Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ІНТЕГРАЦІЮ ІНШОМОВНИХ ДІТЕЙ ДО ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ З ТОЧКИ ЗОРУ СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ
No full textIntroduction. The integration of non-native language children into Czech primary schools is a complex process that requires the coordinated efforts of school management and the entire educational system. This process not only affects the academic performance of students but also plays a significant role in their mental and physical health, social adaptation, and equality within society. From a social medicine perspective, this integration is crucial for ensuring social equality and promoting mental health by reducing social isolation and improving the life prospects of these children.
Aim. The aim of this study is to explore how schools approach the integration of non-native language children in Czech primary schools. It aims to analyze the strategies and methods that have been proven effective and to identify challenges and shortcomings in current practices. Additionally, the study highlights the social and medical aspects of this integration process. This study was conducted as part of the GAJU 101/2022/S project and approved by the ethics committee under 008/2022.
Materials and methods. This research employs a qualitative methodology and is based on semi-structured interviews with 21 primary school principals from the South Bohemian Region of the Czech Republic. The interviews focus on how schools organize and manage the integration process, the types of support provided by schools and external organizations, the strategies used for effective integration, and the challenges encountered by both students and schools. The collected data was analyzed using open coding, which allowed the identification of key themes and patterns related to the integration process.
Results. The findings revealed that integration is highly individualized and depends significantly on student motivation, support from school management, and the broader social environment. Schools implement various integration strategies, including individualized learning plans, additional Czech language lessons, teaching assistants, and psychological support. However, there are considerable disparities in the resources available to schools. While some schools have well-established support systems, others face financial and staffing shortages. The lack of translators and professionals who can provide linguistic and social support further complicates the integration process. A key issue identified in the study is the insufficient material and human resources to ensure effective and high-quality integration.
Conclusions. The integration of non-native language children into Czech schools is a vital social and medical issue that directly impacts social equality and the health of students. Properly organized integration reduces social isolation, positively influencing both the mental and physical well-being. The study underscores the need for flexible, individualized integration approaches that address the specific needs of each student. It also emphasizes the critical role of school management and interdisciplinary collaboration in fostering an inclusive environment. These findings are important for educational policy and practice, as they highlight the necessity for enhanced school support in response to increasing linguistic and cultural diversity in the school system.Вступ. Інтеграція дітей, мова навчання яких не є рідною, до чеських початкових шкіл є складним процесом, що вимагає скоординованих зусиль керівництва шкіл і всієї освітньої системи. Цей процес не тільки впливає на академічну успішність учнів, але й відіграє значну роль у їхньому психічному та фізичному здоров’ї, соціальній адаптації та рівності в суспільстві. З точки зору соціальної медицини, ця інтеграція має вирішальне значення для забезпечення соціальної рівності та зміцнення психічного здоров’я шляхом зменшення соціальної ізоляції та покращення життєвих перспектив цих дітей.
Мета. Метою цього дослідження є вивчення того, як школи підходять до інтеграції дітей з нерідною мовою навчання в чеських початкових школах. Воно спрямоване на аналіз стратегій і методів, які довели свою ефективність, а також на виявлення викликів і недоліків у поточній практиці. Крім того, дослідження висвітлює соціальні та медичні аспекти цього процесу інтеграції. Це дослідження було проведено в рамках проєкту GAJU 101/2022/S і схвалено етичним комітетом під номером 008/2022.
Матеріали та методи. Це дослідження використовує якісну методологію і базується на напівструктурованих інтерв’ю з 21 директором початкової школи з Південночеського регіону Чеської Республіки. Інтерв’ю зосереджені на тому, як школи організовують та керують процесом інтеграції, які види підтримки надають школи та зовнішні організації, які стратегії використовують для ефективної інтеграції, а також на викликах, з якими стикаються як учні, так і школи. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою відкритого кодування, що дозволило виявити ключові теми та закономірності, пов’язані з процесом інтеграції.
Результати. Результати дослідження показали, що інтеграція є дуже індивідуалізованою і значною мірою залежить від мотивації учнів, підтримки з боку керівництва школи та ширшого соціального середовища. Школи впроваджують різні стратегії інтеграції, включаючи індивідуальні навчальні плани, додаткові уроки чеської мови, асистентів вчителів та психологічну підтримку. Однак існують значні розбіжності в ресурсах, доступних школам. У той час як деякі школи мають добре налагоджені системи підтримки, інші стикаються з фінансовими та кадровими проблемами. Брак перекладачів і фахівців, які можуть надати лінгвістичну та соціальну підтримку, ще більше ускладнює процес інтеграції. Ключовою проблемою, виявленою в дослідженні, є недостатність матеріальних і людських ресурсів для забезпечення ефективної та якісної інтеграції.
Висновки. Інтеграція дітей, для яких чеська не є рідною мовою, до чеських шкіл є життєво важливим соціальним і медичним питанням, яке безпосередньо впливає на соціальну рівність і здоров’я учнів. Правильно організована інтеграція зменшує соціальну ізоляцію, позитивно впливаючи як на психічне, так і на фізичне благополуччя учнів. Дослідження підкреслює необхідність гнучких, індивідуалізованих підходів до інтеграції, які враховують специфічні потреби кожного. Воно також підкреслює вирішальну роль шкільного менеджменту та міждисциплінарної співпраці у створенні інклюзивного середовища. Ці висновки є важливими для освітньої політики і практики, оскільки вони підкреслюють необхідність посилення підтримки шкіл у відповідь на зростаюче мовне і культурне розмаїття в шкільній системі
СИСТЕМА ЗГОРТАННЯ КРОВІ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ МІЄЛОЇДНИЙ ЛЕЙКОЗ: ПАТЕРНИ КОМОРБІДНОСТІ
Get PDFIntroduction. Acute myeloid leukemia (AML), the incidence of which has increased in recent decades, is a significant global health problem due to its aggressive behavior and high mortality rates. According to statistics, the 5-year survival rate of patients diagnosed with this disease is only 25-30%. Comorbidity plays a key role in the clinical course of AML.
Aim. To study the dynamics of coagulogram parameters in AML patients with common comorbid conditions: hypertension, type 2 diabetes mellitus, and their combination.
Materials and methods. The parameters of the blood coagulation system were analyzed in AML patients who had comorbidities: arterial hypertension (AH) (n = 30), type 2 diabetes mellitus (DM-2) (n = 30) and the combination of AH and DM-2 (n = 30). Patients of the selected cohorts were prescribed tranexamic acid 500 mg 3 times a day as an antifibrinolytic agent for 10 days. Before treatment, after 7 and 14 days, the following parameters of the blood coagulation system were monitored: fibrinogen concentration and prothrombin index (PTI), prothrombin time and activated partial prothrombin time (aPPT).
Results. Different dynamics of the effect of antifibrinolytic therapy on the functionality of the blood coagulation system were recorded, which may be associated with different scenarios of complex peptide-peptide interactions of the endothelium, the VEGF protein family and platelet receptors both against the background of pathological changes in the vessels in AH and in conditions of DM-2, as well as with the widespread combination of these diseases in a comorbid pattern.
Conclusions. In patients with AML, in the dynamics of observation, depending on the type of comorbidity, after the appointment of tranexamic acid in standard recommended doses, a different positive effect on coagulogram parameters is observed. In the selected cohorts of patients, there was no need for dose adjustment of tranexamic acid or the prescription of additional drugs. Nevertheless, when planning the therapeutic route and assessing the clinical course of the disease, the possible influence of comorbid conditions should be taken into account.Вступ. Гострий мієлоїдний лейкоз, захворюваність на який зросла за останні десятиліття, є значною глобальною проблемою охорони здоров’я через свою агресивну поведінку та високі показники смертності. Згідно з даними статистики, п’ятирічна виживаність пацієнтів із встановленим діагнозом при цьому захворюванні становить лише 25–30%. Одну з ключових ролей у клінічному перебігу гострого мієлоїдного лейкозу відіграє коморбідність.
Мета. Вивчити показники коагулограми в динаміці у хворих на гострий мієлоїдний лейкоз із розповсюдженими коморбідними станами: гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом другого типу та їх поєднанням.
Матеріали та методи. Проаналізовано показники системи згортання крові у хворих на гострий мієлоїдний лейкоз, які мали коморбідність: гіпертонічну хворобу (кількість пацієнтів у групі становила 30 осіб); цукровий діабет другого типу (кількість пацієнтів у групі становила 30 осіб); та поєднання гіпертонічної хвороби і цукрового діабету другого типу (кількість пацієнтів у групі становила 30 осіб). Пацієнтам обраних когорт як антифібринолітичний засіб було призначено транексамову кислоту по 500 мг 3 рази на день упродовж 10 днів. До лікування, а також через 7 та 14 днів здійснювали моніторинг показників системи згортання крові: концентрації фібриногену, протромбінового індексу, протромбінового часу та активованого часткового тромбопластинового часу.
Результати. Зафіксовано різну динаміку впливу антифібринолітичної терапії на функціонування системи згортання крові, що може бути пов’язано з різними сценаріями складних пептидно-пептидних взаємодій ендотелію, сімейства білків судинного ендотеліального фактора росту та рецепторів тромбоцитарної ланки як на тлі патологічних змін у судинах при гіпертонічній хворобі, так і в умовах цукрового діабету другого типу, а також при розповсюдженому поєднанні цих захворювань у коморбідному патерні.
Висновки. У хворих на гострий мієлоїдний лейкоз у динаміці спостереження, залежно від різновиду коморбідності, після призначення транексамової кислоти у стандартних рекомендованих дозах спостерігається різний позитивний вплив на показники коагулограми. В обраних когортах хворих не було потреби у корекції дози транексамової кислоти або у призначенні додаткових препаратів. Тим не менш, при плануванні терапевтичного маршруту та при оцінці клінічного перебігу захворювання слід враховувати можливий вплив коморбідних станів
ВТРАТА СЛУХУ, СПРИЧИНЕНА ШУМОМ, ЯК ПРОФЕСІЙНЕ ТА ЕКОЛОГІЧНО ОБУМОВЛЕНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ
No full textIntroduction. According to the WHO, from 4 to 10 million occupational diseases are registered annually worldwide. The issue of diagnosing, registering and monitoring diseases associated with exposure to high noise levels, toxic substances on the hearing organ is extremely important, given the high risks of exposure to causal agents in certain professions. Acquired hearing loss is one of the most important components of acubarotrauma, and can be diagnosed in the military and representatives of certain professions in the territory of hostilities.
Aim. To analyze the international system of recognition of occupational noise-induced hearing loss (NIHL), to compare the diagnostic criteria with the national ones and to provide recommendations for the adaptation of the national system to international requirements.
Materials and methods. An analytical review of scientific publications was performed using reference databases of scientific libraries PubMed, MEDLINE and text databases of scientific publishing houses PubMed Central, BMJ Group and other reputable databases. Analysis of reporting materials from the State Labor Service of Ukraine, and the International Labor Organization (ILO) was also conducted. The methods of system, comparative and content analysis were used.
Results. About 1000 new cases of occupational NIHL are registered annually in Ukraine. Hearing loss is one of the most important components of acubarotrauma, accounting for 23.7% of injuries among the wounded soldiers. Significant discrepancies have been identified in the system of recognition of occupational NIHL in Ukraine compared to the ILO 2022 Guidance. Ukrainian regulatory documents do not define the characteristics of critical noise levels, the signs of clinical manifestations and diagnostic criteria of the disease. The absence of defined terms for the minimum duration of exposure and maximum latent period makes it difficult to objectify the diagnosis, confirm the etiology of the disease, and leads to distortion of statistical indicators of occupational morbidity.
Conclusions. The system of recognition of occupational NIHL in Ukraine needs to be adapted to the requirements recommended by the ILO. The problem is particularly urgent given the high additional risks of developing the pathology in the military and civilian populations in connection with the war-related injuries.Вступ. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється від 4 до 10 млн професійних захворювань. Питання діагностики, реєстрації та моніторингу захворювань, пов’язаних із впливом високих рівнів шуму та токсичних речовин на орган слуху є надзвичайно важливим, зважаючи на високі ризики впливу етіологічних чинників в певних професіях. Набута втрата слуху є одним з найвагоміших компонентів акубаротравми – найбільш розповсюдженого ушкодження під час бойових дій, і може діагностуватись у військових та представників певних професій на території воєнних дій.
Мета. Проаналізувати міжнародну систему визнання сенсоневральної приглухуватості професійної етіології, порівняти критерії діагностики з вітчизняними, надати рекомендації щодо адаптації вітчизняної системи до міжнародних вимог.
Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз наукових бібліотек PubMed, MEDLINE і текстових баз даних наукових видавництв PubMed Central, BMJ Group та інших авторитетних баз даних. Проведено аналіз звітних матеріалів Державної служби України з питань праці (Держпраці), методичних підходів Міжнародної організації праці (МОП). Використано методи системного, порівняльного та контент аналізу.
Результати. В Україні щорічно реєструється близько 1000 нових випадків професійної втрати слуху, спричиненої впливом шуму. Втрата слуху є одним з найважливіших компонентів акубаротравми, що становить 23,7% травм серед поранених військовослужбовців, які потребують лікування у військових госпіталях. У системі визнання професійної приглухуватості в Україні виявлено значні розбіжності з Керівництвом МОП 2022 року щодо застосування Переліку професійних захворювань (ППЗ). В документах в Україні не описані характеристики критичних рівнів шуму, не узагальнені ознаки клінічних проявів та критерії діагностики захворювання. Відсутність визначених термінів мінімальної тривалості впливу, що викликає професійне захворювання, та максимального латентного періоду ускладнює об’єктивізацію діагнозу, підтвердження етіології захворювання, призводить до викривлення статистичних показників щодо професійної захворюваності.
Висновки. Система визнання професійної СНП в Україні потребує адаптації до Європейських рекомендацій і вимог, рекомендованих МОП. Проблема є особливо актуальною з огляду на високі додаткові ризики розвитку патології у військових і цивільного населення у зв’язку з воєнними діями
ЗВ’ЯЗОК МІЖ ПЛОЩЕЮ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ ДУРАЛЬНОГО МІШКА ЗА ДАНИМИ МРТ ТА ТЯЖКІСТЮ КЛІНІЧНИХ СИМПТОМІВ ПРИ ПОПЕРЕКОВОМУ СТЕНОЗІ ХРЕБТА
No full textIntroduction. The relations between quantitative MRI parameters and the severity of clinical symptoms in lumbar spinal stenosis (LSS) have not been sufficiently studied. Assessing this correlation may help determine the adequacy of the surgical technique being used.
Aim. To investigate the relationship between the dural sac cross-sectional area (DCSA) measured on MRI and the severity of clinical symptoms in lumbar spinal stenosis.
Materials and methods. The cross-sectional area of the dural sac was measured at four levels (upper endplate, disc level, lower endplate, and 2 mm above the upper endplate); the analysis was performed at the most stenotic level. The main clinical indicators used to evaluate the patients’ preoperative condition were as follows: the intensity of pain according to the visual analogue scale (VAS) in the back and lower limb, the Oswestry Disability Index (ODI), and walking distance (m). Both clinical and radiological parameters were statistically analyzed.
Results. The study analyzed data from 28 patients with lumbar spinal stenosis prior to admission to the clinic. The mean age was 43.9±9.5 years. The mean dural sac cross‐sectional area (DCSA), measured on axial T2 images at the most stenotic segment, was 128.6 ± 59.6 mm² (range: 41 to 281 mm²). Pre-operative clinical parameters were: pain intensity on the Visual Analogue Scale (VAS) in the back 5.03±2.4 and in the lower limb 7.03±1.6; Oswestry Disability Index (ODI) 24.8±6.3; walking distance 1,275.6±1,681.72 m. The MRI parameter DCSA (mm²) demonstrated a direct correlation with walking distance (r=0.261; p<0.05). Correlations between DCSA and other clinical parameters were weak or absent; for example, DCSA vs. ODI (pre-operative) yielded r=0.152 (p>0.05).
Conclusions. When comparing most clinical indicators with MRI parameters, a weak or no correlation was observed relative to generally accepted clinical assessments. A statistically significant direct correlation was found only between DCSA and walking distance. Poor MRI findings do not necessarily correspond to poor clinical outcomes in lumbar spinal stenosis; therefore, MRI parameters should play a supplementary role, and excessive reliance on them in the management of lumbar spinal stenosis should be avoided.Вступ. Питання взаємозв’язку між кількісними показниками за даними МРТ та тяжкістю клінічних симптомів при поперековому спінальному стенозі (ПСС) вивчено недостатньо. Оцінка цієї залежності може допомогти визначити адекватність оперативної техніки, що використовується.
Мета. Дослідити взаємозв’язок між площею поперечного перерізу дурального мішка (DCSA) за даними МРТ та тяжкістю клінічних симптомів при поперековому спінальному стенозі.
Матеріали та методи. Площа поперечного перерізу дурального мішка була виміряна на чотирьох рівнях (верхня замикальна пластинка, рівень диску, нижня замикальна пластинка та на 2 мм від верхньої замикальної пластинки); аналіз результатів проводився на максимально стенозованому рівні. Основні клінічні показники, за якими проводився аналіз стану пацієнтів до операції були наступні: інтенсивність больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) у спині та нижній кінцівці, індекс інвалідності Oswestry, дистанція ходьби (м). Клінічні та рентгенологічні параметри були статистично проаналізовані.
Результати. Проаналізовано результати досліджень 28 пацієнтів з поперековим спінальним стенозом до надходження в клініку. Середній вік становив 43,9±9,5 років. Середня DCSA, виміряна на аксіальних зображеннях T2 в найбільш звуженій частині, склала (128,6±59,6) мм2 (в діапазоні від 41 до 281). Інтенсивність больового синдрому за ВАШ складала: (5,03±2,4) у спині та (7,03±1,6) у нижній кінцівці; індекс інвалідності Oswestry – (24,8±6,3); дистанція ходьби – (1275,6±1681,72) м. Оцінка показника МРТ DCSA (мм2) показала пряму кореляцію з ходою та проходженням дистанції на рівні r=0,261 (p<0,05). При порівнянні інших показників кореляція була слабка чи відсутня, відповідно показник МРТ DCSA та Oswestry (до операції) r=0,152 (p>0,05).
Висновки. При порівнянні більшості клінічних показників та параметрів МРТ було відзначено слабку кореляцію або її відсутність порівняно із загальноприйнятими клінічними оцінками, пряма кореляція в достовірних межах виявлена лише між DCSA і дистанцією ходьби. Погані результати МРТ необов’язково означають погані клінічні оцінки ПСС, тому у пацієнтів роль параметрів МРТ повинна бути додатковою і слід уникати надмірної залежності від них при лікуванні поперекового спінального стенозу
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ РАДІОТРИВОЖНИХ СТАНІВ НАСЕЛЕННЯ В ДОКОВІДНИЙ ПЕРІОД
No full textIntroduction. A considerable amount of conflicting reports creates conditions for concern about the effects of radiation on health. The adequacy of the assessment of problems and responses to these challenges depends on the sources used by a person, his culture and education level, as well as the emotional overtone of this assessment.
The aim of the study is to determine dynamic changes in the prevalence and structure of population’s radiation anxiety states under stable social conditions based on a psychological and hygienic assessment.
Materials and methods: In order to research and assess the perception of Kropyvnytskyi residents about the degree and prevalence of radiation anxiety states, a survey was conducted on Facebook and Instagram social networks from February to December 2019 using Google Form. For assessment of dynamic changes in radiation anxiety, data from our own studies in 2014 were used [9]. The questionnaire methodology was based on the principles of the previously tested and patented "Methodology for determining radiation anxiety among the population" and the monograph "Radiation anxiety among the population". Three hundred and twenty four residents of Kropyvnytskyi aged 18 to 73 were included in the study, 155 (47.8%) men and 169 (52.2%) women. The average age of the interviewees (Me (LQ; HQ)) was 27 (20; 33) years old.
Results. A specific psycho-emotional state is developed and maintained at some level in the residents of cities with nuclear power plants – radiation anxiety, which is manifested by a complex of neuropsychological and somato-physiological disorders against the fear of ionizing radiation sources background. At the same time, such a psychogenic effect may not be related to the degree of actual effects of ionizing radiation on human health. It was determined that in 2019, before the COVID-19 pandemic and Russia's full armed aggression against Ukraine, more than 90% of the surveyed residents of Kropyvnytskyi, regardless of gender and age, were concerned about potential radiation pollution of the environment and foodstuffs, medium level of radiation anxiety was in 34,9%, and high level in 14.8% . Low radiation anxiety was detected in 41.4% of respondents, and in 8.9% it was absent.
Conclusions. Over 5 years (from 2014 to 2019), there were noticeable negative changes in the structure of the radiation anxiety states among the surveyed urban residents, namely: the amount of people without signs of radiation anxiety halved (8.9% vs. 16.0%) and respondents with the high level of this psycho-emotional state increased almost four times (14.8% versus 3.9%). The obtained results encourage the authors to future studies of specific radiation anxiety states among the population to clarify their dynamics.Вступ. Значний обсяг суперечливих повідомлень створює умови для занепокоєння щодо впливу радіації на здоров’я. Адекватність оцінки проблем та відповідей на ці виклики залежить від джерел, якими користується людина, її культури і освіти, а також емоційного забарвлення цієї оцінки.
Мета – на підставі психолого-гігієнічної оцінки визначити динамічні зміни поширеності та структури радіотривожних станів населення за сталих соціальних умов.
Матеріали та методи. Для вивчення і оцінки сприйняття жителями м. Кропивницький рівня і поширеності радіотривожних станів було проведено опитування в соціальних мережах з лютого по грудень 2019 року з використанням Google Form. Для оцінки динамічних змін радіотривожності використовували дані власних досліджень, проведених у 2014 році. Методика анкетування базувалась на засадах раніше випробуваної і запатентованої «Методики визначення радіотривожності населення» та монографії «Радіотривожність населення». У дослідженні взяли участь 324 жителів м. Кропивницький віком від 18 до 73 років, з них чоловіків – 155 (47,8%), жінок – 169 (52,2 %). Середній вік опитаних (Ме (LQ; HQ)) – 27 (20; 33) років.
Результати. У мешканців міст з об’єктами ЯПЦ формується та підтримується на тому чи іншому рівні специфічний психоемоційний стан – радіотривожність, що проявляється комплексом нервово-психічних і сомато-фізіологічних розладів на тлі боязні джерел іонізуючої радіації. Разом з цим, такий психогенний ефект може бути не пов’язаний зі ступенем реального впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я людини. Визначено, що станом на 2019 рік, до поширення пандемії COVID-19 та повномасштабної збройної агресії росії проти України, понад 90% опитаних мешканців м. Кропивницький, незалежно від статі та віку, стурбовано ставились до можливого радіаційного забруднення довкілля і продуктів харчування, 34,9% мали середній рівень радіотривожності, 14,8% – високий. Низька радіотривожність виявлена в 41,4% респондентів, а в 8,9% – відсутня.
Висновки. Протягом 5 років (з 2014 до 2019) відбулись помітні негативні зміни у структурі радіотривожних станів опитаних мешканців міста, зокрема: удвічі зменшилась кількість осіб без ознак радіотривожності (8,9% проти 16,0%) та майже вчетверо побільшало респондентів з високим рівнем цього психоемоційного стану (14,8% проти 3,9%). Отримані результати спонукають авторів продовжити дослідження специфічних радіотривожних станів населення з метою з’ясування їх динаміки
МЕДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ В СЛОВАЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ
No full textIntroduction. The diagnosis results of medical literacy levels among different groups of adult population in Slovakia are given in this article. This research was done by the scientists of Pedagogy Department, Philosophy Faculty, Comenius University in Bratislava, together with Ukrainian colleagues.
The aim of research. The objective of the article was aimed at studying the specifics of medical literacy development in European countries and making a comparative research analysis for determining the levels of medical literacy among adult population in Slovakia and Ukraine and making up the recommendations.
Materials and methods. The diagnostic surveying of adults was made according to the modification of European Health Literacy Survey Questionnaire (HLS_EU_Q47), which was offered to the respondents to fill out in the format of a Google form. The methodological approaches used in the study are as follows: andragogical, competency-based, cultural, person-centered, and systems-based.
Results. The majority of the respondents in the European countries were found to have the insufficient level of medical literacy. In Slovakia, the youth aged 18-24 turned out to be more active and conscious of health issues. It was specified that the comprehensive study of medical literacy issues among adults was not carried out in Ukraine at all. Positively estimating the research experience of medical literacy levels among adult population in Slovakia, it is worthwhile to single out the progressive ideas of its implementation in an area of support, maintenance and restoration of health for adults in Ukraine. The recommendations were made up for increasing medical literacy of different groups of adult population at the national and regional levels as well as at the level of healthcare and educational institutions and universities.
Conclusions. The research results of medical literacy among adult population can be recommended to the representatives of governmental institutions, universities, healthcare institutions so as to update legislation, prepare teaching and methodological materials for universities and postgraduate education.Вступ. У статті наведено результати діагностики рівнів медичної грамотності різних категорій дорослого населення Словаччини. Це дослідження було виконано представниками кафедри педагогіки філософського факультету університету Коменського в Братиславі разом з українськими колегами.
Метою дослідження є вивчення особливостей розвитку медичної грамотності в європейських країнах та проведення порівняльного аналізу досліджень з виявлення рівнів медичної грамотності дорослого населення на прикладі Словаччини й України і складання рекомендацій.
Матеріали та методи. Діагностичне опитування дорослих здійснено за модіфікацією European Health Literacy Survey Questionnaire (HLS_EU_Q47), який було запропоновано заповнити респондентам у форматі Google-форми. Методологічними підходами в дослідженні були андрагогічний, компетентнісний, культурологічний, особистісно орієнтований та системний.
Результати. З’ясовано, що більшість респондентів у європейських країнах мають недостатній рівень медичної грамотності. У Словаччині більш активними і та обізнаними в питаннях здоров’я виявилась молодь віком від 18 до 24 років. Встановлено, що в Україні комплексних досліджень з питань медичної грамотності дорослих не було проведено. Позитивно оцінюючи досвід дослідження рівнів медичної грамотності дорослого населення у Словаччини варто виокремити прогресивні ідеї щодо його впровадження в сферу підтримки, збереження і відновлення здоров’я дорослих в Україні. Складено рекомендації з підвищення медичної грамотності різних категорій дорослого населення на державному, регіональному рівнях і рівні інституцій і закладів зі сфери охорони здоров’я та освіти.
Висновки. Результати дослідження рівнів медичної грамотності дорослого населення можуть бути пропоновані представникам сфер державного управління, освіти дорослих, охорони здоров'я з метою оновлення законодавства, оформлення навчально-методичних матеріалів для закладів вищої і післядипломної освіти
ПОРІВНЯННЯ ВПЛИВУ ДВОХ ПРОГРАМ РЕАБІЛІТАЦІЇ НА РУХЛИВІСТЬ ХРЕБТА ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ БОЛЮ У ПАЦІЄНТІВ З ДИСКОПАТІЄЮ ХРЕБТА
Get PDFIntroduction. Approximately 80% of people experience back pain throughout their lives. A common problem of patients with low back pain is a significant limitation of mobility. Rehabilitation programs are usually recommended. Programs should include exercises that build flexibility, endurance, and strength. Kinesiotherapy is complemented by physiotherapy procedures, which are mainly aimed at analgesic and relaxing effects.
The aim of the study was to compare the effect of two rehabilitation programs that differ in the type of kinesiotherapy on the mobility of the lumbar spine and the level of pain intensity in people with L5-S1 segment discopathy.
Materials and methods. The study involved 30 patients undergoing 14 days of rehabilitation treatment. The criterion for dividing the subjects into groups was the method of kinesitherapy. The first group (Gr1) consisted of 15 patients who did gymnastics in the pool twice a day, and the second group (Gr2) consisted of 15 patients who attended therapeutic gymnastics classes in the gym twice a day. The exercises were aimed at improving the range of motion of the spine, strength and endurance of postural muscles. A visual analog scale was used to assess the intensity of pain. The distance between standard anthropometric points in the resting position and in the extreme position of movement was measured to assess the range of spinal movements.
Results. After rehabilitation, the amplitude of movements of the lumbar spine increased in most patients. In Gr1, an increase in the range of forward spinal flexion by 9.2 cm (p = 0.001), rotation to the right by 0.63 cm (p = 0.03), and to the left by 1.33 cm (p = 0.007) was detected. In Gr2, the range of forward flexion increased by 12.6 cm (p = 0.005), left rotation by 0.94 cm (p = 0.035), and right flexion by 1.41 cm (p = 0.002). In the case of other movements, no statistically significant changes were found.
In Gr1, the average pain intensity according to the VAS was 4.9 ± 2.3 points before the start of the physiotherapy program and 3.6 ± 1.7 points after its completion (p = 0.04). In Gr2, the VAS values were 5.1 ± 2.5 points and 3.9 ± 1.8 points, respectively (p = 0.03). The magnitude of changes in pain intensity was similar (-1.3 points and -1.2 points) for both programs.
Conclusions. 1. The applied rehabilitation programs increased the mobility of the lumbar spine and reduced pain in patients with L5-S1 segment discopathy. 2. Both the hydrokinesitherapy program and the gym program were equally effective in increasing the range of motion of the spine and reducing the intensity of pain.Вступ. Приблизно 80% людей стикаються з болями в спині протягом життя. Частою проблемою пацієнтів з болем у попереку є значне обмеження рухливості. Зазвичай рекомендуються програми реабілітації. Програми повинні включати вправи, що формують гнучкість, витривалість і силу. Кінезітерапія доповнюється фізіотерапевтичними процедурами, які в основному спрямовані на знеболюючу та розслаблюючу дію.
Метою дослідження було порівняти вплив двох реабілітаційних програм, що відрізняються типом кінезітерапії, на рухливість поперекового відділу хребта та рівень інтенсивності болю у людей з дископатією L5-S1 сегмента.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів, які перебували на 14-денному реабілітаційному лікуванні. Критерієм для розподілу досліджуваних на групи був метод кінезотерапії. Першу групу (Гр1) склали 15 пацієнтів, які двічі на день займалися гімнастикою в басейні, другу групу (Гр2) склали 15 пацієнтів, які двічі на день відвідували заняття лікувальною гімнастикою в тренажерному залі. Вправи були спрямовані на покращення обсягу рухів хребта, сили та витривалості постуральних м’язів. Для оцінки інтенсивності болю використовували візуально-аналогову шкалу. Для оцінки обсягу рухів хребта вимірювали відстань між стандартними антропометричними точками в положенні спокою та в крайньому положенні руху.
Результати. Після реабілітації у більшості пацієнтів збільшилася амплітуда рухів поперекового відділу хребта. У Гр1 виявлено збільшення діапазону згинання хребта вперед на 9,2 см (р = 0,001), ротації вправо на 0,63 см (р = 0,03), а вліво – на 1,33 см (р = 0,007). У Гр2 діапазон згинання вперед збільшився на 12,6 см (р = 0,005), повороту вліво на 0,94 см (р = 0,035), згинання вправо на 1,41 см (р = 0,002). У випадку інших рухів, статистично значущих змін не виявлено.
У Гр1 середня інтенсивність болю за ВАШ становила 4,9 ± 2,3 бала до початку фізіотерапевтичної програми та 3,6 ± 1,7 бала після її завершення (р = 0,04). У Гр2 значення ВАШ становили відповідно 5,1 ± 2,5 бала та 3,9 ± 1,8 бала (р = 0,03). Величина змін інтенсивності відчутого болю була на схожому рівні (-1,3 бали та -1,2 бали) для обох програм.
Висновки. 1. Застосовані реабілітаційні програми збільшили рухливість поперекового відділу хребта та зменшили больовий синдром у пацієнтів з дископатією L5-S1 сегмента. 2. Як програма гідрокізотерапії, так і програма в тренажерному залі були однаково ефективними для збільшення діапазону рухів хребта та зменшення інтенсивності болю
ПОКАЗНИКИ СИСТЕМ КОАГУЛЯЦІЇ ТА ФІБРИНОЛІЗУ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ З ТА БЕЗ COVID-19 В АНАМНЕЗІ
No full textThe aim. To investigate plasma levels of main coagulation and fibrinolytic factors in MS patients with and without COVID-19 history.
Materials and methods. A total of 127 participants were enrolled in this study, including 97 MS patients and 30 healthy controls (HC). Patients with MS were divided into two groups: MS+Covid group (n=41) – patients with MS, who had a laboratory-verified diagnosis of COVID-19 in the past 3-6-month period and MS group (n=56) – patients with MS, who did not suffer from COVID-19 previously. Determination of plasma levels of prothrombin, plasminogen, tissue-type plasminogen activator (tPA), plasminogen activator inhibitor-1 (PAI-1), protein C (PC), soluble thrombomodulin (TM) was performed by means of enzyme-linked immunosorbent assay. Spectrophotometric techniques were used to determine concentrations of fibrinogen, soluble fibrin monomeric complexes (SFMC) as well as plasminogen activity and inhibitory potential of α-2-antiplasmin.
Results. The MS group was characterized by elevated levels of plasma prothrombin, fibrinogen, D-dimer, SFMC, soluble TM compared to HC, while PC concentration did not differ between MS and HC groups. Plasma plasminogen level as well as plasma level of the potential plasmin activity were significantly decreased in MS patients compared to HC group. The plasma tPA level was significantly reduced while plasma PAI-I level was significantly increased in MS patients compared to HC. Patients of MS group had an increased level of plasma α-2-antiplasmin activity compared with HC group. To note, most of studied parameters did not differ between two MS groups, except protein C, soluble thrombomodulin levels and plasma α-2-antiplasmin activity.
Conclusions. The results of our study showed that MS patients have got altered hemostasis parameters; however, further study is necessary to find out the relationship between particular components of coagulation and fibrinolytic systems and pathophysiology of MS. Additionally, our findings demonstrated that a SARS-CoV-2 infection had a limited effect on hemostasis parameters in MS patients, causing changes in only a few parameters, including thrombomodulin and protein C levels as well as α-2-antiplasmin activity.Мета дослідження. Дослідити рівні основних коагуляційних і фібринолітичних факторів у плазмі крові хворих на РС з та без COVID-19 в анамнезі.
Матеріали та методи. У це дослідження було залучено 127 осіб, у тому числі 97 хворих на РС та 30 здорових донорів, що склали контрольну групу. Пацієнти з РС були розділені на дві підгрупи: група РС+Covid (n=41) – пацієнти з РС, у яких був лабораторно підтверджений діагноз COVID-19 за останні 3-6 місяців та група РС (n=56) – пацієнти з РС, які раніше не хворіли на COVID-19. Визначення в плазмі крові протромбіну, плазміногену, тканинного активатора плазміногену (tPA), інгібітору активатора плазміногену-1 (PAI-1), протеїну С (ПC), розчинного тромбомодуліну (TM) проводили методом імуноферментного аналізу. Спектрофотометричні методи були використані для визначення концентрації фібриногену, розчинних фібринмономерних комплексів (РФМК), а також потенційної активності плазміну та інгібуючого потенціалу α-2-антиплазміну.
Результати. Група РС характеризувалася підвищеними рівнями протромбіну, фібриногену, D-димеру, РФМК, плазмового ТМ, порівняно з групою здорових донорів (ЗД), тоді як концентрація ПC не відрізнялася між групами РС та ЗД. Рівень плазміногену, а також рівень потенційної активності плазміну в плазмі були значно знижені у пацієнтів з РС, порівняно з групою ЗД. Рівень tPA у плазмі був також знижений, тоді як рівень PAI-I, навпаки, підвищений у пацієнтів з РС, порівняно з ЗД. У пацієнтів групи РС спостерігався підвищений рівень активності α-2-антиплазміну, порівняно з групою ЗД. Слід зазначити, що більшість досліджуваних параметрів не відрізнялися між двома підгрупами РС, за винятком протеїну С, рівня розчинного ТМ та активності α-2-антиплазміну в плазмі.
Висновки. Результати нашого дослідження показали, що у хворих на РС змінені показники гемостазу; однак необхідні подальші дослідження, щоб з’ясувати зв’язок між окремими компонентами коагуляційної та фібринолітичної систем і патофізіологією РС. Крім того, наші результати продемонстрували, що інфекція SARS-CoV-2 мала обмежений вплив на параметри гемостазу у пацієнтів з РС, викликаючи зміни лише кількох параметрів, серед них рівні ТМ, протеїну С, а також активність α-2-антиплазміну
НОВА СФЕРА МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗНАНЬ "ЄДИНЕ ЗДОРОВ'Я": НАУКОВА СПРЯМОВАНІСТЬ І ОСВІТНІЙ КОНТЕНТ
Get PDFThe aim of the study. Based on the analysis of the sources of scientific information, scientific and methodical approaches of the "One Health" concept, justify and develop the "One Health" certificate program for training and continuous professional development of specialists in the field of public health in order to solve complex interdisciplinary problems in the health care field.
Materials and methods. The methods of system approach and system analysis, bibliosemantic, historical method, comparative analysis and conceptual modelling were used.
Research results and discussion. Taking into account world experience, the joint efforts of the leading scientific and pedagogical staff of the departments of the Bogomolets National Medical University, certificate program "One Health" was created for the training and re-training of public health specialists, which consists of 5 interrelated content modules: Zooanthroponous and transmissible infectious diseases: new, traditional, imported; Food safety and one health in the "human-animal-plant-environment" system; Contribution to changes in the one health by industrial activity and environmental pollution; Climate changes on planet Earth in the context of impact on one health; The problem of resistance to antimicrobial drugs in the treatment of humans and animals and its consequences. The new educational program is aimed at preserving and strengthening the health of the population (with the joint efforts of health care systems, veterinary medicine, the State Service of Ukraine On Food Safety And Consumer Protection (SSUFSCP), the phytosanitary service and the State Environmental inspectorate of Ukraine).
Conclusions. Training under the certificate program will allow students to learn the concept of "One Health", to form an understanding of the cooperation of WHO, FAO, UNEP and WOAH in the context of "human-animal-plant-environment", aimed at the integration and practical implementation of "One Health" concept on a global, regional and national levels.Мета дослідження. На основі аналізу джерел наукової інформації, наукових та методичних підходів концепції «Єдине здоров'я» обґрунтувати та розробити сертифікатну програму «Єдине здоров’я» для підготовки і безперервного професійного розвитку фахівців в галузі громадського здоров’я з метою вирішення складних міждисциплінарних проблем у галузі охорони здоров'я.
Матеріали та методи. Використані методи системного підходу та системного аналізу, бібліосемантичний, історичний метод, порівняльного аналізу та концептуального моделювання.
Результати дослідження та обговорення. Враховуючи світовий досвід, спільними зусиллями провідних науково-педагогічних працівників Національного медичного університету імені О.О. Богомольця створена сертифікатна програма «Єдине здоров’я» для підготовки та перепідготовки фахівців з громадського здоров’я, яка складається з 5-ти взаємопов’язаних змістових модулів: Зооантропонозні та трансмісивні інфекційні хвороби: нові, традиційні, завозні; Безпека харчових продуктів і єдине здоров’я в системі «людина-тварина-рослина-довкілля»; Внесок у зміни єдиного здоров’я промислової діяльності та забруднень довкілля; Зміни клімату на планеті Земля в контексті впливу на єдине здоров’я; Проблема стійкості до протимікробних препаратів у лікуванні людей і тварин та її наслідки. Нова освітня програма націлена на збереження і зміцнення здоров’я населення (загальними зусиллями системи охорони здоров’я, ветеринарної медицини, Держпродспоживслужби, фітосанітарної служби та Державної екологічної інспекції України).
Висновки. Навчання слухачів за новоствореною сертифікатною програмою сприятиме засвоєнню ідеології «Єдине здоров’я», розвиватиме поняття про співпрацю ВООЗ, ФАО, МЕБ та ЮНЕП у системі «людина-тварина-рослина-довкілля», спрямоване на консолідацію та практичну реалізацію концепції «Єдиного здоров’я» на глобальному, регіональному та національному рівнях
КОМОРБІДНІСТЬ В ОНКОЛОГІЇ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПОШУК ШЛЯХІВ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Get PDFIntroduction. The article is devoted to the current problem of modern oncology – increasing the treatment effectiveness of cancer patients with comorbidities. Comorbidity is accompanied by higher rates of mortality, disability, side effects of treatment, increased use of the patient's body resources, and lower quality of life.
The aim of the study. To develop a method of recurrence prevention after bone lesions resection and bone replacement surgery for malignant primary bone tumors, which would ensure a longer duration of the 1st recurrence-free period in patients with comorbidities.
Materials and methods. The study included a control group consisting of 27 patients who underwent bone replacement surgery after removal of primary malignant tumors of the pelvis and lower extremities. The study group included 25 patients who underwent biomin bone replacement surgery after removal of malignant primary tumors of the pelvic bones and lower limbs, as well as neuropeptide therapy with the drug dalargin.
Results. The obtained data testify to the effectiveness of the proposed method of treatment with the use of dalargin: compaction of the structure of compact and spongy tissues and an increase in their heterogeneity have been established. Under the influence of dalargin, the structure of the interface, characteristic of intact bone tissue, is reorganized, accordingly, the restoration of strength is observed. 12 months after the operation, the bone density in the patients of the main group practically recovered to the values typical for the intact limb (p<0.01). No such recovery was observed in patients of the control group. Within 11 to 23 months, 10 patients of the control group had tumor recurrences. Instead, in the study group, the analysis of the results revealed the following: within 21 months, only 1 patient had a recurrence of the tumor.
Conclusions. Neuropeptide Dalargin helps to increase the duration of the 1st relapse-free period in patients with primary malignant bone tumors with polymorbidity. The proposed treatment method with integration into the therapeutic protocol of the neuropeptide dalargin allows to increase the complex therapy effectiveness and improve the prognosis of the course of the disease.Вступ. Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної онкології – підвищенню ефективності лікування онкологічних хворих з коморбідністю. Коморбідність супроводжується вищими показниками смертності, інвалідності, побічними ефектами лікування, підвищеним використанням ресурсів організму хворого, нижчою якістю життя.
Мета. Розробити спосіб профілактики рецидивування після резекції вогнища та кістково-замісної хірургії при злоякісних первинних пухлинах кісток, який би забезпечував більш довгострокову тривалість 1-го безрецидивного періоду у хворих з коморбідністю.
Матеріали та методи. У дослідження увійшла контрольна група, що складалася з 27 хворих, яким виконано кістково-замісну пластику після видалення первинних злоякісних пухлин кісток тазу та нижніх кінцівок. Група дослідження включала 25 хворих, яким виконано кістково-замісну пластику біоміном після видалення злоякісних первинних пухлин кісток тазу та нижніх кінцівок, а також проведена нейропептидна терапія препаратом даларгін.
Результати. Отримані дані свідчать про ефективність запропонованого способу лікування із застосуванням даларгіну: встановлено ущільнення структури компактної та губчастої тканин та збільшення їх гетерогенності. Під впливом даларгіну реорганізується структура інтерфейсу, характерна для інтактної кісткової тканини, відповідно спостерігається відновлення міцності. Через 12 місяців після операції щільність кістки у хворих основної групи практично відновилася до значень, характерних для інтактної кінцівки (р<0,01). У хворих контрольної групи таке відновлення не спостерігалося. У терміни від 11 до 23 місяців у 10 хворих контрольної групи спостерігалися рецидиви пухлини. Натомість у групі дослідження аналіз результатів виявив наступне: протягом 21 місяця лише у 1 хворого спостерігався рецидив пухлини.
Висновки. Нейропептид Даларгін сприяє збільшенню тривалості 1-го безрецидивного періоду у хворих на первинні злоякісні пухлини кісток з поліморбідністю. Запропонований спосіб лікування з інтеграцією у терапевтичний протокол нейропептиду даларгіну дозволяє підвищити ефективність комплексної терапії та покращити прогноз перебігу захворювання