Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Система мандатів Ліги Націй – успіх чи невдача?
No full textThe main topic of this article is to analysis the League of Nations mandate system mainly focusing on „B” mandates and an attempt to answer the question whether such system was a success or failure of organization. What is more, research on the topic of mandates will try to show whether today’s unstable situation in Africa resulted, among others, from the activities of the League. The creation of the system in which the states that won the First World War were to progress of poorly developed areas sounds perfect. Undoubtedly, it is creating a better future for indigenous people, however, it is necessary to consider whether the form in which the mandates were able to provide help was appropriate and whether it focused on the development of these areas or even greater use colonizers. For centuries Africa has been used by Europeans as source of natural resources and workforce, the League of Nations plan to improve the transformation of areas colonized in non-sovereign states was a good idea, but you have to remember that the League of Nations survived only to be transformed into United Nations, so it is very short period in relation to the transformation of Africa colonies into independent states.Основним питанням цієї статті є аналіз мандатної системи Ліги Націй, орієнтованої на "В" мандати, а також спроба відповісти на запитання на скільки успішною вона була. Більше того, пропоноване дослідження з проблеми мандатів має на меті показати, чи пов’язана сучасна нестабільна ситуація в Африці з діяльністю Ліги. Створення системи, в якій держави-переможниці у Першій світовій війні мали сприяти розвитку відсталих регіонів, видавалося ідеальною моделлю. Безумовно, це мало створити краще майбутнє для корінних народів, однак, необхідно розглянути, чи була форма, за якою мандати могли надати допомогу, доречною і чи була вона зосереджена на розвитку цих територій чи ще більшою мірою використовувала колонії. Століттями Африка використовувалася європейцями як джерело природних ресурсів і робочої сили. План Ліги Націй щодо посилення трансформації регіонів, колонізованих у несуверенних державах, був гарною ідеєю, але слід пам’ятати, що Ліга Націй трансформувалася в Організацію Об’єднаних Націй. Таким чином, минув дуже короткий проміжок часу в їх відносинах, оскільки африканські колонії перетворилися на незалежні держави
Художні моделі епічного топосу Петербурга в повісті "Музыкант" Т. Шевченка
No full textIn the article the peculiarities of reproduction of Petersburg’s topos are analyzed on the example of the novel "The Musician" by T. Shevchenko. Definition of the concept "topos of the city" is determined, narrative features of creating the prose topos of Petersburg are considered. The specificity of the image of the epic topos of the city through the urban textures is revealed. The locus of the hospital, the garden, the Bolshoi Theater, the room,the institution, the hotel, and the Kazan Cathedral are isolated and interpreted, forming the geopoetic matrix of the city’s topos through the sensual intentions of the hero-musician. It isinvestigated that the author constructs the artistic topos of Petersburg in two spatial models: firstly, as a topos of hopelessness, disbelief, illness and loss of life prospects; and secondly, as a city of a progressive center of culture and art of the empire that promotes the development of the talented youth. The model of the socio-domestic topos is marked by negative intentions, as the city serves as the eater of the fate of a talented person, a topos damaged by the progressive destruction of the search for the truth and the realization of the human possibilities. The model of the geopoetic topos in prose is realized through the reception of the musician surrounding the attributes of the city as a unique center of life in the urban environment and the realization of his requests and needs. The topos of Petersburg is a simulated fragment of the life of the musician’s fate that closely correlates with the author’s intentions. The reproduction of the city’s locus is reduced to a physiological sketch where the certification of the depicted urbanistic reality through the modus of the implicit epistolary recipient serves as a key element.У статті проаналізовано особливості відтворення топосу Петербурга на прикладі повісті "Музыкант" Т. Шевченка. Визначено дефініцію поняття "топос міста", розглянуто наративні особливості творення прозового топосу Петербурга. З’ясовано специфіку зображення епічного топосу міста крізь модуси міського тексту. Виокремлено та інтерпретовано локуси лікарні, саду, Великого театру, кімнати, інституту, трактиру, Казанського собору, що утворюють геопоетичну матрицю топосу міста крізь чуттєві інтенції героя-музиканта. Досліджено художні моделі топосу Петербурга як міста втрати життєвих перспектив та як прогресивного осередку розвитку творчої особистості
Емотивно-оцінний потенціал просторічної лексики в ідіолекті Олександра Довженка
No full textThe article is devoted to the peculiarities of verbalization of the emotional and estimating potential of spatial lexemes in the process of researching Alexander Dovzhenko`s artistic speech. The main approaches of investigating the common language are considered. Three key ways of analysis of spatial lexemes are destinguished: genetic-historical, normative and stylistic. The emphasis is focused on the criteria for the allocation of spatial vocabulary among other language phenomena. The main content of the study is an indepth analysis of the functional-stylistic features of extra-normative linguistic phenomena of Oleksandr Dovzhenko`s idiolect. Among non-normative speech phenomena, we distinguish phonetic modifications of the words, spooky words with a negative emotional estimation, vernacular phraseological units, expressive verbs, spatial nicknames and surzhik. The sphere of functioning of the studied vocabulary is monologue and dialogical speech of characters.Статтю присвячено особливостям вербалізації емотивно-оцінного потенціалу просторічних лексем на різних мовних рівнях у процесі дослідження художнього мовлення Олександра Довженка. Розглядаються основні підходи до вивчення просторіччя. Виділяємо три ключові шляхи аналізу просторічної лексики: генетико-історичний, нормативний та стилістичний. Акцентується увага на критеріях виділення просторічної лексики з-поміж інших мовних явищ. Основний зміст дослідження полягає в поглибленому аналізі функціонально-стилістичних особливостей позанормативних лінгвістичних явищ у мовотворчості Олександра Довженка. Серед позанормативних мовних явищ виділяємо фонетичні модифікації слів, лайливі слова з негативною емотивною оцінкою, просторічні фразеологічні одиниці, експресивні дієслова, просторічні прізвиська та суржик. Сферою функціонування досліджуваної лексики є монологічне та діалогічне мовлення персонажів
Вербалізація ідеї ексклюзивності у текстах рубрики "Бі-Бі-Сі подорожі"
No full textThe article explores lexical, lexical-grammatical and grammatical means of verbalizing the idea of exclusiveness in BBC Travel texts. Defining exclusivenessas the state of being available to a limited group of people due to their privileged status or because of high cost of a product, the analysis of 60 BBC Travel articles suggests that the choice of linguistic means is delimited by the destination the authors describe: Europe, America, Asia, Africa or Middle East. The results of the analysis demonstrate that describing Europe the authors focus on its history, art and attractions, America is marked by its feel-good factors, Africa and Middle East are presented as exclusive due to their nature and authentic culture, and destinations in Asia are famous for their pristine nature and urbanization. The paper proves that the use of linguistic means is constrained by the topic and genre of discourse.У статті розглядаються лексичні, лексико-граматичні та граматичні засоби вербалізації ідеї ексклюзивності у текстах рубрики "Бі-Бі-Сі подорожі". Визначаючи ексклюзивність як доступність певних товарів чи послуг для обмеженої групи людей через їхній привілейований статус або через високу вартість продуктів, аналіз 60 статей доводить, що вибір мовних засобів зумовлений напрямками подорожей, які описують автори: Європа, Америка, Азія, Африка або Близький Схід. Результати аналізу демонструють, що, зображаючи Європу, автори роблять акцент на її історії, мистецтві та визначних пам’ятках, Америка зображена як країна комфорту і задоволення, Африка та Близький Схід представлені ексклюзивними завдяки своїй природі та автентичній культурі, а місця в Азії славляться тим, що стрімкі темпи урбанізації не зашкодили її первозданній природі. Доведено, що використання лінгвістичних засобів обмежується темою та жанром дискурсу
Інноваційні технології в соціальній роботі з неповнолітніми засудженими у постпенітенціарний період
No full textThe actuality of the article is based on the necessity to pay attention of the society to the re-socialization period of the minors who had problems with the law and spent time in prison. Aiming that theoretical and practical aspects of innovative social work technologies with such clients are described in the article. Main principles of social consultancy principles are theoretically described as well as their stages and targets of each stage, tasks and control methods The article delineates social consultancy functions during re-socialization of minors – transferring of social rules, values and representations of optimal behavioral patterns and ways of activities, formation of social adequate idea of clients` needs and ways tosatisfy them without breaking the law. During this process special place is taken by forming of minor`s self-control while realizing of new ways and values in common life. You can also find practical materials which are important while realization of social consultancy as a type of social help for minors who come back from prison. Ways of usage of such methods as coaching, facilitation as part of specialist activity and "Fishbone" technology are grounded.У статті теоретично обґрунтовано використання інноваційних технологій сучасної соціальної роботи з неповнолітніми, які повертаються з місць позбавлення волі. Визначено зміст, форми і методи соціального консультування як інноваційної технології соціально-педагогічної моделі соціальної роботи з молодими людьми, які мали проблеми із законом і відбули покарання у відповідних установах пенітенціарної системи. Теоретично обґрунтовано основні принципи здійснення процесу соціального консультування, етапи і цілі кожного етапу консультування, завдання і методи контролю за їх виконанням. Визначено функції соціального консультування в ресоціалізації неповнолітніх – передача суспільно схвальних норм, цінностей та уявлень про оптимальні моделі поведінки і способи діяльності, формування у клієнта соціально-адекватних уявлень про свої потреби і можливості їх задовольнити, не порушуючи закони суспільства, формування здатності до самоконтролю за реалізацією нових норм і цінностей у повсякденному житті. Охарактеризовано сучасні форми і методи здійснення соціального консультування як виду соціальної допомоги неповнолітнім, які повертаються з місць позбавлення волі. Окреслено шляхи використання методу коучингу, фасилітацію як складову діяльності фахівця та технологію "Fishbone"
Психологічні та творчі аспекти роботи концертмейстера в процесі диригентсько-хорової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва
No full textThe article examines the process of concertmaster professional work in higher education institutions in choral conducting classes, explores the peculiarity of the concertmaster professional activity within the discipline, which is the leading in the conducting-choral education system, systematized and specified the concertmaster professional requirements in the musical-pedagogical process, generalized and formulated psychological and creative aspects of the concertmaster’s work; the concept of professional concertmaster’work is proposed in the conditions of work in higher education institutions at the classes of choral conducting. In the choir conductor training system, the artistic and pedagogical efficiency of the classes is created by the efforts of two people – a teacher and a concertmaster. Despite the apparent unity, interpenetration and the organic continuity of each individuals work, their official status is significantly different: the teacher is always considered the main, leading person in the educational process, and concertmasters, according to the staffing schedule, belong to the so-called "teaching and support staff". Such the official definition puts them in a minor position. We will try to prove the principle error of this point of view in this article. Consequently, the problem of this work is the contradiction between the concertmaster official status and the real functions of his professional activities. Bythe content of his work, he is a full complement of the creative and pedagogical process, while the statute of "support" staff creates an incorrect orientation and causes some underestimation of the concertmaster’s work. The actual content of the teacher-concertmaster work and the truth of the significance of his activity in the system of conducting-choral education are still notsufficiently recognized at the official level. Therefore, the purpose of this work is to substantiate the true value of the concertmaster activity in the musical-pedagogical process and to form the concept of the concertmaster professional work in the modern musical-pedagogical process. The subject of the work is related directly to everyday pedagogical practice and it is stipulated. That’s why, the practical significance of the work is obvious and does not require additional explanations.У статті розглянуто процес професійної роботи концертмейстера в закладах вищої освіти на заняттях з хорового диригування, досліджено своєрідність професійної діяльності концертмейстера в межах навчальної дисципліни, яка є провідною в системі диригентсько-хорової освіти, систематизовано і конкретизовано професійні вимоги до концертмейстера у музично-педагогічномупроцесі, узагальнено і сформульовано психологічні та творчі аспекти роботи концертмейстера, запропоновано концепцію професійної діяльності концертмейстера в умовах роботи у закладах вищої освіти на заняттях з хорового диригування. В системі підготовки хорового диригента художня і педагогічна ефективність занять створюється зусиллями двох людей – викладача і концертмейстера.Незважаючи на уявну єдність, взаємопроникнення і органічну нерозривність роботи кожної з цих осіб, їх офіційний статус істотно відрізняється: педагог завжди вважається головною, провідною персоною в навчальному процесі, а концертмейстери, згідно штатного розкладу, відносяться до так званого "навчально-допоміжного персоналу". Таке офіційне визначення ставить їх у другорядне становище. В даній статті ми спробуємо довести принципову помилковість такої точки зору.Отже, проблемою даної роботи є суперечність між офіційним статусом концертмейстера і реальними функціями його професійної діяльності. За змістом своєї роботи він є повноправним співучасником творчого і педагогічного процесу, тоді як статут "допоміжного" персоналу створює невірну орієнтацію і викликає певну недооцінку роботи концертмейстерів. Реальний зміст роботи педагога-концертмейстера та істинна значущість його діяльності в системі диригентсько-хорової освіти досі залишаються недостатньо визнаними на офіційному рівні. Тому мета цієї роботи полягає в тому, щоб обґрунтувати дійсне значення концертмейстерської діяльності у музично-педагогічному процесі і сформувати концепцію професійної роботи концертмейстера у сучасному музично-педагогічному процесі. Тематика роботи безпосередньо пов’язана з повсякденною педагогічною практикою і нею же обумовлюється. Тому практична значущість роботи є очевидною і додаткових пояснень не потребує
Феномен професійної рефлексії в контексті вокальної підготовки майбутніх учителів музики
No full textThe article defines the concept of professional reflection of future music teacher and peculiarities of its formation in students in the process of vocal training. Reflection isregarded as an acmeological strategy of forming one’s performing and pedagogical self-concept, which contains the unique features of psychological integration into a work of musical, its artistic and aesthetic comprehension and technical embodiment of its content. Professional reflection of a music teacher includes stating, understanding, evaluating and correcting one’s own musical perception. The author describes reflexive approach as a theoretical and methodological basis of vocal training pedagogical universities. Reflexive approach to vocal training of future music teachers, as well as the corresponding pedagogical principles, contributes to thepurposeful formation of reflexive abilities, reflexive thinking and reflexive subject position in students with the aim for them to understand themselves and comprehend artistic matter of musical art. Further research will be focused on the issue of forming professional reflection in the process of vocal training of future music teachers.Стаття присвячена визначенню сутності професійної рефлексії майбутнього вчителя музичного мистецтва і особливостям її формування у студентів впроцесі вокальної підготовки. Рефлексія розглядається як акмеологічна стратегія формування власної виконавсько-педагогічної Я-концепції, яка вміщуєв себе унікальні особливості психологічного проникнення в музичний твір, художньо-естетичного його осягнення і техніко-виконавського втілення йогозмісту. Професійна рефлексія вчителя музики включає в себе фіксацію, усвідомлення, оцінку і корекцію власного музичного сприйняття, мислення, фізичних дійі художніх засобів виразності, що використовуються в кожен момент часу. Розглянуто рефлексивний підхід як теоретико-методологічне підґрунтя вокальної підготовки студентів у педагогічних закладах вищої освіти. Рефлексивний підхід до вокальної підготовки майбутніх вчителів музики, а також відповідні йому педагогічні принципи сприяють цілеспрямованому формуванню у студентів рефлексивних здібностей, рефлексивного мислення, рефлексивної суб’єктної позиції з метою пізнання себе й осягнення художньо-образного наповнення музичного мистецтва. Подальші наукові дослідження будуть присвяченіпроблемі формування професійної рефлексії в процесі вокальної підготовки майбутніх учителів
Просвітницька спрямованість вокальної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва
No full textThe article presents modern scientific approaches and principles of forming a creative personality of the future teacher of music. On the basis of the systematic analysis ofacademic literature, it is determined that the main feature of a creative personality is the individual psychological peculiarities that correspond to the requirements of creative process and its successful implementation. Therefore, the leading task for higher pedagogical educational institutions is the formation of the students’ professional competencies, which manifest themselves in their ability to think originally, express their thoughts, and find extraordinary solutions in difficult situations. In this connection, it is noted that the development of a creative individuality is a systematic quality that integrates various components of its functioning in musical and pedagogical activities. It is based on existential, humane, aesthetic, and cultural scientific approaches, since it lies precisely in the aspects of the identified phenomenon that they influence the dynamics of its development in the process of professional education. Formation of a creative personality of the future teacher of music should also presuppose the principles of cultural and musical orientation of the educational process in the piano class; ensuring continuity of artistic and creative development of students during studying; stimulating their own artistic and creative activity and autonomy, unity of potential and relevant in the development of creative individuality of students. Organized in this way, learning becomes a process of self-determination, free self-realization and continuous self-development of the student, manifested in various forms of their work. It is emphasized that the abovementioned learning process should be based on Ukrainian national artistic heritage, the theoretical foundations of Ukrainian pedagogy, as well as studying the experience of past generations of artists.У статті висвітлюються питання вокальної підготовки майбутніх вчителів музики з точки зору їх значущості для активізації просвітницької ролі шкільних занять з музики. Обґрунтовано думку, згідно з якою сукупність всіх видів діяльності, до яких залучаються учні на уроках музичного мистецтва, має слугувати ідеї просвітництва школярів та пронизувати весь музично-освітній процес, впливаючи на стиль педагогічного спілкування, добір музичного матеріалу, методів включення школярів у різні види діяльності і тим самим сприяти їхньому вихованню як освічених шанувальників музики.Мета статті – аналіз типових видів вокально-навчальної діяльності та активізації пізнавальної діяльності студентів на заняттях з постановки голосу, спрямованих на посилення музично-просвітницької ролі уроків музики.Розглядаються різні аспекти вокально-навчальної діяльності студентів: художньо-виконавська, фонаційно-технологічна, творча, методична. Володіння навичками вокального виконавства розглядається як фактор, що уможливлює виконавську та вербальну презентацію вокальних творів на уроці і розвиток ушколярів навичок музичного сприйняття; як необхідний компонент вокально-методичної підготовки майбутніх фахівців, спрямований на формування вшколярів здатності до виразного співу та вокальної імпровізації; як засобу опосередкованого впливу на оволодіння інструментальними формами музикування та виконання шкільних пісень під власний акомпанемент.Розкрито роль міждисциплінарної інтеграції в залученні школярів до музичної творчості – інтерпретації пісенного репертуару та вокальної імпровізації
Організація спільної діяльності викладачів та студентів у процесі підготовки мистецько-творчих проектів
No full textThe article outlines principal directions in preparation of culture projects by future music teachers during their studies at Taras Shevchenko National University "Chernihiv Colehium". The author presents some academic views on the essence of such concepts as "project" and "project activity". Applying the project method in the study of academic disciplines is described as one which allows all students to identify their own abilities in accordance with their interests, gain practical experience in the particular field, promote self-realization, and also supports interest in studying in the chosen subject area. In future music teachers training at Taras Shevchenko National University "Chernihiv colehium", the directions following in creating culture projects are as follows. The first one provides the involvement of students in the project activity, aimed at mastering specific training material. The next one stipulates the preparation of individual projects, aimed at helping students express themselves, their scriptwriting and directing skills, and their own vision. Another direction is connected with the participation of students and teachers in concerts. This direction helps to identify creative abilities of future teachers in the following areas: scriptwriting, casting, production of performances (individual or group). The next one characterizes vocational guidance work, which covers, in addition to traditional concert performances in secondary schools, such forms of work as: flash mobs held at schools, organizing games with students, making trainings for students.It is important to organize joint activities for teachers and students when creating these projects. Their features are: the teacher’s own example, generating an atmosphere of trust and partnership, support for initiatives by future music teachers.Стаття присвячена розгляду основних напрямків підготовки мистецько-творчих проектів майбутніми учителями музичного мистецтва в умовах освітнього процесу Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. Висвітлено погляди вчених на сутність таких понять, як "проєкт", "проєктна діяльність". Підкреслюється значущість застосування методу проєктів у вивченні навчальних дисциплін, який дозволяє кожному студенту виявити власні здібності відповідно до інтересів, набути практичного досвіду у певній сфері, сприяє самореалізації, а також підтримує інтерес до навчання в обраній спеціальності.В умовах процесу підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва НУЧК імені Т. Г. Шевченка визначено основні напрямки створення мистецько-творчих проєктів. Перший передбачає залучення студентів до проєктної діяльності, спрямованої на освоєння конкретного навчального матеріалу. Наступний передбачає підготовку індивідуальних мистецько-творчих проєктів, метою яких є самовираження студентів, вияв їхніх сценарно-режисерських здібностей та власного режисерського бачення. Ще один напрямок пов’язується з участю студентів та викладачів у концертних програмах. Цей напрямок дозволяє виявити творчі здібності майбутніх учителів у таких сферах: розробка сценарію, підбір виконавців, створення окремих виконавських номерів (індивідуальних чи ансамблевих). Наступний – характеризує профорієнтаційну роботу, що охоплює, окрім традиційних концертних виступів у ЗСО й такі форми роботи як: проведення флеш-мобів серед шкіл, організацію ігор з учнями, розробкутренінгів для учнівської молоді.Важливими є організація спільної діяльності викладачів і студентів при створенні означених проєктів. Її особливостями є: власний приклад викладача, створення атмосфери довіри, партнерські стосунки, підтримка ініціатив майбутніх учителів музичного мистецтва
Ритміко-синтаксична організація оповідання Пантелеймона Куліша "Гордовита пара"
No full textThe article focuses on the rhythmic and syntactic aspect of the narrator’s linguistic representation in the story-ballad "The Proud Couple" by P. Kulish. It is found out that therhythmic and intonational parameters of the text are a clear marker of the individual stylistic originality of the writer in general and his fictional work in particular. They determine the recognizability of the author’s style, form the emotional and evaluative tonality of speech, ensure the unity of form and content. The use of folkloric artistic principles and genre and stylistic means contributed to the fact that the analyzed narrative is written in the form of a folk story and architectonically implements the template of the embedded composition. The content and emotional and evaluative vector of the story is set by the narrator, whose specificity is revealed in the analyzed text in the synthesis of the narrator and the story-teller, which is explicated by the grammatical forms of the 1st and 3rd person singular, from which the whole imaginary world of the story is represented. The text demonstrates a systematically organized rhythmic and intonational system of the message-narration delivered by the folk narrator with all the emotional and evaluative nuances, subjective modality, dialogism, colloquial ornamentation, embodied syntactic means that affect the psychology of readers’ perception. Constructions with imperative and interrogative modality, word order, direct address, parenthetic and inserted components, inseparable structures, complex sentences with expressive colloquial colouring, means ofconveying someone else’s speech, amplification, syntactic parallelism, etc. contribute to the explication of rhythmic and syntactic expressiveness. The narrator’s voice penetrates thetext and, in cases of plot tension, by commenting on events it forms an intermittent course of thought, evaluates, approves, warns, tells about an unexpected plot twist, sets it a newvector of development. The rhythmic and syntactic structure of the text of P. Kulish’s story gives an opportunity to look into the inner world of the narrator, to observe the movement of his thoughts and the emotional and evaluative sphere.У статті проаналізовано ритміко-синтаксичні засоби мовної репрезентації наратора в оповіданні П. Куліша "Гордовита пара", яке демонструє системно організований ритміко-інтонаційний лад розповіді з вуст народного оповідача з емоційно-оцінними нюансами, діалогізмом, розмовною орнаментикою. З’ясовано, що експлікації ритміко-синтаксичної виразності сприяють конструкції зі спонукальною та питальною модальністю, порядок слів, звертання, вставні та вставлені компоненти, нечленовані, складні речення з виразним усно-розмовним колоритом, засоби передачі чужого мовлення, ампліфікація, синтаксичний паралелізм тощо