Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВУЗЛОВОЇ ПАТОЛОГІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Get PDFAim. Increasing the efficiency of fine-needle aspiration biopsy (FNA) of thyroid nodules at the pre-analytical stage by optimizing biopsy technology under ultrasound control.
Materials and methods. The material for the study was the results of TAP of thyroid nodules of 1960 patients (aged 16 to 82 years). All patients in the period 2015-2022 underwent FNA of nodular formations of the thyroid gland on the basis of the Department of X-ray and Functional Diagnostics with Ultrasound Studies of the Medical Center of the SIS "RPC PCM" SAD.
FNA was performed by ultrasound doctors of the highest qualification category using a biopsy gun and exclusively under ultrasound control. Sonographic criteria proposed by the ATA (American Thyroid Association) were used to determine the indications for FNA. For 402 patients, biopsy was performed under ultrasound control and without assessment of aspirate adequacy during manipulation. For 1,552 patients during the biopsy an express cytological method was used to assess the adequacy of aspirates, which was performed by an ultrasound doctor who had mastered the technique of preliminary cytological analysis. The efficiency of both methods was compared according to the criterion of informativeness of the obtained cytomorphological material.
Results. In total, among 1,960 cases of FNA of thyroid nodules, cytological results were not informative in 55 cases (2.81%). In the FNA group without express cytological analysis (402 cases), uninformative cytological results were found in 49 cases (12.19%), and with the use of express cytological analysis during biopsy (1558 cases), uninformative cytological findings were found in only 6 patients (0.39%).
Conclusions. The application of the optimized technology of FNA of thyroid nodules under ultrasound control with express cytology of aspirate by an ultrasound doctor increases the informativeness of the method and the economic component of FNA.Мета. Підвищення ефективності тонкоголкової аспіраційної біопсії (ТАПБ) вузлів щитоподібної залози (ЩЗ) на преаналітичному етапі шляхом оптимізації технології біопсії під контролем ультразвукового дослідження
Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження послугували результати ТАПБ вузлів ЩЗ 1960 пацієнтів (віком від 16 до 82 років). Усім пацієнтам в період 2015-2022 років на базі відділення рентгенологічної та функціональної діагностики з ультразвуковими дослідженнями КДЦ ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС проведено ТАПБ вузлових утворень ЩЗ. ТАПБ проводилась лікарями з УЗД вищої кваліфікаційної категорії за допомогою біопсійного пістолету та виключно під контролем УЗД. При визначенні показань для ТАПБ використовували сонографічні критерії, запропоновані АТА (Американська тиреоїдна асоціація). Для 402 пацієнтів біопсію проводили під контролем УЗД та без оцінки адекватності аспірату під час маніпуляції. Для 1552 пацієнтів під час біопсії використовували експрес-цитологічний метод оцінки адекватності аспіратів, виконавцем якого був лікар з УЗД, який оволодів методикою попереднього цитологічного аналізу. Ефективність обох методів порівнювали за критерієм інформативності отриманого цитоморфологічного матеріалу.
Результати. Загалом серед 1960 випадків ТАПБ вузлів ЩЗ неінформативні цитологічні результати склали 55 випадків (2,81%). В групі ТАПБ без експрес-цитологічного аналізу (402 випадки) не інформативні цитологічні результати склали 49 випадків (12,19%), а із використанням експрес-цитологічного аналізу під час біопсії (1558 випадків) неінформативні цитологічні висновки виявлено лише у 6 пацієнтів (0,39%).
Висновки. Застосування оптимізованої технології ТАПБ вузлів ЩЗ під контролем УЗ із експрес-цитологією аспірату лікарем УЗД підвищує інформативність методу та економічну складову ТАПБ
ГЕНЕТИЧНА ТА СЕРЕДОВИЩНА КОМПОНЕНТИ У ПАТОГЕНЕЗІ ДИЗМЕТАБОЛІЧНОЇ НЕФРОПАТІЇ З ОКСАЛАТНО-КАЛЬЦІЄВОЮ КРИСТАЛУРІЄЮ
No full textIntroduction. In recent years, the prevalence of dysmetabolic nephropathies (DN) in children has been increasing, constituting a significant portion of the overall structure of kidney diseases in this age group.
Aim. To elucidate the role of genetic and epigenetic components in the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy with oxalate-calcium crystalluria in children using the methods of G. Edwards and D. Falconer.
Materials and methods. A genealogical history was collected for 108 children aged 6 to 18 years with dysmetabolic nephropathy and 65 healthy children from the Ivano-Frankivsk region. Data were collected on 1076 relatives of affected children of I-II-III degrees of relatedness and 676 relatives of healthy children. Calculation of the contribution of genetic and environmental factors to the occurrence of multifactorial diseases in children was carried out using the model proposed by G. Edwards and G. Smith, and the heritability coefficient for susceptibility to these diseases was calculated using D. Falconer's model.
Results and discussion. In the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy in children, the genetic component plays a significant role, being 2-3 times greater than in the general population. The heritability coefficient for susceptibility to dysmetabolic nephropathy is very high: for first-degree relatives of affected children – 24%, for second-degree relatives – 20.9%, and for third-degree relatives, it does not differ from the population average – 3.6%.
Conclusions. 1. If a family has a child with dysmetabolic nephropathy or a relative with metabolic pathology, the risk of dysmetabolic nephropathy in the second child is higher according to the G. Edward's and G. Smith's models is very high – 36.76% and 48.81%. 2. For relatives of sick children of the first degree of consanguinity, the inheritance rate of predisposition to dysmetabolic nephropathy is very high – 24% and 22%, respectively, in the observation groups and does not depend on the variant of the course of dysmetabolic nephropathy, nor on who is sick – parents or siblings. 3. The risk of having dysmetabolic nephropathy for relatives of the second degree of consanguinity of children with dysmetabolic nephropathy is also quite high – 20.9%. For relatives of the third degree – 3.6%.Вступ. В останні роки поширеність дисметаболічних нефропатій у дітей зростає, що становить значну частку в загальній структурі ниркових захворювань цього віку [2].
Мета. З’ясувати роль генетичної та епігенетичної компонентів у патогенезі дисметаболічної нефропатії з оксалатно-кальцієвою критсталурією у дітей за методами Г. Едвардса і Д. Фальконера.
Матеріали та методи. В родинах 108 дітей віком від 6-ти до 18 років з дизметаболічною нефропатією та 65 здорових дітей з Івано-Франківської області зібраний генеалогічний анамнез. Дані зібрано про 1076 родичів хворих дітей І-ІІ-ІІІ ступеню спорідненості та 676 родичів здорових дітей. Підрахунок частки генетичних та середовищних факторів у виникненні в дітей захворювань мультифакторного генезу проводили за моделлю, запропонованою Г. Едвардсом та Г. Смітом, а коефіцієнт успадкування схильності до цих захворювань за моделлю Д. Фальконера.
Результати та обговорення. У патогенезі дизметаболічної нефропатії у дітей генетична компонента відіграє суттєву, в 2-3 більшу за загально популяційну, роль. Коефіцієнт успадкування схильності до дисметаболічної нефропатії є дуже високий: для родичів І ступеню спорідненості хворих дітей – 24%, для родичів ІІ ступеню спорідненості – 20,9%, а для родичів ІІІ ст. спорідненості не відрізняється від середньопопуляційного – 3,6%.
Висновки. 1. Якщо в сім'ї є дитина з дисметаболічною нефропатією або родич з метаболічною патологією, ризик розвитку дисметаболічної нефропатії у другої дитини за моделями G. Edward і G. Smith є дуже високим – 36,76% і 48,81%. 2. Для родичів хворих дітей першого ступеня спорідненості частота успадкування схильності до дисметаболічної нефропатії дуже висока – 24% і 22% відповідно в групах спостереження і не залежить ні від варіанту перебігу дисметаболічної нефропатії, ні від того, хто хворий – батьки чи брати і сестри. 3. Ризик мати дисметаболічну нефропатію для родичів другого ступеня спорідненості дітей з дисметаболічною нефропатією також досить високий – 20,9%. Для родичів третього ступеня – 3,6%
ОЦІНКА СТАНУ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ ТА АУТОРЕГУЛЯЦІЇ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ У ПАЦІЄНТІВ З ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ НА ТЛІ НАСЛІДКІВ COVID-19
Get PDFAim. The aim of the study. Study of the state of cognitive functions (CF) and cerebral autoregulation (CA) in patients with cerebrovascular pathology (CVP), which was formed against the background of the consequences of COVID-19.
Materials and methods. 108 patients (49 men and 59 women) who suffered from COVID-19 were examined, including those with chronic cerebral ischemia (CCI) in compensated (I group n=24) and subcompensated (II group n=38) stages, and 46 patients (III group) who suffered an ischemic stroke (II) in the post-epidemic period. CF research was conducted using the Mini-Mental State Examination (MMSE) scale, the Frontal Assessment Batter (FAB) test battery, a 10-word memorization test. (KrO2) load, vasomotor reactivity index (IVMR), functional nitroglycerin test (KrFNT). The obtained results were statistically calculated using the parametric ANOVA test and the non-parametric Kruscall-Wallis test.
Results. According to the MMSE scale, the average score is in the range of mild cognitive disorders (CD) (25.5±0.6 points – I group), as well as mild dementia (23.6±0.2 and 20.9±0.4 points in groups II and III, respectively), in group III these values border on moderate dementia. In the FAB test, moderate CD with impaired praxis and spatial activity (group I), severe CD with impaired praxis and physical function (group II) and dementia (group III) were noted. A decrease in KrCO2 indicators was observed in patients of all groups, KrO2 values in group I did not change significantly, in groups II and III they were significantly reduced. IVMR values were slightly reduced in group I (62.9±7.5, CG – 71.5±6.9), sharply decreased in groups II and III (group II – 51.2±4.6, p<0 .05; III group – 42.1±3.9, p<0.05). Also, in groups II and III, significantly pronounced hyporeactivity to FNT was noted.
Conclusions. Moderate CD of praxis and spatial activity was noted in patients with compensated CCI, severe CD with impaired control over activity and praxis was observed in the subcompensated CCI group, signs of vascular dementia were noted in patients with II consequences. The most significant decrease in IVMR indicators as an integral indicator of the state of CA is observed in patients with II, also a significant decrease of this index is noted in the subcompensated group of CCI, which confirms the high probability of the development of II in this group of patients.Мета. Дослідження стану когнітивних функцій (КФ) та церебральної ауторегуляції (ЦА) у пацієнтів з цереброваскулярною патологією (ЦВП), яка сформувалася на тлі наслідків COVID-19.
Матеріали та методи. Обстежено 108 пацієнтів, (49 чоловіків та 59 жінок), які перенесли COVID-19, в т. ч. з хронічною ішемією мозку (ХІМ) в компенсованій (I група n=24) та субкомпенсованій (II група n=38) стадіях, та 46 пацієнтів (III група), які перенесли в постковідному періоді ішемічний інсульт (ІІ). Дослідження КФ проводили за допомогою шкали Mini-Mental State Examination (MMSE), батареї тестів Frontal Assessment Batter (FAB), тест на запам’ятовування 10 слів. Дослідження показників ЦА проводилось на ультразвуковому сканері з визначенням коефіцієнтів реактивності на гіперкапнічне (КрСО2) та гіпервентиляційне (КрО2) навантаження, індексу вазомоторної реактивності (ІВМР), функціональний нітрогліцериновий тест (КрФНТ). Отримані результати були обраховані статистично із застосуванням параметричного критерію АНОВА та непараметричного критерію Kruscall-Wallis.
Результати. За шкалою MMSE середня бальна оцінка знаходиться у діапазоні легких когнітивних розладів (КР) (25,5±0,6 балів – I група), а також деменції легкого ступеня (23,6±0,2 та 20,9±0,4 балів у II та III групах відповідно), у III групі ці значення межують з помірною деменцією. При тесті FAB відзначалися помірні КР з порушенням праксису та просторової діяльності (I група), тяжкі КР з порушенням праксису та мовленнєвої функції (II група) та деменція (III група). У пацієнтів всіх груп спостерігалося зниження показників КрСО2, значення КрО2 у I групі суттєво не змінювалися, у II та III групах були значно знижені. Значення ІВМР були незначно знижені в I групі (62,9±7,5, КГ – 71,5±6,9), різко знижені в II та III групах (II група – 51,2±4,6, p<0,05; III група - 42,1±3,9, p<0,05). Також у II та III групах відзначалася значно виражена гіпореактивність на ФНТ.
Висновки. У пацієнтів з компенсованою ХІМ відзначалися помірні КР праксису та просторової діяльності, у субкомпенсованій групі ХІМ спостерігалися тяжкі КР з порушенням контролю за діяльністю та праксисом, у пацієнтів з наслідками ІІ відзначалися ознаки судинної деменції. Найбільш значуще зниження показників ІВМР, як інтегрального показника стану ЦА, спостерігається у пацієнтів з ІІ, також значне зниження цього індексу відмічається в субкомпенсованій групі ХІМ, що підтверджує високу вірогідність розвитку ІІ в цій групі пацієнтів
ЗАКОНОДАВЧИЙ БАЗИС І СУЧАСНИЙ СТАН СИСТЕМИ ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ В УКРАЇНІ
Get PDFIntroduction. In Ukraine, the system of human organ and anatomical material transplantation is still developing. The advancement of this process is partly hindered by complex legal issues related to human organ and tissue transplantation. Moreover, the transplantation mechanism is further complicated by the requirements for reporting, medical examinations, and multiple administrative inspections. The current functioning of the transplantation system necessitates a thorough review and critical analysis to facilitate its improvement.
Aim. To study the legal framework and socio-ethical prerequisites for the further development of the transplantation in Ukraine.
Materials and methods. The authors use systematic, comparative, and critical methods, as well as analytical generalization, to describe the current state and legislative prerequisites for the development of the transplantation in Ukraine.
Conclusions. A review of the legal framework and socio-ethical prerequisites for the operation of the human organ and tissue transplantation system in Ukraine has revealed numerous administrative, legislative, and informational gaps that hinder the development of the Ukrainian transplantation. However, there have been recent indications of positive changes. Consequently, there is an urgent need to establish special funds with such primary goal as the financing, technical, and technological re-equipment of healthcare institutions, specifically for the needs of transplantation centres. Equally important is the implementation of various measures to incorporate foreign experience to improve the qualification of medical professionals.Вступ. Нині в Україні система трансплантології органів й анатомічних матеріалів людей знаходиться на стадії становлення. Частково цей процес сповільнюється через складні юридичні аспекти правовідносин у сфері трансплантології органів і тканин людини, а сам механізм трансплантації додатково ускладнюється процесом звітності, медичної експертизи та численних адміністративних перевірок. Наявний стан функціонування системи трансплантології потребує комплексного огляду та критичного аналізу для подальшого її вдосконалення.
Мета. Розглянути нормативно-правовий базис й суспільно-етичні передумови для подальшого розвитку системи трансплантології в Україні.
Матеріали та методи. У статті використано системний, компаративний і критичний методи й аналітичне узагальнення для опису сучасного стану та законодавчих передумов щодо розвитку системи трансплантології в Україні.
Висновки. Огляд нормативно-правового базису й суспільно-етичних передумов діяльності системи з трансплантації органів і тканин людини в Україні виявив, що нині в нашій державі залишається ще чимало адміністративно-законодавчих та інформаційно-просвітницьких прогалин, які так чи інакше гальмують розвиток української системи трансплантології. Проте останнім часом намітилась динаміка позитивних змін. У зв’язку з цим постає нагальна потреба створення спеціальних фондів, ключовою метою яких має стати фінансування та технічне і технологічне переоснащення закладів охорони здоров’я спеціально під потреби центрів трансплантації. Не менш важливим впровадженням є проведення ряду заходів щодо залучення іноземного досвіду для підвищення кваліфікаційного рівня медичних працівників
ОСОБЛИВОСТІ КЛІТИННОГО ЦИКЛУ ГЕПАТОЦИТІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АУТОІМУННОМУ ГЕПАТИТІ НА ТЛІ ЗАСТОСУВАННЯ КРІОЕКСТРАКТІВ ПЛАЦЕНТИ ТА СЕЛЕЗІНКИ, А ТАКОЖ КОНДИЦІОНОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН
Get PDFIntroduction. Autoimmune hepatitis (AIH) is a chronic, relapsing, and remitting immune-mediated inflammatory disease of the liver. The global annual incidence of AIH is 1.4 per 100,000, with a prevalence of 17.4 per 100,000. The liver has a unique ability to regenerate in response to injury. The cell cycle of hepatocytes is a complex process that is tightly regulated by several well-coordinated mechanisms. Given the absence of a "gold standard" for the treatment of AIH, our attention has turned to studying the application of biotechnological preparations that do not contain cells subjected to low temperatures during their production (cryoextracts) or during long-term storage. The object of the study was selected as acellular cryopreserved biological products (ACBPs) of domestic production: cryoextract of placenta (CEP), cryoextract of spleen (CES), and conditioned medium from mesenchymal stem cells (CM-MSC).
Aim. To characterize the effect of cryoextracts from placenta and spleen, as well as the conditioned medium of mesenchymal stem cells, on the cell cycle of hepatocytes in experimental autoimmune hepatitis.
Materials and methods. AIH in rats was modeled by administering a hepatotropic antigenic mixture consisting of Freund’s complete adjuvant and a solution of antigen derived from the homogenate of allogeneic liver. Flow DNA cytometry was performed using a multifunctional flow cytometer "Partec PAS" (Partec, Germany).
Results. It was found that in AIH, there is a statistically significant (p=0.007) decrease in the proportion of hepatocytes in the G0G1 phase of the cell cycle by 12.7%, against a backdrop of an increase in the proportion of cells in the S phase and in the G2M phase by 28.7% (p=0.037) and 13.0% (p=0.3), respectively, compared to the indices of intact rats. These changes in the ratio of hepatocytes across cell cycle phases led to a compensatory increase of 21.7% (p=0.08) in the proliferative index. Against the background of administering the reference preparation Silibor, a statistically significant (p=0.045) decrease in the proportion of hepatocytes with fragmented DNA (SubG0G1) by 18.3% was established compared to untreated animals with AIH. The study of the effect of ACBPs on the cell cycle of hepatocytes in AIH rats showed that in terms of reducing the proportion of cells with fragmented DNA, the investigated biotechnological preparations exceeded the effectiveness of the reference preparation Silibor.
Conclusions. DNA cytometry indicated that the application of ACBPs led to the restoration of AIH-induced disturbances in the cell cycle of hepatocytes. It was established that in terms of the ability to reduce the proportion of hepatocytes with fragmented DNA (SubG0G1), the investigated ACBPs can be ranked by the percentage reduction in the number of hepatocytes with fragmented DNA relative to the indices of rats in the control group as follows: CM-MSC (71.2%; p<0.001) > CEP (50.0%; p<0.001) > CES (45.4%; p<0.001).Вступ. Аутоімунний гепатит (АІГ) – це хронічне рецидивуюче та ремітуюче імуноопосередковане запальне захворювання печінки. Глобальна річна захворюваність на АІГ становить 1,4 на 100 тис., а поширеність – 17,4 на 100 тис. Печінка має унікальну здатність регенерувати у відповідь на пошкодження. Клітинний цикл гепатоцитів є складним процесом, який жорстко регулюється декількома добре налагодженими механізмами. Зважаючи на відсутність «золотого стандарту» у лікуванні АІГ нашу увагу привернуло вивчення застосування біотехнологічних препаратів, які не містять клітин, підданих дії низьких температур при їх отриманні (кріоекстракти) або при тривалому зберіганні. Об’єктом дослідження було обрано безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби (БКБЗ) вітчизняного виробництва – кріоекстракт плаценти (КЕП), кріоекстракт селезінки (КЕС) та кондиціоноване середовище від мезенхімальних стовбурових клітин (КС-МСК).
Мета. Охарактеризувати вплив кріоекстрактів плаценти та селезінки, а також кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин на клітинний цикл гепатоцитів при експериментальному аутоімунному гепатиті.
Матеріали та методи. АІГ у щурів моделювали шляхом введення гепатотропної антигенної суміші, яка складалась з повного ад’юванта Фрейнда та розчину антигену, отриманого з гомогенату алогенної печінки. Протокову ДНК-цитометрію виконували на багатофункціональному проточному цитометрі «Partec PAS» (Partec, Німеччина).
Результати. Встановлено, що при АІГ відбувається статистично вірогідне (р=0,007) зменшення частки гепатоцитів у фазі клітинного циклу G0G1 на 12,7% на тлі зростання частки клітин у фазі S та у фазі G2M відповідно на 28,7% (р=0,037) та 13,0% (р=0,3) відносно показників інтактних щурів. Зазначені зміни у співвідношенні кількості гепатоцитів за фазами клітинного циклу призвели до компенсаторного зростання на 21,7% (р=0,08) проліферативного індексу. На тлі введення референс-препарату силібору встановлено статистично вірогідне (р=0,045) зменшення частки гепатоцитів з фрагментованою ДНК (SubG0G1) на 18,3% відносно показників нелікованих тварин з АІГ. Дослідження впливу БКБЗ на клітинний цикл гепатоцитів щурів з АІГ показало, що за здатністю зменшувати частку клітин з фрагментованою ДНК досліджувані біотехнологічні препарати перевищували за ефективністю референс-препарат силібор.
Висновки. ДНК-цитометрія показала, що застосування БКБЗ призвело до відновлення, індукованих АІГ, порушень клітинного циклу гепатоцитів. Встановлено, що за здатністю зменшувати частку гепатоцитів з фрагментованою ДНК (SubG0G1), досліджувані БКБЗ доцільно розташувати (за % зменшення кількості гепатоцитів з фрагментованою ДНК відносно показників щурів контрольної групи): КС-МСК (71,2%; р˂0,001) ˃ КЕП (50,0%; р˂0,001) ˃ КЕС (45,4%; р˂0,001)
УПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В СУЧАСНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ: ВИХІД ЗА МЕЖІ АКАДЕМІЧНОГО НАВЧАННЯ
No full textIntroduction. The article deals with current issues of preserving and maintaining the mental and physical health of education seekers in today's conditions, including through the implementation of socio-emotional learning in higher education institutions.
Aim. To analyse national and international research on the potential of targeted socio-emotional learning for students to maintain and preserve their health; to identify the relationship between developed socio-emotional skills, students' mental and physical health and their academic performance; to identify socio-emotional learning practices that can be used in the educational process of higher education institutions.
Materials and methods. The methods of systemic and structural-genetic analysis of the concept of socio-emotional development and learning of the personality, the method of generalisation of key empirical data were used. The data were collected through meta-analysis of empirical data from Ukrainian and foreign sources.
Results. The developed emotional intelligence contributes comprehensively to a person. In 2011, a group of researchers conducted a meta-analysis that convincingly demonstrated that in education institutions, where social and emotional skills were developed comprehensively and intensively, there was a decrease in antisocial behaviour and bullying, an increase in prosocial behaviour and improved academic performance. Today, socio-emotional learning is a distinct branch of education that aims to develop emotional intelligence using appropriate educational tools and technologies. Today, the global experience of solving the outlined issue is quite diverse. In recent years, Ukrainian education has also demonstrated an understanding of the importance of developing education seeker’ socio-emotional skills to maintain their physical and mental health.
Conclusions. The ability of Ukrainian higher education to implement SEL in the educational process is quite high, on the other hand, the resources of accredited educational programmes in terms of socio-emotional learning are quite limited; the basis of socio-emotional learning is an attention focus on the the students’ ability to take care of themselves and others in terms of social, emotional and mental health; SEL is a set of interrelated processes based on the principles of empathy for oneself and others, self-help, requiring developed physical literacy and attention; social-emotional learning practices can be introduced into the educational process of all higher education institutions in Ukraine right now, without waiting for corresponding changes in the legal framework.Вступ. У статті розглянуто актуальні питання збереження і підтримки ментального й фізичного здоров’я здобувачів освіти в умовах сьогодення, в тому числі через упровадження соціально-емоційного навчання в закладах вищої освіти.
Мета. Проаналізувати вітчизняні та світові дослідження щодо потенціалу цілеспрямованого соціально-емоційного навчання здобувачів освіти для підтримки та збереження їх здоров’я. Розкрити взаємозв’язок між розвинутими соціально-емоційними навичками, ментальним і фізичним здоров’ям здобувачів освіти та їх академічною успішністю. Виокремити практики соціально-емоційного навчання які можуть використовуватися в освітньому процесі ЗВО.
Матеріали та методи. Використано методи системного та структурно-генетичного аналізу концепції соціально-емоційного розвитку й навчання особистості, метод узагальнення ключових емпіричних даних. Збір даних проведено шляхом метааналізу емпіричних даних вітчизняних та зарубіжних джерел.
Результати. Розвинений емоційний інтелект комплексно формує благополуччя людини. У 2011р. групою дослідників було проведено метааналіз, який переконливо довів, що у закладах освіти, де соціально-емоційні навички розвивались комплексно та інтенсивно, спостерігалося зниження рівня антисоціальної поведінки й булінгу, підвищення рівня просоціальної поведінки й покращення академічної успішності. Соціально-емоційне навчання на сьогодні є самостійним розгалуженим напрямом освіти, що націлений на розвиток емоційного інтелекту за допомогою відповідних освітніх інструментів і технологій. Світовий досвід вирішення окресленого питання на сьогодні є достатньо різноманітним. В останні роки українська освіта так само демонструє розуміння важливості розвитку соціально-емоційних навичок здобувачів освіти для збереження їх фізичного та ментального здоров’я.
Висновки. Здатність української вищої освіти впровадити СЕН в освітній процес є доволі високою, натомість ресурс акредитованих освітніх програм є досить обмеженим в плані соціально-емоційного навчання; в основі соціально-емоційного навчання лежить фокус уваги на умінні студентів турбуватися про себе та інших в розрізі соціального, емоційного та ментального здоров’я; СЕН – це сукупність взаємопов’язаних процесів, які базуються на принципах співпереживання до себе та інших, самозарадництва, потребують розвиненої тілесної грамотності та уважності; практики соціально-емоційного навчання можуть бути впроваджені в освітній процес усіх ЗВО України вже зараз, не чекаючи відповідних змін у нормативно-правовій базі
ПРОГНОЗУВАННЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ ПОКРИВНИХ ТКАНИН ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Get PDFIntroduction. In the clinical practice of a surgeon, an important place is occupied by the process of restoration of integumentary tissues after surgery. Knowledge of the epidemiology of the processes of restoration of covering tissues, risk factors for complications and modern tissue markers for the prediction of pathological regeneration are key to the practice of a modern surgeon.
Aim. Summarize scientific data on the general principles of the course of the regeneration of integumentary tissues in the area of postoperative wounds, causes and variants of the course of pathological regeneration of integumentary tissues after surgical interventions, risk factors complicating recovery processes, prognostic markers of complications of regenerative processes.
Materials and methods. Bibliosemantic, comparative and system analysis method. The literature review was developed on the basis of the analysis of modern literature, the results of randomized studies and meta-analyses devoted to the study of the problem of epidemiology of wound surface regeneration processes and tissue biomarkers for the prediction of pathological repair of covering tissues.
Results. Large-scale scientific studies of the mechanism of wound regeneration have shown that traditional recommendations for determining the reparative potential of a wound based on measuring the erythrocyte sedimentation rate (ESR) and C-reactive protein in the blood do not provide sufficient reliability of the forecast. Instead of existing scientific evidence, the focus has shifted to cytokines, chemokines, and proteases, which have the greatest potential as biomarkers.
Conclusions. The problem of predicting regeneration of covering tissues after surgical interventions remains relevant to this day, as traditional markers of regenerative potential have an insufficient level of reliability. Histological examination of tissue samples with the determination of biomarkers of regeneration has the greatest potential. The following tissue biomarkers are the most studied – β-catenin, c-myc, cathelicidin, keratin 15, ADAM12 (disintegrin and metalloproteinase 12), EGFR (epidermal growth factor receptor), tPA (tissue polypeptide antigen), uPA (urokinase-type plasminogen activator), PAI-1 (plasminogen activator inhibitor-1), TGFβ (transforming growth factor β) I, II, III.Вступ. У клінічній практиці лікаря-хірурга важливе місце займає процес відновлення покривних тканин після оперативного втручання. Знання механізмів відновлення покривних тканин, факторів ризику ускладнень та сучасних тканинних маркерів предикції патологічної регенерації є ключовими для практики сучасного лікаря-хірурга.
Мета роботи. Узагальнити наукові дані щодо загальних принципів перебігу відновлення покривних тканин у ділянці післяопераційних ран, причини та варіанти перебігу патологічної регенерації покривних тканин після хірургічних втручань, фактори ризику, що ускладнюють процеси загоєння, прогностичних маркерів ускладнень регенеративних процесів.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний та метод системного аналізу. Огляд літератури розроблено на підставі даних аналізу сучасної літератури, результатах рандомізованих досліджень та мета-аналізів, присвячених вивченню проблеми епідеміології процесів регенерації ранових поверхонь та тканинних біомаркерів предикції патологічної регенерації покривних тканин.
Результати. Великі наукові дослідження механізму регенерації ран показали, що традиційні рекомендації щодо визначення регенеративного потенціалу рани на підставі вимірювання у крові швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) і С-реактивного білка, не дають достатню достовірність прогнозу. Замість наявних наукових доказів фокус змістився на цитокіни, хемокіни та протеази, які мають найбільший потенціал як біомаркери.
Висновки. Проблема прогнозування патологічної регенерації покривних тканин після оперативних втручань залишається актульною донині, так як традиційні маркери ренегеративного потенціалу мають недостатній рівень достовірності. Найбільший потенціал має гістологічне дослідження зразків тканин з визначенням біомаркерів патологічної регенерації. Найбільш дослдіженими є наступні тканинні біомаркери – β-катенін, c-myc, кателіцидин, кератин 15, ADAM12 (дісінтегрін та металопротеїназа 12), EGFR (рецептор епідермального фактору росту), tPA (тканинний поліпептидний антиген), uPA (активатор плазміногену урокіназного типу), PAI-1 (інгібітор активатору плазміногена-1), TGFβ (трансформуючий фактор росту β) I, II, III
РОЗРОБКА ВІРТУАЛЬНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО АСИСТЕНТА ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
No full textIntroduction. The global transformative changes that the modern world has been undergoing since the beginning of the 21st century have brought mental health to the forefront as one of the most pressing challenges of our time. According to the World Health Organization, approximately 970 million people live with cognitive disorders, with anxiety and depression being the most common, affecting about 264 million individuals (World Health Organization, 2019). As experts conclude, this trend shows a steady increase, which is especially pronounced during wars, pandemics, and natural and man-made disasters. The demand for psychological assistance is evident and, in some cases, grows during post-catastrophic, post-pandemic, and post-traumatic periods. One of the major challenges faced by mental health services is limited access to care. Some of the primary reasons for the lack of access to mental health services include high costs, absence or shortage of service providers, long distances, lack of time, societal stigma, and many other factors. To bridge this gap, many digital intervention services and professional support tools are being developed in mental health care.
Aim. This work aims to provide scientific and methodological justification and practical development of an online platform for the chatbot "Virtual Psychological Assistant," powered by artificial intelligence (AI), to provide psychological assistance to the population during wartime, disasters, and other emergencies.
Materials and methods. The functional capabilities of the online platform "Virtual Psychological Assistant," its operating algorithms, and its effectiveness in supporting users' mental health are considered. Special attention is given to potential risks, such as the spread of misinformation and privacy concerns, as well as proposed measures to mitigate them.
Results. The results of the practical development and pilot application of the AI-based online platform "Virtual Psychological Assistant" are presented, particularly the chatbot for psychological counseling, which was created by a joint working group of scientists from the National Academy of Educational Sciences of Ukraine and the Institute of Artificial Intelligence Problems of the Ministry of Education and Science and the National Academy of Sciences of Ukraine.
Conclusions. The developed AI-powered chatbot is a powerful tool for addressing the mental health issues of the population of Ukraine, making mental health services accessible to all who need them.Вступ. Зважаючи на глобальні трансформаційні зміни, яких сучасний світ зазнає з початку ХХІ століття, проблема ментального здоров’я постає одним з найактуальніших викликів сучасності. За даними ВООЗ, близько 970 мільйонів людей живуть з ментальними розладами, серед яких найбільш поширеними є тривога та депресія, негативні наслідки яких охоплюють близько 264 мільйонів людей (World Health Organization, 2019). Зазначена тенденція, за висновками фахівців, показує стійке зростання. Особливо яскраво це проявляється під час війн, пандемій, природних і техногенних катастроф. Потреби у наданні психологічної допомоги, відчуваються а, у деяких випадках – зростають, у посткатастрофний, постпандемічний, постстресовий періоди. Одна з найбільших проблем служб психічного здоров’я – обмежений доступ до них. Деякі з головних причин відсутності доступу до послуг психічного здоров’я включають високу вартість, відсутність або дефіцит постачальників послуг, великі відстані, брак часу, суспільну стигматизацію та багато інших. Щоб усунути цю прогалину розробляється багато послуг цифрового втручання та надання професійної допомоги у сфері охорони психічного здоров’я.
Мета. Метою роботи є науково-методичне обґрунтування та практичне створення онлайн-платформи для чат-боту «Віртуальний психологічний асистент», що керується штучним інтелектом (ШІ), для надання психологічної допомоги населенню під час воєнних дій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій.
Матеріали та методи. Розглядаються функціональні можливості онлайн-платформи «Віртуальний психологічний асистент», її алгоритми роботи та ефективність у підтримці психологічного здоров’я користувачів. Особливу увагу приділено потенційним ризикам, таким як поширення дезінформації та проблеми з конфіденційністю, а також пропонуються заходи для їх мінімізації.
Результати. Представлені результати практичної розробки та пілотного застосування онлайн-платформи «Віртуальний психологічний асистент» на основі ШІ, зокрема чат-боту «Віртуальний психологічний асистент», який був створений спільною робочою групою науковців Національної академії педагогічних наук України та Інститутом проблем штучного інтелекту МОН і НАН України.
Висновки. Розроблений чат-бот, керований штучним інтелектом, є потужним інструментом для вирішення проблем ментального здоров’я населення України, що робить доступними послуги із психічного здоров’я для всіх, хто їх потребує
ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНИХ ТА ТРИВОЖНО-ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ МОЗКОВИЙ ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFIntroduction. It is now generally recognized that the co-occurrence of cognitive and depressive disorders is highly prevalent. War is associated with constant emotional tension and stress, which causes excessive arousal of the nervous system. This leads to an increased risk of acute cerebrovascular accident and cognitive function.
Aim. To identify the features of cognitive and anxiety-depressive disorders in patients who suffered cerebral ischaemic stroke during martial law by testing using modern scales.
Materials and methods. The total of 50 patients with cerebral ischaemic stroke in the early recovery period of the disease we examined in the Department of Neurology of the ZSMPhU. The median age of the patients was 61 (57; 66) years. There were 27 men (54%) and 23 women (46%). The patients were divided into the main group, which consisted of 25 patients (women (48%), men (52%), median age – 63 (58.5; 67.5) years) who had suffered cerebral ischaemic stroke during martial law; and a comparison group – 25 patients (women (44%), men (56%), median age – 61 (57; 63) years) who had suffered a cerebral ischaemic stroke during peacetime. All patients were evaluated through a comprehensive clinical and neurological examination, with the assessment of cognitive and psycho-emotional impairments using modern scales.
Results. A comparative analysis of the study groups revealed statistically significant differences in the Beck's Depression Inventory and the Patient Health Questionnaire (PHQ-9) (p<0.05). A significant difference in the PHQ-9 scores was determined in the domains of "interest" (p=0.16), "sleep" (p=0.030), "appetite" (p=0.015), "slowed speech" (p=0.02). The correlation analysis of the main group indicators revealed a significant relationship between the NIHSS and mRS scales (p<0.05) and a medium correlation between the MoCA scale and the PHQ-9 (p<0.05).
Conclusions. Patients who had suffered cerebral ischaemic stroke during martial law require early diagnosis of cognitive and affective disorders using modern scales to provide timely qualified medical care and prevent adverse consequences for their lives.Вступ. Сьогодні загальновизнано, що поєднання когнітивних і депресивних розладів є дуже поширеним явищем. Війна пов’язана з постійним емоційним напруженням і стресом, що зумовлює надмірне збудження нервової системи. Це спричиняє підвищення ризику розвитку гострого порушення мозкового кровообігу і зниження когнітивних функцій.
Мета. Виявлення особливостей когнітивних та тривожно-депресивних розладів у хворих, які перенесли мозковий ішемічний інсульт (МІІ) під час воєнного стану, шляхом тестування з використанням сучасних шкал.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 50 пацієнтів з МІІ у ранньому відновному періоді захворювання на кафедрі неврології ЗДМФУ на базі відділення реабілітації КНП «Міська лікарня №6» ЗМР, медіана віку яких становила – 61 (57; 66) роки. Серед обстежених було 27 (54 %) чоловіків та 23 жінки (46 %). Пацієнти були розподілені на основну групу, яка складала 25 хворих (жінок (48 %), чоловіків (52 %) медіана віку – 63 (58,5; 67,5) роки, які перенесли МІІ під час воєнного стану та групу порівняння – 25 пацієнтів (жінок (44 %), чоловіків (56 %), медіана віку – 61 (57; 63) рік), які перенесли МІІ у мирний час. Усім було проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження з оцінкою когнітивних та психоемоційних порушень за допомогою сучасних шкал.
Результати. При проведенні порівняльного аналізу в досліджуваних групах виявлено статистично значущі відмінності за шкалою Бека та опитувальником PHQ‑9 (p<0,05). Достовірна відмінність показників за опитувальником PHQ‑9 визначалась в доменах «зацікавленість» (р=0,16), «сон» (р=0,030), «апетит» (р=0,015), «сповільнення мови» (р=0,02). Під час проведення кореляційного аналізу показників основної групи визначено достовірний зв’язок між шкалою NIHSS та mRS (p<0,05) та середньої сили кореляційний зв’язок між шкалою MоCA та опитувальником (PHQ-9) (p<0,05).
Висновки. Пацієнти, що перенесли МІІ під час воєнного стану потребують ранньої діагностики когнітивних та афективних розладів з використанням сучасних шкал для своєчасного надання їм кваліфікованої лікарської допомоги та запобігання виникнення несприятливих наслідків для їхнього життя
ЛІПОФІБРОМА ШИЙНО-НАДКЛЮЧИЧНОЇ ДІЛЯНКИ. ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
No full textAim. Improving the quality of diagnosis and treatment of patients with lipomas.
Materials and methods. The article presents the case of a patient with a neoplasm of the left cervical-supraclavicular region, painful on palpation, with signs of neurovascular plexus encroachment and manifestations of hemodynamic, neurological, and trophic disorders distal to the neoplasm.
A lipoma is a neoplasm that can appear at any age and have any size and any location. More often these are areas of the body, and a small percentage accounts on the head and neck region. Due to the rare location of this nosological unit in the cervical-supraclavicular region, it makes sense to present each case for a more detailed study.
Results. Lipomas have a low rate of malignancy, slow growth and relatively small size. However, their significant increase and deep location can lead to significant disturbances in the work of internal organs and structures, causing pain, structural, functional and other disorders. The presented case of lipofibroma of rare localization of the cervical-supraclavicular region caused significant disturbances in the work of the neurovascular plexus of the shoulder girdle and upper limb. The large size of the neoplasm caused pain, reduced muscle strength and trophic tissue distal to the neoplasm, caused significant hemodynamic disturbances with congestion, which significantly worsened the patient's quality of life. Because of that, an important decision was to perform surgical intervention with complete removal of the pathological formation.
Conclusions. Having a benign course, lipomas do not require surgical treatment, excluding cases when their presence worsens the quality of life of patients. Management tactics and the method of treatment are determined in each specific case, taking into account all advantages and possible complications. Considering the complexity of the location of deep lipomas and the possibility of damage the internal structures, it is important to entrust surgical interventions only to surgeons with sufficient experience.Мета. Підвищення якості діагностики та лікування пацієнтів з ліпомами.
Матеріали та методи. У статті наведено випадок хворої з новоутворенням лівої шийно-надключичної ділянки, болісним при пальпації, з ознаками ущемлення судинно-нервового сплетіння та проявами гемодинамічних, неврологічних і трофічних розладів дистальніше новоутворення. Пацієнтка була ретельно оглянута та обстежена за допомогою клініко-лабораторних та візуалізаційних методів дослідження.
Ліпома – це новоутворення, яке може з’явитися в будь-якому віці і мати будь-який розмір та будь-яку локалізацію. Частіше це ділянки тіла, і незначний відсоток припадає на ділянку голови та шиї. У зв’язку з рідким розташуванням цієї нозологічної одиниці в шийно-надключичній ділянці, є сенс представляти кожен випадок для більш детального вивчення.
Результати. Ліпоми мають низький рівень злоякісності, повільний ріст і відносно невеликі розміри. Однак їх значне збільшення і глибоке розташування може призвести до значних порушень у роботі внутрішніх органів і структур, що викликає больові, структурні, функціональні та інші порушення.
Представлений випадок ліпофіброми рідкої локалізації шийно-надключиної ділянки викликав суттєві порушення в роботі нервово-судинного сплетіння плечового пояса і верхньої кінцівки. Великий розмір новоутворення викликав больові відчуття, знижував м’язову силу та трофіку тканин дистальніше новоутворення, викликав значні гемодинамічні порушення з застійними явищами, що значно погіршувало якість життя пацієнта. Через те важливим рішенням було провети оперативне втручання з повним видаленням патологічного утворення.
Висновки. Маючи доброякісний перебіг, ліпоми не потребують хірургічного лікування, за винятком випадків, коли їх наявність погіршує якість життя пацієнтів. Тактика ведення і метод лікування визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх переваг і можливих ускладнень. Враховуючи складність розташування глибоких ліпом і можливість пошкодження внутрішніх структур, важливо довіряти оперативні втручання тільки хірургам з достатнім досвідом