Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Регіональні аспекти української прози доби романтизму
No full textThe first half of the 19th century is the period of formation of new Ukrainian literature as a whole and the prose genre in particular. This was the Romantic era, which was not a homogenous movement in Ukrainian literature and integrated elements of sentimentalism, romanticism itself, and realism. Literary works of that period were mainly focused on oral literature, especially the prose which literally "grew" out of the folk narrative, and thus is related to a particular region, which is easily recognizable in the texts. In this context, such names as M.Hohol, H.Kvitka-Osnovianenko, O.Storozhenko, Hanna Barvinok, P.Kulish and many others as well as their works are worth mentioning. Among the main criteria, which identify the association with a certain region, there are the following three ones: 1) the story arc in which the main emphasis is made on paroemiac phraseological units; 2) descriptions that are clearly related to a certain area: landscapes, villages, yards, house interior (topoekphrasis); 3) detailed, ethnographically accurate portraits of characters (antropoekphrasis). Different language aspect of fictional prose in the Romantic era either have been rigorously studied or, in case with regional studies, require a separate research. As for the description of a locality, or a particular space and portraits, they deserve close attention and are the subject of this study. They take a prominent place in the story arc of the works of this period, concurrently depicting the local tradition, the dominating style and movement in the literature, as well as the author’s style, defining by this not only regional ties of this prose but also the degree of its "fictionality".Перша половина ХІХ століття – час становлення нової української літератури загалом та жанру прози зокрема. У творах цього часу можемо простежити чітку апеляцію до локальної місцевості проживання зображених героїв. Актуалізовано важливість дослідницьких студій в розвитку регіональних напрямків гуманітарної науки, осібно в літературі, що є естетично-художнім відображенням дійсності. Розкрито формування іншоїестетичної системи як потреби нового освоєння й осмислення дійсності в період романтизму, яка, поєднавши елементи різних напрямів (сентименталізм, власне романтизм, реалізм), постала як органічна стильова цілість, заглиблена у культурну традицію народу. Проаналізовано окремі твори літературної прози доби романтизму на предмет її прив’язаності до конкретного регіону та визначено головні ознаки такої ідентифікаціїхудожнього твору в контексті локальної місцевості. Визначено стилістичну близькість прозових творів доби романтизму до народного зразка. Охарактеризовано їх авторський компонент, синтезовану цілісність останнього, що впливає на їх сприйняття. Доведено належність стилю їх описів як від пануючих стилю та напряму в літературі, так і від індивідуального стилю автора. Виокремлено в низці головних критеріїв, на основі яких помітними є асоціації з конкретним регіоном, три: 1) мовна канва твору; 2) описи, чітко прив’язані до конкретної місцевості; 3) детальні, етнографічно точні портрети героїв (антропоекфразиси). Проаналізовано описові фрагменти прозових творів, що містять елемент регіональної прив’язаності до конкретної місцевості: "Вечори на хуторі біля Диканьки" М. Гоголя, асоціювання з Полтавщиною, Г. Квітки-Основ’яненка – із Слобожанщиною, Ганни Барвінок та П. Куліша – із Чернігівщиною, Київщиною. Мовленнєві аспекти художньої прози доби романтизму наразі достатньо досліджені або (в плані регіоналістики) заслуговують на окрему студію. Що ж стосується описів місцевості чи конкретного простору, то вони заслуговують на особливу увагу, тому й стали предметом дослідження у цій статті
Політико-ідеологічні передумови формування груп низових активістів як виконавців Голодомору-геноциду
No full textIn the article, the political and ideological prerequisites for the formation of groups of activists in the 1920s, who were subsequently executors of the decisions of the Soviet-party nomenclature aimed at organizing and committing the Holodomor-genocide of Ukrainians in 1932–1933, are examined. It is proven that the activists did not appear spontaneously; this was a planned and prepared campaign of the Bolshevik authorities. This campaign was implemented along with authorities’ strengthening and changing into the totalitarian form. The Bolsheviks were solving the "farmers’ question" by the methods of social engineering, which included erasing the difference between land tenure and land use in the minds of the farmers, land deprivation as the instrument of class struggle aggravation, creating of the Bolshevik model of pauperization and crisis in farmers’ community (in accordance with social and economical theory of Marxism), categorical rejection of Menshevik ideas of municipalization and creating of democratic state institutions, "chornyi peredel" (black repartition) as the instrument for "proletarization of farmers" (defarmerization), social differentiation of farmers or dividing them into the social groups as the element of implementation of "diverse-class policy in the villages", which finally won at the end of 1929, cultivation of poverty as the virtue of proletarian farmer, using of the term "kurkul" ("kulak") for ideological and manipulative aims such as to deprive the farmers of the land and profit, securing of the decision on forcedcollectivization-nationalization at the state level which needed the performers at the local level, and creating the dictatorship of proletariat bodies and "managed people’s democracy" (village councils, class unions, committees of poor peasants, etc.), the members of which were the village activists. It is emphasized that as a result of "Bolshevik" agrarian sector modernization and "proletarianization" of people, a whole new social layer appeared – local activists as a resource and tool for the "dictatorship of the proletariat" and as builders of new state, who helped to subjugate and starve the Ukrainian people.У статті розглянуто політико-ідеологічні передумови формування груп активістів у 1920-х рр., які згодом були виконавцями рішень радянсько-партійної номенклатури, спрямованих на організацію та вчинення Голодомору-геноциду українців у 1932–1933 рр. Доведено, що поява сільськихактивістів була не стихійною, а спланованою та підготовленою акцією з боку більшовицької влади, яку втілювали паралельно зі зміцненням йутвердженням останньої у тоталітарній формі. Йдеться про розв’язання більшовиками "селянського питання", під час якого вони застосувалисоціальний інжиніринг, складовими якого були стирання у свідомості селян відмінності між землеволодінням й землекористуванням, відбирання земель як інструмент загострення класової боротьби, формування більшовицької моделі пауперизації та кризи у селянському соціумі, що відповідаєсоціально-економічній теорії марксизму, категоричне несприйняття меншовицьких ідей муніципалізації та створення демократичних державнихінституцій, "чорний переділ" як інструмент "пролетаризації селян" ("розселянення"), соціальна диференціація або поділ на прошарки самих селян як елемент впровадження "різнокласової політики на селі", яка остаточно перемогла наприкінці 1929 р., культивування бідності як чесноти селянина-пролетарія, використання поняття "куркуль" з ідеологічно-маніпулятивною метою – позбавлення селян-господарів землі та прибутку, закріплення на державному рівні рішення про примусову колективізацію-одержавлення, для якої потрібні були виконавці на місцях, створенняорганів диктатури пролетаріату та "керованої народної демократії" (сільські ради, класові спілки, комнезами тощо), до складу яких входили сільські активісти. Наголошено, що в результаті модернізації аграрного сектора "по-більшовицьки" і "пролетаризації" людей з’явився абсолютно новий прошарок – низові активісти як ресурс та інструмент "диктатури пролетаріату", як будівничі нової держави, що допомагали упокорювати та "виголоджувати" український народ
Започаткування міжнародної кооперації на рівні "Україна – НАТО", історія, головні напрями та перспективні сфери розвитку партнерських відносин
No full textIn this article, historical and theoretical aspects of the main spheres and areas of cooperation between Ukraine and the Nort Atlantic Alliance are explored. The current programs, initiated by NATO within the framework of the "Partnership for peace" agreement, are considered. An assessment was made of NATO’s influence on the reform process in Ukraine. The emphasis is placed on the priority of combating corruption at all levels of the power vertical, trough the creation of a clear, sectoral and fully autonomous anti-corruption system against official misuse. A special historic role is assigned to an independent Anticorruption Court, as a separate judicial branch, responsible for the punishment of bribe-takers.The position of the Alliance on the participation of civil society in decision-making within the framework of the "civil dimension" of NATO has been determined. The possible options for further deepening and improving the level of cooperation of the Ukrainian state with NATO and the course for accession are considered. Separately, the stages of the origin of the transatlantic cooperation of Ukraine with the separate structures of the North Atlantic Alliance after the collapse of the Soviet Union and proclamation of its full independence have been analyzed. The attention is drawn to the specific situation of Ukraine as a buffer territory between the two opposite systems of its essence and ideology. Such an arrangement of the state obliges the ruling elite to make the most important decisions on issues of state building and the movement towards European cooperation, balancing, taking into account all possible negative effects of alternative external influence. An attempt was made to elaborate on the structure and nature of the military interaction of the Armed Forces of Ukraine with similar units of the Allied Alliance by troop descent. Including the perception of the Ukrainian military’s invaluable experience of the NATO military units that they received during their engagement in combat operations and peacekeeping missions in different parts of the planet.У статті досліджено історико-теоретичні аспекти основних сфер та напрямів співпраці між Україною та Північноатлантичним альянсом. Розглянуто діючі програми, ініційовані НАТО в межах дії угоди "Партнерство заради миру". Проведено оцінку впливу НАТО на процес проведення реформ в Україні. Акцентовано увагу на пріоритеті боротьби з корупцією на всіх рівнях владної вертикалі через створення чіткої галузевої та автономної системи антикорупційної протидії зловживанням чиновників, особливу історичну роль у якій відведено незалежному Антикорупційному суду якокремій судовій ланці, що відповідальна за покарання хабарників. Визначено позицію Альянсу щодо участі громадянського суспільства у прийняттірішень у межах "цивільного виміру" НАТО. Розглянуто можливі варіанти подальшого поглиблення та покращення рівня співпраці Української держави з НАТО та курс на вступ до організації. Окремо проаналізовано етапи зародження трансатлантичної співпраці України з окремими структурами Північноатлантичного альянсу після розпаду Радянського Союзу і проголошення нею незалежності. Звернено увагу на специфічне становище України як "буферної" території між двома протилежними за своєю суттю та ідеологією системами. Таке розташування держави зобов’язує керівну верхівку при прийнятті найважливіших рішень з питань державного будівництва та руху до проєвропейської кооперації балансувати, враховуючи всі можливі негативні наслідки альтернативного впливу ззовні. Зроблено спробу деталізації опису структури та характеру військової взаємодії Збройних сил України з аналогічними підрозділами Об’єднаних збройних сил Альянсу за родами військ, включаючи й запозичення українськими військовими безцінного досвіду військових підрозділів НАТО, який вони отримали під час участі у бойових операціях та миротворчих місіях у різних регіонах планети
Регіональні аспекти міжнародної політики Європейського Союзу в контексті "Східного партнерства"
No full textThe present article deals the regional aspects of the international policy in the context of historical facts from the past and present of Ukraine, the countries participating in the EU’s Eastern Partnership initiative. In the article have been investigated of documentary sources, socio-communicative, territorial, security aspects of the international policy of the EU institutions and the countries participating in the "EaP" initiative has been approved. The activity of institutions, EU Funds, functions of civil society of the Eastern Partnership countries as important regional factors in the development of the EU initiative "EaP" are highlighted. Analyzed scientific articles, monografie the ukrainian and foreign scientists, politicians of the EU institutions and Eastern partnership countries with an emphasis on core issues. The paper studies the key positions of the heads of the European Commission, the Directorate for Regional Policy, the EU Committee, the Verkhovna Rada Committee on Ukraine’s Integration with the EU are characterized. A more thorough study the directions-strategies, sources of targeted financing of the corresponding Funds in the context of regional aspects of development of the initiative "EaP". The importance of Summits, Conferences, Forums as practical forms of development of regional aspects of implementation of "EaP" is highlighted. For the examples of documentarysources of EU institutions are given: "Communications", "Recommendation", EU’ Joint Declaration; Acts; ENP protocols; Reports, programs: EU initiative "Black Sea Synergy", Germany "ENP Plus" (ENP Plus), France’s program "Mediterranean Union". A general conclusion is made concerning about the activities of representatives of governmental and non-governmental organizations in Ukraine, I-IV Civil Society Forums at the EU on decisions in support of aspects of regional development, such as: Crimean regional activities, 2008– 2014 – one of the first in the implementation of "EaP", educational programs in institutions of higher education in Ukraine, such as: Ivan Franko Lviv National University, National University "Ostroh Academy", Mykola Gogol Nizhyn State University .У статті в контексті історичних фактів з минулого та сьогодення України, країн-учасниць ініціативи ЄС "Східне партнерство" розкрито регіональні аспекти міжнародної політики країн Співдружності. Стверджено актуальність дослідження документальних джерел, соціокомунікативного,територіального, безпекового аспектів міжнародної політики інституцій ЄС та країн-учасниць ініціативи "СхП". Виокремлено діяльність інституцій,Фондів ЄС, функції громадянського суспільства країн східного партнерства як важливих регіональних чинників у розвитку ініціативи ЄС "СхП". Проаналізовано праці вітчизняних, зарубіжних вчених, політиків інституцій ЄС та країн-партнерів "СхП" з акцентом на стрижневих питаннях. Охарактеризовано ключові позиції очільників Єврокомісії, директорату з регіональної політики, Комітету ЄС, Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з ЄС. Опрацьовано напрямки-стратегії, джерела адресного фінансування відповідних фондів в контексті регіональних аспектів розвитку ініціативи "СхП". Висвітлено значення самітів, конференцій, форумів як практичних форм розвитку регіональних аспектів імплементації "СхП". Наведено приклади документальних джерел інституцій ЄС: "Комунікації", "Інформаційне повідомлення", Спільна Декларація ЄК; акти; протоколи ЄПД; звіти, програми: ініціатива ЄС "Чорноморська синергія", Німеччини "ЄПС плюс" (ENP Plus), Програма Франції "Середземноморський Союз". Виокремлено значення діяльності представників урядових, неурядових організацій в Україні, І–ІV Форумів громадянського суспільства при ЄС щодо рішень в підтримку аспектів регіонального розвитку, як-от: діяльність кримського регіонального напряму, 2008–2014 рр. – одного з перших вімплементації "СхП", освітні програми в ЗВО, як-от: Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет "Острозька академія", Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя в Україн
Джерела дослідження повсякденної культури українських остарбайтерів
No full textThe article is devoted to the characterization of the sources of research of daily culture of the separate community of the citizens of Ukraine who were under forced labor in Nazi Germany during the Second World War and belonged to the category of Ostarbeiters. The research specifies the location of the sources. The author analyzed the Actual source – the official acts of German and Soviet authorities. The importance of periodicals for covering the everyday life of Ostarbeiters is disclosed. Much attention has been paid to the reviews of personal sources: memoirs, interviews (oral testimonies), autobiographies, diaries, and private correspondence of Ostarbeiters. It is concluded that the most recent group of sources contains the most comprehensive information about the conditions of stay of Ukrainian citizens in the Third Reich and is the most valuable for the study of their daily culture. The research made it possible to consider global problems at the micro level. This, above all, allows us to broaden our understanding of events, to go deeper into the level of their perception by individual eyewitnesses and their generations. Information contained in sources of personal origin not only complements the official conceptions of the historical past, but often even becomes an alternative to the traditional vision of forced labor. The folklore of the Ukrainian Ostarbeiters is characterized as a special kind of sources, which gives an opportunity to explore the inner world of the Ostarbeiters, their daily life, mentality, emotional tension, moods and creative fantasy. It shows how Ukrainian forced workers adapted to the extreme conditions, describes their spiritual world, and their psychological self-affirmation.Стаття присвячена характеристиці джерел дослідження повсякденної культури окремої спільноти громадян України, котрі в роки Другої світовоївійни перебували на примусовій праці в нацистській Німеччині й належали до категорії остарбайтерів. Вказано на місцезнаходження джерел. Проаналізовано актові джерела – офіційні акти німецьких органів влади та офіційні акти радянських органів влади. Розкрито значення періодичної преси для висвітлення повсякдення остарбайтерів. Значну увагу приділено оглядові джерел особового походження: спогадам (мемуарам), інтерв’ю (усним свідченням), автобіографіям, щоденникам та приватному листуванню остарбайтерів. Охарактеризовано біографічні інтерв’ю учасників подій, що містять найбільш комплексну інформацію про перебування у Третьому Рейху українських громадян. Вони дають можливість розглянути глобальні проблеми на мікрорівні. Зроблено висновок, що саме остання група джерел містить найбільш комплексну інформацію про умови перебування у Третьому Рейху українських громадян та є найціннішою для дослідження їхньої повсякденної культури. Саме вони дають можливість розглянути глобальні проблеми на мікрорівні. Це, передовсім, дозволяє розширити наше уявлення про події, заглибитися до рівня їхнього сприймання окремими очевидцями і цілими поколіннями. Інформація, вміщена у джерелах особового походження, не лише доповнює офіційні концепції історичного минулого, а часто навіть стає альтернативою традиційному баченню примусової праці. Схарактеризовано фольклор українських остарбайтерів як особливий вид джерел, що дає можливість дослідити внутрішній світ остарбайтерів, їхній повсякденний побут, менталітет, емоційну напругу, настрої, творчу фантазію. Він показує способи адаптації українських примусових робітників до екстремальних умов, їхній духовний світ і психологічне самоствердження
Сторінки історії: бібліотека Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька (1820–1832)
No full textThe key issues from the history of the library of the Bezborodko’s Nizhyn Gymnasium of Higher Learning in its first years: establishing and functioning, supplying, depositary formation, service organization, books registration are analyzed in the article on the basis of archival sources. The article deals with the chronological period between establishing the Bezborodko’s Gymnasium of Higher Learning in Nizhyn in 1805 and its reforming into Physics and Mathematics Lyceum in 1832. The unknown facts from the library’s formation are revealed and the main directions of its work are described pointing out the library’s great contribution into education of specialists in Humanities. Such names of the Gymnasium’s librarians as Shapalynskyi K.V., Landrazhyn I.Y., Aman A.I., Solovyov M.F. are mentioned for the first time. The researcher has come to the conclusion that the library of the Nizhyn Gymnasium was aimed not only at the content and type of books but also at the accumulation of experience in human thinking. Notwithstanding all the drawbacks which were presentthere, especially in depositing and using the book stock, in general, the library tried to be an important informational and documental constituent part of the educational process at the Bezborodko’s Gymnasium of Higher Learning.У статті на базі архівних матеріалів розглянуто ключові моменти історії бібліотеки Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька перших років:заснування та функціонування, комплектування, формування книжкового зібрання, питання організації роботи, обліку книжкових фондів. Хронологічні межі статті охоплюють період від заснування Гімназії вищих наук князя Безбородька у Ніжині з 1805 року до реформування ії у Фізико-математичний ліцей у 1832 році. Висвітлено основні напрямки роботи бібліотеки, окреслено її внесок у підготовку фахівців-гуманітаріїв. Уперше вдалося озвучити імена бібліотекарів за період діяльності гімназії: К. В. Шапалинського, І. Я. Ландражина, А. І. Амана, М. Ф. Соловйова. Дослідник прийшов до висновку, що бібліотека Ніжинської гімназії мала важливе значення не лише за змістом і складом книг, передусім вона акумулювала досвід людської думки. Незважаючи на недоліки, які мали місце, зокрема в питаннях зберігання та використання бібліотечних фондів, у цілому бібліотека намагалася бути важливою інформаційно-документальною складовою навчального процесу Гімназії вищих наук князя Безбородька
ФОТОГРАФІЯ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ У ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІОЛОГІЇ
No full textPhotographs as a source of information in scientific sociological and psychological research aren’t often used. First their functions were limited to illustrating, keeping and proving some data. But nowadays photographs as a source of visual data are used much wider. Not only can they illustrate and add to the other methods but be used as an independent method and have a diagnostic, psycho-corrective and therapeutic aim. Quantitative (formal) and qualitative kinds of analyses are acceptable for photo documents. The discussion of methodological questions of "visual turn" has become very topical in psychology nowadays as the reality it studies, represents itself with the help of visual aids more and more often. To work out the new methodology for the research of visual images has proved very necessary. Hermeneutic, semiotic, structural and discourse approaches are used as the main ones to analyze photos. While the hermeneutic approach comes down to the author of a photo, the semiotic approach studies the system of sighs bearing some cultural meaning. It is continued by the structural approach which is targeted at revealing some hidden social and cultural meanings of an image and their decoding. The discourse analysis is aimed at the audience perceiving visual information. It must be admitted that some definite methods of interpretation depend on the aim, peculiarities of the researched problem and the type of visual material and are usually interconnected. The variety of ways to use photographs in scientific research is entailed with a number of technical and methodical difficulties. This is, for instance, labor-intensiveness, the problem of citing photographs in scientific text, the ability of a photograph to add aesthetics to the plot, the influence of views and stereotypes which dictate what photos must be taken and how to interpret them. Nevertheless, the use of photographs in scientific research has some advantages. It helps to establish trustful relations, interview people with limitedabilities to express themselves. In general, it remains a complicated but promising method of research.У статті розглядаються можливості та обмеження використання в емпіричних дослідженнях фотографій як джерела соціологічної та психологічної інформації. Описано особливості прийомів наукового аналізу емпіричних даних, отриманих із використанням фотографій, основні функції фотографії в наукових дослідженнях та практиці, їх поступова еволюція від функції документування та копіювання реальності до засобу її пізнання. Висвітлюються основні наукові підходи до аналізу візуального матеріалу (семіотичний, герменевтичний, дискурсивний, структурний). Акцентується увага як на можливостях, так і обмеженнях окремих методів та прийомів, труднощах їх використання
УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
No full textThe article deals with the problem of managing the process of forming the culture of project activity of pupils of the general education school. Based on the analysis of the views of scientists, the author considered the essence of the concepts: "project activity", "culture of project activity", "formation of culture of project activity" and "management of the process of formation of cultures of project activity of students". Today, in the face of socio-economic instability, education has been challenged to teach the younger generation to design their own personalities in accordance with current social requirements. It is the project activity in our time that becomes a means of preparing students for a future successful life. It becomes an area where the pupil can be as a person, and the teacher in this case provides the translation of the cultural heritage of the project activity, contributes to the development of value orientations in the field of design, shapes the need to be successful and confident in difficult life situations, be able to make informed decisions goals. The efficiency of forming the culture of project activity in the educational process is facilitated by the appropriate scientific systematic management, which is connected with the planning, structuring and organization of this process in the context of a comprehensive school. The author emphasizes that the performance depends on the problematization of the educational environment, which should be gradual: from the solution of a practical problem, through the solution of problem situations, to the implementation of multifaceted projects. Planning to form a culture of project activity involves creating a bank of life problems as a basis forexpanding the scope of design in the educational process. The management should also take into account the organizational structure of the process of forming a culture of project activity from the gradual introduction of the student in the design field to mastering the project field, when project activity becomes a need for students, an instrument of orientation in the problems of their life.У статті висвітлюється проблема управління процесом формування культури проєктної діяльності учнів загальноосвітньої школи. Автор на основі аналізу поглядів науковців розглянув сутність понять: "проєктна діяльність", "культура проєктної діяльності", "формування культури проєктної діяльності" та "управління процесом формування культур проєктної діяльності школярів". Сьогодні в умовах соціально-економічної нестабільності перед освітою постало питання навчити молоде покоління проєктувати власну особистість у відповідності з актуальними суспільними вимогами та потребами ринку праці. Саме проєктна діяльність у наш час стає засобом підготовки учнів до майбутнього успішного життя. Тому вчитель має зосередити увагу на формуванні культури проєктної діяльності в умовах освітнього процесу. Ефективності виконання цього завдання сприяє доцільне наукове управління, яке пов’язане з плануванням, структуризацією та організацією процесу формування культури проєктної діяльності в умовах загальноосвітньої школи
ДО ПИТАННЯ ВИБОРУ РЕПЕРТУАРУ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ ДИРИГЕНТА
No full textThe significant drawback of music education in general, conductor, in particular, is the lack of attention of teachers to the choice of students’ music repertoire, because purposeful, systematic development of the future specialist is first and foremost the strategy in the sequence and timeliness of introducing into the repertoire of works that will contain not only abilities for gradual acquiring the proper technical skills of mastering the conductor apparatus, but also have the potential for significant artistic development, to ensure the accumulation of numerous and bright artistic impressions. One of the important tasks facing the teacher is to capture the student in the artistic way of the work; to stimulate him or her to independent analysis of the means of artistic expressiveness of the performer’s repertoire, to be curious at the stage of searching for the correct understanding of the idea of the work laid down by the author; "living" the plot, the ability to convey personal vision to the choir and to convey this image to the listener. The purpose of the publication is to analyse the state of the problem of the performing repertoire for students in the class of choral conducting in the scientific-pedagogical literature, to outline the basic principles and criteria for its selection, to propose possible variants of choral works, which, in the author’s opinion, contain the necessary technicaland artistic material for implementation of the step-by-step and thorough development of the future specialist – choir leader. The results of the research proved that training of the future conductors to work with choirs of different directions (folk, academic, variety, church) requires mastering of diverse palette of musical repertoire. For the versatile education of the future conductor it is pedagogically appropriate to use in the repertoire of folk songs, school songs, works of small form (choral miniature), samples of classical choral music, works of large form and transcriptions for the choir of instrumental and pop songs. Therefore, the orderly choice of teaching repertoire, strategically distributed over the entire period of study, helps the student to master the proper range of choral conducting skills.У статті розглядаються проблеми виконавського репертуару для студентів у класі хорового диригування, окреслюються основні принципи та критерії його вибору. Пропонуються можливі варіанти хорових творів, у яких, на думку автора, міститься потрібний технічний та художньо-образний матеріал для здійснення поетапного та ґрунтовного розвитку майбутнього фахівця – керівника хору
НАКОПИЧЕННЯ ДОСВІДУ, ЗНАНЬ, МУЗИЧНО-АНАЛІТИЧНИХ УМІНЬ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
No full textThe article deals with the problem of students’ accumulation of experience, knowledge and musical-analytical skills in the process of professional training. The author focuses on the cognitive field of the learning process and emphasizes its importance in the process of musical phenomena awareness rising. Cognitive criterion is one of the key criteria for a musician’s professional qualities formation as it indicates the degree of the person’s appreciation of music theory. The level of understanding depends on the student’s personal abilities, the characteristics of their cognition and the previous musical-theoretical training. Intellectual sphere of the person is playing the crucial role in the process of assimilating the musical-theoretical information. Musical thinking, as themain quality of a musician-teacher, becomes possible due to students’ music experience, knowledge about musical composition, amount of musical-theoretical information. Musical-theoretical knowledge can and must ensure the correct interpretation of the musical composition, confident artistic interpretation. Understanding expressiveness, constituting important signs of styles and genres, helps future music teachers determine the meaning of the musical piece Enriching musical-theoretical knowledge is considered to be one of the factors of improving musical-analytical skills. The focus is on the accumulation of musical thesaurus, which plays a leading role in the budding music teacher’s professional development. The methodical guidelines for developing the skills of purposeful analysis of a musical piece are given. This theoretical study will orientate the teachers of higher educational institutions on the basic priorities in the process of professional training of students, namely: enrichment of musical-theoretical knowledge, acquisition of experience and musical-analytical skills.У статті актуалізується проблема накопичення досвіду, знань та музично-аналітичних умінь студентів музичних спеціалізацій у процесі їх фаховоїпідготовки. Автор розкриває питання когнітивної сфери у процесі навчання та наголошує на її важливу роль у процесі усвідомлення музичних явищ. Одним з ключових критерій сформованості професійних якостей музиканта є когнітивний, який свідчить про ступінь теоретичної обізнаності людини. Ступінь теоретичної обізнаності залежать від особистих здібностей студента, властивостей психіки та попередньої музично-теоретичної підготовки. Особливу роль у процесі засвоювання музично-теоретичної інформації відіграє інтелектуальна сфера людини. Музичне мислення як головна якість музиканта-педагога можливе за наявності у студентів життєвого та музичного досвіду, знань про музичний твір, обсягу музично-теоретичної інформації. Музично-теоретичні знання можуть і повинні забезпечити правильне тлумачення музичного твору, впевнену художню інтерпретацію. Розуміння засобів виразності, що складають важливі ознаки стилів і жанрів, допомагають майбутнім учителям музики визначитизміст твору. У статті розглядається аспект збагачення музично-теоретичних знань як чинник удосконалення музично-аналітичних умінь. Зосереджується увага на накопичення музичного тезаурусу, який відіграє провідну роль у процесі формування професійних якостей майбутнього вчителя музики. Наводяться методичні положення формування умінь та навичок цілеспрямованого аналізу музичного твору. Дане теоретичне дослідження зорієнтує викладачів вищих навчальних закладів на базові пріоритети у процесі фахової підготовки студентів, а саме: збагаченню музично-теоретичних знань, набуттю досвіду та музично-аналітичних умінь