Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО НАВЧАННЯ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
No full textThe article deals with the problem of increasing the productivity of literature study via various approaches to literary text analysis. The author argues that event-based and compositional approaches can be used from 5th-6ths grade: during this period, students are better at dealing with concrete facts rather than the abstract. Chronotope analysis facilitates the development of students’ ideas about time and space and should be offered in the 9th-11th grades. Image-based analysis (7th-11th grades) helps broaden the understanding of individuals’ internal world. Verbal image analysis best reveals the nature of literature as a verbal art in the 5th-11th grades. Problem- and topic-basedanalysis helps intensify intellectual activity and is most useful in the 9th-11th grades when students develop an interest in important philosophical issues. The highest level of the problem- and topic-based analysis is the conceptual and philosophical analysis (9th-11th grades). The productivity of the learning process increases due to the use of philosophical categories by the students. Structural and stylistic analysis helps realise one of the key principles – the study of literature from a historical and genealogical perspective. Genre analysis is universal and is first offered in the 5th-6th grades. Event-based analysis is useful for short prose texts with one plot line. Compositional analysis – for texts divided into acts and chapters. Chronotope analysis should be used in the case of texts where time and space have an important conceptual meaning. Verbal image analysis is best suited for poetry, fragments of prose texts and drama. Problem- and topic-based analysis as well as the conceptual and philosophical analysis are useful tools for understanding author’s philosophical system. Structural and stylistic analysis helps establish connections between literary material and stylistic processes,whereas genre analysis enables the most comprehensive evaluation of the literary text.У статті порушено питання підвищення результативності літературного навчання, що пов’язано із застосуванням шляхів аналізу художніх творів. Так,подієвий та композиційний можна використовувати, починаючи з 5–6 класів: учні в цей час більше тяжіють до конкретного, ніж абстрактного. Хронотопний аналіз сприяє розвитку часових і просторових уявлень школярів. Його слід пропонувати в 9–11 класах. У рамках пообразного аналізу (7–11 класи) можна розширювати уявлення про внутрішні процеси людини, щоб розкрити природу літератури як мистецтва слова, ефективно застосовувати словесно-образний аналіз (5–11 класи). Значні можливості для інтенсифікації інтелектуальних зусиль дає проблемно-тематичний аналіз. Його потенціал розкривається в 9–11 класах, коли в учнів починають цікавити важливі проблеми буття. Вищим рівнем проблемно-тематичного аналізу треба вважати ідеаційно-концептуальний та філософський (9–11 класи). Ефективність навчального процесу зростає завдяки тому, що школярі користуються категоріями світоглядного порядку. З допомогою структурно-стильового аналізу можна реалізувати один із провідних принципів – вивчення літератури на історико-генетичних засадах. Оптимальність жанрового аналізу полягає в універсальності. Його використання починається в 5–6 класах. Подієвий аналіз продуктивний для невеликих епічних творів з однією сюжетною лінією, композиційний – для текстів з авторським поділом на дії, розділи, частини, глави, хронотопний – у випадку творів, де часопросторова будова має важливе концептуальне навантаження, словесно-образний – для лірики, окремих фрагментів епосу та драми, проблемно-тематичний, ідеаційно-концептуальний, філософський – для з’ясування авторської світоглядної системи, структурно-стильовий – під час встановлення зв’язків літературного матеріалу зі стильовими процесами, жанровий – для максимально повної оцінки художнього джерела
Театральна реалізація сюжету роману А. Куркова "Сіра зона" (до проблеми міжсеміотичної взаємодії)
No full textThe article analyzes the implementation of the plot of A. Kurkov's novel "Gray Bees" on the stage of modern Ukrainian "Theater on the Hem" (December, 2019) and analyzes the specifics of postmodern presentation of a large novel plot in a variation of a dramatic production in two acts. Within the intersemiotic discourse of interaction of such genres as novel and drama, the peculiarities of unfolding the plot of the novel as a dramatic story and its processing for stage embodiment are considered. The traditional views on the categories of drama-novel and their canonical understanding as defined and classified by literary studies texts are also analyzed. The idea of revising the category and concept of the genre canon of works and its dependence on social life and the impact on the literary text of non-literary factors of its perception is also considered.У статті подано аналіз реалізації сюжету роману А. Куркова "Сірі бджоли" на театральних підмостках сучасного українського "Театру на Подолі"(грудень, 2019 р.) та проаналізовано специфіку постмодерної презентації великого романного сюжету у варіації драматичної постановки на дві дії.У межах міжсеміотичного дискурсу взаємодії таких жанрів, як роман і драма, розглянуто особливості розгортання сюжету роману як драматичноїісторії та її переробка для сценічного втілення. Проаналізовано також традиційні погляди на категорії драма-роман та їх канонічне розуміння яквизначених та класифікованих літературознавством текстів. Також розглядається ідея перегляду категорії і поняття жанрового канону творів та його залежність від соціального життя та впливу на художній текст позалітературних факторів його сприйняття
"Живи своїм життям": екоутопічні рефлексії Генрі Девіда Торо
No full textThe article is devoted to the analysis of the ecotopic ideas of H. D. Thoreau, his attempts to putthem into practice during the Walden experiment, which was implemented in the context ofphilosophical reflections developed by transcendentalists and R. W. Emerson. Utopianprojects, embodied in the form of various kinds of communes, in Thoreau’s case took the formof anarchist rejection of civilization, self-isolation and maximum approximation to Nature, whichhe understood as the perfect model by which the human spirit and body were formed. Theseideas of Thoreau were inspired by the "Lotus Sutra" he had translated. One of its main pointsis "to become a Buddha, like grass or a tree", which meant enlightenment, self-realization as aperson according to one’s nature, despite other people’s examples or patterns. Thus, the ideaof individual ecoutopia was based on, besides the national Puritan concept of searching for alost paradise, Emerson’s / transcendental self-reliance, Romantic individualism and the conflictof a unique personality with society, the Eastern mental practices of enlightenment and self-determination as cultivating the "fruit of the Buddha". Emerson’s message "build your ownworld" Toro transformed into the so-called philosophy of "natural life", which he tried to realizeby experimenting with his own life on the banks of the Walden Pond. He said that he wanted tomeet with the facts of life – vital facts that would be a phenomenon or reality that the Lordwanted to reveal – directly, face to face. Therefore, on Independence Day, July 4, 1845, Torosettled in a hut on the banks of the Volden Pond, trying to confirm in practice his principles ofsimplifying life and to demonstrate personal independence from the social system that herejected. Thoreau spent 2 years and 2 months on Walden. The main achievement of that timewas a draft of "Walden; or, Life in the Woods", published in 1854, and its intellectual messageremains in demand today. Thoreau’s experiment turned out to be in tune with the ideas ofmodern ecophilosophers, ecocritics, green anarchists, although he, an individualist and ananarchist, never intended to form or lead a party of followers. Thoreau considered conscioussolitude to be gracious for a human being. For him, this was the road to self-knowledge andself-improvement as a necessary prerequisite for understanding the truth of the divine Nature.Thoreau was convinced that loneliness is overcome by the harmony of the universe, where aperson is never alone and where one feels at home, which allows to shape and emphasizeone’s personality.Стаття присвячена аналізу екоутопічних ідей Г. Д. Торо, його спробам їхньої практичної реалізації під час Волденського експерименту, що був здійснений у контексті сучасних йому філософських рефлексій, які розробляли трансценденталісти на чолі з Р. В. Емерсоном. Утопічні проєкти, втілені у вигляді різного ґатунку комун, у випадку Торо прибрали виразу анархічного неприйняття цивілізації, самоізоляції та максимального наближення до природи, що розумілася ним як досконала модель, за якою формувалися людські дух і тіло. Ці ідеї Торо наснажувалися перекладеною ним "СутроюЛотоса", одна з головних тез якої – "ставати буддою, подібно до трави чи дерева", що означало вчитися, самовідбутися відповідно до своєї природи,незважаючи на чужі приклади чи зразки. Так ідея індивідуальної екоутопії отримала за основу, окрім національного пуританського концепту пошукувтраченого раю, Емерсонового / трансценденталістського покладання на себе, романтичного індивідуалізму та конфлікту унікальної особистості зсоціумом, ще й східні ментальні практики просвітлення й самостановлення як вирощування "плода будди". Емерсонів заклик "будувати свій власнийсвіт" Торо трансформував у так звану філософію "природного життя" (natural life), яку намагався втілити, експериментуючи з власним життям на березі Волденського ставка. Він говорив, що прагне зустрітися з фактами життя – життєво необхідними фактами, що були б феноменом чи реальністю, яку Господь хотів явити, – безпосередньо, лицем до лиця. Тому-то у День Незалежності, 4 липня 1845 року, Торо оселився в хатині наберезі Волденського ставка, прагнучи практикою підтвердити сповідувані ним принципи спрощення життя і продемонструвати особисту незалежність від економічної системи засуджуваного ним суспільного устрою. Торо провів на Волдені 2 роки і 2 місяці. Головним здобутком того часу став начерк книги "Волден, або Життя у лісі", яка вийшла друком 1854 року, а її інтелектуальний меседж залишається запитаним і сьогодні. Експеримент Торо з власним життям виявився суголосним ідеям сучасних екофілософів, екокритиків, зелених анархістів, хоч він, індивідуаліст і анархіст, ніколи не мав на меті формувати чи очолити загін послідовників. Торо вважав свідоме усамітнення благодатним для людини. Для нього – це шлях до самопізнання і самовдосконалення як необхідної передумови осягання істини божественної природи. Для Торо цінність людини не зводиться до її шкіри, щоби треба було безнастанно об неї тертися. Самотність, був переконаний Торо, долається гармонізованим світом, де людина ніколи не буває самотньою в оточенні природи і де почувається як удома, що й дозволяє плекати та увиразнювати свою індивідуальність
Кулішева мовна політика у виробленні високого стилю української літературної мови
No full textThe use in the translation of the Holy Scripture by P. Kulish of the book, popularly spoken and dialectical sources of lexis in the context of the Ukrainian literary language’s religious style in the second half of the 19 – early 20s century is described in the article. The place of the book,popularly spoken and dialectical sources of lexis in the language of translation of the Holy Scripture, as well as, the role of a writer and translator in the formulation of the Ukrainian literary language’s religious style are defined. The relevance of the linguistics research is that it will provide an important complement for understanding Kulish’s language individuality and his link with the cultural traditions of the Ukrainian language. The research of lexis and stylistic features of the translation of the Holy Scripture by P. Kulish convinces that in it were recreated and retained links with the traditions of the literary language, as well as with generally accepted norms of usage in the Ukrainian educational environment at the turn of 19th and 20 century. The study found also the functional features of the church Slavic’s stylistic capacity, popularly spoken and dialectical lexis of the Ukrainian language in building solemn, poetic, sublime colorful speaking, typical for the Ukrainian literary language’s religious style. P. Kylish as the translator of the Bible updated functional features of these resourses. It should also be noted that the translator paid special attention to its application. This had been fully in line with the cultural and writing tradition of the Ukrainian language ensured cultural continuity and claimed the motivation in building the high style of the language.У статті описано використання П. Кулішем одиниць книжного, народно-розмовного та діалектного джерел лексики у текстах перекладів книг Святого Письма в контексті розвитку релігійного стилю української літературної мови другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Визначено місце книжного, народно-розмовного та діалектного джерел лексики в мові перекладів книг Святого Письма, а також роль письменника-перекладача у виробленні релігійного стилю української літературної мови. Актуальність представленого мовознавчого дослідження полягає в тому, що воно, на наш погляд, послужить важливим доповненням до пізнання мовної індивідуальності П. Куліша та його зв’язку з культурними традиціями української мови. Дослідження лексико-стилістичних особливостей перекладів українськоюмовою книг Святого Письма, здійснених П. Кулішем, переконує, що в них відтворено й збережено зв’язки з традиціями розвитку літературної мови, з узвичаєними нормами слововжитку в українському освіченому середовищі кінця ХІХ – початку ХХ століть. У ході нашого дослідження з’ясовано функціональні властивості стильового потенціалу церковнослов’янізмів, народно-розмовної та діалектної лексики української мови у творенні урочистого, поетичного, піднесеного колориту мовлення, типового для релігійного стилю української літературної мови. П. Куліш як перекладач Біблії відновив функціональні властивості цих засобів. Окремо варто зауважити уважне й помірковане ставлення письменника-перекладача до їх застосування, що цілком узгоджувалося з культурно-писемною традицією української мови, забезпечувало культурну спадкоємність і утверджувало умотивованість цих одиниць у виробленні високого стилю мов
Любомир Горницький: штрихи до творчого портрета відомого галицького піаніста
No full textThe article reveals the characteristic features of the artistic activity of Lubomyr Hornytsky – the student of Drohobych Gymnasium, great Galician pianist, teacher and vice-president of the Ukrainian Music Institute of America, Inc. (UMI). In addition, it reveals the major milestones of his creative life and pedagogical principles. The figure of Lubomir Hornytsky impresses with versatility and depth of artistic nature. He was a student of such eminent German and Spanish teachers as K. Arnold, Rosali Schmidt, Josef Pembaur and Tomas Andrade de Silva. He gained the best features from each of them and acquired his own exceptional professional skills. As a performer, he sought to bring into the world not only the beauty of music art, but also Ukrainian. The solo performances of the pianist took place in Concert halls in Munich, Paris, Basel, Rotterdam, London and other cities in England, as well as in New York and Cleveland. L. Hornytsky’s repertoire consisted of works of composers of different eras, genres and styles, but he always gave the most important place to the works of Ukrainian composers: V. Barvinsky, V. Kosenko, L. Revutsky, and many others. No less important is the pedagogical work of the artist. Particularly valuable was his author’s technique, based on his own so-called "psychosemantic" method. L. Hornytsky brought up many talented musicians. Among his students were Luba Terletska, Sviatoslav Trofymenko, Orest Popovych, Maria Kokhanovska, Kira Stetsenko – the niece of the famous composer Kyrylo Stetsenko. Thanks to such talented musicians as Lubomyr Hornytsky and their fruitful work, the pianistic art of the Ukrainian diaspora occupies a worthy place in the world culture.У статті висвітлюється мистецька діяльність Любомира Горницького – вихованця Дрогобицької гімназії, видатного галицького піаніста, педагога,віце-президента Українського музичного інституту Америки. Зроблено спробу охарактеризувати основні віхи творчого життя митця та йогопедагогічні принципи. Постать Любомира Горницького вражає багатогранністю та глибиною мистецької натури. Навчаючись у провідних педагогів Німеччини та Іспанії, зокрема К. Арнольда, Розалії Шмідт, Йозефа Пембаура та Томаса Андраде де Сільва, він зумів перейняти найкращі риси кожного з них та набути неабиякої професійної майстерності. Як виконавець він прагнув принести у світ всю красу не тільки світового музичного мистецтва, а й українського. Сольні виступи піаніста відбувалися в концертних залах Мюнхена, Парижа, Базеля, Роттердама, Лондона та інших містах Англії, а також у Нью-Йорку і Клівленді. Репертуар Л. Горницького складали твори композиторів різних епох, жанрів та стилів, але найвагоміше місце він завжди відводив творам українських композиторів: В. Барвінського, В. Косенка, Л. Ревуцького та багатьох інших. Не менш важливе місце у розкритті творчого портрета митця посідає його педагогічна праця. Особливо цінною стала його авторська методика, яка базувалася на власному, так званому "психосемантичному" методі. Л. Горницький виховав цілу плеяду талановитих музикантів. Серед його учнів Люба Терлецька, Святослав Трофименко, Орест Попович, Марія Кохановська, Кіра Стеценко – племінниця відомого композитора Кирила Стеценка. Саме завдяки таким талановитим музикантам, як Любомир Горницький, та їхній плідній праці піаністичне мистецтво української діаспори займає гідне місце у світовому культурному просторі
Навчання інгуських етнографів Чаха Ахрієва та Асланбека Базоркіна у Ніжинському юридичному ліцеї князя Безбородька
No full textThe article examines the period of study of prominent Ingush scientists, educators and public figures Chakhl Elmurzievich Akhriev and Aslambek Banukhovych Bazorkin in the Nizhyn Law Lyceum of Prince Bezborodko in 1871–1875. Ingush lyceum students in Nizhyn. The success of lyceum education, scholarship provision, financial situation of lyceum students are analyzed. The author clarifies a number of moments and dates from their lives and makes anumber of assumptions that need further study. On the basis of archival sources, it was possible to refute the false claims of foreign researchers about the "adoption" of Ch. Akhriev by the Russian colonel’s family, the time of his studies at the lyceum, the place of A. Bazorkin’s studies. . It is quite realistic to assume that despite the almost excellent training, Ch. E. Akhriev did not receive the twelfth-class class rank required by the statute for his political ties toRussian people’s volunteers, although no direct evidence of this could be found. The period at the party became an important milestone in the scientific and creative life of the two ethnographers. For A. Bazorkin, it was the beginning of his scientific research, while Ch. Akhriev prepared in Nizhyn and published his latest works, and after graduation completely departed from scientific research. At the same time, it can be unequivocally stated that the worldview, the system of moral values of the Ingush educators were formed during the study in Nizhyn under the influence of leading teachers and students.У статті розглянуто період навчання видатних інгуських науковців, просвітників та суспільних діячів Чаха Ельмурзійовича Ахрієва та АсламбекаБануховича Базоркіна у Ніжинському юридичному ліцеї князя Безбородька у 1871–1875 рр. На основі широкого архівного матеріалу, що вперше залучається до наукового обігу, показане навчання, побутове життя інгуських ліцеїстів у Ніжині. Проаналізовано успішність навчання у ліцеї, стипендіальне забезпечення, матеріальне становище ліцеїстів. Автор уточнює низку моментів та дат з їхнього життя та висуває припущення, щопотребують свого подальшого вивчення. На основі архівних джерел вдалося спростувати хибні твердження зарубіжних дослідників про "усиновлення" Ч. Ахрієва родиною російського полковника, час його навчання у ліцеї, місце навчання А. Базоркіна, адже у російській літературі досі панують твердження, що він навчався у Санкт-Петербурзькому університеті. Цілком реальним виглядає припущення про те, що, незважаючи на майже відмінне навчання, Ч. Е. Ахрієв не отримав класний чин ХІІ класу, що передбачався статутом, за свої політичні зв’язки з російськими народовольцями, хоча прямих доказів цього виявити не вдалося. "Ніжинський період" став важливою віхою у науковому та творчому житті двох етнографів. Для А. Базоркіна він став початком його наукових досліджень, в той час як Ч. Ахрієв підготував у Ніжині та видав свої останні праці, а після завершення навчання повністю відійшов від наукових пошуків. Разом з тим можна беззаперечно стверджувати, що світогляд, системаморальних цінностей інгуських просвітників були сформовані під час навчання у Ніжині під впливом передових викладачів та студентського колективу
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МЕТОДУ ТЕСТУВАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ
No full textThe article considers the process of becoming and development of test technologies in Ukrainian and foreign pedagogical science. The using of a foreign experience and its adaptation to national features during the reforming of the Ukrainian educational system is emphasized. Priority task is the introduction of the innovative educational technologies and improving of the monitoring system in Ukrainian educational practice that requires an effective application of the pedagogical methods. The development of testing method in the United States, Great Britain and Germany is revealed. In United States testing diagnostic has spread the most in comparison to other countries. At the beginning of the XX century tests were actively used during professional selection, psychological and pedagogical researches. Numerous testing centers were opened; collections of tests were published at that period. Now American tests are aimedat the developing of the creative and independent thinking. The development of pedagogical diagnostic in The Great Britain is showed. The earliest researches were aimed at the measuring of students’ intellectual abilities. British scientists were the first to express the idea of a hierarchical structure of intelligence. The country has been improving testing methodic for a long time and now is demonstrating high results of pupils’ progress. German pedagogues were the founder of pedagogical diagnostic. The First and the Second World War put their scientific investigations on the brakes, but in the 1970 th the study of testing method was activated. This experience was adopted by Ukrainian pedagogues who renewed their researches after a long break caused by political and social situation. The development of testing diagnostic fell behind the foreign pedagogic and that’s why now the purpose is to prepare the teachers for effective use of the testing method, to use the tests widely in various branches. The trend of modern pedagogical diagnostic is the transition from normatively orientated to criterion-orientated evaluation.У статті висвітлено процес зародження та розвитку тестових технологій в українській та закордонній педагогічній науці. Показано, що з усіх країннайширшого розповсюдження метод тестування набув у США. Прослідковано розвиток тестування в освіті Великої Британії, яка десятиліттями вдосконалювала тестові методики та показала високі результати успішності учнів. Розкрито внесок німецьких педагогів, які заклали основи тестовоїдіагностики. Акцентовано увагу на сучасній тенденції переходу від нормативно-зорієнтованого до критеріально-зорієнтованого оцінювання
PROCES WYCHOWANIA UCZNIÓW WOJSKOWYCH KLAS MUNDUROWYCH NA PRZYKŁADZIE ZESPOŁU SZKÓŁ EKONOMICZNYCH I MUNDUROWYCH IM. GEN. WŁADYSŁAWA ANDERSA W CHEŁMIE
No full textThe article is devoted to the topical problem of military-patriotic education of student youth and its preparation for the defense of the Motherland. The authors analyze the theoretical and practical aspects of the problem of forming the patriotism of the younger generation of military classes in the process of studying the subject "Military Education". Attention is drawn to the lack of effectiveness of traditional forms and means of military-patriotic education and a number of their own proposals to increase the level of military-patriotic education of military students in the study of the subject "Military Education". The content and significance of the Certified Military Classes project, which expands the educational offer for young people interested in various career paths related to the army and is designed to prepare young men and women for military service.The analysis and results of experimental researches on formation of readiness of student’s youth for service in army are presented, the existing contradictions are described and search of new scientific and methodical approaches is carried out. In particular, military family traditions, motives for choosing a military class, life goals of young people and professional plans for the future of military class students, etc. were studied.Artykuł jest poświęcony aktualnemu problemowi wojskowo-patriotycznej edukacji młodzieży studenckiej i jej przygotowania do obrony Ojczyzny. Autorzy analizują teoretyczne i praktyczne aspekty problematyki kształtowania patriotyzmu młodego pokolenia klas wojskowych w trakcie studiowania przedmiotu "Wychowanie wojskowe". Zwraca się uwagę na niedostateczną skuteczność tradycyjnych form i środków wychowania wojskowo-patriotycznego oraz szereg własnych propozycji podniesienia poziomu wykształcenia wojskowo-patriotycznego studentów wojskowych w procesie studiowania przedmiotu "Wychowanie wojskowe". Treść i znaczenie projektu Certified Military Classes, który poszerza ofertę edukacyjną dla młodzieży zainteresowanej różnymi ścieżkami kariery związanej z wojskiem i ma na celu przygotowanie młodych mężczyzn i kobiet do służby wojskowej. Przedstawiono analizę i wyniki badań eksperymentalnych nad kształtowaniem się młodzieży studenckiej do służby w wojsku, opisano występujące sprzeczności oraz poszukuje się nowych podejść naukowych i metodycznych. W szczególności badano wojskowe tradycje rodzinne, motywy wyboru klasy wojskowej, cele życiowe młodzieży, plany zawodowe na przyszłość uczniów klasy wojskowej itp
ПРО ЗАГАЛЬНОНАУКОВИЙ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦТВА
No full textThe article is devoted to the characteristics of the general scientific content of the concept of genre and style competence of the future art teacher. It is proved that the formation of genre-style competence is a complex process, to understand which it is necessary to clarify the meaning of the concepts of competence, genre in art, style in art, to identify their general scientific content in the field of interdisciplinary interaction. Studying the artistic text, students actualize the principles of centrism creation, contextuality, which brings the educational process to a qualitatively new level of awareness of its genre and style content. Attention is paid to the relevance of the interpretation of genre and style as an integrated whole, taking into account the artistic, pedagogical and social nature of these phenomena. The process of professional training of future art teachers appeals to the realization of this integrity during the assimilation of special art-oriented pedagogical disciplines; of the activation in the motivational, cognitive and praxeological components of teaching genre-style "vocabulary" of works of music and fine arts. The formation of genre and style competence of future art teachers is carried out in the educational process on the basis of the use on the complex of forms, methods and teaching aids. Based on a categorical analysis of interdisciplinary sources, the essence of the phenomenon of genre and style competence is revealed and the author’s interpretation of its content is proposed. Genre and style competence of future art teachers is defined as a holistic professional quality that integrates motives, knowledge, assessments, skills and abilities in the theory and history of artistic genre and style models and determines the individual’s ability to understand the artistic meaning of the text in the genre and style, of the interpretation in the educational process in accordance with pedagogical tasks.Стаття присвячена характеристиці загальнонаукового змісту поняття жанрово-стильової компетентності майбутнього вчителя мистецтва. Доведено,що формування жанрово-стильової компетентності є складним процесом, для усвідомлення якого необхідно з’ясувати зміст понять компетентності, жанр у мистецтві, стиль у мистецтві, виявити їх загальнонауковий контент у площині міждисциплінарної взаємодії. Вивчаючи мистецький текст, студенти актуалізують принципи твороцентризму, контекстуальності, що виводить освітній процес на якісно новий рівень усвідомлення його жанрово-стильового змісту. Формування жанрово-стильової компетентності майбутніх учителів мистецтва здійснюється в освітньому процесі на основі використання комплексу форм, методів та засобів навчання. На основі категоріального аналізу міждисциплінарних джерел розкрито сутність феномену жанрово-стильової компетентності та запропоновано авторську інтерпретацію його змісту. Жанрово-стильову компетентність майбутніх учителів мистецтва визначено як цілісну фахову якість, яка інтегрує мотиви, знання, оцінки, уміння та навички з теорії та історії мистецьких жанрово-стильових моделей й зумовлює здатність особистості до розуміння художнього смислу тексту у жанрово-стильовій площині, його вербальної інтерпретації в освітньому процесі відповідно до педагогічних завдань
ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ
No full textThe purpose of this study is to present theoretical bases of the formation of future music teacher’s motivation of musical activity during the process of instrumental-performing preparation. The author uses the scientific-bibliographic method that applies the analysis of psychological, pedagogical, and musicological literature to classify the theoretical achievements of the research problem, pedagogical observation with future musical art teachers, and generalization of the conditions of successful motivation for musical activity formation during the process of instrumental-performing preparation. The results indicate that students with artistic-cognitive and procedural-substantive priorities are enthusiastically attracted in creative activities, take an active part in concerts and competitions, learn musical works of the individual program with a great pleasure, are passionate about the search for a convincing creation of the artistic image of a musical work, strive to develop their own instrumental-performing skills. The scientific relevance of this study lies in substantiating of the basics of formation of the musical activity motivation, the conditions which, according to the author, will promote success of this process in the course of instrumental and executive educational activity are outlined. An attempt is made to determine the way of formation of future music teacher’s motivation of musical activity during the process of instrumental- performing preparation. The author suggests the general way of formation of motivation of musical activity which consists in optimal pedagogical interaction in directing the individual to the internal awareness of the purpose of activity as personally significant. This leads to the predominance of higher meaning-making motives like self-improvement and self-actualization in a modern society.У статті висвітлено основи формування мотивації музичної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Наголошено на необхідності педагогічного спрямування цього процесу на пріоритетність таких особисто значущих вищих смислоутворюючих мотивів, як прагнення до самоактуалізації та самовдосконалення. Використано науково-бібліографічний метод – аналіз психолого-педагогічної та музикознавчої літератури, що дає змогу систематизувати теоретичні здобутки з проблеми дослідження; метод педагогічного спостереження – з майбутніми вчителями музичного мистецтва; метод узагальнення – висвітлення умов успішного формування мотивації музичної діяльності в процесі інструментально-виконавської підготовки. Студенти з пріоритетністю художньо-пізнавальних та процесуально-змістовних мотивів натхненно включаються в творчу діяльність; беруть активну участь у концертах та конкурсах; із більшим задоволенням розучують музичні твори індивідуальної програми; захоплені пошуками переконливого творчого втілення художнього образу музичного твору; прагнуть до вдосконалення власної інструментально-виконавської майстерності. Теоретично обґрунтовано основи формування мотивації музичної діяльності, висвітлено умови, які, на думку автора, сприятимуть успішності цього процесу в ході інструментально-виконавської навчальної діяльності. Здійснено спробу визначити шлях формування мотивації музичної діяльності в процесі інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Запропоновано загальний шлях формування мотивації музичної діяльності, який полягає в оптимальній педагогічній взаємодії при спрямуванні особистості навнутрішнє прийняття мети діяльності як особистісно значущої, що призводить до пріоритетності таких вищих смислоутворюючих мотивів, як самовдосконалення та самоактуалізація у сучасному суспільстві