Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Садиба Білозерських-Кулішів хутір Мотронівка як гніздо культури Поліського краю
No full textIn the article for the first time on the basis of numerous facts one of the most interesting and scientifically important problems of history of literature – the existence in the Polissya of the XIX – beginning of the XXth century of different seats of culture – is revealed. The author makes an attempt to define their many-sidedness and peculiarities, and he also points to the fact of existing breeding grounds of creative intelligentsia: actors,artists, composers,writers.It is to the writers that the author of the article refers the Khutor of Motronivka. In historical succession the author reveals the main three stages of functioning of the country-seat of Motronivka as a breeding ground of culture. The first stage is the period when this country-seat belonged to the family of the Bilozerskys and the process of forming of its members as future representatives of the Ukrainian national and cultural, as well as the civic process of the second half of the XIX-th century, but the author makes an emphasis on the fact that the process of education was not restricted by this family cycle, because some outstanding cultural workers of Ukraine, such as T. Shevchenko, P. Kulish,V. Zabila, M. Bilozersky et al., also took part in it. The second stage of functioning of Motronivka as a breeding ground of culture is connected with the life and creative activity in it of Panteleymon Kulish and Olexandra Bilozirska(known in literature as the writer Hanna Barvinok) and their connection with numerous representatives of Ukrainian culture. The third stage is connected with the activity of Hanna Barvinok in the Khutor of Motronivka after the death of P. Kulish. She managed to preserve the traditions in the khutor as a nest of culture, which fact is testified by her broad connections with representatives of the cultural intellectuals of that time and by her efforts to remain involved in the literary process not only personally but also for P. Kulish, who always was the whole with Ukraine. She tried to keep his memory by publications of his literary works and by setting up a museum named after Panteleymon Kulish.У статті вперше на широкому фактичному матеріалі розкривається одна із цікавих і науково-важливих проблем літературознавства – наявність на Поліссі у ХІХ – на поч. ХХ ст. різних гнізд культури. Автор статті намагається визначити їх багатогранність та специфіку, вказуючи і на наявність садиб представників творчої інтелігенції: акторів, художників, композиторів, письменників. Саме до останньої категорії і відносить автор статті садибу Мотронівка. У статті в історичній послідовності розкриваються основні три етапи функціонування садиби Мотронівка як гнізда культури. Перший етап – це час, коли садиба належала родині Білозерських і коли йшов процес формування її членів як майбутніх представників українського національно-культурного та громадського процесу др. пол. ХІХ ст. Але автор підкреслює, що процес виховання не обмежувався сім’єю, а в ньому брали участь і видатні діячі української культури Т. Шевченко, П. Куліш, В. Забіла, М. Білозерський та ін. Другий етап функціонування Мотронівки як гнізда культури пов’язаний з проживанням та творчою діяльністю в ньому Пантелеймона Куліша та Олександри Білозерської, відомої в літературі як письменниця Ганна Барвінок, і їх зв’язками з численними представниками української культури. Третій етап пов’язаний з діяльністю Ганни Барвінок на хуторі Мотронівка після смерті П. Куліша, яка зуміла зберегти традиції на хуторі як гнізді культури, про що свідчать її широкі зв’язки з представниками української тогочасної культурної інтелігенції, намаганням бути в літературному процесі не лише їй самій, а і П. Кулішеві, який завжди був з Україною. Вона намагалася зберегти його пам’ять через публікацію творів та організацію музею його імені
Текстуальна синонімія як зображально- виражальний засіб художнього мовлення (на прикладі прози Михайла Коцюбинського)
No full textIn the article the specificity of contextual synonymy in fiction, in particular in the works written by Mykhailo Kotsuibynskyi, is observed. Occasional synonyms acquire a novel sounding in the context due to the employment of a huge potential of the figurative use of words. Creative imagination of the artist often requires a construction of such a synonymic situation when a synonymic row goes far beyond the limits of available words or even word combinations, namely, it includes a whole spectrum of emotional and emphatic expressions used for depicting certain social and living conditions, psychological state of the characters, etc. Thus, contextual synonymy is one of the most effective means of speech serving the aesthetic needs of replacement, comparison, contrast and overall emotional and expressive content of the work of fiction. Contextual synonyms express various shades of their general meaning in different word combinations and correlate with the words of several synonymic rows, often quite distant from one another. Juxtaposing words with nonequivalent semantics and dissimilar style, emphasized by figures of speech and tropes, in one synonymic row, makes it possible for the writer to provide the narration with a certain colouring, tone, highlight the most important elements in the process of creating an artistic image in the plane of its ideological and artistic content, as well as convey the subjective assessment of the depicted objects and phenomena. Occasional synonyms, which acquire a new sounding in the context, reflect the specificity of writer’s individual style and make an important stylistic device of his outlook.У статті простежено своєрідність контекстуальної синонімії в художньому мовленні, зокрема на прикладі творчості Михайла Коцюбинського, визначено синонімічну ситуацію, проаналізовано семантико-стилістичні особливості контекстуальних синонімів у прозі письменника, указано на їх комунікативно-прагматичний потенціал, окреслено їх місце в індивідуально-авторській картині світу
Архаїзми в романах С. Скляренка "Святослав", "Володимир"
No full textThe author of the article attempts to reveal the essence of the research concepts: "idiostyle", "passive vocabulary", "obsolete vocabulary", "historicisms", "archaisms"; to analyze the specifics of using archaisms in the novels "Sviatoslav", "Volodymyr" by S. Sklyarenko. Obsolete vocabulary is an issue of constant interest of both national and foreign linguists who study it from the functional side as well as a means of historical stylization in the literary works. Archaic words are widely used by writers, historians, journalists for reflecting the past or for other stylistic purposes. Therefore, the studied layer of vocabulary is a topical linguistic problem, as it allows to trace the processes of language variability, makes it possible to determine the time frame of its evolution, to predict its further development, etc. The lack of the researches that represent the features of archaic vocabulary in the novels by S. Sklyarenko led to the choice of the theme of the article. The author of the article clarifies the specifics of the historical novel. It is proved that obsolete vocabulary is one of its genre-forming features. The linguistic nature of archaisms and historicisms is analyzed and the methods of their introduction into the literary text are determined. On the example of the novels "Sviatoslav", "Volodymyr" by S. Sklyarenko the lexical, lexical and word-forming, lexical and phonetic and phonetic archaisms were analyzed. The comparison of this group of vocabulary with its synonymic neutral one indicates the expressiveness, unusualness and contrast of archaisms. While analyzing the language material it was found out that the archaic vocabulary, introduced mainly to the direct or indirect speech of the characters, rather than to the speech of the author himself, vividly represents the living language of the past, indicating its distance from the modern linguistic norms.У статті здійснено спробу розкрити сутність понять дослідження: "пасивний словниковий запас", "застаріла лексика", "історизми", "архаїзми". Доведено, що застаріла лексика є однією із жанровоутворювальних ознак історичного твору. На прикладі романів С. Скляренка "Святослав", "Володимир" проаналізовано власне лексичні, лексико-словотворчі, лексико-фонетичні архаїзми. Обґрунтовано вплив архаїчної лексики на характерісторичного твору
"Ми пішли на Захід, щоб повернутися на Схід", або Українські перекладачі за кордоном
No full textThe establishment of the Ukrainian state, Ukraine’s relations with other countries, interaction between the Ukrainian culture and other cultures are impossiblewithout translation. Translation acts as a connecting link between languages and cultures, unites peoples, contributes to their mutual understanding, cooperation and mutual enrichment with spiritual values and traditions. During hard times for the Ukrainian state, when its best representatives had to leave their homes and go abroad, the Ukrainian diaspora became a lifeboat for the Ukrainian people and culture. The representatives of the Ukrainian diaspora (poets, writers, literary scholars, critics, etc.) not just published their works abroad but were actively involved in translation practice, translated into Ukrainian, introducing the Ukrainian reader to the best achievements of the world literature, as well as promoted their own literature and culture abroad, translating from the Ukrainian language. The article outlines the major milestones of the life and work of the famous translators, belonging to the Ukrainian diaspora, such as Yurii Klen, Mykhailo Orest, Ihor Kostetsky, Igor Kaczurowskyj, Anna-Halja Horbatsch, Sviatoslav Hordynsky, Yurii Lucky, Oleh Zuievsky, Vira Vovk.Створення Української держави, відносини України з іншими країнами, взаємодія української культури з іншими культурами неможливі без перекладу. Переклад виступає як сполучна ланка між мовами і культурами, об'єднує народи, сприяє їх взаєморозумінню, співпраці і взаємному збагаченню духовними цінностями і традиціями. У важкі часи для Української держави, коли її кращим представникам доводилося залишати свої будинки і виїжджати за кордон, українська діаспора стала рятувальним човном для українського народу і культури. Представники української діаспори (поети, письменники, літературознавці, критики тощо) не тільки публікували свої твори за кордоном, але й активно займалися перекладацькою практикою: перекладали українською мовою, знайомили українського читача з найкращими досягненнями світової літератури, а також просували власну літературу і культуру за кордоном, перекладаючи з української мови. У статті викладено основні віхи життя і діяльності відомих перекладачів, які належать до української діаспори, таких як Юрій Клен, Михайло Орест, Ігор Костецький, Ігор Качуровський, Анна-Галя Горбач, Святослав Гординський, Юрій Луцький, Олег Зуєвський, Віра Вов
Компетентність медіатора та її особливості
No full textThe article addresses the problem of the role of mediation to conflict resolution. In particular, it is noted that in all interpretations the concept of mediation emphasizes the involvement of a third party – the mediator. It is third party that controls the process, facilitates realistic assessment of the situation by the parties to an adequate decision making, reduces emotional tension, and so on. The essence of mediator’s competence is revealed, in particular, it is characterized by a set of knowledge, skills and abilities, and above all personal, intellectual, emotion and motivation features. The definition of the term "mediator’s competence" is presented as a complex of professional knowledge, skills and abilities, as well as the experience of its own activity, allowing to make objective judgments and accurate decisions to conflict settlement. Therefore, preparing specialists for mediator role on the basis of goals, tasks, principles of mediation, it is crucial to form the knowledge, skills and abilities to perform social and legal protection of persons based on knowledge, practical skills of conflictology, law, psychology, jurisprudence, as well as personal characteristics and experience. The levels of mediator competence are analyzed as high, sufficient, satisfactory and low ones. Specific blocks and characteristics of mediator competence are considered. It is found that the choice of methodological tools for the development of mediator’s competence is conditioned by the development of guidelines to provide the ability of a future employee who faces real conflict to perform activities aimed at minimizing destructive forms of conflict and translating social-negative conflicts into social-positive ones.У статті порушено проблему ролі медіації на шляху до вирішення конфліктів. Зокрема, зазначено, що у всіх трактуваннях поняття медіації підкреслюється участь третьої сторони – медіатора. Саме ця третя сторона контролює процес, сприяє реалістичній оцінці ситуації сторонами, прийняттю адекватного рішення, зменшує емоційну напругу тощо. Розкрито суть компетентності медіатора, зокрема з’ясовано, що вона характеризується сукупнiстю знань, умiнь i навичок, а також перш за все особистiсних, iнтелектуальних i емоцiйно-мотивацiйних особливостей.Подано визначення поняття "медіаторська компетентність" як комплекс професiйних знань, умiнь та навичок, а також досвiд власної дiяльностi, щодозволяють виносити об’єктивнi судження i приймати точнi рiшення для врегулювання конфлiкту. Тому, здiйснюючи пiдготовку фахівців до ролi медiатора на основi мети, завдань, принципiв медiацiї, ключовим є сформувати знання, умiння та навички здiйснювати соцiально-правововий захист осiб, що ґрунтуються на знаннях та практичних вмiннях iз дисциплiн конфлiктологiї, права, психологiї, юриспруденцiї, а також особистiсних характеристик та досвiду. Проаналізовано рівні медіаторської компетентності: високий, достатнiй, задовiльний та низький. Розглянуто специфічні блоки та характеристики медіаторської компетентності. З’ясовано, що вибiр методичного iнструментарiю для розвитку медiаторської компетентності обумовлений розвитком установок, навичок i умiнь, що забезпечують здатнiсть майбутнього працiвника в реальному конфлiктi здiйснювати дiяльнiсть, спрямовану на мiнiмiзацiю деструктивних форм конфлiкту i переведення соцiально-негативних конфлiктiв у соцiально-позитивне русло
Діагностика рівня підготовленості китайських студентів магістратури до вокально-викладацької діяльності
No full textThe article covers the issue of improving the quality of Chinese students’ training for vocal instruction in higher educational institutions in Ukraine. The stated issue study is based on the empirical data of foreign master students’ training from China in the South Ukrainian National Pedagogical University name after K. D. Ushynsky.The structure of the considered phenomenon is defined within the unity of adaptive, performing, methodical, professional and practical components. The formation of the mentioned components should ensure future specialists’ successful singing and teaching activity.The diagnostics methods of this phenomenon are the following: observation, conversational interviews, creative tasks and evaluation of their quality by independentexperts, surveys, testing, generalization and comparative analysis, interpretation of the acquired results.The following criteria and characteristics for assessing the level of Chinese students’ preparedness for vocal instruction are singled out: the personality-oriented enrollment criterion, which was studied according to the characteristics of student’s psychological state – anxiety levels, confidence and initiative, communicative activity, and speech adaptability; a phonatory and interpretive criterion with the following characteristics – vocal intonation technique perfection, the ability to independently master poetic musical text of the vocal piece and its adequate stylistic interpretation; professional gnostic criterion, viewed in a relation to musical artistic, psychological and pedagogical, and methodological erudition characteristics; effective and creative criterion with the following characteristics – knowledge of methods for diagnostics and self-assessment of vocal performing activities’ quality, ability to develop students’ phonation singing skills during pedagogical practice; the ability to prepare students for the presentation of artistic content in vocal works.Three levels of Chinese students’ preparedness for vocal instruction are characterized: excellent, satisfactory and unsatisfactory. It has been determined that the readiness of most Chinese students to professional singing activity requires development on the basis of a specifically designed methodology.У статті розглянуто проблему підвищення якості підготовки китайських студентів до викладання вокалу в педагогічних закладах вищої освіти України.Зазначене питання розглядається на прикладі досвіду підготовки китайських студентів магістратури в Південноукраїнському національному педагогічномууніверситеті імені К. Д. Ушинського. Визначено структуру досліджуваного феномену в єдності адаптаційного, виконавського, методичного, фахово-практичного компонентів, сформованість яких має забезпечити успішність вокально-викладацької діяльності майбутніх фахівців.Представлено методи діагностики досліджуваного феномену – спостереження, бесіди-інтерв’ю, творчих завдань та оцінювання якості їх виконання незалеж-ними експертами, анкетування, тестування, узагальнення й порівняльний аналіз отриманих даних; інтерпретовано отримані результати.Обґрунтовано критерії та показники оцінювання рівня підготовленості китайських студентів до викладання вокалу, а саме – особистісно-мобілізаційнийкритерій, який досліджувався за показниками психологічного стану студента – міри його тривожності, впевненості та ініціативності; комунікативноїактивності; мовленнєвої адаптованості; фонаційно-інтерпретаційний критерій з показниками – досконалість техніки вокального інтонування; здатність досамостійного опанування музично-поетичного тексту вокального твору; адекватно-стильова інтерпретація; фахово-гностичний критерій, досліджуваний за показниками музично-мистецької, психолого-педагогічної та методичної ерудованості; результативно-творчий критерій з показниками – володіння методами діагностики та самодіагностики якості вокально-виконавської діяльності; здатність формувати в учнів з педагогічної практики фонаційно-вокальні навички; здатність готувати учнів до втілення художньо-образного змісту вокальних творів.Схарактеризовано три рівні підготовленості китайських студентів до викладання вокалу: високий, задовільний і незадовільний. Встановлено, що підготовленість більшості китайських студентів до вокально-викладацької діяльності потребує вдосконалення на засадах спеціально розробленої методики
Методика формування фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва
No full textThe article studies an issue of developing professional competence in students of artistic and pedagogical universities. The author has listed the key competencies necessary forfuture music teachers. The article clarifies, that professional competence of a future music teacher is the system of special knowledge, skills, abilities, values and personal qualities mastered by students that meet the requirements of professional training within the framework of artistic and pedagogical higher education and provides competent performance of special activity. The studied phenomenon consists of motivational and value, professional and cognitive, professional and activity, reflexive and creative components.According to the author, the formation of the studied phenomenon is a purposeful continuous step-by-step process of personal progressive transformation and improvement,which complies with the requirements of professional music and pedagogical activity.These methods are based on certain pedagogical principles, including regularity and consistency, accessibility, special expediency, motivation, interpersonal interaction and dialogue communication of subjects of the artistic and educational process. Realization of the purpose of the methods is ensured by certain pedagogical conditions. The first condition involves the development of means for creation of the professionally oriented environment in the artistic and educational process; the second pedagogical conditionshould be aimed at increasing the positive professional motivation of students; the third condition is the inclusion of students in self-organization of special education, self-education and self-improvement; organized external teaching influences, which activate the personal professional and progressive changes of students, is the fourth educationalcondition.The author defines the methods at each stage of formation of professional competence of future music teachers (theoretic and adaptation stage, professional and activity stage, professional and creative stage, professional and research stage). The study suggests using some forms and methods at each stage of forming professional competence.
У статті розглянуто проблему формування фахової компетентності студентів мистецько-педагогічних вишів. Уточнено ключові компетенції майбутніх учителів музичного мистецтва. Під фаховою компетентністю майбутнього вчителя музичного мистецтва розуміється освоєна студентом система фахових знань, умінь, здібностей, цінностей та особистісних якостей, яка відповідає вимогам фахової підготовки в межах мистецько-педагогічного вишу і забезпечує компетентне виконання фахової діяльності. Структурними компонентами досліджуваного феномена є: мотиваційно-ціннісний, фахово-когнітивний, фахово-діяльнісний і рефлексивно-творчий.На думку автора, формування досліджуваного феномена – це цілеспрямований поетапний безперервний процес прогресивного особистісного удосконалення йперетворення студентів, що відповідає вимогам музично-педагогічної фахової діяльності.Основою методики є такі педагогічні принципи, як-от: систематичності і послідовності, доступності, фахової доцільності, мотивації, міжособистісної взаємодії та діалогового спілкування суб’єктів художньо-освітнього процесу.Реалізація мети методики забезпечується певними педагогічними умовами: створення фахово-зорієнтованого середовища; актуалізація цінності фахового розвитку; залучення майбутніх учителів музики до самоорганізації фахового навчання, самоосвіти і самовдосконалення; організація зовнішніх викладацьких впливів, які активізують особистісні фахово-прогресивні зміни студентів.У процесі формування фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва виокремлено етапи, зокрема такі, як-от: теоретико-адаптаційний, фахово-діяльнісний, фахово-творчий і фахово-дослідний. На кожному етапі запропоновано використовувати певні форми і методи з метою формування досліджуваного феномена
Емоційна компетентність майбутнього фахівця дошкільної освіти: суть та умови формування
No full textThe article substantiates the essence of emotional competence as an integral characteristic of the personality of a future specialist in preschool education, which is attested by his ability to perceive, differentiate and respond adequately to emotional information; control and regulate emotions (own and other people), block negative; to regulate relations with others, to show empathy to them, ability to put oneself in their place; to understand the motives of their behavior, to use pedagogical reflexion. They acted as criteria for assessing the type of emotional competence of future teachers of pre-school education. Stability, intensity, modality, orientation of emotions and balance of the above manifestations were taken into account. There are four types of emotional competence of the subjects - balanced, individualistic oriented, socially oriented and non-manifested. It has been established that only a quarter of experimental group students are of balanced design type; the remaining three-quarters of the subjects are characterized by an imbalance of dominant signs of emotional competence or the inability to identify outside their internal experiences and indifferent attitudes to processes, events, and situations. This actualized the necessity of organizing a system of educational and educational work aimed at improving self-knowledge, self-regulation and emotional behavior of future specialists in pre-school education. The effectiveness of pedagogical conditions for optimization of educational process, improvement of indicators of cognitive, emotional-value and behavioral components of the investigated phenomenon is developed and determined, which include: promotion of students' awareness of themselves as objects of personal and professional growth; development of the ability to analyze their own positive and negative experiences; Exercise in the ability to independently come out of crisis situations, overcome obstacles to the goal, maintain an emotional balance, maintain a positive state of health; the formation of skills for effective prognosis, regulatory flexibility, manifestation of emotional susceptibility and responsiveness.У статті обґрунтовано сутність емоційної компетентності як інтегральної характеристики особистості майбутнього фахівця дошкільної освіти, яка засвідчується його здатністю сприймати, диференціювати та адекватно реагувати на емоційну інформацію; контролювати та регулювати емоції (власні та інших людей), блокувати негативні; регулювати взаємини з оточуючими людьми, виявляти до них емпатію, уміння поставити себе на їхнє місце; осмислювати мотиви своєї поведінки, використовувати педагогічну рефлексію. Вони виступили критеріями оцінки типу емоційної компетентності майбутніх педагогів дошкільної освіти. Бралися до уваги стабільність, інтенсивність, модальність, спрямованість емоцій та збалансованість вказаних вище проявів. Виділено чотири типи емоційної компетентності досліджуваних – збалансований, індивідуалістично орієнтований, соціально орієнтований та непроявлений. Встановлено, що до збалансованого конструктивного типу відноситься лише чверть студентів експериментальної групи, інші три чверті досліджуваних характеризуються дисбалансом домінантних ознак емоційної компетентності або нездатністю виявляти назовні свої внутрішні переживання та індиферентним ставленням до процесів, подій, ситуацій. Це актуалізувало необхідність організації системи навчальної тавиховної роботи, спрямованої на вдосконалення самопізнання, саморегуляції та емоційної поведінки майбутніх фахівців дошкільної освіти. Розроблено та визначено ефективність педагогічних умов оптимізації освітнього процесу, покращання показників когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового компонентів досліджуваного явища, до яких віднесено: сприяння усвідомленню студентами себе самих як об’єктів особистісного та професійного зростання; розвиток здатності аналізувати власні позитивні та негативні переживання; вправляння в умінні самостійно виходити з кризових ситуацій, долати перешкоди на шляху до мети, зберігати емоційну рівновагу, підтримувати позитивне самопочуття; формування навичок ефективної прогностики, регуляторної гнучкості, прояву емоційної сприйнятливості та чуйності
Сторінки історії бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: роки революції (1917–1920 рр.)
No full textOn the basis of a considerable number of documents, the history of the library of the first on the territory of Ukraine higher pedagogical educational establishment, History and Philology Institute by the count O. Besborodko, in the years of revolution 1917–1920 is highlighted in the article. The activities of the library and its place in the history of the Nizhyn School of Higher Learning and Library Science in Ukraine are revealed.У статті на основі значної документальної бази висвітлено історію становлення та розвитку бібліотеки першого на теренах України вищогопедагогічного навчального закладу – Історико-філологічного інституту князя О. Безбородька в роки революції 1917–1920 рр. Розкривається діяльність бібліотеки та її місце у контексті історії Ніжинської вищої школи та бібліотечної справи в Україні
