Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ВОКАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
No full textThe article is about the definition of «vocal pedagogical activity» as a type of professional activity aimed at the formation of knowledge, skills and practice, vocal culture and craftsmanship, value attitude for vocal activity. Also, the content of the concept of «vocal training» as a holistic system and process of pedagogical interaction, based on mastering the theory and practice of vocal training, is characterized.The process of preparation for vocal and pedagogical activity is considered as a complex interaction of methodological organization of the learning process and mastering of skills necessary for further professional activity. The importance of such traits of a teacher as self-determination and self-improvement, which acquire their significance in the presence of motivation, which is a prerequisite for professional growth, is highlighted. Based on the analysis of the source base, the features of vocal pedagogical activity are distinguished. They are determined by the multicomponent structure, pedagogical orientation, self-improvement and combination of intellectual and emotional factors. The interaction of functional and structural components, as evidence of readiness for vocal and pedagogical activities, is revealed due to the diversity of relationships and features of communication, artistic and creative opportunities, self-realization of the individual and the system of values. During the work with the theoretical material a number of tasks of vocal training were clarified, which means aesthetic education and love for vocal art, understanding of vocal process, development of assessment and criteria of singing, vocal hearing, vocal-technical and artistic skills. The concept of «vocal pedagogical skill» is highlighted as a component of vocal pedagogical activity, which involves the acquisition of knowledge, skills, abilities and professional competencies necessary for the reproduction of the artistic image and the implementation of professional regulation.У статті обґрунтовано суть поняття «вокально-педагогічна діяльність» як вид професійної діяльності, спрямований на формування знань, умінь та навичок, вокальної культури та майстерності, ціннісного ставлення до вокальної діяльності. Охарактеризовано зміст поняття «вокальна підготовка» як цілісної системи та процесу педагогічної взаємодії, що базується на засвоєнні теорії та практики вокальної підготовки. Розглянуто процес підготовки до вокально-педагогічної діяльності як комплексну взаємодію методологічної організації процесу навчання та оволодіння навичками, що необхідні для подальшої професійної діяльності. Висвітлено значущість таких ознак педагога, як самовизначення та самовдосконалення, що набувають свого значення за наявності мотивації, яка є обов’язковою умовою професійного зростання. На основі аналізу джерельної бази виділено риси вокально-педагогічної діяльності,що визначаються багатокомпонентністю структури, педагогічною спрямованістю, самовдосконаленням та поєднанням нтелектуального та емоційного. Взаємодія функціональних та структурних компонентів, як свідчення готовності до вокально-педагогічної діяльності, розкривається за рахунок різнома було виокремлено низку завдань вокальної підготовки, що полягають у здійсненні естетичного виховання та любові до вокального мистецтва, розумінні особливостей вокального процесу, розвитку оцінки та критеріїв співу, вокального слуху, вокально-технічних та артистичних навичок. Висвітлено поняття «вокально-педагогічна майстерність» як складова вокально-педагогічної діяльності, що передбачає здобуття знань, умінь, навичок та фахових компетентностей, необхідних для відтворення художнього образу і здійснення фахової регуляції
СИТУАТИВНІ ВПРАВИ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
No full textThe article is sanctified to the pressing questions of educational-educator tasks of employments after Ukrainian for the students of higher educational establishments. A question of becoming of civil consciousness and high spirituality of personality is extremely actual. utstanding value for realization of professional activity, a competence that is based on common to all mankind values has for the decision of organizational questions. This competence is formed on employments after the educational components of humanitarian aspiration, among that a leading role belongs to language disciplines. This competence is formed on employments after the educational components of humanitarian aspiration, among that a leading role belongs to language disciplines. The value of the mother tongue it is difficult to over-estimate, she is the unique means of education of man, forming of her the valued orientations. The use of situation exercises can become the effective means of development of broadcasting and thinking of bread-winners of higher education. Aim of the article – to light up the basic questions of the use of situation exercises as to the means of forming of the valued orientations of personality of bread-winner of higher education on employments after Ukrainian after professional aspiration. In the article a question is affected about the use of situation exercises on employments after Ukrainian after professional aspiration. The role of situation exercises is found out in forming of lingually-communicative competence of personality of bread-winner of education and forming of her the valued orientations. It is onsidered concept «speech situation", «situation exercise". Description is given to methodology, functional features and examples of the use of situation exercises are made on employments. Research results showed that employments with the use of situation exercises assisted forming of personality of student, her the valued reference-points, improvement of communicative qualities of broadcasting, increase of general culture, forming of moral factors, unindifference to history and language of native people. A scientific novelty and practical meaningfulness of research are certain: scientifically reasonable methodical principles of the use of situation exercises on employments after Ukrainian after professional aspiration; methodology of the use of such exercises is worked out and tested during the prosecution of language material, verification of the offered methodology, that assists the conscious mastering the students of educational material,is conducted, can be inculcated in an educational-educator process, used for perfection of the programs and textbooks. The prospects of further researches are also outlined in the marked industry.Статтю присвячено актуальним питанням навчально-виховних завдань занять з української мови для студентів вишів. Питання становлення громадянської самосвідомості та високої духовності особистості є вкрай актуальним. Неабияке значення для реалізації професійної діяльності, для вирішення організаційних питань має загальнокультурна компетенція, яка базується на агальнолюдських цінностях. Ця компетенція формується на заняттях з освітніх компонент гуманітарного спрямування, серед яких провідна роль належить мовним дисциплінам. Значення рідної мови важко переоцінити, вона є унікальним засобом виховання людини, формування її ціннісних орієнтацій. Ефективним засобом розвитку мовлення та мислення здобувачів вищої освіти може стати використання ситуативних вправ. Мета статті – висвітлити основні питання використання ситуативних вправ як засобу формування ціннісних орієнтацій особистості здобувача вищої освіти на заняттях з української мови за професійним спрямуванням. У статті порушено питання про використання ситуативних вправ на заняттях з української мови за професійним спрямуванням. З’ясовано роль ситуативних вправ у формуванні мовно-комунікативної компетентності особистості здобувача освіти та формування її ціннісних орієнтацій. Розглянуто поняття «мовленнєва ситуація», «ситуативна вправа». Схарактеризовано методику, функціональні особливості та наведено приклади використання ситуативних вправ на заняттях. Результати дослідження показали, що заняття звикористанням ситуативних вправ сприяють формуванню особистості студента, її ціннісних орієнтирів, покращенню омунікативних якостей мовлення, підвищенню загальної культури, формуванню моральних чинників, небайдужості до історії та мови рідного народу. Визначено наукову новизну та практичну значущість дослідження: науково обґрунтовано методичні засади використанняситуативних вправ на заняттях з української мови за професійним спрямуванням; розроблено й перевірено методику використання таких вправ під час роботи над мовним матеріалом, проведено перевірку пропонованої методики, яка сприяє свідомому засвоєнню студентами навчального матеріалу, може бути впроваджена в навчально-виховний процес, використана для вдосконалення програм і підручників. Також окреслено перспективи подальших досліджень в означеній галузі
Роль братів Дмитра та Левка Ревуцьких в утворенні та діяльності Музичного товариства імені Леонтовича (лютий 1921– лютий 1928)
No full textUkraine has been waiting for almost 100 years for the return of the historical truth about the realities of its life at the time of the first proclamation of its independent statehood. That period was closely connected with the policy of brutal Bolshevik «red» terror, which brought many victims, including the assassination of composer Mykola Leontovych on January 23, 1921. A large group of cultural figures, professors and students gathered on February 1,1921 at the Kyiv Music and Drama Institute name of MV Lysenko to organize the Committee in memory of M. Leontovych when they learned about this tragedy. TheCommittee was later renamed the All-Ukrainian Committee in Memory of Mykola Leontovych, and the last third was the Music Society name of Leontovych. This artistic association worked for 7 years (February 1921 – February 1928) in the stream of the Ukrainian revival of the twentieth century. It became a vivid embodiment of the progressive progress of Ukrainian culture in the world space. Active participation in various stages of the history of the Music Society name of Leontovych was taken by prominent figures of national culture, brothers Dmytro and Levko Revutsky. In particular, Dmytro was one of the 50 founders of the Committee / Society; conducted work on the dissemination of Ukrainian vocal repertoire and folk songs and dumas, was engaged in publishing. He began to develop a new direction at that time – the poetic translation of vocal works of European and Russian music: songs, romances, opera librettos. This was a matter of great importance, because Ukrainian culture was declared as a part of world culture. Levko’s participation began with his activity in the Pryluky branch of the Society as a composer and concert-pianist (1920–1924, branch formation in 1923). Then such demonstrative works were created as the cantata «Khustyna» on the poems of T. Shevchenko, the choir «Heart of a Musician» on the lyrics of M. Voronoi, «Call them» on the lyrics of M. Filyansky, «On the rivers the circle of Babylon» the lyrics of T. Shevchenko on Psalms David, a series of romances and more. From the summer of 1924 L. Revutsky acted as a member of the Kiev branch of the Society, was a member of the Presidium. He and a group of innovative composers formed the Association of Contemporary Music (ACM, 1926). During this period, a significant number of works were written, among which were especially vocal cycles based on folklore sources «Sun» (for children) and «Galician songs», which are recognized as masterpieces of the genre, Symphony № 2 (took the first place in the All-Ukrainian competition of works), the composition of the Concerto for piano and orchestra in F-dur began, which ended after the liquidation of the Society. The creative heritage of both Revutsky brothers had a difficult fate: Dmytro Revutsky’s scientific and ethnographic works were ordered to be destroyed, symphonic scores of the most important works of Levko Revutsky burned in the flames. However, the search of recent decades has made it possible to bring back to life the lost and make them the property of the nation’s culture.Майже 100-річчя чекала Україна на повернення історичної правди щодо реалій її життя у часи проголошення вперше її незалежної державності.Та доба виявилася тісно пов’язаною з політикою жорстокого більшовистського «червоного» терору, що приніс багато жертв, з-поміж яких івбивство 23 січня 1921 р. композитора Миколи Леонтовича. Коли звістка про цю трагічну подію долетіла до Києва, то 1-го лютого 1921 р. значнагрупа діячів культури, професори і студентство зібралися в Київському музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка, щоб утворити Комітет пам’яті М. Леонтовича, який пізніше мав другу назву Всеукраїнськмй комітет пам’яти Миколи Леонтовича, а останню третю – Музичне товариство імени Леонтовича. Це мистецьке об’єднання пропрацювало 7 років (лютий 1921 – лютий 1928) у струмені Українського відродження ХХ століття і стало яскравим втіленням прогресивного поступу української культури в загальносвітовий простір. Активну участь на різних етапах історії Музичного товариства ім. Леонтовича брали видатні діячі національної культури, брати Дмитро та Левко Ревуцькі. Зокрема, Дмитро Миколайович був одним із 50 засновників Комітету / Товариства; вів роботу з поширення українського вокального репертуару та народних пісень і дум, займався видавничою справою. Він почав розробляти новий на той час напрямок – поетичний переклад вокальних творів європейської та російської музики: пісні, романси, оперні лібретто. Це була справа великої ваги, бо українська культура декларувалась як частка світової культури. Участь Левка Миколайовича розпочалася з діяльності у Прилуцькій філії Товариства як композитора і концертуючого піаніста (1920–1924, утворення філії 1923). Тоді були створені такі показові твори, як кантата «Хустина» на вірші Т. Шевченка, хори «Серце музики» на слова М. Вороного, «Гукайте їх» на слова М. Філянського, «На ріках круг Вавилона» переспів Т. Шевченка за Псалмами Давидовими, низка солоспівів тощо. Від літа 1924 р. Л. Ревуцький діяв у складі київської філії товариства, входив до Президії, з групою композиторів-новаторів утворив Асоціацію сучасної музики (АСМ, 1926). У цей період було написано значну кількість творів, з-поміж яких особливо вирізнялися вокальні цикли на основі фольклорних джерел «Сонечко» (для дітей) і «Галицькі пісні», що визнані шедеврами жанру, Симфонія № 2 (посіла І місце в загальноукраїнському конкурсі творів), розпочато компонування Концерту для фортепіано з оркестром F-dur, завершення якого відбулося вже після ліквідації товариства. Творчій спадщині обох братів Ревуцьких випала непроста доля: науковий та етнографічний доробок Дмитра Ревуцького було наказано знищити, симфонічні партитури найбільш вагомих творів Левка Ревуцького згоріли у полум’ї. Однак пошуки останніх десятиліть дозволили повернути до життя втрачене та зробити їх надбанням культури нації
СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ, ЯКА ЗДІЙСНЮЄ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС У МІЖКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
No full textThe paper shows that in the transition from the knowledge to the competence paradigm, considerable attention in the educational system of Ukraine is paid to thecomprehensive reform of the entire school system. To create an innovative educational environment in a renovated and reformed primary school, it is important to createconditions for involving the student’s family, the community in which he lives, and the process itself under the guidance of a trained teacher with general and professional competencies of partnership pedagogy. Emphasis is placed on the fact that in an intercultural environment, in which intertwined cultures, religions, traditions and customs of many peoples, the family with its family ties, better than other social institutions, forms a child’s sense of uniqueness, importance and significance of its existence. It is in the family environment that the development of the child’s character, foundations of culture and social nature begins, his motivational foundations for the educational process are formed, and here he makes the first decisions about himself as a person. The authors present the formula for the success of educational reforms in an intercultural environment as follows: school autonomy and academic freedom of teachers, effective cooperation with parents and the community, multiplied by common responsibility, allow obtaining a new quality of education in the reformed school. For the effective implementation of state policy of a school that carries out educational activities in an intercultural environment, first, you need a teacher who fully has the traits of a communicative innovator, educational strategist, facilitator, developed creativity and critical thinking, creative ability and a high level of responsibility, actions. Such a teacher, creatively using the benefits of partnership pedagogy and the created innovative environment in the school, which carries out the educational process in an intercultural society, can prepare a critical student armed with sufficient knowledge for further education in basic and later in high school.У роботі показано, що в умовах переходу від знаннєвої до компетентнісноїпарадигми значна увага в освітній системі України приділяється комплексномуреформуванню всієї шкільної системи. Для створення інноваційного освітнього середовища в оновленій і реформованій початковій школі важливо створитиумови для залучення до освітнього процесу сім’ї учня, громади, в якій вона проживає, а сам процес здійснювати під керівництвом підготовленого вчителя,який володіє загальними та фаховими компетенціями педагогіки партнерства. Увага акцентується на тому, що в міжкультурному середовищі, в якомупереплелися культури, релігії, традиції та звичаї багатьох народів, сім’я з її родинними зв’язками, краще за інші суспільні інституції формує в дитини почуття унікальності, важливості та суттєвості її існування. Саме в сімейному середовищі починається розвиток характеру, основ культури та соціальної природи дитини, формуються її мотиваційні основи до освітнього процесу, тут вона приймає перші рішення щодо себе як особистості. Формулу успіху реформ освіти в міжкультурному середовищі автори представляють у такий спосіб: автономність школи й академічна свобода вчителів, ефективна співпраця з батьками учнів і громадою, помножені на загальну відповідальність, дають змогу отримати нову якість освіти в реформованій школі. Для ефективної реалізації державної політики школі, яка здійснює освітню діяльність в міжкультурному середовищі, насамперед, потрібен учитель, якому повною мірою притаманні риси комунікабельного інноватора, освітнього стратега, фасилітатора, з розвиненими креативністю та критичним мисленням, здатністю до творчої діяльності і високим рівнем відповідальності за свої дії. Саме такому вчителю, творчо використовуючи переваги педагогіки партнерства та створене інноваційне середовище в школі, яка здійснює освітній процес в міжкультурному суспільстві, до снаги підготувати критично мислячого учня, озброєного достатніми знаннями для подальшого навчання в базовій, а пізніше і в профільній старшій школі
Сучасна проблематика традиційного народнопісенного виконавства: етнокультурологічний аспект
No full textThe article reveals the problems of modern traditional Ukrainian folk song performance in ethno-national and regional dimensions. The range of problematic situations that led to a significant leveling of Ukrainian national traditions is highlighted. The importance of professional cultural centers of Ukraine for further preservation and popularization of folk music heritage is proved. In the context of the topic, the essence and significance of theconcept of «musical-aestheticcycle» as one of the variable systems of folk art of Ukraine in the future are characterized. The works of musicologists and folklorists on the influence of European academic art on the choral culture of Ukraine, enrichment of the sound palette of folk choirs due to the use of academic methods and practices, their influence from the standpoint of positive and negative on the preservation and enrichment of the traditional system of melodic and folk ideals of Ukrainian people are characterized. Through the prism of educational and concert-performing activities in the field of folk song performance the leading problems of professional cultural institutions and music educational institutions of I–II level of accreditation are analyzed, their differentiation, diversity of performance practices, regional manners of performance are determined. Educational and creative work of cultural institutions of the I–II level of accreditation in the field of folk song performance of professional music educational institutions is investigated. The components of vectors of folk song performance in amateur art are presented. In the context of intracultural issues, the transmission processes of folk song art at the present stage are covered. Priority directions for preservation and popularization of regional folklore traditions with preservation of stage variants of folklore representation are analyzed: creative reports, festivals, contents, fairs, national festivities, various concerts. Both generally accepted vocal methods-recommendations and specific ones are singled out as defining in inhaling folk voice.У статті висвітлено проблематику сучасного традиційного українського народного пісенного виконавства в етнонаціональному та регіональномувимірах. Виокремлено спектр проблемних ситуацій, котрі привели до суттєвої нівеляції українських національних традицій. Доведено значенняпрофесійних культурних осередків України для подальшого збереження та популяризації фольклорної музичної спадщини. В контексті темиохарактеризовано сутність та значення поняття «музично-естетичний цикл» як однієї з варіативних систем народнопісенної творчості України вмайбутньому. Охарактеризовано праці науковців-музикознавців, фольклористів щодо впливу європейського академічного мистецтва на хоровукультуру України, збагачення звукової палітри народнопісенних хорів внаслідок застосування академічних методик та практик, їх впливу з позицій позитиву й негативу щодо збереження та збагачення традиційної системи мелодійно-звукових ідеалів українського народу. Крізь призму навчальної та концертно-виконавської діяльності в сфері народнопісенного виконавства проаналізовано провідну проблематику професійних закладів культури та музичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, визначено їх диференціацію, різноспрямованість виконавчих практик, регіональні манери виконання. Досліджено навчальну та творчу роботу закладів культури І–ІІ рівнів акредитації в сфері народнопісенного виконавства професійних музичних навчальних. Представлено складові векторів народнопісенного виконавства в аматорському самодіяльному мистецтві. В контексті внутрішньокультурної проблематики висвітлено трансмісійні процеси народного пісенного мистецтва на сучасному етапі. Проаналізовано пріоритетні напрямки для збереження і популяризації регіональних фольклорних традицій зі збереженням сценічних варіантів репрезентації фольклору: творчі звіти, фестивалі, конкурси, ярмарки, народні гуляння, різноманітні концертні заходи. Виокремлено визначальними в навчанні постановки народного голосу як загальноприйняті вокальні методики-рекомендації, так і специфічні
ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕКОНАНЬ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ХОРЕОГРАФІЇ У ПРОЦЕСІ ОВОЛОДІННЯ МЕТОДИКОЮ РОБОТИ З ХОРЕОГРАФІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ
No full textThe tasks set for modern institutions of higher education require significant changes in the professional training of future teachers of choreographic disciplines. This is the reorientation of art and pedagogical education on the priority development of students’ personality. An important place in this process is occupied by the formation of professional beliefs of future teachers, which testify to the maturity of the young person, the presence of his psychological readiness for teaching and act as a significative of the level of spiritual development. The content of higher pedagogical education should ensure penetration into the essence of a certain pedagogical phenomenon; to strengthen the role of theoretical concepts and ideas. Professional training of the future teacher-choreographer involves the assimilation of professional methodological knowledge and mastery of skills and abilities that will be used in future pedagogical activities. The future teacher must understand the way to acquire this knowledge and skills, to master the principles and methods of cognition of the theoryand practice of their pedagogical activity. The study of the discipline «Methods of working with choreographic team» contributes to the formation of students’ professional beliefs, as it fills learning with content that provides deep insight into the essence of a particular pedagogical phenomenon, causes them tocritically comprehend educational material, stimulates evaluation of choreographic art, activates their own judgments of future teachers of choreography, forms a motivational attitude to the profession, creates opportunities for independent proof of the truth of methodological provisions on the basis of general scientific and professional knowledge, evokes feelings of faith in the truth of this knowledge.У зв’язку із системними перетвореннями у шкільній та позашкільній освіті, пошуками нових освітніх технологій значно підвищилися вимоги до професійної підготовки майбутніх педагогів-хореографів, покликаної забезпечити усвідомлення молодими фахівцями ролі хореографічного мистецтва у системі художнього і духовного розвитку особистості, засвоєння теоретичних засад хореографічної освіти, оволодіння методикою хореографічної діяльності. Чільне місце у професійному становленні майбутніх викладачів хореографії посідає вивчення курсу «Методика роботи з хореографічним колективом», який інтегрує психолого-педагогічні та фахові знання і уміння, необхідні для педагогічної діяльності, переводить їх у практичну площину. У процесі становлення особистості молодого викладача хореографічних дисциплін вагоме місце посідає формування професійних переконань, які, будучи важливим структурним компонентом світогляду, визначають його ставлення до педагогічної діяльності.Формування професійних переконань вимагає створення таких умов, які б забезпечували глибокий науковий рівень, логічну аргументацію педагогічної ідеї. Молодий фахівець має не тільки оволодіти необхідними знаннями й уміннями, а й усвідомити шлях їх набуття, оволодіти принципами та методами пізнання теорії та практики своєї педагогічної діяльності. Важливою умовою формування професійних переконань майбутніх викладачів хореографії є використання у навчальному процесі освітніх технологій доведення і спростування, аргументації та критики методичних положень, які мають спрямовуватися на забезпечення професійної компетенції майбутнього педагога-хореографа; на оновлення змісту хореографічно-педагогічної освіти, коли на чільне місце мають вийти глибина і системність фахових знань, умінь та навичок, їх мобільність, гнучкість і достатність для викладання хореографії. Переорієнтація навчального процесу на пріоритетний розвиток особистості майбутнього педагога-хореографа дозволить виявити і сформувати творчу особистість молодого фахівця, який володіє неповторною «технологією» педагогічної діяльності і здатен плідно працювати у реформованих освітніх закладах
ОСОБЛИВОСТІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
No full textThe article clarifies the essence of the concept of inclusive education, and emphasizes that the basis for inclusive education is the position that all children and adults are equal, i.e. there is no discrimination and based on this the necessary conditions for children with special educational needs. It has been proven that with intensive implementation in practice, inclusive education creates a large number of challenges and new issues that need to be addressed in the field of education, because in Ukraine educational services for children with special educational needs are very narrow in their choice. The task of an inclusive educational institution is to build a system that meets the needs of every child in education. It is important to pay attention to the important issue of forming changes in the psychological and value training of specialists, as well as the development of their professional competencies that will help in future work with special children. Ways to include in the educational process of applicants for primary education with special educational needs are proposed: accept children with disabilities like any other child in the class; to include children with special educational needs in all types of classes, but to offer differentiated tasks; include all students in group activities and involve them in group problem solving; use active forms of learning – discussions, games, projects, laboratory and field research. The principles on which not only inclusive education is based are also highlighted. Barrier-free inclusive educational space and such aspects as training programs, support and cooperation of employees, measurement and evaluation, opportunities and equipment are characterized. A set of innovative technologies has been proposed, which together will provide comprehensive assistance to all applicants for primary education with special educational needs.У статті уточнено суть поняття «інклюзивна освіта», та наголошено, що основою інклюзивної освіти є позиція, згідно з якою всі діти та дорослі люди є рівними, тобто відбувається виключення будь-якої дискримінації і на основі цього створюються потрібні умови для дітей з особливими освітніми потребами. Доведено, що з інтенсивною реалізацією на практиці інклюзивна освіта створює велику кількість викликів та нових запитань, які необхідно вирішити в освітній сфері, бо в Україні освітні послуги для дітей з особливими освітніми потребами є дуже вузькими у своєму виборі. Завдання інклюзивного закладу освіти –побудувати систему, задовольнивши потребу кожної дитини в освіті, а основна проблема впровадження інклюзивної освіти полягає у тому, що шкільна система орієнтована на дітей зі стандартним розвитком, які можуть виконувати темп програми і з ким працюють типові педагогічні прийоми, тому слід приділити увагу важливому питанню, а саме формуванню змін у психологічній та ціннісній підготовці фахівців, а також розвитку їхніх професійних компетентностей, які допоможуть у майбутній роботі зі здобувачами початкової освіти з особливими освітніми потребами. Запропоновано такі способи включення в освітній процес здобувачів початкової освіти з особливими освітніми потребами: приймати дітей, котрі мають інвалідність, як будь-яких інших дітей у класі; включати дітей з особливими освітніми потребами у всі види занять, але пропонувати диференційовані завдання; включати всіх учнів у групову діяльність та залучати до групового виконання завдань; використовувати активні форми навчання – обговорення, ігри, проєкти, лабораторні та польові дослідження. Також виділено принципи, на яких базується інклюзивна освіта. Охарактеризовано безбар’єрний інклюзивний освітній простір та такі аспекти, як навчальні програми, підтримка і співпраця працівників, діагностика та оцінювання, можливості й обладнання. Запропоновано комплекс інноваційних технологій, котрі в своїй сукупності забезпечать різнобічну допомогу здобувачам початкової освіти з особливими освітніми потребами
Художньо-образні моделі апокаліпсису в сучасній українській прозі
No full textThe article deals with the main artistic models of the apocalypse represented in modern Ukrainian prose. The results of scientific research make it possible to determine the variety of artistic embodiments of the apocalyptical plot. «Chronos» by Taras Antypovych is an example of a man-made apocalypse. The author of this novel simulates the invention of a unique technical device and its spontaneous usage. The danger of such technological innovations seems catastrophic, due to that fact that human nature is so weak that it almost leads to the mass destruction of humanity, both physical and spiritual. Another artistic version of the end of the world is the image of zombie apocalypse, artistically represented by the novel «Bot. The Guayaquil Paradox» by Max Kidruk. The main idea is about the emergence of a hitherto unknown psycho-being, which obscures the consciousness of all living beings and thus causes mass madness and cruelty ofunprecedented proportions. Another vision of the apocalyptic model is the destruction of personality, introduced naturalistically in novel «The Dauphin of Satan» by Oles Ulyanenko. The terrible paradox of the claimed model is provoked by the fact of finding the key to the general danger of humanity in the very nature of a particular person. The «break» of the human existence leads consequently to the desire to enjoy killing others. This phenomenon is neitherprogrammed by phylogeny nor performs the functions of biological survival of the species. However, contrary to logical arguments, it manifests itself in a person with unprecedented aggression and, most dangerously, receives its painful argument of false messianism. The novel «Dump of Our Lord» by Halyna Pahutyak represents a feminine view and experience of the apocalyptic plot. The reader will not find here any impressive aggression, as in previous («male») versions of the apocalyptic scenario, but a deep awareness of «female tragedy» through existential loneliness, longing, alienation and uselessness. Theso-called «thrown» to the sidelines of life provokes existential horror at the suggestively visualized scenery of the female apocalypse.У статті виділено й проаналізовано основні художньо-образні моделі апокаліпсису на матеріалі сучасної української прози. Результати наукового дослідження дозволяють констатувати різноманітність художніх утілень кінцесвітнього сюжету. Прикладом розгортання техногенного апокаліпсису є роман Тараса Антиповича «Хронос», де автор моделює винайдення одного унікального технічного пристрою і стихійне використання його людиною. Небезпека таких технологічних новинок бачиться катастрофічною, адже людська природа виявилася слабкою аж настільки, що ледь не призвела до масового знищення людства – як фізичного, так і духовного. Іншою версією кінця світу є реалізація зомбі-апокаліпсису, художньо представлена романом Макса Кідрука «Бот. Ґуаякільський парадокс». Тут ідеться про появу невідомої досі психоістоти, яка затьмарює свідомість усіх живих істот і тим самим є першопричиною масового божевілля та жорстокості небачених масштабів. Ще одним баченням апокаліптичної моделі є деструкція особистості, особливо детально й натуралістично оприявлена в романі Олеся Ульяненка «Дофін Сатани». Моторошний парадокс заявленої моделі спровокований фактом віднайдення ключа загальної небезпеки людства у самій природі конкретної людини, у «зламі» її екзистенції і, як наслідок, прагненні отримати насолоду від убивства собі подібних. Це явище не запрограмоване філогенезом, не виконує функції біологічного виживання виду, взагалі не має ніякої обґрунтованої мети. Проте всупереч логічним аргументам воно виявляється в людині з небаченою агресією і, що найнебезпечніше, отримує свою хворобливу аргументацію лжемесіанства. Роман Галини Пагутяк «Смітник Господа нашого» репрезентує погляд і,відповідно, переживання кінцесвітнього сюжету саме жінкою. Читач тут не знайде потужної і вражаючої агресії, як у попередніх («чоловічих») версіях апокаліптичного сценарію, проте глибинне усвідомлення «жіночої трагедії» через екзистенційну самотність, тугу, відчуженість і непотрібність, так звану «викинутість» на узбіччя життя, провокує появу екзистенційного жаху від сугестивно візуалізованих декорацій жіночого апокаліпсису
Ніжинський центр регіонального вивчення культури Полісся
No full textThe article reveals the history of the Center for Regional Studies of Culture of Polissya, its connection between the Department of History of Culture, Literature and Ethnology, whose scholars took an active part in their activities, among them well-known cultural figures, including one from the leaders of the Ukrainian Union of Cinematographers, film critic S. Trimbach, art critic, professor G. Veselovska, ethnographer, professor V. Borysenko, corresponding member of Ukrainian National Academy of Sciences V. Danylenko and others. The activity of the center and its head, the author of these lines, was connectted not onlywith educational, scientific and cultural and social activities, including three theater groups at the department, organizations of folklore expeditions to the northern regions of Chernihiv, bordering Russia and Belarus, where Archaic cultural, folklore and ethnographic phenomena were preserved, which gave the members of the center the opportunity to explore the oldest features of East Slavic culture. This is evidenced by the numerous works of folklorists. Big attention was paid to the study of the literary process of the Polissya region, cultural and artistic manifestations associated with the activities of famous writers, actors, artists, patrons and others. In addition, the article discusses the role of the periodical collection «Literature and Culture of Polissya» (1990-2021), which included more than 2 thousand articles on the culture of Polissya, as well as various scientific conferences, round tables, art exhibitions,postgraduate activities, etc.У статті на широкому конкретному матеріалі розкривається історія виникнення та діяльності Центру регіонального вивчення культури Полісся, його зв’язок з кафедрою історії культури, літератури та народознавства, вчені якої брали активну участь у його діяльності, серед них і нині добре знані діячі культури, зокрема один із керівників Спілки кінематографістів України, кінокритик С. Тримбач, мистецтвознавець, професор Г. Веселовська, народознавець, професор В. Борисенко, член-кор. НАН України В. Даниленко та ін. Діяльність центру і його керівника, автора цих рядків, була пов’язана як з навчальною, так і науковою та культурно-громадською діяльністю, зокрема трьома театральними колективами при кафедрі, організаціями фольклорних експедицій у північні райони Чернігівщини, які межують з Росією та Білорусією, де збереглися архаїчні культурні, фольклорні та етнографічні явища, які давали можливість членам центру досліджувати найдавніші особливості східно-словʼянської культури. Про це свідчать багаточисельні праці фольклористів. Значна увага приділялась і вивченню літературного процесу Поліського краю, культурно-мистецьким проявам, які пов’язані з діяльністю відомих письменників, акторів, художників, меценатів тощо. Крім цього в статті говориться і про роль періодичного видання збірника «Література та культура Полісся» (1990–2021), в якому опубліковано понад 2 тисячі статей, що торкаються культури Полісся, а також проведення різних наукових конференцій, організації круглих столів, художніх виставок, діяльності аспірантури тощо