Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Художній простір в ідилії М. Гоголя «Ганц Кюхельгартен»
No full textThe article is devoted to the analysis of the artistic space in Gogol’s idyll «Hanz Kuchelgarten», which is now being studied by Gogol scholars in an organic connection with his subsequent work. The peculiarities of the development of spatial relations taking into account the genre originality of Gogol’s work, which combines the features of idyll and romantic poem, are considered. The loci of artistic space that structure the spatial continuum of the work are described, the key topos in the modeling of spaces of different types are identified. The topos «house» is an important attribute of idyllic space and is considered as a purely domestic dwelling; shelter on the edge of life; in a broad sense – the antithesis of the world outside the locus. The topos «road» is connected not only with the geographical marking of the artistic space of the poem, but also with the symbolic opening of the locus of the idyllic world by the hero and the opening of the space of a romantic dream. The formative role and mythopoetic semantics of the «window» image in the system of spatial relations of the «Hanz Kuchelgarten» idyll are revealed. The image of Hanz Kuchelgarten embodies the type of hero who moves in an idyllic space and the space of a romantic dream, his path is associated with the biblical parable of the prodigal son, is defined as wandering and is a spiritual journey in search of himself.Стаття присвячена аналізу художнього простору в ідилії М. Гоголя «Ганц Кюхельгартен», яка сьогодні досліджується гоголезнавцями в органічному зв’язку з його подальшою творчістю. Розглянуто особливості розгортання просторових відносин з урахуванням жанрової своєрідності Гоголевого твору, який поєднує риси ідилії та романтичної поеми. Описані локуси художнього простору, які структурують просторовий континуум твору, визначені ключові топоси у моделюванні просторів різних типів. Топос «дім» є важливим атрибутом ідилічного простору і розглядається як суто побутове помешкання; прихисток на схилі життя; у широкому сенсі – антитеза світові, що поза межами локусу. З топосом «дорога» пов’язане не лише географічне маркування художнього простору поеми, а й символічне розімкнення героєм твору локусу ідилічного світу та відкриття простору романтичної мрії. Виявлено формотворчу роль і з’ясовано міфопоетичну семантику образу «вікно» в системі просторових відносин ідилії «Ганц Кюхельгартен». В образі Ганца Кюхельгартена втілено тип героя, що переміщується у ідилічному просторі та просторі романтичної мрії, його шлях асоціюється з біблейською притчею про блудного сина, визначається як скитальство і є духовними мандрами в пошуках самого себе
ПОНЯТТЯ «ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ» У ПАРАДИГМІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
No full textThe article highlights and explores current issues related to the definition, interpretation and emergence of the concept of «pedagogical technology». The interpretation of synonymy and antonymy (dichotomy) of the concepts «educational technology» and «pedagogical technology» is considered. The interpretation of the definition in different periods and by experts from different countries is considered. In our opinion, the most successful interpretation of the concept is offered. The relevance of this study lies in the actualization of the concepts of pedagogical technology, as the last thorough research was done only in the twentieth century, and, consequently, the research issue must be modernized and brought to the realities of today. The aim of the article is to analyze the proposed interpretations of the concept of «pedagogical technology» and to identify the most acceptable and universal definition. The historical-comparative analysis of the concept of pedagogical and educational technology is made, the periods of origin and introduction into pedagogical practice ofdefinition are described. In this analysis the versatility and variability of the interpretation of the research question by foreign and nativ teachers-researchers were described and generalized. Theoretical research methods, namely: analysis, synthesis, abstraction, generalization, explanation were used during writing an article. The results of the researched problem can become a basis for further review and analysis of pedagogical technologies and will be of practical importance for research and selection of specific pedagogical technologies for teaching foreign language competence of teachers of different teaching cycles for professional growth in terms of self-education and lifelong learning. Different views of scientists on the understanding and interpretation of pedagogical technology are described. The conclusions made in the article indicate the need to differentiate the concepts of educational technology and pedagogical technology. The results of this article can be used by scientists in the study of topical issues of pedagogical activity and serve as a basis for further research.У статті висвітлено та досліджено актуальні проблеми, пов’язані із визначенням, тлумаченням та виникненням поняття «педагогічні технології». Розглянуто трактування синонімії та антонімії (дихотомії) понять «освітня технологія» і «педагогічна технологія». Розглянуто тлумачення визначення у різні періоди та фахівцями із різних країн. Запропоновано, на нашу думку, найбільш вдале тлумачення поняття. Актуальність даного дослідження полягає в актуалізації понять педагогічної технології, оскільки останні ґрунтовні дослідження були зроблені лише у ХХ століття, а, отже, питання дослідження має бути осучаснене і приведено до реалій сьогодення. Метою статті є аналіз запропонованих тлумачень поняття «педагогічна технологія» та виокремлення найбільш прийнятного і універсального визначення. Зроблено історико-порівняльний аналіз поняття педагогічної та освітньої технології, описано періоди виникнення і впровадження у педагогічну практику визначення. У ході даного аналізу було описано та узагальнено багатогранність та варіативність тлумачення досліджуваного питання зарубіжними та вітчизняними педагогами-дослідниками. При написанні статті використано теоретичні методи дослідження, а саме: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, пояснення. Результати досліджуваної проблеми можуть стати підґрунтям для подальшого огляду та аналізу педагогічних технологій і матимуть практичне значення для дослідження та виокремлення конкретних педагогічних технологій для навчання іншомовної компетенції педагогів різних циклів викладання задля фахового зростання у розрізі самоосвітньої діяльності та навчання впродовж життя. Описано різні погляди науковців до розуміння і трактування педагогічної технології. Зроблені висновки у статті свідчать про необхідність диференціації понять «освітня технологія» та «педагогічна технологія». Результати даної статті можуть бути застосовані науковцями під час дослідження актуальних питань педагогічної діяльності і слугувати підґрунтям подальших наукових розвідок та досліджень
РОЗВИТОК ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ДОПОМОГОЮ СПЕЦІАЛЬНИХ ІГОР ТА ВПРАВ
No full textIn the system of musical education of the younger generation a special place is occupied by choral singing as an alive and creative reproduction of musical and artistic images. Therefore, the art of choral singing requires mastering the technical and artistically expressive means of performance, which are necessary for the transmission of feelings, thoughts, ideological content of works. Such means include vocal and choral technique, which contains a system of singing skills, which include singing, breathing, diction, sound, ensemble. Considerable work is devoted to the formation of vocal and choral skills during primary pupils’ singing at music lessons. The teacher’s use of various vocal and choral exercises and games helps to strengthen singing skills and prepare children’s voices forvocal work. The complexity of singing contributes to the development of the whole set of vocal and choral skills. The more perfect the vocal and choral technique is, the more completely the idea of the work will be realized. Teaching children to sing is one of the most important, but at the same time the mostdifficult task of musical education. Despite there is some positive experience on this issue at primary school, vocal and choral activities with pupils at music lessons, in most cases, means just learning songs and working on the purity of melody intonation. It can be explained by lack of system of special games and exercises for the development of vocal and choral skills of primary pupils. To implement the tasks we used various forms of pedagogical work: music lessons,holidays, individual lessons, competitions, concerts. Based on modern methods and recommendations of famous teachers, we have selected adapted and systematized practical material for the formation of vocal and choral skills of primary pupils. Vocal and choral skills include: singing posture, breathing, sound formation, diction, purity of intonation, consistency, ensemble. All these skills are inoculated not sequentially, but in parallel.У системі музичного виховання підростаючого покоління особливе місце займає хоровий спів як живий і творчий процес відтворення музично-художніх образів. Тому мистецтво хорового співу потребує опанування технічними і художньо-виразними засобами виконання, які необхідні для передачі почуттів, думок, ідейного змісту творів. До таких засобів відноситься вокально-хорова техніка, яка включає систему співочих навичок, до яких входять співоча установка, дихання, дикція, звукоутворення, ансамбль. Значна робота приділяється формуванню вокально-хорових навичок під час розспівування молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Використання вчителем різноманітних вокально-хорових вправ та ігор допомагають зміцненню співочих навичок та готують дитячі голоси до вокальної роботи. Комплексність розспівування сприяє відпрацюванню не лише певної навички, але й усього комплексу вокально-хорових навичок. Чим досконаліша вокально-хорова техніка, тим повніше буде втіленозадум твору. Навчання дітей співу – одне з найважливіших, але в той же час і найскладніших завдань музичного розвитку. Незважаючи на те, що в початковій школі накопичено певний позитивний досвід з даної проблеми, вокально-хорова діяльність з учнями на уроках музичного мистецтва здебільшого зводиться до розучування пісень і роботі над чистотою інтонування мелодії. Це пояснюється відсутністю системи спеціальних ігор та вправ для розвитку вокально-хорових навичок молодших школярів. Для реалізації завдань нами були використані різні форми педагогічної роботи:уроки музичного мистецтва, свята, індивідуальні заняття, конкурси, концерти. Спираючись на сучасні методики й рекомендації відомих педагогів, нами був підібраний адаптований і систематизований практичний матеріал для формування вокально-хорових навичок учнів початкової школи. До вокально-хорових навичок відносяться: співацька постава, дихання, звукоутворення, дикція, чистота інтонування, стрій, ансамбль. Всі згадані навички прищеплюються не послідовно, а паралельно
ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ НАДІЙНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
No full textThe purpose of this study is to highlight the theoretical foundations of the formation of performing reliability of the future music teacher in the process of professional instrumental and performance training. The leading provisions of personality-activity, acmeological, and axiological approaches were chosen as the methodological basis of the study. Based on the study and analysis of scientific and methodological sources, we consider the concept of "performing reliability" as a necessary component of the performing skills of a music teacher, as a relatively stable personal development, established through theacquisition of musical-theoretical knowledge, mastery of musical-performing, interpretive, and stage artistic skills. The results indicate that students who are giving priority to higher motives of musical activity, awareness of the importance of such a personal development as performance reliability, which is a necessary component of professional competence of the future music teacher, stimulate students to expand their own instrumental and performancecapabilities, to self-improvement of personal will and professional qualities. The scientific relevance of this study lies in substantiating of the basics of formation of the musical activity motivation, the conditions which, according to the author, will promote success of this process in the course of instrumental and performing educational activity are outlined. The author offers a general way of forming performing reliability, which consists in the optimal pedagogical interaction in directing the individual to the internal awareness of the purpose of the activity as personally significant ones. This leads to the predominance ofhigher meaning-making motives, such as self-improvement and self-actualization in the modern society.У статті висвітлено теоретичні основи формування виконавської надійності майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі фахової інструментально-виконавської підготовки. Розглянуто ідеї творчо-продуктивної позиції виконавства в індивідуальному художньому акті; музикознавчі знання щодо специфіки сценічної інструментально-виконавської діяльності; положення загальної і мистецької психології щодо ролі особистісного ставлення суб’єкта до мети, змісту, способів здійснення та результатів власної діяльності. На основі здійсненого контент-аналізу феномен «виконавська надійність» розглядається автором як відносно стійке особистісне новоутворення, що встановлюється через засвоєння музично-теоретичних знань, оволодіння музично-виконавськими, інтерпретаційними вміннями та сценічно-артистичними навичками. Обґрунтовано передумови формування виконавської надійності майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі фахової інструментально-виконавської підготовки. Підкреслено необхідність цілеспрямованого педагогічного керування цим процесом, важливість якісної підготовки музичного матеріалу; вміння корегування студентом у разі необхідності власного психоемоційного стану; усвідомлення власних виконавських дій задля втілення художньої інтерпретації музичного твору. Зроблено висновок, що надання пріоритетності особисто значущим вищим смислоутворюючим мотивам, як-от прагнення людини до самореалізації та самовдосконалення, усвідомлення важливості значення такого особистісного новоутворення, як виконавська надійність, що є необхідною складовою професійної компетентності майбутнього музиканта-педагога, сприятиме стимулюванню студента до розширення власних інструментально-виконавських можливостей, до самовдосконалення особистісних вольових та професійних якостей
Витоки та становлення нумізматичної колекції Ніжинської вищої школи (початок 30-х – середина 70-х років ХІХ століття)
No full textThe article is devoted to the problems related to the processes of establishment and functioning of the munz-cabinet in Nizhyn Higher School and chronologically covers the period from the early 1930s to the mid-1970s. On the basis of newly introduced into scientific circulation archival sources, including economic documents, annual final reports, descriptions, documents of a private nature, the author of the article tried to analyze and look at the problemin a new way. The study confirmed that the numismatic assembly began to form in the first years of the Gymnasium of Higher Sciences, and as a separate institution within the gymnasium library began to function in the last years of the Gymnasium. The Munz Cabinet has been a non-independent institution throughout its existence. He did not have a permanent premise, a separate staff, and no funds were allocated for his maintenance. During the entire study period, only a single fact of allocating funds for the purchase of new exhibits was recorded. The replenishment of the collection took place only at the expense of gifts and donations from patrons and those who care. The article traces and investigates the state of the collection, partially analyzes its composition. The author concludes that due to a number of objective (chronic lack of funds, lack of interest from the management of the Lyceum, inconsistency of the profile of the educational institution with the needs of the cabinet) and subjective (lack of initiative of cabinet managers, their poor scientific training, collections)circumstances, the munz-cabinet could not become a separate, independent research institution. «New Life» in the process of functioning of the munz-cabinet could make a gift of a new collection of coins and medals, which was made by the honorary trustee of the Lyceum G.O. Kushelev-Bezborodko. However, due to the above reasons, it remained a «dead weight». The paper draws attention to another negative detail that accompanied the existence of the Munz cabinet during this period. This is the lack of a full, professional description of the exhibits of the collection. Even rare, especially valuable items of the collection were not attributed (silver coins of Vladimir the Great, which were found in the Nizhyn treasure in 1852). The author concludes that during this period, the collection of coins and medals stored in the Munz cabinet did not play any role in the educational, educational and scientific process. At the same time, the very existence of a numismatic cabinet affected the prestige of the educational institution and could play a positive role in these processes in the future.Стаття присвячена розгляду проблем, що пов’язані з процесами заснування та функціонування мінцкабінету у Ніжинській вищій школі і хронологічно охоплює період з початку 30-х до середини 70-х рр. ХІХ століття. На основі нововведених у науковий обіг архівних джерел, що включають документи господарського характеру, щорічні підсумкові звіти, описи, документи приватного характеру, автор статті зробив спробу проаналізувати та по-новому поглянути на проблему. У ході дослідження підтверджено, що нумізматичне зібрання почало формуватися у перші роки існування Гімназії вищих наук, а як окрема установа у складі гімназичної бібліотеки почала функціонувати в останні роки існування Гімназії. Мінцкабінет протягом усього часу свого існування перебував у статусі не самостійної установи. Він не мав постійного приміщення, окремого штату, на його утримання не виділялись кошти. За весь досліджуваний період зафіксований лише єдиний факт виділення коштів для придбання нових експонатів.Поповнення колекції проходило лише за рахунок дарунків та пожертв збоку меценатів та небайдужих. У статті простежений та дослідженийстан наповнення колекції, частково проаналізований її склад. Авторробить висновки, що в силу об’єктивних (хронічна нестача коштів,відсутність зацікавленості з боку керівництва Ліцею, невідповідністьпрофілю навчальної установи потребам кабінету) та суб’єктивних(безініціативність завідувачів кабінетом, їх слабка наукова підготовка,безвідповідальне ставлення до збереження та опису колекції) обставин,мінцкабінет не зміг перетворитись у окрему, самостійну науково-дослід-ну установу. «Нове життя» у процес функціонування мінцкабінету мігвнести дарунок нової колекції монет та медалей, що був зробленийпочесним попечителем Ліцею Г. О. Кушелєвим-Безбородьком. Однак усилу перерахованих вище причин він так і залишився «мертвим грузом».У роботі звертається увага ще на одну негативну деталь, яка супрово-джувала існування мінцкабінету в означений період. Це відсутність повно-цінного, професійного опису експонатів зібрання. Навіть рідкісні, особливоцінні предмети колекції не пройшли атрибуції (срібляники Володимира Ве-ликого, що були знайдені у Ніжинському скарбі 1852 р.). Автор доходитьLiterature and Culture of Polissya № 102. Series "Philology Research" № 1730висновку, що протягом означеного періоду колекція монет та медалей,що зберігалась у мінцкабінеті, не відігравала ніякої ролі у навчально-вихов-ному, освітньому та науковому процесі. Разом з тим саме існуваннянумізматичного кабінету позначалось на престижності навчальногозакладу і в подальшому могло зіграти у цих процесах позитивну роль
«Я осуждаю себя на странствие…»: жизнь Н. В. Гоголя в трёхмерном пространстве
No full textThe article examines the European wanderings of N. V. Gogol from an unusual angle. The first transit stop on his way from his home to the big world was St. Petersburg. There, he fully learned what misfortune is all about. But natural determination, multiplied by talent and strength of character, did their triumphant work: he not only established himself in the capital, but also became a famous, recognized personality in the literary circles of Russia. The study shows that in St. Petersburg the young Gogol actually programmed himself to travel. He forever said goodbye to his double surname Gogol - Yanovsky. The short, like aflap of a wing, part of the surname, which the writer interpreted as a «bird of passage», became his hallmark. The changed surname determined his entire future as the «era of wandering.» Of all the possible roads, N. V. Gogol chose the most difficult one. It was the path back to himself. The symbol of the road acquired a hypertrophied meaning in his life. The analysis of artistic and epistolary heritage, documents and memoirs made it possible for the author to put forward a hypothesis about three interconnected paths, conventionally designated as a Path Far, a Path Inside and a Path Up. Combining, they defined the unique Path of the writer in the world of living and «dead» souls. «Strange Life on Wheels» was his eternal journey into the distance. In the process oftraveling, the spiritual transformation of the writer took place. The article draws attention to the fact that new knowledge and impressions have become a powerful generator of his spiritual development. Under their influence, he deliberately and consistently plunged «inside himself.» According to the author, this way of life can be called a Path Inside. The deeper the wandering writer plunged into the comprehension of divine truths, the more his soul aspired upward. The study of the methodology for transforming the writer's spiritual outlook led the author to the conclusion that the upward road was associated with astaircase, the image of which in Christianity has a sacred meaning as a «Ladder leading to heaven». In the context of the author's interpretation of the life and work of N. V. Gogol, special attention is paid to his work «Selected Passages from Correspondence with Friends». It is evaluated as a mirror of the transformed soul of the writer, in the content of which all three paths are connected. The resonance caused by the publication of the Gogol's ambiguous thoughts significantly shortened his life. Gogol's proselytism and providentialism in the seeking stream of public consciousness were rejected by his contemporaries compatriots. In summary, the author concludes that, having returned to the Russian Empire and settled in a foreign Moscow, N. V. Gogol destroyed the personal unity of the three paths: far, inside and upward and cut off his earthly Path, leaving his «stern truthseeking followers» a spiritual testament: «Seek, and ye shall find»:У статті під незвичайним кутом зору розглядаються європейські мандрування М. В. Гоголя. Першою транзитною зупинкою на його шляху з рідного дому у великий світ був Петербург. Там він сповна пізнав, почім фунт лиха. Але природна цілеспрямованість, помножена на талант і силу характеру, зробила свою переможну справу: він не тільки утвердився в столиці, а й став відомою, визнаною особистістю в письменницьких колах Росії. У дослідженні наголошується, що в Петербурзі молодий Гоголь фактично сам запрограмував себе на мандрування. Тут він назавжди розпрощався зі своїм подвійним прізвищем Гоголь-Яновський. Коротка, як змах крила, частина прізвища, яку письменник трактував як «перелітний птах», стала його візитівкою. Змінене прізвище визначило всю його подальшу долю як «еру мандрування». З усіх можливих доріг М. В. Гоголь вибрав найскладнішу. Це був шлях до самого себе. Символ дороги набув у його житті гіпертрофоване значення. Аналіз художньої та епістолярної спадщини письменника, документів і мемуарів дали можливість автору висунути гіпотезу про три взаємопов’язані між собою дороги, умовно позначені як дорога вдалечінь, дорога вглиб і дорога вгору. Поєднуючись, вони визначили шлях письменника в світі живих і «мертвих» душ. «Дивне життя на колесах» було його вічною дорогою вдалину. У процесі руху по ній відбувалося духовне перетворення письменника. У статті звертається увага на те, що потужним генератором його духовного вдосконалення стали нові знання та враження. Під їх впливом він осмислено і послідовно занурювався «всередину себе». На думку автора, такий спосіб життя можна назвати дорогою вглиб. Чим глибше занурювався письменник-мандрівник в осягнення божественних істин, тим більше спрямовувалася його душа вгору. Вивчення методології перетворення духовного світогляду письменника привели автора до висновку про те, що дорога вгору асоціювалася у нього з драбиною, образ якої в християнстві має сакральне значення як «Лествиця, що зводить до небес». У контексті авторської інтерпретації життя і творчості М. В. Гоголя особливу увагу приділено його роботі «Вибрані місця з листування з друзями». Вона оцінюється як дзеркало зміненої душі письменника, в змісті якої з’єдналися всі три дороги. Резонанс, викликаний публікацією неоднозначних думок автора, вщент розбив його жертовний життєвий жбан, а осколки смертельно уразили в саме серце, значно скоротивши життя. Гоголівський прозелітизм і провіденціалізм у потоці суспільної свідомості були відкинуті його співвітчизниками-сучасниками.Насамкінець автор робить висновок про те, що повернувшись у Російську імперію та оселившись в чужій московській стороні, М. В. Гогользруйнував особисту єдність трьох доріг: вдалину, вглиб і вгору та обірвав свій земний шлях, залишивши «грізному і правдивому потомству»духовний заповіт: «Шукайте та знайдете»
Графодеривація в українських рекламних текстах
No full textRealization of the communicative-pragmatic purpose of advertising messages is reached by the use of various language means, among which a prominent place is taken by the occasional lexemes formed both by usual, and atypical ways of word formation. One of the productive non-casual ways of creating occasional lexemes in Ukrainian advertising texts is graphic design, using of atypical graphic means in the processes of graph derivatives, which our article is focused on. It is proved that graph derivatives – a kind of «language game» at the graphic level – is one of the many elements of the manipulative influence of advertising on the recipient. Graph derivatives in the analyzed advertising texts is represented by a row varieties, among which the most productive identified capitalization, graph hybridization, polygraphy. The functions and purpose of graph derivatives in advertising texts are also clarified.Реалізація комунікативно-прагматичної мети рекламних повідомлень досягається використанням різноманітних мовних засобів, з-поміж яких помітне місце займають оказіональні лексеми, утворені як узуальними, так і нетиповими способами словотворення. Одним із продуктивних неузуальних способів творення оказіональних лексем в українських рекламних текстах є графодеривація, тобто використання нетипових графічних засобів у процесах оказіональної деривації, на якій закцентована увага у нашій статті. Доведено, що графодеривація – своєрідна «мовна гра» на графічному рівні – один із багатьох елементів маніпулятивного впливу реклами на реципієнта. Графодеривація в аналізованих рекламних текстах репрезентована низкою різновидів, з-поміж яких найпродуктивнішими виявились капіталізація, графогібридизація, поліграфіксація. З’ясовано також функції та призначення графодериватів у рекламних текстах
ДО ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ХОРЕОГРАФІЧНОГО ПРОЄКТУ В ПРОЦЕСІ БАЛЕТМЕЙСТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ
No full textThe article enlightens the process of second Master’s level students’ ballet master activity, from the point of view of crafting an educational and creative choreographic project. The capability of applying knowledge, abilities and skills while solving the mentioned problem, tendency to analysis and independent summarizing of creative material, the subject of a project, commitment to executing professional tasks in sphere of ballet master art. Highlighted the objective of a choreographic project, specified theoretical-methodical Master’s students training, moreover their application during solving specific artistic, scientific, organizational and performing tasks starting with artistic concept up to scenic realization, on basis of theoretical and empirical experience. Choreographic project is focused on the complex of general and professional Master’s students’ competences in process of creative work realization; forming of ballet master’s abilities; independence in identifying the topic and stages of a choreographic project creation, relevance of the action system, obligatory for theoretical and practical tasks solution; conducting a thorough preparation of a creative project and practical realization of the concept. Perception of a choreographic project requires a future ballet master’s brilliant artistically-imaginative structure and proper sense, naturalness, stylistic peculiarities and specifics of movement execution, national characteristics of a ballet master piece, which he thought out and reflected by means of plasticity language. In forming ballet maser’s abilities of Master’s students the significant role belongs to the components of an educational programme, which create the fundamental base for independent students’ activity. Which allows to master the toolkit for further implementation in sphere of choreographic performance, artistic pedagogy and scientific-research activity in sphere of dance art.У статті висвітлюється процес балетмейстерської діяльності студентів другого магістерського рівня, з позиції створення навчально-творчого хореографічного проєкту. Здатність застосовувати знання, вміння та навички під час розв’язання означених проблем, схильність до аналізу та самостійного узагальнення творчого матеріалу, теми проєкту, готовність до виконання фахових завдань у сфері балетмейстерського мистецтва.Означено мету хореографічного проєкту, аргументовано теоретико-методичну підготовку студентів-магістрів, а також застосування їх під час вирішення конкретних художніх, наукових, організаційних та виконавських завдань від творчого задуму до сценічного втілення, спираючись на теоретичний та емпіричний досвід. Хореографічний проєкт зорієнтований на комплекс загальних та фахових компетентностей студентів-магістрів у процесі реалізації творчої роботи; формування балетмейстерських умінь; самостійність визначення теми та етапів створення хореографічного проєкту, обґрунтованість системи заходів, обов’язкових для рішення теоретичних та практичних завдань; проведення всебічної підготовки творчого проєкту й практичного втілення задуму. Перцепція хореографічного проєкту потребує від майбутнього балетмейстера блискучої художньо-образної будови та правильного відчуття, природності, стильових особливостей і специфіки виконання рухів, національної характеристики балетмейстерського твору, який він задумав і відобразив мовою пластики. У формуванні балетмейстерських умінь студентів-магістрантів важлива роль належить компонентам освітньої програми, які створюють фундаментальну базу для самостійної діяльності студентів. Вона дозволяє оволодіти інструментарієм для подальшого застосування у сфері хореографічного виконавства, мистецької педагогіки та науково-дослідницької діяльності в галузі хореографії
СПОГАДИ В. В. ДАНИЛОВА ЯК ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНЕ ДЖЕРЕЛО
No full textThe article approaches the important issue concerning the analysis of pedagogical problems found in memoirs of Volodymyr Valerianovych Danylov. This famous and talented scholar was engaged in the study of literature and folklore, teaching and methodology and was the author of memoirs in two parts titled ’Nizhyn Gymnasium at the End of the Last Century. Part I. Teachers’ (1958) and ’Memories about Nizhyn Gymnasium at the End of the 19th Century. Part II’ (1964). It was mentioned that these works were not regarded by scholars as historical and pedagogical source. Thus the aim of the article is to study memoirs and to reveal pedagogical problems that can be useful for teaching. Due to the detailed examination of the academic literature it was found that V. V. Danylovdeviated from traditional methods and techniques, rote learning and didacticism and it was described in his method guides on language and literature ’Methodology of Russian language’, ’Literature as a subject of teaching’ (1917). Besides, it was specified in the article that Danylov believed it necessary to develop students’ figurative thinking, which encouraged them to be active and self-sufficient. It was discovered that V. V. Danylov proposed to analyze literary work by logic of the imagery development, rather than the plot line. According to the teacher, an extensive system of questions should help in the complex analysis of the work`s plot. It is highlighted that these problems of V. V. Danilov’s pedagogical works may be of interest to modern methodology researchers.The authors note that in his memoirs Volodymyr Valerianovych focused on the study of teachers’ personalities, singled out some prominent, in his opinion, teachers, as well as identified and characterized three types of high school teachers – good, neutral and ’pedagogical despots’. In his works Danylov described some cases from his student life. It is stated that Danylov’s memoirs can serve as a valuable source for teachers and encourage them to look for new and more effective methods and techniques for working with students. These works present the mature opinion of an educated person who had extensive experience in working with children, and therefore memoirs are important materials for identifying and solving modern pedagogical problems.У статті порушується важливе питання – виявлення та аналіз педагогічних проблем у спогадах відомого та талановитого літературознавця і фольклориста, педагога та методиста Володимира Валер’яновича Данилова. Авторами розглянуто спогади В. В. Данилова, які складаються з двох частин: «Нежинская гимназия в конце прошлого века. Ч. І. Преподаватели» (1958 р.) та «Воспоминания о Нежинской гимназии конца ХІХ столетия. Ч. ІІ» (1964 р.). Зазначено, що ці праці педагога не були досліджені вченими в якості історико-педагогічного джерела. У результаті теоретичного опрацювання наукової літератури виявлено, що В. В. Данилов у своїх методичних посібниках з мови та літератури – «Методика російської мови», «Література як предмет викладання» (1917) – відходив від звичних методів і прийомів, від повчальності і зубріння. Уточнено, що методист вважав за необхідне розвивати в учнів образне мислення, що має спонукати їх до активності та самостійності. З’ясовано, що В. В. Данилов, розглядаючи методику навчання літератури, пропонував аналізувати твір за логікою розвитку художнього образу, а не сюжетної лінії. Допомогти у комплексному аналізі сюжету твору, на думку педагога, має розгалужена система запитань. Висвітлено, що ці проблеми педагогічної творчості В. В. Данилова можуть зацікавити сучасних дослідників-методистів. Авторами зауважено, що у своїх працях-спогадах Володимир Валер’янович зосередився на дослідженні особистостей учителів, виділив деяких визначних, на його думку, педагогів, а також виокремив і охарактеризував три типи викладачівгімназії – гарні, нейтральні і «педагогічні деспоти». У працях В. В. Даниловим описуються деякі випадки із його учнівського життя. Зазначено, що спогади Володимира Валер’яновича можуть слугувати цінним джерелом для педагогів, оскільки вони спонукають майбутніх вчителів на пошукнових більш досконалих та дієвих методів, технологій та прийомів для роботи з учнями. У цих працях подається зріла думка освіченої людини, яка мала багатий досвід роботи з дітьми, і тому спогади є важливим матеріалом для виявлення і вирішення сучасних педагогічних проблем
БАГАТОГРАННІ МОЖЛИВОСТІ БАНДУРНОГО ВИКОНАВСТВА
No full textThe article analyzes the multifaceted possibilities of bandura performance, which contribute to the use of the Ukrainian national instrument not only as a solo and accompaniment, but also in ensembles of homogeneous, mixed ensembles and in various orchestras, where the bandura is presented as a solo instrument. The current stage of development of bandura creativity and performance is based on ancient traditions, because bandura art is inextricably linked with kobzarism, this living folklore encyclopedia of the history of Ukraine with all the cries and joys, with its glorious knights. It should be noted that the kobza/bandura became the personification of the heroic and patriotic spirit of Ukrainians, and the figure of the kobza/bandura player, which was vividly reflected in Ukrainian literature, music, poetry, painting, theater and, most importantly, in folk art, is the embodiment of the Ukrainian people’s glory and greatness. The art of bandura became especially important during the evolvement of statehood, which is associated with the growing role of the bandura in the presentation of Ukrainian culture in the world. Today, the bandura, this «wonderful instrument of Mamay the Cossack», as it was called by art critic L. Kiyanovska, is a musical symbol of Ukrainian culture and spirituality. The current stage of development of bandura art is based on ancient traditions and at thesame time marked by new trends, including improvement of the instrument itself, enrichment of the performance methodology, expansion of repertoire, growth of bandura schools in Ukraine and abroad. Therefore, the number of musicological works on kobza art is growing both in the scientific naional literature and in the diaspora literature. However, the history of kobzarism and bandura performance still requires in-depth research using comparison and generalization approaches.У статті проаналізовано багатогранні можливості бандурного виконавства, які сприяють використанню українського національного інструмента не лише як сольного та акомпонуючого, але і в ансамблях однорідного, мішаного складів та у різноманітних складах оркестрів, де бандура представлена у ролі сольного інструмента. Сучасний етап розвитку бандурної творчості та виконавства базується на прадавніх традиціях, адже бандурне истецтво нерозривно пов’язане із кобзарством, цією живою фольклорною енциклопедією історії України з усіма плачами та радощами, з лицарями її славними. Зазначимо, що кобза-бандура стала уособленням героїко-патріотичного духу українців, а постать кобзаря-бандуриста, яка знайшла яскраве відображення в українській літературі, музиці, поезії, живописі, театрі та, найважливіше, – у народній творчості, є втіленням слави та величі українського народу. Сучасний етап розвитку бандурного мистецтва базується на прадавніх традиціях і разом з тим позначений новими тенденціями, зокрема удосконаленням самого інструменту, збагаченням методики гри, розширенням репертуару, зростанням кількості бандурних шкіл в Україні та за кордоном. Тому зростає кількість музикознавчих напрацювань з кобзарського мистецтва як в науковій вітчизняній літературі, так і в літературі з діаспори. Однак історія кобзарства та виконавства на бандурі і надалі вимагає поглибленого розгляду із використанням компаративістського та узагальнюючого підходів