 0,025 мг. Розрахунок безрозмірної величини КВДд. по можливості виникнення гострого ефекту при нанесенні препарату на шкіру показав, що біфентрин та препарат Брігейд 3Rive 3D, КС на його основі характеризуються достатньою вибірковістю дії на цільовий об’єкт (КВДд. – 645 та 162 відповідно, тобто > 100) та низьким рівнем небезпеки гострих дермальних токсичних ефектів для робітників, що обумовлено низькими величинами ефективних норм витрат. Дермальний реальний ризик впливу біфентрину при застосуванні препарату на його основі Брігейд 3Rive3D, КС був достовірно нижчим у порівнянні ризиком у працівників задіяних у «традиційній» авіаобробці та обробці за допомого БПЛА (р=0,009-0,048 за W-критерієм Вілкоксона); у порівнянні із штанговою та вентиляторною обробкою – недостовірно нижчий (р=0,262-1,000) [9, 10] (рис.2). Аналогічна картина була і у порівнянні з дермальним агравованим ризиком – достовірно нижчий у порівнянні ризиком у працівників задіяних у «традиційній» авіаобробці та обробці за допомого БПЛА (р=0,009 за W-критерієм Вілкоксона); у із штанговою та вентиляторною обробкою – недостовірно нижчий (р=0,262-1,000).
Висновки. Встановлено, що в реальних умовах, внесення пестицидів за допомогою 3Rive 3D технології при дотриманні рекомендованих агротехнічних і гігієнічних регламентів безпечного застосування потенційний ризик шкідливого впливу на організм сільськогосподарських працівників при надходженні через шкіру не перевищував 1 у.о., а отже є допустимим. Не виявлено шкірних реакцій та змін слизових оболонок після проведення обробок
ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИЙ ПІДХІД ДО ДРЕНУВАННЯ ВЕРХНІХ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ ПІСЛЯ РЕТРОПЕРИТОНЕОСКОПІЧНОЇ УРЕТЕРОЛІТОТОМІЇ
Aim. To clarify the indications for the use of ureteral stents during retroperitoneoscopic ureterolithotomy (RULT).
Materials and methods. We analyzed the results of treatment of 53 patients who underwent RULT for ureteral stone. In 18 (34%) patients, a stent was not placed after the operation (group 1), and in 35 (66.0%) patients, a stent was placed (group 2). Indications for stent placement were determined during surgery.
Results. When performing RULT for the treatment of patients with ureteral stones, postoperative complications were not severe, resolved on their own or required a slight increase in therapy in the postoperative period. These complications did not significantly affect the duration of treatment or its results. There were no significant differences in the main clinical and laboratory parameters in both groups 2 weeks after surgery. The incidence of complications was low and did not differ significantly in both groups.
Conclusions. No significant differences were found in terms of the immediate results of treatment of patients with ureterolithiasis after RULT, depending on whether a stent was used to drain the ureteral lumen in the patient or not, when a stent was used according to indications. Complications after RULT are infrequent, transient, and require only minimal therapeutic correction. Stenting of the ureter is expected to lead to a significant increase in the duration of surgery. Drainage of the ureter by placing a stent is an absolutely justified procedure in the presence of severe changes in the ureteral wall, manifested by edema of all layers, the presence of mucosal ulcers, as well as perifocal inflammation in the surrounding tissues surrounding the ureter. On the other hand, stenting of the ureter after RPU is not a routine procedure, and in the absence of the above changes, it can be abandoned without any complications.Мета. Уточнення показань до використання сечовідних стентів при виконанні ретроперітонеоскопічної уретеролітотомії (РУЛТ).
Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 53 пацієнтів, яким з приводу каменю сечоводу було проведено РУЛТ. При цьому у 18 (34%) пацієнтів стент після операції не встановлювали (група 1), а у 35 (66,0%) хворих був встановлений стент (група 2). Показання до встановлення стента визначалися під час оперативного втручання.
Результати. При проведенні РУЛТ для лікування хворих з каменями сечоводу післяопераційні ускладнення не мали важкого характеру, проходили самостійно або вимагали незначного посилення терапії в післяопераційному періоді. Ці ускладнення істотно не впливали на тривалість лікування або його результати. Істотних відмінностей в основних клінічних та лабораторних показниках в обох групах не було виявлено вже через 2 тижні після операції. Частота ускладнень була невеликою і неістотно відрізнялася в обох групах.
Висновки. Істотних відмінностей не було виявлено в плані безпосередніх результатів лікування пацієнтів з уретеролітіазом після виконання РУЛТ в залежності від того, був використаний стент для дренування просвіту сечоводу в пацієнта чи ні, при застосуванні стента за показаннями. Ускладнення після РУЛТ нечасті, швидко минучі і потребують лише мінімальної терапевтичної корекції. Стентування сечоводу очікувано призводить до достовірного збільшення тривалості оперативного втручання. Дренування сечоводу шляхом встановлення стента є абсолютно виправданою процедурою за наявності виражених змін у стінці сечоводу, що проявляються набряком усіх шарів, наявністю виразок слизової оболонки, а також явищами перифокального запального процесу в навколишніх тканинах, що оточують сечовід. З іншого боку, стентування сечоводу після виконання РПСУ не є рутинною процедурою, і за відсутності вищеописаних змін від нього можна відмовитися без виникнення будь-яких ускладнень
КЛІНІКО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ПРЕДИКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНСЕРВАТИВНОГО ТА ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ НЕВРОПАТІЇ СЕРЕДИННОГО НЕРВА В КАРПАЛЬНОМУ КАНАЛІ
Introduction. Clinical and instrumental predictors of the efficiency of conservative and surgical treatment of median nerve neuropathy in the carpal tunnel still remain a topical issue.
Aim. To identify clinical and instrumental predictors of clinical outcomes and patients’ satisfaction after conservative and surgical treatment of carpal tunnel syndrome.
Materials and methods. Analysis of clinical outcomes and patients’ satisfaction in 93 cases with carpal tunnel syndrome: the first group included 49 patients (68 wrists) after conservative and the second group included 44 patients (50 wrists) after surgical treatment. To identify predictors of the efficiency of treatment, analyzed the following clinical-instrumental values: patients’ age, duration of the disease, discriminative sensation, pain intensity according to VAS, values of DASH, BCTQ, CTS scales, clinical stage by Hi-Ob scale, electromyography severity grade according to Bland J.D., nerve conduction study and sonography results.
Results. The nerve conduction study and clinical examinations data (discriminative sensation, clinical stage, duration of the disease, BCTQ and DASH values) show reliable effects on clinical outcomes and patients’ satisfaction after conservative treatment. The sensory nerve action potential amplitude and electromyography severity grade have the highest prognostic accuracy (91.4% and 84.5% respectively) for poor (unsatisfactory) result. For surgical treatment, identified results of nerve conduction study, sonography, and patients' age show reliable effects on clinical outcomes and patients’ satisfaction. The values of the highest prognostic accuracy for poor (unsatisfactory) result were nerve deformity index established by sonography (77.8%) and thenar compound muscle action potential amplitude – by nerve conduction study (78.7%).
Conclusions. We identified clinical-instrumental predictors of clinical outcomes and patients’ satisfaction after conservative and surgical treatment of carpal tunnel syndrome. Specific results of instrumental examination demonstrated excellent diagnostic quality and the highest prognostic accuracy.Вступ: Проблема клініко-інструментальних предикторів ефективності консервативного та оперативного лікування невропатії серединного нерва в карпальному каналі до цього часу залишається актуальною.
Мета. Визначити комплексні клініко-інструментальні предиктори ефективності консервативного та хірургічного лікування у пацієнтів з карпальним тунельним синдромом.
Матеріали та методи. Проведено аналіз 93 пацієнтів з карпальним тунельним синдромом, які проходили обстеження та лікування в ДУ «ІТО НАМН України». Хворі були розподілені на дві групи в залежності від типу лікування. Перша – 49 пацієнтів (68 кистей) після консервативного (з обов’язковим проведенням параневральної блокади з глюкокортикостероїдами), друга – 44 пацієнти (50 кистей) після хірургічного лікування (відкритий реліз карпального каналу). Для визначення прогностичних факторів ефективності консервативного та хірургічного лікування були проаналізовані наступні клініко-інструментальні показники: вік пацієнтів, тривалість захворювання, дискримінаційна чутливість, вираженість болю за шкалою ВАШ, функціональна спроможність за шкалою DASH, вираженість клінічних симптомів та функціональних порушень за BCTQ, клінічна стадія за Hi-ob шкалою, дані CTS-6 шкали, ступінь тяжкості ураження серединного нерва за ЕМГ стадією, електроміографічні та сонографічні показники.
Результати. Вірогідними предикторами незадовільного результату консервативного лікування встановлені показники електроміографічного та клінічного дослідження (дискримінаційна чутливість, клінічна стадія за Hi-OB, тривалість захворювання, значення шкал BCTQ та DASH). Найбільшу прогностичну точність отримали показники електроміографії: амплітуда сенсорного потенціалу (91,4%) та ЕМГ стадія (84,5%) за Bland J.D. Для оперативного лікування вірогідними предикторами незадовільного результату встановлені показники електроміографічного, сонографічного та клінічного дослідження (вік пацієнтів). Найбільшу прогностичну точність отримали сонографічний показник – індекс деформації нерва (77,8%), електроміографічний показник – амплітуда моторної відповіді м’язів тенара (78,7%).
Висновки. Встановлені клініко-інструментальні предиктори незадовільного результату консервативного та хірургічного лікування хворих з карпальним тунельним синдромом. Відмінну діагностичну якість моделей та найвищу прогностичну точність отримали показники інструментальних методів дослідження
УЛЬТРАЗВУКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В АЛГОРИТМАХ МЕНЕДЖМЕНТУ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ
Aim. To improve the management algorithm of chronic hepatobiliary pathology by using ultrasound technologies to assess the structure of the liver.
Materials and methods. The results of an anonymous electronic survey of 304 doctors using a tailored questionnaire and the authors' own experience of implementing quantitative ultrasound methods of liver assessment at the University Clinic of the Bogomolets National Medical University were analyzed. In accordance with the objective, an analysis of current international guidelines of relevant medical associations was performed. The study of the use of ultrasound diagnostics in the healthcare system of Ukraine was performed using data from open sources of the Ministry of Health of Ukraine and dashboards of the National Health Service of Ukraine (NHSU). Statistical analysis was performed using the MedStat program. The study was approved by the local ethics committee.
Results. The availability of basic ultrasound diagnostics of hepatobiliary pathology is high and growing, while modern technologies for quantitative assessment of the liver structure are not sufficiently implemented in medical practice. An improved multilevel patient’s pathway with suspected steatotic liver disease is proposed.
Conclusions. Significant limitations of the use of specialized liver examinations in medical practice may adversely affect the quality of medical care. Given the trends in the prevalence of chronic liver disease, the healthcare system needs additional technical equipment for healthcare facilities and focused continuing professional development activities for doctors to ensure the implementation of evidence-based management of chronic hepatobiliary pathology. An improved algorithm of interaction between doctors and the staged use of non-invasive diagnostic tests can help improve the medical care quality and the efficient use of human and financial resources of the healthcare system.Мета. Вдосконалення алгоритму менеджменту хронічної гепатобіліарної патології шляхом використання ультразвукових технологій оцінки структури печінки.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати анонімного електронного опитування 304 лікарів за спеціально розробленою анкетою та власний досвід впровадження кількісних ультразвукових методів оцінки печінки в університетській клініці НМУ імені О.О. Богомольця. Відповідно до мети виконано аналіз актуальних міжнародних настанов профільних медичних асоціацій. Показники використання методів ультразвукової діагностики в системі охорони здоров’я України вивчено за даними відкритих джерел МОЗ України та даш-бордів НСЗУ. Статистичний аналіз проводився з використанням програми MedStat. Дослідження ухвалено локальною етичною комісією.
Результати. Доступність базової ультразвукової діагностики гепатобіліарної патології є високою і зростає, водночас, сучасні технології кількісної оцінки структури печінки недостатньо впроваджені в медичну практику. Запропоновано вдосконалений багаторівневий маршрут пацієнта з підозрою на стеатотичну хворобу печінки.
Висновки. Знайдені значні обмеження використання спеціалізованих досліджень печінки у медичній практиці можуть негативно впливати на якість медичної допомоги хворим. Враховуючи тренди поширеності хронічної патології печінки, система охорони здоров’я потребує додаткового технічного оснащення закладів охорони здоров’я та сфокусованих заходів безперервного професійного розвитку лікарів з метою забезпечення виконання науково-обґрунтованого менеджменту гепатобіліарної патології. Удосконалений алгоритм взаємодії лікарів і етапність використання неінвазивних діагностичних тестів може сприяти поліпшенню якості медичної допомоги та ефективному використанню людських і фінансових ресурсів системи охорони здоров’я
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ПІЗНАННЯ БОЛЮ
Aim. The aim of the research is to study epistemological, philological, medical, social, economic aspects for pain in order to improve the awareness at the medical environment and develop effective forms, means and methods of medical care to patients with pain syndromes.
Materials and methods. Bibliosemantic, comparative analysis, systems analysis.
Results. Pain is dualistic both in its origin and in its mechanisms. Pain is both a physical sensation and an emotional response to it including cognitive and social components. In essence, chronic and recurrent pain is a separate health care issue, an independent disease. Convincing data were obtained on the presence of functional, structural and chemical changes in the brain due to chronic pain. The ability to modulate a response to pain is crucial for adaptation and takes place through cortical, stem, and cerebrospinal level. The response to pain is modulated by three mechanisms: gate control, descending modulation system, neuromodulators.
Discussion. Chronic pain is one of the most burdensome state and one of the most common chronic diseases as the frequency of such disorders reaches the epidemic level, and the economic loss for health care provided for patients with chronic pain syndrome in terms of the total costs of society outweigh the costs of cardiovascular diseases, cancer, diabetes. Chronic pain is accompanied by anxiety, depression, fatigue, sleep disturbance, functional disability and reduced quality of life. This is an urgent issue especially nowadays during the warfare in Ukraine. The frequency and severity of the course of chronic pain and psychosomatic syndrome will certainly increase not only during the war but also in the post-war years, possibly in even more severe forms. Only specialized multimodal medical care for patients with chronic pain would benefit in terms of treatment outcomes, economic efficiency and social consequences.
Conclusions. In order to significantly improve the provision of medical care to patients with chronic pain, it is necessary to raise awareness of the medical environment and a multidisciplinary approach to such patients, as well as significant organisational changes, including student training and further professional development, improvement of organisational forms of medical care and the readiness of doctors to introduce innovative methods and techniques for providing medical care to patients with pain syndromes.Мета. Дослідити гносеологічні, філологічні, медичні, соціальні, економічні аспекти пізнання болю з метою покращення інформованості медичного середовища та розробки ефективних форм, засобів та методології надання медичної допомоги пацієнтам з больовими синдромами.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний, системний аналіз.
Результати. Біль дуалістична, як за своїм походженням, так і за механізмами реалізації. Біль одночасно є фізичним відчуттям і емоційною реакцією на нього, включно з когнітивним та соціальним компонентом. По суті хронічний і рецидивуючий біль є окремою проблемою охорони здоров’я, самостійним захворюванням. Отримані переконливі дані про наявність функціональних, структурних та хімічних змін, що відбуваються в мозкові у зв’язку з наявним хронічним болем. Здатність модулювати реакцію на біль має вирішальне значення для адаптації та здійснюється через кірковий, стовбуровий та спинномозковий рівні. Три механізми за допомогою яких модулюється реакція на біль: гейт-контроль (ворітний контроль), низхідна модуляційна система, нейромодулятори.
Дискусія. Хронічний біль є одним з найбільш обтяжливих станів та одним з найпоширеніших хронічних захворювань, оскільки частота таких розладів сягає рівня епідемії, а економічні втрати на надання допомоги таким пацієнтам з хронічними больовими синдромами по сумарним витратам суспільства переважають над витратами пов’язаних з серцево-судинними захворюваннями, онкологічними ураженнями, цукровим діабетом. Хронічний біль супроводжується тривогою та депресією, втомою, порушенням сну, функціональною недієздатністю та зниженням якості життя. Особливо це стає актуальним в наш воєнний час. Частота та важкість перебігу хронічного болю, психосоматичних синдромів неодмінно будуть зростати не лише у час війни, а і в повоєнні роки, можливо, навіть у більш важких формах. Лише спеціалізована мультимодальна медична допомога хворим з хронічним болем спроможна змінити ситуацію на краще з точки зору результатів лікування, економічної ефективності та соціальних результатів.
Висновки. Для суттєвого покращення надання медичної допомоги пацієнтам з хронічним болем необхідна інформованість медичного середовища та мультидисциплінарний підхід до таких пацієнтів, значні організаційні зміни, починаючи від навчання студентів з подальшими професійним підвищенням кваліфікації до удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги та готовності лікарів до впровадження інноваційних методик та технік надання медичної допомоги пацієнтам з больовими синдромами